Оборотні активи підприємства
Теоретичні засади ефективності використання оборотних активів на підприємстві: нормативно-правове забезпечення об’єкта дослідження, реформування бухгалтерського обліку, літературні джерела з обліку оборотних активів. Оборотний капітал і оборотні кошти.
| Рубрика | Бухгалтерский учет и аудит |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 27.02.2011 |
| Размер файла | 122,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ВСТУП
Економічний механізм формування та ефективного використання оборотних активів викликає інтерес як у теоретиків, так і практиків. В умовах трансформаційної економіки відбувається перехід до ринкових методів господарювання та переосмислюється роль оборотних активів в управлінні промисловістю. Облік відіграє важливу роль в інформаційному забезпеченні процесу управління, оскільки є базою для формування управлінської звітності, іншими словами він є підґрунтям для прийняття управлінських рішень.
Оборотні активи підприємства набули нових істотних змін у формуванні джерел їх фінансування і, в першу чергу, за рахунок нових фінансових інструментів, що найбільш сильно вплинули на процес прийняття тактичних та стратегічних управлінських рішень. Все це і ускладнює відображення в обліку господарських операцій та пошук практичних рішень, які впливають на умови і фактори руху оборотних активів.
Економічні дослідження радянського періоду з проблем оборотних активів, стосувались, як відомо, командно-адміністративних методів господарювання. У пострадянський період ціла низка проблем, пов'язаних з діяльністю підприємств в умовах переходу до ринку, в тому числі проблема руху й ефективності використання оборотних активів, досі залишається мало дослідженою.
Проблеми методології, теоретичного та практичного обґрунтування питань, пов'язаних з обліком, аналізом та управлінням оборотними активами знайшли відображення у працях багатьох вітчизняних вчених. Проте, відсутня єдина методика аналізу оборотних активів підприємств, яка вимагає подальших досліджень і наукових розробок. Існує необхідність у створенні такої методики обліку та аналізу оборотних активів, яка б дозволила не тільки чітко визначити їх фінансовий стан, а й була б доступною у використанні, зрозумілою та економічно ефективною з точки зору співвідношення “вигода - витрати”. Зазначене вище ще раз підтверджує актуальність теми дослідження та практичну значимість роботи.
В обліку оборотних активів проблемними питаннями є:
– з'ясування значення категорії “оборотні активи” в обліково-економічній літературі;
– неузгодженість між економічними термінами “оборотні кошти”, “оборотні активи” та “оборотний капітал”;
– методологічні аспекти відображення оборотних активів в системі рахунків бухгалтерського обліку;
– класифікація оборотних активів як об'єктів обліку;
– методика аналізу наявності та ефективного використання оборотних активів, складання управлінської звітності тощо.
Вибір даної теми дослідження зумовлений тим, що дані обліку повинні забезпечувати можливість прийняття управлінських рішень щодо оборотних активів, а це можливо лише за умови правильного ведення обліку, що в свою чергу забезпечує достовірність облікових даних.
Метою курсової роботи є теоретичне обґрунтування сутності, змісту, ролі оборотних активів в господарській діяльності підприємства, методики обліку оборотних активів підприємства.
Для досягнення мети будуть розв'язані наступні завдання: обґрунтувати концептуальні підходи щодо сутності та значення оборотних активів й уточнити економічний зміст поняття оборотні активи у контексті проведення обліку; узагальнити класифікаційні ознаки оборотних активів у розрізі їх типів з метою визначення критеріїв визнання оборотних активів як об'єктів обліку та аналізу; уточнити інформаційне забезпечення аналізу оборотних активів, а також визначити шляхи його оптимізації; визначити вплив вартісної оцінки оборотних активів на підприємницьку діяльність; розробити практичні рекомендації з обліку оборотних активів стосовно вимог системи управління.
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ
1.1 Нормативно-правове забезпечення об'єкта дослідження
В результаті реформування бухгалтерський облік значно змінився та суттєво ускладнився особливо, що стосується оборотних активів.
Важливим інструментом реалізації принципів і методів бухгалтерського обліку є План Рахунків та Інструкція про застосування Плану Рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій.
В таблиці 1.1 проведено огляд основних нормативних документів, що регулюють облік основних засобів на підприємствах України.
Таблиця 1.1
Нормативні документи, що регулюють облік основних засобів
|
№ п/п |
Документ |
Зміст документа |
Сфера використання |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
1 |
Господарський кодекс України від 16.01.2003 р № 436- IV. |
Встановлює відповідно до Конституції України правові основи господарської діяльності (господарювання), яке базується на різноманітності суб'єктів господарювання різних форм власності. |
Забезпечення діяльності підприємства. |
|
|
2 |
Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 р. № 2768-III. |
Базовий документ, що регулює питання землі України; права на землю; набуття і реалізація прав на землю; охорона земель та ін. |
Регулювання земельних відносин |
|
|
3 |
Про землю: Закон України від 19.09.96р. №378/96 |
Визначає розміри та порядок плати за використання коштів, що надійшли від плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку. |
Розподіл земельних ділянок на паї окремих власників |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
4 |
Про оренду землі: Закон України від 2.10.03р. №1211-ІУ |
Встановлює засновника на договорі строкового платного володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендодавцеві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. |
Використання земельних часток (паїв) господарством. |
|
|
5 |
Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.1999р. №996-ХIV |
Викладені принципи та форми організації бухгалтерського обліку, основи його документального забезпечення та обсяг фінансової звітності, заходи щодо забезпечення достовірності річної фінансової звітності і застосування подвійного запису |
Для організації бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, в тому числі основних засобів |
|
|
6 |
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”, затверджене Наказом Міністерства Фінансів України від 31.03.1999р. №87 |
Визначає мету, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визначення і розкриття її елементів. |
Бухгалтерський облік, аналіз і аудит. |
|
|
7 |
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 “Баланс”, затверджене Наказом Міністерства Фінансів України від 31.03.1999р. №87 |
Визначає зміст і форму балансу та загальні вимоги розкриття його статей. У статті “Основні засоби” наводиться вартість власних та отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів згідно з відповідними положеннями (стандартами) |
Бухгалтерський облік, аналіз і аудит основних засобів |
|
|
8 |
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби” затверджене Наказом Міністерства Фінансів України від 27.04.2000р. №92 |
Визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби та інші необоротні матеріальні активи, а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності. Визначає норми та методи нарахування амортизації. |
Організація обліку основних засобів |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
9 |
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 14 “Оренда” затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2000р. №181. |
Визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про оренду необоротних активів та її розкриття у фінансовій звітності |
Облік оренди основних засобів |
|
|
10 |
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”, затверджене Наказом Міністерства Фінансів України від 31.12.1999р. №318 |
Визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності. |
Організація обліку витрат, пов'язаних з ремонтом основних засобів та облік амортизації |
|
|
11 |
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 27 “Необоротні активи, утримувані для продажу, і припинена діяльність”, затверджене наказом Міністерства Фінансів України від 07.11.03 р. № 617 |
Визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про необоротні активи, утримувані для продажу, та групу активів, що належать до вибуття в результаті операції продажу, а також припинення діяльності та розкриття такої інформації у фінансовій звітності |
Облік вибуття необоротних активів |
|
|
12 |
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 30 “Біологічні активи”, затверджене наказом Міністерства Фінансів України від 18.11.05р. №790 |
Визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про біологічні активи і про одержані в процесі їх біологічних перетворень додаткові біологічні активи й сільськогосподарську продукцію |
Облік поточних та довгострокових біологічних активів |
|
|
13 |
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 32 “Інвестиційна нерухомість”, затверджене наказом Міністерства Фінансів України від 02.07.07р. №779 |
Визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про інвестиційну нерухомість та її розкриття у фінансовій звітності. Це положення дає визначення і оцінку інвестиційної та операційної нерухомості. |
Облік об'єктів інвестиційної та операційної нерухомості |
|
|
14 |
Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена Наказом Міністерства Фінансів України від 30.11.1999р. №291 |
Встановлює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов'язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств. |
Бухгалтерський облік |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
15 |
Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Затверджено наказом Мінфіну від 24.05.95 №98 |
Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку., а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємства. |
Первинний облік основних засобів |
|
|
16 |
Про затвердження спеціалізованих форм первинних документів з обліку основних засобів і інших необротних активів сільськогосподарських підприємств та методичних рекомендацій щодо їх застосування // Бухгалтерія в сільському господарстві. - 2007 - № 23. - С. 21-36. |
Затверджує спеціалізовані форми первинних документів з обліку основних засобів і інших необоротних активів сільськогосподарських підприємств |
Первинний облік основних засобів сільськогосподарських підприємств |
|
|
17 |
Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом Мінфіну України від 30.09.2003р. № 561 |
Дається визначення основних засобів, їх класифікація, облік надходження та вибуття, а також облік амортизації основних засобів |
Облік, оцінка переоцінка,амортизація, надходження та вибуття основних засобів |
|
|
18 |
Методичні рекомендації щодо застосування регістрів журнально-ордерної форми обліку для сільськогосподарських підприємств: Наказ Мінагрополітики України від 04.06.2009 р. №390 |
Спрямовані на узагальнення у регістрах бухгалтерського обліку інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов'язань та факти фінансово-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств незалежно від форм власності, організаційно -правових форм і видів діяльності |
Визначено форми та порядок заповнення реєстрів синтетичного та аналітичного обліку сільськогосподарських підприємств |
|
|
19 |
Про затвердження змін до деяких Положень (стандартів) бухгалтерського обліку: Наказ Мінфіну України від 31.05.2008 р. №756. |
Зокрема затверджено зміни в ф.1 Баланс, що стосуються відображення необоротних активів |
Складання та подання фінансової звітності аграрними формуваннями |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
20 |
Зміни до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку: Наказ Мінфіну України від 05.03.2008 р. №353. |
Внесено зміни до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, Плану рахунків бухгалтерського обліку та інструкції щодо його застосування в зв'язку з прийняттям та набуттям чинності П(С)БО 32 «Інвестиційна нерухомість». |
Затверджено нові рахунки, змінено назви рахунків для обліку інвестиційної нерухомості, роз'яснено порядок її відображення у фінансовій звітності. |
Здійснений аналіз нормативно-правової бази з ефективності використання оборотних активів вказують на те, що значна її кількість є до кінця не відпрацьованою та недосконалою в Україні. Це призводить, сьогодні, до проблем узгодженості показників фінансової та податкової звітності.
1.2. Огляд літературних джерел з обліку оборотних активів
Визнання України країною з ринковою економікою та її вступ до Світової організації торгівлі вимагає нових підходів до удосконалення бухгалтерського обліку як цілісної системи, так і окремої її складової - засобів виробництва (засобів праці та предметів праці), його узгодженості з міжнародними стандартами обліку.
Економічний розвиток України залежить від ефективності функціонування сфер її народного господарства. Важливе значення приділяється основним засобам як головному елементу матеріально-технічної бази підприємства.
Значний внесок у розробку теоретичних основ обліку основних засобів внесли роботи М. Т. Білухи, І. О. Бланка, Ф. Ф. Бутинця, А. М. Герасимовича, Б. І. Валуєва, С. Ф. Голова, В. П. Завгороднього, М. М. Коцупатрого, В. Г. Лінника, В. О. Озерана, Ю. І. Осадчого, В. М. Пархоменка, М. С. Пушкаря, Роберт Н. Ентоні, В. В. Сопка, С. О. Стукова, Н. М. Ткаченко та інших вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів. Отримані ними протягом багатьох років результати теоретичних і практичних розробок із проблем удосконалення обліку основних засобів мають велике значення для розвитку вітчизняної теорії обліку.
В таблиці 1.2. нами проведено огляд літературних джерел, в яких розкриваються питання обліку основних засобів, а також вносяться пропозиції по вирішенню ряду проблем цього напрямку.
Таблиця 1.2
Огляд літературних джерел з ефективності використання оборотних активів
|
№ п/п |
Літературне джерело |
Короткий зміст |
Використання в обліку |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
1 |
Сук Л., Сук П. Облік основних засобів // Бухгалтерія у сільському господарстві. - 2010. - №3. - С.40-50. |
Основні засоби підприємства - це сукупність матеріально-речових цінностей, що діють у натуральній формі протягом тривалого часу як в сфері матеріального виробництва, так і у невиробничій сфері |
Визначення, визнання, облік основних засобів |
|
|
2 |
Крупка Я.Д. Сучасні тенденції обліково-інформаційного забезпечення інвестиційної діяльності підприємств / Збірник наукових праць / За редакцією доктора с.-г. наук М.І. Бахмата. - Кам'янець-Подільський, 2009. - 744с. |
Незважаючи на відповідність національних стандартів міжнародній системі обліку, обліково-інформаційне забезпечення інвестиційної діяльності в Україні має певні особливості, ряд позитивних зрушень, а також вузькі місця та явно неприйнятні положення. |
Розглядаються проблемні аспекти обліку інвестицій у поліпшення основних засобів |
|
|
3 |
Гузар Б.С. Проблеми обліку земельних ресурсів // Збірник наукових праць / За редакцією доктора с.-г. наук, професора, академіка АН ВШ України М.І. Бахмата. - Кам'янець-Подільський, 2009. - 744с. |
Висвітлює проблемні питання в обліку земельних ресурсів та основні напрямки удосконалення цілісної системи обліку земель. Зокрема розглядаються проблеми обліку витрат на поліпшення земель. |
Облік землі як основного засобу праці аграрних підприємств |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
4 |
Алексерова Ю.В. Аналіз стану та ефективності кредитного забезпечення відтворення основних засобів сільськогосподарських підприємств // Облік і фінанси АПК. - 2008. - № 3. - С. 125 - 129. |
Здійснено оцінку сучасного стану кредитного забезпечення відтворення основних засобів аграрної галузі, визначено його тенденцію з метою узагальнення методичних посилок визначення кредитного потенціалу |
Облік відтворення основних засобів |
|
|
5 |
Бірюк О. Г. Облікова політика щодо основних засобів // Облік і фінанси АПК. - 2008. - № 3. - С. 93 - 97. |
Досліджуються питання розкриття інформації про основні засоби в наказі про облікову політику підприємства, враховуючи національні стандарти бухгалтерського обліку |
Формування облікової підприємства щодо основних засобів |
|
|
6 |
Бобко В. В. Облік основних засобів: питання термінології // Облік і фінанси АПК. - 2008. - № 1. - С. 72 - 75. |
Розроблено та науково обґрунтовано рекомендації з удосконалення бухгалтерського обліку і формування облікової політики відносно основних засобів |
Облік основних засобів |
|
|
7 |
Боярко Н., Гуділіна З. Зміни у звітності за 2008 рік // Бухгалтерія в сільському господарстві. - 2009. - № 3 - С. 2-6. |
Наведено та прокоментовано основні накази Міністерства фінансів України, якими протягом 2008 року були внесені зміни у положення (стандарти ) бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності |
Облік та складання фінансової звітності |
|
|
8 |
Городянська Л. В. Особливості нарахування і використання амортизації в обліково-аналітичній та податковій системах // Актуальні проблеми економіки. - № 2 (56). - 2006. - С.101-112. |
Надані практичні рекомендації, що можуть допомогти підприємствам при впровадженні запропонованого інструменту управління амортизацією у вигляді узагальнюючої методики. Уточнено терміни та визначення, більш докладно розглянута сутність амортизації з урахуванням особливостей економіко-правових систем. |
Облік амортизації основних засобів |
|
|
9 |
Городянська Л. Відтворення необоротних матеріальних ресурсів у вітчизняній обліково-аналітичній системі // Бухгалтерський облік і аудит. - 2008.- № 9. - С.4-8. |
Досліджуються категорії “матеріальні ресурси”, “відтворення”, визначається економічна сутність і структуру необоротних матеріальних ресурсів з метою забезпечення їх обліку |
Облік необоротних матеріальних ресурсів |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
10 |
Козак В. Г. До питання визначення, визнання, оцінки та обліку необоротних матеріальних активів. // Облік і фінанси АПК №3. - 2006. -С.97-1-3. |
Розкриваються питання економічної сутності основних засобів, їх визначення, здійснення оцінки (переоцінки) та відображення операцій з основними засобами у бухгалтерському обліку |
Облік необоротних матеріальних активів |
|
|
11 |
Краснокутська Л. Основні фонди у податковому обліку // Бухгалтерський облік і аудит. -2006. - №12. -с.55-59. |
Розкривається порядок відображення в податковому обліку амортизації основних засобів їх ремонтів, продажу та оренди. |
Податковий облік основних засобів |
|
|
12 |
Мацибора В. І. Основні фонди як фактор виробничого потенціалу підприємства // Агроінком. - № 3-4. - 2007. - С.21 - 23. |
Розкривається економічна сутність основних фондів; наводяться основні показники, що характеризують ефективність використання основних виробничих фондів; |
Облік основних фондів |
|
|
13 |
Медведєва Н. Ю. Особливості бухгалтерського обліку вибуття основних засобів// Бухгалтерський облік і аудит. - № 6-7 - 2009. - С.90-92. |
Розкриваються теоретичні та практичні особливості бухгалтерського обліку вибуття основних засобів відповідно до норм П(С)БО 7 “Основні засоби” |
Облік основних засобів |
|
|
14 |
Метелиця В. Забезпечення сільськогосподарських товаровиробників вітчизняною технікою на умовах фінансового лізингу // Бухгалтерський облік і аудит. - № 2. - 2010. - С.35-42. |
Висвітлено положення чинного законодавства, що регулює процеси лізингової діяльності, та поданні рекомендації щодо оподаткування і практичного ведення бухгалтерського обліку фінансового лізингу техніки сільськогосподарських товаровиробників, отриманої за рахунок бюджетних коштів, для практичного їх застосування. |
Бухгалтерський облік основних засобів |
|
|
15 |
Нікулін О. Основні фонди, утримувані для продажу, і відстрочені податки // Бухгалтерський облік і аудит. - 2008.- № 12. - С.53-57. |
З'ясовує, як визнання основних засобів виробничого призначення, що утримуються для продажу, впливає на їх податкових облік, і надає практичні рекомендації з розрахунку відстрочених податків на дату балансу |
Облік продажу основних засобів |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
16 |
Павлюк І. Бухгалтерський облік реалізації та передачі основних засобів// Бухгалтерський облік і аудит. - № 4. - 2010. - С.33-36. |
Розкрито теоретично й практично на числових прикладах методологію бухгалтерського обліку реалізації та передачі об'єктів основних засобів відповідно до норм П(С)БО 7 “Основні засоби” |
Аналітичний та синтетичний облік основних засобів |
|
|
17 |
Семенов О. О. Амортизація необоротних активів садівництва // Облік і фінанси АПК. - № 6-7. - 2007. - С 87-89. |
Розкривається необхідність розробки для багаторічних насаджень спеціалізованих норм амортизаційних відрахувань. Вносяться пропозиції про нарахування амортизації на земельні ділянки сільськогосподарського призначення |
Нарахування та облік амортизації |
|
|
18 |
Солтан А. Продаж основних засобів: коли попереднє переведення до запасів не обов'язкове // Все про бухгалтерський облік. - 2008. - № 69. - С.10- 13. |
Обговорюється питання відображення в бухгалтерському обліку продажу основних засобів відповідно до змін внесених Мінфіном до П(С)БО і Плану рахунків |
Облік реалізації основних засобів |
Аналіз наукових праць, присвячених питанням дослідження, свідчить про відсутність комплексного підходу до вивчення обліку основних засобів. Так, проведені дослідження стосуються окремих галузей промисловості, або мають особливу направленість відповідної сфери діяльності (лізинг). При цьому не менш важливі організаційно-методичні проблеми обліку основних засобів, пов'язані з обліком з метою оподаткування, залишаються недостатньо вивченими.
РОЗДІЛ 2
ОБОРОТНІ АКТИВИ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ
2.1 Оборотні активи в економічній системі підприємства
Приєднання України до світового економічного простору викликає активні зміни у системах бухгалтерського обліку, економічного аналізу, господарського контролю. Проте окремі методологічні питання залишаються неврегульованими, у тому числі питання організації та проведення аналізу оборотних активів.
Для підприємств України є важливим виявлення нагальних проблем обліку оборотних активів, що потребують вирішення, оскільки це сприяє забезпеченню формування достовірної, достатньо аналітичної інформації щодо оборотних активів для цілей управління. Крім того, важливе значення має контроль за збереженням та раціональним використанням в процесі виробництва оборотних активів.
Серед відомих науковців, які в своїх працях детально розглядали питання аналізу оборотних активів слід відзначити таких зарубіжних вчених як Велми Глен А., Сигел Дж., Шим Дж, Е.С. Хендріксен , а також вітчизняних Ф.Ф. Бутинець, Н.М. Грабова, Ю.К. Гришкунайте, Н.В. Дубенко, А.Г. Загородній, А.Ш. Маргуліс та інших. Фінансовий аспект формування та використання оборотних активів висвітлені в працях І.А. Бланка, О.Д. Василика, проф. Н.В. Колчина , Д.С. Молякова та ін. Питання управління та контролю оборотних активів розглядають Л.В. Пан, Р.С. Сорока. Економічний аспект формування та використання оборотних активів висвітлені в працях А.Н. Бородавкіна, Крамаренко Г.О. та інших вчених.
Серед публікацій останніх років досить мало таких, які б були повністю присвячені дослідженню сутності понять “оборотний капітал”, “оборотні кошти” та “оборотні активи”, а поняття в переважній більшості публікацій розглядаються у контексті управління та контролю.
Проаналізувавши поняття “оборотні активи” в різних літературних джерелах, можна виділити чотири підходи економістів до трактування сутності даного поняття:
1) сукупність оборотних фондів та фондів обігу;
2) оборотні засоби підприємств, що відображаються в активі їх бухгалтерського балансу;
3) активи, що використовують в одному операційному циклі, обороті або будуть перетворені на гроші протягом одного року;
4) гроші, запаси, борги третіх осіб, короткострокові фінансові вкладення.
Серед вчених найбільше прихильників першого та другого підходу.
Глен А. Велш, Н.М. Грабова, А.Г. Загородній, Н.В. Колчина, А.Ф. Кондратьєва, Е.С. Хендриксен, Р.Л. Хом'як та ін. під оборотними коштами розуміють грошові ресурси, що авансуються в оборотні виробничі фонди і фонди обігу для забезпечення безперервності виробництва та реалізації продукції. Таке трактування, на перший погляд, істотно відрізняється від тих, що наводяться в західних виданнях з фінансового менеджменту. Насправді, в них є багато спільного як за змістом, так і за методами впливу на об'єкт управління, в ролі якого в даному випадку виступає власний капітал.
Часто у вітчизняній літературі поняття “обігові кошти”, “оборотні кошти” та “оборотний капітал” ототожнюються (А.Н. Бородавкін, Д.С. Моляков, Р. Сорока) це свідчить про ідентичність на їхню думку даних понять.
З політ економічної точки зору розглядались поняття основного (постійного) і оборотного капіталу. Витрати господаря на постійний і оборотний капітали різні, вважали вчені: витрати на останній відновляються після кожного обороту, а капітал постійний, служачи для багатьох оборотів, вимагає тільки виправлень, налагодження, що обходиться набагато дешевше, ніж повне його поновлення.
В політичній економії капіталом називаються певні майнові блага, створені виробництвом та призначені слугувати для подальшого виробництва. У вченні про окреме господарство капітал - це абстрактна цінність всіх зібраних підприємством ресурсів. В обліку капітал - це частина пасиву, що показує долю власника в засобах підприємства. Тобто капітал є власним джерелом коштів, ресурсів підприємства.
Таким чином оборотний капітал - це частина капіталу підприємства, яка належить власнику та спрямовується на забезпечення підприємства оборотними коштами.
Оборотний капітал і оборотні кошти - взаємопов'язані поняття, проте вони не є аналогічними. Величина оборотного капіталу свідчить про те, наскільки основна діяльність підприємства забезпечена власними фінансовими ресурсами. Однак, за недостатністю власних, в обіг можуть бути залучені спеціально для цього позичені кошти (кредити), або кошти, призначені для погашення заборгованості з поточних зобов'язань, що є цілком нормальним.
Оборотний капітал розкриває процес пошуку джерел фінансування оборотних активів. З точки зору бухгалтерського балансу оборотний капітал - це перевищення оборотних активів підприємства над його короткотерміновими зобов'язаннями.
Оборотні кошти - авансована підприємством в оборотні виробничі фонди та фонди обігу (за мінусом амортизаційних відрахувань) сукупність коштів, яка опосередковує їх рух у процесі кругообігу, забезпечує безперервний процес виробничо-господарської діяльності.
В літературі також зустрічається поняття “оборотні засоби” (В.Н. Копоруліна, С.В. Мочерний), під яким розуміють те ж, що під оборотними коштами визнають інші автори. Однак таке визначення є некоректним перекладом з російської мови терміну “оборотные средства”. Слово “средства” в російській мові має два значення:
1) сукупність грошей, кредитів, капіталів; знаряддя для здійснення якої-небудь діяльності;
2) способи дії для досягнення будь-чого.
В даному випадку мова йде про перше значення даного слова і тому доцільним є переклад “оборотные средства” на “оборотні кошти”, оскільки “засоби” висвітлюють значення слова “средства” в другому випадку.
Як вже зазначалось, оборотні кошти авансуються в оборотні фонди та фонди обігу, поєднання яких є економічною сутністю оборотних коштів, покликаних забезпечити безперервність усього процесу відтворення, в ході якого фонди обов'язково проходять усі стадії від виробництва до споживання.
Оборотні виробничі фонди обслуговують сферу виробництва. Вони матеріалізуються в предметах праці (сировині, матеріалах, паливі та ін.) та частково в засобах праці у вигляді малоцінних швидкозношуваних предметах та втілюються у виробничих запасах, незавершеному виробництві, напівфабрикатах власного виробництва, також вони представлені витратами майбутніх періодів, які необхідні для встановлення нового обладнання, пов'язані з підготовчими до виробництва роботами в сезонних галузях промисловості, з освоєнням нових виробництв та агрегатів та ін.
Інший елемент оборотних коштів - фонди обігу. Вони не приймають безпосередньої участі в процесі виробництва, їх призначення полягає в забезпеченні ресурсами процесу обігу, в обслуговуванні крогообороту засобів підприємства та досягненні єдності виробництва та обігу. Фонди обігу знаходять своє відображення в готовій продукції та грошових коштах.
Але під фондом в обліковому значенні необхідно розуміти такі категорії пасиву, яким в активі протиставляються засоби найрізноманітнішого призначення, закріплені за підприємством”, - зазначає А.И. Лозинський. До оборотних виробничих фондів належать виробничі запаси, незавершене виробництво, МШП, брак у виробництві, напівфабрикати, тварини на вирощуванні та відгодівлі, витрати майбутніх періодів, а до фондів обігу - готова продукція на складі, товари, грошові кошти, дебіторська заборгованість. Тобто оборотні фонди та фонди обігу є сукупністю, абстрактними поняттями і в обліку їм відповідають оборотні активи, оскільки за П(С)БО 2 “Баланс”, “оборотні активи - грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу”.
Необхідно також відрізняти від поняття “оборотні кошти” поняття “ресурси”, оскільки оборотні кошти є лише однією зі складових ресурсів, які об'єднують кошти, запаси, можливості, джерела засобів.
Тобто обороні кошти є фінансовою категорією, опосередковуючою ланкою між оборотним капіталом та оборотними фондами, фондами обігу, а в обліку - оборотними активами.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Необхідно зазначити, що також можна зустріти в публікаціях трактування поняття “оборотні кошти” як позначення частини оборотних активів - грошових коштів. Але поняття “оборотні кошти”, на наш погляд, не можна використовувати в такому значенні, оскільки грошові кошти є лише однією з форм існування оборотних коштів, що видно з рис. 2.1.
Елементи оборотних коштів є складовими безперервного потоку господарських операцій. На початковій стадії (постачання) обороту оборотні кошти авансуються у формі грошових коштів та переходять у форму виробничих запасів; на другій стадії (виробництво) - виробничі запаси передаються у виробництво, результатом цієї стадії є перехід оборотного капіталу, тобто ресурси перетворюються на продукцію, роботи або послуги; на третій стадії (реалізації) оборотні кошти знову отримують форму грошових коштів. Крапки в схемі означають, що обіг оборотних коштів перервано, але процес кругообігу триватиме в іншій сфері. Характерною особливістю оборотних коштів є те, що при нормальному функціонуванні підприємства вони не полишають виробничу сферу - оборотні кошти не витрачаються, а авансуються в різноманітні види поточних затрат підприємства.
У процесі діяльності підприємства окремі складові оборотних активів знаходяться на різних стадіях і в різних формах, тому склад оборотних активів можна представити у вигляді рис. 2.2.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис. 1.2. Склад оборотних активів підприємства
Одна частина оборотного капіталу знаходиться у виробничих запасах, інша частина перебуває у вигляді незавершеного виробництва, а третя у вигляді готової продукції. Щодо капіталу обігу, то він представлений у вигляді грошових коштів, готової продукції та коштів у розрахунках.
2.2 Побудова обліку грошових коштів та їх еквівалентів
У перебігу господарської діяльності підприємства фірми здійснюють грошові операції. Вони вступають у різні відносини з іншими юридичними фірмами, об'єднаннями, підприємствами, організаціями, установами і фізичними особами: постачальниками матеріалів, покупцями своєї продукції, транспортними організаціями, фінансовими органами тощо.
Чинним законодавством України встановлено, що на території нашої держави всі юридичні особи всіх форм власності, у тому числі й організації торгівлі, а також фізичні особи -- громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, мають додержувати таких положень:
· здійснювати між собою розрахунки за товари, роботи і послуги, вартість яких перевищує встановлений ліміт, лише без-готівково (установи банків видають протягом календарного місяця підприємствам, установам та організаціям готівку на поточні потреби в межах установленого ліміту, причому готівка на витрати для відряджень не належить до поточних потреб і видається банками за окремими чеками);
· зберігати у своїх касах готівку лише у межах встановлених лімітів. Порядок лімітування готівки та організації контролю за його додержанням визначається Національним банком України;
· мають право зберігати у своїх касах суми готівки, які перевищують встановлені ліміти, лише для оплати праці, виплати допомоги за соціальним страхуванням, стипендій, пенсій і тільки на строк не більш як три робочих дні, включаючи день одержання грошей в установах банків.
Переважна частина розрахунків здійснюється безготівковими перерахуваннями, векселями, чеками тощо і вельми незначна -- у вигляді готівки. Касове обслуговування підприємств здійснюється банками, які організують, регулюють рух коштів і стежать, аби цей рух відбувався згідно із законодавчими актами.
Правильна побудова обліку грошових коштів дає змогу забезпечити інформацію про їх наявність, цілеспрямоване використання та контроль за зберіганням.
Основу обліку грошових коштів зумовлює їх класифікація -- за призначенням та за місцем зберігання. За призначенням грошові кошти поділяються на кошти для обороту оборотні та для спеціального призначення необоротні. За місцем зберігання -- на грошові кошти в банку, касі підприємства у підзвітних осіб, у контрагентів (видані аванси), вкладені у еквіваленти цінні папери тощо.
Згідно з діючим положенням, усі грошові кошти підприємств, що призначені для здійснення господарської діяльності, мають зберігатися на рахунках у банку.
Бухгалтерський облік грошових коштів має такі основні завдання:
· інформування про готівку коштів;
· здійснення контролю за їх зберіганням, своєчасним надходженням і цільовим призначенням;
· забезпечення касової дисципліни.
Важливим елементом побудови обліку грошових коштів та їх еквівалентів є система рахунків.
Для обліку готівки та руху грошових коштів за кожним місцем зберігання і кожним видом призначення згідно з діючим планом передбачено певний рахунок: для обліку готівки і руху коштів у обороті, що зберігаються в банку, або якщо кошти господарства мають цільове призначення (розрахунки з постачальниками за акредитивом тощо) -- рахунок «Рахунки в банках»; для обліку грошових коштів необоротного призначення (депозити капіталовкладень тощо) -- рахунок «Інші необоротні активи»; для обліку готівки і руху коштів -рахунок «Каса»; для обліку коштів у дорозі, грошових документів, сертифікатів -- рахунок «Інші кошти»; для куплених цінних паперів -- рахунок «Поточні фінансові інвестиції»; для одержаних векселів -- рахунок «Короткострокові векселі одержані».
За класифікаційними ознаками всі рахунки обліку коштів поділяються так: за економічним змістом -- рахунки обліку оборотних коштів господарства; та рахунки необоротних активів. У всіх випадках на дебеті рахунків відображують надходження (збільшення), а на кредиті -- вибування (зменшення).
Розглянемо докладніше особливості обліку грошових коштів у касі підприємства.
Об'єкт обліку -- грошові кошти, які знаходяться в касі підприємства, облікуються за номіналом. Одиниця обліку -- номінал купюр.
Аналітичний облік. Аналітичний облік грошових коштів у касі будується за окремими фізичними особами, які здійснюють касові операції на підприємстві.
Каса -- самостійний структурний підрозділ підприємства, призначений для зберігання коштів і проведення розрахунків готівкою. Матеріальна відповідальність за зберігання коштів і ведення касових операцій покладена на касира, з яким укладають договір про матеріальну відповідальність у формі зобов'язання касира. Зобов'язання касира зберігається у головного бухгалтера.
В деяких випадках за невеликого обсягу касових операцій дозволяється сумісництво цієї роботи з іншою, якщо вона не пов'язана з розрахунками.
Касові операції здійснюють згідно з порядком про ведення касових операцій підприємствами, установами і організаціями, який запровадив Національний банк України, встановивши єдиний для всіх підприємств, установ і організацій прийом здійснення й обліку касових операцій та єдину для них документацію.
Регламентування ведення касових операцій забезпечує здійснення контролю за додержанням касової дисципліни, сприяє поліпшенню обліку.
Гроші до каси надходять здебільшого з розрахункового банківського рахунка насамперед для виплати заробітної плати працюючим, покриття витрат на відрядження й інші господарські, адміністративні й операційні потреби.
Банк установлює ліміт залишку готівки в касі в розмірі, необхідному для виплати невідкладних витрат. Ця готівка має зберігатися в касі. Готівку можна витрачати тільки за тим призначенням, задля якого вона видана банком.
Понад ліміт у касі можуть зберігатися лише гроші, призначені для оплати праці. Невиплачені протягом трьох днів з дня одержання грошей у банку суми заробітної плати мають бути повернені на розрахунковий рахунок у банк.
Для прийняття, зберігання і витрат грошей кожне підприємство або організація повинні мати окреме відповідно обладнане приміщення -- касу.
Документальне оформлення касових операцій. Касові операції здійснюють на основі оформлених документів.
Надходження і видачу грошей з каси підприємства оформляють прибутковими і видатковими касовими ордерами, які виписує бухгалтерія. У прибуткових ордерах зазначають, від кого, за що або навіщо одержані гроші, а у видаткових -- кому, за що або навіщо вони видаються. В ордерах проставляють також кореспондуючі рахунки, на яких має бути відображена операція і зазначені виправдовувальні документи, що стали підставою для складання ордерів (чеки, авансові звіти, заяви тощо).
Прибуткові ордери мають бути підписані головним бухгалтером, а видаткові -- керівником і головним бухгалтером підприємства.
Касові ордери до виконання касиру підприємства передає безпосередньо сам бухгалтер, а не через особу, котра одержує або вносить гроші.
Касир, який одержав з бухгалтерії касові ордери, має перевірити правильність їх оформлення, наявність і дійсність підписів, додатки, перелічені в ордері. Після цього він приймає або видає гроші. Особі, що внесла гроші до каси, видається квитанція.
Готівка і переміщення грошей у касі відображуються касиром у касовій книзі. Записи в ній виконуються за кожним прибутковим і видатковим ордером.
Усі касові ордери після їх виконання касир підписує, а додані до них документи, щоб уникнути повторного їх використання, погашає штампом або підписом від руки «Одержано» чи «Сплачено» і проставляє дату.
Записи у касовій книзі здійснюються лише під копірку, тобто » двох примірниках (другі примірники слугують звітом для касира). Наприкінці робочого дня підраховують підсумки оборотів за приходом і видачею грошей та виводять залишки на наступний день. Перші відривні аркуші, що є звітом касира разом з прибутковими і видатковими ордерами і прикладеними до них виправ-довувальними документами, касир передає бухгалтерії під розписку в касовій книзі.
Бухгалтер має перевірити таке: правильність оформлення касових ордерів та їх обґрунтування; виконані записи в касовій книзі і виведений залишок у ній на кінець дня і проти кожної суми проставити шифр кореспондуючих рахунків.
Перелічимо найважливіші вимоги до правильного оформлення й обліку касових операцій.
1. Негайне записування кожної здійсненої касової операції у касову книгу, щоденне визначення підсумків у цій книзі; здача касиром під розписку до бухгалтерії касових документів.
2. Виписування бухгалтерією на кожну касову операцію прибуткових і видаткових ордерів, додержання послідовності в нумерації і реєстрації цих коштів у реєстрі до передачі їх для виконання касиру.
3. Погашення касиром спеціальним штампом касових документів, аби запобігти зловживанню цими документами, зокрема повторному їх використанню.
4. Установлення наказом осіб, що мають право підписувати касові документи, наявність у касира зразків підписів цих осіб і недопустимість виконання касових операцій на непідписаних документах.
З метою контролю не рідше одного разу на місяць потрібно перевіряти готівку в касі, складати акт.
Керівник підприємства несе відповідальність за зберігання грошей, правильне й доцільне їх використання.
Касова книга є реєстром аналітичного обліку. Касові документи слід брошурувати окремо від інших бухгалтерських документів, вони повинні мати самостійну нумерацію; при здачі таких документів до бухгалтерського архіву в архівній книзі роблять позначку про прийняття «Касових документів».
Облік касових операцій у системі рахунків. Для обліку касових операцій і залишку використовують рахунок «Каса», записи здійснюють на основі перевірених відривних аркушів касової книги і доданих до них документів на загальні суми за день (або за кілька днів). На цьому рахунку не можна робити жодних бухгалтерських проведень, якщо вони не відображають касових операцій (сторнувань тощо). Усі бухгалтерські проведення мають точно відповідати записам касової книги. Це неодмінна умова для забезпечення готівки.
На рахунку «Каса» у дебеті записують операції надходження грошей до каси, а у кредиті -- їх вибуття; сальдо може бути тільки дебетове, що відображає залишок грошей у касі.
За дебетом рахунок «Каса» кореспондує з рахунками «Рахунки в банках», «Доходи», «Розрахунки з підзвітними особами», «Розрахунки з різними дебіторами» тощо.
Записи на кредиті рахунка «Каса» здійснюють в кореспонденції з дебетом рахунків «Розрахунки з оплати праці»; «Розрахунки з підзвітними особами» (видача підзвітних сум); «Рахунки у банку»; «Загальновиробничі витрати»; «Адміністративні витрати»; «Витрати на збут»; «Розрахунки з різними дебіторами»; «Розрахунки зі страхування» тощо.
Контроль касової дисципліни. Керівник організації і головний бухгалтер мають систематично контролювати додержання касової дисципліни і зберігання грошей у касі. Керівник підприємства повинен не рідше як один раз на місяць призначати комісію для раптової ревізії каси, під час якої готівка перераховується (кожна пачка має бути розкрита). Після перевірки усіх прибуткових і видаткових документів визначається залишок, який звіряють з готівкою.
Якщо під час ревізії виявлено нестачу, то вона стягується з касира.
Підприємство зобов'язане негайно подати позов щодо стягання нестачі. Якщо в касі ревізією виявлені надлишки, то на державних підприємствах вони вносяться в дохід бюджету. Це оформляють таким записом: Дебет рахунка «Каса» Кредит рахунка «Розрахунки по іншим операціям».
На приватних підприємствах надлишки приєднуються до доходу. Це оформляється таким записом: Дебет рахунка «Каса» Кредит рахунка «Фінансові доходи».
Розглянемо особливості обліку грошових коштів на рахунках у банку.
Об'єкт обліку -- вільні грошові кошти підприємства у національній та іноземній валюті, які знаходяться в установах банків.
Для зберігання коштів та проведення безготівкових розрахунків для суб'єктів підприємницької діяльності у банках відкриваються розрахункові, валютні та інші рахунки.
Розрахунковий рахунок відкриває кожний самостійний господарський суб'єкт (підприємство, організація, установа), що має самостійний баланс. Виробничим одиницям відкриваються поточні рахунки. Об'єднанням, що мають виробничі одиниці поза своїм місцезнаходженням, можуть бути відкриті розрахункові рахунки.
Схематично сальдо і операції на рахунку „Розрахунковий рахунок” показано в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Рахунок „Розрахунковий рахунок у банку”
|
Дебет |
Кредит |
|
|
Сальдо на початок операцій З кредиту рахунка „Доходи від реалізації” З кредиту рахунка „Каса” З кредиту рахунка „Короткострокові позики банку” З кредиту рахунка „Доходи (надходження штрафів і пені від покупців)” і т.ін. |
У дебет рахунка „Каса” У дебет рахунка „Розрахунки з бюджетом” У дебет рахунка „Короткострокові позики банку (погашення короткострокових кредитів)” і т. ін. |
Сальдо розрахункового рахунка як в обліку банку, так і підприємства завжди має бути однаковим. Якщо при перевірці виписки банку підприємство встановило, що якась сума в банку неправильно записана (зарахована або списана), то воно повторює цю помилку банку і надсилає до банку письмове повідомлення про це. Усі помилки банку відображуються в кореспонденції з рахунком «Розрахунки за претензіями».
Виписка банку замінює собою реєстр аналітичного обліку за розрахунковим рахунком, а тому обов'язково має містити дату, номер документа, короткий зміст операцій і суми записів на дебеті і кредиті, а також залишки коштів на початок і кінець періоду.
Облік операцій на інших рахунках в банку. Крім розрахункового рахунка підприємство може мати в банку інші рахунки для зберігання оборотних (наприклад -- акредитиви, чекові книжки тощо) або необоротних (депозити більше одного року тощо) грошей (коштів).
Операції на цих рахунках оформляють у розглянутому щойно порядку.
2.3 Облік запасів діяльності
Підприємницька діяльність можлива різних видів: виробнича, комерційна або грошово-кредитна. Згідно з цим запаси діяльності такі: у першому випадку -- різні речовини та сили природи: сировина, матеріали (основні, допоміжні паливні, мастильні тощо), у другому -- готова продукція виробничої сфери (сільськогосподарська, промислова, будівельна тощо), яка купується комерційними підприємствами з метою продажу, у третьому - гроші, грошові документи тощо.
У кожній сфері діяльності запаси обліковуються за законодавчо визначеною методологією. Оскільки кожний вид запасів діяльності має свою методику обліку, їх потрібно розглядати окремо один від одного, тобто - виробничі, комерційні або грошово-кредитні.
Економіко-правову сутність запасів діяльності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси». Відповідно до положення запасами є активи, які:
· утримуються для продажу за умов звичайної господарської ді-ял шості;
· перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва.
У бухгалтерському обліку запаси поділяють:
а) у виробничій сфері на:
· сировину, основні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріали, шо призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва і адміністративних потреб;
· незавершене виробництво у вигляді незакінчених обробкою І складанням деталей, вузлів, виробів. Незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визнано доходу;
· готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом.
У сільському господарстві виділяють в окрему групу:
· тварини на вирощуванні та відгодівлі;
б) у комерційній сфері
· товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою наступного продажу;
в) в усіх сферах діяльності в окрему групу виділяють
· малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються як засоби праці протягом не більше одного року або нормального операційного циклу (якщо він довший за рік).
Як видно із наведеного вище, запаси можуть знаходитись у різній формі: виробничі запаси, тварини на відгодівлі та вирощуванні, на складах, у процесі виробництва (незавершене виробництво), у формі готової продукції, напівфабрикатів тощо. Тому у кожній сфері діяльності запаси обліковуються за законодавче визначеною методологією. Оскільки кожний вид запасів діяльності має свою методику обліку, їх потрібно розглядати окремо один від одного, тобто -- виробничі, комерційні або грошово-кредитні та за різними формами:
· виробничі запаси;
· тварини на відгодівлі та вирощуванні;
· готова продукція;
· напівфабрикати тощо.
Розглянемо особливості обліку виробничих запасів. До виробничих запасів на виробничих підприємствах надходить сировина, основні та допоміжні матеріали, паливо, куповані напівфабрикати, комплектуючі вироби, тара, запасні частини та ін.
Згідно з економічною класифікацією матеріалів будується система рахунків, де формуються найважливіші синтетичні характеристики наявності, руху і використання матеріалів до їх споживання у процесі виробництва.
Згідно з діючим планом рахунків бухгалтерського обліку для обліку наявності та руху матеріалів використовують такі субрахунки: «Сировина і матеріали», «Куповані напівфабрикати», «Паливо», «Тара і тарні матеріали», «Матеріали, передані у переробку», «Запасні частини», «Матеріали сільськогосподарського призначення», «Інші матеріали».
У дебет рахунків, які названі вище, на основі прибуткових документів (рахунків-фактур, вимог, товарно-транспортних накладних, прибуткових ордерів, накладних на повернення матеріалів з виробництва, на оприбуткування відходів і матеріалів, одержаних від ліквідації основних засобів, тощо) записують кількість і вартість матеріалів за обліковими цінами. З кредиту цих рахунків на основі витратних документів (вимог, лімітно-забірних карток, накладних тощо) списують кількість і вартість відпущених матеріалів за обліковими цінами. Обліково-економічну характеристику цих рахунків наведено в табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Загальна облікова структура субрахунків
|
Дебет |
Кредит |
|||||
|
Облікова ціна, грн. |
Транспортно-заготівельні витрати, грн. |
Фактична собівартість, грн. |
Облікова ціна, грн. |
Транспортно-заготівельні витрати, грн. |
Фактична собівартість, грн. |
|
|
30 000 |
3500 |
33 500 |
30 000 |
3500 |
33 500 |
За діючим планом рахунків визначити фактичну собівартість придбаних матеріальних запасів можна двома способами: з використанням спеціальних рахунків та без них.
На рис.3 зобразимо графічно загальну облікову структуру субрахунків
Рис.3 Загальна облікова структура субрахунків
У сільському господарстві, крім того, відкривають рахунок «Тварини на вирощуванні та відгодівлі», на якому відкривають субрахунки за їх видами: «Молодняк тварин на вирощуванні», «Тварини на відгодівлі», «Птиця», «Звірі», «Кролі», «Сім'ї бджіл», «Доросла худоба, вибракована з основного стада», «Худоба, прийнята від населення для продажу», «Службові собаки».
Методика обліку придбання матеріалів без використання спеціальних рахунків придбання. Прийняті на склад матеріали одержувач обліковує таким записом:
Дебет рахунка «Виробничі запаси» відповідного субрахунка запасу «Матеріали», «Паливо», «Запасні частини» тощо.
Кредит рахунка «Розрахунки з постачальниками та підрядчиками».
У разі надходження на склад підприємства матеріальних цінностей з інших (крім постачальників) джерел обліку роблять такі записи:
Подобные документы
Теоретичні засади аналізу оборотних активів. Проблеми обліку оборотних активів. Особливості обліку окремих видів оборотних активів. Шляхи підвищення ефективності використання оборотних активів підприємства.
курсовая работа [59,8 K], добавлен 04.09.2007Визначення та економічна характеристика оборотних активів підприємства, їх первинний, аналітичний та сінтетичний облік. Визнання, класифікація та оцінка оборотних активів у обліку та звітності. Формування показників фінансових звітів про оборотні активи.
курсовая работа [90,1 K], добавлен 28.01.2009Принципи організації автоматизації обліку на прикладі ЗАТ "Рівне-Борошно", шляхи її вдосконалення. Економіко-організаційна характеристика підприємства. Технологія обробки даних і підготовки звітності в інформаційних системах з обліку оборотних активів.
курсовая работа [185,7 K], добавлен 20.10.2010Організація нормативно-правового забезпечення бухгалтерського обліку, обліку власного капіталу, зобов’язань, оборотних активів, витрат, доходів і результатів діяльності підприємства. Інформаційне та ергономічне забезпечення обліку, контролю і аналізу.
отчет по практике [710,8 K], добавлен 10.12.2013Побудова обліку матеріальних оборотних активів підприємства: методи та документальне оформлення. Порівнювальна характеристика вітчизняних та закордонних методик. Аналітичний та синтетичний облік матеріальних оборотних активів. Комп’ютерна форма обліку.
курсовая работа [11,4 M], добавлен 12.02.2011Фінансово-економічна характеристика діяльності підприємства "Ювілейне". Завдання обліку поточних біологічних активів рослинництва. Досвід впровадження автоматизації обліку активів. Аналіз складу, структури та динаміки оборотних активів підприємства.
дипломная работа [579,3 K], добавлен 11.07.2014Економічний зміст поточних біологічних активів рослинництва та методи їх оцінки. Фінансово-економічна характеристика діяльності підприємства. Аналіз структури та динаміки оборотних активів підприємства. Шляхи прискорення оборотності оборотних активів.
дипломная работа [353,1 K], добавлен 26.08.2014Теоретичні аспекти організації бухгалтерського обліку необоротних активів. Виробничо-економічна характеристика підприємства ПП "Мартиненко", як об’єкта дослідження. Облікова політика, організація первинного та синтетичного обліку необоротних активів.
курсовая работа [244,1 K], добавлен 03.02.2013Теоретичні аспекти обліку і аналізу активів підприємства, їх економічна сутність та використання. Облік необоротних та оборотних активів, основних засобів, незавершеного будівництва, запасів підприємства, дебіторської заборгованості, грошових коштів.
дипломная работа [181,8 K], добавлен 13.11.2010Загальна характеристика ЗАТ "Львівський лікеро-горілчаний завод". Організація обліку основних засобів, оборотних активів, грошових коштів та їх еквівалентів, розрахунків за податками і платежами. Організація аналізу, управлінського обліку, аудиту.
отчет по практике [137,8 K], добавлен 12.04.2012
