Взаємозв’язок обліку операцій в іноземній валюті з фінансовою звітністю

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

І Розділ. Науково-теоретичні основи обліку операцій в іноземній валюті на підприємствах харчової промисловості.

1.1 Теоретичні основи обліку операцій в іноземній валюті на підприємствах харчової промисловості

1.2 Нормативно-законодавча база, що регулює облік операцій в іноземній валюті

ІІ Розділ. Характеристика та організація обліку на ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №6.

2.1 Історична довідка

2.2 Аналіз основних техніко-економічних показників підприємства

2.3 Організація обліку на Хлібокомбінаті №6 та його облікова політика

2.4 Облікова політика та посадові обов'язки бухгалтера

ІІІ Розділ. Організація фінансового обліку операцій в іноземній валюті на ДП ВАТ «Київхлів» Хлібокомбінату №6 за 2007-2008 рік

3.1 Аналітичний облік операцій в іноземній валюті

3.2 Облік операцій в іноземній валюті в системі рахунків бухгалтерського обліку

3.3 Взаємозв'язок обліку операцій в іноземній валюті з фінансовою звітністю

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Однією з основних закономірностей сучасної епохи є зростання ролі зовнішньоекономічних зв'язків у народному господарстві кожної держави.

Господарське зближення націй все відчутніше впливає на темпи і характер економічного та соціального розвитку , на загальну політичну обстановку у сучасному світі, відкриває нові можливості для практичного мирного співробітництва країн.

Ставши незалежною державою, Україна тільки входить у систему світового господарства і від того, як цей процес буде відбуватися, залежить не тільки і не стільки динаміка зовнішньоекономічних зв'язків, оскільки можливість її економічного та соціального розвитку як органічної підсистеми світової економіки. У процесі інтеграції у світовий економічний простір суб'єкти господарювання України відчувають великі труднощі, які спричинені не лише внутрішніми, але і зовнішніми чинниками. Часто виникають запитання, як визначити ефективність операції, як відобразити її в бухгалтерському обліку, дотримати чинне законодавство щодо податків та валютного регулювання. Правильна організація зовнішньоекономічних зв'язків дає змогу нашій державі утвердитися на світовому рівні. Правильне ведення обліку валютних операцій дасть змогу дотримати чинне Законодавство України щодо податків та валютного регулювання , уникнути негативних явищ.

Метою дослідження даної теми є виявлення можливостей покращення ведення бухгалтерського обліку валютних операцій, виявлення недоліків щодо ведення обліку на підприємстві та розробка пропозицій щодо удосконалення обліку, контролю та аналізу валютних операцій.

Інформаційною базою дослідження послужила організація ведення бухгалтерського обліку на підприємстві та стан внутрішньогосподарського контролю за діяльністю підприємства.

Провести дослідження даної теми нам допомогли діючі законодавчі акти, інструктивні матеріали, публікації різного рівня, матеріали науково-дослідницьких установ.

При досліджені даної теми використовувались наступні методичні прийоми: загальнонаукові ( аналіз та синтез, індукція та дедукція, аналогія та моделювання, системний аналіз), власні методичні прийоми, органолептичні (інвентаризація, контрольні заміри робіт, вибіркові та суцільні спостереження), розрахунково-аналітичні (економічний аналіз, статистичні розрахунки, економіко-математичні методи), документальні ( дослідження документів, камеральні перевірки, нормативно-правове регулювання), узагальнення результатів дослідження (групування недоліків, документування результатів), прийняття рішень.

Об'єктом дослідження даної теми є облік, контроль та аналіз валютних операцій на підприємстві харчової промисловості ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №6 . Практична цінність роботи полягає в розробці пропозицій по удосконаленню ведення бухгалтерського обліку на досліджуваному підприємстві, пропозицій по удосконаленню внутрішньогосподарського контролю за діяльністю підприємства.

І Розділ . Науково-теоретичні основи облік операцій в іноземній валюті

1.1 Теоретичні основи обліку операцій в іноземній валюті на підприємствах харчової промисловості

Сучасний валютний ринок становить собою систему механізмів, функціонування яких покликане забезпечити купівлю і продаж національних грошових одиниць та іноземних валют з метою їх використання для обслуговування міжнародних платежів.

Найсуттєвішим функціональним призначенням валютного ринку є забезпечення реальної свободи та дій власника валюти.

Ступінь зрілості валютного ринку визначається не тільки масштабами валютних операцій, але і його спроможністю повною мірою реалізувати саме цю функцію.

Свобода вибору суб'єктів ринку пов'язана з їхнім прагненням отримати для себе у процесі здійснення валютних операцій певні матеріальні вигоди, виражені у відповідному доході.

Невід'ємним атрибутом валютного ринку є присутність функціональних елементів його регулювання. Сучасний валютний ринок інституційно регульований. Уся система міжнародних валютних організацій, союзів і угод , діючих на міждержавній основі, а також система страхування від валютного ризику являють собою відповідні атрибути валютно-ринкової діяльності.

Дамо визначення таким поняттям, як валютні цінності та валютні операції.

Валютні цінності-це :

валюта України - грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет і в інших формах , що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього , але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внесках і банківських та інших кредитно-фінансових установах на території України;

платіжні документи та інші цінні папери, акредитиви, чеки, депозитні сертифікати , інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України;

іноземна валюта - іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу , кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших кредитно-фінансових установ за межами України;

платіжні документи та інші цінні папери, боргові розписки, акредитиви, чеки, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи, виражені в іноземній валюті.

Валютні операції - це:

операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій , що здійснюються резидентами у валюті України;

операції, пов'язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності;

операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей.

Для бухгалтерського обліку операцій пов'язаних з рухом валюти,

згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку

активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291,використовуються такі рахунки бухгалтерського обліку :

302 “Каса в іноземній валюті”

304 “Операційна каса в іноземній валюті”

312 “Поточні рахунок в іноземній валюті”

334 “Грошові кошті в дорозі в іноземній валюті”.

Грошові кошти в іноземній валюті, операції з ними і розрахунки в

іноземній валюті на рахунках бухгалтерського обліку відображаються у гривнях у сумі, що визначається шляхом перерахунку іноземної валюти за курсом Національного банку України на дату здійснення операції. Валютний курс - встановлений Національним банком України курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої держави.

Зі зміною офіційного обмінного курсу іноземної валюти стосовно гривні виникають курсові різниці між гривневим еквівалентом валюти або заборгованості за курсом НБУ, що значиться в обліку на дату її одержання і здійснення операції. Курсова різниця - різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.

В подальшому на кожну дату балансу або на дату здійснення розрахунків у випадку зміни курсу іноземної валюти:

a) монетарні статті в іноземній валюті перераховуються з використанням нового валютного курсу на дату балансу;

b) немонетарні статті не перераховуються, продовжують відображатися за тим валютним курсом, за яким вони були відображенні на дату здійснення операцій.

Монетарні статті - такі статті активу та пасиву балансу, які можуть бути одержанні або сплаченні у визначеній сумі грошей або їх еквівалентів (наприклад, грошові кошти, кредиторська та дебіторська заборгованість за отриманими та відвантаженими товарами (послугами), яка буде погашена грішми).

Немонетарні статті - статті інші, ніж монетарні статті балансу (наприклад, Дт, Кт заборгованість за наданими, отриманими авансами, вартість одержаних від нерезидентів основних коштів, нематеріальних активів, запасів, кредиторська заборгованість за бартерними контрактами).

Приклад

Протягом березня 200..р. на підприємстві харчової промисловості були здійсненні наступні операції у сфері зовнішньоекономічної діяльності:

· отримано 04,03,200..р. від постачальника товари на суму 10000 євро (курс 630,00 грн. за 100 євро) на умовах відстрочки платежу;

· 10,03,200…р. відвантажено товари іноземному покупцю на суму 5000 доларів США(курс 500,00 за 100 доларів США), іноземний покупець буде розраховуватись іноземною валютою;

· 31,03,200…р. отримана позика банку на суму 10000 доларів США.

На звітну дату - 31,03,200..р. курси іноземних валют були наступні:

640,00 грн. за 100 євро;

520,00 за 100 доларів США.

В балансі підприємства будуть відображені наступні монетарні та немонетарні статті:

Баланс на 31,03,200…р.

Грошові кошти(М)	52000 10000 доларів США*520,00/100	Заборгованість за короткостроковими позиками (М)	52000 10000 доларів США*520,00/100
Дебіторська заборгованість (М)	26000 5000 доларів США*520,00/100	Заборгованість постачальникам (М)	64000 10000 євро *640,00/100
Запаси (НМ)	63000 10000 євро *630,00/100

Курсові різниці, які виникають при перерахунку монетарних статей, визначаються у складі доходів та витрат від операційної діяльності. Курсові різниці, які виникають щодо фінансових інвестицій у господарські одиниці за межами України, відображаються у складі іншого додаткового капіталу.

Бухгалтерський облік курсових різниць на нових рахунках, передбачений Інструкцією № 291 :

рахунки на яких обліковуються доходи від курсових різниць :

714 “Дохід від операційної курсової різниці”,

744 “Дохід від неопераційної курсової різниці”,

рахунки витрат :

945 “Втрати від операційної курсової різниці”,

974 “Втрати від неопераційних курсових різниць”.

Згідно з новим Планом рахунків бухгалтерського обліку додатна курсова різниця транзитом проходить через рахунок 714 “Дохід від операційної курсової різниці”, а від'ємна - через рахунок 945 “Втрати від операційної різниці” з наступним списанням на рахунок 74.

Згідно з постановою Правління НБУ «Про затвердження Класифікатора іноземних валют» від 04,02,1998р. №34 всі види валют виділено в три групи:

1.вільноконвертовані валюти ( долари США, німецькі марки, ЕКЮ), що широко використовуються для здійснення платежів;

2.вільноконвертовані валюти ( латвійські лати, російські рублі), що широко не використовуються для здійснення платежів;

3.неконвертовані валюти ( білоруські рублі, болгарські леви). Курси Нацбанку встановлюються тільки по окремих валютах.

Передбачені розрахунки в українських карбованцях-з Росією та Білорусією через ЛОРО-рахунки..

Для обліку іноземної валюти та розрахунків в іноземній валюті відкритий валютний рахунок 52. З поточного валютного рахунку переводять за кордон грошові кошти в іноземній валюті в оплату товарів та погашення заборгованостей.

Сьогодні у зовнішньоторгових операціях діє ціла система способів, засобів та форм платежів, що створюють цілісний , гнучкий та динамічний механізм розрахунків.

Найпростішою формою розрахунків, є банківський переказ, який являє собою операцію направлення платіжного доручення одного банка іншому, яке містить наказ сплатити визначену суму грошей одержувачу переказу.

Спрощено банківський переказ можна навести на прикладі схеми №1:

Схема №1.

Імпортер (платник)	операція №1	Експортер (отримувач переказу)
операція №2		операція №6
Банк, що обслуговує імпортера операція №3	операція №4	Банк, що обслуговує експортера операція №5

Операція №1: експортер передає імпортеру обумовлені в контракті документи.

Операція №2: на основі отриманих документів імпортер виписує заяву на переказ та здає її в свій банк.

Операція №3: банк, що обслуговує імпортера, знімає кошти з валютного рахунку імпортера.

Операція №4: гроші, що зняті з валютного рахунку імпортера, переказуються в банк експортера.

Операція №5: банк експортера зараховує гроші на рахунок експортера.

Операція №6: передача банком експортера експортеру виписки банку з рахунку та документів про надходження грошей.

Переказ коштів за кордон за дорученням клієнта проводиться на основі заяви на переказ. В цьому документі клієнт повинен відобразити:

повна назва платника;

назва банка платника;

номер банківського рахунку, який дебетується;

код валюти і сума платежу;

повна назва бенефеціара (одержувача), його адреса;

назва, номер і дата документу (контракту), за яким проводиться оплата;

особа, що несе витрати за виконання переказу (банківська комісія, поштові чи телеграфні витрати);

мета і призначення переказу (назва товару чи послуг, які сплачуються).

Заява на переказ укладається в трьох примірниках, перший з яких скріплюється підписами керівника та головного бухгалтера і печаткою підприємства.

При такій формі розрахунку, як банківський переказ, сторони завжди несуть на собі ризик: для експортера - ризик несплати за поставлений товар; для імпортера - ризик того, що товар не буде поставлений після його попередньої оплати.

Більш надійною є інкасова форма розрахунків, яку можна визначити, як доручення експортера своєму банку отримати від імпортера безпосередньо або через банк гроші або підтвердження, що грошові кошти будуть сплачені у визначений строк. Інкасова операція банка поєднується з акцептною формою розрахунків, коли товари відвантажені до сплати покупцем товару на основі договору. Покупець сплачує кошти після отримання розрахункових документів, попередньо перевіривши виконання постачальником умов договору по кількості, якості, ціні та терміну поставки.

По інкасовій операції банк бере на себе організацію всього документообігу по акцепту (погодженню на оплату).

Інкасо буває чисте і документарне. Чисте інкасо пов'язане з фінансовими документами (прості та переказні векселя, чеки), але не з комерційними документами (транспортні, страхові документи, документи на право власності).

Документарне інкасо являє собою доручення експортера банку отримати від імпортера платіж проти товарних документів з перерахуванням сум платежів експортеру.

При оформленні інкасового доручення довіритель повинен вказати:

дату виписки та номер доручення;

найменування, повна і точна адреса платника (імпортера);

найменування та місцезнаходження експортера;

найменування та місцезнаходження банка, якому експортер доручає отримати платіж;

найменування валюти та суму, що підлягає інкасуванню. при прийнятті документів на інкасо у валюті, що відрізняється від валюти контракту, довіритель зазначає курс перерахунку валют або спосіб його визначення;

перелік доданих до інкасового доручення документів, що підлягають видачі платнику проти платежу. До них відносяться комерційні та фінансові документи;

а) комерційні - рахунок-фактура, сертифікати, страхові поліси, технічна документація, документи на право власності (коносамент);

б) фінансові - це платіжна документація, яка використовується тільки для розрахунків (прості та переказні векселі (тратти), чеки, розписки);

Крім того, у інкасовому дорученні повинні бути відображені:

умови оплати документів, що інкасуються;

термін оплати документів;

порядок та умови оплати витрат банку, пов'язаних з проведенням інкасової операції згідно зовнішньоторговельного контракту;

дії банку на випадок відмови платника від сплати витрат банку.

При такій формі розрахунку банк захищає права експортера на товар до моменту сплати документів або їх акцепту, тому інкасова форма вигідна. Але її недоліком є велика тривалість за часом проходження документів через банк, а також можливість відмови імпортера сплатити надані документи.

Найбільш прийнятною формою розрахунків для експортера є акредитиви. Такий вид розрахунку гарантує експортеру, що відвантажений ним товар буде сплачений. Документарний акредитив - це зобов'язання банку провести на прохання і згідно з наказом імпортера платіж по експорту або акцептувати трату, що була виставлена експортером (при розрахунках в кредит) в межах визначеної суми та термінів проти документів. Слід відмітити, що банк, який обслуговує експортера, називають авізуючим банком, а банк імпортера - банком-емітентом.

У міжнародній практиці використовуються різні види акредитивів:

Відкличний акредитив - може бути змінений або анульований банком-емітентом в любий момент без попереднього повідомлення про це експортера. Використовується лише між сталими партнерами.

Безвідкличний акредитив - тверде зобов'язання банка-емітента здійснити платіж.

Підтверджений акредитив передбачає додаткові гарантії з боку іншого банку, що не є банком-емітентом. Банк, що підтверджує акредитив, приймає зобов'язання сплачувати документи, що відповідають умовам акредитиву, якщо банк-емітент відмовиться виконати платіж. В міжнародній практиці акредитиви, що відкриваються банком-емітентом, як правило, підтверджує банк-експортер.

Перевідний акредитив передбачає можливість отримання грошей не тільки експортером, але і за його вказівкою іншими юридичними особами.

Револьверний акредитив застосовується при розрахунках за постійні поставки, що здійснюються, як правило, за графіком контракту. Він відкривається не на повну суму платежу, а на його частину та автоматично поновлюється по мірі того, як здійснюються розрахунки.

Окремою формою є розрахунки по відкритому рахунку, коли продавець відвантажує покупцю та відправляє йому товаророзпорядчі документи, зараховуючи суму заборгованості на рахунок, відкритий на ім'я покупця. В певний час, що обумовлений контрактом, покупець сплачує свою заборгованість по цьому рахунку. У покупця при цьому відсутній ризик недоставленого товару, а відсотки за користування кредитом, як правило, не беруться. Тому подібна форма розрахунків використовується, як правило, між підприємствами, що поперемінно є покупцями і продавцями.

При укладанні зовнішньо - торгівельних угод для забезпечення їх виконання необхідно передбачати умови, що захищають інтереси кредитора. Засоби забезпечення виконання зобов'язань можна поєднати в дві основні групи:

а) засновані на платоспроможності боржника: неустойка, задаток, аванс, валютні застереження, простий акредитив, чеки, трати;

б) захищають найбільш повно та надійно інтереси кредитора, тобто зміна платоспроможності боржника не впливає на задоволення вимоги: платежі до відвантаження товару, зберігання права власності; застава нерухомості; факторинг, страхування комерційних ризиків; акредитиви, що можна і не можна відкликати; підтверджений банком акредитив; гарантії урядових органів; порука.

Розглянемо коротко деякі способи забезпечення виконання зобов'язань.

Неустойка - грошова або інша майнова цінність, яку боржник зобов'язується сплатити кредитору в разі порушень зобов'язань по контракту.

Задаток - являє собою грошову суму або іншу майнову цінність, яку одна сторона передає іншій при укладанні угоди. Він виконує як функцію посвідчення факту укладання договору, так і забезпечувальну функцію, яка полягає в тому, що сторона, яка дала задаток, але не виконала своїх зобов'язань, втрачає право на повернення задатку. Якщо ж договір порушила сторона, що отримала задаток, вона повинна повернути його в подвійному розмірі.

Аванс - це грошова сума або майнова цінність, що передається в рахунок виконання контрактного зобов'язання. Аванс являє собою повний або частковий платіж.

Валютне застереження - гарантія від знецінення валюти в комерційних або кредитних угодах, що укладені в повному обсязі в іноземній валюті.

Порука - договір, за яким поручник відповідає виконання боржником зобов'язання у повному обсязі в іноземній валюті.

Платіж до відвантаження товару є самим надійним та вигідним для продавця.

Резервування права власності полягає в тому, що при продажу товару в кредит у договорі зазначається збереження права власності за продавцем на товар, що вже проданий до проведення останнього платежу; ризик загибелі товару приймає на себе покупець з моменту передачі йому товару.

У валютних операціях, які відбуваються на валютному ринку, беруть участь різні групи економічних суб'єктів. Кожна з них прагне задовольнити свій власний інтерес. Це традиційна тріада - продавці валюти, її покупці та посередники.

Суб'єктами валютного ринку є:

фірми, організації та приватні особи, зайняті у різних сферах зовнішньоекономічної діяльності;

комерційні банківські установи які забезпечують валютне обслуговування зовнішніх зв'язків;

брокерські фірми, контори та окремі брокери, які займаються посередницькою діяльністю, отримуючи за це відповідну компенсаційну винагороду. На валютних ринках ці структури проводять більше половини валютних операцій;.

державні установи, головне місце серед яких займають валютні банки та державні казначейства окремих країн;

Зовнішньоекономічне управління на національному і світогосподарському рівні охоплює такі галузі і процеси економічного життя:

імпорт і експорт;

валютні ринки, об'єкти і механізми валютного регулювання;

іноземні інвестиції;

вільні економічні зони;

міжнародні фінансові організації;

міжнародні товарні ринки ( товарні біржі, аукціони, торги, ярмарки, виставки).

Для успішного управління зовнішньоекономічною діяльністю необхідні:

розробка ринкової стратегії фірми;

проведення маркетингових досліджень на зовнішньому ринку;

укладання та виконання міжнародних контрактів;

ціноутворення на зовнішньому ринку;

способи, засоби та форми платежів у міжнародних розрахунках;

врахування зовнішньоекономічних операцій (експорт, імпорт, бартер);

забезпечення транспортування вантажів у зовнішній торгівлі;

страховий захист вітчизняних та зарубіжних учасників різних форм міжнародного співробітництва.

Зовнішньоекономічні зв'язки підприємств - це сукупність господарських операцій, які з погляду бухгалтерського обліку можна поділити на:

операції з руху товарів та надання послуг;

операції з руху капіталів.

Врахування господарських операцій з руху товарів та надання послуг - це облік традиційних у зовнішньоекономічному відношенні операцій експорту, імпорту, реекспорту , бартеру, продажу та придбання ліцензій, технічної документації. Сюди також належать операції, які нині в Україні трапляються поки що рідко.

Зовнішньоекономічні зв'язки - це міжнародні господарські і торгівельні політичні відносини, які передбачають обмін товарами, спеціалізацією, кооперування виробництвом, науково-технічне співробітництво, економічні та технічні сприяння, створення спільних підприємств та інші форми економічного співробітництва. Через зовнішньоекономічні зв'язки здійснюється міжнародний розподіл праці, метою якого є економія суспільної праці у процесі виробництва, обміну його результатами між різними країнами. Міжнародний обмін товарами економічно доцільний для країни, якщо вона витрачає на виробництво експортованих товарів менше суспільної праці, ніж має витратити на виробництво товарів замість імпортованих на кошти від експорту. З метою прискорення соціального і економічного розвитку країни необхідно збільшити масштаби випуску конкурентноспроможної продукції. Для досягнення найбільшого економічного ефекту від участі у міжнародному поділі праці потрібно розвивати експорт тієї продукції, яка дає найбільший валютний виторг на одиницю затрат суспільної праці.

На право здійснення зовнішньоекономічної діяльності суб'єкт підприємницької діяльності повинен зареєструватися як учасник зовнішньоекономічної діяльності в Міністерстві зовнішньоекономічних зв'язків та торгівлі України за відповідним номером та отримати картку учасника зовнішньоекономічної діяльності.

Розглянемо такі поняття, як експорт, імпорт та бартер у галузі зовнішньоекономічної діяльності.

Експорт-це продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності ( у тому числі з оплатою у безготівковій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів. Так трактує Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” № 335-ХІV від 22.12.98.

Існують такі основні види експортних операцій:

поставка експортного товару за готівку;

експорт товару на умовах комерційного кредиту;

експорт товару в рахунок державного кредиту України, наданого Україні іноземного покупця;

експорт товару при компенсаційній угоді;

експорт товару при бартерній угоді;

експорт товару в рахунок надання допомоги.

Імпорт-це купівля ( у тому числі з оплатою у безготівковій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів , призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Імпортованими вважаються товари та інші цінності, ввезені на митну територію України, що оформлено ввізною вантажно-митною декларацією, а роботи і послуги - за підписанням документів про їх фактичне виконання.

Під час обліку експортних операцій потрібно чітко визначити, хто експортер товарів - підприємство-виробник, чи зовнішньоторгова фірма, що була створена на підприємстві для цих цілей і не виступає юридичною особою, чи спеціалізована зовнішньоторгова фірма, яка виконує доручення підприємства виробника експортувати товар за комісійну винагороду, тобто здійснює посередницьку функцію. У нашому випадку експортер товарів ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №6 - підприємство харчової промисловості з правом юридичної особи.

Експортованими вважаються товари та інші цінності, вивезені за межі митних кордонів України, перетин кордону якими оформлено вивізною вантажно-митною декларацією, а роботи і послуги - за підписанням документів про фактичне їх виконання.

За міжнародними нормами право власності переходить до покупця одночасно з настанням можливості ризику випадкової загибелі, або псування товару (продукції), якщо інше не обумовлене договором. Момент переходу ризику визначається базовими умовами зовнішньоторгових договорів, прийнятими Міжнародною торговою палатою.

Бартерна операція у галузі зовнішньоекономічної діяльності-це один з видів експортно-імпортних операцій , оформлених бартерним договором, або договором із змішаною формою оплати , яким часткова оплата експортних (імпортних) поставок передбачена в натуральній формі, між суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України та іноземним суб'єктом господарської діяльності, що передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами у будь-якому поєднанні, не опосередкований рухом коштів у готівковій або безготівковій формах.

Указом Президента України “Про заходи щодо вдосконалення кон'юктурно - цінової політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності” від 10 лютого 1996 року № 124\96 з метою забезпечення виконання міжнародних зобов'язань України та координації зовнішньоекономічної діяльності встановлено, що контрактні ціни в сфері зовнішньоекономічної діяльності визначаються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України на договірних засадах з урахуванням попиту та пропозиції а також інших факторів, які діють на відповідних ринках на час укладення зовнішньоекономічних угод.

У випадках, визначених цим Указом, контрактні ціни визначаються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України відповідно до індикативних цін, запроваджуваних Міністерством зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України

Індикативні - це оптимальні ціни за якими здійснюється експорт українських товарів, виробленими за діючими в Україні стандартами, що відповідають експортним вимогам. Ці ціни формуються на основі аналізу цін світового ринку а також ситуації на внутрішньому ринку України.

Валютне регулювання та валютний контроль в Україні здійснюють державні органи:

Національний банк України;

Державна податкова адміністрація України;

Міністерство зв'язку України;

Державний митний комітет України;

Державний та місцеві валютні фонди;

Міністерство зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України.

Всі державні органи здійснюють державне регулювання валютних операцій через видавництво законодавчих актів України.

1.2 Нормативно-законодавча база, що регулює облік операцій в іноземній валюті

Регулювання валютних операцій супроводжується нормативною базою законодавчих актів України: Законів України, прийнятих Верховною радою, Декретів Кабінету Міністрів України, Постановами Національного банку України та Кабінету Міністрів України, Положеннями, затвердженими постановами Національного банку України та наказом Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків та торгівлі України, Інструкціями, затвердженими Національним банком України, Державним митним комітетом та Міністерством внутрішніх справ, листами Головної державної податкової адміністрації та листами Національного банку України. Законодавчі акти у галузі валютного регулювання дають чіткі визначення термінам, пов'язаним з валютними операціями, встановлюють режим здійснення валютних операцій, встановлюють відповідальність за порушення норм законодавчих актів, визначають повноваження та функції державних органів під час здійснення контролю за проведенням валютних операцій.

У наведеній таблиці можемо побачити економіко-правовий аналіз нормативної бази законодавчих актів щодо обліку, контролю та економічного аналізу валютних операцій підприємства.

Таблиця 1.1. Економіко-правовий аналіз нормативної та законодавчої бази щодо обліку, контролю та аналізу валютних операцій підприємства

№ п\п	Назва документу	Коли і ким затверджений	Короткий зміст питань, пов'язаних з даною темою
1	2	3	4
1	Закон України “Про оподатку вання прибутку підприємств" зі змінами та доповненнями	Постановою Верховної ради № 97 від 22.05.97.	Цей Закон визначає основні аспекти оподаткування спільних підприємств, оподаткування операцій у розрахунках у іноземній валюті (доходи, отримані платником податку у іноземній валюті у зв'язку з продажем товарів у звітному періоді перераховуються в гривні за офіційним валютним курсом Нацбанку України, що діяв на дату отримання доходів. Балансова вартість іноземної валюти , отримана платником визначається за таким же курсом. Витрати, понесені платником в іноземній валюті, вартість яких відноситься до валових, визначається у сумі, що дорівнює вартості іноземної валюти).
2	Закон України “Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності”	Постановою Верховної ради № 351-XIV від 23.12.98.	Цей Закон встановлює режим здійснення товарообмінних операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності, відповідальність за порушення його норм та визначає повноваження та функції державних органів під час здійснення контролю за проведеннями таких операцій. Закон дає чітке визначення товарообмінної операції-це один з видів експортно-імпортних операцій оформлених бартерним договором и , яким часткова оплата експортованих (імпортованих) поставок передбачена в натуральній формі, що передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами у будь якому відношенні, неопосередкований рухом коштів у готівковій чи безготівковій формі.
3	Закон України “Про порядок здійснення розрахунків іноземній валюті"	Постановою Верховної ради №85\94-ВР від 23.09.94.	Даний Закон трактує правильність відображення господарських операцій в іноземних валютах у бухгалтерському обліку. Згідно цього Закону, виручка резидента в іноземній валюті підлягає зарахуванню на її валютний рахунок в уповноваженому банку у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення продукції. Закон встановлює відповідальність за порушення, наслідки порушення, функції державних органів при виявленні порушень
4	Закон України “Про внесення змін та доповнень до Закону України “Про порядок здійснення розрахунків іноземній валюті"	Постановою Верховної ради від 07.05.96.	Даний Закон трактує, що порушення резидентами термінів розрахунків в іноземних валютах тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки в іноземній валюті, перерахованої в грошову одиницю України за валютним курсом Нацбанку на день виникнення заборгованості.
5	Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність"	Постановою Верховної ради № 699-ХІІ від 16.04.91.	Закон визначає основні аспекти зовнішньоекономічної діяльності, дає визначення основним термінам, пов'язаним з зовнішньоекономічною діяльністю, встановлює режим здійснення зовнішньоекономічних операцій, відповідальність за порушення, вчинені при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.
6	Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність"	Постановою Верховної ради №335 ХІV від 22.12.98.	Закон визначає різновидності квот та ліцензій, дані визначення імпорту-експорту. Визначені заходи у відповідь на дискримінаційні дії держав, митних союзів та економічних угрупувань, також визначені заходи проти недобросовісної конкуренції та зростаючого імпорту при здійсненні зовнішньоекономічних операцій.
7.	Закон України “Про податок на додану вартість” зі змінами та доповненнями	Постановою Верховної ради № 168-97-ВР від 03.04.97	Даний Закон визначає об'єкти оподаткування (ввезення товарів на митну територію України), базу оподаткування , ставки податку (продаж товарів, призначених для використання за межами України оподатковується за нульовою ставкою). Для товарів, які ввозяться на митну територію України, платниками податку та базою оподаткування є договірна вартість таких товарів, але не менша митної вартості.
8. .	Указ Президента “Про додаткові заходи щодо регулювання бартерних операцій у галузі зовнішньої діяльності”	Постановою Верховної ради № 113 від 09.07.95.	Визначено, що товари, які імпортувалися за бартерними договорами на суму еквівалентності експортованих товарів до 5 лютого 1995 року підлягають ввезенню в Україну не пізніше 90 календарних днів. В Указі визначено потрібність Ліцензії Міністерства економічних зв'язків і торгівлі України.
10.	Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку	Наказом Міністерства Фінансів № 88, від 24.05.95.	Дане положення визначає правильність та достовірність записів у бухгалтерському обліку при проведенні господарських операцій підприємствами та організаціями України.
11.	Наказ про затвердження форми декларації про валютні цінності”	Наказом Міністерства фінансів України № 207 від 25.12.95	.Даний Наказ затверджує форму та зміст Декларації про валютні цінності, майно та доходи, які належать резиденту України і знаходяться за її межами, визначає необхідність даної декларації.
12.	Порядок заповнення граф вантажно-митних декларацій	Наказом державної митної служби № 380 від 30.06.98.	Даний порядок визначає правильність і достовірність заповнення граф вантажно- митних декларацій при проведенні операцій з валютними цінностями.
13.	Порядок надання висновків щодо обґрунтованості причин перевершення термінів повернення виручки в іноземній валюті при виконанні суб'єктами підприємницької діяльності договорів	Наказом Мінпромполітики № 211 від 15.06.96.	Цей порядок визначає механізм розгляду Міністерством промислової політики звернень суб'єктів підприємницької діяльності про надання висновків щодо обґрунтованості причин перевищення термінів взаєморозрахунків за зовнішніми договорами.

Сьогодні на Україні видається багато науково-практичних журналів, які містять вичерпну інформацію з бухгалтерського обліку, аудиту та контролю фінансово-господарської діяльності підприємств. Це такі найвагоміші журнали, як Вісник податкової служби, Бухгалтерський облік та аудит, Баланс, Фінанси. В цих журналах ми можемо знайти консультації та роз'яснення відомих фахівців з бухгалтерського обліку та контролю валютних операцій.

Як ми знаємо, сьогоднішнє діюче законодавство складне та суперечливе. Різні автори деколи по різному ставляться до тих чи інших питань з обліку, оподаткування. Деякі суперечливості тривають інколи місяцями, до вирішення відповідними законодавчими органами відповідних питань. Публікації в журналах дають нам змогу контролювати усі зміни в законодавчих актах України, оцінювати проблеми у веденні обліку валютних операцій на підприємствах різних форм власності, набиратись досвіду щодо правильності контролю валютних операцій. Розглянувши нормативну базу та спеціальну літературу щодо обліку контролю та аналізу валютних операцій ми можемо досліджувати дану тему.

II Розділ. Характеристика та організація обліку на ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінат № 6

харчовий промисловість бухгалтерський фінансовий

2.1 Історична довідка

Хлібокомбінат № 6 -- дочірнє підприємство АТ «Київхліб», розташований за адресою: м.Київ, вул.Чернігівська, 51.

Хлібокомбінат № 6 створений на базі Дарницького хлібозаводу, який був збудований в 1938 році виробничою потужністю 50 тон хліба житнього за добу.

В ті роки основним обладнанням на заводі були печі ХПГ і тістомісильні машини ХТШ з підкатними діжами на 600 літрів. На виробництві переважала ручна праця.

В період Великої Вітчизняної війни завод був настільки зруйнований, що за висновком державної експертної комісії не підлягав відбудові. Проте об'єднаними зусиллями пекарів завод був повністю відбудований і в 1949 році досяг своєї довоєнної потужності.

В 1957 році здали в експлуатацію установки для безтарного зберігання борошна, а потім - для мокрого зберігання солі. В цей же час вперше в республіці на території хлібозаводу збудували підприємство комплексної механізації, і завод перейменовано в Хлібокомбінат № 6.

В 60-ті роки Хлібокомбінат реконструйовано. Було модернізоване обладнання, введена прогресивна схема ведення технологічного процесу; введені в дію поточно-механізовані лінії по виробництву хліба українського; освоєна технологія виробництва заварних сортів хліба, фермових пряників, соломки.

Наказом «Про створення дочірнього підприємства» від 16.09.1996р., відповідно до статті 18 Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств», статті 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі» наказів № 47-АТ і № 25-ПАТ Фонду Державного Майна України і згідно статуту АТ «Київхліб» Хлібокомбінат № 6 перетворено в дочірнє підприємство АТ «Київхліб».

На основі листа АТ «Київхліб» №10-4/37 від 30.07.1996р. дочірнє підприємство Хлібокомбінат № 6 зареєстроване в Дніпровській Районній Державній адміністрації м. Києва. Свідоцтво № 02988 від 08.08.1996р.

Дочірнє підприємство Хлібокомбінат № 6 Київським Міським Управлінням Статистики внесено до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України згідно довідки за № 14608 від 13.08.1996р., і присвоєний індентифікаційний код 0036285.

Наказом від 30.07.1996р. «Про затвердження статутів дочірніх підприємств», затверджено статут хлібокомбінату № 6 та статути інших хлібокомбінаті.

Сьогодні Хлібокомбінат № 6 - одне з найбільших формувань АТ «Київхліб». яке забезпечує близько 20% потреби торговельної мережі Києва в хлібобулочних і кондитерських виробах. Зараз на хлібокомбінаті № 6 діють три цехи, оснащені 16 потоково-механізованими лініями по виробництву хліба, хлібобулочних, бубликових і кондитерських виробів. На підприємстві виробляється: хліб український, булочні, здобні та кондитерські вироби, що користуються попитом населення.

Хлібобулочний цех хлібокомбінату обладнаний трьома печами ХВЛ-Р і з 01 лютого 2003 року за Міжурядовою угодою з Королівством Нідерландів введено в дію нову піч виробництва Голандії «Максофлекс» по виробництву хліба українського нового подового вагою 1,0 кг, потужність печей в фактичному асортименті 108,2 тон хліба українського на добу, що на 0,6 тон більше ніж у попередньому році.

Крім того, 2 печі ФТЛ-2 по виробництву хліба заварного потужністю 22 тоні на добу. По булочному цеху 2 технологічні лінії з печами типу ФТЛ-2 потужністю 15,0 тон хлібобулочних виробів на добу, кондитерський цех, обладнаний 8 технологічними лініями по виробництву пряників, печива, соломки та паличок із загальною потужністю 3859 тон кондитерських виробів на рік, цеха по виробництву хлібобулочних виробів працюють цілодобово, кондитерський цех - в залежності від замовлень торговельної мережі.

На балансі хлібокомбінату є магазини фірмової торгівлі, через які проводиться реалізація продукції підприємства та інших дочірніх підприємств АТ «Київхліб». Це:

кіоск «Свіжий хліб» - вул. Чернігівська, 51;

магазин № 16 - вул. Бучми, 6а;

магазин № 26 - вул. М.Слобідська, 4.

Для перевезення хлібобулочних та кондитерських виробів хлібокомбінат користується послугами ВАТ «Автотранспортник 13066». Крім того, на балансі підприємства є власний автотранспорт в кількості 10 машин, який використовується як для реалізації хлібобулочних виробів так і для доставки сировини і матеріалів.

За останні роки завдяки кваліфікованим спеціалістам проведена реконструкція хлібного цеху - заміна в печах і котлах застарілих пальників новими сучасними, завдяки яким зменшилась потреба в паливі, підвищено безпеку умов праці; булочний цех повністю переведений на водообогрівання, встановлена дозувальна станція, зроблена реконструкція печі по виробництву рогалів. Проведені заходи надали можливість підвищення використання потужності печі; кондитерський цех - частково переведений на водообогрівання.

В умовах переходу до ринкових відносин організаційна структура підприємства зазнала певних змін, зокрема в межах маркетингового відділу більшого значення набувають відділ збуту, відділ зовнішньої кооперації, відділ постачання, реклами та відділ транспорту.

Уся продукція хлібокомбінату - що принципово важливо для працівників підприємства - готується за класичною технологією, без застосування наповнювачів та хімічних домішок, з найкращого українського борошна та інших натуральних компонентів найвищого гатунку. Хлібобулочні та кондитерські вироби розраховані на покупців, які віддають перевагу високоякісним вітчизняним товарам.

Конкурентоспроможність продукції підприємства забезпечується традиційним способом приготування, натуральними компонентами, що входять до складу продукції, гарним дизайном упаковки та помірними цінами, доступними кожній родині, кожному споживачеві.

2.2. Аналіз основних техніко-економічних показників підприємства

Вид продукції	Потужність в плановому асортименті	Річна потужність в плановому асортименті, тонн	Випуск продукції за 2006 рік, тонн	Коефіцієнт використання потужностей, %
	2007	2008	2007	2008	2007	2008	2007	2008
Хлібобулочі вироби. в т ч	149,0 т/добу	143,0 т/добу	50935	48668	26071,4	22792,4	51,2	46,8
хлібобулочний цех			44323	43161	23334,8	19744,5	52,6	45,7
булочний цех			5096	4207	2264,3	2391,8	44,4	56,9
пекарня			684	650	249,4	243,3	37,4	37,4
кондитерський цех (бараночні вироби)			832	650	222,9	412,8	26,8	63,5
Кондитерські вироби, в т.ч.	3925 т/рік	4563 т/рік	3925	4563	2238,1	2500,8	56,9	54,6
пряники			2601	3251	1910,2	2122,7	73,4	65,3
печиво			1313	1302	312,5	362,7	23,8	27,9
кекси кекси(пекарня)			11	10	9,0 6,4	6,5 8,9	81,8	65,0

Виробничі потужності по хлібобулочним виробам використовувались у 2008 році на 46,8% проти 51,2% у 2007 році, а саме:

Хлібобулочний цех 45,7% проти 52,6% у 2007 році

Булочний цех 56,9% проти 44,4% у 2007 році

Бараночні вироби 634% проти 26,8% у 2007 році

Пекарня 37,4%, що становить рівень 2007 року

По хлібобулочним виробам коефіцієнт використання виробничих потужностей зменшився проти 2007 року на 4,4%. Це пояснюється зменшенням попиту торговельних організацій на хлібобулочні вироби.

По кондитерським виробам коефіцієнт використання зменшився проти 2007 року на 23% через недостатнє використання потужності введеної в експлуатацію лінії по виробництву пряників з начинкою.(табл. 2.1.)

Нові види хлібобулочних і кондитерських виробів (таблиця 2.2.)

№ п/п	Найменування	Обсяг виробництва	Вартість у оптових цінах тис.грн.
Хлібобулочні вироби:
1.	Хліб «Для гурманів»1г 0,45кг	58,9	116,6
2.	Рогалики «Зернятко» 1г 0,15кг	1,1	2,4
3.	Хліб «Старослов'янський » 1г 0,4кг	1,6	2,8
4.	Хліб Козацький 1г 0,4кг	0,1	0,2
5.	Сайка «Апетитна» в/г 0,4кг	2,9	5,7
6.	Батон «Слобідський» в/г 0,4кг	62,4	88,3
7.	Соломка «Польова» вагова	0,2	0,7
	Разом:	127,2	216,7
Кондитерські вироби:
Печиво:
1.	«Польове» в/г	0,2	1,3
2.	«Вівсяні палички» 1г	4,5	18,1
3.	«Добрик»	0,1	0,7
Пряники:
4.	«Український» 0,2кг	0,2	1,1
5.	«Сонечко»	0,3	1,0
6.	«Молочний смак»	7,8	29,2
7.	«Мигдальний аромат»	7,7	28,2
Кекси:
1.	«Сонечко» в/г 0,3кг	2,4	17,2
2.	«Медовий з родзинками» в/г 0,4кг	1,4	8,7
3.	«Лівобережний» в/г 0,4кг	0,4	2,3
4.	«Ніжний» в/г 0,3кг	0,7	2,4
5.	«До кави» в/г 0,3кг	0,3	1,8
6.	«Світанок» в/г	0,3	1,7
7.	«До чаю» в/г Вагова	0,2	1,4
	Разом:	26,5	115,1
	Усього:		331,8

З наведеної таблиці видно, що колектив на протязі року постійно працював над удосконаленням, оновленням асортименту продукції, що збільшило обсяги реалізації продукції на 331,8 т.

Аналіз вартісних та натуральних показників по випуску продукції (таблиця 2.3)

Показники	Одиниця виміру	Фактично	Темпи зростання (зниження) до 2007 р.
		2007 р.	2008 р.
Обсяг продукції у діючих цінах відповідного року	тис. грн.	43226	49463	114,4
Хлібобулочні вироби	т	26071	22792	87,4
з них хліб український домашній .пудовий 1.0	т	20659	16261	78,7
Булочні і здобні вироби вагою 0,5 кг і менше	т	1906	2035	106,8
Булочні і здобні вироби вагою 0,3 кг і менше	т	649	636	98,0
Бараночні вироби	т	223	413	185,2
Конлитерські вироби	т	2238	2501	111,8
в т.ч пряники	т	1910	2123	111,2
печиво	т	313	363	116,0
кекси	т	15	15	100,0
Кондитерські вироби в розфасовці	т	1720	1791	104,1
Товарна продукція в порівняних	тис.	44875	45048	173
в т. ч. хлібобулочні вироби	тис.	32089	29675	-2414
бараночні вироби	тис.	1392	2487	1095
кондитерські вироби	тис.	11394	12886	1492
Середні оптові ціни:
хлібобулочних виробів	грн.	1241,45	1326,02	84,57
бараночних виробів	грн.	6242,15	6021,79	-220,36
кондитерських виробів	грн.	5091,15	5152,34	61,19

Зменшення обсягів виробництва в порівнянних на 01.01.2008 року в цінах становить 173 тис. грн. або 0,4% проти рівня минулого року.(табл.2.3.)

1.По хлібобулочним виробам зменшення становить 2414 тис. грн. або 7.5%

а)за рахунок зменшення випуску:

1326,02х (22379-25848)= - 4600 тис. грн.

б)збільшення за рахунок збільшення оптової ціни (за рахунок збільшення обсягів виробництва дорогих сортів хліба, а саме: заварних і елітних сортів хліба) 84,57 х 25848=2186 тис. грн.

2. По бараночним виробам збільшення товарної продукції на 1095 тис. грн. або на 78,7%

а) за рахунок збільшення випуску:

6021,79 х(413-223)=1144тис.грн

б) за рахунок зменшення середньої оптової ціни

220,36 х 223 = - 49 тис. грн.

3. По кондитерським виробам зменшення товарної продукції на 1492 тис. грн.. або на 13,1%

а )за рахунок збільшення випуску:

5152,34 х(2501-2238)=1355 тис .грн.

б) за рахунок збільшення середньої оптової ціни :

61,19x2238 = 137тис. грн

Із приведених даних видно, що в звітному році в середньому одним працівником відпрацьовано 236,7 днів або 1916 годин, що на 6,9днів або на 78 годин більше ніж в минулому році. Відповідно до цього має місце зменшення на 7,8 днів кількості вихідних днів (табл 2.4.). Збільшились на 0,6 людино-днів втрати робочого часу з причин тимчасової непрацездатності. Це пояснюється збільшенням захворюваності працівників підприємства. Неявки, передбачені законодавством та відпустки з навчання на одного працюючого в звітному році в порівняні з минулим роком залишилися без змін.

Середньоспискова чисельність ПВП зменшилась на 20 осіб у порівнянні з 2007 роком за рахунок зменшення чисельності хлібобулочного цеху (на 17 осіб), експедиції (на 1 особу), працівників ВМТП (на 1 особу),транспортної дільниці(на 1 особу) та збільшення чисельності працівників пекарні (на 1 особу), булочного цеху (на 1 особу), кондитерського цеху (на З особи) та зменшенням чисельності інженерне -- технічного персоналу на 5 осіб.

В 2008 році фонд оплати праці збільшився проти 2007 року на 3237,8 тис. грн. або на 39,7%. Питома вага фонду основної заробітної плати (оплата за відрядними розцінками, тарифними ставками та посадовими окладами, оплата праці за час перебування у відрядженні, оплата праці працівників, які не перебувають у штаті підприємства) в фонді оплати праці складає 48,1%

(в 2007 році 42,8%), фонду додаткової заробітної плати - 47,1% ( в 2007 році -42,8%), інших заохочувальних та компенсаційних виплат 4,8% (в 2007 році 4,8%).

Зробивши розрахунки та провівши порівняльний аналіз виробничих потужностей показників по випуску продукції загальних витрат на виробництво, використаного робочого часу на оплату праці, продуктивність праці і середню заробітну працю зведемо основні показники в загальну таблицю та розрахуємо рентабельність та фондовіддачу, матеріаловіддачу.

1 .Позитивними факторами (збільшенням (роботи підприємства є такі

показник юс:

- фонд оплати праці на 3237,8тис. грн або на 39,6% в порівняні

з минулим роком;

-середньорічна оплата праці на 6,2 тис. грн /чол. або на 44,6%;

-середньорічна вартість активів на 2177,5 тис. гри або на 15,6%;

-валовий прибуток на 969,5 тис. грн. або на 11,97;

- прибуток від операційної діяльності 297,3 тис, грн. або на 342,5 % 2.Негативними(зменшенням) факторами є такі показники як:

власний капітал на 3,04 %;

матеріаловіддача на 11,8%;

фондовіддача на 13,4%;

витрати на 1 грн. реалізованої продукції на 27,28

В цілому можна сказати що підприємство на протязі 2007 року покращило свій фінансовий стан на суму в 297,3 тис. грн. Причинами були збільшення випуску продукції на 6236,8 тис .грн., вагому роль відіграло обладнання. Застаріле ,не модернізоване обладнання не може конкурувати та випускати більше продукції чим сучасні хлібопекарські лінії оснащені комп'ютерним управлінням з використанням новітніх технологій.

2.3 Організація обліку на Хлібокомбінаті №6 та його облікова політика

Ефективність виробничого процесу залежить від правильного формування структури підприємства з визначенням меж прав та обов'язків кожного працівника.