Робота хлібозаводу головним чином направлена на створення високоякісної продукції, що відповідає попиту споживачів.

На комбінаті існують 3 служби, які займаються економічними питаннями: бухгалтерія, планово-економічний відділ та відділ збуту і постачання.

Бухгалтерія здійснює організацію бухгалтерського обліку господарське фінансової діяльності підприємства та контроль за економічним використанням матеріальних, трудових та фінансових ресурсів. Бухгалтерія приймає участь в проведенні економічного аналізу за даними бухгалтерського обліку і звітності з метою виявлення внутрішньогосподарських резервів, усунення втрат та невиробничих втрат.

Приймає заходи по попередженню нестач, незаконних витрат грошових коштів.

Планово-економічний відділ розробляє перспективні і поточні плани підприємства, а також веде оперативне планування і визначає планові показники дільниць, змін (бригад) для внутрішньогосподарського госрахунка; контролює виконання плану по всім показникам як по підприємству в цілому, так і по дільницям.

Планово-економічний відділ веде оперативний облік виконання показників техпромфінплану по виробництву, продуктивності праці, собівартості, складає статистичну звітність по підприємству, тобто відає інформацією по важливим показникам роботи хлібозаводу.

Відділ збуту і постачання здійснює організацію постачання сировини та збуту продукції підприємства в залежності з плановими завданнями і створеними договорами, її відвантаження споживачам в терміни і обсяги, встановленими планом реалізації.

Забезпечує контроль за виконанням підрозділами підприємства замовлень, договірних зобов'язань у встановлені строки тощо.

Загальне керівництво хлібозаводу здійснює директор. Директор відповідає за виконання встановленого плану по всім його показникам.

Першим заступником директора г головний інженер, який відповідає за проявлення на підприємстві вірної технічної політики, технології і організації виробництва на основі нових досягнень науки.

Головний інженер керує службами ремонтного і енергетичного обслуговування та контролю якості сировини і готової продукції, організовує роботу з розвитку винахідливості.

Головний механік здійснює організаційно-технічне керівництво та контролю за технічно вірною і безперебійною експлуатацією обладнання і несе відповідальність за своєчасний і якісний ремонт печей, потокових ліній і т.д.

Завідуючий лабораторією технохімічного і мікробіологічного контролю є практично керівником відділу технічного контролю. В його обов'язки входить здійснення функцій. Пов'язаних з наглядом за якістю готової продукції і кроком всього технологічного процесу.

Майстер керує колективом підлеглих йому робітників (тістовод. пекар, робітників біля машин і т.д.). безпосередньо організовує процес виробництва при дотриманні технологічної дисципліни по випуску продукції необхідної якості. Майстер забезпечує дотримання правил техніки безпеки, охорони праці і промсанітарії.

Промислове підприємство складається із виробничих і невиробничих підрозділів.

Виробничі підрозділи безпосередньо пов'язані з випуском продукції, невиробничі - здійснюють обслуговування робітників підприємств (дитячі садки, клуби, їдальні і т.ін.).

Співвідношення виробничих підрозділів (цехи, дільниці, де безпосередньо випускається продукція, а також склади, лабораторії, майстерні, енергетичне господарство та ін.), їх кількість і склад визначають виробничу структуру підприємства. Факторами, які визначають виробничу структуру підприємства, є також характер продукції і технології її виготовлення, ступінь спеціалізації підприємства і його кооперування з іншими підприємствами.

Основною структурою виробничої одиниці підприємства є виробнича дільниця, яка представляє собою територіальне відокремлені робочі місця на яких виконується технологічно однорідна робота або різні операції по випуску однакової або однотипної продукції.

Розрізняють наступні види цехів і виробничих дільниць: основні, допоміжні і обслуговуючі.

Основні цехи і виробничі дільниці випускають продукцію, яка визначає основне призначення підприємства, де здійснюється виробничий процес по перетворенню сировини або напівфабрикатів в готову продукцію (наприклад: борошно - в тісто, тісто - в готовий хліб).

Допоміжні цехи і виробничі дільниці випускають таку продукцію і здійснюють таку діяльність, яка дає умови для нормальної, ефективної роботи основних цехів і дільниць. До них відносяться: ремонтно-механічні майстерні, котельня, компресорна, столярна і жерстяна майстерні.

Компресорний відділ призначений для отримання стиснутого повітря. Він використовується в роторних живильниках в силосах для зрушування сворів в складі безтарного зберігання солі, для змішування солевого розчину для продування борошно-проводів. Компресорний відділ обладнаний трьома компресорними установками ВУ 64. Чотири катки «Енергія * 6»; теплопровідність 0,7102 з компресором повітря поступає в повітре-очисник. Компресор КС-ВУ 64 має продуктивність 6 м2 /хв. Холодильний пристрій МВВ-6-1-2 (4 шт.), призначений для підтримання певного температурного, режиму в камері для зберігання сировини, що швидко псується та для охолодження водопроводу. Охолодження здійснюється в двох теплообмінниках. Як охолоджувач використовується Н2О охолоджена в банці до 100С.

Насосна станція передбачає контроль та автоматизацію виробництва. В насосній станції зворотного водопостачання встановлено по два насоси кожної групи, яких також дві. Один з насосів кожної групи робочий. Інший -резервний.

Теплопостачання здійснюється від власної котельні. Система опалення -парова. Котли працюють на газу. Для кожного котла передбачається автоматика безпеки та сигналізація (світлова та звукова). Отриманий газ високого тиску трансформується у газ середнього тиску для опалення печей та в газ низького тиску для опалення котельні. Трансформують 3 атм. (З км/смЗ) в 300 мн. рт.ст. за допомогою регулятора тиску в котельні ТІЛ №364 -трансформаторна підстанція: два трансформатори по 250 кВт. Трансформутоть енергію 310 кВ на 0.4 кВ. Перемикання з одного трансформатора на інший проводиться автоматично.

Обслуговуючі дільниці і господарства виконують роботу з матеріально-технічного забезпечення і експлуатації основного виробництва. До них відноситься лабораторія, склади, транспорт.

До виробничих дільниць відносяться: тістомісильна, розділ тіста на куски заданої ваги і форми, кінцевої розпайки тістових заготівок.

Усі виробничі відділи на хлібозаводах послідовно, тісно пов'язані між собою. Тут сировину і напівфабрикати переробляють в готову продукцію шляхом послідовної передачі його з одного виробництва (дільниці) на другий.

Дільниця може складатися з декількох або одного робочого місця. Робоче місце - це первинна структурна ланка підприємства.

Робочі місця класифікуються по способу виконання операцій, кількості робочих місць, рівню спеціалізації.

В залежності від способу виконання операцій розрізняють робочі місця:

*машинні - місця працівників, які обслуговують тістомісильні і тістоприготувальні агрегати, тісторозподільні і тістозакаточні машини. Операції повністю виконуються машиною.

* машинно-ручні -- місця працівників, які підготовляють додаткову сировину до виробництва. Операції виконуються з допомогою машин, але з використанням ручної праці.

*ручні - місця працівників, зайняті на засипці борошна, укладання готової продукції та ін. Операції повністю виконуються вручну.

В залежності від характеру роботи працівників розрізняють робочі місця:

*маршрутні - місця, робота на яких пов'язана з переміщенням робітника по визначеному маршруту (переміщення діж, вагонеток з готовою продукцією і тарою, підвіз борошна до бункеру);

*стаціонарні - робітники і обладнання, що ними обслуговується, знаходяться на одному місці (заміс тіста, розробка тіста на машині, укладання тістових заготівок в конвеєрні шафи.

2.4 Облікова політика та посадові обов'язки бухгалтера

Для ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінат№6 характерна централізована структура бухгалтерії, при якій у виробничих підрозділах реалізуються функції збору бухгалтерських даних, а формування звітних даних за ними і розробку звітності здійснює центральна бухгалтерія підприємства .

Обліковий апарат господарства зосереджений в головній бухгалтерії, в ній здійснюється ведення аналітичного і синтетичного обліку на основі первинних та зведених документів, що надходять з підрозділів підприємства. В самих підрозділах здійснюють лише первинна реєстрація господарських операцій.

У бухгалтерії хлібокомбінату №6 , є декілька підрозділів, які відповідають за різні етапи обробки бухгалтерської інформації:

матеріальна група, працівники якої ведуть облік придбання виробничих запасів, розрахунків з постачальниками, надходжень та витрат виробничих запасів в розрізі місць їх зберігання та використання, обліку руху необоротних активів та нарахування амортизації.

розрахункова група, працівники якої на підставі первинної облікової праці робітників виконують всі розрахунки оплати праці та утримань з неї,здійснюють контроль за використанням фонду оплати праці, ведуть облік розрахунків по відрахуваннях на соціальне страхування та до Пенсійного фонду;

виробничо-калькуляційна група, працівники якої ведуть облік витрат на всі види виробництв, калькулюють фактичну собівартість продукції (робіт,послуг), яку випускають, складають звітність, визначають склад витрат на незавершене виробництво;

- загальна частина, де до кола робіт входить реєстрація всіх інших операцій підприємства, зведення даних поточного обліку, складання Головної книги балансів та звітності.

Посадові обов'язки головного бухгалтера. Здійснює, згідно Положення про головних бухгалтерів, організацію бухгалтерського обліку господарсько-фінансової діяльності підприємства та контроль за ефективним споживанням матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, цілісністю соціалістичної власності. Забезпечує раціональну організацію обліку й звітності на підприємстві і його підрозділах на основі максимальної централізації та механізації обліково-обчислювальних робіт, прогресивних форм і методів бухгалтерського обліку та контролю, розробку та впровадження заходів, спрямованих на дотримання державної дисципліни і укріплення господарського розрахунку.

Організовує облік грошових надходжень, товарно-матеріальних цінностей і основних засобів, завчасне відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій, пов'язаних з їх рухом, облік витрат виробництва та поводження, виконання кошторисів витрат, реалізації продукції, виконання робіт (послуг), результатів господарсько-фінансової діяльності підприємства, а також фінансових, розрахункових і кредитних операцій, контроль за законністю, своєчасністю і правильністю їх оформлення, складання економічно обгрунтованих звітних калькуляцій собівартості продукції, робіт (послуг), розрахунки по заробітній платі з робітниками підприємства, правильне нарахування та перерахування платежів до державного бюджету, внесків до державного соціального страхування, коштів на фінансування капітальних вкладень, погашення позик у встановлені строки перед банками, відрахування коштів до фондів економічного стимулювання та інших фондів і резервів.

Здійснює контроль за дотриманням порядку оформлення первинних та бухгалтерських документів, розрахунків та платежів, витрачанням фонду заробітної плати, за встановленням посадових окладів, проведенням інвентаризації грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей і основних фондів, перевірок організації бухгалтерського обліку і звітності, а також документальних ревізій по підрозділам підприємства. Приймає участь у проведенні економічного аналізу господарсько-фінансової діяльності за даними бухгалтерського обліку і звітності з метою виявлення внутрігосподарських резервів, усунення збитків і непродуктивних витрат. Здійснює заходи по попередженню нестач, незаконного витрачання грошових коштів і товарно-матеріальних цінностей, порушення фінансового і господарського законодавства.

Приймає участь у оформленні матеріалів по нестачам і розкраданню грошових коштів і товарно-матеріальних цінностей, контролює передачу в необхідних випадках матеріалів до слідчих та судових органів. Здійснює роботу по забезпеченню суворого дотримання штатної, фінансової і касової дисципліни, кошторисів адміністративно-господарських та інших витрат, законності списання з бухгалтерських балансів нестач, дебіторської заборгованості та інших втрат, збереження бухгалтерських документів, оформлення та здача їх до архіву у встановленому порядку. Приймає участь в роботі по вдосконаленню і розширенню сфери дій внутрігосподарського розрахунку, у розробці раціональної планової та облікової документації в організації втілення засобів механізації обліково-обчислювальних робіт. Забезпечує своєчасне складання бухгалтерської звітності на основі даних первинних документів і бухгалтерських записів, подання її до відповідних органів у встановленому порядку. Надає методичну допомогу робітникам підрозділів підприємства з питань бухгалтерського обліку, контролю, звітності та економічного аналізу. Керує робітниками бухгалтерії підприємства.

Повинен знати: постанови, розпорядження, накази вищих органів, методичні, нормативні та інші керуючі матеріали фінансових і контрольно-ревізійних органів по організації бухгалтерського обліку та складанні звітності, а також ті, що стосуються господарсько-фінансової діяльності підприємства; структуру підприємства та перспективи його розвитку; основи технології виробництва продукції підприємства; положення та інструкції по організації бухгалтерського обліку на підприємстві, правила його ведення; порядок оформлення операцій та організацію документообороту по ділянкам обліку; форми та порядок фінансових розрахунків; методи аналізу господарсько-фінансової діяльності підприємства, виявлення внутрігосподарських резервів; порядок приймання, збереження та витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних та інших цінностей; правила розрахунків з дебіторами і кредиторами; порядок списання з бухгалтерських балансів нестач, дебіторської заборгованості та інших витрат; правила проведення інвентаризації грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей, розрахунків та платежів; порядок і строки складання бухгалтерських балансів і звітності; правила проведення перевірок та документальних ревізій; організацію господарського розрахунку; засоби обчислювальної техніки та можливості їх застосування для механізації обліково-обчислювальних робіт та аналізу господарської діяльності підприємства; передовий вітчизняний та іноземний досвід вдосконалення господарської і фінансової діяльності підприємства; економіку, організацію виробництва, праці й управління; громадське право, трудове, фінансове і господарське законодавство; правила та норми охорони праці; техніки безпеки, виробничої санітарії та протипожежного захисту.

Кваліфіковані вимоги. Вища економічна освіта та стаж фінансово-бухгалтерської роботи на керуючих посадах не менше 5 років.

На хлібокомбінаті бухгалтерський облік ведеться згідно Наказу про облікову політику.

Основними положеннями наказу є:

При веденні бухгалтерського обліку і формуванні фінансової звітності керуватись Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Облікову політику застосовувати в такий спосіб, щоб фінансові звіти повністю відповідали усім вимогам Закону та кожного конкретного П(С)БО.

При веденні бухгалтерського обліку та складанні фінансових звітів забезпечувати наступні якісні характеристики звітної інформації:

доступність - інформація розрахована на однозначне тлумачення її користувачами за умови, що вони мають достатні знання і зацікавлені у сприйнятті цієї інформації;

достовірність - інформація фінансових звітів не повинна містити помилок і перекручень, що можуть вплинути на рішення користувача;

доречність - облікова інформація має бути доречною і надавати можливість вчасно оцінити минулі, теперішні і майбутні події,підтвердити й відкоригувати оцінки зроблені в минулому;

зіставлюваність - фінансова звітність повинна надавати можливість користувачам порівнювати фінансові звіти підприємства за різні періоди.

При веденні бухгалтерського обліку та складанні фінансових звітів дотримуватись наступних принципів обліку :

автономність підприємства, розглядається як юридична особа, що відокремлена від власника. Тому особисте майно і зобов'язання власника не повинно відображатись у фінансовій звітності підприємства;

безперервність - передбачає оцінку активів і зобов'язань діяльності підприємства виходячи з припущення, що його діяльність триватиме далі;

послідовність - передбачає постійне застосування підприємством обраної облікової політики;

єдиного грошового вимірника-гривні.

Визначати межу суттєвості - 100 грн. (оскільки більшість звітів складається в тисячах гривень з одним десятковим знаком). Визначити в складі господарської діяльності підприємства такі види діяльності:

основну діяльність, до якої належить операції пов'язані з виробництвом та реалізацією хлібобулочних, кондитерських виробів, торгівля через мережу фірмових кіосків, магазинів;

-іншу операційну діяльність, до якої належать операції пов'язані з реалізацією виробничих запасів і витрат на розробку,дослідження, нестачі, отриманням або сплатою штрафів, уцінки запасів та інше.

Для визначення нематеріального активу, визначення терміну корисного використання його та ліквідаційної вартості нематеріального активу затвердити комісію:

нарахування амортизації проводити прямолінійним методом.

метод нарахування амортизації може змінюватись у разі зміни умов отримання економічних вигод від їх використання;

установити термін служби нематеріальних активів.

Бухгалтерський облік основних засобів та інших необоротних матеріальних активів здійснювати згідно з П(С)БО № 7 (після його прийняття). До основних засобів відносити матеріальні активи, очікуваний термін використання яких більше одного року, які утримуються підприємством для використання у виробництві або постачанні товарів, та надання послуг соціально-культурних цілей, для здачі в оренду іншим особам або для адміністративних цілей. Придбані (створені) основні засоби зараховувати на баланс підприємства за первинною вартістю. Основні засоби класифікувати по групах. Строк корисного використання основних засобів визначає комісія.

Нарахування амортизації здійснювати протягом строку корисного використання об'єкта, який встановлюється підприємством при визначенні цього об'єкта активом і призупиняється на період його реконструкції, добудови, консервації.

Нарахування амортизації проводити щомісячно, починаючи з місяця наступного за місяцем, у якому об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання. Нарахування амортизації припиняти, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об'єкта основних засобів.

При нарахуванні амортизації основних засобів застосувати прямолінійний метод.

Амортизацію основних засобів нараховувати пооб'єктно.

Ліквідаційну вартість основних засобів і нематеріальних активів підприємства прийняти в сумі, яка дорівнює 0.

Матеріальні активи, що використовуються не більше одного року, вважати малоцінними та швидкозношуваними предметами (МШП). Бухгалтерський облік таких предметів вести на рахунку 22. При передачі їх із складу в експлуатацію здійснювати списання балансової вартості повністю на витрати. Здійснювати обов'язкове ведення кількісного обліку таких предметів у розрізі матеріально-відповідальних осіб до моменту їх повної ліквідації (списання з балансу).

Вважати матеріальні активи з терміном корисного використання (експлуатації) понад один рік малоцінними необоротними матеріальними активами (МНМА). Амортизацію МНМА нарахувати у першому місяці використання об'єкта в розмірі 50 відсотків його

вартості, яка амортизується, та решта 50 відсотків вартості, яка амортизується У місяці їх вилучення з активів ( списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріями визнання активом.

Бухгалтерський облік тари вести за первинною вартістю на рахунку 204.

-Облік тари одноразового використання й пакування для затарювання готових виробів відносити до витрат пов'язаних з операційною діяльністю підприємства за статтею "Витрати на збут".

Багатооборотну тару (бочки, фляги, банки тощо), на яку встановлені заставні ціни, обліковувати за цими цінами. У торгівельній мережі "Тара під товарами" вести облік наявності та руху тари під товарами і порожньої тари на субрахунку 284,

-Аналітичний облік руху тари вести в кількісному і грошовому вираженні за складами у цехами, виробничими ділянками та іншими місцями зберігання, за матеріально відповідальними особами.

Тару , яка призначена для постійного зберігання товарно-матеріальних цінностей на складах підприємства та виробничих цехах обліковувати на рахунку 115 "Інвентарна тара". Така тара не зараховується до запасів, а зараховується до необоротних активів підприємства група "Інші необоротні матеріальні активи".

-Нарахування амортизації інших необоротних матеріальних активів проводити прямолінійним метод. Слід враховувати пункт 16 П(с)БО 9 та розділ складу витрат П(с)БО 16 "Витрати".

Оцінку засобів (покупних товарів для роздрібної торгівлі) здійснювати за цінами продажу.

Облікову політику запасів здійснювати згідно з П(с)БО № 9. Первинну вартість запасів, що придбані за плату, визначити за їх собівартістю, до якої включати транспортно-заготівельні витрати. При відпуску запасів у виробництво, продаж та іншому вибутті оцінку їх здійснювати методом FIFО.

Облікову політику витрат здійснювати згідно П(с)БО № 16.

Встановити перелік та склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції.

Запровадити перелік та склад змінних та постійних загально-виробничих витрат. Установити нормальну потужність цехів та інших структурних підрозділів підприємства.

Затвердити перелік витрат, що відносяться на рахунок 92 "Адміністративні витрати" .

Затвердити перелік витрат, що відносяться на рахунок 93 "Витрати на збут".

Затвердити перелік первинних документів, які застосовуються підприємством у практичній діяльності й офіційно затверджені відповідними державними органами.

Затвердити перелік первинних документів, які застосовуються підприємством у практичній діяльності, але не затверджені відповідними державними органами.

Фактичні витрати на ремонт основних засобів включати до складу витрат на виробництво. На підприємстві застосовувати форми та системи оплати праці згідно з умовами передбаченими колективним договором.

Установити дні видачі заробітної плати та інших соціальних пільг:

25 числа поточного місяця

10 числа місяця, що настає за звітним.

Добові на службові відрядження працівникам встановлюються інструкцією про службові відрядження у межах України і за кордон, затвердженою наказом Мінфіну України від 13.03.98 р. № 59.

Затвердити право підпису відповідальним особам довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Резерви майбутніх витрат і платежів не створювати.

Здійснювати податковий облік згідно чинного законодавства України.

Визначити облікову політику дебіторської заборгованості згідно с П(с)БО№ 10.31. Облікову політику оренди здійснювати згідно П(с)БО № 14.31

Витрати майбутніх періодів накопичувати на рахунку 39 і надалі списувати на собівартість рівними сумами.

ІІІ Розділ. Організація фінансового обліку операцій в іноземній валюті на ДП ВАТ «Київхлів» Хлібокомбінату №6.

3.1 Аналітичний облік операцій в іноземній валюті

Бухгалтерський облік зовнішньоекономічної діяльності і валютних операцій здійснюється на ДП ВАТ “Київхліб” Хлібокомбінат №6 на основі “Плану рахунків активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій” затвердженого наказом Міністерством фінансів України від 30.11.99 №291 зареєстрованого у Міністерстві юстицій України 21.12.99 за №892/4185 та національних Положень (Стандартів) бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерських записів з обліку операцій зовнішньоекономічної діяльності є належним чином оформлені документи.

Їх можна розподілити на такі основні групи:

технічна документація - технічні паспорти машин і обладнання, формуляри і описи виробів, інструкції щодо встановлення, монтажу, налагодження, управління і ремонту;

товарно-супроводжуюча документація - сертифікат про якість товару, відвантажувальна специфікація, пакувальний листок (, комплектувальна відомість;

транспортна, експедиторська та страхова документація - залізнична накладна та її копії;

дублікат залізничної накладної міжнародного вантажного сполучення, квитанція залізничної накладної внутрішнього вантажного сполучення, багажна квитанція, коносамент, накладні автотранспортного, річкового і повітряного сполучення, страховий поліс або сертифікат;

складська документація - приймальний акт порту України на експортний товар, генеральний акт розвантаження пароплава з імпортним вантажем в порту України, докова розписка про прийняття вантажу на зберігання іноземного порту, гарант - документ іноземного комерційного складу, що містить розписку складу про прийняття вантажу на зберігання і заставну розписку;

розрахункова документація - рахунок-фактура, розрахункова специфікація, переказний вексель (трата);

банківська документація - заява на переказ валюти, інкасове доручення на відкриття акредитива, чек, доручення на розподіл експортної виручки, виписки операцій по розрахунковому та валютному рахунках;

митна документація - вантажна митна декларація, сертифікат про надходження товару, довідки про сплату мита, акцизів і зборів, ПДВ;

претензійно-арбітражна документація - претензійний лист, позовна заява, постанова суду або арбітражу;

документи по нестачах і псуванню товару - комерційний акт на нестачу, аварійний сертифікат.

Хлібокомбінат №6 має валютні рахунки у комерційних банках, що мають ліцензію Національного банку України на ведення валютних операцій. Згідно Інструкції №3 “Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті” кожне підприємство-резидент, його відокремлений підрозділ може відкривати по одному поточному рахунку в національній та іноземній валюті (за кожним кодом валют Класифікатора іноземних валют НБУ) не більш ніж у двох установах банків.

Для видачі коштів на відрядження за кордон на Хлібокомбінаті існує також субрахунок 302, за Дебетом якого відображаюся надходження грошових коштів у касу підприємства, а за Кредитом - виплата грошових коштів з каси. Субрахунок 302 «Каса в іноземній валюті» складається з двох аналітичних рахунків:

Рахунок 302,1- долари США (USD);

Рахунок 302,2 - євро (EUR).

На субрахунку 312 Хлібокомбінату №6 обліковуються такі операції по розрахунку в іноземній валюті, а саме:

Рахунок 312,1 - доларах США (USD);

Рахунок 312,2 - євро (EUR);

Рахунок 312,3 - білоруські рублі (BYR);

Рахунок 312,4 - російські рублі (RUB)

Банківські рахунки в іноземній валюті Хлібокомбінату №6 поділяються на:

поточні;

розподільчі;

кредитні;

депозитні (вкладні).

Поточний рахунок в іноземній валюті відкрито Хлібокомбінатом №6 для проведення розрахунків у межах чинного законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті при здійсненні поточних операцій, визначених чинним законодавством України. Поточні основний та додатковий валютні рахунки відкриті:

· Основний валютний рахунок - у АППБ “Аваль”, м. Києва, МФО 300335, №260022934 (рахунок 312);

· Додатковий рахунок - в ВАТ “Родовід Банк”, м. Києва, МФО 321712, №2600020102001; спецрахунок №26009201022002 (рахунок 314,1);

Розподільчий рахунок Хлібокомбінату №6 - призначений для попереднього зарахування коштів в іноземній валюті, що надійшли на її юридичну адресу у вигляді виручки від експорту.

Кошти, які були зараховані на розподільний рахунок і не підлягають продажу у повному обсязі на міжбанківському валютному ринку України, розподіляються за призначенням згідно з дорученням керівництва ДП.

Гривневий еквівалент коштів в іноземній валюті, які були зараховані на розподільний рахунок і згідно з чинним законодавством України підлягають продажу в повному обсязі на міжбанківському валютному ринку України, у встановленому порядку зараховується на поточний рахунок резидента - власника коштів.

Розподільчий блокрахунок відкрито у ВАТ “Родовід Банк”, м. Києва, МФО 321712, №26033201022001(рахунок 314,2).

Кредитний рахунок - в АПБ “Аваль”, м. Києва, МФО300335, №2058766(рахунок 314,3).

Поточними торговельними операціями в іноземній валюті є такі розрахунки:

між юридичними особами-резидентами і юридичними особами-нерезидентами при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за торговельними операціями;

між юридичними особами-резидентами на території України, за умови наявності індивідуальної ліцензії Національного банку України;

між юридичними особами-нерезидентами та юридичними особами-резидентами через юридичних осіб-резидентів-посередників відповідно до договорів (контрактів, угод), що укладені відповідно до чинного законодавства України;

інші розрахунки, що здійснюються відповідно до чинного законодавства України;

операції на міжбанківському валютному ринку України;

оплата товарів (робіт, послуг) з використанням чеків та пластикових карток.

Поточними неторговельними операціями є такі розрахунки:

виплата готівкової іноземної валюти витрати, пов'язані з відрядженнями;

здійснення обмінних операцій з іноземною валютою та платіжними документами в іноземній валюті;

виплата готівкової іноземної валюти за чеками та пластиковими картками фізичним особам (резидентам та нерезидентам);

купівля платіжних документів в іноземній валюті фізичними особами (резидентами та нерезидентами);

виплата авторських гонорарів і платежі за користування авторськими правами;

перерахування коштів на проведення міжнародних виставок, конгресів, симпозіумів, конференцій та інших міжнародних зустрічей;

оплата праці нерезидентів, які згідно з укладеними трудовими угодами (контрактами) працюють в Україні;

перерахування коштів в іноземній валюті за навчання, лікування, патентування, сплату митних платежів, членських внесків;

платежі з відшкодування витрат судових, арбітражних, нотаріальних, правоохоронних органів;

виплата готівкової іноземної валюти за переказами з-за кордону (пенсії, аліменти, оплата праці, спадщина, допомога родичів тощо);

переказ за межі України коштів в іноземній валюті (пенсії, аліменти, оплата праці, спадщина, допомога родичам тощо);

інші виплати та перекази в іноземній валюті, що не суперечать чинному законодавству України.

Кредитні рахунки в іноземній валюті відкриваються уповноваженим банком у встановленому чинним законодавством України порядку на договірній основі юридичним особам-резидентам, фізичним особам-резидентам, які займаються підприємницькою діяльністю, та юридичним особам-нерезидентам - банківським установам.

Кредитні рахунки відкриваються уповноваженим банком незалежно від наявності поточного рахунку позичальника в цьому банку.

Кредитні рахунки призначені для обліку кредитів, які надані шляхом оплати розрахункових документів чи шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника відповідно до умов кредитної угоди. Кредитний рахунок заводу відкрито у АППБ “Аваль”, м. Києва, МФО300335, №2058766 (рахунок 314,2).

Депозитні (вкладні) рахунки в іноземній валюті відкриваються уповноваженим банком фізичним і юридичним особам (резидентам та нерезидентам) на підставі укладеного депозитного договору між власником рахунку та банком на визначений у договорі строк. Хлібокомбінат №6 депозитних рахунків не має.

Придбана на біржі іноземна валюта та іноземна валюта, що знаходиться на рахунках клієнтів, може бути перерахована за межі України лише з основного поточного валютного рахунку в іноземній валюті або з кредитного рахунку в іноземній валюті (з наявності довідки ДПА)з урахуванням вимог цього Порядку. Придбана іноземна валюта може бути перерахована уповноваженим банком за межі України лише за реквізитами контракту, який був підставою для допуску на участь у торгах на біржах.

Дозволяється купівля іноземної валюти з метою виконання зобов'язань резидентів за документарними інкасо та акредитивами (за умови, що інструкції інкасового доручення та акредитива повністю відповідають умовам імпортного договору, включаючи і цілі платежу), а також за гарантіями, наданими банківськими установами щодо зобов'язань резидентів за експортними/імпортними договорами.

Хлібокомбінат проводить активну зовнішньоекономічну діяльність з експорту та імпорту продукції іноземним суб'єктам господарської діяльності. Ці операції обліковуються на таких рахунках бухгалтерського обліку:

Субрахунок 362 «Розрахунки з іноземними покупцями»

Рахунок 362,1 - розрахунки з покупцями Білорусі (розрахунок здійснюється в білоруських рублях (BYR);

Рахунок 362,2 - розрахунки з покупцями Росії (розрахунок здійснюється в російських рублях(RUB).

Субрахунок 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками»:

Рахунок 632,1 - розрахунки з постачальниками з Німеччини (розрахунок здійснюється в євро);

Рахунок 632,2 - розрахунки з постачальниками з США (розрахунок здійснюється в доларах США ).

Та субрахунок 334 «Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті»:

Рахунок 334,1 - білоруські рублі (BYR);

Рахунок 334,2 - російські рублі(RUB);

Рахунок 334,3 - євро(EUR);

Рахунок 334,4 - доларах США (USD);

Експортно-імпортні операції на Хлібокомбінаті №6 оформляються контрактом, один екземпляр якого зберігається у головного бухгалтера, котрий контролює стан розрахунків. Зміст контракту складають його умови, про які сторони, що укладають угоду, договорились у процесі укладення контракту та попередніх переговорів. Ці умови відображають специфіку взаємин сторін та їх особливі вимоги до предмету та порядку виконання контрактів. З огляду на це до умов контрактів належать:

найменування сторін-учасників угоди;

предмет контракту;

якість і кількість ;

базисні умови поставки;

ціна;

умови платежу;

санкції та рекламації;

юридична адреса та підписи сторін;

здавання-приймання товару;

страховка;

відвантажувальні документи;

гарантії;

пакування та маркування;

форс мажорні обставини;

арбітраж

інші умови.

Базисні умови зовнішньоторгового контракту визначають:

хто і за чий рахунок забезпечує транспортування товару по території країн продавця, покупця, транзитних країн;

становище вантажу по відношенню до транспортного засобу;

обов'язки продавців щодо пакування та маркування товарів, а також обов'язки сторін щодо страхування вантажів;

де і коли переходять від продавця до покупця права власності на товар;

заходи, пов'язані з ризиком випадкової втрати чи пошкодження товару.

Єдиним документом, що засвідчує факт здійснення експорту чи імпорту є вантажно-митна декларація, яка обов'язково зберігається разом з прибутковими та видатковими документами.

При здійсненні зовнішньоекономічної діяльності Хлібокомбінату №6 проводять валютні розрахунки, найпростішою формою яких є банківський переказ, який являє собою операцію направлення платіжного доручення одного банка іншому, яке містить наказ сплатити визначену суму грошей одержувачу переказу.

При такій формі розрахунку, як банківський переказ, сторони завжди несуть на собі ризик: для експортера - ризик несплати за поставлений товар; для імпортера - ризик того, що товар не буде поставлений після його попередньої оплати.

На Хлібокомбінаті №6 розрахунки в інкасовій, акредитивній формах та по відкритому рахунку на жаль не використовуються. Засобами забезпечення виконань зобов'язань, що використовують на заводі є повний чи частковий авансовий платіж зі сторони імпортера, а також пеня, обумовлена в контракті у разі його порушення.

3.2 Облік операцій в іноземній валюті в системі рахунків бухгалтерського обліку

Бухгалтерський облік іноземної валюти на рахунках у банках “Аваль” та “Правекс Банк” ведеться Хлібокомбінатом №6 на рахунку 31 “Рахунки в банках” субрахунок 312 “Поточні рахунки в іноземній валюті” та 314 “Інші рахунки в банку в іноземній валюті”.

Згідно з Положенням про організацію бухгалтерського обліку та звітності в Україні від 03.04.93 № 250 зі змінами та доповненнями - записи в бухгалтерському обліку за валютними рахунками підприємств , а також за їх операціями в іноземних валютах здійснюється в національній грошовій одиниці України, які визначаються шляхом перерахунку іноземної валюти за курсом Національного банку , що діє на дату здійснення операцій. Одночасно вказані записи здійснюються у валюті розрахунків і платежів (окремо за кожною валютою ).

Бухгалтерські рахунки синтетичного та аналітичного обліку операцій в іноземній валюті Хлібокомбінатом №6 відкриваються в національній та іноземній валюті, на них здійснюються паралельні записи на основі одних і тих же документів.

Розглянемо облік операцій з іноземною валютою.

Приклад 1. Хлібокомбінат №6 купує валюту 1000 дол. США, курс НБУ - 5. 4 грн. за 1 дол. США, ринковий курс купівлі - 5. 5 за 1 дол. США. Для цього з розрахункового рахунку перераховано суму 5655 грн. :

- 5500 грн. - 1000 дол. США за курсом 5. 5 грн. за 1 дол. США;

- 55 грн. - 1% до Пенсійного фонду від суми, перерахованої для купівлі валюти;

-100 грн. - комісійні банку.

Валюта в сумі 1000 дол. США надійшла на валютний рахунок підприємства. Курс НБУ на дату надходження валюти - 5. 4 грн. за 1 дол. США. Утримано комісійні банку - 100 грн.

Таблиця 3.2.1

№ п/п	Зміст операції	Кореспонденція	Сума, грн.	Податковий облік
		Дебет	Кредит		ВД*	ВВ**
1	2	3	4	5	6	7
1	Перераховано з розрахункового рахунку 5655 грн. на купівлю 1000 дол. США	334	312	5655	-	-
2	Зараховано валюту на рахунок підприємства у сумі 1000 дол. США. Курс НБУ - 5. 4 грн. за 1$	312	334	$1000 5400	-	-
3	Нараховано 1% до Пенсійного фонду при купівлі валюти	92	651	55	-	55
4	Відображено сплачену суму збору до Пенсійного фонду	651	334	55	-	-
5	Нараховано суму комісійної винагороди банку	92	685	100	-	100
6	Списано суму комісійної винагороди банку	685	334	100	-	-
7	Списано курсову різницю між ринковим курсом купівлі і курсом НБУ: ((5. 5 - 5. 4)*$1000	945	334	100	-	-
8	Списано курсову різницю на фінансовий результат	791	945	100	-	-

Приклад 2. Хлібокомбінат №6 має залишок коштів на кінець кварталу на валютному рахунку:

2500 дол. США за курсом НБУ - 5,2 грн. за 1 дол. США, балансова вартість - 13000 грн. (залишок валютної виручки, одержаної від експортної операції);

1000 EUR за курсом НБУ - 6, 6 грн. за 1 EUR, балансова вартість 3750 грн. (зазначена сума була придбана для здійснення оплати).

На останній робочий день кварталу курси НБУ були такими:

5, 4 грн. за 1 дол. США;6, 9 грн. за 1EUR.

Таблиця 3.2.2

№ п/п	Зміст операції	Кореспонденція	Сума, грн.	Податковий облік
		Дебет	Кредит		ВД*	ВВ**
1	Відображення курсової різниці за залишком коштів на валютному рахунку на кінець звітного періоду: 2500 дол. США*(5, 4-5, 2) = 500грн.	312	744	500	500	-
2	Відображення курсової різниці за залишком коштів на валютному рахунку на кінець звітного періоду: 1000 EUR*(6.9 -6.6 ) = 100 грн.	312	744	100	-	50+
3	Списання курсової різниці на фінансовий результат	744	793	600	-	-

Приклад 3. Хлібокомбінат №6 продає валюту в сумі 2000 білоруських рублів. Валюта враховувалась за курсом 3.15 грн. білоруський рубель на суму 6300 грн. Курс НБУ на дату перерахування з валютного рахунка на продаж склав 3.16 грн. за 1 BYR . Курс НБУ при находженні валюти в дорозі склав 3.17 грн. за 1 BYR. Сума, одержана від продажу валюти - 6310 грн. Курс продажу - 3.155 грн. за 1 BYR. Комісійна винагорода банку - 100 грн. Балансова вартість проданої валюти - 6280 грн.

Таблиця 3.2.3

№ п\п	Зміст операції	Кореспон- денція	Сума, грн.	Податковий облік
		Д-т	К-т		ВД	ВВ
1	2	3	4	5	6	7
1	Відображено курсову різницю на дату перерахування валюти на продаж: (2000. BYR * (3.16 - 3.15))=20 грн.	312	714	20	-	-
2	Списано іноземну валюту для продажу 2000 дол. за курсом НБУ 3.16 грн. за 1 BYR.	334	312	F 2000 10800	-	-
3	Відображення курсової різниці на іноземну валюту, що знаходиться в дорозі: (2000 BYR. * (3.17 - 3.16))=20 грн	334	714	20	-	-
4	Одержано грошові кошти від продажу валюти - 6310 грн. (за мінусом комісійної винагороди банку - 100 грн.)	311	711	6310	6310	-
5	Списано вартість реалізованої іноземної валюти	942	334	6340	-	6280
6	Нараховано комісійну винагороду банку.	942	685	100	-	100
7	Списано комісійну винагороду банку.	685	711	10	100	-
8	Списано дохід від реалізації іноземної валюти на фінансовий результат	711	791	6310	-	-
9	Списано собівартість реалізованої іноземної валюти на фінансові результати	791	942	6340	-	-
10	Списано на фінансовий результат дохід від курсової різниці	714	791	40	-	-

Приклад 4. Хлібокомбінат №6 уклало експортний контракт з фірмою “Danke”, що є юридичною особою за законодавством Німеччини, на поставку хлібобулочних виробів згідно із специфікацією, яка додана до контракту № 365. Загальна вартість контракту складає 10000 EUR. Хлібокомбінат №6 відвантажив продукцію на всю суму контракту. Сума митних платежів - 800 грн. Курс НБУ на дату складання ВМД - 2. 5 грн. за 1 EUR. Оплата від фірми “Danke”. Надійшла у тому ж місяці, у якому було проведено відвантаження продукції. Курс НБУ на дату надходження валюти на рахунок ККЗ Хлібокомбінат №6 - 2. 65 за 1 EUR. Фактична собівартість реалізованої продукції - 17000 грн.

Таблиця 3.2.4

№ п/п	Зміст операції	Кореспонденція	Сума, грн.	Податковий облік
		Дебет	Кредит		ВД	ВВ
1	2	3	4	5	6	7
1	Відображено реалізацію продукції	362	701	10000 EUR 25000	25000	-
2	Нараховані податкові зобов'язання з ПДВ (за нульовою ставкою)	701	641	0	-	-
3	Списано продукцію на реалізацію	901	26	17000	-	17000
3	Нараховані митні платежі	93	685	800	-	800
4	Сплачено митні платежі	685	311	800	-	-
5	Списано фактичну собівартість готової продукції	791	901	17000	-	-
6	Списання витрат на збут	791	93	800	-	-
7	Списання доходів від основної діяльності	701	791	25000	-	-
8	Одержання оплати за відвантажену продукцію	312	362	10000 EUR 26500	-	-
9	Відображення курсової різниці при погашенні дебіторської заборгованості	362	714	1500	-	-
10	Списання доходу від курсової різниці на фінансові результати	714	79	1500	-	-

Приклад 5. Хлібокомбінат №6 уклав імпортний контракт з фірмою “Квест” Голландія на суму 20000 дол. США на купівлю нової технологічної лінії. Після перерахування передоплати фірмі “Квест” у розмірі 10000 дол. США (балансова вартість валюти - 55000 грн., курс НБУ на дату перерахування валюти - 5. 3 грн. за 1 дол. США) обладнання було отримано у повному обсязі (на суму 20000 дол. США). Курс НБУ на дату складання ВМД - 5. 0 грн. за 1 дол. США. Сума митних платежів - 16000 грн. Сума імпортного ПДВ - (20000 дол. США*5. 0 + 16000 грн. )*20% = 23200 грн. 25 березня 2000р. на суму зобов'язань з податку на додану вартість видано податковий вексель зі строком оплати 24 квітня. 08. 04. 2000р. погашено кредиторську заборгованість у розмірі 10000 дол. США. (балансова вартість перерахованої валюти - 57000 грн., курс НБУ на дату перерахування валюти - 5. 7 грн. за 1 дол. США).

Таблиця 3.2.5

№ п/п	Зміст операції	Кореспонденція	Сума, грн.	Податковий облік
		Дебет	Кредит		ВД	ВВ
1	2	3	4	5	6	7
1	Перераховано фірмі “Квест”	632	312	$10000 53000	-	55000
2	Нараховано митні платежі	15	685	16000	-	16000
3	Сплачено митні платежі	685	311	16000	-	-
4	Видано вексель митному органу	643	621	23200	-	-
5	Отримання технологічної лінії від фірми “Квест”	15	632	$20000 100000	-	50000
6	Курсова різниця при погашенні заборгованості у валюті	945	632	3000	-	3000
7	Списання збитку від курсової різниці на фінансові результати	79	945	3000	-	-
8	Погашення кредиторської заборгованості перед фірмою “Квест”	632	312	$10000 57000	-	-
9	Курсова різниця при погашенні кредиторської заборгованості у валюті	945	632	7000	-	7000
10	Списання збитку від курсової різниці на фінансові результати	79	945	7000	-	-
12	Довгострокове погашення ККЗ зобов'язань за податковим векселем	641	311	23200	-	-
13	Включення суми, зазначеної у податковому векселі, до складу податкового кредиту (у наступному звітному періоді після сплати)	641	643	23200	-	-
14	Включення суми, зазначеної у податковому векселі, до складу податкового кредиту (у наступному звітному періоді після сплати)	641	643	23200	-	-

3.3 Взаємозв'язок обліку операцій в іноземній валюті з фінансовою звітністю

З вищевказаного можна зробити висновок, що бухгалтерський облік валютних операцій ведеться у відповідності з Положенням про організацію бухгалтерського обліку та звітності в Україні № 250 від 03.04.93. та Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” № 185\94-ВР від 23.09.94. У зв'язку з переходом до ринкових відносин, в Україні введені нові форми бухгалтерської звітності і новий порядок її подання, які відбивають вимоги міжнародних стандартів. Звітність містить відомості про реалізовану продукцію, витрати на виробництво продукції, про стан господарських коштів та джерел їх утворення, про фінансові результати роботи підприємства. Основна задача звітності - вишукування резервів подальшого росту та удосконалення діяльності підприємства, стабільності на ринку.

Для виконання покладених на бухгалтерську звітність функцій, вона має відповідати таким основним вимогам:

гарантувати реальність та достовірність даних, які забезпечуються документальним обґрунтуванням всіх записів;

забезпечувати вчасність надходження даних на підставі регламентації термінів співставлення звітних даних для оперативного управління діяльністю підприємства.

Основними умовами правильності складання бухгалтерських звітів є:

повнота відображення всіх господарських операцій за звітний період;

тотожність даних синтетичного та аналітичного обліку;

тотожність показників бухгалтерських звітів, балансів і даних синтетичного і аналітичного обліків.

В додатках ми можемо побачити бухгалтерську звітність ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінат №6 за 2007-2008рр.: Баланс підприємства, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал,

Відповідно Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку для відображення доходів і витрат від продажу валюти та курсових різниць передбачені рахунки 7 і 9 класів.

На субрахунку 711 “Доход від реалізації іноземної валюти” узагальнюється інформація про доходи від реалізації іноземної валюти.

На субрахунку 714 “Доход від операційної курсової різниці” узагальнюється інформація про доходи від курсових різниць за активами, зобов'язаннями, пов'язаними з операційною діяльністю.

На субрахунку 744 “Доход від неопераційної курсової різниці” узагальнюється інформація про курсові різниці за активами і зобов'язаннями в іноземній валюті, які пов'язані з фінансовою та інвестиційною діяльністю.

Доходи, одержані від операційних курсових різниць включається до статті “Інші операційні доходи” Звіту про фінансові результати (форма №2)

Доход від неопераційних курсових різниць відображається у статті “Інші доходи” (форма №2).

Витрати від операцій з іноземною валютою відображаються на рахунках 94 “Інші витрати від операційної діяльності” і 97 “Інші витрати”.

На субрахунку 942 “Собівартість реалізованої іноземної валюти” відображається балансова вартість реалізованої іноземної валюти на дату її реалізації.

На субрахунку 945 “Втрати від операційної курсової різниці” ведеться облік втрат за активами і зобов'язаннями операційної діяльності від зміни курсу гривні до іноземної валюти.

Витрати за активами і зобов'язаннями неопераційної діяльності від зміни курсу відображаються на субрахунку 974 “Втрати від неопераційних курсових різниць”. Прикладом неопераційних курсових різниць можуть бути:

Втрати від операційних курсових різниць відображаються у статті “Інші операційні витрати” (форма №2).

Втрати від неопераційних курсових різниць відображаються у статті “Інші витрати” (форма №2).

Крім форми № 2, зміни курсів валют впливають на заповнення показників, які відображаються у Звіті про рух грошових коштів (форма №3) Так , у рядку 040 “Прибуток (збиток) від нереалізованих курсових різниць у графі “Надходження” відображаються збитки, у графі “Видаток” - прибутки від курсових різниць у результаті перерахунку статей балансу в іноземній валюті, не пов'язаних з операційною діяльністю.

У формі № 3 по рядку 420 “Вплив зміни валютних курсів на залишок грошових коштів показується сума збільшення або зменшення залишку грошових коштів в іноземній валюті у результаті коливань валютного курсу протягом звітного періоду. Сама іноземна валюта відображається в рядку 240 “Грошові кошти в іноземній валюті” Балансу підприємства.

Висновки

Провести дослідження обліку, контролю та економічного аналізу валютних операцій ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінат №6 нам допомогла інформаційна база дослідження: законодавчі акти України, інструктивні матеріали, публікації науково-дослідницьких установ, публікації бухгалтерів-експертів, матеріали комплексних перевірок Державної податкової інспекції.

Отже, як бачимо для досягнення найбільшого економічного ефекту від участі у міжнародному поділі праці потрібно розвивати експорт тієї продукції яка дає найбільший валютний виторг на одиницю затрат. Імпортувати слід ті товари, власне виробництво яких пов'язане з великими затратами праці на одиницю валютних коштів, які при цьому витрачаються.

На Хлібокомбінаті №6 імпорт по обсягу операцій значно перевищує експорт. Імпортується технологічно нове обладнання, запасні частини та вузли до нього, послуги монтажу обладнання. Експортується власна продукція. Але всіма силами необхідно по можливості сприяти збільшенню експорту, використовуючи виявлені можливості оптимізації ефективності використання потенціалу підприємства.

Важливим для Хлібокомбінату №6, що здійснює експортно-імпортні операції є контроль якості, як експортної так і імпортної продукції. Якість експортної продукції є важливим чинником, бо експортуючи продукцію низької якості підприємство саме себе дискваліфікує в очах теперішніх і потенційних іноземних партнерів і конкурентів, крім того воно підриває імідж своєї держави на міжнародному ринку. Імпортуючи неякісну продукцію імпортер змушує споживати її своїх співгромадян.

Проаналізувавши зовнішньоекономічну діяльність Хлібокомбінаті №6, бачимо що зовнішній оборот у вигляді експорту зріс, що є свого роду довірою іноземних партнерів до якості продукції. Треба і далі по можливості збільшувати експорт продукції, розширювати його географічне направлення, брати участь у вітчизняних зарубіжних виставках та презентаціях і залучати потенційних до співробітництва потенційних партнерів.

Імпорт Хлібокомбінату №6 збільшився, імпортується технологічне обладнання та запасні деталі і вузли до нього (Німеччина, Голандія, Великобританія, Росія), монтажні послуги, тобто товари, виробництва яких, відповідної якості, у даний час немає на Україні.

Список використаної літератури

1. Закон України " Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23 вересня 1994 року N 185/94-ВР, 1994 р.

2. Закон України “Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності” від 23.12.98р., №351-ХІ\/.

3. Закон “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.97р. №283/97-ВР.