Облік безготівкових розрахунків за нетоварними операціями в системі управління підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти України

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни

“ Бухгалтерський облік в сфері послуг і громадського харчування ”

на тему : « Облік безготівкових розрахунків за нетоварними операціями в системі управління підприємства»

Київ 2010

План

Вступ

Розділ 1. Організаційно-економічна характеристика підприємства. Предмет та ціль дослідження

Розділ 2. Економічна сутність грошових коштів

Розділ 3. Організація обліку

3.1Документальне оформлення операцій з грошовими коштами

3.2Організація обліку готівкових коштів

3.3Організація обліку коштів на рахунках в банку

Розділ 4. Управлінський облік операцій з грошовими коштами

Розділ 5. Звітність. Звіт про рух грошових коштів

Розділ 6. Облік грошових операцій з використанням комп'ютерної техніки

Висновок

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

В процесі господарської та іншої діяльності підприємства постійно вступають у взаємовідносини з іншими суб'єктами господарювання при здійсненні угод, що оформлюється і закріплюється договорами: з постачальниками - за одержані від них товарно-матеріальні цінності, з покупцями - за придбані ними товари, з банками - по одержанню коштів і погашенню кредитів, з іншими юридичними та фізичними особами - за транспортні та інші послуги, електроенергію, паливо, з працівниками - по заробітній платі, наданих їм позиках. Такі взаємовідносини є необхідними умовами для забезпечення безперервності кругообігу засобів, початковою і кінцевою ланкою якого виступають розрахунки.

Розрахунки здійснюються як в безготівковій формі, так і готівкою. Платежі готівкою підприємств, підприємців та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги) і за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна, називаються готівковими розрахунками.

Розрахунки готівкою підприємств між собою та з підприємцями і фізичними особами можуть проводитись через касу підприємств як за рахунок коштів, одержаних з кас банків, так і за рахунок готівкової виручки. Готівкова виручка - сума фактично одержаних готівкових коштів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і позареалізаційні надходження.

Безготівкові розрахунки - це перерахування грошових коштів з рахунку підприємства-платника на рахунок підприємства - отримувача. Фінансовим посередником в цих розрахунках є банк, який надає послуги своїм клієнтам-підприємствам.

Порядок безготівкових розрахунків суворо регламентований законодавством. Здійснення розрахункових операцій через банк знижує потребу в готівці, сприяє концентрації в банку вільних грошових коштів для кредитування, забезпечує їх збереження і більш ефективне використання, оптимізує і прискорює грошовий обіг держави.

Готівковий і безготівковий грошовий обороти органічно пов'язані між собою, що реалізується через перехід однієї форми обороту - в іншу. Виручка підприємств надходить до каси цих підприємств і потім здається в установу банку для зарахування на поточний чи інший рахунки. Готівка в касі може залишатись лише в межах ліміту. З поточного чи інших рахунків в банку проводяться розрахунки між господарюючими суб'єктами і надходить готівка в касу підприємства для видачі заробітної плати, авансу підзвітним особам.

Підприємства самостійно обирають установу банку для зберігання вільних грошових коштів, здійснення безготівкових розрахунків з фізичними та юридичними особами, кредитного обслуговування і можуть проводити всі види банківських операцій в одному або декількох банках.

Банк, в якому відкрито рахунки підприємства - поточний, тимчасовий, валютний, акредитив, картковий, кредитний, депозитний, та який здійснює для нього на договірних умовах, на підставі договору про розрахунково-касове обслуговування будь-яку з операцій чи послуг, передбачених чинним законодавством, називається обслуговуючим.

Кількість поточних рахунків, які можуть відкривати юридичні чи фізичні особи в банківських установах не обмежена; клієнти банку можуть відкривати лише один рахунок для формування статутного капіталу господарського товариства і один рахунок за кожною угодою спільної діяльності без створення юридичної особи.

грошовий розрахунок облік

1. Організаційно-економічна характеристика підприємства. Предмет та ціль дослідження

Керування грошовими коштами має першорядне значення. І полягає в тому, щоб тримати на рахунках мінімально необхідну суму коштів, що потрібні для поточної оперативної діяльності. Сума грошових коштів повинна бути такою, щоб її вистачало для оплати всіх першочергових платежів. Оскільки грошові кошти, знаходячись у касі або на рахунках у банку, не приносять доходу, їх потрібно мати в наявності на рівні безпечного мінімуму. Наявність великих залишків грошей протягом тривалого часу може бути результатом неправильного використання оборотного капіталу.

Актуальність теми випливає з того, що гроші обслуговують виробництво і реалізацію суспільного капіталу, виступаючи у виді грошових потоків, що рухаються як усередині виробництва засобів виробництва, так і усередині виробництва предметів споживання, а також між ними.

За допомогою грошей відбуваються утворення і перерозподіл національного доходу через державний бюджет, податки, позики й інфляцію. Необхідно знати, яким капіталом володіє підприємство й у які активи він вкладений. Необхідно також вивчити склад і якість найбільш істотних активів підприємства, від наявності і стану яких багато в чому залежать кінцеві результати його діяльності.

Предметом дослідження є процес обліку грошових коштів.

Ціль дослідження - у вивченні порядку ведення обліку грошових коштів на підприємстві.

Задачі роботи наступні:

розглянути сучасний облік коштів і проблеми його удосконалювання;

розглянути порядок ведення касових операцій;

операції на рахунках у банку.

Об'єктом дослідження узяте підприємство ВАТ «Готель Прем'єр Палац». Основний вид діяльності: готельні послуги і громадське харчування.

Підприємство самостійно визначає облікову політику; обирає форму бухгалтерського обліку як визначену систему регістрів обліку, порядок і спосіб реєстрації й узагальнення інформації в них з дотриманням єдиних принципів бухгалтерського обліку із урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку. Керівник підприємства створює необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечує неухильне виконання всіма підрозділами, службами і працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог по дотриманню порядку оформлення і передачі для обліку первинних документів.

Розрахунки з покупцями за отримані послуги здійснюється із застосуваннями РРО згідно законодавства.

Ведення бухгалтерського обліку у ВАТ «Готель Прем'єр Палац» лежить на бухгалтерській службі підприємства на чолі з головним бухгалтером. Відповідальність працівників бухгалтерії по веденню бухгалтерського обліку регулюється посадовими інструкціями.

Обліковою політикою підприємства затверджена журнально-ордерна форма ведення бухгалтерського обліку,

Головний бухгалтер забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних принципів бухгалтерського обліку, складання і надання у встановлений термін фінансової звітності; організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій.

Головному бухгалтеру надається право підпису документів, які служать підставою для приймання і видачі товарно-матеріальних цінностей і коштів, а також розрахункових, кредитних і грошових зобов'язань. Зазначені документи без підпису головного бухгалтера вважаються недійсними і не приймаються до виконання.

Інформація, що відображається в прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного й аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємозалежних рахунках бухгалтерського обліку.

Господарські операції повинні бути відбиті в облікових регістрах у тім звітному періоді, у якому вони були здійснені.

Підприємство приймає всі необхідні міри для попередження несанкціонованого і незаконного виправлення записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку і забезпечує їхнє належне збереження протягом установленого терміну.

Приймання грошей у касу, їх зберігання та видачу здійснює спеціальна посадова особа - касир, який несе повну матеріальну відповідальність за збереження прийнятих ним грошових коштів та інших цінностей.

На підприємстві мається посадова інструкція касира з переліком його прав і обов'язків. Касир, як і будь-який інший працівник підприємства, під розпис ознайомлений з посадовою інструкцією.

Для забезпечення надійності і схоронності грошей і цінностей каса на підприємстві ізольована від інших допоміжних приміщень, обладнана спеціальним віконцем для проведення операцій із клієнтами і співробітниками, має сейф, охоронно-пожежну сигналізацію, що відповідає вимогам діючого стандарту.

Документальне оформлення касових операцій на підприємстві ведеться в такий спосіб:

касир одержує прибуткові або видаткові касові документи, перевіряє них на наявність і вірогідність підпис бухгалтера, а на видатковому документі - дозвільний підпис керівника, правильність оформлення документів і наявність реквізитів;

прибуткові або видаткові касові документи відразу після одержання або видачі по них готівки підписуються касиром, ставиться штамп або робиться напис «Сплачено» із указівкою дати (число, місяць, рік);

* прибуткові і видаткові документи реєструються в Журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів;

Після отримання коштів в касу та видачі квитанції про оплату касир зобов'язаний здійснити запис у касову книгу. Виправлення в касовій книзі не допускаються. Якщо виправлення були зроблені, то вони засвідчуються підписами касира та бухгалтера.

Звіт касира складається з других примірників листів касової книги, які написані через копіювальний папір.

Щоденно в кінці робочого дня касир підсумовує операції за день, виводить залишок готівки в касі. Наступного дня звіт касира разом з прибутковими та видатковими ордерами передається в бухгалтерію.

2. Економічна сутність грошових коштів

Гроші - це загальний еквівалент для всіх видів інших товарів, тобто вони служать засобом вираження вартості товарів.

Гроші є специфічним товаром, тому що вони не здатні прямо задовольняти будь-які фізичні чи духовні потреби людини, а тільки опосередковано - через витрачання їх на купівлю різних товарів та послуг.

Грошам, на відміну від інших товарів, притаманна абсолютна ліквідність.

Ліквідність визначається як:

- можливість використання певного активу в ролі засобу платежу;

- здатність даного активу зберігати свою номінальну вартість незмінною.

Рух грошей, що обслуговує реалізацію товарів, нетоварні платежі і розрахунки в господарствах, являє собою грошовий обіг.

Грошовий обіг підрозділяється на дві сфери: готівкова і безготівкова.

Готівково-грошовий оборот - рух готівки в сфері обігу і виконання ним двох функцій (засобу платежу і засобу обігу).

Готівка використовуються для розрахунків, не пов'язаних безпосередньо з рухом товарів і послуг, а саме: розрахунків по виплаті заробітної плати, премій, при оплаті цінних паперів.

Готівково-грошовий оборот включає рух усієї готівково-грошової маси за визначений період часу між населенням, фізичними і юридичними особами і державними органами.

Готівково-грошовий рух здійснюється за допомогою різних видів грошей: банкнот, металевих монет, інших кредитних інструментів (векселів, чеків, кредитних карток).

Безготівковий обіг - рух вартості без участі готівки: перерахування коштів по рахунках кредитних установ, залік взаємних вимог.

Безготівковий обіг має важливе економічне значення в прискоренні оборотності оборотних коштів, скороченні готівки, зниженні витрат обігу. В залежності від економічного змісту розрізняють дві групи безготівкового обороту:

- по товарних операціях і фінансових зобов'язаннях.

До першої групи відносяться безготівкові розрахунки за товари і послуги, до другого - платежі в бюджет (податок на прибуток, ПДВ і інші), і позабюджетні фонди, погашення банківських позичок, сплата відсотків за кредит, розрахунки зі страховими компаніями й ін.

Між готівково-грошовим і безготівковим оборотом існує тісна і взаємна залежність: гроші постійно переходять з однієї сфери обігу в іншу, змінюючи форму наявних грошових знаків на депозит у банках і навпаки. Безготівковий платіжний оборот невіддільний від обігу готівки й складає разом з ним єдиний грошовий обіг країни, у якому циркулюють єдині гроші одного найменування.

Бухгалтерський облік коштів покликаний вирішувати наступні основні задачі:

вчасно і точно відбивати наявність і рух (надходження і вибуття) коштів у касі і на рахунках в установах банків;

контролювати дотримання ліміту готівки в касі, схоронність і раціональне використання коштів;

правильно відображати розрахункові операції, забезпечити контроль за своєчасністю платежів і дотриманням установленого порядку розрахунків;

правильно відображати отримані кредити, забезпечувати контроль за їх використанням по призначенню і за своєчасним погашенням.

Правильна побудова обліку грошових коштів дає можливість забезпечити інформацію про їхню наявність, цілеспрямоване використання і контроль за збереженням.

Основу обліку грошових коштів складає їхня класифікація:

1.По призначенню:

засоби для обороту;

для спеціального призначення.

2.По місцю збереження:

засоби в банку;

засоби в касі;

засоби в підзвітних осіб;

засоби в контрагентів (видані аванси);

вкладені в цінні папери.

Грошові кошти зв'язані з виробництвом і обсягом суспільного продукту, а також його невиробничим споживанням, є конкретним об'єктом бухгалтерського обліку.

3. Організація обліку

3.1 Документальне оформлення операцій з грошовими коштами

Касові операції оформлюють документами, типові форми яких затверджені наказом Мінстату України № 51 від 15.02.96 р.

Надходження і видачу грошей з каси підприємства оформлюють прибутковими й видатковими касовими ордерами, які виписує бухгалтерія, за формами № КО-1 і № КО-2

Касир, що одержав з бухгалтерії касові ордери, повинен перевірити правильність їх оформлення, наявність і дійсність підписів, додатки, перераховані в ордері. Після цього він приймає або видає гроші. Особі, що внесла гроші до каси, видається квитанція. При видачі грошей за видатковим касовим ордером окремій особі касир вимагає пред'явлення документа, який посвідчує особу одержувача. Таким документом є паспорт, закордонний паспорт, військовий квиток, службове посвідчення за наявності на ньому фотокартки їй особистого підпису власника. Прибуткові касові ордери і квитанції до них, а також видаткові касові ордери заповнюються бухгалтерією чітко й зрозуміло, без будь-яких підчисток, помарок або виправлень. Прибуткові й видаткові касові ордери до передачі в касу реєструються бухгалтерією в Журналі реєстрації касових ордерів де їм надаються порядкові номери. Касир усі надходження і видачі готівки за прибутковими і видатковими касовими ордерами обліковує у Касовій книзі

Всі прибуткові та видаткові касові документи повинні бути заповненні чітко і зрозуміло чорнилами, кульковою ручкою або надруковані, без помарок або виправлень. Приймання та видача коштів по касових ордерах може проводитись тільки в день їх складання, крім випадків видачі коштів за платіжними дорученнями та розрахунково-платіжними відомостями.

При завершенні операцій касир зобов'язаний підписати усі прибуткові та видаткові касові ордери, а ті документи, які до них додаються, погасити штампом або надписом: на прибуткових документах - "отримано", а на видаткових - "оплачено", вказавши дату.

Прибуткові та видаткові касові ордери чи документи, що їх замінюють, до передачі в касу реєструються бухгалтерією в журналі реєстрації прибуткових та видаткових касових документів.

Після реєстрації касові ордери передаються бухгалтером в касу підприємства для виконання.

Всі факти надходження і вибуття готівки на підприємстві відображаються в касовій книзі, обліковому регістрі, призначеному для обліку касових операцій касиром підприємства.

Записи в касовій книзі здійснюються у 2-х примірниках через копіювальний папір кульковою ручкою або чорнилами. Перші примірники аркушів залишаються в касовій книзі, другі примірники повинні бути відривними і є вітами касира.

Звіт касира - це документ, який передається касиром підприємства в бухгалтерію, і представляє собою відривний листок касової книги з додатком прибуткових та видаткових касових документів.

Всі операції по руху коштів на рахунках в банках здійснюються на підставі розрахункових документів - платіжних доручень, платіжних вимог-доручень, розрахункових чеків, акредитивів, векселів, форма яких затверджена Національним банком України. Документи, що надходять до банку, дійсні лише при наявності підписів, ідентичних у банківській картці. Якщо документ неправильно заповнений, не містить потрібного реквізиту, містить виправлення, то банк не має право прийняти цей документ до виконання.

Банк реєструє всі здійснені операції по руху коштів на рахунку у виписці з рахунку, до якої додаються підтверджуючі документи. Загальновстановленої форми виписки немає - кожен банк вибирає зручну для нього формую, але вона повинна містити: дату, номер рахунка дебітора та кредитора, коди операцій, суми. Виписки банку повинні подавати підприємству у міру руху коштів на рахунку.

При отриманні виписки бухгалтер робить її котировку - нумерує, перевіряє наявність первинних документів та відповідності сум у виписці сумам, зазначеним в цих документах, проставляє кореспонденцію рахунків. Дані з виписок переносяться в реєстри, потім в Головну книгу та у форми фінансової звітності.

3.2 Організація обліку готівкових коштів

Для обліку готівки в плані рахунків передбачено активний рахунок 30 «Каса». Це рахунок бухгалтерського обліку руху і виявлення облікових залишків готівки грошових коштів, які має в своєму розпорядженні підприємство.

За необхідності, на підприємстві може відкриватися відразу кілька рахунків (субрахунків) обліку готівки:

каса підприємства - каса при бухгалтерії;

операційна каса - каса, що знаходиться в підрозділі;

валютна каса - цей субрахунок вводиться при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності і при направленні працівників у відрядження за кордон. Кількість таких рахунків визначається кількістю видів валют, які має в своєму розпорядженні підприємство;

Каса філії - цей субрахунок вводиться за наявності відокремленої філії або представництва, виділених на окремий баланс.

Рахунок «Каса» має такі субрахунки:

"Каса в національній валюті"

"Каса в іноземній валюті"

По дебету рахунка 30 «Каса» відображається надходження грошей у касу, а видавання грошей - по кредиту. На рахунках ведуть облік операцій по касі в національній або іноземній валютах.

Рахунок 30 «Каса» кореспондується:

В дебет з кредита рахунків	В кредит з дебета рахунків
14 «Довгострокові фінансові інвестиції»	14 «Довгострокові фінансові інвестиції»
15 «Капітальні інвестиції»	15 «Капітальні інвестиції»
16 «Довгострокова дебіторська заборгованість»	30 «Каса»
30 «Каса»	31 «Рахунки в банках»
31 «Рахунки в банках»	33 «Інші кошти»
34 «Короткострокові векселі одержані»	35 «Поточні фінансові інвестиції»
36 «Розрахунки з покупцями та замовниками»	36 «Розрахунки з покупцями та замовниками»
37 «Розрахунки з різними дебіторами»	37 «Розрахунки з різними дебіторами»
	39 «Витрати майбутніх періодів»
41 «Пайовий капітал»	41 «Пайовий капітал»
	45 «Вилучений капітал»
42 «Додатковий капітал»	46 «Неоплачений капітал»
45 «Вилучений капітал»	48 «Цільове фінансування та цільові надходження»

Для обліку коштів в дорозі та грошових документів призначено активний рахунок 33 «Інші кошти», який поділяється на такі рахунки:

«Грошові документи в національній валюті»

«Грошові документи в іноземній валюті»

«Грошові кошти в дорозі в національній валюті»

«Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті»

По дебету 331 та 332 рахунків відображають надходження у касу грошових документів (поштових марок, сплачених проїзних документів, путівок тощо) в національній та іноземній валютах, а по кредиту - їх списання.

По дебету 333 та 334 рахунків обліковується готівка внесена до кас банків, Ощадбанків, поштових відділень для зарахування на банківський рахунок, але ще не зарахована. По кредиту відображається зарахування готівки банком на рахунок підприємства

Бухгалтерський облік готівки в іноземній валюті ведеться на рахунку 302 "Каса в іноземній валюті" і має аналогічну кореспонденцію з рахунком 301. Усе, чим відрізняється валютна кореспонденція -це наявність у ній проведень з урахуванням курсових різниць внаслідок зміни курсу гривні стосовно іноземної валюти. Залишки іноземної валюти переоцінюються на дату складання балансу. Курсові різниці відображаються відповідно на рахунка 714 «Дохід від операційної курсової різниці» та 945 «Витрати від операційної курсової різниці»

Перерахунок у грошову одиницю України для відображення операцій у бухгалтерському обліку провадиться за курсом Національного банку України на дату здійснення операцій в іноземній валюті.

За додержанням касової дисципліни необхідно налагодити систему внутрішнього і зовнішнього контролю.

Внутрішній контроль здійснюється спеціальною інвентаризаційною комісією призначеною наказом керівника. У встановлені строки, але не рідше одного разу на квартал, на кожному підприємстві проводиться раптова ревізія каси. Ревізія каси перш за все передбачає інвентаризацію наявності грошових коштів та інших цінностей, які є в касі підприємства Інвентаризація проводиться за обов'язкової участі касира.

Перед інвентаризацією, касир зобов'язаний скласти останній звіт з документами за поточний день і дати розписку, де вказано, що гроші, які поступили в касу оприбутковані відповідно відображені як в прибуткових, так і у видаткових касових ордерах, а всі наявні документи представлені інвентаризаційній комісії. Даний звіт подається в бухгалтерію.

Вся готівка в касі перераховується покупюрно. Під час ревізії в касі можуть знаходитися відомості на зарплату, виплата по яких не закінчена (З дні). В даному випадку перевіряючий перераховує фактично виплачені суми і в акті ревізії їх відмічає окремою строчкою. Окремою строкою в акті вказується також кількість та сума наявних в касі грошових документів, до яких відносяться поштові марки, марки державного мита, цінні папери за їх номінальною вартістю та бланки суворої звітності.

Визначена в процесі інвентаризації сума грошових коштів та грошових документів, відображається в спеціальному документі форми ф. № Інв - ІЗ с.-г. "Акті інвентаризації наявності грошових коштів". В цій формі вказується результат інвентаризації: недостача (списується на матеріально-відповідальну особу) або надлишок (який зараховується в доход підприємства). На кожен випадок відхилення касир зобов'язаний дати пояснення про його причини.

У випадку відсутності касира по поважних причинах (хворобі), призначається спеціальна комісія в складі керівника, головного бухгалтера, ревізора та представника громадськості.

3.3 Організація обліку коштів на рахунках в банку

Для обліку безготівкових кошті в плані рахунків передбачено активний рахунок 31 «Рахунки в банках». Це рахунок бухгалтерського обліку руху і виявлення облікових залишків без готівки грошових коштів, які має в своєму розпорядженні підприємство.

Рахунок №31 "Рахунки в банку " має такі рахунки: №311 "Поточні рахунки в національній валюті". За кожним відкритим у різних банках рахунком у бухгалтерському обліку відкривається окремий субрахунок.

№ 312 "Поточні рахунки в іноземній валюті". За кожним відкритим у різних банках рахунком у бухгалтерському обліку відкривається окремий субрахунок.

№313 "Інші рахунки в банку в національній валюті"; № 314 "Інші рахунки в банку";

По дебету рахунка № 31 "Рахунки в банках" відображається надходження грошових коштів, по кредиту - їх використання.

Рахунки № 312 "Поточні рахунки в іноземній валюті", № 314 "Інші рахунки в банку в іноземній валюті" призначені для узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів в іноземній валюті.

Операції за рахунком №31 "Рахунки в банках" відображають на підставі перевірених виписок банку і грошових документів, доданих до них. Якщо у виписках банку виявляються операції, помилково проведені на рахунку №31 "Рахунки в банку", то вони відображаються відповідно по дебету або кредиту рахунка №31 в кореспонденції з рахунком № 374 "Розрахунки за претензіями". Про помилки письмово сповіщають установу банку і вимагають їх виправлення. Помилки, допущені в операціях рахунка №31 "Рахунки в банках", необхідно своєчасно виявляти і слідкувати за їх обов'язковим і точним виправленням установою банку. Не виявлені або не виправлені помилки тягнуть за собою збитки грошових коштів і мають бути зрештою списані на збитки підприємства. На рахунку №31 "Рахунки в банках" залишок на кожний даний момент часу має відповідати залишку грошей, зафіксованому у виписці банку за рахунком №31 "Рахунки в банках".

Аналітичний облік на рахунку № 31 "Рахунки в банках" здійснюється за виписками банку.

Сальдо на рахунку №31 "Рахунки в банках" завжди має бути однаковим як в обліку банку, так і підприємства.

Виписка банку змінює регістр аналітичного обліку за рахунком, а тому обов'язково має містити дату, номер документа, короткий зміст операцій і суми записів на дебеті і кредиті, а також залишки коштів на печаток і кінець періоду.

Найбільша сума надходження - це виручка від реалізації продукції, виконаних робіт і послуг, від реалізації інших активів і т.д. Кошти надходять також із каси підприємства - депоновані суми, виручка від реалізації. Оплата (списування коштів) з рахунків №31 "Рахунки в банках" теж має великий діапазон.

Рахунок 31 "Рахунки в банках" кореспондується

	за дебетом з кредитом рахунків:		за кредитом з дебетом рахунків:
14	"Довгострокові фінансові інвестиції"	14	"Довгострокові фінансові інвестиції"
15	"Капітальні інвестиції"	15	"Капітальні інвестиції"
16	"Довгострокова дебіторська заборгованість"	18	"Інші необоротні активи"
		24	"Брак у виробництві"
18	"Інші необоротні активи	30	"Каса"
30	"Каса"	31	"Рахунки в банках"
31	"Рахунки в банках"	33	"Інші кошти"
33	"Інші кошти"	35	"Поточні фінансові інвестиції"
34	"Короткострокові векселі одержані"	36	"Розрахунки з покупцями та замовниками"
35	"Поточні фінансові інвестиції"	37	"Розрахунки з різними дебіторами"
36	"Розрахунки з покупцями та замовниками"	39	"Витрати майбутніх періодів"
37	"Розрахунки з різними дебіторами"	41	"Пайовий капітал"
		45	"Вилучений капітал"
41	"Пайовий капітал"	46	"Неоплачений капітал"
42	"Додатковий капітал"	47	"Забезпечення майбутніх витрат і платежів"
45	"Вилучений капітал"
46	"Неоплачений капітал"	48	"Цільове фінансування і цільові надходження"
48	"Цільове фінансування і цільові надходження"
50	"Довгострокові позики"	50	"Довгострокові позики"
		51	"Довгострокові векселі видані"
52	"Довгострокові зобов'язання за облігаціями"	52	"Довгострокові зобов'язання за облігаціями"
55	"Інші довгострокові зобов'язання"	53	"Довгострокові зобов'язання з оренди"
60	"Короткострокові позики"
63	"Розрахунки з постачальниками та підрядниками"	55	"Інші довгострокові зобов'язання"
		60	"Короткострокові позики"
64	"Розрахунки за податками й платежами"	61	"Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями"
		62	"Короткострокові векселі видані"
65	"Розрахунки за страхуванням"	63	"Розрахунки з постачальниками та підрядниками"
68	"Розрахунки за іншими операціями"	64	"Розрахунки за податками й платежами"
69	"Доходи майбутніх періодів"	65	"Розрахунки за страхуванням"
70	"Доходи від реалізації"	66	"Розрахунки з оплати праці"
71	"Інший операційний дохід"	67	"Розрахунки з учасниками"
73	"Інші фінансові доходи"	68	"Розрахунки за іншими операціями"
74	"Інші доходи"	69	"Доходи майбутніх періодів"
75	"Надзвичайні доходи"	76	"Страхові платежі"
76	"Страхові платежі"	84	"Інші операційні витрати"
97	"Інші витрати"	85	"Інші затрати"
		91	"Загальновиробничі витрати"
		92	"Адміністративні витрати"
		93	"Витрати на збут"
		94	"Інші витрати операційної діяльності"
		95	"Фінансові витрати"
		97	"Інші витрати"
		99	"Надзвичайні витрати"

Бухгалтерський облік іноземної валюти, що знаходиться на рахунках в установах банків, ведеться на рахунку № 312 "Поточні рахунки в іноземній валюті" і на рахунку № 314 "Інші рахунки в банку в іноземній валюті".

Перерахунок у грошову одиницю України для відображення операцій у бухгалтерському обліку провадиться за курсом Національного банку України на дату здійснення операцій в іноземній валюті.

Перерахунок готівки, коштів в установах банків і в дорозі, грошових і платіжних документів, цінних паперів, коштів у розрахунках (включаючи кошти по обов'язках і позики) з юридичними і фізичними особами, а також залишок цільового фінансування з бюджету в іноземній валюті здійснюється на дату здійснення операції в іноземній валюті, а також на дату складання бухгалтерської звітності

У регістрах бухгалтерського обліку (відомостях, книгах, журналах-ордерах) всі записи здійснюються в національній грошовій одиниці.

Для спостереження за реальним станом активів і пасивів підприємства необхідно одночасно вести записи вказаних операцій у таких же регістрах, але з вказівкою назви іноземної валюти.

Записи на валютному рахунку 312 "Поточні рахунки в іноземній валюті" здійснюються на підставі виписок установ банків і розрахунково-платіжних документів, якими оформлено списання і надходження іноземної валюти.

На валютний рахунок зараховуються суми в іноземній валюті з аналогічних рахунків інших власників в оплату куплених товарів і послуг. З поточного валютного рахунка переказуються за кордон суми в оплату товарів для погашення заборгованості. Валютна виручка незалежно від суми надходження підлягає зарахуванню на валютний рахунок.

Національний банк України визначає офіційний курс національної валюти (гривні) до долара США, німецької марки, російського рубля за результатами торгів на Українській міжбанківській валютній біржі.

4. Управлінський облік операцій з грошовими коштами

Успішна діяльність підприємства можлива за умови чіткого обліку розрахунків і коштів. Сучасні ринкові умови посилюють ці вимоги, оскільки будь-які упущення можуть звести нанівець позитивні результати виробничої діяльності підприємства. В умовах інфляції на це накладається втрата реальної вартості грошей, що зумовлює ще більші збитки. Тому грошові потоки мають бути одними з головних об'єктів управлінського обліку.

Належний контроль за ними можна забезпечити не лише за допомогою фінансового обліку, а й управлінського обліку руху грошових потоків

Головна мета управлінського обліку грошових коштів - формування звітної інформації для внутрішніх споживачів, тому дані про стан розрахунків і наявність коштів на кінець місяця є недостатні, необхідно мати такі дані щоденно. Виникає потреба поглиблення інформативності обліку та виникнення сфери управлінського обліку за цими об'єктами. Розмежування сфер фінансового й управлінського обліку грошових потоків зумовлене їх різною метою.

Інформативність фінансового обліку, достатню для забезпечення зовнішньої звітності, не можна вважати такою з позицій контролю за своєчасністю розрахунків. Причому у фінансовому обліку - інформацію про стан розрахунків і наявність коштів подають без взаємозв'язку.

Управлінський облік має забезпечувати повсякденний контроль стану розрахунків разом із надходженням чи витрачанням коштів та їхньою наявністю на звітну дату.

Без такого взаємозв'язку розрахунків і коштів неможливе управління ними, що зумовлює відмінності фінансового й управлінського обліку.

Управлінський облік має забезпечувати менеджерів вичерпною оперативною інформацією не тільки про фактичну заборгованість покупців перед підприємством чи підприємства перед постачальниками, що можливо й за даними фінансового обліку, а й про змогу погасити цю заборгованість у певні терміни. Щодо коштів, то в управлінському обліку недостатньо інформації лише про їхню наявність на певну дату, що доволі легко забезпечує фінансовий облік, оскільки потрібні лише дані прогнозного характеру, які дають змогу маневрувати коштами. При їхньому дефіциті доводиться попередньо оцінювати оптимальність обраного варіанта рішення щодо спрямування коштів із кількох альтернативних.

Облікова інформація в управлінському обліку - це лише вихідні дані для аналітичних розрахунків, котрі необхідно здійснювати щодо можливих напрямків використання коштів з урахуванням планових джерел їхнього надходження. Оминути в управлінському обліку при розрахунках із покупцями й замовниками, постачальниками й підрядниками грошові потоки було б помилкою.

Разом з іншими активами вони є його об'єктами. Однак слід пам'ятати, що йдеться не тільки про облікові процедури у вузькому розумінні, а про широке застосування методів економічного аналізу, насамперед розрахунково-конструктивних, моделювання, які дають змогу прогнозно оцінювати рішення менеджерів щодо управління розрахунками і грошовими потоками. Така постановка управлінського обліку розрахунків і грошових потоків потребує складних обчислень, які доводиться здійснювати в дуже стислі терміни. Терміновість зумовлена високим динамізмом змін у стані зазначених об'єктів управлінського обліку. Причому часто альтернативні рішення доводиться приймати не тільки загалом, а й навіть після нещодавно прийнятого і виваженого, оскільки ситуація часто змінюється в непередбачуваному напрямку. Інформація про розрахунки і рух грошових потоків початково формується у фінансовому обліку. Традиційно її використовував лише головний бухгалтер, рідше - керівник підприємства.

Менеджери нижчого рівня, нею практично не цікавились. Усе це зумовлює небажання останніх втручатись у цю сферу й нині, коли потреба в оперативному управлінні розрахунками і грошовими потоками в умовах ринкових відносин є очевидною. Вихід можна знайти за умови, що для опрацювання інформації про розрахунки і рух грошових потоків будуть застосовувати комп'ютери, а результати обчислень використовуватимуть, крім облікових працівників, менеджери центрів відповідальності, насамперед відділів постачання та збуту. Не применшуючи ролі головного бухгалтера підприємства, треба визнати, що він не в змозі повною мірою одноосібно обґрунтувати оптимальний варіант рішень щодо спрямування коштів, отриманих підприємством від реалізації продукції, робіт, послуг. Адже завжди є найневідкладніші потреби, першочергові завдання, що можна бути здійснити в тривалішій перспективі. Часто вибір найоптимальнішого варіанта можливий лише на основі вольового рішення менеджера, який має необхідні повноваження, що хоч і базується на певній інформації, але вона може бути навіть не обов'язково сформованою завдяки управлінському обліку.

Управлінський облік грошових потоків - це не тільки облік наявності та руху готівки та безготівкових коштів, хоч це також об'єкти управлінського обліку, оскільки ефективною діяльність менеджерів може лише тоді, коли вони мають інформацію про потенційну можливість підприємства забезпечувати фінансування тих чи інших заходів, що обґрунтовуються на стратегічну перспективу. Насамперед об'єктом управлінського обліку грошових потоків є розробка варіантів ефективного використання як наявних, так і тих, що надійдуть, коштів, причому на якнайдовший період, доступний для прогнозування. Рішення щодо напрямків спрямування грошових потоків є надто відповідальні і потребують глибокого оволодіння методами економічного аналізу й оцінки інформації, причому не лише такої, що формується в управлінському чи фінансовому обліку. Тому при обґрунтуванні конкретних кроків щодо напрямку використання грошових потоків в управлінському обліку необхідна вичерпна інформація не тільки про внутрішні ресурси підприємства, а й про кон'юнктуру на ринку як в регіоні, де розміщене підприємство, так і в державі загалом і за кордоном про наукові досягнення в галузі, про можливість інвестицій, у т. ч. і шляхом емітування акцій та ін.

Управлінський облік грошових потоків здійснюють шляхом аналізу й оцінки надходжень коштів і потреби в них на поточний період, як правило, на календарний рік. З цією метою складають баланс (бюджет) доходів і витрат у формі двосторонньої таблиці. Бюджет є спеціальним розрахунком, що складається на підприємстві з урахуванням потреби в коштах для здійснення майбутніх операцій. Він може бути як узагальненим, якщо розраховано потребу в коштах для здійснення всіх видів діяльності підприємства (як правило, такий бюджет є річним), так і деталізованим, де відображено фінансування певного заходу чи напрямку діяльності, наприклад, бюджет адміністративних витрат чи бюджет фінансування поточного ремонту офісу підприємства (в цьому випадку період, на котрий розраховано бюджет, не прив'язується до календарного року, а може бути меншим чи навіть більшим -- фінансування ремонтів, реконструкцій, капітальних інвестицій і тощо). Однак такий баланс (бюджет) надто узагальнений і не є інформацією для обґрунтування поточних рішень менеджерів, оскільки за сприятливої фінансової оцінки загалом чи, за окремі періоди, до того ж різні за тривалістю, фінансовий стан підприємства може бути незадовільним. Важливо, щоб бюджет на поточний період складався на основі стратегічного плану діяльності підприємства, що відображає обґрунтування його розвитку на тривалу перспективу - 10 і більше років.

Бюджетування, тобто складання бюджетів для фінансування поточних заходів чи операцій (витрат) підприємства, передбачає розробку в управлінському обліку окремих бюджетів, пов'язаних зі стратегією розвитку підприємства. Разом з цим, управлінський облік грошових потоків повинен забезпечувати контроль і оцінку фінансового стану підприємства, а не тільки його загального бюджету за певний період. Цього можна досягти, якщо буде забезпечено неперервний моніторинг розрахунків з оплати праці, з покупцями й замовниками, постачальниками та підрядниками, податковими органами.

Аналіз і оцінка грошових потоків ґрунтуються насамперед на зіставленні очікуваних і фактичних надходжень і витрат коштів у динаміці.

Управлінський облік грошових потоків передбачає не тільки перспективний аналіз та оцінку, а й оперативний контроль за наявністю і витрачанням коштів. Зокрема, менеджерам необхідна щоденна інформація про залишки коштів на рахунках. Така інформація формується у системі фінансового обліку.

Щоденний рух коштів на рахунках у банку відображений у виписках, що видаються підприємству. Необхідно контролювати й оцінювати доцільність витрачання коштів до моменту його фактичного здійснення. Це можна зробити на основі первинних документів - грошових і розрахункових чеків, платіжних доручень, платіжних вимог - доручень, за котрими списують кошти з рахунків підприємства.

Важливим є управлінський контроль використання готівкових коштів, що видають на відрядження та інші потреби. Його здійснюють за даними посвідок про відрядження службових осіб підприємства, складених ними авансових звітів.

Однак у будь-якому випадку витрачання грошей передбачає складання бюджетів в управлінському обліку, розробку на їхній основі графіків використання коштів з урахуванням можливих надходжень і першочергових цілей підприємства.

5. Звітність. Звіт про рух грошових коштів

Звітність - це система показників, що характеризують результати діяльності підприємства за певний період. Основна задача звітності - надання необхідної інформації про фінансовий стан підприємства.

Фінансова звітність - це узагальнена інформація, яка ґрунтується на даних бухгалтерського обліку про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства і потрібна зацікавленим особам, користувачам для прийняття рішень.

До форм фінансової звітності відносяться:

Баланс (форма 1);

Звіт про фінансові результати (форма 2); Звіт про рух грошових коштів (форма 3);

Звіт про рух грошових коштів відображає надходження і вибуття грошових коштів у результаті діяльності підприємства в звітному періоді. Зміст, форма та загальні вимоги до розкриття статей Звіту про рух грошових коштів визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів».

Звіт про рух грошових коштів складається з метою надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, які відбулися у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах за звітний період.

Під грошовими коштами слід розуміти готівку, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання. До еквівалентів грошових коштів відносять короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і характеризуються незначним ризиком зміни їх вартості.

В міжнародній практиці існує два методи складання звіту про рух грошових коштів: прямий та непрямий. При використанні прямого методу розкриваються основні валові надходження і витрати. З допомогою непрямого методу чистий прибуток або збиток коригується з врахуванням операцій негрошового характеру, відстрочення, нарахування минулих років, майбутніх надходжень та платежів, статей доходів і витрат, пов'язаних з інвестиційною та фінансовою діяльністю.

П(С)БО 4 передбачає використання непрямого методу складання Звіту про рух грошових коштів, в результаті чого чистий прибуток (збиток) трансформується в чисту суму отриманих (витрачених) грошових коштів. Звіт про рух грошових коштів , згідно П(С)БО 4 складається з трьох розділів:

Рух коштів в результаті операційної діяльності.

Рух коштів в результаті інвестиційної діяльності.

Рух коштів в результаті фінансової діяльності. У Звіті не відображають негрошові операції, що не потребують використання грошових коштів або їх еквівалентів - бартерні операції, фінансовий лізинг, а також не відображають внутрішні зміни у складі грошових коштів та їх еквівалентів.

Негрошові операції, пов'язані з фінансовою та інвестиційною діяльністю, необхідно розкривати у примітках до фінансових звітів.

Складання Звіту про рух грошових коштів проводиться в наступній послідовності:

збирається та підготовлюється необхідна інформація;

визначається рух грошових коштів в результаті операційної діяльності;

визначається рух грошових коштів в результаті інвестиційної діяльності;

визначається рух грошових коштів в результаті фінансової діяльності; визначається чистий рух грошових коштів за звітний період та їх залишок на кінець року.

Джерелами інформації для складання Звіту про рух грошових коштів є Баланс, Звіт про фінансові результати, Примітки до фінансових звітів (Балансу і Звіту про фінансові результати), Головна книга, аналітичні дані окремих рахунків бухгалтерського обліку.

Головним показником, який пов'язує разом три форми фінансової звітності, - Баланс, Звіт про фінансові результати і Звіт про рух грошових коштів, - є показник прибутку. Прибуток - це і показник приросту власного капіталу в бухгалтерському балансі, і підсумковий показник звіту про фінансові результати, і початковий показник звіту про рух грошових коштів.

Заповнювати форму № 3 можна після того, як складені форма № 1 "Баланс" і форма № 2 "Звіт про фінансові результати". Це пов'язано з тим, що для її складання необхідні деякі показники з перших двох форм звітності.

Якщо звіт складений правильно, то в результаті повинна вийти сума показників рядків 230 і 240 Балансу на кінець року (гр. 4).

Трудність складання форми № 3 полягає тому, що зміну грошових коштів слід розглядати для кожного виду діяльності окремо в різних розділах.

У першому розділі відображається зміна грошових коштів у результаті операційної діяльності підприємства. До операційної належить основна діяльність, а також інші види діяльності, які не можна віднести до інвестиційної та фінансової, наприклад:

- надходження грошових коштів від покупців (замовників) за реалізовані товари (роботи, послуги) або як передоплата;

перерахування грошових коштів постачальникам (підрядчикам);

виплата заробітної плати;

- надходження грошових коштів за майно, що знаходиться в операційній оренді.

Перший розділ складається із застосуванням так званого непрямого (або посереднього) методу. Значення його полягає в тому, що із форми № 2 береться показник бухгалтерського прибутку (або збитку) підприємства до оподаткування, потім він коригується на негрошові операції звітного періоду. У результаті треба отримати зміну грошових коштів від операційної діяльності.

Другий розділ призначений для визначення зміни грошових коштів у результаті інвестиційної діяльності. Прикладами інвестиційної діяльності можуть бути операції придбання і реалізації основних засобів та інших необоротних активів, нематеріальних активів, незавершеного будівництва, довгострокових фінансових інвестицій (а саме акцій інших підприємств, довгострокових векселів), отримання відсотків і дивідендів від фінансових інвестицій.

У третьому розділі відображається рух грошових коштів у результаті фінансової діяльності. До фінансової належить та діяльність, яка призводить до зміни власного і позикового капіталу. Наприклад, випуск акцій акціонерним товариством, отримання і погашення кредитів, виплата дивідендів.

Не відображаються у звіті про рух грошових коштів:

внутрішній рух грошових коштів. Оскільки надходження грошей з поточного банківського рахунка в касу або з поточного на валютний рахунок не впливає на загальний показник суми грошових коштів, то і відображати такий рух у формі № 3 не треба;

негрошові операції. У пункті 10 П(С)БО 4 визначено, що не треба відображати у формі № 3 отримання активів шляхом фінансової оренди, придбання активів шляхом емісії акцій, а також бартерні операції. Однак, заповнюючи рядки зміни оборотних активів і поточних зобов'язань, доводиться враховувати і залишки на рахунках, що утворилися в результаті бартерних операцій, здійснюваних при операційній діяльності.

6. Облік грошових операцій з використанням комп'ютерної техніки

Застосування комп'ютерної техніки вносить значні зміни до організації бухгалтерського обліку, причому з допоміжного засобу обчислювальна техніка перетворюється на визначний фактор організації обліку. Ці зміни зумовлені тим, що змінюються способи обробки даних, при яких забезпечується різна швидкість надання звітної інформації. В різних системах бухгалтерського обліку (від паперової, до комп'ютерної) вона досягається раціональною організацією облікових даних, одноразовим їх отриманням та передачею за всіма напрямами.

При визначенні способу обробки облікової інформації необхідно чітко поділяти поняття механізації обліку та його комп'ютеризації. Має значення не тільки вид техніки, що застосовується, але й сукупність способів та методів ії використання. При механізації обчислювальна техніка виступає допоміжним засобом для обробки інформації, а при комп'ютеризації технічні засоби стають одними з визначних засобів ведення обліку: суттєві зміни відбуваються в процесі збирання, накопичення облікової інформації, її передачі та отримання звітних показників. На відміну від механізації, комп'ютеризація обліку базується на системному вирішенні облікових завдань за допомогою комп'ютерів.

Єдність інформаційної бази і повний автоматизований технологічний процес забезпечується за рахунок одноразового введення інформації. Інтеграція обробки даних первинного обліку і адаптація програмного забезпечення до потреб користувачів досягається шляхом застосування різних комп'ютерних програм. Крім того комп'ютерна форма обліку має ряд переваг перед ручною, серед яких основними є вбудовані бухгалтерські знання (в програму вбудовуються правила формування тих чи інших проводок господарських операцій, тобто форма бухгалтерського обліку наповнюється специфічними бухгалтерськими знаннями), паралельне ведення обліку за декількома стандартами (на базі одних і тих же одноразово введених даних можна отримувати декілька систем оцінок та показників, що розраховуються за різними методиками) тощо.

Особливістю комп'ютерної форми бухгалтерського обліку є те, що вона не існує без конкретної комп'ютерної програми. Облікові регістри різних програм є схожими, але не однаковими.

Для оперативного ведення клієнтом своїх рахунків у банку та обміну технологічною інформацією, клієнти банків застосовують програмно-технічний комплекс «Клієнт-банк». Суть її полягає в тому, що розпорядник коштів підприємства, не виходячи з офісу, може контролювати рух коштів на рахунках в банку. Доручення клієнт передає банку у вигляді електронної форми встановленого зразка. Банківська частина систем «Клієнт-банк» забезпечує перевірку наведених електронних підписів, якими користується підприємство, на кожному розрахунковому документі в електронному вигляді клієнта та за платіжним файлом.

Хоча система "клієнт-банк" забезпечує рух лише невеликого кола розрахункових операцій - а саме рух розрахункових документів - вже сьогодні в Україні, при використовуванні системи лише третиною клієнтів, рух коштів через термінали "клієнт-банку" складає близько 70 % загального обороту коштів через банківську систему.

Внаслідок цього на поточний момент особлива увага приділяється запровадженню систем «клієнт-банк» на базі сучасних технологій.

Роль добре організованого, автоматизованого обліку на сучасному підприємстві зводиться до одержання своєчасної, достовірної облікової інформації для потреб контролю та звітності.

Ринок програмного забезпечення пропонує чималий вибір. Найбільший попит мають програми, створені фірмою «1 :С», яка призначена для комплексної автоматизації і дозволяє організувати ефективний бухгалтерський, кадровий, оперативний торговий облік, облік виробництва, реалізації, розрахунків.

Висновок

Грошові кошти є найбільш ліквідними активами. Вони присутні на початковому та кінцевому етапах облікового циклу, який включає придбання товарів, виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг, а також їх продаж і отримання виручки. Згідно П(С)БО 4 «Звіт про рух грошових коштів» під грошовими коштами розуміють готівку, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання.

Для здійснення розрахунків готівкою кожне підприємство повинне мати касу. Вся готівка понад суми встановлених лімітів підприємства повинна здаватись для зарахування на поточний рахунок у порядку та в строки, встановлені і узгоджені з установою банку, в якому відкритий поточний рахунок. Нині бухгалтерам доводиться працювати в умовах, коли часто змінюються законодавчі акти. Невідповідність одних нормативних актів іншим, неузгодженість законодавчих положень у самих нормативних актах, редакційні неточності все це дуже ускладнює як сам облік, так і контроль за його достовірністю. Методика обліку і контролю використання грошових коштів повинна включати контроль їх наявності, забезпечення і джерел; структури й динаміки їх змін; відхилень від нормативу; оборотності та кількості оборотів. Застосування такої методики обліку контролю сприятиме повнішому виявленню резервів зростання платоспроможності, ліквідності, обсягів реалізації продукції суб'єктів господарювання. Особливу увагу слід приділяти дослідженню напрямів прискорення оборотності оборотних активів. Контроль використання оборотного капіталу має першорядне значення для ефективного функціонування підприємства в умовах ринкових відносин. Управління грошовими потоками підприємства характеризує основні функції регулювання грошових коштів, які повинні здійснюватись різними прийомами, способами.