Економічний зміст категорії "необоротні активи" як окремого об'єкта бухгалтерського обліку
Економічна характеристика елементів системи "необоротні активи". Податкова класифікація основних фондів. Виробничі і невиробничі, власні й орендовані засоби. Документооформлення надходження, наявності та вибуття основних засобів і нематеріальних активів.
| Рубрика | Бухгалтерский учет и аудит |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 02.02.2011 |
| Размер файла | 54,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Вступ
Облік, аналіз і аудит необоротних активів є однією із центральних ділянок в системі бухгалтерського обліку, економічного аналізу та аудиту.
Від досконалої організації обліку та аудиту необоротних активів залежить рівень економічного управління підприємством та ступінь його впливу на підвищення ефективності виробництва. При цьому ефективність виробництва характеризується величиною одержання прибутку, що є метою діяльності підприємства, а неодмінною умовою реалізації цієї мети є ефективне управління необоротними активами. Управління необоротними активами - це складний комплекс заходів, в якому всі завдання направлені на забезпечення безперебійного процесу виробництва і реалізації продукції при оптималізації поточних витрат по обслуговуванню необоротних активів.
Проблемами обліку, аналізу та аудиту необоротних активів займалися такі вітчизняні вчені-економісти як В.П. Завгородній, Ф.Ф. Бутинець, С.І., Пушкар М.С., Шкарабан та інші. Серед зарубіжних авторів ці проблеми знайшли відображення в наукових працях Г.В. Савицької, О.В. Александрова та інших.
Вивчення робіт вищезазначених авторів дозволяє внести деякі пропозиції і використати такі методичні концепції, які б сприяли розвитку обліку, аналізу та аудиту необоротних активів в поєднанні з технологічними особливостями конкретного підприємства.
В курсовій роботі поставлено за мету дослідити економічний зміст категорії “необоротні активи” як окремого об'єкта бухгалтерського обліку, порядок обліку, аналізу та аудиту необоротних активів.
1. Економічна характеристика елементів системи „необоротні активи”
Для здійснення безперебійного виробництва, розподілу, обміну і споживання будь-яке підприємство має певну кількість засобів виробництва, предметів обігу і споживання, які становлять економічні ресурси. В практиці фінансово-господарської діяльності підприємств під терміном “економічні ресурси” розуміють “активи”. Термін “актив” походить від латинських слів асtivus - діяльний, діяти, бути. Іншими словами, активи - це ресурси, які є в розпорядженні власника підприємства, придбані або створені для того, щоб в результаті господарської діяльності одержувати економічний ефект. Отже, під активами слід розуміти групування засобів, яке показує їх дію та функціонування.
Підприємство в процесі своєї діяльності використовує оборотні і необоротні активи. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 “Баланс” містить таке визначення: “Оборотні активи - грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу”. Необоротні активи - всі активи, що не є оборотними. Операційний цикл - проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отримання коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг.
Будь-який об'єкт необоротних активів визнається активом за умови, що існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від використання такого об'єкта, а вартість його може бути достовірно визначена і строк служби становить не менше одного року. У зв'язку з цим у підприємств виникає потреба:
§ визначити склад, необоротних активів які реально беруть участь у господарській діяльності та використання яких реально приведе до отримання економічної вигоди;
§ правильно оцінити всі об'єкти необоротних активів.
До складу необоротних активів відносять:
§ основні засоби;
§ інші необоротні матеріальні активи;
§ нематеріальні активи;
§ довгострокова дебіторська заборгованість
§ довгострокові фінансові інвестиції;
§ відстрочені податкові активи.
Більш детально розглянемо основні засоби та нематеріальні активи оскільки на досліджуваному підприємстві, саме вони займають найбільшу питому вагу.
При цьому зупинимось на характеристиці та класифікації вищезазначених складових необоротних засобів.
Якщо Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби” оперує поняттям “Основні засоби”, то податковий облік ґрунтується на терміні “Основні фонди”. Так, під терміном “основні фонди”, згідно із Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” у редакції від 22.05.97 року №283/9/ВР, слід розуміти матеріальні цінності, що використовуються у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів, з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.
Згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року № 92 (далі - П(С)БО7), основні засоби - це матеріальні активи які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавати в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних або соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік).
В економічній літературі під основними фондами розуміють засоби праці, які мають вартість і беруть участь в процесі виробництва протягом багатьох виробничих періодів, не змінюючи при цьому свою форму і властивості, а їх вартість передається на вартість продукції поступово, в міру зношення, шляхом амортизаційних відрахувань.
Для порівняння наведемо визначення основних засобів у міжнародних стандартах. Згідно Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 16 “Основні засоби”, основними засобами вважаються ті активи які утримуються підприємством для використання у виробництві або обігу товарів і надання послуг, для здачі в оренду або адміністративних цілей; використовуватимуться, як очікується, більше ніж один звітний період (потрібно відмітити, що відповідно до Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 1 “Розкриття звітної політики” під звітним періодом слід розуміти проміжок часу, за котрий надається інформація у фінансовій звітності).
Тобто визначення майже повністю співпадають.
Основним принципом організації обліку основних засобів є їх економічна класифікація. Існують різноманітні ознаки, які дозволяють виділити основні засоби з поміж інших матеріальних активів, але й самі основні засоби так само як нематеріальні активи, становлять собою різнорідну множину, отже, їх також може бути розділено на групи за певними ознаками. Ознаки ці можуть бути різними залежно від мети, з якою здійснюють класифікацію або формують певну групу. До 1 липня 2000 року (дата набрання чинності Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”) класифікація основних засобів у бухгалтерському обліку збігалась з класифікацією основних фондів у податкових цілях. На сьогоднішній день ситуація змінилась докорінно і тепер це дві різні класифікації, кожна з яких побудована на своїх принципах.
Податкова класифікація згідно із статтею 8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” передбачає поділ основних фондів, за такими групами:
Група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі житлові будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі;
Група 2 - автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них;
Група 3 - будь-які інші основні фонди, не включені до групи 1, 2 і 4;
Група 4 - електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, їх програмне забезпечення, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).
На відміну від класифікації основних фондів згідно із Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” класифікація, запропонована Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”, не пов'язана з порядком нарахуванням амортизації, тобто до об'єктів будь-якої групи може бути застосовано будь-який метод нарахування амортизації.
Основні засоби поділяються на такі групи і підгрупи:
1. Земельні ділянки.
2. Капітальні витрати на поліпшення земель.
3. Будинки (виробничі, адміністративні, склади), споруди (мости, греблі, автомобільні дороги) та передавальні пристрої (кабельні лінії, каналізація, водоканали, лінії електромереж тощо).
4. Машини й устаткування, які поділяються за видами:
а) силові (котельні установки, електродвигуни, гідроагрегати, турбоагрегати, газотурбінні установки, двигуни внутрішнього згорання, трактори, електротехнічне устаткування);
б) робочі (металорізальні верстати, компресорні машини й устаткування, насоси, вантажно-розвантажувальні машини й устаткування для земельних і кар'єрних робіт);
в) вимірювальні та регулювальні прилади, лабораторне устаткування (контрольно-вимірювальна апаратура, геодезичні прилади, вагове устаткування, обчислювальна техніка);
г) інші машини й устаткування комунального господарства, спортивне, театральне, музичне устаткування.
Хоча у стандарті 7 “Основні засоби” вищевказані види машин й устаткування не виділяються, проте доцільність їх окремого обліку диктується аналізом ефективності використання, структури парку, їх вікового складу та іншими причинами.
У цій групі окремою позицією доцільно виділяти автоматичні машини та устаткування, що характеризують динаміку науково-технічного прогресу.
5. Транспортні засоби (залізничний рухомий склад - електровози, тепловози, паровози, дизель-поїзди, вагони; транспортні судна морського та річкового флоту; рухомий склад автомобільного транспорту; виробничий та комунальний транспорт).
6. Інструменти (бурильні і відбійні молотки, фарбопульти, вібратори, інструмент для обслуговування та ремонту залізничних колій), виробничий інвентар і пристосування (контейнери універсальні, меблі залів театрів та кінотеатрів, інвентарний одяг сцен, інвентар готелів) та господарський інвентар (столи, крісла, шафи, дивани).
7. Робоча і продуктивна худоба.
8. Багаторічні насадження.
9. Інші основні засоби (тварини цирків, зооцирків, зоопарків).
Слід зазначити, що наведена класифікація основних засобів має важливе значення для обліку, оскільки щодо неї складається звітність про рух основних засобів. Крім того, такі дані необхідні для глибокого аналізу використання основних засобів і пошуку резервів для підвищення фондовіддачі.
За характером участі у процесі виробництва основні засоби поділяються на групи: виробничі і невиробничі. Виробничі основні фонди призначені для використання у сфері матеріального виробництва, а невиробничі (об'єкти житлово-комунального господарства, охорони здоров'я, культури, освіти, спорту та ін.) - для обслуговування колективів підприємства. Хоча невиробничі фонди безпосередньої участі у виробничому процесі не беруть, проте це не означає, що на них не треба виділяти кошти. Навпаки, забезпечення підприємства невиробничими фондами за встановленими нормативами має важливе соціальне значення для розвитку колективу. Однак сьогодні такі нормативи або взагалі не розроблені, або не відповідають вимогам часу.
Важливою є класифікація основних засобів за галузями економіки, представлена на рис 1.
Наведена класифікація має певне значення і для організації аналітичного обліку, тому що на промислових підприємствах одночасно функціонують основні засоби різних галузей. Зрозуміло, що найбільшу питому вагу займають засоби промисловості, але поряд з ними на підприємствах використовуються основні засоби будівництва, громадського харчування (буфети, їдальні), сільського господарства (підсобні господарства) та ін.
Залежно від права власності основні засоби поділяються на власні й орендовані. Власні засоби відображаються в балансі і звітності даного підприємства, орендовані - в них не показуються. Основні засоби відображаються в балансі і звітності в грошовому вимірнику, що дає можливість визначити їх загальний обсяг, структуру, амортизацію, знос, зміни у складі окремих груп в динаміці та ряд техніко-економічних показників.
Іншим складовим елементом необоротних засобів є нематеріальні активи. Нематеріальні активи - це немонетарні активи, які не мають матеріальної форми, можуть бути ідентифіковані та утримуються підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам.
Класифікація нематеріальних активів за способом отримання пов'язана з особливостями їх визнання та оцінки в обліку та звітності. У розрізі груп повинен бути організований облік нематеріальних активів за субрахунками рахунку 12 „Нематеріальні активи”.
2. Оцінка необоротних активів
Однією з важливих проблем обліку є оцінка основних засобів. Після прийняття та набрання чинності П(С)БО 7 “Основні засоби” у підприємств з'явилися широкі можливості самостійно оцінювати власні основні засоби. Але користуватися ними треба з розумом, не зловживаючи отриманими правами, і відповідно до положень національних стандартів обліку. Згідно з нормативними документами, зокрема з П(С)БО 7, для відображення в бухгалтерському обліку різних видів операцій із основними засобами використовуються такі види оцінки їхньої вартості:
§ первісна вартість;
§ вартість, яка амортизується;
§ переоцінена вартість;
§ ліквідаційна вартість;
§ балансова (залишкова) вартість;
справедлива вартість.Первісна вартість - це історична (фактична) собівартість основних засобів, що дорівнює сумі грошових коштів або справедливій вартості інших активів, сплачених (переданих) у зв'язку з придбанням основних засобів. Придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства саме за первісною вартістю.
Відповідно до п. 8 П(С)БО 7 “Основні засоби” до первісної вартості основних засобів включають:
§ суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);
§ суми реєстраційних зборів, державного мита та аналогічних платежів, що здійснюються в зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;
§ суми ввізного мита;
§ суми непрямих податків у зв'язку із придбанням і створенням основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);
§ витрат зі страхування ризиків доставки основних засобів;
§ витрат на установку, монтаж, налагодження основних засобів;
§ інших витрат, безпосередньо пов'язаних з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.
Слід зауважити, що до первісної вартості основних засобів не включаються:
§ витрати на сплату відсотків за користування кредитом при придбанні (створенні) основних засобів, повністю або частково за рахунок позикового капіталу.
§ адміністративні та інші витрати, які не відносяться безпосередньо до придбання основного засобу або доведення його до стану, придатного до експлуатації.
Основні засоби, які були в експлуатації і придбані за оплату, приймають на облік в сумі купівельної вартості, витрат на доставку та установку з врахуванням суми зносу цих об'єктів, що вказані в документах на оплату.
У разі придбання декількох об'єктів, первісну вартість яких визначено загальною сумою, необхідно визначити первісну вартість кожного окремого об'єкта шляхом розподілу цієї суми пропорційно до їхньої справедливої вартості.
Переоцінена вартість - це вартість основних засобів після їхньої переоцінки. Відповідно до п. 16 П(С)БО 7 “Основні засоби”: “підприємство переоцінює об'єкт основних засобів, якщо його залишкова вартість значно відрізняється від справедливої вартості на дату балансу”. Згідно наказу Мінфіну від 25.11.2002 р. № 996 “Про внесення змін до деяких положень (стандартів) бухгалтерського обліку” “підприємство може переоцінювати об'єкт основних засобів, якщо залишкова вартість цього об'єкта суттєво відрізняється від справедливої вартості на дату балансу”. Пункт 16 П(С)БО 7 не передбачає обов'язкове проведення переоцінки основних засобів і підприємство вправі вирішити самостійно, яка сума відхилення між залишковою і справедливою вартістю об'єкта основних засобів є для нього істотна.
Ліквідаційна вартість - сума коштів або вартість інших активів, які підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) основних засобів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації) за вирахуванням витрат, пов'язаних із продажем або ліквідацією.
Вартість, яка амортизується, це - первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості .
Термін “ліквідаційна вартість” виник не на порожньому місці, а з тих міркувань, що будь-який об'єкт основних засобів після закінчення терміну експлуатації не зникає безслідно, а просто перестає використовуватися за призначенням, і у зв'язку з тим, надалі цей об'єкт вже не входить до складу необоротних активів, його:
§ продають і таким чином списують з балансу;
§ демонтують на окремі вузли і агрегати (може бути переведений таким чином до складу оборотних активів (наприклад, у вигляді запчастин);
§ визнають металобрухтом чи іншим корисним матеріалом.
Оцінка ліквідаційної вартості може бути досить точно здійснена для активів з відносно коротким строком служби. Однак в більшості випадків вона умовна, а якщо величина ліквідаційної вартості є незначною, то при розрахунку вартості, що амортизується, її можна не враховувати. Проте особливо відповідально слід підходити до визначення ліквідаційної вартості основних засобів, у складі яких є дорогоцінні метали.
Балансова (залишкова) вартість - це первісна вартість за вирахуванням зносу. Залишкова вартість має важливе значення для бухгалтерського обліку, оскільки вона лежить в основі деяких методів нарахування амортизації основних засобів.
Поняття “справедлива вартість” є зовсім новим для вітчизняної практики бухгалтерського обліку. Справедлива вартість - це вартість, за якою об'єкт може реалізовуватися і яка буде оптимальною як для продавця, так і для покупця. Вона використовується для оцінки основних засобів за відсутності витрат підприємства на їхнє придбання (створення).
Для основних засобів у додатку до П(С)БО 19 “Об'єднання підприємств” наведено порядок визначення їх справедливої вартості (табл. 1.1).
Відповідно до П(С)БО 19 у більшості випадків справедливою вартістю основних засобів є їх ринкова вартість. У разі відсутності даних про ринкову вартість вона може бути прийнята на рівні відновлювальної. Так, під ринковою вартістю розуміють суму коштів, яку можна отримати або сплатити за придбання основного засобу на активному ринку.
При цьому під активним ринком, згідно з П(С)БО 8 „Нематеріальні активи”, розуміємо ринок, якому притаманні такі умови: предмети, що продаються та купуються на такому ринку, є однорідними; у будь-який час можна знайти зацікавлених продавців та покупців; інформація про ринкові ціни є загальнодоступною.
Таблиця 1. Визначення справедливої вартості основних засобів
№п/п |
Основні засоби |
Визначення справедливої вартості |
|
|
1. |
Земля і будівлі |
Ринкова вартість |
|
|
2. |
Споруди |
Ринкова вартість |
|
|
3. |
Машини і обладнання |
Ринкова вартість. У разі відсутності даних про ринкову вартість - відновна вартість (теперішня вартість придбання) за вирахуванням суми зносу на дату оцінки |
|
|
4. |
Інші основні засоби |
Відновна вартість за вирахуванням суми зносу на дату оцінки |
Під відновлювальною вартістю об'єкта основних засобів розуміють поточну собівартість придбання аналогічного основного засобу (нового або такого, що вже був у вжитку) або вартість основного засобу з еквівалентною виробничою потужністю чи потенціалом надання послуг. Тобто відновлювальна вартість - сума коштів, за яку можна сьогодні придбати основний засіб, аналогічний тому, на який встановлюється справедлива ціна, якщо щодо такого засобу відсутній активний ринок. Відновлювальна вартість дорівнює витратам на будівництво чи придбання даного об'єкта основних засобів у сучасних умовах за діючими цінами на момент переоцінки. Відновна вартість основних засобів визначається шляхом переоцінки на певну дату.
Витрати на відтворення можуть бути визначені як вартість відтворення або як вартість заміщення.
3. Документооформлення і облік надходження, наявності та вибуття основних засобів і нематеріальних активів
Джерелом поповнення основних засобів є насамперед, капітальні інвестиції (будівництво нових об'єктів реконструкція та розширення існуючих основних засобів придбання машин та обладнання). Існують й інші джерела - надходження від інших організацій(передача з балансу на баланс, придбання у державних і кооперативних організацій, оприбуткування лишків виявлених при інвентаризації та інше).
Зазначимо, що рух основних засобів, пов'язаний із здійсненням господарських операцій з надходження, внутрішнього переміщення та вибуття основних засобів оформляють типовими формами первинної облікової документації, затвердженими наказом Міністерства статистики України від 29.12.95 р. № 352 (табл. 2) .
Таблиця 2. Типові форми первинного обліку руху основних засобів
|
№ форми |
Назва |
|
|
ОЗ - 1 |
Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобі |
|
|
ОЗ - 2 |
Акт приймання здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів |
|
|
ОЗ - 3 |
Акт на списання основних засобів |
|
|
ОЗ - 4 |
Акт на списання автотранспортних засобів |
|
|
ОЗ - 5 |
Акт на установку, пуск та демонтаж будівельної машини |
|
|
ОЗ - 6 |
Інвентарна картка обліку основних засобів |
|
|
ОЗ - 7 |
Опис інвентарних карток по обліку основних засобів |
|
|
ОЗ - 8 |
Картка обліку руху основних засобів |
|
|
ОЗ - 9 |
Інвентарний список основних засобів (за місцем їх знаходження експлуатації) |
Зміст господарських операцій з придбання основних засобів за грошові кошти відобразимо у табл. 3.
Таблиця 3. Господарські операції з придбання основних засобів за грошові кошти
|
№ п/п |
Зміст господарської операції |
Кореспонденція рахунків |
||
|
Дт |
Кт |
|||
|
1. |
Відображено передоплату вартості автомобіля |
371 “Розрахунки за виданими авансами” |
311 “Поточні рахунки в національній валюті” |
|
|
2. |
Відображено суму податкового кредиту щодо ПДВ |
641 “ Розрахунки за податками” |
644 “Податковий кредит” |
|
|
3. |
Відображено сплату: |
|||
|
- збору на обов'язкове пенсійне страхування |
65 “Розрахунки за страхуванням” |
311 “Поточні рахунки в національній валюті” |
||
|
- збору за реєстрацію |
371 “Розрахунки за виданими авансами” |
311 “Поточні рахунки в національній валюті” |
||
|
4. |
Відображено формування первісної вартості одержаного автомобіля: |
|||
|
- у сумі вартості, оплаченої постачальнику (без ПДВ) |
152 “Придбання (виготовлення) основних засобів” |
631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” |
||
|
- у сумі оплаченого збору на обов'язкове пенсійне страхування |
152 “Придбання (виготовлення) основних засобів” |
65 “Розрахунки за страхуванням” |
||
|
- у сумі збору за реєстрацію |
152 “Придбання (виготовлення) основних засобів” |
631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” |
||
|
5. |
Відображено списання суми податкового кредиту щодо ПДВ |
644 “Податковий кредит” |
631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” |
|
|
6. |
Відображено залік заборгованостей |
631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” |
371 “Розрахунки за виданими авансами” |
|
|
7. |
Введено об'єкт основних засобів за первісною вартістю |
105 “Транспортні засоби” |
152 “Придбання (виготовлення) основних засобів” |
Будь-яке не безкоштовне придбання необоротних активів є внутрішніми інвестиціями підприємства здійсненими за рахунок власного необоротного капіталу.
При цьому немає значення, є в розпорядженні підприємства власні вільні (незв'язані) кошти чи доводиться користуватися позиковими. Адже повернення позики (яке неодмінно станеться в майбутньому) завжди означатиме, що власних коштів на покриття вартості такого придбання у підприємства вже достатньо. Просто в такому разі власні кошти інвестуються (вкладаються в придбання) раніше, ніж підприємство їх заробляє. Зміст господарських операцій з придбання основних засобів за кошти одержані в кредит відобразимо у табл.4.
Таблиця 4. Господарські операції з придбання основних засобів за кошти одержані в кредит
|
№ п/п |
Зміст господарської операції |
Кореспонденція рахунків |
||
|
Дт |
Кт |
|||
|
1. |
Отримано банківський кредит з метою придбання основних засобів |
311 “Поточні рахунки в національній валюті” |
601 “Короткострокові кредити банків у національній валюті” |
|
|
2. |
Сплачено постачальнику за придбання об'єкта |
371 “ Розрахунки за виданими авансами” |
311 “Поточні рахунки в національній валюті” |
|
|
3. |
Нараховано податковий кредит з ПДВ |
644 “Податковий кредит” |
631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” |
|
|
4. |
Нараховано відсотки за користування кредитом до сплати і зараховано до складі фінансових витрат |
951 “Відсотки за кредит” |
684 “Розрахунки за нарахованими відсотками” |
|
|
5. |
Вартість отриманого від постачальника об'єкта зараховується до складу капітальних витрат |
152 “Придбання (виготовлення) основних засобів” |
631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” |
|
|
6. |
Нарахований у зв'язку з попередньою оплатою податковий кредит визнається в розрахунках з бюджетом |
641 “ Розрахунки за податками” |
644 “Податковий кредит” |
|
|
7. |
Розрахунки з постачальником закриваються за рахунок попередньої оплати |
631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” |
371 “ Розрахунки за виданими авансами” |
|
|
8. |
Витрати на транспортування придбаного об'єкта зараховуються до складу капітальних витрат. (Витрати нараховуються на підставі документів, наданих транспортною організацією) |
152 “Придбання (виготовлення) основних засобів” |
631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” |
|
|
9. |
Нараховано податковий кредит з ПДВ на вартість транспортних послуг |
641 “ Розрахунки за податками” |
631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” |
|
|
10. |
Сплачено транспортній організації за надані послуги |
631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” |
311 “Поточні рахунки в національній валюті” |
|
|
11. |
Витрати на страхування, ризику, доставки зараховуються до складу капітальних витрат. (Витрати нараховуються на підставі договору страхування або інших документів, наданих страховою організацією) |
152 “Придбання (виготовлення) основних засобів” |
685 “Розрахунки з іншими кредиторами” |
|
|
12. |
Придбаний об'єкт вводиться в експлуатацію і зараховується до стаття основних засобів за історичною (фактичною) собівартістю, що склалася на цей час на субрахунку 152 |
10 “Основні засоби” |
152 “Придбання (виготовлення) основних засобів” |
Первісна вартість безоплатно отриманого об'єкта основних засобів являє собою справедливу вартість такого об'єкта. У цьому разі при визначенні справедливої вартості слід керуватися вимогами, викладеними в П(С)БО 19. Крім справедливої вартості стриманого об'єкта основних засобів, на нашу думку, до первісної вартості включаються витрати, пов'язані зі сплатою обов'язкових податків і зборів, витрати на доставку і доведення об'єкта до робочого стану.
Безоплатне отримання об'єктів основних засобів для цілей бухгалтерського обліку розглядається як збільшення додаткового капіталу. Причому збільшення додаткового капіталу відбудеться на суму, рівну справедливій вартості безоплатно отриманого об'єкта основних засобів, без урахування інших обов'язкових витрат і платежів. Сплачена сума обов'язкових платежів не може бути додатковим капіталом підприємства. Як уже зазначалося, такі витрати і платежі збільшать виключно первісну вартість об'єкта основних засобів. Це передбачено п. 10 П(С)БО 7, відповідно до якого первісна вартість безоплатно отриманих основних засобів дорівнює їх справедливій вартості з урахуванням витрат, передбачених п. 8 П(С)БО 7 (стосовно формування первісної вартості об'єктів основних засобів, придбаних за грошові кошти).
Первісною вартістю об'єкта основних засобів отриманого у вигляду внеску до статутного капіталу підприємства, є вартість, визначена в установчих документах.
Знову ж таки виникає проблема стосовно включення витрат пов'язаних зі сплатою обов'язкових зборів. На нашу думку, вони мають бути включені до первісної вартості об'єкта основних засобів і жодним чином не виплинуть на розмір статутного фонду.
Зміст господарських операцій з отримання об'єктів основних засобів у вигляді внесків до статутного фонду відобразимо у табл. 5
Таблиця 5. Господарські операції з отримання об'єктів основних засобів у вигляді внесків до статутного капіталу
|
№ п/п |
Зміст господарської операції |
Кореспонденція рахунків |
||
|
Дт |
Кт |
|||
|
1. |
Відображено суму статутного фонду з одночасним відображенням заборгованості засновників |
46 “Неоплачений капітал” |
40 “Статутний капітал” |
|
|
2. |
Відображено внесення внесків грошовими коштами |
301 “Каса в національній валюті” |
46 “Неоплачений капітал” |
|
|
3. |
Оплачено обов'язкові збори при реєстрації автомобіля: |
|||
|
. |
- збір на обов'язкове пенсійне страхування |
65 “Розрахунки за страхуванням” |
311 “Поточні рахунки в національній валюті” |
|
|
- збір за реєстрацію |
371 “Розрахунки за виданими авансами” |
311 “Поточні рахунки в національній валюті” |
||
|
4. |
Відображено формування первісної вартості об'єкта основних засобів: |
|||
|
- у сумі внеску засновника застереженого в установчих документах |
152 “Придбання (виготовлення) основних засобів” |
46 “Неоплачений капітал”” |
||
|
- у сумі обов'язкового збору на пенсійне страхування |
152 “Придбання (виготовлення) основних засобів” |
65 “Розрахунки за страхуванням” |
||
|
- у сумі збору за реєстрацію |
152 “Придбання (виготовлення) основних засобів” |
631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” |
||
|
5. |
Відображено залік заборгованостей |
631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” |
371 “Розрахунки за виданими авансами |
|
|
6. |
Введення в експлуатацію об'єкт основних засобів |
105 “Транспортні засоби” |
152 “Придбання (виготовлення) основних засобів” |
Якщо прийнято рішення про переведення матеріального активу зі складу оборотних активів (готова продукція, товари) до складу необоротних активів - основних засобів, первісною вартістю такого об'єкту основних засобів буде собівартість переведеного матеріального активу. У свою чергу собівартість переданого матеріального активу до складу основних засобів визначається відповідно до П(С)БО 9 “Запаси” для товарів, відповідно до П(С)БО 16 “Витрати” для готової продукції
Таблиця 6. Операції з виготовлення об'єктів основних засобів власними силами
|
№ п/п |
Зміст господарської операції |
Кореспонденція рахунків |
||
|
Дт |
Кт |
|||
|
Будівництво об'єкта основних засобів |
||||
|
1. |
Відображено витрати, пов'язані з будівництвом об'єкта основних засобів: |
|||
|
- у частині матеріальних витрат |
151 “Капітальне будівництво” |
20 “Виробничі запаси” |
||
|
- у частині нарахованої заробітної плати |
151 “Капітальне будівництво” |
66 “Розрахунки з оплати праці” |
||
|
- у частині амортизації основних засобів |
151 “Капітальне будівництво” |
131 “Знос основних засобів” |
||
|
- у частині послуг сторонніх організацій |
151 “Капітальне будівництво” |
631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” |
||
|
2. |
Відображено введення в експлуатацію побудованого об'єкта основних засобів |
103 “Будинки та споруди” |
152 “Придбання (виготовлення) основних засобів” |
|
|
Переведення оборотного активу до складу основних засобів |
||||
|
1. |
Відображено переведення оборотних активів до складу основних засобів: |
|||
|
- готової продукції |
152 “Придбання (виготовлення) основних засобів” |
26 “Готова продукція” |
||
|
- незавершеного виробництва |
152 “Придбання (виготовлення) основних засобів” |
23 “Виробництво” |
||
|
- товарів |
152 “Придбання (виготовлення) основних засобів” |
28 “Товари” |
||
|
- необоротних активів |
152 “Придбання (виготовлення) основних засобів” |
11 “Інші необоротні матеріальні активи” |
||
|
2. |
Відображено введення в експлуатацію об'єкта основних засобів |
10 “Основні засоби” |
152 “Придбання (виготовлення) основних засобів” |
Порядок формування первісної вартості об'єктів основних засобів, отриманих у рамках бартерних договорів, залежить від виду обмінної операції: обмін на подібний об'єкт і обмін на неподібний об'єкт.
Подібними об'єктами вважаються об'єкти, то мають однакову функціональну належність з об'єктом, отриманим у результаті обміну. До таких можна віднести об'єкти основних засобів, що за своїми технічними характеристиками відносяться до однієї з 9 груп, до якої належить отриманий об'єкт основних засобів у результаті обміну подібними об'єктами. Крім того, подібні об'єкти повинні мати однакову справедливу вартість.
Зміст господарських операцій з придбання об'єктів основних засобів у рамках бартерного обміну відобразимо у табл. 7
Таблиця 7. Господарські операції з придбання об'єктів основних засобів у рамках бартерного обміну
|
№ п/п |
Зміст господарської операції |
Кореспонденція рахунків |
||
|
Дт |
Кт |
|||
|
1. |
Відображено відвантаження товарів |
361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями” |
702 “Дохід від реалізації товарів” |
|
|
2. |
Відображено податкові зобов'язання щодо ПДВ |
702 “Дохід від реалізації товарів” |
641 “ Розрахунки за податками” |
|
|
3. |
Списано суму доходу на фінансові результати |
702 “Дохід від реалізації товарів” |
791 “Результат основної діяльності” |
|
|
4. |
Відображено собівартість переданого товару |
902 “Собівартість реалізованих товарів” |
281 “Товари на складі” |
|
|
5. |
Списано собівартість товару на фінансовий результат |
791 “Результат основної діяльності” |
902 “Собівартість реалізованих товарів” |
|
|
6. |
Відображено отримання об'єкта основних засобів: |
152 “Придбання (виготовлення) основних засобів” |
631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” |
|
|
7. |
Відображено суму податкового кредиту щодо ПДВ |
641 “ Розрахунки за податками” |
631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” |
|
|
8. |
Відображено залік заборгованостей |
631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” |
361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями” |
|
|
9. |
Відображено введення в експлуатацію об'єкта основних засобів |
10 “Основні засоби” |
152 “Придбання (виготовлення) основних засобів” |
Для цілей бухгалтерського обліку відповідно до П(С)БО 7 “Основні засоби” виключення зі складу активів об'єкта основних засобів у разі його вибуття може відбуватися в наступних випадках:
§ невідповідності критеріям визнання активом - ліквідації;
§ продажу або безоплатної передачі.
Якщо з якихось причин основний засіб не відповідає ознакам активу, то приймається рішення про його списання. Як правило, до таких причин належать події, внаслідок яких об'єкт основних засобів повністю втрачає свої первісні якості, відновлення яких не уявляється можливим.
Різниця між первісною вартістю і нарахованою раніше амортизацією списується на витрати звітного періоду, в якому відбулося прийняття такого рішення. Що ж стосується податкового обліку, то в цьому разі балансова вартість групи не зменшується, а витрати, пов'язані з придбанням (виготовленням) списаного основного засобу, продовжують амортизуватися в складі балансової вартості групи, до якої належить такий об'єкт основних засобів. Відповідно до п. 4.9 статті 4 Закону України “Про податок на додану вартість” у разі ліквідації об'єкта основних засобів за самостійним рішенням платника податку виникають податкові зобов'язання щодо ПДВ, обчислені виходячи зі звичайних цін. Це правило не поширюється на операції з ліквідації об'єктів основних засобів, якщо податковому органу пред'явлено документ, що свідчить про неможливість подальшої експлуатації такого об'єкта, у зв'язку з утратою його первісних якостей. У податковому обліку подібні операції розглядаються як продаж. У бухгалтерському обліку будь-яка ліквідація об'єкта основних засобів не буде відображена як операція з продажу такого об'єкта. Що ж стосується податків, які сплачуються при ліквідації об'єктів основних засобів, то в бухгалтерському обліку вони будуть відображені в складі витрат.
Таблиця 9. Господарські операції з ліквідації об'єктів основних засобів
|
№ п/п |
Зміст господарської операції |
Кореспонденція рахунків |
||
|
Дт |
Кт |
|||
|
1. |
Відображено списання суми нарахованого зносу |
131 “Знос основних засобів” |
105 “Транспортні засоби” |
|
|
2. |
Списано залишкову вартість ліквідованого об'єкта основних засобів |
977 “Інші витрати звичайної діяльності” |
105 “Транспортні засоби” |
|
|
3. |
Суми витрат пов'язані з ліквідацією об'єкта основних засобів, списано на фінансовий результат |
793 “Результати іншої звичайної діяльності” |
977 “Інші витрати звичайної діяльності |
Якщо при ліквідації об'єктів основних засобів отримано будь-які матеріальні цінності, то вони мають бути оприбутковані за вартістю можливої реалізації, яку визначає комісія, що підписує акт про ліквідацію такого об'єкта. У бухгалтерському обліку вартість таких матеріальних цінностей буде відображено в складі доходів.
1. Як уже зазначалося, списання об'єкта основних засобів здійснюється у випадках невизнання таких об'єктів активами. Однак, це стосується випадків, коли об'єкт основних засобів повністю амортизовано, тобто сума нарахованої амортизації дорівнює первісній вартості об'єкта основних засобів. Якщо такий об'єкт основних засобів не втратив своїх первісних якостей і цілком придатний до експлуатації, то ні про яке списання, звісно ж, не може бути й мови. Іншими словами, якщо об'єкт основних засобів повністю амортизовано, то це не є підставою для його обов'язкової ліквідації (списання). Відповідно до п. 17 П(С)БО 7, у разі якщо залишкова вартість об'єкта основних фондів дорівнює нулю, то такий об'єкт підлягає переоцінці. Переоцінена залишкова вартість об'єкта основних засобів визначається шляхом збільшення на суму, рівну справедливій (ринковій) вартості. При цьому сума нарахованого зносу щодо такого об'єкта основних фондів залишається незмінною (не підлягає переоцінці). Якщо визначити справедливу вартість неможливо, підприємство має право самостійно прийняти рішення про подальшу долю амортизованого об'єкта основних засобів.
До складу необоротних активів належать і нематеріальні активи. Обов'язковою ознакою нематеріального активу є відсутність матеріальної форми, по відношенню до будь-якого об'єкту, що приймається на облік, проте, повинні бути документи, що його ідентифікують, тобто підтверджують існування самого об'єкту та права підприємства на його використання в тій чи іншій формі. До таких документів відносяться, насамперед, документи, що описують нематеріальний актив або порядок його використання, а також документи, що підтверджують ті чи інші майнові права підприємства. При цьому право на нематеріальний актив не пов'язано з правом власності на матеріальний об'єкт, в якому він виражений.
Право користування землею приймається на облік на підставі оформленої у відповідності з встановленим законодавством порядком документації, що підтверджує право підприємства на земельну ділянку. Право на винахід, корисні моделі, промислові зразки підтверджується відповідними патентами та ліцензійними договорами. Що ж стосується ноу-хау, то підприємство повинно мати повний вербальний або винахідний опис. Підтвердженням права на товарний знак є свідоцтво або договір уступки, зареєстрований належним чином. Геологічна та інша інформація про надра представляється у вигляді геологічних звітів, карт та інших матеріалів.
Для документування операцій з обліку нематеріальних активів використовують такі ж типові форми документів, як і для обліку основних засобів, до яких додаються документи, що описують сам об'єкт або порядок його використання, а також документи, що підтверджують ті або інші майнові права підприємства. Наприклад, у випадку придбання будь-яких авторських прав відображення їх в обліку може бути здійснене лише на підстав договору з юридичною або фізичною особою - продавцем цих авторських прав. Для відображення в обліку придбаних “ноу-хау” підприємство повинне мати в розпорядженні повний вербальний (словесний) та відображаючий його опис.
На підставі первинних документів рух нематеріальних активів протягом звітного періоду відображається в облікових регістрах, інформація яких потім використовується для заповнення Головної книги та форм звітності. Порядок облікових записів щодо надходження нематеріальних активів визначається виходячи з джерела такого надходження. Підприємства можуть купувати нематеріальні активи, одержувати їх безкоштовно або створювати власними силами.
Для обліку витрат підприємства на придбання (створення) нематеріальних активів використовується рахунок 154 „Придбання (створення) нематеріальних активів”. Відображення в обліку процесу придбання нематеріальних активів за грошові кошти представлено у табл. 10.
Таблиця 10. Господарські операції з придбання нематеріальних активів за грошові кошти
|
№ п/п |
Зміст господарської операції |
Кореспонденція рахунків |
||
|
Дт |
Кт |
|||
|
1. |
Здійснено оплату за торгову марку |
37 “Розрахунки з різними дебіторами” |
31 “Рахунки в банках” |
|
|
2. |
Включено суму ПДВ до податкового кредиту |
641 “Розрахунки за податками” |
644 “Податковий кредит” |
|
|
3. |
Оприбутковано право на торгову марку |
154 “Придбання (створення) нематеріальних активів” |
37 “Розрахунки з різними дебіторами” |
|
|
12 “Нематеріальні активи”(по субрахунках) |
154 “Придбання (створення) нематеріальних активів |
|||
|
4. |
Відображено податкові розрахунки з ПДВ |
644 “Податковий кредит” |
37 “Розрахунки з різними дебітор |
|
|
5. |
Отримано юридичні послуги з оформлення права на торгову марку, які збільшують балансову вартість нематеріального активу |
154 “Придбання (створення) нематеріальних активів |
631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками |
|
|
123 “Права на знаки для товарів « |
154 “Придбання (створення) нематеріальних активів” |
|||
|
6. |
Включено суму ПДВ до податкового кредиту |
641 “Розрахунки за податками |
641 “Розрахунки за податками |
|
|
7. |
Здійснено оплату за юридичні послуги |
631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” |
31 “Рахунки в банках |
При придбанні нематеріального активу в обмін на подібні об'єкти первісна вартість такого активу дорівнює залишковій вартості переданого нематеріального активу сумою нарахованого зносу. Якщо залишкова вартість активу переданого об'єкта перевищує його справедливу вартість, то у цьому випадку первісна вартість придбаного нематеріального активу дорівнює справедливій вартості переданого активу. Різниця між справедливою і залишковою вартістю нематеріального активу буде включена до фінансових результатів (витрат) звітного періоду.
Початкова вартість нематеріального активу, придбаного в обмін (або частковий обмін) на неподібний об'єкт, дорівнює справедливій вартості переданого нематеріального активу, збільшені (зменшеній) на суму грошових коштів або їх еквівалентів, передану (отриману) при обміні.
Нематеріальні активи, отримані безоплатно, оцінюються за первісною вартістю, яка дорівнює справедливій вартості на дату отримання цих активів.
4. Облік амортизації основних засобів і нематеріальних активів
Під впливом часу, сил природи та в процесі експлуатації основні засоби поступово зношуються. Вони втрачають свої первинні фізичні якості, знижуються їх техніко-експлуатаційні можливості, в результаті зменшується реальна балансова вартість основних засобів.
Амортизація - це систематичний розподіл вартості, яка амортизується, протягом строку корисного використання активу. Вона відображає процес поступового списання (погашення) вартості об'єкта протягом часу його корисного функціонування та забезпечує дотримання принципу співвідношення витрат з доходами.
Знос основних засобів - сума амортизації об'єкта основних засобів, накопичена з початку строку їх корисного використання.
Земля та інші основні засоби, які мають необмежений строк корисного використання, не є об'єктом амортизації. Строк корисної експлуатації основних засобів - це період часу, протягом якого основні засоби будуть використовуватись підприємством, або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції.
Строк корисної експлуатації визначається самим підприємством з врахуванням таких чинників:
§ очікуваної потужності або фізичної продуктивності об'єкта;
§ очікуваного фізичного зносу;
§ морального зносу (внаслідок технічного прогресу або зміни попиту на продукцію); необоротні активи основні засоби облік
§ правових або аналогічних обмежень щодо використання об'єкта (наприклад, строк оренди, передбачений угодою, або законодавство, що визначає граничний строк безпечної експлуатації певних об'єктів тощо).
Строк корисного використання активу може змінюватись:
§ у разі зміни технології виробництва або попиту на ринку продукції, що виробляється за допомогою цього активу;
§ у разі капіталізації наступних витрат, пов'язаних з використанням активу, що покращують його стан.
Результати зміни терміну корисного використання об'єкта будуть впливати на величину амортизації цього об'єкта в поточному та майбутньому періодах, проте накопичена амортизація за попередні періоди не коригується.
З 1 липня 2000 р., з набуттям чинності П(С)БО 7 “Основні засоби” підприємства України здобули право самостійно обирати методи нарахування амортизації.
Відтепер підприємства можуть нараховувати амортизацію основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів), застосовуючи такі методи:
1) прямолінійний;
2) виробничий;
3) зменшення залишкової вартості;
4) прискореного зменшення залишкової вартості;
5) кумулятивний.
Наведені методи нарахування амортизації можна умовно поділити на два види:
§ методи амортизації, що базуються на часі використання основних засобів. До них відносяться прямолінійний метод, метод зменшення залишкової вартості, метод прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивний метод;
§ метод амортизації, який базується на кількості одиниць, отриманих від використання об'єкта основних засобів, - виробничий метод нарахування амортизації основних засобів.
Крім зазначених методів, підприємство також може застосовувати норми і методи нарахування амортизації, передбачені податковим законодавством.
Прямолінійний метод більшістю фахівців оцінюється як найпростіший. Для розрахунку амортизації за цим методом досить знати:
§ вартість об'єкта, що підлягає амортизації;
§ очікуваний період його використання.
За цим методом витратами поточного періоду впродовж усього строку корисного використання активу визначається завжди однакова частина вартості об'єкта основних засобів, що амортизується, на очікуваний період часу використання об'єкта основних засобів.
Суму нарахованої амортизації також можна розрахувати як добуток вартості основних засобів, що амортизується, і норми амортизації:
Така сума амортизації включатиметься щороку (із року в рік), впродовж строку корисного використання об'єкта, до складу витрат підприємства і відображатиметься у Звіті про фінансові результати. На цю саму суму рівномірно (із року в рік) збільшуватиметься накопичена амортизація (знос) і відповідно зменшуватиметься залишкова вартість млина, які відображаються у Балансі. Прямолінійний метод нарахування амортизації простий, стабільний і послідовний, що пояснює його популярність та широке використання на практиці. Він побудований на припущенні, що основні засоби рівномірно зношуються впродовж строку використання їх.
Це припущення може бути застосоване до будинків, споруд та передавальних пристроїв. Хоча при цьому ігнорується те, що з часом ступінь зношеності основних засобів зростає і вони потребують більших витрат на обслуговування та ремонт. Крім того, цей метод не враховує можливості швидкого морального зносу деяких об'єктів основних засобів.
Оскільки метод розрахунку амортизації основних засобів суттєво впливає на прибуток, що відображається у фінансовій звітності, тому доцільно розглянути їх докладніше на прикладі нашого підприємства.
Виробничий метод амортизації застосовується, як правило, до активної частини основних засобів, які експлуатуються нерівномірно. Він ґрунтується на тому, що величина амортизації є результатом експлуатації об'єкта і залежить від обсягу виробленої на ньому продукції. Тому для її визначення потрібно мати дані про розрахунковий сумарний обсяг продукції у натуральних показниках за весь строк корисного використання і фактичний обсяг одиниць продукції у конкретному періоді. Виробнича експлуатація об'єкта може бути виражена у годинах роботи, у кілометрах пробігу тощо.
Нарахування амортизації за виробничим методом можна вважати обґрунтованим у разі, коли фактично отриманий дохід від використання основного засобу дійсно пов'язаний з обсягом виробленої за його допомогою продукції у кожному обліковому періоді.
При використанні цього методу амортизація верстату розглядається як змінні витрати, оскільки її сума змінюється прямо пропорційно до прийнятої бази - кількості одиниць виготовленої продукції (або до відпрацьованих годин).
Теоретично простий і раціональний виробничий метод застосовувався в Україні головним чином на підприємствах автомобільного транспорту, в гірничодобувних галузях, у важкому машинобудуванні тощо. Однак він не набув значного поширення на практиці, оскільки важко встановити конкретний обсяг продукції, яка буде вироблена з використанням об'єкта основних засобів протягом строку його корисного використання, або кількість відпрацьованих годин. Цей метод виправдав себе на підприємствах, що спеціалізуються на виробництві одного виду продукту або послуг.
Методи прискореної амортизації основних засобів сприяють прискоренню процесу їх оновлення. Порівняно з прямолінійним методом вони передбачають більші розміри амортизації у перші роки експлуатації активів, ніж у останні, із зменшенням амортизаційних відрахувань з періоду в період впродовж строку корисного використання. Дигресивні методи ґрунтуються на таких аргументах. З одного боку, в перші роки експлуатації актив є технічно і фізично новим, потребує незначних витрат на ремонт та утримання і може принести більший дохід, ніж у наступні роки, тому за принципом відповідності доцільно в ці роки більшу частину його первісної вартості відносити на поточні витрати. З іншого боку, ефективність використання основних засобів зменшується з року в рік, а витрати на ремонт відповідно зростають. Тому загальна сума річних витрат, пов'язаних з експлуатацією основних засобів, залишається приблизно однаковою протягом життєвого циклу об'єкта.
При застосуванні дегресивних методів амортизації об'єктів основних засобів строк їх корисного використання має становити не більше ніж 50% від строку економічного зносу. Тоді загальні витрати на експлуатацію зменшуватимуться з періоду в період впродовж строку корисного використання, через амортизаційні відрахування відшкодовуватиметься 60-70% вартості об'єкта і ліквідаційна вартість буде досить високою.
Застосування методів прискореної амортизації виправдано для активів, яким притаманний швидкий моральний знос. Швидка заміна основних засобів зумовлена і потребами в оновленні продукції, зростанні її якості, збільшенні обсягів виробництва, розвитку технології.
Розглянемо методи прискореної амортизації, вказані в П(С)БО 7 та в Законі України “Про оподаткування прибутку підприємств”:
§ методи зменшуваного залишку (метод зменшення залишкової вартості, метод прискореного зменшення залишкової вартості, метод зменшення залишкої вартості за податковим законодавством);
§ кумулятивний метод.
Згідно методу зменшення залишкової вартості річну суму амортизації можна визначити за формулою:
Порівняно складніші математичні підрахунки норми амортизації не повинні відштовхнути сучасного бухгалтера. Вони дадуть змогу отримати більш точний, систематичний і раціональний метод розподілу вартості основних засобів. Єдине застереження - ліквідаційна вартість має бути хоча б трохи більшою від нуля.
Подобные документы
Економічний зміст основних засобів. Оцінка основних засобів. Облік переоцінки основних засобів. Облік надходження основних засобів. Облік амортизації (зносу) необоротних активів. Облік вибуття основних засобів. Облік необоротних та нематеріальних активів.
реферат [29,8 K], добавлен 12.01.2009Класифікація і оцінка основних засобів. Документування операцій обліку основних засобів, їх амортизація (знос). Організація первинного та бухгалтерського обліку основних засобів. Облік надходження основних засобів. Облік вибуття основних засобів.
курсовая работа [39,9 K], добавлен 18.12.2007Теоретичні аспекти обліку основних засобів та нематеріальних активів. Нормативно-правове регулювання обліку. Методи інвентаризації основних засобів та нематеріальних активів. Відображення в регістрах обліку. Документаційне забезпечення операцій.
курсовая работа [66,3 K], добавлен 04.02.2009Основні засоби як об’єкт обліку. Економічна сутність основних засобів їх класифікація, оцінка, нормативно-правове забезпечення. Міжнародний досвід обліку руху основних засобів. Відображення операцій вибуття на рахунках і регістрах бухгалтерського обліку.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 15.03.2009Економічний зміст зносу та амортизації нематеріальних активів. Класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів, строки нарахування їх амортизації. Відображення інформації про нематеріальні активи у фінансовій звітності підприємства.
курсовая работа [42,2 K], добавлен 26.08.2013Економічна сутність основних засобів, їх класифікація та методи аналізу. Техніко-економічна характеристика підприємства. Організація обліку і контролю наявності та руху основних засобів. Оцінка рентабельності та фондовіддачі основних виробничих фондів.
дипломная работа [167,9 K], добавлен 14.11.2012Сутність понять "основні засоби" та "нематеріальні активи" як об'єктів аудиту зносу та порядок нарахування амортизації. Організаційні положення та методологічні аспекти проведення аудиторської перевірки зносу основних засобів і нематеріальних активів.
курсовая работа [133,6 K], добавлен 30.01.2015Система бухгалтерського обліку, аналізу та аудиту основних засобів на ПАТ "Кредмаш". Облік надходження, визначення вартості, зносу основних засобів на підприємстві, нарахування амортизації, ремонту, модифікації, переоцінки, інвентаризації та вибуття ОЗ.
дипломная работа [1,2 M], добавлен 24.10.2014Поняття, класифікація і оцінка основних засобів (ОЗ). Документальне забезпечення, організація синтетичного, аналітичного та інвентарного обліку основних засобів, їх надходження і оприбуткування, вибуття і списання. Облік зносу, ремонту і модернізації ОЗ.
курсовая работа [275,2 K], добавлен 09.09.2013Економічний зміст основних засобів, їх класифікація, методи оцінки та завдання обліку. Організаційно-економічна характеристика селянсько-фермерського господарства "Пролісок" Самбірського району Львівської області. Облік та контроль основних засобів.
дипломная работа [91,5 K], добавлен 06.04.2008
