Аудит розрахунків за податками і платежами

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

1. План і програма проведення аудиту розрахунків за податками і платежами

2. Зони ризику і методи аудиторської перевірки розрахунків за податками і платежами

3. Нормативні документи та законодавчі акти щодо аудиту розрахунків за податками і платежами

4. Аудиторський висновок

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. План і програма проведення аудиту розрахунків за податками і платежами

Мета аудиту податків - підтвердити правильність, своєчасність та повноту нарахування і перерахування податків, правильність ведення обліку за цими розрахунками, правильність заповнення звітності та відповідність даних облікових реєстрів даним податкової звітності.

Початковою стадією проведення аудиторської перевірки являється її планування. На даній стадії розробляється загальна стратегія та детальний підхід до характеру, строків і масштабів аудиту.

Планування аудиторської перевірки допомагає отриманню необхідних даних про достовірну фінансову звітність. В програму аудиту повинні включатися слідуючи питання:

- вивчення організації бухгалтерського обліку і системи внутрішнього контролю,

- дотримання облікової політики при веденні бухгалтерського обліку та складанні звітності,

- ознайомлення з змінами в обліковій політиці і відображення її результатів в обліку та звітності.

Облікова політика складається виходячи з того, що діяльність підприємства являється неперервною і послідовною з року в рік, і використовується вибрана облікова політика. Вона повинна відповідати вимогам нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку. Аудитор вивчає види діяльності підприємства, його структуру.

Важливе значення має організація бухгалтерського обліку. Аудитор оцінює використовувані форми бухгалтерського обліку, план, рахунків, графіки документообороту, план проведення інвентаризації і робить висновки про їх раціональність, повноту, відповідність сучасному рівню.

Вимоги до планування аудиту викладені в національному нормативі аудиту № 9 "Планування аудиту" і в міжнародному стандарті аудиту 300"Планування".

Планування аудиту необхідно для ефективного і своєчасного проведення. На даній стадії перевірки повинні бути досягнуті слідуючи цілі:

1. визначити головні об'єкти аудиту,

2. виявити проблеми бізнесу клієнта і його системи внутрішнього контролю,

3. визначити строки проведення перевірки,

4. розподілити роботу між аудиторами.

В результаті тестування на відповідність процедур перевірки аудитор повинен сформулювати професійну думку про дотримання підприємством вимог Закону "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", Положення (стандартів) бухгалтерського обліку. При цьому перевірка господарських операцій на відповідність їх методам, проводиться по слідуючи напрямках: повнота, оцінка, права і обов'язки, пред'явлені і розкриті. Аудиторські докази повинні бути достатніми і достовірними.

При проведенні аудиту розрахунків з бюджетом до основних завдань відносять:

- перевірку повноти і правильності відображення бази оподаткування за кожним податком чи збором;

- перевірку правильності застосування ставок податків і зборів, а також арифметичні розрахунки щодо нарахування податків;

- перевірку законності та обґрунтованості застосування пільг за податками і зборами;

- контроль повноти і своєчасності сплати внесків і зборів до бюджету;

- перевірку правильності складених декларацій, розрахунків за платежами до бюджету та своєчасність їх подачі до податкового органу;

- перевірку правильності відображення розрахунків з бюджетом у системі бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Предметом аудиту податків є господарські процеси та операції, пов'язані з розрахунками підприємства з бюджетом, а також відносини, що виникають при цьому на підприємстві та за його межами.

Приклад загального плану аудиту:

Затверджено :

Директор фірми "Нова"

«10» жовтня 2009 року

Загальний план аудиту

Підприємство: ТзОВ "Альфа ЛТД".

Період перевірки : 10.10.2009.року по 30.10.2009 року.

№	Розділи аудиту	Період проведення	Виконавець	Примітки
1	Аудит нарахування і сплати податку на додану вартість	10.10.09р.- 24.10.09р.	Круглий Н.І.
2	Аудит нарахування і сплати податку з транспортних засобів та інших самохідних машин	10.10.09р.-16.10.09р.	Томенко М.В.
	Аудит нарахування і сплати комунального податку	25.10.09р.-30.10.09р.	Круглий Н.І.
4	Аудит утримання і сплати податку з доходів фізичних осіб	17.10.09р.-30.10.09p.	Круглий Н.І

Директор фірми "Нова" /підпис/ Савченко І.П.

Приклад програми аудиту податкового обліку:

Аудиторська фірма "Нова"

Підприємство: ТзОВ"Альфа ЛТД"

Період перевірки : 10.10.2009.року по 30.10.2009 року.

Програма аудиту достовірності інформації податкового обліку

Мета аудиту:

1. Достовірність інформації податкового обліку до рахунків бухгалтерського обліку по податках.

2. Відображення у статистичній звітності та податковій звітності по комунальному податку та податку з транспортних засобів та інших самохідних машин.

3. Реалізація продукції відображена в бухгалтерському та податковому обліку.

Директор фірми "Нова" /підпис/ Савченко І.П.

Основним джерелом доходів бюджетів усіх рівнів є податкові надходження. Причому, обов'язок сплати податків і зборів у порядку і розмірах, встановлених законом, закріплений у статті 67 Конституції України. Законом України "Про систему оподаткування" встановлено, що в нашій державі існують два види податків і зборів (обов'язкових платежів): загальнодержавні та місцеві.

До загальнодержавних належать такі податки і збори (обов'язкові платежі):

-- податок на додану вартість;

-- акцизний збір;

-- податок на прибуток підприємств;

-- податок на доходи фізичних осіб (прибутковий податок з громадян);

-- мито;

-- державне мито;

-- податок на нерухоме майно (нерухомість);

-- плата (податок) за землю;

-- рентні платежі;

-- податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;

-- податок на промисел;

-- збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;

-- збір за спеціальне використання природних ресурсів;

-- збір за забруднення навколишнього природного середовища;

-- збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення (скасований Указом Президента України № 857 від 07.08.98 р. з 1 січня 1999 р);

-- збір на обов'язкове соціальне страхування;

-- збір на обов'язкове державне пенсійне страхування;

-- збір до Державного інноваційного фонду;

-- плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності;

-- збір на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування (встановлюється окремими законодавчими актами України);

-- збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства (встановлений Законом України з 1 липня 1999 р).

До місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів) належать:

-- податок з реклами;

-- комунальний податок;

-- готельний збір;

-- збір за припаркування автотранспорту;

-- ринковий збір;

-- збір за видачу ордера на квартиру;

-- курортний збір;

-- збір за участь у бігах на іподромі;

-- збір за виграш на бігах на іподромі;

-- збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі та на іподромі;

-- збір за право використання місцевої символіки;

-- збір за право проведення кіно- і телезйомок;

-- збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей;

-- збір за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон;

-- збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг;

-- збір із власників собак.

Узагальнена інформація про розрахунки підприємства за всіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства та за фінансовими санкціями, що справляються в дохід бюджету, обліковуються на рахунку 64 «Розрахунки за податками і платежами».

За кредитом рахунку 64 «Розрахунки за податками і платежами» відображаються нараховані платежі до бюджету, за дебетом -- належні до відшкодування з бюджету податки, їх сплата, списання тощо.

Рахунок 64 «Розрахунки за податками і платежами» має такі субрахунки:

На субрахунку 641 «Розрахунки за податками» ведеться облік, податків, які нараховуються та сплачуються відповідно до чинного законодавства (податок на прибуток, податок на додану вартість тощо).

На субрахунку 642 «Розрахунки за обов'язковими платежами» ведеться облік розрахунків за зборами (обов'язковими платежами), які справляються відповідно до чинного законодавства та облік яких не ведеться на рахунку 65 «Розрахунки зі страхування».

На субрахунку 643 «Податкові зобов'язання» ведеться облік суми податку па додану вартість, визначену на основі суми одержаних авансів (попередньої оплати) за готову продукцію, товари, інші матеріальні цінності та нематеріальні активи, роботи, послуги, що підлягають відвантаженню (виконанню).

На субрахунку 644 «Податковий кредит» ведеться облік суми податку на додану вартість, на яку підприємство набуло право зменшити податкове зобов'язання.

Аналітичний облік розрахунків за податками і платежами ведеться за їх видами.

На першому етані аудиту розрахунків з бюджетом слід встановити, платником яких податків і зборів є підприємство, яке перевіряється. Якщо підприємство не сплачує будь-яких податків та зборів, аудитор має переконатися, що такі дії точно узгоджуються з чинним законодавством України.

Згідно з законом України "Про систему оподаткування" ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. Місцеві податки і збори, механізм справляння та порядок їх сплати встановлюються сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України, крім збору за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон, який встановлюється обласними радами.

Державні та інші цільові фонди, які не передбачені чинним законодавством, мають своїм джерелом виключно прибуток підприємств, який залишається після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). Податки і збори, які відповідно до законів включаються до ціни товарів (робіт, послуг) або відносяться на їх собівартість, сплачуються незалежно від результатів фінансово-господарської діяльності підприємства.

Зміни і доповнення до законів України про оподаткування стосовно пільг, ставок податків і зборів (обов'язкових платежів), механізму їх сплати мають вноситися не пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року. Оскільки це положення в Україні постійно порушується, аудитор повинен ретельно слідкувати за змінами чинного податкового законодавства та враховувати їх під час проведення перевірок розрахунків підприємства з бюджетом.

Підприємство, як правило, самостійно обчислює суму платежів до бюджету та подає контролюючому органу декларацію, розрахунок податку чи збору у строки, встановлені законодавством. Контролюючий орган приймає податкову декларацію, розрахунок без перевірки зазначених у них показників.

Відображаються обчислені зобов'язання підприємства перед бюджетами та державними цільовими фондами на рахунку "Розрахунки з бюджетом", в якому для обліку кожного податку та збору відкривається окремий субрахунок. Аудитор має перевірити відповідність залишків на цьому рахунку даним балансу підприємства на початок і кінець звітного періоду, а також відповідність підсумкових оборогів суми з субрахунків, які входять до складу синтетичного рахунка "Розрахунки з бюджетом".

Кредитові обороти кожного субрахунку повинні підтверджуватися відповідними розрахунками та деклараціями з кожного податку та збору (обов'язкового платежу). При цьому аудитор має перевірити достовірність бази оподаткування щодо кожного виду податків і зборів, ставки та пільги, які застосовуються на підприємстві, та їх відповідність чинному законодавству.

Під час перевірки дебетових оборотів кожного субрахунку аудитору необхідно звернути увагу на своєчасність та повноту перерахування податків і зборів до бюджету.

Джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у т. ч. отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у т. ч. корпоративних прав, отримані у позику (кредит).

Особливу увагу аудитор повинен приділити фактам примусового стягнення активів платника податків в рахунок його податкових зобов'язань та перевірити відповідність чинному законодавству цих процедур.

Як відомо, з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу. Податковим боргом (недоїмкою) вважається податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), узгоджене з платником податків або встановлене судом (господарським судом), але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Вона містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, про обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дачу та час проведення публічних торгів з метою їх продажу.

Податкові вимоги повинні містити посилання на підстави їх виставлення; суму податкового боргу, належного до сплати, пені та штрафних санкцій; перелік запропонованих заходів для забезпечення сплати суми податкового боргу.

Аудитор має перевірити, чи платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, повідомив письмово наступних кредиторів про таку податкову заставу та про характер і розмір забезпечених цією заставою зобов'язань.

Ретельній перевірці також підлягають операції платника податків, активи якого перебувають у податковій заставі, які підлягають письмовому узгодженню з податковим органом, а саме операції з:

а) продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, які використовуються у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за їх звичайними цінами;

б) використання об'єктів нерухомого чи рухомого майна, майнових чи немайнових прав, а також коштів з метою здійснення прямих чи портфельних інвестицій, також цінних паперів, які засвідчують відносини боргу, падання гарантій, поручительств, уступки вимозі та переведення боргу, виплату дивідендів, розміщення депозитів або надання кредитів;

в) ліквідації об'єктів нерухомого або рухомого майна, за винятком їх ліквідації внаслідок обставин непереборної дії (форс-мажорних обставин), або відповідно до рішень органів державного управління.

Надання майна, що перебуває у податковій заставі, у наступну заставу або його використання з метою забезпечення чинної чи майбутньої вимоги третіх осіб не дозволяється.

У разі здійснення операцій, зазначених вище, без отримання попередньої згоди податкового органу, посадова особа такого платника податків чи фізична особа, яка прийняла зазначене рішення, несуть відповідальність, встановлену законодавством України за умисне ухилення від оподаткування.

З метою своєчасного узгодження операцій з активами платника податків керівник податкового органу призначає з числа службових осіб такого податкового органу податкового керівника. Для узгодження окремої цивільно-правової операції платник податків подає податковому керівникові запит, у якому роз'яснюється зміст операції та фінансово-економічні наслідки її проведення. Податковий керівник має право видати припис про заборону здійснення такої операції, якщо за його висновками цінові умови та форми розрахунку за такою операцією призведуть до зменшення спроможності платника податків вчасно або у повному обсязі погасити податковий борг. Зазначений припис мас бути затверджений керівником відповідного податкового органу. У разі, коли припис не видається протягом 10 робочих днів з моменту надходження зазначеного запиту, операція вважається узгодженою.

Виключним способом забезпечення можливості погашення податкового боргу підприємства є адміністративний арешт його активів. Арешт активів полягає у забороні чинити платником податків будь-які дії щодо своїх активів, які підлягають такому арешту, крім дій для їх охорони, зберігання та підтримання у належному функціональному та якісному стані. Арешт може бути накладеним на будь-які активи юридичної особи. Джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення є будь-які активи платника податків з урахуванням певних обмежень.

Зокрема аудитор має перевірити, щоб у ролі джерел погашення податкового боргу платника податків за його самостійним рішенням або за рішенням органу стягнення не використовувалися:

а) майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам, якщо така застава була належним чином зареєстрована у державних реєстрах застав рухомого або нерухомого майна відповідно до закону, до моменту виникнення права податкової застави;

б) активи, які належать на правах власності іншим особам та перебувають у тимчасовому розпорядженні або користуванні платника податків, але не виключно: майно, передане платнику податків у лізинг (оренду), схов (відповідальне зберігання), а також ломбардний схов, на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків, оплата за такі послуги, а також активи інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче чи будь-якого іншого виду агентське управління;

в) майнові права інших осіб, надані платнику податків у тимчасове користування або розпорядження, а також немайнові права інших осіб, у т. ч. і права інтелектуальної (промислової) власності, передані в користування такому платнику податків без права їх відчуження;

г) кошти інших осіб, надані платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління, а також власні кошти юридичної особи, що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою, у розмірах та порядку, що встановлюються Кабінетом Міністрів України;

д) кошти кредитів або позик, наданих платнику податків кредитно-фінансовою установою, що обліковуються на позичкових рахунках, відкритих на користь такого платника податків, а також суми акредитивів, виставлених на ім'я платника податків, але не відкритих до моменту такого відкриття;

е) майно, що включається до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, у т. ч. казенних підприємств. Порядок віднесення майна до такого, що належить до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, встановлюється Фондом державного майна України;

є) активи, чий вільний обіг заборонено або обмежено згідно із законодавством. У разі коли підприємницька діяльність з активами, що продаються, підлягає ліцензуванню відповідно до закону, покупцями таких активів можуть бути інші особи, які отримали відповідну ліцензію.

Посадові особи, у т. ч. державні виконавці, які прийняли рішення про використання таких активів як джерела погашення податкової заборгованості або боргу платника податків, притягаються до відповідальності згідно із законодавством.

Стягнення коштів та продаж інших активів платника податків проводяться не раніше тридцятого календарного дня з моменту надіслання йому другої податкової вимоги.

Стягнення коштів здійснюється шляхом надіслання банку, обслуговуючому платника податків, платіжної вимоги на суму податкового боргу або його частини.

Крім розрахунків з обов'язкових податків і зборів, аудитор мас перевірити й інші розрахунки підприємства з бюджетом, зокрема своєчасність і повноту перерахування до бюджету штрафних санкцій, застосованих до підприємства та окремих посадових осіб, а також джерела їх погашення; точність розрахунків і законність перерахування до бюджету сум, утриманих з винуватців за нестачі та розкрадання товарно-матеріальних цінностей; своєчасність перерахування до бюджету державними підприємствами сум кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув, тощо.

Отже, аудит розрахунків за податками і платежами проводиться за наступною схемою:

2. Зони ризику і методи аудиторської перевірки розрахунків за податками і платежами

Проведення аудиту розрахунків з бюджетом ускладнюється розбіжностями між бухгалтерським і податковим обліком. У першу чергу це стосується податку на прибуток.

За Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого доходу звітного періоду на:

- суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

- суми амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно зі статтями 8 і 9 цього Закону.

За П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати», валовий прибуток (збиток) розраховується як різниця між чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт і послуг). Тобто, бухгалтери не можуть використати прибуток, відображений у «Звіті про фінансові результати» і облікований за даними бухгалтерського обліку з метою оподаткування, а вимушені вести додатковий облік з метою встановлення бази оподаткування, а саме валових доходів, валових витрат і амортизації.

З метою визначення суми валових доходів бухгалтери ведуть, а аудитори перевіряють Книгу обліку валових доходів. Облік у книзі ведеться за двома подіями по кожній господарській операції: зарахування коштів від покупця або відвантаження товарів. Датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на одну із цих подій, яка сталася раніше.

Валові витрати виробництва та обігу -- сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, що здійснюються як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які. придбаваються (або виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Валові витрати ведуться у Книзі обліку валових витрат. Книга обліку валових витрат ведеться за двома подіями. У Книзі обліку валових витрат робиться повне розшифрування першої події, а саме: дата виникнення, документ, на підставі якого зроблено запис, назва контрагента -- постачальника, виконавця, зміст господарської операції, сума, яка включається до складу валових витрат у звітному періоді, сума податку на додану вартість, зазначена постачальником у податковій накладній.

При проведенні аудиту податку на прибуток необхідно перевірити правильність нарахування амортизації та облік балансової вартості основних засобів та звернути увагу на розбіжності між основними положеннями та вимогами П(С)БО 7 «Основні засоби» та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (табл. 1)

Для перевірки використовують матеріали податкового обліку, в яких, як видно з вищенаведеної таблиці, інформація суттєво відрізняється від інформації, поданої у документах та регістрах бухгалтерського обліку.

При перевірці податку на додану вартість використовують Книгу обліку продаж товарів (робіт, послуг) та Книгу обліку придбання товарів (робіт, послуг).

При перевірці ПДВ слід пам'ятати про дату, яка вважається датою виникнення податкових зобов'язань. Це буде дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше.

Датою виникнення права на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- дата списання коштів з рахунку платника;

- дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

При перевірці бази оподаткування акцизним збором слід враховувати, що датою виникнення податкових зобов'язань вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбулася подія, яка настала раніше:

- дата зарахування коштів від покупця;

- дата відвантаження продукції (товарів).

Табл. 1. Основні розбіжності бухгалтерського і податкового обліку по нарахуванню амортизації

Основні положення по обліку основних засобів, визначення поняття	Вимоги за:
	П(С)БО 7 «Основні засоби»	Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»
1	2	3
1. Амортизація	П. 4: Вартість, яка амортизується -- первинна або переоцінена вартість необоротних активів із вирахуванням їх ліквідаційної вартості	Пп. 8.1.2: Амортизації підлягають витрати на; - придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на купівлю племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення; - самостійне створення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, як і такі основні фонди; - проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів; - поліпшення якості земель, не пов'язаних із будівництвом
2. Класифікація основних засобів	П 5. Для цілей бухгалтерського обліку основні засоби класифікуються за такими групами: 5.1. Основні засоби 5.1.1. Земельні ділянки 5.1.2. Капітальні витрати на поліпшення земель 5.1.3. Будівлі, споруди та передавальні пристрої 5.1.4. Машини та обладнання 5.1.5. Транспортні засоби 5.1.6. Інструменти, прилади, інвентар (меблі) 5.1.7. Робоча та продуктивна худоба 5.1.8. Багаторічні насадження 5.1.9. Інші основні засоби 5.2. Необоротні матеріальні активи 5.2.1. Бібліотечні фонди 5.2.2. Малоцінні необоротні матеріальні активи 5.2.3. Тимчасові (нетитульні) споруди 5.2.4. Природні ресурси 5.2.5. Інвентарна тара 5.2.6. Предмети прокату 5.2.7. Інші необоротні матеріальні активи	Пп. 8.2.2: «Основні фонди підлягають розподілу за такими групами: група 1 --будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, у тому числі житлові будинки та їх частини (квартири і місця загального користування); група 2 -- автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них; група 3 -- будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1 і 2; група 4 -- електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, інформаційні системи, телефони, мікрофони та рації»
3. Норми і методи нарахування амортизації	П. 26 «Амортизація основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів) нараховується із застосуванням таких методів: прямолінійного; зменшення залишкової вартості; прискореного зменшення залишкової вартості; кумулятивного; виробничого. Підприємство може застосовувати норми і методи нарахування амортизації основних засобів, передбачені податковим законодавством». П. 29: «Нарахування амортизації проводиться щомісячно»	Пп. 8.6.1: «Норми амортизації встановлюються у відсотках від балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в такому розмірі (в розрахунку на календарний квартал): група 1 -- 2%; група 2 --10%; група 3 -- 6%; група 4-- 15%.» Пп. 8.3.1: «Суми амортизаційних відрахувань звітного періоду визначаються шляхом застосування норм амортизації, визначених пунктом 8.6 цієї статті, до балансової вартості груп основних фондів на початок звітного періоду»
4. Поліпшення основних засобів	П. 14: «Первинна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція топи)), що приводить до збільшення майбутніх економічних вигід, первісно очікуваних від використання об'єкта». П. 15: «Витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані та одержання початково визначеної суми майбутніх економічних вигід від його використання, включаються до складу витрат».	Пп. 8.7.1: «Платники податку мають право протягом звітного року віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, у сумі, що не перевищує 10% сукупної балансової вартості груп основних фондів на початок звітного року. Витрати, що перевищують зазначену суму, відносяться па збільшення балансової вартості груп 2, 3 і 4 (балансової вартості окремого об'єкта основних фондів групи 1 та підлягають амортизації за нормами, передбаченими для відповідних основних фондів». Пп. 8.8.1: «У разі, коли договір оперативного лізингу (оренди) зобов'язує або дозволяє орендарю здійснювати поліпшення об'єкта оперативного лізингу (оренди), орендар може збільшити (створити) балансову вартість фактично проведених поліпшень такого об'єкта».
5. Переоцінка основних засобів	II. 10: «Підприємство переоцінює об'єкт основних засобів, якщо його залишкова вартість значно (більш ніс на 10 відсотків) відрізняється від справедливої вартості на дату балансу. У разі переоцінки об'єкта основних засобів на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об'єктів групи основних засобів, до якої належить цей об'єкт». П. 19: «Сума дооцінки залишкової вартості об'єкта основних засобів включається до складу додаткового капіталу, а сума уцінки -- до складу витрат, крім випадків, що наведені в пункті 20 П(С)БО 7». П. 21: «При вибутті об'єктів основних засобів, які раніше були переоцінені, перевищення сум попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об'єкта основних засобів включається до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням додаткового капіталу». П. 31: «Втрати від зменшення корисності об'єктів основних засобів включаються до складу витрат звітного періоду зі збільшенням у балансі суми зносу основних засобів, відображених в обліку за переоціненою, -- відображаються в порядку, передбаченому абзацом другим пункту 20 Положення (стандарту) 7». П. 32: «Якщо причини зменшення корисності об'єкта основних засобів перестали існувати, то сума відновлення корисності, але не більше суми попереднього зменшення корисності, відображається визнанням доходу з одночасним зменшенням суми зносу основних засобів. Відновлення корисності об'єктів основних засобів, відображених в обліку за переоціненою вартістю, відображається в порядку, передбаченому абзацом першим пункту 20 Положення (стандарту) 7».	У Законі аналогічного положення немає. У Законі аналогічного положення немає. У Законі аналогічного положення немає. У Законі аналогічного положення немає. У Законі аналогічного положення немає.
6. Порядок зміни балансової вартості груп у результаті виведення основних фондів з експлуатації	П. 34: «Фінансовий результат від вибуття об'єктів основних засобів визначається шляхом вирахування з доходу від вибуття основних засобів їх залишкової вартості, непрямих податків і витрат, пов'язаних з вибуттям основних засобів». П. 23: «Нарахування амортизації припиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації». У стандарті аналогічного положення немає. У стандарті аналогічного положення немає.	Пп. 8.4.4.: «У разі виведення з експлуатації основних фондів груп 2, 3 і 4 у зв'язку з їх продажем балансова вартість групи зменшується на суму вартості продажу таких основних фондів...» Якщо сума вартості основних фондів дорівнює або перевищує балансову вартість відповідної групи, її балансова вартість прирівнюється до нуля, а сума перевищення включається до валового доходу платника податку відповідного періоду. Пп. 8.4.6.: «Уразі виведення з експлуатації окремих фондів груп 2, 3 і 4 у зв'язку з їх ліквідацією, капітальним ремонтом, реконструкцією, модернізацією та консервацією за рішенням платника податку або Кабінету Міністрів України балансова вартість груп не змінюється. Зворотне введення таких основних фондів в експлуатацію після проведення їх капітального ремонту, реконструкції та модернізації збільшує баланс групи тільки на суму витрат, пов'язаних з цими роботами». Пп. 8.4,7.; «Якщо на початок звітного кварталу групи 2, 3 і 4 основних фондів не містять матеріальних цінностей, балансова вартість такої групи належить до валових витрат платника податку такого звітного періоду...» Пп. 8.4.8.: «У разі вимушеної заміни основних фондів, якщо з незалежних від платника податку обставин вони (чи їх частка) зруйновані, вкрадені чи підлягають знесенню або платник податку змушений відмовлятись від використання таких основних фондів з обставин загрози або неминучої заміни, зруйнування або знесення... платник податку в такому звітному періоді, па який припадає така заміна: а) збільшує валові витрати па суму балансової вартості окремого об'єкта основних фондів груші 1, який підлягає вимушеній заміні, а вартість такого об'єкта прирівнюється до нуля; б) не змінює балансову вартість груп 2,3 і 4 для таких обставин стосовно основних фондів цих груп».

При перевірці бази оподаткування іншими податками використовують аналітичні рахунки бухгалтерського обліку, інформацію первинного та зведеного обліку, регістри оперативного та забалансового обліку, інвентарні картки тощо.

З метою перевірки, своєчасності та повноти сплати обрахованих податків використовують інформацію аналітичних рахунків до рахунку 64 «Розрахунки з бюджетом» та відповідні первинні документи.

Велика кількість податків і зборів, недосконалість податкового законодавства, великий податковий тиск на підприємства, необхідність різного відображення однієї й тієї ж операції в бухгалтерському і податковому обліку, що залежить від розбіжностей у законодавстві тощо, збільшують властивий ризик підприємства. А з урахуванням великих штрафів, які накладаються на підприємства за порушення податкового законодавства, та пені, що стягується за прострочення платежів, аудиторський ризик навіть збільшується.

Тому аудит розрахунків з бюджетом є одним із найбільш трудомістких, складних і відповідальних в аудиторській практиці.

Ще до початку роботи аудитору з метою зниження свого підприємницького ризику необхідно обговорити всі питання перевірки цих розрахунків із клієнтом та відобразити їх у договорі, в загальному плані та програмі.

Слід чітко встановити та погодити обсяг перевірки (період, види податків тощо) та метод організації перевірки (суцільний, вибірковий). Як правило, правильність нарахування податків і зборів та своєчасність їх сплати проводять суцільним методом. Суцільний метод організації перевірки дозволяє максимально знизити ризик, але вимагає багато часу і трудозатрат, що в свою чергу збільшує оплату за аудит.

Підприємство може забажати проведення аудиту шляхом вибіркової перевірки. У такому разі аудитор повинен провести вибірку відповідно до МСА 530 «Аудиторська вибірка та інші процедури вибіркової перевірки.» і обов'язково документально оформити всю проведену роботу відповідно до МСА 230 «Документація».

При проведенні аудиту розрахунків з бюджетом слід:

- установити перелік податків і зборів, які сплачує підприємство;

- досконало вивчити нормативні документи за кожним зі сплачуваних податків і зборів;

- установити предметну область досліджень;

- перевірити повноту і правильність відображення бази оподаткування за кожним податком чи збором;

- перевірити правильність застосування ставок податків і зборів, а також арифметичні розрахунки по нарахуванню податків;

- перевірити законність та обґрунтованість застосування пільг до податків і зборів;

- перевірити повноту і своєчасність сплати платежів і зборів до бюджету;

- перевірити правильність складених декларацій, розрахунків за платежами до бюджету та своєчасність їх подання до податкового органу;

- перевірити правильність відображення розрахунків з бюджетом у системі бухгалтерського обліку та фінансовій звітності;

- надати клієнту інформацію про результати роботи із детальним викладенням установлених помилок і фактів обману та рекомендації щодо їх виправлення;

- залежно від мети перевірки, виду аудиту та завдань, поставлених клієнтом, підготувати висновок (якщо перевірялося лише одне питання) або інформацію для складання загального висновку (при загальному аудиті) відповідно до вимог МСА 700 «Аудиторський висновок про фінансову звітність» та МСА 800 «Аудиторський висновок про виконання завдань аудиту спеціального призначення»;

- скласти та підписати акт про виконану роботу;

- обговорити з клієнтом питання про можливості продовження співпраці.

Своєчасність і повноту розрахунків з бюджетом встановлюють перевіркою виписок банку і доданих документів. У випадках розбіжностей в записах і виявленні випадків допущення неточностей розрахунків з бюджетом слід встановити їх характер і вжити заходи до їх усунення.

Аудитор перевіряє, чи заплатило підприємство штрафи, пеню податковій адміністрації за неправильне визначення розмірів платежів або їх прострочення.

Ретельній перевірці підлягають випадки, коли стягнення в бюджет було пов'язане з безпідставним включенням до собівартості продукції затрат, або перевитрат матеріальних ресурсів понад потребу, яка визначена кошторисом, або використання матеріальних цінностей не за призначенням. Аудитор перевіряє, чи були штраф і пеня утримані з посадової особи, яка винна за прострочення або неправильне обчислення платежів у бюджет.

Особливу увагу аудитор повинен зосередити на правильності складання розрахунків з податків. Крім того, аудитор, перевіряючи правильність податкових виплат в бюджет, повинен впевнитися у вірогідності показника щодо об'єкту оподаткування, в точності розрахунків оподаткованої бази, ставок податку із врахуванням різних видів бюджету та за джерелом, за рахунок якого здійснюється виплата податку.

При перевірці нарахувань та сплати до позабюджетних фондів аудитор має дослідити, які операції підлягають оподаткуванню, чи правильно застосовані ставки оподаткування, визначена база оподаткування, наявність пільг, своєчасність сплати та подання звітності. Як правило, внески до позабюджетних фондів тісно пов'язані із нарахуванням оплати прані, тому аудит внесків до Пенсійного фонду, фонду зайнятості, фондів соціального страхування від тимчасової втрати працездатності та соціального страхування від нещасних випадків на виробництві варто проводити разом із перевіркою розрахунків з оплати праці.

Аудитор також перевіряє правильність кореспонденції рахунків з обліку розрахунків з бюджетом та позабюджетними фондами.

Основними видами порушень при розрахунках із бюджетом та позабюджетними фондами можуть бути:

* заниження бази оподаткування податками та зборами;

* помилки при застосуванні ставок оподаткування;

* необґрунтоване користування податковими пільгами:

* несвоєчасна подача податкової звітності;

* несвоєчасна сплата податків та зборів до бюджету;

* неправильність визначення та застосування штрафних санкцій.

3. Нормативні документи та законодавчі акти щодо аудиту розрахунків за податками і платежами

Законодавча та нормативна бази аудиту розрахунків за податками і платежами:

> Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 р. № 283/97- ВР та прийнятим Законом України від 24.10.02 р. № 349-IV «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»

> Закон України «Про податок на додану вартість» 03.04.1997 № 168/97-ВР.

> Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996 - XIV.

> Закон України «Господарський кодекс України» від 16.01.2003 № 436-ІV.

> Закон України «Про аудиторську діяльність» від 14 вересня 2006 року № 140-V.

> Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.03 р. № 889-ІV (зі змінам і доповненнями)

> Закон України «Про Державний бюджет України» за відповідний рік.

> Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.99 р. № 1105-ХІV (із змінами та доповненнями).

> Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000р. № 1533-III.

> Закон України «Про загальнообов'язкове державне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III (із змінами та доповненнями).

> Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV (із змінами та доповненнями).

> Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності».

> Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов'язання».

Джерела інформації для аудиту податків:

1. Первинні документи (довідки і розрахунки, декларації за окремими видами платежів, податкові накладні, виписки банків і додані до них документи про перерахування належних сум у бюджет).

2. Реєстри синтетичного і аналітичного обліку розрахунків з постачальниками та іншими кредиторами (журнал-ордер № 8 с.-г., 10.2 с.-г., відомості аналітичного обліку).

3. Акти та довідки попередніх ревізій, аудиторські висновки та інша документація, що узагальнює результати контролю.

4. Головна книга.

5. Звітність.

аудит податок розрахунок висновок

4. Аудиторський висновок

Товариство з обмеженою відповідальністю

"Нова"

Діяльність здійснюється на основі свідоцтва про включення до Реєстру суб'єктів аудиторської діяльності № 1123 виданої Аудиторською Палатою України.

Аудиторський висновок

Про перевірку достовірності інформації податкового законодавства ТзОВ "Альфа ЛТД" за період діяльності 01.06.2007р. - 31.12.2008р.

м.Канів

30 жовтня 2009 року м. Канів

Аудиторською фірмою "Нова", згідно договору № Т-81 від 10 жовтня 2009 року проведено аудиторську перевірку достовірності інформації податкового обліку за період з 01.06.2007р. по 31.12.2008р. на території м.Канова, Закарпатської області ТзОВ "Альфа ЛТД".

Аудиторська перевірка проведена у відповідності до Закону України "Про аудиторську діяльність" та Національних нормативів аудиту в Україні. Для здійснення перевірки використовувалися наступні документи ТзОВ "Альфа ЛТД":

- установчі документи товариства та зміни до них,

- фінансова звітність підприємства за 2007-2008 роки,

- регістри бухгалтерського обліку за 2007-2008 роки,

- податкова звітність та податковий облік,

- первинні документи (вибірково).

1.Загальні положення.

1.1.Перевірка проводилася з 10.10.2009 року по 30.10.2009 року.

1.2.У періоді, за який проводилась перевірка, відповідальними за фінансово-господарську діяльність перевіряємого підприємства, стан бухгалтерського, податкового обліку і звітності за період, що перевірявся були:

- директор п. Халус Василь Іванович, ідентифікаційний код: 2006109172, за період з 01.06.2007 року по 31.12.2008 року (призначено на посаду протокол зборів № І від 03.06.05 року, наказ № 1 від 07.06.05 року)

головний бухгалтер ТзОВ "Альфа ЛТД" п. Гамор Надія Єліївна, ідентифікаційний код: 2505209246, за період з 01.06.2007 року по 01.12.2008 року (призначено на посаду головного бухгалтера наказ № 2 від 09.07.05року)

Перевірка проведена відповідно до Законів України:

"Про систему оподаткування" за № 1251-XII від 25.06.1991 р. із змінами та доповненнями 01.04.1994р.;

"Про державну податкову службу в Україні" за № 3813-ХII від 24.12.1993 р. із змінами та доповненнями;

"Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997р. №283/97-ВР;

"Про податок на додану вартість " від 03.04.1997 року за № 168/97-ВР;

"Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюти" від 23.03.94р. №185/94 із змінами та доповненнями.

"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-111 від 21.12.2000 р.

"Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19.02.2001 року №72;

Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" № 13-92 від 26 грудня 1992 року;

Декрет КМУ " Про місцеві податки і збори" від 20.05.93р. №56-93.

1.3 Статут ТзОВ "Альфа ЛТД" зареєстровано розпорядженням голови районної Ради народних депутатів за № 22106207Ю0010235 від 07.06.2005 року, внесено зміни до статуту за № 0139 від 02.07.2005 року, форма власності - приватна.

1.3.1. Взяте на податковий облік за № 161 від 17.06.2005 року в ДПІ у Коршівському районі.

1.4 Ідентифікаційний код платника податків: 32034795.

1.4.1 Дані про реєстрацію підприємства як платника ПДВ, свідоцтво від 27.06.2005 року № 10488569.

1.5 Індивідуальний податковий номер платника ПДВ - 320347907116.

1.6 Місце знаходження підприємства відповідно до установчих документів та фактична адреса підприємства: 90630, Україна, Івано-Франківська обл., Коломийський р-н, с.В.Ворона вул.Яблочкіна, 11.

1.7 Статутний фонд на підприємстві відповідно до установчих документів становить 14000 гривень, (зміни № 0139 від 02.07.2005 року на суму 40654.39 грн.) на день перевірки 54654,39 гривень.

№ п/п	Код за ЄДРПОУ	Назва /П.І.Б.	Частина в статутному фонді
1.	210465067	Торговельне підприємство "Каскат"	11800 грн. - 80%
2.	2006109172	Халус В.І.	2800 грн. - 20 %
3.	31219518	ТзОВ "Ріка-Карпати"	40654,39грн. - 74,4%

1.7.3 Підприємство не є засновником (учасником) акціонером іншого суб'єкта підприємницької діяльності.

1.8 Структурні підрозділи відсутні.

1.9 Інформація про види господарської діяльності відповідно до довідки органу статистики від 11.06.2002 року № 986:

Фактичні види діяльності За ЗКГНГ)	Чинним законодавством не передбачено отримання ліцензії	Ліцензії на право здійснення госп. діяльності	Орган, що видав ліцензію
15210- лісопильне виробництво	Не передбачено
31200 - лісозаготівля	Не передбачено
86010 -ремонт і технічне обслуговування легкових автомобілів та інших транспортних засобів на замовлення населення	Не передбачено
71250 - роздрібна торгівля недержавних організацій, крім споживчої кооперації	Передбачено
71130 - оптова торгівля недержавних організацій, крім споживчої кооперації	Передбачено

Фактично у періоді з 01.06.2007 року по 31.12.2008 року згідно з документами, наданими до перевірки, на підприємстві не встановлено діяльність, яка не передбачена статутом.

1.10 Рахунки підприємства за період, що перевірявся, на дату складання акта:

Назва рахунку	Номер	Назва установи банку, МФО	Дата відкрит- тя рахунку	Дата закриття рахунку	Дата повідомлення
					Про відкриття	Про закриття
Основний рахунок	26051422898 001	Канівське відділення філії Приватбанку	30.08.02		30.08.02

Вказані рахунки відповідають інформаційній базі даних ДПІ у Канівському районі.

1.11 Інформація про попередні документальні перевірки - від дня створення товариства перевірки не проводилися.

1.12 Перевірка проводилась вибірковим та суцільним методами на основі представлених до перевірки документів.

1.13 При проведені документальної перевірки, проведено зустрічну перевірку з В.Бичківським ДЛМП, ПП Кус В.В..

1.14 При перевірці ТзОВ "Альфа ЛТД" використано автоматизовану інформаційну систему АРМ "Митниця".

Дебіторська заборгованість станом на 01.06.2007р.- 29810,54 грн.

Кредиторська заборгованість станом на 01.06.2007р.- 146668,06 грн.

1.15.1 Основні показники фінансово-господарської діяльності підприємства за перевірений період, згідно звітності поданої у ДПІ у Канівському районі: тис.грн.

Показники	2007 р.	2008р.
Валовий дохід від реалізації товарів (робіт, послуг)	252883	332904
Валові витрати	247684	312284
Амортизаційні відрахування	2181	7922
Прибуток (збиток)	3018	12698
Від'ємне значення об'єкта оподаткування отримане за результатами попереднього кварталу	0	0

На протязі перевіряємого періоду ТзОВ «Альфа ЛТД» займалось наданням послуг по реалізації пиломатеріалів.

1.16 На протязі перевіряємого періоду підприємство застосовувало «0» ставку податку на додану вартість. За період, що перевірявся вся реалізація на експорт склала : 2007 рік - 219,8 тис.грн., 2008 рік - 241,8 тис.грн. Реалізація на території України складає в 2007 році - 11,9 тис.грн., за 2008 рік - 3,3тис.грн.

2. Перевірка правильності ведення податкового обліку та правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів встановлених законодавством

2.1 Податок на додану вартість

Перевіркою нарахування та сплати по податку на додану вартість встановлено наступне:

На підприємстві ведуться :

книга обліку придбання товарів (робіт, послуг), книга обліку продажу товарів (робіт, послуг). Книги пронумеровані, прошнуровані та зареєстровані в ДПІ у Канівському районі.

При перевірці використано:

- податкові накладні на придбання та реалізацію матеріальних цінностей;

- декларації по податку на додану вартість;

- дані бухгалтерського обліку, журнали - ордери та первинні документи на оприбуткування товарів (робіт, послуг), податкові накладні, вантажно-митні декларації, банківські документи, Головну книгу.

Перевіркою правильності та повноти визначення податкового зобов'язання встановлено наступне:

Протягом періоду з 01.06.2007 p. по 31.12.2008 року підприємством реалізовано товарів (робіт, послуг) за 2007р. на суму 23 1700 гривень (без ПДВ), за 2008 рік - 243062 гривень.

Експорт товарів (робіт, послуг) за межі митної території України по підприємству протягом періоду з 01.06.2007р. по 31.12.2008 року склав: за 2007 рік на суму 219771 грн., за 2008 рік-239801 грн.

Реалізація продукції на території України складає 2007 рік -11926грн., за 2008 рік - 3261 грн.

Відповідно до п.7.3.1 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР " Про податок на додану вартість" - датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше :

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника ) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, а в разі продажу товарів за грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої дати - інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку,