Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

• Вступ
• РОЗДІЛ 1. ВИРОБНИЧО-ФІНАНСОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИРОБНИЧО-ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «АГРОПЕРЕРОБКА»
• РОЗДІЛ ІІ. СТАН ТА НАПРЯМКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ РАХУНКІВ З ПІДЗВІТНИМИ ОСОБАМИ
• 2.1 Економічний зміст обліку розрахункових операцій
• 2.2 Значення розрахунків з підзвітними особами
• 2.3 Визначення статусу підзвітної особи підприємства
• 2.4 Залучення в якості підзвітної особи не працівника підприємства
• 2.5 Права й обов'язки підзвітної особи
• 2.6 Операції з підзвітними особами - крок за кроком
• 2.7 Отримання завдання підзвітною особою
• 2.8 Значення бездоганного заповнення первинних документів для розрахунків з підзвітними особами
• 2.9 Видача грошового авансу підзвітній особі під звіт
• 2.10 Можливості застосування до підприємства фінансових санкцій
• 2.11 Контрольний документ за рухом готівки, виданої підзвітним особам
• 2.12 Облік розрахунків з підзвітними особами
• 2.13 Систематизація обліку розрахунків з підзвітними особами при різних формах обліку
• Висновок
• Додатки
• Список використаних джерел

Вступ

Готівка видається працівникам підприємства підзвіт на відрядження та на господарські потреби за розпорядженням керівника підприємства за умови, що у працівника немає заборгованості по раніше виданих авансах [4, 231].

Господарські потреби - закупівля матеріалів, канцтоварів, напівфабрикатів, запчастин тощо.

Службове відрядження - поїздка на визначений строк в іншу місцевість для виконання службових обов'язків.

Термін відрядження не може перевищувати 30 календарних днів у межах України і 60 днів при відрядженні за кордон.

Термін відрядження визначається за відмітками в посвідченні про відрядження, день від'їзду і день приїзду враховуються як два дні; при відрядженні за кордон термін визначається за відмітками в паспорті при перетині кордону або в посвідченні про відрядження для тих країн, з якими встановлено послаблений митний контроль.

Оплата відрядження. Без підтверджуючих документів працівнику виплачуються добові за весь термін перебування у відрядженні. Добові [5, 142] по Україні становлять 18 грн. без харчування, за кордон - 280 грн. з перерахуванням за курсом НБУ на день отримання коштів у банку. Якщо в рахунок готелю включено харчування, то норми добових відповідно зменшуються, а саме: по Україні одноразове харчування - 80 % ; дворазове - 55 % ; триразове - 35 % від норм добових витрат.

За наявності виправдовуючих документів оплачується:

1. Проживання з урахуванням побутових послуг (прання, чистка, ремонт, прасування одягу, користування телевізором, холодильником).

2. Проїзд до місця відрядження і назад будь-яким видом транспорту крім таксі, та за місцем відрядження (міським транспортом загального користування, крім таксі). Керівництвом підприємства можуть встановлюватись обмеження щодо виду транспорту та категорії вагона, каюти тощо.

3. Інші витрати. При відрядженні по Україні відшкодовується плата за бронювання місця в готелі в розмірі не більш 50 % його добової вартості. Витрати на побутові послуги в готелях оплачуються в розмірі не більш 10 % добових за всі дні проживання. Оплачуються витрати у зв'язку з поверненням білетів з поважних причин.

Аванс на відрядження видається обов'язково. Якщо працівнику оплачуються витрати на відрядження в розмірі більше встановлених норм за розпорядженням керівника - ці виплати здійснюються за рахунок прибутку в податковому обліку, в бухгалтерському обліку ці виплати включають в інші операційні витрати (субрахунок 949). Для працівника суми перевищення включаються до його сукупного оподатковуваного доходу поточного місяця [1, 33].

РОЗДІЛ 1. ВИРОБНИЧО-ФІНАНСОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИРОБНИЧО-ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «АГРОПЕРЕРОБКА»

Виробничо-торговельне підприємство “Агропереробка” було зареєстровано в 1995 році. Переробка сільськогосподарської сировини, громадське харчування, оптова і роздрібна торгівля - основні види діяльності в 1996-1997 рр.

Засновник і генеральний директор - Рудомська Ольга Юхимівна. Народилась у 1958 році. Закінчила Рівненський державний технічний університет за спеціальністю “Економіка підприємства”. Заслужений працівник промисловості України.

В 1997 році підприємство розширює свою діяльність, плануючи власне виробництво. В основу бізнес-проекту була покладена ідея виробництва продуктів харчування на базі комплексної переробки місцевої сировини.

В травні 1997 року підприємство розпочало реконструкцію придбаного у Фонді Держмайна об'єкту незавершеного будівництва овочево-тепличного комбінату площею 6 гектарів в передмісті Рівного.

Протягом двох років було введено в дію мінімолокозавод потужністю 30 т молока в зміну, і завод по переробці ягід, овочів та фруктів потужністю 5000 т в рік. Підприємство було створено на кредитні кошти, надані відділенням Укрсоцбанку м. Рівне.

Основний асортимент молочної продукції:

- сир твердий “Чеддер”, бринза, напій кисломолочний “Сніжок”, йогурти - виробляються за болгарською технологією. Особливість технології - в застосуванні болгарських заквасок з використанням комбінації штаммів Lbm bulqaricum i Str thermophilum, що визначають смакові та лікувальні властивості продукції.

Передбачена комплексна переробка вторинної сировини і виробництво з неї масла, підсирних вершків, а також дієтичного продукту - альбумінного сиру “Надуги”. Знежирена, освітлена сироватка реалізується господарствам для відгодівлі худоби та підприємствам комуненергії для технічних цілей.

Основними видами продукції другого заводу є:

- фруктово-ягідні наповнювачі для морозива, молочних і десертних продуктів, кондитерських виробів;

- топінги, що використовуються як полива для морозива або десертів та як наповнювач у приготуванні молочних коктейлів та напоїв на основі кави;

- сиропи, як універсальний модифікатор для приготування алкогольних та безалкогольних коктейлів, напоїв, лимонадів, молочних коктейлів, кави;

- джеми, соки з м'якоттю, повидло;

- консервована продукція, огірки мариновані, салат „Ніжинський” (СКО, twist банка).

Асортимент наповнювачів налічує більше 130 найменувань. Вони виробляються з місцевих та екзотичних плодів і поділяються на такі основні групи:

- 16 гетерогенні - з шматочками ягід і плодів,

- 17 гомогенні - однорідна плодова маса,

- 28 сиропи, солодкі соуси і поливи, топінги.

Потужність виробництва наповнювачів - більше 200 т плодово-ягідних наповнювачів в місяць в залежності від асортименту. Різноманітність розмірів шматочків фруктів, значень активної кислотності, густини, консистенції, ароматів дозволяють створювати ексклюзивний наповнювач для кожного підприємства-замовника.

Сьогодні ВТП “Агропереробка” є нетиповим прикладом новоствореного підприємства, яке успішно працює в складних умовах становлення ринкових відносин і на протязі п'яти років зберігає щорічний приріст обсягів виробництва на рівні 30 %.

Щоб зберегти тенденцію розвитку виробництва керівництво ВТП “Агропереробка” здійснює інноваційну політику, створює творчу атмосферу постійного пошуку, впроваджує нові технології і нові види продукції.

“Хто зупиняється в розвитку - програє, - говорить директор Ольга Юхимівна Рудомська - з нами час.” Продукція ТОВ ВТП “Агропереробка” відома споживачам в Україні, Росії, Молдови, Білорусі, Єгипті, Німеччині.

Про її якість свідчать численні нагороди виставок, медалі і відзнаки конкурсів в Києві, Москві, Одесі, Дніпропетровську і т.д. Мета виробництва під торговою маркою “Агропереробка” - збереження найкращих традицій українського виробника.

Для виробництва наповнювачів заготовляється сировина в Вінницькій, Рівненській, Житомирській, Закарпатській, Одеській, Херсонській областях, Республіці Крим та в інших регіонах України. Екзотичні плоди експортуються. Зберігаються плоди і ягіди у низькотемпературних камерах ЗАТ “Рівнехолод”та у власному вагоні-холодильнику ємністю 105 м3.

Продукція ТОВ фірми “Агропродукт” відома своєю якістю. Про якість продукції свідчать численні нагороди виставок, медалі і відзнаки конкурсів в Києві, Москві, Одесі, Дніпропетровську і т.д.:

1. Лауреат загальнонаціонального конкурсу “Вища проба” за високу якість наповнювачів плодових, ягідних та овочевих для збагачення молочних продуктів - м. Київ, 2001 рік.

2. Нагорода “Бурштиновий Меркурій” в номінації “Кращий товаровиробник регіону-2002” за випуск високоякісної, конкурентоспроможної продукції, впровадження перспективних технологій.

3. Кубок “За якість та професіоналізм” 6-ої міжнародної спеціалізованої виставки “Смак-2002” - м. Дніпропетровськ, 22-25 жовтня 2002 рік.

4. Срібна медаль 9-ої міжнародної спеціалізованої торгово-промислової виставки “Мороженое. Замороженные продукты. Индустрия-2002” в конкурсі якості сировини та інгредієнтів для морозиво за високу якість фруктових наповнювачів та добавок - м. Москва, 26 лютого-1 березня 2002 рік.

5. Золота медаль 1-ої спеціалізованої виставки “Мир мороженого и холода” за фруктовий наповнювач “Апельсин гетерогенний” - м. Москва, 11-14 лютого 2003 рік.

6. Лауреат 2-го Всеукраїнського конкурсу “Екологічна чистота та безпека” - м. Київ, травень 2003 рік.

Молочні продукти

Йогурт “Столичний”

ТУ У 46.39.066-98

Кисломолочний продукт, який виробляється з натурального молока і вершків сквашених спеціальною бактеріальною закваскою, з додаванням цукру, натуральних плодово-ягідних наповнювачів. Йогурт містить всі цінні речовини молока, плодів і ягід, білки, вуглеводи, жир, вітаміни, ферменти. Вміст білків в йогурті в 1,5 раза більший, ніж в молоці. “Живі” молочнокислі бактерії йогурту виводять шлаки з організму, знищують шкідливу мікрофлору кишковика.

Плодово-ягідний йогурт використовується для безпосереднього споживання як дітей, так і дорослих.

Сметана

ТУ У46.39.095-96

Сметана - натуральний високоякісний продукт, вироблений з вершків шляхом сквашування їх закваскою молочнокислих бактерій. Однорідна, густа консистенція, чистий, кисломолочний аромат роблять цей продукт чудовим доповненням до салатів.

Твердий сир “Чеддер”

ТУ У 22572180.001-97

Сир сичужний “Чеддер”, вироблений із коров'ячого молока із застосуванням бактеріальних заквасок - це білок і амінокислоти, це мінеральні речовини.

100г сиру покривають добову потребу дорослої людини в кальції, 1/3 - в жирі, 1/3 - в фосфорі.

Сир - джерело вітамінів: А1, В1, В2, Н. Дієтологи включають сир в раціон харчування хворих діабетом, хронічним гепатитом, при захворюваннях печінки і жовчних шляхів, при малокрів'ї. Сир - і здоров'я, сир і сила.

Ряжанка

ТУ У 14275901.034-2000

Цей продукт - різновид простокваші. Кремовий колір в поєднанні з оригінальним смаком роблять цей напій особливо привабливим. Завдяки чистим культурам молочнокислих бактерій ряжанка має профілактичні властивості, а також корисна абсолютно здоровим людям.

Кефір

ТУ У 15.5-21658366.0063-2001

Кисломолочний напій змішаного бродіння - молочного і спиртового. Виробляється шляхом сквашування молока кефірними грибками. Завдяки кисломолочному бродінню в цьому напої виділяються антибіотичні речовини, які вбивають збудників інфекції в шлунку. Кефір впливає на обмін речовин, поліпшує роботу шлунку, нирок, вгамовує спрагу, збуджує апетит, підвищує тонус.

Молоко коров'яче питне

ДСТУ 2661-94

Містить в своєму складі всі необхідні харчові речовини - білки, жири, вуглеводи, мінеральні речовини, вітаміни. За хімічним складом і біологічною цінністю з молоком не може зрівнятись ні один продукт. Білки молока містять всі незамінні амінокислоти. Продукт виробляється з добірної сировини, має чистий, солодкуватий смак з приємним специфічним запахом. Добова потреба людини в молоці - 0,5л. Молоко завжди використовувалось для лікування серцево-судинних захворювань.

Альбумінний сир “Надуги”

ТУ У 46.39.028-94

Виробляється шляхом нагрівання сироватки з наступним пресуванням згустку. Молочно-білий сир з кремовим відтінком однорідної або зернистої консистенції зі специфічним для альбуміну присмаком пастеризації.

Відомий дієтичний продукт з масовою часткою жиру - 14%, 6% і 3%.

Вживається як самостійний продукт, а також як основа для різноманітних паст:

- солодких - з ваніліном, какао, горіхами;

- гострих - з перцем, часником, соленими огірками, різноманітними спеціями.

Бринза

ТУ У 46.39.069-95

Виготовляється з пастеризованого коров'ячого молока із застосуванням болгарських заквасок і ферментів.

Жирність - 45%.

Строк дозрівання бринзи - 30 днів.

Вміст солі - 2-4%.

Якщо вам смакує несолона бринза - покладіть її на декілька годин в знежирене молоко.

Кисломолочний напій “Сніжок”

ТУ У 22572180.002-97

Кисломолочний продукт “Сніжок” створений на основі технології виробництва болгарського кислого молока.

Молочно-кислий “Сніжок” є повноцінною їжею. Білкові речовини, вуглеводи, жири, солі, вітаміни і ферменти в ньому знаходяться в такому поєднанні, яке не зустрічається в інших харчових продуктах. Молочна кислота не тільки надає “Сніжку” певні смакові якості, але й в значній мірі обумовлює його дієтичні властивості. Вона стимулює дію ферментів травлення, гальмує розвиток шкідливих мікроорганізмів, підвищує засвоєння організмом фосфору і кальцію.

Наявність вітамінів В1, В2, В6, В12, РР, С, А, Е і Д, вміст кальцію у формі лактату кальцію, гомогенізація молока і ліполіптичне розщеплення частин жирних гліцеринів, дрібнопластівцева структура дають можливість годувати “Сніжком” дітей починаючи з місячного віку.

Поживність молочно-кислого “Сніжку” роблять його корисним в харчуванні дорослих і дітей.

Сиропи (склопляшка 700 мл)

Особливості виготовлення:

Високоякісний продукт, що отримано в поєднанні глюкози і фруктози, підготовленої води та витяжок з спецій і природних трав'яних концентратів.

Сфера застосування:

Універсальний модифікатор для приготування алкогольних та безалкогольних коктейлів, напоїв, лимонадів, молочних коктейлів, кави.

Додається спеціальний дозатор.

Завод плодово-ягідної продукції

Гомогенні наповнювачі

Особливості виготовлення:

Використовуюються протерті фрукти однорідної глянцевої маси без збереження структури фруктів, але із відтвореним натуральним смаком. Сухі речовини за бажанням клієнта.

Сфера застосування:

Збагачення молочної продукції: йогурти, морозиво, також використовується для кондитерських виробів як змащування так і випічка при температурі 160-300?С.

Гомогенні джеми

Особливості виготовлення:

Сухі речовини за бажанням клієнта, витримують переходи температур від заморозки до приготування при температурі 300?С. Використовуюються протерті уварені фрукти однорідної глянцевої маси без збереження структури, але із відтвореним натуральним смаком.

Сфера застосування:

Використовуються для: оздоблення морозива, кондитерських виробів, млинців, вареників, круасанів, випічки при температурі 160-300?С, застосовуються для наповнення стержнів в сирки.

Гетерогенні наповнювачі

Особливості виготовлення: використані відібрані плоди фруктів із відповідно встановленими розмірами як в цілісному так і в подрібненому вигляді.

Сфера застосування:

Використовуються як інградієнт в морозиво, йогурти, кондитерські вироби, а саме:

- оздоблення;

- змащування тістечок, тортів;

- випічки при температурі 160-250?С.

РОЗДІЛ ІІ. СТАН ТА НАПРЯМКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ РАХУНКІВ З ПІДЗВІТНИМИ ОСОБАМИ

2.1 Економічний зміст обліку розрахункових операцій

облік розрахунок підзвітний грошовий

Залежно від способу платежу розрахунки здійснюються або у формі безготівкових платежів, або готівкою, тобто існують дві форми розрахунків -- готівкові і безготівкові.

Усі безготівкові розрахунки здійснюються через банк, а готівкові -- через касу.

За економічним змістом розрахунки поділяють на дві основні групи:

1) за товарними операціями, тобто всі розрахунки між підприємствами і організаціями за реалізовану продукцію, виконані роботи, надані послуги і придбані матеріальні цінності (рахунки 34, 36, 62, 63, деякі субрахунки рахунків 37 і 68);

2) за нетоварними операціями, до яких відносять: платежі до бюджету, одержання і повернення банківських позик, сплата страхових платежів, розрахунки за претензіями, нестачами і крадіжками та інші розрахунки (рахунки 60, 64, 65, 66, 67 тощо).

Залежно від територіального розміщення сторін, що беруть участь у розрахунках, розрізняють одногородні та іногородні розрахунки.

Залежно від контрагента розрізняють розрахунки з юридичними особами (постачальниками, покупцями, бюджетом тощо -- рахунки 36, 60, 63, 65 тощо) та з фізичними особами (працівниками підприємства з оплати праці, з нарахованих дивідендів, з відшкодування матеріальних збитків тощо -- рахунки 66, 67, субрахунки 375, 372 та ін.).

Під формою розрахунків слід розуміти зумовлені характером економічних зв'язків способи здійснення платежів, порядок документообороту і обігу коштів як між учасниками розрахунків, так і між ними і банком.

Основні форми безготівкових розрахунків [8, 53]:

- платіжними дорученнями;

- платіжними вимогами-дорученнями;

- чеками;

- акредитивами;

- векселями;

- платіжними вимогами;

- банківськими платіжними картками.

Розрахункові документи, які здають у банк, повинні відповідати вимогам встановлених стандартів та мати, залежно від їх форми, такі реквізити:

- назву документа;

- номер документа, дату, місяць, рік його виписки;

- назви платника та одержувача коштів (їх офіційне скорочення), які відповідають зареєстрованим у статуті, їх ідентифікаційні коди за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій (у фізичних осіб -- ідентифікаційні номери), номери рахунків в установах банку;

- назви банків платника та одержувача, їх місцезнаходження та умовні номери за МФО (код банку);

- суму платежу цифрами та літерами;

- призначення платежу: назва товару (виконаних робіт, наданих послуг), посилання на документ, на підставі якого здійснюється операція (договір, рахунок, товарно-транспортний документ та ін.), із зазначенням його номера і дати тощо;

- на першому примірнику (незалежно від способу виготовлення розрахункового документа) -- відбиток печатки (за винятком випадків, передбачених інструкцією [8]) та підписи відповідальних осіб платника або (та) одержувача коштів;

- підрозділи бюджетної класифікації та строк настання платежу (у разі перерахування коштів до бюджету);

- суму податку на додану вартість або напис "без податку на додану вартість".

Побудова бухгалтерського обліку розрахунків залежить насамперед від того, з ким здійснюються розрахунки -- з дебіторами чи з кредиторами.

Розрахунки з дебіторами відображаються на рахунках класу 3, які є активними або активно-пасивними. За дебетом цих рахунків відображають збільшення заборгованості дебіторів перед нашою організацією, а за кредитом -- її погашення.

Наприклад:

нараховано заборгованість покупців за реалізовану продукцію (вона зараховується в дохід підприємства):

Д-т 36 К-т 70;

надійшла оплата від покупців: Д-т 311 К-т 36.

Розрахунки з кредиторами відображуються на рахунках класу 6; вони пасивні або пасивно-активні. За кредитом цих рахунків відображають збільшення заборгованості нашої організації перед кредиторами, а за дебетом -- її погашення.

Наприклад:

нараховано заборгованість перед постачальниками за отримані матеріали:

Д-т 20 К-т 63;

оплачено рахунки постачальників: Д-т 63 К-т 311.

У разі розрахункових операцій майже завжди повинні мати місце два проведення -- з нарахування заборгованості та з її погашення.

Рахунки розрахунків завжди закривають за розрахунками з кожним конкретним дебітором чи кредитором -- нарахована заборгованість повинна погашатись у повному обсязі.

Сальдо на рахунках розрахунків може бути дебетове на багатьох рахунках кредиторської заборгованості (пасивних) і кредитове на активних рахунках, якщо оплата надходить (сплачується) в більшому розмірі, ніж нараховано заборгованість.

На рахунку 36 не виникає кредитового сальдо, а на рахунку 63 -- дебетового, тому що згідно з діючою методологією обліку передоплату і аванси відображають не на цих рахунках, а на субрахунках 681 "Розрахунки за авансами одержаними" і 371 "Розрахунки за виданими авансами". Наприклад:

Здійснено передоплату постачальнику: Д-т 371 К-т 311;

надійшли запаси від постачальників: Д-т 20, 22, 28 К-т 63;

здійснено залік передоплати в погашення заборгованості перед постачальником:

Д-т 63 К-т 371.

Такий порядок обліку передоплати призвів до того, що в публікаціях нерідко трапляються проведення, в яких при попередній оплаті рахунків кредиторів дебетується субрахунок 377, а не 685 і не 371. Можуть мати місце окремі випадки, коли такі проведення доцільні (або хоча б не неможливі), але частіше це методологічно неправильно. Наприклад, якщо на митниці сплачуються митні збори, то це наша заборгованість перед митницею (а не митниці перед нами). І хоча за часом здійснення розрахунків ми спочатку нібито здійснюємо оплату, але вона сама по собі вже передбачає наявність нашої заборгованості. Тим більше, що бухгалтерські проведення і з оплати, і з нарахування митних зборів робляться після передачі до бухгалтерії документів про оплату і будуть такими:

оплачено митні збори:

Д-т 685 К-т 311;

Нараховано заборгованість перед митницею:

Д-т 93 (92, 28...) К-т 685.

Тобто використовується субрахунок 685, а не 377.

У подальшому, у відповідних розділах буде докладно розглянуто облік більшості розрахунків -- з постачальниками, покупцями, підзвітними особами, з працівниками з оплати праці, з бюджетом та органами соціального страхування із багатьох податків та зборів.

2.2 Значення розрахунків з підзвітними особами

Операції з відображення в обліку розрахунків з підзвітними особами - звичні, можна сказати повсякденні для бухгалтерів підприємств усіх форм власності і видів діяльності. Реформа бухгалтерського обліку практично не зачепила цього виду розрахунків, незмінними залишилися й правова база таких операцій, коло документів і реєстрів обліку, що оформляються при цьому, й багато чого іншого.

Водночас розрахунки з підзвітними особами зачіпають досить широке коло операцій - з готівковими коштами у національній та іноземній валюті, розрахунками, переміщенням цінностей (необоротні й оборотні активи), оплатою послуг, формуванням витрат і вартості цінностей, оподаткуванням, утриманнями із заробітної плати працівників, специфічно вирішених правових відносин, використанням як типових форм первинних документів, так і нестандартних документів, розроблених на підприємстві, і т.д. В підсумку, як показує практика, помилки, що виникають при проведенні розрахунків за участю підзвітних осіб, не рідкість.

Можливість застосування санкцій з боку контролюючих органів за порушення прийнятих правил проведення розрахунків готівковими коштами передбачає підвищені вимоги до здійснення розрахунків з підзвітними особами. Зауважимо, що дотримання певних правил здійснення таких розрахунків, що передбачають послідовність і точність заповнення первинних документів, отримання і видачу готівки підзвітною особою, заповнення облікових реєстрів, контроль за проведенням розрахунків, відображення операцій на рахунках бухгалтерського обліку і в звітності, в податковому обліку і т.д. дозволяє значно підвищити надійність проведення операцій на цій ділянці обліку й знизити втрати [3, 125].

2.3 Визначення статусу підзвітної особи підприємства

Підзвітна особа - довірена особа підприємства, якій підприємство надало такий статус (статус (лат. status) - правове становище, стан).

Статус підзвітної особи - сукупність прав і обов'язків фізичної особи, що перебуває в певних відносинах з підприємством - працівника цього підприємства, посадової особи, власника підприємства. У поняття статусу входять права і обов'язки особи, передбачені для учасника трудових, адміністративно-правових відносин [12, 147].

Виконання обов'язків підзвітної особи передбачає здійснення таких операцій:

- отримання завдання;

- отримання грошового авансу для оплати витрат, пов'язаних з виконанням отриманого завдання. Підзвітній особі також можуть бути видані розрахункова чекова книжка для розрахунків з партнерами і довіреність на отримання цінностей;

- скерування на інше (інші) підприємство для виконання завдання (одержання цінностей, послуг, робіт і, при потребі, їх оплата) в тому ж населеному пункті, в якому розташоване підприємство, місце основної праці підзвітної особи, або поза місцем основної роботи, тобто під час службового відрядження;

- оформлення документів на отримання цінностей, послуг, робіт і їх оплату, з позначенням у документах реквізитів підприємства, яке скерувало (відрядило) підзвітну особу;

- передача цінностей матеріально відповідальній особі свого підприємства, а документів на їх отримання і оплату - в бухгалтерію. Якщо працівник був відряджений, то в цьому випадку в бухгалтерію здаються документи, які підтверджують його витрати на відрядження (квитки, квитанції та ін.);

- складання звіту про використання одержаних грошових коштів і врегулювання грошових відносин, що виникли (повернення залишку невикористаних за призначенням готівкових коштів, отримання додаткових готівкових коштів на покриття визнаної обгрунтованою перевитрати та ін.).

Статус підзвітної особи підприємства залежно від мети її відрядження нормативною базою встановлений не для всіх категорій працюючих.

У відрядження може бути відправлена фізична особа, з якою відносини підприємства регулюються трудовим договором (угодою, контрактом) на постійній основі або як зі сумісником. Тобто, якщо з таким працівником відносини підприємства регулюються цивільно-правовими договорами, він не може їхати в службове відрядження від цього підприємства. Що стосується сумісника, то він може мати два посвідчення про відрядження (переважно в один пункт і, очевидно, з однією метою) - одне з основного місця праці, друге - з місця праці за сумісництвом (Інструкція про службові відрядження №146) [9, 145].

2.4 Залучення в якості підзвітної особи не працівника підприємства

На валові витрати підприємства, згідно із Законом про оподаткування прибутку, п. 5.4.8. статті 5, відносяться витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку й особами - членами керівних органів платника податку. Щодо останньої категорії - тут дещо незрозуміло. Точного нормативного визначення, хто не є працівником підприємства, членом його керівних органів, нема. Оскільки законодавець і органи виконавчої влади це питання не регламентують, тягар його упорядкування лягає на підприємство [12, 105].

Під управлінням (або менеджментом) у вужчому значенні слід мати на увазі процес керівництва, напрям якої-небудь діяльності. У ширшому управління - це процес планування, організації, мотивації і контролю, необхідний для сформулювання і досягнення цілей фірми.

Виходячи із засновницьких документів конкретного підприємства, до цієї категорії осіб, на нашу думку, можна віднести посадових осіб керівних і виконавчих органів підприємства, які не є в його обліковому складі. Коло цих осіб може бути різним для підприємств з різним організаційно-правовим статусом і зафіксоване у їх засновницьких документах. Наприклад, у відкритих акціонерних товариствах ними можуть бути члени виконавчого органу - правління ВАТ (голова, заступник, члени правління, головний бухгалтер, секретар). Персональний склад такого органу затверджується загальними зборами акціонерів.

Стосовно скерування у відрядження членів Ревізійної комісії підприємства - не працівників цього підприємства потрібно враховувати таке. Контроль, ревізія - це елементи системи нагляду і перевірки відповідності процесу функціонування керованого об'єкта прийнятим управлінським рішенням. Члени ревізійної комісії займаються перевіркою виконання управлінських рішень. Якщо в функції цього органу, зафіксовані в положенні про нього, входять функції управління, або в засновницьких документах цього підприємства вказано, що ревізійна комісія або інший орган є органами його управління, то витрати на відрядження таких співробітників підприємство може віднести до валових витрат [6, 206].

З викладеного вище випливає, що організація - платник податку може віднести до своїх валових витрат витрати на відрядження не працівника, члена керівних органів за дотримання таких умов:

- у функції органу підприємства, членом якого є співробітник, що скеровується у відрядження, входить управління (обов'язково зафіксоване в положенні про цей орган);

- організація скеровує його від свого імені;

- відряджає від місця постійної праці (місця, де постійно працює відряджений) в іншу організацію або в свій структурний підрозділ, розташований в іншому населеному пункті. У початковий пункт - місце постійної праці цей співробітник повертається.

Зрозуміло, підприємство повинно мати гарантії цільового використання коштів і повернення невикористаних коштів щодо всіх осіб, скерованих у службове відрядження, включаючи й тих, які не працюють на ньому. Оскільки такі гарантії нормативними актами України про трудові відносини не врегульовані, підприємству доцільно регламентувати відносини з такими підзвітними особами. Кодексом законів про працю регулюються відносини власника або уповноваженого ним органу тільки з працівниками підприємства. Для визначення відносин з особами, що скеровуються у відрядження, про що розглядається в цьому розділі уроку, доцільно на час відрядження укладати з ними два договори: трудовий договір - на певний термін або на час виконання певної роботи, що передбачено ст. 23 КЗпП, і договір про повну матеріальну відповідальність [9, 159].

2.5 Права й обов'язки підзвітної особи

Для впорядкування обліку відряджень і усунення конфліктів з перевіряючими органами при віднесенні витрат на відрядження до витрат підприємства, доцільно внутрішнім письмовим розпорядженням встановити перелік осіб, які не є працівниками підприємства, але є членами його керівних органів і можуть бути скеровані в службове відрядження підприємством. Таким документом може бути наказ про облік операцій з підзвітними особами.

Статус підзвітної особи підприємства передбачає, з одного боку, право підприємства вимагати відшкодування грошових витрат і завданого підприємству збитку з вини такої особи, з іншого - право особи вимагати від підприємства відшкодування затрачених особистих грошей. Цей правовий аспект відносин вирішується укладенням договору про повну матеріальну відповідальність з особами, уповноваженими підприємством придбавати матеріальні цінності для нього.

У бухгалтерському обліку можливе формування заборгованості як підзвітної особи, так і підприємства перед такою особою.

Відповідно до ст. 134 Кодексу законів про працю передбачається повна майнова відповідальність працівника стосовно майна підприємства, переданого працівнику під звіт [4, 79].

Набуття статусу підзвітної особи може входити в його службові обов'язки, може поєднуватися з матеріальною відповідальністю. Такий статус може визначатися службовими обов'язками такої особи [7, 123].

При скеруванні працівника підприємства в службове відрядження спеціального надання йому статусу підзвітної особи не передбачається: вона набуває такий статус автоматично під час отримання грошового авансу з каси підприємства на підставі розпорядження керівника; статус підзвітної особи закінчується складанням авансового звіту й остаточним розрахунком за одержані від підприємства грошові кошти. У разі якщо мета відрядження передбачає розрахунки за отримання цінностей для підприємства, з нею укладається договір про матеріальну відповідальність. На практиці ж частіше є ситуації, коли у відрядження, що передбачає придбання цінностей, скеровується матеріально відповідальна особа.

2.6 Операції з підзвітними особами - крок за кроком

Основні операції із розрахунків з підзвітними особами підприємства подані в таблиці 1. Таких операцій в звичайних умовах може бути шість. На малих і невеликих підприємствах деякі операції, особливо на початкових стадіях розрахунків, можуть не мати чітких меж і бути об'єднані.

2.7 Отримання завдання підзвітною особою

Перший етап відносин починається з визначення - в якості кого і де залучатиметься підзвітна особа за межами підприємства (див. таблицю 1). Мету, для досягнення якої відряджається підзвітна особа, визначає керівник підприємства.

Таблиця 1

Послідовність операцій із розрахунків з підзвітною особою підприємства

Операції	Основні первинні документи, що оформляються під час здійснення операцій з підзвітними особами
1. Отримання завдання підзвітною особою для цього підприємства	Затвердження списку осіб, які одержують готівкові кошти на господарські потреби. Оформлення відносин працівника з підприємством, працівник - член керівного органу - наказ про оформлення розрахунків з підзвітними особами. Усне або письмове розпорядження, наказ про службове відрядження. Оформлення, при необхідності, довіреності підприємства. Затвердження розрахунку суми необхідних грошових коштів для виконання завдання. Оформлення посвідчення про відрядження і реєстрація його в журналі реєстрації службових відряджень
2. Отримання авансу для оплати витрат	Витратний касовий ордер з вказівкою мети витрачання коштів або платіжна відомість. Реєстрація в журналі контролю підзвітних сум
3. Скерування працівника на інше підприємство	Придбання проїзних документів, оформлення документів на перевезення багажу або іншого вантажу та інших документів, необхідних для проїзду до місця призначення відрядження
4. Оформлення документів на отримані цінності, роботи або послуги на іншому підприємстві: - передача отриманої під звіт готівки на оплату цінностей, робіт або послуг; - отримання цінностей, робіт або послуг; - виконання завдання із службового відрядження	Оформлення квитанцій (в тому числі до прибуткового касового ордера), касового чека, акта закупівлі, товарного чека, накладної на відпускання ТМЦ, акта купівлі-продажу, акта виконаних робіт, товаротранспортної накладної, податкової накладної. Виконання передбачених завданням дій на іншому/інших підприємствах. Можливе на даному етапі отримання перерахованої заробітної плати відрядженою особою за його заявою
5. Повернення працівника з відрядження. Передача матеріальних цінностей матеріально відповідальній особі свого підприємства: - передача документів на їх отримання і оплату в бухгалтерію підприємства; - передача документів, що підтверджують витрати на відрядження підзвітної особи в бухгалтерію підприємства	Придбання проїзних документів, оформлення документів на провезення багажу або іншого вантажу й інших документів, необхідних для проїзду від місця відрядження до місця постійної роботи відрядженого працівника. Акт приймання, прибутковий ордер, авансовий звіт і передача з ними всіх супровідних документів, що підтверджують витрати, в бухгалтерію і/або на склад
6. Складання звіту про використання одержаних грошових коштів: - складання звіту про виконання завдання; - затвердження авансового звіту підписом керівника; - отримання перевитраченої готівки або повернення невитраченої готівки; - бухгалтерські операції із розрахунків з підзвітною особою	Звіт про виконану роботу у відрядженні. Затвердження і відображення в Журналі-ордері №7 по кредиту субрахунка 372 "Розрахунки з підзвітними особами" авансового звіту підзвітної особи. Повний розрахунок з підзвітною особою з авансового звіту і в зв'язку з цим оформлення прибуткового (на повернення невикористаних грошових коштів) або витратного (на покриття зробленої і визнаної перевитрати грошових коштів підзвітною особою) касового ордера. Відображення здійснених операцій бухгалтерськими проведеннями із занесенням їх у Головну книгу

Список осіб, які мають право отримувати гроші на господарські потреби і/або на закупівлю сільськогосподарської продукції, затверджується керівником.

Далі керівник віддає розпорядження про залучення підзвітної особи (див. таблицю 6). Керівник підприємства віддає розпорядження про участь конкретної підзвітної особи в розрахунках за отримання цінностей (про скерування її в службове відрядження або поєднання отримання цінностей і скерування у відрядження) і про видачу їй грошового авансу для цих цілей. Таке розпорядження може бути як в усній, так і письмовій формі.

Завдання для скерування в службове відрядження видається керівником у письмовому вигляді.

2.8 Значення бездоганного заповнення первинних документів для розрахунків з підзвітними особами

Розглянута вище початкова операція з підзвітними особами не пов'язана з бухгалтерським обліком на підприємстві.

Враховуючи, що в обліку дрібниць нема, підкреслимо велике значення саме цієї першої операції. Здійснювані при її проведенні процедури - видання наказів, розпоряджень, встановлення мети залучення підзвітної особи, укладення договору про матеріальну відповідальність в необхідних випадках, складання посадових інструкцій, формулювання службових обов'язків працівника, встановлення термінів залучення працівника, розрахунки сум грошових коштів, заповнення посвідчень, реєстрів, журналів, відомостей і т.п. - передбачають дотримання відомих правил оформлення документів. Під час перевірок контролюючими органами первинні документи, які на стадії їх складання не відносяться безпосередньо до ведення бухгалтерського обліку, також є об'єктом ревізії. Від послідовного і ретельного заповнення всіх реквізитів у первинних документах і реєстрах залежить проведення облікових процедур. Помилки і неточності, допущені при цих операціях, в наступних операціях виправити неможливо.

Тому в подальшому викладі матеріалу уроку приділено увагу відображенню операцій з підзвітними особами в бухгалтерському обліку і складанню документів і реєстрів, на підставі яких такі операції здійснюються.

2.9 Видача грошового авансу підзвітній особі під звіт

Готівка під звіт видається на такі цілі:

- на адміністративно-господарські потреби;

- на закупівлю сільськогосподарської продукції;

- на витрати із службових відряджень.

Розпорядження керівника (наказ, службова записка, усне розпорядження, вказівка, розрахунок і т.д.) є основою для видачі грошового авансу підзвітній особі, тобто відбувається другий етап відносин. Ця стадія відносин знаходить відображення в бухгалтерському обліку (див. таблицю 1).

Грошовий аванс - це грошова сума у національній або іноземній валюті, видана підзвітній особі в рахунок майбутніх платежів за виконані роботи, надані послуги, на купівлю цінностей, покриття витрат на відрядження. Як правило, грошовий аванс становить 100 % від величини майбутніх платежів. Однак можливий й інший варіант - виконання завдання підзвітною особою, а потім розрахунок з ним підприємства на підставі авансового звіту.

Видача грошового авансу під звіт може здійснюватися з таких джерел:

- з каси підприємства, при цьому можливі два варіанти:

а) видача готівкових грошових коштів з каси підприємства за рахунок залишку в касі або виручки, що надійшла;

б) видача готівкових грошових коштів з каси підприємства за рахунок отриманих касиром за чеком грошових коштів з поточного рахунка підприємства в банку на витрати на відрядження у національній або іноземній валюті, господарські потреби, закупівлю сільськогосподарської продукції, закупівлю товарів, оплату послуг і виконаних робіт;

- за грошовим чеком з поточного або валютного рахунка в установі банку; при цьому в бланк грошового чека вносяться паспортні дані підзвітної особи як одержувача грошових коштів за чеком;

- грошовим (поштовим або телеграфним) переказом через установу зв'язку в місце перебування підзвітної особи;

- за допомогою гарантованого платіжного доручення через банк

Зауважимо, що три останні джерела, тобто отримання коштів тільки з установ банку, передбачені для підприємств, що мають податкову заборгованість (п. 4.5 Порядку №21) [11, 162].

З каси підприємства підзвітній особі відповідно до розпорядження керівника може видаватися грошовий аванс лише на вказані в розпорядженні цілі (можливий варіант видачі авансу одночасно для вирішення виробничих питань підприємства і на витрати на відрядження, якщо це передбачене керівником).

Видача готівки з каси передбачає два варіанти: з використанням витратного касового ордера і видачу за відомістю. У разі оформлення касиром витратного касового ордера, в ньому вказується мета, на досягнення якої видається готівка підзвітній особі (відрядження, придбання цінностей і т.п.). Якщо на документі - додатку до витратного ордера (наказ, розпорядження, розрахунок і т.д.) є дозвільний підпис керівника, на витратному касовому ордері його підпис не обов'язковий. Цей варіант частіше використовується при разових виплатах підзвітним особам.

Другий варіант - це видача коштів під звіт, на службові відрядження за платіжно-розрахунковими (платіжними) відомостями, без оформлення касових ордерів.

Видача коштів особам, яких нема в списковому складі (сумісники, виконавці трудових договорів (контрактів), члени органів управління та ін.) може здійснюватися або за витратними касовими ордерами на кожного такого працівника або за окремою відомістю. Порядок встановлюється керівником підприємства.

Невикористані суми готівки, видані під звіт на господарські потреби (п.7 Порядку №21), повинні бути повернені підзвітною особою в касу підприємства не пізніше наступного дня після їх видачі. Повернення оформляється прибутковим касовим ордером [8, 87].

Видача готівки під звіт проводиться за умови повного звіту такої підзвітної особи за раніше виданими під звіт сумами. Факт наявності заборгованості підзвітної особи встановлюється бухгалтерією.

2.10 Можливості застосування до підприємства фінансових санкцій

Використання в розрахунках готівки вимагає від підприємства дотримання встановлених державою норм готівкового обігу. За порушення таких норм можуть застосовуватися фінансові санкції.

Штрафні санкції за порушення норм регулювання обігу виданої готівки під звіт відповідно до Указу Президента №436, п.1, абзац 5, застосовуються за такі порушення:

- за перевищення встановлених термінів використання виданої під звіт готівки. Ці терміни, встановлені Порядком ведення касових операцій №21, становлять:

а) за відрядженнями - 3 робочі дні після повернення з відрядження;

б) на закупівлю сільськогосподарської продукції, заготівлю вторсировини і металобрухту - 10 робочих днів від дня видачі готівки під звіт;

в) на всі інші виробничі (господарські) потреби - наступний робочий день після видачі готівки під звіт;

- за видачу готівкових коштів під звіт без повного звіту про раніше видані кошти [7, 113].

Штрафні санкції передбачають стягнення з підприємств (підприємців), що допустили ці два порушення, штрафу в розмірі 25% від виданих під звіт сум.

При використанні підзвітною особою виданих йому готівкових коштів повинна дотримуватися встановлена в Україні гранична величина розрахунків готівкою (3 тис. грн) протягом одного дня з одним підприємством (підприємцем), встановлена Порядком ведення касових операцій №21, п.1, абзацом 5). При перевищенні розрахунків понад ці суми кошти в розмірі перевищення додаються до фактичних залишків готівки в касі (п. 7, абзац 4 Порядку №21) [1, 145].

2.11 Контрольний документ за рухом готівки, виданої підзвітним особам

У зв'язку з підвищеною відповідальністю розрахунків з підзвітними особами для оперативного обліку отримання і повернення грошових коштів на підприємстві бажано мати спеціальний обліковий реєстр, наприклад, Журнал контролю видачі і повернення грошових коштів підзвітним особам.

Малюнок 1

Підприємство "Маяк" ________________

Журнал

контролю видачі і повернення грошових коштів підзвітними особами у листопаді 2000 р.

Дані про працівника, який отримав гроші	Дані про розмір вилучених коштів	Дані про повернення готівки
№ з/п	Дата	П.І.Б. підзвітної особи	Мета видачі	Наказ №	Сума, грн	№ авансового звіту	Дата	Сума, грн	Примітки
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1.	2	Мельникова Т.А.	відрядження	155	570.00	239	14	2,60	-
2.	2	Малінін Е.Н.	придбан. канц. тов.	-	223.00	221	03	-	-
3.	3	Куценко О.І.	розрахунки за прид- бання матеріалів	-	20000.00	222	06	-	-

Бухгалтер__________________________________________________

Працівник бухгалтерії, який веде такий журнал:

- відстежує погашення заборгованості працівником одержаних готівкових коштів;

- інформує адміністрацію про наявність сум за підзвітними особами, про які немає звіту за виданими раніше грошима при оформленні заявки на отримання готівки в банку;

- підтверджує відсутність заборгованості конкретної особи за раніше отриманими грошима для отримання нової суми грошових коштів.

Відмітка такого працівника бухгалтерії ставиться на наказі (розпорядженні) керівника на видачу готівки підзвітній особі. Записи в цьому реєстрі кореспондують із записами в рахунках бухгалтерського обліку, насамперед за кассою [12, 156].

2.12 Облік розрахунків з підзвітними особами

Підзвітні особи -- це працівники, які одержали грошовий аванс для оплати витрат, доручених підприємством. Розрахунки з підзвітними особами виникають в основному при оплаті дрібних господарських витрат і витрат у відрядженнях. Перелік осіб, яким видається аванс під звіт, встановлюється наказом керівника, що служить документом на видачу авансу на господарські потреби, а в разі видачі авансу на відрядження оформлюється, крім того, і посвідчення про відрядження.

Фактичні витрати, оплачені підзвітними особами, підтверджуються товарними і фіскальними чеками магазинів, квитанція­ми відділень зв'язку, актами куплі-продажу -- на підтвердження господарських витрат; проїзними документами, квитанціями готелів тощо -- на підтвердження витрат на відрядження. Зведеним документом витрат, оплачених підзвітними особами, є авансовий звіт, який складається не пізніше 3-х робочих днів після повернення з відрядження і на наступну добу після одержання авансу на господарські потреби.

Облік розрахунків із підзвітними особами ведеться на рахунку № 372 «Розрахунки з підзвітними особами». На дебет цього рахунка відноситься сума виданого авансу:

Д-т 372 «Розрахунки з підзвітними особами».

К-т 30 «Каса».

За кредитом рахунка 372 обліковуються витрачені суми:

а) на відрядження:

Д-т 91 «Загальновиробничі витрати» -- за відрядження цехового персоналу,Д-т 92 «Адміністративні витратами» -- за відрядження загаль­ногосподарського персоналу.

б) на господарські витрати:

Д-т 20 «Виробничі запаси»

Д-т 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» -- на вартість придбаних запасів або оплачених витратах на їх перевезення, зберігання.

Д-т 15 «Капітальні інвестиції» -- при оплаті витрат на капітальне будівництво, придбання основних засобів та нематеріальних активів.

К-т 372 «Розрахунки з підзвітними особами».

Щодо кожного авансового звіту визначається результат використання авансу. Якщо сума авансу перевищує витрати, невикористана сума повертається у касу:

Д-т 30 «Каса».

К-т 372 «Розрахунки з підзвітними особами».

Якщо ж сума фактичних витрат перевищує суму авансу, перевитрата повертається підзвітній особі з каси:

Д-т 372 «Розрахунки з підзвітними особами».

К-т 30 «Каса».

Аналітичний облік розрахунків із підзвітними особами організується у розрізі особових рахунків і щодо кожної авансової суми окремо.

2.13 Систематизація обліку розрахунків з підзвітними особами при різних формах обліку

Грошові кошти можуть витрачатися через касу підприємства, а в окремих випадках, коли оплата витрат через касу або рахунків у банках затруднена або зовсім неможлива (службові відрядження, придбання дрібного інвентарю, канцелярних предметів тощо), - через підзвітних осіб.

Витрати на службові відрядження регламентуються постановою Кабінету Міністрів України «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України І за кордоном» від 23.04.99 № 663 та Інструкцією про службові відрядження в межах України і за кордоном, затвердженою наказом Мінфіну України від 13.03.98 № 59 (з наступними змінами і доповненнями). Відповідно до вказаних нормативних актів працівники підприємства направляються у відрядження згідно з наказом керівника (або його заступника). Строк відрядження не може перевищувати: в межах України - 30 календарних днів, за кордоном - 60 календарних днів. Строк відрядження працівників, які направлаються для виконання у межах України монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, не повинен перевищувати періоду будівництва об'єктів.

Реєстрація осіб, які вибувають у відрядження, здійснюється у спеціальному журналі, в якому зазначається дата вибуття у відрядження І дата повернення з відрядження. Витрати на відрядження включаються до складу валових витрат підприємства тільки за наявності документів, які підтверджують зв'язок даного відрядження з основною діяльністю підприємства (заключення договорів, угод, участь в переговорах, конференціях, симпозіумах тощо). Граничні норми добових витрат для працівників підприємств, установ і організацій всіх форм власності (крім державних службовців, а також інших осіб, які направляють ся у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються за рахунок коштів бюджетів) встановлені в єдиній сумі незалежно від статусу населеного пункту: для відряджень у межах України - 6 грн„ для відряджень за кордон - 160 грн. У разі, коли до рахунків на оплату вартості проживання у готелях включаються витрати на харчування, норми добових витрат встановлені: при одноразовому харчуванні - 4 грн. 80 коп., при дворазовому - 3 грн. 60 коп., при трьохразовому харчуванні - 2 грн. 40 коп. При відрядженнях за кордон - відповідно 126 грн., 90 грн., 57 грн.

Для державних службовців і працівників підприємств, установ, організацій, які повністю або частково утримуються за рахунок коштів бюджетів, норми відшкодування витрат на відрядження за кордон (норми добових витрат і по відшкодуванню витрат на наймання житлового приміщення за добу) встановлені в Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.99 № 663.

Державним службовцям і працівникам зазначених підприємств, установ та організацій, які перебувають за кордоном тривалий строк і отримують заробітну плату в іноземній валюті, та працівникам дипломатичних установ України, які перебувають за кордоном у довготривалому відрядженні та отримують виплати в іноземній валюті, у разі відрядження в межах країни перебування добові витрати відшкодовуються у розмірі 80% від норм добових витрат, визначених у Додатку до цієї постанови для даної країни.