Облік розрахунків з оплати праці
Економічна сутність оплати праці; її форми та системи. Доплати й надбавки до заробітної плати та організація преміювання персоналу. Первинний облік витрат праці та її оплати. Удосконалення обліку праці та її оплати в Україні, складання довідок і звітів.
| Рубрика | Бухгалтерский учет и аудит |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 19.01.2011 |
| Размер файла | 59,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ВСТУП
Облік праці та заробітної плати на будь-якому підприємстві по праву займає одне з центральних місць в системі бухгалтерського обліку. Праця є найважливішим елементом процесу виробництва на будь-якому підприємстві. В свою чергу, рівень ефективності праці колективу, виробничого підрозділу, окремого працівника, залежить від повноти використання фактора мотивації праці.
Заробітна плата - основне джерело доходу робітників та службовців, з її допомогою здійснюється контроль за мірою праці та споживання, вона використовується як важливіший економічний важіль управління економікою.
Організаційно-правові та економічні основи оплати праці в умовах переходу до ринку викладені в законах України, Кодексі законів про працю України, Положеннях (стандартах) та інших нормативно-правових актах.
Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Саме це і сприяло вибору теми випускної роботи : „Облік розрахунків по оплаті праці (з використанням комп'ютерних технологій).
Виходячи з мети випускної роботи було визначено наступні задачі дослідження:
вивчити методичні і теоретичні аспекти обліку розрахунків з оплати праці;
дослідити і дати оцінку різним напрямкам розвитку даної теми в загальнотеоретичному плані і з урахуванням прив'язки сучасного стану, перспектив і розвитку економіки та вимог, які пред'являються до обліку;
ув'язати теоретичний матеріал з практичним використанням в обліку заробітної плати комп”ютерних технологій на підприємствах України;
вивчити можливість подальшого удосконалення методології обліку заробітної плати в умовах постійних змін економіки і використання сучасних засобів обчислювальної техніки.
Об'єктом випускної роботи, у відповідності до поставленої мети, є облік розрахунків з оплати праці. Предметом дослідження роботи являється існуюча методика обліку розрахунків з оплати праці з використанням комп'ютерних технологій Досліджуючи цю тему я мала нагоду оцінити всі позитивні і негативні сторони обліку розрахунків праці та її оплати. Вихідними матеріалами для дослідження є: Закони України, законодавчі акти України, нормативні документи тощо.
На сьогодні форму і систему оплати праці вибирає керівник підприємства. Він же встановлює працівникам конкретні розміри тарифних ставок.
Після скасування обмеження фонду споживання держава здійснює регулювання оплати праці шляхом встановлення мінімальної заробітної плати, яка встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На підприємствах може також застосовуватись оплата праці за трудовими угодами і контрактами.
Трудова угода укладається між підприємством і працівником, який залучається зі сторони для виконання конкретної роботи, яку неможливо виконати силами підприємства або на договірних умовах з іншими підприємствами і організаціями.
У сучасних умовах досить широко застосовується оплата праці за контрактом, що дає можливість забезпечувати нормальні взаємовідносини двох контрагентів контракту. Ця форма ґрунтується на домовленості сторін і пов'язується з виконанням умов контракту. При прийомі на роботу за контрактом власник підприємства чи уповноважений ним орган зі згоди працівника може встановлювати такі умови праці, які визначені в колективній угоді.
Все більшого значення в сучасних умовах набуває впровадження автоматизації бухгалтерського обліку. ЕОМ використовують не тільки для опрацювання, а й для збирання облікової інформації, що дає змогу автоматизувати весь процес бухгалтерського обліку. Автоматизація обробки інформації на підприємствах дозволяє підняти рівень організації праці в сфері управління, дає можливість значно зменшити витрати часу на обчислення і розрахунки, а також створює умови для підвищення продуктивності праці. Автоматизація сприяє впровадженню раціональних форм первинних документів, підвищенню оперативності та достовірності інформації.
РОЗДІЛ 1. ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ОПЛАТИ ПРАЦІ ТА ЇЇ РОЛЬ У ПРОЦЕСІ УПРАВЛІННЯ
1.1 Економічна сутність оплати праці
облік оплата праця персонал
У науковій економічній літературі можна зустріти понад два десятки визначень заробітної плати. Найпоширенішими є визначення заробітної плати, як частки суспільного продукту (національного доходу), що розподіляється за працею між окремими працівниками.
Важливим елементом механізму визначення індивідуальної заробітної плати є форми й системи оплати праці. Останні виступають, з одного боку, з`єднувальною ланкою між нормуванням праці і тарифною системою, а з другого - засобом досягнення певних якісних показників. Ці елементи організації оплати праці є способом установлення залежності величини заробітної плати від кількості, якості праці та її результатів.
Організація оплати праці проводиться на основі:
- законодавчих та інших нормативних документів;
- генеральної угоди на державному рівні;
- галузевих, генеральних угод;
- трудових договорів.
Згідно зі статтею 96 Кодексу законів про працю України основою організації оплати праці є тарифна система
Тарифна система оплати праці - це сукупність правил, за допомогою яких забезпечується порівняльна оцінка праці, залежно від кваліфікації, умов її виконання, відповідальності, значення галузі та інших факторів, що характеризують якісну сторону праці.
Тарифна система оплати праці включає:
а) тарифну сітку - коефіцієнти, які присвоюються робочим в залежності від кваліфікації;
б) тарифні ставки - суми, які нараховуються за певний проміжок часу (година, день) працівникам відповідної кваліфікації (розряду). Наприклад, працівнику першого розряду за одну годину нараховується одна гривня, а працівнику шостого розряду - шість гривень.
Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт в залежності від їх складності, а робітників - в залежності від їх кваліфікації та відповідальності по розрядах тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.
Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі:
- тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється в розмірі, не нижчому, ніж визначений генеральною угодою;
- міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок(посадових окладів).
Відповідно до статті 1 Закону України “ Про оплату праці” заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконаної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до установлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань.
Мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може здійснюватися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг роботи). До мінімальної заробітної плати не включаються доплати за наднормову роботу, у важких, шкідливих, особливо шкідливих умовах праці, пемії до ювілейних дат, за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, матеріальна допомога.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
1.2 Форми, системи та види оплати праці
На підприємстві застосовують дві форми оплати праці: погодинна та відрядна.
1) Погодинна - нарахування заробітної плати залежить від фактично відпрацьованого часу і встановленої норми оплати за одиницю часу. Вона передбачає проведення нарахування заробітної плати працівникам виходячи з погодинної тарифної ставки, яка встановлюється за домовленістю сторін або в колективному договорі, і фактичної кількості відпрацьованих ними годин за розрахунковий період. Інженерно-технічні працівники отримують заробітну плату, нараховану згідно з встановленим окладом пропорційно відпрацьованого часу. Дні, в які робітник виконує державні або суспільні обов`язки, оплачується в загальному порядку.
Форми погодинної оплати праці:
1. Проста, коли заробіток визначається виходячи з кількості відпрацьованого часу та кваліфікації працівника. Сума заробітку визначається виходячи з годинної тарифної ставки та кількості відпрацьованих годин.
2. Погодинно-преміальна, коли додатково вводиться преміювання за якісне та своєчасне виконання завдань. Обов`язковою умовою преміювання є виконання місячного плану, а також відсутність браку та простою машин та обладнання. Премії робочим нараховуються на підставі місячних результатів роботи пропорційно відпрацьованого часу. Їх межовий розмір не повинен перевищувати 70% заробітку по тарифних ставках.
Документом по обліку відпрацьованого часу робітниками з погодинною заробітною платою є табель. Табель служить для обліку та контролю робочого часу, нарахування заробітної плати при погодинній формі оплати праці, складання звітності про чисельність і склад працівників. Впровадження погодинної оплати праці відповідає інтересам певних верств населення, не зайнятого на постійній основі, такого як: жінки з малолітніми дітьми, молодь, яка суміщає роботу з навчанням, інваліди, немолоді працівники, які мають обмежену працездатність і зацікавлені в роботі на умовах неповного робочого часу.
2) Відрядна - нарахування заробітної плати проводиться за виготовлену якісну продукцію по встановлених розцінках за оплату одиниці продукції. Тому заробіток залежить від обсягів виконаної якісно роботи.
У відповідності до форм оплати праці підприємство може встановлювати систему оплати праці.
Система оплати праці - це сукупність правил, які визначають співвідношення між мірою праці й мірою винагороди працівників.
а) пряма відрядна, коли, праця робітника винагороджується по відрядних розцінках за одиницю виготовленої продукції (об'єму виконаних робіт) незалежно від норми виробітку. Заробіток визначається множенням обсягу якісно виконаної продукції (робіт) на відрядну розцінку.
б) непряма відрядна система праці застосовується для оплати праці допоміжних робітників (підсобників). Заробітна плата підсобників залежить від результатів роботи основних робітників, яких вони обслуговують.
в) відрядно-преміальна - до прямої відрядної заробітної плати нараховується премія за окремі якісні показники роботи.
г) відрядно-прогресивна - об'єм робіт, виконаний зверх норми сплачується по збільшених розцінках.
Відрядна заробітна плата може бути індивідуальною та груповою (бригадною). При останній заробітна плата за виконані роботи розподіляється між членами бригади пропорційно розрядам робітників та кількості відпрацьованих ними годин.
д) акордна - заробітна плата нараховується за комплекс виконаних робіт у встановлений термін по відповідним розцінкам. Існує також акордно-преміальна оплата праці, при якій виплачуються премії за досягнуті показники в роботі.
На підприємствах застосовують оплату праці по трудових угодах. Трудова угода укладається між підприємством та робітником, який притягується зі сторони для виконання конкретної роботи, якщо її неможливо виконати силами підприємства або на договірних началах з відповідними підприємствами та організаціями.
Тепер широке розповсюдження знайшла оплата праці по контракту, яка заключається у домовленості сторін та пов'язується з виконанням умов контракту. У випадках найма працівника по контракту власник або уповноважений ним орган може встановлювати за згодою робітника також умови оплати праці, які визначені у колективному договорі або у індивідуальному договорі.
Розподіл заробітної плати на системи, форми та види має важливе значення для бухгалтерії, оскільки в залежності від цього визначається синтетичний облік, на який відносяться витрати по нарахуванню заробітної плати.
По мірі становлення ринкової економіки змінюються форми регулювання трудових відносин між працюючими і адміністрацією на підприємстві. Вони все більш спираються не тільки на державні законодавчі норми, скільки на колективні договори, що зобов'язують обидві сторони діяти у відповідності з прийнятими на себе зобов`язаннями. Щодо питань оплати праці це означає, що підставою для встановлення робітникові тарифної ставки чи окладу, що відповідають його кваліфікації, є не урядові постанови, а колективний договір, складений між власником або уповноваженим ним органом та трудовим колективом в особі уповноваженого ним профспілкового або іншого органа. У відповідності до колективного договору визначаються і конкретні розміри доплат за умови, напруженість і інтенсивність праці, а також інші можливі виплати.
Вибір системи оплати цілком і повністю є прерогативою роботодавця, але повинен бути оговорений з робітником у встановленому законодавством порядку. Адміністрація підприємства, виходячи із задач по випуску продукції, її якості і строкам постачання, можливостей впливу робітників на реалізацію наявних резервів виробництва з урахуванням їх статевих, вікових, професійно-кваліфікаційних та інших особливостей, розробляє конкретні системи оплати і пропонує їх до включення в колективний договір. Профсоюз або інший, уповноважений трудовим колективом на переговори, орган може не погодитися із запропонованими системами тільки у разі, якщо вони потребують надмірної інтенсивності праці і погрожують нанести шкоду здоров`ю робітника.
По кількості показників, що беруться до уваги при оцінці вкладу кожного робітника, системи оплати праці поділяються на однофакторні, тобто прості (проста відрядна і проста погодинна) і багатофакторні, тобто преміальні (відрядно-преміальна і почасово-преміальна, відрядно-прогресивна тощо).
Правильно підібрана система оплати праці на підприємстві (організації), яка враховує особливості виробничого процесу, завдання, що стоять перед конкретним робочим місцем, професією і кваліфікацією робітника, його особисті інтереси, є ефективним організаційним засобом та мотивуючим фактором. Тому аналіз практики організації заробітної плати, що включає і оцінювання ефективності використовуваних форм і систем, повинен проводитись систематично і кваліфіковано. Це сприятиме підвищенню результатів виробництва, оптимальному поєднанню інтересів найманого працівника і підприємця (власника).
1.3 Доплати й надбавки до заробітної плати та організація преміювання персоналу
За функціональним призначення доплати й надбавки є самостійними елементами заробітної плати, які призначаються для компенсації або винагороди за суттєві відхилення від нормальних умов праці, які не враховано в тарифних ставках і посадових окладах. Вони відрізняються від тарифної заробітної плати (посадового окладу) необов”язковістю і непостійністю, а також рухливістю залежно від фактичних і нормативних умов праці. Закон України „Про оплату праці” передбачає, що умови запровадження і розміри надбавок, доплат, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій чинного законодавства і згідно з генеральною та галузевими угодами.
Класифікацію доплат до заробітної плати наведено в табл. 1.1.
Таблиця 1.1
Класифікація доплат до заробітної плати, що існують у певних сферах діяльності
|
Група доплат |
Перелік можливих доплат |
|
|
Доплати, що мають водночас компенсуючий і стимулюючий характер |
За суміщення професій За розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт На період освоєння нових норм трудових затрат За ведення діловодства та бухгалтерського обліку Бригадирам за робітників, яких не звільнено від основної роботи За обслуговування обчислювальної техніки |
|
|
Доплати компенсаційного характеру за умови праці, що віхиляються від нормальних |
За роботу у важких, шкідливих та особливо важких і шкідливих умовах За інтенсивність праці За роботу і нічний час За перевезення небезпечних вантажів |
|
|
Доплати, пов'язані з особливим характером виконуваних робіт |
За роботу у вихідні дні, що є робочими за графіком За багатозмінний режим роботи Водіям, які працюють на автомобілях, за ненормований робочий день і роз'їзний характер праці За дні відпочинку (відгулу), що надаються за роботу понад нормальну тривалість робочого часу в разі вахтового методу організації робіт За роботу понад нормальну тривалість робочого часу в період масового приймання й закладання на зберігання сільсько-господарської продукції За роз'їзний характер праці |
Надбавки до заробітної плати мають бути чітко вираженого стимулюючого характеру і завжди зв'язуються з діловими якостями конкретного працівника. Найчастіше використовуються надбавки за: а) високу професійну майстерність; б) вислугу років (трудовий стаж); в) знання і використання в роботі іноземних мов.
Надбавки до заробітної плати за високі досягнення в праці мають відповідати конкретним результатам діяльності спеціаліста і запроваджуються на тих ділянках роботи, де застосовуються показники вимірювання досягнень. Доцільно встановлювати такі надбавки лінійному персоналу (майстрам, начальникам дільниць і цехів), а також спеціалістам, які забезпечують стабільне поліпшення показників діяльності відповідного підрозділу та підприємства в цілому.
Збільшення продуктивності праці приносить додатковий прибуток, тому для того, щоб стимулювати збільшення продуктивності праці, встановлюють, де це можливо, премію у вигляді відсотка від одержаного доходу, прибутку, який одержується внаслідок збільшення продуктивності праці. Покращення якості обслуговування також збільшує престиж організації і є умовою одержання додаткового прибутку. Система преміювання повинна впевнити робітника, що в організації існує чіткий зв'язок між активністю робітника, результатами його діяльності та винагородою, яку він одержує, можливостями задовольнити свої потреби.
Організація преміювання робітників за основні результати діяльності охоплює: виокремлення індивідуальних і колективних систем стимулювання, вибір показників преміювання за видами виробництва, диференціацію розмірів премій за показниками та умовами заохочення, розподіл премій на підставі КТУ тощо.
Організацію преміювання робітників, зайнятих обслуговуванням основного виробництва, треба здійснювати з використанням показників, що безпосередньо характеризують ефективність їхньої діяльності, а саме:
- забезпечення ритмічної роботи устаткування, що обслуговується, підвищення коефіцієнта його використання;
- зменшення кількості випадків і тривалості несправності машин та устаткування;
- збільшення міжремонтного періоду експлуатації, скорочення витрат на обслуговування та ремонт обладнання
- безперебійне забезпечення робочих місць інструментом, енергією, пальним тощо.
Організація преміювання спеціалістів та службовців має свої особливості. Так, спеціалістів основних виробничих підрозділів рекомендується преміювати виходячи з конкретних завдань, що стоять перед цими підрозділами, незалежно від загальних підсумків роботи підприємства в цілому (показники преміювання повинні передбачати досягнення високих кінцевих результатів роботи саме цього підрозділу, зростання ефективності його діяльності).
РОЗДІЛ 2. ОБЛІК РОЗРАХУНКІВ ПО оплатІ праці
2.1 Первинний облік витрат праці та її оплати
На виконання міроприємств по реалізації Державної програми переходу на міжнародну систему обліку, Міністерством статистики України № 253 від 09.10.1995 р. затверджені та введені в дію з 01.01.1996 р. наступні типові форми первинного обліку використання робочого часу:
П-12 „Табель обліку використання робочого часу та розрахунку зарабітної плати”.
Використовують для обліку робочого часу всіх категорій працюючих для одержання даних про відпрацьований час, розрахунку зарплати, а також складання статистичної звітності з праці. Його складають в одному екземплярі і передають в бухгалтерію.
П-13 „Табель обліку використання робочого часу”
Використовується в умовах автоматизованої системи управління підприємством. Бланк по ф. П-13 із заповненими окремими реквізитами (цех або відділ, бригада, прізвище, ім'я, по батькові, професія або посада, табельний номер тощо) може бути створений за допомогою ЕОМ.
П-14 „Табель обліку використання робочого часу”.
Необхідний для обліку використання робочого часу працівників із стабільним місячним окладом або ставкою. В даному документі використовуються умовні позначення, зокрема: ВІ - вихідні, святкові та неробочі дні; Х - тимчасова непрацездатність, оформлена листками непрацездатності; В - відпустка (основна щорічна) тощо. Табель ведеться протягом місяця керівником або обліковцем конкретного підрозділу, а в кінці місяця з підписами вказаних осіб передається до бухгалтерії.
Для працівників із погодинною оплатою праці ці табеля є підставою для нарахування їм зарплатні.
П-15 „Список осіб, які працювали наднормово”.
Використовується для обліку часу, що був відпрацьований наднормово.
П-16 „Листок обліку простоїв”.
На підставі ф. П-16 здійснюється облік часу простоїв.
Для обліку об'єму виконаних робіт, витрат робочого часу та нарахованої заробітної платні членам бригади із відрядною формою оплати праці, в первинних виробничих підрозділах використовують „Наряд на відрядну роботу (для бригади)”. Наряд виписують строком на 1 місяць в одному екземплярі. В ньому протягом місяця разом із об'ємом виконаних бригадою робіт, на зворотньому боці щоденно робиться відмітка про кількість відпрацьованого часу кожним працівником бригади.
По факту виконання завдання або закінчення календарного місяця визначається загальна сума заробітку, яка належить до виплати бригаді за виконані роботи. Заробіток кожного працівника визначається, виходячи із його кваліфікаційного розряду та кількості відпрацьованого часу.
Для обліку об'єму виконаних робіт, витрат робочого часу та нарахованої заробітної платні робітників-відрядників використовується також „Наряд на відрядну роботу (індивідуальний)”, який відкривається на кожного робітника в розрахунку на календарний місяць.
Для нарахування заробітної платні водіям вантажних автомобілів використовується „Дорожній лист вантажного автомобіля”, зокрема: типова форма № 1 (міжнародна) і типова форма № 2 - в межах України. Дорожній лист виписується щоденно. Для нарахування заробітної платні водіям легкових автомобілів використовується „Дорожній лист легкового автомобіля” (типова форма № 3).
2.2 Аналітичний та синтетичний облік оплати праці
Після розрахункової обробки первинних документів по обліку витрат праці та її оплати та іншої вихідної інформації, складаються розрахункові відомості, які узагальнюють статистичні дані по розрахунках з робітниками та службовцями.
Наступним етапом роботи по розрахунках з робітниками та службовцями є формування даних синтетичного обліку розрахунків та звітності. Для обліку розрахунків по оплаті праці застосовується рахунок 66 “Розрахунки з оплати праці”. Цей рахунок пасивний, балансовий, розрахунковий. На цьому рахунку вілбувається узагальнення інформації про розрахунки з персоналом, який відноситься як до облікового, так і до необлікового складу підприємства, з оплати праці (за всіма видами заробітної плати, премій, допомог тощо), а також розрахунки за не одержану персоналом у встановлений термін суму з оплати праці (розрахунки з депонентами).
Рахунок 66 “Розрахунки з оплати праці “ має такі субрахунки:
661 - “Розрахунки за заробітною платою”;
662 - “Розрахунки з депонентами”.
При нарахуванні заробітної плати кредитується рахунок 66 «Розрахунки з оплати праці» й дебетуються рахунки в залежності від видів виробництв (основного, допоміжного), де виконувались роботи, характеру цих робіт, категорії робітників, а також від виду заробітної плати (основна, додаткова). Тому за кредитом рахунку 66 “Розрахунки з оплати праці” відображається нарахована працівникам підприємства основна та додаткова заробітна плата, премії, допомога по тимчасовій непрацездатності, інші нарахування, за дебетом - виплата заробітної плати, премії, допомоги тощо, а також суми утриманих податків, платежів за виконавчими документами, вартість одержаних матеріалів, продукції та товарів у рахунок заробітної плати та інші утримання.
Нараховані, але не одержані персоналом у встановлений строк (через нез'явлення одержувачів) суми з оплати праці, відображаються за дебетом субрахунку 661 “Розрахунки за заробітною платою” та кредитом субрахунку 662 ”Розрахунки з депонентами”.
Вилучені з банку грошові кошти на видачу вказаної заробітної плати, але не виплачені у встановлений термін повертаються у банк.
Аналітичний облік депонованої заробітної плати ведеться у книзі (картках) обліку депонованих сум або безпосередньо в реєстрах невиданої заробітної плати, які складаються касиром.
При розрахунках із працівниками при ручному способі обробки документів суми вносять у розрахункові відомості або розрахунково-платіжні відомості. Розрахункові відомості по заробітній платі за місяць складаються з розділів «Нарахування заробітної плати», «Відраховано, передано, внесено, виплачено», «Належить на 1 число сума до виплати».
Розрахунково-платіжні відомості виконують подвійну функцію: по-перше, за їх допомогою виконуються розрахунки з працівниками, по-друге, вони є формою аналітичного обліку рахунка 66 “Розрахунки з оплати праці”.
Аналітичний облік розрахунків з персоналом ведеться за кожним працівником, видами виплат та утримань. Сума всіх нарахувань заробітної плати по кожному аналітичному рахунку (тобто по кожному працівникові) дорівнює кредитовому обороту синтетичного рахунка 66 за звітній місяць, тобто сумі нарахованої заробітної плати по цеху, відділу та підприємству у цілому. Сума усіх утримань по аналітичних рахунках дорівнює дебетовому обороту синтетичного рахунку 66 “Розрахунки з оплати праці”.
По кредиту субрахунку 661 “Розрахунки за заробітною платою” відображається нарахована заробітна плата працівникам за звітній місяць. При утворенні у встановленому порядку резерву на оплату відпусток працівникам і винагород за вислугу років (які виплачуються один раз на рік) нараховані в рахунок цього резерву суми відносяться з кредиту субрахунку 661 “Розрахунки за заробітною платою” у дебет рахунка 47 “Забезпечення майбутніх витрат і платежів ”.
При нарахуванні заробітної плати за час відпустки слід мати на увазі, що суми коштів, нараховані за щорічні і додаткові відпустки, включаються до фонду оплати праці звітного місяця тільки в сумі, яка припадає на дні відпустки у звітному місяці. Суми, які припадають на дні відпустки в наступному місяці, включаються до фонду оплати праці в наступному місяці. Крім того, із суми відпускних, які припадають на неповний наступний місяць, при виході у відпустку прибутковий податок не утримується. Прибутковий податок із цих сум утримується після повернення з відпустки за сукупністю із заробітком за повний місяць у загальному порядку.
Таким чином, заробітна плата за чергові і додаткові відпустки відображається в поточному місяці по кредиту субрахунку 661 і дебету рахунків з обліку затрат на виробництво або робіт тільки в сумі, яка припадає на дні відпустки у даному звітному місяці. Заробітна плата, нарахована за чергові додаткові відпустки, які припадають на дні відпустки наступного місяця, по кредиту субрахунку 661 повинна відображатись в наступному місяці, а у звітному місяці на виплачені з каси підприємства суми відпускних виплат здійснюється лише запис по дебету субрахунку 661 і кредиту рахунка 30 “Каса”.
Суми допомоги, які нараховуються з тимчасової непрацездатності, та інші суми, що виплачуються за рахунок відрахувань на соціальне страхування, відносяться з кредиту субрахунку 661 у дебет рахунка 65 “Розрахунки за страхуванням”.
Таблиця 2.2
Основні проводки по нарахуванню та утриманню із заробітної плати
|
п/п |
Найменування господарської операції |
Бухгалтерська проводка |
||
|
Дт |
Кт |
|||
|
1 |
Нарахована заробітна плата за ремонт основних засобів робітникам основного й допоміжного виробництв та ін. |
23 |
661 |
|
|
2 |
Нарахована заробітна плата інженерно-технічним працівникам і адміністративному персоналу. |
91,92 |
661 |
|
|
3 |
Нарахована заробітна плата за роботи, що належать до витрат майбутніх періодів. |
39 |
661 |
|
|
4 |
Нарахована заробітна плата працівникам, зайнятим збутом і реалізацією продукції. |
93 |
661 |
|
|
5 |
Нарахована оплата, пов`язана з виправленням браку продукції. |
24 |
661 |
|
|
6 |
Нарахована заробітна плата торговим працівникам, працівникам посередницьких підприємств. |
92,93,94 |
661 |
|
|
7 |
Нараховані суми оплати праці, пов`язані з операціями по вибуттю (реалізації) основних засобів. |
972 |
661 |
|
|
8 |
Нараховані суми за рахунок відрахувань на соціальне страхування (за лікарняними листками та ін.). |
652 |
661 |
|
|
9 |
Нестачі, раніше віднесені за рахунок винних осіб, списані за рахунок підприємства. |
92 |
661 |
|
|
10 |
Нараховані суми оплати праці робітникам основного виробництва. |
23 |
661 |
|
|
11 |
Нарахована заробітна плата за роботи, виконані за рахунок коштів цільового фінансування. |
48 |
661 |
|
|
12 |
Нарахована заробітна плата за рахунок резерву наступних платежів. |
47 |
661 |
|
|
13 |
Нарахована матеріальна допомога (оздоровча тощо). |
65 |
661 |
|
|
14 |
Нарахована вихідна допомога передбачена діючим законодавством. |
23,91,92 |
661 |
|
|
15 |
Депонована заробітна плата |
661 |
662 |
|
|
16 |
Нарахована заробітна плата працівникам за роботу, пов`язану з ліквідацією стихійного лиха, пожеж тощо. |
991 |
661 |
|
|
17 |
Повернуті до каси надлишки нарахованих сум (переплата) |
30 |
661 |
|
|
18 |
Виплачені з каси заробітна плата, суми за лікарняними листками. |
661 |
30 |
|
|
19 |
Відраховані із заробітної плати прибутковий податок і збір на випадок безробіття. |
661 |
641 |
|
|
20 |
Відраховані із нарахованої заробітної плати працюючих 2% до Пенсійного фонду. |
661 |
651 |
|
|
21 |
Відраховані із заробітної плати проф.внески, 1% |
661 |
685 |
|
|
22 |
Відраховані із заробітної плати перевитрачені підзвітні суми. |
661 |
372 |
|
|
23 |
Сплачено за подарунки. |
68 |
31 |
|
|
24 |
Видані подарунки працівникам підприємства, речові призи та матеріальна допомога (придбані з урахуванням ПДВ):а) що не перевищують 12 мінімальних розмірів заробітної плати в розрахунку за рік: |
|||
|
- видані подарунки працівникам підприємства |
661 |
68 |
||
|
- списана вартість подарунків за рахунок коштів підприємства. |
48 |
661 |
||
|
- нарахування на вартість подарунків до Пенсійного фонду 33,2% . |
91 |
651 |
||
|
б) що перевищують 12 мінімальних розмірів заробітної плати у розрахунку за рік: |
||||
|
- видані подарунки працівникам підприємства |
661 |
68 |
||
|
- списана вартість подарунків за рахунок коштів підприємства |
48 |
661 |
||
|
- нарахування на вартість подарунків, речових призів та матеріальну допомогу |
91 |
651 |
||
|
- прибутковий податок (у складі сукупного оподатковуваного доходу) працівника за місяць |
661 |
641 |
||
|
- збір на випадок безробіття , 0,5% |
661 |
65 |
2.3 Шляхи удосконалення обліку праці та її оплати в Україні
Бухгалтерський облік є важливим інструментом управління та діловою мовою бізнесу. Ґрунтуючись на даних бухгалтерського обліку, як системи суцільного, безперервного та документального оформлення господарських процесів, вони дають змогу оцінювати результати господарської діяльності, прогнозувати напрями підвищення ефективності виробництва і приймати необхідні управлінські рішення.
Реформування економічних відносин, впровадження ринкових механізмів, різні форми власності потребували внесення змін у національну систему бухгалтерського обліку та звітності як необхідної умови отримання достовірної інформації для прийняття обґрунтованих рішень, вибору надійних господарських партнерів і запобігання підвищеного ризику діяльності.
Кабінет Міністрів України затвердив у 1998 році Програму реформування бухгалтерського обліку в Україні, яка передбачала зміни в системі бухгалтерського обліку суб'єктів господарювання, що спиралися б на застосування міжнародних стандартів фінансової звітності. Підготовка Програми реформування бухгалтерського обліку була обґрунтована положенням про необхідність адаптації міжнародного досвіду до конкретного економіко-правового середовища, тобто вказівки щодо регулювання бухгалтерського обліку повинні формуватися, орієнтуючись на його традиції в нашій країні і міжнародні стандарти, щоб взагалі бути синхронними або не мати принципових розбіжностей за міжнародними стандартами.
Головним завданням реформування бухгалтерського обліку згідно з Програмою є приведення національної системи бухгалтерського обліку і звітності у відповідності до реалій ринкової економіки та міжнародних стандартів фінансової звітності. Крім того, необхідно було встановити з боку держави правила і процедури обробки інформації та складання фінансової звітності тільки для зовнішніх користувачів, а безпосередньо суб'єктам підприємництва дати змогу самостійно встановлювати межі та форми ведення обліку для внутрішніх потреб управління, включаючи ведення в окремій системі рахунків і регістрів обліку доходів, витрат, товарно-грошових потоків у потрібному самому підприємству аспекті деталізації та регламентації.
Програмою було передбачено такі напрямки реформування бухгалтерського обліку:
1. На законодавчому рівні закріпити основні принципи ведення бухгалтерського обліку і параметри фінансової звітності. З цією метою передбачалося здійснення необхідної аргументаційної, експертної, пояснювальної та іншої діяльності під час підготовки в комітетах Верховної Ради України поданого Кабінетом Міністрів України для прийняття законопроекту "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".
2. Законодавчо встановити орган, уповноважений визначити основні напрями побудови бухгалтерського обліку в країні, тобто такий, що здійснює керівництво організацією єдиної системи обліку.
3. Формування нормативної бази - положень (стандартів) з бухгалтерського обліку. Конкретна робота в цьому напрямі велася в рамках Методологічної ради з бухгалтерського обліку Міністерства Фінансів України.
4. Розробка Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування, зорієнтоване на видачу інформації для фінансової та внутрішньовиробничої звітності, структура плану б дала змогу забезпечити складання фінансової звітності.
5. Врахування неминучих змін у Плані рахунків при розробці та затвердженні форм бухгалтерського обліку та їх складових - регістрів бухгалтерського обліку, в тому числі орієнтованих на застосування суб'єктами малого бізнесу. Передбачалося вдосконалити, переглянути і розробити форми первинної облікової документації та порядок їх застосування.
6. Кадрове забезпечення з одночасним уточненням кваліфікаційних характеристик і професійних вимог до фахівців бухгалтерського обліку.
16 липня 1999 року Верховною Радою України було прийнято Закон "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", який набув чинності з 1 січня 2000 р. З цієї дати також почалося застосування положень (стандартів) бухгалтерського обміну та Плану рахунків.
Потрібно зазначити, що головним нормативним документом у системі регулювання бухгалтерського обліку Закон назвав положення (стандарти) бухгалтерського обліку, які мають затверджуватися Міністерством Фінансів України. На сьогодні затверджено 32 положення (стандарт) бухгалтерського обліку та у такому самому статусі Примітки до річної фінансової звітності.
Конкретика подвійного запису на рахунках бухгалтерського обліку, закріплена в статі 9 Закону, безпосередньо викладена в Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку.
У статті 4 Закону перераховано основні принципи бухгалтерського обліку, яки знайшли втілення у нормативно-методичній базі і застосування в практичній бухгалтерії.
Вперше безпосередньо законом визначено обсяг річної фінансової звітності для суб'єктів підприємницької діяльності в складі Балансу, Звіту про фінансові результати, Звіту про рух грошових коштів, Звіту про рух власного капіталу, Приміток (додатку) до річного звіту. Квартальний звіт обмежено Балансом і Звітом про фінансові результати.
Скорочена за кількістю показників фінансова звітність суб'єктів малого підприємництва і представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності, яка складається з Балансу і Звіту про фінансові результати.
Важливим інструментом гармонізації національної системи бухгалтерського обліку з міжнародними стандартами є План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій та інструкція про його застосування.
Головна мета плану рахунків - забезпечення інформацією, потрібною для спостереження за діяльністю підприємства і прийняття управлінських рішень та складання фінансової звітності. Структура нового плану рахунків узгоджена зі Структурою балансу і Звіту про фінансові результати, яка встановлена відповідними національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
План рахунків складається з синтетичних рахунків, з яких близько 70 застосовуються у більшості галузей і видів економічної діяльності.
Разом з запровадженням реформованої системи бухгалтерського обліку підвищилась роль і місце обліково-економічної служби у забезпеченні ефективної фінансово-господарської діяльності, адже вміло розробляючи й застосовуючи елементи облікової політики на підприємстві, можна в конкретній кон'юнктурно-господарській ситуації досягти більше прийнятних результатів.
Це одночасно накладає на цих фахівців відповідальність за вміле і правильнее застосування П(с)БО.
Чітка побудова бухгалтерського обліку відповідно до змін, що відбуваються в його організації й техніці ведення, підвищує роль обліку як основного засобу одержання достовірної інформації для прийняття економічно обґрунтованих рішень і попереджень ризику у виробничо-господарській фінансовій діяльності підприємств, у системи оподаткування, у складанні балансу, фінансової звітності.
РОЗДІЛ 3. Особливості обліку оплати праці за умов використання інформаційних систем
Розвиток форм бухгалтерського обліку відбувається шляхом розширення аналітичності, посилення оперативності облікової інформації та підвищення контрольних функцій обліку. Активна роль у цьому належить обчислювальній техніці, яка докорінно змінює технологічний процес обліково-аналітичної роботи, створює умови для використання принципово нових облікових регістрів. На даному етапі розвитку бухгалтерського обліку в Україні важливе місце займає автоматизація збирання й обробки облікової інформації. Завдання автоматизації - підвищення якості роботи як бухгалтерів зокрема, так і всієї бухгалтерії в цілому. Звичайно, найбільша кількість помилок в обліку при паперовій технології виникає на етапі перенесення даних з одного регістру в іншій, а також при складанні різноманітних довідок і звітів. Використання автоматизованого обліку дає змогу повністю убезпечитися від подібних помилок, оскільки, як правило, при автоматизованому обліку ведеться тільки один обліковий регістр, всі інші формуються автоматично, і ризик помилки при перенесенні даних між регістрами дорівнює нулю. В Україні використовується значна кількість програмних продуктів для автоматизації бухгалтерського обліку, найбільш популярні серед яких - "Парус", "Фінанси без проблем", "1С - Бухгалтерія", "Fin Expert" та ін.
Організація самостійно обирає форми та методи бухгалтерського обліку виходячи з обє`му облікових робіт, наявності обчислювальної техніки та інших умов. Вони можуть не тільки використовувати рекомендовані форми, але й розробляти свої, зараховуючи форми бухгалтерських реєстрів, програму реєстрації та обробки інформації. Разом з тим вони повинні дотримуватись загальних методологічних принципів, встановлених в централізованому порядку, а також технології обробки облікових даних.
З переходом до прогресивних форм обліку кардинально змінюється характер та зміст бухгалтерської роботи, скорочується питома вага технічних процесів, заснованих на ручній праці. Головним для облікового персоналу стають функції організаторів процесу обробки економічної інформації.
Спосіб обробки господарських операцій при ведені бухгалтерського обліку чинить істотний вплив на організаційну структуру фірми, а також на процедури та методи внутрішнього контролю. Комп'ютерна технологія характеризується рядом особливостей, які потрібно враховувати при оцінці умов та процедур контролю.
Нижче показані відмінності комп'ютерної обробки даних від неавтоматизованої.
- Комп'ютерна обробка припускає використання одних і тих команд при виконанні ідентичних операцій бухгалтерського обліку, що практично виключає появу випадкових помилок, зазвичай присутніх ручній обробці. Напроти, програмні помилки приводять до неправильній обробки всіх ідентичних операцій при однакових умовах.
- Комп'ютерна система може здійснювати безліч процедур внутрішнього контролю, які в неавтоматизованих системах виконують різні спеціалісти. Така ситуація залишає спеціалістам, що мають доступ до комп'ютеру, можливість втручання в інші функції. В підсумку комп'ютерні системи можуть вимагати введення додаткових мір для підтримки контролю на необхідному рівні, який в неавтоматизованих системах досягається простим поділом функцій. До подібних мір може відноситись система паролів, які запобігають дії, не допустимі зі сторони спеціалістів, які мають доступ до інформації про активи та облікові документи через термінал в діалоговому режимі.
- У порівнянні з неавтоматизованими системами бухгалтерського обліку комп'ютерні системи більш відкриті для несанкціонованого доступу, включаючи осіб, що здійснюють контроль. Вони також відкриті для прихованої зміни даних і прямого чи непрямого одержання інформації про активи. Чим менше людина втручається в машинну обробку операцій обліку, тим нижче можливість виявлення помилок і неточностей. Помилки, допущені при розробці чи коригуванні прикладних програм, можуть залишатися непоміченими протягом тривалого періоду.
- Комп'ютерні системи дають у руки адміністрації широкий набір аналітичних засобів, що дозволяють оцінювати і контролювати діяльність фірми. Наявність додаткового інструментарію забезпечує зміцнення системи внутрішнього контролю в цілому і, таким чином, зниження ризику його неефективності. Так, результати звичайного зіставлення фактичних значень коефіцієнта витрат із плановими, а також звірення рахунків надходять до адміністрації більш регулярно при комп'ютерній обробці інформації. Крім того, деякі прикладні програми накопичують статистичну інформацію про роботу комп'ютера, яку можна використовувати з метою контролю фактичного ходу обробки операцій бухгалтерського обліку.
- Комп'ютерна система може виконувати деякі операції автоматично, причому їхнє санкціонування не обов'язкове документується, як це робиться в неавтоматизованих системах бухгалтерського обліку, оскільки сам факт прийняття такої системи в експлуатацію адміністрацією припускає в неявному виді наявність відповідних санкцій.
На сучасний момент існує досить велика кількість універсальних комплексів ведення бухгалтерського обліку, що призначені не тільки для автоматизації обліку праці і заробітної плати на малому підприємстві, але і для ведення всього бухгалтерського обліку, як на малих так і на великих підприємствах.
Наприклад - 1С: Бухгалтерія
Програма 1С:Бухгалтерія є універсальною бухгалтерською програмою. Основні її можливості полягають у тому, що вона передбачає: ведення синтетичного й аналітичного обліку стосовно потреб підприємства; ведення кількісного багатоваріантного обліку; одержання всієї необхідної звітності та різнорідних документів за синтетичним і аналітичним обліком; повну настроюваність (можливість доповнювати і змінювати план рахунків бухгалтерського обліку, систему проводок, ведення аналітичного обліку, форми первинних документів, форми звітності); автоматичний друк вихідних (первинних) документів. Застосування в обліку діалогових режимів спілкування і видачі облікової інформації є однією з принципово нових якостей, властивих новій схемі узагальнення. Діалогова форма ведення бухгалтерського обліку характеризується повною автоматизацією обробки і систематизації облікової інформації. Дані будь-якого рівня розробки можна отримати після відображення в обліку господарських операцій безпосередньо після введення її у базу даних. Діалогова форма ведення бухгалтерського обліку передбачає автоматизоване виконання завдань у бухгалтерському обліку як у регламентному, так і в діалоговому режимі, забезпечує обмежений доступ як до первинної, так і до систематизованої інформації шляхом введення паролів, перевірки повноважень на доступ до інформації. Діалогова форма ведення бухгалтерського обліку характеризується: автоматизованою фіксацією всієї облікової інформації на машинних носіях, автоматизацією документування; систематизацією, узагальненням і відображенням даних бухгалтерського обліку; відображенням даних не тільки в друкованому вигляді, а й у вигляді відеограм; автоматичним контролем вихідної інформації; забезпеченням розшифрування будь-якого результативного показника з наведенням порядку застосованих у машині розрахунків і всієї вхідної інформації,використаної для розрахунків; оперативним управлінням фінансовими, трудовими, матеріальними ресурсами підприємства; здійсненням аналізу даних за їх введенням.
Аналітичний облік ведеться по об'єктах аналітичного обліку (субконто) у натуральному і вартісному вираженнях. Програма надає можливість ручного й автоматичного введення проводок. Усі проводки заносяться в журнал операцій. При перегляді проводок у журналі операцій їх можна обмежити довільним тимчасовим інтервалом, групувати і шукати по різних параметрах проводок.
Крім журналу операцій програма підтримує кілька списків довідкової інформації (довідників):
- план рахунків;
- список видів об'єктів аналітичного обліку;
- списки об'єктів аналітичного обліку (субконто);
- констант і т.д.
На підставі введених проводок може бути виконаний розрахунок підсумків. Підсумки можуть виводитися за квартал, рік, місяць і за будь-який період, обмежені двома датами. Розрахунок підсумків може виконуватися по запиту й одночасно з введенням проводок (в останньому випадку не потрібно перерахування).
Після розрахунку підсумків програма формує різні відомості:
- зведені проводки;
- оборотно-сальдову відомість;
- оборотно-сальдову відомість по об'єктах аналітичного обліку;
- картка рахунку;
- картка рахунку по одному об'єкті аналітичного обліку;
- аналіз рахунку (аналог головної книги);
- аналіз рахунку по датах;
- аналіз рахунку по об'єктах аналітичного обліку;
- аналіз об'єкту аналітичного обліку по всіх рахунках;
- картка об'єкту аналітичного обліку по всіх рахунках;
- журнальний ордер.
У програмі існує режим формування довільних звітів, що дозволяє на деякій бухгалтерській мові описати форму і зміст звіту, включаючи в нього залишки й обороти по рахунках і по об'єктах аналітичного обліку. За допомогою даного режиму можуть бути реалізовані звіти, надані в податкові органи, крім того даний режим використовується для створення внутрішніх звітів для аналізу фінансової діяльності організації в довільній формі.
Крім того програма має функцію збереження резервної копії інформації і режим збереження в архіві текстових документів.
Для автоматизації операцій, пов”язаних з нарахуванням та виплатою заробітної плати в типовій конфігурації передбачені документи „Нарахування заробітної плати” та „Виплата заробітної плати”.
Розрахунок зарплати, що реалізований в конфігурації, можна застосовувати для підприємств з невеликою кількістю працівників з почасовою системою оплати праці(у відповідності із встановленими посадовими окладами). Окрім рахунків виробничих витрат та валових витрат, в операціях з обліку розрахунків витрат на оплату праці балансовий рахунок 66 „Розрахунки з оплати праці”, а також субрахунки рахунка 64 „Розрахунки за податками та платежами”, субрахунки рахунка 65 „Розрахунки за страхуванням”. Аналітичний облік організований по субконто „Співробітники”, якому відповідають елементи довідника „Співробітники”. Він знаходиться в меню Довідники>Співробітники. (Додаток А).
Діалогове вікно редагування реквізитів елемента довідника має декілька закладок. Закладка „Загальні” містить головні відомості про співробітника: табельний номер (код), прізвище, ім'я, по батькові, стать, посада. Якщо робота в організації є головним місцем роботи фізичної особи, то це позначають прапорцем „Основний”. Для співробітників, які працюють з 1С:Бухгалтерия, потрібно в реквізиті Код користувача задати їхні імена у тому ж вигляді, як їх записано в конфігураторі. На закладці „Дані про з/п” є реквізити, що містять дані, необхідні для нарахування заробітної платні і вирахування прибуткового податку: суму місячного окладу (або погодинного тарифу), розмір авансу, кількість дітей, пільги щодо прибуткового податку, а також рахунок і статтю витрат, на які списуватимуть нараховану цьому співробітнику заробітну платню.
Реквізит „Вид затрат” потрібно заповнювати обов'язково. Паспортні дані (серія, номер, ким виданий, дата видачі, місце проживання) наведено на однойменній закладці. Закладка „Податкові дані” містить індивідуальний податковий номер співробітника, назву й адресу податкової інспекції за місцем його проживання. (Додаток Б).
Документ „Нарахування заробітної плати” призначений для автоматичного розрахунку та нарахування заробітної плати. Документ знаходиться в меню Документи>Зарплата>Нарахування ЗП. За допомогою цього документа можливе виконання наступних операцій:
Подобные документы
Сутність, форми та системи оплати праці. Первинний облік праці та її оплати, синтетичний та аналітичний облік нарахування; облік нарахування внесків до соціальних фондів. Шляхи удосконалення методики бухгалтерського обліку праці та заробітної плати.
дипломная работа [82,3 K], добавлен 03.12.2009Форми і системи оплати праці, що використовуються на підприємстві. Первинний облік праці та її оплати. Порядок нарахування заробітної плати працівникам, допомоги по тимчасовій непрацездатності, щорічних відпусток. Утримання із заробітної плати.
курсовая работа [493,7 K], добавлен 26.02.2011Економічна сутність оплати праці. Організація та нормативне регламентування обліку оплати праці. Особливості фінансового стану та облікової політики КП "Трест зеленого господарства". Напрямки удосконалення обліку розрахунків з оплати праці в господарстві.
курсовая работа [188,6 K], добавлен 26.01.2013Економіко-правове забезпечення нормативної бази регулювання обліку розрахунків з оплати праці. Організація облікової політики на підприємстві. Проведення аудиту оплати праці та облік розрахунків з оплати праці з використанням комп'ютерних технологій.
курсовая работа [76,3 K], добавлен 22.10.2014Економічна сутність оплати праці, її основні види та форми. Особливості обліку розрахунків з оплати праці готівкою та через банкомат. Натуроплата як складова трудових правовідносин, її облік. Порядок складання звітності за рахунками із заробітної плати.
курсовая работа [1,7 M], добавлен 27.02.2012Облік розрахунків за виплатами працівникам. Первинний і зведений облік розрахунків за виплатами. Принципи обчислення середнього заробітку та оподаткування заробітної плати. Аналітичний і синтетичний облік оплати праці. Контроль розрахунків з оплати праці.
курсовая работа [79,9 K], добавлен 19.12.2011Організація й форми оплати праці персоналу ТОВ "Харвист Холдинг". Нормативно-правове й регламентне регулювання обліку операцій, що пов'язані з нарахуванням і виплатою заробітної плати. Документальне оформлення й облік різних утримань із заробітної плати.
курсовая работа [1,7 M], добавлен 11.10.2013Характеристика діючої нормативно-правової бази з обліку і аудиту заробітної плати. Сучасні форми і системи оплати праці, нарахування заробітної плати. Аналіз діяльності і оцінка фінансово-економічного стану ТОВ "Наргус". Аудит розрахунків з оплати праці.
дипломная работа [348,3 K], добавлен 07.07.2011Теоретичні, наукові основи обліку праці та її оплати. Синтетичний та аналітичний облік праці та розрахунків по її оплаті. Організація і методика проведення аудиту розрахунків з працівниками. Умови і порядок преміювання. Оплата праці від валового доходу.
реферат [87,6 K], добавлен 06.05.2009Принципи і складові елементи організації заробітної плати. Державне регулювання оплати праці в Україні. Загальна характеристика підприємства ТОВ "Вуглесервіс". Застосування інформаційних технологій обліку оплати праці. Загальні питання охорони праці.
дипломная работа [193,0 K], добавлен 18.11.2013
