Облік грошових коштів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

В умовах ринкової економіки підприємства постійно підтримують фінансові взаємовідносини з іншими підприємствами, організаціями та робітниками підприємства і окремими особами. Вони здійснюють як готівкові так і безготівкові розрахунки. Для цього кожне підприємство має касу, для розрахунків готівкою і відкриті у установах банків розрахункові рахунки, для безготівкового обігу, а також зберігання власних коштів.

Актуальність теми дипломної роботи полягає у тому, що сучасні умови існування підприємств, а також процеси, що протікають у економіці України підтверджують важливість і необхідність грошових коштів для здійснення фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємництва. Водночас тема грошових коштів являється дуже «тендітною» ділянкою при аналізі платоспроможності та подальшого існування кожного суб'єкту господарювання. Тому на кожному підприємстві повинні створюватися всі умови для ретельного контролю за оприбуткуванням, видачею та рухом грошових коштів.

У розробку питань теорії та методології обліку грошових коштів вагомий внесок зробили: М.Я. Дем`яненко, Ф.Ф. Бутинець, Г.Г. Кірейцев, В.Б. Моссаковський, Ю.І. Осадчий, І.А. Бланк, Л.К. Сук, В.М. Жук, В.С. Рудницький, О.М. Петрук, Н.М. Малюга, В.О. Шевчук, А.М. Андросов, В.Ф. Палій, Я.В. Соколов, Ван Бреда, М.Р. Метьюс, М.Х.Б. Перера, Ж. Рішар, Е.С. Хендріксен.

Мета дипломної роботи - розробити науково обґрунтовані теоретичні та практичні рекомендації щодо удосконалення обліку, та підсилення контролю за станом грошових коштів на агропромисловому підприємстві, на підставі дослідження теоретичних положень та критичного аналізу діючої у Україні практики обліку та аудиту грошових коштів.

Основними завданнями дипломної роботи є:

- дослідити законодавчо-нормативні та теоретичні основи обліку і аудиту грошових коштів;

- проаналізувати організаційно-економічну характеристику відкритого акціонерного товариства «Березанський» (далі - ВАТ «Березанський»);

- вивчити особливості обліку грошових коштів на підприємстві;

- провести аудит грошових коштів на підприємстві;

- надати рекомендації щодо удосконалення обліку і аудиту грошових коштів.

Об'єктом дослідження є господарські операції з грошовими коштами, які знайшли відображення у системі бухгалтерського обліку та звітності ВАТ «Березанський».

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та практичних питань обліку і аудиту грошових коштів.

У процесі дослідження використовувалися наукові методи, основані на діалектичному методі пізнання та об'єктивних законах економіки. Теоретичні аспекти обліку досліджувалися із застосуванням методів індукції і дедукції, за допомогою яких визначено місце грошових коштів у системі розрахунків. Історичний та логічний методи, а також метод порівняння використано при уточненні та деталізації рахунків з обліку і аудиту грошових коштів. Метод порівняння застосовувався і при дослідженні процедур автоматизації обліку розрахунків. За допомогою статистичних методів перевірено методику розрахунків комплексної оцінки фінансового стану досліджуваного підприємства. Методи причинно-наслідкових зв'язків та абстрактно-логічний використовувалися для удосконалення класифікації грошових коштів, для потреб підвищення якості інформації бухгалтерського обліку; метод спостереження - для визначення стану обліку грошових коштів у ВАТ «Березанський».

Теоретичною та методологічною основою дипломної роботи є праці вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем організації грошових коштів; господарські операції з обліку грошових коштів; законодавчі та нормативні акти з питань бухгалтерського обліку та цивільно-правових відносин; методичні матеріали; данні фінансової, податкової та статистичної звітності підприємства ВАТ «Березанський».

Дана робота містить чотири розділи, які почергово характеризують методику дослідження. Так, перший розділ розкриває нормативно-правову базу та теоретичні основи обліку аудиту грошових коштів. Другий розділ містить організаційно-економічну характеристику досліджуваного підприємства. Третій розділ розкриває інформацію, що стосується первинного, синтетичного та аналітичного обліку і аудиту грошових коштів. У четвертому розділі запропоновані шляхи удосконалення обліку і аудиту грошових коштів на досліджуваному підприємстві.

Вихідними даними для виконання дипломної роботи є дані основних форм фінансової звітності підприємства, а саме: балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал.

Дипломна робота виконана на 86 аркушах друкованого тексту, містить 2 рисунки, 19 додатків. Список використаної літератури налічує 62 джерела.

РОЗДІЛ 1 ЗАКОНОДАВЧО-НОРМАТИВНА БАЗА ТА ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА АУДИТУ ГРОШОВИХ КОШТІВ

1.1 Законодавчо-нормативна база бухгалтерського обліку та аудиту грошових коштів на підприємствах України

Нормативна база, яка регулює функціонування підприємства, складається з таких законодавчих та нормативних документів.

Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні». Цей Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Він поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Джерелами інформації для проведення обліку та аудиту грошових коштів є:

1. Баланс (форма № 1) - звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал. Інформація про основні засоби відображається у рядках 030-033. Порядок складання балансу регулює Положення (стандарт) бухгалтерського обліку (далі - П(с)БО) 2 «Баланс» (Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. N 87).

2. Звіт про фінансові результати та їх використання (форма № 2) - це звіт про доходи, витрати і фінансові результати підприємства. Порядок складання звіту регулює П(с)БО 3 «Звіт про фінансові результати» (Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. N 87).

Відповідно до Закону України «Про аудиторську діяльність» N 140-V від 14.09.2007 [51], аудиторська діяльність - підприємницька діяльність, яка включає в себе організаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок (аудит) та надання інших аудиторських послуг. Аудит здійснюється незалежними особами (аудиторами), аудиторськими фірмами, які уповноважені суб'єктами господарювання на його проведення. Закон «Про аудиторську діяльність» визначає загальні засади аудиторської діяльності, встановлює вимоги до суб'єктів аудиторської діяльності, до порядку проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг.

Касові операції (надходження готівки до каси і видача з неї) здійснюються на підставі Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. № 637 [44]. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні - найважливіший закон, згідно якого ведуться всі касові операції. Основний Закон, що регулює організацію бухгалтерського обліку - Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» та П(с)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» також висвітлюють питання про рух грошових коштів [36].

Ст. 34 П(с)БО 2 «Баланс» [40] визначає, що у статті Балансу «Грошові кошти та їх еквіваленти» відображаються кошти у касі, на поточних та інших рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти грошових коштів. У цій статті окремо наводяться кошти у національній та іноземній валютах. Кошти, які не можна використати для операцій протягом одного року, починаючи з дати балансу або протягом операційного циклу внаслідок обмежень, слід виключати зі складу оборотних активів та відображати як необоротні активи. У описуваному рядку 231 «у т.ч. у касі» наводять суму наявної у касах підприємства готівки (як, у тому числі з рядка 230).

П(с)БО 4 «Звіт про рух грошових коштів» [42] є нормативною основою для складання найважливішої форми фінансової звітності яка має назву Звіт про рух грошових коштів. Цим П(с)БО визначається зміст і форма Звіту про рух грошових коштів та загальні вимоги до розкриття його статей. Така інформація дає користувачам фінансової звітності можливість зіставляти, оцінювати і прогнозувати грошові потоки підприємства; досліджувати спроможність підприємства погасити зобов'язання та сплатити дивіденди; виявляти причини різниці між прибутком і грошовими надходженнями та видатками; аналізувати грошові та не грошові аспекти операцій підприємства.

Крім цього Положення існують ще декілька документів, які регулюють операції з грошовими коштами у касі підприємства. До них належать:

1. Наказ Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню обігу готівки» від 12.09.95 р. № 436/95 [60] прийнято з метою подальшого вдосконалення організації готівкового обігу, зміцнення касової дисципліни, підвищення ефективності контролю за додержанням суб'єктами господарської діяльності встановленого порядку ведення операцій з готівкою у національній валюті. Посилення відповідальності за додержання ними норм з регулювання обігу готівки та виконання своїх зобов'язань перед бюджетами і державними цільовими фондами. У разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу.

2. Аудиторська палата України рішенням від 30.04.2007 року затвердила Міжнародні стандарти аудиту (далі - МСА), надання впевненості та етики [32], що врегульовують вимоги до аудиту, його мету, принципи договірних відносин із замовниками, планування, інформаційне та методичне забезпечення перевірок. Методику збирання та формулювання доказів, порядок складання аудиторських висновків та звітів, дотримання спеціальних умов проведення аудиту. Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики (далі - МСА НВЕ) слід застосовувати при аудиторській перевірці фінансової звітності. МСА НВЕ треба також застосовувати (за потреби, у адаптованому вигляді) при аудиторській перевірці іншої інформації та при наданні супутніх послуг. МСА НВЕ містять основні принципи та процедури, а також відповідні рекомендації, подані у вигляді пояснювального та іншого матеріалу. Основні принципи та процедури слід тлумачити у контексті пояснювального та іншого матеріалу, який подає рекомендації щодо їх застосування. За виняткових обставин аудитор може вважати за необхідне відступити від МСА НВЕ задля ефективнішого досягнення мети аудиторської перевірки. У разі виникненні такої ситуації аудитор має бути готовим обґрунтувати цей відступ. МСА НВЕ треба застосовувати лише до суттєвих аспектів.

Згідно MCA 300 «Планування роботи» аудитор повинен планувати свою роботу так, щоб ефективно провести аудиторську перевірку. Планування має ґрунтуватися на попередньому вивченні особливостей бізнесу клієнта [33].

Основні питання, які треба розглянути при плануванні аудиту грошових коштів:

- мета;

- застосовувані критерії;

- процес виконання завдання та можливі джерела доказів;

- попередні судження про суттєвість та ризик;

- персонал та вимоги щодо необхідного досвіду, зокрема участь експертів.

Планування і нагляд здійснюються постійно протягом виконання завдання, планів треба дотримуватися.

Метою планування є встановлення найважливіших напрямів аудиту, виявлення проблемних питань. Планування допоможе аудиторові належно організувати свою роботу і здійснювати нагляд за роботою асистентів, а також координувати роботу інших аудиторів та фахівців.

Адекватне планування аудиторської роботи сприяє забезпеченню належної уваги до головних ділянок аудиторської перевірки, визначенню проблем і виконанню роботи у стислий термін.

Обсяг планування залежить від розмірів суб'єкта господарювання, складності завдань аудиторської перевірки, досвіду роботи аудитора з певним суб'єктом господарювання, а також від знання його бізнесу.

Вивчення бізнесу клієнта є важливою частиною планування роботи. Знання допомагають аудиторові виявити події, операції й особливості діяльності, які можуть суттєво вплинути на фінансові звіти.

1.2 Теоретичні основи бухгалтерського обліку та аудиту грошових коштів на агропромислових підприємствах України

Основною задачею грошових засобів і розрахунків являється своєчасне, і правильне документування операцій по руху грошових засобів, і використання їх за цільовим призначенням. Своєчасна перевірка розрахунків з дебіторами і кредиторами для попередження заборгованості строк, якої минув, своєчасністю розрахунків з постачальниками, покупцями, бюджетом, органами соціального страхування, працівниками і службовцями тощо. Аналіз руху грошових засобів дає можливість зробити більш обґрунтовані висновки про те, у якому об'єму і з яких джерел були отримані грошові кошти, які основні напрямки їх використання.

Інформація про наявність та рух готівкових коштів знаходить відображення на рахунку 30 «Каса» та у бухгалтерській звітності: Ф. 1 «Баланс», розділ II, у складі рядків 230 і 240, Ф. 3 «Звіт про рух грошових коштів», Ф. 5 «Примітки до річної фінансової звітності», розділ VI «Грошові кошти», рядок 640.

Основна частина розрахунків між підприємствами здійснюється безготівковим шляхом, тобто перерахуванням коштів з рахунка платника на рахунок одержувача у його банку. Банк зберігає кошти підприємств на цих рахунках, зараховує кошти, які надійшли на ці рахунки суми, виконує розпорядження підприємств про їхнє перерахування і видачу з рахунків і про проведення інших банківських операцій, передбачених банківськими правилами та договорами.

Порядок і форма розрахунків між платником і одержувачем коштів визначаються договором між сторонами.

Бухгалтерський облік операцій по розрахунковому рахунку здійснюється на підставі виписки банку з розрахункового рахунка, одержуваної підприємством періодично. До виписки банку додаються документи, на підставі яких зроблене рух коштів, на розрахунковому рахунку. Збільшення коштів відбивається по дебету рахунка 31 «Рахунки у банках», що є активним, а зменшення (списання) - по кредиту даного рахунка.

Важливою складовою аудиторської перевірки фінансово господарського стану підприємства є аудит грошових коштів, який проводиться за такими напрямками:

- аудит касових операцій;

- аудит операцій на поточному рахунку;

- аудит операцій на валютному та інших рахунках у банках..

Досліджуючи ці напрямки, можна зробити висновок про доцільність та ефективність використання грошових коштів клієнтом. У процесі аудиту операцій з грошовими коштами необхідно розв'язати такі основні завдання:

- ознайомитися з умовами зберігання готівки та інших грошових документів у касі;

- вивчити фактичний порядок документального оформлення операцій з надходження і вибуття грошових коштів, ведення касової книги та книги

реєстрації грошових документів, обліку касових операцій;

- установити законність і достовірність операцій з надходження та списання коштів з банківських рахунків, та правильність їх відображення.

Освоєння методики аудиту касових операцій є важливим, виходячи з таких причин: грошові кошти є найбільш ліквідними активами клієнта, вони мають масовий і поширений характер, рух готівки відбувається через касові операції, тому під час аудиту вони досліджуються суцільним методом. Особлива увага приділяється питанню забезпечення збереження грошей і дотримання касової дисципліни.

Завданням аудитора є оцінка системи обліку та внутрішнього контролю підприємства, оцінка аудиторського ризику, визначення достовірності та законності обліку і звітності , розробка рекомендацій щодо їх оптимізації.

Основними джерелами інформації перевірки касових операцій є первинні документи:

- прибуткові й видаткові касові ордери;

- квитанції на внесок готівки до банку або на оплату послуг інших організацій;

- розрахунково-платіжні (платіжні) відомості на виплату, заробітної плати відпускних, матеріальної допомоги, стипендій та інших виплат; трудові угоди на виконання й оплату певних робіт; акти інвентаризації готівки у касі; договір про матеріальну відповідальність; касова книга; звіти касира; журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів; облікові регістри (відомості, журнали, машинограми) за рахунками «Каса», «Рахунки у банках», «Інші грошові кошти»;

- Головна книга.

До джерел також слід віднести такі звітні документи:

- баланс підприємства (форма № 1);

- звіт про рух грошових коштів (форма № 3);

- книга обліку касових видатків та ін.

Починаючи дослідження операцій з грошовими коштами, аудитору доцільно отримати якомога повнішу інформацію про внутрішній контроль на даній ділянці обліку. З'ясувати, як на підприємстві дотримуються касової дисципліни, наскільки жорстко контролюються операції з готівкою, у тому числі з валютою, наскільки чітко забезпечується санкціонування різних платежів з поточного та інших рахунків підприємства (можна шляхом фактичної перевірки).

Важливим способом отримання даних є тестування за раніше підготовленими питаннями, зокрема, це можуть бути такі питання:

- чи укладена угода про матеріальну відповідальність касира;

- чи створені умови, що забезпечують збереження грошових коштів;

- чи повністю заповнюються реквізити у касових документах;

- чи проводяться раптові перевірки каси;

- як дотримуються встановленого ліміту каси;

- чи перевіряється відповідність проведених банківських операцій угодам та ін.

За результатами тестування встановлюється фактичне ставлення адміністрації до організації обліку і забезпечення збереження, і цільового використання грошових коштів на підприємстві. Відповідно, аудитор визначає для себе об'єкти підвищеної уваги під час планування контрольних процедур, послідовність етапів проведення аудиту, конкретні джерела отримання даних, уточнює аудиторський ризик.

Аудитор перевіряє облік грошових коштів за узгодженою програмою.

Наявність грошей, цінних паперів, грошових документів, оплачених санаторно-туристичними путівками, поштовими марками, бланків суворої звітності визначаються під час інвентаризації і оформлюється висновок про перевірку каси. Після здійснення інвентаризації каси аудитори розпочинають виконання інших процедур. Аудит касових операцій повинен проводитись згідно з розробленою програмою за такими напрямами:

- перевірка правильності документального оформлення операцій по касі;

- оцінка повноти і своєчасності оприбуткування грошових коштів;

- аналіз правильності списання грошових коштів на витрати;

- перевірка дотримання касової дисципліни;

- перевірка правильності відображення касових операцій у обліку.

Розпочинаючи перевірку касових операцій, аудитор виявляє правильність їх документального оформлення (повнота заповнення реквізитів прибуткових і видаткових документів; обов'язкова реєстрація прибуткових і видаткових ордерів, платіжних відомостей та ін., наявність підписів відповідальних осіб і отримувачів грошових коштів, відсутність виправлень, підчисток тощо).

Для цього вивчаються звіти касира з первинними документами і касова книга. Касова книга має бути пронумерована, прошнурована, опечатана печаткою і вестись у одному екземплярі. Додаткові касові книги дозволяється вести на підприємствах, які мають каси у підрозділах, територіально віддалених від адміністративного приміщення, а також у разі здійснення операцій з готівковою валютою (по кожній валюті окремо). Записи у касовій книзі мають бути ідентичними записам у звіті касира і підтверджуватися первинними документами. Якщо на підприємстві облік касових операцій комп'ютеризований, то допускається ведення касового щоденника, листи якого роздруковуються на принтері у двох примірниках (перший примірник періодично брошурується у вигляді книги, другий - є звітом касира).

У цьому разі аудитор повинен впевнитися (самостійно чи з допомогою експерта) у захищеності програми від несанкціонованого доступу касира та інших осіб з метою зміни нумерації документів (програма повинна генерувати наступний номер прибуткових і видаткових документів автоматично під час їх підготовки і друкування бланка).

Каси підприємств приймають готівку за прибутковими касовими ордерами (далі - ПКО), що підписані бухгалтером та касиром. Ця операція завіряється печаткою чи штампом касира, або відбитком касового апарата. Готівка з каси підприємства видається за видатковими касовими ордерами (далі - ВКО) і належно оформленими такими документами: платіжними відомостями, заявками на видачу грошей, рахунками з проставленими на цих документах штампами з реквізитами видаткового касового ордера. Ці документи на видачу грошей мають бути підписані керівником, головним бухгалтером і касиром чи уповноваженими ними особами. Прибуткові касові ордери і квитанції до них, а також видаткові касові ордери мають бути заповнені чітко. У цих документах не повинно бути ніяких підчисток чи виправлень [5, с.142].

Прибуткові і видаткові касові ордери до передавання у касу реєструються у спеціальному журналі. Усі надходження і видача грошей ураховуються у касовій книзі, записи у яку здійснює касир відразу після отримання чи видачі грошей за кожним ордером. Наприкінці робочого дня касир підводить підсумки операцій за день, виводить залишки грошей у касі на наступне число і передає у бухгалтерію звіт касира, який складається щоденно.

Бухгалтерські документи можуть вивчатись як у хронологічній послідовності, так і за групами якісно однорідних господарських операцій. Хронологічну перевірку документів може здійснювати тільки аудитор, що має досвід, оскільки при цьому необхідно досліджувати різні касові, товарні, розрахункові операції, посилаючись на численні законоположення і нормативні документи. Легше вивчати документи за групами однорідних операцій.

Аудитори використовують різні методи фактичного і документального контролю. Вибір методів та техніка проведення аудиту залежить від таких чинників:

- особливості роботи підприємства;

- форма ведення бухгалтерського обліку;

- фінансовий стан підприємства;

- програма аудиту;

- обсяг документообороту та ін.

Під час перевірки касових операцій особливу увагу звертають на виявлення повноти, своєчасності і правильності оприбуткування готівки (надходжень з банку, повернення підзвітних сум, виручки, внесків орендної плати та інших позареалізаційних доходів). Аудитор повинен запросити довідку про видані чекові книжки. Надходження з банку перевіряються за допомогою звіряння ідентичних сум, записаних у корінцях чеків, виписках банку і ПКО. Надходження виручки вивчається через звіряння сум у ПКО, накладних і рахунках-фактурах, стрічках касового апарата та ін. Повернення невикористаних авансів аналізується по ПКО. Позареалізаційні доходи повинні підтверджуватись відповідними угодами, актами, довідками.

Перевіряючи витрачання готівки з каси, аудитор повинен звернути увагу на юридичну обґрунтованість видачі грошей (наявність наказів на преміювання співробітників, надання матеріальної допомоги, відрядження, видачу коштів на представницькі витрати, довіреностей від сторонніх організацій виконавчих листів та ін.). Установлюється також цільове використання коштів, отриманих з банку за чеком (на зарплату, на виплату різних допомог та ін.), дотримання ліміту каси. Для перевірки правильності використання готівки, дотримання граничних розмірів витрат доцільно скласти допоміжну таблицю.

Одночасно слід перевірити обґрунтованість виділення ПДВ у прибуткових і видаткових касових документах, відображення їх у обліку. Вивчається також дотримання ліміту розрахунків готівкою між юридичними особами. Установлюються факти оплати співробітникам здійснених господарських витрат без оформлення авансових звітів, повторної оплати за раніше оформленими документами, виплат «підставним особам», присвоєння грошових сум за підробленими документами та ін.

На завершення досліджується правильність указаної у облікових регістрах за рахунком 30 «Каса» кореспонденції рахунків, підрахунку оборотів і залишків. Для цього звіряються дані касової книги, звіту касира й облікового регістра за відповідний місяць, період по датах. Виявлені розходження між показниками, що порівнюються, означають наявність помилок, які можуть бути як ненавмисними, викликаними неуважністю бухгалтера під час підрахунку, так і навмисними. Останні вимагають отримання письмових пояснень й оперативного інформування керівника підприємства. У будь-якому разі виявлені аудитором помилки і недостовірні дані обов'язково реєструються у його робочих документах [5, с. 236].

Визначають такі типові помилки, під час проведення аудиторської перевірки:

- відсутність первинних касових документів чи оформлення їх з порушенням установлених вимог;

- виплати підзвітним особам на підставі виправдовувальних документів, що підтверджують витрати, без оформлення авансових звітів;

- недотримання ліміту розрахунків готівкою між юридичними особами;

- проведення розрахунків з населенням без застосування контрольно-касових машин;

- некоректне відображення касових операцій у облікових регістрах;

- включення до розрахунково-платіжних документів підставних осіб; завищення сум розрахунково-платіжних відомостей на виплату заробітної плати, відпускних премій; не оприбуткування грошей, отриманих касиром за чеками у банку; списання сум у більших розмірах, ніж потрібно за документами; повторне списання коштів за одним документом, неправильний підрахунок за касовими документами і звітами, привласнення депонованої заробітної плати [17, с. 213].

Для поліпшення роботи, викриття можливих випадків порушень за даними первинної бухгалтерської документації та забезпечення повноти вивчення касових операцій доцільно застосовувати спеціальну відомість аудитора щодо контролю зберігання готівки. Документ як предмет аудиту є засобом обґрунтованості бухгалтерських записів і підтвердження достовірності здійснених фінансово-господарських операцій.

Для того щоб виявити використання фіктивних рахунків чи довідок на виконання роботи у минулих роках, взятих з архіву і доданих до звіту касира, аудитор має ретельно проаналізувати витрати, зосередивши увагу на статтях, у яких є значне збільшення порівняно з завданням. Відомо, що найчастіше з архіву беруть документи на оплату різних робіт, пов'язаних з навантаженням і розвантаженням матеріальних цінностей, поточним ремонтом, будівництвом тощо. У сумнівних випадках слід перевірити, чи виконувались ці роботи, а також ідентифікувати особисті підписи осіб, які одержували гроші. Документи минулих років, взяті з архіву, відрізняються як за зовнішнім виглядом (пом'яті, проколоті, обрізані, підклеєні, виконані на папері іншого кольору), так і за формою.

Необхідно ретельно вивчити касові операції з видачі сум, які списують на виробничі та інші рахунки без наступного подання звітів про використання цих сум. Важливим елементом аудиту касових операцій є перевірка правильності відображення їх на рахунках бухгалтерського обліку. Доцільно викриті порушення внаслідок неправильно оформлених документів відобразити у відомості аудитора. Вивчається правильність рознесення господарських операцій зі звіту касира у журналі або відомості за відповідними кореспондентськими рахунками, дотримуючись затвердженого плану рахунків бухгалтерського обліку та інструкції про його застосування. Результати такої перевірки доцільно оформляти відповідними таблицями, які додаються до матеріалів аудиту, однак аудитор сам вирішує, у який спосіб йому оформляти результати аудиту [7, с. 245].

Під час аудиту на підприємстві слід звернути увагу на законність здійснення операцій з надходження і вибуття грошових документів за рахунком «Інші кошти», на якому ведеться узагальнена інформація про наявність та рух грошових документів у національній та іноземній валютах (поштових марок, марок гербового збору, сплачених проїзних документів, сплачених путівок до санаторіїв, пансіонатів, будинків відпочинку тощо) та про кошти у дорозі. Необхідно провести перевірку на правильність кореспондуючих рахунків за дебетом цього рахунку з кредитом рахунків - довгострокова дебіторська заборгованість, каса, рахунки у банках, розрахунки з різними дебіторами, довгострокові позики, короткострокові позики, розрахунки за іншими операціями та за кредитом цього рахунку з дебетом рахунків - капітальні інвестиції, розрахунки з різними дебіторами, надзвичайні витрати, розрахунки з оплати праці тощо.

Під час аудиту касових операцій доцільно застосовувати нормативний методичний прийом перевірки на відповідність здійснених грошових операцій чинному нормативно-правовому акту Національного банку України. Крім цього, залежно від здійснених господарських операцій та напрямків аудиту згідно з договором із замовником застосовується низка інших способів і методичних прийомів, зокрема порівняння, арифметичні підрахунки, зустрічні перевірки та ін.

З прийняттям нових стандартів бухгалтерського обліку підприємства України мають складати звіт про рух грошових коштів, який до цього успішно використовувався у міжнародній практиці. Так, звіт про грошові кошти містить інформацію про надходження і вибуття грошових коштів у результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства. У цьому звіті є інформація не лише про самі грошові кошти, а й про їх еквіваленти (високоліквідні короткострокові інвестиції, які легко перетворюються у наявні гроші).

Для складання звіту про грошові кошти необхідна така інформація:

- баланс за звітний і попередній рік;

- звіт про прибутки і збитки за поточний рік;

- додаткова інформація (з Головної книги) про деякі операції, що включають виплату і надходження грошових коштів.

Міжнародні стандарти визначають мету складання звіту про рух грошових коштів і необхідність його включення у звітність компанії. Україна, розробляючи цю форму звітності, взяла за основу логічний звіт, який використовується у більшості країн Заходу, і сьогодні українським підприємствам дозволяється використовувати як прямий; так і непрямий методи для розрахунку грошових коштів від операційної діяльності. Отже, аудитору, проводячи перевірку стану грошових коштів, необхідно врахувати вказані нововведення, з тим щоб мати змогу ефективно, уникаючи упущень та помилок, проаналізувати грошові операції підприємства за звітний період.

Таким чином, на даному етапі розвитку бухгалтерського обліку відбуваються постійні зміни та нововведення у сфері організації бухгалтерського обліку та ведення звітності, яка стосується безпосередньо грошових коштів. Аудитору необхідно постійно стежити за цими змінами, щоб уникати помилок у своїй роботі, а також давати професійні рекомендації стосовно організації обліку грошових коштів.

При здійсненні аудиту готівково-розрахункових операцій аудитору необхідно:

1) дати оцінку стану внутрішнього контролю за рухом і збереженням грошових коштів та інших цінностей у касі підприємства;

2) залежно від оцінки стану внутрішнього контролю встановити метод організації аудиту: суцільний, вибірковий чи комбінований та встановити необхідність проведення фактичного контролю;

3) перевірити за обраним методом:

- забезпечення умов зберігання готівки та інших цінностей у касі при надходженні їх із банку і при здаванні їх у банк;

- забезпечення порядку збереження чекових книжок;

- забезпечення контролю за випискою чеків і отримання за ними грошей;

- дотримання порядку документального надходження грошей у касу і їх видачі;

- своєчасність оприбуткування готівкових грошей;

- дотримання ліміту готівки у касі й умов її видачі під звіт на операційні та інші потреби;

- стан обліку касових операцій;

- застосування реєстраторів розрахункових операцій [17, с. 246].

При аудиті операцій із грошовими коштами використовуються такі джерела інформації: касові плани, прибуткові й видаткові касові ордери і виправдовувальні документи, додані до них, касові книги і звіти касира, банківські виписки по поточних та інших банківських рахунках, інші банківські документи, чекові книжки, корінці використаних чеків і анульовані чеки, журнали реєстрації касових ордерів, а також дані синтетичного й аналітичного бухгалтерського обліку по всіх операціях із грошовими коштами, звіти про використання реєстраторів розрахункових операцій (розрахункових книжок), акти перевірок каси контролюючими органами.

При проведенні перевірки стану внутрішнього контролю аудитор використовує різні аудиторські процедури, у тому числі опитування. Результати опитування відповідальних осіб можуть бути різноманітними: касир може не знати, чи є на підприємстві наказ про проведення раптових ревізій каси, керівник підприємства - про необхідність укладання договору про повну матеріальну відповідальність із касиром. Невідповідність у відповідях на поставлені аудитором запитання також може свідчити про слабкі сторони внутрішнього контролю.

З метою виявлення слабких місць у питаннях дотримання нормативних документів із готівкового обігу аудитору необхідно детально вивчити акти перевірки дотримання порядку ведення операцій із готівкою контролюючими органами.

Отже, вивчення наукових праць вітчизняних науковців та практика господарської діяльності свідчить про те, що залишається не розробленою та дискусійною низка теоретичних і практичних положень щодо обліку та аудиту грошових коштів.

РОЗДІЛ 2 ВИРОБНИЧО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БЕРЕЗАНСЬКИЙ» БЕРЕЗАНСЬКОГО РАЙОНУ

2.1 Виробничо-економічна характеристика підприємства

ВАТ «Березанський» розташоване у с. Лимани Березанського району Миколаївської області, де знаходиться центральна садиба господарства. На території ВАТ «Березанський» є ще один населений пункт - село Вікторівка.

Як і інші сільськогосподарські підприємства, товариство є суб'єктом підприємницької діяльності. За формою власності це підприємство є акціонерним товариством.

ВАТ «Березанський» розташоване на Причорноморській низовині, поверхня слабо розчленована, абсолютна висота близько 40-50 м над рівнем моря. На його території переважають чорноземні ґрунти із високим вмістом гумусу у одному шарі - 48 %, коефіцієнт вологовіддачі складає 0,6. Дані ґрунти при правильній технології дають непогані врожаї.

ВАТ «Березанський», як і весь Березанський район, розташований у третьому (південному) агрокліматичному районі. Клімат даного району південно-континентальний з жарким літом і помірною, іноді холодною малосніжною зимою. Вегетаційний період починається у середині березня і закінчується у середині листопада. За ступенем зволоження ВАТ «Березанський» відноситься до району недостатнього зволоження. Середня кількість опадів складає 328-380 мм їх розподіл нерівномірний.

У цілому природно-кліматичні умови господарства дозволяють вирощувати у господарстві всі районовані сільськогосподарські культури, а саме: озимі та ярі зернові, соняшник на насіння, кукурудзу та займатись садівництвом і виноградарством.

Крім природно-кліматичних умов на розміщення та розвиток сільського господарства також впливають і економічні умови: наявність ринків збуту продукції, конкуренція між товаровиробниками, віддаль до ринків збуту та якість доріг до них, забезпеченість господарства власними оборотними коштами та бюджетними асигнуваннями.

Основними споживачами сільськогосподарської продукції ВАТ «Березанський» є Миколаївський м'ясокомбінат, молокоприймальний пункт СП «Лакталіс-Україна», Новоселівський елеватор. Крім цього, продукція реалізується робітникам та службовцям господарства, населенню і на ринку у залежності від строків її надходження, а також частина продукції переробляється на власному винзаводі та направляється у м. Одесу та Київ на заводи шампанських вин.

Значний вплив на розвиток сільського господарства і результати діяльності ВАТ «Березанський» має його віддаленість від ринків збуту продукції (табл. 2.1).

Таблиця 2.1 Віддаленість ВАТ «Березанський» від основних ринків збуту сільськогосподарської продукції

Ринки збуту сільськогосподарської продукції	Місце перебування ринків	Віддаленість до ринків збуту, сільськогосподарської продукції, км
Обласний центр	м. Миколаїв	90
Районний центр	с.м.т. Березанка	25
М'ясокомбінат	м. Миколаїв	95
СП «Лакталіс-Україна»	м. Миколаїв	90
Елеватор	с Новоселівка	10
Завод шампанських вин	м. Одеса	100

Аналізуючи дані таблиці 2.1, можна відмітити, що ВАТ «Березанський» займає не вигідне економічне положення відносно ринків збуту продукції, оскільки вони розташовані на значній відстані від господарства.

Ще одним важливим показником для характеристики господарства є структура земельних угідь. Аналіз цих показників проведемо за допомогою даних, поданих у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 Структура земельних угідь ВАТ «Березанський» Березанського району, га

Показники	2 006р.	2 007р.	2 008р.
Загальна земельна площа	3869,0	4246,8	3723,1
Всього сільськогосподарських угідь, з них:	3498,0	3491,0	3491,0
- рілля	2143,0	2118,0	2118,0
- пасовища	692,3	692,3	692,0
- багаторічні насадження	571,7	589,7	590,0
Площа садів та виноградників	86,0	86,0	86,0
Ставки, водоймища	5,0	5,0	5,0

Проаналізувавши структуру земельних угідь виявили, що за період з 2006 по 2008 роки загальна земельна площа зменшилась на 145,9 га, відповідно і зменшилась площа сільськогосподарських угідь на 7 га за рахунок зменшення частки паїв. Але, незважаючи на це, за аналізований період площа пасовищ, садів, виноградників, ставків і водоймищ не змінилася.

Дане підприємство має розгалужену організаційну структуру, голова товариства підпорядковується правлінню відкритого акціонерного товариства. А голові правління у свою чергу підпорядковуються: начальник цеху механізованих насаджень, головний інженер, керівники цехів рослинництва і тваринництва, головний винороб, головний бухгалтер, спеціалісти. Головному бухгалтеру підпорядковуються усі бухгалтера, завідуючий зернотоком, важівники, завідуючі магазинами.

На сучасному етапі важливого значення набуває аналіз процесу спеціалізації виробництва з метою вивчення її рівня, доцільності, впливу на економічні показники діяльності господарства.

Розглянемо показники розміру господарства, за даними додатків А, Б, які свідчать про рівень концентрації виробництва (табл. 2.3).

бухгалтерський аудит грошовий кошти

Таблиця 2.3 Показники розміру виробництва ВАТ «Березанський» Березанського району

Показники	Роки	2008 р. у % до
	2006р	2007р	2008р	2006р	2007р
Валова продукція у порівнянних цінах 2005 р	3000,89	2190,35	4411,43	147,00	201,40
Грошова виручка від реалізації, тис. грн	4460,00	1098,00	1886,30	42,29	171,79
Площа сільськогосподарських угідь, га	3498,00	3491,00	3491,00	99,80	100,00
Вартість основних фондів, тис. грн	4282,10	2420,00	2011,00	46,96	83,10
Середньорічна чисельність працівників, чол.	216,00	154,00	150,00	69,44	97,40
Середньорічна кількість худоби та птиці у перерахунку на умовне поголів'я, гол	114,30	170,50	76,30	66,75	44,75

Дані таблиці 2.3 свідчать, що у 2008 році відбувся значний підйом виробництва, у порівнянні з 2007 роком показники 2008 року перевищують 100% позначку.

Валова продукція у порівнянних цінах 2005 р. у 2008 році склала 147% відносно показника 2006 року і 201,4% відносно показника 2007 року. Ці зміни відбулися за рахунок збільшення виробництва продукції.

Грошова виручка від реалізації продукції сільськогосподарського призначення у 2008 році склала 42,29% відносно показника 2006 року і 171,79% відносно показника 2007 року. Ці зміни відбулися за рахунок зменшення кількості реалізованої продукції.

Площа сільськогосподарських угідь у 2008 році склала 99,8% відносно показника 2006 року і 100% відносно показника 2007 року .

Середньорічна вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення у 2008 році склала 46,96% відносно показника 2006 року і 83,1% відносно показника 2007 року. Це означає, що основні фонди старіють і вибувають з виробництва, а це є негативним показником. Ці зміни відбулися за рахунок зменшення грошової виручки.

Середньорічна чисельність працівників у 2008 році склала 69,44% відносно показника 2006 року і 97,4% відносно показника 2007 року. Багато працівників звільнили у зв'язку зі скороченням штатів, внаслідок економічної кризи в країні.

Поголів'я худоби та птиці у 2008 році склала 66,75% відносно показника 2006 року і 44,75% відносно показника 2007 року. Ці зміни відбулися, за рахунок реалізації частини худоби населенню.

Спеціалізація - це переважаючий розвиток кількох або, частіше, однієї галузі з метою масового виробництва одного виду продукції на основі досягнутого рівня фондо- і енергоозброєності праці, враховуючи природно-економічні умови певної зони. Вона визначає напрям розвитку сільського господарства і сприяє концентрації виробництва певної продукції у природно-економічних зонах і окремих підприємствах.

Визначення спеціалізації ВАТ «Березанський» за даними, які характеризують грошові надходження від реалізації продукції різних галузей за останні три роки. У таблиці 2.4, крім звичних галузей рослинництва і тваринництва наводяться також галузі не сільськогосподарського виробництва, так як у останній час переробка у аграрних підприємствах є досить розповсюдженим явищем.

До факторів організаційно-економічного характеру, крім уже розглянутого розміру підприємства, відносять ще й спеціалізацію, яка забезпечує високий рівень концентрації виробництва і ефективне використання природно-економічного потенціалу виробничих підрозділів .

Аналізуючи дані таблиці 2.4 слід зауважити, що найбільше грошових надходжень ВАТ «Березанський» отримує від реалізації продукції рослинництва - 63,1 %, а зокрема від реалізації зернових - 49,7% та технічних культур (соняшнику) - 7,9% (Додаток К)

Таблиця 2.4 Склад та структура грошової виручки від реалізації продукції у ВАТ «Березанський» Березанського району

Галузі та види продукції	2006 рік	2007 рік	2008 рік	В середньому за 3 роки
	тис. грн	%	тис. грн	%	тис. грн	%	тис. грн	%
Зерно	782,1	17,5	231,3	21,1	936,8	49,7	650,1	26,2
Соняшник	546,2	12,2	268,9	24,5	148,4	7,9	321,2	13,0
Ріпак озимий	-	0,0	325,3	29,6	48,7	2,6	124,7	5,0
Виноград	-	0,0	4,2	0,4	-	0,0	1,4	0,1
Інша продукція рослинництва	25,4	0,6	28,6	2,6	56,7	3,0	36,9	1,5
Разом по рослинництву	1353,7	30,3	858,3	78,2	1190,6	63,1	1134,2	45,7
ВРХ на м'ясо	3,4	0,1	1,3	0,1	18,0	1,0	7,6	0,3
Свинарство	65,0	1,5	219,2	20,0	406,2	21,5	230,1	9,3
Молоко	1,3	0,0	1,5	0,1	11,1	0,6	4,6	0,2
Вівці, вовна	-	-	-	-	6,1	0,3	2,0	0,1
Інша продукція тваринництва	14,0	0,3	2,4	0,2	25,3	1,3	13,9	0,5
Разом по тваринництву	83,7	1,9	224,4	20,4	466,7	24,7	258,3	10,4
Всього по сільськогосподарському виробництву	1437,4	32,2	1082,7	98,6	1657,3	87,9	1392,5	56,1
Промислова продукція	2899,5	65,0	-	-	-	-	966,5	38,9
Реалізація іншої продукції, робіт, послуг	123,7	2,8	15,4	1,4	229,0	12,1	122,7	4,9
Всього по підприємству	4460,6	100,0	1098,1	100,0	1886,3	100,0	2481,7	100,0

А отже можна стверджувати, що ВАТ «Березанський» спеціалізується на вирощуванні зернових та соняшнику, так як грошова виручка від реалізації продукції цієї галузі є найбільшою і за три роки у середньому склала 650,1 тис. грн та 321,2 тис. грн відповідно.

2.2 Аналіз фінансового стану підприємства

Фінансовий стан ВАТ "Березанський" залежить від діяльності структурних підрозділів, виконання виробничих планів, зниження собівартості продукції і збільшення прибутку, росту ефективності виробництва, а також від факторів, що діють у сфері звертання і зв'язаних з організацією обороту товарних і грошових фондів - поліпшення взаємозв'язків з постачальниками сировини і матеріалів, покупцями продукції, удосконалювання процесів реалізації і розрахунків.

Методика фінансового аналізу складається з трьох взаємопов'язаних блоків:

- аналізу фінансового стану;

- аналізу фінансових результатів діяльності підприємства;

- аналізу ефективності фінансово-господарської діяльності.

Методика фінансового аналізу передбачає поєднання об'єктивних даних, сформованих на основі бухгалтерської звітності. При цьому користувачів інформації, цікавить не тільки поточний фінансовий стан підприємства, а і його проекція на найближчу або більш віддалену перспективу, тобто очікувані параметри фінансового стану.

Інформаційною базою для оцінювання фінансового стану ВАТ Березанський є:

баланс (форма № 1);

звіт про фінансові результати (форма № 2), додаток Г;

звіт про рух грошових коштів (форма № 3), додаток Д;

звіт про власний капітал (форма № 4), додаток Е

В умовах ринкових відносин велику роль в оцінюванні фінансового стану підприємства займає показник рентабельності продукції, що характеризує рівень прибутковості (збитковості), вимірювану у відсотках до витрат чи капіталу з різних позицій.

Показники рентабельності - це найважливіші характеристики фактичного середовища формування прибутку і доходу підприємства. З цієї причини вони є обов'язковими елементами порівняльного аналізу й оцінки фінансового стану ВАТ "Березанський". При аналізі виробництва показники рентабельності використовуються як інструмент інвестиційної політики і ціноутворення.

Аналіз рівня рентабельності господарства наведено у таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 Динаміка показників фінансових результатів у ВАТ «Березанський» Березанського району

Показники і порядок розрахунку	2006р	2007р	2008р	2008 р. у % до
				2006р.	2007р.
1. Прибуток від реалізації, тис. грн (ф.2, код 050)	1104,6	296,0	894,0	80,9	302,0
2. Собівартість реалізованої продукції, тис. грн (ф.2, код 040)	3356,0	5538,0	6463,0	192,6	116,7
3. Чистий прибуток, тис. грн (ф.2, код 220)	101,2	99,0	193,0	190,7	194,9
4. Середньорічна сума активів, тис. грн (ф. 1, код 280)	14501,0	14243,0	17592,0	121,3	123,5
5. Середньорічна сума власного капіталу, тис. грн (ф.1, код 380)	8130,6	8129,0	8423,0	103,6	103,6
6. Коефіцієнт рентабельності продукції (р.1/р.2)	0,329	0,053	0,138	42,0	258,8
7. Коефіцієнт рентабельності капіталу (р.3/р.4)	0,007	0,007	0,011	157,2	157,8
8. Коефіцієнт рентабельності власного капіталу (р.3/р.5)	0,012	0,012	0,023	184,1	188,1

Собівартість реалізованої продукції у 2008 році склала 192,6% відносно показника 2006 року і 116,7% відносно показника 2007 року, це негативний показник. Зміни відбулися за рахунок зменшення прибутку від реалізації.

Середньорічна сума активів у 2008 році склала 121,3% відносно показника 2006 року і 123,5% відносно показника 2007 року, це свідчить про покращення фінансового стану господарства. Зміни відбулися за рахунок збільшення собівартості реалізованої продукції та чистого прибутку.

Середньорічна сума власного капіталу у 2008 році склала 103,6% відносно показника 2006 року і 103,6% відносно показника 2007 року.

Рентабельність у 2008 році трохи зросла, але не відповідає нормативним показникам, вона становила 13,8%. Якщо порівняти рентабельність ВАТ «Березанський» з середньогалузевими підприємствами, то бачимо що рівень рентабельності сільського господарства у 2008 році склав 14,4%. Так, у рослинництві цей показник сягнув позначки 32,1%, а у тваринництві він спав до -13,3%. Про це повідомив Державний комітет статистики з посиланням на попередні дані підрахунку результатів господарської діяльності сфери агропромислового комплексу (далі - АПК) у 2008 році. Значно кращий результат, ніж у попередньому році, отримано від вирощування зернових культур (27,9%) і соняшнику (74,9%).

Повніше розкрити фінансовий стан підприємства нам допоможуть показники фінансової незалежності проаналізовані у таблиці 2.6., згідно додатку В.

Таблиця 2.6 Динаміка показників фінансової незалежності у ВАТ «Березанський» Березанського району

Коефіцієнти	Норматив	Порядок розрахунку	2008 рік	Відхилення (+,-)
			На початок року	На кінець року
Фінансування	< 1,0	Ф.1р.(480+620)/р.380	0,33	0,50	0,17
Автономії (незалежності)	>0,5	Ф.1р.380/р.640	0,57	0,48	-0,09
Стійкості (стабільності)	> 1,0	Ф.1 р.380/ (480+620)	3,04	2,00	-1,04

Аналіз показників фінансової незалежності свідчить, що підприємство має невідповідні нормативам показники. Підприємство достатньо стабільне, про це свідчать дані таблиці, що значно перевищують норматив.

Для більш детальної оцінки фінансового стану ВАТ "Березанський" проведемо оцінку показників ліквідності (таблиця 2.7), використовуючи дані додатку В.

Важливим показником ліквідності підприємства є коефіцієнт абсолютної ліквідності, що характеризує негайну готовність господарства ліквідувати короткострокову заборгованість. Коефіцієнт абсолютної ліквідності характеризує платоспроможність позичальника на дату складання балансу.

Коефіцієнт швидкої ліквідності відображає платоспроможність ВАТ "Березанський" на перспективу при умові своєчасного проведення розрахунків з дебіторами. Коефіцієнт покриття характеризує, наскільки об'єм поточних зобов'язань може бути погашений за рахунок всіх мобілізованих оборотних активів.

Таблиця 2.7 Динаміка показників ліквідності у ВАТ «Березанський» Березанського району

Коефіцієнти	Норматив	Порядок розрахунку	2008 рік	Відхилення +,-
			На початок року	На кінець року
Абсолютної ліквідності	0,2-0,35	Ф.1 р.(220+230+240) / р.620	0,236	0,044	-0,192
Швидкої ліквідності	0,7- 1,0	Ф.1 р. (260-(100+110+120+130+140)) /р.620	0,688	1,012	0,323
Покриття	1-2,5	Ф.1 р.260/ р.620	2,779	2,122	-0,658

Нормативне значення коефіцієнту абсолютної ліквідності становить 0,2-0,35, а у досліджуваному господарстві даний коефіцієнт на кінець звітного періоду дорівнює 0,044, що свідчить про неплатоспроможність підприємства на дату балансу. Коефіцієнт швидкої ліквідності знаходиться у межах нормативу. Коефіцієнт покриття характеризує, наскільки обсяг поточних зобов'язань за кредитами і розрахунками може бути погашений за рахунок усіх мобілізованих оборотних активів. Оптимальне теоретичне значення цього показника - не менше ніж 1-2,5, вказує, що підприємство ВАТ «Березанський» має достатньо активів для погашення зобов'язань.

Отже, дослідивши виробничо-економічний стан підприємства, можемо відмітити, що у цілому ВАТ «Березанський» достатньо прибуткове підприємство, але деякі показники не відповідають нормі, це може свідчити про неефективне використання майна.

РОЗДІЛ 3 ОБЛІК ТА АУДИТ ГРОШОВИХ КОШТІВ НА ПРИКЛАДІ ВАТ «БЕРЕЗАНСЬКИЙ» БЕРЕЗАНСЬКОГО РАЙОНУ

3.1 Первинний облік грошових коштів

Операції з готівкою на підприємстві ВАТ «Березанський» можна згрупувати у три основні групи:

- операції з видачі заробітної плати, у тому числі лікарняних, матеріальної допомоги, відпускних;

- операції з видачі готівки підзвіт;

- інші операції, у тому числі видача позик робітникам, готівкові розрахунки з фізичними особами, що не є найманими працівниками та ін.