Облік грошових коштів

Перед початком роботи з усіма касирами підприємства укладено договори повної матеріальної відповідальності та їх ознайомлено з посадовою інструкцією (Додаток Л).

Порядок видачі готівки регулюється «Положенням про ведення касових операцій у національній валюті», що затверджено постановою НБУ 15.12.04 р., № 637 [44]. Видача готівки з каси підприємства проводиться за видатковими касовими ордерами або належно оформленими платіжними (розрахунково-платіжними) відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер ВАТ "Березанський" або особи, які на це уповноважені. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо.

Якщо на доданих до ВКО документах, заявах, рахунках тощо є дозвільний напис керівника, то підпис керівника на ВКО не обов'язковий.

У разі видачі окремій фізичній особі готівки за видатковим документом касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа підписується у видатковому документі про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи кулькову ручку з темним чорнилом. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і підписуються у відповідній графі документа.

Для виведення залишку готівки у касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, у яких видача готівки з каси, що не підтверджена підписом одержувача.

Видача готівки особам, яких немає у штатному розписі ВАТ "Березанський ", проводиться за ВКО, що виписуються окремо на кожну особу, або за окремою видатковою відомістю.

Видачу готівки касир проводить тільки особі, зазначеній у ВКО або видатковій відомості. Якщо видача готівки проводиться за дорученням, оформленим у встановленому порядку згідно з законодавством України, у тому числі й особи, що не має змоги у зв'язку з хворобою або з інших поважних причин поставити підпис власноручно, то у тексті ордера після прізвища, імені та по батькові одержувача готівки бухгалтерія зазначає прізвище, ім'я та по батькові особи, якій доручено одержати готівку. Якщо видача готівки проводиться за відомістю, то перед підписом про одержання грошей касир робить у ній напис: «За довіреністю». Видача готівки за дорученням проводиться відповідно до вимог, передбачених у пункті 3.5 Положення № 637 [44]. Довіреність залишається у касира і додається до ВКО або видатковій відомості.

ПКО і квитанції до них, а також видаткові документи заповнювалися бухгалтером ВАТ "Березансьий" лише кульковою ручкою, а з 2008 року - за допомогою комп'ютерних засобів, які забезпечують належне збереження цих записів протягом установленого для зберігання документів терміну.

У прибуткових і видаткових касових ордерах зазначається підстава для їх складання, і перелічуються додані до них документи. Видача ПКО і видаткових документів на руки особам, що вносять або одержують готівку, забороняється.

Приймання і видача готівки за касовими ордерами може проводитися тільки у день їх складання. Виправлення у прибуткових та видаткових касових документах забороняються.

У касових ордерах, що оформляються на загальну суму проведених підприємством касових операцій (видача готівки по видаткових відомостях, платіжним карткам, здача готівки у банк, одержання готівки з банку по чеку й оприбуткування її у касі і т.п.), реквізит «Одержав» чи «Прийнятий від» не заповнюється.

Касові ордери до передачі у касу реєструються бухгалтером, у Журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів. ВКО, оформлені на підставі видаткових відомостей на виплати, зв'язані з оплатою праці, реєструються після здійснення цих виплат.

Реєстрація касових ордерів і видаткових відомостей у ВАТ Березанський здійснюється за допомогою комп'ютерних засобів, які забезпечують формування і роздруківку необхідних касових документів. Одночасно у документі «Вкладний лист Журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів», що формується і роздруковується за відповідний день, забезпечується також формування даних для обліку руху засобів по цільовому призначенню.

Під час одержання ПКО або видаткових документів касир зобов'язаний перевірити:

- наявність і справжність на документах підпису головного бухгалтера, а на видатковому документі - дозвільного напису керівника підприємства або осіб, які ним уповноважені;

- правильність оформлення документів, наявність усіх реквізитів;

- наявність перелічених у документах додатків.

У разі недотримання хоча б однієї з перелічених вимог касир повертає документи до бухгалтерії для відповідного оформлення.

Касові ордери або видаткові відомості одразу ж після одержання або видачі за ними готівки підписуються касиром, а на доданих до них документах ставиться штамп.

Касові документи після складання касиром звіту та його оброблення у бухгалтерії комплектуються у хронологічному порядку, нумеруються, прошнуровуються в окремі папки та зберігаються, у відповідності до законодавства, матеріально відповідальною особою, на яку покладено обов'язок зберігання документів, в окремому сейфі або спеціальному приміщенні, що передається під охорону.

Видача готівки у ВАТ «Березанський», відбувається з дотриманням вимог законодавства.

При заповненні у ПКО і ВКО фіксують підставу для їхнього складання і перераховують прикладені до них документи. Такими документами, зокрема, можуть бути: службова записка, заява, розрахунок бухгалтера.

Бухгалтерія ВАТ «Березанський» виконує вимоги до оформлення видаткових касових документів:

1. Видачу по них проводять тільки у день їхнього складання, інакше неоплачені документи рекомендується анулювати чи зберігати протягом 3-х років.

2. У видаткових документах не можна нічого виправляти (якщо було здійснено помилку, виписують новий видатковий документ).

3. Не можна видавати оформлені документи на руки одержувачу готівки, передати документи касиру повинен бухгалтер.

Отже, якщо необхідно видати готівку одній людині, оформлюється ВКО. Підставою для його виписки може служити заява, розрахунок і інші документи, що згодом обов'язково додають до ВКО. Одержавши їх, бухгалтер складає ВКО за допомогою комп'ютера і принтера, що забезпечують належне збереження цих записів. ВКО до передачі у касу для оплати реєструють у Журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів на ВАТ "Березанський".

Після заповнення всіх необхідних реквізитів ВКО його підписують головний бухгалтер і керівник підприємства. Дозвільний підпис керівника необов'язковий тільки тоді, коли він вже присутній на прикладених до ордера документах, тобто на заяві, розрахунку.

Видаючи гроші, касир повинен перевірити особу одержувача. Для цього потрібно попросити у одержувача пред'явити паспорт чи документ, що його заміняє, і внести у відповідну графу ВКО найменування документа і його номер, ким і коли він виданий.

Одержавши гроші і переконавшись, що видана сума збігається із зафіксованою у ВКО, фізична особа розписується у видатковому документі з вказівкою отриманої суми. За правилами оформлення касових документів на ВАТ "Березанський" роблять це кульковою ручкою з темним чорнилом.

Видача готівки з каси, не підтверджена підписом одержувача у видатковому документі, для виведення залишку готівки у касі не враховується.

А отже, усі видані по таких документах гроші будуть класифіковані як нестача, що спричиняє дуже неприємні наслідки для касира (по-перше, відшкодування відсутньої суми з власної кишені, і, по-друге, відповідальність - від дисциплінарної до карної, у залежності від суми нестачі і рішення керівництва господарства).

Крім того, видача готівки з каси ВАТ «Березанський» через ВКО обов'язкова, якщо гроші виплачують особам, що не числяться у штатному розкладі підприємства. Положення про ведення касових операцій у національної валюті у Україні передбачає, що видати гроші не працівникам підприємства можна і по окремій відомості.

Але все-таки щоб уникнути будь-яких непорозумінь рекомендується видавати таким особам гроші по ВКО: у бухгалтера додається роботи, але у той же час він захищає себе від помилок, записавши у ВКО паспортні дані одержувача.

Безпосередньо після одержання чи видачі готівки під звіт касир підписує видаткові документи, а на прикладених до них документах ставить штамп. Перше правило бухгалтера чи касира на підприємстві при розрахунках готівкою, - це те, що усю готівку, що надходить у касу, необхідно вчасно й у повній сумі оприбуткувати.

Якщо на момент перевірки у касі ВАТ "Березанський" є готівка, не підтверджена ПКО, її вважають не оприбуткованою і враховують як доход підприємства.

Отже, прийом готівки касою підприємства, у тому числі й отриманої з банку, оформляють ПКО (Форма № КО-1), підписаним головним бухгалтером чи особою, уповноваженою керівником підприємства (на період відпуски головного бухгалтера або його відсутності з інших причин).

Типову форму № КО-1 виписує у одному екземплярі і реєструє у Журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів (типова форма № КО-3) працівник бухгалтерії ВАТ «Березанський», підписує головний бухгалтер чи уповноважена особа, після чого документ передають у касу підприємства.

Для підтвердження прийому готівки платнику видають квитанцію до ПКО з підписами головного бухгалтера і касира, завірену печаткою підприємства. ПКО, по якому видана готівка, залишається у касі.

До підприємства застосовують штрафні санкції відповідно до чинного законодавства за проведення розрахунків готівкою без надання одержувачем коштів платіжного документа, що підтверджував би сплату покупцем готівкових коштів.

Треба звернути увагу, що під час перевірки повного і своєчасного оприбуткування коштів, що надійшли у касу підприємства від здійснення господарської діяльності, представники контролюючих органів звіряють записи у касовій книзі по сумах і рядкам з даними відповідних ПКО.

Крім того, при необхідності вони можуть попросити інші підтверджуючі документи: товарні і касові чеки, розрахункові квитанції, квитанції до ПКО, рахунки-фактури, товарно-транспортні і податкові накладні.

Схему записів у регістрах обліку інформації про касові операції у Журналі - ордері № 1 по рахунках 3-го класу наведено на рис 3.1.

Первинні документи
Касові ордера		Аналітичні дані (відомість 1.1)		Журнал - ордер №1
Реєстраційний журнал		Оборотна відомість		Головна книга
Інша звітність		Баланс

Рис 3.1 Схема записів у регістрах обліку інформації ВАТ «Березанський» про касові операції

Далі розглянемо порядок обліку операцій на рахунках у банку.

Після закінчення операційного дня банк роздруковує виписки з особового рахунку кожного клієнта. Виписки банку надаються клієнту, як правило, тільки у випадку, якщо мав місце рух грошових коштів на банківському рахунку.

Виписки банку і прикладені до неї розрахункові документи, підтверджуючі надходження або списання засобів, є підставою для відображення операцій по руху грошових коштів у бухгалтерському обліку.

Банківська виписка є документом банку, у якому по дебету відображено списання грошових коштів з поточного рахунку підприємства, а по кредиту - надходження грошових коштів на рахунок.

Основна частина розрахунків між ВАТ "Березанський" та іншими підприємствами здійснюється безготівковим шляхом, тобто перерахуванням коштів з рахунка платника на рахунок одержувача у його банку. Банк зберігає кошти підприємства на його рахунку, зараховує, що надійшли на ці рахунки суми, виконує розпорядження підприємства про їхнє перерахування і видачу з рахунків, і про проведення інших банківських операцій, передбачених банківськими правилами і договорами.

Національний банк України 29 березня 2004 року зареєстрував у Міністерстві юстиції України Інструкцію «Про безготівкові розрахунки в Україні у національній валюті», затверджену постановою Правління НБУ 21 січня 2004 року № 22 [43]. Ця інструкція встановлює загальні правила, форми і стандарти розрахунків юридичних і фізичних осіб та банків у грошовій одиниці України на її території, що здійснюються за участю банків.

Вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів, які здійснюють примусове списання коштів з рахунків цих учасників, та обов'язкові для виконання ними.

Порядок і форма розрахунків між платником і одержувачем коштів визначаються договором між сторонами (угодою, окремими домовленостями).

3.2 Аналітичний та синтетичний облік грошових коштів

Для узагальнення інформації про операції з готівковими грошовими коштами у касі підприємства ВАТ «Березанський» Планом рахунків передбачений синтетичний рахунок 30 «Каса», що має наступні субрахунки:

- 301 «Каса в національній валюті»;

- 302 «Каса в іноземній валюті».

Надходження грошових коштів у касу підприємства відображається за дебетом рахунку 30 «Каса», а видача готівки з каси підприємства відображається за кредитом рахунку 30.

На субрахунку 301 "Каса в націонній валюті" на підприємстві ведеться облік операцій у національній валюті України.

На субрахунку 302 «Каса в іноземній валюті» у ВАТ "Березанський" облік операцій у валюті, у перерахунку на національну валюту України ведеться по кожному виду валюти окремо.

Для обліку наявності і руху грошових коштів, що знаходяться на рахунках у банках, призначений рахунок 31 «Рахунки у банках», який має наступні субрахунки:

- 311 «Поточні рахунки в національній валюті»

- 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті»

- 313 «Інші рахунки в банку у національній валюті»

- 314 «Інші рахунки в банку у іноземній валюті».

По дебету рахунку 31 «Рахунки в банках» у досліджуваному підприємстві відображається надходження грошових коштів, а по кредиту - їх використання.

Відображення в обліку грошових коштів наведено у таблиці 3.1.

Дані проведення оформлюються в аналітичному обліку з урахуванням вимог робочого плану рахунків.

Узагальнення інформації про наявність і рух грошових коштів, які знаходяться у касі підприємства та коштів у дорозі здійснюється у Журналі господарських операій №1 і відомостях до цього Журналу №1.1, №1.2, №1.3.

Журнал - ордер №1 використовується для відображення оборотів за кредитом рахунків 30 «Каса», 31 «Рахунки у банках», 33 «Інші кошти». У відомостях до Журналу - ордеру №1 відображаються обороти за дебетом рахунків 30 (відомість 1.1), 31 (відомість 1.2), 33 (відомість 1.3).

Записи у Журналі - ордері №1 та відомостях здійснюються на підставі первинних та зведених облікових документів (звітів касира і доданих до них ПКО і ВКО, виписок банку і доданих до них документів тощо) у розрізі кореспондуючих рахунків у хронологічному порядку підсумками за 2 - 3 дні. Для відображення операцій, здійснених у іноземній валюті, на ВАТ Березанський використовується Журнал - ордер №1 і відомості до нього, які заповнюються у валюті здійснення операцій. Для кожної іноземної валюти, у якій здійснювалися операції, ведеться Журнал - ордер №1 і відомості до нього, які позначаються назвою валюти, у якій вони заповнюються.

Таблиця 3.1 Журнал господарських операцій з обліку грошових коштів за грудень 2008 р. у ВАТ «Березанський» (витяг)

Первинні документи	Зміст операції	Бухгалтерські проведення	Сума, грн
		Д-т	К-т
Прибутковий КО № 150 від 4 грудня	Оприбуткована у касу залишок невикористаної підзвітної суми Лапко М.П.	301	372	32,00
Прибутковий КО №146 від 3 грудня	Отримана готівка у касу з рахунка у банку	301	311	198,00
Прибутковий КО №151 від 4 грудня Прибутковий КО №150 від 5 грудня	Самойловим А.І. внесені у касу невикористані підзвітні суми	301	372	20,00
Видатковий КО № 106 від 6 грудня	Видано у підзвіт Соколову І.О. на відрядження	372	301	40,00
Прибутковий КО № 156 від 6 грудня	Отримано з поточного рахунка у банку по чеку на виплату заробітній плати	301	311	69800,00
Видатковий КО № 109 від 6 грудня	Виплачена з каси зарплата робітникам та службовцям	661	301	69600,00
Звіт про використання грошових коштів № 25 від 6 грудня	Списана на адміністративні витрати підзвітна сума Соколова І.О.	92	372	40,00
Видатковий КО № 162 від 11 грудня	Видано у підзвіт Пертову А.М. на господарські потреби	372	301	45,00
Виписка банку з поточного рахунка від 15 грудня	Надійшла на поточний рахунок у банку короткострокова позичка	311	601	17500,00
Платіжне доручення № 21 від 14 грудня	Перерахована з поточного рахунка заборгованість ВАТ «Агрохімія»	631	311	870,00
Рахунок-фактура №108 від 19 грудня	Отримане від АТ «Автосервіс» паливо по обліковій вартості	203	631	790,00
	Нараховано ПДВ 20 %	641	631	158,00
Рахунок-фактура №108 від 20 грудня	Отримані і оприбутковані від АТ «Автосервіс» запасні частини за обліковою вартістю	203	631	19600,00
	Нараховано ПДВ 20 %	641	631	3920,00
Виписка банку з поточного рахунка від 30 грудня	Перераховано з поточного рахунку у банку заборгованість за короткострокову позичку	601	311	4000,00
Прибутковий КО № 164 від 21 грудня	Отримані у касу кошти від покупців	301	701	170,00

Аналітичні дані про грошові кошти у іноземній валюті наводяться у гривнях і одночасно у тій валюті, у якій здійснювалась операція у іноземній валюті.

Залишки на відповідних рахунках у відомостях на кінець місяця встановлюються як різниця між сумою сальдо на початок місяця і дебетових оборотів по рахунку за поточний місяць і сумою кредитових оборотів за місяць.

Сальдо рахунків у ВАТ «Березанський» перевіряється з відповідними документами (звітами касира, виписками банку тощо).

На досліджуваному господарстві існують деякі особливості касових операцій при оформленні розрахунків:

- з підзвітними особами.

Відрядженому працівникові перед від'їздом у відрядження видається грошовий аванс, у межах суми, визначеної на оплату проїзду, наймання жилого приміщення і добові. Протягом трьох робочих днів після повернення з відрядження працівник зобов'язаний подати Звіт про витрачену у зв'язку з відрядженням суму. Разом зі «Звітом про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт» подаються посвідчення про відрядження, оформлене у установленому порядку, і документи у оригіналі про наймання жилого приміщення та проїзд.

Витрати на відрядження на ВАТ "Березанський" відшкодовуються лише за наявності документів у оригіналі, що підтверджують вартість цих витрат, а саме: транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків готелів (мотелів), страхових полісів тощо.

Усі ці документи відносяться до розрахункових, тобто документів встановленої форми та змісту, які підтверджують факт продажу товару, надання послуги, вони є первинними та повинні відповідати вимогам законодавства. До цих документів треба ставитися дуже ретельно, бо невідповідність формі, реквізитів та іншим ознакам цих документів тягне за собою їх недійсність, тобто їх не можна приймати до обліку та провадити відшкодування витрат підзвітній особі.

Реквізити цих документів повинні відповідати вимогам «Положення про форму та зміст розрахункових документів». Це положення затверджене Державною податковою Адміністрацією України від 01.12.00 № 614 [48]. Жодний розрахунковий документ не може містити виправлення.

Витрати у зв'язку з відрядженням, що не підтверджені відповідними документами (крім добових витрат), працівникові не відшкодовуються.

Норми відшкодування витрат на відрядження у ВАТ "Березанський" у межах України та за кордон здійснюються згідно з додатком до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.99 № 663. У відповідності до цього додатку у межах України добові на 2008 рік на досліджуваному підприємстві встановлені у сумі 30 грн.

Форма Звіту про використання коштів, наданих на відрядження чи під звіт, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 19.09.03 р. № 440 і діє з 1 січня 2004 року [58].

Підзвітні особи повинні здавати Звіти про використання коштів, наданих на відрядження чи під звіт, щоб ні ВАТ "Березанський", ні сам працівник не постраждали у терміни, установлені Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.03 р. № 889 у ст. 9.10.2 [55], яким передбачено, що Звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, надається до закінчення третього банківського дня, наступного за днем, у якому платник податку:

- завершує таке відрядження;

- завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що надала кошти під звіт (у тому числі на господарські потреби). За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку у касу ВАТ "Березанський", до подання зазначеного звіту.

Коли платник податку повертає суму надміру витрачених коштів пізніше граничного строку але не пізніше звітного місяця, на який припадає останній день такого граничного строку, такий платник податку сплачує штраф у розмірі 15 % суми таких надміру витрачених коштів.

Коли платник податку не повертає суму надміру витрачених коштів протягом звітного місяця, на який припадає такий граничний строк, така сума підлягає оподаткуванню та платник податку сплачує штраф.

Коли у майбутніх податкових періодах працівник повертає суму надміру витрачених коштів або вона стягується з працівника за рішенням суду, перерахунок податкових зобов'язань працівника не здійснюється, а сума штрафу не відшкодовується. Ці норми поширюються також на витрати, пов'язані з відрядженням чи виконанням окремих цивільно-правових дій, які були оплачені з використанням корпоративних платіжних карток, дорожніх, банківських або персональних чеків, інших платіжних документів.

Отже, якщо працівник не надав Звіт про використання коштів, наданих на відрядження чи під звіт і не повернув у касу ВАТ «Березанський» не витрачені гроші, по закінченні місяця, на який приходиться граничний термін подачі звіту за Законом, то таку суму включають у дохід працівника й обкладають податком з доходів по ставці, яка з 2008 року становить 15% .

Порядок нарахування штрафу і податку з доходів на досліджваному підприємстві

Коли працівник узяв 20 листопада у касі ВАТ "Березанський" 200 гривень на господарчі потреби і відзвітувався за них у грудні, надавши чек і податкову накладну про покупку товарно-матеріальних цінностей (далі - ТМЦ) на суму 180 гривень (у тому числі ПДВ - 30 грн), що датована 21 листопада, 20 гривень він 2 грудня здав у касу підприємства.

Працівник не уклався у термін, зазначений у Законі України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.03 р. № 889 - не надав Звіт про використання коштів, наданих на відрядження чи під звіт до 24 листопада, тому його оштрафували на 15% підзвітної суми. Більш того, він повинен сплатити податок з доходів, адже Звіт про використання коштів, наданих на відрядження чи під звіт не наданий у місяці, на який приходиться останній день граничного терміну (24 листопада), відведеного для здачі зазначеного звіту фізичним особам на ВАТ "Березанський".

Штраф із працівника складе 30 грн (200 грн х 15%). Податок з доходів визначаємо, у відповідності з пунктом 3.4 Закону про доходи, та включаємо у доход працівника неповернену підзвітну суму, та збільшуємо її на коефіцієнт, розрахований по формулі

К=100 : (100-сп), де (3.1)

К- коефіцієнт;

сп - ставка податку, установлена для таких доходів на день зазначеного нарахування ( з 2008 року -15%).

К = (100: (100 -15)) = 1,1765

У дохід працівника необхідно включити суму 235,29 грн:

Дохід = 200 грн* 1,1765 = 235,29

Податок з доходів буде 35,29 грн

Податок з доходів = 235,29 грн * 15% = 35,29.

Таким чином, коли працівник не повернув вчасно гроші у касу чи не подав у бухгалтерію ВАТ «Березанський»

Звіт про використання коштів, наданих на відрядження чи під звіт з нього варто утримати 65,29 грн (30 грн + 35,29 грн).

У бухгалтерії досліджуваного господарства, яка видала працівнику кошти під звіт, повинна утримати з працівника і податок, і штраф.

Щоб узаконити цю операції не пізніше 24 грудня, тобто на протязі місяця після закінчення строку повернення грошей, видається Наказ, проте за місяць не можна утримувати суму більше, ніж 20% зарплати. Штраф та податок перераховується до бюджету ВАТ "Березанський" не пізніше 1 грудня, тобто не пізніше першого числа місяця, наступного за звітним.

Бухгалтерські проведення наведено у таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 Журнал господарських операцій у ВАТ «Березанський» Березанського району, якщо платник податку повертає суму надміру витрачених коштів пізніше граничного строку (витяг)

Зміст операцій	Бухгалтерські проведення	Сума, грн
	дебет	кредит
Здано залишок підзвітної суми у касу працівником Івановим П.Р. за ПКО №16 від 02.12.2008р	301	372	20,00
Утримано штраф за прострочення з Петренка В.Д.	642	661	30,00
Утримано податок з працівника Петренка В. Д.	641	661	35,29
Підприємством перераховано штрафи	64	311	65,29

З 2006 року граничний розмір добових при відрядженнях по Україні встановлено у розмірі 30 грн, але ця сума не покриває реальних витрат відрядженої особи. ВАТ «Березанський» самостійно визначає розмір і порядок установлення наднормативних добових, з огляду на особливості своєї господарської діяльності. Своє рішення підприємство оформляє у виді Наказу (розпорядження) чи відповідного запису у колективному договорі.

Згідно п.п. 4.3.2 Закону № 889 [55] сума коштів, отриманих на відрядження чи під звіт з урахуванням норм п. 9.10 Закону № 889, не включається до складу загального місячного чи річного оподатковуваного доходу платника податків. Іншими словами, сума добових у розмірі граничних норм, установлених Постановою № 663, не обкладається податком з доходів фізичних осіб (далі - ПДФО). Сума наднормативних добових розцінюється як додаткове благо (адже згідно п. 3.15 Інструкції № 5 ці виплати не відносяться до фонду оплати праці). Це означає, що сума наднормативних добових обкладається ПДФО.

При цьому потрібно зробити бухгалтерські проведення, які наведено у таблиці 3.3.

Таблиця 3.3 Журнал господарських операцій у ВАТ «Березанський» Березанського району з обліку видачі наднормативних добових (витяг)

Зміст операції	Бухгалтерські проведення	Сума, грн
	Д-т	К-т
1. Видано аванс Ляшенко П.П., ВКО	372	301	220,00
2. Після затвердження Звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт добові у межах законодавчо встановлених норм включені до складу адміністративних витрат (30 грн х 6 днів) Лященко П.П.	92	372	180,00
3. Нараховано суму наднормативних добових з обліком ПДФО (11 грн х 6 днів) Лященко П.П.	92	663	66,00
4. Утримано ПДФО із суми наднормативних добових (66 грн х 15%) Лященко П.П.	663	641	9,9
5. Відбито залік суми наднормативних добових за винятком ПДФО (66 - 9,9) із заборгованістю працівника Лященко П.П. по виданому авансу	663	372	56,1
6. Проведено залік заборгованості працівника Ляшенко П.П. по сплаті ПДФО із суми наднормативних добових із заборгованістю по зарплаті	661	372	9,9
7. Залишок невикористаного авансу повернутий Ляшенко П.П. у касу, ПКО	372	301	4,00
8. Перерахований у бюджет податок з доходів фізичної особи із суми наднормативних добових Лященко П.П.	641	311	9,9

ПДФО утримується у день затвердження Звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт і перераховується у бюджет ВАТ Березанський не пізніше наступного банківського дня.

У Звіті про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт працівником буде зазначена повна сума наднормативних добових у розмірі 66 грн. У свою чергу бухгалтер досліджуваного господарства повинен поділити її на дві: 56,1 - наднормативних добових без обліку ПДФО і 9,9 - сума ПДФО.

Наднормативні добові не включаються до складу валових витрат. Об'єктом для розрахунку внесків у фонди соціального страхування (у тому числі у Пенсійний фонд) ВАТ "Березанський" є виплати, що входять у фонд оплати праці.

Добові у повній сумі (включаючи і наднормативні) не відносяться до фонду оплати праці. Ні утримувати, ні нараховувати соціальні внески на такі виплати не треба.

3.3 Аудит обліку грошових коштів

Аудиторська перевірка планується та проводиться з метою збору достатньої кількості інформації про те, що фінансова звітність ВАТ "Березанський" є достовірною, повною та відповідає законодавству. Проведення аудиту пов'язане з необхідністю розкриття регулярної звітної інформації емітентів цінних паперів.

МСА передбачено моделювання аудиторського ризику на досліджуваному підприємстві, орієнтована модель якого має такий вигляд:

АР=РК*РО*РВ, де (3.2)

РК - ризик внутрішнього контролю - 70%;

РО - ризик системи бухгалтерського обліку - 50%;

РВ - ризик виявлення, що залежить безпосередньо від аудитора - 8,5%.

Отже, аудиторський ризик ВАТ "Березанський" складе 70% * 50% * 8,5% = 3%

Припустима величина аудиторського ризику знаходиться у межах 1-5 % балансу фінансового результату за звітний період.

Ризик виявлення означає, що істотні помилки, які знаходяться у фінансових звітах, можуть залишитися поза увагою аудитора внаслідок:

- здійснення вибіркового дослідження,

- неправильного застосування тестового контролю,

- невідповідного тлумачення результатів аналітичного огляду й інших аналітичних процедур,

- застосування неефективних методів і прийомів, а обмеженості у одержанні інформації про основні засоби.

Чим вище рівень оцінюваного аудитором ризику внутрішнього контролю і ризику системи бухгалтерського обліку на ВАТ "Березанський", тим більш низький рівень ризику виявлення, який необхідно запланувати для забезпечення відповідної якості аудиторської перевірки. Від оцінюваного рівня ризику перевірки основних засобів залежить кількість і види аудиторських процедур, що виконуються на господарстві.

Для досягнення ефективності аудиту та узгодження порядку аудиторських процедур із внутрішнім розкладом роботи фахівців підприємства, аудитор обговорює з керівництвом та співробітниками елементи загального аудиторського плану й аудиторські процедури. За аудитором зберігається відповідальність за загальний план і програму аудиту.

Залежно від мети аудиторського дослідження та завдань, передбачених договором, аудитор вирішив довіритися даним клієнта і провести лише деякі перевірочні процедури, щоб підтвердити довіру до інформації системи внутрішнього контролю ВАТ "Березанський", так як проводити суцільну перевірку недоцільно - це потребує великих матеріальних і трудових затрат.

Шляхом тестування аудитором перевірена інформація, що підтверджує цифровий матеріал, покладений в основу складання звітності господарства. Результати тестування перевірки стану внутрішнього контролю та системи бухгалтерського обліку грошових коштів дали можливість обрати вибірковий спосіб організації аудиту, який є більш ефективний у порівнянні з суцільним.

Наведемо план аудиторської перевірки грошових коштів ВАТ «Березанський» у додатку М.

У програмі аудитор оцінює ризик внутрішнього контролю та особистий ризик невиявлення істотних помилок у звітності (МСА НВЕ 400), визначає термін проведення тестів і незалежних процедур, координує роботу всіх помічників, залучених співробітників підприємства.

Записи і висновки з кожного розділу програми фіксуються у робочій документації і є фактичним матеріалом, який використовується для підготовки й обґрунтування аудиторського звіту.

Наведемо програму аудиторської перевірки грошових коштів ВАТ «Березанський» у додатку Н.

За складеною програмою проводиться аудиторська перевірка. У першу чергу перевіряється відповідність залишків по рахунку 30 «Каса» у розрізі субрахунків у синтетичних та аналітичних реєстрах обліку й фіксується інформація у робочих документах аудитора.

Перевірку обліку касових операцій на підприємстві ВАТ «Березанський» починаємо з аналізу відповідності залишків у синтетичних і аналітичних регістрах обліку коштів у національній валюті (Додаток П)

При перевірці відповідності залишків у синтетичних і аналітичних регістрах обліку коштів у національній валюті на підприємстві ВАТ «Березанський», були встановлені деякі незначні відхилення, які касир пояснив арифметичною помилкою.

На наступному етапі проводиться формальна документальна перевірка щодо відображення готівково-розрахункових операцій. Така перевірка проводиться вибірково. Аудитор, керуючись МСА 530 «Аудиторська вибірка та інші процедури вибіркової перевірки» [ ], самостійно встановив вибірку документів для формальної перевірки. Результати такого контролю відображаються у Тесті вибіркового формального контролю касових операцій (Додаток Р).

Незважаючи на те, що дотримання вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті здійснюють внутрішні й зовнішні контролюючі органи, аудитор зобов'язаний провести таку перевірку на ВАТ Березанський вибірково за всіма напрямками.

При аудиторській перевірці враховуються можливі типові порушення при веденні операцій із готівкою.

Основні порушення - зловживання, розкрадання, помилки в обліку касових операцій на досліджуваному господарстві можуть бути кваліфіковані таким чином:

1. Пряме розкрадання грошових коштів:

- нічим не приховане;

- приховане неоформленими документами і розписками.

2. Не оприбуткування і привласнення грошових сум, що не надійшли:

- із банку;

- від різних фізичних і юридичних осіб за прибутковими ордерами;

3. Надлишкове списання грошей по касі:

- повторне використання одних і тих самих документів;

- неправильний підрахунок підсумків у касових документах і звітах;

- списання сум без підстави чи за фальсифікованими документами;

- підробка у законно оформлених документах із збільшенням суми списання.

4. Привласнення сум, законно нарахованих різним особам і організаціям:

- привласнення депонованої заробітної плати і коштів, нарахованих на інших

- привласнення сум, які належать іншим підприємствам.

5. Розрахунки сумами готівкових грошових коштів, які перевищують граничну величину:

- з іншими юридичними особами і підприємцями, що діють без утворення;

- юридичної особи;

- які надходять у касу підприємства, що перевіряється.

6. Розрахунки з населенням готівкою за готову продукцію, товари, виконані роботи і надані послуги:

- без застосування реєстраторів розрахункових операцій;

7. Перевищення ліміту готівки каси на кінець місяця.

8. Несвоєчасні звіти підзвітних осіб за використані грошові кошти.

Перелік виявлених помилок і фактів відображений у додатку С.

На відміну від контролюючих органів, аудитор дотримується принципу конфіденційності, всі встановлені порушення фіксує у звіті керівництву клієнта, але не розголошує інформації і не сповіщає податкові органи.

Аудитор зобов'язаний повідомити ВАТ "Березанський" про можливі стягнення за виявлені порушення і допомогти їх усунути. У таблиці 3.4 показаний розмір стягнень за допущені порушення.

Виходячи з того, що ліміт залишку готівки у касі - граничний розмір суми готівки, що може залишатися у касі у позаробочий час та проаналізувавши первинні документи (Додаток Т), аудитор встановив порушення.

ВАТ «Березанський» має право зберігати у своїй касі готівку, одержану у банку для виплат, що належать до Фонду оплати праці понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку. Готівка, що одержана в банку на інші виплати, має видаватися підприємством своїм працівникам у той самий день. Суми готівки, що одержані в банку і не використані за призначенням протягом установлених вище строків, повертаються підприємством до банку не пізніше наступного робочого дня банку або можуть залишатися у його касі (у межах установленого ліміту).

Готівкові кошти не вважаються понадлімітними у день їх надходження, якщо вони були здані у сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку (протягом операційного часу його роботи) або були використані підприємством (без попереднього здавання їх до банку і одночасного отримання з каси банку на зазначені потреби) наступного дня на господарські потреби.

Таблиця 3.4 Розміри санкцій за порушення при веденні готівкового обігу у ВАТ «Березанський» Березанського району

Порушення	Розмір санкції
Перевищення встановлених лімітів залишків готівки у касах	Двократний розмір сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день
Неоприбуткування (неповне оприбуткування) у касах готівки	Штраф у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми
Витрачання готівки з виручки, отриманої від реалізації продукції (робіт, послуг), та інших касових надходжень на виплату заробітної плати, матеріального стимулювання, допомоги усіх видів, компенсацій при наявності податкової заборгованості	У розмірі здійснених виплат
Перевищення встановлених термінів використання виданої у підзвіт готівки, а також за видачу у підзвіт готівки без повного звіту про раніше видані грошові кошти	У розмірі 25% виданих у підзвіт сум
Проведення готівкових розрахунків без видачі отримувачем грошових коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який підтверджує оплату покупцем готівкою	У розмірі сплачених коштів
Використання отриманої у установі банку готівки не за цільовим призначенням	У розмірі витраченої готівки
Невстановлення установами комерційних банків лімітів залишку готівки у касах	Штраф у п'ятдесятикратному розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний випадок такого невстановлення

Для визначення понадлімітних залишків готівки у касі порівнюються записи про фактичні її залишки у касі за касовою книгою з установленим лімітом каси за кожний день незалежно від того, здійснювалися у цей день касові обороти (надходження і витрати готівки) чи ні. Якщо у періоді, що перевіряється, виявлено перевищення ліміту каси, то з'ясовується, протягом скількох днів, які понадлімітні суми не здавалися у встановлені строки до банку і з якої причини, а також загальна сума понадлімітних залишків.

Аудитор складає робочий документ (табл. 3.5)

Таблиця 3.5 Розмір понадлімітних залишків у касі на кінець робочого дня у ВАТ "Березанський" Березанського району

Аудиторська фірма (підприємство) ТОВ «АФ «Профіт-АП»

Підприємство, що перевіряється ВАТ «Березанський»

Період перевірки 1.01.08 - 31.12.08

Ліміт каси 100 грн

Дата	Залишок готівки на початок дня	Надходження готівки до каси	Видача готівки з каси	Залишок готівки на кінець	У тому числі на з/п	Понадлімітні залишки за кожний день
5.05.08	120	8000	8030	90	-
6.05.08	90	30		120	-	20
7.05.08	120			120	-	20
8.05.08	120		70	50	-
Разом						40
Порушення : п.2.10. Постанови 637

ВАТ "Березанський" порушило вимоги порядку ведення операцій з готівкою та не здало або не використало на господарські потреби понадлімітні суми, що утворилися у касі підприємства на кінець дня 7 травні 2008 року, тобто у касі підприємства виявився надлишок коштів у сумі:

Н = С - Л = (120 - 100) = 20 грн, де (3.3)

Н - надлишок;

С - залишки грошових коштів;

Л - встановлений ліміт залишку готівки у касі.

Відповідальність за дотримання порядку ведення операцій з готівкою покладається на керівників ВАТ "Березанський". Особи, які винні у порушенні порядку ведення операцій з готівкою, притягуються до відповідальності у встановленому законодавством України порядку.

Аудитор проінформував керівництво товариства, що у разі виявлення порушень установленого порядку ведення операцій з готівкою, органи державної податкової служби України застосовують до порушників штрафні санкції згідно з законодавством України.

У відповідності з Наказом Президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню обігу готівки» від 12.09.95 № 436 /95, із змінами і доповненнями [60] у разі порушення суб'єктами підприємницької діяльності норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу:

- за перевищення встановлених лімітів залишку готівки у касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Розраховуємо суму штрафу:

Ш = У Н * 2 = 20 * 2 (дні) * 2 = 80 грн, де (3.4)

Ш - сума штрафу;

У Н - сума надлишку

За результатами перевірки податковою службою, підприємству ВАТ «Березанський» необхідно буде зробити наступні бухгалтерські записи (табл. 3.6):

Таблиця 3.6 Бухгалтерські записи з нарахування штрафу у ВАТ «Березанський» (витяг)

Зміст операцій	Кореспонденція рахунків	Сума, грн
	Дт	Кт
Нараховано суму штрафу	948 «Визнані штрафи, пені та неустойки»	64 «Розрахунки за податками та платежами»	80,00
Перераховано суму штрафу з поточного рахунку підприємства	64 «Розрахунки за податками та платежами»	311 «Поточні рахунки у національній валюті»	80,00

Аудиторською фірмою ТОВ «АФ «Профіт-АП» було проведено аудит обліку грошових коштів на підприємстві ВАТ «Березанський».

Аудитором було оцінено висновки, зроблені на основі отриманих аудиторських доказів, як підставу для висловлення думки про фінансові звіти (МСА НВЕ 700).

Аудиторський висновок повинен містить чітко сформульовану думку (викладену письмово) щодо фінансових звітів у цілому.

Про облік грошових коштів підприємства складено аудиторській звіт (Додаток У) [35].

Під час аудиторської перевірки на ВАТ "Березанський" встановлено, що деякі операції, наведені у Звіті за наслідками аудиторської перевірки, проведено з порушенням встановленого порядку, а саме:

1. Методологія ведення бухгалтерського обліку та принципи облікової політики у окремих випадках не відповідають вимогам чинних нормативних документів, а саме Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність у Україні», Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств і організацій, Інструкції про його застосування, Положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

2. Перевірка відповідності залишків у синтетичних і аналітичних регістрах обліку коштів у національній валюті виявила деякі розбіжності у сумах залишків по касовому звіту, журналу-ордеру і Головній книзі. Але ці розбіжності не суттєві, касир пояснив це арифметичною помилкою.

3. Тест вибіркового формального контролю касових документів виявив відсутність підписів у багатьох документах, зокрема: немає підпису керівника підприємства у Прибутковому ордеру № 17, підпису головного бухгалтера у Прибутковому ордеру № 17 і Звіті касира №1, у деяких випадках немає підписів одержувачів.

4. При перевірці первинної документації було встановлено перевищення встановлених термінів використання виданої у під звіт готівки у Звіті про використання коштів наданих на відрядження, або під звіт № 17, а також невидачу покупцеві квитанції до Прибуткового ордеру № 32.

Проте зазначені невідповідності мають обмежений вплив на фінансову та податкову звітність, не перекручують загальний фінансовий стан підприємства і приводять до формування не фундаментальної незгоди з методологією бухгалтерського обліку та принципами облікової політики, що дає підстави для видачі аудитором умовно-позитивного аудиторського висновку (Додаток Ф).

У результаті проведених досліджень було з'ясовано, що на підприємстві ВАТ «Березанський» Березанського району бухгалтерський облік ведеться у відповідності до законодавства. Робітники бухгалтерії дбайливо ставляться до фінансових ресурсів підприємства. За допомогою налагодженого обліку здійснюється ефективний та своєчасний контроль за збереженням матеріальних та інших цінностей.

РОЗДІЛ 4 ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ ТА АУДИТУ ГРОШОВИХ КОШТІВ НА ВАТ «БЕРЕЗАНСЬКИЙ» БЕРЕЗАНСЬКОГО РАЙОНУ

4.1 Удосконалення первинного, синтетичного, аналітичного обліку грошових коштів

Розвиток форм і відносин власності, урізноманітнення сучасних методів здійснення розрахунків обумовили формування потреби всіх рівнів управління у своєчасній та достовірній інформації про стан і структуру грошових надходжень як найбільш ліквідних активів. Нині відчутна необхідність у створенні й удосконаленні оптимальної системи бухгалтерського обліку і контролю грошових надходжень спостерігається саме на підприємствах АПК, як стратегічної галузі народного господарства. Ринкова економіка забезпечує суб'єктам господарювання одночасно широке й обмежене коло діяльності.

Оскільки виробництву і переробці сільськогосподарської продукції у ВАТ «Березанський» притаманний сезонний характер, тривалий операційний цикл, то виникає потреба у справедливому відображенні коштів на всіх етапах їх руху, як об'єкта бухгалтерського обліку, а також використанні відповідних методичних прийомів контролю за рухом коштів.

Особливої уваги на різних етапах господарської діяльності ВАТ «Березанський» вимагають залучені ресурси підприємства. Зокрема, в зв'язку з особливостями сільськогосподарського виробництва, суб'єкти господарювання одержують державну фінансову підтримку, пільгове кредитування тощо. Підвищується роль і потреба якісної організації контрольних процедур за цільовим та ефективним використанням коштів.

З огляду на це виникла необхідність у створенні й удосконаленні прийомів відображення в обліку і звітності операцій з коштами, форм контролю та управління ними, що забезпечило б достовірною інформацією всі рівні користувачів ВАТ «Березанський».

Практика показала, що бухгалтерський облік і аудит коштів достатньо регламентовані законодавчими й нормативними актами України. Але розширення форм і методів здійснення розрахунків, функцій та властивостей грошових коштів як інструментів забезпечення оперативної платоспроможності стали основною причиною уточнення й деталізації відображення в бухгалтерському обліку та контролі операцій з ними. Виникла необхідність у застосуванні конкретних галузевих прийомів управління господарськими ресурсами, джерелом якого є достовірне інформаційне забезпечення.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» суб'єкти господарювання всіх організаційно-правових форм і форм власності зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність. Законом визначено обов'язковість складання первинних облікових документів, регістрів обліку та звітності. Також передбачено для забезпечення достовірності даних обліку і звітності проводити інвентаризацію активів, зокрема, й грошових коштів.

Побудова належного обліку, аудиту та управління грошовими коштами у ВАТ «Березанський» передбачає правильність здійснення й відображення всіх етапів руху коштів, починаючи з нормативно-правових вимог, заповнення первинних документів, узагальнення та систематизації інформації в регістрах і завершуючи складанням звітності.

Норми, поняття й категорії П(С)БО та нормативні документи Національного банку України застосовуються в усіх аспектах підприємництва, оскільки є першоосновою документування і фіксування господарських процесів, з обов'язковим відображенням у фінансовій звітності.

Критична оцінка чинних нормативно-правових актів з регламентування обігу коштів та аналіз ефективності їх положень показали, що облік і аудит готівкових коштів суворо регулюється державою. Достатність обсягу законодавчої бази щодо організації розрахунків готівкою підтверджується детальним описом здійснення касових операцій, чіткістю визначення методів перевірок, конкретністю й своєчасністю документування, а також визначеним переліком вимог до матеріально відповідальної особи - касира й місця виконання його посадових обов'язків. Рух грошових кошті на банківських рахунках, як і в касі підприємства регулюється здебільшого Національним банком України.

Слід відзначити, що сувора регламентація обігу та обліку грошових коштів у ВАТ «Березанський» здійснює позитивний вплив на контроль за їх оприбуткуванням і цільовим використанням. Підвищена увага до розрахунків платіжними інструментами зумовлена розвитком форм господарювання та урізноманітненням відносин власності в Україні. Достатньо широкого розповсюдження набули інші ліквідні активи, зокрема: еквіваленти грошових коштів, короткострокові фінансові інвестиції та векселі, які потребують одночасно додаткового врегулювання державою й детального вивчення як об'єктів бухгалтерського обліку та аудиту. Такі об'єкти обліку дедалі частіші використовуються досліджуваним сільськогосподарським підприємством в умовах нестачі грошових коштів і обмеження кредитних ресурсів.

Першим етапом облікового процесу щодо грошових коштів як найбільш ліквідних активів у товаристві є первинний облік. Його зміст становлять: первинне спостереження та сприйняття господарського факту, вимірювання в натуральному й вартісному вираженні, фіксування в носіях облікової інформації - документах.

Особливістю формування достовірної та своєчасної інформації про рух коштів у первинному обліку ВАТ «Березанський» є дотримання норм і процедур документування операцій з ними та чіткої організації їх потоку. Часто сільськогосподарські підприємства територіально віддалені від установ банку, що ускладнює оперативне і своєчасне одержання в касу; чи здавання готівки на банківський рахунок. Це може призводити до порушень у сфері готівкового обігу, вимагає посиленої уваги й контролю з боку керівництва і працівників облікової служби.

Заходами, що сприятимуть запобіганню порушенням у ВАТ «Березанський», можуть бути наступні: розробка та затвердження документообороту, посадових інструкції для облікових працівників та підзвітних осіб, систематична ревізія каси підприємства й підрозділів, де здійснюється торгівля за готівку, тощо.

Наступним етапом обліку коштів є узагальнення і систематизація даних, зафіксованих у первинних документах, у реєстрах обліку.

По завершенні звітного періоду (фінансового року) на ВАТ «Березанський» формується Звіт про рух грошових коштів, порядок складання і подання якого визначається П(С)БО 4. Обов'язкова форма фінансової звітності містить визначену інформацію про грошові потоки підприємства, якими є надходження, вибуття коштів та їх еквівалентів у розрізі операційної, інвестиційної й фінансової діяльності за певний період. Грошові кошти складаються з готівки в касі та депозитів до запитання, а їх еквіваленти являють собою короткострокові високоліквідні інвестиції, які вільно конвертуються у відомі суми коштів і яким притаманний незначний ризик зміни вартості.

Звіт про рух коштів доповнює Баланс і Звіт про прибутки та збитки, які є основними формами фінансової звітності. Баланс відображає фінансовий стан підприємства на певну дату, а Звіт про прибутки та збитки показує результати діяльності підприємства за певний період. У свою чергу, Звіт про рух грошових коштів пояснює зміни в одному з важливих компонентів балансу - грошових коштах та їх еквівалентах, які відбулися між датами Балансу, характеризує вплив різних видів діяльності на грошові потоки підприємства. Останнім часом помітне значне підвищення уваги до вивчення здатності аналізованої форми відображати реальний і справедливий фінансово-господарський стан суб'єкта підприємництва. Це пояснюється існуванням й використанням сукупності розрахункових оцінок у формуванні складу та структури витрат діяльності, відображених у Звіті про фінансові результати, й відсутністю можливості викривлення інформації про фактичний обсяг грошових коштів на певну дату у Звіті про рух грошових коштів.

Так, не завжди коректне застосування на практиці П(С)БО 30 «Біологічні активи» у ВАТ «Березанський» призводить до досить приблизного визначення доходів і витрат при оцінці біологічних активів, та відповідно ускладнює використання користувачами інформації Звіту про фінансові результати. Тому для прийняття рішень щодо інвестування сільськогосподарського виробництва більшість іноземних кредиторів та інвесторів спираються на детальний розгляд Звіту про рух грошових коштів, приділяючи значну увагу не оцінці чистого прибутку, а вивченню та аналізу чистого грошового потоку. Такий підхід не є доцільним для використання у підприємстві - виробнику сільськогосподарської продукції, з огляду на тривалість окремих виробничих процесів.