90

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВИПУСКНА КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА

На тему : „Облік виробничих запасів та аналіз ефективності їх використання”

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи побудови обліку і аудиту виробничих запасів підприємства в сучасних умовах господарювання

1.1 Економічна сутність виробничих запасів як об'єктів обліку і аудиту та їх класифікація

1.2 Оцінка виробничих запасів при їх надходженні та вибутті

1.3 Аналіз нормативної бази та спеціальної літератури з питань обліку та аудиту виробничих запасів підприємства

Розділ 2. Бухгалтерський облік виробничих запасів підприємства

2.1 Первинна документація та документообіг з обліку виробничих запасів підприємства

2.2 Облік надходження виробничих запасів і розрахунків з постачальниками

2.3 Шляхи витрачання виробничих запасів та відображення їх в обліку

2.4 Особливості обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів

2.5 Порядок проведення інвентаризації виробничих запасів та відображення її результатів в бухгалтерському обліку

2.6 Побудова обліку виробничих запасів для цілей управління

Розділ 3. Методика аудиту оборотних активів підприємства

3.1 Організація та планування аудиту виробничих запасів на підприємстві

3.2 Аудит надходження та наявності виробничих запасів на підприємстві

3.3 Аудит відпуску виробничих запасів

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

За умов становлення ринкової економіки в Україні, формування різних форм власності, розвитку конкурентного середовища важливе значення має проблема підвищення ефективності управління. Особливої ваги набуває ця проблема у сфері виробництва, де більш високими темпами формуються умови конкурентної боротьби, що призводить до необхідності пошуку нових шляхів підвищення ефективності управління, тобто для забезпечення і посилення позицій підприємства на ринку, воно повинно обрати найефективнішу стратегію розвитку. Господарчим суб'єктам (підприємствам) надані широкі права і можливості у реалізації своїх економічних інтересів, вибору способів організації виробництва, збуту продукції. При цьому підприємства виходять із власних ресурсних можливостей з врахуванням широкого спектру факторів, які впливають на ефективність використання виробничого потенціалу.

Для здійснення виробничо-господарської діяльності підприємства використовують виробничі запаси, які є найбільш важливою і значною частиною активів підприємства.

Виробничі запаси займають особливе місце не лише у складі майна підприємства, а й особливе місце їм належить у структурі витрат, оскільки виробничі запаси є основною складовою при формуванні собівартості готової продукції. Враховуючи це виробничі підприємства особливу увагу приділяють саме обліку, аналізу і аудиту виробничих запасів.

Для забезпеченості підприємства виробничими запасами та ефективного їх використання необхідно вживати комплекс заходів, щодо виявлення, кількісного вимірювання та реалізації виявлених заходів. Для цього необхідно здійснювати систематичний облік і аудит, якісний аналіз рівня та динаміки забезпеченості, а також ефективності використання виробничих запасів. В цьому полягає актуальність теми проведеного дослідження.

На мою думку, суб'єкти господарювання з появою аудиторів, аудиторських фірм, мають можливість: економити свій час, одержувати важливу для них інформацію, контролювати всі процеси діяльності і тим самим підвищувати рентабельність підприємства. Тому в комплексі заходів для створення системи бухгалтерського обліку суттєве значення має формування повної і достовірної облікової інформації про наявність, рух і використання виробничих запасів на кожному підприємстві, а також чітка організація внутрішньогосподарського контролю за їх збереженням. Важливого значення набуває поліпшення якісних показників використання виробничих запасів. Цього можна досягти шляхом економії матеріалів і більш ефективного їхнього використання. Організація матеріального обліку - одна з найбільш складних ділянок облікової роботи. На промисловому підприємстві номенклатура матеріальних цінностей обчислюється десятками тисяч найменувань, а інформація з обліку виробничих запасів складає більш 30% всієї інформації з управління виробництвом. Тому організація обліку і контролю за рухом, збереженням і використанням матеріальних цінностей пов'язана з великими труднощами. Важливе значення має автоматизація всіх облікових робіт, починаючи від виписки облікових документів і закінчуючи складанням необхідної звітності.

Бакалаврська робота складається з вступу, 3-ох розділів, висновку, списку використаної літератури та додатків.

У вступі обґрунтована актуальність вибраної теми, визначена мета, задача, предмет дослідження.

У першому розділі досліджується економічна сутність виробничих запасів, оцінка виробничих запасів для цілей обліку та аудиту виробничих запасів. Теоретичною і методологічною основою дослідження є нормативні документи, які регулюють питання обліку і аудиту виробничих запасів ; а також підручники, навчально-методичні посібники, наукові статті.

У другому розділі роботи висвітлюється облік виробничих запасів. Спочатку дається характеристика первинних документів з обліку виробничих запасів та їх руху на підприємстві, розкривається організація синтетичного обліку виробничих запасів, потім розкривається облік надходження та вибуття запасів на виробництво та вказується особливості обліку результатів інвентаризації виробничих запасів.

У третьому розділі висвітлюється методика аналізу і аудиту виробничих запасів. Насамперед визначаються завдання та інформаційне забезпечення аудиту виробничих запасів та аналізу ефективності їх використання. Визначаються методичні аспекти зовнішнього (незалежного ) аудиту: досліджується методика проведення аудиту виробничих запасів, здійснюється узагальнення результатів аудиторської перевірки. У даному розділі застосовуються наступні методи аналізу: складання аналітичних таблиць, обчислення абсолютних та відносних показників, методи факторного аналізу.

У завершенні сформовані висновки і пропозиції за результатами дослідження.

Метою бакалаврської роботи є систематизація, вивчення та узагальнення теоретичних знань з питань обліку та аудиту виробничих запасів підприємства, визначення та обґрунтування шляхів удосконалення бухгалтерського обліку виробничих запасів промислового підприємства.

Відповідно до мети дослідження в роботі було поставлені такі завдання:

- розглянути теоретичні основи побудови обліку і аудиту виробничих запасів підприємства

- досліджено економічну сутність виробничих запасів як об'єкту обліку та аудиту;

- вивчено методику бухгалтерського обліку виробничих запасів;

- досліджено методичні аспекти зовнішнього (незалежного) аудиту виробничих запасів.

Предметом дослідження є методика обліку і організація аудиту виробничих запасів підприємства.

Розділ 1 Теоретичні основи побудови обліку і аудиту виробничих запасів підприємства в сучасних умовах господарювання

1.1 Економічна сутність виробничих запасів як об'єктів обліку і аудиту та їх класифікація

Для здійснення виробничо-господарської діяльності підприємствами всіх форм власності та галузей економіки використовуються товарно-виробничі запаси, які є найбільш важливою і значною частиною активів підприємства. Вони займають особливе місце у складі майна та домінуючі позиції у структурі витрат підприємств різних сфер діяльності.Товарно-виробничі запаси є складовою частиною групи матеріальних ресурсів, які формують економічні (виробничі) ресурси.

Підприємства ведуть організацію обліку заготовлення і придбання матеріалів, відображають вартість придбаних, проданих матеріалів, що залишилися в кінці місяця в дорозі або не вивезених зі складу постачальників; виявленнють відхилення фактичної собівартості матеріальних цінностей від облікових цін і в наступному розподіляють між витраченими у виробництві матеріалами і їхніми залишками на складах; погашають вартость малоцінних та швидкозношуваних предметів які знаходяться в експлуатації і ін.

Методологічні засади формування інформації про запаси у бухгалтерському облікуі визначає Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”.

Вимоги П(С)БО 9 “Запаси” розповсюджуються не на всі оборотні активи підприємства. До складу запасів не включаються активи, оцінку яких регулюють інші Стандарти ( Рис.1.1).

Рис. 1.1 Регулювання активів згідно П(С)БО 9.

90

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

До запасів (2-ий клас рахунків) відносять:

- виробничі запаси;

- виробництво - в бухгалтерському розумінні, це створення вартості нової продукції;

- виробничий брак -- вироби і напівфабрикати, які по своїй якості не відповідають встановленим стандартам, технічним умовам, договорам, а значить, у такому вигляді не можуть бути реалізовані за призначенням. - напівфбрикати які використовують у промисловості

- готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом;

- продукція сільськогосподарського виробництва -- сирий продукт тваринного або рослинного походження, не пройшов стадії первинної промислової обробки (переробки), вирощений для реалізації на сторону або для використання на потреби власного виробництва.

-товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу;

-малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року;

-молодняк тварин і тварини на відгодівлі, продукцію сільського і лісового господарства, якщо вони оцінюються за П(С)БО 9.

Виробничі запаси є предметами, на які спрямована праця людини з метою одержання готової продукції. Саме цей вид запасів ми розглянемо детально в цій роботі.

Виробничі запаси використовуються в процесі виробничої діяльності як предмет праці і споживаються цим виробництвом протягом одного господарського (операційного) циклу, після закінчення якого повністю переносять свою вартість на вартість кінцевого продукту.

Як правило, підприємство включає до складу запасів на дату балансу тільки фактично отримані цінності і списує їх зі складу запасів фактично відвантажені. Однак в окремих випадках за умовами договорів поставки у складі запасів можуть урахуватись і такі, що вже відвантажені з підприємства (право власності на які в нього залишилось), і такі, що повинні надійти, якщо підприємству-покупцю перейшло право власності на них, тобто товари в дорозі.

Не вважається передачею фактичне відвантаження запасів зі складу підприємства за договорами посередництва. До посередництва відносять діяльність, за якою один суб'єкт підприємницької діяльності (посередник) за дорученням, в інтересах і за рахунок іншого суб'єкта (замовника) здійснює певні юридичні або фактичні дії з третіми особами, у тому числі забезпечує укладення та реалізацію господарських договорів між ними. Безпосереднім результатом посередницької діяльності за умовами укладених договорів є послуга, за яку посередник отримує оплату (комісійні). Можливі такі форми здійснення посередницькиї операцій, що визначаються умовами укладених договорів: комісії, консигнації, схову, довірчого управління та інші.

Угоди комісії чи консигнації передбачають, що власник (комітент або консигнант) передає свій товар торговельному агенту (комісіонерові або консигнаторові) для реалізації. Така передача товару не вважається його вибуттям зі складу підприємства власника, хоч фактично він перебуває в агента, який бере на себе відповідальність за його збереження. В агента такі запаси обліковуються на позабалансовому субрахунку 024 “Товари прийняті на комісію”. Після реалізації товару агент передає виручені кошти власникові за вирахуванням комісійних, що найчастіше становлять обумовлений відсоток від суми реалізації. Підприємство-власник запасів визнаватиме зменшення товарів лише після фактичного продажу агентом покупця.

За договором схову майно, що передається на зберігання, залишається власністю сторони, що передана на відповідальне зберігання за оплату, і обліковується в складі його активів. Отримане на зберігання майно, відображається в сторони, що зберігає на позабалансовому субрахунку 023 “Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні”.

При укладанні договору довірчого управління майно залишається на балансі власника (замовника довірчого управління). У довірчого керуючого воно обліковується на позабалансовому субрахунку 024 “Майно в довірчому управлінні”.

При укладанні договору застави (наприклад, при умові отримання позики) запаси підприємства перебувають на складі підприємства, але не можуть використовуватися за призначенням (бути реалізовані чи використані у виробничому процесі). Їх використання можливе лише після завершення договору застави за умови повернення позики та відсотків за неї.[с.210](Нашкерська)

Не визнаються запасами також суми попередньої оплати за запаси. У такому разі виникає заборгованість постачальником перед підприємством.

Якщо підприємство фактично отримало запаси, але не отримало документів постачальника на ці запаси, то воно може визнати їх за балансом за таких умов:

- їх постачання передбачене раніше укладеними угодами;

- кількість і якість отриманих запасів задовільняє покупця;

- покупець може здійснити достовірну оцінку запасів.

Отже, підприємство включає до складу залишків запасів:

- власні запаси, що перебувають на складах, у магазинах, виробничих цехах, які повністю ним контролюються;

- власні запаси, що перебувають на складах, контроль над якими обмежений;

- запаси в дорозі, щодо яких за умовами укладених договорів підприємству, перейшло право власності;

- невідфактуровані поставки.

Не включаються до складу запасів:

- матеріали, прийняті на переробку;

- матеріальні цінності, прийняті на відповідальне зберігання;

- товари на комісії;

- матеріальні цінності, отримані за договором схову;

- матеріальні цінності, отримані в довічне утримання;

- попередня оплата за матеріальні цінності.

Для правильної організації обліку запасів важливе значення має їх науково обгрунтована класифікація. Запаси класифікуються за наступними ознаками (табл.1.1).

Таблиця 1.1

Класифікація запасів та їх характеристика

№ з/п	Класифікаційні групи запасів	Вид запасів	Характеристика
1	2	3	4
1.	За призначенням та причинами утворення	Постійні	Частина виробничих і товарих запасів, що забезпечують безперервність виробничого процесу між двома черговими поставками
		Сезонні	Запаси, що утворюються, при сезонному виробництві продукції чи при сезонному транспортуванні
2.	За місцем знаходження	Складські	Запаси, що знаходяться на складах підприємства
		У виробництві	Запаси, що знаходяться в процесі обробки
		В дорозі	Продукція, що відвантажена споживачу і ще ним не отримана, знаходиться в дорозі
3.	За рівнем наявності на підприємстві	Номативні	Запаси, що відповідають запланованим обсягом запасів, необхідним для забезпечення безперервної роботи підприємства
		Понаднор мові	Запаси, що перевищують їх нормативну кількість
4.	За наявністю на початок і кінець звітного періоду	Початкові Кінцеві	Величина запасів на початок звітного періоду
			Величина запасів на кінець звітного періоду
5.	Відносно балансу	Балансові	Запаси, що є власністю підприємства і відображаються в балансі
		Позабалан сові	Запаси, що не належать підприємству і знаходяться у нього через певні обставини
6.	За ступенем ліквідності	Ліквідні	Виробничі та товарні запаси,що легко перетворюються на грошові кошти у короткий термін і без значних втрат первісної вртості таких запасів
		Неліквідні	Виробничі та товарні запаси,які не можливо легко перетворити на грошові кошти у короткий термін і без значних втрат первісної вртості таких запасів
7.	За походженням	Первинні	Запаси,що надійшли на підприємство від інших підприємств і не підлягали обробці на даному підприємстві
		Вторинні	Матеріали та вироби, що після парвинного використання можуть застосовуватися в друге у виробництві
8.	За обсягом	Вільні	Запаси, що знаходяться у надлишку на підприємстві
		Обмежені	Запаси, що знаходяться в обмеженій кількості на підприємстві
9.	За сферою використання	У сфері виробниц тва	Запаси, що знаходяться в процесі виробництва (виробничі запаси, незавершене виробництво)
		У сфері обсягу	Запаси, що знаходяться у сфері обігу (готова продукція, товари)
		Уневиробничій сфері	Запаси,щоне використовуються у виробництві
10.	За складом і структурою	Запаси виробничі (предмети і засоби праці)	Запаси сировини, основних і допоміжних матеріалів, напівфабрикатів власного виробництва,купівельних напівфабрикатів,комплектуючих виробів, палива, запчастин, тари і тарних матеріалів,МШП
		Запаси незаверше ного виробниц тва(предмети праці)	Частина продукції, що не пройшла всіх стадій обробки та неприйнята відділом технічного контролю (ВТК)
		Запаси готової продукції (продукти праці)	Продукція закінчена виробництвом, що прийнята ВТК і знаходяться на складі
		Запаси товарні (продукти праці)	Товари, що знаходяться у сфері обігу, а також продукція, що знаходиться в дорозі

Така класифікація запасів забезпечує виконання основних завдань обліку та контролю запасів серед яких:

1. Забезпечення своєчасного документального оформлення руху запасів.

2. Контроль за повним і своєчасним оприбуткуванням запасів та їх збереження у місцях зберігання і на всіх стадіях обробки.

3. Забезпачення відповідності складських запасів нормативом.

4. Достовірна оцінка запасів.

5. Розрахунок фактичної собівартості витрачених матеріалів та їх зилишків.

6. Відображення операцій з оприбуткування та витрачання запасів у системі бухгалтерського обліку тощо.

Перераховані завдання сприяють формуванню інформації для управління запасами. В питанні управління запасами важливою є інформація щодо формування необхідного обсягу та складу товарно-виробничих запасів з метою забезпечення безперервного процесу виробництва та реалізації продукції з одночасною мінімізацією поточних витрат з обслуговування та забезпечення ефективного контролю за їх рухом. В цілях управління облікова інформація використовується для:

1. Визначення принципових підходів до формування запасів підприємства.

2. Щоденного отримання інформації про надходження та витрачання запасів у розрізі їх кількості, якості та матеріально відповідальних осіб.

3. Аналізу наявності та руху запасів у попередніх періодах.

4. Безперервної оцінки реальної вартості запасів на складі, та проведення аналізу ефективності використання запасів.

5. Оптимізації обсягу закупівлі запасів, виявлення резервів зниження витрат, пов'язаних із заготівлею запасів.

6. Оптимізації обсягу основних груп запасів.

7. Вибору методу оцінки запасів при їх вибутті, який найкраще підходить для підприємства.

8. Створення ефективної системи контролю за рухом запасів на підприємстві.

9. Контролю за дотриманням встановлених підприємством норм запасів.

10. Підвищення достовірності відображення на рахунках аналітичного обсягу господарських операцій з надходження та витрачання запасів.

11. Своєчасного складання та подання звітності про рух запасів.[56]

1.2 Оцінка виробничих запасів при їх надходженні та вибутті

Запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю (собівартістю), яка визначається залежно від шляхів надходження запасів.

Запаси на підприємстві можуть надходити в результаті:

-виготовлення власними силами підприємства (первісною вартістю вважається їхня виробнича собівартість);

-внесення до статутного капіталу підприємства;

-безоплатного одержання (первісною вартістю вважають їхня справедлива ціна з урахуванням транспортних витрат і послуг на доведення їх до стану використання ;

-придбання в результаті обміну подібними активами (первісною вартістю вважають вартість переданих активів, якщо балансова вартість дорівнює справедливій ціні придбаних в обмін запасів. Але якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їхню справедливу ціну,то первісною вартістю потрібно вважати справедливу ціну, а різницю між балансовою і справедливою слід включати до витрат звітного періоду);

-придбання в результаті обміну (часткового обміну) на неподібні активи(первісною вартістю вважають справедливу вартість отриманих запасів запасів);

-придбання за плату (первісною вартістю виробничих запасів, що придбанні за плату є собівартість, яка складається з таких фактичних витрат:

-сум, що сплачуються згідно договору постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків;

-суми ввізного мита;

-суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємством;

-затрат на заготівлю, оплату тарифів за вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування запасів усіма видами транспорту , до місця їх використання, включаючи витрати за страхування ризиків транспортування запасів, оплату послуг сторонніх підприємств та організацій з навантаження - розвантаження запасів. Транспортно - заготівельні витративключаються до складу собівартосиі придбаних запасів прямим способом, або відображаються на окремому субрахунку і щомісяця розподіляються між сумою залишку запасів на кінець і тих запасів , що вибули. Методика розрахунку викладена в П(С)БО 16. Для цього визначається середній відсоток: відношення ТЗВ до облікової вартості запасів на початок місяця і тих що надійшли протягом місяця. Потім вартість списаних запасів помножується на середній відсоток і таким чином вмзначається сума, ТЗВ яка підлягає списанню за звітний період.

-інших витрат, які безпосередньо пов'язані з придбанням виробничих запасів і доведенням їх до стану, у якому вони придатні до використання у запланованих цілях, як, наприклад, прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші витрати підприємства на доопрацювання і підвищення якісно - технічних характеристик запасів.)

Справедлива вартість виробничих запасів визначаеться відповідно до П(С)БО 19 „Об'єднання підприємств”. Справедлива вартість - сума, за якою може бути здійснений обмін активу, або оплата зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.

Не можуть бути включені до первісної вартості виробничих запасів наступні витрати: понаднормові витрати, нестачі запасів, відсотки за користування позикою, витрати на збут, загальногосподарські та інші витрати, які не пов'язані безпосередньо з придбанням, доставкою і використанням запасів.

П(С)БО 9 „Запаси” визначає, що при відпуску матеріалів у виробництво для продажу та іншому вибутті їх оцінка здійснюється за одним з таких методів:

- середньозваженої собівартості;

- собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

- собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО);

- ідентифікованої собівартості відповідної одиниці;

- нормативних витрат;

- ціни продажу.

Перший спосіб оцінки матеріальних ресурсів є традиційним для нашої вітчизняної облікової практики. На протязі звітного місяця матеріальні ресурси списуються на виробництво, як правило по обліковим цінам, а в кінці місяця сюди ж зачисляється відповідна частка відхилень фактичної собівартості матеріальних ресурсів від вартості їх по обліковим цінам. Оцінка за середньозваженою собівартістю проводиться по кожній одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів. Метод дає об'єктивну оцінку наявності і руху запасів, але не забезпечує достатній контроль за їхнім списанням.

Застосування методу ФІФО найбільш підходить для складання звіту про прибутки та збитки, оскільки найкращим чином дозволяє зіставити доходи від реалізації товарів з їх собівартістю. Але він не є найкращим для оцінки поточної балансової вартості виробничих запасів при існуючій тенденції підвищення або пониження цін. При цьому методі застосовують таке правило, що незалежно від того, яка партія матеріалів відпущена у виробництво, спочатку списують матеріали по ціні (собівартості) першої закупленої партії, потім по ціні кожної наступної партії, поки не будуть отримані загальні витрати матеріалів за місяць, тоб-то у тій послідовності у якій вони надходили на підприємство (перший надійшов-першим списаний).Собівартість виготовленної продукції на кінець звітного періоду може бути заниженою.

Оцінку запасів за методом ЛІФО доцільно застосовувати при складанні балансу, оскільки вартість запасів на кінець звітного періоду найбільш близька до поточних цін і реальніше показує активи підприємства. Цей метод використовує інше правило, за яким спочатку списуються матеріали за собівартістю останньої партії, потім за собівартістю попередньої і так далі (останній надійшов-першим списаний). Собівартість виготовленної продукції може бути наближеною до ринкових цін.

Метод ідентифікації передбачає особливе маркування кожної одиниці запасів, що дозволяє в будь-який момент часу визначити вартість, а також встановити дату витрачання кожної одиниці певного виду запасу, собівартість витраченого запасу і вартість запасу, що залишилася. Дає змогу точно визначити ціну однорідних запасів,але вимагає великих витрат на ведення обліку.

Оцінка за нормативними затратами полягає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції, які встановленні підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін. Для забезпечення максимального наближення нормативних затрат до фактичних норм затрат та ціни у нормативній базі повинні регулярно перевірятися і переглядатися.

Метод ціни продажу заснований на застосуванні підприємством роздрібної торгівлі середнього проценту торговельної націнки товарів. Цей метод застосовують підприємства, що мають значну і змінну номенклатуру товарів з приблизно однаковим рівнем торговельної націнки. Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною вартістю реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на ці товари.

Для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.

Вибраний метод оцінки руху запасів може мати вплив на чистий прибуток підприємства. Таким чином, при виборі методу оцінки руху запасів слід ураховувати інформацію стосовно руху і наявності запасів відображені їх як в Балансі так і в Звіті про фінансові результати.

Як що підприємство згідно наказу про облікову політику, використовує метод середньозваженої собівартості. Цей метод забезпечує найбільш рівну величину прибутку, зазнає меншого впливу коливання купівельних цін і використовується із року в рік. При наявності серйозних підстав підприємство може змінити вибраний метод, пояснивши причину та наслідки переходу в пояснювальній записці про облікову політику, доданої до річного звіту.

При збільшенні річного рівня інфляції, що виражається у відчутних коливаннях цін, відображення виробничих запасів за вартістю придбання вже не дає об'єктивної картини їх реальної вартості і господарської корисності як джерела потенційного доходу. Ринкова вартість виробничих запасів може зменшуватись під впливом науково-технічного процесу і фактору морального старіння, що передбачає різницю між вартістю придбання виробничих запасів і їх вартістю на даний момент. З метою збереження об'єктивності оцінки виробничих запасів в умовах цінової нестабільності згідно П(С)БО 9 вони відображаються в бухгалтерському обліку і звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.

Оцінка виробничих запасів здійснюється на індивідуальній основі у випадку, коли чиста вартість їх реалізації стає меншою за собівартість або балансову вартість, тоді, коли виробничі запаси подешевшали, застаріли, зіпсувались або втратили свою первісну цінність. Сума часткового списання вартості виробничих запасів до чистої вартості реалізації визнається як витрати того періоду, коли була здійснена їх переоцінка.

Відходи виробництва - залишки сировини і матеріалів, що утворились в процесі їх переробки в готову продукцію. Частина з них (залізний лист, труби, прокат тощо на машинобудівних заводах) мають певну цінність і використовуються ще раз як повторні матеріали або для виготовлення продукції, або для реалізації іншим підприємствам. Решта матеріалів є безповоротними для підприємства, і їх вважають втратами. Ці відходи оцінці не підлягають. У цьому випадку виробництво втрачає всю вартість невикористаної частини матеріалів, і може завдавати шкоди навколишньому середовищу, а штрафні санкції за це є від'ємною вартістю втрат. Тому, з огляду на це необхідно впроваджувати безвідходну технологію виробництва.

Отже, завдання бухгалтерського обліку - це інформація про наявність і рух матеріалів на складах і в процесі виробництва, контроль за наявністю і рухом цих матеріалів, підбивання витрат по закупівлі і придбанню матеріалів, визначення результатів постачальницької діяльності, визначення відхилень фактичної собівартості від планової, спостереження за накопиченням складських запасів, контроль за збереженням виробничих запасів.

1.3 Економіко-правовий аналіз нормативної бази та огляд спеціальної літератури з обліку виробничих запасів

Функціонування економічного механізму будь-якого суспільства, в якому ведеться бухгалтерський облік господарських операцій на підприємствах, потребує використання відповідних правових норм, які б регулювали діяльність підприємств, їх відносини між собою, з іншими контрагентами та здійснювали регулювання обліку та аудиту виробничих запасів підприємства.

Важливим аспектом нормативного забезпечення є збереження стабільності розвитку системи бухгалтерського обліку і створення належних умов для послідовного та раціонального здійснення нею притаманних бухгалтерському функцій у конкретному економіко-правовому середовищі.

Законодавчими органами України було прийнято цілу низку законів та нормативно-правових актів, які регулюють діяльність підприємств, їх взаємовідносини з державою тощо.

В таблиці 1.1 наведено законодавчі і нормативні акти, які регулюють діяльність підприємств, організацію бухгалтерського обліку в Україні і, зокрема, ведення обліку та аналізу виробничих запасів підприємства, що було використано при написанні бакалаврської роботи.

Таблиця 1.1

Характеристика нормативної бази, яка регламентує облік виробничих запасів підприємства.

Назва нормативного документу, ким і коли прийнятий	Короткий зміст	Використано при написанні роботи
1	2	3
Конституція України, прийнята Верховною Радою України від 28.06.96 р. [21]	Конституція є основним Законом України. В ст.42 зазначено право кожного на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.	Використана в організаційно-економічній характеристиці базового підприємства.
Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 р. №996 [1]	Визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.	Використано при обліку виробничих запасів та визначенню стандартів
Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств” № 283/97-ВР в редакції від 22.05.97р., зі змінами і доповненнями [2]	Визначає порядок визначення вартості необоротних активів і нарахування амортизаційних відрахувань	При перевірці правильності формування суми витрат, яка впливає на виробничі запаси.
Закон України „Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997р., зі змінами і доповненнями [3]	Визначає порядок розрахунку та сплати податку на додану вартість	При перевірці правильності визначення податкових зобов'язань та кредиту
Положення (стандарт) бух. Обліку 9 „Запаси”, наказ Міністерства фінансів України № 246 від 20.10.99р. [4]	Визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності	Використано при розгляді характеристики базового підприємства, документального забезпечення бухгалтерського та фінансового обліку
Інструкція про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, наказ МФУ від 16.05.96р. № 99 із змінами і доповненнями [5]	Визначає порядок заповнення, використання, повернення, реєстрації довіреностей на підприємстві	Використано при розгляданні правил документального оформлення надходження і використання виробничих запасів підприємства.
Наказ Міністерства статистики України № 192 від 21.06.96р. „Про затвердження типової форми первинного обліку” [31]	Визначає порядок ведення первинних облікових документів	Використано при розгляді документального оформлення надходження і використання виробничих запасів

Стосовно стану нормативної бази України слід вказати, що структура її побудована таким чином , щоб охопити всі сфери господарювання та визначити основні принципи підприємницької діяльності.

Велика кількість нормативних актів, на перший погляд, може свідчити про “турботу держави й намагання полегшити життя підприємцям”. Але в даному випадку слід обирати не кількість, а якість. Бухгалтер не може кожен день стежити за змінами в законодавстві та висліджувати невідповідності між ними.

Для кращого розуміння законодавства потрібно користуватися спеціальною літературою: книги, газети, журнали, в яких розглядаються питання бухгалтерського обліку.

В таблиці 1.2 наведено перелік спеціальної літератури, за допомогою якої було розглянуто питання бакалаврської роботи.

Таблиця 1.2

Характеристика спеціальної літератури, обліку і аудиту виробничих запасів підприємства

Література, автор, видавництво, рік видання	Короткий зміст	Використання при написанні роботи
1	2	3
Білуха М.Т. „Теорія бухгалтерського обліку”.Підручник.-К.,2000. [8]	Висвітлено реформу бухгалтерського обліку за новим Планом рахунків. На нових теоретичних концепціях викладено предмет, об'єкти, методи, методичні прийоми та процедури бухгалтерського обліку.	Використано при розгляданні основних концепцій методики ведення обліку виробничих запасів підприємства.
Бутинець Ф.Ф. „Теорія бухгалтерського обліку”. ПП „Рута”, Житомир, 2005 [9]	Висвітлюються теоретичні основи бухгалтерського обліку, розкриваються технології відображення господарських операцій на бухгалтерських рахунках	Використано при висвітленні питань аналітичного та синтетичного обліку виробничих запасів
Бутинець Ф.Ф., Мних Є.В., Олійник О.В. „Економічний аналіз”: Навч. Посібник для студентів вузів. - Житомир: ЖІТІ, 2000 [13]	Розкриває методи економічного аналізу матеріальних ресурсів, сировини і матеріалів, виробничих фондів та фінансового стану підприємства	Використано при аналізі забезпеченості підприємства виробничими запасами та ефективності їх використання
Завгородній А.Г., Партин Г.О., „Бухгалтерський облік”. Основи теорії і практики: Навч. пос. -3-тє вид., переробл. І допов.- К.: ТОВ „Знання”, КОО, 2004 [19]	Розкриваються теоретичні та практичні основи бухгалтерського обліку. Висвітлюються технології відображення господарських операцій на бухгалтерських рахунках, сутність,	Використано при розгляданні документування виробничих запасів.
	призначення та форми первинної документації, облікової реєстрації, формування облікової політики підприємства та складання бухгалтерської звітності
Лишиленко О.В. „Теорія бухгалтерського обліку”. Навч. Посіб. - К.:Центр навч. літ., 2003. [25]	Висвітлено теоретичні основи бухгалтерського обліку, широко представлені первинні облікові документи і облікові регістри. Описується методика проведення	Використано при розгляданні методики проведення інвентаризації виробничих запасів
Сопко В.В. «Бухгалтерський облік». - К.:КНЕУ, 2000. [38]	Описується методика проведення інвентаризації виробничих запасів підприємства й її оформлення	Використано при розгляданні основних концепцій методики ведення обліку виробничих запасів підприємства
Сук Л.К., Сук П.Л. „Бухгалтерський облік”: навч. пос.- К.: Знання, 2005 [39]	Висвітлюється документація, інвентаризація, принципи, технологія і організація бухгалтерського обліку господарських процесів.	Використано при розгляданні питань обліку надходження і вибуття виробничих запасів
Ткаченко Н.М. „Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України”. Підручник. - К.:АСК, 2001. [41]	Викладено питання раціональної організації бухгалтерського обліку на підприємствах України з різними формами власності з використанням нормативних документів, діючих в Україні	Використано при розгляданні основних концепцій методики ведення обліку виробничих запасів підприємства
Прокопенко І.Ф. „Курс економічного аналізу”. - Харків Легас,2004. [34]	Розглянуто теоретичні основи економічного аналізу виробництва продукції, ефективності використання матеріальних ресурсів викладені методики визначення резервів підвищення прибутку.	Використано при розгляданні суті та мети аналізу виробничих запасів

Стосовно представленої у переліку літератури слід вказати, що вона виступає джерелом для оволодіння теоретичними і практичними знаннями в області обліку і аналізу виробничих запасів підприємства. Проте при використанні підручників, навчальних посібників з бухгалтерського обліку потрібно керуватися змінами, які відбулися у законодавстві. Зручно користуватися періодичними виданнями (газетами, журналами). В даному розділі роботи вказані законодавчі і нормативні документи, які були використані під час написання бакалаврської роботи.

Розділ 2. Бухгалтерський облік виробничих запасів підриємства

2.1 Первинна документація та документообіг з обліку виробничіх запасів підприємства

Рух виробничих запасів на підприємствах(абсолютно усі операції) оформлюються на підставі первинних документів.) Ворми ціх документів затверджені наказом Міністерства статистики України від 231.06.1996р. №493. Від правильно організованого документування господарських засобів залежить правильність списання вартості запасів на виробництво, оцінка незавершеного виробництва, відображення у звітності. Існують типові первинні документи з обліку руху запасів. Проте, головний бухгалтер на свій розсуд повинен визначатися з тим, яку документи доцільно використовувати саме на його підприємстві, враховуючи розміри та специфіку підприємства.

Структура документообігу повинна бути такою, щоб забезпечити вчасне надходження необхідної інформації як для обліку, так і для контролю й оперативного управління рухом матеріальних запасів.

Бухгалтерія підприємства у встановлені строки здійснює приймання і обробку первинних документів на сирову, матеріали тощо. Всі документи сортуються і перевіряються. Прибуткові ордери звіряються з рахунками, що до них належать, транспортними документами, приймальними актами тощо. Лімітні картки, що надійшли зі складу, зіставляються з іншими примірниками, отриманими від цехів - споживачів, накладні на переміщення матеріалів, здані складами - відправниками, з примірниками тих же накладних що надійшли зі складів - одержувачів.

У процесі документального оформлення первинного обліку матеріалів необхідно користуватися такими нормативними документами таб.2.1

Первинні документи з обліку виробничих запасів Таб 2.1

Форма документу	Назва документу	Призначення документу
1	2	3
М-1	Журнал облік вантажів, що надійшли	Застосовується для реєстрації транспортних документів пов'язаних з отриманням вантажів та оприбуткуванням їх на склад підприємства
М-2	Довіреність	Призначена для підтвердження права окремої посадової особи виступати довіреною особою п-ва при отриманні запасів
М-2 а	Акт списання бланків довіреностей	Призначені для списання використаних бланків довіреностей
М-3	Журнал реєстрацій довіреностей	Призначений для реєстрації виданих довіреностей та розписки в їх отриманні
М-4	Прибутковий ордер	Викор. на складі, заповнюється в день надходження запасів при відсутності розбіжностей з документами постан., при оприбуткуванні запасів, отриманих з переробки
М-7	Акт про приймання матеріалів	Застос. при прийнятті запасів, якщо є розбіжності з документами постач, або коли виробничі запаси надійшли без документів. Викор. для обліку надходж. запасів і виправлення листа-претензій постачальнику
М-8,9, 28, 28 а	Лімітно-забірна картка	Викор. для систематичного відпуску у виробництво лімітованих матер., а також ждя поточного контролю за дотриманнями встановлених лімітів їх відпуску. Зазнач. Місячний ліміт відпуску певному цеху
М-10	Акт-вимога на заміну (додатковий відпуск) матер.	Заповн. при разовому відпуску запасів для виробничих та господарських потреб
М-11	Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів	Використовують для разового відпуску запасів всередині підприємства
М-12	Картка № складського обліку матер.	Використовують для обліку виробничих запасів на складі.
М-14	Відомість обліку залишків матер. на складі	Використовується для взаємозв'язку складського та бухгалтерського обліку
М-16	Матеріальний ярлик	Використовується для позначення одиниць запасів
М-18	Сигнальна довідка про відхилення фактичного залишку матер. від встановлених норм запасу	Складається завскладом у разі виявлення відхилень фактичного залишку, виробничих запасів від встан. норм
М-19	Матер. звіт	Склад МВО і передається до бухгалтера, відображає рух запасів на складі за певний період
М-26	Довіреність (бланк суворого обліку)	Призначена для підтвердження права окремої посадової особи виступати довіреною особою підприємства при отриманні запасів
63	Рахунок-фактура	Викор. для розрахунків між постач. та покупцями за відвантажені (відпущені) товари
1-ТН	Товарно-транспортна накладна	Призначена для обліку поставок запасів та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом. Викор. для якісного та кількісного приймання запасів
-	Акт закупки ТМЦ	Викор. при закупівлі запасів підзвіти особами у фізичних осіб на ринку та в ін. місцях торгівлі. Форма Акту повинна бути затверджена наказом про облік. політику. При оформленні в ньому обов'язково зазначаються паспортні дані та ідентифікаційний код продавця

Типові форми документів слід використовувати без змін на всіх підприємствах.

2.2 Облік надходження виробничих запасів і розрахунків з постачальниками

Матеріальні, сировинні та паливні ресурси є одними з найважливіших на підприємстві, тому й документальне оформлення надходження зазначених ресурсів є досить відповідальним процесом, який повинен забезпечити необхідну інформацію як для обліку, так і для контролю та оперативного управління рухом матеріальних цінностей.

Порядок оформлення операцій надходження виробничих запасів і застосування при цьому форми первинної облікової документації на підприємстві залежить від видів матеріалів і джерел їх надходження. Виробничі запаси надходять від постачальників, супроводжуються рахунками-фактурами (дод. Л), товарно-транспортними накладними та іншими документами, які підтверджують кількість вантажу, що надійшов від постачальника і порядок оплати.

Забезпечення підприємства виробничими запасами шляхом придбання їх у постачальника здійснюється на договірних засадах, тому окрім типових форм документів бажано оформлювати договори з постачальником.(У двох примірниках, кожній стороні по одному, завірений підписом керівників та печатками підприємств.)

Приймання матеріалів на склад повинно супроводжується їх кількісною і якісною перевіркою. Розрахункові документи (рахунки-фактури (дод. Л), прибуткові накладні (дод. Ж), що стосуються матеріалів, які отримані, надходять у відділ постачання де вказані документи перевіряються на відповідність договорам поставок (асортимент, кількість, ціна, строк постачання та ін.), якщо між покупцем і постачальником існують договірні відносини.

На виробничі запаси, що надійшли на підприємство згідно з первинними документами, заповняються прибуткові ордери (див. дод. В). Прибуткові ордери виписуються підприємством на кожний номенклатурний номер чи на партію матеріалів матеріально-відповідальною особою в одному примірнику в день надходження цінностей на склад. Графа «Номер паспорта» заповнюється при оформленні надходження матеріальних цінностей, які містять дорогоцінні матеріали та каміння.

При відкритті кількісних та якісних розбіжностей з даними документів постачальників складається акт про приймання матеріалів (форма № М-7 ). Також він складається при прийманні матеріалів, які прибули без документів (невідфактурована поставка). Акт у двох примірниках складається приймальною комісією, до якої обов'язково включається матеріально-відповідальна особа і представник постачальника; при його неявці акт складається за участю представника незацікавленої організації. Акт затверджується керівником підприємства чи особою, яка на те уповноважена відповідним наказом.

Після завершення процесу приймання цінностей акти М-7 з іншими документами (товарно-транспортні накладні та ін.) передаються: один в бухгалтерію підприємства для обліку переміщення (руху) виробничих запасів, другий - відділу постачання або юридичному відділу для підготування та подальшого направлення листа-претензії постачальнику.

При отриманні від постачальника виробничих запасів автотранспортом, документом, яким оформлюється надходження матеріалів, є товарно-транспортна накладна.

Товарно-транспортна накладна - це єдиний документ для постачальника, покупця та автотранспортного підприємства: в першого - для списання відпущених матеріалів, в другого - для оприбуткування отриманих матеріалів (сировини), в третього - для обґрунтування записів до шляхового листа та для розрахунків з покупцем за виконане перевезення матеріалів. При оформленні надходження матеріальних цінностей товарно-транспортні накладні в прибутковий ордер не виписується. Дані, що містяться в товарно-транспортних накладних, необхідно звірити з рахунком-фактурою або договором поставки.

Одержання матеріалів безпосередньо у постачальника чи у транспортної організації здійснюється матеріально-відповідальними особами, на яких виписується довіреність (див. дод. Р) на одержання матеріалу.

На склади також можуть надходити матеріали із своїх цехів -- це продукція власного виготовлення і зайві одержані і не використані матеріали, а також матеріали, одержані від ліквідації основних засобів, малоцінних й швидкозношуваних предметів, браку у виробництві та відходів. Ці матеріали оприбутковують на склади за допомогою накладних внутрішнього переміщення.. Накладна складається матеріально відповідальною особою складу (цеху), що здав цінності, у двох примірниках, один з яких слугує складу (цеху), що здав матеріальні цінності, підставою для списування цінностей, а другий -- складу (цеху) для оприбуткування цінностей.

Накладна на повернення із цеху на склад матеріалів, не використаних у виробництві, виписується тільки в тому разі, якщо ці матеріали були відпущені не за лімітно-забірною картою, оскільки у ній передбачено облік повернення матеріалів, відпущених у виробництво.

Документи, що надійшли зі складів до бухгалтерії, перевіряються як з точки зору правильності їх оформлення, так і по суті відображення у них операцій. Прибуткові ордери звіряють з рахунками, що до них належать, транспортними документами, прийомними актами тощо. Лімітні картки, що надійшли зі складу, співставляють з іншими примірниками, одержаними від цехів-споживачів, накладні на перекидання матеріалів, здані складами-відправниками, з примірниками тих же накладних, що надійшли зі сладів-одержувачів, лімітні картки і вимоги відзначають у реєстрах видачі тощо.

Далі документи таксують за допомогою машин, тобто зазначені в них матеріали оцінюються за твердими обліковими цінами.

По кожному реєстру зданих документів після їх таксування підраховують обороти надходження, або витрати матеріалів у розмірі номенклатурних груп.

На малих підприємствах підсумки підрахунків можна відображати в накопичувальних відомостях, групових оборотних відомостях. Вести облік і вводити інформацію з первинних документів зручніше на ком'ютері.

У відділі постачання підприємства-покупця провадять оперативний облік невиконання договорів постачальниками і покупцями матеріалів. У цьому разі відкривають спеціальний журнал обліку надходження вантажів, в якому відділ постачання зобов'язаний: зареєструвати всі документи вантажів, що надходять; перевірити відповідність даних документів постачальника договору; відмітити реалізацію фондів; передати уповноваженій особі розпорядження на одержання і доставку вантажу (у разі надходження матеріалів залізницею або водним шляхом); передати первинні документи до бухгалтерії або фінансового відділу.

Таким чином постачання кожного підприємства матеріальними ресурсами являє собою єдність двох процесів:

§ Транспортування і доставку на підприємство замовлених і закуплених матеріальних ресурсів на підставі відповідної первинної документації;

§ Оформлення заборгованості й оплати постачальниками одержаних від них матеріальних цінностей.

Підприємство-покупець зобов'язаний проконтролювати доставку вантажу, організувати його приймання і вивантаження, відповідне зберігання на складі, або в інших місцях. Відповідальність за доставку вантажу та його зберігання в дорозі несе організація, що перевозить вантаж на підставі належно оформлених транспортних документів.

Покупець приймає вантаж за кількістю і якістю на своєму складі. Можливе також одержання вантажу самовивозом, коли представник покупця одержує вантаж на складі постачальника за довіреністю, вивозить його своїм транспортом. Відповідальність покупця з одержані матеріальні цінності виникає з моменту підписання його представником товарних документів на одержання вантажу.

Придбання матеріальних цінностей в натурі завершується після їх надходження і оприбуткування на склад покупця.

Для обліку надходження й використання виробничих запасів використовують такі синтетичні інвентарні субрахунки рахунка № 20 «Записи»:

№201 „Сировина і матеріали”.

№202 „Купівельні напівфабрикати”.

№203 „Паливо”.

№204 „тара і тарні матеріали”.

№205 „Будівельні матеріали”.

№206 „Матеріали передані в переробку”

№207 „Запасні частини”.

№208 „Матеріали сільськогосподарського призначення”.

№209 „Інші матеріали”.

Кожне підприємство відкриває аналітичні рахунки залежно від потреби в кількості, необхідній для управління виробництвом. Найбільш типовими в розрізами аналітики можуть виступати наступні: склади, комори, матеріально-відповідальні особи, групи запасів, види діяльності тощо.

Основні господарські операції та кореспонденцію рахунків за ними, що відображають надходження виробничих запасів наведено в таблиці 2.1