Облік виробничих запасів та аналіз ефективності їх використання

Таблиця 2.1

Відображення в обліку операцій з надходження виробничих запасів

№	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		Дебет	Кредит
1	2	3	4
1	Переведено виробничі запаси з однієї категорії до іншої	20 „Виробничі запаси”	20 „Виробничі запаси”
2	Оприбутковано виробничі запаси, повернуті з виробництва або виготовлені власними силами	20 „Виробничі запаси”	23 „Виробництво”
3	Зменшено суму браку на вартість відходів від бракованої продукції, яку переведено до складу виробничих запасів	20 „Виробничі запаси”	24 „Брак у виробництві”
4	Передано до складу запасів активи, що були придбані як товар для продажу	20 „Виробничі запаси”	28 „Товари”
5	Оплачено витрати на транспортування виробничих запасів	20 „Виробничі запаси”	31 „Розрахунки в банках”
6	Відображено надходження виробничих запасів у рахунок погашення дебіторської заборгованості	20 „Виробничі запаси”	37 „Розрахунки з різними дебіторами”
7	Оприбутковано запаси придбані підзвітною особою	20 „Виробничі запаси”	372 „ Розрахунки з підзвітними особами”
8	Оприбутковано виробничі запаси як внесок до статутного капіталу	20 „Виробничі запаси”	40 „Статутний капітал” 46 „Неоплачений капітал”
9	Відображено формування пайового капіталу, передбаченого установчими документами, за рахунок внесків членів споживчого товариства	20 „Виробничі запаси”	41 „Пайовий капітал”
10	Проведено до оцінку запасів	20 „Виробничі запаси”	423 „До оцінка запасів”
11	Відображено надходження виробничих запасів отриманих як цільове фінансування	20 „Виробничі запаси”	48 „Цільове фінансування і цільові надходження”
12	Оприбутковано виробничі запаси, що надійшли від постачальника на суму, що сплачується згідно договору (без ПДВ)	20 „Виробничі запаси”	63 „Розрахунки з постачальниками і підрядниками
13	Віднесено до первісної вартості придбаних виробничих запасів суми непрямих податків, які не відшкодовуються підприємству	20 „Виробничі запаси”	64 „Розрахунки за податками і платежами”
14	Оприбутковано лишки запасів, виявлених в результаті інвентаризації	20 „Виробничі запаси”	719 „Інші доходи від операційної діяльності”
15	Оприбутковано запаси, що надійшли безоплатно	20 „Виробничі запаси”	745 „Дохід від безоплатно одержаних активів”
16	Оприбутковано виробничі запаси, одержані внаслідок надзвичайних подій	20 „Виробничі запаси”	75 „Надзвичайні доходи”

На підприємстві були придбані і оприбутковані запаси без попередньої оплати постачальнику. Відображення бухгалтерських проводок в цьому випадку наведено в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Придбані і оприбутковані запаси без попередньої оплати постачальнику

№ п/п	Зміст господарських операцій	Кореспонденція рахунків	Сума, грн.
		Дебет	Кредит
1	Придбані і оприбутковані запаси без попередньої оплати постачальнику	201	631	86900
2	Відображено податковий кредит у сумі ПДВ	641	631	17380
3	Оплачено постачальнику за одержані виробничі запаси	631	311	104280
4	Суму витрат на транспортування включено до первісної вартості матеріалів	201	631	400
5	Відображено податковий кредит щодо ПДВ по транспортних затратах	641	631	80
6	Оплачено послуги за транспортування	631	311	480

Якщо ж на підприємстві спочатку були придбані виробничі запаси, а вже потім перераховані гроші постачальнику, це буде відображатися в наступних проводках, що наведені в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4

Придбання і оприбуткування запасів після попередньої оплати постачальнику в серпні 2008р.

№ п/п	Зміст господарських операцій	Кореспонденція рахунків	Сума, грн.
		Дебет	Кредит
1	Попередня оплата постачальнику (з ПДВ)	371	311	58200
2	Відображено податковий кредит щодо ПДВ	641	644	9700
3	Одержані і оприбутковані виробничі запаси	201	631	48500
4	Списано суму раніше нарахованого податкового кредиту	644	631	9700
5	Відображено взаємне нарахування заборгованостей	631	371	58200
6	Оплачено витрати на транспортування матеріалів	371	311	420
7	Відображено податковий кредит щодо ПДВ по транспортних витратах	641	644	70
8	Витрати на транспортування включено до первісної вартості матеріалів	201	631	350
9	Списано раніше нарахованого податкового кредиту щодо ПДВ	644	631	70
10	Відображено взаємне зарахування заборгованостей, пов'язане з транспортуванням матеріалів	631	371	420

2.3 Шляхи витрачання виробничих запасів та відображення їх в обліку

Основними документами, що відображають відпуск матеріалів зі складу, є лімітно-забірні карти, вимоги, накладні.

Матеріали у виробництво повинні відпускатися відповідно до лімітів, встановлених на підставі норм витрат запасів на одиницю виробу, а також плану випуску продукції на місяць.

Основними документами, що відображають відпуск матеріалів зі складу для внутрішньогосподарських потреб є лімітно-забірні картки Т.ф. М-8 (дод Е), накладні-вимоги .

Лімітно-забірні карти заповнюються планово-виробничим відділом напередодні одержання матеріалу (місяця) і візуються відділом постачання (на малому підприємстві -- заступником директора). Використовують також лімітно-забірні картки типової форми М-28 і М-28а (при будівельних роботах).

У лімітно-забірних картах зазначається місячний ліміт відпуску даному цеху (фізичній особі -- робітникові) матеріалів певного номенклатурного номера (або декількох номерів).

Ліміт визначається виходячи з виробничої програми цеху та діючих норм витрат матеріалів з урахуванням існуючих у цехах залишків невикористаних матеріалів на початок місяця. Ліміт може встановлюватися на кожне замовлення окремо.

Лімітно-забірні карти виписують у двох примірниках: один до початку місяця передається цеху-споживачу, другий -- складу. Бажано друкувати їх на папері різного кольору, щоб чіткіше відрізняти примірник цеху від примірника складу. Ті лімітно-забірні карти, що видаються, реєструються відділом постачання в реєстрі, копія якого після роздачі карт здається до бухгалтерії для контролю за своєчасною здачею лімітно-забірних карт для бухгалтерії (бухгалтеру).

Завідуючий складом (чи комірник) робить відмітку про кількість відпущеного матеріалу в обох примірниках лімітно-забірної карти і визначає залишок (сальдо) невикористаного ліміту. Факт відпуску підтверджується двома підписами: завідуючого складу і одержувача матеріалів.

Після закінчення місяця або використання ліміту лімітно-забірні карти здаються до бухгалтерії.

Лімітно-забірні картки після використання ліміту здаються складом до бухгалтерії негайно, а наприкінці місяця незалежно від використання ліміту повинні здаватися всі лімітні картки. Здавання документів до бухгалтерії потрібне для подальшої їх обробки, тобто ведення бухгалтерського обліку матеріалів. Облік матеріалів у бухгалтерії ведуть не тільки в натуральному, а і грошовому виразі.

Відпуск сировини і матеріалів у виробництво -- це відпуск їх безпосередньо для виготовлення продукції, а також на ремонтна та господарські потреби .

Накладні-вимоги являють собою єдність розпорядчого і виправдного документів і використовуються для одноразового відпуску матеріалів . Відпуск матеріалів, що повторюються, можна оформляти лімітно-забірними картками, що об'єднують у собі, що об'єднують у собі розпорядчий документ, який містить ліміт (граничну кількість) відпуску, й накопичувальний виправдний документ, що підтверджує багаторазовий відпуск матеріалів зі складу в рахунок ліміту.

Відпуск матеріалів на сторону виконується на підставі договорів, нарядів та інших документів і письмового розпорядження керівника підприємства.

Відпуск матеріалів, як і їх надходження, оформляють також товарно-транспортною накладною за потребою.

Внутрішнє переміщення матеріалів зі складу на склад оформляють також накладною-вимогою типової форми № М-11, як і здачу відходів виробництва на склад і повернення невикористаних у виробництві матеріалів.

В бухгалтерському обліку виробничі запаси списуються і шляхом їх передачі в статутний фонд іншого підприємства. При списанні запасів внаслідок передачі до статутного капіталу іншого підприємства на суму внеску виписується накладна та податкова накладна.

Основні господарські операції та кореспонденцію рахунків за ними, що відображають витрачання виробничих запасів наведено в таблиці 2.2

Таблиця 2.2

Відображення в обліку операцій з вибуття виробничих запасів

№	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		Дебет	Кредит
1	2	3	4
1	Передано запаси в обмін на акції акціонерного товариства	14 „Довгострокові фінансові інвестиції”	20 „Виробничі запаси”
2	Відпущено зі складу виробничі запаси для капітального будівництва власними силами	15 „Капітальні інвестиції”	20 „Виробничі запаси
3	Відпущено зі складу виробничі запаси для виробництва продукції	23 „Виробництво”	20 „Виробничі запаси”
4	Списано виробничі запаси на витрати, пов'язані з виправленням браку, або на гарантійний ремонт в обсязі, що перевищує норму, витрати на утримання гарантійних майстерень	24 „Брак у виробництві”	20 „Виробничі запаси”
5	Переведено до складу товарів для продажу в торгівельній мережі виробничі запаси, раніше придбані з метою використання у виробництві	28 „Товари”	20 „Виробничі запаси”
6	Відвантажено виробничі запаси в обмін на подібні активи	36 „Розрахунки з покупцями та замовниками”	20 „Виробничі запаси”
7	Списано виробничі запаси на витрати, пов'язані з підготовчими до виробництвами роботами в сезонних галузях промисловості, з освоєнням нових виробництв і агрегатів	39 „Витрати майбутніх періодів”	20 „Виробничі запаси”
8	Списано запаси для загально виробничих потреб, цехам основного та допоміжного виробництв	91 „Загальновиробничі витрати”	20 „Виробничі запаси”
9	Використано запаси для адміністративних потреб на утримання і поточний ремонт будівель та інвентарю загальногосподарського призначення й інші господарські потреби	92 „Адміністративні витрати”	20 „Виробничі запаси”
10	Списано запаси для забезпечення збуту продукції	93 „Витрати на збут”	20 „Виробничі запаси”
11	Списано запаси на утримання об'єктів житлово-комунального господарства	94 „Інші витрати операційної діяльності”	20 „Виробничі запаси”
12	Списано облікову вартість реалізованих виробничих запасів	943 „Собівартість реалізованих виробничих запасів	20 „Виробничі запаси”
13	Списано різницю між балансовою та справедливою вартістю виробничих запасів, обміняних на подібні активи	946 „Витрати від знецінення запасів”	20 „Виробничі запаси”
14	Списано суму зниження ціни виробничих запасів до чистої вартості реалізації	946 „Витрати від знецінення запасів”	20 „Виробничі запаси”
15	Відображено суму недостачі виробничих запасів у складі витрат звітного періоду	947 „Нестачі і втрати від псування цінностей”	20 „Виробничі запаси”
16	Безоплатно передано запаси іншому підприємству за балансовою вартістю	949 „Інші витрати операційної діяльності”	20 „Виробничі запаси”
17	Списано запаси, втрачені внаслідок надзвичайних подій”	99 „Надзвичайні витрати”	20 „Виробничі запаси”

Облік вибуття виробничих запасів на підприємстві .

№ п/п	Зміст господарських операцій	Кореспонденція рахунків	Сума, грн.
		Дебет	Кредит
1	Відпущено запаси у виробництво	23	201	76000
2	Списано виробничі запаси на витрати, які пов'язані з виправленням браку	24	201	1350
3	Переведено виробничі запаси до складу товарів з метою подальшої їх реалізації	28	201	930
4	Списано виробничі запаси на загальновиробничі витрати	91	201	700
5	Списано виробничі запаси на адміністративні витрати	92	20	840
6	Списано вартість виробничих запасів на витрати обслуговуючих виробництв	949	201	340
7	Безоплатно передані запаси іншому підприємству за балансовою вартістю	949	20	520
8	Відображення податкового зобов'язання у сумі ПДВ	949	641	86,7

2.4 Особливості обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів

У плані рахунків для обліку МШП передбачений рахунок 22, належить до рахунків класу 2 "Запаси", а отже у формі №1 "Баланс" буде відображатися в розділі II "Оборотні активи". МШП, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо не більший одного року, на підставі пункту 6 П(с) БО 9 класифікуються як запаси. Інструкцією №291 крім вище уточнено, що до МШП належать зокрема, такі предмети як: інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг. За своїм характером малоцінні та швидкозношувані предмети аналогічні основним засобам, а з точки зору порядку придбання їх -- аналогічні матеріалам. За своїм складом малоцінні предмети поділяються таким чином (схема 3.13).

Аналітичний облік МШП повинен будуватися:

-за відповіднимии субрахунками;

-за місцем знаходження і матеріально відповідальними особами;

-за окремими предметами, що належать до складу кожної групи МШП (за номенклатурними номерами).

Основним завданнями обліку МШП є

-визначення первісної вартості придбаних малоцінних та швидкозношуваних предметів;

-контроль за зберіганням їх як в період перебування на складі, так і в період експлуатації в цехах, відділах підприємства;

-контроль за правильністю використання МШП під час їх експлуатації;

-виявлення зносу МШП за час їх експлуатації, а також правильне віднесення цього зносу на затрати підприємства кожного періоду.

При відпуску таких предметів в експлуатацію знос по них нараховується за раніше нарахованою сумою (залежно від обраного методу).

Інструменти і пристрої, що перебувають у тривалому користуванні робітника при видачі відображають у його особистій інструментальній картці - книзі. Господарський інвентар, спецодяг і постільні приналежності при передачі в експлуатацію зберігаються у приміщеннях, де використовуються. Облік інвентаря ведеться за місцями використання та матеріально-відповідальними особами в описах, що відкриваються на рік. На спеццодяг виданий робітникам, заводять особисті картки, у яких відображають кожний факт одержання робітниками предметів, строки їх служби та вибуття.

Щодо методу нарахування амортизації МШП найоптимальнішим є метод прямолінійного списання. Проблему низького рівня суми амортизаційних відрахувань МШП, яка нараховується щорічно, можна вирішити шляхом групування МШП, наприклад, за призначенням (що використовуються на виорбничі та невиробничі цілі) і строками їх експлуатації. У цьому випадку нарахування зносу (амортизації) буде проводитись, виходячи з вартості групи МШП у цілому, а не кожного об'єкта окремо. Таким чином можна вирішити проблему низького рівня амортизації вартості МШП.

Організація обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів зі строком корисного використання менше одного року повинна повністю групуватись на Положенні 9, згідно з яким первинною вартістю таких предметів у складі інших запасів, придбаних за плату, є собівартість, яка складаєтьсяз з таких фактичних затрат.

Аналітичний облік МШП ведеться за видами предметів, установленими виходячи з потреб підприємства.

Згідно з пунктом 15 П(с) БО 9 первісна вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів у бухгалтерському обліку не змінюється крім таких випадків:

якщо знизилась їхня ціна;

якщо вони зіпсовані;

якщо вони застаріла або іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду.

Придбання МШП за плату.

№	Зміст операцій	Дт	Кт	Сума грн.
	Відображена вартість інформаційних послуг посередника.	22	377	70
	Відображена сума податкового кредиту з ПДВ.	641	377	14
	Відображені витрати на відрядження: витрати на відрядження співробітників відділу збуту; транспортні витрати.	22 22	372 372	105 170
	Перерахована недоплата за інструменти постачальника.	371	311	8700
	Відображена сума податкового кредиту з ПДВ.	641	644	1450
	Оприбуткування інструментів на склад підприємства (200 од.).	22	341	7250
	Відображення рохрахунків по податковому кредиту з ПДВ.	644	371	1450
	Сплачено посереднику за інформацію, послуги.	377	311	84
	Перерахована передоплата за канцтовари продавцем за розрахунком.	371	311	120
	Відображену суму надають кредит з ПДВ.	641	644	120
	Оприбуткування канцтоварів на склад.	22	371	100
	Відображений розрахунок по податковому кредиту з ПДВ.	644	371	20
	Передана частина канцтоварів зі складу в експлуатацію.	92	22	80
	Списані на фінансовий результат адміністративні витрати.	791	92	80
	Передан частина інструментів зі складу в цех (20 од.).	23	22	759,50

Списаний на загальне виробництво готова продукція:

Оскільки канцтовари вписані зі складу для потреб адміністративно-управлінського апарату, їх вартість списана на адміністративні витрати.

Оскільки інструменти вписані безпосередньо для встановлення продукції його вартість списується на витрати виробництва.

[(70 грн.+150 грн.+170 грн.+7290) : 200 од.* 20 од.] = 759,50 - вартість переданого інструменту.

Приклад 2. Виготовлення МШП на підприємстві.

№	Зміст операцій	Дт	Кт	Сума
1.	Списана вартість використаних напівфабрикатів.	237	25	850
2.	Списана вартість використання матеріалів.	237	201	1500
3.	Нарахована заробітна плата працівникам, які виготовляли МШП.	237	661	340
4.	Нарахові обов'язкові збори на суму заробітної плати.	237	651	127,50
5.	Відображено вартість послуг допоміжного виробництва.	237	232	120
6.	Оприбуткування на склад МШП виготовлених власними силами підприємства (80 штук).	22	237	2937,5
7.	Видані в експлуатацію МШП кількістю 15 штук (2975, 5 грн. : 80 шт.) * 15 штук.	91	22	550,80
8.	Списані загальногосподарські витрати.	90	91	550,80
9.	Відображення фінансового результату робітників.	79	90	550,80

Крім передачі МШП в експлуатацію, що не передбачає прямого вибуття МШП з підприємства, МШП можуть вибувати в результаті:

операції реалізації;

безоплатної передачі;

передачі як внеску до статутного капіталу (фонду) іншого підприємства;

ліквідації.

В усіх випадках вартість МШП на складі списується на субрахунки рахунків класу 9 “Витарти діяльності”.

943 “Собівартість реалізованих виробничих запасів” - при реалізації.

947 “Інші витрати операційної діяльності” - у разі безоплатної передачі або внеску до статутного фонду.

Продаж частини МШП, що знаходиться на складі з причини їх незатребуваності.

Реалізація МШП зі складу.

№	Зміст операцій	Дт	Кт	Сума
1.	Відображення реалізації МШП.	361	712	4800
2.	Відображені податкове зобов'язання з ПДВ	712	641	800
3.	Списана облікова вартість МШП	973	22	3500
4.	Списана вартість посередницьких послуг	949	377	116,7
5.	Відображена сума податкового кредиту з ПДВ	641	377	33,3
6.	Списаний дохід на фінансовий результат.	712	791	4000
7.	Отримано кошти від продажу МШП	311	361	4800
8.	Списана варість на фінансовий резульат.	791	943	3500
9.	Оплачено вартість послуг посередникові.	377	311	200
10.	Списані витрати на оплату послуг посередникам на фінансовий результат.	791	949	166,7

1. Безоплатна передача МШП зі складу.

№	Зміст операцій	Дт	Кт	Сума
1.	Відображена сума податкового кредиту з ПДВ на безоплатно передані МШП (метод “Сторно”)	641	644	4
2.	Віднесена сума ПДВ за рахунок власних коштів.	22	644	4
3.	Відображена безоплатна передача МШП, що числиться на складі.	949	22	4
4.	Відображена сума ПДВ нарахована на безоплатно передані МШП (24 грн.* 20%).	949	641	4,8

2. Внесок МШП до статутного фонду.

1.	Відображена балансова вартість МШП, що передається.	14	22	1500
2.	Відображена сума податкового зобов'язання з ПДВ.	945	641	300
3.	Відображена різниця між балансовою і справедливою вартістю	14 949	746 14	- -

У цьому конкретному випадку балансова вартість відповідає справедливій вартості.

При відпуску МШП зі складу, у разі передачі для подальшої експлуатації, їх вартість відповідно до пункту 23 П (С) БО 9 виключається зі складу активів (списується з балансу). Надалі за такими МШП повинен бути організований оперативний кількісний облік за місцем експлуатації і матеріально відповідальними особами протягом усього терміну їх фактичного використання. Бухгалтерські проводки здійснюються по кредиту рахунку 22 і дебету нижченаведених рахунків:

15 “Капітальні інвестиції” - у випадку, якщо МШП передаються для цілей капітального будівництва або для цілей виготовлення основних засобів і інших необоротних активів.

23 “Виробництво” - у випадку якщо МШП передаються безпосередньо для цілей виготовлення продукції або виконання робіт, послуг.

Або по дебету одного з даних рахунків класу 9:

91 “Загальновиробничі витрати” - у випадку якщо МШП використовується при організації виробництва й управлінні цехами.

93 “Витарти на збут” - у випадку якщо МШП використовується для операцій, пов'язаних зі збутом (реалізацію продажем) продукції, товарів.

Нижче на грошових числових прикладах розглянемо порядок відображення в бухгалтерському обліку.

Швидкозношувані предмети засобів праці можуть вибути з експлуатації з різних причин: через повне зношення, поламання, реалізацію тощо. В усіх випадках на вибуття з експлуатації МШП комісія складає акт на списання. Вона констатує непридатність подальшого використання окремих предметів.

На всі предмети (зазначаючи їх кількість, ціну та суму) у порядку номенклатурних номерів складають загальний акт у межах однієї групи і в межах однієї матеріально відповідальної особи.

На предмети, на які нараховано амортизацію (знос) 100% доцільно складати окремий акт. В актах має бути зазначена сума відображеного в обліку на день ліквідації зносу (амортизації) щодо кожного об'єкта. Акти на списання комірник використовує для оперативного складського обліку, а бухгалтерія - для аналітичного і синтетичного обліку вибуття та зносу ШП.

Єдиною вимогою, яку можна вважати загальною для створення відомості оперативного обліку МШП, є склад показників, які відображають у ній подібний регістр оперативного обліку повинен включати: найменування МШП, їх кількість і первинну вартість, місце експлуатації, прізвище відповідальної особи, дані про надходження та вибуття МШП з експлуатації, а також причину вибуття. Виключення МШП з регістру оперативного обліку може здійснюватися тільки на підставі документів, що підтверджують повернення МШП на склад підприємства або на підставі акта списання МШП при їх ліквідації або нестачі.

Основною зміною щодо відображення в бухгалтерському обліку операцій з МШП, яка передбачена новими нормативними документами є їх класифікація за ознакою оборотності.

Отже, основна проблема пов'язана з відображенням у бухгальтерському обліку інформацію про наявність і рух МШП, полягає у визначенні його вартісної межі.

Друга проблема є наслідком першої і зводиться до оптимізації бухгальтерського обліку операцій про наявність і рух МШП. Прийняття Положення (стандарту), яким були б встановлені методологічні принципи формування в обліку інформації про МШП зі строком корисного використання більше року, не передбачається. Тому розробку методології обліку МШП доведеться провадити підприємствам самостійно виходячи з положень П(С)БО 9, Плану рахунків та Інструкцій.

2.5 Порядок проведення інвентаризаціі виробничих запасів та відображення її результатів в бухгалтерському обліку

Інвентаризація матеріальних цінностей є одним з радикальних засобів контролю за збереженням оборотних активів і роботою матеріально-відповідальних осіб. Необхідність проведення інвентаризації викликається тим, що в поточному обліку, навіть при добре організованому документообігу, можливі помилки в підрахунку кількості матеріальних цінностей і можуть бути неточності в записах, по-друге, перевірка в натурі дозволяє встановити точні дані про залишки палива, запасних частин, малоцінних та швидкозношуваних предметів, визначити його фактичну комплектність, виявити приписки, невраховані втрати при внутрішньозаводських перевезеннях, уточнити фактичну собівартість готової продукції та виявити та усунути факти зловживання матеріально-відповідальних осіб.

Інвентаризація -- перелік, перерахування, зважування, перемірювання в натурі виробничих запасів, що знаходяться в місцях зберігання і співставлення наявності за даними бухгалтерського обліку.

Основними завданнями інвентаризації запасів є виявлення фактичної наявності та дотримання умов зберігання; виявлення запасів, які не використовуються, перевірка реальності відображення вартості запасів у балансі підприємства.

На підставі наказу про проведення інвентаризації призначають інвентаризаційну комісію. В склад інвентаризаційної комісії обов'язково включили представника бухгалтерії та матеріально відповідальну особу, а також представника від адміністрації. Відповідальність за строки та порядок проведення інвентаризації несуть керівник підприємства та головний бухгалтер.

Проведення підприємством інвентаризації передбачено і Законом України „Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні” для підтвердження правильності достовірності даних бухгалтерського обліку і фінансової звітності та обґрунтоване в Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів та розрахунків.

Згідно з цими нормативними документами всі підприємства, незалежно від характеру діяльності і форми власності, зобов'язані проводити інвентаризацію матеріальних активів, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка з метою об'єктивного відображення цих показників у фінансовій звітності ( дод. Б).

Згідно Інструкції проведення інвентаризації, інвентаризація проводиться не рідше один раз на рік і являється обов'язковою у таких випадках:

при передачі державного підприємства в оренду, приватизації в акціонерне товариство;

при складанні річної бухгалтерської звітності;

при зміні матеріально-відповідальної особи;

при виявленні факту крадіжки чи зловживання;

у випадках пожеж та в інших випадках.

Від якості проведення інвентаризацій залежить результат по собівартості фактично випущеної продукції, вчасне усунення допущених неточностей в нормативному господарстві, плануванні і в обліку витрат на виробництво.

Періодичність проведення інвентаризації матеріальних цінностей на підприємствах різна, вона залежить від характеру організації і технології виробництва, виду, складності і номенклатури продукції, тривалості виробничого циклу, матеріаломісткості продукції, а також від прийнятих засобів обліку витрат і калькулювання собівартості продукції. Найменування інвентаризаційних цінностей та їх кількість відображаються в описі по номенклатурі і в одиницях виміру, прийнятих в обліку. Опис підписують всі члени інвентаризаційної комісії.

Інвентаризаційний опис складається при залишках товарно-матеріальних цінностей в натурі, на підставі фактичного перерахунку, зважування, перемірювання цінностей окремо по кожному складу, ділянці, цеху тощо, а також по матеріально відповідальних особах.

При інвентаризації малоцінних та швидкозношуваних предметів, наданих в особисте користування працівникам, припускається складання групових інвентаризаційних описів із зазначенням відповідальних за ці предмети осіб, на яких відкриті особові картки, з проставленням підпису в описі.

Результати інвентаризації оформлюють складанням акту інвентаризації та відомості результатів інвентаризації (з урахуванням норм природного зменшення, наприклад, палива), з занесенням виявлених інвентаризацією нестач або надлишків по кожному найменуванню товарно-матеріальних цінностей окремо до Книги реєстрації контрольних перевірок інвентаризації. Списання надлишків, або нестач за нормами природного зменшення або на винних у нестачах осіб, може бути проведено лише після закінчення інвентаризації та складання всіх належних документів, та видання наказу з рішенням з цього приводу керівництва.

Відповідно до статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризації матеріальних цінностей, а також невжиття заходів з відшкодування винними особами збитків від нестач, розтрат, крадіжок, безгосподарності тягнуть за собою накладення штрафу від 8 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, здійснені особою, яка протягом року підлягала адміністративному стягненню, зумовлюють накладення штрафу від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядок відображення результатів інвентаризації матеріальних цінностей такий:

1. Загальна сума нестач, якщо винуватця не встановлено:

Дебет субрахунку № 947 «Нестачі та втрати від псування цінностей»

Кредит субрахунку № 201 «Сировина і матеріали» Кредит субрахунку № 203 «Паливо» тощо.

2. Списується нестача, зарахована за пересортуванням:

Дебет субрахунку № 201 «Сировина і матеріали»

Кредит субрахунку № 201 «Сировина і матеріали».

3. Відноситься на рахунок матеріально відповідальних осіб різниця у вартості матеріалів, зарахованих за пересортуванням:

Дебет рахунка № 375 «Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків»

Кредит субрахунку № 201 «Сировина і матеріали».

4. Оприбутковуються виявлені лишки матеріалів (з уключенням суми до валових доходів):

Дебет субрахунку № 201 «Сировина і матеріали»

Кредит субрахунку № 745 «Дохід від безкоштовно отриманих активів».

5. Сума нестач у межах норм природного убутку: Дебет рахунка № 91 «Загальновиробничі витрати» Кредит субрахунку № 20 «Виробничі запаси».

6. Якщо на час виявлення нестачі винуватця не встановлено, то одночасно зі списанням цінностей на витрати балансова вартість списаного активу зараховується на позабалансовий рахунок № 07 «Списані активи».

7. Нестачі, віднесені на рахунок матеріально відповідальної особи:

Дебет субрахунку № 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків»

Кредит рахунка № 71 «Інший операційний дохід».

8. Різниця між розрахунковими та обліковими цінами (відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Порядок визначення розміру збитків від нестач, розкрадання, знищення (порчі) матеріальних цінностей» від 22.01.96 р. № 116):

Дебет субрахунку № 375 «Розрахунки по відшкодуванню матеріальних збитків»

Кредит рахунка № 71 «Інший операційний дохід».

9. На суму нарахованого ПДВ:

Дебет субрахунку № 375 «Розрахунки за відшкодуванням матеріальних збитків»

Кредит субрахунку № 641 «Розрахунки за податками».

10. Погашення різниці між ринковими та обліковими цінами як готівкою, так і «за рахунок заробітної плати матеріально відповідальної особи» (одноразово або частинами відповідно до рішення інвентаризаційної комісії адміністрації підприємства або рішення народного суду, наприклад, по 20 % щомісячно до остаточного погашення заборгованості):

Дебет рахунка № 30 «Каса»

Дебет рахунка № 31 «Рахунки в банках»

Дебет рахунка № 66 «Розрахунки з оплати праці»

Кредит субрахунку № 375 «Розрахунки за відшкодуванням матеріальних збитків».

11. Різниця між розрахунковими та обліковими цінами має бути внесена до бюджету:

Дебет рахунка № 71 «Інший операційний дохід»

Кредит субрахунку № 641 «Розрахунки за податками».

12. Перерахування до бюджету різниці між розрахунковими та обліковими цінами, штрафних санкцій:

Дебет рахунка № 641 «Розрахунки за податками»

Кредит рахунка № 31 «Рахунки в банках».

13. Штрафи від 8 до 15 і від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян:

Дебет рахунків № 30, 31, 66

Кредит рахунка № 641 «Розрахунки за податками».

14. Перерахування до бюджету нарахованої суми ПДВ:

Дебет рахунка № 641 «Розрахунки за податками»

Кредит субрахунку № 311 «Поточні рахунки в національній валюті».

Інвентаризація малоцінних та швидкозношуваних предметів. Малоцінні та швидкозношувані предмети інвентаризуються за місцем їх знаходження та матеріально відповідальними особами.

Інвентаризація проводиться шляхом огляду кожного предмета. Малоцінні та швидкозношувані предмети заносяться до описів за найменуваннями відповідно до номенклатурних номерів і в одиницях виміру, що прийняті у бухгалтерському обліку.

При інвентаризації малоцінних та швидкозношуваних предметів, виданих в особисте користування працівникам, допускається складання групових інвентаризаційних описів зі вказівкою в них відповідальних за ці предмети осіб, на яких відкриті особові картки, з проставленням підпису в описі.

Білизна, постільні речі, одяг та взуття одного найменування, близькі за розмірами, якостями матеріалу і ціною, заносяться до опису сумарно, зі вказівкою кількості цих предметів та їхніх інвентарних номерів.

Предмети спецодягу і столової білизни, відправлені у прання і ремонт, слід записувати в інвентаризаційний опис на підставі відомостей-накладних або квитанцій установ, що здійснюють ці послуги.

Малоцінні та швидкозношувані предмети, які стали непридатними, але не списані, до інвентаризаційної відомості не вписуються, а складається акт із вказівкою часу експлуатації, причин непридатності, можливості використання цих предметів у господарських цілях. При цьому в описах робляться відмітки про непридатність.

За малоцінними та швидкозношуваними предметами, які обліковуються в оперативному порядку, описи не складаються, а перевіряється фактична наявність цих предметів у матеріально відповідальних осіб шляхом зіставлення з відомістю оперативного обліку. Виявлена при цьому недостача предметів оформляється актом.

Особливу увагу підприємства зі значною номенклатурою матеріальних запасів, до яких відноситься і ВАТ „Меридіан”, мають приділяти підвищенню якості проведення інвентаризацій, а саме: забезпечення раптовості проведення інвентаризації з тим, щоб не дати можливості матеріально-відповідальним особам підготуватися до неї і приховати можливі нестачі та розтрати; ретельному доборі членів інвентаризаційної комісії; дотриманню послідовності процесу) проведення інвентаризації; перевірки правильності роботи вимірювальних приладів; одержання останніх звітів та підписок у матеріально відповідальних осіб; додержані правил підрахунку цінностей; підвищенні оперативності визначення результатів інвентаризації для забезпечення своєчасного виявлення нестач і розкрадань.

Приклад 1. У результаті інвентаризації було виявлено надлишок на складі автоматичних вимикачів АЕ 1031 в кількості 5 шт. (ціна за одиницю - 6,10 грн). На рахунках бухгалтерського обліку цю ситуацію буде відображено таким чином:

№ з/п	Зміст господарської операції	Сума, грн.	Бухгалтерський облік
			дебет	кредит
1	Оприбутковано виявлений надлишок ТМЦ*	30,5	201	719
2	Списано на фінансовий результат суму надлишку	30,5	719	791

виробничий запас оборотний актив

У податковому обліку сума надлишків включається до складу валових доходів і додається до суми, відображеної в графі «Залишок на початок періоду» Відомостей, що подаються згідно з п. 5.9 Закону про податок на прибуток.

Приклад 2. У результаті інвентаризації було встановлено нестачу трансформаторів МФ0200 у кількості 2 шт. (ціна за одиницю - 29 грн.). Винну особу не встановлено.

На рахунках бухгалтерського обліку ця ситуація відображається таким чином:

№ з/п	Зміст господарської операції	Сума, грн.	Бухгалтерський облік
			дебет	кредит
1	Списано вартість матеріальних цінностей, яких не вистачає*	58	947	201
2	Відображено суму нестачі на забалансовому рахунку**	58	072	-
3	Відображено суму коригування податкового кредиту щодо ПДВ (методом «червоне сторно»)	11,6	641	644
4	Списано суму коригування податкового кредиту на витрати	11,6	947	644
5	Списано суму понесених збитків	69,6	791	947

У податковому обліку сума нестачі віднімається від суми, відображеної в графі «Залишок на початок періоду» Відомостей, що подаються згідно з п. 5.9 Закону про податок на прибуток.

** Одночасно зі списанням на витрати суми нестачі її необхідно відобразити на забалансовому рахунку 072. У разі встановлення винної особи сума з рахунка 072 списується одночасно з визнанням доходу. Якщо винну особу не встановлено або у відшкодуванні відмовлено судом, то сума нестачі має значитися на рахунку 072 не менше терміну позовної давності (3 роки) з моменту встановлення факту нестачі.

Приклад 3. У результаті проведеної інвентаризації встановлено нестачу об'єкта основних засобів. Первісна вартість об'єкта - 2000 грн., сума нарахованого зносу - 500 грн. Винну особу не встановлено.

У бухгалтерському обліку ця ситуація відображається таким чином:

№ з/п	Зміст господарської операції	Сума, грн.	Бухгалтерський облік
			дебет	кредит
1	Списано суму нарахованого зносу у зв'язку з нестачею об'єкта основних засобів	500	131	10
2	Списано суму збитків у сумі залишкової вартості об'єкта основних засобів	1500	977	10
3	Відображено коригування податкового кредиту щодо ПДВ (методом «червоне сторно»)*	300	641	644
4	Списано суму коригування податкового кредиту на витрати	300	977	644
5	Відображено суму збитків на забалансовому рахунку	1500	072	-
6	Списано суму понесених збитків	1800	793	977

2.6 Побудова обліку виробничих запасів для цілей управління

В умовах ринкової економіки особливо важливого значення набуває поліпшення використання матеріальних ресурсів. На даному етапі розвитку науково-технічного прогресу умовно існує технологічна межа резервів виробництва, а от межі резервів господарсько-організаційних тим більше в умовах ринку, немає. Якість управління багато в чому залежить від своєчасного отримання менеджером достовірної інформації про стан об'єкта управління, яку в першу чергу надає управлінський облік. В собівартості продукції питома вага затрат виробничих запасів в різних галузях народного господарства коливається в межах від 50% до 80%. Для забезпечення безперебійної роботи виробництва на складах підприємства повинні завжди знаходиться виробничі запаси в межах норм, передбачених потребами підприємства. І хоча утримання запасів пов'язане з певними витратами, підприємства змушені це робити. Мотивами цього є: ймовірність порушення встановленого графіка постачань виробничих запасів; можливе коливання попиту; зниження чутливості до зростання цін чи коливання валютних курсів (при поставці запасів за зовнішньоекономічними договорами); можливість своєчасного реагування на сезонні коливання виробництва (це стосується продукції сільського господарства, яку закуповують переробні підприємства); знижки при купівлі великої партії може стати причиною створення запасу; спекуляція; витрати, пов'язані з оформленням кожного нового замовлення (так звані „трансакційні витрати” - витрати на пошук нового постачальника, переговори, відрядження, проведення сертифікації якості, тощо); можливість рівномірного здійснення операцій з виробництва і розподілу; можливість негайного обслуговування покупців, що позитивно впливає на імідж підприємства; зведення до мінімуму простоїв у виробництві через відсутність запасних частин; спрощення процесу управлінням виробництвом. Наявність запасів дозволяє знизити вимоги до ступеня узгодженості виробничих процесів на різних ділянках, а отже і знизити відповідні витрати на організацію управління цими процесами. Перелічені причини свідчать про необхідність створення виробничих запасів на підприємстві. З іншого боку для збереження конкурентноздатності підприємство повинно шукати резерви зниження витрат та не „відволікати” оборотний капітал на створення надмірних обсягів виробничих запасів. До негативних наслідків складування запасів можна віднести: збільшення витрат на зберігання запасів; високий ступінь невизначеності попиту на товари/послуги, що будуть створені з використанням таких запасів; погіршення якості запасів при зберіганні (усушка, псування), можливість крадіжок чи неефективного використання; втрата відсотків за „зв'язаними” коштами; проблеми з охороною навколишнього середовища та безпекою; збільшення страхових платежів. Мета управління запасами - знайти „золоту середину”: запасів повинно бути не дуже багато, щоб не відволікати гроші з обігу, і не дуже мало, щоб уникнути „порожніх складів” і не допустити зупинки виробництва. Балансування між цими двома позиціями і складає суть керування обіговими активами в частині виробничих запасів. Моделювання процесу трансформації оборотного капіталу із грошової у виробничу форму на основі економіко-математичного моделювання умов постачання дозволяє прискорити постачання матеріальних ресурсів, оптимізувати величину виробничих запасів, прискорити оборотність оборотного капіталу, одержати відчутний економічний ефект. Коли попит перевищує пропозицію, то впевненість у тому, що будь-яка партія виготовленої продукції буде реалізована, обумовлює функціонування витратного виробництва, більше уваги приділяється максимальному завантаженню виробничих потужностей, зниженню собівартості одиниці продукції шляхом збільшення продуктивності обладнання за одиницю часу, тоді як завдання підвищення інфраструктурних операцій і процесу реалізації мають другорядне значення. Динамічність і невизначеність попиту на ринку робить недоцільним створення і підтримку великих запасів. Одночасно виробники зацікавлені в отриманні кожного нового, навіть невеликого замовлення. Все це обумовлює потребу в гнучких виробничих потужностях, які здатні швидко реагувати на кон'юнктуру ринку.

Найбільшу частку займає інформація, що формується бухгалтерським обліком, зокрема обліком управлінським, який на відміну від фінансового обліку, спрямований на внутрішніх користувачів (менеджерів підприємства), і націлений на надання допомоги адміністрації в плануванні, управлінні і контролі виконання управлінських рішень. Управлінський облік має справу як з оперативною інформацією, так і інформацією „історичного” характеру, в ньому фігурують оцінки і плани на майбутнє (прогнозування) і використовується багато приблизних оцінок - розрахункових, експертних, очікуваних. Характерною рисою управлінського обліку є його децентралізація задля наближення його до місць виникнення витрат і прийняття рішень. Щодо виробничих запасів, то вони займають провідну роль в системі управлінського обліку. Виробничі запаси є складовою частиною виробничих витрат, а управлінський облік в своїй діяльності націлений саме на розгляд поведінки і управління витрат, методів і способів обліку витрат та калькулювання собівартості, аналізі релевантної інформації для прийняття управлінських рішень. Для управління запасами в управлінському обліку використовують ряд процедур і технічних прийомів: 1)правильне бюджетування потреби у різних елементах запасів (сировини, напівфабрикатів, готової продукції, товарів;

2) контроль за нормативами та рівнем запасів відповідно до бюджету, розрахунок коефіцієнту оборотності запасів та середнього періоду їх оборотності як в цілому, так і за видами запасів:

3) контроль повторних замовлень виробничих запасів, що дає можливість визначити, при якому мінімальному допустимому залишку сировини необхідно оформляти повторне замовлення (так звана точка замовлення);

4) використання моделі розрахунку економічного розміру замовлення (ЕРЗ), суть якої полягає у визначенні такого розміру замовлення, при якому сумарні витрати на оформлення замовлення та зберігання запасів будуть мінімальними.

На практиці під час визначення оптимального розміру замовлень доведеться враховувати більшу кількість факторів, ніж у базовій формулі. Найчастіше це пов'язано з особливими умовами постачань і характеристиками продукції, з яких можна отримати вигоду, якщо врахувати такі фактори: знижки на транспортні тарифи залежно від обсягу вантажоперевезень, знижки з ціни продукції залежно від обсягу закупівель. 5) управління запасами за категоріями (за методом „ABC”). Управління запасами, як правило, пов'язане з контролем фактичної наявності виробничих запасів на складах. Це вимагає великих витрат фінансових, трудових та інформаційних ресурсів, особливо для багатономенклатурних запасів. Для проведення „АВС”-аналізу необхідно встановити вартість кожного товару за закупівельними цінами, розташувати товари за зменшенням ціни, знайти суму даних про кількість і витрати на придбання, розбити товари на групи, залежно від питомої ваги в загальних витратах на придбання. Реалізація більшості управлінських рішеннь що до запасів була б неможливою без впровадження інформаційно-комп'ютерних технологій. Впровадження автоматизованих систем управління надало можливість здійснення керування всіма бізнес-операціями, що є на підприємстві, а не просто автоматизовано вести облік чи управляти. При цьому уся бізнес-інформація перебуває в єдиній системі і не потрібно передавати дані від виробничої системи до облікової і навпаки. Менеджеру достатньо мати необхідні повноваження і система забезпечить йому доступ до інформації про діяльність компанії, що дасть йому змогу здійснювати оперативний аналіз ситуації та ефективніше керувати роботою підприємства. Оскільки однією з причин створення запасів є намагання уникнути небажаних наслідків непередбачених подій в умовах відсутності надійної інформації, то відповідно у випадку зниження невизначеності з'являється можливість відповідного зниження запасів. Так формується уявлення про „заміну запасів інформацією”, яке практично впроваджується завдяки розвитку інформаційних технологій і систем інформаційного обміну даними. Таким чином, бачимо, що матеріальні затрати є ключовим елементом формування витрат на підприємстві, а значить існують об'єктивні причини, що змушують підприємства створювати резерви виробничих запасів. З іншого боку, надмірні обсяги виробничих запасів спричиняють ряд негативних наслідків для господарюючого суб'єкта. Тому системи управління матеріальними та інформаційними потоками є цілком закономірним в сучасних економічних реаліях. Впровадження логістичної концепції управління на підприємствах потребує перш за все забезпечення своєчасною, повною і достовірною інформацією про стан об'єкта управління, яку надає управлінський облік. Проблемним залишається питання інтеграції виробничої і облікової систем та створення комплексного інформаційного середовища, тому впровадження сучасних технологій забезпечить належні передумови одержання якісної інформації для розробки науково-обгрунтованих управлінських рішень.

Література: 1. Атамас П.Й. Управлінський облік: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 440с. 2. Бутинець Ф.Ф. та ін. Бухгалтерський управлінський облік. - Житомир: ЖІТІ, 2000. - 448с. 3. Друри К. Управленческий учет для бизнес решений: Учебник. - М.:ЮНИТИ-ДАНА, 2003. - 655с. 4. Каверина О.Д. Управленческий учет: системы, методы, процедуры. - М.: Финансы и статистика, 2003. - 352с. 5. Пономарьова Ю.В. Логістика: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 328с. 6. Coyle J.J., Bardi E.J., Langley C.J. The Management of Business Logistics. 5^th ed. - St. Paul, MN: West Publishing Co., 1992.

Розділ 3 Методика аудиту оборотних активів підприємства

3.1 Організація та планування аудиту виробничих запасів на підприємстві

Законом України "Про аудиторську діяльність" дає визначення аудиту: "Аудит - це перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб'єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам Законів України, П(с)БО або інших правил (внутрішніх положень суб'єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів".

Суттєвою є інформація, якщо її пропуск або неправильне відображення можевплинути на економічні рішення користувачів, прийняті на основі фінансових звітів

Завдання аудиту визначається його метою. На сучасному розвитку економіки в Україні основним завданням аудиту є збирання достовірної вихідної інформації про господарсько-фінансову діяльність суб'єкта господарювання і формування на цій основі висновків про його реальний фінансовий стан

Основними завданнями аудиту виробничих запасів є перевірка:

наявності товарно-матеріальних запасів на складах та їх зберігання;

правильності і своєчасності документального відображення операцій з надходження, заготівлі та переміщення матеріальних цінностей;

забезпечення внутрішнього контролю виробничих запасів при транспортуванні;

додержання підприємством встановлених норм списання;

систематичної переоцінки та уцінки проведення індексації запасів та відображення їх в обліку;

• правильності відображення в обліку надходження, переміщення і списання МШП;

• додержання вимог щодо проведення інвентаризації матеріалів та МШП;

• ефективність контролю за витратами товарно-матеріальних цінностей.

Об'єктами аудиту виробничих запасів є:

• прийомка матеріальних запасів за кількісною та якісною ознакою;

• збереження одержаних запасів у коморах;

• норми витрат на виробництво;

• псування товарно-матеріальних цінностей;

• малоцінні та швидкозношувальні предмети;

• дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності. У результаті проведення аудиту матеріалів та МШП

необхідно використовувати різні способи та прийоми.

Основними з них є:

• з'ясування відповідності фактичних сум залишків запасів з їх даними згідно наступної інвентаризації, а також із сумами матеріальних цінностей, відображених в первинних і зведених документах та регістрах бухгалтерського обліку і документованими витратами цих об'єктів обліку. Цей прийом необхідно використовувати аудитору, якщо виникає підозра у відношенні приписок матеріалів чи МШП у інвентаризаційних описах підприємства з метою приховування нестач, крадіжок чи зловживань;

• контрольне порівняння фактичних залишків товарів із даними останньої інвентаризації;

• завищення цін на товарно-матеріальні цінності, що відпускалися за документами;

• переоцінка та уцінка товарів;

• реалізація товарів, матеріалів, які не відображені в первинних документах з їх надходження чи відпуску;

• контрольний запуск матеріалів у виробництво;

• перевірка правильності розрахунків природного убутку ТМЦ тощо.

Суб'єктами аудиторської діяльності можуть бути лише аудиторські фірми або приватні аудитори. Аудиторська фірма - це організація, яка має дозвіл на право здійснення аудиторської діяльності на території України і займається виключно наданням аудиторських послуг. Аудиторські фірми можуть створюватися на основі будь-яких форм власності. Проте, при формуванні статутних документів слід дотримуватись спеціальних вимог Закону "Про аудиторську діяльність". Для проведення аудиту запасів в таблиці 3.2 відображено основін питання і пов'язані з ними джерела інформації.

Таблиця 3.2

Джерела інформації для проведення аудиту товарно-матеріальних цінностей

Досліджуване питання	Джерело інформації
* Перевірка повноти оприбутковування запасів	* Накладні, товарно-транспортні накладні, акти виготовлення, картки обліку запасів, відомості, журнали, машинограми, тощо
* Перевірка правильності визначення первісної вартості запасів при їх придбанні	* Рахунки-фактури, накладні, акти виконаних робіт, наданих послуг
* Перевірка фактичної наявності запасів	* Інвентаризаційні описи та інвентарні картки обліку запасів
* Перевірка законності списання запасів	* Договори на продаж, норми витрат на виробництво, норми природного убутку, акти непридатності тощо
* Перевірка методів оцінки запасів при відпуску їх у виробництво, продаж або інше вибуття	* Наказ про облікову політику, відомості розрахунку, фактичне списання

Основними законодавчими та нормативними документами, що регулюють в Україні операції з виробничими запасами є:

Законон України "Про аудиторську діяльність".

Інструкція про інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків: наказ Мінфіну України від 11.08.94р. №269.

Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей: Постанова КМУ від 22.01.96р. №2116.

Інструкція про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей: Наказ Мінфіну України від 16.05.96р. №99.

Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів: Наказ Мінстату України від 21.06.96р. №193.