Стан та напрями удосконалення амортизації, зносу необоротних активів на підприємстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стан та напрями удосконалення амортизації, зносу необоротних активів на підприємстві



Зміст

амортизація нарахування

Вступ

1. Економічний зміст амортизації і зносу основних засобів

2. Методика розрахунку амортизації основних засобів у бухгалтерському і податковому обліку

2.1 Методика розрахунку амортизації основних засобів прямолінійним способом

2.2 Методика розрахунку амортизації основних засобів методом зменшення залишкової вартості

2.3 Методика розрахунку амортизації основних засобів методом прискореного зменшення залишкової вартості

2.4 Методика розрахунку амортизації основних засобів кумулятивним методом

2.5 Методика розрахунку амортизації основних засобів виробничим методом

2.6 Норми і методи нарахування амортизації основних засобів податковим законодавством

3. Облік зносу необоротних активів

Висновки та пропозиції



Вступ

Виробничо-господарська діяльність підприємств забезпечується не тільки за рахунок використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, але й за рахунок основних фондів - засобів праці і матеріальних умов процесу праці.

Засоби праці - станки, робочі машини, передавальні пристрої, інструменти і т. д., а матеріальні умови процесу праці - виробничі споруди, транспортні засоби і інші.

Відмінною особливістю основних засобів є їх багаторазове використання в процесі виробництва, збереження первісного зовнішнього вигляду ( форми) на протязі тривалого періоду. Під впливом виробничого процесу і зовнішнього середовища вони зношуються поступово і переносять свою початкову вартість на витрати виробництва на протязі нормативного строку їх використання шляхом нарахування зносу ( амортизації) по встановленим нормам.

Формування ринкових відносин в Україні вимагає по новому підійти до питання обліку на окремих ділянках фінансово - господарської діяльності підприємств, організацій, в тому числі обліку основних засобів і їх оподаткування.

В умовах обмеження фінансових ресурсів в сучасних умовах розвитку економіки, високого ступеня зношеності основних засобів важливе значення.

Має вибір облікової політики на підприємствах по залученню інвестицій і оновленню основного капіталу.

Основні засоби відіграють величезну роль в процесі праці, так як вони в своїй сукупності утворюють виробничо-технічну базу і визначає виробничу потужність підприємства.

На протязі тривалого часу використання основні засоби надходять на підприємство і передаються в експлуатацію, зношуються в результаті експлуатації, підлягають ремонту, при допомозі якого відтворюються їх фізичні якості, переміщуються всередині підприємства, вибувають з підприємства внаслідок неможливості подальшого використання. Одним з показників ефективного використання основних засобів є збільшення: часу їх роботи ( шляхом скорочення простоїв), коефіцієнта змінності, виробництва ( на базі впровадження нової техніки і технології), фондовіддачі ( тобто збільшення випуску продукції, об'єму виконаних робіт і послуг на кожну грошову одиницю основних фондів).

Підприємства мають право володіння, користування і розпорядження основними засобами: безповоротно передавати або продавати іншим підприємствам, обмінювати, здавати в оренду споруди, будівлі, обладнання, транспортні засоби, інвентар, які йому належать, списувати їх з балансу, якщо вони зношені чи морально застаріли, незалежно від того, повністю вони амортизовані чи ні.

Основними завданнями бухгалтерського обліку основних засобів є:

· Контроль за збереженням і наявністю основних засобів по місцям їх використання, правильне документальне оформлення і своєчасне відображення в обліку їх надходження, вибуття і переміщення.

· Контроль за раціональним використанням засобів на реконструкцію і модернізацію основних засобів.

· Обчислення частки вартості основних засобів в зв'язку з використанням і зносом для включення у витрати підприємства.

· Контроль за ефективністю використання робочих машин, обладнання, виробничих площ, транспортних засобів і інших основних засобів.

· Точне визначення результатів від списання, вибуття об'єктів основних засобів.

Ці завдання розв'язуються з допомогою належної документації і забезпечення правильної організації обліку наявності і руху основних засобів, розрахунків по амортизації і обліку витрат по їх ремонту.

Таким чином, беручи до уваги задачі, які стоять перед бухгалтером на підприємстві, розглянемо їх виконання на прикладі конкретної організації. Для цього визначимо степінь відповідності діючому законодавству ведення обліку основних засобів по наступним основним напрямам:

· Облік амортизації основних засобів.

· Питання амортизації і переоцінки основних засобів.

· Виявлення недоліків по результатам проведеного дослідження.

· Пропозиції щодо їх ліквідації.



1. Економічний зміст амортизації і зносу основних засобів

Амортизація - це систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Вартість, що амортизується - це первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

Ліквідаційна вартість - це сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації) за вирахуванням втрат, пов'язаних з продажем (ліквідацією).

Відповідно до принципів бухгалтерського обліку вартість необоротних активів має розподілятися протягом всього строку їх експлуатації шляхом списання на звітні періоди, протягом яких ці активи матимуть виробничу користь. Завдання амортизації - розподілити вартість необоротних активів тривалого використання на витрати протягом очікуваного строку експлуатації на основі застосування систематичних і раціональних записів, тобто це процес розподілу, а не оцінки. В цьому визначенні е декілька суттєвих моментів.

По-перше, всі матеріальні активи тривалого користування, крім землі, мають обмежений строк користування. Через обмежений строк служби вартість необоротних активів повинна розподілятися на витрати виробництва та обігу протягом всіх років їх експлуатації. Основними причинами, що обмежують строк їх служби є фізичний і моральний знос. Фізичний знос матеріальних необоротних активів є реальним їх використанням, експлуатації, а також вплив природних факторів (вітер, сонце, морози, вологість). Періодичний ремонт і ретельний догляд можуть зберегти будинки, споруди, машини та обладнання в гарному стані і значно продовжити строк їх служби, але, в кінцевому підсумку, і кожний будинок, і машина повинні стати непридатними. Необхідність амортизації не може бути замінена регулярним ремонтом.

Моральний знос представляє процес, в результаті якого необоротні активи не відповідають сучасним вимогам в результаті прогресу в розвитку техніки або через інші причини. Навіть будинки та споруди часто стають морально застарілими, не встигнувши зноситися фізично.

По-друге, термін амортизації, що використовується в обліку, розуміється не як фізичний знос або зниження ринкової вартості об'єкта протягом цього часу, а як списання вартості необоротних активів протягом часу їх корисного функціонування.

По-третє, амортизація не є процесом оцінки вартості. Бухгалтерські записи ведуть згідно з принципами визначення собівартості і, таким чином, вони не можуть служити індикатором зміни рівня цін. Навіть, якщо в результаті вигідної кон'юнктури ринкова ціна активу може вирости, амортизація і в цьому випадку повинна нараховуватись і обліковуватися тому, що є наслідком розподілу раніше понесених витрат, а не оцінки

Основними факторами, що впливають на величину амортизації є:

первинна вартість необоротних активів;

їх ліквідаційна вартість;

вартість, яка амортизується;

очікуваний строк корисного використання.

Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

При визначенні строку корисного використання (експлуатації) враховується:

* очікуване використання об'єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;

* фізичний та моральний знос, що передбачається;

* правові або подібні обмеження щодо строків використання об'єкта та інші фактори.

Строк корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів переглядається у разі очікуваних економічних вигод його використання. При визначенні строку корисного використання об'єкта підприємства керуються технічними паспортами на машини і обладнання, які надаються продавцями, технічними паспортами на експлуатацію будинків та споруд, які видаються будівельниками, експертними висновками компетентних комісій та іншими технічними і правовими документами.



2. Методика розрахунку амортизації основних засобів у бухгалтерському і податковому обліку

2.1 Методика розрахунку амортизації основних засобів прямолінійним методом

Положенням (стандартом) 7 "Основні засоби" рекомендовані для застосування такі методи нарахування амортизації основних засобів (крім інших необоротних активів):

* прямолінійний;

* зменшення залишкової вартості;

* прискореного зменшення залишкової вартості;

* кумулятивного;

* виробничого.

Метод прямолінійного списання вартості об'єкта передбачає нарахування амортизації протягом строку його експлуатації. Метод ґрунтується на тих передумовах, що амортизація залежить тільки від тривалості строку служби. Сума амортизаційних відрахувань для кожного періоду розраховується шляхом ділення амортизованої вартості (первісної вартості об'єкта мінус його ліквідаційну вартість) на кількість звітних періодів експлуатації об'єкта. Норма амортизації є постійною. Наприклад, початкова вартість вантажного автомобіля 50000 грн., його ліквідаційна вартість в кінці п'ятирічного строкуексплуатації - 5000 грн. В цьому випадку щорічна амортизація складає 20% від амортизації вартості, або 9000 грн., відповідно до методу прямолінійного списання. Ці розрахунки роблять наступним чином. Первісна вартість - Ліквідаційна вартість = 50000 грн - 5000 = 9000 грн.

Строк служби 5

Нарахування амортизації протягом 5 років відображено в таблиці



Нарахування амортизації методом прямолінійного списання

Звітний період	Первісна_вартість	Річна сума амортизації	Накопичений знос	Залишкова вартість
Дата придбання	50000			50000
Кінець 1-го року	50000	9000	9000	41000
Кінець 2-го року	50000	9000	18000	32000
Кінець 3-го року	50000	9000	27000	23000
Кінець 4-го року	50000	9000	36000	14000
Кінець 5-го року	50000	9000	45000	5000

На підставі цієї таблиці можна зробити три висновки:

1. протягом п'яти років амортизаційні відрахування одинакові;

2. накопичений знос збільшується рівномірно;

3. залишкова вартість рівномірно зменшується, поки не досягне оцінної ліквідаційної вартості.

2.2 Методика розрахунку амортизації основних засобів методом зменшення залишкової вартості

Метод зменшення залишкової вартості передбачає визначення річної суми амортизації як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації.

Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість.



2.3 Методика розрахунку амортизації основних засобів методом прискореного зменшення залишкової вартості

Метод прискореного зменшення залишкової вартості передбачає визначення річної суми амортизації як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється зі строку корисного використання об'єкта, і подвоюється.

Перевага цього методу полягає в тому, що на початку експлуатації основних засобів суми нарахованої амортизації значно перевищують суми, що нараховані в кінці строку служби об'єкта. Використовуючи методи прискореного нарахування амортизації, виходять з того, що більшість основних засобів виробничого призначення функціонують більш ефективно поки вони ще нові і мають високі виробничі можливості. Прискорені методи пояснюються, до речі, і тим, що в зв'язку з удосконаленням технології багато видів машин і обладнання швидко втрачають свою вартість (морально старіють). Таким чином, доцільніше списати більшу суму зносу в поточному звітному періоді, чим в майбутньому. Другим аргументом на користь прискорених методів нарахування амортизації е те, що витрати по ремонту, як правило, значніші в кінці строку експлуатації об'єкта, чим на початку. Це приводить до того, що загальна сума витрат на ремонт і амортизацію залишається практично постійною протягом ряду років.

До методів прискореного зменшення залишків вартості основних засобів відносяться метод прискореного зменшення залишкової вартості і кумулятивний метод.

Метод прискореного зменшення залишкової вартості заснований на тому, що річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється, виходячи зі строку корисного використання об'єкта, і подвоюється.

В попередньому прикладі вантажний автомобіль мав строк використання 5 років. Відповідно при прямолінійному методі норма амортизації на кожний рік складає 20% (100% / 5 років).

При методі прискореного зменшення залишкової вартості з подвійною нормою списання норма амортизації буде дорівнювати 40% (2 х 20%). Ця фіксована ставка 40% відноситься до залишкової вартості на кінець кожного року. При цьому ліквідаційна вартість не приймається в рахунок при визначенні амортизації, за виключенням останнього року, коли сума амортизації обмежена величиною, необхідною для зменшення залишкової вартості об'єкта до його ліквідаційної вартості.

Як видно з таблиці, тверда норма амортизації завжди застосовувалася до залишкової вартості попереднього року, сума амортизації з року в рік зменшується. Сума амортизації за останній рік обмежена сумою, необхідною для зменшення залишкова вартості до ліквідаційної.

2.3 Методика розрахунку амортизації основних засобів кумулятивним методом

Кумулятивний метод (метод списання вартості за сумою чисел) передбачає визначення річної суми амортизації як добутку вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця очікуваного строку використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання.

Іншими словами метод списання вартості за сумою чисел визначається сумою років служби об'єкта і є знаменником в коефіцієнті. В чисельнику цього коефіцієнта знаходиться число років, що залишається до кінця строку служби об'єкта (в зворотному порядку). Наприклад, передбачений строк експлуатації вантажного автомобіля 5 років.

Сума чисел - років експлуатації 15 (кумулятивне число):

1+2+3+4+5=15

Потім шляхом множення кожного дробового числа на амортизовану вартість, що дорівнює 45000 грн. (50000 - 5000), визначають суму амортизації:

5/15,4/15,3/15,2/15,1/15.

Таблиця амортизаційних відрахувань у цьому випадку буде мати такий вигляд.

Нарахування амортизації за кумулятивним методом

Звітний період	Початкова вартість	Річна сума амортизації	Накопичений знос	Залишкова вартість
Дата придбання	_50000	---	--------	50000
Кінець 1-го року	50000	(5/15х45000) =1 5000	15000	35000
Кінець 2-го року	50000	(4/15х45000)= 12000	27000	23000
Кінець 3-го року	50000	3/15х45000) =9000	36000	14000
Кінець 4-го року	50000	(2/15х45000) =6000	42000	8000
Кінець 5-го року	50000	(1/15х45000) =3000	45000	5000

З таблиці видно, що найбільша сума амортизації нараховується в перший рік, а потім рік за роком вона зменшується, накопичений знос збільшується, а залишкова вартість кожний рік зменшується на суму амортизації до того часу, поки не досягне ліквідаційної вартості.

Показник, який використовується за кумулятивним методом, може бути швидко розрахований за наступною формулою:

S= ( N * ( N + 1 )),

де: S - сума чисел, N - кількість років корисного використання об'єкта.

2.5 Методика розрахунку амортизації основних засобів виробничим методом

Виробничий метод нарахування амортизації передбачає визначення суми амортизації шляхом добутку фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) із використання об'єкта основних засобів.

Припустимо, що вантажний автомобіль, мова про який велась при розгляді попередніх методів нарахування амортизації має типовий пробіг за весь час його експлуатації 100000 км. Амортизаційні відрахування на один кілометр будуть визначені наступним чином:

Первісна вартість - Ліквідаційна вартість = 50000-5000 = 0,45 грн. Пробіг автомобіля, що планується 100000

Якщо допустити, що при експлуатації за перший рік вантажний автомобіль має пробіг 30000 км., за другий - 30000 км., за третій - 10000 км., за четвертий рік -20000 км., і за п'ятий -10000 км., то таблиця амортизаційних відрахувань матиме такий вигляд:

Нарахування амортизації за виробничим методом

Звітний період	Початкова вартість	Пробіг автомобіля	Річна сума амортизації	Накопичений знос	Залишкова вартість
Дата придбання	50000	-	-	-	50000
Кінець 1 року	50000	30000	30000	13500	36500
Кінець 2 року	50000	30000	30000	13500	23000
Кінець 3 року	50000	10000	10000	4500	18500
Кінець 4 року	50000	20000	20000	9000	9500
Кінець 5 року	50000	10000	10000	4500	5000

Підприємство може застосувати норми і методи нарахування амортизації основних засобів, що передбачені податковим законодавством.

Амортизація інших необоротних активів нараховується за прямолінійним або виробничим методом. Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів може нараховуватися у першому місяці використання об'єкта у розмірі 50% його вартості та решта 50% вартості, яка амортизується у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом або у першому місяці використання об'єкта 100 відсотків його вартості.

2.6 Норми і методи нарахування амортизації основних засобів податковим законодавством

Вартість основних засобів погашається включенням амортизаційних відрахувань за встановленими нормами у витрати виробництва. Об'єктами для нарахування амортизації є основні засоби підприємства. Амортизацію нараховують у порядку, передбаченому статтею 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції Закону України від 22 травня 1997 р. і наступними змінами.

Амортизацію не нараховують на невиробничі основні засоби, бібліотечні фонди, об'єкти, переведені у встановленому порядку на консервацію, ремонт, модернізацію і реконструкцію; основні засоби науково-дослідного та конструкторського характеру, придбані з метою їх подальшої реалізації чи використання у виробництві (будівництві, спорудженні інших основних засобів, призначених для подальшої реалізації іншим організаціям) тощо.

Амортизацію нараховують на витрати по придбанню і виготовленню основних засобів для виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та на придбання, закладання і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення; проведення всіх видів ремонтів, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, поліпшення якості земель, не пов'язаних із будівництвом, витрати по незакінчених чи не оформлених актами приймання об'єктах будівництва, що знаходяться в експлуатації на тих підприємствах, яким ці об'єкти передадуться.

З метою нарахування амортизації основні засоби розподіляють на три групи: перша - будівлі, споруди, їхні структурні компоненти і передавальні пристрої, в тім числі житлові будинки та їх частини (квартири і місця загального користування); друга - автомобільний транспорт, включаючи вузли та гуму до нього, меблі, побутові, електронні, аттичні, електромеханічні прилади й інструменти, у тім числі електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматизованого опрацювання інформації, інформаційні системи, телефони, мікрофони і рації, конторське (офісне) обладнання; устаткування та приладдя для них; третя - інші об'єкти виробничого призначення, не включені до першої й другої груп.

Амортизацію нараховують раз на квартал, виходячи з балансової вартості груп основних засобів на початок звітного періоду, яку визначають за формулою:

Б(а)=Б(а-1)+П(а-1)-В(а-1)-А(а-1),

де: Б(а) - балансова вартість групи на початок звітного періоду;

Б(а - 1) - балансова вартість групи на початок періоду, що передував звітному;

П(а - 1) - сума витрат, понесених на придбання основних засобів, проведення капітального ремонту, реконструкції, модернізації та інших поліпшень основних фондів протягом періоду, що поздував звітному;

В(а - 1) - сума виведених з експлуатації основних засобів протягом періоду, який передував звітному;

А(а - 1) - сума амортизаційних відрахувань, нарахована у періоді, що передував звітному.

Для здійснення витрат на придбання основних фондів балансова вартість відповідно збільшується на суму вартості їх придбання з урахуванням транспортних і страхових платежів, а також інших витрат, понесених у зв'язку з таким придбанням, без урахування сплаченого податку на додану вартість.

У разі здійснення витрат на самостійне виготовлення основних засобів платником податку для власних виробничих потреб балансова вартість відповідної групи основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних з їх виготовленням і введенням в експлуатацію, а також витрат на виготовлення таких основних засобів, що мають інші джерела фінансування, без урахування сплаченого податку на додану вартість.

При виведенні з експлуатації окремих об'єктів основних засобів першої групи у зв'язку з їх реалізацією балансова вартість першої групи зменшується на суму балансової вартості такого об'єкта.

У разі виведення з експлуатації основних засобів другої та третьої груп у зв'язку з їх реалізацією балансова вартість групи зменшується на суму вартості реалізації таких основних засобів: вартості продукції, робіт, послуг, одержаних платником податку в межах бартерних (товарообмінних) операцій. Якщо сума вартості основних фондів дорівнює або перевищує балансову вартість відповідної групи, її балансову вартість прирівнюють до нуля, а суму перевищення включають до валового доходу платника податку відповідного періоду.

Не нараховують амортизацію при виведенні з експлуатації окремого об'єкта основних виробничих засобів першої групи у зв'язку з його ліквідацією, капітальним ремонтом, реконструкцією і консервацією за рішенням платника податку або Кабінету Міністрів України. З цією метою балансову вартість такого об'єкта для цілей амортизації прирівнюють до нуля. Зворотне введення основних засобів після проведення їхнього капітального ремонту, реконструкції або модернізації здійснюються на загальних підставах.

Амортизацію не нараховують при виведенні з експлуатації окремих основних засобів другої та третьої груп у зв'язку з їхнім капітальним ремонтом, реконструкцією, модернізацією та консервацією за рішенням платника податку або Кабінету Міністрів України.

Зворотне введення таких основних засобів в експлуатацію після проведення їхнього капітального ремонту, реконструкції та модернізації збільшує баланс групи тільки на суму витрат, пов'язаних із цими роботами.

Якщо на початок звітного кварталу друга й третя групи основних засобів не містять матеріальних цінностей, балансова вартість такої групи належить включити до валових витрат платника податку такого звітного періоду, що призводить до припинення нарахування амортизації.

Сільськогосподарські підприємства всіх форм власності мають право здійснювати щорічно індексацію балансової вартості груп основних засобів і нематеріальних активів на коефіцієнт індексації. При застосуванні коефіцієнта індексації сільськогосподарське підприємство зобов'язане визначити капітальний доход у сумі, що дорівнює різниці між балансовою вартістю відповідної групи основних засобів (нематеріальних активів), визначеною на початок звітного року із застосуванням коефіцієнта індексації, й балансовою вартістю такої групи основних засобів (нематеріальних активів) до такої індексації.

Зазначений капітальний доход включають до складу валових доходів кожного звітного кварталу звітного року в сумі, яка дорівнює одній четвертій відсотка річної норми амортизації відповідної групи основних засобів (нематеріальних активів) від суми капітального доходу такої групи (нематеріального активу).

Норму амортизації встановлюють у відсотках до балансової вартості кожної із зазначених груп основних засобів: перша група - 5%, друга - 25 і третя - 15%. Сільськогосподарське підприємство може застосовувати прискорені норми амортизації придбаних основних засобів третьої групи в такому розмірі: перший рік експлуатації -15%, другий - ЗО, третій - 20, четвертий --15, п'ятий - 10, шостий і сьомий - 5%.

На невиробничі основні засоби нараховують лише знос за нормами відповідної групи основних засобів.

По незакінчених будівлях чи неоформлених актах приймання об'єктів капітального будівництва або їхніх частинах, що почали фактично використовувати ті підприємства й організації, яким вони передані для включення до основних засобів або з дозволу яких об'єкти передані іншим підприємствам і організаціям, амортизацію нараховують у загальному порядку - з 1-го числа місяця, наступного за місяцем введення в експлуатацію . без відповідного відображення в обліку суми зносу по цих основних засобах.

Підставою для нарахування суми амортизації по згаданих об'єктах є довідка про їхню вартість загалом чи їхніх частин за даними обліку капітальних вкладень. При оформленні актами про приймання таких об'єктів і зарахування їх до складу основних засобів проводять уточнення раніше нарахованої суми амортизації й одночасно визначають знос, який відображають в обліку. По основних засобах, зданих в оренду, амортизацію нараховує орендодавець чи орендар відповідно до форми оренди та умов договору. При здачі в оренду підприємств (об'єднань) або їхніх структурних підрозділів амортизаційні відрахування по орендованих об'єктах відображають у складі собівартості продукції (робіт, послуг). У разі здачі діючими підприємствами в оренду окремих об'єктів основних засобів їхню амортизацію нараховує орендодавець і покриває її надходження від позареалізаційних операцій за рахунок одержаної орендної плати.

По основних засобах підприємства, що будуються, а також по об'єктах незакінченого будівництва, які використовують згідно з проектом організації будівництва для виконання будівельно-монтажних робіт та інших потреб підрядної організації, амортизацію нараховує забудовник за встановленими нормами на підставі довідок про вартість зазначених основних засобів. Підрядна будівельна організація відшкодовує амортизаційні відрахування підприємству, що будується, в складі орендної плати за використання основних засобів.

Капітальні витрати на орендовані основні засоби, які повертають орендодавцю по закінченні договору оренди, орендар амортизує щомісяця протягом строку оренди за нормами, встановленими для об'єктів, на які здійснені зазначені витрати.

З введенням в дію фіксованого сільськогосподарського податку доцільно нараховувати амортизацію (знос) за методиками, що викладені раніше.



3. Облік зносу необоротних активів

Метод амортизації об'єктів основних засобів вибирається самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання.

Нарахування амортизації проводиться щомісячно. Місячна сума амортизації при застосуванні методів зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, прямолінійного та кумулятивного визначається діленням річної суми амортизації на 12. Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, в якому об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання.

Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття основних засобів.

Суму нарахованої амортизації всі підприємства відображають збільшенням суми витрат підприємства і зносу необоротних активів.

Для обліку зносу необоротних активів призначено рахунок 13 "Знос необоротних активів", на якому узагальнюється інформація про нараховану амортизацію та індексацію зносу необоротних нематеріальних і матеріальних активів.

Рахунок 13 "Знос необоротних активів" має такі субрахунки:

131 "Знос основних засобів"

132 "Знос інших необоротних матеріальних активів"

133 "Знос нематеріальних активів".

За кредитом рахунка 13 "Знос необоротних активів" відображається нарахування амортизації та індексації зносу необоротних активів, за дебетом зменшення суми зносу.

На субрахунку 131 "Знос основних засобів" узагальнюється інформація про знос тих необоротних активів, облік яких ведеться на рахунку 10 "Основні засоби".

На субрахунку 132 "Знос інших необоротних матеріальних активів" узагальнюється інформація про суму зносу тих необоротних активів, облік яких ведеться на рахунку 11 "Інші необоротні активи'.

На субрахунку 133 "Знос нематеріальних активів" узагальнюється інформація про суму зносу нематеріальних активів.

Аналітичний облік зносу необоротних активів ведеться відповідно за видами основних засобів, інших матеріальних необоротних активів та нематеріальних активів.

Нарахування зносу необоротних активів оформляється наступними записами на рахунках бухгалтерського обліку

Відображення на рахунках бухгалтерського обліку зносу необоротних активів



Висновки та пропозиції

В ході виконання роботи проведена організація бухгалтерського обліку доходів на прикладі приватного сільськогосподарського підприємства агрофірми „Усівська”. По підсумкам перевірки можна зробити наступні висновки:

1. На підприємстві дотримуються принципів визнання доходу.

2. Для документального оформлення операцій із реалізації продукції на приватному сільськогосподарському підприємстві агрофірми „Усівська”

передбачено відповідні документи:

ь на кожну партію зерна, що направляється на заготівельні пункти, виписують товарно-транспортну накладну спеціалізованої форми № 1-с.г. (зерно);

ь на партії картоплі, овочів, баштанних культур, плодів, винограду та іншої продукції рослинництва супроводжують товарно-транспортною накладною спеціалізованої форми № 1-с.г. (овочі);

ь супровідним документом при продажу тварин, птиці і кролів є товарно-транспортна накладна спеціалізованої форми № 1-с.г. (тварини);

ь також використовують накладні, відповідні акти, розрахунки бухгалтерії, довідки бухгалтерії...

3. Для узагальнення інформації про інші доходи від операційної діяльності підприємства у звітному періоді, крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) приватне сільськогосподарське підприємство агрофірма „Усівська” використовує рахунок 71, на якому відображає збільшення (одержання) доходів від операційної діяльності, а саме реалізації іноземної валюти;

ь від реалізації інших оборотних активів, операційної курсової різниці; одержані штрафи, пені, неустойки; списання кредиторської заборгованості; одержані гранти та субсидії;

ь доходи від операційної діяльності відображаються по кредиту рахунку, а суми непрямих податків та списання в порядку закриття в кінці звітного періоду на рахунок 79 "Фінансові результати" - по дебету цього рахунку. При цьому на підприємстві використовують для документального оформлення акти інвентаризації, порівняльні відомості, довідки бухгалтерії.

4. Інформація про доходи від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких здійснюється за методом участі в капіталі на підприємстві відсутня, оскільки облікова політика не спрямована на розширення, на вкладення коштів в дані підприємства. Тому в подальшому необхідно спрямувати облікову політику на вирішення та впровадження даних питань.

5. Рахунок 73 "Інші фінансові доходи" використовується для обліку доходів, що виникають у ході фінансової діяльності підприємства, зокрема, дивідендів, відсотків та інших доходів, одержаних від фінансової діяльності крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі).

Визнана сума доходів від фінансової діяльності, а саме:

ь одержані дивіденди;

ь одержані відсотки;

інші доходи від фінансових операцій відображаються по кредиту, а списання кредитового обороту в кінці звітного періоду на рахунок 79 "Фінансові результати" - по дебету цього рахунку. Документальне оформлення супроводжується довідками бухгалтерії, її розрахунками, виписками банку.

6. Для узагальнення інформації про доходи, що виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов'язані з інвестиційною та фінансовою діяльністю підприємства на приватному сільськогосподарському підприємстві агрофірми „Усівська” застосовують рахунок 74, при цьому документально оформлюють наступними документами:

ь договорами,

ь відповідними актами,

ь накладними та розрахунками і довідками бухгалтерії.

7. Для обліку доходів, пов'язаних з подіями або операціями, які відрізняються від звичайної діяльності підприємства використовують рахунок 75 і заповнюють:

ь платіжні доручення,

ь заяви осіб,

ь виписки банку,

ь договори страхування,

ь довідки, що підтверджують форс - мажорні обставини.

8. Дані рахунків класу 7 знайшли своє відображення у фінансовій звітності, а саме в Примітках до річної звітності.

Приватному сільськогосподарському підприємстві агрофірми „Усівська” характерне правильне ведення організації бухгалтерського обліку відповідно П(С)БО 15 „Дохід”, хоча слід звернути увагу на удосконалення облікової політики в цілому.

Размещено на Allbest.ru