Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів

Размещено на http://www.allbest.ru/

2

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Поняття, класифікація та критерії визнання МШП

2. Облік МШП

3. Документування обліку руху МШП

4. Облік придбання та списання МШП

5. Облік передачі МШП в експлуатацію

Висновок

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Введення з 2000 року національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (далі - П(С)БО) спричинило за собою зміни в організації обліку фінансово-господарської діяльності підприємства.

Зокрема, згідно "нових бухгалтерських правил", відбулася пере класифікація активів за нововстановленими критеріями. Торкнулося це перегрупування й активів, іменованих раніше малоцінними та швидкозношуваними предметами, частина з яких у "новому бухобліку" як і раніше називається малоцінними та швидкозношуваними предметами (далі - МШП), а інша частина стала іменуватися малоцінними необоротними матеріальними активами (далі - МНМА).

Відповідно до вимог П(С)БО основним критерієм для віднесення предметів до складу малоцінних є термін їхнього корисного використання. І тепер предмети, що використовуються протягом не більш одного року, зараховуються до складу "Запасів", а предмети, очікуваний термін корисного використання яких перевищує один рік, -- до складу "Необоротних активів". Іншими словами, частина МШП зі складу основних засобів перейшла до складу запасів.

Така трансформація позначилася і на порядку відображення в бухгалтерському обліку цих предметів, здійснюваному за новими правилами навіть для тих активів, що продовжують іменуватися МШП.

Для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух малоцінних та швидкозношуваних предметів, що належать підприємству та знаходяться на складі Планом рахунків передбачений рахунок 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети".

До малоцінних та швидкозношуваних предметів належать предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року, зокрема: інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг тощо.

Вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, переданих в експлуатацію, виключається зі складу активів з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцем експлуатації і відповідними особами протягом строку 'їх фактичного використання.

Все вище вказане підтверджує актуальність вибраної теми даної творчої роботи, метою якої є вивчення організації та методології бухгалтерського обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів.

Джерелами написання творчої роботи є: Закони України, підзаконі акти, посібники, положення стандарт бухгалтерського обліку, наказ Міністерства статистики «Про затвердження типових форм первиних облікових документів по обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів», накази Міністерства фінансів України.

1. Поняття, класифікація та критерії визнання МШП

До категорії малоцінних та швидкозношуваних предметів відносяться предмети праці, що беруть неоднакову участь у виробничому процесі підприємства. До 1 січня 2000 року бухгалтерський облік малоцінних та швидкозношуваних предметів грунтувався на методологічних принципах, викладених у Положенні про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженому постановою КМУ від 03.04.93 р. № 250 (далі -- Положення № 250), і Вказівках по організації бухгалтерського обліку в Україні., затверджених наказом Міністерства фінансів України від 07.05.93 р. № 25.

Малоцінні та швидкозношувані предмети за своєю функціональною роллю в підприємстві є такми засобами праці, як і основні засоби (використовуються в процесі виробництва без зміни натуральної форми і поступово зношуються), але мають і особливості оборотних засобів.

Відповідно до Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні №250 від 3 квітня 1993р. (з липня 1999р. не діє ), зі складу основних засобів відособлювалися й відносилися до категорії МШП та обліковувалися на підприємствах, в установах як засоби в обігу: Вищевказаними документами були встановлені три основних критерії для розмежування МШП і основних засобів:

· вартість -- не вище 500 грн. за одиницю незалежно від терміну служби;

· термін служби -- використовуються при виробництві продукції (робіт, послуг) протягом періоду, що не перевищує одного року незалежно від вартості;

· наявність у переліку предметів, що відносяться до МШП.

При цьому п. 47 Положення № 250 містив перелік предметів, що відносяться до МШП, а саме:

Ш знаряддя лову (трали, неводи, сіті й ін.) незалежно від вартості й терміну служби;

Ш бензомоторні пилки, сучкорізи, сплавний трос,сезонні дороги,

Ш тимчасові відгалуження лісовозних доріг, тимчасові будівлі в лісі з терміном експлуатації до двох років (пересувні будиночки, котлопункти, пилозаточні майстерні, бензозаправки й ін.);

Ш спеціальні інструменти і спеціальні пристосування (для серійного та массового виробництва визначених виробів чи для виготовлення індивідуального замовлення) незалежно від вартості;

Ш спеціальний одяг, спеціальне взуття, а також постільні приналежності незалежно від їхньої вартості і терміну служби;

Ш формений одяг, призначений для видачі працівникам підприємств, а також одяг і взуття в установах охорони здоров'я, освіти, соціального захисту, що утримуються за рахунок бюджету, незалежно від вартості й терміну служби;

Ш тимчасові (нетитульні) спорудження, пристрої і пристосування, витрати на зведення яких включаються в собівартість будівельно-монтажних робіт;

Ш тара, призначена для збереження товарно-матеріальних цінностей на складах чи для здійснення технологічних процесів;

Ш предмети, призначені для видачі напрокат незалежно від вартості;

Ш молодняк тварин і тварини на відгодівлі, птах, кролики, хутрові звірі, родини бджіл, а також піддослідні тварини;

Ш багаторічні насадження, вирощувані в розплідниках як посадковий матеріал.

Вартість МШП, що знаходяться в експлуатації (за винятком спеціальних інструментів і пристосувань, тимчасових (нетитульних) споруджень, а також предметів, призначених для видачі напрокат), погашалася шляхом нарахування зносу одним із трьох способів:

- щомісяця -- виходячи з відповідного терміну служби;

- у розмірі 50 % вартості при передачі зі складу в експлуатацію, а інші 50 % (за винятком вартості 'їхнього можливого використання) -- при вибутті через непридатність;

- у розмірі 100 % вартості -- при передачі зі складу в експлуатацію.

Метод нарахування зносу, обраний підприємством, установлювався наказом (розпорядженням) по підприємству про облікову політику на поточний календарний (фінансовий) рік.

Основним завданнями обліку МШП є:

s визначення первісної вартості придбаних малоцінних та швидкозношуваних предметів;

s контроль за зберіганням їх як в період перебування на складі, так і в період експлуатації в цехах, відділах підприємства;

s контроль за правильністю використання МШП під час їх експлуатації;

s виявлення зносу МШП за час їх експлуатації, а також правильне віднесення цього зносу на затрати підприємства кожного періоду.

Вартість спеціальних інструментів і пристосувань погашалася відповідно до встановленої норми чи кошторисною ставкою, розрахованою виходячи з кошторису витрат на їхніх виготовлення (придбання) і запланованого випуску продукції терміном до двох років.

Вартість спеціальних інструментів і пристосувань, призначених для індивідуальних замовлень чи використовуваних у масовому виробництві, дозволялося погашати в міру їхньої відпустки в виробництво чи експлуатацію.

Вартість тимчасових (нетитульних) споруджень, пристроїв і пристосувань погашалася щомісяця виходячи з їх: первісної (балансової) вартості за винятком вартості матеріалів, що передбачалося одержати від розбирання за цінами можливого використання чи реалізації., і терміну служби (якщо термін служби перевищує тривалість будівництва - виходячи з терміну будівництва).

Предмети вартістю до 10 грн. за одиницю списувалися на витрати в міру їхньої відпустки у виробництво й експлуатацію.

Зазначені критерії (тимчасовий і будівельний) та перелік предметів, що відносяться до МШП, дозволяли до 01.01.2000 р. досить чітко розмежовувати МШП і основні засоби для цілей як бухгалтерського, так і податкового обліку.

Введення національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку істотно змінили підхід до класифікації таких предметів, що позначилося і на їхньому Відображенні в бухгалтерському обліку. Визначення МШП, що містяться в П(С)БО 9 звучать так: «До складу запасів відносяться малоцінні та швидкозношувані предмети, використовувані протягом не більш одного року чи нормального операційного циклу, якщо він перевищує один рік. Під операційним циклом розуміється проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності й одержанням засобів від реалізації зробленої з таких запасів продукції чи товарів і послуг».

У визначенні МШП, приведеному в П(С)БО 9, відсутній вартісний критерій і немає посилання ні на який перелік предметів, а передбачається лише один критерій при віднесенні предметів праці до складу МШП, а саме: предмети повинні використовуватися протягом не більш одного року.

Що стосується тих предметів, що відповідно до Положення № 250 класифікувалися як МШП, але термін служби яких перевищує один рік, то відповідно до вимог П(С)БО 7 такі предмети враховуються в складі інших необоротних матеріальних активів, а саме як малоцінні необоротні матеріальні активи.

Таким чином, критерієм, що розмежовує віднесення предмета до однієї з розглянутих категорій є термін його корисної експлуатації: якщо цей термін менше 1 року, то такий предмет враховується в складі «Запасів», а якщо більше 1 року -- у складі «Необоротних активів».

Введення П(С)БО надало підприємствам право самостійно приймати рішення про зарахування до складу МШП що відповідаютьзазначеному критерію. І хоча такий підхід до віднесення предметів до складуМШП без установленого вартісного критерію трохи незвичний для бухгалтера, з економічної точки зору він цілком обгрунтований: на двох різних підприємствах той самий предмет може знаходитися в експлуатації протягом різних періодів і, отже, може бути віднесений до різних видів активів.

При встановленні терміну корисного використання того чи іншого предмета необхідно враховувати різні фактори, що можуть вплинути на інтенсивність використання даного предмета у виробничому процесі, очікуваний фізичний знос, а також моральний знос, що виникає в результаті зміни й удосконалення виробництва. При цьому рекомендується також враховувати інформацію, приведену в паспорті (при наявності) на предмет, чи довідкову інформацію. Для документального оформлення такого рішення на підприємстві може бути створена комісія, що визначає очікуваний термін експлуатації конкретного виду предметів.

Таким чином, сьогодні малоцінні предмети можуть бути віднесені до складу «Запасів» (які відповідно відбиваються в складі запасів у розділі II активу балансу «Оборотні активи» у статті «Запаси») чи до необоротних матеріальних активів (які у свою чергу відбиваються в розділі І активу балансу «Необоротні активи» у статті «Основні засоби»).



Размещено на http://www.allbest.ru/

2

Размещено на http://www.allbest.ru/

2. Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів

Відповідно до Інструкції № 291 до МШП відносяться предмети, що використовуються протягом не більш одного року чи нормального операційного циклу, зокрема, інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг і т.п. Інструкція № 291 не містить вичерпного переліку предметів, що відносяться до МШП.

При визначенні складу предметів, облік яких ведеться на рахунку 22, можна керуватися визначеннями, наведеними в Положенні по бухгалтерському обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів. При цьому, відповідно до постанови Верховної Ради України "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства СРСР" від 12.09.91р. № 1545-ХН, Положення № 166 діє в частині, що не суперечить вимогам чинного законодавства України.

Відповідно до Положення № 166 бухгалтерський облік МШП ведеться по місцях збереження і перебування, а також по особах, відповідальних за їхню схоронність, у розрізі наступних груп:

> інструменти і пристосування загального користування;

> спеціальні інструменти і спеціальні пристосування;

> змінне устаткування;

> технологічна тара;

> виробничий інвентар;

> господарський інвентар;

> спеціальний одяг, спеціальне взуття і запобіжні пристосування;

> постільні приналежності;

> інші малоцінні та швидкозношувані предмети.

При віднесенні предметів до складу МШП, наведених у Положенні № 166, варто дотримуватись основного критерію -- термін корисного використання (експлуатації) цих предметів на підприємстві не повинний перевищувати один рік.

Облік МШП здійснюється на рахунку 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети” (див. табл.1).

По дебету рахунку 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети” кореспондує з рахунками 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” - оприбуткування МШП, що надійшли від постачальника; 372 “Розрахунки з підзвітними особами” - оприбуткування МШП, придбаних підзвітною особою за грошові кошти; 23 “Виробництво” - оприбуткування МШП власного виробництва; 30 “Каса” - придбання МШП за готівку; 46 “Неоплачений капітал” - оприбуткування МШП, внесених до статутного капіталу тощо.

Записи по кредиту рахунку 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети” здійснюються в кореспонденції з дебетом рахунків 423 “Дооцінка активів” - проведення суми уцінки МШП; 39 “Витрати майбутніх періодів” - списання вартості МШП на підготовку та освоєння виробництва; 23 “Виробництво” - витрачено МШП для виробництва продукції; 91 “Загальновиробничі витрати”, 92 “Адміністративні витрати”, 93 “Витрати на збут” - списано МШП на інші потреби тощо.

Таблиця 1. Характеристика рахунку 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”

Назва та шифр	Призначення	По дебету відображаються	По кредиту відображаються	Обліковий регістр	Місце в звітності
22 “МАЛОЦІННІ ТА ШВИДКОЗНОШУВАНІ ПРЕДМЕТИ”	Для обліку та узагальнення інформації про наявність і рух МШП, що належать підприємству та знаходяться у складі запасів	Придбання (отримання) або виготовлення малоцінних та швидкозношуваних предметів за первісною вартістю	Відпуск МШП в експлуатацію за обліковою вартістю зі списанням на рахунки обліку витрат, а також списання нестач і втрат від псування таких предметів	Журнал-ордер № 10	Баланс (ф. № 1) р. 100

3. Документування обліку руху

Для організації обліку МШП рекомендується застосовувати типові форми первинних документів, затверджені наказом Міністерства статистики України від 22.05.96р. № 145, а саме:

Відомість на поповнення (вилучення) постійного запасу інструментів (пристроїв) (форма №МШ-1)

Застосовується для обліку зміни запасу інструментів (пристроїв) у роздавальних кладових на тих підприємствах, де облік ведеться за принципом встановлення постійного оборотного (обмінного) фонду. Відомість складається у двох примірниках начальником цеху разом із начальником інструментального чи планового відділу при необхідності зміни норми постійного запасу інструментів (пристроїв). Один примірник відомості знаходиться в інструментальному відділі, другий - в цеху. На підставі даних відомості вносяться зміни до картки складського обліку матеріалів (типова форма № М-12) інструментально-роздавальної кладової.

Картка обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів

(форма №МШ-2)

Застосовується для обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів, виданихпід розписку робітнику чи бригадиру (для бригади) із роздавальної кладової цеху для тривалого користування. Заповнюється в одному примірнику комірником на кожного робітника, що одержав ці предмети. Для обліку інструментів (пристроїв), виданих робітнику із кладової цеху для короткострокового користування, застосовується інструментальна марка, яка при здачі інструментів комірнику, повертається робітникові. На кожну інструментальну марку, в якій вказується номер інструментальної роздавальної кладової, номер цеху, табельний номер робітника, комірник видає тільки один інструмент.

Замовлення на ремонт або заточування інструментів (пристроїв)

(форма №МШ-3)

Застосовується для обліку інструментів (пристроїв), переданих на заточування або ремонт. Використовується на тих підприємствах, де заточування та ремонт інструментів (пристроїв) проводиться у централізованому порядку. Замовлення виписується у двох примірниках комірником роздавальної кладової. Один примірник залишається у комірника з розпискою виконавця, другий передається разом із інструментом до цеху виконання (заточувальну майстерню). Після заточування чи ремонту інструмента (пристрою) комірник робить відмітку у своєму примірнику про повернення інструмента (пристрою) і розписується у примірнику цеху-виконавця.

Акт вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів

(форма №МШ-4)

Застосовується для оформлення поломки, та втрати інструментів (пристроїв) та інших малоцінних та швидкозношуваних предметів. Складається в одному примірнику майстром і начальником цеху (дільниці) на одного або декількох робітників. При поломці, псуванні та втраті малоцінних та швидкозношуваних предметів з вини робітника акт складається у двох примірниках. Один примірник залишається в цеху (на дільниці), а другий направляється у розрахункову частину бухгалтерії для утримання у встановленому порядку з робітника вартості поламаного, зіпсованого чи втраченого предмета. При пред'явленні робітником акту вибуття йому замість непридатного чи втраченого предмета видається придатний і записується до картки обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів (форма № МШ-2). Акти вибуття потім прикладаються до актів списання (форми № МШ-5 і МШ-8).

Акт на списання інструментів (пристроїв) та обмін їх на придатні

(форма №МШ~5)

Застосовується для оформлення списання інструментів (пристроїв), що стали непридатними, та обміну їх на придатні на тих підприємствах, де облік проводиться за методом обмінного (оборотного) фонду. Складається в одному примірнику комісією цеху на підставі разових актів вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів (форма № МШ-4). Непридатний інструмент за актом здається до кладової для утилю. Акт візується начальником інструментального чи планового відділу і подається до центрального інструментального складу (ЦІС), який видає цеху інструменти (пристрої) того ж найменування, марки та розміру за актом без виписки вимог і лімітних карток. Після видачі складом інструментів (пристроїв) акт передається до бухгалтерії, де згідно з цим актом, проводиться списання, інструментів (пристроїв) зі складу, без відображення їх руху по роздавальних кладових цехів. Виданий складом інструмент (пристрій) в порядку обміну за актами у картці обліку роздавальних кладових не відображається.

Особова картка обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів

(форма № МШ-6)

Форма застосовується для обліку спецодягу, спецвзутгя та запобіжних засобів, які видаються робітникам підприємства в індивідуальне користування за встановленими нормами. Картка ведеться в одному примірнику і зберігається у комірника цеху (дільниці).

У випадку втрати взятих предметів спецодягу, спецвзутгя або запобіжних засобів в особовій картці за формою № МШ-6 в рядку загубленого предмету в розділі "Повернено" робиться запис: "Акт вибуття № ___ і дата".

Черговий спецодяг, спецвзутгя та запобіжні засоби колективного використання, видані робітникам та службовцям тільки на час виконання тих робіт, на які вони передбачені, повинні знаходитися у коморах і видаватися під відповідальність майстрів та інших робітників, перелік яких затверджується керівником підприємства. Черговий спецодяг, спецвзуття та запобіжні засоби записуються на окремі картки з поміткою "Чергова". При автоматизованій обробці даних з обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів особова картка не ведеться.

Відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв (форма №МШ-7)

Застосовується для обліку видачі спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів робітникам підприємств в індивідуальне користування за встановленими нормами. Заповнюється в двох примірниках комірником цеху (відділу, дільниці) окремо на видачу і на повернення спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів і оформляється відповідними підписами. Один примірник передається до бухгалтерії, другий залишається у комірника цеху (відділу, дільниці). За цією формою ведеться облік прийнятих від робітників спецодягу, спецвзуття на прання, дезінфекцію, ремонт та на літнє зберігання.

Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів

(форма №МШ-8)

Форма застосовується для оформлення списання морально застарілих, зношених і непридатних для подальшого використання інструментів (пристроїв), спецодягу, спецвзуття, запобіжних засобів по закінченню строку носки, інших малоцінних та швидкозношуваних предметів і здача їх у комору для утилю. Акт складаєтьсяв одному примірнику комісією на підставі разових актів вибуття малоцінних і швидкозношуваних предметів (форма № МШ-4). Після здачі списаних предметів до комори для утилю акт із розпискою комірника здається до бухгалтерії.

Оскільки організація обліку МШП в експлуатації має визначені особливості взалежності від видів предметів, розглянемо специфіку обліку найбільш розповсюджених з них.

Інструменти і пристосування загального користування

До інструментів і пристосувань загального користування відносяться механізовані і немеханізовані знаряддя праці загального призначення, а предмети, що прикріплюються також до машин, що служать для обробки матеріалів.

До групи інструментів відносяться: ріжучі, абразивні, слюсарно-монтажні і подібні їм інструменти, вимірювальні прилади, ударні, що давлять і ущільнюють знаряддя праці, включаючи механізовані знаряддя праці, що працюють за допомогою електроенергії, стиснутого повітря (штампи, прес-форми, моделі), і інші пристосування.

У Положенні № 166 приведені два варіанти організації обліку операцій по видачі інструментів і пристосувань зі складу в роздавальні комори. При першому варіанті всі операції по руху інструментів і пристосувань між складом і роздавальними коморами підприємства оформляються первинними документами в наступному порядку: (табл.2 )

Таблиця 2

Операції по руху інструментів і пристосувань	Первинні документи
Одержання коморами інструментів і пристосувань зі складу	Лімітні карти чи накладні-вимоги
Повернення коморами інструментів і пристосувань на склад	Накладні-вимоги
Здача коморами негідних, зношених інструментів і пристосувань у виді брухту, утилю	Накладні-вимоги

У цьому випадку інструменти, що прийшли в непридатність, і пристосування списуються на підставі карток складського обліку. При другому варіанті документальному оформленню підлягають тільки операції по руху інструментів і пристосувань, зв'язаних зі зміною запасів у роздавальних коморах. Цей варіант видачі інструментів і пристосувань прийнято називати методом обліку оборотного (обмінного) фонду інструментів в експлуатації. При цьому варіанті комори обмінюють на складі негідні, зношені інструменти на придатні (штука на штуку), що не приводить до кількісної зміни запасів інструментів у коморах і тому не вимагає складання спеціального первинного документа на обмін. Такий варіант обліку доцільно застосовувати на підприємствах з добре організованою системою складського обліку й інструментальним господарством.

Даний варіант організації обліку передбачає виписку первинних документів тільки на операції по доукомплектуванню роздавальних комор відсутніми інструментами чи поверненню на центральний склад зайвих інструментів. Для обліку зміни запасу інструментів застосовується відомість форми № МШ-1, на підставі якої вносяться зміни в картки складського обліку матеріалів (типоваформа № МФУ-12), що ведуться в роздавальній коморі І на складі.

Операції по обміну складом інструментів, що прийшли в непридатність, виробленому за принципом штука за штуку чи по заміні загублених інструментів оформляються актами форми № МШ-5 з додатком актів про поломку і втрату інструмента форми № МШ-4. Акт форми № МШ-5 є підставою для одержання наскладі нового інструмента замість списаного.

Оперативний облік і контроль за схоронністю інструментів., видаваних у тимчасове користування на робочі місця, залежать від тривалості й інших умов їхнього закріплення за виконавцями. Первісна видача інструментів і пристосувань на робочі місця в тривале користування виробляється відповідно до технологічних карт на підставі вимоги майстра і відбивається в картках обліку МШП форми № МШ-2, що відкриваються на кожного працівника, що одержав ці предмети. Одержання інструментів і пристосувань підтверджується підписом робітника в картці форми № МШ-2.

Наступні видачі інструментів і пристосувань з роздавальної комори замість зношених документально не оформляються, а виробляються при пред'явленні акта вибуття форми № МШ-4. Видача робітником інструментів у короткочасне користування контролюється за допомогою інструментальних марок (жетонів) без реєстрації в яких-небудь документах.

При одномарочній системі контролю робітник одержує інструмент із роздавальної комори на підставі пред'явленої інструментальної марки з вибитим табельним номером. Видаючи працівнику інструмент, комірник поміщає інструментальні марки з осередку стелажа, у яких зберігався виданий інструмент, і повертає їх робітнику після здачі інструмента в комору.

При двухмарочній системі видачі інструментів використовуються два види марок: з табельним номером робітника і з номенклатурним номером інструмента.

Першийвикористовується для визначення, кому з робітників виданий інструмент укороткочасне користування, а другий дозволяє установити, скільки і якіінструменти видані кожному робітнику.

Господарський інвентар

До господарського інвентарю відносяться предмети конторського і господарського оснащення: конторські меблі (столи, стільці, шафи, портьєри), вішалки, гардероби, протипожежний інвентар. Інвентарна тара, використовувана для постійного збереження запасів, для обслуговування виробництва, як тару тривалого користування і нерозривно зв'язана з характером виробництва (наприклад, бочки на пивоварних і хімічних підприємствах), чи контейнери, предмети, що призначені для укладання і тимчасового збереження матеріалів, переміщення продукції усередині підприємства, відносяться до господарського чи виробничого інвентарю.

Господарський інвентар відпускається зі складу підприємства в експлуатацію особам, відповідальним за його схоронність, на підставі вимог, оформлених у встановленому порядку. Облік господарського інвентарю, отриманого зі складу, матеріально відповідальна особа веде в двох картках, одна э яких заповнюється по номенклатурних номерах інвентарю, а інша -- по окремих особах, яким виданий інвентар у користування.

Якщо господарський інвентар одержує зі складу безпосередньо особа, на яку покладена відповідальність за забезпечення його схоронності в цеху, чи відділі іншій службі, ця особа повинна здійснювати облік отриманого інвентарю в книзі (журналі), у якій указуються найменування і коротка характеристика предметів, дата надходження в експлуатацію, інвентарний номер, вартість, оцінка про вибуття.

Спеціальний одяг, спеціальне взуття і засоби індивідуального захисту

До спеціального одягу, спеціальному взуттю і засобів індивідуального захисту відносяться комбінезони, костюми, куртки, штани, халати, кожухи, різне взуття, рукавиці, окуляри, шоломи, протигази, респіратори і т.п.

Спецодяг і спецвзуття видаються працівникам тих професій і посад, що передбачені в типових галузевих нормах безкоштовної видачі працівникам спеціального одягу, спеціального взуття й інших засобів індивідуального захисту, або галузевих нормах, затверджених на підставі типових, відповідно до встановлених норм і термінів носіння незалежно від форми власності і галузевої приналежності підприємства, на якому працює даний працівник.

Видача, збереження і користування спецодягом, спецвзутгям і засобами індивідуального захисту здійснюються відповідно до порядку, установленного Положенням про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям і іншими засобами індивідуального захисту, затвердженим наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 29.10.96р. № 170.

Облік видачі працівникам спецодягу і спецвзуття ведеться в особистій картці форми № МШ-6, у якій з описом і іншими даними, що характеризують такі предмети, відбиваються терміни їхнього носіння і відсоток придатності. Картка форми № МШ-6 ведеться в одному екземплярі і зберігається в місцях видачі спецодягу і спецвзуття до моменту їхнього вибуття через непридатність чи втрати. У випадку втрати спецодягу і спецвзуття в картці робиться запис про їхнє вибуття на підставі акта форми № МШ-4. Крім спецодягу і спецвзуття індивідуального користування, працівникам може видаватися на час роботи черговий спецодяг, спецвзуття і захисні засоби. Дані предмети видаються тільки на час виконання робіт, для яких вони передбачені, чи можуть бути закріплені за визначеними робітниками місцями і передаватися від однієї зміни працівників іншій. Ці МШП повинні враховуватися на окремих картках форми № МШ-6 з оцінкою "Чергова".

Що стосується оформлення вибуття МШП, то для визначення їхньої непридатності до подальшого використання, чи неможливості неефективності проведення їхнього відновлення, ремонту, а також для оформлення необхідної документації на списання зазначених предметів на підприємстві створюються постійно діючі комісії. Дані комісії роблять огляд предметів, що підлягають списанню, установлюють їхню непридатність до відновлення і подальшого використання, визначають можливість використання чи реалізації матеріалів, що залишаються від предметів, що списуються, а також складають акт на списання МШП форми №МШ-5 чи № МШ-8 на підставі актів вибуття форми № МШ-4.

4. Облік придбання та списання малоцінних та швидкозношувальних предметів

Відповідно до П(С)БО 9 придбані (отримані) МШП зараховуються на баланс по первісній вартості. Первісною вартістю МШП, придбаних за плату, є собівартість, що складається з наступних фактичних витрат:

* сум, що сплачуються постачальнику (продавцю) відповідно до договору за винятком непрямих податків;

s сум увізного мита;

* сум непрямих податків у зв'язку з придбанням МШП, що не відшкодовуються підприємству;

* транспортно-заготівельних витрат (витрат на заготівлю МШП,

s Оплату тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування МШП усіма видами транспорту до місця їхнього використання, включаючи витрати по страхуванню ризиків транспортування МШП), Транспортно-заготівельні витрати включаються в собівартість придбаних МШП чи загальною сумою відбиваються на окремому субрахунку обліку запасів. Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку обліку запасів, щомісяця розподіляється між сумою залишку МШП на кінець звітного місяця і сумою МШП, що вибули (використаних, реалізованих, безоплатно переданих і т.п.) за звітний місяць.

Сума транспортно-заготівельних витрат, що відноситься до вибулих МШП, визначається як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості вибулих МШП із відображенням її на тих же рахунках обліку, у кореспонденції з якими відбите вибуття цих МШП. Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визначається шляхом розподілу суми залишків транспортно-заготівельних на початок звітного місяця і транспортно- заготівельних витрат за звітний місяць на суму залишку МШП на початок місяця і МШП, що надійшли за звітний місяць; * інших витрат, безпосередньо зв'язаних з придбанням МШП і доведенням їх до стану, у якому вони придатні для використання в запланованих цілях. До таких витрат відносяться прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доробку і підвищення якісно-технічних характеристик МШП.

Не включаються в первісну вартість МШП, а відносяться до витрат того періоду, у якому вони були здійснені (установлені):

-- наднормативні втрати і нестачі МШП;

-- відсотки за користування позиками;

-- витрати на збут;

-- загальногосподарські й інші подібні витрати, безпосередньо не зв'язані з придбанням і доставкою МШП і доведенням їх до стану, у якому вони придатні для використання в запланованих цілях.

Безоплатне одержання

Первісною вартістю МШП, отриманих підприємством безоплатно, є їхня справедлива вартість. Вартість безоплатно отриманих МШП відбивається в складі інших доходів на рахунку 745 "Доходи від безоплатно отриманих активів" звітного періоду. (таб 3)

Таблиця 3

№ п/п	Первинний документ	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
			дебет	кредит
1	Прибуткова накладна	Оприбуткування госпінвентарю	22	631
2	Договір (лист) про безоплатну передачу	Відображення доходу підприємства від безоплатного отримання госпінвентарю	631	745
3	Бухгалтерська довідка	Списання суми доходу на фінансовий результат	745	793

1. Придбання малоцінних та швидкозношуваних предметів, що використовуються у господарській діяльності:

1.1. Підприємство є платником ПДВ:

1.1.1. За попередньою оплатою:

* на дату оплати:

Дебет 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" (аналітичний рахунок "Розрахунки з постачальниками та підрядниками - платниками податку на додану вартість") або Дебет 685 "Розрахунки з іншими кредиторами" (аналітичний рахунок "Розрахунки з іншими кредиторами - платниками ПДВ")

Кредит 31 "Рахунки в банках"

* відображення податкового кредиту по ПДВ (при наявності податкової накладної):

Дебет 641 "Розрахунки за податками" (аналітичний рахунок "Розрахунки за податком на додану вартість")

Кредит 644 "Податковий кредит"

* на дату оприбуткування:

Дебет 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"

Дебет 644 "Податковий кредит"

Кредит 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" (аналітичний рахунок "Розрахунки з постачальниками та підрядниками - платниками ПДВ") або Кредит 685 "Розрахунки з іншими кредиторами" (аналітичний рахунок "Розрахунки з іншими кредиторами - платниками ПДВ")

1.1.2. Придбання за штату:

Дебет 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"

Дебет 641 "Розрахунки за податками" (аналітичний рахунок "Розрахунки за податком на додану вартість")

Кредит 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" (аналітичний рахунок "Розрахунки з постачальниками та підрядниками - платниками ПДВ") або Кредит 685 "Розрахунки з іншими кредиторами" (аналітичний рахунок "Розрахунки з іншими кредиторами - платниками ПДВ")

1.1.3. Придбання через підзвітних осіб при отриманні ними авансу:

Дебет 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"

Дебет 641 "Розрахунки за податками" (аналітичний рахунок "Розрахунки за податком на додану вартість")

Кредит 372 "Розрахунки з підзвітними особами"

1.2. Підприємство не є платником ПДВ, або при наявності операцій, що

звільняються від ПДВ, або не є об'єктом обкладення ПДВ:

1.2.1. Придбання за попередньою оплатою:

* на дату оплати:

Дебет 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" (аналітичний рахунок "Розрахунки з постачальниками та підрядниками - неплатниками ПДВ") або Дебет 685 "Розрахунки з іншими кредиторами" (аналітичний рахунок "Розрахунки з іншими кредиторами - неплатниками ПДВ")

Кредит 31 "Рахунки в банках"

* на дату оприбуткування:

Дебет 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"

Кредит 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" (аналітичний рахунок "Розрахунки з постачальниками та підрядниками - неплатниками ПДВ") або Кредит 685 "Розрахунки з іншими кредиторами" (аналітичний рахунок "Розрахунки з іншими кредиторами неплатниками ПДВ")

1.2.3. Придбання через підзвітних осіб при отриманні ними авансу.

Дебет 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"

Кредит 372 "Розрахунки з підзвітними особами"

2. Безоплатне надходження малоцінних та швидкозношуваних предметів:

Дебет 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"

Кредит 719 "Інші доходи від операційної діяльності"

3. Надходження малоцінних та швидкозношуваних предметів як внесок до статутного капіталу:

Дебет 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"

Кредит 40 "Статутний капітал" або Кредит 46 "Неоплачений капітал"

4. Додаткові витрати, пов'язані з оприбуткуванням малоцінних та швидкозношуваних предметів, оплачувані підприємством:

* транспортні витрати:

Дебет 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"

Дебет 641 "Розрахунки за податками" (аналітичний рахунок "Розрахунки за податком на додану вартість")

Кредит 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" (аналітичний рахунок "Розрахунки з постачальниками та підрядниками - платниками ПДВ") або Кредит 685 "Розрахунки з іншими кредиторами" (аналітичний рахунок "Розрахунки з іншими кредиторами - платниками ПДВ")

* страхування малоцінних та швидкозношуваних предметів, що знаходяться в дорозі:

Дебет 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"

Кредит 65 "Розрахунки за страхуванням"

* мито, митні збори:

Дебет 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"

Кредит 685 "Розрахунки з іншими кредиторами"

5. Оприбуткування малоцінних та швидкозношуваних предметів, придбаних в обмін на інші активи:

* при обміні на неподібні активи:

Дебет 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"

Кредит 712 "Дохід відреалізації інших оборотних активів"

або Кредит 742 "Дохід від реалізації необоротних активів"

* при обміні на подібні активи:

Дебет 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"

Кредит 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"

6. Оприбуткування раніше не врахованих на балансі малоцінних та швидкозношуваних предметів:

Дебет 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"

Кредит 719 "Інші доходи від операційної діяльності"

7. Оприбуткування малоцінних та швидкозношуваних предметів, виготовлених на підприємстві:

Дебет 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"

Кредит 23 "Виробництво"

8. Оприбуткування малоцінних та швидкозношуваних предметів, повернених на склад з експлуатації, придатних для подальшого використання:

Дебет 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"

Кредит 719 "Інші доходи від операційної діяльності"

9. Відпуск зі складу малоцінних та швидкозношуваних предметів (крім підприємств, що використовують рахунки класу 8) для:

* виробництва продукції:

Дебет 23 "Виробництво"

Кредит 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"

* загальновиробничих потреб:

Дебет 91 "Загальновиробничі витрати"

Кредит 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"

* забезпечення збуту продукції:

Дебет 93 "Витрати на збут"

Кредит 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети'¹

* загальногосподарських потреб:

Дебет 92 "Адміністративні витрати"

Кредит 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"

* виконання досліджень та розробок:

Дебет 941 "Витрати на дослідження і розробки"

Кредит 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"

* утримання об'єктів житлово-комунального господарства і соціально-культурмого призначення:

Дебет 949 "Інші витрати операційної діяльності"

Кредит 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"

* капітального будівництва

Дебет 15 "Капітальні інвестиції'"

Кредит 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"

10. Відпуск зі складу в експлуатацію малоцінних та швидкозношуваних предметів на підприємствах, що використовують рахунки класу 8, для:

* операційної діяльності:

Дебет 80 "Матеріальні витрати"

Кредит 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"

* капітальних інвестицій:

Дебет 15 "Капітальні інвестиції"

Кредит 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"

11. Реалізація малоцінних та швидкозношуваних предметів: на суму доходу від реалізації:

Дебет 31 "Рахунки в банках"

або Дебет 37 "Розрахунки з різними дебіторами" Кредит 712 "Дохід від

реалізації інших оборотних активів"

* на собівартість реалізованих малоцінних та швидкозношуваних предметів:

Дебет 943 "Собівартість реалізованих виробничих запасів" Кредит 22

"Малоцінні та швидкозношувані предмети"

* насумуПДВ:

Дебет 712 "Дохід від реалізації інших оборотних активів"

Кредит 641 "Розрахунки за податками" (аналітичний рахунок "Розрахунки за податком на додану вартість")

12. Списання малоцінних та швидкозношуваних предметів унаслідок надзвичайних подій:

Дебет 99 "Надзвичайні витрати"

Кредит 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"

На суму відходів, отриманих від списання малоцінних та швидкозношуваних предметів унаслідок надзвичайних подій:

Дебет 209 "Інші матеріали"

Кредит 75 "Надзвичайні доходи"

13. Списання нестачі малоцінних та швидкозношуваних предметів:

* на балансову вартість:

Дебет 947 "Нестачі і втрати від псування цінностей"

Кредит 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"

* на суму, що підлягає відшкодуванню винними особами:

Дебет 375 "Розрахунки з відшкодування завданих збитків"

Кредит 716 "Відшкодування раніше списаних активів"

* насуму ПДВ:

Дебет 716 "Відшкодування раніше списаних активів"

Кредит 641 "Розрахунки за податками"

14. Безоплатна передача малоцінних та швидкозношуваних предметів:

* на балансову вартість переданих малоцінних та швидкозношуваних предметів:

Дебет 949 "Інші витрати операційної діяльності"

Кредит 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"

* на суму ПДВ:

Дебет 949 "Інші витрати операційної діяльності"

Кредит 641 "Розрахунки за податками"

15. Передача малоцінних та швидкозношуваних предметів як внесок до статутного капіталу іншого підприємства:

Дебет 943 "Собівартість реалізованих виробничих запасів"

Кредит 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"

Одночасно:

Дебет 14 "Довгострокові фінансові інвестиції"

Кредит 712 "Дохід від реалізації інших оборотних активів"

Швидкозношувані предмети засобів праці можуть вибути з експлуатації з різних причин: через повне зношення, поламання, реалізацію тощо. У всіх випадках на вибуття з експлуатації швидкозношуваних предметів комісія складає Акт на списання. Вона констатує непридатність подальшого використання окремих предметів.

На всі предмети (зазначаючи їх кількість, ціну та суму) у порядку номенклатурних номерів складають загальний акт у межах однієї групи і однієї матеріально відповідальної особи.

На предмети, на які нараховано амортизації (знос) 100 %, доцільно складати окремий акт.

В актах має бути зазначена сума відображеного в обліку на день ліквідації зносу (амортизації) щодо кожного об'єкта.

Акти на списання комірник використовує для оперативного складського обліку, а бухгалтерія - для аналітичного і синтетичного обліку вибуття та зносу швидкозношуваних предметів.

На підставі актів про вибуття зношених або непридатних швидкозношуваних предметів з експлуатації робляться відповідні записи.

На суму залишкової вартості ліквідованого ДШП:

Дебет рахунка залишкового «Списання оборотних активів»

Кредит рахунка «Малоцінні та швидкозношувані предмети в експлуатації». Субрахунок «Швидкозношувані предмети».

Одержані при ліквідації брухт, паливо, запасні частини, ганчір'я тощо оприбутковуються за ціною, яку встановлює комісія, у разі можливого їх використання.

Залишки, одержані від ліквідації, здають на склад за накладною. Залишки, оцінені за встановленими цінами, оприбутковуються як допоміжні матеріали або запасні частини на рахунки: на вартість відходів від предметів, що стали непридатними за ціною можливого їх використання або реалізації:

Дебет рахунка «Сировина і матеріали» (або іншого рахунка виробничих запасів)

Кредит рахунка «Інші доходи від звичайної діяльності».

5. Облік передачі малоцінних та швидкозношуваних предметів в експлуатацію

малоцінний швидкозношуваний облік

Відповідно до П(С)БО 9 вартість МШП, переданих в експлуатацію, виключається зі складу активів, тобто списується з балансу підприємства.

Передаючи МШП в експлуатацію, відповідну частку ТЗЗ списують на ті рахунки, на яких відображається погашення вартості (знос), амортизація цих предметів. Частка ТЗЗ, що належить до облікової вартості предметів, переданих в експлуатацію, визначається як відношення суми залишків цих затрат на початок місяця і поточних витрат за місяць до суми залишку предметів на початок місяця і прибулих предметів, перемноженої на 100.

У місцях експлуатації таких предметів бухгалтерія має організувати оперативний облік і контроль за зберіганням та додержанням термінів їх експлуатації.

Списання вартості запасів може відбуватися за допомогою одного з методів оцінки запасів, запропонованих у П(С)БО 9:

1. Метод ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів

Суть цього методу полягає в тому, що вартість запасів, що вибувають визначається окремо по кожній одиниці запасів, тобто одиниця запасів вибуває по такій же вартості, по якій вона була оприбуткована при надходженні.

2. Метод середньозваженої собівартості

Оцінка по середньозваженій собівартості відбувається по кожній одиниці запасів розподілом сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості отриманих у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця й отриманих у звітному місяці запасів.

3. Метод нормативних витрат

При використанні цього методу собівартість запасів, що вибувають визначається виходячи з норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг). Норми витрат установлюються підприємством самостійно з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін. Для того щоб нормативні витрати були максимально наближені до фактичних витрат, норми витрат і ціни повинні регулярно (наприклад, з періодичністю один раз на місяць) перевірятися і переглядатися підприємством.

4. Метод ціни продажів

Даний метод оцінки вартості вибуття запасів використовують підприємства торгівлі, який заснований на застосуванні середнього відсотка торгової націнки на товари. Собівартість реалізації в такому випадку визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торгової націнки на ці товари. Сума торгової націнки, що приходиться на реалізовані товари, визначається як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього відсотка торгової націнки. Середній відсоток торгової націнки визначається розподілом суми залишку торгових націнок на початок звітного місяця і торгових націнок до продажної вартості отриманих у звітному місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на початок звітного місяця і продажної (роздрібної) вартості отриманих у звітному місяці товарів.

5. Метод ФІФО

Оцінка запасів по методу ФІФО грунтується на припущенні, що запаси використовуються в тій послідовності, в якій вони надходили на підприємство, тобто запаси, придбані першими, продаються першими, а запаси, що залишилися на кінець періоду, є запасами, що були придбані чи виготовлені в останню чергу. При цьому вартість залишку запасів на кінець звітного місяця визначається по собівартості останніх за часом надходження запасів.

6. МетодЛІФО

Оцінка запасів по методу ЛІФО припускає, що запаси використовуються в послідовності, протилежній їхньому надходженню на підприємство, тобто першими вибувають одиниці запасів, що придбані чи виготовлені останніми, у результаті чого на кінець періоду залишаються одиниці запасів, придбані чи виготовлені першими. При цьому запаси, що вибувають першими, оцінюються по собівартості останніх за часом надходження запасів. Вартість залишку запасів на кінець звітного місяця визначається по собівартості перших за часом надходження запасів.

У залежності від обраного підприємством методу оцінки запасів, наприкінці звітного періоду вартість вибулих запасів списується на витрати. Це означає, що в момент передачі МШП в експлуатацію, вони списуються з балансу, і 'їхня вартість включається до складу витрат того звітного періоду, в якому вони були передані в експлуатацію.

При відпуску МШП зі складу, у разі передачі для подальшої експлуатації, їх вартість відповідно до пункту 23 П (С) БО 9 виключається зі складу активів (списується з балансу). Надалі за такими МШП повинен бути організований оперативний кількісний облік за місцем експлуатації і матеріально відповідальними особами протягом усього терміну їх фактичного використання.

Бухгалтерські проводки здійснюються по кредиту рахунку 22 і дебету нижченаведених рахунків:15 “Капітальні інвестиції” - у випадку, якщо МШП передаються для цілей капітального будівництва або для цілей виготовлення основних засобів і інших необоротних активів.

23 “Виробництво” - у випадку якщо МШП передаються безпосередньо для цілей виготовлення продукції або виконання робіт, послуг. Або по дебету одного з даних рахунків класу 9:

91 “Загальновиробничі витрати” - у випадку якщо МШП використовується при організації виробництва й управлінні цехами.

93 “Витарти на збут” - у випадку якщо МШП використовується для операцій, пов'язаних зі збутом (реалізацію продажем) продукції, товарів.

Нижче на грошових числових прикладах розглянемо порядок відображення в бухгалтерському обліку.

Швидкозношувані предмети засобів праці можуть вибути з експлуатації з різних причин: через повне зношення, поламання, реалізацію тощо. В усіх випадках на вибуття з експлуатації МШП комісія складає акт на списання. Вона констатує непридатність подальшого використання окремих предметів.

На всі предмети (зазначаючи їх кількість, ціну та суму) у порядку номенклатурних номерів складають загальний акт у межах однієї групи і в межах однієї матеріально відповідальної особи.

На предмети, на які нараховано амортизацію (знос) 100% доцільно складати окремий акт.

В актах має бути зазначена сума відображеного в обліку на день ліквідації зносу (амортизації) щодо кожного об'єкта.

Акти на списання комірник використовує для оперативного складського обліку, а бухгалтерія - для аналітичного і синтетичного обліку вибуття та зносу МШП.

На підставі актів про вибуття зношених або непридатних МШП з експлуатації робляться відповідні записи.

Кредит рахунку “Малоцінні та швидкозношувані предмети в експлуатації”.

Субрахунок “Швидкозношувані предмети”.

Одержані при ліквідації брухт, паливо, запасні частини тощо оприбутковуються за ціною, яку встановлює комісія, у разі можливого їх використання.

Надалі з метою забезпечення схоронності цих предметів в експлуатації, підприємство повинне організувати контроль за рухом таких цінностей, зокрема, вести оперативний облік у кількісному вираженні по місцях експлуатації і матеріально відповідальним особам протягом терміну їхнього фактичного використання.

У випадку повернення придатних для подальшого використання МШП на сі'лад, вони оприбутковуються по дебету рахунка 22 "Малоцінні та швидкозношені предмети" і кредиту рахунка 71 "Інший операційний доход".

У такому випадку будуть відображені такі господарські операції. (див таб 4)

Таблиця 4

№ п/п	Первинний документ	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
			дебет	кредит
1	Лімітно-забірна карта, накладна-требування на відпустку (внутрішнє переміщення)	Видача МШП зі складу:
		для капітального будівництва	151	22
		для виробництва продукції

Подобные документы

• Аудит малоцінних і швидкозношуваних предметів

  Поняття та види малоцінних і швидкозношуваних предметів, напрями їх класифікації, завдання обліку з метою приведення їх у відповідність вимогам ринкових відносин. Шляхи поліпшення використання малоцінних і швидкозношуваних предметів підприємства.
  
  дипломная работа [299,6 K], добавлен 26.07.2011
  

• Облік малоцінних швидкозношуваних предметів

  Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів у місцях зберігання і експлуатації, визначення їх первісної вартості. Особливості та первинні документи обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів, що придбані за рахунок коштів цільового фінансування.
  
  курсовая работа [597,9 K], добавлен 19.03.2016
  

• Облік і аудит малоцінних і швидкозношуваних предметів

  Поняття малоцінних і швидкозношуваних предметів, напрями класифікації. Облік і аудит малоцінних і швидкозношуваних предметів в умовах ринкових відносин. Фінансова діяльність підприємства, методика синтетичного і аналітичного обліку, напрями удосконалення.
  
  дипломная работа [399,1 K], добавлен 17.09.2011
  

• Облік малоцінних предметів

  Сутність обліку малоцінних предметів як вагомої частини бухгалтерського обліку запасів. Шляхи удосконалення ведення обліку на прикладі господарства СВК "Надія" Калинівського району. Облік необоротних активів та малоцінних й швидкозношуваних предметів.
  
  курсовая работа [493,7 K], добавлен 28.11.2011
  

• Організація і шляхи вдосконалення обліку МШП (на прикладі ТОВ "CKC КОНСАЛД")

  Основи обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів. Поняття запасів, їх класифікація та оцінка. Організаційно-економічна характеристика ТОВ "СКС КОНСАЛД". Аналітичний, синтетичний облік та інвентаризація малоцінних та швидкозношуваних предметів.
  
  курсовая работа [56,1 K], добавлен 11.01.2011
  

• Ведення обліку малоцінних швидкозношуваних предметів на прикладі підприємства ТОВ "Світ ласощів"

  Значення і завдання обліку оборотних малоцінних швидкозношуваних предметів та малоцінних необоротних матеріальних активів, документальне оформлення їх надходження і відпуску. Організація синтетичного і аналітичного обліку на підприємстві "Світ ласощів".
  
  курсовая работа [58,2 K], добавлен 30.01.2012
  

• Облік матеріалів і малоцінних та швидкозношувальних предметів

  Загальні положення про МШП. Облік наявності та руху малоцінних швидкозношуваних предметів на складі і в експлуатації. Облік вибуття швидкозношуваних предметів засобів праці з експлуатації. Особливості обліку матеріалів.
  
  реферат [12,9 K], добавлен 13.09.2007
  

• Характеристика обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів

  Нормативні документи, що регламентують порядок обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів. Документальне оформлення операцій та характеристика основних документів (первинних документів та облікових регістрів), визначення взаємозв'язку документів.
  
  курсовая работа [58,1 K], добавлен 22.03.2015
  

• Методологічні засади обліку, економічного аналізу, внутрішнього та зовнішнього аудиту малоцінних та швидкозношуваних предметів та малоцінних необоротних активів на підприємствах хлібопекарської галузі на прикладі ДП АТ "Київхліб" Хлібокомбінат № 12

  Огляд законодавчої та нормативної бази з обліку необоротних активів, малоцінних і швидкозношуваних предметів. Техніко-економічна характеристика, виробнича структура, схема управління і облікова політика ДП ВАТ "Київхліб", аудит його фінансової звітності.
  
  дипломная работа [2,1 M], добавлен 26.07.2011
  

• Міжнародна практика обліку МШП

  Економічний зміст малоцінних та швидкозношуваних предметів та методика їх обліку, акт вибуття. Замовлення на ремонт або заточування інструментів (пристроїв). Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси, їх облік.
  
  реферат [22,2 K], добавлен 09.12.2014
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам