Проведення аудиту на промислових підприємствах

· аналізу відповідної документації;

· бесід з керівництвом;

· опитування персоналу, зайнятого в цих системах. [21, c. 23]

При підготовці загального плану і програми перевірки слід встановити рівень суттєвості (ступінь точності підготовленої бухгалтерської звітності клієнта, в межах якої її можна вважати достовірною).

План повинен складатись до початку конкретної роботи з клієнтом

У складі загального плану повинна бути інформація про:

а)склад аудиторської групи;

б)їх підпорядкованість;

в)інструктаж;

г)перевірку якості роботи молодих старшими працівниками тощо [17, c. 89].

У процесі роботи аудитори можуть вносити корективи та зміни до плану, при чому їх причини повинні докладно документуватись.

Якщо перевірка проводиться не вперше, доцільно вивчити матеріали попередньої перевірки, обговорити з клієнтом зміни, що відбулись в діяльності підприємства і в системі обліку, його проблеми, оцінити дії клієнта щодо усунення недоліків та виконання рекомендацій попереднього аудитора.

План бажано погодити з керівництвом фірми. Це дасть можливість узгодити аудиторські процедури з діяльністю персоналу підприємства.

Загальний план аудиту варто розробляти настільки детально, щоб аудитор мав можливість завдяки йому підготувати програму аудиту.

Джерелами даних для аудиту промислових підприємств є первинна документація і бухгалтерські записи, звітність та регістри.

Аудитор має перевірити правильність та достовірність відображення в обліку надходження та вибуття матеріалів, облік витрат та доходів виробництва, операцій з основними засобами, розрахунків з оплати праці та грошових коштів в цілому та інше.

Орієнтовна послідовність складання плану зображена в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 Порядок складання плану аудиту

Види робіт	Приблизні строки виконання
Домовленість до контракту - схвалення замовника та укладення контракту - ознайомлення з особливостями діяльності клієнта та станом галузі
1. Рівень планування - огляд результатів попереднього аудиту - оцінка фінансових показників діяльності за попередній період - розрахунок попереднього бюджету часу
2. Рівень планування - зустріч із замовником - коригування питань, поставлених перед аудитором - підготовка програми проміжних аудиторських процедур
3. Рівень підготовки - аудиторська перевірка
4. Рівень підготовки - аудиторський звіт
5. Аудиторський висновок

Пропоную розглянути організацію аудиту саме на промислових підприємствах.

Дані аудиту в промисловості є одним з найважливіших джерел економічної інформації, засобом контролю за роботою підприємства, знаряддям охорони власності. Дані про надходження матеріалів на підприємство та їх правильний облік потрібний перш за все самим працівникам підприємства у повсякденній роботі.

Перевірка цих підприємств, як правило, починається з огляду будівель, споруд, вивчення виробничої програми за кількісними і якісними показниками, нормативно-технічної документації, договірних зобов'язань, а також перевірки дотримання технології виробництва, правильність надходження та відпуску в виробництво сировини і допоміжних матеріалів, дотримання норм затрат та виходу готової продукції. При цьому аудитору необхідно звернути особливу увагу на первинний облік приймання і переробки власної давальницької та закупленої сировини. Проводиться перевірка стан економіки підприємства і аналіз його виробничої діяльності. Така перевірка необхідна з метою встановлення фіктивних документів на закупівлю і переробку сировини, а також фактів заниження її якості. Для цього аудитор перевіряє накладні на оприбуткування сировини, приймальні квитанції, порівнює дані з даними транспортних документів, даними записів у журналах по надходженню сировини у промислові цехи, а також з даними виробничих звітів.

Далі у порядку черговості етапів перевірок є:

а) перевірка промислових виробництв щодо дотримання технології виробництва, відповідності встановленим нормативам, витрачання сировини на одиницю готової продукції. При цьому аудитору можна застосувати прийоми контрольних запусків та замірів. Аудитору необхідно перевірити правильність формування продукції відповідно до П(С)БО № 16 «Витрати» по кожній статті витрат, а також звернути увагу на правильність відображення в податковому обліку валових витрат. На кінець звітного періоду аудитору необхідно встановити достовірність відображення в обліку незавершеного виробництва;

б) перевірка повноти оприбуткування готової продукції. Для цього аудитор порівнює дані про кількість оприбуткованої продукції з нарядами на оплату праці по різних цехах виробництва окремо, даними про витрачання сировини і матеріалів з нормативними даними їх витрачання на одиницю продукції; перевіряє правильність даних про списання тари з нормами і нормативами їх використання на технологічних процесах, при транспортуванні та зберіганні на складах.

На сільськогосподарських промислових підприємствах для перевірки достовірності даних про витрачання зерна на переробку та повноту виходу продукції аудитор складає реєстр усіх накладних на відправку зерна для переробки, де підсумовується загальна маса зерна, списаного за відповідний період на переробку. Потім маса відпущеного на переробку зерна множиться на норми виходу основної продукції, а також на норми виходу супутньої продукції та норми не кормових відходів. При цьому аудитору необхідно також врахувати процент усушки та норми механічних втрат. Після цього аудитор визначає загальну масу основної продукції, побічної продукції та не кормових відходів. Одержані дані порівнюються з обсягами фактично одержаної (оприбуткованої) продукції за її видами.

Якщо підприємство має виробництво з виготовлення будівельних матеріалів, то необхідно уважно перевірити повноту оприбуткування будівельних матеріалів та операцій з їх використання.

Коли підприємство має лісопильне виробництво, важливе значення має перевірка обліку круглого лісу та виходу пиломатеріалів. При цьому необхідно звернути увагу на процент виходу продукції, який залежить від якості лісу-кругляка та його діаметра.

Основними завданнями аудиту промислових виробництв є також визначення економічних вигод для господарства промислової кооперації, а також обґрунтованості на цій основі умов договорів та їх виконання.

Аудиторський контроль, як складова частина фінансово-господарського контролю, розкриває нові явища у підприємницькій діяльності господарюючих суб'єктів, встановлює закономірності їх з метою удосконалення цієї діяльності на наукових основах.

Основними завданнями аудиту промислових виробництв є також визначення економічних вигод для господарства промислової кооперації, а також обґрунтованості на цій основі умов договорів та їх виконання.

Якщо говорити окремо про організацію аудиту на ВАТ «УХЛ-МАШ», особливих відмінностей загалом немає.

Перед початком аудиторської перевірки важливо чітко визначити перелік питань, що підлягають перевірці.

В ході аудиторської перевірки аудитори фірми «Егіда-95» обов'язково обговорюють план аудиторської перевірки з керівництвом і персоналом об'єкта, що дозволяє підвищити дієвість проведеного аудиту. У плані аудиторської перевірки повинні відбиватися питання про обсяг виконуваних робіт, терміни проведення і тривалість робіт та способи і прийоми, застосовувані аудитором.

Після формування плану аудиторської перевірки й уточнення термінів і виконавців, починається власне аудиторська перевірка. Аудиторська перевірка проводиться за формою і змістом. Аудиторській перевірці підлягають усі ділянки бухгалтерського обліку підприємства ВАТ «УХЛ-МАШ», а також усі підрозділи, у яких формується адміністративно-господарська інформація (кадрові, планові, складські та інші служби).

На підставі зібраної в процесі аудиторської перевірки інформації, що дає підставу аудитору фірми «Егіда-95» зробити висновок про достовірність або недостовірність фінансової звітності, законності фінансово-господарських операцій, про ведення бухгалтерського обліку відповідно до встановлених правил і положень, складається аудиторський висновок.

Аудиторський висновок - офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора, який складається в установленому порядку за наслідками проведення аудиту і містить висновок стосовно достовірності звітності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності [44, с. 170].

Висновок аудитора призначений для широкого кола користувачів, його оприлюднення є свідченням того, що річний бухгалтерський звіт ВАТ «УХЛ-МАШ» як у цілому, так і в усіх частинах відповідає чинному законодавству України, правилам ведення бухгалтерського обліку і є достовірним.

2.2 Методика проведення аудиту промислових підприємств

Загалом не має особливих відмінностей в методиці перевірки підприємств різних галузей. Головне, щоб все було злагоджено та достовірно зроблено.

Аудиторська перевірка - це складний і тривалий процес. Аудитори постійно працюють над тим, щоб максимально скоротити час перевірок, не знижуючи при цьому їх якості і не збільшуючи аудиторський підприємницький ризик. Вирішення даної проблеми можливе лише за умови формування чіткої методики аудиту, під якою розуміють послідовність та порядок застосування окремих методів аудиторської перевірки та її організації з метою встановлення об'єктивної істини щодо аудованої інформації і доведення цієї істини через аудиторський висновок до користувачів фінансової звітності та аудиту промислових підприємств.

Одним з найперших і найважливіших кроків у здійсненні аудиторської перевірки є підписання договору про проведення аудиту на промисловому підприємстві. Договір складається у двох примірниках.

Послідовність аудиторської перевірки діяльності промислового підприємства складається з цілого ряду дій:

* збір і аналіз інформації, необхідної для оцінки достовірності бухгалтерського фінансового обліку та фінансової звітності суб'єкта підприємницької діяльності;

* визначення профілю та обсягу діяльності промислового підприємства за установчими документами, за статутом, характером і змістом його роботі;

* шляхом порівняння фактичної діяльності підприємства зі статутною встановлення невідповідності між ними, про що необхідно поставити до відома керівництво підприємства і порекомендувати йому внести зміни чи доповнення до статуту і здійснити перереєстрацію підприємства у відповідних державних органах;

* планування аудиту і наступний контроль аудиторської перевірки;

* оцінювання внутрішнього аудиторського контролю;

* аналіз показників балансу і даних інших форм фінансової звітності;

* перевірка аналогічних показників балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал;

* контроль відповідності даних фінансової звітності записам в облікових регістрах;

* перевірка відповідності даних бухгалтерського фінансового обліку і фінансової звітності вимогам чинного законодавства і нормам облікової політики;

* попередня оцінка повноти і правильності складання балансу та інших форм фінансової звітності [14, c. 156-157].

Одним із важливих аспектів аудиту на промислових підприємствах є глибокий аналіз всіх статей балансу і перевірка їх відповідності записам у Головній книзі за аналізований період. Якщо при цьому буде виявлено невідповідності щодо бухгалтерських записів чи окремих сумових показників, аудитор звертається до облікових регістрів і первинних документів. Шляхом перевірки записів у облікових регістрах і даних первинних документів аудитору слід встановити повноту обліку, правильність записів у облікових регістрах і первинній документації, їх реальність.

На основі аналізу і тестування звітних та інших даних про підприємство аудитор висловлює свою професійну думку про об'єктивність і точність даних обліку і звітності та їх відповідність реальній дійсності.

Складовою частиною методики аудиту є аудиторські процедури.

Аудиторські процедури - це відповідний порядок і послідовність дій аудитора для одержання необхідних аудиторських доказів на конкретній ділянці аудиту [23, c. 15].

При плануванні і здійсненні аудиторських процедур, оцінюванні отриманих матеріалів аудитор повинен враховувати, що невиконання клієнтами вимог законодавчих актів України може стати причиною перекручення фінансової звітності підприємства й істотно вплинути на фінансові результати діяльності клієнта.

Факти порушення законодавчих вимог підлягають спеціальній юридичній експертизі та є поза професійною компетенцією і знаннями аудитора. Рівень професійної підготовки аудитора, його досвід і знання господарської галузі діяльності клієнта й організації промислового виробництва можуть дати йому змогу зробити висновок тільки про те, що окремі факти діяльності підприємства, ймовірно, не відповідають вимогам законодавчих актів України. Отже, аудитор не відповідає за невиконання керівництвом клієнта вимог законодавчих актів.

Проведення хоча б однієї аудиторської перевірки фінансової звітності підприємства може допомогти службовим особам підприємства уникати надалі суттєвих порушень вимог законодавчих актів.

Однак аудитору слід врахувати, що під час проведення аудиторських перевірок на промислових підприємствах завжди існує ризик не виявлення помилок, навіть якщо перевірка добре спланована і проведена відповідно до вимог законодавства. Зазначена ймовірність зростає внаслідок впливу таких факторів:

* наявність значної кількості нормативних актів;

* неминуча відносна обмеженість систем обліку і внутрішнього контролю, які не можуть висвітити всю фактичну діяльність клієнта, а також відносна суб'єктивність, що супроводжує таку аудиторську процедуру, як тестування;

* визнання того, що значна кількість аудиторських доказів, отриманих аудитором, мають не доказовий, а інформативний характер [24, c. 41].

Під час підготовки до проведення аудиторської перевірки аудитор має ретельно вивчити ті законодавчі та нормативно-правові акти, невиконання вимог яких може спричинити перекручення фінансової звітності підприємства.

Згідно з міжнародним операційним стандартом, "аудитор повинен провести такий огляд фінансової звітності, який був би достатнім для вираження думки про фінансову звітність у цілому" [27, c. 15].

Безумовно, звіти аудитора можуть не загострювати увагу на незначних обставинах. Аудиторський звіт має виділити найголовніше. Основна мета аудитора - впевнитися, що довіру до фінансової звітності не підірвано.

Узагальнення результатів аудиту служить головним засобом оцінювання того, чи є фактичні дані, перевірені аудитором, підтвердженням, що фінансові звіти представлені відповідним чином за всіма суттєвими аспектами і відповідно до загальноприйнятих принципів бухгалтерського фінансового обліку та фінансової звітності.

Аудитор повинен бути впевненим, що пункти підсумкового документа зокрема або в сукупності не спричинять суттєвого перекручення фінансової звітності. Однак, якщо це все-таки відбудеться, то фінансова звітність має бути переглянута клієнтом або аудитор повинен дати умовний чи негативний висновок. Звичайно, аудитор і клієнт можуть погодитись відносно того, що негативний висновок не потрібно складати. Виявлені неправильні дані можуть вплинути на аудиторську оцінку результатів перевірки. Проте аудитор повинен врахувати ту обставину, чи є повідомлення неправильних відомостей результатом помилок або зловживань. Оскільки останні є навмисними, їх значення виходить за межі грошового ефекту і аудитор повинен враховувати це під час оцінювання результатів перевірки. Для узагальнення результатів аудиту необхідно їх систематизувати і згрупувати за однорідними ознаками. Для цього складають часткові акти перевірок (наприклад, акт ревізії каси), однорідні факти порушень відображають у нагромаджувальних відомостях, аналітичних таблицях, розрахунках, схемах тощо.

Керівництво промислових підприємств (замовники) зацікавлені у виявленні недоліків у фінансово-господарській діяльності, усуненні та попередженні (профілактиці) їх.

Однак, коли аудитор невпевнений у спроможності підприємства продовжувати своє функціонування, він повинен зазначити це в аудиторському звіті, вказати сутність змін у фінансовій звітності, які б могли бути здійснені. Якщо невпевненість досить значна, то аудитор повинен відмовитися від викладення своєї думки або скласти звіт на підставі незгоди. Коли облікова інформація не відповідає даним фінансової звітності, аудитор відображає це в аудиторському звіті. Звіти аудитора мають бути короткими, обґрунтованими, чіткими і зрозумілими. Адміністрація підприємства-замовника має дати аудитору відповідь стосовно всіх зазначених у звіті недоліків і заходів щодо їх усунення. При цьому звіти можуть бути використані для складання аудиторських висновків за результатами здійсненої перевірки фінансово-господарської діяльності. Представлення і розкриття інформації мають породжувати впевненість, що висновки, які може зробити користувач, будуть вичерпними і відповідатимуть умовам бізнесу, особливо враховуючи те, що фінансова звітність відображає сутність, а не форму, вільна від упередженості керуючих, тобто від представлення фактів у прийнятному і неприйнятному вигляді, що інформація та отримані пояснення адекватно відображені й результати аналізу не вплинули на облікову політику.

Для перевірки достовірності показників фінансової звітності підприємства слід зіставити дані балансу, інших форм фінансової звітності, облікових регістрів. На остаточні результати достовірності чи недостовірності показників фінансової звітності відчутний вплив мають відхилення У бухгалтерському фінансовому обліку, факти не відображення або відображення в обліку в перекрученому вигляді окремих господарських процесів і операцій.

Узагальнення результатів аудиторської перевірки суб'єкта підприємницької діяльності регулюється Законом України "Про аудиторську діяльність".

Шляхом виконання незалежних процедур аудиторської перевірки аудиторові слід отримати таку кількість аудиторських доказів, яка дасть змогу зробити аудиторський висновок про фінансову звітність підприємства.

Аудиторські докази - це інформація, одержана аудитором з метою вироблення судження, на підставі якого ведеться підготовка аудиторського висновку та звіту [32, c. 59].

Джерелами аудиторських доказів є:

· первинні документи суб'єкта підприємницької діяльності та третіх осіб;

· реєстри бухгалтерського обліку підприємства;

· результати аналізу фінансово-господарської діяльності суб'єкта перевірки;

· усні висловлювання співробітників та посадових осіб підприємства та третіх осіб;

· результати проведених інвентаризацій майна підприємства;

· фінансова, статистична податкова звітність [54, c. 55].

Аудиторські докази мають бути належними та достатніми. Критерії достатності та належності взаємопов'язані й стосуються доказів, одержаних як під час тестування систем контролю, так і під час проведення процедур перевірки на суттєвість. Достатність є виміром кількості аудиторських доказів, належність є виміром їх якості та надійності, а також їх відповідності конкретному твердженню. Аудитор повинен спиратися на аудиторські докази, які мають не тільки достатній, але й переконливий характер. У зв'язку з цим він вишукує аудиторські докази в різних джерелах інформації або різного характеру з метою підтвердження одного й того ж твердження.

На достатність і належність аудиторських доказів впливають такі фактори:

· оцінка аудитором характеру та розміру ризику, притаманних як на рівні фінансової звітності, так і на рівні окремих господарських операцій;

· характер систем обліку та внутрішнього контролю й оцінка ризиків контролю;

· суттєвість питань, які вивчаються і розглядаються;

· досвід, набутий протягом попередніх аудиторських перевірок;

· результати аудиторських процедур, включно з можливими виявленими випадками шахрайства чи помилок;

· джерело та надійність наявної інформації [70, c. 17-18].

Процедури перевірки даних на відповідність - це тести, що складаються для отримання обґрунтованої гарантії щодо ефективності системи внутрішнього контролю.

Незалежні процедури перевірки проводяться для отримання доказовості, повноти, точності й правдивості даних, що обробляються системою обліку. Вони бувають у вигляді:

* детальних тестів операцій і залишків на рахунках;

* аналізу важливих показників, включно з остаточним обстеженням незвичайних відхилень і статей.

Існує два основних види подальших подій, які сприятливо або несприятливо впливають на фінансову звітність промислового підприємства:

* події, що забезпечують подальше підтвердження умов, які існували на дату фінансової звітності;

* події, що відображають нові умови, які настають після дати представлення фінансової звітності [68, c. 14].

Аудитор повинен виконати процедури перевірки для отримання свідчення того, що всі подальші події до дати підписання аудиторського висновку, які мали потрапити у звітність, своєчасно виявлені й проаналізовані. Аудитор має провести процедури розкриття подальших подій, які могли вплинути на бухгалтерський баланс. Такі процедури можуть включати ознайомлення з протоколами зборів акціонерів, засідань ради директорів тощо.

Аудитор не несе відповідальності за виконання процедур перевірки або складення запиту стосовно фінансової звітності після дати підписання висновку. Але коли після дати підписання висновку і до офіційного оприлюднення фінансової звітності аудитору стає відомо про факт, який може суттєво вплинути на фінансову звітність клієнта, він повинен визначити для себе, чи треба внести поправку у фінансову звітність і аудиторський висновок, а також обговорити це питання з керівництвом клієнта і діяти відповідно до ситуації, що склалася.

Коли керівництво промислового підприємства вносить зміни у фінансову звітність, аудитор повинен внести поправки в результати процедур аудиторської перевірки стосовно ситуації, що існує на той момент. Дата у висновку ставиться не раніше дня підписання керівництвом клієнта зміненої фінансової звітності.

Якщо клієнт не вносить потрібні виправлення до фінансової звітності, то аудитор складає висновок, відмінний від позитивного, з яким аудитор знайомить керівництво підприємства, що відповідає за оприлюднення звітності, але аудитор попереджає про недопустимість публікації звітності без відповідного коригування. Новий аудиторський висновок має містити посилання на те, що стало причиною перегляду думки про фінансову звітність клієнта і що призвело до зміни в аудиторському висновку.

Після проведення необхідних процедур і отримання необхідної інформації, аудитор складає висновок про ймовірність постійної діяльності промислового підприємства і зміст висновку не змінюється.

Використовуючи дані ВАТ "УХЛ-МАШ", розглянемо процес проведення аудиторських процедур, що були здійснені аудиторською фірмою на замовлення підприємства.

Відповідно до прийнятих норм між підприємством та аудиторською фірмою було укладено договір на інформаційне довідкове обслуговування.

В ньому зокрема зафіксовано: назва аудиторської фірми; особа, від імені якої було укладено договір; зобов'язання аудиторської фірми "Егiда-95"; зобов'язання замовника ВАТ «УХЛ-МАШ», порядок здачі та приймання робіт; відповідальність сторін із зазначенням конкретних штрафних санкцій та інших наслідків, які виникають у разі невиконання однієї із сторін своїх зобов'язань; додаткові умови стосовно комісійної винагороди; повні реквізити сторін.

До договору додано замовлення на проведення аудиторської роботи (додаток В). В ньому розкривається предмет виконання аудиторських робіт - об'єкти аудиторської перевірки.

Після отримання замовлення на проведення аудиторських робіт керівник аудиторської фірми «Егіда-95» визначив працівників, які проводили аудиторську перевірку підприємства ВАТ «УХЛ-МАШ», було складено завдання на виконання аудиторської роботи.

На підставі отриманого завдання аудитор склав програму здійснення аудиторських процедур по перевірці звітності та документів клієнта в частині аудиту операцій з матеріалами та дорогоцінними металами.

Важливим елементом організації роботи аудитора є його робочі документи.

Робочі документи аудитора - це записи, які зроблені ним під час планування, підготовки, проведення перевірки, узагальнення даних перевірки, а також документальна інформація, яка отримана під час проведення аудиту від третіх осіб, підприємства-клієнта або усні відомості, які задокументовано аудитором за допомогою тестування.

Склад та кількість аудиторських документів визначається аудитором в кожному окремому випадку.

Аудитор справно вів документацію справ, які стосувалися прийнятих рішень за результатами проведеної аудиторської перевірки на ВАТ «УХЛ-МАШ» і які, в свою чергу, були покладені в основу аудиторського висновку.

Під час планування та проведення аудиту на промисловому підприємстві робоча документація допомагає краще здійснювати аудиторську перевірку та контроль над процесом її проведення. В ній реєструються результати аудиторських експертиз, виконаних для підтвердження прийнятих аудитором рішень.

Робочі документи необхідно фахово та грамотно оформляти, щоб забезпечити доступність для прочитання й усвідомлення змісту. Конкретні форми робочих документів визначають аудитори (аудиторські фірми). Оскільки використання стандартних форм робочої документації (наприклад, стандартні бланки тощо) позитивно впливає на ефективність і якість аудиторської роботи, необхідно впроваджувати єдині форми ведення такої документації. Доцільно використовувати в робочій документації дані, підготовлені клієнтом. Це прискорює процес оформлення робочої документації. У таких випадках аудитор повинен переконатися в тому, що ці дані відповідають дійсному стану справ, і перевірити їх ретельність та правильність. Бажано до початку перевірки попросити клієнта підготувати необхідні матеріали для використання їх якості аудиторської документації.

Документи складаються у процесі проведення перевірки, складання їх після завершення перевірки та підготовки аудиторського заключення не допускається. У процесі складання робочих документів аудитор враховує не тільки інформацію, що відноситься до звітного періоду, що перевіряється, але й дані попереднього періоду (зокрема сальдо по рахункам на кінець періоду, що передував звітному), а також дані, що отримані після складання бухгалтерської звітності, про події, що відбулися після завершення звітного періоду, які можуть суттєво вплинути на діяльність та фінансовий стан промислового підприємства.

Також аудитор повинен врахувати документи які відображають найбільш суттєві моменти, по яким необхідно висвітлити свою думку найбільш важливі напрямки перевірки та задачі, що поставлені та вирішені аудитором дозволяють оцінювати фінансову звітність у відповідності з встановленими критеріями та ознаками, містять інформацію необхідну або корисну при наступних аудиторських перевірках, відображають стан та оцінку системи внутрішнього контролю на підприємстві та ступінь довіри до нього, фіксують проведені аудиторські процедури по перевірці та оціненню системи бухгалтерського обліку клієнта, дотримання встановленої облікової політики та дотримання бухгалтерського обліку клієнта встановленим принципам та стандартам, вимогам та законам. Обов'язково зазначається місце та дата складання документа, прізвище аудитора та його підпис, номер документа, порядковий номер сторінки у робочій документації, наведені джерела інформації та дані про походження доданих документів, що фіксують господарсько-фінансову діяльність підприємства, а також про виконані аудиторські процедури.

Після завершення перевірки підприємства робочі документи залишаються в аудитора. Робочі документи є власністю аудитора, він має право складати різноманітні довідки на підставі витягів зі своїх робочих документів. Однак його право власності обмежене етичними нормами та зобов'язанням конфіденційності перед клієнтами. Робочі документи аудитора не можна використовувати як частину фінансової документації клієнта або як її заміну. Робочі документи не можна вимагати або вилучати в аудитора, за винятком тих випадків, коли це передбачено українським законодавством, тобто коли на аудиторську фірму буде заведено кримінальну справу.

Аудитор повинен забезпечити надійне зберігання робочих документів. Термін зберігання документації визначається практикою аудиторської діяльності та терміном позовної давності у випадку, якщо клієнт порушить справу проти аудитора, а також залежно від інших додаткових міркувань. У зв'язку з цим мінімальний термін зберігання документації повинен бути не менше ніж три роки з моменту надання аудиторського висновку клієнтові.

Робочі документи є базою для складання аудиторського висновку.

Аудиторська перевірка здійснена Аудиторською фірмою у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Егiда-95".

Виконання аудиторською фірмою «Егіда-95» договору, що був укладений між нею та підприємством ВАТ-«УХЛ-МАШ» оформлюється актом приймання-здачі виконаних аудиторських робіт (додаток Д). В цьому документі зазначається:

1. найменування робіт;

2. представники замовника та виконавця із зазначенням посади, що підписують даний акт з обох сторін;

3. ступінь виконання договору;

4. короткий зміст роботи;

5. договірна ціна з окремим зазначенням раніше сплаченого авансу;

6. сума, яка належить до сплати;

7. дата підписання акта та підписи повноважних представників сторін.

Управлінський персонал несе відповідальність за підготовку та достовірне представлення звітів у відповідності до Закону України "Про бухгалтерський облік i фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-XIV, а також Положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Вiдповiдальнiсть управлінського персоналу охоплює: розробку, впровадження та використання внутрішнього контролю стосовно підготовки та достовірності представлення фінансових звітів, які не містять суттєвих викривлень; вибір та застосування вiдповiдної облікової політики, а також облікових оцінок, які вiдповiдають обставинам.

Аудитор ретельно планує свою діяльність для досягнення певної мети, а саме: отримання достатньої кількості свідоцтв про стан справ клієнта, утримання у розумних межах витрат на проведення аудиту, запобігання можливих непорозумінь з клієнтом.

Отримання достатньої кількості свідоцтв досить важливе для аудиторської фірми, якщо вона хоче звести до мінімуму правові зобов'язання та зберегти добру репутацію серед представників своєї професії. Збереження затрат на розумному рівні допомагає фірмі зберігати конкурентоспроможність і тим самим не втрачати старих та залучати нових клієнтів при умові підтримання іміджу високоякісним та чітким дотриманням своїх зобов'язань. Усунення можливих непорозумінь з клієнтом забезпечує нормальні робочі взаємовідносини у поточній співпраці і звичайно сприяє виконанню роботи за взаємоприйнятною вартістю.

Для того, щоб ефективно провести аудиторську перевірку аудитор має детально її спланувати. Це забезпечить високу якість, економічність та своєчасність незалежної перевірки.

Кожна аудиторська перевірка на ВАТ «УХЛ-МАШ» проходить на високому рівні. Управлінський персонал «УХЛ-МАШ» несе відповідальність за підготовку та достовірне представлення цих документів у відповідності з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996 - ХІV, Положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Відповідність управлінського персоналу охоплює розробку, впровадження та використання внутрішнього контролю стосовно підготовки та достовірності представленої документації, що не містить суттєвих викривлень, вибір та застосування відповідної облікової політики, а також облікових оцінок, які відповідають обставинам.

Відповідальність з боку найманих аудиторів фірми «Егіда-95»- це надання висновку, щодо цих документів на основі аудиторської перевірки. Кожна перевірка проводиться згідно з Міжнародними стандартами аудиту, надання впевненості та етики, зокрема Міжнародні стандарти аудита 700, 701, 720, та вимог Положення щодо підготовки аудиторських висновків. [6, c. 20]

На мою думку, проведення аудиторської перевірки на ВАТ «УХЛ-МАШ» дуже позитивно впливає на господарську діяльність підприємства. Адже завдяки серйозному підходу до своїх обов'язків та кваліфікації співробітників аудиторської фірми «Егіда-95» кожна перевірка на підприємстві ВАТ «УХЛ-МАШ» проходить без зайвих питань.

2.3 Документальне оформлення аудиту на промислових підприємствах

Документальне оформлення аудиторської перевірки складається з двох видів документації - робочої та підсумкової.

Аудитор зобов'язаний вести документацію зі справ, які стосуються прийнятих рішень по результатах проведеної аудиторської перевірки, які в свою чергу будуть покладені в основу аудиторського висновку.

Робоча документація - це записи, за допомогою яких аудитор фіксує приведенні процедури перевірки, тести, отриману інформацію і відповідні висновки, які здійснюються під час проведення аудиторської перевірки [59, с. 234]. У робочу документацію включається інформація, яка на думку аудитора, є важливою для того, щоб правильно виконати аудиторську перевірку і яка повинна підтвердити висновки та пропозиції в аудиторському висновку. Робоча документація може бути оформлена у вигляді стандартних форм і таблиць на папері, або зафіксована на електронних носіях інформації або на кіно чи відеоплівку.

Під час планування та проведення аудиту робоча документація допомагає. краще здійснювати аудиторську перевірку та контроль над процесом її проведення, в ній реєструються результати аудиторських експертиз,виконаних для підтвердження прийнятих аудитором рішень.

Підсумкова документація складається з аудиторського висновку та документації, яка передається замовникові перевірки. Аудиторський висновок є обов'язковим компонентом підсумкової документації.

Основним призначенням робочих документів вважають: розробку плану перевірки; підтвердження виконання плану перевірки; систематизацію інформації, яка збирається в процесі перевірки; організацію оперативного управління процесом перевірки; створення основи для визначення ефективності виконаної роботи кожним аудитором; оцінку адекватності поточних методів аудиту (див. рис.2.1).

Рис. 2.1. Призначення робочої документації

Робочі документи необхідно професійно та грамотно оформляти. Оформлення документів здійснюється так, щоб забезпечити доступність для прочитання та усвідомлення змісту. Конкретні форми робочих документів визначаються аудиторами (аудиторськими фірмами) з урахуванням специфіки окремих питань аудиту. Оскільки використання стандартних форм робочої документації (наприклад, стандартні бланки і тощо) позитивно впливає на ефективність і якість аудиторської роботи, необхідно впроваджувати в аудиторських фірмах єдині форми ведення робочої документації. Доцільно використовувати в якості робочої документації матеріал, підготовлений клієнтом. Це прискорює процес оформлення робочої документації. У таких випадках аудиторові необхідно переконатися в тому, що ці матеріали відповідають справжньому стану справ і перевірити їх ретельність та правильність. Бажано до початку перевірки попросити клієнта підготувати необхідні матеріали для використання їх в якості аудиторської документації.

Правильне оформлення документів є, не менш важливим, ніж фактичний їх зміст.

По-перше, якщо всі етапи аудиту правильно і своєчасно задокументовані, аудитор зможе пред'явити необхідні докази своєї правоти у випадку виникнення судових розглядів.

По-друге, відповідне документування дозволяє скласти більш-повне уявлення щодо проведеної роботи, забезпечити ефективний контроль з боку менеджерів і партнерів за роботою спеціалістів аудиторської фірми, а також дозволяє зробити правильні висновки щодо діяльності клієнта протягом всіх стадій аудиту.

По-третє, правильне документування, аудиту допомагає оперативно використовувати свідчення попередніх перевірок, документи, сформовані іншими спеціалістами.

Вимоги щодо оформлення робочих документів:

1) на першій сторінці кожного робочого документа повинно бути вказано найменування аудиторської фірми, яка провела аудит, найменування підприємства-клієнта, номер і дата укладання договору, згідно з яким здійснюється аудит;

2) кожний робочий документ повинен мати назву, наприклад: "Аудит обліку основних засобів", "Аудит проведення інвентаризації" тощо;

3) кожний робочий документ повинен мати свій номерний індекс.

4) сторінки кожного робочого документа повинні бути пронумеровані;

5) в кінці кожного робочого документа вказується прізвище аудитора, який заповнив цей документ (тобто той, хто виконав перевірку аспектів, відображених у цьому документі), проставляються його підпис і дата (або період) заповнення документа.

Вимоги до робочих документів:

1) повинні містити опис усіх важливих моментів і обставин, з якими аудитору доводиться мати справу під час проведення аудиту.

2) повинні бути достатньо повними та докладними, щоб дати змогу досвідченому аудитору, який не мав зв'язку з попереднім аудитором, визначити на їх основі, яка робота була проведена, та обґрунтувати зроблені висновки. Робочу документацію слід складати в міру просування процесу аудиту з тим, щоб деталі та проблеми не були випущені.

Якщо в робочій документації використовуються умовні позначення (покажчики), то вони повинні бути пояснені.

Необхідно звернути увагу на конфіденційний характер робочих документів аудитора. Після закінчення аудиту потрібно вжити всі необхідні заходи щодо захисту робочих документів. Робочі документи можуть надаватись у розпорядження сторонніх осіб лише з дозволу клієнта.

Підсумовуючи, можна сказати, що робочі документи повинні містить такі відомості:

1) методику, що застосовувалась;

2) використані тести;

3) одержану інформацію;

4) висновки.

Аудитор повинен документувати не кожне спостереження або розгляд, а лише ті з них, які він вважає важливими, які є його суб'єктивною оцінкою.

Робочі документи мають бути професійно складені. Їх оформлення повинно забезпечити доступність для прочитання. Однак конкретні форми використаних робочих документів визначаються аудиторами (аудиторськими фірмами) з урахуванням специфіки окремих питань аудиту. Оскільки використання робочої документації встановленої форми (наприклад, стандартні бланки та ін.) безпосередньо впливає на ефективність і якість аудиторської роботи, в конкретній аудиторській фірмі рекомендується додержуватись уніфікованої форми ведення робочої документації.

Аудитор має також використовувати цифрову або аналітичну інформацію та іншу документацію, підготовлену клієнтом. В таких випадках він повинен переконатися в тому, що ці матеріали відповідним чином підготовлені.

Робоча документація повинна містити всі свідчення, необхідні та достатні для:

1) складання об'єктивної думки аудитора про стан справ клієнта;

2) складання аудиторського висновку за результатами аудиту, проведеного аудиторською організацією;

3) підтвердження того, що аудит проведений аудиторською фірмою у відповідності з актами, які регулюють аудиторську діяльність в Україні;

4) здійснення аудиторською фірмою контролю за ходом аудиту;

5) планування аудиту аудиторською фірмою [15, c. 22].

Робочі документи можуть реально підтвердити, що аудит був добре спланований, що зібрані свідчення достовірні, і аудиторський висновок відповідає результатам проведеної перевірки. При необхідності можна оцінити, чи дійсно аудитор, зібрав достатньо свідчень, щоб скласти саме такий аудиторський висновок.

Важливо, щоб подробиці робочого документу співпадали зі змістом підтвердженої фінансової звітності (додаток Ж, додаток З). Висновки, до яких аудитор прийшов по даній частині аудиту, повинні мати чіткий і недвозначний характер. На підставі записів, здійснених в робочих документах, складається аудиторський висновок.

Робоча документація також може включати:

1) робочі документи у вигляді таблиць, які містять спеціально розроблені тестові процедури;

2) перелік типових питань для з'ясування думки керівного персоналу і працівників економічного суб'єкта;

3) спеціальні бланки та перевірочні листи;

4) блок-схеми та графіки;

5) перелік зауважень, протоколи або акти [21, c. 15].

Робочі документи по проведених аудиторських процедурах повинні містити дані про те, що аудитор отримав достатні докази для обґрунтованого вираження думки щодо достовірності бухгалтерської звітності, в тому числі, які питання, документи, рахунки бухгалтерського обліку перевірені аудиторам. На всіх етапах аудиторської перевірки існують документи, створені безпосередньо аудитором або аудиторською фірмою, у вигляді типових планів перевірок, типових опитувальних листів, анкет.

До створення робочих документів аудиторської перевірки може бути залучений і персонал організації, яка перевіряється (на прохання аудитора у випадку виникнення такої необхідності). Документи, підготовлені таким чином, можуть бути надані у вигляді копій, рукописних документів тощо.

Аудитори мають право звертатись із запитами до третіх осіб в частині свідчення, які стосуються організації, що перевіряється. В цьому випадку відповіді на запит, які формуються безпосередньо третьою стороною, також стають документом аудиторської перевірки.

В таблиці 2.3 пропонується приблизний перелік робочої документації.

Таблиця 2.3 Приблизний перелік робочої документації аудитора

№ з/п	Назва документу або розділу по якому оформляються документи	Джерело інформації
1	2	3
Розділ І. Документи по організації аудиту
1.1.	Лист-пропозиція клієнту	Аудитор
1.2.	Відповідь клієнта	Клієнт
1.3.	Інша кореспонденція	Аудитор, клієнт, треті особи
1.4.	Окремі вимоги Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку, Національного банку України; Міністерства статистики до порядку підготовки та надання фінансової звітності	Нормативні документи
1.5.	Окремі вимоги Державної комісії з цінних паперів фондового ринку, Національного банку України,. Аудиторської палати України до порядку підготовки та надання аудиторського висновку	Нормативні документи
1.6.	Інформація про судові справи та виставлені на адресу клієнта претензії і оцінка їх з точки зору вимог українського законодавства	Клієнт
1.7.	Документація по попередньому обстеженню клієнта	Клієнт
1.8.	Договір на проведення аудиту	Клієнт-аудитор
1.9.	Документи, що підтверджують розрахунки , з клієнтом	Банківські документи
Розділ II. Організаційна інформація, встановлена законом
2.1.	Дані щодо акціонерів (основні акціонери, адреса, телефон)	Клієнт
2.2	Дані щодо директорів (прізвище, ім'я та по батькові, телефон, факс, сфера відповідальності)	Клієнт
2.3.	Дані щодо секретаря (прізвище, ім'я та по батькові, телефон, факс)	Клієнт
2.4.	Місцезнаходження органу управління справами	Клієнт
2.5.	Копії статуту, засновницького договору, свідоцтва про реєстрацію	Клієнт
Розділ III. Інформація щодо підприємства та його діяльності.
3.1.	Основні види діяльності і розміщення дочірніх підприємств та філій	Клієнт
3.2	Конкретне законодавство і правила (якщо є)	Клієнт
3.3	Історія, підприємства (коротко)	Клієнт
3.4.	Зведені минулі результати (основні фінансові показники за ряд років)	Клієнт
3.5.	Характеристика основного персоналу (освіта, досвід, кваліфікація, досягнення)	Клієнт
3.6.	Опис особливостей бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю	Клієнт
3.7.	Схеми організації управління	Клієнт
3.8.	Схеми послідовності операцій	Клієнт
3.9	Контакти клієнта (основні партнери та основні конкуренти)	Клієнт
3.10	Банківська інформація;	Клієнт
3.11.	Інформація щодо юристів	Клієнт
3.12.	Важливі угоди (торговельні договори, договори про продаж з відстроченням платежу або з орендою,договори щодо позик)	Клієнт
3.13.	Особливості оподаткування клієнта	Клієнт
Розділ IV. Фінансова звітність
4.1.	Баланс (ф.. 1).	Копії документів клієнта
4.2.	Звіт про фінансові результати (ф. 2)	Копії документів клієнта
4.3	Звіт про гласний капітал (ф. 3)	Копії документів клієнта
4.4.	Звіт про рух грошових коштів	Копії документів клієнта
4.5.	Примітки до звітності	Копії документів клієнта
4.6.	Список виправних проводок, запропонованих клієнту	Копії документів клієнта
4.7.	Список запропонованих клієнту виправних проводок, які стосуються рекласифікації бухгалтерських рахунків	Копії документів клієнта
4.8	Форми для узагальнення - інформації стосовно подальшої оцінки аудитором ймовірності нормального функціонування клієнта в реальному майбутньому	Аудитор
4.9	Огляд деяких аспектів фінансової звітності	Аудитор
4.10.	Річна звітність клієнта за попередній рік	Клієнт
4.11.	Додаткова або спеціальна звітність клієнта перед державними органами	Клієнт
4.12.	Інформація про розподіл дивідендів по акціях клієнта	Клієнт
4.13.	Інша звітна інформація	Клієнт
Розділ V. Документи по вивченню системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю
5.1.	Тести контролю та висновки	Аудитор
5.2.	Документи,, що фіксують відхилення у структурі внутрішнього контролю	Копії документів клієнта з висновками аудитора
5.3.	Графік документообігу клієнта	Клієнт
5.4.	Опис системи бухгалтерського обліку клієнта	Клієнт, аудитор
5.5.	Взаємо зникаючі статті під. час проведення консолідації бухгалтерської звітності	Клієнт, аудитор
5.6.	Короткий зміст запропонованих, виправних проводок і пере класифікацій бухгалтерських рахунків, пов'язаних із процедурами консолідації	Клієнт, аудитор
5.7.	Інші документи	Аудитор, клієнт
Розділ VI. Оцінка ризиків
6.1.	Вказівки відносно ризикових моментів здійснення діяльності в конкретній галузі підприємництва	Висновки аудитора
.6.2.	Дані про клієнта та вказівки з виявлених проблемних питань	Клієнт, аудитор
6.3.	Економічні нормативи, коефіцієнти та різноманітні економічні аналізи	Нормативні документи
6.4..	Оцінка ризику не виявлення	Аудитор, клієнт
6.5.	Загальна оцінка ризиків	Аудитор
6.6.	Пропозиції по плануванню процесу аудиту	Аудитор
6.7.	Оцінка організації контролю	Аудитор
6.8.	Оцінка ризику з боку органів контролю	Аудитор
6.9.	Оцінка процесу контролю над поточними операціями	Аудитор

Наведений перелік свідчить про значну кількість робочих документів, які в період перевірки необхідно вивчити, скласти, проаналізувати, оцінити аудитору з метою, встановлення об'єктивної істини щодо інформації, достовірність, повноту і законність якої він повинен підтвердити.

Після завершення аудиту робочі документи залишаються в аудитора, вони є його власністю. Аудитор повинен складати довідки на підставі витягів зі своїх робочих документів. Проте, його право власності обмежене етичними нормами та умовами конфіденційності. Робочі документи аудитора не можуть розглядатись як частина фінансової документації клієнта.

Підсумкову документацію не можна вимагати або вилучати у аудитора (аудиторської фірми), за винятком тільки тих випадків, коли це передбачено рішенням судових і слідчих органів.

По закінченню аудиту робоча документація підлягає здачі для обов'язкового збереження в архів - аудиторської організації. Архів повинен бути обладнаний спеціальними залізними шафами, і доступ до них сторонніх осіб повинен бути виключений. Робоча документація повинна зберігатися скомплектованою в папках (або в електронному вигляді у файлах), які заведені окремо для кожного аудиту або аудованого економічного суб'єкта, в зброшурованому вигляді. Збереженість робочої документації і передачу її в архів організовує керівник аудиторської організації або особа, уповноважена ним відповідним наказом.

У випадку зникнення або пошкодження робочої-документації керівник аудиторської організації наказом - повинен призначити службове розслідування.

Порядок зберігання підсумкової документації встановлюється аудиторською фірмою з урахуванням забезпечення вимог збереження та конфіденційності.

Термін зберігання підсумкової документації визначається, виходячи з практики аудиторської діяльності, юридичних вимог та інших додаткових міркувань.

Робоча документація повинна зберігатися скомплектованою в папки, заведені для кожного клієнта.

Необхідно мати спеціальну систему фіксування і контролю за прийомом в архів і видачею з нього папок з робочими документами, визначити список осіб, які мають доступ до тих або інших папок, а також спланувати заходи щодо попередження витікання інформації (контракти з аудиторами щодо нерозголошення комерційної таємниці). Зручно, якщо кожна папка, яка зберігається в архіві буде містити:

1) свій ідентифікаційний номер;

2) певне місце, відведене в архіві;

3) доказ свого існування, тобто запис в журналі або в будь-якому іншому документі про прийняття на зберігання робочої папки в архів;

4) опис документів, які зберігаються в даній папці [62, c. 25].

Кожний документ, який входить до робочої документації аудиту, повинен мати ідентифікаційний номер. Система побудови і порядок присвоєння ідентифікаційних номерів таким документам встановлюється аудиторською фірмою, .

Найбільш доцільним є систематизоване зберігання документів з аудиту. Систематизація робочих документів може проводитися до періодичності використання, інформації: документи, які містять інформацію, яка використовується періодично, у випадку, якщо клієнт знаходиться на постійному обслуговуванні; документи, які містять інформацію, котра відноситься до поточного періоду, що перевіряється.

Документи постійного характеру дозволяють вирішити такі завдання:

- забезпечення готових посилань на факти господарського життя, які повторюються;

- виключення необхідності щорічної підготовки документів, які містять однотипну інформацію;

- створення висновків по тих об'єктах аудиту, по яких важливо прослідкувати тенденцію зміни об'єкта аудиту;я забезпечення інформації для персоналу, який не брав раніше участь в аудиті конкретного клієнта.

- документи даної групи можуть-мати стандартну форму [27, c. 73].

При укладанні договору на аудиторське обслуговування більшість аудиторських фірм беруть на себе зобов'язання по зберіганню конфіденційності, отриманої і створюваної в процесі аудиту, інформації. Конфіденційність повинна дотримуватись і в аудиторській фірмі. Доступ до архівних документів повинен бути обмеженим, має бути чітко встановлене коло осіб, які мають доступ до певних даних.

Підсумкова документація складається з аудиторського висновку та документації, яка передається замовникові перевірки, тобто її можна назвати додатковою. Додаткова підсумкова документація не є обов'язковою і видається замовникові тільки в тому випадку, коли аудитор вважає це необхідним, або у випадку, коли це обумовлено в договорі чи додатковій угоді між аудитором та клієнтом. Вона оформляється як додаток до аудиторського висновку або як самостійний документ.

Аудитор може не посилатися у висновку на додаткову документацію у тому разі, якщо викладене в ній не є настільки істотним, щоб вплинути на зміст аудиторського висновку. Зміст та форми додаткової документації аудиту визначає сам аудитор.

Обов'язковим компонентом підсумкової документації являється аудиторський висновок.

Документальне оформлення аудиту на промислових підприємствах не відрізняється від документального оформлення аудиту загалом.

Робочі документи аудитора, що перевіряє промислове підприємство, складаються в довільній формі. В них повинна міститися необхідна довідкова інформація про підприємство, короткий опис роботи, яка виконується. Також необхідно зазначити: метод проведення перевірки - суцільна чи вибіркова, або обсяг перевіреної документації; зауваження по результатах перевірки; перелік первинних та інших документів, що не були подані до перевірки; інші виявлені невідповідності чинному законодавству; думку аудитора щодо способу усунення знайдених недоліків; інші рекомендації щодо поліпшення господарсько-фінансової діяльності підприємства.