Звітність щодо фінансового, бухгалтерського і податкового обліку підприємства "Конекс"

Міністерство освіти і науки України

Вінницький фінансово-економічний університет

Кафедра обліку і аудиту

Звіт про переддипломну практику

Студентки V курсу денної форми навчання за магістерською програмою напрямку підготовки 0.501 «Економіка і підприємництво»

Спеціальності 8.010506 «Облік і аудит»

Вінниця 2009

Зміст

1. Загальна характеристика підприємства та організація обліку його діяльності

1.1 Загальні відомості про підприємство

1.2 Аналіз організації та ведення бухгалтерського обліку

2. Організація фінансового обліку

2.1 Організація обліку основних засобів

2.2 Організація обліку запасів

2.3 Організація обліку грошових коштів, розрахунків і позик банку

2.4 Організація обліку оплати праці та розрахунків з працівниками

2.5 Організація обліку фінансових результатів та використання прибутку

3. Організація податкового обліку

3.1 Організація обліку розрахунків з бюджетом та за позабюджетними платежами

3.2 Організація обліку валових доходів і валових витрат

4. Організація управлінського обліку

4.1 Організація обліку затрат на виробництво

5. Складання, аналіз та аудит фінансової звітності

5.1 Складання фінансової звітності

5.2 Аналіз фінансової звітності

5.3 Аудиторська перевірка

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

1. Загальна характеристика підприємства та організація обліку його діяльності

1.1 Загальні відомості про підприємство

Приватне підприємство "Конекс", далі - Підприємство, створено згідно з рішенням Засновника.

Підприємство у своїй діяльності керується чинним законодавством України, зокрема:

- Господарським кодексом;

- Законом України "Про власність";

даним Статутом та розпорядженнями Засновника.

Повне найменування Підприємства:

Українською мовою - Приватне підприємство "Конекс";

Російською мовою - Частное предприятие "Конекс";

Скорочена назва:

Українською мовою - "ПП «Конекс»";

Російською мовою - "ЧП «Конекс»"

Місцезнаходження: Вінницька обл., м. Вінниця, Хмельницьке шосе 23.

Підприємство є юридичною особою з моменту його державної реєстрації.

Підприємство вправі від свого імені вчиняти правочини, придбавати майно і особові немайнові права, нести зобов'язання, бути позивачем та відповідачем в суді.

Підприємство має круглу печатку, кутовий штамп, фірмові бланки, торговельну марку та емблему, самостійний баланс, рахунки в установах банків у відповідності із чинним законодавством.

Предмет діяльності Підприємства:

- торговельна діяльність у сфері оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами і товарами;

- створення та організація профільних, універсальних, комерційних та комісійних магазинів, здійснення фірмової торгівлі, розвиток нових прогресивних форм торгівлі та послуг, включаючи консигнацію, торгівлю по каталогам, посилочну та оптову торгівлю, лізинг, торгівлю в кредит, відкриття магазинів в вільній митній зоні;

- виробництво, заготівля, переробка і реалізація сільськогосподарської продукції та продукції тваринництва, закупівля у населення за готівку необхідних товарів та матеріалів;

- закупівля та реалізація промислових товарів народного споживання, агропромислової та господарської продукції народних промислів та ремесел;

- надання різноманітних консалтингових послуг, в тому числі інформаційних, маркетингових, брокерських, агентських тощо;

- патентування, впровадження винаходів, "ноу-хау", раціоналізаторських пропозицій у масове виробництво;

- розробка різноманітної конструкторської та технологічної документації, програмного продукту, організація пускових, налагоджувальних та ремонтних робіт;

- здійснення сервісних послуг, гарантійного та постгарантійного обслуговування продукції власного виробництва та продукції інших виробників;

- посередницька діяльність;

- виготовлення і реалізація лікарських засобів;

- будівельна діяльність;

- купівля, продаж, оренда та надання у користування рухомого і нерухомого майна;

- виготовлення продукції та товарів, в тому числі напівфабрикатів, з вторинної сировини та відходів виробництва;

- благодійна діяльність;

- зовнішньоекономічна діяльність.

Види діяльності, які потребують ліцензування, здійснюються Підприємством за умови одержання відповідних ліцензій (дозволів).

Підприємство є власником майна, переданого йому Засновником, продукції, виробленої внаслідок господарської діяльності, одержання прибутків, а також іншого майна, придбаного їм на інших підставах, незаборонених чинним законодавством.

Майно Підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі Підприємства.

Для забезпечення діяльності Підприємства, за рахунок внеску Засновника створюється Статутний капітал у розмірі 53,1 (п'ятдесят одна тисяча сто гривень) гривень.

Рішення щодо зміни Статутного капіталу набувають чинності з моменту реєстрації відповідних змін та доповнень Статуту.

У Підприємстві діє одноособовий виконавчий орган - Директор.

Директор вирішує усі питання діяльності Підприємства, окрім віднесених до виключної компетенції Засновника.

Директор призначається Засновником, підзвітний йому та організовує виконання його рішень.

Окремі взаємовідносини особи, яка призначається на посаду Директора Засновником, регламентуються трудовим договором.

Директор діє від імені Підприємства без довіреності в межах, встановлених цим Статутом та рішеннями Засновника.

Рішення Директора проваджуються в життя, як правило, наказами.

Директор Підприємства керує діяльністю Підприємства і несе особисту відповідальність в межах, передбачених трудовим договором та чинним законодавством за виконання покладених на нього завдань.

Підприємство здійснює оперативний і бухгалтерський облік результатів своєї праці, веде статистичну звітність за формою, встановленою органами державної статистики і несе відповідальність за її достовірність.

Підприємство самостійно визначає фонд оплати праці, а також інші види оплати для працівників.

Зовнішньоекономічна діяльність здійснюється на підставі Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", міжнародних договорів та інших актів.

Підприємство може бути ліквідовано або реорганізовано (злито, приєднано, поділено, перетворено) за рішенням Засновника та у випадках, передбачених законодавством України ( Додаток А).

Економічна характеристика підприємства складається на основі річної звітності із поетапним аналізом основних показників діяльності підприємства за 2006-2008 рр. (табл. 1.1).

Таблиця 1.1. - Рівень та динаміка основних фінансово-економічних показників ПП «Конекс» 2006-2008 рр.

Показники	Роки
	2006 р.	2007 р.	2008 р.
1	2	3	4
1. Обсяг продукції (робіт, послуг) у порівняльних оптових цінах, тис. грн.	68920,8	105405,4	137487,2
2. Чистий дохід (виручка) від реалізації (товарів, робіт, послуг) у порівняльних цінах, тис. грн.	68010,7	103629,4	135157,0
3. Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування, тис. грн.	1362,1	1975,9	2140,2
4. Середньорічна вартість капіталу, тис. грн.	2213,9	3635,8	4895,2
5. Оборотного	12128,8	17056,9	24074,2
6. Собівартість продукції, тис. грн.	59862,7	91435,5	100248,3
7. Реалізованої	59862,7	91435,5	100248,3
8. Середньооблікова чисельність працівників основного виду діяльності, осіб.	143	175	192
9. Фонд оплати праці, тис. грн.	1671,5	2363,6	2948,6
10. Середня продуктивність праці, грн. на особу	481,9	602,3	716,0
11. Рентабельність капіталу	0,61	0,54	0,43
12. Оборотність оборотного капіталу	5,6	6,07	6,9
13. Середньорічна заробітна плата	11,688	13,506	15,357

Економічні показники діяльності підприємства показують досить високий рівень розвитку підприємства, зростання заробітної плати та чистого прибутку підприємства.

1.2 Аналіз організації та ведення бухгалтерського обліку

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" питання організації обліку відноситься до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства й установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку і забезпечення відображення фактів здійснення всіх господарських операцій в первинних документах, зберігання й обробки документів, регістрів і звітності протягом встановленого строку (але не менше 3-х років) несе власник або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством згідно з чинним законодавством і установчими документами.

Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку ПП «Конекс» веденно в штат підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби, як самостійного структурного підрозділу, на чолі з головним бухгалтером.

Підприємство ПП «Конекс» самостійно:

- визначає облікову політику підприємства. Облікова політика - це сукупність принципів, методів і процедур, прийнятих підприємством для складання та подання звітності ПП «Конекс» має висвітлювати облікову політику обґрунтуванням: принципів оцінки статей звітності, методів обліку за окремими статтями звітності, відсутності змін в обліковій політиці. Будь-які зміни в обліковій політиці, що мають суттєвий вплив на показники звітного або майбутніх періодів, мають бути описані з зазначенням їх причин та змін: у відповідних статтях;

- розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звіту і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підпис бухгалтерських документів;

- може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділи та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік з наступним включенням показників до фінансового звіту підприємства.

Важливою передумовою раціональної організації обліку на підприємстві є правильна розстановка кадрів на окремих ділянках облікового процесу, встановлення такої структури апарату бухгалтерії, яка якнайбільше відповідала б конкретним умовам роботи підприємства. Чисельність облікового апарату і його структура значною мірою залежать від обсягу облікових і контрольних робіт, від форми організації й автоматизації обліку, а також від таких факторів, як масштаби виробництва і структура управління ним.

Найбільш поширена така структура апарату бухгалтерії, коли в її складі виділяють групи з обліку матеріальних цінностей, праці і заробітної плати, затрат на виробництво, готової продукції та її реалізації, а також узагальнення всіх даних обліку і складання звітності.

Бухгалтерія ПП «Конекс» має такі відділи (сектори):

1) фінансово-розрахунковий - здійснює облік коштів у касі і банку, розрахункових і кредитних операцій, а також підзвітних сум. Якщо на підприємстві не відокремлено фінансову службу, ця група забезпечує також фінансове планування, контролює додержання платіжної дисципліни;

2) праці і заробітної плати (оплати праці) - здійснює облік виробітку і розрахунків по заробітній платі з робітниками і службовцями, облік розрахунків з депонентами, фінансовими органами по податках, утриманих із заробітної плати робітників і службовців, органами соціального страхування, а також складає звітність про використання фонду заробітної плати;

3) матеріального обліку - веде облік матеріальних цінностей, придбання і витрачання їх, здійснює облік розрахунків з постачальниками і підрядчиками, контролює стан складського обліку, бере участь в інвентаризації цих цінностей, складає встановлену звітність;

4) виробництва і калькуляції - здійснює облік затрат на виробництво, складає калькуляції собівартості продукції (робіт і послуг), виявляє результати роботи окремих виробничих підрозділів і підприємства в цілому, бере участь в інвентаризації незавершеного виробництва, складає звітність про виконання плану виробництва і собівартості продукції;

5) готової продукції та її реалізації - обліковує надходження з виробництва готової продукції на склади підприємства, а відвантаження і реалізацію, веде розрахунки з покупцями, а також складає звітність про виконання плану реалізації;

6) зведено-балансовий - здійснює облік решти господарських операцій (облік доходів, фінансових результатів, внутрішньовідомчих розрахунків тощо), веде узагальнюючі і облікові регістри, складає баланс та інші форми звітності з основної діяльності підприємства, організовує бухгалтерський архів.

Особливості роботи підприємства зумовлюють різні структурні варіанти бухгалтерії. Так, на період здійснення підприємством капітального будівництва створюється відповідна група, яка забезпечує облік і складання звітності щодо капітальних вкладень і джерел фінансування їх. При наявності великого житлово-комунального господарства спеціальна група бухгалтерії здійснює облік операцій цього господарства тощо. Деякі відділи можуть бути укрупнені, а на малих підприємствах облікові роботи розподіляють між окремими працівниками бухгалтерії без створення самостійних груп.

Важливу роль в успішному розв'язанні завдань, покладених на апарат бухгалтерії, відіграє чітке розмежування обов'язків між окремими її працівниками. Функції кожного облікового працівника, його обов'язки, відповідальність за ведення обліку і права визначаються службовими характеристиками і посадовими інструкціями. Це дає змогу уникнути знеособлення у виконанні облікових робіт, створює умови для злагодженої і планомірної роботи облікового апарату, одержання своєчасної і якісної економічної інформації, потрібної для управління господарством.

Основою удосконалення бухгалтерського обліку є підвищення рівня економічних знань та ділової кваліфікації працівників обліку, оскільки в сучасних умовах правильно і раціонально організувати облікові роботи в господарстві можуть тільки спеціалісти, які знають як методологію і техніку обліку, так і економіку виробництва. Вони повинні володіти певним рівнем знань в галузі планування, фінансування, кредитування, економічного аналізу, права, ефективно використовувати сучасні засоби обчислювальної техніки для опрацювання обліково-економічної інформації.

Головний бухгалтер призначається на посаду і звільняється з посади власником (або першим керівником) підприємства (Додаток ).

Головний бухгалтер (або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку) підприємства:

- забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних принципів бухгалтерського обліку, складання і подання в установлені строки фінансової звітності;

- організовує контроль за відображенням на рахунках всіх господарських операцій;

- забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку в філіях, представництвах, відділах та інших відокремлених підрозділах підприємства;

- бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею і відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжок і псування, активів підприємства. Разом з іншими службами головний бухгалтер повинен забезпечити економічний аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства для виявлення внутрішньогосподарських резервів і визначення шляхів подальшого розвитку підприємства.

Усі працівники, зайняті обліком і звітністю, підпорядковуються головному бухгалтеру і призначаються керівником підприємства за рекомендацією головного бухгалтера. Він встановлює для кожного облікового працівника службові обов'язки і контролює їх виконання.

Розпорядження головного бухгалтера щодо порядку і строків документального оформлення господарських операцій, подання в бухгалтерію належних документів є обов'язковими для всіх працівників підприємства, які причетні до обліку.

Право розпоряджатися господарськими засобами і пов'язане з цим право першого підпису на грошових і розрахункових документах, фінансових і кредитних зобов'язаннях, господарських угодах (контрактах) тощо належить керівникові господарства. Головний бухгалтер контролює дотримання чинного законодавства і має право другого підпису: його підпис є контролюючим. Без підпису керівника господарства чи головного бухгалтера документ вважається недійсним.

Головному бухгалтеру (або особі, на яку покладено функції ведення бухгалтерського обліку на підприємстві) забороняється приймати до виконання документи по операціях, що порушують чинне законодавство, фінансову дисципліну. При отриманні від керівника підприємства розпорядження на здійснення такої операції головний бухгалтер, не підписуючи такий документ, повинен письмово попередити керівника про незаконність даного розпорядження. Якщо керівник письмово наполягає на здійсненні такої операції, головний бухгалтер підписує документ. У цьому випадку всю повноту відповідальності за незаконність операції несе керівник підприємства (Додаток З).

Отже, в ринкових умовах господарювання, щоб головний бухгалтер міг виконувати свої обов'язки і використовувати свої права, він повинен бути економічно і юридичне освіченим, знати різні методи формування тих або інших показників і результатів діяльності, повинен вміти вибрати і запропонувати керівництву той варіант облікової політики, який найбільш повно забезпечує реалізацію прийнятої на підприємстві фінансової стратегії.

Збільшення і ускладнення господарських зв'язків в умовах ринку, а звідси - зростання оперативної інформації, необхідної для управління, вимагають подальшого удосконалення організації бухгалтерського обліку, а також підвищення рівня економічних знань та ділової кваліфікації всіх облікових працівників. Раціонально організувати облік можуть тільки спеціалісти, які володіють глибокими знаннями як з методології і техніки бухгалтерського обліку, так і з економіки, права, аналізу й аудиту (табл. 1.2).

Таблиця 1.2. - Типові проводки бухгалтерського обліку надходження основних засобів

№ п/п	Зміст господарської операції	Дебет рахунка	Кредит рахунка
Облік придбаних основних засобів (за плату)
1	Сплачено постачальнику за договором постачання за придбаний об'єкт	63 “Розрахунки з постачальниками і підрядниками	31 “рахунки в банках”
2	Відображена в обліку сплачена сума за договором поставки (без ПДВ)	152 “Придбання (виготовлення) основних засобів “	63 “Розрахунки з постачальниками і підрядниками
3	На суму ПДВ (податковий кредит)	644 “Податковий кредит”	63 “Розрахунки з постачальниками і підрядниками
4	Витрати, пов'язані з придбанням основних засобів (транспортні послуги, посередницькі тощо)	152 “Придбання (виготовлення) основних засобів “	685 “Розрахунки з іншими кредиторами”
5	Відображення сум ПДВ по операції 4	644 “Податковий кредит”	685 “Розрахунки з іншими кредиторами”
6	При придбанні легкових автомобілів відрахування до Пенсійного фонду	949 “Інші витрати операційної діяльності”	651 “Розрахунки по Пенсійному страхуванню”
7	Зарахування придбаних об'єктів до складу основних засобів (відображення на балансі)	10 “Основні засоби”	152 “Придбання (виготовлення) основних засобів “
Облік будівництва основних засобів господарським способом
1	Витрати на спорудження і виготовлення основних засобів	152 “Придбання (виготовлення) основних засобів “	205 “Будівельні матеріали”, 23 “Виробництво”, 66 ”Розрахунки з оплати праці”, 65 “Розрахунки за страхуванням”
2	Зарахування збудованого об'єкта на баланс	10 “Основні засоби”	152 “Придбання (виготовлення) основних засобів “
Облік безоплатно одержаних основних засобів
1	Безоплатно одержані основні засоби	10 “Основні засоби”	424 “Неоплачений капітал”
2	Витрати на транспортування і монтаж безоплатно одержаних основних засобів	152 “Придбання (виготовлення) основних засобів “	685 “Розрахунки з іншими кредиторами”
3	Зарахування витрат на транспортування і монтаж на збільшення первісної вартості безоплатно одержаних основних засобів	10 “Основні засоби”	152 “Придбання (виготовлення) основних засобів “
4	Одночасно з нарахуванням амортизації відображаємо визнання доходу	424 “Неоплачений капітал”	745 “Дохід від безоплатно одержаних активів”
5	Відображення сум ПДВ по операції 2	644 “Податковий кредит”	685 “Розрахунки з іншими кредиторами”
6	Списання в порядку закриття рахунка 74	745 “Дохід від безоплатно одержаних активів”	79 “Фінансові результати”
Облік основних засобів, внесених до Статутного капіталу
1	Відображення вартості Статутного капіталу, зареєстрованої в засновницьких документах	46 “Неоплачений капітал”	40 “Статутний капітал”
2	Засновником внесений об'єкт основних засобів в погашення заборгованості до Статутного капіталу	10 “Основні засоби”	46 “Неоплачений капітал”
3	Витрати на транспортування, монтаж об'єкта основних засобів, внесеного в погашення заборгованості	152 “Придбання (виготовлення) основних засобів “	685 “Розрахунки з іншими кредиторами”
4	Відображення суми податкового кредиту в ПДВ	644 “Податковий кредит”	685 “Розрахунки з іншими кредиторами”
5	Зарахування витрат на транспортування та монтаж на вартість основних засобів	10 “Основні засоби”	152 “Придбання (виготовлення) основних засобів “
Реалізація основних засобів
1	Оплачені основні засоби	31 “Рахунки в банках”	36 “Розрахунки з покупцями та замовниками”
2	Відображено реалізацію об'єкта основних засобів	36 “Розрахунки з покупцями та замовниками”	742 “Дохід від реалізації необоротних активів”
3	Відображена сума податкового зобов'язання з ПДВ	742 “Дохід від реалізації необоротних активів”	64 “Розрахунки за податками й платежами”
4	Списана нарахована сума зносу	131 “Знос необоротних активів”	10 “Основні засоби”
5	Відображена собівартість реалізованого об'єкта основних засобів - залишкова вартість	972 “Собівартість реалізованих необоротних активів”	10 “Основні засоби”
6	Списано на витрати собівартість реалізованих об'єктів основних засобів	79 “Фінансові результати”	972 “Собівартість реалізованих необоротних активів”
7	Суму доходу списано на фінансовий результат	742 “Дохід від реалізації необоротних активів”	79 “Фінансові результати”
Ліквідація основних засобів
1	Відображено списання суми нарахованого зносу	131 “Знос основних засобів”	10 “Основні засоби”
2	Списано залишкову вартість об'єкта, що ліквідується	977 “Інші витрати звичайної діяльності”	10 “Основні засоби”
3	Сума витрат, пов'язаних з ліквідацією об'єкта основних засобів списана на фінансовий результат	79 “Фінансові результати”	977 “Інші витрати звичайної діяльності”

Отже, на ПП «Конекс» використовується типовий план рахунків, що використовується на різних підприємствах і затверджений нормами права.

2. Організація фінансового обліку

2.1 Організація обліку основних засобів

Відповідно до П(С)БО 7 облік ОЗ, що використовується у виробничій діяльності підприємств, ведеться за сумою витрат, пов'язаних із виготовленням, придбанням, доставкою, спорудженням, встановленням, страхуванням під час транспортування, державною реєстрацією, реконструкцією, модернізацією та іншим поліпшенням основних засобів.

Аналітичний облік ОЗ ведеться по кожному інвентарному об'єкту за допомогою інвентарних карток обліку ОЗ - загальних для будов і споруд, а також для машин, обладнання, інструменту, виробничого і господарського інвентаря. Інвентарна картка містить дані про технічні особливості об'єкта, норми амортизаційних відрахувань та ін.

Інвентарним об'єктом вважається закінчена будова з усіма до неї пристосуваннями або окремий конструктивно відособлений предмет, що виконує самотійні функції.

Кожному інвентарному об'єкту присвоюється інвентарний номер, який зберігається за цим об'єктом протягом усього періоду його експлуатації на даному підприємстві. Він проставляється в усіх первинних документах, що оформлюють наявність і рух об'єкту, акті прийому-передачі (внутрішнього переміщення) ОЗ тощо.

На підприємствах, що мають невелику кількість інвентарних об'єктів, аналітичний облік ОЗ ведуть за допомогою інвентарних книг.

Заповнення інвентарних карточок та книг здійснюється на основі первинних документів на надходження, переміщення, вибуття ОЗ.

Для пооб'єктного обліку ОЗ в місцях їх знаходження, експлуатації ведуться інвентарні списки ОЗ, в яких вказуються інвентарний номер, повна назва і первісна вартість об'єкту, вибуття (переміщення).

Аналітичний облік ОЗ відображує технічну і економічну характеристики об'єкту, його місцезнаходження, первісну оцінку і переоцінену (індексацію) вартість, а також норму амортизаційних відрахувань (норму зносу). У аналітичному обліку відображують усі зміни, що сталися під час експлуатації ОЗ. Аналітичні рахунки групуються по місцям, де знаходяться ОЗ, по матеріально-відповідальним особам, по нормам та напрямам нарахування амортизації тощо.

Для обліку ОЗ призначено активний рахунок 10 "Основні засоби", із застосуванням таких субрахунків:

101 - земельні ділянки

102 - капітальні витрати на поліпшення земель

103 - будинки та споруди

104 - машини та обладнання

106 - інструменти, прилади та інвентар

107 - робоча і продуктивна худоба

108 - багаторічні насадження

109 - інші ОЗ

Засоби, що обліковуються на даному рахунку, складають майно підприємства та відображаються в балансі як необоротні активи.

На рахунку 10 "Основні засоби" відображуються також суми індексації ОС.

За такими ж групами підприємства виділяють на окремий субрахунок вартість ОЗ, що за договорами оренди цілісних майновних комплексів або фінансового лізингу (оренди) зараховані або зараховуються на їх баланс.

На субрахунку 101 - ведеться облік земельних ділянок.

На субрахунку 102 - облік капітальних вкладень у поліпшення земель (меліоративні, осушувальні та інші роботи).

На субрахунку 103 - облік наявності та руху будинків, споруд, їх структурних компонентів та передавальних пристроїв, а також житлових будівль.

На субрахунку 104,105, 106, 107, 108 - облік відповідно машин та обладнання, транспортних засобів, інструментів, приладів та інвентарю, робочої і продуктивної худоби, багаторічних насаджень.

На субрахунку 109 - облік ОЗ, які не включені до інших субрахунків рахунка 10 "Основні засоби".

Не відносяться до ОЗ та не підлягають відображенню на рахунку 10 "Основні засоби" предмети терміном служби менше одного року.

Окрім вищенаведених до ОЗ належать також група “Інші необоротні матеріальні активи”, які поділяюють на таки групи: бібліотечні фонди, малоцінні необоротні активи, тимчасові (не титульні) споруди, природні резерви, інвентарна тара, предмети прокату, інші необоротні матеріальні активи.

Основою для бухгалтерських записів по обліку руху та залишків ОЗ, а також операцій, пов'язаних з їх поточною експлуатацією, служать їх первинні документи.

Дані по ОЗ записуються у відомість позиційним способом по кожному об'єкту окремо.

Кожне підприємство самостійно вибирає таку форму обліку, яка йому найбільш підходить.

2.2 Організація обліку запасів

Для здійснення господарської діяльності підприємствами всіх форм власності та галузей економіки використовуються товарно-виробничі запаси, які є найбільш важливою і значною частиною активів підприємства. Вони за ймають особливе місце у складі майна та домінуючі позиції у структурі ви трат підприємств різних сфер діяльності. Товарно-виробничі запаси є складо вою частиною групи матеріальних ресурсів, які формують економічні (виро бничі) ресурси.

Класифікацію економічних (виробничих) ресурсів наведено у таблиці 2.1

Таблиця 2.1. - Класифікація економічних (виробничих) ресурсів

За складом	Матеріальні, фінансові, трудові, природні
За походженням	Первинні, вторинні
За обсягом	Вільні, обмежені
За структурою	Засоби праці, предмети праці, продукти праці
За сферою викорис тання	У сфері виробництва, у сфері обігу, у невиробни чій сфері

В обліковій літературі можна зустріти багато різних понять, пов'язаних із запасами, проте, слід враховувати, що кожна з них має самостійне значення та власне тлумачення.

У навчальній літературі часто застосовується поняття "виробничі запаси", замінене поняттям "матеріали".

Запаси відносяться до складу оборотних активів, тому що можуть бути перетворені на грошові кошти протягом року або одного операційного ци клу. Оборотні засоби є фінансово-економічною категорією, яка випливає існування товарно-грошових відносин, дії закону вартості та організації діяльності підприємства.

Поряд з цим не можна забувати про існування терміну "запаси", який згідно з П(С)БО 9 "Запаси" об'єднує основні складові оборотних матеріальних активів.

Використання цього терміну викликає певні протиріччя, які пов'язані з тлумаченням його в довідковій літературі. Так, більшість авторів під терміном "запаси" розуміють резерв матеріальних ресурсів, які не використову ються в поточній діяльності підприємства і призначені для забезпечення без перервності процесу виробництва, зберігання на випадок необхідності. Тобто поняття запасів є досить специфічним. Не дивлячись на те, що термін "това рно-виробничі запаси" є найбільш прийнятним у застосуванні для розкриття сутності предметів праці, їх окремих характерних особливостей, але з прийн яттям П(С)БО термін "запаси" увійшов до широкого вжитку.

Наведена класифікація запасів забезпечує виконання основних завдань обліку та контролю запасів, серед яких:

- забезпечення своєчасного документального оформлення руху запасів;

- контроль за повним і своєчасним оприбуткуванням товарно-виробничих запасів та їх збереженням у місцях зберігання і на всіх стадіях обробки;

- забезпечення відповідності складських запасів нормативам;

- достовірна оцінка товарно-виробничих запасів;

- розрахунок фактичної собівартості витрачених матеріалів та їх залишків;

- відображення операцій з оприбуткування та витрачання запасів у системі бухгалтерського обліку тощо.

У міжнародних стандартах регламентуються основні моменти того на пряму обліку, який розглядається в певному стандарті [1, стор. 191-193]. Це полегшує розробку національних бухгалтерських стандартів з урахуванням міжнародних. Саме тому П(С)БО 9 "Запаси" має ряд спільних моментів з МСФЗ 2 "Запаси", зок рема, щодо сфери застосування цих стандартів; умов визнання запасів і осно вних понять, пов'язаних з ними; рекомендацій щодо використання методів оцінки запасів і вимог до оцінки різних елементів звітності; розкриття інфо рмації про запаси у різних формах фінансової звітності. Однак поряд з цим можна виділити й наступні відмінні положення (табл. 2.2).

Таблиця 2.2. - Порівняння міжнародного та національного стандартів з обліку запасів

Ознака	П(С)БО 9 "Запаси"	МСФЗ2 "Запаси"
Оцінка запасів
При надходженні	Собівартість формується з таких ви трат: При придбанні у постачальника Суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), за вираху ванням непрямих податків; суми ввіз ного мита; суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству; транс портно-заготівельні витрати; інші ви трати При виготовленні власними си лами Витрати, що утворюють виробничу собівартість, визначену за П(С)БО 16 "Витрати" При внесенні до стату тного капіталу	Собівартість формується з таких ви трат: Витрати на придбання Ціни прид бання; мита на ввезення та інших податків; витрат на транспорту вання, вартості робіт з навантаження та розвантаження й інших витрат. В окремих випадках вони можуть вклю чати й різницю курсів іноземних ва лют, що виникає при придбанні запа сів за валюту Витрати на переробку Витрати, безпосередньо пов'язані з одиницею виробництва; сис тематичний розподіл постійних і змінних виробничих накладних витрат
	Справедливої вартості, погодженої із засновниками підприємства з ура хуванням витрат, що включа ються до первісної вартості запасів, при дбаних у постачальника При безоплат ному отриманні Справедливої вартості При отриманні у результаті обміну на подібні активи Балансової вартості переданих запасів При отриманні в результаті обміну на неподібні активи Справедливої варто сті отриманих запасів До собівартості не включаються ви трати: понаднормові втрати і нестачі запасів; проценти за користування позиками; витрати на збут; загальногос подарські та інші подібні витрати	Інші витрати Інші витрати, якщо вони відбулися при доставці запасів до їх тепе рішнього місця розташування та при ведення до теперішнього стану До со бівартості не включаються витрати: понаднормативні суми відходів ма теріалів, оплата праці або інші вироб ничі витрати; витрати на зберігання, крім тих витрат, які зумовлені виро бничим процесом і є необхідними для наступного етапу виробництва; адміністративні накладні витрати, не пов'язані з доставкою запасів до 'їх теперішнього місця розташування та приведення у теперішній стан; ви трати на продаж
При витра чанні	Собівартість перших за часом надходження запасів (ФІФО), ідентифікована со бівартість та середньозважена собівартість
	Нормативні затрати; ціни продаж	-
На дату балан су	Найменша з двох оцінок: первісна вар тість або чиста вартість реалізації	Чиста вартість реалізації
Розкриття інформації про запаси у фінансовій звітності
Методи оцінки запасів; балансова (облікова) вартість запасів у розрізі окремих класифіка ційних груп; балансова (облікова) вартість запасів, відображених за чистою вартістю реалі зації
Балансова (облікова) вартість запасів, переданих у переробку, на комісію, в заставу; сума збільшення чистої вартості реалізації, за якою проведена оцінка запасів	Сума будь-якого сторнування будь-якого часткового списання, яка ви знається як дохід певного періоду; обставини або події, що спричинили сторнування списання запасів; ба лансова вартість запасів, переданих як застава для гарантії зобов' язань

В МСФЗ увага приділяється переважно основним проблемам обліку запасів, оскільки створення більш детальних стандартів зробило б немо жливим їх застосування всіма країнами.

2.3 Організація обліку грошових коштів, розрахунків і позик банку

Системна обробка інформації по обліку і контролю грошових коштів і фінансово розрахункових операцій, зведеного аналітичного і синтетичного обліку передбачає облік в п'яти основних самостійних, але взаємозв'язаних групах.

До першої групи відноситься облік готівки і руху коштів, які відображаються на синтетичних рахунках №50 “Каса”, №51 “Розрахунковий рахунок” та інші. На цю групу покладається забезпечення повного, достовірного і своєчасного обліку готівки і коштів та дієвого контролю за дотриманням касової і розрахункової дисципліни, а також за наявністю грошей, їх збереженням і правильним використанням.

До другої групи відноситься облік кредитів банків і фінансування підприємства, які здійснюються на синтетичних рахунках №90 “Короткострокові позики банків”, №92 ”Довгострокові кредити банків” та інші. Основним завданням цієї групи являється своєчасний і достовірний облік по розрахунках з банками за одержані позики або кредити, а також облік і контроль за фінансуванням капітальних вкладень тощо.

Третя група пов'язана з розрахунковими операціями, для яких одна частина інформації запозичується з розглянутих вище (див. п.п. 5.2; 5.3; 5.4; 5.5; 5.6) ділянок обліку, друга частина - з банківських операцій. Результати формуються на синтетичних рахунках №60 “Розрахунки з постачальниками і підрядчиками”, №64 “Розрахунки з покупцями і замовниками”, №69 “Розрахунки по соціальному страхуванню”, №71 “Розрахунки з підзвітними особами”, №73 “Розрахунки з бюджетом” та інші. Методика аналітичного обліку розрахунків розглянута раніше: з постачальниками матеріальних цінностей (див. п. 5.3), покупцями готової продукції (див. п. 5.5), бюджетом, дебіторами і кредиторами, підзвітними особами, робітниками і службовцями, по депонентських сумах (див. п. 5.4) тощо.

Основним завданням цієї групи являється повний, своєчасний і достовірний облік і контроль за всіма видами розрахунків з різними підприємствами і організаціями, робітниками і службовцями, фінансовими і профспілковими органами, дебіторам і кредиторами тощо.

Четверта група пов'язана з обліком реалізації матеріальних цінностей (див. п. 5.3), готових виробів, виконаних робіт і послуг (див. п. 5.5), які відображаються на синтетичних рахунках №45 “Товари відвантажені, виконані роботи і послуги”, №46 “Реалізація” та інші. Як видно, ця група також пов'язана з іншими, зазначеними вище, ділянками обліку.

До п'ятої групи відноситься облік фінансових результатів і використання прибутку, що здійснюються на синтетичних рахунках №80 “ Прибутки і збитки”, №81 “Використання прибутку” та інші.

Основним завданням цієї групи є достовірний, повний і своєчасний контроль за прибутком, збитком, доходами майбутніх звітних періодів, використанням грошей за рахунок прибутку, кредитів, позик тощо.

Таким чином, системна обробка інформації по обліку грошових коштів, розрахункових, кредитних та інших операцій забезпечує: аналітичний і синтетичний облік касових і банківських операцій за готівкою і рухом коштів, цінних паперів тощо; аналітичний і синтетичний облік кредитів і позик банків; аналітичний і синтетичний облік (разом з другими ділянками) розрахунків з постачальниками матеріальних цінностей, покупцями готової продукції, дебіторами і кредиторами, бюджетом та іншими організаціями; аналітичний і синтетичний облік підзвітних, депонентських та інших сум; аналітичний і синтетичний облік (разом з другими ділянками) та ін.

Вихідне сальдо на кінець місяця за кожним розрахунковим документом покупця визначається як різниця підсумку сум вхідного сальдо по кредиту на початок місяця і поданої до оплати суми, з одного боку, і підсумком сум вхідного сальдо по дебету на початок місяця і оплаченої суми по дебету, - з другого.

Складена таким чином оборотна відомість є аналітичною розшифровкою розрахунків з покупцями і використовується для відображення відповідних даних у звітному періоді, а також для аналізу стану цих розрахунків з покупцями за більш короткий проміжок часу, наприклад тиждень, оборотну відомість складають і виводять на екран ПЕОМ.

Аналогічно складають оборотні відомості розрахунків з іншими суб'єктами обліку.

1. Облік коштів, кредитів і позик банків на синтетичних рахунках

1.1. Формування даних про готівку і кошти а аналітичному розрізі за звітний період

1.1.1. Оборотів готівки і коштів і вихідного сальдо на синтетичному рахунку № 50 “Каса” (№ 51 “Розрахунковий рахунок” та інші) - масиви OPPRKSF, OPRSKSF, OPBAMKF

SPvzb = Spvzbad; SPvz = SPvzb; SPv = SPvz;

SOvzg = SOvzgad; SOvz = SOvzg; SOv = SOvz;

SKvz = SVvz + SPvz - SOvz; SKv = SVvz + SPvz - SOvz;

#SKvz = SVvz; перевірка: SKv = SKvz.

1.1.2. Формування даних про кредити і позики на синтетичному рахунку №90 “Короткострокові позики банку”, №92 “Довгострокові кредити банків” та інші) - масиви.

2. Облік розрахункових операцій з різними організаціями та підприємствами, дебіторами і кредиторами тощо.

2.1. Формування даних про розрахункові операції на синтетичному рахунку №60 “Розрахунки з постачальниками і підрядчиками” за звітний період.

2.1.1. Оборотів і вихідного сальдо по різних ознаках - масиви OPBANKF, OPOTGRI

SKvzad = SVvzad + SDvzad - SOvzad; SKvz = Skvzad;

SKv = SKvz; SVvz =SVvzad; SVv = SVvz;

SDvz =SDvzad; SDv = SDvz; SOvz = SOvzad;

SOv = SOvz; #SKvzad = SVvzad.

2.4 Організація обліку оплати праці та розрахунків з працівниками

Для спрощення обліку, як правило, фактично відпрацьований час в первинних документах проставляється , а обліковується за табелем обліку використання робочого часу.

На підприємствах , в цехах і ділянках з дрібносерійним та індвідуальним характером виробництва під час разових ремонтних робіт для обліку виробітку використовуються накопичувальні або разові наряди.

Приймання виготовленої продукції (виконаних робіт) проводиться майстром і контролерам відділу технічного контролю та оформлюється відповідними документами, а за відсутності на даних видах робіт контролера відділу технічного контролю - майстром (бригадиром).

У випадку, коли робітник виконує роботу за окремим завданням, її задача оформлюється без підпису робітників відділу технічного контролю, а кількість виготовленої продукції обліковується майстром.

Облік виробітку продукції у серійному виробництві здійснюється за допомогою маршрутних маршрутних карт.

Доплати повинні оформлюватись окремими документами - листками на доплату, робочими нарядами з відокремлювальними знаками та ін. Доплати через невідповідності розряду роботи робітника оформлюються в листках на доплату міжрозрядної різниці, який виписується майстром.

Порядок нарахування заробітної плати при виконанні робіт різної кваліфікацфії, при суміщенні професій (посад) і виконанні обов`язків тимчасово відсутнього працівника.

102 Оплата праці за сумісництвом Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.

104 Оплата праці при виконанні робіт різної кваліфікації При виконанні робіт різної кваліфікації праця погодинних робітників, а також службовців оплачується за роботою вищої кваліфікації, праця робітників-відрядників, за розцінками, встановленими для роботи, яка виконується.

105 Оплата праці при суміщенні професій (посад) і виконанні обов`язків тимчасово відсутнього працівника Працівникам, які виконують на тому підприємстві, поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов`язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, проводиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника.

Розмір доплат встановлюється на умовах, передбачених у коллективному договорі

106 Оплата роботи в понадурочний час При погодинній системі оплати праці робота в понадурочний час оплачується у подвійному розмірі, а при відрядній - виплачується доплата у розмірі 100% від тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації за всі відпрацьовані години.

107 Оплата роботи у святкові і неробочі дні.

Робота у святкові дні неробочі дні оплачується у подвійному розміри:

- відрядникам - за подвійними відрядними розцінками;

- працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними тарифами, - в розмірі подвійної годинної або денної ставки;

- працівникам, які отримують місячний оклад, - в розмірі одинарної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота в ці дні проводилась в межах місячної норми робочого часу, та в розмірі подвійної годинної або денної ставки понад окладу, якщо робота проводилась понад місячну норму.

108 Оплата роботи у нічний час Робота в нічний час оплачується у підвищеному розмірі, встановленому генеральною (колективною) угодою та колективним договором. Цей розмір не повинен бути нижчим, ніж 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час.

109 Оплата праці за незакінченим відрядним нарядом В разі, коли працівник залишає відрядний наряд незакінченим з незалежних від нього причин, виконана частина роботи оплачується за оцінкою, визначеною за погодженням сторін відповідно до існуючих норм та розцінок.

111 Порядок оплати праці при невиконанні норм виробітку При невиконанні норм виробітку не з вини працівника оплата праці проводиться за фактично виконану роботу. Проте місячна заробітна плата не може бути нижчою 2/3 тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу).

112 Порядок оплати праці при виготовленні продукції, що виявилася браком При виготовленні продукції, яка виявилася браком не з вини працівника, оплата праці здійснюється за заниженими розцінками. Проте місячна заробітна плата не може бути нижчою 2/3 тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу). Час простою з вини працівника не оплачується.

Синтетичной облік розрахунків з заробітної плати ведеться на рахунках:

Рахунок 661 “Розрахунки за заробітною платою” - облік нарахування та виплати працівникам підприємства основної та додаткової заробітної плати, премій, допомоги за тимчасовою непрацездатністю, інших нарахувань, а також облік сум утриманих податків, платежів за виконавчими документами, вартості одержання матеріалів, продукції та товарів в рахунок заробітної плати та інших утримань із сум оплати праці персоналу.

Рахунок 662 “ Розрахунки з депонентами” - облік нарахованих, але не одержаних персоналом у встановлений строк сум з оплати праці. Регістрами обліку по рахунку 66 “Розрахунки з оплати праці” є журнали 5 та 5А.

2.5 Організація обліку фінансових результатів та використання прибутку

Фінансовим результатом господарської діяльності підприємства є збиток або прибуток. Прибуток восновному утворюється в результаті продажу (реалізації) готової продукції (товарів, послуг). Крім того, підприємство може продавати (реалізовувати) інші матеріальні цінності і послуги допоміжних виробництв та господарств, а також мати доходи і збитки, що збільшують або зменшують розмір прибутку від інвестиційної діяльності.

Прибуток формується поступово протягом фінансово-господарського року. Більшу частину прибутку становить прибуток від реалізації продукції, одержаний у вигляді різниці між виручкою від реалізації і витратами на виробництво та збут. На підприємстві можливі доходи, витрати, які не пов`язані з реалізацією, але збільшують або зменьшують суму прибутку або збитків, - це фінансові результати, отримані від інвестиційної та фінансової діяльності, а також результати, які пов`язані з надзвичайними подіями.

Поняття фінансових результатів діяльності трактується в П(С)БО 3 „Звіт про фінансові результати”.

Прибуток - сума, на яку доходи перевищують пов`язані з ними витрати.

Збитки - перевищення суми витрат над сумою доходів, для отримання яких здійснені ці витрати.

Визначення фінансового результату полягає у визначенні чистого прибутку (збитку) звітного періоду. З цією метою в бухгалтерському обліку передбачається послідовне зіставлення доходів та витрат.

В бухгалтерському обліку чистий прибуток (збиток) формується поступово протягом фінансово-господарського року від усіх видів звичайної та надзвичайної діяльності

Чистий прибуток включає в себе:

- чистий дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, послуг);

- валовий прибуток;

- фінансові результати від операційної діяльності;

- фінансові результати від звичайної діяльності;

- фінансові результати від надзвичайної діяльності;

- чистий прибуток (збиток).

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), визначається шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції (товраів, робіт, послуг) податку на додану вартість, акцизного збору, інших зборів, знижок тощо.

Різниця між чистим доходом і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) називається валовим прибутком (збитком).

Фінансовий результат від операційної діяльності визначається як алгебраїчнасума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністративних

витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.

Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, фінансових та інших доходів, фінансових та інших витрат.

Фінансовий результат від звичайної діяльності визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податку з прибутку.

Окремо від фінансових результатів від звичайної діяльності відображаються невідшкодовані збитки та прибутки від надзвичайних подій (стихійного лиха, пожежі, техногенних аварій тощо).

Остатолчний фінансовий результат - чистий прибуток (збиток) визначається як різниця між різними видами доходів та витрат підприємства за звітний період.

Розмір та характер прибутків і збитків за кожний період діяльності підприємства є найважливішими підсумковими показниками їх роботи.

Узагальнення інформації про фінансові результати підприємства від звичайної діяльності та надзвичайних подій ведеться на рахунку 79 „Фінансові результати”.

Анатітичний облік фінансових результатів організується за їх характером, видами діяльності, видами продукції, товарів, робіт, послуг та іншими напрямками, визначеними підприємством самостійно.

Первинними документами при відображенні накопичення фінансових результатів різних видів діяльності та віднесення до складу нерозподіленого прибутку (збитку) є довідки та розрахунки бухгалтерії.

При складанні фінансових звітів порівнюються обороти по дебіту та кредиту рахунку 79 „Фінансові результати” буде більше дебітового обороту цього ж рахунку, то підприємство на суму різниці має нерозподілений прибуток поточного року. Якщо дебітовий оборот по рахунку 79 „Фінансові результати” більше кредитового обороту даного рахунку, тобто підприємство здійснило більше витрат, ніж мало доходу.

Данні по рахунку 79 відображаються в журналі-ордері №15 та у Звіті про фінансові результати.

Нерозподілений прибуток - це сума чистого прибутку, нерозподіленого у вигляді дивідендів між акціонерами і власниками підприємств. В момент виникнення весь чистий прибуток за звітний період може бути визначений як нерозподілений.

Для обліку нерозподіленого прибутку або непокритих збитків передбачений рахунок 44 „Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)”.

На даному рахунку організовується облік нерозподілених прибутків чи непокритих збитків поточного та минулих років, а також використаного в поточному році прибутку.

Аналітичний облік по рахунку 44 організовується тільки по оборотах збітного року. На рахунку доцільно враховувати наступні аналітичні позиції:

- чистий прибуток звітного періоду;

- поточні витрати, втрати, які списані як увикористання прибутку в звітному періоді;

- відрахування до резервногот фонду;

- дивіденди, які нараховані за минулі звітні періоди;

- дивіденди, які нараховані за звітний період (авансом).

По всіх аналітичних позиціях аналітичний облік організовується наростаючим підсумком з початку звітного періоду.

Данні по рахунку 44 „Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)” відображаються в журналі-ордері №12 та у Звіті про фінансові результати.

В усіх підприємствах основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності є прибуток. Порядок використання прибутку визначає власник (власники) підприємства або уповноважений ним орган згідно із статутом підприємства.

За рахунок прибутку, в першу чергу, по встановлених нормативах здійснюються розрахунки з бюджетом, формуюються цільові фонди на підприємстві, покривається збитки минулих років.

Чистий прибуток, одержаний підприємством як результат його господарської діяльності після сплати податків до бюджету, атакож інших платежів, спрямовується на виплату дивідендів учасникам товариства в розмірі, обумовленому зборами учасників товариства.

Сума, що залишається, згідно з установчими документами спрямовується на формування фондів підприємства, наприклад:

- до резервного капіталу у розмірі не меньше 25 % статутного капіталу товариства. Він використовується для покриття витрат, пов`язаних з відшкодуванням збитків та позабалансових витрат. Резервний фонд створюється шляхом щорічних відрахувань у розмірі не менше 5 % чистого прибутку товариства до одержання необхідної суми. Кошти фонду зараховуються на спеціальнийрахунок в установі банку. Рішення про використання коштів фонду приймається зборами учасників товариства;