Організація обліку і шляхи вдосконалення обліку і аудиту грошових коштів на прикладі ТОВ «Автополюс»

Бачимо, що до 2005 року мало місце збільшення оборотності дебіторської заборгованості, тобто зростала сплата заборгованості підприємству покупцями та різними дебіторами. Починаючи з 2006 року спостерігаємо різкий спад цього показника. Показник оборотності кредиторської заборгованості різко не мінявся; те, що з 2006 року він почав плавно зменшуватися, означає, що підприємство почало більше купувати в кредит.

Позитивним є те, що обидва показники оборотності заборгованостей є

порівнянними, не відрізняються у кілька разів.

Фондовіддача основних засобів та інших позаоборотних активів характеризує ефективність використання необоротних активів.

Оцінюється позитивно зростання цього показника, тобто збільшення величини продажу, що припадає на одиницю вартості засобів. Таку тенденцію спостерігаємо у 2007 році. Проте вже у 2008 році ламана, що характеризує динаміку цього показника, знову іде на спад (рис. 2.10).

Отже, фактично по всіх групах показників видно, що вони значно відхиляються від нормативних значень (іноді і на кілька порядків), що свідчить про незадовільний фінансовий стан аналізованого підприємства, це підтверджує і динаміка основних коефіцієнтів з 2004 по 2008 роки. Наведені у літературному огляді та порахувані у практичній частині лише основні з груп показників, які можна використати при аналізі фінансового стану підприємства. Їх існує набагато більше, як і підходів до аналізу фінансового стану.

2.3 Аналіз оборотності грошових оборотних коштів

Ефективність діяльності підприємства ТОВ „Автополюс” значною мірою залежить від стабільності грошових позицій [16].

Щоб визначити стратегію бізнесу, ефективно управляти фінансовими ресурсами, недостатньо лише оцінити фінансовий стан підприємства, прорахувати майбутні прибутки і збитки. Керівник повинен бути впевнений у тому, що на рахунках підприємства є саме стільки коштів, скільки їх достатньо на даний момент для забезпечення функціонування основної діяльності, погашення зобов'язань, здійснення соціального захисту працівників.

Наявність грошових коштів тісно пов'язана з прибутком і рухом оборотного капіталу. Але прибуток не може дорівнювати приросту грошових коштів. Цілком зрозуміло, що досить прибуткове підприємство може зіштовхнутися з труднощами при погашенні кредиторської заборгованості і браком грошових коштів для подальшого розширення діяльності. Не підлягає сумніву і той факт, що підприємство, яке успішно розширює обсяги продажу, може, поряд з цим мати недостатню ліквідність.

Усе це зумовлює необхідність аналізу грошових коштів. Мета аналізу руху грошових коштів полягає в оцінці здатності підприємства отримувати грошові кошти визначеного розміру і в установлені строки, необхідні для здійснення запланованих витрат.

Аналіз руху грошових коштів за видами діяльності здійснюється за даними форми № 3 „Звіт про рух грошових коштів” (додаток Є, Ж, З), яка розроблена на основі П(С)БО № 4 „Звіт про рух грошових коштів”, затвердженого наказом № 731 Мінфіну України від 31.03.1999 зі змінами і доповненнями від 22.11.2004 [2].

Грошові кошти - найбільш ліквідна категорія активів, яка забезпечує підприємству найбільший ступінь ліквідності, а звідси, і свободу вибору.

Грошові кошти - це початок і кінець виробничо-комерційного циклу.

У звіті про рух грошових коштів (форма № 3) рух коштів відображається за трьома видами діяльності: операційною, інвестиційною та фінансовою [11].

Аналіз руху коштів у розрізі окремих видів діяльності підприємства дає можливість оцінити, з яких джерел надійшли ці кошти, які напрями їх використання, чи вистачає власних оборотних коштів підприємства для інвестиційної діяльності.

Аналізуючи рух коштів за видами діяльності, можна додатково визначити, чи може підприємство розрахуватись за своїми поточними зобов'язаннями, чи вистачить одержаного прибутку для обслуговування поточної діяльності підприємства [9].

Операційна діяльність підприємства - це основний вид діяльності, що характеризується рухом коштів від реалізації продукції (товарів, послуг), надання права користування активами (оренда, ліцензії), сплати постачальникам, виплат працівникам.

Згідно з П(C)БО № 4 „Звіт про рух грошових коштів” інформацію про рух коштів у результаті операційної діяльності можна одержати із застосуванням прямого або непрямого методів.

Застосовуючи прямий метод для визначення суми чистого надходження (чистої витрати) коштів у результаті операційної діяльності, у звіті послідовно наводяться всі основні статті надходжень та витрат, різниця яких показує збільшення або зменшення коштів.

Непрямий метод передбачає визначення суми чистого надходження (чистої витрати) в результаті операційної діяльності через послідовне коригування прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування, наведеного у звіті про фінансові результати. Коригування здійснюється з метою врахування виливу:

а) змін у складі запасів, операційної, дебіторської та кредиторської заборгованості;

б) негрошових операцій;

в) доходів і витрат, пов'язаних з інвестиційною та фінансовою діяльністю.

Складання звіту про рух коштів згідно з П(C)БО № 4 „Звіт про рух грошових коштів” передбачає використання тільки непрямого методу [35].

Отже, інформацію про рух коштів внаслідок операційної діяльності можна отримати за даними облікових регістрів або послідовним коригуванням статистичного звіту про фінансові результати [11].

Аналіз руху коштів передбачає насамперед розрахунок сум надходжень та витрат у розрізі окремих видів діяльності, визначення загального залишку коштів на підприємстві за звітний період, порівняння даних звітного періоду з попереднім, вивчення причин зменшення надходжень і збільшення витрат.

Аналіз руху коштів починається з визначення суми коштів, одержаних у результаті операційної діяльності підприємства (розділ І форми № 3). Для цього за даними форми №1 (додаток А, Б,В), та звіту про фінансові результати форми № 2 (додаток Г,Д,Е), необхідно визначити прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування (чистий прибуток до оподаткування і заліку результатів надзвичайних подій, який відображається в рядку 170 форми № 2). Після цього проводиться його послідовне коригування на:

а) амортизацію необоротних активів (амортизаційні відрахування щодо матеріальних і нематеріальних необоротних активів, які нараховані протягом звітного періоду). Оскільки нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів зменшує прибуток підприємства, але не призводить до витрати його коштів, то сума амортизації додається до прибутку. Ця сума складається з нарахованої на основні засоби амортизації, і суми зносу нематеріальних активів;

б) збільшення (зменшення) забезпечень, тобто на зміни в складі забезпечень наступних витрат і платежів, які не пов'язані з інвестиційною та фінансовою діяльністю (у статті „надходження” - збільшення, у статті „видаток” - зменшення). Ця сума збільшує витрати звітного періоду, які, проте, не є витратою коштів. Тому ця сума додається до прибутку. Для її визначення за даними розділу II пасиву балансу порівнюють суми на кінець звітного періоду (рядок 430, гр. 4) із сумою на початок цього періоду (рядок 430, гр. 3);

в) прибуток від нереалізованих курсових різниць, тобто на прибуток від курсових різниць, що виникає внаслідок перерахунку статей балансу в іноземній валюті. Нереалізовані курсові різниці, які пов'язані з перерахунком сум статей в іноземній валюті, відображаються в балансі на кінець звітного періоду. В цій статті враховуються курсові різниці, пов'язані з перерахунком статей дебіторської та кредиторської заборгованості в іноземній валюті, з інвестиційною та фінансовою діяльністю, а також із перерахунком залишку коштів у іноземній валюті. Оскільки зміна валютних курсів не пов'язана з рухом коштів, урахування таких курсових різниць дає змогу уникнути завищення або заниження коштів у процесі операційної діяльності підприємства внаслідок переоцінки неопераційної дебіторської або кредиторської заборгованості в іноземній валюті. Дані для відображення цієї суми у формі № 3 „Звіт про рух грошових коштів” беруть з приміток до звіту про фінансові результати. Прибуток від нереалізованих курсових різниць відраховується з прибутку від звичайної діяльності;

г) збиток (прибуток) від неопераційної діяльності, тобто на збитки і прибутки від володіння (дивіденди, відсотки) фінансовими інвестиціями та від їх реалізації - продажу основних засобів нематеріальних активів та інших довгострокових активів. Інформація за цією статтею також відображається в примітках до звіту про фінансові результати;

д) витрати на сплату відсотків, нарахованих протягом звітного періоду. Так,у звіті про рух коштів передбачено окрему статтю „Сплачені відсотки”, що відображає витрату коштів на сплату відсотків за фінансовими зобов'язаннями. Нараховані відсотки, які зменшують прибуток, але можуть не збігатися із сумою реально сплачених відсотків, слід додати до операційного прибутку [29].

Після розрахунків руху коштів за перерахованими статтями розділу І форми № 3 „Звіт про рух грошових коштів” розраховується перший показник руху коштів у результаті операційної діяльності: прибуток (збиток) від операційної діяльності до зміни в чистих оборотних активах. Для аналізу цього показника складається аналітична таблиця (таблиця 2.8).

Таблиця 2.8 - Оцінка прибутку від операційної діяльності до зміни в чистих активах підприємства за 2008 рік, тис. грн.

Показник	Попередній період	Звітний період	Відхилення, ±
Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування	315,7	-1073,6	-1389,3
Коригування на:
- амортизацію необоротних активів;	341,4	259,2	-82,2
- зменшення забезпечень;	-	-	-
- прибуток (збиток) від нереалізованих курсових різниць;	-243,9	4,7	-248,6
- прибуток (збиток) від неопераційної діяльності	-	183,9	+183,9
Виплати на сплату відсотків	567,3	560,5	-6,8
Прибуток (збиток) від операційної діяльності до зміни в чистих активах	980,5	-65,3	-1045,8

Для проведення подальшого аналізу сум відображених в формі № 3 „Звіт про рух грошових коштів” порівнюються дані звітного періоду з попереднім, розраховуються зміни і вивчаються причини які призвели до збільшення (зменшення) коштів від операційної діяльності в звітному періоді (таблиця 2.9).

Таблиця 2.9 - Аналіз руху коштів від операційної діяльності за 2008 рік, тис. грн.

Показник	За попередній період	За звітний період	Відхилення, ±
1	2	3	4
Прибуток від операційної діяльності до зміни в чистих оборотних активах	980,5	-65,3	-1045,8
Оборотні активи	-3740,1	-2780,8	+959,3
Витрати майбутніх періодів	-	-	-
Поточні зобов'язання	2821,0	1085,2	-1735,8
Доходи майбутніх періодів	-	-	-
Грошові кошти від операційної діяльності	61,4	-1760,9	-1822,3

Можна зробити певні висновки відносно операційної діяльності ТОВ „Автополюс”. Сума грошових коштів від операційної діяльності в звітному періоді, порівняно з попереднім зменшилась на 1822,3 тис. грн., за рахунок зменшення суми поточних зобов'язань на 1735,8 тис. грн. Зменшення поточних зобов'язань означає що нараховані на протязі звітного періоду витрати були оплачені, тобто ці грошові кошти не залишилися на підприємстві, а отже таке зменшення відображається в звіті про рух грошових коштів в графі „видаток”.

Для визначення чистого руху грошових коштів від операційної діяльності потрібно із загальної суми вирахувати сплачені відсотки та сплачений податок на прибуток (рядки 130 і 140 форми № 3), тобто це буде дорівнювати у звітному періоді -2321,4 тис.грн. Ця сума відображається в рядку 150 форми № 3 і визначає „Чистий рух коштів від надзвичайних подій”. В цій статті відображають відповідні надходження або витрати коштів, пов'язані з надзвичайними подіями, за відрахуванням виплачених відсотків і податків на прибуток.

Стаття „Рух коштів від надзвичайних подій” форми № 3 відображає надходження і витрати тільки грошових коштів, які пов'язані з надзвичайними подіями в процесі операційної діяльності, адже такі статті є і в складі інших видів діяльності.

Приклади руху коштів унаслідок надзвичайних подій:

а) надходження від страхових компаній як компенсація збитків від пожежі;

б) надання допомоги працівникам, які постраждали внаслідок стихійного лиха.

У звітному році грошові кошти від операційної діяльності ТОВ „Автополюс” становили -1760,9 тис. грн., з яких були сплачені відсотки у сумі 560,5 тис. грн. Отже, за звітний період чисте надходження коштів від операційної діяльності становлять -2321,4 тис. грн. За попередній період: кошти від операційної діяльності становили 61,4 тис. грн., з яких були сплачені відсотки у сумі 567,3 тис. грн. і податок на прибуток у сумі 78,9 тис.грн. Отже, за попередній період усього чисте надходження коштів від операційної діяльності становило -584,8 тис. грн.

Наступним етапом аналізу є визначення і аналіз руху коштів від інвестиційної діяльності.

Інвестиційна діяльність - це сукупність операцій з придбання та продажу довгострокових (необоротних) активів, а також короткострокових (поточних) фінансових інвестицій, які не є еквівалентами грошей (коштів) [29].

Приклади руху коштів унаслідок інвестиційної діяльності:

а) платежі, пов'язані з придбанням основних засобів і нематеріальних активів;

б) надходження коштів від продажу необоротних активів;

в) надання позик іншим підприємствам;

г) надходження коштів від фінансових інвестицій (дивіденди, відсотки).

Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності визначається на основі аналізу змін у статтях балансу „Необоротні активи” та „Поточні фінансові інвестиції”. Результати такого аналізу відображаються у відповідних статтях розділу II звіту про рух коштів (форма № 3).

У статті „Реалізація фінансових інвестицій” відображаються суми грошових надходжень від продажу акцій чи боргових зобов'язань інших підприємств.

Стаття „Реалізація необоротних активів” (рядок 190) відображає суму коштів, яка надійшла від продажу основних засобів, нематеріальних активів та інших довгострокових необоротних активів (крім фінансових інвестицій).

Стаття „Реалізація майнових комплексів” (рядок 200) відображає надходження коштів від продажу дочірніх підприємств за вирахуванням коштів та їх еквівалентів, які було реалізовано у складі майнового комплексу.

У статтях „Отримані відсотки” та „Отримані дивіденди” (рядки 210 і 220) відображають надходження коштів у вигляді відсотків за грошові аванси, позики, надані іншим сторонам, а також грошові надходження у вигляді дивідендів і часток участі в спільних підприємствах.

Стаття „Інші надходження” (рядок 230) відображає надходження коштів від повернення авансів та позик, наданих іншим сторонам, надходження коштів від ф'ючерсних та форвардних контрактів, опціонів, контрактів «своп».

У статті „Придбання фінансових інвестицій” (рядок 240) відображають витрати коштів для придбання акцій або боргових зобов'язань інших підприємств, а також часток участі у спільних підприємствах.

Стаття „Придбання необоротних активів” (рядок 250) реєструє витрати коштів для придбання основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних активів (крім фінансових інвестицій).

У статті „Придбання майнових комплексів” відображають гроші, які було сплачено за придбані інші господарські підприємства.

Стаття „Інші платежі” (рядок 270) відображає аванси та грошові позики, надані іншим сторонам. Виплати коштів реєструються за тими самими напрямами, що й у рядку 230.

У статті „Чистий рух коштів від надзвичайних подій” (рядок 280) відображають різницю між сумами грошових надходжень та витрат, пов'язаних зі

звичайною інвестиційною діяльністю.

Стаття „Рух коштів від надзвичайних подій” (рядок 290) відображає надходження або витрати коштів, пов'язаних з надзвичайними подіями в процесі інвестиційної діяльності.

У статті „Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності” (рядок 300) відображають результат руху коштів від інвестиційної діяльності з урахуванням руху коштів від надзвичайних подій [29].

Розрахунок і аналіз коштів від інвестиційної діяльності можна провести за допомогою аналітичної таблиці 2.10.

Таблиця 2.10 - Аналіз руху коштів від інвестиційної діяльності за 2008 рік, тис. грн.

Показник	Попередній період	Звітний період	Відхилення, ±
Реалізація фінансових інвестицій	-	-	-
Реалізація необоротних активів	-	270,0	+270,0
Отримані відсотки	-	1,9	+1,9
Отримані дивіденди	-	-	-
Інші надходження	-	-	-
Придбання фінансових інвестицій	-	-	-
Придбання необоротних активів	-244,0	-552,0	-308,0
Надходження коштів від надзвичайних подій	-	-	-
Усього коштів від інвестиційної діяльності	-244,0	-280,1	-36,1

За розрахованими даним таблиці 2.10 можна зробити висновок про те що інвестиційна діяльність підприємства складається з придбання необоротних активів у звітному році на 244,0 тис. грн. Тобто в звітному році порівняно з попереднім підприємство зменшило суму придбання необоротних активів на -36,1 тис.грн. Зростання необоротних активів на підприємстві є позитивним так як означає, що воно розширює масштаби своєї діяльності.

Наступним етапом аналізу звіту про рух коштів є визначення руху коштів у результаті фінансової діяльності, тобто аналіз розділу III звіту. Для цього потрібно аналізувати зміни у статтях розділу „Власний капітал” балансу та інших статтях балансу, пов'язаних із фінансовою діяльністю (розділ II балансу „Забезпечення наступних витрат і платежів”, розділ III „Довгострокові зобов'язання”, розділ IV „Поточні зобов'язання”).

Це, зокрема, статті:

а) „Короткострокові кредити банків” (рядок 500);

б) „Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями” (рядок 510);

в) „Поточні зобов'язання за розрахунками” (рядок 590).

Розглянемо і проаналізуємо зміст окремих статей розділу III звіту про рух грошових коштів.

У статті „Надходження власного капіталу” (рядок 310) відображають надходження коштів від розміщення акцій та інших операцій, які ведуть до збільшення власного капіталу.

Стаття „Отримані позики” (рядок 320) показує надходження коштів від утворення боргових зобов'язань (позик, векселів, облігацій, а також інших видів короткострокових і довгострокових зобов'язань, не пов'язаних з операційною діяльністю).

Стаття „Інші надходження” (рядок 330) відображає суму коштів, які пов'язані з фінансовою діяльністю.

Стаття „Погашення позик” (рядок 340) має відображати виплати грошових коштів для погашення позик.

У статті „Інші платежі” (рядок 360) відображають суму коштів, використаних для викупу раніше випущених акцій підприємства, суму виплат коштів орендарю для погашення заборгованості за фінансовою орендою та інші платежі, пов'язані з фінансовою діяльністю[38].

У статті „Чистий рух коштів до надзвичайних подій” показують різницю між грошовими надходженнями та витратами від звичайної фінансової діяльності.

Стаття „Рух коштів від надзвичайних подій” (рядок 380) відображає надходження або витрату коштів, які пов'язані з надзвичайними подіями в процесі фінансової діяльності.

Стаття „Чистий рух коштів від фінансової діяльності” (рядок 390) відображає результат руху коштів від фінансової діяльності з урахуванням руху коштів від надзвичайних подій.

Аналіз руху грошових коштів ТОВ „Автополюс” за 2008 рік наведено у таблиці 2.11.

Таблиця 2.11 - Аналіз руху грошових коштів за 2008 рік, тис. грн.

Показник	Попередній період	Звітний період	Відхилення, ±
Чистий рух коштів від операційної діяльності	61,4	-1760,9	-1822,3
Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності	-244,0	-280,1	-36,1
Чистий рух коштів від фінансової діяльності	573,8	2571,2	+1997,4
Усього руху коштів	-255,0	-30,3	+224,7
Залишок коштів на початок року	33,8	22,7	-11,1
Вплив зміни валютних курсових різниць на залишок коштів	-243,9	-4,7	+239,2
Залишок коштів на кінець року	22,7	12,3	-10,4

Аналітична таблиця 2.11 розкриває вибуття та надходження коштів у розрізі різних видів діяльності ТОВ „Автополюс”. В звітному році порівняно з попереднім чистий рух коштів від операційної діяльності знизився на 1822,3 тис. грн., це відбулося завдяки зменшенню в звітному періоді поточних зобов'язань на 1735,8 тис. грн.

Чистий рух від інвестиційної діяльності має від'ємне значення, тобто вибуття коштів перевищило їх надходження. Рух коштів від інвестиційної діяльності відбувається завдяки придбання підприємством необоротних активів у поточному періоді на суму 280,1 тис. грн., це на 36,1 менш ніж у попєреднему. Зменшення необоротних активів є негативною тенденцією, так як це означає що підприємство не розширює обсяги своєї діяльності.

Чистий рух коштів від фінансової діяльності практично відсутній. У поточному періоді підприємство отримало позику у розмірі 2571,2 тис. грн.. Підприємство практично не веде фінансової діяльності.

Розділ ІІІ. Бухгалтерський облік та аудит грошових коштів на ТОВ „Автополюс”

3.1 Документальне оформлення руху грошових коштів

Розрахунки готівкою на ТОВ „Автополюс” проводяться із застосуванням прибуткових (КО-1),(додаток Й) та видаткових (КО-2), (додаток К) касових ордерів, розрахункових квитанцій, проїзних документів тощо, які підтверджують факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, а також з допомогою рахунків-фактур, договорів, угод, контрактів, актів закупівлі товарів тощо [30].

Щодо документообороту в обліку готівки, то первинними документами, які засвідчують факти здійснення господарських операцій є: прибуткові касові ордери; видаткові касові ордери; заявки на видачу грошей; платіжні відомості.

Документування готівкових операцій на ТОВ „Автополюс” можна показати схематично так, як це вказано на рис. 3.1.

Усі прибуткові касові ордери і видаткові касові ордери до передачі в бухгалтерію, повинні бути зареєстровані в журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів (КО-3). Журнал реєстрації побудовано таким чином, що за його даними здійснюється контроль за цільовим призначенням готівки, отриманої і витраченої підприємством. Журнал відкривають окремо на видаткові і прибуткові касові ордери. Надходження і видача готівки відображається у Касовій книзі (КО-5), (додаток Л) і відповідно у звіті касира (додаток М), звідки залишки і обороти готівки переносять у журнал-ордер №1, а з нього в Головну книгу.

Після реєстрації касові ордери передаються бухгалтером у касу підприємства для виконання. Видаткові касові ордери, оформлені за платіжними

(розрахунково-платіжними) відомостями на виплату заробітної плати, реєструються після видачі коштів за цими відомостями. Всі факти надходження і вибуття готівки на підприємстві відображаються в Касовій книзі, тобто обліковому регістрі, призначеному для обліку касових операцій касиром підприємства.

Рис.3.1 Загальна схема документування готівкових операцій на ТОВ “Автополюс”

Касова книга пронумерована, прошнурована та опечатана сургучною печаткою. Кількість аркушів у Касовій книзі підтверджений підписами керівника та головного бухгалтера фірми.

Записи в касовій книзі здійснюються у 2-х примірниках через копіювальний папір кульковою ручкою темного кольору або чорнилами. Перші примірники аркушів залишаються в Касовій книзі. Другі примірники повинні бути відривними та є звітами касира. Перші й другі примірники нумеруються однаковими номерами. Приписки та необумовлені виправлення у Касовій книзі забороняються. Зроблені виправлення завіряються підписами касира та головного бухгалтера підприємства або особи, яка його замінює. Записи в Касовій книзі здійснюються касиром одразу ж після отримання або видачі грошей за кожним ордером або замінюючим його документом. У кінці кожного робочого дня касир підбиває підсумки операцій за день, виводить залишок грошей в касі на наступне число та передає до бухгалтерії звіт касира. Звіт касира - це документ, який передається касиром підприємства в бухгалтерію, і є відривним листком Касової книги з додатком прибуткових і видаткових касових документів.

Звіти касира перевіряється бухгалтером у наступному порядку:

- звіряється залишок на початок дня із залишком на кінець дня попереднього звіту;

- перевіряється достовірність записів (ідентичність записів у звіті і додатках);

- перевіряється правильність підрахованих підсумків з надходження і витрачання, залишку на кінець дня. Після перевірки звіту у графі "шифр кореспондуючого рахунку" записуються кореспондуючі рахунки, суми групуються за одним рахунком і проводяться записи в Журналі 1 і Відомості 1.1.

У кінці місяця бухгалтер збирає всі касові звіти з підшитими до них первинними документами за датами в зростаючому порядку та зшиває в окрему папку. Контроль за правильним веденням Касової книги здійснює головний бухгалтер ТОВ „Автополюс”. Видаткові касові ордери оформлюються на підставі наступних документів зазначених в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 - Документи, які є підставою для оформлення видаткових касових ордерів

№	Господарська операція	Підстава	Дт
1.	Здавання готівкової виручки до банку	Об'ява на внесення готівки	311
2	Видача під звіт на господарські потреби	Наказ керівника підприємства	372
3	Видача під звіт на відрядження	Наказ керівника підприємства, посвідчення на відрядження	372
4	Виплата заробітної плати, допомоги, матеріальної допомоги	Платіжна (розрахунково-платіжна) відомість	661

Оплата праці, виплата допомоги з тимчасової непрацездатності, премій тощо проводиться касиром за платіжними (розрахунково-платіжними) відомостями без складання видаткового касового ордера на кожного отримувача.

Оперограму оформлення видаткового касового ордеру наводиться в таблиці 3.2.

Всі прибуткові та видаткові касові документи повинні бути заповнені відповідальними за це особами чітко та зрозуміло чорнилами.

Жодних підчисток, помарок або виправлень, хоча і оговорених, у цих документах не допускається.

Таблиця 3.2 - Оперограма оформлення видатковим касовим ордером видачі готівки з каси ТОВ „Автополюс”

№ п/п	Операція	Виконавець
		Директор	Головний бухгалтер	Заступник головного бухгалтера	Касир
1 1.	Розгляд заяви на видачу грошей і передача її бухгалтеру розрахункового відділу для одержання довідки про стан розрахунків із заявником або про обґрунтованість суми, вказаної у заяві.
2.	Оформлення візи на заяві. Засвідчення візи підписом. Передача з візою головному бухгалтерові.
3.	Розгляд довідки, візування суми видачі та передача заяви бухгалтерові розрахункового відділу для складання видаткового касового ордера
4.	Складання видаткового касового ордера і номера кореспондуючого рахунка.
5.	Запис видаткового касового ордера в журналі реєстрації видаткових касових ордерів і передача ордера з додатками головному бухгалтерові.
6.	Оформлення ордера підписом головного бухгалтера та передача його через працівника бухгалтерії директорові на підпис.
7.	Оформлення ордера підписом директора та передача його через того самого працівника головному бухгалтерові.
8.	Передача ордера через працівників бухгалтерії касирові.
9.	Перевірка дійсності підписів на ордері, правильності оформлення його та додатків.
10.	Перевірка посвідчення особи одержувача та доручення на право одержання. Прикріплення доручення до ордера
11.	Оформлення ордера розпискою одержувача із зазначенням дати і суми словами.
12.	Оформлення ордера підписом.
13.	Видача грошей одержувачу.
14.	Запис ордера в касову книгу.

Приймання та видача коштів за касовими ордерами може проводитися тільки в день їх складання, крім випадків видачі коштів за платіжними та розрахунково-платіжними відомостями. Забороняється видавати прибуткові та видаткові документи особам, які вносять або одержують гроші.

Ця оперограма чітко вказує суть всіх потрібних для оформлення ордеру операцій, виконавців та їх обов'язки.

Отож, в цьому підрозділі були описані первинні документи, які використовуються ТОВ „Автополюс” для оформлення і підтвердження здійснених операції з грошовими коштами.

3.2 Аналітичний та синтетичний облік грошових коштів та удосконалення організації бухгалтерського обліку на ТОВ „ Автополюс”

Про рахунки 30 „Каса” і 31 „Рахунки в банку” розповідалось в першому розділі роботи, тому зараз можно сказати те, що ТОВ „Автополюс” використовує такі субрахунки 301 „Каса в національній валюті” і 311 „Поточний рахунок в національній валюті”.

За дебетом субрахунку 301 "Каса в національній валюті" відображається надходження грошових коштів до каси підприємства, за кредитом - виплата (витрачання) готівки. Розрахунки з покупцями відбуваються в готівковій формі. І саме надходження грошових коштів від них є для фірми основним каналом надходження. Основні господарські операції, які здійснюються в касі фірми описані в таблиці 3.3.

Рахунок 31 Рахунки в банках призначено для обліку наявності та руху грошових коштів, що знаходяться на рахунках в банку, які можуть бути використані для поточних операцій. Порядок здійснення та оформлення операції на ньому регулюється Правилами Національного Банку України. Оскільки фірмою в банку відкрито поточний рахунок в національній валюті, то, як уже згадувалося, використовується лише субрахунок 311. При журнально-ордерній формі обліку операції на кредиті рахунка 311 відображаються у журналі-ордері № 2 - записи в ньому проводяться на підставі виписок банку з розрахункового рахунка і доданих до них первинних документів, після чого дані заносяться в Головну книгу, а на дебеті - у відомості №2. Так, як фірма використовує комп'ютерну техніку та відповідні програми - всі первинні документи разом з виписками банку заносяться до певних журналів, і на основі обробки їх даних отримують дані аналітичного та синтетичного обліку і в результаті - оборотну відомість із залишками та оборотами на рахункку № 31, підсумки якої потім у згрупованому вигляді автоматично переносяться за синтетичними рахунками до Головної книги.

Аналітичний облік на рахунку 31 здійснюється за виписками банку.

Таблиця 3.3 - Облік грошових коштів у касі

№	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		Дт	Кт
1	2	3	4
1	Одержано готівку в погашення: - довгострокової заборгованості	301	16
	- заборгованості від покупців в оплату раніше відвантаженої продукції, товарів, послуг	301	36
	- винної особи, підзвітних осіб, працівників в погашення раніше виданих безвідсоткових позик	301	37
2	Одержано кошти з банку в касу	301	31
3	Отримано готівкою цільове фінансування з бюджету	301	48
4	Одержано в касу:- короткострокову позику банку	301	60
	- кошти від наймачів і орендарів нежитлових приміщень	301	68
5	Повернуто зарплату, надлишково видану працівникам	301	66
6	Одержано готівкою виручку від продажу товарів	301	70
7	Оплачено готівкою витрати на монтаж або ремонт основних засобів	15	301
8	Передано гроші з каси до банку	311	301
9	Зараховано на поточний рахунок виручку, здану касиром	31	301
10	Видано готівкою безвідсоткову позику працівнику; видано в підзвіт; виплачено аліменти	37	301
11	Проведено передоплату за газети та журнали	39	301
12	Погашено - заборгованість перед постачальниками та підрядниками	63	301
13	- заборгованість перед фондами соціального страхування та Пенсійним фондом	65	301
14	Виплачено заробітну плату працівникам підприємства	66	301
15	Погашено готівкою заборгованість перед кредиторами	68	301
16	Оплачено готівкою витрати фірми	91-95, 97	301

Періодично банк видає власникам рахунків виписки з відповідного рахунка з копіями розрахункових операцій.

Виписка обов'язково подається на перше число кожного місяця. Вона перевіряється головним бухгалтером з точки зору відповідності її доданим документам; при цьому встановлюються чи всі записи належать до підприємства власника рахунка.

Записи банку і підприємства мають бути ідентичними, але потрібно враховувати, що рахунок 31 є активним, а для банку ці рахунки є пасивними рахунками. Тому на дебеті у виписці банку показана сума, списана з рахунка підприємства, а на кредиті - зарахована на нього сума, відповідно сальдо у виписці - на кредиті рахунка. За недопущенням помилок контроль здійснює головний бухгалтер.

Операції по рахунку 31 “Рахунки в банках” відображають на підставі перевірених виписок банку і грошових документів, доданих до них. Якщо у виписках банку виявляються операції, помилково проведені на рахунку № 31, то про помилки письмово сповіщають установу банку і вимагають їх виправлення. Помилки, допущені в операціях рахунка 31, треба своєчасно виявляти і слідкувати за їх обов'язковим і точним виправленням установою банку. Не виявлені або не виправлені помилки тягнуть за собою збитки грошових коштів і мають бути врешті списані на збитки підприємства. На рахунку № 31 залишок на кожний даний момент часу має відповідати залишку грошей, зафіксованому у виписці банку по даному рахунку, тобто 31 “Рахунки в банках”.

Аналітичний облік ведеться касиром, що забезпечує реалізацію функції збереження майна власника.

Основні господарські операції, які здійснюються на рахунку фірми в банку можна викласти в формі наступної таблиці 3.4.

Отже, з цього розділу можна підсумувати, що найбільш достовірний аналітичний облік грошових коштів ведеться в звіті касира, де відображається кожна господарська операція з руху грошових коштів у касі. Основним джерелом поступлення коштів в касу є їх надходження у вигляді оплати покупців за отриману продукцію та надані послуги.

Таблиця 3.4 - Облік грошових коштів на рахунку в банку

№	Назва операції	Кореспондуючі рахунки
		Дт	Кт
1	2	3	4
1	Надходження від покупців і замовників виручки від реалізації продукції, робіт і послуг	311	361
2	Внесена з каси на рахунки банку готівка	311	30
3	Перераховані постачальниками різні суми, у зв”язку з перерахунками	311	631
4	Надійшли суми за висунуті претензії	311	374
5	Надійшли суми, одержані від органів соціального страхування, за перевищення відповідних перерахувань над відрахуваннями	311	65
6	Надійшли суми від окремих осіб в погашення заборгованості по відшкодуванню завданого збитку	311	375
7	Суми, що надійшли від дебіторів у погашення їх боргів (за виконавчими листами), у т.ч. надходження від орендарів орендної плати.	311	377
8	Зарахування доходів, що надійшли в рахунок майбутніх періодів (орендна плата)	311	69
9	Одержані короткострокові кредити банків	311	601
10	Зараховані на рахунки в банках кошти цільового фінансування та цільових надходжень	311	48
11	Погашена заборгованість перед постачальниками і підрядчиками	631	311
12	Перераховані платежі до бюджету (прибутковий податок, податок на додану вартість).	641	311
13	Погашення заборгованості з відрахування органам соціального страхування	652	311
14	Перераховані грошові кошти із им кредиторам (суми, утримані тз працівників на користь різних організацій і осіб, напр. аліменти)	68	311
15	Погашена заборгованість з короткострокової позики банку	60	311
16	Списані суми, використані на цільові заходи.	48	311

Аналітичний облік на рахунку 31 здійснюється за виписками банку, які є основою для запису операцій. На поточний рахунок найбільші суми коштів надходять у вигляді виручки від реалізації.

До аналізу організації обліку грошових коштів на фірмі ТОВ „Автополюс” ставляться дуже відповідально.

Про це свідчать індивідуальні графіки роботи, застосування комп'ютерної форми ведення обліку, плани контролю за здійсненням касової і розрахункової дисципліни тощо. Дані заходи сприяють підвищенню відповідальності виконавців за доручену роботу, зменшенню витрат часу і врешті веде до підвищення якості та продуктивності праці.

В результаті аналізу можливе вдосконалення організації бухгалтерського обліку взагалі і операцій з грошовими коштами зокрема на ТОВ „Автополюс”.

Нижче в таллиці 3.5 наведений проект організації обліку грошових коштів і оперативного конролю.

Таблиця 3.5 - Проект удосконалення організації обліку грошових коштів і оперативного контролю операціям на ТОВ „Автополюс”

№	Складова частина проекту	Зміст складової частини проекту
1	2	3
1	План документації касових операцій	Складання робочих інструкцій до касових прибуткових і видаткових ордерів і розробка графіка документообороту
2	План документації по рахунках в банку	Складання робочих інструкцій до банківських документів і розробка графіка документообороту
3	Групування операції здійснених грошовими коштами	Організація ведення журнала-ордера №1 і побудова аналітичних таблиць до виписки із рахунку в банку до журналів-ордерів №2.
4	Аналітичний облік	Організація ведення відомостей до журналів-ордерів
5	План виконання робіт по обліку грошових коштів	Складання характеристик посад, індивідуальних графіків роботи, структурного графіка облікових робіт
6	Оперативний контроль за дотриманням касової дисципліни по операціях в банках	Розробка плану контролю до дотримання дисципліни касових операцій і операцій на рахунках в банку

Впровадженні складових цього проекту призведе до покращення показників прибутку, оскільки він забезпечить усестороннє спостереження за даним обліком.

Також можливе використання алгоритму порядку оформлення видаткового і прибуткового касових ордерів (рис.3.2). Цей алгоритм передбачає відокремлення кожного етапу, який проходять ордери та вислідкуванням їх шляхів у разі виникнення конкретних ситуацій.

Крім того, необхідно забезпечити бухгалтерів фірми автоматизованими робочими місцями. Це б дало змогу їм виконувати свою ділянку роботи значно швидше і допомогло у вирішенні конкретних облікових завдань.

За наявності адекватного супроводу інформаційна система забезпечила б головному бухгалтеру можливість безперервного контролю за веденням облікових записів і складанням документів, тобто посилиться контроль за законністю та економічною ефективністю господарських операцій. Практичним результатом даного впровадження для фірми стане зменшення імовірності штрафу через неграмотність або випадкову помилку бухгалтера. Запропонований алгоритм не тільки б спростив сам процес оформлення ордерів, а й в значній мірі слугував хорошою підказкою як касиру, так і особам, які вносять кошти чи отримують їх.

Аналіз обов'язків головного бухгалтера ТОВ „Автополюс” показує, що до його функцій входить дуже великий об'єм роботи: контроль, планування, складання звітності тощо. Все це вказує на те, що для однієї людини це занадто широке коло обов'язків, які до того ж вимагають підвищеної уваги і відповідальності.

Для того, щоб полегшити роботу головного бухгалтера і вдосконалити процес планування грошових коштів пропонується ввести в штат фірми нову посаду - бухгалтера по плануванню.

Даний бухгалтер обчислював би можливі джерела надходження і витрачання грошових коштів.

Головною метою розробки планів є синхронність надходжень і витрачань коштів, а також прискорення обороту грошей. На сьогодні більшість підприємств не планують рух грошових коштів, що призводить до постійної незбалансованості надходжень і витрачань коштів.



Рис. 3.2 Алгоритм порядку оформлення прибуткового та видаткового касових ордерів

Планування грошових коштів має багато переваг і плюсів. Зокрема не здійснюється „замороження” грошей; нераціонального розподілу нематеріальних витрат в часі, яке веде до їх нагромадження в окремих періодах без належної ув'язки з надходженнями коштів; пасивна політика по відношенню до боржників; ефективно використовуються тимчасово вільні кошти.

Чим краще організований бухгалтерський облік, тим легше здійснювати контроль за їх витрачанням, відкриваються шляхи їх економії та примноження. Саме тому, удосконалення обліку - це пряма дорога до успіху і прибутковості фінансово-господарської діяльності будь-якого підприємства.

3.3 Удосконалення методики внутрішнього аудиту готівково-розрахункових операцій в умовах ТОВ „Автополюс”

Метою аудиту готівково-розрахункових операцій є встановлення об'єктивної істини щодо достовірності та об'єктивності відображення в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності готівково-розрахункових операцій та доведення цієї частини через висновок до користувачів. [17]

При здійсненні аудиту готівково-розрахункових операцій аудитору необхідно:

а) дати оцінку стану внутрішнього контролю за рухом і збереженням грошових коштів та інших цінностей у касі підприємства;

б) залежно від оцінки стану внутрішнього контролю встановити метод організації аудиту: суцільний, вибірковий чи комбінований та встановити необхідність проведення фактичного контролю;

в) перевірити за обраним методом:

1) забезпечення умов зберігання готівки та інших цінностей у касі при надходженні їх із банку і при здаванні їх у банк;

2) забезпечення порядку збереження чекових книжок;

3) забезпечення контролю за випискою чеків і отримання за ними грошей;

4) дотримання порядку документального надходження грошей у касу і їх видачі;

5) своєчасність оприбуткування готівкових грошей;

6) дотримання ліміту готівки в касі й умов її видачі під звіт на операційні та інші потреби;

7) стан обліку касових операцій;

8) застосування реєстраторів розрахункових операцій. [13]

Інформація про рух грошових коштів знаходить відображення на рахунку 30 „Каса”, та в бухгалтерській звітності:

а) форма № 1 „Баланс”, розділ ІІ, у складі рядків 230 і 240;

б) форма № 2 „Звіт про фінансові результати”;

в) форма № 3 „Звіт про рух грошових коштів”.

При аудиті операцій із грошовими коштами використовуються такі джерела інформації: касові плани, прибуткові й видаткові касові ордери і виправдовувальні документи, додані до них, касові книги і звіти касира, банківські виписки по поточних та інших банківських рахунках, інші банківські документи, чекові книжки, корінці використаних чеків і анульовані чеки, журнали реєстрації касових ордерів, а також дані синтетичного й аналітичного бухгалтерського обліку по всіх операціях із грошовими коштами, звіти про використання реєстраторів розрахункових операцій (розрахункових книжок), акти перевірок каси контролюючими органами [27].

В роботі значну увагу потрібно звертати на рівень внутрішнього контролю на підприємстві, від якого в значній мірі залежить обсяг перевірки та її особливості.

В ході аудиторської перевірки в першу чергу вивчається система внутрішнього контролю, оскільки характер і якість комплексної аудиторської перевірки багато в чому залежить від того, наскільки достовірною є оцінка функціонування і ефективності системи внутрішнього контролю суб'єкта господарювання. [15]

Основна мета вивчення та оцінки, системи внутрішнього контролю ТОВ „Автополюс” - підготувати основу для планування аудиту та встановлення виду, термінів проведення і обсягу аудиторських процедур. В тому випадку, якщо є впевненість, що можна покластися на відповідні засоби внутрішнього контролю, то виникає можливість проводити аудиторські процедури менш детально і більш вибірково, а також можна внести зміни до суті аудиторських процедур, що застосовуватимуться.

Із метою виявлення слабких місць ТОВ „Автополюс” у питаннях дотримання нормативних документів із готівкового обігу були детально вивчені акти перевірки дотримання порядку ведення операцій із готівкою контролюючими органами. Проведено тестування системи внутрішнього контролю готівково-розрахункових операцій.

При первинній оцінці надійності системи внутрішнього контролю використовуються наступні оцінки якості внутрішнього контролю: „низька”, „середня”, „висока” [27].

Результати вивчення та оцінки системи внутрішнього контролю готівково-розрахункових операцій оформлюються в робочому документі наведеному в додатку П.

За результатами тестування внутрішнього контролю готівково-розрахункових операцій ТОВ „Автополюс” була отримана інформація про те, що на підприємстві:

а) несумісні обов'язки розподілені;

б) касові операції здійснюються у відповідності з чинним законодавством;

в) збереження грошових коштів забезпечено належним чином;

г) касові операції належним чином контролюються.

Для виявлення цієї інформації були вивчені такі питання:

а) наявність на підприємстві наказу керівника, який встановлює періодичність перевірок;

б) наявність на підприємстві налагодженої системи проведення раптових перевірок каси з повним перерахуванням грошової готівки і перевірка інших цінностей, які знаходяться в касі;

в) відсутність у штаті касира, ці функції покладені на головного бухгалтера без письмового розпорядження керівника підприємства;

г) надання права підпису прибуткових і видаткових касових ордерів іншим особам крім головного бухгалтера і керівника підприємства, не відображене в розпорядженнях керівника підприємства;

д) реєстрація прибуткових і видаткових касових ордерів не є суцільною, що не відповідає нормам бухгалтерського обліку;

е) наявність договорів про повну матеріальну відповідальність з головним бухгалтером.

За підсумками процедури загального ознайомлення з системою внутрішнього контролю економічного суб'єкта ТОВ „Автополюс” було прийнято рішення покладатись у роботі на систему внутрішнього контролю так як вона в більшості випадків, має „середню” чи „високу” надійність.

При перевірці аудитори керувалася законодавством України у сфері бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності, прийнятими в Україні міжнародними стандартами аудиту. [31]

Перевірку здійснено відповідно до нормативів аудиту, що діють в Україні, згідно з якими планувалась та проводилась аудиторська перевірка, з метою збирання достатніх доказів того, що фінансові звіти підприємства не містять суттєвих помилок. Перевірено інформацію, що підтверджує цифровий матеріал, який покладено в основу звітності. Процедури збору даних для оцінки достовірності та повноти звітності основані на вибірковому спостереженні і тому не виключають наявності деякого інформаційного ризику для користувачів фінансових звітів.

Під час аудиторської перевірки проаналізовано бухгалтерські принципи, які використовувались фірмою, розглянуто принципи оцінки матеріальних статей балансу, застосовані керівництвом підприємства. Зібрана під час перевірки інформації достатньо для складання звіту.

При перевірці використовувались первинні документи, бухгалтерські регістри, фінансова і податкова звітність.

Оскільки при аудиторській перевірці проведення інвентаризації не належить до числа обов'язкових процедур, то її не проводили.

Щоб повноцінно оцінити стан касових операцій необхідно ознайомитися з нормативними документами, що регламентують порядок ведення касових операцій, збереження готівки в касі, та ознайомитися зі списком осіб, що несуть відповідальність за порушення цього порядку.

Для того, щоб аудиторську перевірку здійснити кращим чином необхідно розробити програму аудиту касових операцій (додаток О ). Програма складається у вигляді програми процедур перевірки на суттєвість. Вона слугує переліком інструкцій, засобом контролю за виконанням роботи, записом використаних процедур, цілей аудиту, термінів проведення, вибором методів перевірки.

Програма аудиту - важлива частина робочої документації, вона відображає значну частку даних, які необхідні для винесення та підтвердження аудиторського висновку. [48]

Застосування під час аудиторської перевірки програми дуже допомогла оптимізувати зусилля і спрямувати дії в правильному напрямку.

Перевірку повноти і своєчасності оприбуткування готівки в касі фірми здійснювалось, шляхом звірки даних прибуткових ордерів із даними Касової книги, звіту касира, журналу прибуткових і видаткових касових ордерів. Особливу увагу необхідно звертати на величину виплачених сум окремим особам і потім перевіряти їх реальність, на справжність підписів осіб, що одержали гроші, на дописані суми, перевірила наявність підчищень, неякісних оформлень доручень.

Для перевірки справжності підписів можливо зіставляти їх підписи в різних відомостях. Понадлімітні залишки готівки в касі підприємства визначаються прямим розрахунком за кожен робочий день шляхом порівняння залишку готівки в касі суб'єкта господарювання на кінець дня з встановленим йому обслуговуючою установою банку (або самостійно визначеним) лімітом залишку готівки в касі, незалежно від того, здійснювалися в цей день касові операції (надходження і витрачання готівки) чи ні.

Також необхідно перевіряти правильність підрахунку оборотів за прибутком і видатком у касових звітах, визначення залишків на кінець звітного періоду і перенесення їх з однієї сторінки на іншу та відповідність залишку з рахунка 30 «Каса» за звітом касира на кінець місяця залишку за рахунком 30 у Головній книзі. Починаючи аудит операцій за рахунками в банках по-перше необхідно з'ясувати, які рахунки відкрито підприємством в установах банку, що його обслуговує. Під час проведення контролю операцій за рахунками коштів у банку проводились зустрічні перевірки, а головне - ретельно перевірялись взаємопов'язані первинні документи з однорідних операцій. Для цього зіставались дані описів бухгалтерського обліку, товарно-транспортні документи, журнал реєстрації дорожніх листів тощо.

Вивчаючи факти надходження грошей на поточний рахунок в банку необхідно перевірити правильність і повноту гарантування їх за виписками банку, бухгалтерськими регістрами і звітами касира.

Повноту банківських виписок встановлювала за їхньою нумерацією за сторінками і перенесенням залишку коштів на рахунку. Залишок коштів на кінець періоду в попередній виписці банку за рахунком має дорівнювати залишку коштів на початок періоду в наступній виписці.

Обов'язковою була перевірка правильності та обгрунтуваності перерахування коштів за товарно-матеріальні цінності, для чого порівнювала суми вказані в платіжних документах з даними виписки банку і записами на рахунку 63 або на рахунку 37.

Перевіркою порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій порушень не встановлено.

Отже, при перевірці дотримання норм з регулювання готівкового обігу та правильності ведення касових операцій встановлено наступне:

Суцільною перевіркою касової книги понадлімітних залишків готівки в касі не встановлено.

Перевіркою повноти оприбуткування готівки одержаної з каси банку, відповідності записів касової книги підприємства про суми, одержані з банку, здані в банк, даним банку порушень не встановлено. Згідно Постанови Правління Національного банку України від 19.02.01р. № 72 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.03.01р. за № 237/5428 із змінами та доповненнями, Постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004р. витрачання готівки одержаної від виручки на виплати пов'язані з оплатою праці порушень не встановлено. [37]

Перевіркою готівкових розрахунків з іншими підприємствами (приватними підприємцями) понад встановлену граничну суму (10,0 тис.грн.) не встановлено.

Порушень Постанови Національного Банку України “Порядок ведення касових операцій в національній валюті в Україні” від 02.02.1995р. № 21 із змінами та п.2.15 Постанови правління НБУ від 19.02.2001р. № 72 “Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні” перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки або без повного звітування щодо раніше виданих коштів не встановлено. [37]