Організація бухгалтерського обліку на прикладі сільськогосподарського підприємства

50

Зміст

Вступ

1.Історико-економічний розвиток підприємства

2. Організація бухгалтерського обліку і облікова політика підприємства

3. Бухгалтерський (фінансовий) і податковий облік необоротних активів

4. Бухгалтерський (фінансовий) і податковий облік оборотних активів і витрат майбутніх періодів

4.1 Облік касових операцій

4.2 Облік банківських операцій

4.3 Облік валютних операцій

4.4 Облік дебіторської заборгованості

4.5 Облік запасів

4.6 Облік тварин на вирощуванні та відгодівлі

4.7 Облік витрат виробництва та випуску готової продукції

5. Бухгалтерський (фінансовий) і податковий облік власного капіталу і довгострокових зобов`язань

6. Бухгалтерський (фінансовий) і податковий облік поточних зобов`язань

7. Фінансова і податкова звітність підприємства

8. Аналіз фінансового стану підприємства

Висновки

Перелік посилань

Вступ

Основним завданням бухгалтерського обліку в сільськогосподарських підприємствах є забезпечення численних користувачів релевантною інформацією, необхідною для прийняття управлінських рішень. Без чіткої організації обліку та контролю і врахування особливостей діяльності сільськогосподарських підприємств не можна досягти раціонального та економічного використання виробничих і трудових ресурсів, запобігти виникненню непродуктивних витрат і втрат, забезпечити збереження матеріальних цінностей підприємства.

Докорінна перебудова економічних відносин в агропромисловому комплексі на сучасному етапі потребує раціональної організації бухгалтерського обліку та підвищення його ролі в управлінні господарською діяльністю. Бухгалтерський облік створює передумови до максимального використання виявлених резервів, цільового та економного витрачання коштів відповідно до затверджених кошторисів витрат.

Бухгалтерський облік в сільськогосподарських підприємствах повинен бути організований таким чином, щоб забезпечити повноту даних про наявність основних засобів, тварин, насіння та кормів, пального та мастил, запасних частин, сировини, інших матеріалів на будь яку дату, а також про всі їх надходження і вибуття за певний проміжок часу; своєчасність проведення розрахунків з постачальниками за придбані запаси чи надані послуги, а також по сплаті податків і кредитів; чітке відображення витрат виробництва, повне оприбуткування виробленої продукції, достовірність її калькуляції і оцінку при переробці та реалізації для визначення фінансових результатів; чіткий контроль за виконанням договірних зобов'язань щодо обсягів і строків реалізації продукції, правильності застосування реалізаційних цін, знижок і націнок до них, складання точної, повної та своєчасної звітності.

Всі сільськогосподарські підприємства незалежно від організаційно-правових форм і форм власності зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність у відповідні органи з наданням повної неупередженої інформації про фінансовий стан і діяльність підприємства.

Питання організації бухгалтерського обліку в сільськогосподарському підприємстві належить до компетенції власника. Власник несе відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, реєстрів і звітності впродовж встановленого терміну.

1.Історико-економічний розвиток підприємства

Згідно Указу Президента “Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки” від 3 грудня 1999 року №1529/99 з 17 січня 2001 року виробничо-господарський кооператив було реорганізовано в приватно-орендне сільськогосподарське підприємство.

Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство «Берізка» Кривоозерського району Миколаївської області розташоване в північно-західній частині регіону на території села Берізки . Господарство має досить вигідне місце розташування: асфальтові шляхи забезпечують зв'язок з районним центром - смт. Криве Озеро, який розташований на відстані 25 км, обласним центром - м. Миколаїв - 200км, найближчою залізничною станцією «Врадіївка» 13 км, заводом з пере6робки цукрового буряку “Заплази ” - 50 км, елеватором - 10 км, трасою “Київ Одесса ” - 30 км.

Найбільш розповсюджені ґрунти на території ПОСП “Берізка ” - це чорнозем. Потужність їх гумусових горизонтів дорівнює 45 - 50 см, а в слабкопологих варіантах 35 - 40 см. Гумус чорноземи утримують в орному горизонті 3,3 - 3,7 %. Чорноземи господарства використовують під посіви таких сільськогосподарських культур півдня України, як овочі, кукурудза, зернові, цукрові буряки, соняшник, кормові трави.

Землі господарства розташовані в засушливій зоні правобережного степу України. Клімат континентальний, дуже теплий і засушливий.

Характерною особливістю для клімату південного степу України являються суховії. Особливо характерні вони в серпні, вітер в основному північно-східний.

Незначна кількість опадів при високій температурі літніх місяців складає несприятливий водний режим в ґрунті. Нестача вологи - головна причина частих неврожаїв, що негативно відбивається на економіці господарства. В боротьбі з посухою проводять комплекс агрономічних заходів направлених на накопичення і збереження вологи в ґрунті.

ПОСП “Берізка ” Кривоозерського району - багатогалузеве господарство, має зерно-буряківничий напрям виробництва з розвинутим овочівництвом та тваринництвом.

Процес сільськогосподарського виробництва відбувається при органічному поєднанні чотирьох факторів виробництва - землі, як головного засобу виробничого процесу, трудових ресурсів, засобів праці та предметів праці. Засоби виробництва беруть безпосередню участь у створенні вартості сільськогосподарської продукції як складова частина виробничих сил, визначає ступінь розвитку матеріально-технічної бази господарства.

2. Організація бухгалтерського обліку і облікова політика підприємства

Система бухгалтерського обліку ґрунтується на окремих узгоджених між собою економічних принципах, що мають велике значення при практичному їх застосуванні.

Система бухгалтерського обліку складається з таких основних частин: плану рахунків, первинних і зведених бухгалтерських документів, бухгалтерських реєстрів, де концентруються і групуються числові записи, що відображають зміни під впливом господарської діяльності; бухгалтерського балансу, що відображає стан господарських засобів (активів) і їх джерел, а також наявність, розміщення, склад і призначення цих засобів і джерел.

Під формою бухгалтерського обліку розуміють організацію рахункових записів і порядок поєднання різних видів облікових реєстрів, які повинні забезпечити оперативний контроль, своєчасність, повноту і достовірність узагальнення у бухгалтерському обліку всіх багатогранних господарських операцій, які відбулися на підприємстві.

У ПОСП “Берізка ” використовується журнально-ордерна форма обліку, яка передбачає використання журналів-ордерів, тобто регістрів систематичного запису, призначених для відображення кредитових оборотів. Аналітичний облік ведеться за допомогою відомостей аналітичного обліку.

Журнали-ордери нагадують собою накопичувальні відомості, в яких систематизація і групування документів ведеться в хронологічному порядку по кореспондуючих рахунках.

Головну книгу використовують для узагальнення даних журналів-ордерів, взаємної перевірки правильності проведених записів по окремих синтетичних рахунках і складання бухгалтерського балансу за місяць, квартал і рік. У Головній книзі відображають залишки по рахунках, на яких вони були на початок місяця, поточні обороти і залишки на кінець місяця по відповідних синтетичних рахунках.

План рахунків - це систематизований перелік рахунків, який визначає організацію всієї системи поточного бухгалтерського обліку на підприємствах.

У робочому плані рахунків ПОСП “Берізка ” не використовуються рахунки класів 5 “Довгострокові зобов'язання”, 8 Витрати за елементами” та 0 “Позабалансові рахунки”.

Персонал бухгалтерії налічує трьох працівників. Бухгалтерію підприємства очолює головний бухгалтер Кирилюк Світлана Євсіївна, Демяненко Феня Анатоліївна виконує обов'язки заступника головного бухгалтера та веде облік витрат з рослинництва та тваринництва, а також складає звіт по тваринництву. Обов'язки бухгалтера розрахункового відділу виконує Кучеренко Н.І., яка також є касиром.

3. Бухгалтерський (фінансовий) і податковий облік необоротних активів

Для здійснення виробничої діяльності сільськогосподарським підприємствам потрібні основні засоби або, інакше кажучи, засоби праці. Вони беруть участь у виробництві протягом кількох років, зберігаючи при цьому свою натуральну форму і фізичні властивості. Засоби праці зношуються поступово. А отже, переносять свою вартість на виробництво продукції частинами.

П(С)БО 7 “Основні засоби “ містить таке визначення основних засобів: “Основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх в процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Основні засоби на сільськогосподарських підприємствах збільшуються внаслідок надходження їх в господарство в результаті:

придбання у постачальників;

виконання будівельно-монтажних робіт;

виготовлення основних засобів на власному підприємстві;

безоплатної передачі (надходження) від юридичних і фізичних осіб;

виявлення надлишків основних засобів в процесі інвентаризації;

переводу молодняку тварин в основне стадо;

закладання і вирощування багаторічних насаджень;

затрат на капітальні інвестиції в земельні ресурси господарства.

Для оприбуткування основних засобів використовують такі документи: Акт приймання-передачі основних засобів, Акт приймання-здачі відремонтованих і реконструйованих та модернізованих об'єктів, Акт приймання багаторічних насаджень і передачі їх в експлуатацію.

Вирощену в господарстві і переведену до основного стада худобу оприбутковують на підставі Акта на переведення тварин із групи в групу.

Зарахування до складу основних засобів об'єктів оформляють записами в інвентарну картку обліку основних засобів, дані якої використовуються для заповнення журналів-ордерів тощо і реєструються в інвентарних описах. Де записи здійснюють за видами основних засобів.

Об'єкт основних засобів вилучається з активів у разі його вибуття, внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом.

Приймаючи рішення про списання основних засобів. Підприємство повинно виходити з того, що активи, які належать до основних засобів, неможливо або економічно недоцільно відновляти, а також, якщо об'єкт не може бути реалізований або переданий іншим суб'єктам підприємницької діяльності.

Акти на списання основних засобів вміщують в собі дані про первісну вартість об'єкта, суму накопиченого зносу за час експлуатації, вартості одержаних матеріальних цінностей в результаті ліквідації об'єкта.

В сільськогосподарських підприємствах використовуються такі акти на списання основних засобів: Акт на списання основних засобів; Акт на списання автотранспортних засобів; Акт на вибракування тварин з основного стада; Акт на списання багаторічних насаджень.

На підставі відповідних документів (наряди, акти тощо) реєструють витрати на ліквідацію об'єкта та виручку у вигляді вартості одержаних при цьому матеріалів.

Фінансовий результат від вибуття об'єктів основних засобів визначається вирахуванням з доходу від вибуття основних засобів їх залишкової вартості, непрямих податків і витрат, пов'язаних з вибуттям основних засобів.

Рахунок 11 “Інші необоротні матеріальні активи” призначений для обліку та узагальнення інформації про наявність та рух необоротних матеріальних активів, які не знайшли своє відображення у складі об'єктів обліку на рахунку 10 “Основні засоби”.

За дебетом рахунка 11 відображається надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих) необоротних матеріальних активів на підприємство (за первісною вартістю); сума витрат, яка пов'язана з поліпшенням об'єкта (реконструкція, модернізація), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта; сума дооцінки вартості об'єкта необоротних матеріальних активів. За кредитом рахунка 11 відображається вибуття інших необоротних матеріальних активів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації об'єкту на суму їх уцінки.

В бухгалтерському обліку необоротні активи відображаються за первісною вартістю, тобто за фактичними витратами на їх придбання, спорудження або виготовлення.

На субрахунку 112 “Малоцінні необоротні матеріальні активи” відображається вартість необоротних активів, термін корисного використання яких більше одного року, зокрема спеціальні інструменти і спеціальні пристосування, вартість яких погашається нарахуванням зносу за встановленою підприємством ставкою.

Аналітичний облік основних засобів та інших необоротних матеріальних активів ведеться за інвентарними об'єктами, матеріально відповідальними особами.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про нематеріальні активи і розкриття їх у фінансовій звітності визначає П(С)БО 8 “Нематеріальні активи”.

Нематеріальні активи - це немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується підприємством з метою використання більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам.

Для обліку витрат підприємства на придбання (створення) нематеріальних активів використовується рахунок 154 “Придбання (створення) нематеріальних активів”.

Для узагальнення інформації про наявність та рух нематеріальних активів призначений рахунок 12 “Нематеріальні активи”.

За дебетом рахунка 12 “Нематеріальні активи” відображається придбання або отримання в результаті розробки (від інших фізичних або юридичних осіб) нематеріальних активів.

За кредитом рахунка 12 відображається вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі або неможливості отримання підприємством надалі економічних вигод від його використання та сума уцінки нематеріальних активів.

Нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється протягом строку їх корисного використання, який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом, але не більше 20 років.

При вибутті нематеріальних активів кредитується рахунок 12 “Нематеріальні активи” і дебетується рахунок 133 “Знос нематеріальних активів” - на суму зносу за час використання нематеріального активу і 976 “Списання нематеріальних активів”.

Довгострокові фінансові інвестиції - це інвестиції на період більше одного року, а також всі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент. До них відносять довгострокові фінансові вкладення в боргові цінні папери, акції та інші корпоративні права.

Для обліку господарських засобів, узагальнення інформації про наявність та рух довгострокових інвестицій у цінні папери інших підприємств, облігацій державних та місцевих позик, статутний капітал інших підприємств, створених на території країни та за кордоном призначений рахунок 14 “Довгострокові фінансові інвестиції”.

По дебету рахунку 14 відображається вартість вкладених довгострокових інвестицій, по кредиту - їх вибуття (списання) чи зменшення вартості, а також одержання дивідендів від об'єкта інвестування, якщо облік інвестицій ведеться за методом участі в капіталі тощо.

Аналітичний облік по рахунку 14 “Довгострокові фінансові інвестиції” ведеться за видами довгострокових фінансових вкладень та об'єктами інвестування: Акції - за акціонерними товариствами та видами акцій із зазначенням номінальної та фактичної вартості; акції іноземних акціонерних товариств - за акціонерними товариствами та видами акцій в гривнях та в іноземній валюті; депозитна сертифікати - в розрізі установ банку і строків відшкодування грошових коштів; ощадні сертифікати - за банками, які видали сертифікати; облігації - за строками, видами та емітентами.

Порядок облікових записів щодо надходження фінансових інвестицій визначається виходячи з джерела такого надходження. Підприємства можуть купувати фінансові інвестиції (цінні папери), одержувати їх як внесок до статутного капіталу, а також в оплату заборгованостей.

Погашення фінансових інвестицій за номінальною вартістю в обліку відображається по дебету рахунків грошових коштів і по кредиту рахунку 14 “Довгострокові фінансові інвестиції”.

4. Бухгалтерський (фінансовий) і податковий облік оборотних активів і витрат майбутніх періодів

4.1 Облік касових операцій

Ознайомившись з порядком ведення касових операцій в народному господарстві України, затвердженим Національним банком України до касових операцій належать операції, пов'язані із одержанням і витратою готівки безпосередньо з каси підприємства.

Всі підприємства незалежно від форми власності Зобов'язані зберігати належні їм кошти в установах банків, одержану суму готівки витрачати за цільовим призначенням.

Всі готівкові розрахунки з підприємствами, а також із фізичними особами здійснюється як за рахунок коштів, одержаних у касі банку, так і за рахунок виручки від реалізації готової продукції (робіт, послуг).

Протягом одного дня одне підприємство може розрахуватись з іншим підприємством у готівковій формі сумою не більше 10000грн. Обмеження в 10тис. грн стосується розрахунків платника тільки з одним контрагентом.

Підставою для розрахунків є документи: податкова накладна, акт виконаних робіт, товарний чек та ін.

Зберігати в касі готівку дозволяється в межах лімітів залишку готівки, які встановлюються установами банку щорічно протягом першого кварталу поточного року.

Сільськогосподарські підприємства самостійно визначають розміри готівки, що постійно знаходиться в їх касах, і повідомляють про це в першому кварталі кожного року установі банку, яка їх обслуговує.

Сільськогосподарські підприємства. Що одержали в банку грошові кошти для виплати заробітної плати, заохочень, всіх видів допомоги, компенсацій, пенсій, стипендій, витрат на відрядження, дивідендів мають право зберігати в касі понад встановленого ліміту протягом 5 робочих днів, до яких включають день одержання готівки в банку. По закінчені цього терміну готівка. Що не використана за призначенням, повинна бути повернена в банк не пізніше наступного дня і в подальшому видається підприємству за їх першою вимогою на ті ж цілі.

Видача готівки в підзвіт проводиться з каси підприємства за умови повного звіту конкретної підзвітної особи за раніше видані в підзвіт суми.

Особи, які одержали готівку в підзвіт, зобов2язані подати до бухгалтерії підприємства звіт про витрачені (або з якихось причин не витрачені) суми не пізніше :

за відрядженням - 3 робочих дня після повернення з відрядженням;

на закупівлю продукції - не пізніше 10 робочих днів з дня видачі готівки в підзвіт;

на всі інші виробничі ( господарські) потреби - наступного робочого дня після видачі в підзвіт.

Якщо з каси підприємства його працівнику одночасно передбачено готівку на відрядження та кошти для вирішення в цьому відрядженні виробничих чи господарських питань (в тім числі для закупівлі ним продукції), то підзвітна особа протягом 3 робочих днів після повернення з відрядження повинна подати до бухгалтерії підприємства одночасно звіт про суму. Що була їй передбачена для вирішення виробничих питань, та авансовий звіт про витрачені кошти безпосередньо на відрядження.

Для ведення касових операцій у штаті підприємства передбачається касир, який несе повну матеріальну відповідальність за збереження всіх прийнятих цінностей. Касир не має права передовіряти будь-кому свої обов'язки. За необхідності тимчасової заміни касира його обов'язки керівником підприємства покладається на іншого працівника, з яким в свою чергу укладається договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

Документом, на підставі якого приймають у касу готівку, є прибутковий касовий ордер підписаний головним бухгалтером підприємства, або особою на це уповноваженою. Готівку з каси видають за видатковим касовим ордером , платіжними відомостями та іншими документами, засвідченими спеціальними штампами, який замінює касовий ордер і підписами керівника та головного бухгалтера підприємства чи осіб на це уповноважених.

При видачі готівки по видатковому касовому ордері окремій особі касир вимагає надання документа, який засвідчує особистість одержувача, записує назву і номер документа, коли і ким він виданий. Якщо документ, що замінює видатковий касовий ордер, складено на декількох осіб, то одержувачі теж зобов'язані надати документи, що засвідчують їх особистість і розписатися у відповідній графі платіжних документів.

Готівку касир видає тільки особі, указаній у видатковому касовому ордері за паспортом або документом, який його замінює.

Оплата праці, виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності, стипендій, пенсій, премій виконується касиром за платіжними (розрахунково-платіжними) відомостями, за складанням видаткових касових ордерів після закінчення видачі.

Всі прибуткові та видаткові касові ордери та документи, що їх замінюють, до передачі в касу реєструють у бухгалтерії в “Журналі реєстрації прибуткових та видаткових касових документів”.

Надходження і видачу грошей обліковують у “Касовій книзі”, записи до якої робить касир одразу після одержання або видачі грошей за кожним ордером чи документом, який його замінює. Наприкінці кожного робочого дня касир підсумовує операції за день, визначає залишок грошей у касі на наступний день і передає до бухгалтерії відривний листок касової книги з копіями записів за день та доданими прибутковими і видатковими касовими документами як звіт касира під розписку в касовій книзі.

Облік грошових коштів ведеться на активних рахунках 3 класу Плану рахунків.

Рахунок 30 “каса” призначений для узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів у касі підприємства. Надходження грошових коштів до каси підприємства відображається по дебету, а виплата грошових кошті з каси підприємства - по кредиту цього рахунку.

Операції, що їх відображають на рахунку № 30 записують до журналу - ордеру № 1 с.-г. підсумками за день на підставі звітів касира з доданими до них документами. На лицьовій стороні журналу - ордера № 1 с.-г. відображають кредит рахунку 30, а на зворотній стороні - дебетові обороти по касі.

4.2 Облік банківських операцій

Для зберігання коштів і здійснення безготівкових розрахунків в установі банку за місцем реєстрації підприємства або будь якому банку України за згодою сторін відкриваються такі рахунки: поточні, поточні бюджетні, депозитні, та інші рахунки.

Порядок проведення операцій на рахунках регулюється чинним законодавством України і нормативними актами Національного банку України. Відкриваються названі рахунки згідно з Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженою НБУ від 12.11.03р. №492.

На відкриття і обслуговування банківського рахунку складається договір.

Поточні рахунки відкриваються підприємствам усіх форм та видів власності, а також і відокремленими підрозділами для зберігання грошових коштів та здійснення всіх видів операцій за цими рахунками відповідно до чинного законодавства України.

Поточні бюджетні рахунки відкриваються підприємствам (їх відокремленим підрозділам), яким виділяються кошти за рахунок державного або місцевого бюджету для цільового їх використання.

Депозитні рахунки підприємствам та їх відокремленим підрозділам відкриваються на підставі укладеного депозитного договору між власником рахунку і установою банку на визначений у договорі строк. Кошти на депозитні рахунки перераховуються з поточного рахунку і після закінчення строку зберігання повертаються на поточний рахунок.

Відсотки за депозитними рахунками можуть перераховуватися на поточний рахунок відповідно до умов депозитного договору або зараховуватися на поповнення депозиту. Проведення розрахункових операцій та видача коштів готівкою з депозитного рахунку забороняється.

Сільськогосподарські підприємства самостійно обирають установу банку для зберігання вільних грошових кошів, здійснення безготівкових розрахунків з фізичними та юридичними особами, кредитного обслуговування і можуть проводити всі види банківських операцій в одному або декількох банках.

Обслуговуючим називається банк, в якому відкрито рахунки підприємств та який здійснює для нього на договірних умовах будь яку з операцій чи послуг, передбачених чинним законодавством.

Для відкриття поточного рахунку підприємства подають установам банків такі документи:

заяву на відкриття рахунку встановленого зразка;

нотаріально засвідчену копію свідоцтва про державну реєстрацію;

копію належним чином зареєстрованого статуту, засвідчену нотаріально або органом який здійснює реєстрацію підприємств;

копію документа, що підтверджує реєстрацію підприємства в податкових органах, засвідчену податковим органом, нотаріально або уповноваженим працівником банку;

картку із відбитком печатки і зразками підписів осіб, яким надано право розпорядження коштами на рахунку та підпису розрахункових документів, засвідчену нотаріально або вищою організацією в установленому порядку;

довідку про реєстрацію в Пенсійному фонді та Фонді соціального страхуванні України.

Установи банку періодично, але не рідше одного разу на місяць надсилають підприємствам поштою або видають через уповноважену підприємством особу виписку з поточного рахунку додаючи копії документів, на підставі яких банк здійснював операції по рахунку. Після одержання з банку виписки з поточного рахунку головний бухгалтер повинен перевірити відповідність записів у ній документам та записам бухгалтерії підприємства.

Для обліку операцій поточного рахунку передбачено рахунок № 31 “ Рахунки в банках”, який належить до груп активних рахунків. Надходження грошових коштів на рахунок підприємства відображається по дебету, а виплата грошових коштів з рахунку в банку - по кредиту цього рахунку. Аналітичний облік ведеться за видами рахунків, відкритих в банківських установах.

Облік операцій по рахунку №31 “Рахунки в банку” здійснюється в журналі - ордері №2 - в хронологічному порядку на підставі даних виписок по поточному рахунку і доданих до них документів за кожний день або інший період часу. Суми по кореспондуючих рахунках групують у виписці загалом, а потім відображають у журналі - ордері.

Залишок коштів на поточному рахунку на початок місяця переносять з журналу - ордера за минулий місяць. По закінченні місяця у відповідних розділах підсумовують дебетові і кредитові обороти по рахунку 31 за місяць і виводять залишок коштів на кінець місяця. Він повинен співпадати з залишком коштів, що наведено у виписці банку за останній день місяця.

Щомісячно оборот по кредиту рахунку 31 журналу - ордера №2-с.г. звіряють з даними інших реєстрів (ф. №1-с.г., №4-с.г. та ін.) і переносять загальною сумою в Головну книгу в графу “ Оборот по кредиту”. Одночасно, суми, що складають цей кредитовий оборот записують по дебету відповідних кореспондуючих рахунків в Головній книзі в розділі “ Оборот по дебету” в графах “ з кредиту рахунків - журналу - ордера №2-с.г.

4.3 Облік валютних операцій

В умовах ринкової економіки однією з форм економічної діяльності України є зовнішньоекономічна. Іноземна валюта використовується як засіб платежу в розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торгового обороту.

Облік зовнішньоекономічної діяльності ведеться в єдиній грошовій одиниці, яка діє на території України (гривня), в сумах, що визнаються шляхом перерахування іноземної валюти по ринковому курсу НБУ на дату здійснення операцій.

Бухгалтерський облік наявності і руху іноземної валюти ведеться на рахунку 31 “Рахунки в банках”, аналітичний облік по якому організовується по кожному з відкритих у банках рахунків для збереження коштів в іноземних валютах. До рахунку 31 відкриваються субрахунки:

312”Поточні рахунки в іноземній валюті”

314”Інші рахунки в банку в іноземній валюті”

Касові операції в іноземній валюті обліковуються на рахунку 30 ”Каса”, в межах якого для цих цілей відкривається субрахунок 302 “Каса підприємства в іноземній валюті”. Записи по субрахунку 312 ”Поточні рахунки в іноземній валюті” проводяться на підставі виписок банків та розрахунково-платіжних документів, по яких одержано або сплачено суми в іноземних валютах.

На валютний рахунок зараховуються суми в іноземній валюті з аналітичних рахунків інших власників, які здійснюють оплату куплених товарів і послуг. З валютного рахунку переказуються за кордон суми для оплати товарів та для погашення заборгованості.

При обробці первинних документів, вартісні показники яких вказано в іноземних валютах, облікові працівники в знаменнику вказують в гривнях за курсом НБУ на дату “ яка прийнята для перерахунку операцій в іноземній валюті”.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про фінансові інвестиції визначені в П(С)БО 12 “Фінансові інвестиції”.

Фінансові інвестиції є активами, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора.

Поточні фінансові інвестиції (капітали та акції інших підприємств) мають наступні ознаки: встановлений строк їх погашення не перевищує одного року або вкладення здійснені без наміру отримати доходи по них більше одного року.

Еквіваленти грошових коштів - короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і характеризуються незначним ризиком зміни вартості. Як правило, до еквіваленти грошових коштів відносять інвестиції строком погашення не більше трьох місяців з дати придбання.

Облік наявності та руху поточних фінансових інвестицій та еквівалентів грошових коштів, у тому числі депозитних сертифікатів, ведеться на рахунку 35 “Поточні фінансові інвестиції”.

Рахунок 35 “Поточні фінансові інвестиції” - активний, балансовий, по дебету відображається придбання (надходження) еквівалентів грошових коштів та поточних фінансових інвестицій, по кредиту - зменшення їх вартості та вибуття.

Для обліку операцій по рахунку 35 “Поточні фінансові інвестиції” призначений журнал 4 (розділ ІІ) і відомість 4.2.

4.4 Облік дебіторської заборгованості

Облік розрахунків з дебіторами регламентується П(С)БО 10 “Дебіторська заборгованість”, відповідно до якого дебіторська заборгованість - це сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

Дебітори - юридичні та фізичні особи, які в наслідок минулих подій заборгували підприємству певну суму грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.

У більшості випадків можна визначити два головних види дебіторської заборгованості: товарну і нетоварну ( неопераційну ).

Товарна дебіторська заборгованість виникає внаслідок звичайної операційної діяльності підприємства, яка може передбачати продаж товарів, виконання робіт чи надання послуг. Контрагентами виступають покупці і замовники. Нетоварна дебіторська заборгованість виникає від іншої діяльності підприємств. До нетоварних операцій відносяться розрахунки за виданими авансами, з підзвітними особами, за нарахованими доходами, за претензіями, за відшкодуваннями завданих збитків, за позиками членам кредитних спілок, з іншими дебіторами.

Авансовий платіж - внесення грошових коштів здійснення платежу в рахунок оплати товарів, робіт, послуг до їх одержання або виконання.

Підзвітні особи - це працівники даного підприємства, які отримали грошові суми в підзвіт для майбутніх витрат згідно з наказом (розпорядженням) керівника підприємства.

Претензія - вимога кредитора до боржника про сплату боргу, відшкодування збитків, сплату штрафів, усунення недоліків поставленої продукції або виконаної роботи.

Позика полягає в тому, що одна сторона (позикодавець) передає іншій стороні (позичальнику) у власність грошові кошти або майно, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку ж суму грошей чи рівну кількість речей того ж роду і якості.

Законодавством України передбачено порядок проведення розрахунків між підприємствами і фізичними особами як у безготівковій формі, так і за готівку. Порядок розрахунків безготівковими коштами викладено в інструкції №7 “Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України”, затвердженій постановою Правління Національного банку України від 02.08.1996.

Безготівкові розрахунки між підприємствами і фізичними особами здійснюються в національній валюті України через банк шляхом перерахування грошових коштів. Грошві кошти з рахунку підприємства списуються за розпорядженням його власника.

Безготівкові розрахунки в ПОСП “Берізка ” здійснюються з використанням платіжного доручення.

Кожен з документів повинен бути заповнений відповідним чином і засвідчений підписами і печаткою.

На рахунку 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками” ведеться узагальнення інформації про розрахунки з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи і послуги, крім заборгованості, яка забезпечена векселем.

За дебетом рахунка 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками” відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг, яка включає ПДВ, акцизи та інші податки, збори, що підлягають перерахуванню до бюджетів та позабюджетних фондів та включені у вартість реалізації, за кредитом - сума платежів, які надійшли на рахунки підприємства в банківських установах, у касу та інші види розрахунків. Сальдо рахунку відображає заборгованість покупців та замовників за одержану продукцію (роботи, послуги).

Аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками ведеться за кожним покупцем та замовником, за кожним пред'явленим до сплати рахунком фактури .

Облік розрахунків за виданими авансами ведуть на балансовому рахунку

37 “Розрахунки з різними дебіторами” субрахунку 371 “Розрахунки за виданими авансами”.

Авансові платежі оформляються платіжними дорученнями.

Видані постачальникам та підрядчикам аванси відображаються сільськогосподарським підприємством по дебету рахунку 37 “Розрахунки з різними дебіторами” субрахунку 371 “Розрахунки за виданими авансами” і кредиту рахунка 31 “Рахунки в банках”.

По кредиту субрахунку 371 “Розрахунки за виданими авансами” і дебету рахунка 63 “Розрахунки з постачальниками і підрядниками” відображається сума заліку за одержані від постачальників ТМЦ або прийняті від підрядника повністю виконані роботи.

Бухгалтерський облік розрахунків з підзвітними особами ведеться на рахунку 37 “Розрахунки з різними дебіторами” субрахунку 372 “Розрахунки з підзвітними особами”. Сальдо субрахунку може бути як дебетовим, так і кредитовим. Такі показники відображаються у балансі розгорнуто: дебетове сальдо - в складі оборотних активів, кредитове сальдо - в складі зобов'язань підприємств.

Аналітичний облік витрат по розрахунках з підзвітними особами ведуть окремо по кожній авансовій видачі позиційним способом.

По дебету рахунка 37 субрахунку 372 “Розрахунки з підзвітними особами” відображаються суми, видані (перераховані) підзвіт, у кореспонденції з кредитом рахунків обліку грошових коштів.

Для відображення розрахунків з підзвітними особами в реєстрах журнально-ордерної форми обліку призначено журнал-ордер №7 с.-г. . Аналітичний облік в ньому ведуть по кожній окремо виданій в підзвіт сумі лінійно-позиційним методом записів.

Після закінчення записів всіх операцій по розрахунках з підзвітними особами за звітний місяць у журналі-ордері №7 с.-г. підраховують підсумки по всіх графах і кредитові обороти переносять у Головну книгу.

Облік розрахунків за нарахованими доходами здійснюється на рахунку 37 “Розрахунки з різними дебіторами” субрахунку 373 “Розрахунки за нарахованими доходами”. На цьому субрахунку відображається облік нарахованих дивідендів, відсотків, роялті тощо, які підлягають отриманню.

При нарахуванні доходів дебетують рахунок 37 “Розрахунки з різними дебіторами” субрахунок 373 “Розрахунки за нарахованими доходами” і кредитують відповідні субрахунки рахунку 73 “Інші фінансові доходи”. Погашення заборгованості по сплаті нарахованих доходів відображається по кредиту субрахунку 373 і дебету рахунків грошових коштів: 30 “Каса” і 31 “Рахунки в банках”.

Для обліку операцій претензійного порядку призначено рахунок 37 “Розрахунки з різними дебіторами” субрахунок 374 “Розрахунки за претензіями”. Суми пред'явлених претензій постачальникам або підрядникам обліковуються на цьому рахунку, доки вони не будуть погашені. При цьому слід дебетувати ” субрахунок 374 “Розрахунки за претензіями” і кредитувати рахунки 20 “Виробничі запаси”, 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”, 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”.

У міру погашення заборгованості субрахунок 374 “Розрахунки за претензіями” кредитується і дебетуються відповідні рахунки грошових коштів 31 “Рахунки в банках” або 30 “Каса”.

На суми претензій на користь різних організацій і осіб, що признані судом, а також на суми відмовлених платежів по раніше пред'явлених претензіях кредитується субрахунок 374 “Розрахунки за претензіями” і дебетується рахунок 94 “Інші витрати операційної діяльності”.

Синтетичний і аналітичний облік руху коштів на субрахунку 374 “Розрахунки за претензіями” ведуть в журналі-ордері та відомості аналітичного обліку ф. №8 с.-г.

4.5 Облік запасів

Необхідною умовою підтримання виробництва сільськогосподарської продукції на певному рівні є постійна наявність частини оборотних активів у матеріальній формі (виробничі запаси).

Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 “Запаси” запаси визнаються активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримує в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням та їх вартість може бути достовірно визначена.

Запаси - активи, які:

утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукції виробництва;

утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

На сільськогосподарські підприємства матеріальні цінності надходять в основному від постачальників, взаємовідносини з якими регулюються на підставі договорів на постачання.

Матеріальні цінності можуть також надходити від підзвітних осіб в порядку їх закупки дрібними партіями за готівку.

На матеріали, що надійшли від постачальників, одержують розрахункові документи: платіжні вимоги, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні. Ці документи реєструються працівником, який займається постачанням в Журналі обліку вантажів, що надходять.

Для одержання матеріалів зі складу постачальника експедитору бухгалтерія виписує Довіреність за встановленою формою, яка підписується керівником підприємства, головним бухгалтером і засвідчується печаткою господарства.

По використаним довіреностям особи, які їх одержали додають у бухгалтерію документи, які підтверджують, що матеріали здані ними на склад підприємства. Прийманні і оприбуткування продукції і матеріалів, що надійшли від постачальників, оформляються на складах шляхом складання накладних, які виписуються на підставі розрахункових та інших супроводжувальних документів постачальника. Накладні виписуються на фактично прийняту кількість цінностей.

Підзвітні особи придбані матеріальні цінності за готівку повинні передати завскладом, який виписує накладну .

При складанні Авансового звіту про витрачені суми на придбання матеріалів прикладаються первинні документи, що підтверджують факт купівлі.

Для оприбуткування зернової продукції використовують: Реєстр відправки зерна та іншої продукції з поля, путівки на вивезення продукції з поля, талон водія, талон комбайнера. При талонній системі оприбуткування зернової продукції, при розвантаженні зерна з бункера на автомобіль, комбайнер і водій обмінюються своїми талонами.

Зерно, яке надходить на тік або склад, обов'язково зважується і оформляється реєстром приймання зерна вагарем.

На підставі наведених первинних документів завідувач током робить записи у книзі складського обліку або картках складського обліку відомості руху зерна та іншої продукції. Відомість складають в кінці робочого дня за кожною номенклатурою і сортом продукції. У відомості зазначають залишок на початок дня, надходження і витрачання продукції, залишок на кінець дня. Данні про кількість витраченого зерна записують на підставі товарно-транспортних накладних, актів на переробку продукції та інших документів. У кінці робочого дня відомість разом з первинними документами передають до бухгалтерії підприємства.

Зерно, яке надходить від комбайнів на тік, потребує доробки. Результати сортування, сушіння зерна оформлює завідувач током в Акті на сортування та сушіння продукції рослинництва. Оформлені акти та інші документи разом з відомістю руху зерна передають до бухгалтерії.

Облік урожаю овочевих, баштанних, картоплі ведуть у щоденнику надходження сільськогосподарської продукції, де приймальник (комірник) записує кожну зважену партію продукції, зазначивши дату, місце збирання, її масу. Відправлення продукції з пунктів збирання у сховища, на пункти сортування чи переробки оформлюють накладною внутрішньогосподарського призначення. Щоденники надходження сільськогосподарської продукції, накладні здають разом із звітами про рух продукції в бухгалтерію підприємства.

Для оприбуткування грубих і соковитих кормів використовують акти приймання грубих і соковитих кормів. Акт складає спеціальна комісія, до складу якої входять головний агроном, зоотехнік, бригадир.

Цукрові буряки оприбутковують у щоденнику надходження сільськогосподарської продукції.

На складах та в інших місцях зберігання цінностей облік ведуть матеріально відповідальні особи в кількісних вимірниках у книгах складського обліку або картках складського обліку матеріалів. В книги на підставі первинних документів записують кожну операцію з надходження і вибуття цінностей.

Для відображення руху матеріальних цінностей завідувачі складами, інші матеріально відповідальні особи щомісяця на підставі даних книги і первинних документів складають звіт про рух матеріальних цінностей , а по нафтопродуктах звіт про рух пального і мастильних матеріалів і разом з первинними документами передають у бухгалтерію. Звіти про рух матеріальних цінностей складають окремо за кожним синтетичним рахунком. Матеріально відповідальні особи заповнюють тільки кількісні показники звітів, а їх таксування здійснюють у бухгалтерії.

Данні про рух та наявність цінностей узагальнюють в журналі-ордері № 10.1 с.-г., який об'єднано з відомістю. Для записів по синтетичних рахунках використовують вкладні аркуші.

Кредитові обороти по синтетичних рахунках та обліку матеріалів з журналу-ордера № 10.1 с.-г. переносять в Головну книгу.

Аналітичний облік матеріальних цінностей в бухгалтерії підприємства ведуть у сальдових відомостях на підставі перевірених та протаксованих звітів про рух матеріальних цінностей. Підсумки залишків по синтетичному рахунку та субрахунках звіряються з даними про залишки матеріальних цінностей, відображених в журналі-ордері № 10.1 с.-г. та відомості в розрізі матеріально відповідальних осіб.

Залишки матеріалів та готової продукції на кінець звітного місяця, відображені в журналі-ордері № 10.1 с.-г. та відомості, узгоджують з підсумковими даними сальдових відомостей по кожному синтетичному рахунку.

Акт про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив, отрутохімікатів та гербіцидів складають для списання з підзвіту у виробництво на відповідні культури мінеральних і органічних добрив та хімікатів.

Акт на витрачання насіння та садивного матеріалу використовується для списання насіння і садивного матеріалу на вирощування відповідних сільськогосподарських культур.

Для обліку узагальненої інформації про наявність і рух сільськогосподарської продукції призначено активний рахунок 27 “Продукція сільськогосподарського виробництва”. Аналітичний облік продукції сільськогосподарського виробництва ведеться за видами продукції.

4.6 Облік тварин на вирощуванні та відгодівлі

Відповідальність за ведення обліку на фермі покладено на її завідувача, зоотехніка або бригадира. У міру відображення руху тварин у первинних документах данні їх реєструють в Книзі обліку руху тварин і птиці. У цій книзі відкривають аналітичні рахунки по кожній статево-віковій групі тварин у тому ж порядку, що і у бухгалтерії підприємства. Після запису всіх даних первинних документів за місяць підраховують підсумки по руху тварин і виводять залишки на початок наступного місяця, які відображають в кількісних показниках.

На підставі первинних документів та Книги обліку руху тварин і птиці складають Звіт про рух тварин і птиці на фермі , в якому відображають підсумкові дані про наявність і рух тварин за місяць по кожній обліковій групі. Залишки і рух тварин та птиці у звіті відображають у кількісних показниках. Звіт складається зоотехніком, завідувачем ферми чи бригадиром в двох примірниках і у встановлені строки разом з первинними документами по надходженню та вибуттю тварин подається до бухгалтерії для перевірки та бухгалтерського обліку поголів'я.

Інвентаризація молодняку тварин, худоби на відгодівлі проводиться щомісяця. Дорослу продуктивну і робочу худобу заносять в інвентарний опис з зазначенням номера худоби, клички, віку, породи, вгодованості і живої ваги.

Записи проводять окремо по кожній статево-віковій групі в розрізі ферм. Акт на оприбуткування приплоду тварин ,відомість зважування тварин , Розрахунок визначення до ваги , Акт на вибуття тварин та птиці. По кожній групі підраховують підсумки за місяць та з початку року. Підсумкові обіги по всіх статево-вікових групах за місяць, після звірки з їх з відповідними журналами-ордерами та відомостями переносять в Головну книгу.

4.7 Облік витрат виробництва та випуску готової продукції

Виробництво продукції пов'язане з відповідними витратами. У процесі виробництва продукції витрачається жива праця, використовуються засоби і предмети праці. Усі витрати на виробництво продукції, що виражаються у грошовій формі, створюють собівартість продукції. Метою обліку витрат на виробництво продукції і калькулювання собівартості є своєчасне, повне і достовірне визначення фактичних витрат, пов'язаних з виробництвом продукції.

Згідно з П(С)БО 16 “Витрати” витрати відображають у бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшення зобов'язань.

Об'єктами обліку витрат рослинництва є окремі сільськогосподарські культури, а також виконані роботи в незавершеному виробництві

Для обліку витрат і виходу продукції основного виробництва використовують рахунок 23 “Виробництво” субрахунок 231 “Рослинництво”. По дебету обліковують збирання витрат, а по кредиту вироблену продукцію.

Витрати в рослинництві облічують за такими статтями:

витрати на оплату праці;

відрахування на соціальні заходи;

насіння та садивний матеріал;

паливо-мастильний матеріал;

добрива;

роботи та послуги;

засоби захисту рослин;

амортизація;

інші витрати;

непродуктивні витрати;

загально-виробничі витрати.

По кредиту субрахунку 231 “Рослинництво” обліковують вихід продукції рослинництва за їх плановою собівартістю в кореспонденції з дебетом таких рахунків:

27 “Продукції сільськогосподарського виробництва” на вартість готової продукції, призначеної для реалізації;

208 “Матеріали сільськогосподарського призначення” на вартість насіння, кормів і посадкового матеріалу, одержаного від врожаю;

99 “Надзвичайні витрати” - на суму витрат по засівах, що загинули від стихійного лиха.

В кінці кожного року за встановленою методикою визначають фактичну собівартість одержаної від врожаю продукції рослинництва і планову собівартість коригують до фактичного рівня.

Тваринництво в ПОСП “Берізка ” представлене такими галузями: скотарство і свинарство. Об'єктами обліку у тваринництві є технологічні групи тварин за їх видами. На кожну групу тварин відкривають окремі аналітичні рахунки, на яких відображають витрати на утримання тварин і вихід продукції тваринництва.

Облік витрат і виходу продукції тваринництва ведуть на субрахунку 232 “Тваринництво”, на дебеті якого відображають витрати, а на кредиті - вихід продукції за плановою собівартістю протягом року, а в кінці року планову собівартість доводять до рівня фактичної.

На кожному аналітичному рахунку облік витрат ведуть за такими статтями:

- витрати на оплату праці;

відрахування на соціальні заходи;

засоби захисту тварин;

корми;

роботи та послуги;

витрати на утримання основних засобів;

інші витрати;

непродуктивні витрати;

загально-виробничі витрати.

По кредиту субрахунку 232 “Тваринництво” відображається за плановою собівартістю вихід продукції тваринництва в кореспонденції з дебетом рахунків:

21 “Тварини на вирощувані та відгодівлі” - на вартість оприбуткованого приплоду і приросту;

231 “Рослинництво” - на вартість внесеного в грунт гною як добриво;

27 “Продукції сільськогосподарського виробництва” на вартість оприбуткованої продукції тваринництва.

В кінці кожного року за встановленою методикою визначають фактичну собівартість продукції тваринництва і планову собівартість коригують до фактичного рівня.

Для обліку витрат і виходу продукції тваринництва використовують такі первинні документи Розрахунок нарахування оплати праці працівникам тваринництва; Табель обліку робочого часу(додаток Ф); лімітно-забірні картки; Відомість витрат кормів; накладні; Відомість нарахування амортизаційних відрахувань; Відомість розподілу загально-виробничих витрат.

Регістром аналітичного обліку витрат і виходу продукції тваринництва є виробничий звіт по тваринництву.

Для оприбуткування продукції тваринництва використовують такі первинні документи: Журнал обліку надою молока; Відомість руху молока; Акт на оприбуткування приплоду; розрахунок визначення приросту; Відомість зважування.

В ПОСП “Берізка” є такі види промислових виробництв: млин, крупорушки, цех для переробки олійних культур, забій худоби на м'ясо. Зазначені промислові виробництва є об'єктами аналітичного обліку на субрахунку 233 “Промислове виробництво”.

Облік витрат у промислових виробництвах ведуть за такою номенклатурною статтею:

витрати на оплату праці;

відрахування на соціальні заходи;

сировина і матеріали;

роботи та послуги;

витрати на утримання основних засобів;

інші витрати;

загально-виробничі витрати.