Основи аудиту

Підсумкова оцінка інвентарних об'єктів завершується складанням акта встановленого зразка, який затверджує керівник органу приватизації або орендоздавач. До акта додають відомості розрахунків відновної вартості об'єктів.

Запитання для самоперевірки

1. Які основні питання вивчаються в процесі проведення аудиту стратегічних напрямків, пов'язаних із функціонуванням підприємства в зовнішньому середовищі? Дайте чітку характеристику кожного з цих питань

2. Що є об'єктом аудиту системи внутрішнього управління підприємством? Опишіть методику проведення такого типу аудиту

3. Які показники необхідно мати аудитору, щоб якісно провести оцінку облікової політики підприємства? Зробіть детальну характеристику названих Вами показників

4. У яких випадках проводять аудиторську оцінку вартості приватизації і оренди? Як саме ця оцінка проводиться?

5. За якою формулою можна розрахувати фактичну вартість майна державного підприємства як майнового комплексу?

ТЕМА 11. АУДИТОРСЬКА ПЕРЕВІРКА АКТИВІВ І ПАСИВІВ ПІДПРИЄМСТВА

План

11.1 Аудиторська перевірка операцій з грошовими коштами

11. 2 Аудит розрахункових і кредитних операцій

11.3 Перевірка розрахунків за податки, збори і внески

11.4 Аудит операцій із основними засобами і нематеріальними активами

11.5 Аудиторська перевірка операцій з виробничими запасами, матеріальними цінностями і товарами

11.6 Перевірка дотримання законодавства про працю та розрахунків з оплати праці

11.7 Аудит обліку затрат та калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг).

11.8 Аудиторська перевірка інвестицій.

11.9 Аудит ефективності зовнішньоекономічних операцій

11.1 Аудиторська перевірка операцій з грошовими коштами

Основними завданнями аудиту грошових коштів є:

-- забезпечення умов зберігання готівки та інших цінностей у касі, при доставці з банку і здаванні в банк,

-- додержання встановленого порядку зберігання чекових книжок та цінних паперів,

-- додержання порядку документального оформлення надходження і вибуття грошових коштів та цінних паперів,

-- стан обліку касових і банківських операцій.

Аудитори застосовують різні методи фактичного і документального контролю за грошовими коштами Передусім перевіряють наявність системи внутрішнього аудиту і ефективність її функціонування.

Метод вивчення бухгалтерських документів залежить від обсягу документообігу у невеликих підприємствах, їх розглядають у хронологічному порядку, а у великих -- в систематизованому

Касові операції перевіряють, починаючи із перевірки надходження готівки в касу. При цьому звертають увагу від кого надійшли ці кошти, на яку суму і за що конкретно. Тут важливо встановити чи немає фактів фіктивних перерахувань коштів за насправді непродані товари, виконані роботи і надані послуги

Слід ретельно вивчати операції з видачі готівки, які списують на виробничі та інші рахунки без наступного подання звітів про їх використання. Важливим елементом аудиту касових операцій є перевірка правильності їх відображення на рахунках бухгалтерського обліку і в журналі 1 та у відомостях до нього. Для цього арифметичним підрахунком по кожному рядку журналу-ордера та у відомостях до нього визначають правильність підсумку.

Основні віхи перевірки банківських операцій на розрахунковому і валютних рахунках підприємства такі:

-- перевірка фактичної кількісної наявності відкритих в організаціях розрахункових та валютного рахунків законність та необхідність їх відкриття, в яких банках вони відкриті,

-- чи всі суми, наведені у витягах банку, підтверджуються наявністю правильного оформлених оправдальних документів, указаних в них,

-- перевірка своєчасності зарахування і списання грошових коштів на рахунках організації в банку.

11.2 Аудит розрахункових і кредитних операцій

Будь-яке підприємство у своїй господарській діяльності веде розрахунки з постачальниками і покупцями, замовниками та підрядниками, податковими органами, банками та іншими кредитними закладами, зі своїми працівниками та іншими дебіторами і кредиторами.

Проводячи аудиторські розрахунки з постачальниками і підрядниками, аудитор повинен перевірити:

-- наявність укладених із партнерами договорів на купівлю-продаж;

-- повноту і своєчасність оприбуткування отриманих матеріальних цінностей;

-- узгодженість цін на товарно-матеріальні цінності, що вказані в розрахункових документах та з цінами, вказаними в договорах постачання;

-- якість проведеної інвентаризації розрахунків;

-- правильність і своєчасність оформлення рахунку-фактури продавця та покупця і чи зареєстровані вони в книгах купівлі і продажу продукції;

-- своєчасність пред'явлення штрафних санкцій до постачальників (покупців) при порушенні договірних зобов'язань;

-- законність та документальне оформлення списання заборгованості, по якій закінчились терміни позовної давності, і виявити причини їх виникнення;

-- реальність дебіторської і кредиторської заборгованості, по якій терміни позовної давності ще не закінчились;

-- законність здійснення розрахунків через третіх осіб;

-- розрахунки по векселях і іноземній валюті.

Аудитор, перевіряючи розрахунки по претензіях, встановлює:

-- обґрунтованість, правильність та своєчасність оформлення претензійних документів;

-- величину суперечливих боргів, тобто таких боргів, питання про відшкодування яких передано на розгляд арбітражного суду;

-- правильність відображення господарських операцій по рахунку 374 та ведення аналітичного обліку по кожній організації-боржнику та окремих претензіях;

-- відповідність між кількістю та сумами претензій, віднесених на рахунок 374, і кількістю та сумами виставлених претензій боржникам.

В процесі аудиту розрахунків по авансах отриманих встановлюють:

-- обґрунтованість зарахування на рахунки 15, 371, 681 отриманих авансових платежів;

-- правильність нарахування ПДВ із отриманих авансових платежів;

-- правильність відображення в обліку авансових платежів, отриманих в іноземній валюті;

--правильність здійснення бухгалтерських записів в реєстрах синтетичного та аналітичного обліку. В процесі аудиту розрахунків з працівниками підприємства по їх заборгованості підприємству (рахунки 163, 372, 377, 46, 671, 685, 947) необхідно перевіряти:

-- причини утворення заборгованості працівників підприємству;

-- які заходи застосовувались керівництвом підприємства щодо своєчасного утримання заборгованості;

-- законність утримання із заробітної плати працівників заборгованості на користь підприємства або інших осіб.

Аудитору, перевіряючи розрахунки по нестачах і втратах від псування матеріальних цінностей та грошових коштах, а також розрахунків по відшкодуванню матеріального збитку (рах. 163, 377),

важливо встановити:

-- законність віднесення сум з виявлених нестач товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів на рахунку 947;

-- дотримання КЗПП (Кодексу законів про працю) про термін і порядок проведення розслідувань з виявлених нестач товарно-матеріальних цінностей та грошових коштів і притягнення винуватців до відповідальності;

-- наявність неутриманих заборгованостей, віднесених на винних осіб, і вияснити причини їх утворення;

-- необхідність проведення зустрічних перевірок із підприємствами-боржниками. В процесі таких перевірок виявляють значні суми незаконних списань на збитки організацій дебіторської заборгованості.

Проводячи аудит кредитних операцій, аудитор повинен перевірити:

-- підтвердження цільового використання кредиту;

-- своєчасність і повноту погашення кредиту;

-- правильність і законність віднесення нарахованих і сплачених відсотків по кредитах на відповідні рахунки затрат або джерела їх покриття;

-- достовірність залишків неповернутих кредитів;

-- достовірність забезпечення взятого кредиту або наданих гарантій покриття своєчасно не повернених кредитів.

Основними питаннями аудиту довготермінових і короткотермінових займів є:

-- правильність складання і підписання договору займу;

-- організація бухгалтерського обліку цих операцій на рахунках 50, 53, 55, 60;

-- відображення в обліку погашення займів шляхом реалізації цінних паперів за цінами, що перевищують їх номінальну вартість;

-- відображення в обліку належних до сплати відсотків за використання займів;

-- відображення в обліку курсових різниць по наданих займах в іноземних валютах;

-- відображення в обліку займів за напрямками їх використання:

а) обліку займів, отриманих під виданий вексель;

б) своєчасності погашення (повернення) займу.

11.3 Перевірка розрахунків за податки, збори і внески

Перевіряючи стан розрахунків з бюджетом, та іншими державними органами за податки, збори і внески, аудитор повинен переконатись в наступному:

-- в правильності проведених розрахунків за податки, збори та внески;

-- у своєчасності їх перерахувань за напрямками, що визначені діючими нормативно-правовими актами;

-- у правильності застосування розрахункових ставок і пільг в процесі нарахування податків та інших платежів, визначених законо¬давством;

-- у правильності складання розрахунків (декларацій) за податки, внески і збори та своєчасності подання їх у відповідні органи.

Аудит має бути спрямований на виявлення помилок при здійсненні розрахунків, вияснення причин їх виникнення та недопущення помилок в наступних розрахунках, а також на виявлення причин прострочення платежів та їх впливу на економічні санкції податкових органів.

В процесі аудиту необхідно провести перевірку правильності відображення в обліку нарахування та сплати податків, зборів та внесків і відповідності облікових даних даним бухгалтерської (фінансової) та податкової звітності.

Суми нарахованих і сплачених податків, зборів та внесків на підприємстві мають бути узгоджені із сумами, що відображені на рахунках та у звітності, яка знаходиться у фінансових і податкових органах, закладах комерційних банків та бути аналогічними.

11.4 Аудит операцій із основними засобами і нематеріальними активами

Перевірку оприбуткування основних засобів розпочинають із вивчення облікової політики підприємства з питань обліку основних засобів і нематеріальних активів. Далі необхідно перевірити чи діє на підприємстві постійно діюча комісія з приймання та списання основних засобів або її функції неофіційно передані головному бухгалтеру підприємства.

Аудитору надзвичайно важливо перевірити чи правильно визначено початкову вартість об'єктів основних засобів, бо на практиці є маса випадків, коли вона занижується за рахунок неприєднання до вартості, вказаної в договорі постачальника, додаткових витрат, пов'язаних із доставкою, навантаженням, розвантаженням та монтажем обладнання.

Необхідно аудитору перевіряти фактичну наявність основних засобів, звіряючи її з обліковими даними. Бувають випадки, що інвентарні номери взагалі не присвоюються, або присвоюються номери раніше списаних основних засобів.

Аудитору важливо перевірити також облік основних засобів, отриманих безкоштовно, прийнятих або зданих в оренду; оприбуткованих, як внесок в статутний фонд (капітал), правильність розподілу основних засобів за характером їх участі у виробництві (що знаходяться у виробництві, на реконструкції, в запасі або на консервації).

Аудитор, перевіряючи правильність документального оформлення оприбуткування основних засобів, повинен встановити чи заповнюються в документації всі реквізити, а якщо не заповнюються, то це призводить до того, що неправильно визначається норма, а при проведенні капітального ремонту основних засобів незаконно включаються у собівартість затрати, які мають бути віднесені на рахунок капітальних вкладень. Займаючись питанням списання основних засобів, аудитор повинен перевірити оприбуткування матеріальних цінностей, отриманих від ліквідації основних засобів. Якщо таке оприбуткування не проводилось, то не можна визначити правильними кінцеві результати від ліквідації основних засобів.

Перевіряючи операції, пов'язані із нематеріальними активами, аудитор повинен встановити таке:

-- законність і правильність включення цінностей до складу нематеріальних активів;

-- правильність віднесення на собівартість виробів вартість окремих програмних продуктів, які віднесені до нематеріальних активів і розраховані на випуск певної кількості виробів протягом року;

-- законність угоди і правильність визначення вартості квартир, куплених підприємством і віднесених до нематеріальних активів;

-- правильність нарахування зносу і щомісячне віднесення сум на собівартість продукції;

-- повноту відображення операцій, пов'язаних із вибуттям нематеріальних активів;

-- правильність нарахування податків, пов'язаних із нематеріальними активами;

-- чи не нараховується амортизація на нематеріальні активи, термін яких завершився;

-- відповідність даних аналітичного і синтетичного обліку нематеріальних активів та їх зносу записам Головної книги або інших аналітичних реєстрів.

11.5 Аудиторська перевірка операцій з виробничими запасами, матеріальними цінностями і товарами

Перевірка матеріальних цінностей -- це трудомістке питання, тому аудитори найчастіше застосовують вибірковий метод контролю і тільки в кращому випадку застосовують суцільний.

Аудит матеріальних цінностей треба починати із правильності визначення вартості їх заготівлі, звертаючи при цьому особливу увагу на правильність включення у собівартість заготівлі додаткових витрат, пов'язаних з придбанням матеріальних цінностей. Детально треба перевірити чи не включались у вартість заготівлі матеріалів витрати, пов'язані із утриманням працівників та інші витрати відділів постачання, збуту і складів зберігання. Варто уважно вивчити документообіг, визначений обліковою політикою підприємства із руху матеріальних цінностей. Після цього треба розпочати перевірку своєчасності та повноти оприбуткування на склади оплачених матеріальних цінностей. При цьому звертають увагу на причини ненадходження цінностей на підприємство, якщо оплата уже здійснена. Перевіряючи повноту оприбуткування вантажів, аудитор повинен перевірити і питання розгляду претензій по нестачах та надлишках вантажів. Чи ведеться облік претензій на рахунку 374 і чи розглядаються вони у визначені терміни.

Аудитор в процесі перевірки має обстежити склади, де зберігаються матеріальні цінності на предмет відповідності умов зберігання повному збереженню матеріалів.

Важливо перевірити також порядок організації та ведення бухгалтерського обліку виробничих запасів: чи ведеться облік в розрізі субрахунків, які передбачені планом рахунків до рахунку 20 та позабалансового рахунку 02.

Уваги потребує перевірка обліку та списання тари. Бувають випадки, коли в підприємствах вартість тари включають у вартість матеріалів, що категорично заборонено робити.

Важливою віхою аудиту є проведення вибіркових перевірок залишків матеріальних цінностей на складах інвентаризаційними комісіями підприємства, а також перевірка матеріалів за результатами річної інвентаризації згаданих цінностей. Тут необхідно детально перевірити правильність списання виявлених нестач та надлишків, а також прийняти заходи щодо винуватців.

Перевіряючи операції, пов'язані із списанням малоцінних і швидкозношуваних предметів, що стали непридатними, потрібно перевірити як оформлені акти на списання; чи затверджені документи на списання; чи правильно визначені результати від списання цих малоцінних і швидкозношуваних предметів; чи своєчасно відображені ці операції на рахунках бухгалтерського обліку.

Проводячи перевірку господарського інвентарю, необхідно встановити його фактичну наявність та порівняти з даними бухгалтерського обліку. Непоодинокі випадки, коли на підприємствах дорогі предмети з меблів зразу ж після їх придбання повністю списують у знос і тут же вони зникають у невідомому напрямку.

11.6 Перевірка дотримання законодавства про працю та розрахунків з оплати праці

Аудитор повинен перевірити дотримання на підприємстві Кодексу законів про працю (КЗПП) при прийнятті працівника на роботу, переведенні з одного місця роботи на інше, при звільненні з роботи у різних випадках. В процесі аудиту необхідно також проаналізувати доцільність і законність заключення договорів підряду, трудових угод, перевірити обсяги фактично виконаних робіт, проведення розрахунків за них і відображення чисельності та фонду заробітної плати.

Проводячи перевірку розрахунків з оплати праці, аудитор повинен:

-- перевірити встановлення посадових окладів заново прийнятим на підприємство працівникам;

-- визначити методу перевірки;

-- провести перевірку правильності ведення табелів обліку робочого часу;

-- провести звірку обсягу виконаних робіт (при відрядній оплаті праці) із кількістю випущеної та залишеної у незавершеному виробництві продукції або з іншим аналогічним показником;

-- перевірити відповідність чисельності вказаної в табелі і штатному розписі з чисельністю працівників у розрахунково-платіжних відомостях;

-- встановити законність нарахування премій, надбавок і доплат до основної заробітної плати працівників, а також правильність нарахувань по середньому заробітку в різних випадках;

-- провести порівняння показників графічно "до видачі на руки" в розрахункових відомостях із аналогічними показниками платіжних відомостей, доданих до касових документів;

-- звірити сальдо по рахунку 66 на кінець місяця із сумою виплаченої заробітної плати по платіжних відомостях в наступному періоді;

-- детально перевірити облік депонованої заробітної плати "шляхом* порівняння показників по рахунку 66/2 із карточками обліку депонованої заробітної плати;

-- перевірити правильність включення нарахувань за всіма підставами заробітної плати у собівартість продукції, робіт, послуг, а також правильність розподілу заробітної плати по рахунках затрат.

11.7 Аудит обліку затрат та калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг)

Аудит обліку затрат і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) проводиться з метою упорядкування виробничої діяльності та виявлення резервів для збільшення випуску продукції, поліпшення її якості та зниження собівартості, а також для підтвердження відображених в обліку затрат за звітний період.

Аудит розпочинають із вивчення організації виробничого процесу, технології виробництва, обґрунтованості замовлень на продукцію та її собівартість. Необхідно детально вивчити структуру затрат на утримання та експлуатацію обладнання, цехових, загальнозаводських і позавиробничих витрат та встановити правильність їх розподілу. Особливу увагу аудитори звертають на штрафи, пені, неустойки та інші види санкцій за порушення господарських договорів.

Технологічна дисципліна на підприємстві вивчається, починаючи із сортування, маркірування та упаковки виробленої продукції. Для того, щоб виявити випадки відвантаження покупцям неякісної та нестан¬дартної продукції, детально розглядають всі претензії та рекламації, встановлюють причини її випуску. Особливе значення набуває перевірка правильності обліку виробничого браку.

Аудит затрат на виробництво встановлює наявність планових калькуляцій та норм витрачання сировини і матеріалів. В процесі аудиту важливо перевірити дотримання встановленого порядку обліку та калькуляції собівартості продукції за окремими виробами. Важливе значення має вивчення організації обліку незавершеного виробництва та руху деталей за окремими стадіями обробки. Завершуючи аудит, аудитор повинен звернути увагу на правильність кореспонденції рахунку, що відображають затрати і собівартість продукції, а також їх реальність.

11.8 Аудиторська перевірка інвестицій

Аудитор, вивчаючи діяльність підприємств з українськими та зарубіжними інвестиціями, повинен знати особливості складу затрат на виробництво та обіг. Особлива увага приділяється вивченню фінансової і комерційної діяльності підприємств з іноземними інвестиціями, в тому числі з метою оподаткування. Для аудитора важливо дослідити конфліктні ситуації, зокрема у випадку порушення законодавства при фінансуванні об'єктів інвестицій, зловживань, при використанні цінних паперів у інвестиціях і т. д.

Аудитор досліджує дотримання порядку державної реєстрації інвестицій. Фінансування інвестиційної діяльності здійснюється за рахунок власних фінансових ресурсів інвестора, коштів від реалізації облігацій, банківських позик, коштів від продажу акцій, пайових та інших внесків юридичних та фізичних осіб.

Аудитору важливо вивчити як ці кошти використовуються, особливо цільові банківські внески, цінні папери, рухоме та нерухоме майно, майнові права, досвід та інші інтелектуальні цінності.

Інвестиції на відновлення основних фондів та приріст матеріально-виробничих запасів здійснюється у формі капітальних вкладень. Аудитор також звертає увагу на достовірність всіх джерел та показників про інвестиції, що відображаються в обліку та звітності.

11.9 Аудит ефективності зовнішньоекономічних операцій

З метою оцінки ефективності зовнішньоекономічних операцій використовують показники валютної (бюджетної) ефективності.

Показники валютної (бюджетної) ефективності експорту при розрахунках готівкою визначаються за такою формулою:

Ее = Ве / Зе,

де Ее -- коефіцієнт ефективності експорту; Ве -- чистий валютний виторг від експорту продукції, товарів (робіт, послуг), визначений за офіційним курсом НБУ; Зе -- повна собівартість експортованої продукції, товарів в національній валюті України. Показники валютної (бюджетної) ефективності імпорту при розрахунку готівкою визначають за формулою:

Еі=Зі / Ві,

де Еі -- коефіцієнт ефективності імпорту; Зі -- вартість реалізованої імпортної продукції вітчизняним замовникам в гривнях, за оптовими або договірними цінами за мінусом транспортних та інших накладних витрат; Ві -- загальна сума валютних витрат на імпорт продукції, товарів (робіт, послуг) в гривнях, за офіційним курсом НБУ на дату проведення оплати.

Ефективність зовнішньоекономічних операцій в економіці України розраховують за такими формулами:

Ее = Ве * Ккв / С + Неф *К,

Еі = Внв / Ві * Ккв,

де Ккв -- коефіцієнт кредитного впливу, що застосовується у випадку експорту та імпорту товарів у кредит;

С -- затрати на виробництво товарів;

Неф -- єдиний норматив ефективності в економіці України (0.15);

К -- капіталовкладення в основні і обігові фонди та інші одноразові затрати на виробництво або капіталомісткість продукції;

Внв -- вартість імпортної продукції в гривнях.

Нормальним явищем є ситуація, коли коефіцієнт експорту більший за одиницю, а коефіцієнт імпорту менший за одиницю: Ее > 1; Еі < 1.

Якщо ці коефіцієнти не відповідають встановленим значенням, то аудитор має проаналізувати причини відхилень і дати рекомендації підприємству щодо поліпшення ефективності експортно-імпортних операцій.

Запитання для самоперевірки

1. Розкажіть, будь ласка, про особливості аудиту грошових коштів.

2. Як грамотно провести аудиторську перевірку розрахункових операцій?

3. Опишіть методику аудиту кредитних операцій.

4. Проведіть аудиторську перевірку розрахунків за податки, збори та внески.

5. Яким чином можна забезпечити аудит операцій із основними засобами і нематеріальними активами?

6. Опишіть методику аудиту операцій із виробничими запасами, матеріальними цінностями і товарами.

7. Як кваліфіковано провести аудиторську перевірку дотримання законодавства про працю та розрахунків з оплати праці?

8. Що передбачає аудит обліку затрат та калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг)?

9. Як здійснити аудиторську перевірку інвестицій?

10. На підставі яких показників можна судити про ефективність зовнішньоекономічних операцій? Наведіть формули для її розрахунків.

ТЕМА 12. АУДИТ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ (РОБІТ, ПОСЛУГ) ТА ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

План

12.1 Мета перевірки, джерела інформації та завдання аудиту реалізації продукції (робіт, послуг) і фінансових результатів

12.2 Методика аудиту відвантаження та реалізації продукції (робіт, послуг)

12.3 Аудит достовірності показників фінансових результатів, їх суми та структури

12.1 Мета перевірки, джерела інформації та завдання аудиту реалізації продукції (робіт, послуг) і фінансових результатів

Одним із найскладніших видів аудиторських перевірок є експертиза реалізації продукції фінансових результатів і реального фінансового стану об'єктів підприємницької діяльності. Слід мати на увазі також високу ймовірність аудиторського ризику, оскільки від повноти виконаної роботи, об'єктивності висновку залежить правильність і повнота не менш важливого виду аудиту -- визначення фінансової стратегії підприємства.

При здійсненні аудиторської перевірки реалізації і фінансових результатів слід виходити насамперед з того, що діяльність будь-якого об'єкта підприємства містить дві взаємопов'язані сторони: господарську і фінансову.

Перша визначає залучені у виробничу діяльність виробничі активи (основний капітал), а друга -- вибір та величину використаних фінансових пасивів (ресурсів). Від їхньої організаційної взаємодії у господарському процесі і залежить фінансовий результат.

Аудит реалізації і фінансових результатів розпочинають із з'ясу¬вання, яку мету поставив перед собою виробник:

-- одержати максимум прибутку;

-- завоювати ринок;

-- втриматись на ринку тощо.

Лише після цього можна здійснити обґрунтований конкретний аналіз і підготувати достовірні висновки.

Джерелами даних для аудиту є:

-- звіт про фінансові результати (ф. 2);

-- декларація про прибуток підприємства, ПДВ і т. д.;

-- бухгалтерські реєстри з обліку виробничих витрат реалізації і фінансових результатів, журнали 5 та 6.

12.2 Методика аудиту відвантаження та реалізації продукції (робіт, послуг)

Відвантаження продукції здійснюється з використанням таких первинних документів:

-- накладні складу готової продукції;

-- товарно-транспортні накладні;

-- транспортні квитанції;

-- довіреності, а також пропуски на вивезення (винесення) продукції з території підприємства.

Аудитор зобов'язаний порівняти дати оформлення відповідних документів на відвантаження з датою відображення операції з відвантаження у відповідному обліковому реєстрі і дати оплати відвантаженої продукції за витягами з рахунку у банку. У випадку відхилень аудитор зобов'язаний вказати обліковим працівникам на проведення змін у звітних і облікових показниках.

Мета аудиторської перевірки:

-- встановлення правильності відображення у звітності:

-- фактичної виручки від реалізації продукції (робіт, послуг);

-- факт затрат на виробництво реалізації продукції (робіт, послуг);

-- прибуток від іншої реалізації;

-- позареалізаційних доходів;

-- визначення цін на реалізацію інших матеріальних цінностей, основних засобів та нематеріальних активів.

Перш за все аудитор знайомиться з методами оцінки реалізації (метод нарахування і метод реалізації), що зафіксований в обліковій політиці підприємства за звітний період, звертаючи увагу на її незмінність протягом всього контрольованого періоду.

Якщо аудитор виявив відхилення у показниках, він повинен встановити їх причину і вимагати від головного бухгалтера письмових або усних пояснень причин відхилень.

12.3 Аудит достовірності показників фінансових результатів, їх суми та структури

Наступним етапом аудиту є визначення впливу окремих чинників на величину фінансових результатів. Такими чинниками є: обсяг реалізації продукції, величина виробничої собівартості реалізованої продукції, величина комерційних витрат, ціни на товарну продукцію, структура та асортимент реалізованої продукції.

Аудитор повинен зібрати і підготувати до питань фінансових результатів аудиторський висновок. Для цього він повинен здійснити такі заходи:

-- провести загальну оцінку результативності фінансово-господарської діяльності, зіставивши запис і суми по рахунках 79 і 44;

-- для аналізу впливу рівня собівартості продукції (робіт, послуг) на прибутковість підприємства визначити три показники:

а) загальні;

б) умовно-постійні;

в) комерційні витрати в розрахунку на 1 грн. реалізованої продукції за звітний період та період , що йому передує.

-- визначити найбільш прибуткові види продукції;

-- підрахувати позареалізаційний результат, зіставивши позареалізаційний прибуток і збиток.

Запитання для самоперевірки

1. В чому полягає мета аудиту реалізації продукції (робіт, послуг) і фінансових результатів?

2. Вкажіть на джерела інформації та завдання проведення аудиту реалізації продукції (робіт, послуг) та фінансових результатів.

3. Опишіть методику аудиту відвантаження та реалізації продукції (робіт, послуг).

4. Як грамотно провести аудит достовірності показників, їх суми та структури?

ТЕМА 13. МЕТОДИ ТА ПРИЙОМИ ЕКСПРЕС-АУДИТУ БАЛАНСУ ПІДПРИЄМСТВА І ОЦІНКА ЙОГО ФІНАНСОВОГО СТАНУ

План

13.1 Методи і прийоми експрес-аудиту балансу підприємства

13.2 Оцінка фінансових ресурсів та майна підприємства

13.3 Оцінка платоспроможності (ліквідності) підприємства

13.1 Методи і прийоми експрес-аудиту балансу підприємства

Суть методики експрес-аудиту балансу полягає в тому, щоб швидко (оперативно) підтвердити достовірність відображених в балансі (ф. 1) даних про фінансово-господарські операції. Для цього необхідно провести поглиблену аудиторську перевірку первинних документів та іншої інформації, що характеризує фінансово-господарську діяльність суб'єкта господарювання, стан бухгалтерського обліку, його повноту, відповідність діючому законодавству та встановленим нормативно-правовим актам. Однак така перевірка займає багато часу, тому у разі потреби можна проводити експрес-аудит балансу, використовуючи такі прийоми:

1. Провести перевірку матеріалів інвентаризації майна, коштів та зобов'язань, а потім перевірити всю первинну документацію з інвентаризації: описи, акти, порівняльні відомості. Наявність готівки в касі та цінних паперів станом на 1 січня наступного за звітним роком має бути підтверджена актом перевірки, підписаним комісією.

2. Провести перевірку правил складання балансу, порівнюючи дані Головної книги з даними журналів-ордерів, а балансу з Головною книгою; правильності арифметичних підрахунків при визначенні окремих показників (статей балансу) та підсумку балансу.

3. Перевірити узгодженість показників, що повторюються у формах 1, 2, З та 4 річного звіту відповідно до рекомендацій Міністерства фінансів України. Тотожність показників під час перевірки їх узгодженості свідчать про правильність відображення у фінансовій звітності найважливіших показників господарсько-фінансової діяльності підприємства.

13.2 Оцінка фінансових ресурсів та майна підприємства

Джерела формування фінансових ресурсів, що вкладені в майно підприємства, поділяються на власні (внески учасників) та прирівняні до них залучені кошти. Їх можна відобразити в таблиці 1.

За даними таблиці 1 бачимо, що сума фінансових ресурсів (а відповідно і майна) збільшилась за рік на 7,7% або на 5537 тис. грн., в тому числі за рахунок власних джерел на 4758 тис. грн., або 85,9% приросту, а решта лише 779 тис. грн. за рахунок залучених коштів, що складає 14,1%.

Серед залучених коштів найбільше зросли короткотермінові кредити на 9,9%, розрахунки з кредиторами на 6,1%, а інші короткотермінові пасиви скоротились на 46,9%.

Фінансовий стан суб'єкта господарювання залежить не тільки від складу і структури джерел фінансових ресурсів, але й від їх розміщення і використання для придбання майна та здійснення розрахунків зі своїми партнерами.

Показники динаміки майна і підприємства подані в таблиці 2.

Дані таблиці 2 свідчать, що в структурі майна підприємства зросла питома вага обігових засобів і досягла 85,5%, а основні засоби -- знизились і складають 14,5%.

Найбільший ріст в структурі обігових засобів спостерігається за грошовими коштами та короткотерміновими фінансовими вкладеннями -- 26,6%, і за розрахунками з дебіторами -- 13,8%.

Основні (позаобігові) активи за рік зросли на 4,1%, тоді як обігові активи за цей же період зросли на 11,8%. Темпи приросту обігових активів в 2,9% вищі, ніж позаобігових активів, що визначає тенденцію до прискорення обіговості всієї сукупності коштів підприємства. Результатом її вивільнення коштів в найбільш мобільній формі -- грошових коштів. За рік вони зросли на 26,6%.

Важливе значення має доля затрат у виробничому потенціалі підприємства. Реальні активи, тобто основні засоби і виробничі запаси на початок року склали 25млн.982тис.грн., або 35,9% всіх активів, а на кінець року вони досягли 27541тис.грн., або 35,4%.

Як видно з таблиці, доля затрат у виробничий потенціал в активах підприємства недостатня. Ця тенденція явно несприятлива, що вказує на зниження виробничих можливостей підприємства.

13.3 Оцінка платоспроможності (ліквідності) підприємства

Фінансову стійкість підприємства можна охарактеризувати такою системою показників (коефіцієнтів), як :

1. Коефіцієнт незалежності (Кн) -- це доля джерел власних коштів у всьому майні підприємства (31874 /72310 = 0,441).

2. Коефіцієнт заборгованості (Кз) -- це співвідношення залучених коштів до власних коштів (40436 / 31874 = 1,269).

3.Коефіцієнт маневрування власними коштами (Км) -- це співвідношення власних обігових коштів до джерел власних коштів підприємств (17239 / 31874 = 0,541).

4. Коефіцієнт фінансової стійкості (Кфс) -- це співвідношення між всіма джерелами коштів та загальною вартістю майна підприємства. Оцінюючи фінансову стійкість підприємства, важливо визначити у загальній вартості майна долю всіх джерел коштів, які воно може використати в поточній діяльності без втрат для кредиторів (31874 / 72310 = 0,441).

5. Коефіцієнт інвестування (К інв.) -- це доля джерел власних коштів підприємства у покритті позаобігових активів (основних засобів) (31874 / 10876 = 2,931).

5. Коефіцієнт покриття запасів та затрат (Кпзз) -- це співвідношення власних обігових коштів до підсумку другого розділу активу балансу (17239 / 18314 = 0,941).

Оптимальні значення розглянутих нами коефіцієнтів є такі:

-- Кп = 0,5;

-- Кз = 0,5 - 1;

-- Км = 0,4 - 0,6;

-- Кфс = 0,5;

-- Кінв. > 1;

-- Кпзз = 0,5.

13.4 Оцінка платоспроможності (ліквідності) підприємства

Платоспроможність -- це один із найважливіших показників, що характеризують фінансовий стан підприємства. Її визначають за даними балансу на основі характеристики ліквідності обігових активів, тобто часу, необхідного для перетворення їх в готівку, як джерела коштів, з метою погашення короткотермінових зобов'язань підприємства.

Основними показниками платоспроможності (ліквідності) підприємства є:

1. Загальний коефіцієнт ліквідності або покриття (Клз) -- це співвідношення суми обігових коштів до суми короткотермінових зобов'язань підприємства.

2. Коефіцієнт швидкої (абсолютної) ліквідності (Клш) -- це співвідношення грошових коштів та короткотермінових фінансових вкладів (цінних паперів) до короткотермінових зобов'язань.

3. Проміжний коефіцієнт ліквідності (Клп) -- це співвідношення величини грошових коштів короткотермінових фінансових вкладень та розрахунків з дебіторами до короткотермінових зобов'язань підприємства. Теоретичні значення цих коефіцієнтів такі:

-- Клз = 3, але < 1;

-- Клш = 0,2 -- 0,25;

-- Клп = 0,7-- 0,8.

Запитання для самоперевірки

1. В чому полягає суть методики експрес-аудиту?

2. Які прийоми експрес-аудиту балансу може сьогодні застосовувати аудитор?

3. Яким чином можна здійснити виважену оцінку фінансових результатів та майна підприємства?

4. Якою системою показників (коефіцієнтів) можна проаналізувати фінансову стійкість підприємства?

5. Що потрібно зробити для оцінки платоспроможності (ліквідності) підприємства?

ТЕМА 14. ОБ'ЄКТИ, ПРИЙОМИ І ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ВНУТРІШНЬОГО АУДИТУ

План

14.1 Класифікація внутрішнього аудиту

14.2 Об'єкти внутрішньофірмової аудиторської перевірки

14.3 Методичні прийоми внутрішнього аудиту

14.4 Тестування внутрішнього контролю

14.5 Особливості внутрішнього аудиту з окремих напрямків господарювання

14.1 Класифікація внутрішнього аудиту

Внутрішній аудит поділяється на 3 види:

-- операційний (управлінський) аудит;

-- аудит на відповідність вимогам;

-- аудит фінансової звітності.

Операційний (управлінський) аудит включає в себе:

а) функційний (міжфункційний) аудит систем виробництва та управління -- це аудит, який проводиться для оцінки якості виконання функцій виробництва і управління будь-яким підрозділом (посадовою особою організації);

б) організаційно-технічний аудит систем виробництва і управління -- це аудит різних ланок систем виробництва та управління на предмет організаційної і технічної доцільності їх функціонування;

в) всесторонній аудит системи виробництва і управління -- це аудит досить поглиблений, який проявляється в сукупності організаційно-технічного функційного аудиту систем виробництва і управління та контролю елементів і процесів, що пов'язують підприємство із зовнішнім середовищем. Аудит на відповідність вимогам поділяється на два підвиди:

а) аудит на відповідність приписам виражає процедури аудиторського контролю на предмет дотримання підприємством законів та підзаконних актів і приписів апарату управління підприємством;

б) аудит на відповідність доцільності виражає процедури аудиторського контролю діяльності посадових осіб на предмет раціональності, розумності, обґрунтованості, корисності її продуктів.

Аудит фінансової звітності поділяється на:

-- плановий;

-- позаплановий.

14.2 Об'єкти внутрішньофірмової аудиторської перевірки

Об'єкти аудиту залежать від його форми і видів аудиторської діяльності. Мета внутрішнього аудиту -- допомогти керівництву і всьому колективу підприємства ефективно виконувати свої функції. Об'єктами внутрішнього аудиту є:

-- ведення бухгалтерського обліку;

-- достовірність звітності;

-- стан майна;

-- забезпеченість власними коштами (засобами);

-- фінансова стійкість;

-- платоспроможність;

-- система управління підприємством;

-- якість роботи економічних і технічних служб;

-- оподаткування і виконавча дисципліна;

-- планування і внутрішньогосподарський контроль;

-- нормування і стимулювання;

-- організація і технологія виробництва;

-- процеси господарської діяльності;

-- проектно-кошторисна документація і т. д.

14.3 Методичні прийоми внутрішнього аудиту

Методичні прийоми внутрішнього аудиту поділяють на три групи:

1. наукового мислення;

2. фактичного аудиту;

3. документального аудиту.

Прийомами наукового мислення є аналіз, синтез, індукція, дедукція, спостереження та порівняння, які широко застосовуються для всіх об'єктів і розділів внутрішнього аудиту.

Система методичних прийомів при проведенні фактичного аудиту передбачає інвентаризацію, обстеження, спостереження, лабораторні аналізи, експертні оцінки, контрольні обміри виконаних робіт, контрольний запуск сировини і матеріалів у виробництво

Система методичних прийомів при проведенні докумен¬тального аудиту передбачає зустрічну перевірку документів, логічне осмислення операцій, спосіб зворотного рахунку, коефіцієнтний спосіб, балансовий метод, статистичні і економіко-математичні методи.

14.4 Методичні прийоми внутрішнього аудиту

Для вивчення та оцінки системи внутрішнього контролю використовують два види тестів:

1. наскрізні тести;

2. тести узгодженості.

Наскрізні тести мають на меті підтвердити факти здійснення контрольних процедур під час виконання певних господарських операцій. Вони полягають у дослідженні наявності процедур контролю від початку здійснення операцій до її відображення у облікових реєстрах і звітності.

Тести узгодженості -- це тести, під час яких перевіряється здатність системи внутрішнього контролю вчасно попередити, виявити і виправити можливі відхилення (помилки). Ці види тестів відрізняються між собою метою, об'єктами, прийомами, а також значенням негативного результату тестування.

Об'єктом дослідження для наскрізних перевірок буде система контролю за здійсненням тих або інших основних операцій загалом. Під час перевірки на ефективність вивчаються лише сильні сторони контролю.

В обох випадках аудитор застосовує опитування, спостереження і прийоми документального контролю. Проте під час тестування на узгодженість він іноді повинен повторити ті прийоми контролю, які передбачені системою внутрішнього контролю замовника.

14.5 Особливості внутрішнього аудиту з окремих напрямків господарювання

Особливості внутрішнього аудиту зумовлені тими ж відмінностями, які є між внутрішньогосподарським контролем і ревізією. Якщо внутрігосподарський контроль безперервно здійснюється всіма економічними та технічними службами і при цьому охоплюються всі ділянки виробничої та фінансово-господарської діяльності, перевіряється робота всіх структурних підрозділів, то внутрішній контроль здійснюється періодично і тільки фахівцями-аудиторами з конкретної теми (об'єкта). Робота ж структурних підрозділів підприємства перевіряється, як правило, при вивченні (оцінці) системи управління. При цьому внутрішній аудит значно рідше використовує методичні прийоми фактичного контролю.

Внутрішній аудит відрізняється від ревізії за формальними ознаками і за суттю. Відповідно до формальних ознак аудит здійснюється як в обов'язковому порядку раз на 1-3 роки.

Документами, що підтверджують результати виконаної роботи є: при аудиті -- аудиторський висновок; при ревізії -- акт ревізії.

По суті, аудит відрізняється від ревізії цілями, завданнями, принципами, методичними прийомами, а також об'єктами дослідження.

Особливості внутрішнього аудиту чітко виявляються під час перевірки стану бухгалтерського обліку і достовірності. Така робота може здійснюватись протягом однієї аудиторської перевірки, де стан бухгалтерського обліку і достовірної звітності є єдиним напрямком (об'єктом).

Запитання для самоперевірки

1. За якими ознаками класифікують внутрішній аудит?

2. Що включає в себе операційний (управлінський) аудит?

3. Які підвиди аудиту передбачає аудит на відповідність?

4. За якою ознакою поділяють аудит фінансової звітності?

5. Назвіть об'єкти внутрішньо-фірмової аудиторської перевірки.

6. Які методичні прийоми застосовують в процесі проведення внутрішнього аудиту?

7. Як забезпечити тестування внутрішнього контролю?

8. В чому полягають особливості внутрішнього аудиту з окремих напрямів господарювання?

ТЕМА 15. АУДИТ ДІЯЛЬНОСТІ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ, ІНВЕСТИЦІЙНИХ ФОНДІВ, ТОВАРНИХ І ФОНДОВИХ БІРЖ ТА ІНШИХ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ

План

15.1 Аудиторська перевірка фінансових результатів діяльності комерційних банків

15.2 Аудит фінансового стану юридичних осіб -- учасників комерційного банку

15.3 Перевірка фінансової діяльності інвестиційних фондів

15.4 Аудит товарних і фондових бірж

15.5 Аудиторська перевірка інших юридичних осіб

15.1 Аудиторська перевірка фінансових результатів діяльності комерційних банків

В процесі аудиторської перевірки фінансових результатів діяльності комерційних банків необхідно:

-- перевірити достовірність, повноту обліку та звітності про фінансові результати діяльності банків;

-- провести оцінку виконання бізнес-плану в частині фінансових результатів;

-- визначити причини відхилень фактичних даних від планових та створити інформаційну базу для прийняття управлінських рішень з метою максимізації прибутку.

Основними показниками, що характеризують фінансові результати комерційного банку є:

-- валовий дохід від надання кредитних послуг;

-- прибуток (збиток) від кредитних операцій;

-- прибуток (збиток) від інших послуг;

-- доходи і витрати від позареалізаційних операцій;

-- валовий прибуток;

-- рентабельність.

В процесі аудиту важливо перевірити перш за все правильність і повноту обліку доходів банку, операційні та інші доходи. За даними первинних документів проводять перевірку правильності відображення в обліку доходів, а потім порівнюють дані аналітичного і синтетичного обліку доходів для визначення їх тотожності. Є також потреба провести перевірку правильності обліку отриманих штрафів, пені та інших економічних санкцій.

Витрати банку поділяються на дві групи:

-- операційні та інші витрати

-- витрати на утримання апарату управління.

Витрати банку перевіряють за даними первинних документів із наступним порівнянням з даними аналітичного і синтетичного обліку.

15.2 Аудит фінансового стану юридичних осіб-учасників комерційного банку

Комерційні банки створюються на комерційних засадах і працюють відповідно до закону про комерційні банки та інших законів України.

Оцінка фінансового стану підприємства -- учасника комерційного банку -- здійснюється за даними фінансової звітності (ф.1-5). Далі необхідно визначити достовірність звітності, її повноту та відповідність чинному законодавству і діючим нормативам. Для цього перевіряють первинні документи, відповідність даних аналітичного і синтетичного обліку записам у Головній книзі, а її даних даним балансу.

Крім того, треба перевірити чи підтвердили результати ретельно проведеної перед складанням річного звіту інвентаризації на кінець року дані балансу за статтями основних засобів, розрахунків та інших активів і пасивів. Якщо за результатами інвентаризації було виявлено розходження даних, тоді перевіряють чи правильно зроблені всі записи у реєстрах і на рахунках бухгалтерського обліку.

Контролюють також відповідність сум статей балансу за рахунками коштів у банку, позичок, отриманих від банків, даних про використання коштів на бюджетне фінансування і позабюджетних фондів даним зазначеним у витягах банків. По розрахунках з фінансовими і подат¬ковими органами має бути узгодження даних.

15.3 Перевірка фінансової діяльності інвестиційних фондів

Аудитор проводячи перевірку діяльності інвестиційних фондів повинен встановити правильність відображення в системі бухгалтерського обліку і звітності:

-- формування статутного капіталу;

-- організації та ведення обліку в депозитарії;

-- операції з акціями, що емітуються інвестиційним фондом;

-- затрат на діяльність інвестиційного фонду;

-- формування і використання фінансових результатів;

-- оцінки та складання звітності про вартість чистих активів;

-- нарахування та виплати дивідендів акціонерам;

-- ведення реєстру акціонерів,

-- нарахування та сплати податків з діяльності інвестиційних фондів;

-- операцій з цінними паперами;

-- правильності нарахування і сплати податку на операції з цінними паперами про проведення інвестиційним інститутом власної емісії;

-- інших операцій.

15.4 Аудит товарних і фондових бірж

Діяльність бірж відносять до посередницької діяльності, тому облік затрат на їх діяльність, визначення фінансових результатів та оподаткування здійснюється у звичайному порядку, як і для інших посередницьких організацій.

Аудитор, проводячи перевірку діяльності бірж використовує дані про результати біржової торгівлі на ринку цінних паперів, які біржі щомісячно подають Міністерству фінансів України.

Важливо також перевірити наявність на біржах карточок аналітичного обліку до субрахунку "Біржова діяльність" та синтетичного рахунку "Короткотермінові займи".

15.5 Аудиторська перевірка інших юридичних осіб

Аудит комерційної діяльності страхової компанії включає перевірку дохідної і видаткової частини страхових операцій. У дохідній частині перевірці підлягає відповідність договорів законодавчим актам, а надходжень -- сумам, вказаним у договорах.

Найбільш вразливим місцем обліку доходів страхування є облік доходів від повернутих сум спеціальних страхових резервів попередніх періодів.

У видатковій частині страхових операцій перевіряють:

-- відповідність сум із проведених виплат на погашення зобов'язань перед застрахованими страховими актами;

-- повноту і правильність оформлення первинних документів, що відображають витрати на господарські потреби, відрядження, канцелярські і оперативні витрати, витрати на утримання офісу і т. д.

-- чи відносять основну заробітну плату і винагороди страховим агентам на собівартість, чи за рахунок прибутку страхової компанії. Аудитор повинен зосередити свою увагу на таких питаннях аудиту

транспортних підприємств:

-- на виконанні основних показників роботи транспорту;

-- виявлення ефективності та якості виконання договірних зобов'язань;

-- встановлення причин і обставин аварій та пошкоджень транспортних засобів;

-- визначення правильності зберігання і обліку автотранспорту, а також наявності паспортів на технічні засоби;

-- встановлення правильності нарахування амортизаційних відрахувань на основні засоби транспортних підприємств;

-- перевірці правильності і доцільності списання автобусів та автомобілів;

-- вияснення дотримання норм витрачання і списання пально-мастильних матеріалів та автошин ;

-- перевірці правильного списання запасних частин на ремонти транспортних засобів;

-- встановлення індивідуального контролю за видачею премій водіям, які отримали економію пально-мастильних матеріалів та утримання сум із заробітної плати водіїв, які допустили перевитрати. Перевірка діяльності господарських товариств проводиться із врахуванням нормативно-правової бази цих підприємницьких структур, яка постійно змінюється і доповнюється. Зокрема, аудитор має добре знати Закони України про підприємства, підприємницьку діяльність, господарські товариства, цінні папери, фондову біржу тощо.

Аудитор повинен перевірити фінансовий стан господарського товариства, як виконуються зобов'язання перед акціонерами та іншими його засновниками. Чи не було серйозних конфліктів та із-за чого вони виникли, які перспективи розвитку господарського товариства.

Аудит підприємств з участю іноземного капіталу. Аудит цих підприємств має на меті встановити для чого створене таке підприємство; чи справді воно займається тими видами діяльності, які визначені у його статуті; яка доля іноземного капіталу в підприємстві і чи виконує іноземний партнер свої зобов'язання; чи вигідно нашій стороні розвивати дане підприємство і поглиблювати взаємини з іноземним партнером; що заважає діяльності і розширенню співробітництва між партнерами, а також дати пропозиції щодо поліпшення стану справ в підприємстві з участю іноземного капіталу.

Аудиторська перевірка підприємств малого бізнесу полягає в тому, щоб провести перевірку дотримання цими підприємствами законодавства України; встановити чи правильно і своєчасно вони сплачують податки, збори і внески; чи ефективно ними проводяться витрати і чи співставні вони з доходами; чи не зростає дебіторська і кредиторська заборгованість і якими факторами вона спричинена; чи регулярно нараховується і виплачується заробітна плата та її середній розмір; як часто, в яких розмірах і на які потреби використовуються підзвітні суми; за якою формою ведеться бухгалтерський облік і які первинні документи та облікові реєстри застосовуються на підприємстві; які штрафи і пені сплатило підприємство в поточному році, за що і на яку суму і т.д.

Запитання для самоперевірки

1.Що необхідно перевірити в процесі аудиторської перевірки фінансових результатів діяльності комерційних банків?

2. Назвіть основні показники, що характеризують фінансові результати комерційного банку.

3. Як перевірити доходи та витрати комерційного банку?

4. Розкажіть про методику оцінки (аудиту) балансового прибутку і рентабельності комерційного банку.

5.Яким чином необхідно проводити аудит фінансового стану юридичних осіб -- учасників комерційних банків?

6.Які показники характеризують фінансову стійкість (надійність) підприємства і за якими формулами вони розраховуються?

7. Розкажіть, будь ласка, про систему показників ліквідності обігових активів балансу.