Звітність з праці

· Грошові та майнові внески засновників (ТОВ «Агро Інвест Україна»);

· Доходи, що одержані в результаті господарської діяльності ДП «ЛАН»;

· Майно, безоплатно передане підприємству іншими юридичними та фізичними особами;

· Кредити банків та інших кредиторів;

· Інші джерела, не заборонені діючим законодавством України.

Майно підприємства складається із статутного, резервного та інших фондів, створюваних за рішенням засновника.

Статутний капітал ДП «ЛАН» складає 50000,00 (п'ятдесят тисяч) гривень, що становить 100% (сто відсотків) статутного капіталі підприємства і сформований за рахунок пайових внесків ТОВ «Агро Ін вест Україна».

Статутний капітал може збільшуватися за рахунок прибутку, отриманого від господарської діяльності, а в разі необхідності за рахунок внесків засновника, тобто ТОВ «Агро Інвест Україна».

В управлінні ДП «ЛАН» зберігаються посадові інструкції, де є відповідно інструкції відповідальних виконавців.

Служби бухгалтерського обліку виконують наступні функції:

· Централізоване встановлення та підтримка єдиних правил бухгалтерського обліку для господарських операцій і розроблення правил для нових операцій, що плануються на підставі нормативних актів;

· Ведення регістрів бухгалтерського обліку відповідно до основних вимог Інструкції з ведення бухгалтерського обліку та облікової політики підприємства;

· Підтримка внутрішнього плану рахунків;

· Своєчасна підготовка, перевірка і надання внутрішньої та зовнішньої фінансової звітності;

· Встановлення централізованого бухгалтерського контролю за застосуванням правил облікової політики та достовірності фінансової звітності.

На працівників служби бухгалтерського обліку не може покладатися відповідальність за зберігання і видачу матеріалів інвентарю, реєстрацію і видачу шляхових листів, іншими господарськими операціями, які в подальшому відображаються ними у бухгалтерському обліку.

Головний бухгалтер підприємства безпосередньо підпорядкований і підзвітний генеральному директору підприємства.

Головний бухгалтер (його заступник) організовує перевірку стану бухгалтерського обліку:

· Організацію бухгалтерського обліку господарсько - фінансову діяльність підприємства і контроль за ощадливим використанням матеріальних, фінансових і трудових ресурсів підприємства; забезпечує раціональну організацію обліку і звітності підприємства і його підрозділів; використовує прогресивні методи бухгалтерського обліку і контролю; організовує облік грошових коштів, товарно - матеріальних цінностей і основних засобів, які надходять на підприємство, своєчасне відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій, пов'язаних з їхнім рухом, облік витрат виробництва і обігу, виконання кошторисів витрат, реалізація продукції, виконання робіт (послуг); результатів господарсько - фінансової діяльності підприємства, а також фінансових, розрахункових і кредитних операцій;

· Контроль за законністю, своєчасністю і правильністю їх оформлення;

· Упорядкування економічно - обґрунтованих звітних калькуляцій по собівартості продукції;

· Розрахунки з працівниками по заробітній платі;

· Правильне нарахування і перерахування платежів у бюджет;

· Погашення у встановлені строки платежів по позичках.

Здійснює контроль за дотримання порядку оформлення первинних документів:

· Розрахунків і платіжних зобов'язань;

· Витратою фонду заробітної плати;

· Встановленням посадових окладів;

· Проведення інвентаризації коштів, товарно - матеріальних цінностей, перевірок в організації бухгалтерського обліку звітності з метою виявлення внутрішньогосподарських резервів, усунення втрат і непродуктивних витрат;

· Вживає заходів по попередженню недостач, незаконної витрати коштів і товарно - матеріальних цінностей, порушення фінансового і господарського законодавства;

· Бере участь в оформленні матеріалів по недостачах і розкраданням;

· Контролює передачу необхідних матеріалів у слідчі і судові органи;

· Забезпечує своєчасне і достовірне складання бухгалтерської звітності й представлення її в установленому порядку у відповідні органи;

· Надає методичну допомогу працівникам підрозділів підприємства з питань бухгалтерського обліку.

На головного бухгалтера, який виконує організаційні й контрольні функції, не можуть покладатися обов'язки керівника за тимчасової його відсутності, а також обов'язки щодо безпосереднього виконання бухгалтерських операцій.

Трудовий колектив ДП «Лан» становлять громадяни України та інших держав, які власною працею беруть участь у його діяльності на підставі трудового договору (угоди, контракту).

Підприємство самостійно встановлює форму та систему оплати праці, а також інших видів доходів працівників.

Таблиця 2.1.

Основні показники фінансових результатів ДП «ЛАН»

У 2008-2009 рр., тис. грн.

№ п/п	Показник	Період	Зміни за звітний період
		2009	2008	Тис. грн.	%
1	Чистий дохід (виручка) від реалізації	165866,3	120835,4	+45030,9	+37,27
2	Собівартість реалізованої продукції	139270,2	98948,4	+40321,8	+40,75
3	Валовий прибуток	26596,1	21887	+4709,1	+21,5
4	Інші операційні доходи	909,5	947,6	-38,1	-4,02
5	Адміністративні витрати	6898,3	9863,3	-2965	-30,06
Продовження таблиці 2.1
6	Витрати на збут	9093,1	4374,8	+4718,3	+107,9
7	Інші операційні витрати	3373,3	5218,5	-1845,2	-35,36
8	Прибуток від операційної діяльності	8140,9	3378	+4762,9	+141
9	Інші фінансові доходи	1936,7	1058,5	+878,2	+82,97
10	Інші доходи	10195,9	2490,4	+7705,5	+309,4
11	Фінансові витрати	3836,8	2613,7	+1223,1	+46,8
12	Інші витрати	10931,4	166,8	+10764,6	+6453,6
13	Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування	5505,3	3846,4	+1658,9	+43,13
14	Податок на прибуток	1660,53	1553,92	+506,61	+32,6
15	Чистий прибуток	3844,78	2392,48	+1452,29	+60,7

Дані таблиці 2.1 свідчать про збільшення чистого доходу від реалізації продукції на 37,27%. Дане збільшення відбулося за рахунок збільшення випуску та реалізації продукції у звітному році у порівнянні з попереднім. Відповідно збільшилася реалізація продукції на 40, 75%. Валовий прибуток від реалізації продукції збільшився на 21,5%, що пояснюється більшими темпами росту собівартості продукції в порівнянні з темпами росту чистого доходу від реалізації продукції. Також виходячи з аналізу фінансових результатів діяльності ДП «ЛАН», видно, що відбулося збільшення чистого прибутку, основною причиною чого виявилося значне збільшення суми по статті «Інші доходи» та значного зменшення адміністративних витрат підприємства.

Дочірнє підприємство «ЛАН» здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів господарської діяльності, а також веде статистичну звітність і подає її в установчому обсязі органам статистики.

Заборгованість по виплаті заробітної плати на підприємстві немає. Підприємство працює стабільно і прибутково.

2.2. Особливості складання та подання звіту з праці

Звіт 1-ПВ «Умови праці» містить 2 розділи:

· Розділ І. Стан умов праці;

· Розділ ІІ. Пільги та компенсації за роботу із шкідливими умовами праці та за особливий характер праці.

Згідно із Інструкцією №542 звіт за формою 1- ПВ (умови праці) складають підприємства, організації, незалежно від форм власності та організаційно - правових форм господарювання, що відносяться до секцій (груп) Класифікації видів економічної діяльності (КВЕД) наведених у таблиці 2.1. Таблиця 2.1.

Секції та групи КВЕД, за якими подається звітність

форми №1- ПВ(умови праці) [8, ст. 557]

Код КВЕД	Назва секцій (груп)
секції	групи	Сільське господарство, мисливство та лісове господарство у тому числі:
А	01.1	Рослинництво
	01.2	Тваринництво
	01.3	Вирощування культур у поєднанні з тваринництвом
	01.4	Надання послуг у галузі рослинництва та тваринництва
С		Добувна промисловість
D		Обробна промисловість
E		Виробництво електроенергії, газу та води
F		Будівництво
I		Транспорт (включаючи пошту та зв'язок)

Заповнення сітки кодів адресної частини є обов'язковим і здійснюється згідно з довідкою єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Звіт за формою 1-ПВ (місячний) «Звіт з праці» подається органу Державної статистики за місцем знаходження підприємства, організації, їх структурними підрозділами, що визначені за переліком органів державної статистики не пізніше 7-го числа після звітного періоду. [8, ст. 559]

Одночасно за звітом за останній місяць кожного кварталу (січень-березень, січень-червень, січень-вересень та січень-грудень) подають звіти за формами №1-ПВ (квартальна) та 3-ПВ(термінова-квартальна) «Звіт про використання робочого часу».

Форми статистичної звітності №1-ПВ (місячна) складається за даними первинної звітності та бухгалтерського обліку у відповідності з платіжними документами, за якими працівникам були здійснені нарахування та проведені розрахунки по заробітній платі.

Звіт №1-ПВ(місячна) має 2 розділи:

· Розділ І. Кількість працівників та фонд оплати праці;

· Розділ ІІ. Заборгованість перед працівниками по заробітній платі та допомога із соціального страхування. [8, ст. 559]

Таблиця 2.2

Звіт №1-ПВ (місячна) [8, ст. 540-541]

Код рядка	Зміст інформації, що вказується
Розділ І. Чисельність працівників та фонд оплати праці. Рядок 1010	Відображається середньооблікова чисельність усіх працівників в еквіваленті повної зайнятості, яка обчислюється згідно з Крім штатних працівників, слід включати і працівників, що перебувають в обліковому складі та залучені до роботи за договорами і мали нарахування із фонду оплати праці. При визначенні середньооблікової чисельності працівники, які відпрацювали більше встановленого фонду, враховуються: - як одна фізична особа, якщо час відпрацьовано понаднормово; пропорційно оплаченому часу у випадку, якщо працівник оформлений більше ніж на одну ставку тобто 1,25; 1,5 фізичних осіб.
Продовження табл. 2.2
Рядок 1020	Відображається фонд оплати всіх працівників, які перебували у трудових відносинах з підприємством у звітному періоді. Згідно із інструкцією зі статистики заробітної плати. У цьому рядку також відображаються суми, нараховані з фонду оплати праці іншим особам (членам ради стаціонарного товариства, працівникам профспілкових організацій, які не перебувають у штаті підприємства). До складу фонду оплати праці не входять: - суми зазначені у розділі 1У Інструкції зі статистики заробітної плати; - суми зборів на обов'язкове державне соціальне страхування, сплачені страховиками; - суми по допомозі по тимчасовій непрацездатності незалежно від джерела покриття цих витрат.
Рядок 1030	Відображається сума податку з доходу фізичних осіб врахованого у рядку 1020
Рядок 1040	Відображається середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу, що розраховується згідно з пунктом 3.3. Інструкції зі статистики чисельності працівників. При цьому слід врахувати, що до цього показника не враховуються працівники, прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств (зовнішні сумісники).
Рядок 1050	Враховується кількість людино - годин, за які працівникам здійснені нарахування з фонду оплати праці, тобто відпрацьований час, включаючи надурочні, період відпусток в частині, що припадає на робочі дні.
Рядок 1060	Відображаються фактично відпрацьовані працівниками людино - годин, враховуючі надурочні й відпрацьовані у вихідні святкові та неробочі дні, за період службових відряджень, а також людино - години роботи надомників.
Рядок 1070	Відображається сума фактичних нарахувань по заробітній платі штатних працівників, врахованих у рядку 1040.
Розділ 11. Заборгованість перед працівниками із виплати заробітної плати та допомоги по соціальному нарахуванню	Заповнюється тільки тими підприємствами, які не розрахувалися з працівниками по заробітній платі, на 1-ше число місяця, наступного після звітного періоду.
Закінчення табл.2.2
Рядок 2010	По графі 1 відображається загальна сума заборгованості із виплати заробітної плати всім категоріям працівників, а саме - працівникам облікового складу;тим, хто не перебуває в обліковому складі підприємства (сумісники та працюючі за договорами); звільненим працівникам. Заборгованою вважається сума, яка включає всі нарахування із фонду оплати праці, за винятком обов'язкових утримань, яка не виплачена до 1- го числа місяця, наступного за звітним.
Рядок 2020	Відображається заборгованість з виплатами заробітної плати, яка нарахована за попередні роки тобто за період до 2 січня звітного року.
1	2
Рядок 2030	Відображається сума заборгованості із виплати заробітної плати штатним працівникам, які нараховані у рядку 1040 першого розділу.
Рядок 2050-2070	Зазначена кількість розподіляється за терміном заборгованості. Він визначається для кожного працівника окремо за місяць, за які не виплачено заробітну плату.
Рядок 2080	Відображаються кошти, які виплачено в звітному році в рахунок погашення заборгованості за попередні роки.
Рядок 2090-2100	Суми заборгованості працівникам які пов'язані з допомогою по тимчасовій непрацездатності - за рахунок власних коштів та фонду соціального страхування.
Рядок 2110	Відображається сума заборгованості із страхових виплат потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, за рахунок коштів підприємства.

Звіт має 3 розділи, заповнюється за період з початку року по І і ІІ розділах, а розділ ІІІ заповнюється за останній місяць кожного кварталу (березень, червень, грудень):

· Розділ І. Склад фонду оплати праці та інші виплати;

· Розділ ІІ. Кількість та фонд оплати праці окремих категорій працівників (за період з початку року);

· Розділ ІІІ. Розподіл працівників за розмірами заробітної плати. [8, ст. 559,564].

Порядок складання звіту

У першому розділі відображається така інформація:

· Відображається структура фонду оплати праці штатних працівників;

· Відображаються суми, нараховані працівникам відповідно до Закону України «Про компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, згідно з порядком, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України» від 20.12.1997 р. №27 зі змінами і доповненнями. Зазначені суми нараховуються і виплачуються у тому ж місяці коли здійснюється виплати заборгованої заробітної плати;

· Відображаються суми, нараховані працівникам відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення; згідно з порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 7.05.1998 р. №663 зі змінами і доповненнями»;

· Відображається оплата праці, нарахована натурою;

· Відображаються суми доходів дивідендів, процентів, які нараховані згідно з акціями, внесків та договорів оренди земельних ділянок та майнових паїв фізичним особам, які працюють на підприємстві і входять до облікової чисельності штатних працівників.

Розділ ІІ. Чисельність та фонд оплати праці окремим категоріям працівників відображає таку інформацію:

· відображається чисельність жінок, які включені до розрахунку середньооблікової чисельності штатних працівників. До розрахунку не включаються жінки, які знаходяться у відпустці з вагітності та пологів, або у відпустках по догляду за дитиною;

· Враховується чисельність та фонд оплати працівників, які прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств та зайнятих за договорами цивільно - правового характеру.

Розділ ІІІ. Розподіл працівників по розмірам заробітної плати відображає таку інформацію:

· Відображається чисельність працівників, які відпрацювали 50% і більше табельного фонду робочого часу встановленого на місяць, або не перебували в оплачених відпустках, відрядженнях;

· Здійснюється розподіл визначеної чисельності залежно від розмірів нарахованої заробітної плати;

· Відображається чисельність штатних працівників, які повністю відпрацювали відповідний місяць, тобто 100% фонду робочого часу, встановленого в колективному договорі підприємства і який не перевищує норму робочого часу згідно з КЗПП. [5, ст. 542-543]

Звіт про витрати на утримання робочої сили за формою №1-РС - поштова (таблиця) подається підприємствами, установами, організаціями, що включені до вибіркової сукупності об'єктів обстеження, за вказівкою органу державної статистики за місцем знаходженням (раз на 2-3 роки) не пізніше 7-го березня - органу державної статистики за місцем знаходженням. Заповнені дані цього звіту є конфіденційною інформацією.

Звіт за формою №1-РС включає 2 розділи і довідкову таблицю. У першому розділі наводяться такі дані:

· Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу;

· Крім того середня чисельність;

· Сумісників (зовнішніх);

· Працюючих за договорами;

· Середньооблікова чисельність персоналу в еквіваленті повної зайнятості;

· Кількість не відпрацьованих людино - годин, що були оплачені;

З них:

· Працівникам, які знаходилися у відпустках (основних, додаткових);

· Працівникам, які перебували у відпустках за ініціативою адміністрації або переведені на неповний робочий день, тиждень;

· Інші невідпрацьовані, але оплачені людино - години (наприклад, за період навчання у системі підвищення кваліфікації, пільгові години підліткам, за виконання державних та громадських обов'язків та інше);

· Загальна кількість оплачених людино - годин;

· Норма тривалості робочого часу, встановлена колективним договором, годин на тиждень на одного працівника.

Для заповнення даних звіту використовують дані первинних документів обліку робочого часу, документи про нарахування заробітної плати, накази по кадрам, лікарняні листки, дані колективного договору.

У другому розділі наводяться складові частини на утримання робочої сили, в тому числі структура витрат на оплату праці та витрати підприємства на соціального спрямування. Зокрема, відображаються витрати підприємства на оплату житла працівників, на їх соціальне забезпечення (плата у фонди соціального страхування та нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок підприємства за перші 5 днів непрацездатності,) витрати на професійне навчання, витрати на утримання громадських служб, попутки, що відносяться до витрат на робочу силу.

У довідці наводять суму нарахованого податку з доходу фізичних осіб і внесків на обов'язкове державне пенсійне і соціальне страхування із заробітної плати штатних працівників та суми нарахованої допомоги по соціальному страхуванню (по тимчасовій непрацездатності, з вагітності та пологів, при народженні дитини).

Підписують звіт керівник та головний бухгалтер підприємства. [8, ст. 568, 571].

Отже, підприємства подають у органи статистики такі форми звітності:

· 1 - ПВ (умови праці) «Звіт про стан та умови праці, пільги та компенсації за роботу за шкідливими умовами праці»;

· 1- ПВ «Звіт з праці» (11.08. 2004 № 472), місячна - термінова;

· 1- ПВ «Звіт з праці» (11.08.2004 № 472), квартальна - термінова;

· 1 - РС «Витрати на утримання робочої сили».

2.3. Аналіз звітності з праці ДП «ЛАН»

З розвитком ринкових відносин зростає роль економічного аналізу, як основи прийняття управлінських рішень, змінюються методики їх проведення. Останніми роками в Україні зростає свобода бухгалтера у визначенні методології ведення бухгалтерського обліку (визначенні облікової політики), що веде і до зростання вимог до бухгалтера, який цю звітність аналізує.

Аналіз звітності з праці - це процес, який має на меті дати оцінку поточного та минулого стану праці на результати діяльності підприємства. При цьому першочерговою метою є визначення умов праці та забезпечення відносно відповідних умов праці та вплив її на діяльність підприємства. [7, ст. 325]

Аналізуючи звітність з праці можна визначити:

· аналіз структури персоналу;

· аналіз руху робочої сили. [6, ст. 175]

Для проведення аналізу структури чисельності працюючих необхідні наступні дані, які наведені у таблиці 2.1.

Таблиця 2.2.

Дані для аналізу структури чисельності працюючих

Показники	Попередній рік	Звітний рік	Відхилення
1	2	3	4
Весь персонал підприємства	130	124	-14
Промислово-виробничий персонал	120	121	1
У тому числі: 1.Робітники	115	117	2
2.Керівники	4	2	-2
Продовження табл. 2.2
3.Фахівці	110	115	-5
4.Технічні службовці	4	1	3
Персонал зайнятий у не промисловій сфері	5	2	-3

Відповідно до таблиці 2.2 на підприємстві спостерігається зростання кількості робітників з 115 до 117чоловік, як у той час кількість керівників, фахівців і працівників не промислової групи знизилося відповідно на 2, 5, 3. Для аналізованого підприємства ДП «ЛАН» ТОВ Агро Інвест Україна це безсумнівно позитивна тенденція, тому що збільшилася кількість працівників безпосередньо виробляючу продукцію, що спричиняє зростання виробництва, а скорочення управлінського персоналу зменшує відповідно витрати з управління.

По об'єктивних і суб'єктивних причинах чисельність персоналу змінюється. У процесі аналізу руху робочої сили розраховують і рівняють з попередніми періодами наступні коефіцієнти руху робочої сили. [11, ст. 146]

1.Коефіцієнт обороту кадрів по прийому:

К об. Прий. =Загальна кількість прийнятого на роботу персоналу / Середньоспискова чисельність робітників ( 2.1)

2.Коефіцієнт обороту кадрів з вибуття:

К об. Виб. = загальна кількість ви бувшого персоналу / Середньоспискова чисельність робітників (2.2)

3. Коефіцієнт плинності кадрів:

К плин. = чисельність звільнених за прогули, інші порушення трудової дисципліни та звільнені за власним бажанням, крім тих, що пішли в армію, на пенсію / Середньоспискова чисельність робітників (2.3)

Дані для визначення руху робочої сили наведені в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Аналіз руху робочої сили, чол.

Показники	Базисний рік	Звітний рік	Абсолютне відхилення
Прийнято на підприємство	60	70	+ 10
Вибуло з підприємства	64	75	+ 11
У тому числі: - за власним бажанням	16	30	+ 14
- на пенсію, іншими причинами, передбаченими законодавством	30	20	- 10
- за порушення трудової дисципліни	2	5	+ 3
- за невідповідність зайнятій посаді	16	15	+ 1
Середньоспискова чисельність працівників на початок періоду	90	100	+ 10
Коефіцієнт з обороту: - з прийому	0,67	0,7	-0,03
- з вибуття	0,71	0,75	-0,04
Коефіцієнт плинності	0,67	0,7	-0,03

Проведемо розрахунок коефіцієнтів руху робочої сили:

1. К об. Прий. Б. = 60/90=0,67

К об. Прий. О = 70/100= 0,7

2. К об. Виб. Б.= 64/90=0,71

К об. Виб. О.= 75/100=0,75

3. К плин. Б.= 16+30+2+16/90=0,67

К плин. О. = 30+20+5+15/100=0,7

З наведених даних видно, що спостерігається негативна тенденція підвищення плинності кадрів за звітний період.

Зростання коефіцієнту плинності викликаний першу чергу збільшенням числа звільнених за власним бажанням на 14 чоловік, а також погіршення рівня виробничої дисципліни, що призвело до звільнення п'ятьох працівників.

У розглянутих періодах зберігається тенденція перевищення коефіцієнта обороту з прийому над коефіцієнта обороту з вибуття. Це свідчить про те, що підприємство проводить цілеспрямовану політику з відновлення кадрів, залученню до роботи на підприємстві.

РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЗВІТНОСТІ З ПРАЦІ

3.1. Порядок ведення звіту з праці з використанням комп'ютерних систем і технологій

Ведення обліку праці і заробітної плати за допомогою програми «1С: Бухгалтерія 7.7»

Бухгалтерський облік розрахунків з оплати праці та утримань із заробітної плати ведеться на рахунках 66 «Розрахунки з оплати праці», 64 «Розрахунки за податками та платежами» та 65 «Розрахунки за страхуванням» в розрізі таких субрахунків:

· 661 «Розрахунки за заробітною платою»;

· 662 «Розрахунки за депонентами»;

· 6641 «Прибутковий податок»;

· 651 «За пенсійним забезпеченням»;

· 652 «За соціальним страхуванням»;

· 653 «За страхуванням на випадок безробіття»;

· 654 «За індивідуальним страхуванням»;

· 655 «За страхуванням майна».

На субрахунках 65 «Розрахунки за страхуванням» ведеться аналітичний облік в розрізі виду субконто «Податки і відрахування», якому відповідає однойменний довідник.

Існуюче настроювання плану рахунків і аналітичного обліку в розрізі двох видів субконто: «Співробітники» і «Місяць нарахування заробітної плати».

Виду субконто «Співробітники» відповідає довідних «Співробітники», що стає доступним через меню Довідники - Співробітники і використовується також для ведення аналітичного обліку за рахунками 372 «Розрахунки з підзвітними особами», 3775 «Розрахунки з робітниками і службовцями за іншими операціями» тощо.

Діалогове вікно перегляду і редагування даних по конкретному співробітнику має чотири закладки:

1. Загальні з такими реквізитами:

· Табельний номер - вказується індивідуальний табельний номер працівника відповідно до прийнятої на підприємстві системі кодування;

· П.І.П - вказується прізвище та ініціали співробітника;

· Посада - записується посада, яку займає працівник на підприємстві;

· Фірма, в котрій працює співробітник - вказується фірма, де працює співробітник. Реквізит доступний до того моменту, поки елемент довідника не записаний;

У випадку коли дане підприємство є для співробітника основним місцем роботи, - потрібно встановити прапорець Основний.

2. Дані по з/п з такими реквізитами:

· Оклад/тариф - вказується сума місячного окладу або погодинного тарифу;

· Аванс - вказується розмір авансу;

· Кількість пільг - вказується кількість пільг з прибуткового податку;

· Рахунок витрат - при заповненні цього реквізиту, треба звернути увагу на два моменти :

- якщо підприємство для обліку витрат використовує 8 -й і 9 - й класи рахунків або лише 8-й, то суми різноманітних нарахувань по співробітнику за замовченням будуть відображені по дебету рахунка 81 «Витрати на оплату праці» в розрізі таких субрахунків:

811 «Виплати за тарифами та окладами» - витрати на виплату основної заробітної плати персоналу відповідно до системи оплати праці, прийнятої на підприємстві;

812 «Премії та заохочення» - витрати на виплату додаткової заробітної плати (премії, заохочення тощо) персоналу відповідно до системи оплати праці, прийнятої на підприємстві;

813 «Компенсаційні виплати» - витрати на гарантійні та компенсаційні виплати персоналу, пов'язані з індексацією заробітної плати тощо, в порядку і розмірах, передбачених законодавством;

814 «Оплата відпусток» - витрати на оплату щорічних відпусток персоналу підприємства або щомісячні відрахування на створення забезпечення майбутніх виплат відпусток;

815 «Оплата іншого невідпрацьованого часу» - витрати на виплати персоналу підприємства за невідпрацьований час, що передбачені законодавством;

816 «Інші витрати на оплату праці» - витрати на оплату праці, які визначаються елементами на оплату праці;

- якщо підприємство для обліку витрат використовує лише 9-й клас рахунків, всі вище згадані нарахування будуть віднесені на відповідний рахунок цього класу (при цьому реквізит Рахунок витрат може залишатися незаповненим). Якщо суми нарахувань по співробітнику необхідно віднести на інший рахунок витрат, відмінний від вказаного за замовчуванням, його необхідно записати в реквізиті Рахунок витрат;

· Вид витрат - обов'язків для заповнення реквізит, що визначає аналітику витратного рахунку (або рахунків) (наприклад, заробітна плата адміністративного апарату);

3.Паспортні дані - містить реквізит: Серія і номер паспорта, коли і ким виданий, Адреса співробітника, Телефон співробітника;

4. Податкові дані - містить реквізити: Індивідуальний податковий номер. Назва податкової інспекції, Адреса податкової інспекції.

Через очевидність особистих роз'яснень по заповненню останні реквізити не потребують.

Для нарахування заробітної плати працівникам підприємством використовується документ Нарахування ЗП (меню Документи - Зарплата - Нарахування ЗП).

Діалогова Фома даного документа для введення вхідних даних містить дві закладки :

1. Основні з такими реквізитами:

· Вид виплати - основний реквізит, який визначає подальше використання документа Нарахування ЗП. Він може набути значення, а саме:

- Основна зарплата - відбувається нарахування основної заробітної плати співробітника підприємства, розрахунок сум відрахувань у бюджет на державні цільові фонди, автоматичне формування проведень. За допомогою кнопки Друк можна отримати форми таких первинних документів: платіжна відомість, розрахунково - платіжна відомість, зведення відрахувань до державних цільових фондів, розрахункові картки для співробітників.

- Аванс відбувається нарахування авансу співробітникам підприємства. Суми авансу з довідника Співробітники автоматично записують в графу До видачі табличної частини документа, про існує можливість редагування сум авансу вручну. Після заповнення всіх реквізитів формується документ «Відомість нарахування авансу», який бухгалтерських проведень не генерує, на відміну від вказаних вищих первинних документів.

- Внесення - вид виплат, що призначений для запису вступного сальдо для розрахунками з оплати праці на початку роботи з типовою конфігурацією «1С: Бухгалтерія 7.7 »

· Рахунок оплати праці - визначається бухгалтерський рахунок (субрахунок) розрахунків з оплати праці;

· Середньоспискова чисельність співробітників - визначається величина, що визначає середньоспискову чисельність працівників;

· Кількість робочих днів - записується кількість робочих днів у поточному періоді нарахування заробітної плати.

2. Додатково - визначається бухгалтерський рахунок витрат, на який списується сума комунального податку, аналітика даного рахунку, рахунок обліку валових витрат.

Табличну частину документа можна заповнювати двома способами:

1. - по кожному співробітнику окремо - клацнувши мишкою в першому рядку стовпця Співробітники і вибрати необхідний елемент;

2. - по всьому списковому складу - натиснувши кнопку Заповнити. При цьому автоматично заповнюється стовпці: Співробітники, Нараховано (Аванс), Днів.

Суми додаткових нарахувань (відпускні, лікарняні тощо) необхідно внести в табличну частину документа вручну.

Для автоматичного розрахунку сум основних утримань по кожному працівнику необхідно скористатися кнопкою Розрахувати, що розміщена в нижній частині діалогового вікна.

Для реалізації операцій з виплати заробітної плати призначений документ Виплата ЗП. Цей документ формує платіжні відомості та створює бухгалтерські проведення з виплати заробітної плати (заборгованості із виплати заробітної плати) працівникам.

Діалогова форма даного документа містить такі реквізити:

· Період - визначається період, за який буде здійснюватися виплата заробітної плати співробітникам підприємства;

· Вид виплат та Рахунок оплати праці - значення, що можуть набути дані реквізити аналогічні як і в документі Нарахування ЗП;

· Відсоток виплати - вказується відсоток від суми, що планується до видачі;

· Каса - значення реквізиту вибирається з довідника Рахунки нашої фірми;

Заповнення табличної частини документа відбувається автоматично для виду виплати Основна ЗП, після натискання кнопки Заповнити.

Реквізити табличної форми документа Виплата ЗП такі:

· Співробітники - записують прізвище, ім'я, по батькові співробітників, яким нарахована але не виплачена заробітна плата. П.І.П. співробітники вибирають з довідника Співробітники.

· Сума - записується сума до видачі по конкретному співробітнику, яка визначається як поточний залишок по субрахунку 661 «Розрахунки за заробітною платою».

Для отримання друкованої форми платіжної відомості необхідно натиснути кнопку Друк в нижній частині діалогового вікна.

Обидва розглянуті документи (Нарахування ЗП та Виплата ЗП) реєструються в журналі Зарплата.

Дані про розрахунки із співробітниками з оплати праці можна отримати, використавши стандартні звіти, зокрема:

1. Аналіз рахунка за субконто - використовується для отримання інформації про суму нарахованої заробітної плати, стягнені податки та збори і суму до виплати в розрізі співробітників;

2. Оборотно - сальдова відомість - використовується для отримання узагальнюючої інформації про стан розрахунків із заробітної плати за певний період;

3. Журнал - ордер по субконто - використовується для отримання інформації по конкретному субрахунку не лише в цілому, а й кореспонденції з іншими рахунками.

Відзначимо, що операції з нарахування і виплати заробітної плати на підприємства з сотнями робітників будуть оформлятися тисячами проведень у місяць, оскільки типовою конфігурацією «1С: Бухгалтерія 7.7» призначено для ведення аналітичного обліку розрахунків за заробітною платою на рахунку 66 в розрізі співробітників. Тобто для кожного співробітника нараховується загробна плата з одночасним віднесенням її на рахунок витрат, здійснюється формування проведень за податками та зборами в державні фонди та відбувається сплата (депонування) нарахування заробітної плати.

Цей процес є достатньо важким та трудомістким і не обмежується лише формуванням документів Нарахування ЗП та Виплата ЗП. Для його спрощення можна скористатися можливістю нарахування заробітної плати співробітникам за допомогою програми «1С: Зарплата і кадри». Підсумкові дані за нарахованою заробітною платою з цього модуля доведеться переносити в модуль «1С: Бухгалтерія 7.7» з подальшим формуванням проведення в обліку виробничих витрат та відрахувань в соціальні фонди, що проводяться з фонду оплати праці.

Автоматизація обробки інформації обліку праці і заробітної плати сприяє спрощенню матеріальних і трудових затрат на збір, обробку та аналіз даних, необхідних для правильного ведення облікової роботи бухгалтерією та прийняття управлінських рішень керівництвом підприємства. [10, ст. 258-263]

3.2 Зарубіжний досвід ведення звіту з праці та застосування його на

підприємствах України

Виплати працівникам належать як до короткострокових, так і до довгострокових зобов'язань.

При розгляді обліку оплати праці необхідно звернути увагу на те, що в системі МСБО існує 3 види зобов'язань, пов'язані з обліком заробітної плати:

· Заборгованість по виплаті заробітної плати;

· Заборгованість по податках, що стягуються із заробітної плати;

· Заборгованість по інших утриманнях із заробітної плати.

До виплат працівникам належать всі форми компенсацій, що їх надає підприємство в обмін на послуги, надані працівниками.

В системі МСБО підприємець є відповідальним за виплату заробітної плати працівникам та службовцям. Облік утримань за МСБО майже співпадають з українською системою. Єдине, що слід зазначити це те, що за українським обліком ми можемо чітко прослідкувати по кожному особовому рахунку нарахування на заробітну плату і всі утримання з неї, а у випадку МСБО - тільки суму, що належить до виплати. Український варіант обліку відрізняється більшою повнотою, аналітичністю та забезпечує тотожність аналітичного обліку з даними синтетичного.

Розрахунки з працівниками регулюються МСБО 19 «Виплати працівникам». Даний стандарт визначає 5 категорій виплат працівникам:

· Короткострокові виплати працівникам;

· Виплати по закінченню трудової діяльності;

· Інші довгострокові виплати працівникам;

· Виплати при звільненні працівників;

· Компенсаційні виплати інструментами капіталу підприємства.

До довгострокових виплат працівника включають такі групи:

· Зарплати працівника та службовцям і внески на соціальне забезпечення;

· Короткострокові компенсації за відсутність працівника (такі як оплачена щорічна відпустка та оплачена тимчасова відсутність); при цьому очікується, що випадки відсутності відбуватимуться протягом 12 місяців після закінчення періоду, в якому працівники надають послуги;

· Участь у прибутку та премії, що підлягають сплаті протягом дванадцяти місяців після закінчення періоду, в якому працівники надають відповідні послуги;

· Не грошові виплати (такі як медичне обслуговування, надання житла, автомобілів та безкоштовних чи субсидованих товарів або послуг) для теперішніх працівників.

Виплати по закінченні трудової діяльності згідно з МСБО 19 включають, наприклад:

- пенсійне забезпечення, такі я к пенсії;

- інші виплати по закінченню трудової діяльності, такі як страхування життя та медичне обслуговування по закінченню трудової діяльності.

Угоди, за якими підприємство надає виплати по закінченню трудової діяльності, є програмами виплат по закінченню трудової діяльності.

Вони класифікуються як програми з визначеним внеском або програми з визначеною виплатою залежно від економічної сутності програми, яка випливає з її основних умов. Згідно з програмами з визначеним внеском:

· юридичне зобов'язання підприємства або його конструктивне зобов'язання обмежується сумою, яку воно погоджується внести до фонду. Отже, сума виплат, що її отримає працівник по закінченню трудової діяльності, визначається за сумою внесків, сплачених підприємством (а також, можливо, й працівником) до програми виплат по закінченні трудової діяльності або до страхової компанії, разом із прибутками від інвестування внесків;

· як наслідок, на працівника припадає актуарний ризик (виплати будуть меншими за очікувані) та інвестиційний ризик (інвестованих активів буде недостатньо для забезпечення очікуваних виплат).

Відповідно до програми з визначеним внеском компанія щорічно відраховує суму, яка визначається на основі відомих майбутніх виплат пенсій, виходячи з існуючої кількості працівників. Визначення внеску в поточному році є однією з важливих проблем, з якими зустрічаються бухгалтери. Коли величина відрахувань поточного року розрахована, облікова проводка є аналогічною до проводки, яку застосовують в першому випадку: Дт «Витрати на пенсійне забезпечення», Кт «Грошові кошти» чи Кт «Пенсійні зобов'язання».

Пенсійні зобов'язання кредитуються, якщо повна сума відрахувань не здійснена на кінець року. Дані зобов'язання можуть бути короткостроковими чи довгостроковими залежно від умов пенсійного плану.

Згідно з програмою з визначеною виплатою:

· підприємства зобов'язані надати узгоджені виплати теперішнім та колишнім працівникам;

· по суті, на підприємство припадає актуарний ризик (витрати на виплати будуть більшими за очікувані) та інвестиційний ризик. Якщо актуарний чи інвестиційний досвід є гіршим від очікуваного, зобов'язання підприємства можуть збільшитися.

Ці розрахунки проводять актуарієм та повинні враховувати:

· майбутні підвищення виплат та темпів інфляції;

· згода про збільшення пенсійних платежів;

· кількість працівників, які приєдналися до даного пенсійного плану та які покинули його;

· смерть працівників до досягнення ними пенсійного віку та після нього;

· розподіл працівників за віком;

· дохідність пенсійних інвестицій.

В різних країнах існують різні підходи до того, на скільки точно слід встановлювати пенсійні зобов'язання і в якому ступені вони повинні бути забезпечені платежами в окремий пенсійний фонд. МСБО 19 визначає, як ці кошти повинні обліковуватись. Для першої схеми, виплат з визначеним внеском, потрібний внесок слід розглядати як щорічні витрати. Якщо до схеми вносяться поправки та вимагається внесення додаткових сум, які повинні покрити пенсійні виплати за попередні роки, то такі «пост службові витрати» можуть трактуватися подвійно:

1) через негайне списання;

2) через періодичне списання протягом передбачуваного терміну роботи працівників, які залишилися.

Що стосується схеми обумовлених розмірів пенсійних виплат, то тут бухгалтерія більш вишукана. Актуарій повинен надати оцінки «вартості» зобов'язань, які накладаються на роботодавця за пенсійною схемою, і ці витрати повинні періодично здійснюватися протягом періодичного строку роботи працівників, які залишилися, але вимагається проведення коригувань вартості пенсійних коштів. Зміни у сумі виділених коштів можуть проходити по статті «надходження» по мірі їх виникнення або розподілятись на час припущеного строку роботи працівників, які залишилися.

Програма з визначеним внеском та з визначеною виплатою розмежовуються залежно від участі кількох роботодавців, державних програм та застрахованих виплат.

Підприємству слід класифікувати програми з визначеним внеском або програми з визначеною виплатою згідно з умовами програми (включаючи будь-яке конструктивне зобов'язання, яке виходить за межі офіційних умов).

Якщо програму за участю кількох роботодавців визначають як програму з визначеною виплатою, підприємству слід обліковувати свою пропорційну частку зобов'язань за визначеними виплатами, активів програми та витрат, пов'язаних з програмою, так само, як і будь-яку іншу програму з визначеною виплатою.

Якщо підприємство не має достатньої інформації для застосування обліку за визначеною виплатою до програми за участю кількох роботодавців, яка є програмою з визначеною виплатою, йому слід:

· вести облік програми так, ніби вона є програмою з визначеним внеском;

· розкривати:

- той факт, що програма є програмою з визначеною виплатою;

- причину, чому підприємство не має достатньої інформації, що дозволити вести йому облік цієї програми як програми з визначеною виплатою;

· тією мірою, якою надлишок або нестача у програмі можуть вплинути на суму майбутніх внесків, додатково розкривати:

- будь-яку наявну інформацію про цей надлишок або нестачу;

- основу, використану для визначення цього надлишку або нестачу;

- можливі наслідки для підприємства.

Один з прикладів програми з визначеною виплатою за участю кількох роботодавців може бути:

· програма фінансується на основі сплати поточних надходжень, тобто:

внески встановлюються на рівні, який, як очікується, буде достатній для здійснення виплат, строк яких настане в тому самому періоді, а майбутні виплати зроблені протягом поточного періоду, будуть сплачені з майбутніх внесків;

· виплати працівникам визначаються за строком надання ними послуг підприємству; у підприємств - учасників програм не має жодних реальних способів вийти з програми без сплати внеску за виплати, зароблені працівником до дати виходу з програми. Така програма створює актуарний ризик для підприємства: якщо остаточні витрати на виплати, вже зароблені на дату балансу, є більшими за очікувані, підприємство буде зобов'язаним або збільшити свої внески, або переконати працівників погодитися на зменшення виплат. Отже, така програма є програмою з визначеною виплатою.

Підприємству слід обліковувати державну програму так само, як і програму за участю кількох роботодавців.

Створення державних програм обумовлене законодавством і стосується всіх підприємств (або всіх підприємств певної категорії, наприклад, конкретної галузі), ними управляють національні або місцеві державні органи або інші органи (наприклад, незалежне агентство, створене спеціально з цією метою), які не підлягають контролю або впливу з боку підприємства, яке звітується. Деякі програми створені підприємством, надають як обов'язкові виплати, що замінюють виплати, які так чи інакше були б надані згідно з державною програмою, так і додаткові добровільні виплати. Такі програми не є державними програмами.

Державні програми характеризуються як програми з визначеним внеском або виплатою залежно від зобов'язань підприємства за програмою. Багато державних програм фінансуються на основі поточних надходжень: внески встановлюються на такому рівні, який, як очікується, буде достатнім для здійснення необхідних виплат, строк сплати яких не настав в той самий період; майбутні виплати, зароблені протягом поточного періоду, виплачуються з майбутніх внесків. Однак, за багатьма державними програмами, підприємство не має юридичного або конструктивного зобов'язання є сплата внесків тоді, коли настає строк її сплати, і якщо підприємство звільняє учасників державної програми, в нього не буде зобов'язання здійснювати виплати, зароблені його працівниками за попередні роки. З цієї причини державні програми, як правило, визначаються як програми з визначеним внеском. Проте, коли державна програма є програмою з визначеною виплатою, підприємство застосовує обліковий підхід.

Підприємство може сплачувати страхові внески для фінансування програми виплат по закінченні трудової діяльності. В такому разі така програма розглядається як програма з визначеним внеском, якщо у підприємства не буде (або не прямо через програму, або прямо) юридичного або конструктивного зобов'язання тощо:

· здійснення виплат прямо працівникам, коли настає строк сплати, або

· сплати подальших внесків, якщо страхувальник не здійснює всіх майбутніх виплат працівникам, пов'язаних з наданням послуг працівниками у поточному і попередніх періодах.

Якщо у підприємства залишається таке юридичне чи конструктивне зобов'язання йому слід розглядати цю програму як програму з визначеною виплатою.

Остаточна вартість програми з визначеною виплатою може зазнавати впливу різних змінних, таких як розмір кінцевої заробітної плати, плинність та смертність працівників, тенденції витрат на медичне обслуговування, а для фінансової програми - ще й інвестиційний дохід від активів програми. Остаточна вартість програми є невизначеною, і ця невизначеність, імовірно, зберігатиметься тривалий час. Для того, що оцінити теперішню вартість зобов'язань згідно з програмою виплат по закінченню трудової діяльності та пов'язану з ними вартість поточних послуг, необхідно:

· застосувати метод актуарної оцінки;

· віднести виплати до періодів надання послуг;

· зробити актуарні припущення.

В Німеччині пенсійні нарахування - один з самих спірних моментів в бухгалтерській звітності. Зовнішній користувач повинен мати на увазі, що, по-перше, в обліку фактично відображаються не всі пенсійні зобов'язання компанії - так, в баланс не включаються прямі зобов'язання (у випадку фінансування, наприклад, через фонди соціального забезпечення, що організовуються в рамках підприємства); по-друге, встановлений для податкових цілей метод розрахунку сучасної вартості пенсійних зобов'язань не враховує майбутнього збільшення окладів та не стосується службовців, що молодше тридцяти років. В результаті реальні пенсійні зобов'язання звичайно виявляються заниженими, що суперечить принципу консерватизму (обачності).

Німецькі пенсійні фонди отримують кошти тільки з накопичених пенсійних відрахувань та соціальних фондів компанії. Не дозволено обліковувати вплив можливого збільшення ставок зарплати. Страхові вирахування пенсійних зобов'язань базуються на податкових нормах, які дозволяють брати до уваги наступні фактори: припущені строки життя застрахованих працівників, ризики, пов'язані з отриманням інвалідності, дисконтна ставка в розмірі 6%, вплив на плинність кадрів, проте цей фактор не завжди враховується, виключаються працівники, вік яких не перевищує 30 років.

Що ж стосується пенсійних зобов'язань інших країн, то тут спостерігається інша ситуація.

Таблиця 3.1.

Основні відмінності щодо обліку пенсійних зобов'язань в різних країнах

Країна	Пенсійні зобов'язання
Бельгія	Підприємства, що пропонують пенсійні схеми для працівників, повинні узгоджувати їх з незалежними зовнішніми спеціалізованими фірмами. При нормальних умовах пенсійні зобов'язання не з'являються в бухгалтерських документах компанії, якщо не говорити про короткострокові не оплачені зобов'язання, які виникли до 1986 р.
Великобританія, Ірландія	Пенсійні зобов'язання регулюються або законодавчо або приймаються на себе компаніями добровільно. Для великих компаній великі схеми будуються на основі «допомоги певного розміру», внески на утворення якого перераховуються в окремий пенсійний фонд.
Греція	Існує дуже мало діючих пенсійних схем, пов'язаних з компаніями, про закон передбачає виплату окремих коштів працівникам, які звільняються у зв'язку виходом на пенсію.
Данія	Закон вимагає, що пенсійні компанії вирішувалися через страхові компанії, і тільки директори можуть вирішувати свої пенсійні схеми безпосередньо в компанії. Тому спеціальних бухгалтерських правил не існує.
Іспанія	Обов'язки за зобов'язаннями щодо майбутніх пенсій передбачає такі строки для накопичення спеціального фонду, який дозволяє повністю покрити страхові пенсійні зобов'язання для працівників - 15 років, для пенсіонерів - 7 років.
Італія	Державні пенсії залежать від величини заробітку та відрахування компаній. Витрати на ці потреби відносяться по мірі їх появи на показники звіту про прибутки та збитки.
Люксембург	Витрати на пенсії можуть враховуватися в повному обсязі.
Нідерланди	Згідно з голландськими законами з пенсійними правами повинні працювати незалежні пенсійні фонди або страхові компанії. Підприємства повинні надавати в своїх звітних документах всі пенсійні зобов'язання, які виникли у них за рік, тому пенсійні витрати можуть в точності не відповідати пенсійним відрахуванням, виплачених до зазначених фондів, що ведуть до збільшення або загальних активів, або пасивів. Якщо зміни в пенсій схемі створюють для підприємств зобов'язання, що відносяться до минулого року, у цьому випадку кошти для цього можна вирахувати безпосередньо із його капіталу.
Португалія	Застосовуються прийоми страхової справи. В цих перерахуваннях із оподаткування можна вивести до 15% заробітної плати. Останні обліковуються як витрати в звіті про прибутки та збитки як і заборгованість в пасиві балансового звіту.
Франція	Якщо витрати пов'язані з обслуговуванням пенсійних схем, виплачується безпосередньо в незалежні пенсійні фонди, то вони вираховуються з бази оподаткування. З іншого боку, суми надані компаніям при виході на пенсію їх працівників, звільняються від оподаткування, якщо вони виплачені цим працівникам ,і такі витрати, та відповідні їм податки повинні відповідно відображатися в звіті про прибутки або збитки та в балансовому звіті.
Швейцарія	Кошти на виплату пенсій забезпечуються за рахунок внесків підприємств і службовців до державного фонду. Додаткові пенсійні виплати забезпечуються за рахунок внесків підприємств і працівників до особливих фондів. Сума пенсійних виплат залежить від розміру внесків в ці фонди і прибутку від інвестування даних коштів. Внески до державного фонду базуються на заробітній платі працюючих. Ставки визначаються відповідно між тими працівниками, хто вже вийшов на пенсію і все ще працюючими людьми по всій країні.
Швеція	Фінансуються повністю із профспілок та асоціацій роботодавців. Представляють собою визначені платежі до фонду та здійснюється на основі страхового підходу.

Інші довгострокові виплати працівникам включають, наприклад:

· довгострокові компенсовані періоди відсутності, такі як додаткова відпустка за вислугу років або оплачувана академічна відпустка;

· виплата з нагоди ювілеїв;

· виплати у зв'язку з тривалою непрацездатністю;

· виплати частки прибутку та премії, які підлягають сплаті після дванадцяти місяців або тривалішого строку після закінчення періоду, в якому працівники надають відповідні послуги;

· відстрочені компенсації, сплачені після дванадцяти місяців або тривалішого строку закінчення періоду, в якому вони зароблені.

Виплати при звільненні визначаються як зобов'язання та витрати тоді і лише тоді, коли підприємство має доведене зобов'язання щодо звільнення працівника або групу працівників до звичайної дати виходу на пенсію або надати виплати при звільненні в результаті пропозиції, зробленого для заохочення добровільного звільнення.

Підприємство має доведене зобов'язання здійснити звільнення, тільки у разі наявності на підприємстві детального офіційного плану звільнення і якщо не має реальної можливості його скасувати. Детальний план має містити, як мінімум, таке:

· місце дії плану, посадові обов'язки та приблизну кількість працівників, яких мають звільнити;

· суму виплат при звільненні за кожною класифікацією ставки заробітної плати або за кожним типом посадових обов'язків;

· час запровадження плану. Запровадження повинне починатися якомога швидше, а часові межі, необхідні для повного запровадження плану, мають бути такими, що не виникало можливості внесення до нього суттєвих змін.