Внутрішній аудит на підприємстві

34

План

Вступ

1. Теоретичні аспекти внутрішнього аудиту

1.1 Поняття внутрішнього аудиту

1.2 Класифікація внутрішнього аудиту

1.3 Завдання та функції внутрішнього аудиту

1.4 Об'єкти внутрішнього аудиту

1.5 Взаємозв'язок внутрішнього та зовнішнього аудиту

2. Організаційні аспекти внутрішнього аудиту

2.1 Типи структур апарату внутрішнього аудиту

2.2 Склад служби внутрішнього аудиту

2.3 Планування внутрішнього аудиту

2.4 Етичні принципи внутрішнього аудиту

2.5 Професійні стандарти внутрішнього аудиту

Висновок

Використана література

Практична частина

Вступ

Підвищення загального рівня якості управлінських кадрів і професійної підготовки менеджерів господарюючих суб'єктів стає актуальним на сучасному етапі господарювання. З метою більш ефективного управління створюється служба внутрішнього аудиту, яка дозволяє оперативно виявляти поточні проблеми.

З розширенням повноважень і набуття досвіду господарювання власника, керівника підприємства все частіше на підприємствах зустрічаються відділи внутрішнього аудиту. Такий структурний підрозділ об'єднує у своєму складі досвідчених бухгалтерів, які згідно затвердженого керівником плану за погодженням з головним бухгалтером здійснюють наступний бухгалтерський контроль - внутрішній аудит - достовірності обліку та звітності, їх повноти та відповідності чинному законодавству, встановленим нормативам і стандартам.

Внутрішній аудит є одним із способів контролю за правомірністю та ефективністю діяльності усіх підрозділів підприємства.

Актуальність роботи проявляється в тому, що внутрішній аудит дає інформацію вищому ланцюгу управління всієї організації про її фінансово-господарську діяльність, підвищує ефективність системи внутрішнього контролю, заважаючи виникненню порушень, та підтвердження достовірності звітів іі структурних підрозділів.

Метою курсової роботи являється розгляд організації внутрішнього аудиту. Для цього поставлені слідуючи задачі:

1. Виявити призначення внутрішнього аудиту

2. Вивчити структуру служби внутрішнього аудиту

3. Розглянути методологію внутрішнього контролю

Предметом вивчення є внутрішній аудит.

1. Теоретичні аспекти внутрішнього аудиту

1.1 Поняття внутрішнього аудиту

Потреба у внутрішньому аудиті виникає у зв'язку з тим, що система внутрішнього контролю за станом обліку має тенденцію з плином часу змінюватись, якщо відсутній механізм постійної її верифікації. Відомо, що при відсутності контролю і оцінки персонал починає працювати недбало. Крім того, незалежно від якості системи контролю, можливі навмисні викривлення реального стану справ.

Внутрішній аудит стає одним із основних інструментів підвищення ефективності управління підприємствами різних організаційно-правових форм і, особливо, акціонерних товариств. Серед усіх елементів управління (прогнозування, планування, регулювання, контроль, аналіз, стимулювання) саме контроль дає реальну оцінку стану підприємства. Однак невідповідність роботи існуючих контрольно-ревізійних служб, що виконують зазначену функцію контролю вимогам ринкових перетворень потребує удосконалення контрольної функції внутрішнього аудиту.

Потреба у створенні служби внутрішнього аудиту зумовлена тим, що власник або керівник хоче знати реальний стан справ на підприємстві. Адміністрація підприємства розробляє політику і процедури роботи фірми, але персонал не завжди може зрозуміти їх або не завжди виконує їх вказівки з тих чи інших причин. Потреба у внутрішньому аудиті зумовлена також тим, що верхня ланка управління не займається безпосередньо контролем повсякденної діяльності структурних підрозділів підприємства, в зв'язку з чим вона відчуває потребу в інформації, що формується на більш низькому рівні. Менеджери не мають достатньо часу, щоб перевірити виконання вказівок і часто не володіють специфічними інструментами такої перевірки. Тому вони не можуть своєчасно виявити приховані недоліки та відхилення на допомогу приходять внутрішні аудитори, які допомагають їм: забезпечують захист від помилок і зловживань, визначають "зони ризику", можливості усунення майбутніх недоліків або відхилень, допомагають ідентифікувати та "посилити" слабкі сторони в системах управління. їх дії доповнюються обговоренням проблем з вищими органами управління.

Внутрішній аудит є одним із способів контролю за правомірністю та ефективністю діяльності усіх підрозділів підприємства.

Під внутрішнім аудитом розуміється організована на підприємстві, діюча в інтересах його керівництва та (або) власників і регламентована внутрішніми нормативними актами система контролю за дотриманням встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку, складання та подання звітності, внутрішнього її аналізу, та надійністю функціонування всієї системи внутрішнього контролю.

Потреба у створенні внутрішнього аудиту в Україні виникає на великих підприємствах з різними видами діяльності, зі складною розгалуженою структурою і великою кількістю територіально віддалених філій, дочірніх і підпорядкованих підприємств. Робота фахівців внутрішнього аудиту в цьому напрямі полягає, насамперед, в уніфікації і стандартизації облікових процесів для правильного формування зведеної чи консолідованої зовнішньої і, перш за все, внутрішньої звітності. Працівники бухгалтерських служб територіально відокремлених структурних підрозділів, дочірніх і залежних підприємств не завжди дотримуються єдиної методики ведення бухгалтерського, і особливо його підсистеми -- управлінського обліку. Внаслідок відсутності єдиного методологічного підходу одні й ті ж операції відображаються по-різному, що може стати причиною недостовірності консолідованої звітності. Недостовірність звітності, у свою чергу, не дає змоги керівництву оцінити реальне фінансове становище господарюючого суб'єкта в цілому і правильно визначити напрями його подальшого розвитку. Крім того, фахівці служби відділу внутрішнього аудиту можуть залучатись як експерти при виникненні розбіжностей між головною компанією і підприємствами, що входять до її структури. Вони можуть за розпорядженням керівництва спостерігати за доцільністю та ефективністю здійснення окремих операцій, правильністю відображення їх у системі обліку та звітності, надання інформації менеджерам.

Внутрішній аудит здійснюється спеціально створеним на підприємстві підрозділом, який, як правило, підпорядковується у функціональному аспекті Раді директорів, аудиторському комітету або Загальним зборам власників підприємства.

Організація, роль і функції внутрішнього аудиту визначаються власником і керівництвом підприємства залежно від: складу та специфіки діяльності, масштабів показників діяльності, наявної системи управління, стану внутрішнього контролю тощо.

Одним із напрямів діяльності внутрішніх аудиторів може бути організація й удосконалення документообігу на підприємстві. Зокрема, у процесі спостереження за оформленням документів з реалізації готової продукції або товарів, внутрішні аудитори можуть визначити "слабкі місця" (якщо вони є), що дає змогу удосконалити чи розробити більш ефективну систему руху документів, правильно розподілити роботу між працівниками, що в цілому впливає на ефективність процесу реалізації.

Іншим напрямом може бути вивчення системи підбору персоналу. У цьому разі аудитор вивчає методи, що використовуються на підприємстві для підбору кадрів (підприємство може скористатися послугами засобів масової інформації, кадрових агентств, використовувати особисті зв'язки співробітників). Фахівець з внутрішнього аудиту вивчає систему тестування, що застосовується для визначення рівня кваліфікації претендентів і його відповідності вакантній посаді. Після проведеного дослідження, збору інформації аудитор надає рекомендації для розробки більш ефективної системи добору кадрів. Старанність і виважений підхід до цього процесу безпосередньо впливають на подальший виробничий процес господарюючого суб'єкта, організацію його роботи, ефективність роботи в цілому, та підрозділів зокрема.

Місце служби внутрішнього аудиту в системі внутрішньогосподарського контролю визначається її взаємозв'язками з іншими службами та підрозділами підприємства.

Взаємозв'язок служби внутрішнього аудиту з іншими службами та підрозділами підприємства.

Таблиця 1.1

Підрозділ підприємства	Форма взаємозв'язку
Дирекція	Аудитор отримує від керівництва підприємства для виконання накази, розпорядження, вказівки, плани тощо, а надає результати перевірок, аналізу, оцінки діяльності, рекомендації, висновки тощо.
Відділ постачання та збуту.	Аудитор контролює стан матеріально-технічного забезпечення, ефективність укладених угод з придбання запасів, звіти про витрачання матеріалів на виробництво, відпуск матеріалів на сторону, акти приймання та списання запасів; підтверджує обґрунтованість надходження та списання запасів, консультує з питань складання договорів, заповнення бланків обліку та звітності, проведення й оформлення процесу і результатів інвентаризації.
Матеріальний склад.	Аудитор контролює рух запасів, обґрунтованість і своєчасність їх оприбуткування та списання, наявність карток складського обліку, матеріальних звітів, товарно-транспортних накладних, рахунків-фактур, вимог, наявність договорів про матеріальну відповідальність, правильність зберігання, забезпеченість збереженості запасів, справність вагового та вимірювального обладнання; консультує з питань раціонального складання та оформлення первинних документів; інформує про зміни в обліку та звітності.
Виробничі цехи.	Аудитор контролює виробничі звіти, накладні на відпуск сировини у виробництво, відповідність фактичного виходу продукції плановим нормативам, обґрунтованість застосування норм природного убутку; перевіряє обґрунтованість віднесення витрат на виробництво продукції, заповнення журналів технічного огляду та якості; проводить оцінку виробничої діяльності підприємства, дотримання технічної дисципліни, своєчасності та правильності відображення виробничих операцій у первинних документах; інформує про зміни норм, нормативів та розрахункової собівартості продукції.
Планово-економічний відділ.	Аудитор перевіряє наявність діючих норм і нормативів, звітів про виконання планових завдань з виробничої, фінансової і комерційної діяльності, планових відпускних цін на продукцію, що виготовляється, штатного розкладу та Положення про фонд споживання; інформує про допущені відхилення в частині оформлення первинної документації; консультує з питань внесення змін і доповнень до Положення про оплату праці та фонд споживання, складання розрахунку цін.
Відділ бухгалтерської служби.	Аудитор перевіряє документи, що підтверджують достовірність бухгалтерської, фінансової та статистичної звітності, обґрунтованість розрахунків з бюджетом і позабюджетними фондами, дебіторами, кредиторами тощо; надає матеріали перевірок інвентаризації, аналізу; інформує про зміни в податковому законодавстві, законодавстві з бухгалтерського обліку та звітності .

Отже, рекомендації і висновки внутрішніх аудиторів повинні сприяти скороченню витрат і підвищенню ефективності діяльності підприємства, цим самим створюючи умови для реалізації його генеральної стратегії.

1.2 Класифікація внутрішнього аудиту

Внутрішній аудит організовується з урахуванням його специфіки на кожному підприємстві, тому на практиці виникають різні види внутрішнього аудиту. Внутрішній аудит: операційний (управлінський) аудит, аудит на відповідність вимогам, аудит фінансової звітності.

Операційний (управлінський) аудит включає в себе:

а) функціональний (міжфункціональний) аудит систем виробництва та управління - це аудит, який проводиться з метою оцінки якості виконання функцій виробництва та управління будь-яким підрозділом (посадовою особою підприємства);

б) організаційно-технічний аудит систем виробництва та управління - це аудит різних ланок систем виробництва та управління на предмет організаційної і технічної діяльності їх функціонування;

в) всебічний аудит системи виробництва і управління - це поглиблений аудит, який проявляється в сукупності з організаційно-технічним функційним аудитом систем виробництва та управління та контролем елементів і процесів, що пов'язують підприємство з зовнішнім середовищем.

Аудит на відповідність вимогам поділяється на два підвиди:

а) аудит на відповідність принципам, який включає процедури аудиторського контролю з точки зору дотримання (виконання) підприємством законів і підзаконних актів і приписів апаратом управління підприємства;

б) аудит на відповідність доцільності, який включає процедури аудиторського контролю діяльності посадових осіб на предмет раціональності, розумності, обґрунтованості та корисності їх діяльності.

Аудит фінансової звітності поділяється на:

а) плановий, який проводиться в межах затвердженого плану роботи;

б) позаплановий, який здійснюється на вимогу власника, керівника підприємства.

1.3 Завдання та функції внутрішнього аудиту

Функції внутрішнього аудиту визначаються керівництвом або власником підприємства залежно від змісту і специфіки його діяльності, обсягів, показників, системи управління. Одначе можна виділити ряд типових функцій, притаманних внутрішньому аудиту і відмінних від зовнішнього аудиту, незалежно від особливостей діяльності підприємства, на якому він проводиться, зокрема:

- зменшення ризиків у проведенні операцій, пов'язаних з ефективним використанням ресурсів;

- вивчення стану бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю, їх моніторинг та розроблення рекомендацій щодо удосконалення цих систем;

- дослідження бухгалтерської й оперативної інформації, включаючи експертизу засобів і способів, що використовуються для визначення, оцінки, класифікації такої інформації, і складання на її основі звітності, а також спеціальне вивчення окремих статей звітності;

- перевірку виконання законів та інших нормативних актів, а також вимог облікової політики, інструкцій, рішень і вказівок керівництва або власників;

- оцінку ефективності механізму внутрішнього контролю, вивчення й оцінку контрольних процедур у структурних підрозділах підприємства;

- перевірку наявності, стану і забезпечення збереження майна;

- роботу над спеціальними проектами і контроль за окремими елементами структури внутрішнього контролю;

- оцінку використовуваного підприємством програмного забезпечення;

- спеціальні службові розслідування окремих випадків, за завданням керівника;

- координація своєї діяльності з діями незалежних аудиторських фірм під час проведення зовнішнього аудиту;

- складання та надання висновків і звітів при проведенні перевірки;

- розроблення і подання пропозиції щодо усунення виявлених недоліків і пропозицій з підвищення ефективності управління.

Наповнення функцій внутрішнього аудиту конкретним змістом залежить від особливостей діяльності підприємства і має здійснюватися тим органом управління, якому підпорядковується служба внутрішнього аудиту.

Завдання конкретної служби можуть бути різними залежно від специфіки роботи підприємства, від особливостей його організаційної структури і від завдань, які ставить перед собою адміністрація в даний момент.

Вивчаючи завдання, які стоять перед службою внутрішнього аудиту, необхідно врахувати відмінності між внутрішнім аудитом та ревізією. Стосовно завдань, які стоять перед ними, можна зазначити таке. Насамперед служба внутрішнього аудиту повинна здійснювати періодичний контроль за фінансово-господарською діяльністю окремих підрозділів. Основна послуга, яку надають внутрішні аудитори, - перевірка достовірності бухгалтерської (фінансової) звітності. Внутрішні аудитори повинні перевіряти звітність підрозділів і всієї організації в цілому. Складання висновку є одним із результатів контролю за діяльністю окремих структур, виявлення відповідності бухгалтерської звітності цих структур і всієї організації в цілому даним бухгалтерського обліку.

Важливим завданням служби внутрішнього аудиту є фінансово-економічний аналіз діяльності підприємства і розроблення її фінансової стратегії. Це дає змогу підвищити ефективність роботи окремих підрозділів і організації в цілому, сприяє виконанню основної мети, поставленої перед внутрішнім аудитом.

Консультативні послуги щодо бухгалтерського обліку і оподаткування, а також у питаннях права є важливими напрямками внутрішньої аудиторської служби. Упровадження ефективної достовірної та повної інформації системи управління для своєчасного виявлення й усунення недоліків.

У результаті перевірки, аналізу і консультування з боку служби внутрішнього аудиту підприємство буде підготовлене до перевірки зовнішніми аудиторами, податковою інспекцією та іншими органами зовнішнього контролю.

Завдання, які повинні виконувати внутрішні аудитори, визначають функції внутрішнього аудиту, а також професійно-кваліфікаційний склад цієї служби.

За обсягами роботи внутрішній аудит поділяється на загальний і локальний - за окремими напрямками аудиту (технології, бухгалтерського обліку).

Згідно з міжнародним нормативом "Використання результатів роботи внутрішнього аудитора" внутрішній аудит здійснюється за такими напрямками:

-аналіз системи обліку і внутрішнього контролю;

- вивчення бухгалтерської (фінансової) й операційної інформації (за окремими статтями витрат, залишків на бухгалтерських | рахунках та ін.);

- вивчення економічності й ефективності управлінських рішень на різних рівнях господарювання;

- аналіз адекватності політики у сфері менеджменту;

- оцінка якості інформації;

- розроблення проектів управлінських рішень;

- проведення стратегічного аналізу;

- розроблення фінансових прогнозів.

Для вирішення цих питань аудитор повинен бути компетентним, що виражається у відповідності підготовки і досвіду спеціаліста масштабу і складності завдань за умови високої якості виконаної роботи.

Принципи внутрішнього аудиту це - цілісність, об'єктивність, конфіденційність, майстерність і компетентність. Робота, яку виконують аудитори, документується і планується. Усі ці роботи, звичайно, можуть бути виконані зовнішніми аудиторами, але за окремим договором і за окрему плату. Якщо взяти до уваги вартість аудиторських послуг, то оплата всього комплекту робіт з аудиту суттєво збільшить собівартість виконуваних підприємствами робіт чи послуг і відповідно знизить прибуток.

До того ж об'єктом зовнішньої аудиторської перевірки є бухгалтерський облік і звітність за відповідний період. Тобто, якщо перевірка звітності за 2001 р. здійснюється у травні 2002 р., аудитори не будуть перевіряти документи з січня по травень 2002 р. (до наступної аудиторської перевірки). А це означає, що помилки, зроблені в цей період, залишаються без виправлення. Вирішити ці проблеми допомагає служба внутрішнього аудиту, оскільки вона може постійно контролювати правильність ведення бухгалтерського обліку, податкових та інших розрахунків. Аудитори можуть виконувати й інші обов'язки (зокрема, щодо контролю правильності оцінки майна, мінімізації витрат на виробництво, аналізу фінансово-господарської діяльності, оптимізації оподаткування, автоматизації обліку і складання звітності тощо).

Отже, основною особливістю внутрішнього аудиту є те, що він виконується під час здійснення і документального оформлення господарських операцій, що дає змогу своєчасно виявити недоліки в роботі і вжити відповідних заходів щодо їх попередження. Крім того, наявність служби внутрішнього аудиту підвищує довіру з боку зовнішніх аудиторів до звітності клієнта, оскільки вони вже заздалегідь передбачають наявність високоефективної системи бухгалтерського обліку і контролю, здатної перешкоджати виникненню порушень.

На основі міжнародних нормативів аудиту інститут внутрішніх аудиторів як міжнародна асоціація розробив для своїх членів стандарти професійної практики внутрішнього аудиту. У цих стандартах загальноприйняті вимоги до аудиторської діяльності скориговані з урахуванням специфіки внутрішнього аудиту. Стандарти професійної практики мають рекомендаційний характер, оскільки внутрішній аудит - це внутрішня справа підприємства, а в умовах ринкової економіки втручання у діяльність економічних суб'єктів обмежене. Увесь комплекс стандартів поділений на п'ять розділів, в яких визначені основні концепції внутрішнього аудиту. Необхідно зауважити, що вимоги стандартів періодично оновлюються у Положеннях про стандарти внутрішнього аудиту.

Кожний із п'яти розділів містить один загальний стандарт, який конкретизований У спеціальних стандартах. Так, перший розділ "Незалежність" містить загальний стандарт: внутрішні аудитори повинні бути незалежними від структурного підрозділу, який вони перевіряють.

Вимоги до незалежності внутрішніх аудиторів розкриті у директивах з двох спеціальних стандартів - "Організаційний статус" (для ефективного виконання аудиторських завдань необхідний відповідний організаційний статус відділу внутрішнього аудиту) і "Об'єктивність" (у процесі здійснення аудиту внутрішніми аудиторами слід дотримуватись принципу об'єктивності). Аналогічно побудовані й решта розділів стандартів професійної практики внутрішнього аудиту: "Професійний досвід", "Сфера внутрішнього аудиту", "Здійснення внутрішнього аудиту", "Управління відділом внутрішнього аудиту". Вимоги до професійних здібностей внутрішніх аудиторів розглядають на двох рівнях: щодо відділу внутрішнього аудиту (стандарти "Штат"; "Знання, навички, дисципліна"; "Нагляд за роботою") та щодо окремого внутрішнього аудитора (стандарти "Відповідність стандартам професійної поведінки", "Знання, навички, дисципліна", "Взаємовідносини аудиторів і надання інформації", "Продовження навчання", "Належна професійна ретельність"). Важливими є директиви стандарту взаємовідносини аудиторів і надання інформації; для внутрішніх аудиторів - це уміти спілкуватися й ефективно обмінюватися інформацією. Ця вимога найкраще відображає мету діяльності внутрішніх аудиторів у міжнародній практиці - допомогти керівництву і працівникам підприємства добре виконувати свої обов'язки. Крім того, від вміння внутрішніх аудиторів отримувати інформацію залежать продуктивність перевірки, а чітке і зрозуміле подання результатів внутрішнього аудиту сприяє впровадженню розроблених внутрішніми аудиторами відповідних рекомендацій. Сферу внутрішнього аудиту окреслюють п'ять стандартів:

"Достовірність і повнота інформації"

"Узгодженість з політикою,планами, процедурами, законами і нормативами", "Збереження активів"

"Раціональність і ефективність використання ресурсів"

"Досягнення цілей операційної діяльності і програм".

Крім перевірки правильності відображення фінансово-господарської діяльності підприємства у системі обліку та забезпечення збереження матеріальних цінностей, що входить до завдань вітчизняних контрольно-ревізійних підрозділів, внутрішні аудитори за кордоном широко залучаються до визначення раціональності використання ресурсів та контролю за дотриманням законодавчих і нормативних вимог у процесі господарювання. Внутрішні аудитори зобов'язані планувати кожну аудиторську перевірку (стандарт "Планування аудиту"); їм необхідно нагромаджувати, аналізувати, інтерпретувати і документально фіксувати отриману інформацію для підтвердження її результатів (стандарт "Перевірка й оцінка інформації"). Звітувати за результатами аудиторської перевірки (стандарт "Подання результатів") і контролювати реалізацію наданих рекомендацій (стандартних рекомендацій (стандарт "Упровадження результатів внутрішнього аудиту"). Специфіка стандартів професійної практики внутрішнього аудиту полягає у наявності вимог щодо якості керівництва внутрішніми аудиторами, яким присвячений 5-й розділ: "Управління відділом внутрішнього аудиту".

Відповідно до положень стандарту "Мета, права й обов'язки" керівник відділу внутрішнього аудиту зобов'язаний сформулювати положення про мету діяльності, обов'язки і відповідальність внутрішніх аудиторів. До обов'язків керівника відділу внутрішнього аудиту належить документальне оформлення політики і процедур керування відділом (стандарт "Політика і процедури"), формування програми підбору і розвитку трудових ресурсів відділу внутрішнього аудиту (стандарт "Управління і розвиток трудових ресурсів"). Ефективність функціонування служби внутрішнього аудиту досягається через реалізацію спеціальної програми підтвердження якості проведення аудиту.

1.4 Об'єкти внутрішнього аудиту

До об'єктів внутрішнього аудиту відносяться: матеріальні, трудові та фінансові ресурси; джерела цих ресурсів; господарські процеси; економічні результати господарської діяльності; організаційні форми та методи управління тощо.

Тобто об'єктами внутрішнього аудиту можуть бути:

1) організація та ведення бухгалтерського обліку;

2) достовірність складання і надання звітності;

3) стан використання і збереження майна;

4) забезпеченість фірми власними коштами;

5) фінансова стійкість підприємства;

6) платоспроможність;

7) система управління підприємством;

8) якість роботи економічних і технічних служб;

9) оподаткування і виконавча дисципліна;

10) планування і стан внутрішньогосподарського контролю;

кого контролю;

11) нормування і стимулювання;

12) організація і технологія виробництва;

13) процеси господарської діяльності;

14) проектно-кошторисна документація тощо.

Функції внутрішнього аудиту полягають у поліпшенні контролю всередині підприємства та виконанні захисної ролі, пов'язаної зі зберіганням активів, отриманням точної інформації про наявність майна власника.

1.5. Взаємозв'язок внутрішнього та зовнішнього аудиту

Внутрішній аудит - невід'ємна частина управлінського контролю організації; він може бути і незалежним, тобто безпосередньо підкорятися не виконавському органу підприємства, а зовнішнім засновникам. Внутрішній аудит - організована на економічному суб'єктові на користь його власників і регламентована його внутрішніми документами система контролю над дотриманням встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку і надійності функціонування системи внутрішнього контролю.

Внутрішній аудит - один із способів контролю за ефективністю діяльності ланок структури економічного суб'єкта. Проведення внутрішнього аудиту має для керівництва і (або) власників економічного суб'єкта інформаційне і консультаційне значення, оскільки покликаний сприяти оптимізації діяльності економічного суб'єкта і виконанню обов'язків його керівництва.

Потреба у внутрішньому аудиті виникає на крупних підприємствах у зв'язку з тим, що вище керівництво не займається повсякденним контролем діяльності організації і нижчих управлінських структур. Внутрішній аудит дає інформацію про цю діяльність і підтверджує достовірність звітів менеджерів. Внутрішній аудит необхідний головним чином для запобігання втраті ресурсів і здійснення необхідних змін усередині підприємства. Організація, роль і функції внутрішнього аудиту визначаються самим економічним суб'єктом, тобто його керівництвом і (або) власниками, залежно від:

- вмісту і специфіки діяльності економічного суб'єкта;

- об'ємів показників фінансово-економічної діяльності економічного суб'єкта;

- системи управління економічного суб'єкта, що склалася;

- стану внутрішнього контролю.

Внутрішній аудит не лише дає інформацію про діяльність самої організації, але і підтверджує правильність і достовірність звітів менеджерів. Використовуючи інформацію внутрішнього аудиту, керівництво підприємства може оперативно і своєчасно здійснювати необхідні зміни усередині підприємства.

Зовнішній аудит проводиться незалежним аудитором, що не має на організації, що перевіряється, жодних інтересів. Завданням зовнішнього аудиту є підтвердження правильності обліку звітності, оцінка відповідності внутрішнього контролю (аудиту) політиці, цілі діяльності підприємства і ін. Зовнішній аудит може бути добровільним (за бажанням підприємств-клієнтів) і обов'язковим (відповідно до законодавчих актів). Обов'язковий аудит може бути організований також за рішенням суду або слідчих органів.

Основні відмінності внутрішнього аудиту від зовнішнього приведені в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 Відмінності внутрішнього і зовнішнього аудиту

Критерії відмінностей	Зовнішній аудит	Внутрішній аудит
1	2	3
Мета	Висловлювання думки про достовірність фінансової звітності, надання послуг, допомозі, співпраця з клієнтами	Внутрішній контроль на підприємстві, що дозволяє стежити за правильністю ведення обліку і облікової інформації, що представляється керівництву
Об'єкти	Аудит виявляє все, що спотворює фінансова звітність, погіршує фінансове положення клієнта, а також порушує чинне законодавство
Суб'єкти	Незалежні експерти, що мають належний атестат та ліцензії. На право займатися цим видом підприємництва	Співробітники що є підлеглими керівництву організації та знаходяться у штаті організації
Характер діяльності	Підприємницька діяльність	Виконавча діяльність, виконання розпоряджень керівництва організації
Правове регулювання	Загалом гражданське право, господарчі договори	Громадянське право, господарчі договори, адміністративне право
Управлінські зв'язки	Горизонтальні зв'язки, добровільність, рівні права у взаємовідношеннях з клієнтом, звіт перед ним	Ієрархічні зв'язки, підлеглість безпосередньо керівництву підприємства, звіт перед керівництвом організації
Практичні задачі	Поліпшення фінансового стану організації, залучення пасивів (інвесторів, кредитів), допомога в консультуванні клієнта	Поліпшення фінансового положення, визначення достовірності облікової інформації, допомога в консультуванні
Результат	Аудиторський висновок і рекомендації для клієнта, конфіденційність інформації	Звіт і рекомендації для бухгалтерії по оптимізації системи обліку, усуненню недоліків, організаційні виводи, стягнення з винних, конфіденційність інформації по відношенню до зовнішніх організацій
Оплата послуг	Платить клієнт за договором відшкодувального надання послуг	Оплата у вигляді заробітної плати за трудовим договором, ув'язненим з організацією, що перевіряється
Статус	Зовнішній аудитор - незалежний експерт	Внутрішній аудитор-співробітник організації

Таким чином, можна зробити виводи, що потреба в послугах аудитора виникла у зв'язку із наступними обставинами:

1) можливість необ'єктивної інформації з боку її укладачів (адміністрації) в разі конфлікту між ними і користувачами цієї інформації (власниками, інвесторами, кредиторами);

2) залежність наслідків рішень (а вони можуть бути вельми значними), що приймаються, від якості інформації;

3) необхідність спеціальних знань для перевірки інформації;

4) відсутність у користувачів інформації доступу до неї для оцінки її якості.

Внутрішній аудит не лише дає інформацію про діяльність самої організації, але і підтверджує правильність і достовірність звітів менеджерів. Використовуючи інформацію внутрішнього аудиту, керівництво підприємства може оперативно і своєчасно здійснювати необхідні зміни усередині підприємства.

2. Організаційні аспекти внутрішнього аудиту

2.1 Типи структур апарату внутрішнього аудиту

В сучасних умовах зростають вимоги до служб внутрішнього аудиту щодо пошуку резервів удосконалення результатів роботи підприємств, вирішення нових економічних завдань, надання допомоги керівництву у виборі найефективніших варіантів господарської діяльності та прогнозування її подальшого розвитку. Для повнішого забезпечення виконання функцій аудиту потрібно відповідним чином організувати апарат внутрішнього аудиту та запровадити наукову організацію праці аудиторів, що є важливими складовими елементами організаційної структури внутрішнього аудиту.

Провідне місце в структурі організації внутрішнього аудиту належить раціональній побудові його апарату та оптимальному застосуванню його організаційних форм. Залежно від адміністративного порядкування розрізняють три типи побудови структури апарату внутрішнього аудиту:

- лінійно-просту

- лінійно-штабну

- комбіновану.

Таблиця 2.1 - Типи структур апарату внутрішнього аудиту

Тип структури	Характеристика
Лінійне адміністративне підпорядкування	Співробітники служби внутрішнього аудиту повинні мати освіту, що відповідає характеру їх діяльності. В складі служби внутрішнього аудиту бажано передбачити наявність аудитора, що має відповідний кваліфікаційний сертифікат, оскільки такий спеціаліст володіє спеціальними прийомами перевірки. Приблизний склад і структура служби внутрішнього аудиту можуть бути наступними: Працівники служби внутрішнього аудиту прямо підпорядковуються керівнику підприємства. Такий підхід має місце на малих і середніх підприємствах.
Лінійно-штабне підпорядкування	Служба внутрішнього аудиту поділяється на сектори, а керівник цього органу дає розпорядження керівникам секторів. Такий підхід виправданий лише на великих підприємствах зі складною організаційною структурою.
Комбінована структура	Передбачає передачу окремим службам управління частини прав і функціональних обов'язків внутрішніх аудиторів.

Залежно від розподілу праці співробітників сфери контролю і відповідно побудови служби внутрішнього аудиту, розрізняють централізовану і децентралізовану її форми.

Загальне керівництво службою внутрішнього аудиту здійснює начальник, який безпосередньо підпорядковується керівнику підприємства.

У службі внутрішнього аудиту повинні працювати переважно працівники з вищою освітою. Бажано, щоб до цієї служби залучались працівники, які б мали ґрунтовні знання не тільки з обліку і аудиту, а й фінансів, банківської справи, страхування, права, менеджменту, маркетингу тощо.

Без чітко визначених функціональних обов'язків і достатньо високої кваліфікації працівників внутрішнього аудиту мета створення такої служби не буде досягнута, тому в посадових інструкціях внутрішніх аудиторів слід чітко фіксувати як права, так й обов'язки.

Функціональні обов'язки керівника служби внутрішнього аудиту проявляються на початковій, дослідній і завершальній стадіях аудиту. Вони визначаються Положенням про відділ внутрішнього аудиту, яке затверджує власник (керівник) підприємства.

В Положенні відображаються питання загального планування аудиту, розподілу роботи між аудиторами та здійснення контролю за їх роботою, реалізацією результатів проведеного аудиту та здійснення наступного контролю за виконанням прийнятих рішень.

Керівник служби внутрішнього аудиту безпосередньо відповідає за організацію роботи відділу з виконання поставлених перед ним завдань: за своєчасне виконання плану роботи підрозділу, подання на розгляд керівництву підприємства достовірної інформації внутрішнього аудиту та пропозицій щодо прийняття управлінських рішень.

Права та обов'язки внутрішніх аудиторів та їх відповідальність визначені також Кодексом законів про працю, Положенням з організації внутрішнього аудиту, контрактами, посадовими інструкціями, якщо вони працюють на постійній основі або виконують роботу за угодами цивільно-правового характеру.

На внутрішніх аудиторів та інших спеціалістів, залучених до аудиторської перевірки, покладаються обов'язки:

- знати закони України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні та інструктивні документи органів державного управління, що регулюють діяльність підприємства;

- на науковій основі використовувати методи та форми проведення аудиту; належним чином перевіряти стан бухгалтерського обліку та достовірність звітності, інші питання, передбачені планом внутрішнього аудиту;

- повідомляти керівництво про всі факти виявлених під час аудиту недоліків у здійсненні господарської діяльності та вносити пропозиції щодо їх усунення тощо.

За неналежне виконання своїх обов'язків аудитор та інші спеціалісти, які залучені до внутрішнього аудиту, несуть майнову та іншу відповідальність, визначену чинним законодавством, контрактом та умовами договору, за яким вони працюють.

2.2 Склад служби внутрішнього аудиту

1. Керівник служби (сертифікований аудитор). Складає план-графік перевірок всіх підрозділів, визначає склад групи для перевірки діяльності філій, контролює підготовку до перевірки філій і документальне оформлення результатів дій, здійснює аналіз фінансово-господарської діяльності, проводить консультації з окремих питань, контролює виконання наказів і розпоряджень керівника головного підприємства з господарських питань, складає загальний звіт про виконану службою внутрішнього аудиту роботу.

2. Спеціаліст по розрахунках. Проводить аналіз фінансових потоків між підрозділами та головним підприємством, надає консультації з фінансових питань, бере участь у складанні загального плану і програми внутрішнього аудиту, в поточному контролі за фінансовою діяльністю підрозділів, складанням звітів про результати внутрішнього аудиту.

3. Спеціаліст з документальних перевірок звітності. Складає план-графік перевірок підрозділів, комплектує виїзну групу, організовує і здійснює поточний контроль роботи з підрозділами, складає загальний план і програму внутрішнього аудиту, доводить до відома керівників служби основні результати аудиту, які можуть вплинути на зміст і висновки звіту про внутрішній аудит, бере участь у підготовці,безпосередньо здійснює і документально оформлює результати аудиторських дій, складає звіт за результатами внутрішнього аудиту, організовує і контролює роботу учасників виїзної групи внутрішніх аудиторів, проводить консультації, перевірку виконання наказів і розпоряджень керівника головного підприємства з фінансово-господарських питань.

До складу аудиторської служби також можуть входити й інші спеціалісти (з оподаткування, правових питань, фінансового аналізу тощо). Вони можуть не входити до штату аудиторської служби, а залучатись до роботи на договірних засадах поряд з експертами, які за необхідності можуть залучатись до роботи. Залучені аудитори мають повноваження надані їм договором і несуть за це відповідальність і виступають у ролі зовнішніх аудиторів.

2.3 Планування внутрішнього аудиту

Внутрішній аудит з метою досягнення максимальних результатів, повинен здійснюватись у певній послідовності.

Етапи внутрішнього аудиту:

1. Планування перевірок, включаючи зустрічні на інших підприємствах

2. Накопичення фактів та інформації про діяльність підрозділів

3. Вивчення фактичного стану діяльності підрозділів

4. Оцінка адекватності системи управління та контролю

5. Підготовка підсумкових висновків та рекомендацій (підготовка звіту)

Для внутрішніх аудиторів однією з умов успішного проведення перевірки є ефективно організований процес планування. При цьому керівник аудиторської служби на основі проведеного аналізу складає плани, що визначають пріоритети внутрішнього аудиту та відповідають цілям підприємства. Плани повинні бути ретельно відпрацьовані з відповідними службами та їх керівниками, відповідати вимогам власника, який створив службу внутрішнього аудиту. Плани робіт із зазначенням коштів, необхідних для їх виконання, керівник служби аудиту подає на розгляд і затвердження керівництву, інформує його, коли до плану вносяться істотні зміни протягом звітного періоду. Керівник внутрішнього аудиту, у свою чергу, повинен інформувати про це вище керівництво.

При формулюванні цілей аудиторського завдання слід звертати увагу на систему контролю і процес корпоративного управління, що стосується об'єктів аудиту. Цілі аудиту є основою процесу планування, від якого залежить ефективність аудиту, а також результат оцінки діяльності аудиторської служби.

Відповідність і взаємозв'язок цілей господарюючого суб'єкта з цілями внутрішнього аудиту наведено в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 - Взаємозв'язок цілей підприємства і цілей внутрішнього аудиту

№ з/п	Цілі підприємства	Цілі внутрішнього аудиту
1	Постійне удосконалення ефективності діяльності підприємства	Виявлення внутрішніх резервів і підприємства і визначення шляхів їх ефективного внутрішніх резервів і підприємства і визначення шляхів їх ефективного використання
2	Дотримання єдиної методики бухгалтерського обліку на всіх підприємствах зі складною організаційною структурою	Правильне формування зведеної і консолідованої звітності Уніфікація і стандартизація облікових процесів, постійне консультування облікових працівників
3	Дотримання вимог чинних нормативних актів і стандартів бухгалтерського обліку та звітності	Інформування співробітників про існуюче законодавство та нормативні акти, що стосуються їх діяльності
4	Організація контролю з метою запобігання порушень, марнотратства, розкрадань	Розробка системи контролю, що дає можливість попередити неефективність господарювання. Виявлення та інформування керівництва про серйозні порушення, зловживання тощо
5	Розвиток і удосконалення управлінських навичок співробітників	Розробка адекватної програми навчання співробітників
6	Досягнення запланованих показників діяльності підприємства	Перевірка фактичного виконання прийнятих планів
7	Забезпечення високого рівня обслуговування клієнтів	Розробка політики та стандартів обслуговування клієнтів, контроль за їх дотриманням

Поставлені перед співробітниками служби індивідуальні завдання повинні включати:

1. аналіз і оцінку адекватності елементів системи внутрішнього контролю;

2. дотримання підприємством положень нормативних і законодавчих актів;

3. наявність та ефективність ведення бухгалтерського обліку й облікових процедур;

4. наявність у системі управління підсистеми, що контролює виявлення і виправлення можливих помилок.

2.4 Етичні принципи внутрішнього аудиту

До етичних принципів внутрішнього аудиту відносяться: незалежність, об'єктивність, лояльність, відповідальність, конфіденційність.

Принцип незалежності допомагає внутрішнім аудиторам виконувати аудит неупереджено та виражати об'єктивні судження. Кожен внутрішній аудитор в своїх судженнях практично незалежний як від своїх колег, включаючи керівника аудиторської служби, так і від інших працівників підприємства.

Принцип об'єктивності вимагає, щоб внутрішні аудитори виконували свою роботу незалежно, кваліфіковано та правдиво. При складанні звітів про результати перевірок аудитор повинен чітко відокремлювати підтверджені факти від домислів. Аудитор повинен відмовлятись від проведення перевірки, коли на керівних посадах підрозділу знаходяться особи, що є його родичами. Аудитор не повинен ставити самого себе або бути поставленим керівниками в ситуацію, в якій він не зможе зробити об'єктивний висновок.

Лояльність аудиторів означає, що вони не повинні бути свідомо втягнуті в нелегальну або неналежну діяльність, брати участь у діях або діяльності, які можуть дискредитувати професію аудитора, викликати конфлікт інтересів, нанести шкоду (прямо або непрямо) підприємству або ж шкоду їх можливості бути об'єктивними. Служба внутрішнього аудиту повинна бути самостійним, незалежним і нейтральним органом щодо рівня управління, на яких приймаються рішення.

Відповідальність передбачає готовність аудитора виконувати роботу лише в готовність аудитора виконувати роботу лише в межах своїх можливостей і професійної компетенції, а також нести відповідальність не тільки за свої дії, але в цілому й за неадекватну діяльність підрозділу служби аудиту, навіть якщо його особиста провина відсутня. Аудитори повинні намагатись постійно підвищувати свій професійний рівень, ефективність і якість робіт, які вони виконують.

Конфіденційність означає, що аудитори повинні бути обережні у. питаннях використання інформації, отриманої в процесі виконання своїх функцій.

Вони не повинні використовувати конфіденційну інформацію з будь-якою метою. Крім того, вони не мають права використовувати свої службові відносини з особистою мстою. Слід зауважити, що передаючи всі документи, пов'язані з проведеною перевіркою, особі, уповноваженій приймати рішення, аудитори не повинні зберігати поза спеціально відведеними місцями копії чорнових записів або будь-яку іншу інформацію на будь-яких носіях.

Етичні принципи внутрішнього аудиту повинні доповнюватись правилами поведінки внутрішнього аудитора в конкретних ситуаціях. Ці правила слід чітко обґрунтувати й описати для уникнення можливості їх неправильного тлумачення.

2.5 Професійні стандарти внутрішнього аудиту

Підґрунтям внутрішнього аудиту та головним правилом у роботі внутрішніх аудиторів є стандарти професійної діяльності, які сприяють ефективному функціонуванню відділу внутрішнього аудиту.

Основними стандартами внутрішнього аудиту можуть бути наступні:

1. Стандарт "організаційний статус служби внутрішнього аудиту". Орган внутрішнього аудиту не повинен бути підзвітним виконавчим органам управління. У протилежному випадку порушується об'єктивність внутрішніх аудиторів під час перевірки діяльності посадових осіб. Організаційний статус повинен бути достатнім для гарантії широкого кола дій внутрішніх аудиторів, адекватного обговорення та ефективного усунення відхилень, виявлених за результатами і рекомендаціями аудиторів.

2. Стандарт "компетентність внутрішнього аудитора". Внутрішній аудитор повинен володіти необхідними знаннями, майстерністю (вмінням, досвідом) і дисципліною для належного виконання своїх функцій. Керівник служби при узгодженні з керівництвом підприємства повинен встановити критерії освіти та практичних навичок, необхідних дня кожної посади, пов'язаної з внутрішнім аудитом. Аудитор повинен вміти своєчасно розпізнати та достатньо точно оцінити відхилення (у тому числі потенційні проблеми), вміти вдало застосувати знання в кризових ситуаціях (зіткнення інтересів тощо) і намагатись вийти з них без залучення додаткової допомоги. Внутрішній аудитор зобов'язаний дотримуватись професійної обережності, тобто уникати помилкових дій, упущень, неефективної роботи й конфлікту інтересів. Керівник служби внутрішнього аудиту - це найбільш кваліфікований спеціаліст, який володіє різнобічними знаннями та навичками. Для оптимального вирішення своїх завдань він (крім володіння аудиторськими стандартами, способами, прийомами аудиту) повинен володіти знаннями у сфері бухгалтерського обліку, податків, права, економіки, фінансового менеджменту тощо. Керівник повинен у певній мірі бути бухгалтером, юристом, фінансистом, маркетологом, управлінцем. Він також повинен розумітись на комп'ютерній техніці і технологіях. Компетенція керівника служби повинна охоплювати розуміння завдань, поставлених вищим керівництвом перед підприємством, можливостей і потреб колективу.

3. Стандарт "взаємовідносини з користувачами послуг". Внутрішні аудитори повинні підтримувати нормальні ділові стосунки як між собою, так і з персоналом, керівництвом підрозділу, що перевіряється, а також із зовнішніми контролерами. Варто використати ефективні засоби комунікації, вміти спілкуватись і в усній, і в письмовій формі на рівні, що дозволяє чітко виражати свої думки. Усі формулювання повинні бути ясними, точними та лаконічними, логічно правильно побудованими і не допускати подвійного їх тлумачення. Внутрішні аудитори повинні бути добре ознайомлені з прикладними галузями психології, такими, як мотивація персоналу, який перевіряється, біхевіоральні аспекти системи внутрішнього контролю (вплив контролю на поведінку індивідууму) та ін.

4. Стандарт "навчання". З метою підтримки свого професіоналізму внутрішні аудитори зобов'язані безперервно підвищувати свою професійну підготовку, постійно підтримувати необхідний рівень знань шляхом відвідування різних професійних семінарів, курсів, участі в конференціях, науково-практичній роботі, ознайомлення з новою літературою, навчання за домашніми програмами. У службі внутрішнього аудиту необхідно налагодити систему обговорення нових законодавчих актів, нових актуальних питань, що мають відношення до діяльності підприємства. Рівень знань аудитора підтверджується складанням відповідних кваліфікаційних заліків.

5. Стандарт "планування внутрішнього аудиту". Передбачає найбільш загальні вимоги до складання планів і програм внутрішнього аудиту. Керівник служби очолює складання річних планів діяльності служби внутрішнього аудиту та аудиторських програм. Плани діяльності повинні включати, як мінімум, напрями, строки та обсяги робіт внутрішнього аудиту, необхідні кадрові, фінансові та інші ресурси. Програма внутрішнього аудиту є документально оформленим планом реалізації певних контрольних заходів, в якому наведені (визначені) цілі, завдання і об'єкти аудиту, джерела інформації, послідовність та строки виконання робіт, необхідні ресурси, склад виконавців, порядок дій. При плануванні важливо орієнтуватись на мінімум витрат і максимум ефекту, враховувати упущену вигоду від альтернативного вкладення коштів. Необхідно також відмітити, що програми повинні носити конфіденційний характер, для осіб підрозділів, діяльність яких планується перевіряти.

6. Стандарт "проведення внутрішнього аудиту". Забезпечує надійні гарантії того, що аудиторська об'єктивність підтримується і цілі аудиту виконуються. Інформація повинна збиратись з усіх питань, що стосуються предмету, завдань і обсягу внутрішнього аудиту, і бути достовірною, необхідною, достатньою, своєчасною, аналітичною та організаційною з бідною, достатньою, своєчасною, аналітичною та організаційною з метою забезпечення об'єктивності при складанні аудиторського висновку та розробки рекомендацій.

7. Стандарт "звіт за результатами внутрішнього аудиту". Регламентує порядок складання та надання звітності внутрішніх аудиторів. На відміну від звітності зовнішнього аудитора, для внутрішніх аудиторів не існує стандартної форми звітів, вони складаються за формою, розробленою безпосередньо на підприємстві. Основні вимоги до звітів - об'єктивність, ясність, лаконічність, конструктивність і своєчасність, у найбільш загальному випадку такі звіти, крім необхідних реквізитів, мають включати:

1) перелік виявлених відхилень, що перевищують допустимі норми;

2) перелік обставин, за яких ці відхилення були виявлені;

3) оцінку впливу виявлених відхилень на діяльність підрозділу та підприємства в цілому;

4) рекомендації щодо можливого усунення виявлених відхилень;

5) конструктивні пропозиції з удосконалення різних аспектів функціонування підприємства.

Питання, поставлені у звіті внутрішніх аудиторів, розглядаються як "відкриті" до тих пір, поки від власника (замовника) не надійде відповідь на зауваження і пропозиції. У кінці звітного періоду внутрішні аудитори повинні надавати органам управління (власнику) підсумкові звіти про свою діяльність. В цих звітах виконана робота за видами і ділянками внутрішнього аудиту порівнюється із запланованою, фактичні витрати - з бюджетом фінансування, а також зазначаються недоліки в роботі служби, їх причини і заходи, вжиті для їх усунення.