Внутрішній аудит на підприємстві

8. Стандарт "доведення результатів внутрішнього аудиту до зацікавлених осіб і наступні дії". Регламентує порядок і форми доведення результатів перевірок до замовників внутрішнього аудиту. У більшості випадків керівнику служби доводиться обговорювати з адміністрацією ті або інші сторони своїх рекомендацій і припущень. При цьому нерідко виникають розбіжності, дискусії тощо. Вміння відстояти свою позицію залежить від професіоналізму та особистих якостей керівника служби внутрішнього аудиту. Проте він завжди повинен зберігати об'єктивність в судженнях і керуватись кодексом етики внутрішнього аудитора, а також внутрішньофірмовими стандартами аудиту. Крім того, в стандарті має зазначатись, що внутрішні аудитори в подальшому повинні перевірити, чи всі необхідні дії (коригування, удосконалення систем управління тощо) за результатами аудиту виконані, а також чи досягнуто намічених результатів.

9. Стандарт "управління службою внутрішнього аудиту". Установлює форму положення про структуру внутрішнього аудиту, а також визначає основні вимоги до управління службою, в тому числі аспекти взаємовідносин служби з іншими підрозділами підприємства. При цьому формування штату та розподіл обов'язків між працівниками повинні бути такими, щоб потенційні конфлікти інтересів і впливів зводились до мінімуму. Внутрішні аудитори повинні надавати керівнику служби доповідні записки про реальні та потенційні конфлікти з метою їх своєчасного усунення або кадрових перестановок.

10. Стандарт "регламентація внутрішнього аудитора". Детально регламентує діяльність внутрішніх аудиторів з тим, щоб виключити необ'єктивність і небезпечність вузького бачення проблеми на кожному з об'єктів, що перевіряється. Керівнику служби аудиту необхідно розробити базові методики перевірок різних об'єктів із зазначенням в них цілей та завдань аудиту, джерел інформації, класифікації можливих відхилень і типових помилок, послідовності робіт (у тому числі переліків дій внутрішнього аудитора в тих або інших ситуаціях), типових робочих та звітних документів. Кожна така методика дає можливість скоротити час на здійснення аудиторської перевірки. Розроблені методики слід постійно удосконалювати для їх відповідності умовам, що швидко змінюються.

11. Стандарт "контроль якості роботи внутрішніх аудиторів". Може бути попереднім (на стадії планування перевірки при поясненні внутрішнім аудиторам їх обов'язків), поточним (з боку старших внутрішніх аудиторів), наступним(з боку головного внутрішнього аудитора при затвердженні висновку по результатах перевірки). Керівник аудиторської служби несе відповідальність за забезпечення контролю якості роботи аудиторів. Він перевіряє об'єктивність висновків аудиторів, адекватність їх робочих документів отриманим у ході аудиту результатам, достатність аудиторських підтверджень, розглядає претензії до їх роботи. Контроль якості включає також нагляд за дотриманням внутрішніми аудиторами своїх посадових обов'язків, кодексу етики та стандартів внутрішнього аудиту.

Висновок

Внутрішній аудит - один із способів контролю за ефективністю діяльності ланцюгів структури економічного суб'єкту.

Проведення внутрішнього аудиту має для керівництва або власників економічного суб'єкту інформаційне та консультаційне значення, оскільки призване сприяти оптимізації діяльності економічного суб'єкту і виповненню обов'язків його керівництва.

Необхідність внутрішнього аудиту виникає на крупних підприємствах в зв'язку з тим, що вище керівництво не займається кожноденним контролем діяльності організації та нижчих управлінських структур.

Внутрішній аудит надає інформацію про діяльність і підтверджує достовірність звітів менеджерів.

Внутрішній аудит є необхідним головним чином для попередження втрати ресурсів та здійснення необхідних змін всередині організації.

Приблизний склад служби внутрішнього аудиту:

- Керівник служби (атестований аудитор)

- Спеціаліст по розрахункам з головною організацією

- Спеціаліст по камеральним та документальним перевіркам звітності філіалів

- Спеціалісти по оподаткуванню, по правовим питанням, по фінансовим питанням

- Спеціаліст, що володіє навиками контролю в відповідних техніко-технологічних направленнях.

Ефективність внутрішнього аудиту може виявитися важливим фактором при оцінці аудиторською організацією аудиторського ризику і системи внутрішнього контролю і тим самим вагомо скоротити об'єм процедур, котрі потребують виповнення аудиторською організацією.

Аудиторська організація повинна сформувати свою думку про діяльність внутрішнього аудиту ще до планування перевірки.

Використана література

1. Закон України "Про внесення змін і доповнень до статті 10 Закону України

"Про аудиторську діяльність" // Відомості Верховної Ради України. -- 1995. -- № 14. -- С. 88.

2. Закон України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" від26 січня 1993 р.

3. Закон України "Про аудиторську діяльність" від 22 квітня 1993.

4. Богомолов А.М., Голощапов Н.А. Внутренний аудит. Организация и методикапроведения. -- М.: «Экзамен», 2004

5. Білуха М.Т. Теорія фінансово-господарського контролю і аудиту. -- К.:Вища школа, 1994. -- 364 с.

6. Білуха М.Т. Курс аудиту. -- К.: Вища школа: Т-во "Знання", 1998. -- 573 с.

7. Бутинець Ф.Ф. Аудит. - Житомир: ПП „Рута”, 2002

8. Данилевский Ю.А., Шапигузов С.М., Ремизов Н.А., Старовойтова Е.В. Аудит. -- М.: ИД ФБК-ПРЕСС, 2004

9. Жила В.Г. Ревізія і аудит: Навч. посіб. -- К.: МАУП, 1998. -- 96 с.

10. Зубілевич СЛ., Голов С.Ф. Основи аудиту. -- К.: Ділова Україна, 1996. -- 374с.

11. Кармайкл Д.Р., Бенис М. Стандарты й нормы аудита. -- М.: Аудит: ЮНИТИ, 1995. -- 527 с.

12. Лабынцев Н.Т. Стандарты аудиторской деятельности: учебное пособие - Ростов-на-Дону, 1999

13. Макальская А.К. Внутренний аудит. - М: Аудит, 2003

14. Рудницький В.С. Методологія і організація аудиту. - Тернопіль: Економічна думка, 2000.- 192с.

15. СотниковаЛ.В. Внутренний контроль и аудит: Учебник- М. «Финстатинформ», 2000

16. Стандарты аудиторской деятельности: Учебное пособие.-2-е изд.-М.:ИНФРА-М, 2002

17. Терехов А.А. Аудит: перспективы развития. -- М.: Финансы и статистика, 2004

18. Усач Б.Ф. Аудит. - Київ.: „Знання - Прес”, 2002.- 222с.

19. Федулова Л. І. Управління аудиторською діяльністю // Бухгалтерський облік і аудит. -1999.-190с.

Практична частина

Умова завдання:

Бухгалтерія акціонерного товариства видачу форменого одягу в експлуатацію обліковує списанням його вартості з балансового рахунку 22 ”Малоцінні та швидкозношувальні предмети” з віднесенням її на балансовий рахунок 84 „Інші операційні витрати”. Щомісячна списується 1/12 їх вартості на експлуатаційні витрати, тобто в дебет рахунку 84, із занесенням до валових витрат звітного періоду. Наказом керівника № 2 від 03.01.2000 р. передбачено встановлення на поточний 2000 р. метод нарахування зносу по малоцінних та швидкозношуваних предметах (МШП) виходячи із строку їх служби (строк служби для форменого одягу становить 15 міс.).

Розв'язок :

При відображенні в обліку МШП підприємство припустилося таких помилок:

1. Порушено методологію обліку МШП.

2. Неправильно розраховано валові витрати звітного періоду.

Малоцінні та швидкозношувані предмети становлять особливу группу, яка займає проміжне положення між основними засобами і матеріальними цінностями.

МШП обліковується у складі матеріальних активів на рахунку 22 „Малоцінні та швидкозношувані предмети” і списуються на витрати у момент їх видавання в експлуатацію такими записами:дебет рахунків 91, 92, 93, 94 та кредит рахунку 22 ”Малоцінні та швидкозношувальні предмети” залежно від призначення і місця експлуатації.

МШП, які використовуються більш як 1 рік (або операційного циклу, якщо він більше 1 року), обліковуються на субрахунку 112 „Малоцінні необоротні матеріальні активи” рахунку 11 „Інші необоротні матеріальні активи”.

На балансі підприємства сальдо рахунку 11 відображається загальною вартістю за статтею „Основні засоби”.

За умовою задачі формений одяг має термін служби більш як 1 рік, отже, має обліковуватися на субрахунку 112. Під час експлуатації до таких об'єктів застосовуються методи амортизації, передбачені П(С)БО 7.

Отже, на підприємстві були завищені витрати виробництва, що спричинило зниження обороту, який підлягає обкладанню податком на прибуток. Для виправлення помилок необхідно зробити такі розрахунки.

1. Розрахувати суму зносу, яку слід було вносити до складу амортизаційних відрахувань кожного звітного періоду виходячи з належної форми.

2. Визначити суму надлишково віднесеного зносу на витрати та нарахувати пеню відповідно до чинного законодавства.

3. Зробити виправні записи.