Інвентаризація матеріальних цінностей
Аналіз видів, строків та загального порядку проведення інвентаризації. Вивчення процесу переобліку матеріалів і тари, валютних засобів підприємства, основних коштів і нематеріальних активів, дебіторської заборгованості та видатків майбутніх періодів.
| Рубрика | Бухгалтерский учет и аудит |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 06.12.2009 |
| Размер файла | 79,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
ЗМIСТ
Вступ
1. Економічна характеристика інвентаризації матеріальних цінностей
1.1 Сутність, цілі, порядок і строки проведення інвентаризації
1.2 Види інвентаризації
1.3 Характеристика підприємства ВАТ "Стальмонтаж"
2. Інвентаризація матеріальних цінностей на підприємстві ВАТ "Стальмонтаж"
2.1 Інвентаризація основних засобів
2.2 Інвентаризація запасів
2.3 Інвентаризація дебіторської заборгованості
3. Автоматизація бухгалтерського обліку
3.1 Теоретичні основи автоматизації
3.2 Дослідження комп'ютерних технологій на прикладі обліку основних засобів
Висновки
Перелік літератури
Додатки
ВСТУП
Для методу бухгалтерського обліку характерним є використання цілого ряду приймань і способів, кожний з яких дає можливість одержати інформацію про окремі сторони досліджуваного предмета, а в сукупності забезпечують його суцільне й безперервне відбиття. Метод бухгалтерського обліку містить у собі окремі елементи, з яких головними є: документація, інвентаризація, рахунки, подвійний запис, баланс, звітність, оцінка й калькуляція. Усі перераховані елементи являють собою єдину систему. Бухгалтерський облік може виконати призначені йому функції в системі керування проведенням тільки в тому випадку, якщо буде застосовувати всі ці елементи, по-перше, у сукупності, а по-друге, у послідовності.
У даній роботі розглядається один з найважливіших методів бухгалтерського обліку - інвентаризація. Поняття інвентаризація походить від латинського слова "inventarium", що означає "знаходити".
Роль інвентаризації мінялася в часі. В епоху Прадавнього Рима інвентаризація застосовувалася при оцінці наслідуваного майна ( за ціною можливого продажу) для закріплення його за новим власником (спадкоємцем) і визначення розміру податків (на спадщину, а згодом -- на майно). Майже (а може бути, і більш ніж) п'ятсотлітня практика статичного бухгалтерського обліку виділяла на перший план фізичну інвентаризацію майна й боргових зобов'язань як основний етап виявлення майнового положення власників, тобто побудови балансу фіктивної або реальної ліквідації.
Сьогодні інвентаризація на підприємствах проводиться з метою зіставлення даних фактичної наявності цінностей з даними бухгалтерського обліку. Об'єктами проведення інвентаризації визначені все майно економічного суб'єкта незалежно від його місцезнаходження (основні кошти, нематеріальні активи, фінансові вкладення, виробничі запаси, кошти) і всі види фінансових зобов'язань (дебіторська й кредиторська заборгованість, кредити банків, позики й резерви). Тому я рахую тему даної роботи актуальною.
Метою даної курсової роботи є вивчення методики інвентаризації матеріальних цінностей підприємства як засіб контролю над його збереженням, ефективністю використання.
Для досягнення основної мети в роботі треба вирішити наступні завдання:
- розглянути значення інвентаризаційної роботи в умовах ринку й ринкових відносин;
- охарактеризувати види, строки й загальний порядок проведення інвентаризацій;
- розглянути порядок проведення інвентаризації матеріалів і тари й облік її результатів;
- розглянути інвентаризацію основних коштів і нематеріальних активів і її облік;
- розглянути інвентаризацію валютних коштів підприємств, облік її результатів;
- розглянути інвентаризацію дебіторської заборгованості, видатків майбутніх періодів і резервів майбутніх платежів.
При написанні даної роботи були використані матеріали українських і закордонних авторів, періодичні видання, законодавчі й нормативні документи, а також документація підприємства ВАТ "Стальмонтаж".
Предмет дослідження - інвентаризація матеріальних цінностей. Об'єкт дослідження - підприємство ВАТ "Стальмонтаж".
1 ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ МАТЕРІАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ
1.1 Сутність, цілі, порядок і строки проведення інвентаризації
Одним з основних вимог, що пред'являються до бухгалтерського обліку, є вірогідність його показників. Однак у процесі зберігання й відпустки товарно-матеріальних цінностей між фактичною наявністю й даними бухгалтерського обліку можуть виникнути розбіжності, що не піддаються обліку (внаслідок природних втрат при зберіганні, пересортици, несправності весоизмерительных приладів, зловживань матеріально відповідальних осіб і ін.). Усунення цих розбіжностей забезпечується за допомогою інвентаризації.
Під інвентаризацією розуміють спосіб виявлення (з наступним обліком) господарських коштів і їх джерел, не оформлених поточної документацією, для забезпечення вірогідності показників обліку й контролю над збереженням цінностей.
Тобто інвентаризація - це перевірка майна й зобов'язань організації шляхом підрахунку, обмірювання й зважування. Інвентаризація є засобом уточнення показників обліку і наступного контролю над збереженням майна організації. Інвентаризація дозволяє перевірити, чи всі господарські операції оформлені, підтверджені документально й відбиті в системному бухгалтерському обліку, а також внести необхідні уточнення й виправлення. Можна сказати, що інвентаризація являє собою контрольну функцію обліку, яка дозволяє виявити випадки необґрунтованого зменшення капіталу господарюючого суб'єкта, вкладеного в різні види майна.
Інвентаризація є основним засобом внутрішнього контролю над майном підприємства.
Порядок і строки проведення інвентаризації на підприємствах і в організаціях усіх форм власності регламентуються Інструкцією з інвентаризації основних коштів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів і розрахунків.4
Інвентаризацію проводить інвентаризаційна комісія, очолювана керівником підприємства або його заступником з обов'язковою участю головного бухгалтера в присутності матеріально відповідальних осіб. Матеріально відповідальні особи до початку інвентаризації дають розписку в тому, що всі прибуткові й видаткові документи ними здані в бухгалтерію й що ніяких неоприбуткованих або не списаних у видаток цінностей у них не є. Після цього ніякі документи комісією в увагу не ухвалюються.
Кількість інвентаризацій у звітному році, дата їх проведення, перелік майна й фінансових зобов'язань, що перевіряються при кожній з них, установлюються керівником організації, крім випадків, коли проведення інвентаризації обов'язково.
Обов'язкові інвентаризації проводяться:
- при передачі майна організації в оренду, викупі, продажі, а також у
випадках, передбачених законодавством при перетворенні державного або муніципального унітарного підприємства;
- перед складанням річної бухгалтерської звітності, крім майна, інвентаризація якого проводилася не раніше 1 жовтня звітного року. Інвентаризація основних коштів може проводитися раз в 3 року, а бібліотечних фондів -- раз в 5 років. У районах, розташованих на Крайній Півночі й прирівняних до них місцевостях, інвентаризація товарів, сировини й матеріалів може проводитися в період їх найменших залишків;
- при зміні матеріально відповідальних осіб (на день приймання-передачі справ);
- при встановленні фактів розкрадань або зловживань, а також псування цінностей;
- у випадку стихійних лих, пожежі, аварій або інших надзвичайних ситуацій, викликаних екстремальними умовами;
- при ліквідації (реорганізації) організації перед складанням ліквідаційного балансу й в інших випадках, що передбачаються законодавством України;
- при колективній (бригадної) матеріальної відповідальності інвентаризації проводяться при зміні керівника колективу (бригадира), при вибутті з колективу (бригади) більш 50% його членів, а також на вимогу одного або декількох членів колективу (бригади).
Основними цілями інвентаризації є:
- перевірка правильності даних поточного обліку й виявлення допущених помилок;
- відбиття неврахованих господарських і фінансових операцій;
- контроль збереження майна;
- контроль над повнотою й своєчасністю розрахунків по господарських договорах і зобов'язанням, по сплаті податків і зборів;
- перевірка умов і порядку зберігання товарів;
- виявлення залежаних, неходові товарів, що застаріли;
- перевірка дотримання принципу матеріальної відповідальності;
- перевірка стану обліку й організація руху товарних запасів;
- перевірка відбиття всіх господарських операцій у документах і в бухгалтерському обліку і т.д.
Необхідність інвентаризації обумовлена поряд причин, основними з яких є:
- виявлення можливих помилок в обліку, які можуть привести до серйозних матеріальних втрат -- штрафам за приховання прибутка;
- зміна фізичних властивостей товарно-матеріальних цінностей. Деякі матеріальні цінності (наприклад, продукти харчування) у результаті природних втрат міняють свої фізичні властивості (маса, обсяг і т.д.) або просто робляться непридатним. За допомогою інвентаризації виявляється дійсний стан справ, що відображається документально;
- стихійні лиха, пожежа, аварія і т.д.;
- крадіжки, зловживання;
- недовіра до матеріально відповідальної особи;
- проведення ревізій, аудиторських перевірок;
- у випадку зміни бригадира при бригадній матеріальній відповідальності;
- на вимогу судово-слідчих органів.
Інвентаризація матеріальних цінностей проводиться по місцях їх зберігання. Дані кожного виду цінностей заносяться в інвентаризаційні описи, які складаються у двох екземплярах. Після закінчення інвентаризації описи підписуються членами комісії. Один екземпляр опису передається в бухгалтерію, де фактично залишки матеріальних цінностей, зафіксовані в описах, порівнюють у даними бухгалтерського обліку. Матеріальні цінності, по яких установлені розбіжності (надлишки, недостачі), записуються в зіставний опис, а матеріально відповідальні особи повинні дати комісії письмові пояснення про причини їх виникнення.
При інвентаризації коштів у касі підприємства в увагу береться тільки їх фактична наявність. Ніякі документи або розписки в залишок готівки в касі не включаються. Виявлені кошти, не виправдані прибутковими касовими ордерами, уважаються надлишком і підлягають зарахуванню в дохід підприємства. Недостача коштів, виявлена при інвентаризації, підлягає відшкодуванню касиром.
Інвентаризація розрахункових відносин з іншими підприємствами й організаціями здійснюється за даними документів. Підприємства обмінюються контокоррентными виписками, тобто виписками з особових рахунків дебіторів і кредиторів. При цьому виписки посилають підприємствами-кредиторами підприємствам-дебіторам, які повинні в 10-денний строк підтвердити заборгованість або повідомити свої заперечення. У бухгалтерському балансі суми заборгованості повинні відображатися тільки в погоджених сумах.
В окремих випадках, коли до кінця звітного періоду розбіжності не врегульовані, розрахунки з дебіторами й кредиторами відображаються кожною стороною у своєму балансі в сумах, які значаться в записах поточного обліку й уважаються нею правильними.
Свої висновки й пропозиції відносно врегулювання інвентаризаційних разниц комісія оформляє протоколом і подає на затвердження керівникові. Керівник повинен прийняти рішення про оприбуткування надлишків і списанні недостачі й затвердити протокол в 5-денний строк. Результати інвентаризації відображаються в бухгалтерському обліку в 10-денний строк, після чого його показники приводяться в повну відповідність із фактичною наявністю господарських коштів.
Таким чином, щоб забезпечити контроль над збереженням господарських коштів і для повної відповідності даних обліку фактичним залишкам, для забезпечення реальності показників бухгалтерського обліку використовується елемент методу бухгалтерського обліку -- інвентаризація, тобто встановлення фактичної наявності коштів і їх джерел, зроблених витрат і т.д. шляхом перерахування залишків у натурі або перевірки облікових записів.
1.2 Види інвентаризації
Найдетальніша класифікація інвентаризацій була дана в 1934 р. видатним італійським бухгалтером Пьетро д'альвизе Соколов Я.В. Основы теории бухгалтерского учета. - М.: Финансы и статистика, 2005 . Він виділив вісім класифікаційних підстав: за обсягом (повні, часткові); по приналежності (майно в організації й поза неї); по меті (вступні, наступні, при передачі цінностей, ліквідаційні); по послідовності ( від об'єкта до регістру, від регістру до об'єкта); по суб'єкті (ординарні -- ініціатива власника; екстраординарні -- ініціатива зовнішніх органів: судових, фінансових і т.п.); по використанню даних (інформативні й доказові); по ступеню агрегування (диференційовані, інтегровані); за формою опису (усні, письмові, на механічних носіях); по способу проведення.
За обсягом, розділити інвентаризації дуже важко, тому що зовсім не ясно, що таке повна інвентаризація. Об'єктивний критерій отут один -- тотальна перевірка наявності всього майна, наявного в країні, як в організаціях, в установах, так і у всіх громадян. Зовсім очевидно, що така інвентаризація неможлива. Тому будь-яка інвентаризація, по суті, носить частковий і одночасно повний характер. Звідси випливають два висновки першорядної важливості:
- ступінь повноти інвентаризації задається суб'єктом її, що призначають;
- часткової інвентаризація може бути визнана тільки стосовно раніше заданої повної інвентаризації.
У цей час має місце монетарна вибірка, при якій проводиться строге розмежування між фундаментальними статистичними поняттями: одиниця спостереження й одиниця сукупності. У цьому випадку, стосовно до товарної маси, одиницею спостереження виступає найменування товарів, а одиницями сукупності будуть або вартісні, або натуральні величини.
По приналежності передбачається насамперед установити місце знаходження майна: воно може бути здане в оренду, значачись на балансі орендодавця; відвантажене покупцеві, але не відомо, чи одержав він це майно і т.д.
Однак набагато важливіше встановити при інвентаризації, про яке майно мова йде: про те, яке перебуває у володінні організації, або про те, яке перебуває в його власності. Звичайно інвентаризація переслідує перше завдання -- вона досягається простіше, але друге завдання важливіше.
По меті, яку ставлять адміністратори, що призначають інвентаризацію виділяють:
- вступні (починальні) інвентаризації необхідні на початку будь - якої господарської діяльності.
- поточні -- ті звичайні інвентаризації, включаючи перманентні, які проводяться заради того, щоб і власники, і адміністратори могли переконатися в репрезентативності (точності) облікових даних.
Поточні інвентаризації проводяться при наступних обставинах:
- згідно із плановим графіком;
- по сигналах, коли адміністрації повідомляють про неблагополуччя в справі зберігання й реалізації товарно-матеріальних цінностей;
- при стихійних лихах (пожежі, повені) -- ціль інвентаризації зафіксувати факт загибелі цінностей. Сюди ж відносять втрати від крадіжок;
- при переоцінці цінностей;
- при передачі цінностей -- обов'язкові інвентаризації, проведені при зміні матеріально відповідальних осіб, що й дають, як правило, дуже високий результат у змісті точності даних;
- ліквідаційні -- пов'язані із закриттям організації й мають величезне значення у зв'язку з тим, що в ліквідованої організації, як правило, виникає необхідність оплатити дуже більші борги.
По послідовності -- одна з визначальних класифікації, що випливають із облікових процедур. Кращим уважається підхід від об'єкта до регістру, тому що передбачається, що матеріально відповідальна особа, не знаючи скільки яких цінностей за ним значиться, представить об'єктивну картину стану справ. На практиці переважає підхід від регістру до об'єкта, тому що він легше й для перевіряючого, і для, що перевіряється, тому що заздалегідь відомий результат, на який слід вийти. Але великий недолік даного підходу укладається в тому, що він полегшує й фальсифікацію результатів інвентаризації. Однак при проведенні перманентних інвентаризацій цей підхід певною мірою виправданий, але навіть у цьому випадку слід віддати перевагу підходу від об'єкта до регістру.
По суб'єкті виділяють інвентаризації:
- ординарні, проведені з ініціативи власників або адміністраторів;
- екстраординарні, що вживають на настійну вимогу яких-небудь сторонніх органів, наприклад, банків або ж за рішенням судових органів. В останньому випадку, якщо справа дійшла до цих органів, то положення, по суті, вийшло з під контролю адміністрації організації.
По використанню даних виділяють:
- інформативні -- необхідні тільки для підтвердження якої-небудь гіпотези, наприклад, наскільки обґрунтовані кредити, що запрошуються фірмою. Інформативні інвентаризації переслідують насамперед економічні цілі;
- доказові -- застосовуються якщо буде потреба обґрунтувати можливість судового позову або для спростування останнього. Доказові інвентаризації переслідують насамперед юридичні цілі.
Більш правильним було б розподіл на інвентаризації, які можуть служити підставою для пред'явлення позову або недостатні для цього. Однак і отут виникає складність: адже відразу ж після закінчення інвентаризації важко розв'язати ступінь її юридичної доказовості, це вирішує суд. Направляти або не направляти позов до суду залежить від адміністрації, але це, у свою чергу, знов-таки тільки підкреслює умовність даної класифікації.
По ступеню агрегування розрізняють інвентаризації:
- диференційовані, тобто доведені до кожного найменування цінностей;
- інтегральні -- інвентаризуються цінності тільки тією чи іншою мірою агрегованої групи.
З погляду бухгалтера, практичне значення мають диференційовані інвентаризації, тому що в цьому випадку йому необхідно звірити кожне найменування товарів, що є в наявності, з їхньою чисельністю за даними обліку.
По способу проведення виділяються два види інвентаризацій:
- заздалегідь оголошені (призначені) -- відповідальні особи знають про час проведення інвентаризації й зобов'язано підготуватися до неї;
- раптові -- відповідальні особи не знають про час проведення інвентаризації й не можуть заздалегідь підготуватися до неї.
Обоє виду інвентаризацій мають переваги й недоліки.
При практичному підході до інвентаризації багато сучасних бухгалтерів старі ідеї, що сповідують, уважають, що кожний баланс повинен бути підтверджений інвентарним описом, інакше баланс буде нереальним. Це помилковий висновок.
Найбільш ефективними є раптові часткові інвентаризації, оскільки вони підвищують відповідальність матеріально відповідальних осіб у своєчаснім оприбуткуванні й списанні матеріальних цінностей, правильності їх зберігання, попереджають зловживання.
1.3 Характеристика підприємства ВАТ "Стальмонтаж"
Відкрите акціонерне товариство "Стальмонтаж" (далі - "Суспільство") засноване відповідно до Наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Севастополю № 23/5 від 12 травня 1994 р. на основі Угоди про викуп орендованого майна із Суспільством покупців членів трудового колективу СУ-119 тресту "Южстальмонтаж" відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.93г. № 57-93 " Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, зданих в оренду", протоколом від 20.07.94г. загальних зборів ВАТ "Стальмонтаж" і чинним законодавством.
Найменування Суспільства - відкрите акціонерне товариство "Стальмонтаж". Скорочене найменування - ВАТ "Стальмонтаж".
Місцезнаходження Суспільства: Україна, 99053, м. Севастополь, Фиолентовское шосе, 5 -А.
Суспільство є юридичною особою з моменту його державної реєстрації. Суспільство здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України й Статутом.
Суспільство є правонаступником майнових прав і обов'язків СУ-119 тресту "Южстальмонтаж".
Суспільство має відособлене майно, може від свого імені укладати договори, робити угоди, здобувати майнові й особисті немайнові права й мати обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді, господарському, третейському судах. Суспільство має самостійний баланс, розрахунковий,
валютний і інші рахунку в банках, товарний знак, який затверджується правлінням Суспільства, печатка зі своїм найменуванням і інші реквізити, необхідні для його діяльності.
Суспільство може здійснювати будь-які види господарської діяльності, не заборонені законодавством України, має повну господарську самостійність у прийнятті господарських розв'язків, збуті, установленні цін, оплаті праці, розподілі чистого прибутку відповідно до чинного законодавства й справжнім Статутом і має право робити всі дії, передбачені законодавством України.
Суспільство має право у встановленому чинним законодавством порядку здійснювати випуск цінних паперів.
Цілями діяльності Суспільства є:
- задоволення суспільних потреб у роботах, продукції й послугах Суспільства й реалізація на цій основі соціальних і економічних інтересів акціонерів і членів трудового колективу Суспільства;
- створення конкурентоспроможних товарів, робіт і послуг, насичення ними споживчого ринку, організація додаткових робочих місць.
Відповідно до основних цілями, предметів діяльності Суспільства є:
- виконання робіт з монтажу металевих і збірних залізобетонних конструкцій при будівництві, реконструкції, технічнім переозброєнні будинків, споруджень;
- виготовлення металевих і інших будівельних конструкцій;
- капітальне будівництво, ремонт і капітальний ремонт будинків і споруджень, виконання грабарств, робіт з устрою фундаментів;
- проектно-конструкторські роботи;
- інші види діяльності, що не суперечать чинному законодавству.
Діяльність, що підлягає ліцензуванню, здійснюється Суспільством тільки після одержання відповідної ліцензії.
Бухгалтерський, оперативний і статистичний облік і звітність ведуться по нормах, що діють в Україні. На підприємстві щорічно затверджується Наказ про облікову політику підприємства, складаються графіки документообігу.
Наказ " Про організацію бухгалтерського обліку й облікової політики" по підприємству містить основні принципи, методи й процедури, використовувані підприємством для здійснення бухгалтерського обліку на підприємстві, складання й вистави фінансової звітності.
Відповідно до даного наказу випливає, що на підприємстві використовується журнально-ордерна форма обліку. Облікові регістри (книги, відомості, журнали й т.п.) призначені на підприємстві для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, групування й узагальнення інформації про господарські операції, що втримується в прийняті в облік первинних документах. Облікові регістри складаються на ВАТ "СТАЛЬМОНТАЖ" щомісяця. Облікові регістри підписуються виконавцями й головним бухгалтером або особою, на яку покладене ведення бухгалтерського обліку підприємства.
На підприємстві застосовується План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій з урахуванням положень Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99г №291, починаючи із січня 2000
Відповідно до наказу " Про організацію бухгалтерського обліку й облікової політики" на підприємстві аналітичний облік руху ТМЦ організує:
- у бухгалтерії - у відомостях обліку залишків ТМЦ у кількіско-сумовому вираженні;
- на складах - у картках складського обліку в кількіснім вираженні.
Границя істотності встановлюється в розмірі 0.1 тис.грн.
Оцінка запасів (матеріалів, сировини, палива виробів, що комплектують, напівфабрикатів) при відпустці в проведення або іншому вибутті здійснюється по методу середньозваженої вартості.
Оцінка запасів покупних товарів для роздрібної торгівлі здійснюється за цінами продажу. Матеріальні активи зі строком корисного використання (експлуатації) більш одного року й вартістю ( без ПДВ) менше 500 гривень уважаються малоцінними необоротними матеріальними активами; нарахування амортизації по таких активах здійснюється по нормах 100% амортизації в першому місяці використання й ведеться по групах установленим у П(З)БУ 7. Нарахування амортизації на основні кошти здійснюється по методу зменшення залишку по ставках, передбачених ст. 8.6 Закону України " Про оподаткування прибутку підприємства", з урахуванням груп, установлених п.8.2 ст.8 Закону " Про податок на прибуток". Облік зношування основних коштів здійснюється по групах, установлених П(З)БУ 7. Нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється прямолінійним методом. згідно П(З)БУ 7.
На підприємстві формується резерв сумнівних боргів на основі класифікації дебіторської заборгованості. Для цього встановлені коефіцієнти сумнівності по простроченій дебіторській заборгованості за товари й послуги строком: від 60 до 90 днів - 10%; понад 90 дні - 50%.
Видатки, пов'язані з операційною діяльністю, які не включаються в собівартість реалізованої продукції й послуг, кваліфікуються відповідно до П(З)БУ 16 і вважаються видатками періоду, відображаються у Звіті про фінансові результати.
2 ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ МАТЕРІАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ НА ПІДПРИЄМСТВІ ВАТ "СТАЛЬМОНТАЖ"
2.1 Інвентаризація основних засобів
Одним зі шляхів підвищення ефективності проведення підприємств, фірм, об'єднань є вільне використання й збереження на всіх ділянках основних засобів. Тому однієї з найважливіших завдань внутрішнього контролю є контроль основних засобів і витрат, пов'язаних з їхнім використанням.
При здійсненні контролю основних засобів у ВАТ "Стальмонтаж" перевіряють їхня збереження і технічний стан; законність і правильність документального оформлення операцій по вступу, переміщенні й вибуттю; правильність нарахування амортизації, своєчасність і повноту включення її у витрати проведення; правильність відбиття на рахунках бухгалтерського обліку по вступу, переміщенні й вибуттю основних коштів; виконання плану ремонтів, їх своєчасність і якість.
Джерелами контролю операцій по облікові основних засобів у ВАТ "Стальмонтаж" є первинна документація на їхній вступ, вибуття й внутрішнє переміщення, на ремонт, по нарахуванню амортизації, а також дані аналітичного й синтетичного обліку основних засобів.
Інвентаризація основних коштів повинна проводитися не рідше одного разу в рік, перед складанням річного звіту (але не раніше 1 жовтня). Інвентаризацію будинків, споруджень і інших нерухомих об'єктів основних коштів дозволяється проводити один раз у три роки, а бібліотечних фондів -- один раз в 5 років, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов'язковим (при передачі майна державного підприємства в оренду; приватизації майна державного підприємства; при зміні матеріально відповідальних осіб, виявленні випадків розкрадання або зловживання; у випадку стихійного лиха, пожежі й ін.).
Ціль інвентаризації -- виявити фактичну наявність і якісний стан основних засобів підприємства, перевірити наявність технічної документації, уточнити дані бухгалтерського обліку, забезпечити контроль над схоронністю майна.
Інвентаризацію основних засобів у ВАТ "Стальмонтаж" проводить комісія, призначена наказом керівника підприємства з компетентних осіб, що знають об'єкт інвентаризації, ціни й первинний облік. Очолює комісію керівник або його заступник.
Перевіряючи стан обліку основних засобів, потрібно переконатися в правильності організації аналітичного обліку; з'ясувати, чи всі основні засобі закріплені за матеріально відповідальними особами; чи правильно проведена остання інвентаризація, які її результати й чи відбиті вони в обліку; проконтролювати вірогідність облікових даних про наявність і рух основних засобів.
Аналітичний облік основних засобів у ВАТ "Стальмонтаж" ведеться в інвентарних картках (додаток А), що знижує трудомісткість облікової роботи, дає можливість групувати основні засобі дозволяє автоматизувати обліковий процес, а також значно розширити інформацію про окремі об'єкти основних засобів. Перевіряючий повинен перевірити правильність ведення облікових карток індивідуального й групового обліку основних засобів. Особлива увага звертається на правильне й своєчасне заповнення всіх реквізитів карток, що має велике контрольне значення й запобігає заміні нових однойменних предметів старими. Це необхідно також для одержання повної й об'єктивної інформації про стан і використання того або іншого об'єкта основних засобів.
Слід перевірити кількість інвентарних карток. Із цією метою зіставляють дані описів інвентарних карток по облікові основних засобів по класифікаційних групах з наявним у картотеці інвентарними картками. При відсутності яких-небудь інвентарних карток слід з'ясувати причини, переконатися в наявності об'єктів, по яких немає інвентарних карток, і запропонувати відновити аналітичний пообъектный облік основних засобів.
При розбіжності між даними аналітичного й синтетичного обліку необхідно з'ясувати їхньої причини й винних у цьому посадових осіб, визначити наслідку й внести пропозиції по усуненню виявлених недоліків.
Необхідно переконатися у вірогідності даних показників інвентарних карток. Для цього випливає вибірково, по окремих видах коштів, наприклад, по тим, що зазнали ремонту у звітному періоді, перевірити, чи правильно відбиті витрати на ремонт.
Важливою умовою забезпечення схоронності основних засобів є якісне провидіння їх інвентаризації. Тому в процесі контролю потрібно перевірити повноту й своєчасність її здійснення й правильність відбиття результатів у бухгалтерському обліку.
При невеликій кількості об'єктів основних засобів перевіряючий піддає суцільній перевірці наявність основних засобів. При значному переліку суцільним порядком інвентаризують транспортні засоби, комп'ютери, дорогі меблі. Особлива увагу приділяють предметам, що зробили наприкінці року. При цьому враховують профильність устаткування й оцінюють доцільність придбання.
Слід обертати увага на якість оформлення інвентаризаційних описів (додаток Ю). Зустрічаються випадки формального проведення інвентаризації, коли відомості про об'єкти просто переносяться в інвентаризаційні описи з інвентарних карток або торішніх матеріалів. Необхідно перевірити, чи були виявлені в процесі інвентаризації об'єкти основних коштів, які прийшли в непридатність і підмети списанню або реалізації. На такі об'єкти становлять окремі інвентаризаційні описи.
На основі вивчення всіх матеріалів інвентаризації, включаючи й відбиття її результатів на рахунках бухгалтерського обліку, дається висновок про якість проведеної інвентаризації й пропозиція по поліпшенню обліку. При перевірці операцій по вступу основних коштів слід установити доцільність їх будівництва або придбання, своєчасність і правильність документального оформлення, а також реальність їх оцінки.
Доцільність будівництва й придбання основних засобів визначається виробничою необхідністю й ефективністю їх використання.
Повноту й своєчасність оприбуткування основних коштів установлюють шляхом зіставлення дати оприбуткування коштів по рахункові 10 "Основні засобі" з датами, зазначеними в первинних документах на їхній вступ, а також відповідних сум. Несвоєчасне їхнє оприбуткування веде за собою не донарахування зношування, що приводить до викривлення залишкової вартості, собівартості продукції й фінансових результатів діяльності організації. Окремо перевіряють операції по оприбуткуванню отриманих основних засобів у вигляді внесків у статутний капітал.
Необхідно перевірити правильність оцінки основних засобів. Основні засобів, що зробили в організацію нові, ураховуються по первісній вартості витрати, що включає, по їхньому зведенню (спорудженню) і придбанню, вартість проектно-кошторисної документації, видатки по доставці, монтажі й установці. Придбані основні засобів, що були в експлуатації, прибуткують у сумі покупної вартості (оплати) і видатків по їхній доставці й установці з додаванням суми зношування по цих об'єктах, зазначеній у документах на їхню оплату (додаток Б).
Первісна вартість основних коштів не підлягає зміні за винятком випадків добудування й дообладнування об'єктів, зроблених у порядку капітальних вкладень, а також переоцінки основних коштів відповідно до діючих положень по веденню бухгалтерського обліку.
Документальній перевірці підлягають також операції по списанню основних засобів. У кожному окремому випадку необхідно перевірити правильність оформлення документів на вибулі основні засобі, законність і доцільність вибуття, а також правильність відбиття в обліку операцій, пов'язаних з ліквідацією й вибуттям основних засобів. Правильність і своєчасність оформлення документами вибуття основних засобів установлюють перевіркою даних первинних документів, зіставленням аналітичного й синтетичного обліку, законність їх ліквідації встановлюють по актах на списання (додатка В -Д) . У процесі контролю з'ясовують, не чи було випадків списання нових об'єктів основних засобів і підміни їх старими.
Фінансовий результат від реалізації й іншого вибуття основних засобів ставиться на рахунок 44 "Нерозподілений прибутки (непокриті збитки)". При безоплатній передачі об'єктів основних коштів отримані збитки списують за рахунок прибутку організації, що залишився в розпорядженні.
У ході контролю необхідно встановити, чи всі об'єкти основних засобів прийняті в розрахунки при нарахуванні амортизації; ураховується чи при цьому їх рух; чи правильно застосовуються норми амортизації й поправочні коефіцієнти до них; чи немає випадків нарахування амортизації під час проведення реконструкції й технічного переозброєння основних фондів з повною їхньою зупинкою, а також у випадках перекладу на консервацію; чи немає фактів припинення нарахування амортизації по об'єктах основних коштів під час їх ремонту й простою; чи обґрунтовано застосовується метод прискореної амортизації активної частини виробничих основних засобів.
При перевірці повноти прийняття в розрахунки при нарахуванні амортизації порівнюють загальну вартість основних засобів із залишком по рахункові 10 у Головній книзі й даними балансу за станом на відповідну дату з обліком їх руху. Однак при цьому слід мати у виді, що амортизація не нараховується по продуктивній худобі; бібліотечним фондам, фондам бюджетних організацій; повністю амортизованим основним коштам.
Слід перевірити розрахунки амортизації основних коштів з обліком їх руху протягом року, тобто з обліком їх вступу й вибуття (додаток Ж). Протягом року розмір амортизації за звітний місяць визначається виходячи із суми амортизації, нарахованої за попередній місяць, скоректованої по встановлених нормах у зв'язку зі зміною в складі основних засобів за попередній місяць, а також у зв'язку із закінченням нормативних термінів служби повністю амортизованих основних засобів. Отже, суму амортизації, що підлягає нарахуванню у звітному періоді, розраховують на основі нарахованої амортизації в попередньому місяці, до якої додають нараховану суму амортизації по основних засобів, що зробили, і віднімають суму амортизації по вибулих основних засобів минулого місяця, а також суму амортизації у зв'язку із закінченням нормативних термінів служби повністю амортизованих основних коштів. Нарахування амортизації без обліку руху приводить до викривлення облікових даних про витрати проведення й дійсній величині залишкової вартості основних засобів.
Важливо перевірити правильність застосування норм амортизації й поправочних коефіцієнтів до них. Поправочні коефіцієнти, що збільшують базову норму, застосовують у випадках експлуатації основних засобів в умовах їх значного завантаження або в умовах агресивного середовища, що викликає їхнє підвищене зношування.
При перевірці документів при нарахуванні й обліку амортизації основних засобів потрібно мати на увазі, що нарахування амортизації не проводитися під час проведення реконструкції й технічного переозброєння основних фондів з повною їхньою зупинкою, а також у випадку їх перекладу у встановленому порядку на консервацію. На час реконструкції й технічного переозброєння продовжують нормативний термін служби основних засобів. При цьому нарахування амортизації під час ремонту основних засобів. По всіх фактах неправильного нарахування амортизації визначаються суми зайво нарахованої або не донарахованої амортизації. Установлюють, як це вплинуло на собівартість продукції й фінансові результати, виявляють причини порушень і винних у цьому осіб, пропонують заходу до недопущення подібних недоліків у майбутньому. У процесі внутрішньогосподарської перевірки слід рекомендувати адміністрації внести відповідні зміни в бухгалтерський облік і звітність.
Перевіряючи обґрунтованість прискореної амортизації, слід мати у виді, що вона є цільовим методом більш швидкого в порівнянні повного перенесення їх балансової вартості на витрати проведення й обігу.
Організації можуть застосовувати метод прискореної амортизації відносно основних засобів, використовуваних для збільшення випуску коштів обчислювальної техніки, нових прогресивних видів матеріалів, приладів і встаткування, товарів народного споживання, розширення експорту продукції у випадках, коли ними здійснюється масова заміна зношеної й морально застарілої техніки. При цьому норму не можна збільшувати більш ніж у два рази. На закінчення необхідно перевірити правильність відбиття нарахованої амортизації на рахунках бухгалтерського обліку й окремих об'єктах обліку витрат проведення.
При здійсненні внутрішнього контролю перевіряють правильність складання плану й кошторисів капітального ремонту. Особлива увага при цьому приділяється реальності кошторисів. Кошторису на капітальний ремонт будинків і споруджень повинні складатися на підставі актів технічного огляду, їх затверджує керівник організації.
При перевірці капітального ремонту основних коштів, виконуваного підрядним способом, слід установити, чи є договори підряду й не чи була перевищена вартість ремонту, обумовлена договором.
Для з'ясування причин подорожчання капітального ремонту основних засобів, здійснюваного господарським способом, необхідно перевірити правильність формування видатків по статтях витрат.
Перевіряючи операції з ремонту основних засобів, слід переконатися, не чи допускалися приписки виконаних робіт з метою завищення заробітної плати й списання витрачених матеріалів, запасних частин, які згодом були викрадені; не завишались чи норми видатку матеріалів і розцінки по оплаті праці на ремонтні роботи. Доцільність і законність операцій з ремонту встановлюються на основі перевірки первинних документів. Щоб установити факти незаконного списання запасних частин і ремонтних матеріалів на виконання роботи, використовується зустрічне звірення документів, контроль документів по взаємозалежних операціях, опитування посадових і матеріально відповідальних осіб, вибіркова контрольна інвентаризація виконаних робіт, письмові запити підрядників.
Особливе місце приділяється перевірці якості капітального ремонту. Тут необхідно за даними первинних документів (додатка И - Н) і оперативної звітності про роботу машин і встаткування встановити кількість простоїв через технічні несправності й наднормативна кількість поточних ремонтів. Тривалість міжремонтних періодів перевіряється по оцінках в інвентарних картках.
На закінчення необхідно перевірити правильність обліку витрат на проведення ремонтів основних засобів. У цьому випадку треба керуватися обліковою політикою підприємства, маючи у виді, що організація може за своїм розсудом застосовувати один з наступних варіантів включення в собівартість продукції видатків з ремонту основних засобів: фактичні витрати по всіх видах ремонтів списують на дебет рахунків 23 тобто включають у собівартість продукції безпосередньо в міру їх здійснення.
Основні засобів в процесі функціонування згодом зношуються. Первісна вартість основних засобів підприємств відшкодовується амортизаційними відрахуваннями по встановлених нормах. Перевірка правильності розрахунків і нарахування амортизаційних відрахувань і використання фонду амортизації має важливе значення.
Для цього необхідно встановити: відповідність балансової вартості основних фондів їх вартості, врахованої в розрахунках амортизації; відповідність діючого порядку нарахування амортизації застосовуваному на підприємстві; чи використовуються поправочні коефіцієнти до норм амортизаційних відрахувань; чи нараховується амортизація по незакінчених або не оформленим актам приймання об'єктів будівництва й ін.; не допускається нарахування амортизації основних засобів по бібліотечних фондах, автомобільних дорогах загального користування, основним коштам, переведеним у встановленому порядку на. консервацію, під час проведення реконструкції й технічного переозброєння й іншим основним засобів, не підметом амортизації; законність застосування прискореної амортизації стосовно 3 групи основних засобів.
Перевірка, витрат на ремонт і інші поліпшення основних засобів починається з вивчення наявності й виконання завдань проведення ремонту, модернізації, реконструкції й т.п. основних засобів. Необхідно встановити правильність розмежування робіт і віднесення їх до поточного й капітального ремонту, а також правильність списання витрат на ремонт.
Також необхідно з'ясувати, є .чи кошторис - фінансові розрахунки й технічна документація, ким вона затверджена, яким способом проводився ремонт (господарським, підрядним або змішаним). Якщо ремонт проводився господарським способом, то перевіряючий повинен вивчити по документах (убранням, актам приймання робіт) чи правильно застосовувалися розцінки, як проводилося списання матеріалів у межах норм.
При ремонті підрядним методом слід перевірити стан розрахунків з підрядниками й установити, чи вірно виписані ними розрахунки на виконані роботи, чи є акти приймання робіт і вказуються чи в акті недоробки, дефекти й установлені строки їх усунення, яким образом ведеться облік ремонту.
Дослідження операцій по правильності відображення видатків на капітальний ремонт устаткування й транспортних засобів мають велике значення для попередження приписок обсягу продукції.
Вивчення операцій по капітальних вкладеннях проводиться на підставі затверджених титульних списків, кошторисів, технічної документації й складених договорів з підприємствами.
Перевіряючі встановлюють законність і обґрунтованість видатків по капітальних вкладеннях, чи відповідають вони діючої затвердженої технічної документації й джерелами фінансування. Під час вивчення операцій по капітальних вкладеннях важливо розділити їх на капітальні, виконувані підрядним способом, і капітальні вкладення, виконувані господарським способом.
Необхідно перевірити правильність складання договорів з підрядниками, чи правильно визначається обсяг виконаних робіт із проміжних актів і якість робіт. Установлюють випадки зниження собівартості за рахунок різних недоробок і зниження якості робіт, вивчають стан бухгалтерського обліку капітальних вкладень і правильність поданої звітності по них.
При проведенні внутрішнього контролю витрат по втримуванню й поліпшенню основних коштів необхідно перевірити правильність визначення сум витрат, віднесених на збільшення балансової вартості об'єктів основних засобів групи: 1 і балансової вартості основних коштів групи 2 і 3, а також сум, віднесених на витрати проведення й обігу й включених у валові видатки.
При перевірці правильності відбиття в бухгалтерському обліку витрат, пов'язаних з використанням основних засобів, необхідно зіставити дані аналітичного й синтетичного обліку таких витрат з даними річної звітності.
Результати інвентаризації записують в інвентаризаційний опис (ф. №1 инв-1), яку становлять по кожнім місцезнаходженню основних засобів і посадовим особам, відповідальним за їхню схоронність. Форма опису забезпечує відбиття даних інвентаризації на три дати з метою скорочення обсягу роботи при щорічнім проведенні інвентаризації основних засобів.
По закінченню інвентаризації опис підписується членами комісії й матеріально відповідальною особою. Один екземпляр опису передається в бухгалтерію, другий залишається в матеріально відповідальної особи.
При виявленні основних засобів, раніше не прийнятих на облік, і при їхній недостачі становлять належні акти. Не прийняті раніше на облік основні засобі оцінюють по їхній відбудовній вартості. Суму зношування таких об'єктів визначають по їхньому фактичному стану.
Виявлені надлишки основних засобів прибуткують і зараховують до складу інших доходів від звичайної діяльності записом по дебету рахунку 10 "Основні кошти" у кореспонденції із кредитом рахунку 719 "Інші доходи від звичайної діяльності".
Недостача основних засобів, виявлена при інвентаризацій, оформляється актом і списується в наступному порядку;
1) на залишкову вартість відсутніх об'єктів;
Д-Т сч. 976 "Списання необоротних активів", Д-Т сч. 10 "Основні кошти";
2) на суму нарахованого зношування по цих об'єктах;
Д-Т сч. 131 "Зношування основних засобів ", Д-Т сч 10 "Основні засобі";
3) на суму, що підлягає стягненню з винних осіб:
Д-Т сч. 375 "Розрахунки по відшкодуванню заподіяного збитку", Д-Т сч. 716 "Відшкодування раніше списаних активів".
Розмір збитку, що підлягає відшкодуванню матеріально відповідальними особами по недостачі основних коштів, визначається згідно з вимогами Порядку визначення розмірів збитку від розкрадань, недостачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України й від 22.01.96 № 116 (зі змінами й доповненнями, внесеними постановами від 20.01.97 № 34 і від 15.12.97 № 1402).
Згідно із цим Порядком розмір збитку визначається по балансовій вартості основних коштів ( за винятком суми зношування), але не нижче 50% від балансової вартості на день виявлення недостачі з урахуванням індексів інфляції, щомісяця обумовлених Держкомстатом України розміру, що відповідає, ПДВ і акцизного збору ( по підакцизних основних засобів) і обчислюється по формулі:
Ру = [Бс -- А) * I инф + ПДВ + Ас] х 2, (2.1)
де Ру -- розмір збитку;
Бс -- балансова вартість основних засобів на день виявлення недостачі;
А -- амортизаційні відрахування (зношування);
I инф -- загальний індекс інфляції;
ПДВ -- податок на додану вартість;
Ас -- акцизний збір;
2-коэффицнент, застосовуваний до певної суми ( по недостачі основних засобів).
Сума відшкодованого матеріально відповідальними особами збитку відображається записом:
Д-Т сч. 30 "Каса" (або рахунку 66 "Розрахунки по оплаті праці", якщо керівником ухвалене рішення про втримання суми збитку із заробітної плати);
Д-Т сч. 375 "Розрахунки по відшкодуванню матеріального збитку".
З отриманої суми відшкодовується .збиток, заподіяний підприємству, інша сунна (різниця між обліковою вартістю недостачі основних засобів і обчисленою сумою збитку) підлягає перерахуванню в бюджет, що в бухгалтерському обліку відображається записом:
Д-Т сч. 716 "Відшкодування раніше списаних активів"; Д-Т сч. 642 "Розрахунки по обов'язкових платежах".
Основні бухгалтерські проведення, використовувані при обліку результатів інвентаризації основних засобів представлені в додатку П.
Отже, при здійсненні інвентаризації основних засобів у ВАТ "Стальмонтаж" перевіряють їхня схоронність і технічний стан; законність і правильність документального оформлення операцій по вступу, переміщенні й вибуттю; правильність нарахування амортизації, своєчасність і повноту включення її у витрати проведення; правильність відбиття на рахунках бухгалтерського обліку по вступу, переміщенні й вибуттю основних засобів; виконання плану ремонтів, їх своєчасність і якість.
2.2 Інвентаризація запасів
У завдання внутрішньогосподарського контролю над використанням виробничих запасів у проведенні входять:
- контроль порядку списання витрат на собівартість продукції (робіт, послуг), при цьому уточнюється, за якими цінами були оприбутковані витрати й порядок їх списання;
- контроль реалізації відходів проведення на сторону й усередині підприємства;
- контроль інвентаризації виробничих запасів і відбиття результатів на фінансових показниках підприємства;
- контроль правильності віднесення матеріальних витрат на рахунки бухгалтерського обліку;
- контроль аналітичного обліку виробничих запасів роздільно по призначенню й місцям їх використання, що важливо при визначенні собівартості продукції;
- контроль розкрадання виробничих запасів;
- контроль правильності нарахування податку на додану вартість на відпущені матеріальні цінності, а також за якими цінами відпускалися матеріали, а саме: не чи було заниження ціни при відпустці матеріалів;
- контроль правильності обчислення й списання норм природних втрат і віднесення її на собівартість продукції;
- контроль правильності й своєчасного оприбуткування й списання виробничих запасів на основі оформлення документів, що дозволяє здійснювати контроль над схоронністю;
- контроль даних про кількість і вартості випущених і відвантажених виробничих запасів, а також відомостей про їхні залишки на складах і контроль над відповідністю фактичних залишків обліковим даним;
- контроль над станом розрахунків з покупцями за відвантажені виробничі запаси.
Внутрішньогосподарський контроль над використанням сировини й матеріалів у проведенні на підприємстві ВАТ "Стальмонтаж" здійснюється на підставі аналізу первинних прибуткових документів на сировину, що зробила (додатка Р - Т). Контроль над використанням сировини й матеріалів проводиться шляхом порівняння фактичної кількості витрачених матеріалів з нормативними показниками й виявлення причин, що викликали відхилення.
На підприємстві для контролю виробничих запасів використовується інвентаризація. Інвентаризація -- перерахування, перерахування, зважування, промірювання в натурі виробничих відходів, що перебувають у місцях збереження, і зіставлення наявності з даними бухгалтерського обліку. Інвентаризація виробничих відходів є одним з радикальних способів контролю над збереженням матеріальних оборотних активів і найважливішим обов'язком матеріально-відповідальних осіб. Використовується також для виявлення фактичних витрат на проведення продукції й послуг або у випадках, коли інші способи одержання даних про видатки матеріальних ресурсів не можуть бути використані.
Інвентаризація товарно-матеріальних цінностей (далі - ТМЦ) найчастіше зустрічається в діяльності підприємств і є одним їх радикальних методів контролю над збереженням оборотних активів підприємства й одночасно є діючим способом нагляду за роботою матеріально- відповідальних осіб. Інвентаризація ТМЦ використовується для виявлення фактичних видатків на проведення продукції й послуг, а також у тих випадках, якщо інші способи одержання даних про видатки матеріальних ресурсів не можуть використовуватися. Обов'язковим є проведення інвентаризації при зміні матеріально - відповідальних осіб. А роздрібна торгівля, громадське харчування без інвентаризації сировини або товарів просто не зможе ефективно функціонувати.
Інвентаризація ТМЦ вимагає від членів комісії постійної уваги. У багатьох випадках вона є чи не єдиним способом розв'язку злободенних питань, які виникають у роботі того або іншого підприємства (наприклад, при передачі складських приміщень, справ, передачі зміни в торговельному закладі й ін.)
Подобные документы
Теоретичні аспекти обліку основних засобів та нематеріальних активів. Нормативно-правове регулювання обліку. Методи інвентаризації основних засобів та нематеріальних активів. Відображення в регістрах обліку. Документаційне забезпечення операцій.
курсовая работа [66,3 K], добавлен 04.02.2009Вивчення методики інвентаризації матеріальних цінностей підприємства як засіб контролю над його збереженням, ефективністю використання. Значення інвентаризаційної роботи в умовах ринку. Інвентаризація валютних коштів підприємств, облік її результатів.
аттестационная работа [122,8 K], добавлен 14.07.2016Теоретичні аспекти обліку і аналізу активів підприємства, їх економічна сутність та використання. Облік необоротних та оборотних активів, основних засобів, незавершеного будівництва, запасів підприємства, дебіторської заборгованості, грошових коштів.
дипломная работа [181,8 K], добавлен 13.11.2010Інвентаризація основних засобів та нематеріальних активів на ПрАТ "Протеїн Продакшн". Виробничо-фінансова характеристика товариства. Бухгалтерські поняття, терміни та їх визначення в трактуванні вітчизняних авторів. Облікове відображення інвентаризації.
курсовая работа [62,9 K], добавлен 30.01.2014Економічна суть, форми, структура, класифікація матеріальних активів. Нормативна та законодавча база з організації обліку матеріальних активів. Зарубіжний досвід обліку матеріальних активів. Порядок ведення аналітичного обліку і проведення інвентаризації.
дипломная работа [150,4 K], добавлен 25.08.2010- Документальне оформлення результатів інвентаризації поточних зобов’язань та відображення їх в обліку
Порядок і строки проведення інвентаризації на підприємствах. Складання інвентаризаційних описів та порядок відображення в обліку та фінансовій звітності результатів інвентаризації. Особливості проведення інвентаризації дебіторської заборгованості.
реферат [20,2 K], добавлен 04.01.2014 Організація проведення інвентаризації грошових засобів, витрат на ДП "Дубенський лісгосп", порядок відображення в обліку її результатів. Відображення результатів інвентаризації активів і зобов'язань підприємства в умовах функціонування АРМ бухгалтера.
дипломная работа [455,3 K], добавлен 19.07.2011Основні завдання інвентаризації. Принципи інвентаризації: об’єктивність, своєчасність, точність, безперервність. Оформлення наслідків інвентаризації. Класифікація видів та основні стадії проведення інвентаризації. Види інвентаризаційних різниць.
контрольная работа [25,5 K], добавлен 17.11.2010Поняття необоротних активів банку, види, критерії визнання. Облік придбання та створення основних засобів і нематеріальних активів, порядок їх переоцінювання, відображення в обліку результатів. Облік амортизації основних засобів і нематеріальних активів.
контрольная работа [25,8 K], добавлен 13.07.2011Сутність, види інвентаризації. Завдання інвентаризації та умови її проведення. Нормативні документи, якими регулюється порядок підготовки та проведення інвентаризації на підприємствах України. Відображення нестач і надлишків, виявлених при інвентаризації.
курсовая работа [855,2 K], добавлен 01.03.2015
