Укоопспілка

Полтавській університет споживчої кооперації України

Курсова робота

на тему: “Фінансовий облік основних засобів”

на матеріалах: “Полтавський ливарно-механічний завод”

Роботу виконала студентка Павленко Альоша Петрівна

Робота допущена до захисту ________________

Робота захищена _______ на “________”

Члени комісії

_____________

_____________

Полтава 2009 р

Вступ

Мета проходження виробничої практики - закріплення теоретичних знань із вивчених дисциплін і отримання практичних навичок з ведення бухгалтерського обліку в умовах господарської діяльності приватного підприємства “Полтавський ливарно-механічний завод”.

Також метою проходження виробничої практики є ознайомлення з нормативно-законодавчою базою і навчитися застосовувати її згідно профілю роботи, бути уважним та інформаційно обізнаним.

Основні завдання виробничої практики: ознайомитися з економічною характеристикою підприємства; здобути навички з документального оформлення, відображення на рахунках і в облікових регістрах господарських операцій.

Так, як програма практики передбачає ознайомлення з організаційно-управлінською структурою, напрямками діяльності підприємства, функціональними обов'язками, які виконують фахівці економічних служб, проведення аналізу основних техніко-економічних показників, дослідження організації обліку на підприємстві, з'ясування особливостей бухгалтерського обліку на ньому, ці питання потрібно уважно розглянути.

Під час проходження практики необхідно провести розрахунки основних техніко-економічних показників діяльності приватного підприємства та проаналізувати їх значення за два роки 2006 та 2007 роки.

Більш детально потрібно торкнутися фінансового обліку на підприємстві. Зокрема розглянути облік касових операцій, облік кредитів банків, облік виробничих запасів.

Розділ I. Організаційно-управлінська структура підприємства

Приватне підприємство «Полтавський ливарно-механічний завод», що знаходиться за адресою 36034, Полтавська область, м. Полтава, вул. Ливарна, 12 - металургійне підприємство, було засноване у 2001 році. Починаючи з серпня 2001 р.

ПП «Полтавський ливарно-механічний завод» виступило інвестором по процедурі санації «Полтавського експериментального ливарно-механічного заводу».

За період 2001-2002р. ПП «Полтавський ливарно-механічний завод» придбав виробничий комплекс Полтавського ливарно-механічного заводу, провело ремонт більшої частини основних засобів. ПП «Полтавський ливарно-механічний завод» провело перепрофілювання підприємства, ливарного цеху, реконструкцію та повне переоснащення механічного цеху, закупило велику кількість обладнання.

Приватне підприємство “Полтавський ливарно-механічний завод” створено відповідно до Конституції України, Цивільного Кодексу України, Господарського Кодексу України, та інших чинних нормативно-правових актів України.

Засновниками підприємства є громадяни України: Цицак Тарас Петрович, Цицак Богдан Петрович, Кулько Юрій Олександрович. Вони внесли свої вклади до Статутного фонду підприємства і володіють часткою в статному капіталі підприємства у розмірі, в порядку та на умовах, які визначені Статутом підприємства (Додаток А).

Статутний капітал підприємств складає 2 190 000 гривень, 00 копійок. Він складається з часток, які розподілені між учасниками підприємства наступним чином:

- частка Цицак Тараса Петровича складає 490 000 гривень, 00 копійок, що становить 22,37% Статутного капіталу;

- частка Цицак Богдана Петровича складає 1 490 000 гривень, 00 копійок, що становить 68,04% Статутного капіталу;

- частка Кулько Юрія Олександровича складає 210 000 гривень, 00 копійок, що становить 9,59% Статутного капіталу.

Організаційно-виробнича діяльність підприємства

Основний напрямок діяльності підприємства - ливарне виробництво з наступною механічною обробкою вилитих деталей.

На даний момент спеціалізацією ПП «Полтавський ливарно-механічний завод» являється виробництво запасних частин до ґрунтових, пульпових, шламових та ін. типів насосів і сепараторів, виготовлених з зі зносостійких чавунів типу ИЧ, ИЧХ, а також насосів в зборі. Підприємство має виробничу потужність до 2500 т. литва на рік та може проводити механічну обробку деталей діаметром до 2500 мм. Більша частина продукції ПП «Полтавський ливарно-механічний завод» відправляється на експорт до Російської Федерації, налагоджуються ділові відносини з Казахстаном та Німеччиною. Розвивається також співпраця з українськими партнерами.

ПП “Полтавський ливарно-механічний завод” займає територію близько 5,5 га земельної площі.

Склад виробничих будівель:

- ливарний цех,

- механічний цех,

- модельний участок,

- гараж,

- адміністративна будівля.

Обладнання

1. Основне технологічне:

- плавильні комплекси;

- обладнання для приготування формовочної суміші;

- обладнання для очистки литва;

- термічні шахтні печі;

- обладнання для механічної обробки деталей.

2. Допоміжне:

- обладнання модельного участка;

- енергетичне обладнання;

- інше.

Склади:

- відкритий склад - 1500 кв.м.;

- закриті склади;

- шихтовий двір - 1300 кв.м.;

- 3 склади - 200 кв.м. (загальна площа).

На підприємстві застосовується в процесі виробництва складний технологічний процес. Опис технологічного процесу зображений на схемі 1.1. “Технологічний процес ПП “Полтавський ливарно-механічний завод”.

Так як технологічний процес на підприємстві досить складний, то і структура управління процесом виробництва має не простий вигляд (Схема 1.2 “Структура управління ПП “Полтавський ливарно-механічний завод”.). Така схема управління вимагає великої кількості спеціалістів та робітників.



Підготовка шихтових матеріалів		Плавка металу		Заливка		Вибивка і зачистка		Обжиг		Первинна механічна обробка

Підготовка формовочних сумішей		Формовка		Закалка

Виготовлення модельної оснастки		Чистова механічна обробка

Пакування та реалізація

Рис. 1.1. “Технологічний процес ПП “Полтавський ливарно-механічний завод”



Генеральний директор

Виконавчий директор		Відділ кадрів

Головний бухгалтер		Комерційний директор		Директор з виробництва		Технічний директор

Бухгалтерія		Відділ матеріально-технічного забезпечення		Ливарний цех		Головний технолог

Відділ збуту		Механічний цех		Відділ головного металурга

Ремонтно-будівельна дільниця		Відділ головного енергетика
Відділ головного механіка

Рис.1.2. “Структура управління ПП “Полтавський ливарно-механічний завод”

Організація ведення бухгалтерського обліку на підприємстві

Керуюючись Законом України від 16.07.99 р. № 996-XIV "Про бухгалтерським облік та фінансову звітність в Україні" засновниками ПП “Полтавського ливарно-механічного заводу” відповідальність за організацію бухгалтерського обліку було покладено на генерального директора. З моменту заснування на підприємстві було організовано бухгалтерську службу на чолі з головним бухгалтером.

Кожного року на підприємстві складається наказ за №1 “Про облікову політику”, яким встановлюються принципи, методи та процедури, які використовує підприємство для організації та ведення обліку, а також для складання та надання фінансової звітності.

Наказом генерального директора в штат підприємства введено 5 одиниць працівників бухгалтерської служби: головний бухгалтер, заступник головного бухгалтера, касир, бухгалтер з оплати праці, бухгалтер з обліку виробництва. Всі працівники бухгалтерії ознайомлюються, підписуються та керуються в своїй роботі Посадовими інструкціями, що розроблені на кожну посаду та нормативно-правовими актами України.

Головний бухгалтер Заступник головного бухгалтера

Касир Бухгалтер з оплати праці Бухгалтер з обліку виробництва

Рис. 1.3 “Структура бухгалтерії ПП “Полтавський ливарно-механічний завод”

Автоматизація обліку на підприємстві

На підприємстві налічується 7 комп'ютерів. Всі вони середнього класу хоча і неоднакові. Серед них є один сервер, який відрізняється за потужністю, до якого всі комп'ютери підключені по мережі і мають вихід в Інтернет. Потужністю всі комп'ютери прирівнюються, в загальному, до Pentium 3, тобто вони мають процесори не більше 1,6 ГГц, вінчестери 40 ГБ, сучасні монітори на 17', дисководи для різних типів зовнішніх носіїв інформації та ін.; а сервер прирівнюється до Pentium 4, він має потужніший процесор 2,6 ГГц, більше внутрішньої пам'яті 80 ГБ, дисководи для запису на різні типи зовнішніх носіїв інформації, модем для виходу в всесвітню мережу Інтернет. Також для забезпечення кращої продуктивності і швидкості роботи бухгалтерського персоналу вони забезпечені сучасними принтерами (наприклад, Samsung ML-1210), сканерами (наприклад, Mustek 1200 UB Plus), ксерокс. Також для того не було збоїв і втрати інформації для кожного комп'ютера є окремий Back-UPS. Це дуже актуально в наш час бо дуже часто є коливання напруги або взагалі відключенні її без попередження, а UPS підтримує певну напругу деякий час після відключення її в мережі і це дає змогу зберегти потрібну інформацію і збереженню програмного забезпечення комп'ютерів.

На комп'ютерах підприємства поставлені нові операційні системи Windows XP Professional, що дає змогу швидкому завантаженню комп'ютера і обробки інформації.

На комп'ютерах також встановлені офісні програми такі як Word, Excel, Access, Outlook, Debet + та ін.

Розділ II. Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності підприємства

Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності підприємства проводиться на основі даних за два роки 2006-2007 діяльності ПП “Полтавський ливарно-механічний завод”. Ці показники знаходяться у фінансовій звітності:

- Форма №1 “Баланс” за 2006рік; 2007рік;

- Форма №2 “Звіт про фінансові результати” за 2006 рік, 2007 рік;

- Форма №3 “Звіт про рух грошових коштів” за 2006рік, 2007 рік;

- Форма №4 “Звіт про власний капітал” за 2006 рік, 2007 рік;

- Форма №5 “Примітки до річної фінансової звітності” за 2006 рік, 2007 рік;

- Форма №1-підприємництво “Звіт про основні показники діяльності підприємства” за 2006 рік, 2007 рік;

- Форма №1-ПВ “Звіт з праці” за 2006 рік, 2007 рік.

Розрахунок основних техніко-економічних показників діяльності приватного підприємства “Полтавський ливарно-механічний завод” відображено в таблиці 2.В “Техніко-економічні показники діяльності підприємства”.

Таблиця 2.В - Техніко-економічні показники діяльності підприємства

Показники	Одиниці виміру	Джерела інформації розрахунків	Роки	Відхилення
			2006 Базовий	2007 Звітний	Абсолютне	Відносне, %
1	2	3	4	5	6	7
1. Середня вартість сукупного капіталу	тис. грн	Ѕ*(ряд280 гр.3+ряд280 гр.4) ф.1	5652,6	7829,2	2176,6	38,5
2. Середня вартість власного капіталу	тис. грн	Ѕ*(ряд380 гр.3+ряд 380 гр.4) ф.1	384	993,5	609,5	158,7
3. Ресурси підприємства
3.1. Основні засоби:
3.1.1. За первісною вартістю на кінець року	тис. грн	Ряд 031 гр. 4 ф. 1	3315,3	4065,4	750,1	22,6
3.1.2. За залишковою вартістю на кінець року	тис. грн	Ряд 030 гр. 4 ф.1	2498,3	2906,3	408,0	11,6
3.1.3. Знос на кінець року	тис. грн	Ряд 032 гр.4 ф. 1	817,0	1159,1	342,1	41,9
3.1.4. Середня вартість	тис. грн	Ѕ*(ряд031 гр.3+ряд 031 гр.4)ф. 1	2903,3	3690,4	787,1	27,1
3.2. Нематеріальні активи:
3.2.1. За первісною вартістю на кінець року	тис. грн	Ряд 011 гр. 4 ф.1	0,2	0,2	-	-
3.2.2. За залишковою вартістю на кінець року	тис. грн	Ряд 010 гр.4 ф.1	-	-	-	-
3.2.3. Накопичена амортизація на кінець року	тис. грн	Ряд 012 гр.4 ф.1	0,2	0,2	-	-
3.2.4. Середня вартість	тис. грн	Ѕ (ряд 011 гр.3+ряд 011 гр.4) ф.1	-	0,2	0,2	-
1	2	3	4	5	6	7
3.3. Оборотні активи:
3.3.1. Усього на кінець року	тис. грн	Ряд 260 гр. 4 ф. 1	3194,1	4797,9	1603,8	50,2
3.3.2. Дебіторська заборгованість на кінець року	тис. грн	(ряд 150 гр.4+ряд160 гр.4+ряд170гр04+ряд180 гр.4+ряд190 гр.4+ряд200 гр.4+ряд 210 гр.4)	1671,0	2771,3	1100,3	65,8
3.3.3. Середні залишки оборотних засобів	тис. грн	Ѕ*(ряд260 гр.3+ряд 260 гр.4) ф.1	2746,6	3996,0	1249,4	45,4
3.4. Середньооблікова чисельність:
3.4.1. працівників	осіб	Ряд 010 гр.2 ф. №1-ПВ	177	199	22	12,4
3.4.2. робітників	осіб	Оперативна звітність	190	239	49	25,8
3.4.3. персоналу в еквіваленті повної зайнятості	осіб	Ряд 001 гр. 2 ф №1-ПВ
4. Економічні показники
4.1. Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	тис. грн	Ряд 035 гр. 3 ф. 2	5359,5	9565,9	4206,4	78,5
4.2. Обсяг виробництва продукції	тис. грн	Ф.1-підприємництво Р.2, ряд 200 гр.1	5381,9	9782,8	4400,9	81,8
4.3. Собівартість виробленої продукції	тис. грн	Ф.1-підприємництво Р.2, ряд 200 гр.2	3198,6	5953,1	2754,5	86,1
4.4. Собівартість реалізованої продукції	тис. грн	Ряд 040 гр.3 ф.2	4355,3	7464,5	3109,2	71,4
4.5. Трудовитрати	люд.-год	Ф.1-ПВ ряд 009 гр.2	353 766	398 098	44332	12,5
1	2	3	4	5	6	7
5. Фінансові результати
5.1. Валовий прибуток (збиток)	тис. грн	Ф.2 ряд 050 гр.3 (ряд 055 гр. 3)	1004,2	2101,4	1097,2	109,3
5.2. Прибуток (збиток) від операційної діяльності	тис. грн	Ф, 2 ряд 100 гр. 3 (ряд 105 гр. 3)	458,2	632,8	174,6	38,1
5.3. Чистий прибуток (збиток)	тис. грн	Ф.2 ряд 220 гр.3 (ряд 225 гр. 3)	19,9	7,4	-12,5	-62,8
6. Показники ефективності використання ресурсів
6.1. Продуктивність праці одного працівника (ПП1 пр.)	тис. грн/ особу	ПП1 пр. = п. 4.2/п.3.4.1	30,4	49,2	18,8	61,8
6.2. Продуктивність праці одного робітника (ПП1 р.)	тис. грн/ особу	ПП1 р. = п.4.2./п.3.4.2.	28,3	40,9	12,6	44,5
6.3. Коефіцієнт зносу основних засобів		Ф. 1 ряд 032/ ф.1 ряд 031	0,25	0,29	0,04	16,0
6.4. Коефіцієнт оновлення основних засобів		Ф. 5 ряд 260 гр.5/ ф.1 ряд 031 гр.4	0,28	0,19	-0,09	-32,1
6.5. Коефіцієнт вибуття основних засобів		Ф.5 ряд 260 гр. 8/ ф. 1 ряд 031 гр. 3	0,04	0,06	0,02	50,0
6.6. Фондовіддача	грн/грн	п.4.2./п. 3.1.4.	1,9	2,7	0,8	42,1
6.7. Фондомісткість	грн/грн	п. 3.1.4/п. 4.2	0,5	0,4	-0,1	-20,0
6.8. Фондоозброєність праці	тис. грн/ особу	п. 3.1.4./п. 3.4.2	15,3	15,4	0,1	0,7
6.9. Коефіцієнт обіговості оборотних засобів	обороти	п. 4.1./п. 3.3.3	1,95	2,39	0,44	22,6
6.10. Середній період обороту оборотних засобів	дні	360 дн./п. 6.9	185	151	-34	-18,4
6.11. Коефіцієнт обіговості активів	обороти	п. 4.1./п. 1	0,9	1,2	0,3	33,3
6.12. Коефіцієнт обіговості дебіторської заборгованості	обороти	035 ф.2/1/2*(ряд 160 ф.1 гр.3+ряд 160 ф.1 гр.4)	2	2,6	0,6	30,0
6.13. Середній період обороту дебіторської заборгованості	дні	360 дн. /п. 6.12	180	138	-42	-23,33
6.14. Коефіцієнт обіговості запасів	обороти	ряд 035 ф.2/1/2*(ряд 100 гр.3 -ряд 140 ф.1+ гр.4 ряд 100 - ряд 140 ф.1)	5,1	6,7	1,6	31,4
6.15. Середній період зберігання запасів	дні	360 дн. / п. 6.14	70,6	53,7	-16,9	-23,9
6.16. Тривалість операційного циклу	дні	п. 6.13+п. 6.15	250,6	191,7	-58,9	-23,5
7. Показники рентабельності підприємства
7.1. Рентабельність сукупного капіталу	%	RROA = ряд 170 ф.2/ п. 1	0,45	0,13	-0,32	-71,1
7.2. Рентабельність власного капіталу	%	RROE = ряд 220 ф.2/ п. 2	5,2	0,75	-4,45	-85,6
7.3. Валова рентабельність продажу	%	ROPM = ряд 050 ф.2/ ряд 035 ф. 2	18,7	22,0	3,3	17,6
7.4. Рентабельність продукції	%	RPR = ряд 050 ф. 2/ ряд 040 ф. 2	23,1	28,2	5,1	22,1

Здійснивши розрахунки техніко-економічних показників діяльності приватного підприємства “Полтавський ливарно-механічний завод” можна зробити висновок, що підприємство знаходиться на етапі розвитку.

Середня вартість активів підприємства у 2007 році, порівняно з 2006 роком зросла на 2176,6 тис.грн. (7829,2 - 5652,6) або на 38,5%.

Середня вартість власного капіталу у порівнянні з 2006 роком у 2007році збільшилась на 609,5 тис. грн., або на 158,7%.

Порівнюючи два періоди можна сказати, що у підприємства збільшились ресурси, а саме: основні засоби, за первісною вартістю на кінець року зросли на 750,1 тис. грн., або на 22,6%; за залишковою вартістю на кінець року зросли на 408,0 тис. грн., або на 11,6%; знос на кінець 2007 року також збільшився на 342,1 тис. грн., або на 41,9%; середня вартість основних засобів зросла на 787,1 тис. грн., або на 27,1%.

Оборотні активи усього на кінець 2007 року, у порівнянні з 2006 роком збільшились на 1603,8 тис. грн. (4797,9 - 3194,1), або на 50,2% ; дебіторська заборгованість на кінець 2007 року також зросла на 1100,3 тис. грн. (2771,3-1671,0) або на 65,8%; середні залишки оборотних засобів виросли на 1249,4 тис. грн. (3996,0 - 2746,6) або 45,4%.

Середньооблікова чисельність працівників у порівнянні з 2006 роком у 2007 році збільшилась на 22 чоловіки, або на 12,4%; робітників на 49 осіб або на 25,8%.

Економічні показники також зросли. Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) збільшився на 4206,4 тис. грн., або на 78,5%; обсяги виробництва продукції збільшились на 4400,9 тис. грн., або на 81,8%; собівартість виробленої продукції підвищилась на 2754,5 тис.грн. або на 86,1%; собівартість реалізованої продукції також зросла на 3109,2 тис. грн, або на 71,4%; трудовитрати теж виросли у порівнянні з 2006 роком у 2007 році на 44332 люд.год., або на 12,5%.

Фінансові ресурси підприємства у 2007 році, упорівнянні з 2006 зросли: валовий прибуток збільшився на 1097,2 тис грн. (2101,4 - 1004,2), або на 109,3%; прибуток від операційної діяльності зріс на 174,6 тис.грн.(632,8 - 458,2), або на 38,1%; а от чистий прибуток у 2007 році зменшився на 12,5 тис. грн. (7,4 - 19,9), або 62,8% .

Проаналізувавши, показники ефективності використання ресурсів, можна зробити висновок, що продуктивність праці одного працівника збільшилась на 18,8 тис. грн. (49,2 - 30,4), або на 61,8%; відповідно продуктивність праці одного працівника зросла на 12,6 тис. грн. (40,9 - 28,3), або на 44,5%

Коефіцієнт зносу основних засобів показує скільки припадає на одну гривню первісної вартості основних засобів зносу основних засобів. У 2007році , порівнюючи з 2006 роком, цей показник збільшився на 0,04 грн., або на 16,0%.

Коефіцієнт оновлення основних засобів показує скільки гривень придбаних основних засобів припадає на одну гривню первісної вартості основних засобів. Показники цього коефіцієнта у 2007 році, порівняно з 2006 роком знизилися на 0,09 грн., або на 32,1%.

Коефіцієнт вибуття основних засобів показує скільки гривень вибутих основних засобів припадає на одну гривню первісної вартості основних засобів, що значаться на балансі підприємства. Завдяки зменшенню балансової вартості малоцінних необоротних матеріальних активів значення цього коефіцієтна збільшилось на 50%.

Фондовіддача характеризує, на скільки ефективно підприємство використовує основні фонди. Цей показник у 2007 році збільшився на 42,1%. Це свідчить про підвищення використання основних фондів.

Фондомісткість відображає скільки гривень основних засобів припадає на одну гривню виробленої продукції. Значення цього показника у 2007 році, порівняно з 2006 роком знизився на 20,0%.

Фондоозброєність праці характеризує на скільки працівники підприємства забезпечені засобами праці. Цей показник зріс на 0,1 тис. грн. /особу, або на 0,7%.

Коефіцієнт обіговості оборотних засобів показує як часто обертаються запаси для забезпечення прибутку. Значення коефіцієнту збільшилось на 1,6 обороти, або на 31,4%.

Коефіцієнт обіговості активів характеризує на скільки ефективно використовуються активи з точки зору обсягу реалізації, оскільки показує скільки гривень припадає на кожну гривню, вкладену в активи підприємства. Іншими словами - скільки разів за звітний період активи обернулися в процесі реалізації продукції. Значення показника у 2007 році зросли на 0,3 обороти, або на 33,3%.

Коефіцієнт обіговості дебіторської заборгованості показує скільки разів на рік обернулися кошти, вкладені в розрахунки. Порівнюючи 2007 і 2006 роки можна сказати, що значення цього коефіцієнта зросло на 0,6 оборотів, або на 30%.

Середній період зберігання запасів у 2007 році, порівнюючи з 2006 роком знизився на 16,9 днів, або на 23,9%.

Тривалість операційного циклу підприємства у 2007 році скоротився до 58,9 днів, або до 23,5%. Це позитивне зрушення характеризується залученням у процес виробництва нових технологій.

При оцінці рентабельності приватного підприємства визначається відношення прибутку до сукупного капіталу, власного капіталу, виручки від реалізації, собівартості продукції.

Рентабельність сукупного капіталу у 2007р. знизилась на 71,1%.

Рентабельність власного капіталу у 2007р. знизилась на 85,6%.

Валова рентабельність продажу у 2007 р. зросла на 17,6%.

Рентабельність продукції у 2007р. зросла на 22,1%

Основні засоби в бухгалтерському і основні фонди в податковому обліку

Чинне законодавство вимушує підприємства вести два обліки - податковий і бухгалтерський. Тому важливо бачити відмінності між обліком основних фондів в податковому і основних засобів в бухгалтерському обліку. Основним законодавчим актом по веденню бухгалтерського обліку основних засобів є Положення (стандарту) бухгалтерського обліку-7. Для цілей оподаткування основних фондів основними є Закон об прибутки і Закон про податок на додану вартість.

Положення (стандарту) бухгалтерського обліку-7 оперує наступними термінами і поняттями:

- основні засоби - це матеріальні активи, які підприємство містить в цілях використання їх в процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здача в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання (експлуатації) яких перевищує один рік (або операційний цикл, якщо він більше року);

- термін корисного використання (експлуатації) - очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи використовуватимуться підприємством або з їх використанням буде виготовлений (виконаний) очікуваний підприємством об'єм продукції (робіт, послуг). Термін корисного використання визначається підприємством самостійно при зарахуванні об'єкту основних засобів на баланс об'єкт основних засобів - закінчений пристрій зі всіма пристосуваннями і приладдям до нього; конструктивно відособлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відособлений комплекс конструктивно сполучених предметів однакове або різне призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, пристрої, управління і єдиний фундамент, внаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки у складі комплексу, а не самостійно. Якщо один об'єкт основних засобів складається з частин, що мають різний термін корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може признаватися в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт основних засобів.

Норми цього стандарту застосовуються підприємствами, організаціями і іншими юридичними особами всіх форм власності (окрім бюджетних установ) і не розповсюджується на невідтворні природні ресурси.

Основні фонди - це матеріальні цінності, призначені платником податків для використання в його господарській діяльності протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, і вартість яких перевищує 1 000 грн. і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом. Критерій віднесення до основних фондів матеріальних цінностей, вартість яких перевищує 1 000 грн., встановлений Законом України від 01.07.2004 р. м. № 1957-IV (далі - Закон № 1957) і діє з 1 липня 2004 року.

По суті, поняття "Основні засоби" і "основні фонди" тотожні. Проте відмінності все ж таки є. Наприклад, в податковому обліку не всі основні фонди підлягають амортизації, зокрема, це стосується невиробничих основних фондів. Окрім цього, в податковому обліку платникам податків надається можливість віднесення витрат на ремонт основних фондів як до складу валових витрат, так і на збільшення балансової вартості групи, тоді як в бухгалтерському обліку такого вибору немає.

Класифікація основних засобів і основних фондів

Основні засоби

Для цілей бухгалтерського обліку основні засоби (рахунок 10 “Основні засоби”) класифікуються (враховуються) по наступних субрахунках:

- 100 "Інвестиційна нерухомість";

- 101 "Земельні ділянки";

- 102 "Капітальні витрати на поліпшення земель";

- 103 "Будівлі і споруди";

- 104 "Машини і устаткування";

- 105 "Транспортні засоби";

- 106 "Інструменти, прилади і інвентар";

- 107 "Тварини";

- 108 "Багаторічні насадження";

- 109 "Інші основні засоби".

Бухгалтерський облік ведеться по кожному об'єкту основних засобів окремо.

На практиці такий перелік основних засобів не дає вичерпної інформації для безпомилкового віднесення основного засобу до якої-небудь групи і докладніших інструкцій із цього приводу законодавство не надає. Тому для класифікації основних засобів можна використовувати класифікацію, приведену в навчально-методичній допомозі "Бухгалтерський облік і фінансовий облік в Україні" під редакцією С.Ф. Голова, м. Дніпропетровськ, 2000. При цьому відзначимо, що дана класифікація є неофіційною і невичерпною.

У податковому обліку відповідно до п.п. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закони про прибуток основні фонди підлягають розподілу по наступних групах:

- група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти і передавальні пристрої, зокрема житлові будинки і їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі;

- група 2 - автомобільний транспорт і вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади і інструменти, інше конторське (офісне) устаткування, пристрої і приладдя до них;

- група 3 - будь-які інші основні фонди, не включені в групи 1, 2, 4;

- група 4 - електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичної обробки інформації, пов'язані з ними засоби прочитання або друку інформації, інші інформаційні системи, комп'ютерні програми, телефони (зокрема стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

Термін "комп'ютерна програма" розуміється в значенні, приведеному в законодавстві по питаннях охорони авторських і суміжних прав .До внесення змін до Закону про прибуток Законом України від 24.12.2002 р. № 349-IV до четвертої групи основних фондів відносилися електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичної обробки інформації, їх програмне забезпечення. Оскільки термін "програмне забезпечення" чинним законодавством не визначений, то тлумачити такий термін можна було по-різному - або відносити вартість програмного забезпечення до основних фондів четвертої групи, або враховувати їх як витрати на придбання нематеріального активу. Програмне забезпечення, незалежно від того, придбано його окремо від електронно-обчислювальних машин або разом, але після 1 січня 2003 року за умови використання його в господарській діяльності платника податків його можна віднести до четвертої групи основних фондів.

З 1 січня 2005 року комп'ютерні програми враховуються як об'єкти основних фондів четвертої групи за умови, звичайно, що їх вартість перевищує 1 000 грн. У бухгалтерському обліку комп'ютерні програми відносяться до нематеріальних активів

Класифікатор слід застосовувати з урахуванням норм Закону, що діють, про прибуток. Тобто якщо виникають суперечності між вказівками Класифікатора і Закону про прибуток, то пріоритет мають норми Закону про прибуток. Відзначимо, що в своїх консультаціях представники головного податкового органу активно використовують Класифікатор.

У зв'язку з цим відзначимо позицію Міністерств фінансів України відносно класифікації окремих основних фондів:

- відносяться до групи 1 основних фондів (Вісник податкової служби України № 21, травень 2008 року);

- якщо будівельний вагончик зареєстрований як транспортний засіб (виконує спеціальні робочі функції), то він відноситься до основних фондів групи 2, якщо ж такий вагончик як транспортний засіб не зареєстрований, то він відноситься до основних фондів групи 3 (Вісник податкової служби України № 17, квітень 2008 року);

- дорогі, вулиці, автостради відносяться до групи 1 основних засобів ;

- рекламні конструкції з автоматично змінними площинами - відносяться до групи 3 основних фондів (Вісник податкової служби України № 32, серпень 2006 року);

- якщо паливна колонка розглядається як структурний компонент АЗС, то вона відноситься до групи 1 основних фондів. У іншому випадку, враховуючи технічні характеристики, така колонка, як і міні-електростанція, відноситься до групи 3 основних фондів (Вісник податкової служби України № 44, листопад 2005 року);

- ігрові автомати з грошовим або майновим виграшем відносяться до групи 3 основних фондів

- тимчасові споруди відносяться до групи 1 основних фондів ;

- устаткування для обробки грошей (устаткування і пристрої для перерахунку, сортування, упаковки, контролю достовірності грошей) слід відносити до групи 2 основних фондів як електромеханічні прилади і інструменти.

Думка судових органів відносно питань, пов'язаних з класифікацією об'єктів основних засобів.

Інші необоротні матеріальні активи

Положення (стандарту) бухгалтерського обліку виділяє в окремий розряд основних засобів так звані "інші необоротні матеріальні активи" (рахунок 11), які класифікуються (враховуються) на наступних субрахунках:

- 111 "Бібліотечні фонди";

- 112 "Малоцінні необоротні матеріальні активи";

- 113 "Тимчасові споруди";

- 114 "Природні ресурси";

- 115 "Інвентарна тара";

- 116 "Предмети прокату";

- 117 "Інші необоротні матеріальні активи".

У Законі про прибуток з вище перелічених необоротних матеріальних активів окремо згадуються тільки бібліотечні фонди, як що не підлягають амортизації. Решта необоротних матеріальних активів не має особливостей в оподаткуванні і так як термін їх служби більше року, то вони повинні класифікуватися по одній з чотирьох груп основних фондів.

Капітальні інвестиції

Бухгалтерський облік на підприємстві повинен бути організований так, щоб можна було розмежувати облік доходів і витрат від інвестиційної діяльності і від операційної діяльності, що важливе для правильного складання фінансової звітності. Це пов'язано з тим, що одні і ті ж матеріали можуть бути використані для виробництва продукції і для створення основних засобів, тому враховуватися вони винні в процесі обробки на різних рахівницях і відноситися або повністю на витрати, або амортизуватися.

Положення (стандарту) бухгалтерського обліку -7 враховує у складі необоротних активів незавершені капітальні інвестиції, але визначає термін "капітальні інвестиції". Аналізуючи опис рахунка 15 "Капітальні інвестиції" у Інструкції про призначення плану рахунків, затверджений наказом Міністерств фінансів України від 30.11.99 р. № 291 і керуючись листом Міністерства фінансів України від 13.06.2007р. . № 31-34000-30/23-4118/4425 можна зробити вивід, що до таких інвестицій відносяться:

- капітальне будівництво (субрахунок 151) - витрати на будівництво для потреб підприємства, здійснюване як господарським, так і підрядним способом;

- придбання (виготовлення) основних засобів (субрахунок 152) - витрати на придбання і виготовлення матеріальних активів (окрім об'єктів будівництва і основного стада);

- придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів (субрахунок 153) - витрати на придбання або виготовлення матеріальних активів, облік яких ведеться на субрахунку 11 “Інші необоротні матеріальні активи”

Підприємства державного, комунального секторів економіки і організації, які володіють або експлуатують об'єкти державної і комунальної власності, можуть здійснювати капітальні інвестиції.

Згідно п. 1.28 ст.1 Закон про прибуток інвестиція - господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів, нематеріальних активів, корпоративних прав і цінних паперів в обмін на грошові кошти або майно. Інвестиції діляться на капітальні, фінансові і реінвестиції.

Під капітальною інвестицією слід розуміти господарську операцію, яка передбачає придбання будівель, споруд, інших об'єктів нерухомої власності, інших основних фондів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації згідно Закону про прибуток. Пряма інвестиція - господарська операція, що передбачає внесення грошових коштів або майна до статутного фонду юридичної особи до обміну на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою.

З приведених вище визначень видно, що поняття "Капітальні інвестиції" розрізняється в бухгалтерському і податковому обліку. У Законі про прибуток по відношенню до основних фондів уживаються не поняття "інвестиція", а інші, найбільш поширені поняття, такі як придбання основних фондів, самостійне виготовлення основних фондів, проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації і інших видів поліпшень. В той же час такі операції в бухгалтерському обліку називаються "Капітальні інвестиції".

Облік капітальних інвестицій на крупних підприємствах, що здійснюють самостійне будівництво, ведеться окремими службами або відділами капітального будівництва з самостійним балансом, забезпечуючи, таким чином, окремий облік витрат по інвестиційній діяльності.

Первинні документи по обліку основних засобів

Достовірність податкового і бухгалтерського обліку основних засобів в першу чергу залежить від повноти комплекту документів на їх придбання.

Документи на покупку основних засобів в більшості випадків не мають особливостей в порівнянні з покупкою інших активів і запасів. При отриманні основних коштів (окрім об'єктів нерухомості) покупець пред'являє довіреність на їх отримання продавцеві і отримує витратну накладну, товарно-транспортну накладну і, якщо є, технічний паспорт, гарантійний талон і т. д. Якщо потрібний монтаж основних засобів, то полягає договір на проведення монтажних робіт (якщо притягується стороння організація) або складається калькуляції на монтаж (якщо монтаж здійснюється власними силами).

Придбання нерухомого майна і автомобілів зазвичай супроводжується поряд додаткових витрат (послуги сторонніх організацій, збори і мита по оформленню власності). Документи про сплату таких додаткових витрат обов'язково повинні бути здані в бухгалтерію для правильного визначення первинної вартості основних засобів.

Специфічними є первинні документи обліку основних засобів усередині підприємства, перелік яких затверджений наказом Міністерств фінансів України від 29.12.95 р. № 352 (далі - Наказ № 352)згідно якому на підприємствах всіх форм власності застосовуються наступні форми обліку основних засобів:

- акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (форма № Основні засоби-1) - для зарахування до складу основних засобів окремих об'єктів, для обліку введення їх в експлуатацію, внутрішніх переміщень і виведення об'єкту з складу основних засобів;

- акт приймання-передачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об'єктів (форма № Основні засоби-2) - для оформлення прийому або здачі основних засобів в (з) ремонт, реконструкції, модернізації;

- акт на списання основних засобів (форма № Основні засоби-3) - для оформлення вибуття основних засобів, окрім автотранспорту, при повному або частковому їх списанні;

- акт на списання автотранспортних засобів (форма № Основні засоби-4) - для оформлення списання вантажного або легкового автомобіля, причепа або напівпричепа при повному або частковому їх списанні;

- акт на установку, пуск і демонтаж будівельної машини (форма № Основні засоби-5) - в будівельно-монтажних організаціях для оформлення передачі, установки і пуску будівельних машин;

- інвентарна картка обліку основних засобів (форма № Основні засоби-6) - для обліку всіх видів основних засобів пообєктного або для групового обліку однотипних об'єктів, які введені в експлуатацію в одному місяці, мають однакове призначення, характеристики і однакову вартість;

- інвентарний список основних засобів (форма № Осносні засоби-9) - для пообєктного обліку основних засобів по місцю їх знаходження з урахуванням матеріальних відповідальних осіб;

- розрахунок амортизації основних засобів (для промислових підприємств) (форма № Основні засоби-14) використовується промисловими підприємствами для визначення суми щомісячної амортизації основних засобів;

- розрахунок амортизації основних засобів (для будівельних організацій) (форма № Основні засби-15) використовується будівельними організаціями для визначення суми щомісячної амортизації основних засобів;

- розрахунок амортизації по автотранспорту (форма № Основні засоби-16) використовується для визначення суми щомісячної амортизації автотранспорту.

Необхідно відзначити, що записи у формах первинного обліку основних засобів іноді є єдиною підставою для проведення бухгалтерської операції і для розрахунку податків, тому ігнорувати ведення таких документів не можна. Детальніше про порядок заповнення вказаних форм первинного обліку можна ознайомитися в Наказі № 352.

Придбання основних засобів

Визначення первинної вартості основних засобів і формування груп основних фондів

Відповідно до п. 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку -7 основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первинною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів. Цим же документом регламентовано формування первинної вартості в бухгалтерському обліку. У податковому обліку формується балансова вартість окремого об'єкту (для об'єктів групи 1) або відповідної групи основних фондів.

Критерії формування первинної і балансової вартості представлені в наступній таблиці.

Формування первинної (балансовою) вартості
№ п/п	Спосіб придбання	Бухгалтерський облік (формування первинної вартості)	Податковий облік (формування балансової вартості)
1	Придбання за грошові кошти	Вартість, сплачена постачальникові або підрядчикові + додаткові витрати	Вартість придбання + додаткові витрати - ПДВ (п.п 8.4.1 п. 8.4 ст.8 Закон про прибуток)
2	Придбання у зв'язаних осіб		Вартість придбання, але не звичайної ціни + додаткові витрати - ПДВ (п.п. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закон про прибуток)
3	Виготовлені самостійно	Витрати на виготовлення + витрати на введення в експлуатацію + витрати сторонніх організацій	Витрати на виготовлення + витрати на введення в експлуатацію + витрати сторонніх організацій (без ПДВ) (п.п. 8.4.2 п 8.4 ст. 8 Закон про прибуток)
4	Отримані безкоштовно	Справедлива вартість на дату отримання (з урахуванням додаткових витрат)	Вартість отриманого основного засобу (але не нижче за звичайну вартість) включається у валовий дохід (п.п. 4.1.6. п. 4.1 ст. 4 Закон про прибуток). На вартість додаткових фактичних витрат збільшується балансова вартість групи відповідно до п.п. 8.4.1 п. 8.4 ст. 8 Закон про прибуток.
5	Отримані у вигляді внеску до статутного фонду	Узгоджена засновниками справедлива вартість + додаткові витрати	Узгоджена засновниками справедлива вартість + (додаткові витрати - податку на додану вартість) (п.п. 8.4.1 п. 8.4 ст. 8 Закон про прибуток).
6	Отримані в обмін на подібний об'єкт	Залишкова вартість переданого об'єкту основних засобів. Якщо залишкова вартість переданого об'єкту перевищує його справедливу вартість, то первинною вартістю об'єкту основних засобів, отриманого в обмін на подібний об'єкт, є справедлива вартість переданого об'єкту з включенням різниці у витрати звітного періоду	Вартість отриманого об'єкту основних фондів + додаткові витрати - податку на додану вартість (бартерні операції в податковому обліку здійснюються по правилах обліку операцій купівлі-продажу) (п.п. 7.1.1 п. 7.1 ст. 7 Закон про прибуток).
7	Отримані в обмін на неподібний об'єкт	Справедлива вартість отриманого об'єкту основних засобів, збільшена (зменшена) на суму грошових коштів або їх еквівалентів, яка була передана (отримана) під час обміну
8	Переведені з товарів, запасів, готової продукції	Собівартість товарів, запасів, готової продукції	Витрати, понесені у зв'язку з придбанням товарів, запасів, виготовленням готової продукции*
*Одночасно зменшуються валові витрати на суму, раніше віднесену до валових витрат.

Деякі поняття, використані в таблиці, такі як додаткові витрати, звичайна ціна і справедлива вартість, подібні і неподібні об'єкти, вимагають пояснень.

Так, до додаткових витрат відносяться:

- реєстраційні збори, державне мито і аналогічні платежі, здійснювані у зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;

- суми ввізного мита;

- суми посередніх податків, сплачених у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);

- витрати по страхуванню рисок доставки основних засобів;

- витрати на транспортування, установку, монтаж і наладку основних засобів;

- інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, в якому вони придатні для використання в запланованих цілях.

Витрати на сплату відсотків за користування кредитом на придбання (створення) основних засобів не включаються в первинну вартість основних засобів, а безпосередньо відносяться на витрати звітного періоду в бухгалтерському обліку і до складу валових витрат в податковому обліку. Виключенням з цього правила є фінансові витрати, які можливо включати в собівартість кваліфікаційних активів відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку-31. Тобто деякі відсотки по кредитах відповідно до цього документа можна капіталізувати, збільшуючи на суму фінансових витрат вартість кваліфікаційних активів. Докладніше це питання розглянуте в темі Методика призначеного Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 "Фінансові розходи".

Справедлива вартість згідно п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку-19 - це сума, по якій може бути здійснений обмін активу, або оплата зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими і незалежними сторонами.

Справедлива вартість, визначена відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку, в окремих випадках може служити підставою для визначення "звичайної ціни" в податковому обліку відповідно до п. 1.20 ст.1 Закон про прибуток. Пояснення те, що ціна є звичайною, покладено на платника податків. У свою чергу обов'язок доказує того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни, покладається на податковий орган. Докладніше дане питання розглянуте в темі Операція зі звичайними цінами.

Подібні об'єкти за визначенням Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 - це об'єкти, що мають однакове функціональне призначення і однакову справедливу вартість.

На практиці нерідкі випадки, коли об'єкт основних фондів після придбання може бути роздільний на декілька об'єктів, частина яких може продаватися або використовуватися не в господарській діяльності. В цьому випадку виникає необхідність визначення вартості частин, виділених в самостійні об'єкти. Згідно п. 9 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку-7 слід розподілити загальну суму пропорційно справедливій вартості окремих об'єктів основних засобів. Такий же підхід запропонований і в Методична рекомендація по бухгалтерському обліку основних засобів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 р. № 561.

У Законі про прибуток із цього приводу нічого не визначено, тому одним з варіантів визначення вартості виділених об'єктів є проведення їх оцінки експертною організацією, яка повинна бути оформлена відповідним актом.

Дата збільшення вартості груп основних фондів в податковому обліку і основних засобів в бухгалтерському обліку

Для правильного обліку основних засобів необхідно правильно визначати і розрізняти моменти постановки основних засобів на баланс, момент введення в експлуатацію, момент почала нарахування бухгалтерській і податковій амортизації і моменти зміни вартості груп основних фондів. Ознаки для визначення таких моментів представлені в наступних таблицях.



Бухгалтерський облік
Подія	Дата	Документи
Постановка на баланс	Дата отримання основного засобу на склад або нерухомості у власність	Накладна, документи, підтверджуючі право власності на нерухомість
Початок нарахування амортизації	Місяць, наступний за місяцем введення в експлуатацію	Акт приймання-передачі (№ ОЗ-1 № ОЗ-2). Акт на установку (№ ОЗ-5)
Припинення нарахування амортизації	Місяць, наступний за місяцем, в якому об'єкт виведений з складу основних засобів або з експлуатації	Акт на списання або акт прийому-передачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об'єктів (№ Основні засоби-3)

Перш ніж привести аналогічну таблицю для податкового обліку відзначимо, що згідно п.п. 8.3.4 і 8.3.5 п. 8.3 ст. 8 Закон про прибуток і облік балансової вартості основних фондів групи 1 ведеться по кожному об'єкту окремо, а основних фондів груп 2, 3, 4 - за сукупною балансовою вартістю.

Податковий облік
Подія	Дата	Документи
Збільшення вартості групи	Співпадає з датою збільшення вартості групи, але наступає тільки для виробничих фондів	Документи, підтверджуючі перше з подій: банківська виписка, прибуткова накладна, акт виконаних робіт
Початок нарахування амортизації	Початок кварталу, наступного за кварталом, в якому понесені витрати на придбання або поліпшення основних фондів
Зменшення балансової вартості і припинення нарахування амортизації	Квартал, наступний за кварталом, в якому відбувся вивід з експлуатації об'єкту 1 групи у зв'язку з продажем, поліпшенням або досягнення ним вартості 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Квартал, наступний за кварталом, в якому відбувся вивід з експлуатації об'єкту 2-4 груп у зв'язку з їх продажем або досягнення ними балансовій вартості в результаті амортизації нульового значення	Акт приемки- передачі основних засобів. Акт списання основних засобів

У Законі про прибуток збільшення балансової вартості групи основних фондів не пов'язане з їх введенням в експлуатацію, а пов'язане тільки з сумою понесених витрат.

Проте дотримується іншої позиції. Так, було висловлено думку, що для - основних засобів до введення їх в експлуатацію доцільно ввести субрахунок 1.

Облік основних засобів, внесених до статутного фонду підприємства
№ п/п	Зміст господарської операції	Бухгалтерський облік	Податковий облік
		Дебет	Кредит	Сума	ВД	ВР
1	Отриманий і включений до складу основних засобів об'єкт основних засобів за вартістю, узгодженою в засновницьких документах	10/1	46	2 500	-	-
2	Сплачені витрати, пов'язані з отриманням даного об'єкту (сума умовна без податку на додану вартість)	631 377	311	300	-	-
3	Відбита сума витрат, пов'язаних з отриманням даного об'єкту	10/1	631 377	300	-	-
4	Введений в експлуатацію об'єкт основних засобів	10	10/1	2 800	-	-*
* Витрати враховуються у формі амортизації, що нараховується з кварталу, наступного за введенням в експлуатацію об'єкту.

Переоцінка основних засобів в бухгалтерському обліку

Відповідно до п. 16 - 21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку-7 підприємство може переоцінити об'єкт основних засобів у тому випадку, коли його залишкова вартість істотно відрізняється від його справедливої вартості на дату складання балансу . Критерій істотності підприємство визначає самостійно і може відобразити його в наказі про облікову політику. Для визначення критерію істотності підприємство може скористатися з метою віддзеркалення переоцінки об'єктів обліку пропонується порогом істотності приймати 10-процентне відхилення їх залишкової вартості від справедливої вартості на дату балансу.

Переоцінена первинна вартість і сума зносу об'єкту основних засобів визначаються множенням, відповідно, первинної вартості і суми зносу на індекс переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об'єкту на його залишкову вартість. Сума зниження ціни при цьому відноситься на витрати поточного періоду, а на суму до оцінка збільшиться додатковий капітал підприємства.

Перш ніж ухвалювати рішення на проведення переоцінки необхідно врахувати наступні моменти:

- по-перше, при переоцінці одного об'єкту основних засобів аналогічній переоцінці підлягають всі основні засоби з даної групи;

- по-друге, одного разу провівши переоцінку, надалі необхідно регулярно відстежувати відповідність залишковій вартості переоцінених основних засобів їх справедливої вартості. І не просто відстежувати, а і наводити ці два показники у відповідність. У бухгалтерському обліку віддзеркалення таких операцій достатньо трудомісткий процес, оскільки припускає ведення аналітичного обліку по кожному об'єкту з віддзеркаленням сум дооцінки і зниження ціни по ним.

Наприклад, в третьому кварталі підприємство уцінило автомобіль на 1 000 грн. Сума зниження ціни відповідно до п. 19 положення (стандарту) бухгалтерського обліку України-7 відбита у складі витрат поточного періоду. Через якийсь період часу ситуація на ринку змінилася і бухгалтер виявив, що справедлива вартість зниженого в ціні автомобіля збільшилася на 3 000 грн. Відповідно до норм вказаного стандарту підприємством ухвалено рішення знов провести переоцінку основних засобів. В цьому випадку необхідно на суму раніше проведеного зниження (1 000 грн.) ціни відобразити дохід (по кредиту рахунка 746 "Про доходи від звичайної діяльності"), а різницю між попереднім зниженням ціни і нинішньою дооцінкою (2 000 грн.) включити до складу додаткового капіталу (по кредиту рахунка 423 "Дооцінка активів"). При зміні справедливій вартості об'єкту основних засобів наступного разу, допустимий, у бік зменшення, знову повторюється весь процес: спочатку необхідно зменшити розмір додаткового капіталу, а різницю відобразити у складі витрат. Рекомендації по віддзеркаленню операцій по переоцінці основних засобів.

Переоцінка основних засобів в бухгалтерському обліку на податковий облік основних фондів не впливає.

Приклад. На балансі підприємства знаходяться основні засоби: об'єкт № 1 і об'єкт № 2. У звітному періоді справедлива вартість даних об'єктів значно відрізняється від балансової і ухвалено рішення про переоцінку.

Об'єкт № 1. Балансова вартість складає 4 800 грн., нарахований знос на дату балансу - 800 грн. Справедлива вартість цього об'єкту складає 4 600 грн. Індекс дооцінки визначається діленням справедливої вартості на залишкову вартість і рівний 1,15. Переоцінена первинна вартість рівна 5 520 грн. (4 800 х 1,15). Нарахований знос після дооцінки складе 920 грн.(800 х 1,15).

Об'єкт № 2. Балансова вартість складає 6 000 грн., нарахований знос - 2 000 грн. Справедлива вартість об'єкту складає 3 800 грн. Індекс зниження ціни визначається діленням справедливої вартості на залишкову вартість і рівний 0,95. Переоцінена первинна вартість рівна 5 700 грн. (6 000 х 0,95). Нарахований знос після зниження ціни складає 1 900 грн. (2 000 х 0,95).

У наступному звітному періоді справедлива вартість об'єктів змінилася і виникла необхідність в черговій переоцінці. Результати розрахунків в прикладі закруглені до цілих гривень.

Справедлива вартість об'єкту № 1 змінилася і стала менше залишковою на 1 200 грн. Індекс зниження ціни визначається діленням справедливої вартості (5 520 - 920 - 1 200) на залишкову вартість (5 520 - 920) і рівний 0,74. Переоцінена первинна вартість рівна 4 085 грн. (5 520 х 0,74). Нарахований знос після зниження ціни складає 681 грн.(920 х 0,74).

Справедлива вартість об'єкту № 2 зросла на 300 грн. Індекс дооцінки визначається діленням справедливої вартості (5 700 - 1 900 + 300) на залишкову вартість (5 700 - 1 900) і рівний 1,08. Переоцінена первинна вартість рівна 6 156 грн. (5 700 х 1,08). Нарахований знос після дооцінки складає 2 052 грн.(1 900 х 1,08).