Фінансовий облік основних засобів на матеріалах "Полтавського ливарно-механічного заводу"
Організаційно-управлінська структура й аналіз основних техніко-економічних показників діяльності ПП "Полтавський ливарно-механічний завод". Основні засоби в бухгалтерському і основні фонди в податковому обліку. Облік операції формування статутного фонду.
| Рубрика | Бухгалтерский учет и аудит |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 08.10.2009 |
| Размер файла | 163,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
|
зниження ціни і дооцінка основних засобів |
|||||
|
№ п/п |
Зміст господарської операції |
Бухгалтерський облік |
|||
|
Дебет |
Кредит |
Сума, грн. |
|||
|
1-й звітний період |
|||||
|
1. Відбита до оцінка об'єкту № 1 основних засобів |
|||||
|
1.1 |
Відбита до оцінка суми нарахованого зносу із збільшенням первинної вартості об'єкту (920 - 800) |
10 11 |
131 132 |
120 |
|
|
1.2 |
Відбита до оцінка залишкової вартості об'єкту із збільшенням на цю суму додаткового капіталу |
10 11 |
423 |
600 |
|
|
2. Відбито зниження ціни об'єкту № 2 основних засобів |
|||||
|
2.1 |
Відбито зниження ціни первинної вартості на суму зменшення нарахованого зносу (2 000 - 1 900) |
131 132 |
10 11 |
100 |
|
|
2.2 |
Відбито зниження ціни первинної вартості на суму зниження ціни залишкової вартості об'єкту |
975 |
10 11 |
200 |
|
|
2-й звітний період |
|||||
|
3. Відбито зниження ціни об'єкту № 1 основних засобів |
|||||
|
3.1 |
Відбито зниження ціни первинної вартості в межах раніше проведеної дооцінки |
423 |
10 11 |
600 |
|
|
3.2 |
Відбито зниження ціни первинної вартості в межах зниження ціни зносу (681 - 920) |
131 132 |
10 11 |
239 |
|
|
3.3 |
Включена у витрати поточного періоду різниця між загальною сумою зниження ціни первинної вартості (5 520 - 4 085) і сумою відбитого зниження ціни (600 + 239) |
975 |
10 11 |
596 |
|
|
4. Відбита дооцінка об'єкту № 2 основних засобів |
|||||
|
4.1 |
Відбита у складі доходів сума дооцінки в межах попереднього зниження ціни, яке було віднесене на витрати |
10 11 |
746 |
200 |
|
|
4.2 |
Відбита дооцінка первинної вартості на суму дооцінки зносу (2 052 - 1 900) |
10 11 |
131 132 |
152 |
|
|
4.3 |
Відбитий капітальний дохід на різницю між загальною сумою дооцінки первинної вартості (6 156 - 5 700) і сумою відбитої дооцінки (200 + 152) |
10 11 |
423 |
104 |
Індексація основних фондів в податковому обліку
Платник податків має право застосувати щорічну (тобто один раз в рік) індексацію балансової вартості груп основних фондів на коефіцієнт індексації. Коефіцієнт індексації розраховується по формулі:
|
Ki = [ I(a-1) - 10 ] / 100, де |
Ki - коефіцієнт індексації;
I(a-1) - індекс інфляції року, за наслідками якого здійснюється індексація.
Якщо значення Ki не перевищує одиницю, індексація не проводиться.
З приведеної формули і умови індексації виходить, що проиндексировать балансову вартість основних фондів і нематеріальних активів на початок поточного податкового року можна тільки в тому випадку, якщо індекс інфляції за попередній рік перевищив 10 %, причому індексується балансова вартість тільки на величину перевищення цього значення.
Такий порядок індексації балансової вартості основних фондів діє з 1 січня 2003 року. За даними Держкомстату індекс інфляції за 2003 рік склав 108,2 % і оскільки він не перевищив 110 %, то індексація в 2004 році не здійснювалася. Індекс інфляції за 2004 рік склав 112,3% і підприємства мали право про індексіровать балансову вартість основних фондів і нематеріальних активів на початок першого розрахункового кварталу 2005 року. Коефіцієнт індексації, розрахований по приведеній формулі, буде рівний:
Ki = [ 112,3 - 10 ] / 100 = 1,023 або 2,3 %.
На цей коефіцієнт індексується кожен об'єкт основних фондів групи 1 і балансова вартість груп основних фондів 2, 3 і 4, а також балансова вартість нематеріальних активів.
Податкова індексація не впливає на залишкову вартість основних засобів і не відбивається в бухгалтерському обліку.
Податкова індексація має сенс в тому випадку, якщо вона дозволить реально зменшити податкові зобов'язання. Нескладно підрахувати, що для збільшення амортизації, що нараховується за I квартал 2005 року, на 100 грн. балансова вартість основних фондів першої групи повинна бути не менше 340 000 грн., а другий - не менше 68 000 грн. (у розрахунку застосовувалися норми амортизації для основних фондів, придбаних до 2004 року).
У 2005 році індекс інфляції склав 110,3 %, тобто розрахунковий коефіцієнт індексації рівний 1,003. У 2006 році, відповідно, 111,6 % і 1,016, а в 2007 році - 116,6 % і 1,066. Таке незначне значення коефіцієнта принесе вигоду за наявності балансової вартості основних фондів, обчислюється мільйонами гривень.
Відзначимо, що податкова амортизація також збільшує і 10-процентний ліміт, в межах якого відповідно до п.п. 8.3.3. п.8.7 ст.8 Закон про прибуток платник податків може віднести до складу валових витрат витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів. Виходячи з приведених доводів, перш ніж ухвалювати рішення про проведення індексації основних фондів нелишним буде підрахувати, чи дасть вона підприємству яку-небудь реальну вигоду.
Продаж основних засобів
Бухгалтерський облік продажу основних засобів регламентують п. 33 - 34 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженим наказом Міністерств фінансів України від 27.04.2000 р. № 92 ( про - Положення (стандарту) бухгалтерського обліку-7). Проданий об'єкт основних засобів виключається з активів, тобто списується з балансу. При цьому дохід від такого продажу враховується на рахунку 742 "Доходи від реалізації необоротних активів" а залишкова вартість об'єкту на момент реалізації і витрати з його продажу враховуються на субрахунку 972 "Собівартість реалізації необоротних активів". Підставою для віддзеркалення операції продажу в бухгалтерському обліку будуть товарно супровідними документи, що поступили в бухгалтерію, довіреність, акт формою Основні засоби-1 який обов'язково повинен бути оформлений спільно з покупцем, і записи в картках форми Основні засоби-6 і Основні засоби-9.
Додаткові бухгалтерські проводки буде потрібно у разі продажу об'єкту основних засобів, який раніше переоцінювали. В цьому випадку відповідно до п. 21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку-7 позитивна різниця між сумами раніше проведених до оцінок і знижень ціни виключається з додаткового капіталу (дебет субрахунку 423 "Дооцінка активів") і включається в нерозподілений прибуток звітного періоду (кредит рахунку 44 "Нерозподіленого прибутку (непокритих збитків)").
Податковий облік продажу виробничих фондів регулюється п.п. 8.4.3 і п.п. 8.4.4. п.8.4. ст.8 Закон на прибуток і значно відрізняється для основних фондів 1 групи від обліку для 2 - 4 груп.
При продажі об'єкту 1 групи балансова вартість групи зменшується на суму балансової вартості такого об'єкту. При цьому у валові доходи включається позитивна різниця між сумою виручки (без податку на додану вартість) і балансовою вартістю проданого об'єкту, а якщо така різниця негативна, то вона включається у валові витрати періоду, в якому відбувся продаж.
При продажі об'єкту 2, 3 або 4 групи, балансова вартість відповідної групи зменшується на суму вартості продажу об'єкту цієї групи. У зв'язку з тим, що податковий облік припускає тільки груповий облік об'єктів основних фондів 2 - 4 груп, то виділити балансову вартість об'єкту, що продається, неможливо, та і не потрібно. Якщо вартість продажу рівна або більше балансової вартості групи на початок кварталу, в якому відбувся продаж, то балансова вартість групи прирівнюється до нуля, тобто група на початок наступного за продажем кварталу перестає існувати. Сума перевищення вартості продажу (без податку на додану вартість) над балансовою вартістю групи включається у валовий дохід податкового періоду, в якому відбувся продаж. Якщо після продажу в групі 2, 3 або 4 не залишається матеріальних цінностей, але залишається балансова вартість, то в наступному розрахунковому кварталі відповідно до п.п. 8.4.7. п.8.4 ст.8 Закон про прибуток ця балансова вартість відноситься на валові витрати.
При продажі невиробничих фондів у валові доходи включаються доходи від продажу таких об'єктів за правилом першої події і одночасно валові витрати на суму витрат, пов'язаних з їх придбанням або виготовленням, а так само їх поліпшенням (п.п.8.4.1. п.8.1 ст.8 Закон про прибуток). Податковий облік продажу невиробничих фондів можна порівняти з продажем товару. Нагадаємо, що податкова амортизація на невиробничі фонди не нараховується.
Базою для нарахування податку на додану вартість при продажі основних фондів є договірна (контрактна) вартість, визначена по вільних цінах, але не нижче за звичайні ціни. У разі продажу основних фондів зв'язаним особам або їх безкоштовній передачі базою для нарахування податку є фактична ціна операції, але знову-таки не нижче за звичайні ціни.
Приклад 1. Підприємство продає виробниче приміщення за 12 000 грн. (зокрема податок на додану вартість - 2 000 грн.). Первинна вартість приміщення в податковому і бухгалтерському обліку (без податку на додану вартість) складає 10 000 грн. На момент продажу нарахований бухгалтерський знос в сумі 4 000 грн., а податкова амортизація склала 2 000 грн. По умові договору частина витрат по оформленню купівлі-продажу в умовній сумі 500 грн. без податку на додану вартість лягає на продавця. У бухгалтерському і податковому обліку така операція виглядає таким чином.
|
Продаж основних фондів 1 групи за грошові кошти |
|||||||
|
№ п/п |
Зміст господарської операції |
Бухгалтерський облік |
Податковий облік |
||||
|
Дебет |
Кредит |
Сума |
ВД |
ВР |
|||
|
1 |
Сплачені витрати, пов'язані з оформленням договору купівлі-продажу приміщення |
685 |
311 |
500 |
- |
500 |
|
|
2 |
Відбиті витрати, пов'язані з оформленням договору купівлі-продажу приміщення |
972 |
685 |
500 |
- |
- |
|
|
3 |
Отримана передоплата від покупця |
311 |
681 |
12 000 |
- |
- |
|
|
4 |
Списана залишкова вартість приміщення |
972 |
10 |
6 000 |
- |
- |
|
|
5 |
Списаний знос приміщення |
131 |
10 |
4 000 |
- |
- |
|
|
6 |
Відбитий продаж приміщення |
681 |
742 |
12 000 |
2 100* |
- |
|
|
7 |
Відбита сума податкового зобов'язання по ПДВ |
742 |
641 |
2 000 |
- |
- |
|
|
* Балансова вартість об'єкту 1 групи - виробничого приміщення - на початок кварталу, в якому відбувся продаж, складає 8 000 грн. Нарахована амортизація за квартал, в якому відбувся продаж, 100 грн. (8 000 х 1,25 %). Залишкова балансова вартість складає 7 900 грн. (8 000 - 100). Перевищення вартості продажу над залишковою балансовою вартістю 2 100 грн. (10 000 - 7 900) включається у валовий дохід. |
Приклад 2. Підприємство продає комп'ютер за 1 200 грн. (зокрема податок на додану вартість - 200 грн.) і комп'ютерний стіл за 600 грн. (зокрема податок на додану вартість - 100 грн.).
Первинна вартість комп'ютера і в податковому і бухгалтерському обліку (без податку на додану вартість) складала 2 000 грн. На дату продажу бухгалтерський знос, нарахований по податковому методу і податкова амортизація, склали 400 грн. Балансова вартість 4 групи на початок кварталу, в якому відбувся продаж, склала 1 600 грн.
Первинна вартість комп'ютерного столу і в податковому, і бухгалтерському обліку (без податку на додану вартість) склала 800 грн. На дату продажу нарахований бухгалтерський знос по податковому методу і податкова амортизація склали 300 грн. Балансова вартість 2 групи на початок кварталу, в якому відбувся продаж, склала 500 грн.
Для простоти розрахунку приймемо, що в даному періоді інших операцій з основними фондами не було. У бухгалтерському і податковому обліку така операція виглядає таким чином.
|
Продаж основних фондів 2-4 груп за грошові кошти |
|||||||
|
№ п/п |
Зміст господарської операції |
Бухгалтерський облік |
Податковий облік |
||||
|
Дебет |
Кредит |
Сума |
ВД |
ВР |
|||
|
1 |
Отримана передоплата від покупця |
311 |
681 |
1 800 |
- |
- |
|
|
2 |
Списана залишкова вартість комп'ютера |
972 |
10 |
1 600 |
- |
- |
|
|
3 |
Списаний знос комп'ютера |
131 |
10 |
400 |
- |
- |
|
|
4 |
Списана залишкова вартість комп'ютерного столу |
972 |
10 |
500 |
- |
- |
|
|
5 |
Списаний знос комп'ютерного столу |
131 |
10 |
300 |
- |
- |
|
|
6 |
Відбитий продаж комп'ютера і комп'ютерного столу |
681 |
742 |
1 800 |
31* |
- |
|
|
7 |
Відбита сума податкового зобов'язання по податку на додану вартість |
742 |
641 |
300 |
- |
- |
|
|
* Балансова вартість групи 2 на початок кварталу, в якому відбувся продаж, складає 500 грн. Нарахована амортизація за розрахунковий квартал 31,25 грн. (500 х 6,25 %). Залишкова балансова вартість складає 468,75 грн. (500 - 31,25). Перевищення вартості продажу над залишковою балансовою вартістю групи 31,25 грн. (500 - 468,75) включається у валовий дохід. Балансова вартість групи 2 на початок наступного розрахункового кварталу рівна 0. Балансова вартість групи 4 на початок кварталу рівна 1 600 грн. Нарахована амортизація в сумі 240 грн. (1 600 х 15 %). Продажна вартість комп'ютера складає 1 000 грн. Балансова вартість групи 4 на початок наступного розрахункового кварталу складає 360 грн. (1 600 - 240 - 1 000). У наступному періоді ця сума включається до складу валових витрат у зв'язку з відсутністю матеріальних цінностей в групі. |
Безвідплатна передача основних засобів
Бухгалтерський облік безвідплатної передачі основних засобів ведеться аналогічно операцій їх продажу, оскільки на це прямо указує п. 33 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку-7.
Спори відносно оподаткування цієї операції ведуться вже давно. Проте у зв'язку з відміною явно фіскальної думки, вираженої в листі від 22.06.2004 р. № 4995/6/15-1116 від 03.04.2006 р. № 3722/6/15-0316, а також позицією, викладеною в листі від 26.05.2006 р. № 5907/6/15-0316 можна зробити вивід про те, що дохід у дарувальника відсутній.
Відповідно до п.7.5 ст.7 Закон про прибуток в разі продажу (обміну, інших видів відчуження) основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації у валовий дохід включається прибуток, визначений відповідно ст.8 Закон про прибуток.
У листі від 28.05.2008 р. № 197/2/15-0210 ще раз підтверджує, що у разі безкоштовної передачі об'єкту основних фондів 1 групи відповідно до п.п. 8.4.3. п. 8.4 ст.8 Закон про прибуток балансова вартість групи 1 зменшується на суму балансової вартості такого об'єкту. Сума перевищення виручки від продажу над балансовою вартістю окремих об'єктів включається у валові доходи платника податків, а сума перевищення балансової вартості над виручкою від такого продажу включається до складу валових витрат.
Оскільки виручка від продажу при безкоштовній передачі рівна нулю, маємо варіант перевищення балансової вартості над виручкою від продажу на величину балансової вартості такого об'єкту. Іншими словами при безкоштовній передачі об'єкту 1 групи балансова вартість такого об'єкту прирівнюється до нуля і платник податків має право відобразити валові витрати на величину балансової вартості вибулого об'єкту.
При безкоштовній передачі об'єкту 2-4 групи відповідно до п.п. 8.4.4 п.8.4 ст.8 Закон про прибуток балансова вартість цих груп не змінюється і продовжує амортизуватися.
Операція безкоштовної передачі прирівняна до операції постачання. База обкладення в цьому випадку дарувальникові слід відобразити податкові зобов'язання виходячи з фактичної ціни операції, але не нижче за звичайні ціни. Відзначимо, що якщо виробничі фонди або невиробничі фонди безкоштовно передаються особі, не зареєстрованій як платник податків, то така безкоштовна передача розглядаються для цілей оподаткування як постачання таких основних виробничих фондів або невиробничих фондів по звичайних цінах.
Відзначимо також, що у ряді випадків операції по безкоштовній передачі основних фондів можуть не обкладатися податку на додану вартість, у зв'язку з віднесенням їх до льготуючих операцій
Приклад 3. Підприємство безоплатно передає приміщення міському комунальному господарству. Первинна вартість приміщення в податковому і бухгалтерському обліку (без податку на додану вартість) складала 10 000 грн. На момент продажу нарахований бухгалтерський знос в сумі 4 000 грн., податкова амортизація склала 2 000 грн. Оцінна вартість, а це і є звичайна ціна, такого приміщення на день продажу склала 12 000 грн. У бухгалтерському і податковому обліку така операція виглядає таким чином.
|
безвідплатна передача основних фондів 1 групи |
|||||||
|
№ п/п |
Зміст господарської операції |
Бухгалтерський облік |
Податковий облік |
||||
|
Дебет |
Кредит |
Сума |
ВД |
ВР |
|||
|
1 |
Списана залишкова вартість приміщення |
972 |
10 |
6 000 |
- |
8 000 |
|
|
2 |
Списаний знос приміщення |
131 |
10 |
4 000 |
- |
- |
|
|
3 |
Відбита сума податкового зобов'язання по податку на додану вартість за звичайною ціною |
972 |
641 |
2 400 |
- |
- |
|
|
Балансова вартість основних фондів групи 1 на початок кварталу, наступного за кварталом, в якому здійснений продаж приміщення, зменшиться на 8 000 грн. (10 000 - 2 000) з урахуванням амортизації. |
Ліквідація основних засобів
У бухгалтерському обліку відповідно до п. 33 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку-7 ліквідація або списання з балансу необоротних активів відбувається у випадку якщо об'єкт не відповідає критеріям визнання активом незалежно від причин. У податковому обліку ст.8 Закон про прибуток розділяє ліквідацію основних фондів на вимушену і ліквідацію за рішенням платника податків. Тому, в першу чергу, необхідно визначити необхідні і достатні умови, які дозволять точно визначити вид ліквідації.
Вимушена ліквідація основних засобів
Умови, при яких ліквідація основних фондів вважається вимушеною, визначені п.п.8.4.8. п.8.4 ст.8 Закон про прибуток До них відноситься руйнування під впливом природних або інших, не залежних від платника податків чинників, розкрадання, знос за рішенням державних органів, аварійний стан, що представляє загрозу руйнування. Кожне така подія повинна мати підтверджуючий документ від компетентного органу. Це може бути торгова палата у разі природних катаклізмів, міліція - у разі розкрадання, комунальні служби - у разі аварій в комунальних мережах, пожежна охорона - на випадок пожежі і т. д. Зі свого боку підприємство складає типові форми на списання основних засобів Основні засоби-3 і Основні засоби-4.
Після отримання відповідних документів, що дозволяють визнати ліквідацію вимушеною, відповідно платник податків винен:
- якщо ліквідований об'єкт основних фондів 1 групи, - збільшити валові витрати на суму балансової вартості об'єкту і прирівняти вартість ліквідованого об'єкту до нуля, що зменшить балансову вартість групи на початок наступного за ліквідацією кварталу;
- якщо ліквідований об'єкт основних фондів 2 - 4 груп, - не змінювати балансову вартість цих груп, а продовжувати амортизувати в повному об'ємі. Проте якщо в групі 2, 3 або 4 відсутні матеріальні об'єкти, то, користуючись нормою можна віднести до валових витрат балансову вартість що не такою містить матеріальних цінностей групи в наступному податковому періоді.
Вимушеній ліквідації основних фондів в Законі про податок на додану вартість присвячений п. 4.9. Перераховані в нім критерії, по яких ліквідація вважається вимушеною, співпадають з критеріями. Вимушена ліквідація на відміну від ліквідації за рішенням платника податків не прирівнюється до продажу. Отже, при вимушеній ліквідації не нараховуються податкові зобов'язання по податку на додану вартість. Податковий кредит на амортизаційну частину вимушено ліквідованого об'єкту основних фондів так само не сторнируется, хоча на це немає прямих вказівок в Законі про податок на додану вартість, але немає і підстав для такої операції. У цілому податок на додану вартість при ліквідації основних фондів регулюється зміною податкових зобов'язань, а не податкового кредиту. У бухгалтерському обліку ліквідувані об'єкти списуються з балансу за залишковою вартістю і відносяться в дебет рахунку 976 "Списання необоротних активів". Матеріали, що залишилися після такої вимушеної ліквідації, необхідно оприбутковувати на склад за ціною можливої реалізації, що в бухгалтерському обліку відбивається по дебету рахунків 2 класи і кредиту рахунку 746 "Інші доходи від іншої діяльності". У податковому обліку такі запаси не братимуть участь в обліку приросту запасів по оскільки підприємство не несло витрат на їх придбання. У місці з тим, якщо такі матеріальні цінності надалі будуть реалізовані, то відповідно до вартості їх реалізації включається до складу валового доходу платника податків як доходи з інших джерел. При використанні матеріалів отриманих від ліквідації основних фондів при виготовленні інших основних фондів балансова вартість відповідної групи на вартість таких матеріалів не збільшується.
Відшкодування втрат від вимушеної ліквідації основних засобів
Основними джерелами відшкодування збитку, понесеного підприємством у зв'язку з вимушеною ліквідацією основних засобів, можуть бути винна особа або страхова організація. Причому компенсація збитку, якщо і буде отримана, то не співпаде з фактичною величиною збитку, понесеного підприємством, тому що розрахунок компенсації ведеться по певних методиках.
Для податкового обліку отриманої компенсації збитку від вимушеної ліквідації основних фондів необхідно звернутися до норм до яких платник податків в податковий період отримання такої компенсації зобов'язаний:
- збільшити валовий дохід на суму компенсації за основні об'єкти 1 групи;
- зменшити на суму компенсації балансову вартість відповідної групи 2, 3, 4 основних фондів.
Отримання компенсації збитку від вимушеної ліквідації основних фондів в Законі про податок на додану вартість віддзеркалення не знайшло, і на податкові зобов'язання звітного періоду, в якому отримана компенсація, така операція не впливає.
Приклад 4. Складське приміщення ліквідоване у зв'язку з пожежею, факт якої документально підтверджений відповідною організацією. Склад був застрахований. Первинна вартість приміщення в податковому і бухгалтерському обліку (без податку на додану вартість) складала 10 000 грн. На момент пожежі нарахований бухгалтерський знос в сумі 4 000 грн., а податкова амортизація склала 2 000 грн. По умові страхового договору відшкодування складе 5 000 грн. Після розбирання складу залишилися металеві конструкції, які оцінені в 1 000 грн. і оприбутковані. У бухгалтерському і податковому обліку така операція виглядає таким чином.
|
вимушена ліквідація об'єкту основних фондів 1 групи |
|||||||
|
№ п/п |
Зміст господарської операції |
Бухгалтерський облік |
Податковий облік |
||||
|
Дебет |
Кредит |
Сума |
ВД |
ВР |
|||
|
1 |
Списана залишкова вартість приміщення |
976 |
10 |
6 000 |
- |
7 900* |
|
|
2 |
Списаний знос приміщення |
131 |
10 |
4 000 |
- |
- |
|
|
3 |
Нарахована сума страхового відшкодування |
377 |
746 |
5 000 |
- |
- |
|
|
4 |
Отримана сума страхового відшкодування |
311 |
377 |
5 000 |
5 000 |
- |
|
|
6 |
Оприбутковані матеріали після розбирання складу |
209 |
746 |
1 000 |
- |
- |
|
|
* Балансова вартість об'єкту 1 групи - виробничого приміщення - на початок кварталу, в якому відбулася пожежа, складає 8 000 грн. Нарахована амортизація за квартал, в якому відбулася ліквідація, склала 100 грн. (8 000 х 1,25 %). Залишкова балансова вартість рівна 7 900 грн. (8 000 - 100). |
Приклад 5. Працівником були загублені мобільний телефон і ноотбук, що належать підприємству. Працівник добровільно не погодився компенсувати вартість втрати, і підприємство поводилося з позовом до суду, який виніс ухвалу про визнання працівника винним. Відповідно до методики розрахунку величина збитку умовно склала 5 000 грн. Вартість придбання мобільного телефону складала 500 грн. (без податку на додану вартість), а ноутбука - 6 000 грн. (зокрема податок на додану вартість - 1 000 грн). На момент втрати нарахований бухгалтерський знос мобільного телефону по податковому методу в сумі 75 грн., а ноутбука по податковому методу - 1 500 грн. У податковому обліку мобільний телефон і ноутбук відносилися до 4 групи основних фондів. У бухгалтерському і податковому обліку така операція виглядає таким чином.
|
вимушена ліквідація об'єкту основних фондів 4 групи |
|||||||
|
№ п/п |
Зміст господарської операції |
Бухгалтерський облік |
Податковий облік |
||||
|
Дебет |
Кредит |
Сума |
ВД |
ВР |
|||
|
1 |
Списана залишкова вартість мобільного телефону |
976 |
104 |
425 |
- |
- |
|
|
2 |
Списаний знос мобільного телефону |
131 |
104 |
75 |
- |
- |
|
|
3 |
Списана залишкова вартість ноутбука |
976 |
104 |
3 500 |
- |
- |
|
|
4 |
Списаний знос ноутбука |
131 |
104 |
1 500 |
- |
- |
|
|
5 |
Відбита заборгованість винної особи |
375 |
716 |
5 000 |
- |
- |
|
|
6 |
Отримана сума відшкодування |
301 |
375 |
5 000 |
- |
- |
|
|
Балансова вартість основних фондів групи 4 на початок кварталу, наступного за кварталом, в якому отримано відшкодування збитку, зменшиться на 5 000 грн. (сума отриманої компенсації). |
Ліквідація основних засобів за рішенням платника податків.
Бухгалтерський облік ліквідації основних засобів не залежить від причини ліквідації і у разі списання з балансу об'єкту основних засобів з будь-якої причини ведеться так, як описано у разі вимушеної ліквідації.
У податковому обліку існують відмінності між ліквідацією за рішенням платника податків і вимушеною ліквідацією основних фондів. Причому Закон про прибуток не робить відмінностей між вимушеною ліквідацією і ліквідацією за рішенням платника податків і регламентує обидва види ліквідацій однією нормою. Це означає, що і при ліквідації основних фондів за рішенням платника податків необхідно:
- якщо ліквідований об'єкт основних фондів 1 групи, - збільшити валові витрати на суму балансової вартості об'єкту і прирівняти вартість ліквідованого об'єкту до нуля, що зменшить балансову вартість групи на початок наступного за ліквідацією кварталу;
- якщо ліквідований об'єкт основних фондів 2 - 4 груп, - не змінювати балансову вартість цих груп, а продовжувати амортизувати в повному об'ємі. Проте якщо знищені всі об'єкти 2, 3, 4 групи, то, користуючись нормою можна віднести до валових витрат балансову вартість що не такою містить матеріальних цінностей групи в наступному податковому періоді.
Єдине доповнення для ліквідації основних фондів 1 групи за рішенням платника податків містить норму. Згідно цій нормі при ліквідації частини об'єкту основних фондів, що має самостійну балансову вартість, і за наявності документів, підтверджуючих таку ліквідацію, можна включити до складу валових витрат балансову вартість такої частини, не змінюючи балансову вартість 1 групи.
Саме про податок на додану вартість "бачить" відмінності між ліквідацією основних фондів по самостійному вирішенню платника податків і вимушеною. Відповідно до ліквідації по власному рішенню прирівнюється до продажу основних фондів, а базою для нарахування податку для об'єктів 1 - 4 групи основних фондів є звичайна ціна. Додаткова умова для об'єктів основних фондів 1 групи - це щоб звичайна ціна була не менше балансової вартості на момент ліквідації. Інакше базою для нарахування податку на додану вартість служить балансова вартість об'єкту 1 групи основних фондів.
Уникнути нарахування податку на додану вартість можна тільки в тому випадку, якщо об'єкт основних фондів розібраний або повністю знищений, і використовувати його надалі за призначенням неможливого. В цьому випадку досить скласти акти на списання основних засобів Основні засоби-3 або Основні засоби-4 і акт про ліквідацію або розбирання, підписаний відповідною комісією.
Приклад. У зв'язку з моральним зносом вирішено матричний принтер не експлуатувати, а списати з балансу. Первинна вартість принтера в податковому і бухгалтерському обліку (без податку на додану вартість) складала 600 грн. На момент ліквідації нарахований бухгалтерський знос в сумі 450 грн., податкова амортизація склала також 450 грн. Звичайна ціна таких принтерів на момент ліквідації за даними прайс- листів фірм, що скуповують вживану оргтехніку, складала 50 грн. У бухгалтерському і податковому обліку така операція виглядає таким чином.
|
ліквідація об'єкту основних фондів 2 групи по самостійному рішенню |
|||||||
|
№ п/п |
Зміст господарської операції |
Бухгалтерський облік |
Податковий облік |
||||
|
Дебет |
Кредит |
Сума |
ВД |
ВР |
|||
|
1 |
Списана залишкова вартість принтера |
976 |
104 |
150 |
- |
- |
|
|
2 |
Списаний знос принтера |
131 |
104 |
450 |
- |
- |
|
|
3 |
Відбита сума податкового зобов'язання за звичайною ціною |
976 |
641 |
8,33 |
- |
- |
|
|
Балансова вартість основних фондів 2 групи на початок кварталу, наступного за кварталом, в якому здійснена ліквідація принтера, не зміниться. |
Інвестиції основними засобами (внесок до статутного фонду)
Бухгалтерський облік придбання частки в статутному фонді інших підприємств регулює Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 12 "Фінансові інвестиції", затверджений наказом Міністерств фінансів України от 26.04.2000 р. № 91. Передача основних засобів в обмін на корпоративні права іншого підприємства кваліфікується як фінансова інвестиція і враховується на рахунку 14 "Довгострокові фінансові інвестиції". Вибуття об'єкту основних засобів, яке вноситься до статутного фонду іншого підприємства, відбивається проводкою Дебет 14 - Кредит 10. Аналітичний облік по рахунку 14 "Довгострокові фінансові інвестиції" ведеться по об'єктах інвестування.
У податковому обліку операція з придбання частки в статутному фонді інших підприємств, яка передбачає внесення основних фондів, називається прямою інвестицією. Вибуття основних фондів у зв'язку з такою операцією регулюється нормами. Це означає, що при продажі об'єкту 1 групи балансова вартість групи зменшується на суму балансової вартості такого об'єкту. При цьому у валовий дохід включається позитивна різниця між сумою виручки (без ПДВ) і балансовою вартістю проданого об'єкту, а якщо така різниця негативна, то вона включається до складу валових витрат періоду, в якому відбувся продаж.
При продажі об'єкту 2, 3 або 4 групи, балансова вартість відповідної групи зменшується на суму вартості продажу об'єкту цієї групи. У зв'язку з тим, що податковий облік припускає тільки груповий облік об'єктів основних фондів 2 - 4 груп, то виділити балансову вартість об'єкту, що продається, неможливо, та і не потрібно. Якщо вартість продажу рівна або більше балансової вартості групи на початок кварталу, в якому відбувся продаж, то балансова вартість групи прирівнюється до нуля, тобто група на початок наступного за продажем кварталу перестає існувати. Сума перевищення вартості продажу (без ПДВ) над балансовою вартістю групи включається у валовий дохід податкового періоду, в якому відбувся продаж. Якщо після продажу в групі 2, 3 або 4 не залишається матеріальних цінностей, але залишається балансова вартість, то в наступному розрахунковому кварталі відповідно ця балансова вартість відноситься до складу валових витрат.
До 31 березня 2005 року операція по передачі основних фондів як внеску до статутного фонду для формування цілісного майнового комплексу відповідно до об'єктом обкладення податок на додану вартість. Проте Законом України від 25.03.2005 р. № 2505-IV до вказаного підпункту були внесені зміни, і тепер передача основних фондів як внеску до статутного фонду обкладається податок на додану вартість.
Таким чином, починаючи з 31 березня 2005 року, дана операція розглядається для цілей обкладення податку на додану вартість як операція постачання, а базою обкладення податку на додану вартість є вартість такого постачання, але не нижче за звичайні ціни.
Питання, пов'язані з формуванням статутного фонду основними засобами.
Облік операції по формуванню статутного фонду (капіталу)
Для початку здійснення господарської діяльності будь-якому підприємству необхідні власні джерела фінансування. На первинному етапі таку функцію виконує статутний фонд (капітал), який складається з вартості внесків засновників підприємства.
Відповідно внесками засновників можуть бути будівлі, споруди, устаткування і інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою і іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, устаткуванням, а також інші майнові права, зокрема на інтелектуальну власність, грошові кошти, зокрема в іноземній валюті. З одного боку, такий широкий вибір внесків дозволяє засновникам самостійно визначати оптимальний для них вид внеску, але, з іншого боку, це має на увазі багатоваріантність обліку операції внесення такого внеску залежно від його вигляду.
Бухгалтерський облік формування статутного фонду
Для цілей бухгалтерського обліку при створенні підприємства слід мати на увазі ряд наступних моментів:
- бухгалтерський облік ведеться тільки з моменту, коли підприємство вже створене, тобто з моменту його державної реєстрації і отримання відповідного свідоцтва;
- державній реєстрації передує ціла низка заходів щодо його створення, які супроводжуються відповідними витратами, здійснюваними засновниками даного підприємства;
- витрати, пов'язані з державною реєстрацією, підприємства визнати як власні на зборах засновників після отримання статусу юридичної особи.
Згідно національним стандартам бухгалтерського обліку при здійсненні операції емісії корпоративних прав у підприємства відбувається формування статутного капіталу.
Відповідно до п. 37 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку-2 статутний капітал - це зафіксована в статутних документах загальна вартість активів, власників (учасників), що є внеском, в капітал підприємства. Для емітента отримання від засновників внесків в статутний капітал означає його формування за рахунок залучення активів у вигляді грошових коштів або майна (майнових прав).
Для бухгалтерського обліку і узагальнення інформації про стан і рух статутного капіталу підприємства.
Слід зазначити, що сальдо рахунку 40 завжди повинно відповідати розміру статутного капіталу, зафіксованому в засновницьких документах підприємства.
Заборгованість засновників по внесках в статутний капітал. Таким чином, сума, відбита по дебету рахунку 46 і кредиту рахунку 40 визначає його статутний капітал в розмірі, встановленому засновницькими документами, одночасно показуючи заборгованість засновників по внесках в статутний капітал.
Частку засновника в статутному фонді складає внесок, оцінений в гривнях. Порядок оцінки внесків визначається засновницькими документами підприємства, якщо інше не передбачене законодавством України.
Згідно п. 10 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку-7 п. 14 ,Положення (стандарту) бухгалтерського обліку-8,а також п. 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку-9 первинною вартістю активів, внесених до статутного капіталу підприємства, визнається узгоджена засновниками підприємства їх справедлива вартість з урахуванням витрат, що зазвичай включаються в первинну вартість таких об'єктів при придбанні.
Проте, на наш погляд, така думка Мінфіну неоднозначна, оскільки в даному випадку незрозуміло: як для цілей бухгалтерського обліку слід відображати супутні даній операції витрати, які при звичайному придбанні акумулюються на рахунку 15 "Капітальні інвестиції". У зв'язку з цим для обліку основних засобів і нематеріальних активів, що отримуються емітентом як внесок до статутного фонду, до введення їх в експлуатацію доцільніше використовувати субрахунок 1, тобто рахунок 10 "Основні засоби, отримані як внесок до статутного фонду" 11"Інші необоротні матеріальні активи, отримані як внесок до статутного фонду" 12 "Нематеріальні активи, отримані як внесок до статутного фонду".
Також звертаємо увагу, що при отриманні внесків на етапі емісії за вартістю, що перевищує номінальну вартість частки засновника в статутному капіталі, відбувається збільшення додаткового вкладеного капіталу, що фіксується для господарських суспільств.
Податковий облік формування статутного фонду
Корпоративні права - це права власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі його ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, створена така юридична особа у формі господарського суспільства, підприємства, установленого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах. При цьому відзначимо, що для цілей оподаткування вищезгадане поняття "Корпоративного права" уживається як в Законі про прибуток, так і в Законі про податок на додану вартість.
Під фінансовою інвестицією слід розуміти господарську операцію, що передбачає придбання корпоративних прав, цінних паперів і інших фінансових інструментів. Фінансові інвестиції діляться на прямих і портфельних. Прямою інвестицією є господарська операція, яка передбачає внесення засобів або майна до статутного фонду юридичної особи до обміну на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою. З цього виходить, що грошові кошти, основні засоби, нематеріальні активи або інші товарно-матеріальні цінності, що вносяться до статутного фонду підприємства-емітента в обмін на корпоративні права, є прямою інвестицією.
При внесенні засобів і майна інвесторами до статутного фонду емітента відбувається передача прав власності на такі цінності до емітента. При цьому інвестор отримує право власності на частку в статутному фонді емітента.
Для цілей податкового обліку передача корпоративних прав емітентом підпадає під правило, що виключає в якому емітенті не відображає операції по емісії корпоративних прав і цінних паперів в податковому обліку і не веде окремий податковий облік фінансових результатів відносно емітованих корпоративних прав і цінних паперів. При цьому у емітента може виникнути цілком правомірне питання обкладення корпоративних прав ПДВ. Відповідно до операції по випуску (емісії), розміщенню в будь-які форми управління і продажу (погашенню, викупу) за грошові кошти цінних паперів, включаючи інвестиційні і іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю, деривати, а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, не є об'єктом обкладення податок на додану вартість. Відповідно до цієї норми закону не є об'єктом обкладення податок на додану вартість і операції обміну вказаних цінних паперів і корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери.
Як вже було вказано вищі внески можуть бути будівлі, споруди, устаткування і інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою і іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, устаткуванням, а також інші майнові права, зокрема на інтелектуальну власність, грошові кошти, зокрема в іноземній валюті. Причому засновники можуть стовідсотково сформувати статутний фонд будь-яким майном, у тому числі і нерухомим, оскільки вимоги про обов'язкове формування статутного фонду або його частини грошовими коштами. Таким чином, внески засновників для цілей оподаткування умовно можна розбити на п'ять наступних видів:
- у грошовій формі (зокрема в іноземній валюті);
- основними фондами;
- нематеріальними активами;
- цінними паперами;
- товарно-матеріальними цінностями.
Формування статутного фонду грошовими коштами, зокрема в іноземній валюті
В умовах чинного податкового законодавства якнайкращим варіантом формування статутного фонду є внесок до статутного фонду в грошовій формі. Даний варіант для емітента самий "безболісний", оскільки така операція не підлягає оподаткуванню як з боку Закону про прибуток ,так і з боку Закону про податок на додану вартість. Питання в даній ситуації можуть виникнути при формуванні статутного фонду іноземною валютою. В цьому випадку слід мати на увазі, що при оформленні засновницьких документів Згідно цій статті іноземні інвестиції і інвестиції українських партнерів, включаючи внески до статутного фонду підприємств, оцінюються в іноземній конвертованій валюті і у валюті України за домовленістю сторін на основі цін міжнародних ринків або ринку України. Перерахунок інвестиційних сум в іноземній валюті у валюту України здійснюється по офіційному курсу Національного банку України.
Таким чином, облік грошового внеску в іноземній валюті, на наш погляд, повинен здійснюватися в національній валюті України з урахуванням відбитого в засновницьких документах еквівалента.
Приклад 1. ПП "Полтавський ливарно-механічний завод" зареєстрував у статуті, відповідно до якого його статутний фонд, що становить 47 000 грн., роздільний між двома учасниками, що здійснюють внески грошовими коштами, а саме:
- Іванов І.І. (фізична особа, резидент України) - 28 200 грн., що складає 60 % статутного фонду;
- ПП „Полтавський ливарно-механічний завод” (юридична особа, резидент РФ) - 2 450 євро, що складає 18 800 грн. по курсу Національному банку України на момент реєстрації статуту ТОВ "Полтавський ливарно-механічний завод", що складає 40 % статутного фонду.
При цьому за день засновниками були внесені на спеціальний рахунок в банці грошові кошти в сумі:
- Іванов І.І. - 14 100 грн.;
- ПП "Полтавський ливарно-механічний завод" - 1 225 євро.
Умовно курс Національного банку України складав:
- на момент реєстрації статуту ТОВ "Полтавський ливарно-механічний" завод - 7,67347 грн. за 1 євро;
- на дату до внесения внеску - 7,60811 грн. за 1 євро.
|
Формування статутного фонду шляхом внеску грошовими коштами |
|||||||
|
№ п/п |
Зміст господарської операції |
Бухгалтерський облік |
Податковий облік |
||||
|
Дебет |
Кредит |
Сума |
ВД |
ВР |
|||
|
1 |
Відбита заборгованість Іванова І.І. на момент державної реєстрації ПП “Полтавський ливарно-механічний завод” |
46 |
40 |
28 200 |
- |
- |
|
|
2 |
Відбита заборгованість на момент державної реєстрації ПП ”Полтавський ливарно-механічний завод” (€ 2 450 х 7,67347) |
46 |
40 |
€ 2 450 18 800 |
- |
- |
|
|
3 |
Зараховані на поточний рахунок грошові кошти, раніше внесені як первинний внесок Іванова І.І. на спеціальний банківський рахунок, відкритий для формування статутного фонду ПП “Полтавський ливарно-механічний завод” (28 200 х 50 %) |
311 |
46 |
14 100 |
- |
- |
|
|
4 |
Зараховані на поточний рахунок грошові кошти, раніше внесені як первинний внесок ПП "Полтавський ливарно-механічний завод" на спеціальний банківський рахунок, відкритий для формування статутного фонду ((€ 2 450 х 50 %) х 7,67347) |
312 |
46 |
€ 1 225 9 400 |
- |
- |
|
|
5 |
Внеску Івановим І.І. (28 200 х 50 %) |
311 |
46 |
14 100 |
- |
- |
|
|
6 |
Внеску ПП "Полтавський ливарно-механічний завод" ((€ 2 450 х 50 %) х 7,60811) |
312 |
46 |
€ 1 225 9 319,93 |
- |
- |
|
|
7 |
Курсова різниця (€ 1 225 х (7,67347 - 7,60811)) |
974 |
46 |
80,07 |
- |
- |
Формування статутного фонду (капіталу) основними фондами
Основні фонди - це матеріальні цінності, призначені для використання в господарській діяльності платника податків протягом періоду, що перевищує 365 календарних днів з дати введення їх в експлуатацію, вартість яких перевищує 1 000 грн. і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.
Операція по внесенню до статутного фонду внеску основними фондами для цілей податкового обліку прирівнюється до придбання основних фондів з їх подальшою амортизацією. При цьому слід мати на увазі, що основні фонди, передані до статутного фонду і призначені для невиробничого використання, не підлягають амортизації для цілей податкового обліку. Зараз операція по внесенню основних фондів до статутного фонду обкладається податок на додану вартість. Таким чином, емітент корпоративних прав при отриманні основних фондів як внесок до статутного фонду має повне має рацію на податковий кредит (безумовно, за наявності податкової накладної). Проте при цьому слід враховувати, що для отримання такого права він повинен бути зареєстрований як платник податок на додану вартість. Інакше право на податковий кредит у нього не буде.
Особливої уваги заслуговує операція отримання основних фондів як внесок до статутного фонду від іноземного інвестора. В цьому випадку емітент корпоративних прав сплачується податок на додану вартість при розмитненні основних фондів. При цьому він має право включити суму сплаченого податку на додану вартість до складу податкового кредиту, але тільки за наявності, оформленою відповідно до вимог законодавства і підтверджуючою сплату податку на додану вартість. Слід зазначити, що при ввезенні основних фондів як внесок до статутного фонду підприємство - емітент корпоративних прав має право видати податковий вексель..
Майно, що ввозиться до України як внесок іноземного інвестора до статутного фонду підприємств з іноземними інвестиціями (окрім товарів для реалізації або власного споживання), звільняється від оподаткування митом.
Підприємство видає простій вексель на суму мита з відстроченням платежу не більше ніж на 30 календарних днів з дня оформлення візи. Вексель погашається і ввізне мито не стягується, якщо в період, на який дається відстрочення платежу, вказане майно зараховується на баланс підприємства як основний фонд і податковою інспекцією по місцезнаходженню підприємства зроблена відмітка про це на відповідному екземплярі векселя.
Головною проблемою при здійсненні внеску основними фондами є обмеження, яке визначає, що до моменту державної реєстрації всі засновники зобов'язані сплатити не менше 50 % суми своїх внесків. У зв'язку з цим виникає цілком правомірне питання: як до державної реєстрації новостворюваному підприємству здійснити ввезення на митну територію України основних фондів як внесок іноземного інвестора до статутного фонду? Хто в даному випадку виступатиме як вантажоодержувач, якщо підприємство ще не створене?
Слід зазначити, що даний нюанс відноситься не тільки до іноземного інвестування, але і до вітчизняного, оскільки одержувач як юридична особа ще не створена.
На наш погляд, частка основних фондів, що ввозяться іноземним інвестором як внесок до статутного фонду не повинна перевищувати 50 %. Таким чином, первинний внесок (50 % внеску) інвестором слід здійснювати в грошовій формі, а подальший - у вигляді основних фондів.
Приклад 2. ПП "Полтавський ливарно-механічний завод" зареєстрував у статуті, відповідно до якого його статутний фонд, що становить 47 000 грн., роздільний між двома учасниками, а саме:
- Іванов І.І. (фізична особа, резидент України) - 28 200 грн., що складає 60 % статутного фонду;
- ПП "Полтавський ливарно - механічний завод" (юридична особа, ) - 2 450 євро, що складає 18 800 грн. по курсу Національного банку України на момент реєстрації статуту ТОВ "Полтавський ливарно-механічний завод", що складає 40 % статутного фонду.
При цьому ПП "Полтавський ливарно-механічний завод" вносить 50 % свого внеску грошовими коштами, а останні 50 % основним фондом у вигляді машини лісогосподарською в кількості 1 шт.
Умовно курс НБУ складав:
- на момент реєстрації статуту ТОВ "Полтавський ливарно-механічний завод" - 7,67347 грн. за 1 євро;
- на дату, передуючу оформлену візу, - 7,60811 грн. за 1 євро.
Плата за митне оформлення умовно складає 100 грн.
"Імпортний" податок на додану вартість - 1 472,42 грн. ((€ 1 225 х 7,60811) х 20 %).
Сума митного збору, на який видається податковий вексель - 931,99 грн. ((€ 1 225 х 7,60811) х 10 %).
|
Формування статутного фонду основними фондами |
|||||||
|
№ п/п |
Зміст господарської операції |
Бухгалтерський облік |
Податковий облік |
||||
|
Дебет |
Кредит |
Сума |
ВД |
ВР |
|||
|
1 |
Відбита заборгованість Іванова І.І. на момент державної реєстрації ПП “Полтавський ливарно-механічний завод” |
46 |
40 |
28 200 |
- |
- |
|
|
2 |
Відбита заборгованість ПП "Полтавський ливарно - механічний завод" на момент державної реєстрації ТОВ (€ 2 450 х 7,67347) |
46 |
40 |
€ 2 450 18 800 |
- |
- |
|
|
3 |
Зараховані на поточний рахунок грошові кошти, раніше внесені як первинний внесок Іванова І.І. на спеціальний банківський рахунок, відкритий для формування статутного фонду ПП (28 200 х 50 %) |
311 |
46 |
14 100 |
- |
- |
|
|
4 |
Зараховані на поточний рахунок грошові кошти, раніше внесені як первинний внесок ПП "Полтавський ливарно-механічний завод" на спеціальний банківський рахунок, відкритий для формування статутного фонду ПП ((€ 2 450 х 50 %) х 7,67347) |
312 |
46 |
€ 1 225 9 400 |
- |
- |
|
|
5 |
Внесок Івановим І.І. (28 200 х 50 %) |
311 |
46 |
14 100 |
- |
- |
|
|
6 |
Перераховані митним органам суми податку на додану вартість і плати за митне оформлення основного засобу, отриманого як іноземна інвестиція (1 863,99 + 100) |
377 |
311 |
1 963,99 |
- |
- |
|
|
7 |
Відбита балансова вартість основного засобу, отриманого від ТОВ "Полтавський ливарно - механічний завод" як іноземна інвестиція (€ 1 225 х 7,60811) |
104/1 |
46 |
€ 1 225 9 319,93 |
- |
-* |
|
|
8 |
Курсова різниця (€ 1 225 х (7,67347 - 7,60811)) |
974 |
46 |
80,07 |
- |
- |
|
|
9 |
Збільшена балансова вартість основного засобу на суму плати за митне оформлення |
104/1 |
377 |
100 |
- |
-* |
|
|
10 |
Відбита сума "імпортного" податку на додану вартість |
641 |
377 |
1 863,99 |
- |
- |
|
|
11 |
Виданий податковий вексель на суму ввізного митного збору |
621 |
377 |
931,99 |
- |
- |
|
|
12 |
Погашений податковий вексель на суму ввізного мита після реєстрації іноземної інвестиції |
377 |
621 |
931,99 |
- |
- |
|
|
13 |
Введена в експлуатацію машина лісогосподарська |
104 |
104/1 |
9 419,93 |
- |
- |
|
|
* Витрати, що підлягають амортизації |
Формування статутного фонду нематеріальними активами
Нематеріальний актив - об'єкт інтелектуальною, зокрема промисловій власності, а також інші аналогічні права, визнані в порядку, встановленому відповідним законодавством, об'єктом права власності платника податку.
Для цілей податкового обліку дана операція прирівнюється до придбання нематеріальних активів і надалі амортизується із застосуванням лінійного методу відповідно по якому кожен окремий вид нематеріальних активів амортизується квартальними рівними долями виходячи з терміну їх корисного використання, але не більше 10 років. Слід підкреслити, що нематеріальні активи, передані до статутного фонду і призначені для невиробничого використання, не підлягають амортизації для цілей податкового обліку..
Операція передачі нематеріального активу як внесок до статутного фонду обкладається податок на додану вартість на загальних підставах. Було відмічено, що операції по внесенню майнових прав на об'єкти права інтелектуальної власності до статутного фонду як до, так і після 31 березня 2005 року .
Формування статутного фонду товарно-матеріальними цінностями
З боку чинного законодавства операція по формуванню статутного фонду товарно-матеріальними цінностями (далі - товарно матеріальних цін) залишається самій неврегульованій. Причому важливим моментом в цьому є те, що сам головний податковий орган ніяк не може визначитися зі своєю позицією. При визначенні прибутку оподаткування, отриманого від продажу товарно-матеріальних цін, що є внеском до статутного фонду, отриманий валовий дохід може зменшуватися тільки на суму витрат, підтверджуючих фактично понесені підприємством витрати на придбання таких товарно матеріальних цінностей. Отриманий як внесок до статутного фонду, не включалася до складу валових витрат при формуванні статутного фонду.
У листі від 17.03.2000 р. № 1364/6/15-1116 було висловлено думку, що при внесенні майна до статутного фонду підприємства здійснюється передача прав власності на таке майно за компенсацію у вигляді корпоративних прав, емітованих такою юридичною особою, отже, здійснюється операція продажу товарів. Оскільки в цьому випадку виконується наявність валових витрат в залежність від компенсації вартості товарів, те підприємство має право суму товарно-матеріальних цін включити до складу валових витрат. Тобто фактично валові витрати виникнуть у момент їх продажу.
Думку, яка зводилася до того, що внесок товарно-матеріальних цін до статутного фонду не є операцією купівлі-продажу. Містить спеціальну норму, що прирівнює до продажу операцію по внесенню до статутного фонду тільки основних фондів і нематеріальних активів. При цьому Закон про прибуток не містить аналогічної норми відносно товарно-матеріальних цін, тобто операції по внеску до статутного фонду платника податків таких видів майна, як основні фонди і нематеріальні активи, і таких, як товарно-матеріальних цін, регулюються різними нормами Закону про прибуток. На підставі робила вивід, що операція по внеску товарно-матеріальних цін до статутного фонду є прямою інвестицією, а не придбанням товарно-матеріальних цін, тобто платник податків, товарно-матеріальних цін, що отримав, як внесок до статутного фонду, не включає їх вартість у складі валових витрат.
Подобные документы
Формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби і розкриття інформації про них у фінансовій звітності підприємств. Документування господарських операцій з обліку основних засобів. Законодавчо–нормативні акти та міжнародний досвід.
курсовая работа [90,5 K], добавлен 28.03.2016Законодавчо-нормативні аспекти обліку основних засобів, методика та основні етапи їх обліку. Діюча практика обліку основних засобів на прикладі ВАТ "Югцемент", її аналіз та оцінка ефективності, розробка шляхів оптимізації та напрямки вдосконалення.
курсовая работа [56,1 K], добавлен 12.11.2010Класифікація і оцінка основних засобів. Документування операцій обліку основних засобів, їх амортизація (знос). Організація первинного та бухгалтерського обліку основних засобів. Облік надходження основних засобів. Облік вибуття основних засобів.
курсовая работа [39,9 K], добавлен 18.12.2007Економічний зміст основних засобів, їх класифікація, методи оцінки та завдання обліку. Організаційно-економічна характеристика селянсько-фермерського господарства "Пролісок" Самбірського району Львівської області. Облік та контроль основних засобів.
дипломная работа [91,5 K], добавлен 06.04.2008Економічний зміст основних засобів. Оцінка основних засобів. Облік переоцінки основних засобів. Облік надходження основних засобів. Облік амортизації (зносу) необоротних активів. Облік вибуття основних засобів. Облік необоротних та нематеріальних активів.
реферат [29,8 K], добавлен 12.01.2009Основні засоби як об’єкт обліку. Економічна сутність основних засобів їх класифікація, оцінка, нормативно-правове забезпечення. Міжнародний досвід обліку руху основних засобів. Відображення операцій вибуття на рахунках і регістрах бухгалтерського обліку.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 15.03.2009Класифікація основних засобів. Типові форми первинного обліку ОЗ. Облік власних основних засобів. Об'єкти основних засобів, внесені в статутний капітал підприємства. Об'єкти основних засобів, придбані за рахунок використання коштів цільового фінансування.
реферат [59,0 K], добавлен 28.10.2005Економічна сутність основних засобів в ринкових умовах. Облік нарахування зносу (амортизації) основних засобів. Аналіз використання основних фондів. Аудит основних засобів. Методика та організація обліку, аналізу та аудиту основних засобів в умовах АРМБ.
дипломная работа [227,1 K], добавлен 21.08.2002Загальна характеристика фінансового стану і вивчення організації бухгалтерського обліку основних засобів на підприємстві ВАТ "Свемон-Волинь". Оцінка автоматизації обліку основних засобів підприємства. Організація аудиту основних засобів на підприємстві.
дипломная работа [300,5 K], добавлен 13.01.2012Основи обліку та аналізу основних засобів. Економіко-правовий аналіз, нормативна база з обліку основних засобів. Організаційно-економічна характеристика ТОВ Фроніус Україна. Система обліку і контролю основних засобів: класифікація, оцінка, амортизація.
курсовая работа [188,1 K], добавлен 17.11.2010
