Облік та аудит основних засобів підприємства

Застосування комп'ютерних програм спрямоване на вдосконалення технології роботи з робочим планом бухгалтерських рахунків. Багато програм дають можливість вводити записи одночасно в кількох робочих планах рахунків за одним первин ним документом, що є корисним як для ведення окремого управлінського обліку, так і для одночасного обліку за різними стандартами. В програмі «1С: Предприятие 8.0» в конфігурації «Бухгалтерський облік для України» ця можливість використана, наприклад, для забезпечення ведення податкового обліку в окремому від фінансового обліку плані рахунків.

Облік основних засобів в програмі «1С: Предприятие 8.0» поділяється на декілька етапів, які мають самостійне значення, нормативне регулювання та документальне оформлення. [30; c. 180] Такими етапами є:

- надходження необоротних активів;

- зарахування на баланс підприємства (введення в експлуатацію);

- нарахування амортизації на необоротні активи;

- вибуття необоротних активів.

Основним документом для введення в експлуатацій необоротних активів є одноіменний документ «Ввод в експлуатацію». (рис. 7) Заповнення діалогової форми цього документу починається з вибору опції «Введение в эксплуатацию необ. активов», де проставляється вид необоротних активів та місця їх зберігання або матеріально відповідальні особи, за якими вони закріплені.

Рис. 7. Введення в експлуатацію основних засобів підприємства

В табличній частині документу вказується наступна інформація: аналітика рахунку капітальних інвестицій, де була врахована первісна вартість та назва об'єкту, одиниця виміру, ціна без ПДВ, сума без ПДВ.

При проведенні документу буде сформовано необхідний набір бухгалтерських проводок щодо прийняття об'єктів необоротних активів на баланс підприємства та збільшення балансової вартості відповідних груп основних засобів для податкового обліку.

Для відображення в обліку факту виведення з експлуатації матеріальних і нематеріальних необоротних активів внаслідок їх реалізації чи списання передбачений документ «Ликвидация необоротных активов» або «Ликвидация необоротных активов». (рис. 8) [30; c. 197]

Рис. 8 Ліквідація основних засобів підприємства

Вибір варіанту вибуття необоротних активів (списання або реалізація) здійснюється в реквізиті «Вид ликвидации» діалогової форми документу.

У випадку виведення з експлуатації об'єктів основних засобів в результаті їх ліквідації на закладці «Дополнительно» потрібно вибрати варіант ліквідації, що забезпечить формування деякого набору проводок в податковому обліку (для виробничих активів).

Відповідно можливими стають такі звіти і запити, як, наприклад: «Яку ми маємо кількість певного товару на різних складах з тієї самої партії?»; «Які товари з яких партій перебувають у конкретної матеріально відповідальної особи?». [30; c. 200]

Одразу зазначимо, що далеко не всі можливості й переваги комп'ютерної бухгалтерії, які зазначені вище, корисні й потрібні насамперед бухгалтерам. Як правило, бухгалтер - це фахівець, що працює за системою облікових нормативів відповідно до чинного законодавства. Його завдання - правильно і вчасно заплатити податки й відзвітувати перед державними органами, звірити розрахунки з клієнтами та постачальниками підприємства, стежити за станом поточних рахунків підприємства і регулярно зводити баланс. Це не проста робота. Вона передбачає серйозну професійну підготовку та високу кваліфікацію, особливо в українських умовах, коли законодавство регулярно змінюється. Тобто основний інтерес бухгалтера при запровадженні інформаційних технологій - це отримати інструмент, який би спрощував і пришвидшував його працю (і тут, до речі, наведені вище можливості щодо оцінки та аналітичного обліку можуть іноді бухгалтерами сприйматись не як переваги, а як вимоги робити «зайву роботу»).

Бухгалтери швидше оцінять задекларовані розробниками можливості здійснювати в автоматичному режимі, наприклад, такі складні розрахунки, як обчислення сум валових доходів і валових витрат, сум податкових зобов'язань і податкового кредиту по податку на додану вартість за правилом «першої події» (згідно із Законами «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок на додану вартість»), розрахунок різниць залишків товарно-матеріальних цінностей на початок і на кінець періоду (Закон «Про оподаткування прибутку підприємств»), розрахунки амортизації, розрахунки розподілу транспортних витрат, загальновиробничих витрат, нарахування заробітної плати з одночасним автоматичним розрахунком усіх податків та інших обов'язкових платежів, можливості автоматичного «закриття» періоду (закриття всіх рахунків доходів і витрат із розрахунком фінансових результатів) і автоматичного формування обов'язкової фінансової, податкової, статистичної звітності. [23; c. 202]

При застосуванні автоматизованих облікових систем можна вирішити проблему оперативності звітних даних. Якщо при паперовій бухгалтерії операції накопичення даних в облікових регістрах, обчислення підсумків та перенесення даних між обліковими регістрами потребують великих витрат праці та завжди пов'язані з помилками, то при застосуванні комп'ютерів ці операції виконуються з мінімальною участю людини.

Зазначимо, що практично всі наведені вище можливості стають доступними не відразу після придбання програми, а тільки після досить витратного процесу налагодження програми під особливості господарської діяльності й обліку конкретного підприємства.

Незважаючи на всі наведені переваги, які підприємство та його бухгалтерія можуть отримати від упровадження автоматизованих облікових систем, є безліч прикладів, коли підприємства витрачали величезні суми на автоматизацію різних економічних функцій і досягали дуже обмеженого успіху.

Облік основних засобів також можна проводити за допомогою електронних таблиць Excel. Це теж дає змогу значно прискорити та підвищити ефективність обліку. Розглянемо на прикладі застосування електронних таблиць Excel облік амортизації основних засобів. Для вхідних даних візьмемо таблицю 1

Математична постановка завдання

За допомогою табличного редактора Microsoft Excel скласти програму формування на екрані дисплея (або друкувальному пристрої) розрахунку

Умовні позначки

А1, А3 - клітинки назви таблиці;

А5:F5 A5: F5 - клітинки шапки таблиці з постійними реквізитами;

A6: A11 - кількість років використання, роки використання;

B6:B10 - річна сума амортизації;

C6:C10 - сума зносу;

D5:D10 - залишкова вартість;

E6-ліквідаційна вартість;

F6-очікуваний термін служби.

Алгоритм рішення

B6 = (D5 - E5) /F5 C6 = B6 D6 = D5 - C6

B7 = (D5 - E5) /F5 C7 = B6 + B7 D7 = D5 - C7

B8 = (D5 - E5) /F5 C8 = B7 + B8 D8 = D5 - C8

B9 = (D5 - E5) /F5 C9 = B8 + B9 D9 = D5 - C9

B10 = (D5 - E5) /F5 C10 = B9 + B10 D10 = D5 - C10

Результат виконання програми представлений у додатку 1 до випускної роботи.

3. Контроль і аудит операцій з основними засобами підприємства

3.1 Контроль державними контролюючими органами операцій з основними засобами підприємства

За умов ринкової економіки та різноманітності форм власності постала необхідність удосконалення функцій управління процесом виробництва, що викликало потребу створення госпрозрахункових органів фінансового контролю, тобто ревізії.

Ревізія - це складова системи управлінського контролю, покликана встановлювати законність, вірогідність, доцільність і економіч ефективність здійснюваних господарських операцій.

Основною метою ревізії є виявлення та фіксація фактів зловживань з обов'язковим повідомленням вищестоящої організації й правоохоронних органів. Як правило, ревізори здійснюють перевірки лише з позицій дотримання законності господарських операцій, не вникаючи у визначення перспектив діяльності. [30; c. 54]

Основними завданнями ревізії операцій з основними засобами є

перевірка:

- правильності віднесення матеріальних активів до основних засобів;

- реальності оцінки і переоцінки основних засобів;

- правильності відображення результатів інвентаризації на рахунках бухгалтерського обліку;

- своєчасності й правильності документального оформлення й від ображення у облікових регістрах надходження й вибуття основних засобів;

- правильності нарахування амортизації, своєчасності й повноти

включення її у витрати виробництва;

- правильності нарахування й списання зносу основних засобів;

- відповідності й правильності оформлення списання основних засобів та ін.

Визначення реального стану об'єкту, порівняння та оцінка складають логіку інвентаризації як функції контролю. Які б об'єкти не перевірялись, усі дії полягатимуть у встановленні істинного, дійсного стану об'єкту, виявленні відхилень від його заданого стану, оцінки відхилень за критеріями доцільності та законності. Це правильне, об'єктивне сприйняття змісту та значення господарських фактів, які є об'єктами інвентаризації. [30; c. 68]

Під інвентаризацією розуміють перевірку наявності та стану об'єкту контролю, яка здійснюється шляхом спостереження, вимірювання, реєстрації та порівняння отриманих даних. Зміст інвентаризації розкривається комплексом господарсько-правових ознак.

В практичній діяльності при проведенні ревізій суб'єкти контролю дотримуються загальних правил здійснення інвентаризації, які є незмінними незалежно від того, з якої причини і для яких потреб вона проводиться.

Інвентаризація в ході ревізії має вибірковий характер і може застосовуватись лише при документальному виявленні фактів неповного оприбуткування або неповного списання активів підприємства, а також при наявності певних сумнівів щодо розмірів зобов'язань, перевірка яких проводиться шляхом зовнішньої зустрічної перевірки.

Проте, необхідність проведення інвентаризації в період ревізії зумовлена тим, що в ряді випадків інвентаризація на підприємствах проводиться формально, її результати в обліку відображаються неправильно, тобто інвентаризаційні описи складаються, виходячи не з фактичного залишку матеріальних цінностей, а на підставі облікових даних. Отже, при проведенні ревізії доцільно здійснювати інвентаризацію. [30; c. 72]

Метою проведення інвентаризації в ході ревізії є здійснення контролю за наявністю та станом об'єктів, а також достовірністю бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Основними джерелами ревізії є: первинні документи (акт приймання - здавання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів ф. №03-2, акт на списання основних засобів ф. №03-3, акт на списання автотранспортних засобів ф. №03-4, акт про установку, пуск та демонтаж будівельної машини ф. №03-5, інвентарна картка ОЗ-6). [32; c. 140]

Проведення інвентаризації дозволяє підтвердити або спростувати інформацію тих бухгалтерських документів (первинних та зведених), по яких можна визначити законність, доцільність і необхідність здійснених працівниками підприємства господарських операцій. Завданнями інвентаризації при проведенні ревізії є:

- забезпечення контролю за наявністю і станом майна, його рухом, використанням матеріальних, фінансових, нематеріальних, природних та енергоресурсів у відповідності з затвердженими нормами, планом тощо;

- виявлення майна, що знаходиться поза обліком;

- контроль реального фізичного стану (ступінь зносу) і оцінки основних засобів та інших засобів праці, що обліковуються на балансі;

- виявлення стану розрахунків, встановлення фактичної наявності або підтвердження дебіторської заборгованості;

- виявлення понаднормово використаних та невикористаних матеріальних цінностей;

- перевірка дотримання правил і умов зберігання майна;

- виявлення і усунення фактів безгосподарності та безвідповідальності, виявлення резервів матеріальних ресурсів, застосування заходів щодо їх використання;

- визначення матеріальних втрат та причин їх виникнення;

- контроль за станом обліку і звітності матеріально відповідальних осіб;

- перевірка дотримання діючих положень про матеріальну відповідальність. [32; c. 144]

Об'єктами інвентаризації в ході ревізії можуть бути: будівлі, споруди та інші нерухомі об'єкти;

- музейні цінності;

- бібліотечні фонди;

- інші основні засоби;

- малоцінні та швидкозношувані предмети;

- дорогоцінні метали і каміння, вироби з них, а також дорогоцінні метали і каміння, що містяться у відходах та брухті;

- капітальні роботи інвентарного характеру і капітальні ремонти;

- молодняк тварин, тварини на відгодівлі, птиці, кролі, хутрові звірі та сім'ї бджіл;

- готові вироби, сировина і матеріали, пальне, корми, фураж та інші матеріали;

- продукти харчування і спирт;

- незавершене виробництво і напівфабрикати власного виробництва у виробничих (навчальних) майстернях і підсобних сільських та навчально-дослідних господарствах, незавершені науково-дослідні роботи, які виконуються за договорами з підприємствами та організаціями;

- грошові кошти, грошові документи, цінності та бланки суворої звітності;

- реєстраційні, бюджетні, валютні та поточні рахунки;

- розрахунки установи з вищестоящою організацією;

- розрахунки з дебіторами та кредиторами. [32; c. 145]

Коли виявлена нестача перевищує встановлені на підприємстві норми допустимих втрат і винна особа встановлена визначається розмір збитків. Механізм визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, крім дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей встановлений) встановлений законодавством України. [5]

Відповідно до порядку розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається за балансовою вартістю цих цінностей (з вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50 відсотків від балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які щомісячно визначає Держкомстат, відповідного розміру податку на додану вартість та розміру акцизного збору
за формулою:

Рз = [(Бв - А) х Інф. + ПДВ + Азб] х 2 (9)

де Рз - розмір збитків (у гривнях);

Бв - балансова вартість на момент встановлення факту розкрадання,

нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей (у гривнях);

А - амортизаційні відрахування (у гривнях);

Іінф - загальний індекс інфляції, який розраховується на підставі щомісячно визначених Держкомстатом індексів інфляції; ПДВ - розмір податку на додану вартість (у гривнях);

Азб - розмір акцизного збору (у гривнях) [5]

Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) бланків цінних паперів та документів суворого обліку обчислюється із застосуванням коефіцієнта: * 5 - до номінальної вартості, зазначеної на бланках цінних паперів та документів суворого обліку, або до вартості документів суворого обліку, встановленої законодавством; * 50 - до вартості придбання (виготовлення) бланків цінних паперів та документів суворого обліку, на яких не зазначена номінальна вартість або вартість яких не встановлена законодавством. У разі розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, що підлягають списанню на видатки у міру відпуску їх у виробництво або експлуатацію та обліковуються лише у кількісному вираженні, розмір збитків визначається на підставі ринкових цін на аналогічні матеріальні цінності, зменшених пропорційно фактичному зносу, але не нижче ніж на 50 відсотків ринкової ціни.

Із сум, стягнутих відповідно до цього Порядку, здійснюється відшкодування збитків, завданих підприємству, організації, залишок коштів перераховується до Державного бюджету України.

Коли виявлена нестача перевищує встановлені на підприємстві норми допустимих втрат і винна особа не встановлена, то суму нестачі слід відобразити в інших операційних витратах (рахунок 947). Одночасно ця сума зазначається на позабалансовому 072 рахунку. У разі виявлення винної особи слід відобразити суму недоїмки за дебетом 375 рахунку «Розрахунки за відшкодування завданих збитків», одночасно списуючи цю суму з позабалансового рахунку. [32; c. 167]

Продовольчі товари, роздрібні ціни на які дотуються, оцінюються з додаванням до роздрібних цін суми дотацій. Описи (форма ІНВ - 1) складають окремо по кожній матеріально відповідальній особі та місцем зберігання і підписуються усіма членами комісії. Після цього оформлені описи здають до бухгалтерії, де результати інвентаризації зіставляють з обліковими даними у порівняльній відомості (форма № інв-18) (табл. 16). У наслідок такого зіставлення може бути виявлено:

- відповідність фактичних даних і бухгалтерських записів;

- вартісна оцінка фактичного залишку менша від облікового - нестача;

- вартісна оцінка фактичного залишку більша від облікового - надлишок;

- виявлені під час інвентаризації розбіжності регулюються в такому порядку: 1) основні засоби, матеріальні цінності, цінні папери, кошти, інше майно, що виявилися у надлишку, підлягають оприбуткуванню (узяттю на облік) та зарахуванню відповідно на результати фінансово-господарської

діяльності або збільшення фінансування з подальшим встановленням причин виникнення надлишку і винних у тому осіб;

Таблиця 16. Звіряльна відомість результатів інвентаризації основних засобів ВАТ «Херсонські комбайни» Код ЄДРПОУ 23271167 грудня 2005 р. Балансовий рахунок 104

№ з/п	Назва та коротка характеристика	Рік випуску (збудвання)	Дата введення асобів №32 експлуатацію	Номер	Результат інвентаризації Нестачі
					Надлишки	Нестачі
				інвентарний	заводський	паспорта	кількість, шт.	сума, грн.	кількість, шт.	сума, грн
1	Принтер	2002	1.02.2002	018	66991				1	2000
2	Сканер	2005	1.01.2005	048	58362		1	1150
	Всього	X	X	X	X	X	X	1150	1	2000
Бухгалтер Віник О.К. Завідуючий господарською частиною Кінах Д. О

2) нестачу цінностей у межах затверджених норм списують за рішенням керівника підприємства на витрати виробництва, обігу або на зменшення

фінансування. Норми природного зменшення можна застосовувати лише в разі виявлення фактичних нестач;

3) понаднормові нестачі цінностей, а також втрати від псування відносять на винних осіб за цінами, за якими розраховують розмір шкоди;

4) понаднормові втрати і нестачі матеріальних цінностей та готової продукції якщо винних не встановлено, зараховують на збитки або зменшення фінансування. [30; c. 210]

Бухгалтерський облік результатів інвентаризації на основі звіряльної відомості відображено в таблиці 17.

Таблиця 17. Бухгалтерський облік результатів інвентаризації

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн
		Дебет	Кредит
1	2	3	4	5
1	Оприбутковано виявлений під час інвентаризації сканер	104	746	1500
2	Відображено знос виявлених під час інвентаризації необоротних активів	949	131	350
3	Списано облікову вартість принтера, якого не вистачає	947	10,11	2000
4	Віднесено на витрати звітного періоду суму податкового кредиту необоротних активів, яких не вистачає	949	641	400
5	Списана нестача на фінансовий результат	791	947	2400
6	Відображено в позабалансовому обліку невідшкодовані нестачі	072	-	2400
7	Відображено виникнення дебіторської заборгованості та доходу після встановлення винної особи на загальну суму] відшкодування шкоди (2 х 2400 х 1)	375	716	4800
8	Списано із балансового обліку суму нестачі		072	2400
9	Відображено утримання суми відшкодування шкоди із заробітної плати винної особи	661	375	4800
10	Відображено суму, що підлягає перерахуванню до бюджету	716	641	2400
11	Відображено дохід від раніше списаних активів на фінансовий результат	716	791 -.	2400

Матеріали інвентаризації та рішення щодо регулювання розбіжностей оформляються протоколом та затверджуються керівником підприємства. Форма протоколу наведена в таблиці 18.

Таблиця 18

ВАТ «Херсонські комбайни» Затверджую

Код ЄДРПОУ 23271167 Директор ___Дасятних В.І.

31 грудня 2005 р.

Протокол

засідання постійно діючої інвентаризаційної комісії

від 31 грудня 2005 р.

Разом членів комісії - 3 особи: Грицак М Ю., Петрик О. І., Іваненко Л.В.

Головуючий на засіданні: Грицак М Ю.

Секретар: Іваненко Л.В.

У роботі комісії взяли участь голови робочих інвентаризаційних комісій: Сушко В.Я., ЛосьР. Л.

Порядок денний

Розгляд результатів інвентаризації, що проводилась станом на 31 грудня 2005 р.

Розробка і здійснення заходів щодо поліпшення умов і механізації приймання, складування, збереження і видачі ТМЦ на склад №1.

Виступили:

з першого питання - голови робочих комісій Сушко В.Я. і Лось Р.Л.

з другого питання - начальник відділу збуту Іваненко Л.В., заступник директора з

виробничих питань Грицак М.Ю.

Ухвалили:

Оприбуткувати виявлений сканер у підзвіт комірнику Кінах Д.О. за справедливою вартістю на суму 1150 грн.

Нестачу принтера у кількості 1 шт. на суму 2000 грн. віднести на фінансові результати і відобразити в позабалансовому обліку.

Зарахувати пересортицю нестачі синьої фарби, у кількості 50 літрів, надлишками зеленої

фарби, що утворилися на складі №1 у кількості 50 літрів, того ж упакування і за тією ж ціною на загальну суму 280 грн.

Нестачу цементу, в кількості 3 мішки на суму 150 грн., віднести на винну особу.

За ухвалені рішення голосували:
За -3

Проти -0

Утримались - 0

Голова _______________Грицак М.Ю.

Секретар Іваненко ІІ В.

До протоколу додаються всі документи інвентаризації, а також відомість результатів інвентаризації.

Результати ревізії повідомляють трудовому колективу для вжиття заходів щодо ліквідації виявлених недоліків. [30; c. 300]

3.2 Методика аудиторської перевірки та основні порушення обліку основних засобів

У світовій практиці аудит набув широкого поширення. Аудит є обов'язковою частиною цивілізованого функціонування ринкової економіки будь-якої країни. Аудитори стали потрібні як власникам компаній, фірм, об'єднань, так і незацікавленій стороні - суду, арбітражу, які обстоюють справедливість. Розвитку аудиту сприяло також розмежування функцій та інтересів між підприємцями (адміністрацією, управлінцями, менеджерами), коли власник для керівництва своїми підприємствами наймав спеціальний апарат управління. Для попередження недоліків, зловживань, приховування витрат і доходів, неправильного розподілу прибутків, навмисного присвоєння їх найманими керуючими власник мусив вдаватись до перевірки фінансової звітності незалежним аудитором. [21; c. 15]

В умовах ринку ніхто в діловому світі не приймає всерйоз підприємців, звітні дані яких не підтверджено аудиторським висновком. Аудиторські служби на договірних засадах надають також консультації, розробляють рекомендації щодо ведення й постановки обліку, збільшення прибутків, підвищення рентабельності, оздоровлення фінансового стану. Залучені до аудиту Високоваліфіковані зовнішні консультанти найбільш об'єктивно й фахово вирішують досліджувані питання. [40; c. 35]

Аудит - незалежна перевірка фінансових звітів і бухгалтерських балансів суб'єктів підприємницької діяльності з метою одержання висновків.

Широке впровадження діяльності аудиту в сферу економіки України обумовлене такими перевагами:

різким скороченням бюджетних коштів на утримання відомчого

контрольно-ревізійного апарату;

надходженням додаткових коштів у бюджет від аудиторських фірм та фізичних осіб;

підприємців-аудиторів тощо.

Аудиторська перевірка повинна відповідати деяким вимогам і складатися з визначених етапів. Умовно можна виділити три етапи:

1) планування;

2) збір аудиторських доказів;

3) завершення аудиту. [39; c. 23]

На першому етапі аудитор:

– насамперед знайомиться з клієнтом (це означає розуміння діяльності клієнта, знайомство з системами бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю);

– оформлює свої відносини з клієнтом контрактом та (або) листом - зобов'язанням;

– розраховує рівень суттєвості майбутньої перевірки;

– вивчає та оцінює системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю організації клієнта, за допомогою опитування та тесту системи обліку необоротніх активів; (табл. 19)

Таблиця 19. Тест системи обліку необоротних активів

№ Зміст питання з/п	Варіант відповіді	Примітки
	так	ні	інф. відсутня
1	Чи проведена класифікація основних засобів згідно з планом рахунків?	+
2	Чи зараховуються за первісною вартістю придбані (споруджені) основні засоби?	+
3	Чи збільшується первісна вартість основних засобів на суму витрат, пов'язаних із їх поліп шенням?	+
4	Чи проводиться переоцінка основних засобів, якщо остаточна вартість об'єкта більше ніж на 10% відрізняється від справедливої вартості на дату балансу?	+
5	Справедлива вартість визначається на основі: - експертної оцінки; - результатів роботи внутрішньої комісії під приємства; - висновків бухгалтерії; - інших джерел?	+
6	Інформація про зміни первісної вартості та суми зносу заноситься у регістри аналітичного обліку на основі: - відомості переоцінки; - висновку експерта; - бухгалтерських довідок; - Інших документів?	+
7	Чи підлягають обов'язковій переоцінці повністю спрацьовані основні засоби та нематеріальні активи, які використовуюся у господарськіцій діяльності підприємства?		+
8	Справедлива вартість основних засобів та нематеріальних активів підтверджується: - експертною оцінкою: - прайс-листами; - довідками, рахунками заводу-виробника; іншими документами?	+
9	Чи ведеться облік основних засобів із застосуванням типових форм первинних документів?	+
10	Чи нараховується амортизація впродовж усього терміну використання об'єкта?	+
11	За яким методом нараховується амортизація основних засобів: а) прямолінійним; б) зменшення залишкової вартості; в) прискореного зменшення; г) кумулятивним; ґ) виробничим; д) за нормами податкового законодавства?	д			Виписка з наказу про облікову політику
12	При застосуванні норм і методів податкового законодавства щодо нарахування амортизації чи проводиться окремо розрахунок для потреб фінансового обліку?			+
13	Чи змінювався протягом звітного періоду метод нарахування амортизації?	+
14	Ким приймається рішення про ліквідацію, продаж основних засобів: - керівником; - технічною комісією; - кимось іншим?	+
15	Чи проводиться інвентаризація основних засобів, згідно з П(с) БО 7?	+

– оцінює аудиторські ризики;

– готує загальний план та програму аудиту. [40; c. 40]

За результатами тестування аудитор переходить до складання програми аудиту основних засобів Оцінивши систему внутрішнього контролю і бухгалтерського обліку, аудитор приймає рішення щодо методу організації перевірки (суцільний, вибірковий), кількості аудиторських процедур, необхідних для підготовки об'єктивного висновку, і починає підготовку програми

В програмі визначаються завдання, які необхідно вирішити для досягнення мети перевірки. [40; c. 57]

У відповідності з вимогами правил (стандарту) аудиторської діяльності «Планування аудиту» нижче наведений примірний зміст і форма програми аудиту основних засобів. (табл. 20)

Методика проведення аудиту основних засобів включає наступні етапи перевірки: а) Перевірка руху основних засобів:

- надходження основних засобів

- перевіряється правильність відображення в обліку надходження основних засобів; правильність бухгалтерського обліку оприбуткування їх незалежно від форми власності підприємства.

Аудитору необхідно перевірити чи створена комісія приймання основних засобів та оформлення її результатів, як оформлені договори купівлі-продажу основних засобів, протоколи договірних цін, правильність вказання первинної вартості в актах приймання-передачі основних засобів. Важливою умовою збереження основних засобів є проведення їх інвентаризації, тому в процесі контролю необхідно перевірити повноту та своєчасність її проведення, і правильність відображення результатів за потреби аудитор може провести вибіркову інвентаризацію. (табл. 21) Це потрібно, щоб переконатися наскільки можна довіряти результатам інвентаризації та зменшити аудиторський ризик. Аудитор має перевірити чи правильно виділено ПДВ при придбанні основних засобів. Аудитору також необхідно зосередити увагу на порядку формування первісної вартості окремих об'єктів основних засобів у випадках, коли в документах, що супроводжують купівлю, зазначено вартість не кожного об'єкта окремо, а кількох об'єктів разом. Первісну вартість придбаних об'єктів встановлюють пропорційно до справедливої вартості, виходячи з фактичних витрат на придбання. [40; c. 60]

Таблиця 20. Програма аудиту операцій з основними засобами та перелік питань і процедур, які необхідно перевірити

№ п/п	Перелік питань	Процедури
2	Чи назначені матеріально-відповідальні особи за збереження основних засобів?	перевірка документів
3	Чи укладені договори про матеріальну відповідальність з особами, які відповідають за збереження основних засобів?	перевірка документів
4	Оснащені чи ні приміщення пожежно-охоронною сигналізацією?	перевірка документів, усне опитування персоналу
5	Чи організований порядок вивозу матеріальних засобів з території організації?	перевірка документів, усне опитування персоналу
6	Чи проводилася інвентаризація основних засобів, як оформлені її результати?	перевірка документів
7	Правильність віднесення предметів до основних засобів	перевірка документів
8	Правильність нарахування амортизації по основним засобам, в тому числі прискореної	перевірка документів та арифметичні розрахунки
9	Правильність проведення переоцінки основних засобів і оформлення її результатів	перевірка документів
10	Правильність розділення основних засобів по призначенню (виробничі, невиробничі)	перевірка документів, усне опитування персоналу, інвентаризація
11	Правильність оцінки основних засобів	перевірка документів і дотримання правил обліку
12	Правильність оформлення первинних документів, по надходженню та вибутті основних засобів	перевірка документів і дотримання правил обліку
13	Правильність нарахування ПДВ при безкоштовній передачі основних засобів	перевірка документів
14	Правильність нарахування податку на прибуток при реалізації основних засобів	перевірка документів
15	Чи застосовується індекс інфляції для цілей оподаткування прибутку при реалізації основних засобів, правильність його застосування?	перевірка документів
16	Правильність відображення в обліку операцій, пов'язаних з орендою основних засобів	перевірка документів і дотримання правил обліку
17	Правильність відображення в обліку лізингових операцій	перевірка документів і дотримання правил обліку
18	Правильність відображення в обліку витрат на ремонт основних засобів	перевірка документів і дотримання правил обліку
19	Правильність кореспонденції рахунків з обліку основних засобів	відсліджування
20	Відповідність записів аналітичного та синтетичного обліку записам в формах бухгалтерської звітності по рахунку 10 «Основні засоби»	відсліджування

- вибуття основних засобів - перевірка дозволу та порядку ліквідації основних засобів, а також бухгалтерських записів, які відображають ліквідацію, реалізацію, безоплатне передання основних засобів тощо незалежно від форми власності підприємства.

Таблиця 21. Результати вибіркової інвентаризації основних засобів

№ з/п	Матеріально відповідальна особа	Об'єкт основних засобів	Шифр основних засобів	Наявність, шт.	Відхилення (+, -)	Примітки
				за даними аудиту	за даними під-ва
1	2	3	4	5	6	7	8
1.	Коваль А.І	Шафа	2304	50	57	-7
2.	Дрозд Д.Г.	Стілець	4502	70	70
3.	Пятаков А.В.	Сейф	4536	6	5	+1
І т.	ін.

При перевірці ліквідації основних засобів у зв'язку із зносом або пошкодженням розглядаються акти на ліквідацію основних засобів. Слід перевірити чи затверджений відповідний акт керівником підприємства, та чи зроблена відмітка бухгалтерії про фіксацію вибуття інвентарного об'єкта в інвентарній картці. [40; c. 67]

б) Перевірка нарахування зносу(амортизації) на основні засоби - перевіряється застосування підприємством норм зносу основних засобів відповідно до чинного законодавства; порядку нарахування підприємством зносу(амортизації) основних засобів, застосування прискорених норм амортизації; правильність відображення в обліку зносу основних засобів залежно від форм власності.

в) Перевірка проведення індексації основних засобів - перевіряється наявність проведення індексації балансової вартості основних засобів; правильність застосування коефіцієнтів індексації; використання понижуючих коефіцієнтів амортизації основних засобів; порядку відображення в обліку результатів індексації основних засобів.

г) Необхідно перевірити відображення у відповідних підтверджуючих документах результати переоцінки (актах переоцінки, довідках або розрахунках бухгалтерії, експертних висновках), а також в інвентарних картках обліку основних засобів.

д) Перевірка порядку відображення ремонту основних засобів - перевірка правильності відображення в обліку витрат на ремонт основних засобів. Аудитору необхідно з'ясувати, чи включено витрати з поліпшення об'єкту, що призводять до збільшення майбутніх економічних вигод, до первісної вартості об'єкта основних засобів (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо). Інші витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані, повинні бути віднесені підприємством до складу витрат. При цьому слід пам'ятати про документальне оформлення: повинен бути складений кошторис на проведення ремонтних робіт, і здійснений запис про проведений ремонт в інвентарній картці.

е) Перевірка відповідності, повноти та достовірності обліку основних засобів. [40; c. 70]

На останньому етапі аудиту основних засобів перевіряють відповідність первинних документів синтетичним регістрам обліку. Для цього звіряються дані інвентарних карток обліку основних засобів з даними, актів приймання-передачі основних засобів, акти ліквідації, дозволи на реалізацію, журналу-ордеру №13, Головної книги та фінансової звітності підприємства, балансу-форми №1. [20; c. 230]

При перевірці аудитор орієнтується на можливі відхилення в облікових даних, які можуть вплинути на достовірність звітних показників. До типових помилок і відхилень належать:

1) аналітичний облік основних засобів не ведеться в інвентарних картках (ОЗ-6);

2) матеріальна відповідальність організується тільки стосовно власних основних засобів;

3) оприбуткування основних засобів не по ціні їх придбання;

4) невідповідність інформації про наявність основних засобів по даним Головної книги інформації про їх залишки по даним ОЗ-6, що нерідко веде до неправильного нарахування амортизації;

5) до складу первісної вартості включені витрати по оплаті процентів за кредит;

6) при купівлі основних засобів у фізичних осіб не завжди стягується податок;

7) нарахування зносу основних засобів відбувається один раз в квартал;

8) підприємство продовжує нараховувати знос на об'єкти з закінченим строком експлуатації;

9) неправомірне прискорене нарахування зносу основних засобів;

10) при передачі основних засобів як внесок до статутного капіталу іншого підприємства сума перевищення їх договірної вартості над балансовою нерідко включається до складу витрат майбутніх періодів, а по мірі нарахування дивідендів приєднується до балансового прибутку. [20; c. 236]

Жодна господарська операція, що здійснюється на підприємстві, не зникає безслідно, а обов'язково, в тій чи іншій мірі, відображається в певних документах. Тут чітко проявляється дія закону всебічного взаємозв'язку явищ і загального відображення матеріального світу. Це дозволяє аудитору через деякий час встановити законність, достовірність і доцільність здійсненої операції.

При перевірці аудитор орієнтується на можливі відхилення в облікових даних, які можуть вплинути на достовірність звітних показників. До типових помилок і відхилень належать:

- аналітичний облік основних засобів не ведеться в інвентарних картках (ОЗ-6);

- матеріальна відповідальність організується тільки стосовно власних основних засобів;

оприбуткування основних засобів не по ціні їх придбання;

- невідповідність інформації про наявність основних засобів по даним Головної книги інформації про їх залишки по даним ОЗ-6, що нерідко веде до неправильного нарахування амортизації;

- до складу первісної вартості включені витрати по оплаті процентів за кредит;

- при купівлі основних засобів у фізичних осіб не завжди стягується податок;

- нарахування зносу основних засобів відбувається один раз в квартал;

підприємство продовжує нараховувати знос на об'єкти з закінченим строком експлуатації;

- неправомірне прискорене нарахування зносу основних засобів;

при передачі основних засобів як внесок до статутного капіталу іншого підприємства сума перевищення їх договірної вартості над балансовою нерідко включається до складу витрат майбутніх періодів, а по мірі нарахування дивідендів приєднується до балансового прибутку. [20; c. 250]

Розглянемо на прикладі застосування електронних таблиць Excel аудит вибіркової інвентаризації основних засобів. Для вхідних даних візьмемо таблицю 18. [20; c. 490]

Математична постановка завдання

За допомогою табличного редактора Microsoft Excel скласти програму формування на екрані дисплея (або друкувальному пристрої) розрахунку

Умовні позначки

А1:A4 - нумерація прізвищ;

B2-B4 - прізвища осіб;

C2-C4 - назви об'єктів основних засобів;

D2-D4 - шифр об'єктів основних засобів;

E2 - E4 - кількість об'єктів за данними аудиту;

F1-F4 - кількість об'єктів за підприємства;

G1-G4 - відхилення.

Алгоритм рішення

G2 = F2 - E2; G3 = F3 - E3; G4 = F4 - E4

Результати розрахунку наведені в додатку 2.

В ході аудиту операції і і обліку основних засобів, аудитор може виявити типові порушення.

Процес аудиторської перевірки та її результати повинні бути документально оформлені.

Робочі документи аудитора тісно пов'язані з отриманням та відображенням аудиторських доказів, оскільки перші документально фіксують останні.

Аудиторські докази одержуються в результаті належного поєднання тестів системи контролю та процедур перевірки на суттєвість. За деяких обставин докази можуть бути одержані тільки в результаті процедур перевірки на суттєвість.

Аудиторські докази - інформація, одержана аудитором для вироблення думок, на яких ґрунтується підготовка аудиторського висновку та звіту. Аудиторські докази складаються з первинних документів та облікових записів, що кладуться в основу фінансової звітності, а також підтверджувальної інформації з інших джерел. [21; c. 376]

Аудитор повинен проаналізувати й оцінити інформацію, отриману на підставі аудиторських доказів, для формування висновку. [9]

В цілому, процес аудиту слід розглядати як встановлення істини, одержання доказів, донесення істини до користувачів інформації шляхом видачі об'єктивних висновків аудитора.

У висновку оформлюються результати аудиту. Він повинен містити в собі чітке і ясне уявлення аудитора про перевірену фінансову звітність.

3.3 Оцінка ефективності використання основних засобів підприємства

В умовах ринкової економіки і конкуренції успішно функціонують ті виробники, які ефективно використовують свої ресурси, зокрема основні засоби виробництва. Від інтенсивності й ефективності використання основних засобів залежить дохідність капіталу і багато інших показників діяльності підприємства.

Економічна ефективність функціонування основних засобів є складовою частиною результату використання основних засобів всіх виробничих ресурсів підприємства. Визначаючи економічну ефективність використання основних засобів, використовують систему натуральних і вартісних показників, а також співвідносні оцінки темпів зростання випуску продукції і темпів зростання обсягу основних засобів; фондоозброєності праці та її продуктивності.

Стан та ефективність використання основних засобів безпосередньо впливає на виконання виробничої програми підприємства й можливість отримання прибутку. Діяльність промислових та інших підприємств значною мірою залежить від їх забезпеченості основними засобами та ефективності їх використання. [24; c. 67]

Кожне підприємство повинне намагатися створювати оптимальну структуру основних фондів, постійно поліпшувати її шляхом оновлення та модернізації устаткування, зменшення частки зайвого, малоефективного устаткування, підвищення рівня автоматизації і механізації, спеціалізації і кооперування.

При проведенні аналізу динаміки, складу і структури основних засобів необхідно:

1) визначити середньорічну вартість основних засобів і динаміку її зміни за декілька років;

2) виявити причини збільшення вартості основних засобів (збільшення внаслідок переоцінки основних засобів не є позитивною тенденцією, до числа позитивних можна віднести перевищення темпів зростання вартості виробничих основних засобів над темпами зростання вартості невиробничих засобів);

3) зіставити темпи зміни вартості основних засобів з динамікою зростання вартості продукції або обсягів виробництва в натуральному вираженні. Останній показник повинен мати вищі темпи зростання порівняно з вартістю основних засобів;

4) виявити тенденції щодо структурних змін в складі основних засобів.

Причому до числа позитивних можна віднести:

- значну питому вагу активної частини основних засобів порівняно з пасивною частиною основних засобів;

- підвищення темпів зростання активної частини основних засобів порівняно з темпами зростання пасивної частини основних засобів.

Оцінка змін структури основних фондів проводиться методом порівняння питомої ваги кожної групи основних фондів щодо їх загальної вартості на кінець звітного періоду з аналогічними показниками на початок періоду.

Оскільки найбільш активною частиною основних фондів є устаткування, то в ході оцінки основних засобів потрібно встановити кількісну забезпеченість підприємства та його структурних підрозділів машинами й устаткуванням, визначити їх технічний рівень, відповідність світовим зразкам. [24; c. 109]

Для узагальнюючої оцінки динаміки основних фондів і характеру їх змін розраховують коефіцієнти оновлення, уведення, вибуття.

Коефіцієнт оновлення (Кон) відображає інтенсивність оновлення основних фондів і обчислюється за формулою:

Фнад

Кон =----- (10)

Фкін.р.

де Ф_над - вартість основних фондів, що надійшли за відповідний період;

Ф_кін.р - вартість основних фондів на кінець року.

Цей коефіцієнт рекомендують розрахувати за всіма основними фондами, ви-робничими, активною їх частиною, окремими групами виробничих фондів, а також за основними видами устаткування.

Коефіцієнт уведення (Кув) обчислюють як відношення введених в дію основних фондів до вартості фондів на кінець відповідного періоду за такою формулою:

Фувед

Кув= --- (11)

Фкін.р

де Фувед - вартість уведених у дію основних фондів.

Для повнішого аналізу доцільно порівняти коефіцієнт оновлення за активною частиною з коефіцієнтом оновлення за всіма основними фондами (виробничими) і вивчити, за рахунок якої саме частини основних фондів більшою мірою відбувається її оновлення. Якщо одержимо вищий коефіцієнт оновлення за активною частиною, то це дає підставу для висновку, що оновлення основних фондів здійснюється саме за рахунок активної частини і за всіх інших умов позитивно впливає на показник фондовіддачі. [24; c. 150]

Процес оновлення основних фондів передбачає вивчення характеру їх вибуття. Оцінку вибуття основних фондів проводять за коефіцієнтом вибуття (К_виб), який характеризує ступінь інтенсивності вибуття основних фондів з виробництва й обчислюється як відношення до'

Ф_виб

Квиб =??????? (12)

Ф_поч.р

де (Ф_виб) - вартость вибулих за звітний період основних фондів;

(Ф_поч.р.) - вартость фондів на початок цього ж періоду.

Як і коефіцієнт оновлення, коефіцієнт вибуття обчислюють за всіма основними фондами, виробничими, активною їх частиною, окремими групами промислово-виробничих фондів та основними видами устаткування.

Для більш повної оцінки показники ефективності використання основних фондів визначають по всіх основних фондах, фондах виробничого призначення, активній їх частині. [24; c. 206]

Дані про обсяг продукції беруть з форми №1-П «Звіт підприємства по продукції». Середньорічна вартість основних виробничих фондів (ОЗ) обчислюється за формулою:

ОЗ = ОЗпоч + ОЗкін / 2 (13)

де ОЗпоч - середньорічна вартість основних виробничих фондів на початок року;

ОЗкін - середньорічна вартість основних виробничих фондів на кінець

року.

Для виявлення резервів підвищення ефективності використання основних фондів доцільно показники фондовіддачі, фондомісткості і рентабельності аналізованого підприємства порівняти з аналогічними показниками однотипних підприємств галузі. [24; c. 278]

Загальним показником ефективності використання основних виробничих засобів є виробництво товарної (валової) продукції в розрахунку на 1 грн. їх середньої вартості - фондовіддача. Обчислюється за формулою:

Ф = ТП/ОЗ (14)

де ТП - обсяг товарної (валової) продукції;

ОЗ - середня вартість основних засобів за період, що аналізується.

Для оцінки ефективності використання основних засобів використовується також показник фондомісткості, який є оберненим показником до показника фондовіддачі. Фондомісткість показує, скільки в середньому (за вартістю) використовується на підприємстві основних виробничих засобів для виробництва продукції вартістю 1 гри. Обчислюється за формулою:

Ф = ОЗ/ТП (14)

Рентабельність основних виробничих фондів (Росн.ф,):

Росн.ф.= П/ОЗ (15)

де П - чистий прибуток за звітний період;

ОЗ - середньорічної вартості основних фондів.

Цей показник показує, скільки прибутку отримало підприємство в розрахунку на 1 гривню основних виробничих фондів.

Оцінка узагальнюючих показників ефективності використання основних виробничих фондів проводиться методом порівняння фактичного їх рівня за звітний період з аналогічними показниками попередніх періодів (плановими показниками), вивчається динаміка за кілька років, рівень виконання плану, виявляється вплив факторів на відхилення з фондовіддачі, резерви підвищення ефективності використання основних виробничих фондів і вплив зміни вартості фондів та ефективності їх використання на відхилення за обсягом продукції. [24; c. 326]

Кожне підприємство повинне постійно вишукувати резерви підвищення ефективності використання основних фондів. Виявити ці резерви та контролювати виконання заходів щодо їх мобілізації і використання можна лише за допомогою глибокої системної оцінки основних засобів підприємства.

Висновки

Результати бакалаврської роботи дозволяють зробити такі висновки та рекомендації, спрямовані на підвищення ефективності використання основних засобів в умовах ринкової економіки та удосконалення їх методики обліку й аудиту.

Суперечливий облік основних засобів призводить до того, що основними дискусійними моментами є облік основних засобів в бухгалтерському та податковому обліку, між національними та міжнародними стандартами. Саме тому, з метою організації ефективного обліку й аудиту, мною уточнено розбіжності між податковим та бухгалтерським обліком, а також між національними та міжнародними стандартами. На мою думку, під основними засобами слід розуміти матеріальні активи, які беруть участь у виробництві, та строк їх корисного використання більше одного року. Основні засоби це також знаряддя праці. Метою використання яких є отримання прибутку (доходу). Саме за цією метою потрібно відрізняти інвестиції від інших вкладень коштів. Також запропоновано класифікацію основних засобів, Регламентовані вітчизняними нормативними документами методи оцінки основних засобів трохи відрізняються від тих, які запропоновані МСФЗ. При вивченні конкретних методів переоцінки основних засобів встановлено, що основною причиною, через яку система переоцінки не знайшла використання у вітчизняній практиці обліку, є протиріччя в існуючих нормативних документах, що регламентують використання того чи іншого методу, а також відсутність механізму переоцінки як такого.

Найбільша частка серед вихідних даних для вирішення завдань аудиту основних засобів належить обліковій інформації. Тому ефективне формування інформаційного забезпечення аудиторського контролю основних засобів безпосередньо пов'язане з удосконаленням організації і методики обліку руху та наявності основних засобів підприємства. Я б запропонувала такі шляхи його удосконалення: удосконалення документообігу, а також закріплення матеріальних цінностей за матеріально-відповідальними людьми, а не за місцем знаходження основних засобів. Максимальне розкриття інформації про об'єкти основних засобів на підприємстві, порядок їх надходження, внутрішнього переміщення, амортизацію, ремонт, переоцінку та вибуття. Налагодити взаємозв'язок рахунків фінансового і податкового обліку; організація і налагодження методики обліку основних засобів.

Рівень комп'ютеризації бухгалтерського обліку в Україні зростає великими темпами. Майже на кожному із досліджуваних підприємств облік ведеться із використанням ЕОМ. Тому головними завданнями наукового дослідження в цій галузі є визначення переваг використання засобів ЕОМ у веденні бухгалтерського обліку. Визначено основні організаційні принципи побудови системи автоматизованого бухгалтерського обліку; зроблено спробу групування найбільш поширених програмних продуктів автоматизації бухгалтерського обліку; подано структурну схему обробки економічної інформації засобами ЕОМ в умовах АРМ бухгалтера з обліку інвестицій; розглянуто процес обробки інформації з обліку основних засобів у програмному комплексі «1С: Бухгалтерія».

Ефективна організація і методика аудиту основних засобів визначається, передусім, належним інформаційним забезпеченням. Зростання обсягів інформації потребує певної її класифікації та систематизації. На основі розглянутої вітчизняної і зарубіжної літератури та вітчизняного законодавства запропоновано класифікацію інформаційного забезпечення процесу аудиту основних засобів за такими ознаками: зміст інформації, характеристика об'єкту аудиту, суб'єкт аудиту, джерело отримання, спосіб відображення, ступінь інформаційної деталізації, період формування інформації, спосіб подання, Систематизацію джерел інформації аудиту основних засобів здійснено із врахуванням стадій процесу аудиту (початкова, дослідна і завершальна) та підходів до процесу аудиту. Це допоможе аудиторові краще зорієнтуватися у великому обсязі та спектрі інформаційного забезпечення та правильному і ефективному його використанні при отриманні достовірних аудиторських доказів.

Для розробки низки важливих аспектів методики проведення аудиторської перевірки основних засобів сформульовано та визначено його мету, завдання, об'єкти, суб'єкти, склад аудиторських процедур і послідовність дій аудитора на кожній стадії аудиторського процесу. Розроблено робочі документи аудитора відповідно до стадій аудиту, а саме план і програму аудиту основних засобів, анкету оцінки системи внутрішнього контролю основних засобів підприємства. Запропоновано процедури аудиторського тестування на суттєвість та відповідність основних засобів, структурно-логічну схему перевірки відповідності показників фінансової звітності даним синтетичного обліку основних засобів.