Облік та фінансова звітність у підприємстві

Суми виплат, належних працівнику за час надання йому, тривалість яких визначається в календарних днях, розраховуються шляхом ділення сумарного заробітку за останні 12 місяців перед паданням відпустки на відповідну кількість календарних днів року (за винятком святкових і неробочих днів) і множення отриманого результату (середньоденного заробітку) на кількість календарних днів наданої оплачуваної відпустки. Крім оплачуваної відпустки, працівникам, за їх бажанням, може надаватись і відпустка без збереження заробітної плати, тривалість такої відпустки не може перевищувати 15 робочих днів протягом календарного року.

У разі тимчасової непрацездатності працівника йому надається допомога з тимчасової непрацездатності, яка може бути таких видів (Додаток 33):

- допомога з тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві. Розмір допомоги залежить від загального тру-дового стажу працівника ;

- допомога у зв'язку з вагітністю і пологами. Розмір допомоги становить 100 % середньої заробітної плати незалежно від стажу;

- допомога з тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, пов'язаної з нещасним випадком на виробництві. Перші п'ять днів такої допомоги надаються за рахунок роботодавця, а решта -- за рахунок коштів Фонду соціального страхуванням під нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. Розмір допомоги -- 100 % середньої заробітної плати незалежно від стажу.

Підставою для нарахування допомоги є листок непрацездатності, виданий лікувальним закладом. У листку вказується вид непрацездатності та час звільнення від роботи. Табельних записує період відсутності працівника і вихідні дні за цей період. Відділ кадрів визначає загальний трудовий стаж і записує його в листок непрацездатності. Окремо комісією з соціального страхування складається протокол, в якому відмічаються листки непрацездатності, відповідно до яких потрібно надати працівникам допомогу з тимчасової непрацездатності. Бухгалтерія підприємства робиться розрахунок середньої заробітної плати і суми допомоги. Сума допомоги за один день непрацездатності визначається як добуток середньоденного заробітку та відсотка, який залежить від загального трудового стажу.

Керівництво ТзОВ «РІВНЕПРОМСАНТЕХМОНТАЖ» з метою вирішення соціальних потреб своїх працівників може надавати їм матері-альну допомогу. Суми матеріальної допомоги понад граничну суму доходу, яка дає право на отримання податкової соціальної пільги, оподатковуються податком на доходи фізичних осіб, а також внесками до соціальних фондів на загальних підставах. Для того щоб особі була виплачена матеріальна допомога, їй потрібно написати заяву на ім'я керівника. Наказ керівника є необхідною підставою для нарахування матеріальної допомоги бухгалтерією підприємства.

Зі сум нарахованої заробітної плати членів трудового колективу, осіб, що працюють на підприємстві за трудовими угодами, договорами підряду, за сумісництвом, виконують разові роботи, здійснюються обов'язкові та добровільні утримання:

- податок на доходи фізичних осіб;

- внески до Пенсійного фонду (Додаток 34);

- внески на соціальне страхування на випадок тимчасової непрацездатності

- внески на соціальне страхування на випадок безробіття (Додаток 35);

- утримання за виконавчими листками і приписами нотаріальних контор.

Працівник має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу на суму податко-вої соціальної пільги. Для того, щоб при утриманні податку із заробітної плати можна було враховувати соціальну пільгу, працівник повинен подати працедавцю відповідну заяву за формою, визначеною центральним податковим органом.

Внески до Пенсійного фонду утримуються з сум фактичних витрат на оплату праці працівників у розмірі: якщо дохід не перевищує 663 грн. - 0,5%, більше 663 грн. - 2% .

Розміри внесків для найманих працівників на загальнообов'язкове державне соціальне страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням становлять: дохід до 663 грн. - 0,5%, більше 663 грн. - 1%.

З заробітної плати працівників утримується збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття у розмірі 0,5% від нарахованої заробітної плати.

ТзОВ «РІВНЕПРОМСАНТЕХМОНТАЖ» зобов'яза-не здійснювати відрахування до фондів:

- пенсійного страхування у розмірі 33,2% - Облік розрахунків здійснюють на субрахунку 651 «За пенсійним забезпеченням»;

- соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, зумовленими народженням і похованням в розмірі 1,4% - Субрахунок 652 «За соціальним страхуванням» ;

- соціального страхування на випадок безробіття у розмірі 1,3% - Субрахунок 653 «За страхуванням на випадок безробіття»;

- соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності у розмірі 2,42% - .

Сплачуються внески одночасно з виплатою заробітної плати, але не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем нарахування внесків.

Облік розрахунків з оплати праці проводиться на підставі документів:

- П-49 «Розрахунково-платіжна відомість»;

- П-50 «Розрахункова відомість»;

- П-51 «Розрахункова відомість»;

- П-52 «Розрахунок заробітної плати»;

- П-53 «Платіжна відомість»;

- П-54 «Особовий рахунок»;

- П-55 «Накопичувальна картка виробітку і заробітної плати»;

- П-56 «Накопичувальна картка обліку заробітної плати».

Відомість форми П-49 «Розрахунково-платіжна відомість» застосовується на невеликих підприємствах і слугує одночасно документом розрахунку заробітної плати і видачі її робітникам підприємства.

Заробітна плата на підприємстві може виплачуватися протягом трьох робочих днів. Після закінчення встановлених строків виплат, пов'язаних з оплатою праці, касир повинен здати депоновану суму зарплати до банку.

Для виплати заробітної плати через установи банку підприємство подає до банку (з яким укладено відповідний договір) розрахункову відо-мість, в якій по кожному працівникові вказано ідентифікаційний код; прі-звище, ім'я і по-батькові; суму заробітної плати до виплати.

Кореспонденції рахунків по обліку заробітної плати в Додатку 4.

8. Облік випуску готової продукції та її збуту

Готовою продукцією ТзОВ «РІВНЕПРОМСАНТЕХМОНТАЖ» вважаються конкретні вироби, що пройшли всі стадії технологічної обробки на цьому підприємстві, відповідають встановленим стандартам чи технічним умовам, прийняті відділом технічного контролю і здані на склад або безпосередньо замовнику. Готова продукція становить основну частину товарної продукції підприємства. В основному готова продукція призначена для реалізації, але певна її частина може споживатися на підприємстві (внутрішньозаводський оборот). До готової продукції зараховують також виконані для замовників роботи та послуги автотранспорту, ремонтного виробництва, будівельно-монтажні роботи.

Облік готової продукції та її реалізації необхідний для контролю за наявністю, рухом, зберіганням продукції, для правильного і своєчасною її оприбутковування на склад, а також для отримання точних даних про залишки готової продукції на складі.

При організації обліку готової продукції основним є визначення її характеру. Згідно з цією ознакою продукцію групують за формою, ступенем готовності та технологічною складністю.

За формою готова продукція класифікується як уречевлена і як результат виконаних робіт чи наданих послуг.

За ступенем готовності розрізняють готову продукцію, напівфабрикати і не готову продукцію (незавершене виробництво).

За технологічною складністю готову продукцію поділяють на просту і складну. Остання у свою чергу поділяється на основну, побічну і супутню.

Готова продукція обліковується в ТзОВ «РІВНЕПРОМСАНТЕХМОНТАЖ» за місцями її зберігання і а окремими видами у встановлених одиницях виміру:

- натуральних, які характеризують кількість, обсяг та вагу продукції відповідно до її фізичних властивостей;

- умовно-натуральних, які необхідні для одержання узагальнених показників з обліку однорідної продукції.

Залежно від виду відпуск готової продукції з виробництва оформляється і відображається в обліку по-різному. Продукція, яка має кількісні, якісні та вартісні характеристики, може бути здана на склад, а звідти відбуватиметься її відвантаження та реалізація. Водночас можливий інший підхід (на дрібних підприємствах), коли готова продукція не передається на склад, а нагромаджується безпосередньо у цеху, звідки її відвантажують і реалізують покупцеві.

Відпуск продукції з виробництва та передача її на склад оформляється накладними, відомостями, приймально-здавальними документами, актами приймання, в яких вказується: дата, шифр цеху і складу, найменування продукції, номенклатурний номер, одиниці виміру, кількість, ціна за одиницю. Вони виписуються у двох примірниках, один з яких призначений для здавальника, а інший залишається на складі. На підставі другого примірника накладної матеріально відповідальна особа робить записи в картках складського обліку про оприбуткування готової продукції, після чого разом із матеріальним звітом передає накладні в бухгалтерію. Кількість виробів, що оприбутковуються на склад, їх вага та обсяг повинні вимірюватися, підраховуватися і, у разі необхідності, зважуватися.

На складі в облікових реєстрах (картках, відомостях, сальдових відомостях, оборотних відомостях або книзі складського обліку) готова продукція обліковується в кількісному виразі. Облік готової продукції в картках складського обліку ведуть за найменуваннями і сортами (номенклатурними номерами). Записи в картках робляться по кожному прибутковому і видатковому документі З виведенням залишку після кожного запису.

При створенні повністю автоматизованих складів облік готової продукції в традиційній картковій формі не ведеться, а необхідні для управління дані отримують як інформацію по запиту. Для цього використовуються сучасні комп'ютерні системи із відповідним програмним забезпеченням.

У бухгалтерії на підставі здавальних накладних ведуть Відомість випуску готової продукції за звітний місяць, у якій випущена з виробництва продукція групується по видах і сортах (номенклатурних номерах) і відображається у двох оцінках:

- за обліковими цінами (за плановою собівартістю);

- за фактичною собівартістю, яка визначається наприкінці місяця після упорядкування звітної калькуляції, яка базується на даних аналітичного обліку.

Порівнюючи ці показники між собою, визначають відхилення між плановою і фактичною собівартістю (економію, перевитрату) як по окремих видах продукції, так і по усьому випуску. Ці відхилення враховуються на окремих аналітичних рахунках по однорідних групах виробів, що відкриваються в складі рахунку готової продукції. У реєстрах аналітичного обліку записи по випуску коригуються .на суму відхилень фактичної собівартості від її вартості за обліковими цінами шляхом їх зіставлення. Сума відхилень фактичної виробничої собівартості готової продукції від вартості за обліковими цінами, що відноситься до цієї продукції, визначається у відсотку, який обчислюється як відношення відхилень на залишок готової продукції на початок місяця та відхилень по продукції, яка здана на склад протягом місяця, до вартості продукції за обліковими цінами. Від'ємна сума відхилень фіксується методом червоного сторно, додатна -- звичайним записом.

Дані Відомості випуску готової продукції з виробництва використовують для контролю за виконанням завдання по обсягу виробництва і для бухгалтерських записів на рахунках синтетичного обліку.

У бухгалтерському балансі залишки готової продукції відображаються за фактичною виробничою собівартістю.

На підставі первинних документів протягом місяця заповнюються накопичувальні відомості відвантаженої продукції. Ціна проставляється на підставі номенклатури-цінника, наявність якого є однією з важливих умов організації обліку нової продукції. В ньому вказується вид кожного виробу, його відмінні ознаки (модель, артикул, марка, фасон тощо), присвоєний йому код, супутній номенклатурний номер, що закріплюється на весь час виробництва і збуту продукції в цій організації, та облікові ціни.

Для обліку виготовленої продукції планом рахунків передбачено рахунок 26 «Готова продукція». Цей рахунок активний, балансовий, використовується для узагальнення інформації про наявність та рух продукції, виготовленої підприємством.

По дебету рахунку 26 відображається надходження готової продукції власного виробництва за фактичною виробничою собівартістю, а по кредиту -- її реалізація, використання для внутрішніх потреб та інших цілей.

Аналітичний облік відвантаження і реалізації продукції, а також розрахунки з покупцями (замовниками) ведеться у журналі №3. Записи в цьому журналі (як і в журналі № 5) здійснюються в позиційному (лінійному) порядку, що дає можливість бачити, по якому розрахунковому документі яка сума підлягає оплаті покупцем, а також робиться відмітка про плату.

Вартість відвантаженої продукції по облікових цінах розраховується по відомості відвантаження і реалізації продукції. За даними журналу №5 визначають фактичну виробничу собівартість відвантаженої протягом місяця готової продукції по середньому відсотку її відхилення від вартості за прийнятими обліковими цінами. Середній відсоток відхилення визначається шляхом розподілу загальної суми відхилення па загальну вартість залишку готової продукції на початок місяця і її випуску з виробництва за місяць і множенням на 100.При наданні послуг чи виконанні робіт складають Довідку про вартість виконаних підрядних робіт та витрати (Додаток 36)

Покупцям готова продукція відпускається за довіреністю або за наказом. У цих документах вказується, куди і як відправити продукцію. Комірник на відібрану і упаковану продукцію виписує накладну, у якій розписуються представник покупця і працівник відділу збуту підприємства.

Накази-накладні після здійснення операції передаються в бухгалтерію, де служать підставою для виписування рахунків-фактур, за допомогою яких зво-диться інформація про покупців, про факт відвантаження (відпуску) продукції, Вказується сума, що належить за цю продукцію (разом з ПДВ), а також випису-ються платіжні документи банку для одержання плати з покупців за відвантажену їм продукцію.

На основі наказів-накладних роблять відповідні записи в картках складсь-кого обліку про відпуск готової продукції зі складу, а також ведуть облік відва-нтаженої продукції в бухгалтерії.

Визнання доходу (виручки) від реалізації продукції пов'язане з виконанням деяких умов П(С)БО 15 «Дохід», зокрема:

1. Передача покупцеві ризиків і вигод, пов'язаних з правом власності на
продукцію. Здебільшого передача ризиків і вигод від володіння збігається з передачею юридичного права власності або з передачею в управління покупцеві. В інших випадках передача ризиків і вигод відбувається не завжди одночасно з передачею юридичного права власності, наприклад:

а) покупець має право анулювати придбання з причин, визначених контрактом на реалізацію, а підприємство-продавець не має упевненості стосовно його повернення;

б) відвантажені товари підлягають подальшому монтажу, і цей монтаж істотною частиною контракту, який ще не був завершений підприємством;

в) одержання доходу від визначеної реалізації залежить від доходу, який отримає підприємство-покупець від власної реалізації цих товарів;

2. Управління і контроль за реалізованою продукцією. Якщо підприємство залишає за собою подальше керівництво або контроль за реалізованою продукцією, то дохід від такої реалізації не визначається.

3. Сума доходу достовірно визначена.

4. Упевненість у тому, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод, а витрати, пов'язані з реалізацією продукції, достовірно визначені.

Реалізованою вважається продукція, відвантажена (відпущена) зі складу підприємства-постачальника.

Відвантажена продукція -- це продукція, відвантажена покупцям або здана і транспортним організаціям для доставки її покупцям. Відвантаження або відпуск готової продукції, виконаних робіт і послуг зі складу покупцям проводять на основі первинних документів, наказів-накладних або розпоряджень відділу збуту. У первинній документації вказують номер замовлення та адресу, за якою відправляють продукцію, кількість місць, вид упаковки, масу та інші дані, що характеризують відвантажену продукцію.

Фактичний відпуск готової продукції місцевим покупцям безпосередньо зі складу або цеху оформлюють на основі доручення права одержання цінностей, витратної накладної, а іногороднім покупцям -- товарно-транспортної накладної (при відвантаженні продукції залізницею, водним шляхом). На відвантажену продукцію, розфасовану в бочки або ящики, складається специфікація у двох примірниках: перший -- для покупця, а другий з документами на відвантаження передається до бухгалтерії.

Цінності зі складу для відправки залізницею або водним шляхом до іногородніх покупців відпускають експедитору підприємства-вантажовідправника або представнику транспортної організації під розписку в товарно-транспортній накладній.

Товарно-транспортні накладні товаровідправник виписує в чотирьох примірниках: перший є підставою для списування відвантаженої продукції зі складу вантажовідправника; другий для оприбуткування одержаної продукції скеровується до покупця, третій -- до транспортної організації як підстава замовника вантажовідправника для здійснення розрахунків з нею; четвертий додається до дорожнього листа для обліку транспортної роботи.

Залізниця (станція відправлення) видає вантажовідправнику квитанцію про прийняття вантажу і один примірник виписаної залізничної накладної, що супроводжує вантаж у дорозі. Наприкінці робочого дня експедитор після відправлення вантажу подає до бухгалтерії відповідні транспортні документи.

Розрахунковими документами є: договір-угода; рахунки-фактури, платіжні вимоги, виписані на основі рахунків-фактур, специфікації (при великій номенклатурі відвантаженої продукції). У розрахункових документах містяться дані про відвантажену продукцію (найменування, кількість, ціна, вартість).

Рахунок 93 «Витрати на збут» обліковує витрати, пов'язані із збутом продукції, товарів, робіт і послуг. До витрат на збут належать:

- витрати пакувальних матеріалів і тари;

- витрати на оплату праці й комісійні продавцям, торговим агентам, працівникам відділу збуту;

- витрати на відрядження працівників відділу збуту;

- витрати на операційну оренду, страхування, амортизацію, ремонт і утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов'язаних зі збутом послуг;

- витрати на рекламу і дослідження ринку ;

- витрати на гарантійний ремонт гарантійне обслуговування;

- інші витрати, що використовуються для забезпечення збуту продукції.

На субрахунку 643 обліковують суми податку на додану вартість у разі оплати (авансу) постачальникам (підрядникам) під майбутню поставку ТМЦ, виконання робіт (послуг). Це зумовлено тим, що у разі попередньої оплати активи ще не реалізовані і тому на рахунки класу 7 «Доходи і результати діяльності» податкові зобов'язання віднести не можна.

Якщо б першою подією було відвантаження продукції, товарів, виконання робіт, надання послуг, то податкове зобов'язання можна було б відразу відобразити по дебету субрахунків 701, 702, 703 і кредиту субрахунку 641.

Зміст господарської операції	Кореспонденція
	Дебет	Кредит
Відвантажені товари покупцеві	361	702
Відображені податкові зобов'язання з ПДВ	702	641/1
Списана собівартість товарів, визначена згідно з П(С)БО 9	902	281
Списана на фінансовий результат сума доходів від реалізації товарів	702	791
Списана на фінансовий результат собівартість реалізованого товару	791	902
Отримана оплата за відвантажені товари	311	361

Таблиця 1. Облік розрахунків за податками і платежами

У разі отримання попередньої оплати за продукцію, товари, роботи чи послуги, відразу відображають податкове зобов'язання по дебету 643 у кореспонденції з субрахунком 641, а переносять цю суму в дебет 701 і списують по кредиту 643 уже при відвантаженні продукції (товарів) чи підписанні акта виконаних робіт (надання послуг).



Зміст господарської операції	Кореспонденція
	Дебет	Кредит
Отримана передоплата за товар від покупця	311	681
Відображені податкові зобов'язання з ПДВ	643	641/1
Відвантажені товари в рахунок передоплати	361	702
Списано суму раніше нарахованих податкових зобов'язань	702	643
Списана собівартість товарів, визначена згідно з П(С)БО 9	902	281
Списана на фінансовій результат сума доходів від реалізації товарів	702	791
Списана на фінансовий результат собівартість реалізованого товару	791	902
Відображено зарахування заборгованостей	681	361

Таблиця 2. Оплата за господарські операції

9. Облік доходів та фінансових результатів діяльності підприємства

Доходи -- це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу.

Методологічні засади формування інформації про доходи від звичайної діяльності у бухгалтерському обліку визначені у П(с)БО 15 «Дохід». Доходами підприємства визнаються:

а) дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

б) інші операційні доходи;

в) фінансові доходи;

г) інші доходи;

д) надзвичайні доходи.

Визнання доходу (виручки) від реалізації продукції пов'язане з виконанням деяких умов П(С)БО 15 «Дохід», зокрема:

1. Передача покупцеві ризиків і вигод, пов'язаних з правом власності на
продукцію.

2. Управління і контроль за реалізованою продукцією.

3. Сума доходу достовірно визначена.

4. Упевненість у тому, що в результаті операції відбудеться збільшен-ня економічних вигод.

Для узагальнення в бухгалтерському обліку інформації про доходи від реалізації готової продукції (товарів, робіт, послуг), доходи від страхової діяльності, а також про суми знижок, наданих покупцям, та інші вирахування з доходів передбачено рахунок 70 «Доходи від реалізації». За кредитом відображається збільшення доходу, тобто сума фактичної реалізації згідно з відвантажувальними документами із сумою непрямих податків, зборів (обов'язкових платежів), включених до ціни продажу.

За дебетом відображається нарахування непрямих податків та списання в порядку закриття на рахунок 79 «Фінансові результати». Облік повернених товарів від покупців і знижок, наданих за терміновість платежу, ведуть на субрахунку 704 «Вирахування з доходу».

ТзОВ «РІВНЕПРОМСАНТЕХМОНТАЖ» може одержувати доходи від іншої операційної діяльності. У складі інших операційних доходів відображаються всі інші доходи, не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), до яких, зокрема, належать;

- дохід від реалізації іноземної валюти;

- дохід від реалізації інших оборотних активів;

- дохід від операційної оренди активів;

- дохід від операційної курсової різниці;

- пеня, штрафи, неустойки;

- доходи від відшкодування сум раніше списаних активів;

- дохід від списання кредиторської заборгованості;

- дохід від безоплатно одержаних оборотних активів;

- інші доходи від операційної діяльності.

У бухгалтерському обліку суми інших доходів від операційної діяльності підприємства відображаються на рахунку 71 «Інший операційний дохід» на відповідних субрахунках. Сума визнаних доходів зменшується на суму непрямих податків у складі цих доходів, а чистий дохід списується на субрахунок 791 «Результат основної діяльності».

Бухгалтерський облік бартерних (товарообмінних) операцій відбувається па рахунках 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» або 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» та 377 «Розрахунки з іншими дебіторами».

Якщо відбувається операція обміну активами (роботами, послугами), які є подібними за призначенням та мають однакову справедливу вартість, дохід не визнається.

Згідно з п. 23 П(С)БО 15 «Дохід» сума доходу за бартерним контрактом визначається за справедливою вартістю активів, робіт, послуг, отриманих або належних до отримання підприємством, зменшеною або збільшеною відповідно на суму переданих чи отриманих грошових коштів та їх еквівалентів. При нерівноцінному обміні, коли відбувається доплата грошовими коштами, дохід визначається за сумою активів, отриманих або які підлягають отриманню, зменшених на суму переданих або одержаних грошових коштів.

Інвестиційна діяльність -- це придбання та реалізація тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів.

Для обліку доходів від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, які відображаються за методом участі в капіталі, призначено рахунок 72 «Дохід від участі в капіталі». За кредитом рахунку 72 відображається збільшення (одержання) доходу, пов'язаного зі збільшенням частки інвестора в чистих активах об'єкта інвестування внаслідок отримання асоційованим, спільним або дочірнім підприємством прибутків, за дебетом -- списання в порядку закриття на рахунок 79 «Фінансові результати».

Аналітичний облік доходів від участі в капіталі ведеться за кожним об'єктом інвестування та іншими ознаками, визначеними підприємством.

Кореспонденція рахунків з обліку доходів від участі в капіталі:

Відображення інвестором доходів, одержаних від участі в капіталі :

Дт 14 Кт 72

Списання доходів від участі в капіталі на фінансові результати :

Дт 72 Кт 792

Фінансова діяльність -- це діяльність, яка призводить до зміни розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства.

У випадку використання активів підприємства іншими сторонами дохід отримують у вигляді:

а) відсотків;

б) роялті - платежів за використання нематеріальних активів
(патентів, торговельних марок, авторського права, програмних продуктів тощо).

в) дивідендів.

Доходи, які отримують у процесі фінансової діяльності підприємства, такі, як дивіденди, відсотки, інші доходи, одержані від фінансових інвестицій, відображаються в бухгалтерському обліку на рахунку 73 «Інші фінансові доходи». Аналітичний облік фінансових доходів ведеться за об'єктами інвестування.

Для узагальнення інформації про доходи, що отримані у процесі звичайної діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства, призначений рахунок 74 «Інші доходи». До таких доходів, зокрема, належать доходи від:

- реалізації фінансових інвестицій;

- реалізації необоротних активів;

- реалізації майнових комплексів;

- неопераційних курсових різниць;

- безоплатно отриманих активів;

- інші доходи від звичайної діяльності, в тому числі від списання кредиторської заборгованості, що виникла в ході операційного циклу, після закінчення строку позовної давності, від вартості негативного гудвілу, яка визнається доходом тощо.

Відповідно до П(С)БО 15 «Дохід» кошти, які надходять на підприємство у вигляді цільового фінансування, визнаються доходами. Крім того, цільове фінансування може бути визнано доходом лише тоді, коли буде отримано підтвердження про те, що згадане цільове фінансування буде одержано. Кошти цільового фінансування можуть надходити у вигляді:

- асигнувань з бюджету та позабюджетних цільових фондів;

- грантів;

- житлових субсидій;

- дотацій на здійснення заходів соціального захисту населення, будівництво;

- допомоги малозабезпеченим сім'ям;

- державного регулювання цін на паливо, послуги житлово-комунального господарства і міського транспорту;

- цільових внесків фізичних та юридичних осіб;

- гуманітарної допомоги тощо.

Кошти цільового призначення, отримані як джерело фінансування певних заходів, відображаються за кредитом рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження». Цільове фінансування, отримане як компенсація витрат (або збитків), що їх вже понесло підприємство, визнається доходом того періоду, в якому утворилася дебіторська заборгованість, пов'язана з цим фінансуванням.

Для обліку сум відшкодування втрат від надзвичайних подій, зокрема від шкодування страхових організацій, а також обліку інших надзвичайних доходів призначено рахунок 75 «Надзвичайні доходи». За кредитом рахунку відображається визнана сума відшкодування, зокрема від страхових організацій, втрат від надзвичайних подій, за дебетом -- списання в порядку закриття на рахунок 79 «Фінансові результати».

Узагальнюючим фінансовим результатом господарської діяльності будь-якого підприємства є прибуток або збиток. Визначення фінансового результату діяльності підприємств здійснюється шляхом порівняння доходів звітного періоду і витрат, понесених для одержання цих доходів. Для обліку і узагальнення інформації про фінансові результати призначено рахунок 79 «Фінансові результати».

За кредитом цього рахунку відображають суми в порядку закриття рахунків класу 7, а за дебетом -- суми в порядку закриття рахунків з обліку витрат та нарахованого податку на прибуток -- тобто рахунки класу 9 Сальдо рахунку при його закритті списується на рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» -- якщо кредитовий оборот більший за дебетовий, то підприємство на суму різниці має нерозподілений прибуток, і навпаки, якщо дебетовий оборот більший за кредитовий, то підприємство зазнало збитку.

Кореспонденція рахунків з обліку доходів та фінансових результатів в Додатку 3.

10. Облік власного капіталу та забезпечення майбутніх витрат та платежів

Власний капітал -- це частина в активах підприємства, що залиша-ється після вирахування його зобов'язань. Власний капітал складається із:

- статутного капіталу;

- пайового капіталу;

- додатково вкладеного капіталу;

- іншого додаткового капіталу;

- резервного капіталу;

- нерозподіленого прибутку (непокритого збитку);

- неоплаченого капіталу;

- вилученого капіталу.

Складові власного капіталу ТзОВ «РІВНЕПРОМСАНТЕХМОНТАЖ» відображають суму, яку власники (засновники) передали в розпорядження підприємства як внески чи залишили у формі нерозпо-діленого прибутку, або суму, що її підприємство одержало у своє розпорядження ззовні (від інших підприємств) без повернення.

Статутний капітал -- це зареєстрована вартість простих і привілейованих акцій для акціонерних товариств та офіційно зареєстрований у статутних документах сукупний внесок засновників для інших підпри-ємств. Статутний капітал ТзОВ «РІВНЕПРОМСАНТЕХМОНТАЖ» становить 50865 гривень. Товариство має право змінювати за рішенням зборів Учасників розмір Статутного фонду в порядку, що встановлений чинним законодавством

Для узагальнення інформації про стан та рух статутного капіталу призначений пасивний рахунок 40 «Статутний капітал». По дебету цього рахунку відображається зменшення статутного капіталу, а по кредиту -- його збільшення. Сума кредитового сальдо по рахунку 40 повинна відповідати розміру статутного капіталу, зафіксованому у статутних документах підприємства, і відображається в балансі підприємства. Аналітичний облік статутного капіталу ведеться у розрізі за кожним засновником (учасником), акціонером тощо.

Пайовий капітал -- це сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві для здійснення його фінансово-господарської діяльності. Розміри обов'язкових пайових внесків визначаються загальними зборами пайовиків.

Для обліку пайового капіталу, тобто вартості основних і оборотних запасів підприємства, за якими він розпайований розпайоване, призначено рахунок 41 «Пайовий капітал». За кредитом відображається збільшення, а за дебетом -- зменшення пайового капіталу. Аналітичний облік за рахунком 41 ведеться за видами капіталу в окремих відомостях.

Додатковий капітал являє собою інший капітал, вкладений учасниками товариства (емісійний дохід, тобто дохід, отриманий від розміщення акцій власної емісії за цінами, які перевищують номінальну вартість), або одержаний у процесі господарської діяльності підприємства внаслідок дооцінки активів, безоплатного отримання необоротних активів.

На рахунку 421 «Емісійний дохід» відображається різниця між продажною і номінальною вартістю первісно розміщених акцій.

Для обліку цих сум у Плані рахунків передбачено рахунок 42 «Додатковий капітал». За кредитом цього рахунку відображається збільшення додаткового ка-піталу, а за дебетом -- його зменшення.

На субрахунку 422 «Інший вкладений капітал» обліковують інший внесений засновниками товариства (крім акціонерного) капітал, що перевищує статутний капітал, інші внески тощо без рішення про зміну розміру статутного капіталу.

На субрахунку 423 «Дооцінка активів» відображається сума додаткової цінки (уцінки) активів. Здійснення уцінки раніше дооцінених основних засобів відображається такими проведеннями:

- на суму попередньо проведеної додаткової оцінки -- Дт 423 Кт 10;

- на суму уцінки основних засобів -- Дт 975 Кт 10;

- на суму зносу уцінених основних засобів -- Дт 13 Кт 10.

Резервний капітал -- це сума резервів, створених підприємством
відповідно до чинного законодавства або статутних документів.

Товариство створює резервний фонд в розмірі 25% Статутного
фонду. Резервний фонд формується за рахунок відрахувань від чистого
прибутку до досягнення фондом вказаного розміру. Розмір щорічних
відрахувань до резервного фонду складає 5% суми чистого прибутку.

Для узагальнення інформації про стан та рух резервного капіталу ТзОВ «РІВНЕПРОМСАНТЕХМОНТАЖ», створеного відповідно до чинного законодавства та установчих документів, за рахунок нерозподіленого прибутку у Плані рахунків призначено рахунок 43 «Резервний капітал». За кредитом цього рахунку відображається створення резерву, за дебетом -- використання резервного капіталу. Сальдо за рахунком 43 відображає залишок резервного капіталу на кінець звітного періоду.

Аналітичний облік резервного капіталу ведеться за його видами і напрямками використання. Прибуток Товариства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку Товариства сплачуються проценти по кредитах банків та по облігаціях, а також вносяться передбачені законодавством податки та інші обов'язкові платежі.

Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається в повному розпорядженні Товариства. Напрями використання чистого прибутку визначаються зборами Учасників. По результатам роботи чистий прибуток розподіляється між Учасниками пропорційно їх часткам в Статутному фонді Товариства.

Збитки Товариства відшкодовуються за рахунок резервного фонду, а у випадках, якщо коштів резервного фонду не вистачає, за рахунок інших коштів Товариства, а якщо не вистачає і цих коштів, то за рахунок реалізації майна Товариства або додаткових внесків Учасників.

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) -- це сума доходу, реінвестована у підприємство, або сума непокритого збитку. У Плані рахунків для обліку сум нерозподілених прибутків (збитків) поточного і минулого років, а також використаного в поточному році прибутку, передбачено рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)».

На субрахунку 441 відображають наявність та рух нерозподіленого прибутку.

На субрахунку 442 відображають непокриті збитки, їх списання здійснюють за рахунок нерозподіленого прибутку, резервного, пайового чи додаткового капіталу тощо.

На субрахунку 443 відображають розподіл прибутку між власниками (нарахування дивідендів), виплати за облігаціями, відрахування до резервного капіталу та інше використання прибутку в поточному періоді.

Вилучений капітал -- це фактична собівартість акцій власної емісії, викуплених товариством у своїх акціонерів.

Для узагальнення інформації про вилучений капітал товариства Планом рахунків передбачено рахунок 45 «Вилучений капітал». За дебетом рахунку 45 відображається фактична собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених господарським товариством у його учасників, за кредитом -- вартість анульованих або перепроданих акцій (часток).

Аналітичний облік вилученого капіталу ведуть за видами акцій (внесків, паїв), іншого вилученого капіталу.

Неоплачений капітал є нічим іншим, як заборгованістю засновників (учасників) по внесках до статутного капіталу. Аналітичний облік неоплаченого капіталу ведеться по кожному заснов-нику (учаснику) і за видами розміщених неоплачених акцій.

У бухгалтерському обліку фактичне надходження внесків засновників відображається на рахунку 46 «Неоплачений капітал». По дебету рахунку 46 відображається заборгованість засновників (учасників) товариства по внесках до статутного капіталу підприємства, а по кредиту -- погашення заборгованості.

Заборгованість учасників по внесках до статутного капіталу відображають: Дт 46 Кт 40.

Відповідно до П(С)БО 11 «Зобов'язання» забезпечення -- це зобов'язання, точна сума яких не може бути визначена до настання певної дати або невідомий час їх погашення на дату складання балансу.

Для узагальнення інформації про рух коштів, які за рішенням підприємства резервують для забезпечення майбутніх витрат і платежів та включення їх до витрат поточного періоду, призначено рахунок 47 «Забезпечення майбутніх витрат і пла-тежів».

На субрахунку 471 ведуть облік руху та залишків коштів на оплату чергових відпусток працівникам. За дебетом рахунку відображають використання забезпечення, за кредитом -- їх нарахування

На субрахунку 472 «Додаткове пенсійне забезпечення» ведеться облік коштів для реалізації програми пенсійного забезпечення.

Підприємства, що здійснюють продаж товарів з наданням гарантій, проводять нарахування забезпечень гарантійних зобов'язань, облік яких ведеться на субрахунку 473 «Забезпечення гарантійних зобов'язань».

На субрахунку 474 «Забезпечення інших витрат та платежів» ведеться облік забезпечення інших витрат, що не знайшли відображення на інших субрахунках рахунку 47.

Кошти цільового фінансування та цільових надходжень можуть надходити як субсидії, асигнування з бюджету та цільових фондів, гуманітарна допомога, внески фізичних та юридичних осіб. Використання цих коштів має бути спрямоване тільки на здійснення заходів цільового призначення.

Для обліку асигнувань з бюджету на проведення протиепідемічних і карантинних заходів, підготовку кадрів, будівництво соціально-побутових об'єктів, їх експлуатацію тощо використовують рахунок 48 «Цільове фінансування і цільові надходження».

За кредитом рахунку 48 відображають кошти цільового призначення, отримані як джерело фінансування певних заходів, за дебетом -- використані суми за певними напрямками, визнання їх доходом, а також повернення невикористаних сум.

Операції про зміни у складі власного капіталу підприємства, про нарахування, одержання і витрачання забезпечень, майбутніх витрат і платежів і коштів цільового призначення відображають у Журналі 7. В даному журналі відображають кредитові обороти рахунків 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49.

Відомості 7.1, 7.2, 7.3 забезпечують накопичення аналітичних даних щодо додаткового капіталу, використання прибутку, забезпечень майбутніх витрат і платежів за період з початку поточного року.

Кореспонденція рахунків з обліку власного капіталу в Додатку 7.

11. Фінансова звітність підприємства

Складання звітності є завершальним етапом облікового процесу. Мета, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів визначаються П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності».

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Залежно від звітного періоду фінансову звітність поділяють на річну та проміжну (квартальну, піврічну). Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року. Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку звітного року до дати прийняття рішення про його ліквідацію.

Фінансова звітність підприємств включає:

- баланс (ф. № 1) (Додаток 37);

- звіт про фінансові результати (ф. № 2) (Додаток 38);

- звіт про рух грошових коштів (ф. № 3) (Додаток 39);

- звіт про власний капітал (ф. № 4) (Додаток 40);

- примітки до річної фінансової звітності (ф. № 5).

Фінансова звітність подається підприємствами не пізніше 25 числа наступного місяця за звітним кварталом, а річна -- не пізніше 20 лютого наступного за звітним роком. Квартальна фінансова звітність, на відміну від річної, передбачає складання лише двох форм: балансу та звіту про фінансові результати.

Баланс є основним звітним документом, що відображає фінансово-майновий стан підприємства на певну дату. Форма балансу і порядок його заповнення визначаються П(С)БО 2 «Баланс». Баланс складається з двох частин: активу та пасиву. Актив балансу містить 3 розділи:

I. Необоротні активи;

II. Оборотні активи;

ПІ. Витрати майбутніх періодів.

Пасив балансу має 5 розділів:

I. Власний капітал;

II. Забезпечення майбутніх витрат і платежів;

Довгострокові зобов'язання;

Поточні зобов'язання;

Доходи майбутніх періодів.

Активи -- це ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до одержання економічних вигод у майбутньому.

Зобов'язання -- це заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої приведе, як очікується, до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди.

Баланс підприємства складається на основі інформації за залишками на балансових рахунках -- 1-6 класів Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань з оборотно-сальдової відомості.

У Звіті про фінансові результати відображається інформація про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства. Зміст, форма та загальні вимоги до розкриття статей звіту про фінансові результати визначаються П(с)БО «Про фінансові результати».

Звіт про фінансові результати складається з трьох розділів:

I Фінансові результати.

II Елементи операційних витрат.

III. Розрахунок показників прибутковості акцій.

Для більш повної оцінки результатів діяльності підприємства фінансові показники у Звіті визначаються та відображаються у розрізі звичайної діяльності та надзвичайних подій. Звіт про фінансові результати заповнюється на основі інформації за рахунками 7, 8 та 9 класів. Для визначення чистого прибутку (збитку) звітного періоду послідовно зіставляють доходи і витрати від різних видів діяльності.

Звіт про рух грошових коштів -- це звіт, який відображає надходження і вибуття грошових коштів у результаті діяльності підприємства в звітному період. Зміст, форма та загальні вимоги до розкриття статей Звіту про рух грошових коштів визначаються П(с)БО 4 «Звіт про рух грошових коштів».

Під грошовими коштами слід розуміти готівку, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання. До еквівалентів грошових коштів відносять короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і характеризуються незначним ризиком зміни їх вартості.

П(С)БО 4 передбачає використання непрямого методу складання Звіту про рух грошових коштів, в результаті чого чистий прибуток (збиток) трансформу-ється в чисту суму отриманих (витрачених) грошових коштів. Звіт про рух грошових коштів , згідно П(С)БО 4 складається з трьох розділів:

I Рух коштів в результаті операційної діяльності.

II Рух коштів в результаті інвестиційної діяльності.

III Рух коштів в результаті фінансової діяльності.

Складання Звіту про рух грошових коштів проводиться в наступній послідовності:

збирається та підготовлюється необхідна інформація;

визначається рух грошових коштів в результаті операційної діяльності;

визначається рух грошових коштів в результаті інвестиційної діяльності

визначається рух грошових коштів в результаті фінансової діяльності:

визначається чистий рух грошових коштів за звітний період та їх залишок на кінець року.

Джерелами інформації для складання Звіту про рух грошових коштів є Баланс, Звіт про фінансові результати, Примітки до фінансових звітів (Балансу і Звіту про фінансові результати), Головна книга, аналітичні дані окремих рахунків бухгалтерського обліку. На рух коштів можуть впливати надзвичайні події. Тому у Звіті про рух грошових коштів наводяться дані спочатку без врахування надзвичайних подій, далі рух коштів від надзвичайних подій, потім чистий рух коштів в результаті кожного виду діяльності. В кінці звіту визначається залишок грошових коштів та їх еквівалентів на кінець звітного року.

Звіт про власний капітал -- це звіт, який відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду. Зміст і форма Звіту про власний капітал та загальні вимоги до розкриття його статей визначається П(с)БО 5.

Цей звіт містить дані лише за один звітний період, тому для забезпечення порівняльного аналізу інформації підприємства, згідно з П(с)БО 5, повинні додавати до річної звітності Звіт про власний капітал за минулий рік. У звіті подано у розрізі видів власний капітал підприємства та перелік статей, за якими протягом звітного кварталу можуть відбутися зміни в капіталі. Звіт про власний капітал заповнюється на основі Балансу, Звіту про фінансові результати і аналітичних даних по окремих рахунках.

Примітки до звітів є обов'язковою складовою річної фінансової звітності для всіх підприємств, крім бюджетних установ, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності та суб'єктів малого підприємництва. У примітках до фінансових звітів необхідно розкривати інформацію про облікову політику підприємства; інформацію, що не наведена безпосередньо у фінансових звітах, але є обов'язковою згідно з положеннями (стандартами); інформацію, яка містить додатковий аналіз статей звітності, необхідний для забезпечення її зрозумілості та доречності. Примітки складаються окремо до кожної з форм звітності.

У примітках до Балансу подається інформація про оцінку основних засобів, запасів, розкриваються окремі його статті згідно з П(с)БО 7 , 8 , 9 , 10 , 11 , 12 .

У примітках до Звіту про фінансові результати подається інформація про склад і суму витрат, відображених у статтях „Інші операційні витрати" та „Інші витрати"; склад і суму доходів і втрат за кожною надзвичайною подією.

У примітках до Звіту про рух грошових коштів слід наводити інформацію про склад грошових коштів та їхніх еквівалентів.

У примітках до Звіту про власний капітал всі підприємства повинні роз-кривати призначення та умови використання кожного елемента власного капі-талу (крім статутного).

Крім фінансової звітності підприємства складають та подають податкову, соціальну та статистичну звітність. Податкова звітність складається на підставі даних податкового обліку та дає інформацію про стан розрахунків з бюджетом за податками. В залежності від терміну подання податкова звітність поділяється на: місячну, квартальну та річну. Відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» існують такі терміни подання податкової звітності:

а) календарний місяць -- протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарний квартал або календарне півріччя -- протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року -- протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

Склад податкової звітності залежить від виду діяльності підприємства і відповідно від кількості податків, яке воно сплачує. До основних форм місячної податкової звітності відноситься:

- Податкова декларація з ПДВ (для платників, у яких звітним період є місяць):

- Звіт про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

- Податковий розрахунок комунального податку;

- Податкова декларація про збір за використання радіочастотного ресурсу України;

- Розрахунок акцизного збору;

- Звіт про використання реєстраторів розрахункових операцій (розрахункових книжок) тощо.

До основних форм квартальної податкової звітності відноситься:

- Декларація з податку на прибуток підприємств;

- Податкова декларація з ПДВ (для платників, у яких звітним період є квартал):

- Розрахунок збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;

- Розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища;

- Розрахунки зборів за використання природних ресурсів;

- Розрахунок сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва юридичною особою;

- Звіт про суми отриманих пільг з оподаткування в розрізі окремих видів податків і пільг щодо кожного виду податку;

- Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку тощо.

До основних форм річної податкової звітності відноситься:

- Розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;

- Зведений розрахунок суми земельного податку тощо.

Складання та подання податкової звітності регулюється податковим законодавством України. Платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Соціальна звітність включає:

- Розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;

- Звіт про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані із загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності;

- Розрахункова відомість про нарахування і перерахування внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;

- Розрахункова відомість про нарахування і перерахування страхових вне-сків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

- Соціальна звітність за терміном подання є квартальною за винятком розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який є місячною формою звітності.

Склад, обсяги та методологія розрахунків показників, адреси і строки подання статистичної інформації, зазначені у звітно-статистичній документації, є обов'язковими для всіх респондентів і не можуть бути змінені без відповідного дозволу органів державної статистики.

12. Контроль фінансово-господарської діяльності підприємства

Перевірки фінансової діяльності Товариства здійснюються державними податковими інспекціями (Додаток 21), іншими державними органами у межах їх компетенції, ревізійною комісією Товариства та аудиторськими службами.

Перевірка ревізійною комісією Товариства діяльності директора проводиться за дорученням зборів Учасників, з власної ініціативи або на вимогу Учасників Товариства. Ревізійна комісія вправі вимагати від посадових осіб Товариства подання їй усіх необхідних матеріалів, бухгалтерських чи інших документів та особистих пояснень (табл. 3).