Облік витрат підприємства по статтях калькуляції

4

Зміст

Вступ

1. Облік витрат підприємства по статтях калькуляції

1.1. Облік витрат та їх класифікація

1.2. Загальна характеристика підприємства ДП "Стимекс-профіль"

1.3. Групування витрат за статтями калькуляції

2. Відображення операцій з обліку витрат виробництва у бухгалтерському обліку

2.1. Відображення даних про витрати в облікових регістрах та розкриття інформації у фінансовій звітності

2.2. Аналітичний та синтетичний облік витрат на ДП "Стимекс-профіль"

2.3. Податковий облік

3. Удосконалення обліку витрат виробництва продукції

3.1. Методика перевірки правильності формування собівартості

3.2. Комп'ютеризація комплексу задач контролю і ревізії виробництва і калькулювання собівартості продукції

3.3. Шляхи зниження собівартості

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ



Вступ

Актуальність даної курсової роботи на тему «Облік витрат підприємства по статтях калькуляції виробництва продукції (робіт, послуг) в галузях промисловості» полягає у тому, що економічна система, що складається в Україні, заснована на ринкових відносинах, вона обумовлює необхідність якісних змін економічних важелів управління, у тому числі й обліку. Розмаїтість організаційних структур підприємств, відсутність централізованого регулювання їхньої діяльності, умови конкурентного середовища, що швидко змінюються, вимагають від облікової системи інформації, котра адекватно відбивала б як внутрішню діяльність, так і зовнішнє середовище. Вирішення цього завдання полягає в серйозних змінах, пов'язаних із розширенням кола облікових об'єктів, наданням гнучкості у використанні існуючих і розробці нових методик обліку, зміною місця бухгалтера в управлінні господарськими процесами. Виділення в самостійну систему внутрішньогосподарського (управлінського) обліку підвищує його роль в оперативному, тактичному і стратегічному управлінні виробництвом. Ця облікова система накопичує інформацію, що забезпечує створення оптимальної системи управління витратами і основним завданням якої є забезпечення вигідних позицій підприємства у конкурентному середовищі. У витратах знаходять висвітлення всі сторони господарської діяльності підприємства, тому що практично будь-яке управлінське рішення приводить до їх виникнення. Критичне вивчення літературних джерел показує, що в розробку нових напрямків обліку виробничих витрат і калькулювання собівартості зроблено вагомий внесок вітчизняними й закордонними вченими. Однак дослідження з обліку витрат у виробництвах, що мають значні особливості, практично майже відсутні. До кінця не вирішені і вимагають подальшого, більш досконалого дослідження питання планування й обліку витрат за центрами виникнення і відповідальності, сегментами діяльності, формуванням витрат у виробництві в розрізі статей калькуляції за об'єктами обліку, локалізацією витрат щодо виробничих процесів і технологічних циклів обробки сировини.

В працях різних авторів, присвячених організації обліку, контролю і ревізії, проведенню аудиту, питання витрат висвітлюються лише частково. Окремі проблеми в різний час в своїх працях розглядали професори Ф.Ф. Бутинець, К. Друрі, П.І. Гайдуцький, Г.І. Грінман, Н.А. Гресь, Н.Н. Грабова М.І. Карауш, Л.М. Крамаровський, М.В. Кужельний, І.О. Ламикін, Ю.Я. Литвин, В.Г. Макаров, М.3. Пізенгольц, В.К. Радостовець, Б.Ф. Усач, П. Фридман, О.А. Шпіг, М.Я. Штейнман.

Актуальними сьогодні є питання дослідження організації проведення обліку витра підприємства, документування і відображення в обліку їх результатів.

Недостатня теоретична і практична розробленість питань щодо удосконалення організації і методики обліку запасів, недосконалість чинних нормативних актів, які її регламентують, обумовили вибір теми і напрямок даного курсової роботи.

Невідповідність обліково-калькуляційної практики потребам управління виробництвом, недостатня розробка методологічних питань використання обмеженої собівартості в прийнятті управлінських рішень обумовлюють проблеми, що постійно виникають у галузі управління витратами підприємства. Необхідність їхнього вирішення з метою удосконалення діючої практики нагромадження витрат і їх зниження визначили вибір теми дисертаційної роботи, її актуальність, цільову спрямованість дисертаційних досліджень і їх практичну значимість.

Мета й завдання дослідження. Метою курсової роботи є удосконалення теоретичних засад та обґрунтування управлінських аспектів обліку стосовно підприємства по статтях калькуляції виробництва продукції (робіт, послуг) в галузях промисловості на підставі розробки і впровадження в практику обліку систем накопичення витрат та калькулювання собівартості продукції, що дають змогу здійснювати управління витратами.

Об'єктом дослідження виступає процес обліку витрат підприємства по статтях калькуляції виробництва продукції (робіт, послуг) в галузях промисловості. Предмет дослідження склали теоретичні питання, принципи, логіка, методи і практичні аспекти управлінського обліку витрат і калькулювання собівартості продукції виробництв.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є класичні положення економічної теорії, теорії бухгалтерського обліку щодо обліку ресурсного потенціалу підприємства, загальнонаукові принципи проведення досліджень. Праці провідних вітчизняних та зарубіжних вчених послугували теоретичною базою проведення досліджень. Правове поле дисертаційного дослідження забезпечили нормативно-законодавчі акти, що регламентують процес обліку витрат підприємств. Джерелами інформації послугували офіційні статистичні матеріали, інформаційно-аналітичні огляди, матеріали науково-практичних конференцій різного рівня, дані фінансової звітності та поточного обліку м'ясопереробних підприємств Луганської області.

З метою забезпечення вірогідності та обґрунтованості результатів дослідження було використано широке коло методів: логічного аналізу (при побудові класифікації витрат з метою управління та розробки методики планування витрат); маржинального аналізу (при дослідженні ефективності обробки супутньої продукції); порівняльного аналізу (при оцінці діючої системи обліку витрат і калькулювання собівартості продукції виробництва); балансовий метод (при аналізі складу і структури витрат підприємства); індексний метод (при розробці методики розподілу непрямих витрат виробництв).



1. Облік витрат підприємства по статтях калькуляції

1.1 Облік витрат підприємства та їх класифікація

Для забезпечення обліку витрат підприємства в рамках розподілу їх між господарськими процесами, виробництва та видами продукції Планом рахунків передбачено рахунки класів 8 і 9.

Кожне підприємство виходячи із специфіки своєї господарської діяль-ності вибирає ту іншу сукупність рахунків і закріпляє прийняте рішення на-казом про облікову політику.

Залежно від напрямку статутної діяльності, підприємства дуже істотно відрізняються одне від одного за технологічним процесом, за організаційною структурою, за взаємозв'язками з партнерами та контрагентами, а також за взаємозалежністю між окремими структурними підрозділами всередині себе.

Відмітні особливості підприємства насамперед виявляються в органі-зації виробництва, яка обумовлюється технологією виготовлення продукції. Тому зміст, обсяг, вид і форма надання інформації, необхідної для управ-ління процесом виробництва, кожне підприємство формує самостійно. При цьому особливе значення має правильна організація та своєчасність обліку витрат за видами продукції (робіт, послуг) і підрозділами, тобто правильна організація аналітичного обліку.

Аналітичний облік витрат на виробництво кожне підприємство органі-зовує до характеру виробничого процесу, а також особливостей продукції, що випускається, або робіт, що виконуються (послуг, що надаються). Базу-ючи на загальних правилах ведення бухгалтерського обліку, бухгалтерія під-приємства забезпечує працівників інформацією, необхідною для контролю, аналізу та планування господарської діяльності, а також для прогнозування фінансових результатів. Дані аналітичного обліку використовуються при складанні внутрішньої звітності, яка будується на інформації про види і кіль-кість продукції, про центри відповідальності і статті витрат.

Рахунки класу 9 призначені для узагальнення інформації про витрати за всіма видами звичайної діяльності та видами операцій, пов'язаними з над-звичайними подіями.

Формування інформації про витрати, понесені підприємством у процесі звичайної діяльності, здійснюються у розрізі груп операцій, що належать до звичайної діяльності: промислово-виробничих, торгових і виробничих опе-рацій з виконанням робіт і надання послуг, а також звичайних операцій, не пов'язаних з основною діяльністю підприємства та фінансових операцій.

З метою бухгалтерського обліку, аналізу та планування витрат підпри-ємства об'єднуються в однорідні групи за різними ознаками. Загалом витрати групуються та обліковуються за видами, місцями виникнення та носіями ви-трат.

Види витрат визнаються виходячи з економічного змісту, що міститься в кожному елементі витрат. Види витрат є базою для формування калькуля-ційних статей витрат.

Місця виникнення витрат - це структурні підрозділи, в яких відбува-ється споживання ресурсів у виробничих, збутових, адміністративних та ін-ших цілях, пов'язаних з оборотом коштів підприємства.

Під терміном носій витрат слід розуміти продукцію підприємства (включаючи роботи та послуги), яка в той чи інший момент може перебувати на різних до реалізаційних стадіях, починаючи від стадії придбання запасів, призначених для її випуску.

Економічний елемент - однорідний первинний вид витрат на виробни-цтво продукції (виконання робіт, надання послуг), в якій у межах підприємс-тва неможливо розкласти на частини.

Статті витрат - певний вид витрат, що створюють собівартість як окремих видів продукції, так і сукупності витрат на товарну продукцію підп-риємства загалом.

За цільовим спрямуванням витрати підприємства можна умовно поді-лити на:

1. основні витрати;

2. витрати на обслуговування;

3. витрати на управління.

Основні витрати - це витрати, безпосередньо пов'язані з технологічним процесом випуску продукції.

Витрати на обслуговування - це витрати на утримання допоміжних під-розділів (включаючи витрати на збут) і підрозділів соціального характеру.

Витрати на управління - включають витрати на утримання й обслуго-вування апарату управління виробничими та невиробничими підрозділами, а також витрати на утримання й обслуговування апарату управління підприєм-ства (адміністративні витрати).

За способом включення до собівартості окремих видів продукції розрі-зняють витрати прямі і непрямі.

Прямі витрати безпосередньо пов'язані з виробництвом продукції; їх можна прямо включити до собівартості за відповідними об'єктами обліку, не враховуючи їх на збірно-розподільчих рахунках. Точніше, прямі витрати є сукупною вартістю ресурсів, втілених у продукції; до вартості таких ресурсів належать і жива праця у відповідній оцінці, яка, своєю чергою, включає за-робітну плату та соціальне страхування найманих працівників, зайнятих без-посереднім виготовленням конкретних видів продукції.

Непрямі витрати пов'язані з виробництвом відразу кількох або всіх ви-дів продукції підприємства.

Непрямі витрати протягом звітного періоду обліковуються на збірно-розподільчих рахунках, а потім за встановленою методикою деякі з них роз-поділяються між окремими видами продукції, а деякі списуються безпосере-дньо в Дт результативного рахунка.

У складі собівартості продукції прямі витрати поділяються за статтями, кожна з яких, як правило, відповідає певному елементу витрат, а непрямі утворюють комплексні статті, які складаються з витрат , що містять кілька елементів. Прикладом комплексної статті може бути стаття “Витрати на охо-рону”.

За ознакою залежності від обсягів випуску продукції витрати підпри-ємства поділяють на постійні та змінні.

Змінні витрати нормуються на кожну одиницю продукції, їх розмір змінюється відносно пропорційно відповідно до зміни обсягу випуску проду-кції.

Розмір постійних витрат не залежить від обсягу випуску продукції, їх питомий розмір у складі загальних витрат, що зменшують фінансовий ре-зультат, при збільшенні обсягу випуску скорочується, а при зниженні - збі-льшується.

За економічним змістом усі витрати підприємства поділяються на опе-раційні, фінансові, інші звичайні та надзвичайні.

До операційних витрат належать витрати, що обліковуються на рахун-ках 90. 91, 92, 93, 94.

До фінансових витрат належать витрати, що обліковуються на рахун-ках 95 і 96.

До інших звичайних витрат належать витрати, що обліковуються на рахунку 97. Разом з тим, при аналізі рахунків 971 - 979 з'ясовується що не всі з них можна зарахувати до “Інших звичайних витрат”. Так, наприклад, рахунок 971 і частково рахунок 975, поза будь-яким сумнівом, належить до фінансових витрат. Крім того, такі специфічні рахунки, як 978 і 979, якими користуються виключно страхові організації, ніяк не можуть належати до “інших витрат”, оскільки насправді є для страхових організацій основними.

До надзвичайних витрат належать витрати на рахунку 99.

Що стосується такого умовно-витратного рахунку 98 «Податок на при-буток», то цей рахунок випадає з цього ряду, оскільки не відповідає жодній із наведених ознак.

Витрати підприємства класифікуються:

1. за економічними елементами;

2. за статтями калькуляцій.

Вітчизняні вчені підходять до поняття „витрати” на виробництво продукції та надання послуг з таких точок зору. Так Сопко В.В. вважає, що поняття “витрати” формують використані у процесі діяльності різні речовини та сили природи на виготовлення нового продукту праці. Грошовий вираз суми витрат на виробництво конкретного продукту визначає поняття собівартість. Зміст термінів витрати та собівартість поєднується в понятті витрати діяльності. На думку Ткаченко Н.М. витрати - це спожиті в процесі виробництва засоби виробництва втілюючи в себе минулу працю (сировину, матеріали, паливо тощо), та витрати пов'язані з покращенням основних засобів в межах сум, що не перевершують встановленого розміру. [15, с.235]

З точки зору Бутинця Ф.Ф., витрати виробництва, це вираження в грошовій формі поточних витрат трудових, матеріальних, фінансових та інших видів ресурсів на виробництво продукції. Ці поточні витрати обліковуються та плануються як собівартість продукції [2, с.138].

Схоже трактування висловлює Завгородній В.П., а саме: "В процесі виробництва продукції (надання послуг) витрачається праця, використовуються засоби виробництва та предмети праці. Усі витрати підприємства на виробництво та реалізацію послуг , що виражені в грошовій формі, складають собівартість послуг". [7, с.68]

Витрати виробництва є одним з основних об'єктів управлінського обліку. Згідно п. 3 П(С)БО-16 витрати, це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками). [11, с.65]

1.2 Загальна характеристика підприємства

Дочірнє підприємство "Стимекс-профіль".

Один з основних принципів діяльності підприємства є випуск високоя-кісної продукції, що відповідає всім Європейським вимогам і високому рівню обслуговування клієнтів.

Якість виготовляємої продукції безпосередньо залежить від персоналу, сировини і устаткування. На нім і відбувається об'єднання матеріалів і непо-вторної індивідуальності рішень для досягнення поставлених завдань.

Дочірнє підприємство "Стимекс-профіль" виготовляє: Металопласти-кові вікна з профілю "Koemmerling" (Німеччина) Вікна, двері, а також мета-лопластикові конструкції будь-якого ступеня складності. Динаміка техніко-економічних показників представлена в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1.

Техніко-економічні показники

Обсяг виробництва у діючих цінах:
2004 р.	тис. грн.	122 426,7*
2005 р.	тис. грн.	157 644,2*
І півріччя 2006 р.	тис. грн.	42 307,2**
червень 2006 р.	тис. грн.	7 403,7**
прогноз 2006 р.	тис. грн.	85 000,0**
Обсяг виробництва у порівнянних цінах:
2004 р.	тис. грн.	63 469,2
2005 р.	тис. грн.	61 784,7
І півріччя 2006 р.	тис. грн.	41 720,6
червень 2006 р.	тис. грн.	7 494,2
прогноз 2006 р.	тис. грн.	82 000,0
Темпи росту:
2005 р./ 2004 р.	%	97,3
І півріччя 2006 р. до І півріччя 2005 р.	%	133,3
Прибуток:
2004 р.	тис. грн.	3 670,0
2005 р.	тис. грн.	1 704,0
І півріччя 2006 р.	тис. грн.	929,0
прогноз 2006 р.	тис. грн.	9 192,0
Дебіторська заборгованість:
на 01.01.2006 р.	тис. грн.	103 570,0
на 01.07.2006 р.	тис. грн.	91 942,0
Кредиторська заборгованість:
на 01.01.2006 р.	тис. грн.	19 948,0
на 01.07.2006 р.	тис. грн.	19 176,0
В тому числі перед бюджетом
на 01.01.2006 р.	тис. грн.	1 068,0
на 01.07.2006 р.	тис. грн.	751,0
перед Пенсійним фондом
на 01.01.2006 р.	тис. грн.	659,0
на 01.07.2006 р.	тис. грн.	638,0
Заборгованість по заробітній платі (форма 1-ПВ):
на 01.01.2005 р.	тис. грн.	-
на 01.01.2006 р.	тис. грн.	-
на 01.07.2006 р.	тис. грн.	-
Середньомісячна зарплата на одного працюючого
на 01.01.2005 р.	грн.	891,7
на 01.01.2006 р.	грн.	1 073,7
на 01.07.2006 р.	грн.	1 314,9
Середньоспискова чисельність штатних працівників
за 2005 р.	осіб	1879
червень 2006 р.	осіб	1872
прогноз 2006 рік	осіб	1869

* обсяг виробництва з урахуванням матеріалів і покупних комплектуючих;

** обсяг виробництва без урахування матеріалів і покупних комплектуючих.

1.3 Групування витрат за статтями калькуляції

Калькуляція (від лат. Calculation - обчислення) - це обчислення собіва-ртості одиниці продукції, виконаних робіт та послуг, а також заготівельної собівартості матеріальних цінностей та засобів виробництва за елементами витрат. Калькуляції складають на продукцію основного і допоміжного виро-бництв щомісячно, за квартал і рік за цільовим призначенням. Розрізняють такі види калькуляції: планові (складають на основі прогресивних норм ви-трачання засобів виробництва та робочого часу й використовують як вихідні дані при встановленні цін), кошторисні (стосуються нових видів продукції, робіт та послуг для розрахунку відпускних цін) і нормативні (складають на основі існуючих норм використання засобів виробництва та робочого часу). Ці види калькуляції є попередніми, 'їх розробляють до початку виробництва продукції та використовують при складанні кошторису. Калькуляції, що за даними бухгалтерського обліку відображають фактичні витрати, називаються звітними. Вони потрібні для контролю за виконанням планових завдань із собівартості продукції та для виявлення резервів подальшого зменшення ви-трат.

Калькуляції складають на кожному підприємстві за вста-новленим пе-реліком статей витрат. Розрізняють калькуляції собівартості цехову, вироб-ничу, повну, галузеву тощо.

Витрати, пов'язані з виробництвом і збутом (реалізацією) продукції (робіт, послуг), під час планування, обліку і калькулювання собівартості про-дукції (робіт, послуг) групуються за відповідними статтями. Нижче наведена схема групування витрат за статтями калькуляції (рис. 1.1.).

Рис. 1.1 Групування витрат за статтями калькуляції.

Угрупування витрат за статтями калькуляції дозволяє виділити ви-трати, безпосередньо пов'язані з технічним процесом, і витрати, що стосу-ються обслуговування виробництва і управління.

Аналіз витрат за калькуляційними статтями дозволяє дати оцінку роз-міру економії чи перевитрат у зв'язку з відхиленням фактичної собівартості від планової, показати «внесок» кожної калькуляційної статті в загальне від-хилення, зробити висновок про характер матеріало-, оплато-, фондоміст-кості виробництва і в результаті здійснити заходи щодо виявлення і реаліза-ції резервів зниження собівартості продукції [12; 63].

Нашкерська В.Г. [14; 416] вважає, що формування витрат початкове здійснюється в системі управлінського обліку. Витрати збираються за окремими об'єктами: видами продукції, робіт, послуг, технологічни-ми процесами та їх частинами тощо. Витрати в системі управлінського обліку збираються за калькуляційними статтями по мірі зменшення активів та зро-стання зобов'язань. Підприємство самостійно або за погодженням з материн-ською (вищестоящою) організацією формує статті витрат, виходячи з особ-ливостей діяльності. Це можуть бути такі статті:

Сировина і матеріали (за видами).

Купівельні комплектуючі вироби, напівфабрикати.

Робота і послуги виробничого характеру.

Паливо і електроенергії на виробничі цілі.

Зворотні відходи.

Основна заробітна плата.

Додаткова заробітна плата.

Відрахування на соціальні заходи.

Амортизація інструментів І пристроїв спеціального призначення.

Амортизація основних засобів.

Амортизація нематеріальних активів.

Супутня продукція (вираховується).

Метод формування витрат залежить від особливостей технології вироб-ництва та вимог менеджменту до інформації про формування витрат та сту-пенів їх контролю в процесі виробництва.

Типова номенклатура калькуляційних статей витрат:

1. Сировина і матеріали;

2. Поворотні відходи (зі знаком “мінус”, бо вони віднімаються від ва-ртості використаних сировини і матеріалів);

3. Куповані комплектуючі вироби і напівфабрикати;

4. Послуги сторонніх організацій, спожиті безпосередньо у виробниц-тві продукції;

5. Паливо та енергія, спожиті в технологічних цілях (цю статтю можна об'єднати з попередньою);

6. Заробітна плата працівників, зайнятих у виробництві (основна і до-даткова);

7. Відрахування на соціальні цілі;

8. Амортизація основних засобів, що експлуатуються безпосередньо в процесі виробництва;

9. Витрати на підготовку й освоєння виробництва (в частині їх спи-сання зі статті витрат майбутніх періодів);

10. Витрати на утримання й експлуатацію обладнання;

11. Загальновиробничі витрати;

12. Адміністративні витрати;

13. Втрати від браку;

14. Інші виробничі витрати;

15. Поза виробничі витрати (витрати на збут).

16. З перерахованих калькуляційних статей суто елементами є такі:

17. Матеріальні затрати;

18. Сировина і матеріали;

19. Поворотні відходи;

20. Куповані комплектуючі вироби та напівфабрикати;

21. Заробітна плата працівників, зайнятих у виробництві;

22. Відрахування на соціальне страхування працівників, зайнятих у ви-робництві;

23. Амортизація основних засобів, що експлуатуються безпосередньо у процесі виробництва;

24. Послуги сторонніх організацій, спожиті безпосередньо у виробниц-тві продукції;

25. Паливо й енергія, спожиті в технологічних цілях;

26. Витрати на підготовку й освоєння виробництва;

27. Загальновиробничі витрати;

28. Витрати на утримання й експлуатацію обладнання;

29. Адміністративні витрати;

30. Втрати від браку;

31. Інші виробничі витрати;

32. Поза виробничі витрати (витрати на збут).

До кожної з цих статей можуть входити будь-які з перерахованих вище економічних елементів.

Загальновиробничі витрати, включаючи витрати на утримання й екс-плуатацію обладнання, обліковуються за кожним цехом (дільницею) окремо, а та їх частина, що розподіляється, наприкінці звітного періоду списується в аналітичному розрізі відповідних видів продукції.

Адміністративні витрати обліковуються по підприємству загалом.

На підприємствах з безцеховою структурою управління певна частина витрат на обслуговування виробництва й управління (заробітна плата майст-рів, витрати на утримання і ремонт приміщення) обліковуються у складі ад-міністративних витрат.

Вартість робіт і послуг допоміжних цехів включається до витрат цехів-споживачів. При цьому витрати на такі роботи і послуги обчислюються або за плановою, або за фактичною собівартістю. Наприкінці звітного періоду рі-зниця між плановою і фактичною собівартістю зазначених робіт і послуг включається до відповідних статей витрат. Собівартість робіт і послуг, що виконуються одними цехами для інших цехів одного підприємства, визнача-ється виходячи з фактичної суми основних витрат, витрат на утримання й експлуатацію обладнання та цехових витрат.

Витрати на підготовку й освоєння виробництва, пов'язані з обробкою нових видів виробів, їх підготовкою до промислового виробництва, і з розро-бкою нових технологічних процесів. Вони спочатку обліковуються в складі витрат майбутніх періодів, а потім поступово списуються на собівартість продукції виходячи з планового терміну їх повного відшкодування й плано-ваного обсягу випуску продукції в цей період.

Статтю втрат від браку включають в калькуляцію тільки на виробницт-вах, де повністю запобігти таким втратам неможливо через приховані вади сировини і матеріалів, що спричиняють брак під час обробки, та з інших неу-сувних причин [1; стор. 225].

До позавиробничих витрат належать ті витрати, які не пов'язані безпо-середньо з процесом виробництва: витрати на пакувальні матеріали (тару), доставку продукції на станцію призначення, навантаження та інші витрати на збут, включаючи витрати на рекламу. Ці витрати часто залежать від зміни обсягів продажу, тобто за суттю є змінними. Крім того, важливо відзначити, що зміни розміру витрат на збут залежать не тільки від обсягів продажу, а й від ваги та габаритів виробів. Останнє стосується, зокрема, витрат на упаку-вання і відвантаження.

До наведеної типової номенклатури статей калькуля-ції міністерства за погодженням з Мінекономіки, Мінфіном і Мінстатом України можуть вно-сити зміни з урахуванням особливостей техніки та організації виробництва відповідної галузі і частки окремих видів витрат у собівартості продукції, а також об'єднувати декілька типових статей калькуляції в одну або виділяти з однієї типової статті декілька статей калькуляції. Наприклад, для хімічної, металургійної галузей перелік статей калькуляції доповнюється статтею "Су-путнє добування"; для нафтохімічної, деревообробної галузей з наведеного вище переліку не використовується стаття "Супутня продукція" [15; 125].

Згідно з Інструкцією № 291 від 30.11.99 р. "Адміністративні витрати" (рах. № 92) не включаються до виробничої собівартості, а "Витрати на збут" (рах. № 93) -- до повної собівартості продукції (робіт, послуг). Зібрані ви-трати на дебеті цих рахунків списуються на зменшення фінансових результа-тів.

Рис. 1.2 Схема списання витрат на фінансові результати

"Загальновиробничі витрати" (рах. № 91) п. 10 і 11 на схемі 5.4 спису-ються на рах. № 23 "Виробництво" та № 90 "Собівартість реалізації" шляхом розподілу.

Розглянемо складові типової номенклатури статей калькуляції.

До статті калькуляції "Сировина і матеріали" (субрах. № 201 замість № 05) включається вартість:

-- сировини і матеріалів, що входять до складу виготовлюваної проду-кції, створюючи її основу, або є необхідним компонентом для виготовлення продукції (робіт, послуг);

- купованих матеріалів, що використовуються у процесі виробництва продукції (робіт, послуг) для забезпечення нормального технологічного про-цесу і пакування продукції.

До цієї ж статті належать витрати, пов'язані з використанням природної сировини, у частині відрахувань для покриття витрат на геологорозвідку і ге-ологопошуки корисних копалин, на рекультивацію земель, плата за деревину, продану на пні, і за воду, що вибирається з водогосподарських систем у ме-жах затверджених лімітів, а також платежі за використання інших природних ресурсів.

Витрати по статті "Сировина і матеріали" включаються безпосередньо до собівартості окремих видів продукції та замовлень.

Витрати на куповані матеріали, що використовуються в процесі вироб-ництва продукції (робіт, послуг) для забезпе-чення нормального технологіч-ного процесу і пакування продукції, віднесення яких безпосередньо до собі-вартості окремих видів продукції ускладнено, включаються до собівартості продукції у такому порядку:

а) встановлюються норми витрат цих матеріалів на кожний вид проду-кції;

б) відповідно до встановлених норм витрат і цін матеріалів визнача-ються кошторисні ставки на одиницю продукції, які періодично перегляда-ються відповідно до зміни норм витрат матеріалів або цін;

в) фактичні витрати на зазначені матеріали включаються до собіварто-сті окремих видів продукції, товарної продукції та незавершеного виробниц-тва пропорційно до кошторисних ставок.

Допускається не встановлювати кошторисні ставки купова-них матеріа-лів на одиницю продукції, а відносити їх фактичні витрати на собівартість пропорційно до витрат за нормою.

В окремих галузях промисловості стаття калькуляції "Сировина і мате-ріали" може бути деталізована з урахуванням характеру, структури й органі-зації виробництва.

Так, у машинобудівельній, суднобудівельній, харчовій, окремих галу-зях хімічної та нафтохімічної промисловості можливе виділення в окрему комплексну статтю калькуляції напівфабрикатів власного виробництва. При цьому під напівфабрикатами власного виробництва розуміються продукти, одержані в окремих цехах, переділах, які ще не пройшли всі встановлені тех-нологічним процесом операції та підлягають доробці у наступних цехах, пе-реділах цього ж підприємства або комплектуванню у вироби.

Не належать до напівфабрикатів матеріали, виготовлені підприємством для власних потреб (металеві вироби, електроди, інструменти загального призначення тощо), які оприбутковуються на відповідному балансовому ра-хунку товарно-матеріальних цінностей і в подальшому обліку не відрізня-ються від куплених.

До статті калькуляції "Куплені комплектуючі вироби, напівфабрикати, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств і організа-цій" (субрах. № 202) включається вартість:

-- купованих комплектуючих виробів і напівфабрикатів, що потребу-ють монтажу або додаткової обробки на даному підприємстві;

- робіт і послуг виробничого характеру, які виконуються сторонніми підприємствами або структурними підрозділами підприємства, що не нале-жать до основного виду діяльності.

До робіт і послуг виробничого характеру належать: здійснення окремих операцій з виготовлення продукції, обробка сировини і споживчих матеріа-лів, часткова обробка напівфабрикатів і виробів тощо за умови, шо ці пос-луги відносяться безпосередньо на собівартість конкретних видів продукції.

Вартість купованих комплектуючих виробів, напівфабрикатів, робіт і послуг виробничого характеру включається безпосередньо до вартості окре-мих видів і замовлень.

Не відображається в даній статті калькуляції (а також у собівартості продукції) вартість комплектуючого обладнання, яке оплачується за рахунок замовника вище ціни за виріб, не потребує обробки й монтажу на підприємс-тві і не включається до його валової продукції.

До такого обладнання належать електрообладнання (готові машини або окремі технологічні вузли, що надходять від заводів-суміжників на завод, який є головним постачальником всього комплексу обладнання) установок для хімічних і нафтохімічних заводів, бурового обладнання тощо, що не пот-ребує обробки й монтажу головним заводом ані у себе, ані у замовника, а та-кож комплектуюче обладнання, що надійшло до замовника транзитом, про-минувши завод голов-ного постачальника, безпосередньо з заводів-суміжни-ків, роз-рахунок за яке здійснює завод-головний постачальник.

У суднобудівельній промисловості в окрему статтю калькуляції виок-ремлюються контрагентські поставки і роботи. У цій статті відображається вартість механізмів і виробів, повністю закінчених підприємством-контраге-нтом і готових до монтажу на суднах, а також контрагентські роботи з мон-тажу суднового обладнання, електрообладнання суден тощо під час будівни-цтва (ремонту) суден.

Розрахунок витрат здійснюється для кожного судна (замовлення) від-повідно до переліку контрагентських поставок і робіт, передбачених у завод-ській нормативно-технічній документації. Витрати по статті калькуляції "Ко-нтрагентські поставки і роботи" безпосередньо включаються до собівартості окремих виробів і замовлень.

До статті калькуляції "Паливо та енергія на технологічні потреби" (су-брах. № 203 замість рах. № 06) відносяться витрати на всі види палива (як одержані від сторонніх підприємств і організацій, так і виготовлені самим пі-дприєм-ством), безпосередньо використовувані у процесі виробництва проду-кції.

Витрати на сировину, матеріали, куповані комплектуючі вироби, напі-вфабрикати, паливо, енергію та інші матеріальні ресурси формуються вихо-дячи з цін придбання, включаючи витрати на транспортування, зберігання і доставку, які здійснюються сторонніми організаціями, матеріальних витрат, пов'язаних з транспортною доставкою ( у тому числі вантажно-розвантажу-вальні роботи) матеріальних ресурсів транспортом і персоналом підприємс-тва, втрат від нестачі матеріальних цінностей у дорозі в межах норм природ-ного убутку.

Транспортно-заготівельні витрати на сировину, матеріали, куповані комплектуючі вироби, напівфабрикати і паливо в окрему статтю калькуляції не виокремлюються, а включаються до вартості (статті) вказаних матеріаль-них ресурсів. Облік цих витрат ведеться за групами і підгрупами матеріаль-них ресурсів, що використовуються у виробництві, та їх відносної величини щодо придбаних матеріалів (тверде паливо, рідке паливо, шихтові матеріали, скло, метали за групами тощо).

В окремих галузях промисловості (машинобудівній, деревообробній, нафтохімічній, харчовій тощо) можливе виділення транспортно-заготівель-них витрат в окрему статтю витрат.

У статті калькуляції "Зворотні відходи" відображається вартість повер-нутих відходів, що відраховуються із загальної суми матеріальних витрат, ві-днесеної на собівартість продукції.

До статті калькуляції "Основна заробітна плата" (субрах. № 661 замість субрах. № 70-1) відносяться витрати нарахованої основної заробітної плати відповідно до прийнятих підприємством систем оплати праці у вигляді тари-фних ставок (окладів) і відрядних розцінок для працівників, зайнятих вироб-ництвом продукції.

До статті калькуляції "Додаткова заробітна плата" (субрах. № 661 за-мість субрах. № 70-1) відносяться витрати нарахованої виробничому персо-налові підприємства додаткової заробітної плати за працю понад визначені норми, за трудові успіхи й винахідництво і за особливі умови праці. Вона мі-стить доплати, надбавки, гарантійні й компенсаційні виплати, передбачені законодавством, премії, пов'язані з виконанням вироб-ничих завдань і функ-цій.

До статті калькуляції "Відрахування на соціальні заходи" (рах. № 65 замість рах. № 69) відносяться:

1) відрахування на обов'язкове державне соціальне страхування, у тому числі на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття;

2) відрахування на обов'язкове державне пенсійне страхування (до Пе-нсійного фонду), а також відрахування на додаткове пенсійне страхування (здійснюється згідно з поряд-ком, визначеним законодавством).

До статті калькуляції "Витрати, пов'язані з підготовкою й освоєнням виробництва продукції" (рах. № 20, 65, 66 та ін. замість рах. № 05, 70, 69 та ін.) відносяться витрати:

- на підготовчі роботи у добувних галузях;

- збільшені витрати на виробництво нових видів продукції в період їх освоєння, включаючи перші видання книг, а також витрати, пов'язані з підго-товкою і освоєнням випуску продукції, не призначеної для серійного або ма-сового виробництва;

- на освоєння нового виробництва, цехів і агрегатів (пускові витрати);

- на винахідництво і раціоналізацію.

До статті калькуляції "Витрати, пов'язані з підготовкою й освоєнням виробництва продукції" у добувних галузях включаються: дорозвідка родо-вищ, очищення території зони відкритих гірничих робіт, майданчиків для зберігання родючих шарів грунтів, що використовуються для наступної ре-культивації земель, тощо.

Витрати, пов'язані з освоєнням нових видів продукції, належать до ви-трат майбутніх періодів (рахунок № 39) і включаються до собівартості виро-бів частинами протягом встановленого (не більше дворічного) терміну з мо-менту початку їх серійного або масового випуску, виходячи з кошторису цих витрат і кількості продукції, що випускається за цей період [17; 377-389].

До статті "Загальновиробничі витрати" (рах. № 91 замість рах. № 24, 25) включаються витрати згідно із Положенням (стандартом) 16:

- витрати на управління виробництвом (оплата праць апарату управ-ління цехами, дільницями тощо; відрахування на соціальні заходи і медичне страхування апарату управління цехами, дільницями тощо; виплати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо):

- амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, діль-ничого, лінійного) призначення;

- амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення;

- витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, опера-ційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновироб-ничого призначення;

- витрати на вдосконалення технології й організації виробництва (оплата праці та відрахування на соціальні заходи робітників, зайнятих удо-сконаленням технології та організації виробництва, поліпшенням якості про-дукції підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних ха-рактеристик у виробничому процесі; витрати матеріалів, купованих комплек-туючих виробів і напівфабрикатів, оплата послуг сторонніх організацій тощо);

- витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водо-відведення та інше утримання виробничих приміщень;

- витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці зага-льновиробничого персоналу, відрахування на соціальні заходи, медичне страхування робітників і апарату управління виробництвом, витрати на здій-снення технологіч-ного контролю за виробничими процесами та якістю про-дукції, робіт, послуг);

- витрати на охорону праці, техніку безпеки й охорону навколишнього природного середовища;

- інші витрати (втрати від браку, оплата простоїв тощо). Загальновиро-бничі витрати поділяються на постійні та змінні.

До змінних загальновиробничих витрат відносяться витрати на обслу-говування й управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються прямо (або майже прямо) пропор-ційно до змін обсягу діяльності. Змінні зага-льновиробничі витрати розподіляються на кожний об'єкт витрат із викорис-танням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо), виходячи з фактичної потужності звітного періоду.

До постійних загальновиробничих витрат відносяться витрати на об-слуговування й управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності. Постійні виробничі накладні витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат із використанням бази розпо-ділу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) при нормальній потужності. Нерозподілені постійні загальновиробничі ви-трати включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, пос-луг) у періоді їх виникнення. Загальна сума розподілених і нерозподілених постійних загальновиробничих витрат не може перевищувати їх фактичний розмір."

Перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат уста-новлюється підприємством.

Наприкінці кожного місяця (або кварталу) рахунок № 91 закривається, а сума розподілених загальновиробничих витрат списується на дебет рахунка № 23 "Виробництво" і № 90 "Собівартість реалізації".

На рахунку № 92 "Адміністративні витрати" (замість рах. № 26) відо-бражаються адміністративні витрати, спрямовано на обслуговування та управління підприємством. До них відносяться:

- загальні та корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо);

- витрати на службові відрядження та утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу;

- витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоро-тних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопоста-чання, водовідведення, охорона);

- винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);

- витрати на зв'язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо);

- амортизація нематеріальних активів загальногосподарського викорис-тання;

- витрати на врегулювання спорів у судових органах;

- податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові пла-тежі (крім собівартості продукції, робіт, послуг);

- плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків;

- інші витрати загальногосподарського призначення. До статті кальку-ляції "Втрати внаслідок технічно неминучого браку" (рах. № 24 замість рах. № 28) відносяться:

- вартість остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, напівфабрикатів);

^- вартість матеріалів, напівфабрикатів (деталей), зіпсованих під час на-ладки обладнання, у випадках зупинки чи простою обладнання або з причини вимкнення енергії;

- вартість скляних, керамічних і пластмасових виробів, розбитих під час транспортування на виробництві;

- витрати на усунення технічного неминучого браку.

Не вважаються браком продукти, вироби, напівфабри-кати, виготовлені за особливими підвищеними технічними вимогами, у тому випадку, коли вони не відповідають цим вимогам, але відповідають стандартам або техніч-ним умовам на аналогічні продукти або вироби широкого вжитку.

Не належать до браку втрати від сортності, тобто від переведення про-дукції у нижчий сорт за якістю.

До технічного неминучого браку у виробництві належать напівфабри-кати, - деталі, вузли, вироби, які за технологічними причинами не відповіда-ють вимогам нормативно-технічної документації і не можуть бути викорис-тані за своїм прямим призначенням або можуть бути використані тільки пі-сля усунення недоліків.

До статті калькуляції "Супутня продукція" включається вартість супу-тньої продукції, одержаної водночас з основним (цільовим) продуктом, тобто в єдиному технологічному процесі. Ця продукція за якістю відповідає вста-новленим стандартам або технічним умовам, приймається відділом техніч-ного контролю і призначена для подальшої переробки або відпуску сторон-нім підприємствам.

Перелік супутньої продукції наведено у додатку № 9 до Положення № 473.

На рахунку № 94 "Інші витрати операційної діяльності" згідно з Поло-женням (стандартом) 16 відображаються:

- витрати на дослідження та розробки відповідно до Положення (стан-дарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні витрати";

- собівартість реалізованої іноземної валюти, яка для потреб бухгалтер-ського обліку іноземної валюти визначається шляхом перерахунку іноземної валюти в грошову одиницю України за курсом Національного банку України на дату продажу іноземної валюти, плюс витрати, пов'язані з продажем іно-земної валюти;

- собівартість реалізованих виробничих запасів, яка для потреб бухгал-терського обліку складається з їхньої вартості і витрат, пов'язаних з їх реалі-зацією;

- сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до ре-зерву сумнівних боргів;

- втрати від операційної курсової різниці (тобто від змін курсу валюти за операціями, активами і зобов'язаннями, що пов'язані з операційною діяль-ністю підприємства);

- втрати від знецінення запасів;

- нестачі і витрати від псування цінностей;

- визнані штрафи, пеня, неустойки;

- витрати на виплату матеріальної допомоги, на утримання об'єктів со-ціально-культурного призначення;

- інші витрати операційної діяльності.

Наприкінці місяця або кварталу ці витрати списуються з рахунка № 94 в дебет рахунка № 79 "Фінансові результати".

До "Витрат на збут" (дебет рах. № 93 замість рах. № 43) відносяться витрати підприємства, пов'язані з реалізацією продукції (товарів), а саме:

- витрати на утримання підрозділів, що займаються збутом продукції (товарів), рекламу, Доставку продукції споживачам та інші витрати підпри-ємства, пов'язані із реалізацією продукції (товарів);

- витрати на пакувальні матеріали та ремонт тари;

- витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг);

- оплата праці та комісійні продавцям, торговим агентам, працівникам відділу збуту та складів, водіям тощо;

- витрати на відрядження працівникам по збуту;

- оренда, податки, страхування, амортизація, ремонт та утримання ос-новних засобів відділу збуту, складів, транспортних засобів, демонстрацій-них залів тощо;

- гарантійне обслуговування покупців;

- оплата послуг збутових, посередницьких, зовнішньоторгових органі-зацій тощо, пов'язаних з транспортуванням продукції (товарів), відповідно до умов договору (базису) поставки.

Наприкінці місяця "Витрати на збут" (рах. № 93) списуються в дебет рахунка № 79 "Фінансові результати".



2. Відображення операцій з обліку витарт виробництва у бухгалтерському обліку

2.1 Відображення даних про витрати в облікових регістрах та розкриття інформації у фінансовій звітності дп "стимекс-профіль"

Для узагальнення інформації за окремими статтями загальновиробничих, адміністративних і збутових витрат, а також інших витрат операційної діяльності ДП "Стимекс-профіль" (витрат на дослідження і розробки, собівартість реалізованої іноземної валюти та виробничих запасів, списання сумнівних і безнадійних боргів, втрат від операційної курсової різниці, від знецінення виробничих запасів, нестач та втрат від псування цінностей, визнаних пені, штрафів, неустойок та інших витрат), призначено Журнал 5. Крім цього, він містить дані про надзвичайні витрати (збитки від стихійного лиха, збитки від техногенних катастроф і аварій та інші подібні збитки).

У Журналі 5 ДП "Стимекс-профіль" відображаються дані за дебетом рахунку 23 "Виробництво" та всіх рахунків дев'ятого класу (90, 91, 92, 93, 94 та 99) у кореспонденції з кредитом рахунків, які формують собівартість продукції (прямі та 3агальновиробничі витрати), а також тих, які переносяться з інших Журналів.

У випадках, коли підприємство веде облік витрат за елементами, необхідно використовувати для узагальнення витрат Журнал 5А. Цей журнал взнається від Журналу 5 тим, що в ньому в розділі III Б відображаються и Фати за елементами (див. рис. 2.1).

Рис 2.1 Порівняльна структура Журналів 5 і 5А

При цьому на ДП "Стимекс-профіль" дебетуються рахунки 80 "Матеріальні затрати", 81 "Витрати на оплату праці", 82 "Відрахування на соціальні заходи", 83 "Амортизація", 84 "Інші операційні витрати", а кредитуються рахунки матеріальних витрат (20, 22), витрат майбутніх періодів (39), витрат на оплату праці (66), відрахувань на соціальне страхування (65) та переносяться дані з інших Журналів.

Після відображення витрат за елементами в розділі III Б, дані переносяться в розділ III А - витрати діяльності.

Для складання Журналів 5 і 5А використовуються дані первинних документів, накопичувальних відомостей, аркушів-розшифровок, інших журналів тощо.

На підставі первинних документів дані про витрати діяльності ДП "Стимекс-профіль" відображаються в облікових регістрах, інформація яких потім використовується для заповнення Головної книги та фінансової звітності (рис. 2.2).

Рис 2.2 Порядок відображення витрат діяльності при журнальній формі обліку

Дані Журналів 5 (5А) використовуються для складання Звіту про фінансові результати (дивись рис. 2.3)

Рис 2.3 Використання даних Журналу 5 (5А) для заповнення Звіту про фінансові результати (ф. №2)

2.2. Аналітичний та синтетичний облік витрат на ДП "Стимекс-профіль"

Для обліку виробничих витрат і визначення собівартості виготовленої продукції ДП "Стимекс-профіль" призначений активний, калькуляційний рахунок 23 "Виробництво". За дебетом рахунку 23 "Виробництво" відображаються прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати, а також виробничі накладні витрати та втрати від браку продукції (робіт, послуг), з кредиту списуються суми фактичної ви-робничої собівартості завершеної виробництвом продукції (у дебет рахунків 26, 27), виконаних робіт та послуг (у дебет рахунку 90).

Схему синтетичного обліку витрат ДП "Стимекс-профіль" на виробництво наведено на рис. 2.4

Рис. 2.4. Загальна схема синтетичного обліку витрат на виробництво

Аналітичний облік за рахунком 23 "Виробництво" ведеться за видами виробництв, статтями витрат і видами або групами продукції, що виробля-ється. На великих виробництвах аналітичний облік витрат може вестись за підрозділами підприємства, центрами витрат і центрами відповідальності за витратами.

Аналітичний облік витрат допоміжних виробництв ДП "Стимекс-профіль" ведеться у розрізі наступних видів виробництв:

­ інструментальні (виготовлення інструментів, пристроїв, штампів, мо-делей, запасних частин, виробництво будівельних конструкцій і деталей);

­ ремонтні (ремонт механічного та електричного обладнання, транспортних засобів, будівель і споруд);

­ енергосилові (забезпечення різними видами електро- і теплоенергії, стислим повітрям, киснем, водою);

­ транспортні (залізничний, водний та автомобільний транспорт тощо).

Виходячи з потреб основного виробництва, встановлених норм і техні-чних нормативів споживання послуг, всім підрозділам допоміжних вироб-ництв керівництвом підприємства встановлюються завдання (нормативи, за-мовлення) з виробництва виробів, робіт і послуг, із собівартості та, відпові-дно, планово-розрахункової вартості одиниці виробів або послуг та інші по-казники. Ці показники необхідні для внутрішньовиробничого госпрозраху-нку, а на великих підприємствах - для розрахунків між підрозділами основ-ного та допоміжного виробництв за надані послуги й оприбуткування виго-товлених інструментів і матеріалів. Для ефективного контролю за обсягом послуг допоміжних виробництв в цехах основного виробництва встановлю-ються лічильники, вимірювальні пристрої, деталізуються нормативи та но-рми для забезпечення контролю за споживанням послуг допоміжних вироб-ництв. Витрати допоміжних виробництв розподіляються пропорційно до кі-лькості послуг, що споживаються.

Аналітичний облік витрат обслуговуючих виробництв ведеться в роз-різі виробництв і господарств.

Основні господарські операції [Додаток А] з обліку витрат виробництва та кореспондуючі рахунки за ними наведені у таблиці 2.1

Таблиця 2.1

Відображення в обліку ними наведені витрат

№ поп.	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		Дебет	Кредит
І	Нараховано амортизацію основних засобів і нематеріальних активів, що використовуються у виробництві	23 "Виробництво"	13 "Знос(амортизація) необоротних активів"
2	Відпущено зі складу виробничі запаси на потреби виробництва	23 "Виробництво"	20 "Виробничі запаси"
3	Відпущено МШП у виробництво	23 "Виробництво"	22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"
4	Відображено вартість послуг, наданих допоміжним виробництвом цеху основного виробництва (передача продукції з цеху в цех)	23 "Виробництво"	23 "Виробниц-тво"
5	Списано на витрати виробництва втрати від технічно неминучого браку	23 "Виробництво"	24 "Брак у виро-бництві"
6	Передано напівфабрикати на подальшу переробку	23 "Виробництво"	25 "Напівфабрикати"
7	Використано частину готової продукції на потреби виробництва	23 "Виробництво"	26 "Готова продукція"
00	Оплачено готівкою витрати виробництва	23 "Виробництво"	30 "Каса"
9	Оплачено з поточного або валютного рахунку, з інших рахунків у банку витрати виробництва	23 "Виробництво"

Подобные документы

• Особливості обліку витрат за статтями калькуляції у нафтодобувній промисловості

  Централізація обліку в виробничих об’єднаннях. Особливості процесу нафтодобування і характеристика об’єктів обліку витрат і калькулювання. Порядок обліку витрат за статтями калькуляції. Зведений облік витрат і калькулювання собівартості продукції.
  
  курсовая работа [54,4 K], добавлен 18.12.2010
  

• Особливості обліку витрат основного виробництва

  Економічна сутність і зміст витрат на виробництво продукції. Зведений облік витрат на виробництво і складання звітної калькуляції собівартості продукції. Міжнародний досвід обліку витрат на виробництво продукції. Групування витрат по статтям калькуляції.
  
  курсовая работа [66,8 K], добавлен 29.11.2010
  

• Облік витрат підприємства

  Значення витрат, їх класифікація. Облік операційних та інших витрат. Облікова політика підприємства "Захід-комп". Визначення витрат як одна з найважливіших ділянок бухгалтерської роботи. Порядок ведення обліку витрат, рекомендації щодо його удосконалення.
  
  курсовая работа [294,7 K], добавлен 05.04.2013
  

• Облік витрат за видами діяльності

  Облік та характеристика первинної документації допоміжних виробництв. Синтетичний та аналітичний облік витрат та виходу продукції за галузями виробництва. Статті обліку витрат у галузях рослинництва. Принципи і методи калькуляції за галузями виробництва.
  
  лекция [90,4 K], добавлен 05.07.2009
  

• Облікові процедури відображення господарських операцій щодо витрат діяльності Лютенського споживчого товариства Гадяцького району Полтавської області

  Економічний зміст та класифікація витрат діяльності підприємства. Нормативно-інформаційне забезпечення обліку витрат. Синтетичний та аналітичний облік діяльності. Проект автоматизації обліку витрат діяльності. Методологія бухгалтерського обліку.
  
  дипломная работа [313,6 K], добавлен 11.07.2013
  

• Управлінський облік

  Поняття прямих та непрямих витрат. Об’єкт обліку виробничих затрат. Складання звітної калькуляції та відомості обліку витрат на виробництво. Розрахунок собівартості продукції на підставі змінних витрат. Складання бюджету закупівлі сировини і виробництва.
  
  контрольная работа [28,5 K], добавлен 15.06.2011
  

• Облік собівартості продукції на підприємстві

  Теоретичні основи формування та обліку собівартості продукції, загальні основи побудови обліку формування витрат виробництва продукції, робіт і послуг. Групування витрат за статтями калькуляції. Організація аналітичного обліку основного виробництва.
  
  курсовая работа [465,6 K], добавлен 04.08.2010
  

• Облік, аналіз і аудит витрат на торговельному підприємстві

  Економічна сутність витрат. Методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності. Організація обліку витрат торговельного. Аналіз нормативних документів з обліку витрат.
  
  дипломная работа [1,1 M], добавлен 24.09.2016
  

• Управлінський облік доходів і витрат на підприємстві

  Організаційно-правова характеристика підприємства. Управлінський облік та класифікація витрат виробництва. Документальне оформлення операцій з реалізації продукції. Оптимізація та контроль витрат і доходів у підсистемі внутрішньогосподарського обліку.
  
  курсовая работа [182,4 K], добавлен 20.07.2011
  

• Організація та методика обліку, аналізу та аудиту загальновиробничих витрат підприємства

  Виникнення витрат на виробництво продукції. Витрати в бухгалтерському розумінні. Формування бухгалтерського обліку. Значення і завдання обліку загальновиробничих витрат. Прийоми і методи дослідження в обліку, аналізі і аудиті загальновиробничих витрат.
  
  дипломная работа [840,9 K], добавлен 24.02.2012
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам