Облік витрат підприємства по статтях калькуляції
Облік витрат підприємства по статтях калькуляції та їх класифікація. Загальна характеристика підприємства ДП "Стимекс-профіль". Групування витрат за статтями калькуляції. Відображення операцій з обліку витрат виробництва у бухгалтерському обліку.
| Рубрика | Бухгалтерский учет и аудит |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 15.03.2009 |
| Размер файла | 4,5 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
31 "Рахунки в банках"
10
Оплачено з підзвітних сум ви-трати виробництва
23 "Виробництво"
372 "Розрахунки з підзвітними особами"
11
Списано на собівартість продукції, робіт і послуг суми незадоволених претензій
23 "Виробництво"
374 "Розрахунки за претензіями"
12
Віднесено на витрати виробництва відповідну частину витрат майбутніх періодів
23 "Виробництво"
39 "Витрати майбутніх
періодів"
13
Проведено дооцінку незавершеного виробництва
23 "Виробництво"
423 "Дооцінка активів"
14
Проведені відрахування до резерву на оплату відпусток робітникам виробництва
23 "Виробництво"
471 «Забезпечення
Виплат відпусток»
15
Акцептовано рахунок постачальника за послуги, надані для пот-реб виробництва (вода, пар, енергія, зв'язок)
23 "Виробництво"
63 "Розрахунки з
постачальниками та підрядниками"
16
Нараховано заробітну плату виробничим робітникам і проведені відрахування на соціальне страхування від заробітної плати згідно з чинним законодавством
23 "Виробництво"
66 "Розрахунки з оплати праці", 65 "Розрахунки за
страхуванням"
17
Відображено послуги, призначені для потреб виробництва, надані дочірніми підприємствами та внутрішніми підрозділами
23 "Виробництво"
682 "Внутрішні розрахунки",
683 "Внутрішньо-господарські розрахунки"
18
Відображено заборгованість перед іншими підприємствам за надані ними послуги для потреб виробництва (в т.ч. з оренди тра-нспорту)
23 "Виробництво"
685 "Розрахунки з іншими кредиторами"
19
Оприбутковано лишки незавер-шеного виробництва, виявлені при інвентаризації в цехах допоміжних виробництв
23 "Виробництво"
71 "Інший
операційний
дохід"
20
Включено до собівартості продукції, робіт і послуг відповідну ча-стку загальновиробничих витрат
23 "Виробництво"
91 "Загальновиробничі витрати"
21
Відображено зарахування на баланс інших необоротних матеріальних активів, виготовлених у допоміжних (підсобних) виробництвах
11 "Інші необоротні матеріальні активи"
23 "Виробництво"
22
Відображено вартість послуг допоміжних виробництв, наданих для капітального будівництва
15 "Капітальні інвестиції"'
23 "Виробництво"
23
Повернено невикористані у виробництві виробничі запаси; відображено вартість зворотних відходів
20 "Виробничі запаси"
23 «Виробництво»
24
Оприбутковано виготовлені у допоміжних (підсобних) виробництвах предмети, що відповідають критеріям визнання їх мало-цінними та швидкозношуваними
22 "Малоцінні та
швидкозношувані
предмети"
23 "Виробництво"
25
Відображено втрати від невиправного браку
24 "Брак у виробництві"
23 "Виробництво"
26
Оприбутковано напівфабрикати власного виробництва
25 "Напівфабрикати"
23 "Виробництво"
27
Оприбутковано на склад готову продукцію
26 "Готова продукція"
23 "Виробництво"
28
Включено до суми матеріального збитку, що підлягає відшкодуванню винними особами, частину витрат допоміжних цехів
375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків"
23 "Виробництво"
29
Включено до складу витрат майбутніх періодів відповідну частину витрат виробництва (в галузях з сезонним виробництвом, при освоєнні нових виробництв тощо)
39 "Витрати майбутніх
періодів"
23 "Виробництво"
30
Списано витрати виробництв у частині наданих ними послуг (продукції) дочірнім підприємствам і внутрішнім підрозділам
682 "Внутрішні розрахунки",
683 "Внутрішньо-господарські розрахунки"
23 "Виробництво"
31
Списано на результати діяльності собівартість виконаних робіт або наданих послуг підприємствам, які для обліку витрат застосовують лише рахунки класу 8
791 "Результат
операційної
діяльності"
23 "Виробництво"
32
Відображено суму уцінки незавершеного виробництва
84 "Інші операційні витрати"
23 "Виробництво"
33
Відображено (списано) недостачу матеріальних цінностей, які знаходяться в незавершеному виробництві (використовують підприємства, що застосовують рахунки класу 9 або одноча-сно рахунки і класу 8, і класу 9)
84 "Інші
операційні
витрати"
23 "Виробництво"
34
Списано на витрати поточного періоду суму втрат оборотних матеріальних активів, які знаходяться у незавершеному виробництві, внаслідок надзвичайних подій підприємствами, що не використовують рахунки класу 9
85 "Інші витрати"
23 "Виробництво"
35
Відображено вартість послуг, наданих стороннім підприємствам
903 "Собівартість реалізованих робіт і послуг"
23 "Виробництво"
36
Відображено вартість робіт (основного або допоміжного виробництва), пов'язаних з дослідженнями та розробками
941 "Витрати на дослідження і розробки"
23 "Виробництво"
37
Відображено собівартість реалізованої частини незавершеного виробництва
943 "Собівартість реалізованих ви-робничих запасів"
23 "Виробництво"
38
Проведено уцінку незавершеного виробництва
946 "Втрати від
знецінення
запасів"
23 «Виробництво»
39
Відображено виявлену при інвентаризації недостачу това-рно-виробничих запасів у цехах допоміжних виробництв (незавершеного виробництва)
947 "Нестачі і втрати від псування цінностей"
23 "Виробництво"
40
Списано на збиток втрати незавершеного виробництва внаслідок стихійного лиха, пожеж тощо
99 "Надзвичайні витрати"
23 «Виробництво»
Синтетичний облік витрат виробництва ведеться в Журналі 5 (5А).
На ДП "Стимекс-профіль" ведуться такі документи:
- Розподіл витрат сировини і матеріалів по об'єктах обліку витрат [Додаток Б]
- Розподіл витрат на оплату праці по об'єктах обліку витрат [Додаток В]
- Розподіл загальновиробничих витрат [Додаток Г]
- Довідка-розрахунок розподілу загальновиробничих витрат [Додаток Д]
- Довідка-розрахунок розподілу загальновиробничих витрат між об'єктами калькулювання [Додаток Ж]
- Витрати на виробництво за об'єктами обліку витрат та калькуляційним статтям [Додаток З]
- Оцінка залишків незавершеного виробництва [Додаток І]
- Відомість (картка) обліку витрат [Додаток К, Л, М]
- Відомість звідного обліку витрат на виробництво [Додаток Н]
Фактичні витрати ДП "Стимекс-профіль"- 108618 грн. Відпрацьовано 10000 машино-годин. У ДП "Стимекс-профіль" з них 500 машино-годин склали роботи по ремонту віконних рам. Витрати ДП "Стимекс-профіль"в цьому ж місяці склали 154820 грн. і відпрацьовано 11000 машино-годин. З них 300 машино-годин - надання послуг. Планова вартість 1 машино-години рівна 12 грн. 50 коп.
Можемо провести розрахунок витрат ДП "Стимекс-профіль" при взаємному обслуговуванні способом встановлення планової ціни одиниці наданих послуг.
1) списуємо вартість послуг ДП "Стимекс-профіль"за плановою собівартістю (12,5 грн.)
12,5 * 300 = 3750 грн.
2) визначаємо загальну фактичну с/с ремонтних робіт:
108618 + 3750 = 112368 грн.
3) визначаємо фактичну с/с 1 машино-години ДП "Стимекс-профіль":
112368 / 10000 = 11,2368 грн/маш-година
4) списуємо с/с ремонтних робіт по фактичній с/с:
а) 11,2368 * 500 = 5618,40 грн.
б) іншим: 11,2368 * (10000 - 500) = 106749,60 грн.
або: 112368 - 5618,4 = 106749,60 грн.
5) визначаємо фактичну с/с робіт:
а) чисті витрати
154820 грн. 154820 - 3750 + 5618,40 = 156688,40 грн.
б) визначаємо фактичну с/с 1 машино-години:
156688,40 / (11000 - 300) = 14,6438 грн.
7) списана фактична с/с робіт, ДП "Стимекс-профіль" для основного виробництва:
14,6438 * 10700 = 156688,66 грн.
2.3 Податковий облік
Матеріальна складова незавершеного виробництва бере участь у пе-рерахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів у незавершеному виробництві.
Частка вартості запасів у незавершеному виробництві ДП "Стимекс-профіль" визначається на підставі інформації про суму незавершеного виробництва у розрізі статей калькуляції. При цьому враховується вартість товарно-виробничих запасів у процесі виробництва та у складі загальновиробничих витрат.
До валових витрат включаються витрати, крім тих, що підлягають амо-ртизації, пов'язані з науково-технічним забезпеченням господарської діяль-ності, на винахідництво та раціоналізацію господарських процесів прове-дення дослідно-експериментальних і конструкторських робіт виготовлення та дослідження моделей і зразків, пов'язаних з основною діяльністю платника податку.
Згідно податкового законодавства витрати (крім тих, що підлягають амортизації) пов'язані з проведенням конструкторських робіт, виготовленням і дослідженням зразків, пов'язаних з основною діяльністю підприємства, від-носяться до складу валових витрат у періоді їх виникнення, незалежно від того, сприяли такі заходи збільшенню доходу чи ні.
При придбанні сировини, матеріалів, послуг для випуску нової продук-ції підприємство має право на податковий кредит з ПДВ, оскільки метою створення такої продукції є подальше її використання в господарсь-ких операціях, що підлягають оподаткуванню.
Економічний аналіз витрат виробництва ДП "Стимекс-профіль" є важливим інструментом управ-ління витратами, що дозволяє надати узагальнюючу оцінку ефективності використання ресурсів і визначити резерви збільшення при-бутку та зниження ціни одиниці продукції.
Мета аналізу витрат виробництва полягає у виявленні можливостей ра-ціонального використання виробничих ресурсів, інформаційному забезпе-ченні та всебічній оцінці досягнутих результатів щодо оптимізації витрат, обґрунтуванні управлінських рішень.
У результаті аналізу витрат виробництва, можуть бути виявлені непро-дуктивні витрати, які можна розглядати як невикористані резерви зниження собівартості продукції.
3. Удосконалення обліку витрат виробництва продукції
3.1 Методика перевірки правильності формування собівартості
Собівартість продукції (товарів, послуг) - виражені у грошовій формі поточні витрати ДП "Стимекс-профіль"на її виробництво.
Собівартість - одна з важливих узагальнених показників ефективності виробництва, який дозволяє здійснювати контроль над витратами та оцінювати результат господарської діяльності ДП "Стимекс-профіль".
Зниження собівартості продукції актуальне для ДП "Стимекс-профіль", бо це - джерело збільшення накопичень для розширення виробництва. Важливим питанням формування та розрахунку собівартості є нормативне регулювання.
Затрати на виробництво продукції охоплюють усі матеріальні, трудові та грошові витрати, пов'язані з виробничо-господарською діяльністю.
Розрахунки планової собівартості продукції (робіт, послуг) використовуються для визначення потреби в обігових коштах, планового прибутку, економічної ефективності окремих організаційно-технічних заходів, а також для формування цін і тарифів.
Перевірка законності і достовірності витрат на виробництво і собівартість продукції допомагають виявити невикористані резерви, непродуктивні витрати і втрати.
Планування, ведення обліку і калькулювання виробничої собівартості регулюються такими законодавчими та нормативними документами:
- Закон "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" - в частині, якщо ДП "Стимекс-профіль"самостійно визначає облікову політику й обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації;
- Положення (стандарт) бухгалтерського обліку (П(С)БО) 16 "Витрати" - в частині самостійного встановлення підприємством переліку і складу статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг);
- П(С)БО 9 "Запаси" - в частині визначення собівартості реалізованих товарів;
- Методичні рекомендації з формування собівартості продукції, робіт, послуг у промисловості, затверджені наказом Державного комітету промислової політики України від 02.02.2001 № 47, Методичні рекомендації з формування собівартості продукції, робіт, послуг на транспорті, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65, та інші, прийняті на виконання Постанови Кабміну від 28.10.1998 № 1706 "Про затвердження Програми реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням Міжнародних стандартів";
- наказ про облікову політику підприємства, який обов'язково повинен містити питання щодо методів обліку витрат на виробництво і калькуляції собівартості, перелік та склад статей калькулювання собівартості, методи нарахування заробітної плати, методи списання малоцінних швидкозношувальних предметів, порядок розподілу загальновиробничих витрат, методи оцінки незавершеного виробництва.
Перевірка виробничої діяльності і витрат на виробництво ДП "Стимекс-профіль" - найважливіший і водночас найскладніший етап ревізії, бо випуск продукції (послуг) та її собівартість становить один із основних показників роботи ДП "Стимекс-профіль".
Напередодні перевірки потрібно спершу ознайомитися з організаційними і технологічними особливостями виробництва, видами продукції (послуг), що випускаються ДП "Стимекс-профіль".
Перевірку витрат на виробництво доцільно проводити у такій послідовності. Спочатку перевіряють правильність складання калькуляцій собівартості продукції за статтями витрат, потім - питання формування витрат виробництва за їх елементами, далі розглядають правильність та обґрунтованість видатків за їх видами і, нарешті, вивчають собівартість продукції та вишукують резерви для її зниження.
Пропонуємо розглянути найважливіші моменти.
1. Перевірка відповідності положення про калькулювання собівартості (або іншого документа, який визначає собівартість одиниці робіт) вимогам чинного законодавства та нормативних документів. Тобто, наскільки правильно та обґрунтовано складена калькуляція, настільки зменшується ризик допущення порушень при визначенні суми виробничої собівартості.
2. Перевірка правильності та обґрунтованості віднесення витрат до собівартості за складом та елементами витрат.
Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та понаднормативних виробничих витрат.
Перевірка за елементами проводиться відповідно до планової калькуляції. За допомогою калькулювання визначається собівартість одиниці робіт (послуг), всього їх обсягу, собівартість виробництва по окремим структурним підрозділам ДП "Стимекс-профіль", по різних виробничих процесах і в цілому по ДП "Стимекс-профіль".
При цьому мало які підприємства застосовують 8 клас рахунків бухгалтерського обліку, призначених для узагальнення інформації про витрати ДП "Стимекс-профіль"за елементами.
До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) за елементами включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.
Обґрунтованість складу матеріальних витрат на виробничі потреби і включення їх до собівартості продукції (робіт, послуг) перевіряється шляхом зіставлення даних складів про відпуск матеріалів у виробництво з даними цехів та інших підрозділів про надходження їх у виробництво, а також за допомогою аналізу записів за кредитом рахунку 20 "Виробничі запаси" і дебетом відповідних рахунків, які відображаються в журналі № 5.
Для перевірки правильності визначення фактичної собівартості сировини й матеріалів необхідно дослідити первинні документи постачальника (накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні), у яких зареєстровано ціну, зокрема: націнки (надбавки), транспортні та інші видатки, пов'язані з придбанням матеріалів. Товарно-транспортні документи зіставляють з даними бухгалтерського фінансового обліку (книгою обліку надходження вантажів, журналом-ордером, відомістю), де показано кількість отриманих матеріалів та їхню вартість. Затрати на сировину і матеріали перевіряються шляхом визначення правильності застосування технічно обґрунтованих норм їх витрачання.
Правильність віднесення до собівартості матеріальних витрат доцільно перевіряти за такими напрямами:
- порівняти обсяги фактично списаної сировини та матеріалів із затвердженими нормами їх витрат, а також провести аналіз залишків, зазначених у матеріальних звітах та під час списання за нормами;
- звернути увагу на вартість закуплених сировини і матеріалів, правильність застосування націнок, комісійних винагород, достовірність витрат на зберігання, транспортування тощо;
- перевірити законність списання на собівартість сум ПДВ;
- дослідити правильність оцінки і списання зворотних відходів, супутньої продукції;
- перевірити правильність списання втрат від браку, простоїв, нестач, тощо;
- вивчити дотримання встановленого порядку обліку понаднормативних втрат.
Технологічні особливості виробництва залежать від типу обладнання, яке використовується, наскільки це обладнання завантажено роботою - як повно використовується його потужність.
Важливим елементом утворення собівартості продукції, що підлягає вивченню, є "витрати на оплату праці". Мається на увазі заробітна плата за окладами й тарифами, премії та заохочення, матеріальна допомога, компенсаційні виплати, оплата відпусток та іншого невідпрацьованого часу, інші витрати на оплату праці.
Стаття 15 Закону "Про оплату праці" надає ДП "Стимекс-профіль" право самостійно вирішувати питання оплати праці шляхом встановлення в колективному договорі форм і систем оплати праці, розцінок, тарифних ставок, схем посадових окладів, умов запровадження та розмірів надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевою угодами.
Держава здійснює регулювання оплати праці працюючих підприємств усіх форм власності та господарювання шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати, інших державних гарантій.
Для оцінки розміру заробітної плати застосовується показник фонду оплати праці, куди включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені у грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат.
Фонд оплати праці складається з фондів основної заробітної плати, додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Фонд основної заробітної плати складається з нарахувань винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадових обов'язків).
Фонд додаткової заробітної плати складається з доплат, надбавок, гарантійних та компенсаційних виплат, передбачених чинним законодавством, премій, пов'язаних з виконанням виробничих завдань і функцій.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати складаються з винагород та премій одноразового характеру, компенсаційних та інших грошових і матеріальних виплат, не передбачених законодавчими актами, або які проводяться понад норми, встановлені цими актами.
За умовами колективних договорів виплати матеріальної допомоги повинні виплачуватись за рахунок чистого прибутку ДП "Стимекс-профіль". На практиці ці витрати ніяк не пов'язані із використанням прибутку.
Із внесенням змін до наказу Мінфіну від 28.03.2001 № 143 "Про кореспонденцію рахунків" з 10 червня 2005 року чітко визначено кореспонденцію рахунків із нарахування і виплат матеріальних заохочень за рахунок чистого прибутку ДП "Стимекс-профіль".
У витратах виробництва заробітна плата найбільш вагома, тому вивченню питання витрачання коштів на оплату праці слід приділити серйозну увагу, відслідкувати:
- дотримання ДП "Стимекс-профіль"вимог нормативно-правових актів при нарахуванні оплати праці, утримань із неї та веденні бухгалтерського обліку розрахунків з оплати праці;
- правильність організації праці, дотримання встановлених розцінок, ставок і окладів, доплат і надбавок (насамперед звернути увагу на дотримання вимог щодо постачальників: розмір доплат працівникам за роботи зі шкідливими та особливо шкідливими умовами праці за результатами обов'язкової атестації робочих місць);
- своєчасність та правильність нарахування і виплати заробітної плати згідно з діючою системою оплати праці;
- правильність здійснення розрахунків з органами соціального страхування.
До "Відрахувань на соціальні заходи" належать:
1) відрахування на державне (обов'язкове) соціальне страхування, включаючи відрахування на обов'язкове медичне страхування;
2) відрахування на державне (обов'язкове) пенсійне страхування (до Пенсійного фонду), а також відрахування на додаткове пенсійне страхування;
3) відрахування до Фонду сприяння зайнятості населення;
4) відрахування до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення.
Зазначені відрахування здійснюються за встановленими законодавством нормами від загального розміру витрат на оплату праці згідно із законодавством.
Відрахування на додаткове пенсійне страхування та обов'язкове медичне страхування з віднесенням до собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) здійснюється згідно з порядком, визначеним законодавством.
Під час перевірки цього питання досліджується правильність обов'язкових відрахувань від затрат на оплату праці за встановленими законодавством нормами.
До інших прямих витрат, що включаються до собівартості, належать, зокрема, суми амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно з порядком, нормами та умовами, встановленими відповідно до чинного законодавства та облікової політики ДП "Стимекс-профіль".
Розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів і віднесення їх на собівартість робіт (послуг) здійснюється згідно з П(С)БО 7 "Основні засоби" та П(С)БО 8 "Нематеріальні активи".
При цьому об'єкт амортизації повинен забезпечувати отримання економічних вигод (п. 8 П(С)БО 16), він повинен "працювати" на виробництво.
До інших прямих витрат собівартості включаються витрати з оплати послуг сторонніх організацій, у такому разі необхідно перевірити, чи відносяться надані послуги до витрат на виробництво.
Аналіз методів розподілення загальновиробничих витрат за об'єктами калькулювання і правомірності віднесення витрат до загальновиробничих та їх розподілу можливий лише тоді, коли ДП "Стимекс-профіль"має показник "нормальна потужність". В іншому разі загальновиробничі витрати не поділяються, а в повному обсязі включаються до собівартості продукції.
З приводу перевірки правильності ведення обліку операцій із собівартості зазначимо, що вимоги бухгалтерського обліку передбачають таке відображення цих операцій:
- бухгалтерські записи за дебетом на рахунках витрат за елементами (80 "Матеріальні витрати", 81 "Витрати на оплату праці", 82 "Відрахування на соціальні заходи", 83 "Амортизація", 84 "Інші операційні витрати") прямих витрат, що включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), списуються за кредитом на рахунок 23 "Виробництво", а потім у кредит рахунку 90 "Собівартість реалізації", результат якого відноситься на дебет рахунку 79 "Фінансові результати";
- за дебетом рахунку 23 "Виробництво" відображаються прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати, а також розподілені (або в повному обсязі) загальновиробничі витрати і втрати від бракування продукції (робіт, послуг) з технологічних причин, за кредитом - вартість фактичної виробничої собівартості завершеної виробництвом готової продукції (у дебет рахунків 26, 27), вартість виконаних робіт і послуг у дебет рахунку 90 "Собівартість реалізації".
Таким чином, витрати собівартості безпосередньо пов'язані із фінансовим результатом ДП "Стимекс-профіль". Скорочення, або хоча б стримування зростання саме собівартості має найбільший вплив на кінцевий фінансовий результат діяльності та фінансовий стан ДП "Стимекс-профіль"в цілому.
3.2. Комп'ютеризація комплексу задач контролю і ревізії виробництва і калькулювання собівартості продукції
Комп'ютеризація контролю витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції займає важливе місце в автоматизації робочого місця ревізора. Основу контрольно - ревізійної роботи складає контроль за достовірністю витрат, пов'язаних із виготовленням продукції, визначенням собівартості продукції і рентабельності ДП "Стимекс-профіль", а також виявлення резервів для подальшого розвитку виробництва.
Головна мета АРМ ревізора - забезпечити контрольно - ревізійний процес достовірними даними про матеріальні, трудові і фінансові витрати на виробництво та калькулювання собівартості продукції з подальшим визначенням шляхів поліпшення управління виробництвом і зниження собівартості продукції.
Виходячи з цього, завдання контролю і ревізії витрат на виробництво в умовах АРМ ревізора передбачає наступні види робіт:
1. перевірку первинних облікових даних та повноти їх відображення в регістрах бухгалтерського обліку;
2. контроль обліку витрат у місцях їх виникнення;
3. контроль правильності ведення аналітичного обліку витрат по об'єктах, замовленнях і договорах;
4. перевірку правильності обліку і розподілу непрямих витрат;
5. контроль правильності віднесення витрат майбутніх періодів;
6. контроль зведеного обліку витрат виробництва;
7. контроль обліку витрат на рахунках бухгалтерського обліку;
8. перевірку відповідності даних про витрати виробництва в аналітичному, синтетичному обліку та звітності.
Контроль за витратами виробництва і калькулювання собівартості продукції в умовах комп'ютеризації залежить від численних зв'язків з іншими задачами.
Інформаційні зв'язки комплексу задач контролю і ревізії витрат виробництва і калькулювання собівартості продукції наведено на мал. 3.1.
Мал. 3.1 Інформаційні зв'язки комплексу задач контролю і ревізії витрат виробництва і калькулювання собівартості продукції
Для того, щоб якісно перевірити правильність обліку витрат виробництва і калькулювання собівартості продукції, АРМ ревізора має забезпечити одержання інформації з різних напрямів. З цією метою розроблено комплекс задач контролю і ревізії витрат виробництва і калькулювання собівартості продукції.
Комплекс задач контролю і ревізії витрат виробництва і калькулювання собівартості продукції наведено у таблиці 3.1.
Таблиця 3.1
Комплекс задач контролю і ревізії витрат виробництва і калькулювання собівартості продукції
|
Назва |
Позначення |
Функціональне призначення |
|
|
Контроль обліку і розподілу прямих витрат |
В1 |
Перевірка прямих витрат (матеріальних, на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація та інші операційні витрати) |
|
|
Контроль обліку і розподілу комплексних витрат |
В+2 |
Перевірка правильності віднесення витрат на облікові рахунки та розподіл їх по об'єктах (замовленнях) витрат |
|
|
Контроль обліку незавершеного виробництва |
В3 |
На підставі інвентаризації незавершеного виробництва перевірки розрахунків витрат на продукцію в незавершеному виробництві на кінець місяця |
|
|
Контроль обліку за витратами у виробництві |
В4 |
Перевірка правильності віднесення витрат від браку продукції, простоїв і нестач на виробництво залежно від причин і винуватців |
|
|
Контроль обліку витрат на основне виробництво |
В5 |
При перевірці визначаються фактичні витрати на товарну продукцію основного виробництва по об'єктах (замовленнях ) і статтях витрат |
|
|
Контроль калькулювання фактичної собівартості продукції |
В6 |
Перевіряється правильність визначення фактичної собівартості продукції по групах і окремих виробах |
3.3 Шляхи зниження собівартості
Обсяг виробництва при незмінній вартості матеріальних і трудових ресурсів збільшується тільки в результаті зниження собівартості.
Розробка плану організаційно-технічних заходів щодо використання внутрівиробничих резервів ґрунтується на результатах аналізу їхніх джерел і факторів, що впливають на техніко-економічні показники. До найбільш важливих джерел резервів варто віднести зниження матеріальних витрат і підвищення продуктивності праці.
З усього різноманіття факторів, що впливають на техніко-економічні показники, до укрупнених груп можна віднести:
? підвищення технічного рівня виробництва;
? поліпшення організації виробництва;
? зміна обсягу і структури номенклатури продукції, що випускається;
? підвищення частки кооперованих постачань і т.д.
Зниження матеріалоємності, чи матеріальних витрат -- одне з найважливіших джерел розвитку економіки.
Продуктивність праці, тобто його результативність і ефективність, виміряється трудомісткістю (часом, витраченим на виробництво одиниці продукції) і виробленням (кількістю продукції, зробленої за визначений проміжок часу). У результаті зниження трудомісткості економія досягається за рахунок зменшення витрат на оплату праці з обліком додаткової заробітної плати і відрахувань на соціальне страхування в розрахунку на одиницю продукції, скоректованих на новий обсяг виробництва:
Фактори, що впливають на техніко-економічні показники, можна об'єднати в наступні укрупнені групи.
1. Підвищення технічного рівня -- процес удосконалення технічної бази, ріст рівня якої досягається в результаті:
удосконалювання засобів праці (упровадження прогресивної техніки, підвищення частки удосконаленого устаткування), предметів праці (застосування прогресивних видів сировини, матеріалів, енергоносіїв);
раціонального використання сировини, матеріалів;
механізації й автоматизації виробничих процесів.
Використання більш продуктивного устаткування дозволяє заощаджувати заробітну плату (жива праця) при збільшенні амортизаційних відрахувань (минулого праці). «Підвищення продуктивності праці полягає саме в тім, що частка живої праці зменшується, а частка минулої праці збільшується, але збільшується так, що загальна сума праці, що полягає в товарі, зменшується, і, отже, кількість живої праці зменшується більше, ніж збільшується кількість минулої праці».
2. Удосконалювання організації виробництва і праці. Ця група факторів впливає на зниження собівартості в результаті спеціалізації виробництва, удосконалювання організації праці й управління виробництвом, поліпшення матеріально-технічного постачання і побуту, ефективного використання часу робочих, скорочення зайвих витрат.
Ріст обсягу виробництва дозволяє скоротити умовно-постійні витрати.
Собівартість знижується за рахунок скорочення поточних витрат виробництва на одиницю продукції до і після проведення організаційно-технічних заходів.
Висновок
У ринкових умовах господарювання головною умовою ефективного управління виробничим підприємством є повнота, достовірність та оперативність інформації про витрати, які формують собівартість виготовленої продукції. Таку інформацію надає облік витрат виробництва, що є центральною підсистемою в інформаційній системі бухгалтерського обліку. Від належної організації обліку витрат та калькулювання собівартості продукції залежать рівень економічного управління підприємством, ступінь впливу результатів діяльності окремих підрозділів на підвищення ефективності виробництва, обгрунтованість планування якісних та кількісних показників й оптимальне ціноутворення.
Облік витрат виробництва та калькулювання собівартості продукції завжди вважалися найважчими ділянками в роботі бухгалтерії будь-якого виробничого підприємства. Після введення в дію національних Положень (стандартів) БО та переходу до нового Плану рахунків питань щодо організації обліку витрат та визначення собівартості продукції не зменшилося.
Розглянемо особливості обліку витрат виробництва та калькулювання собівартості продукції за ПБО та новим Планом рахунків.
Після введення в дію ПБО для обліку всіх витрат та калькулювання собівартості продукції витрати підприємства доцільно ділити на невичерпні та спожиті. Невичерпні (неспожиті) витрати - це збільшення зобов'язань чи зменшення активів у процесі діяльності для отримання доходу в майбутніх періодах (товари та сировина на складі), спожиті - це збільшення зобов'язань та зменшення активів у процесі поточної діяльності для отримання доходу звітного періоду.
Щодо фінансового обліку витрат виробництва, то для узагальнення інформації про спожиті витрати відкривають рахунок 23 «Виробництво», за дебетом якого на вибір підприємства, чи з кредиту рахунків витрат 8 класу, або прямо з рахунків запасів, зносу, розрахункового та ін., протягом місяця відображають усі прямі спожиті витрати на продукцію за елементами витрат, а наприкінці місяця з кредиту рахунка 91 «Загальновиробничі витрати» відносять суму загальновиробничих витрат: усі фактичні змінні та розподілені постійні. Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати не відносяться до виробничої собівартості, а збільшують собівартість реалізованої продукції шляхом віднесення до дебету рахунка 901 «Собівартість готової реалізованої продукції». Аналітичний облік за рахунком 23 ведеться за: видами виробництва; статтями витрат; видами або групами продукції; підрозділами підприємства; центрами витрат; центрами відповідальності. Вибір об'єкта обліку залежить від потреб підприємства.
Таким чином, за кредитом рахунка 23 «Виробництво» відображають суму фактичної виробничої собівартості завершеної (готової) продукції. Причому готову i оприбутковану на склад продукцію протягом місяця відображають за обліковою вартістю (насамперед тому, що розподіл загальновиробничих витрат відбувається тільки після закінчення місяця), а наприкінці місяця облікова вартість коригується на суму відхилень від фактичної виробничої собівартості.
Щодо калькулювання собівартості продукції, то згідно з ПБО 16 для визначення собівартості продукції необхідно розділяти виробничі витрати на ті, які формують виробничу собівартість, та на витрати періоду, які не впливають на величину собівартості.
До введення в дію ПБО калькулювання собівартості продукції виробничих підприємств здійснювалося на підставі Положень з планування, обліку i калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг), які затверджено постановою Кабінету Міністрів, та галузевих інструкцій, які розроблено щодо специфіки відповідних промислових виробництв.
Після введення в дію Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» (затвердженого наказом Мінфіну України від 20.10.99 р. № 246, зареєстрованого у Мін'юсті України 02.11.99 р. за № 751/ 4044, далі - ПБО 9) та Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» (затвердженого наказом Мінфіну України від 31.12.99 р. № 318, зареєстрованого у Мін'юсті України 19.01.2000 р. за № 27/4248, далі - ПБО 16) усі питання бухгалтерського обліку, контролю витрат та калькулювання собівартості регулюються цими ПБО. Податковий облік витрат ведеться, як i раніше. Крім того, п. 5 ст. 6 Закону України від 16.07.99 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що міністерства, інші органи центральної виконавчої влади в межах своєї компетенції можуть розробляти на базі національних ПБО галузеві методичні рекомендації з ведення бухгалтерського обліку та калькулювання собівартості продукції, але на сьогодні розроблено лише Методичні рекомендації з формування собівартості продукції у промисловості (затверджені наказом Держкомітету промислової політики від 02.02.2001 р. № 47, далі - Рекомендації № 47). Відсутність галузевих рекомендацій викликає певні труднощі в роботі бухгалтерів. Так, за результатами проведеного анкетування з 83 молокопереробних підприємств України тільки 52 змогли визначитися щодо нового порядку обчислення виробничої собівартості згідно з ПБО 16 «Витрати», при цьому 42% відповіли «так», а 20 % - «ні». Бухгалтери інших підприємств (38% анкетованих) не змогли визначитися.
До введення в дію національних ПБО калькулювання собівартості продукції у промисловості проводилося відповідно до Типового положення з планування, обліку i калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.96 р. № 473 (далі - Положення № 473), згідно з яким існували такі види собівартості:
«виробнича собівартість» як сума прямих матеріальних витрат, витрат на оплату праці виробників, відрахування на соціальні заходи, амортизація основних фондів, інші витрати виробництва, цехові (загальновиробничі) витрати та загальногосподарські витрати (адміністративні);
«повна собівартість промислової продукції» як сума виробничої собівартості та позавиробничих витрат (збутових);
«собівартість валової продукції» - всі витрати поточного періоду на виробництво промислової продукції;
«собівартість товарної продукції» - витрати на виробництво та збут протягом усього циклу виробництва.
Після введення в дію ПБО 16 до історичної (фактичної) виробничої собівартості продукції повинні включатися лише виробничі витрати: прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати i загальновиробничі витрати. Загальногосподарські (адміністративні) витрати не включено до виробничої собівартості, а разом з витратами на збут та іншими операційними витратами віднесено до витрат періоду.
Таким чином, на сьогодні виробнича собівартість менша за виробничу собівартість, що обчислювалася раніше, на суму загальногосподарських витрат, а показник повної собівартості розраховується тільки за власним бажанням підприємства i використовується не для фінансового обліку (оцінка активів), а для аналізу i контролю витрат за видами продукції, центрами витрат i сферами відповідальності; для прогнозування; довгострокового планування та для визначення конкурентоспроможної ціни на продукцію. При цьому більшість виробничих підприємств вважає (i ми з цим погоджуємося), що не включати загальногосподарські витрати до виробничої собівартості продукції - неправильно, тому що ці спожиті витрати є реальними складовими собівартості конкретних виробів i пов'язані з процесом виробництва. Не зовсім правильним вважаємо i невключення цих витрат та витрат на збут до розрахунку валового прибутку Звіту про фінансові результати (форма № 2), адже якщо витрати віднесено на виробництво то вони повинні відшкодовуватися не за рахунок прибутку, який закладено до ціни, а як виробничі витрати.
Згідно з Рекомендаціями № 47 на виробничих підприємствах застосовано два основні методи калькулювання собівартості продукції: позамовний та попередільний. Крім того, ці методи можуть застосовуватися на основі нормативного методу обліку витрат та нормативного методу калькулювання собівартості.
Виходячи з того, що ці методи досить широко освітлені в літературі, зупинимося лише на особливостях калькулювання, що виникли після введення в дію ПБО.
Так, із введенням у дію ПБО 9 та ПБО 16 нормативний метод калькулювання собівартості продукції, що є найбільш прогресивним з точки зору управління витратами, відрізняється за раніше
Згідно з п. 196 Положення № 473 фактичну собівартість виготовленої продукції обчислювали шляхом додавання (віднімання) до (від) нормативної собівартості виявлених відхилень від норм та зміни норм (рядок 1 таблиці).
Після введення в дію ПБО 16 та згідно з Рекомендаціями № 47 до фактичної собівартості реалізованої продукції (ФСРП) відносяться: виробнича собівартість продукції, яка була реалізована у звітному періоді (Д-т 901 та К-т 26); нерозподілені загальновиробничі витрати (Д-т 901 та К-т 91) та понаднормативні виробничі витрати (Д-т 901 та К-т рахунків відхилень від норм). Тобто витрати, які безпосередньо відносяться до виробничих, але фактично є вище встановлених норм (понаднормативні виробничі витрати), відносяться до собівартості не виробництва, а до собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг). Але таке обчислення фактичної собівартості реалізованої продукції є правильним тільки для тих виробничих підприємств, які за ПБО 9 при відпуску запасів (сировини, матеріалів тощо) у виробництво оцінюють їх за одним із таких методів: методом ідентифікованої собівартості, методом середньозваженої собівартості, методом ФІФО, методом ЛІФО.
Якщо ж на виробничому підприємстві запаси оцінюють за методом нормативних затрат, який полягає у повному нормуванні всіх витрат на одиницю продукції (підпункти 16 та 21 ПБО 9), i фактичну собівартість розраховують на основі нормативної, то, виходячи з п. 11 ПБО 16, фактичну виробничу собівартість продукції обчислюють як різницю між нормативною виробничою собівартістю (витрати у межах норм) та позитивними відхиленнями, тобто зменшення витрат порівняно з нормами (рядок 2 таблиці). Усі понаднормативні витрати (негативні відхилення) та нерозподілені нормативні загальновиробничі витрати відносяться до фактичної собівартості реалізованої продукції (рядок 3 таблиці).
Але при цьому виникають принаймні три запитання.
Перше - чому б до фактичної собівартості реалізованої продукції не відносити відразу різницю між негативними та позитивними відхиленнями від норм, як на зарубіжних підприємствах (метод стандарт-кост), що відповідає визначенню історичної собівартості?
Друге - чому НЗВ (нерозподілені загальновиробничі витрати) відображаються окремо, а не в складі загальних негативних відхилень, якими вони є по суті?
Третє - до якої собівартості, виробничої чи реалізованої продукції, відносити відхилення за рахунок зміни норм? Вважаємо, що відхилення за рахунок зміни норм потрібно відносити саме до виробничої собівартості, що дасть змогу чітко контролювати ці зміни та вчасно вносити корективи до встановлених нормативів.
Враховуючи вищенаведене, пропонуємо внести до п. 11 ПБО 16 таке доповнення: «Якщо підприємство застосовує нормативний метод обліку витрат та нормативне калькулювання собівартості продукції, i одночасно оцінка вибуття запасів до виробництва здійснюється за методом нормативних затрат, фактичну собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) обчислюємо за формулою: нормативна виробнича собівартість продукції (робіт, послуг), яку було реалізовано протягом звітного періоду, плюс понаднормативні (негативні) відхилення від норм та мінус позитивні (нижчі за норми) відхилення. До нормативної виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: нормативні прямі матеріальні витрати; нормативні прямі витрати на оплату праці; інші нормативні витрати та нормативні загальновиробничі витрати. Якщо протягом звітного періоду відбулися зміни норм (позитивні чи негативні), то різниця між позитивними та негативними змінами відноситься до збільшення (зменшення) нормативної виробничої собівартості продукції (робіт, послуг)». Алгоритм розрахунку наведено в рядку 4 таблиці.
Такий порядок обчислення собівартості продукції з окремим відображенням витрат за нормами та відхиленнями від норм дасть змогу більш ефективно управляти витратами, адже керівництво оперативно отримує інформацію саме щодо відхилення від норм i зможе своєчасно вплинути на причину чи винуватців цих відхилень.
Необхідно зазначити, що, розробляючи i затверджуючи ПБО 16, Міністерство фінансів наблизило Україну до міжнародної практики калькулювання собівартості продукції з використанням елементів так званої системи директ-кост, що передбачає калькулювання неповної собівартості (без загальногосподарських та збутових витрат). Але враховуючи те, що з розвитком ринкових відносин самостійність підприємств значно розширюється, самостійно встановлюються ціни на продукцію з урахуванням попиту i пропозицій, необхідним є i формування повної собівартості продукції.
При цьому потрібно враховувати той факт, що в ринкових умовах господарювання завдання калькулювання - не просто розрахувати фактичну собівартість, а ще й надати можливість спрогнозувати найбільш прийнятну собівартість, яка за даних умов принесе найбільший прибуток. Тобто акцент переноситься з галузі фінансового обліку, який буде обліковувати собівартість для цілей фінансової звітності, на галузь внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, який буде займатися прогнозуванням, нормуванням i контролюванням собівартості для цілей аналізу витрат, ціноутворення для розвитку виробництва i випуску конкурентоспроможної продукції.
Список використаної літератури
1. Бутинець Ф.Ф. Аудит: Підручник для спеціальності «облік і аудит» вищих навчальних закладів. - 7 видання, перероб. та доп. - Житомир: ЖІТІ: ПП «Рута», 2006. - 832 с.
2. Бутинець Ф.Ф. Економічний аналіз. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних заходів спеціальності “Облік і аудит”- Житомир: ПП “Рута”, 2003. - 680 с.
3. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський, фінансовий облік: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності «Облік і аудит» / за ред. проф. Бутинця Ф.Ф - Житомир: ЖІТІ, 2001. - 288 с.
4. Бутинець Ф.Ф. Організація бухгалтерського обліку: Навчальний посібник., Житомир: РУТА, 2001. - 576 с.
5. Бухгалтерський фінансовий облік /за ред. Ф.Ф. Бутинця. - Житомир: Рута, 2005.- 672с.
6. Бухгалтерський фінансовий облік: Навч. посіб. для ВНЗ /за ред. Чебанова Н., Василенко Ю. - К.: знання, 2002.- 672с.
7. Завгородний В.П. Бухгалтерський учот, контроль и аудит в системе управления предприятием. - К.: Издательство „Ваплер”, 1997. - 976с.
8. Закон "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" - в частині, якщо ДП "Стимекс-профіль"самостійно визначає облікову політику й обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації.
9. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку (П(С)БО) 16 "Витрати" - в частині самостійного встановлення підприємством переліку і складу статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг).
10. П(С)БО 9 "Запаси" - в частині визначення собівартості реалізованих товарів.
11. Методичні рекомендації з формування собівартості продукції, робіт, послуг у промисловості, затверджені наказом Державного комітету промислової політики України від 02.02.2001 № 47, з формування собівартості продукції, робіт, послуг на транспорті, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65.
12. Методичні рекомендації прийняті на виконання Постанови Кабміну від 28.10.1998 № 1706 "Про затвердження Програми реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням Міжнародних стандартів".
13. Про методику перевірки правильності формування собівартості продукції (товарів, послуг)та дослідження впливу виявлених порушень на результати фінансово-господарської діяльності. - Н.П. Щепотьєва, заступник начальника відділу контролю господарських товариств Департаменту контролю у сфері державної власності Голов КРУ.
14. Нашкерська В.Г. Фінансовий облік. - К: - Кондор, 2005.- 387 с.
15. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік. - К.: Рута. - 2005 р.
16. Контроль і ревізія: Практикум: Навч. посіб. для ВНЗ / за ред. Бардаш С.В. - Житомир 2004р. - 384 ст.
17. Лишиленко О.В. Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник. - Київ: Вид. «Центр навчальної літератури», 2005. - 528 с.
18. Ластовецький В.О. Виробничо-комерційний облік і внутрішньогосподарська (управлінська) звітність за центрами витрат
19. Мочерний С.В. Економічний словник - довідник. -- К.: Феміна, 1995-129с.
20. Н.А. Чебанова, И.В. Карташова, М.В. Тимофеева. Бухгалтерский фінансовій учет. - СПб: Питер, 2002. - 224 с. - (Серия «Завтра єкзамен»)
21. Юровский Б.С. Себестоимость продукции. Київ: Вид. «Центр навчальної літератури», 2003 год
Додаток А
Хозяйственные операции по начислению заработной платы и взносов в социальные фонды персоналу ДП «Стимекс-профиль»
|
Первичный документ |
Дата |
Содержание хозяйственной операции |
Корреспонди-рующие счета |
Сумма, грн. |
||
|
Дебет |
кредит |
|||||
|
Расчетная ведомость, Ведомости распределения заработной платы произ-водственного персонала на себестоимость производимой продукции |
31.12 |
Начислена заработная плата работникам за декабрь 2006 г.: |
||||
|
производственным рабочим за выполнение заказа № 1 |
811 23.1 |
661 811 |
1071,56 1071,56 |
|||
|
производственным рабочим за выполнение заказа № 2 |
811 23.2 |
661 811 |
3481,10 3481,10 |
|||
|
производственным рабочим за выполнение заказа № 3 |
811 23.3 |
661 811 |
3349,51 3349,51 |
|||
|
общепроизводственному персоналу |
811 812 91.1 91.1 |
661 661 811 812 |
3815,00 224,10 3815,00 224,10 |
|||
|
Расчет заработной платы работников с учетом индексации |
31.12 |
Начислена индексация заработной платы за декабрь 2006 г.: |
||||
|
31.12 |
производственным рабочим за выполнение заказа № 1 |
813 23.1 |
661 813 |
29,21 29,21 |
||
|
31.12 |
производственным рабочим за выполнение заказа № 2 |
813 23.2 |
661 813 |
81,16 81,16 |
||
|
31.12 |
производственным рабочим за выполнение заказа № 3 |
813 23.3 |
661 813 |
79,20 79,20 |
||
|
общепроизводственному персоналу |
813 91.1 |
661 813 |
74,25 74,25 |
|||
|
Ведомость начисления взносов в социальные фонды |
Начислены взносы в социальные фонды на заработную плату за декабрь 2006 г.: |
|||||
|
Производственного персонала, занятого выполнением заказа № 1 |
||||||
|
-- в Пенсионный фонд (1100,77х32 %) |
821 23.1 |
651 821 |
352,25 352,25 |
|||
|
-- в Фонд социального страхования по временной потере трудоспособности (1100,77 х 2,9 %) |
822 23.1 |
652 822 |
31,92 31,92 |
|||
|
-- з Фонд социального страхования на случай безработицы (1100,77 х 1,9%) |
823 23.1 |
653 823 |
20,91 20,91 |
|||
|
-- в Фонд социального страхования от несчастного случая на производстве (1100,77x2,62%) |
826 23.1 |
656 826 |
28,84 28,84 |
|||
|
Производственного персонала, занятого выполнением заказа № 2: |
||||||
|
-- в Пенсионный фонд (3562,26 х 32 %) |
821 23.2 |
651 821 |
1139,92 1139,92 |
|||
|
Ведомость начисления взносов в социальные фонды |
-- в Фонд социального страхования по временной потере трудоспособности (3562,26x2,9%) |
822 23,2 |
652 822 |
103,31 103,31 |
||
|
-- в Фонд социального страхования на случай безработицы (3562,26 х 1,9 %) |
823 23.2 |
653 823 |
67,68 67,68 |
|||
|
-- в Фонд социального страхования от несчастного случая на производстве (3562,26 х 2,62 %) |
826 23.2 |
656 826 |
93,33 93,33 |
|||
|
Производственного персонала, занятого выполнением заказа № 3: |
||||||
|
-- в Пенсионный фонд (3428,71 х 32 %) |
821 23.3 |
651 821 |
1097,19 1097,19 |
|||
|
-- в Фонд социального страхования по временной потере трудоспособности (3428,71 х 2,9 %) |
822 23.3 |
652 822 |
99,43 99,43 |
|||
|
-- в Фонд социального страхования на случай безработицы (3428,71 х 1,9 %) |
823 23.3 |
653 823 |
65,15 65,15 |
|||
|
-- в Фонд социального страхования от несчастного случая на производстве (3428,71 х 2,62 %) |
826 23.3 |
656 826 |
89,83 89,83 |
|||
|
Общепроизводственного персонала: |
||||||
|
31.12 |
-- в Пенсионный фонд (4113,35 х 32 %) |
821 91.1 |
651 821 |
1316,27 1316,27 |
||
|
-- в Фонд социального страхования по временной потере трудоспособности (4113,35x2,9%) |
822 91.1 |
652 822 |
119,29 119,29 |
|||
|
-- в Фонд социального страхования на случай безработицы (4113,35 х 1,9 %) |
823 91.1 |
653 823 |
78,15 78,15 |
|||
|
-- в Фонд социального страхования от несчастного случая на производстве (4113,35 х 2,62 %) |
826 91.1 |
656 826 |
107,77 107.77 |
|||
|
Бухгалтерская справка |
Начислен резерв на оплату отпусков работников предприятия: |
|||||
|
-- исходя из расходов на оплату труда |
814 91.1 |
471 814 |
2059,85 1086,36 |
|||
|
-- исходя из расходов на общеобяза-тельное пенсионное страхование |
821 91.1 |
471 821 |
659,16 347,64 |
|||
|
-- исходя из расходов на социальное страхование на случай временной потери трудоспособности |
822 91.1 |
471 822 |
59,73 31,50 |
|||
|
-- исходя из расходов на социальное страхование на случай безработицы |
823 91.1 |
471 823 |
39,13 20,64 |
|||
|
-- исходя из расходов на социальное страхование от несчастного случая на производстве |
826 91.1 |
471 826 |
53,96 28,46 |
Додаток Б
Распределение расхода сырья и материалов по объектам учета затрат
|
Объекты учета затрат |
Материальные затраты, грн. |
||||||
|
201 |
20.ТЗР |
281 |
203 |
Остаток неиспользованных материалов на конец Месяца (вычи-тается) |
Возврат остатков мтериалов после раскроя (вычита-ется) |
Всего материальных затрат (за вычетом возврата) |
Подобные документы
Централізація обліку в виробничих об’єднаннях. Особливості процесу нафтодобування і характеристика об’єктів обліку витрат і калькулювання. Порядок обліку витрат за статтями калькуляції. Зведений облік витрат і калькулювання собівартості продукції.
курсовая работа [54,4 K], добавлен 18.12.2010Економічна сутність і зміст витрат на виробництво продукції. Зведений облік витрат на виробництво і складання звітної калькуляції собівартості продукції. Міжнародний досвід обліку витрат на виробництво продукції. Групування витрат по статтям калькуляції.
курсовая работа [66,8 K], добавлен 29.11.2010Значення витрат, їх класифікація. Облік операційних та інших витрат. Облікова політика підприємства "Захід-комп". Визначення витрат як одна з найважливіших ділянок бухгалтерської роботи. Порядок ведення обліку витрат, рекомендації щодо його удосконалення.
курсовая работа [294,7 K], добавлен 05.04.2013Облік та характеристика первинної документації допоміжних виробництв. Синтетичний та аналітичний облік витрат та виходу продукції за галузями виробництва. Статті обліку витрат у галузях рослинництва. Принципи і методи калькуляції за галузями виробництва.
лекция [90,4 K], добавлен 05.07.2009Економічний зміст та класифікація витрат діяльності підприємства. Нормативно-інформаційне забезпечення обліку витрат. Синтетичний та аналітичний облік діяльності. Проект автоматизації обліку витрат діяльності. Методологія бухгалтерського обліку.
дипломная работа [313,6 K], добавлен 11.07.2013Поняття прямих та непрямих витрат. Об’єкт обліку виробничих затрат. Складання звітної калькуляції та відомості обліку витрат на виробництво. Розрахунок собівартості продукції на підставі змінних витрат. Складання бюджету закупівлі сировини і виробництва.
контрольная работа [28,5 K], добавлен 15.06.2011Теоретичні основи формування та обліку собівартості продукції, загальні основи побудови обліку формування витрат виробництва продукції, робіт і послуг. Групування витрат за статтями калькуляції. Організація аналітичного обліку основного виробництва.
курсовая работа [465,6 K], добавлен 04.08.2010Економічна сутність витрат. Методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності. Організація обліку витрат торговельного. Аналіз нормативних документів з обліку витрат.
дипломная работа [1,1 M], добавлен 24.09.2016Організаційно-правова характеристика підприємства. Управлінський облік та класифікація витрат виробництва. Документальне оформлення операцій з реалізації продукції. Оптимізація та контроль витрат і доходів у підсистемі внутрішньогосподарського обліку.
курсовая работа [182,4 K], добавлен 20.07.2011Виникнення витрат на виробництво продукції. Витрати в бухгалтерському розумінні. Формування бухгалтерського обліку. Значення і завдання обліку загальновиробничих витрат. Прийоми і методи дослідження в обліку, аналізі і аудиті загальновиробничих витрат.
дипломная работа [840,9 K], добавлен 24.02.2012
