Облік вирощування та відгодівлі великої рогатої худоби у сільськогосподарських підприємствах

45

Зміст

• Вступ 4
• 1. Економічний зміст витрат на виробництво та їх класифікація 5
• 1.1 Визнання витрат в системі бухгалтерського обліку 5
• 1.2 Класифікація виробничих витрат і загальний порядок їх обліку 6
• 3. Облік витрат і виходу продукції тваринництва 21
• 3.1 Первинний облік витрат на виробництво продукції тваринництва 21
• 3.2 Синтетичний і аналітичний облік витрат і виходу продукції тваринництва 27
• 3.3. Калькуляція собівартості продукції тваринництва 30
• 4 Шляхи вдосконалення обліку витрат і обчислення собівартості продукції тваринництва 37
• Висновки та пропозиції 44
• Список використаних джерел 45
• Вступ
• На сьогоднішній день стало дуже важливим підняти з глибокої кризи сільське господарство, яке вже декілька років занепадає. Воно стало майже повністю збитковим. І нам, як молодим спеціалістам, потрібно його настільки удосконалити, щоб сільське господарство стало однією з найприбутковіших галузей нашої країни.
• Головним етапом подолання цієї кризи на мою думку буде покращення вирощування і відгодівлі тварин. На сьогодні галузь перебуває у надзвичайно складному стані: до критичної межі зменшилося поголів'я тварин, вкрай низька ефективність його використання, в результаті - зменшилося виробництво продукції. Найбільшу тривогу викликає тенденція з поголів'ям худоби, яке продовжує скорочуватися як в сільськогосподарських підприємствах, так і в господарствах населення.
• Тому тема курсової роботи «Облік виробництва продукції вирощування та відгодівлі великої рогатої худоби у сільськогосподарських підприємствах» є досить важливою і актуальною не тільки для мене, але й для сільського господарства в цілому.
• Завданням курсової роботи є:
• o визначення економічного змісту витрат на виробництво продукції вирощування та відгодівлі великої рогатої худоби та їх класифікація;
• o вивчення обліку витрат і виходу продукції тваринництва;
• o знайти шляхи вдосконалення обліку витрат і обчислення собівартості продукції тваринництва.
• Предметом курсової роботи є облік виробництва продукції вирощування та відгодівлі великої рогатої худоби у сільськогосподарських підприємствах.
• Об'єктом курсової роботи є СФГ «Вікторія».
• 1. Економічний зміст витрат на виробництво та їх класифікація
• 1.1 Визнання витрат в системі бухгалтерського обліку
• Зважаючи на те, що виробничі витрати є породженням відповідних факторів виробництва, їх економічний зміст можна визначити як спожиту частку виробничих ресурсів.
• Витрати - це використані у процесі виробництва різні речовини і сили природи на виготовлення нового продукту праці. В умовах товарного виробництва грошовий вираз суми витрат на виготовлення конкретного продукту називають собівартістю. Зміст термінів витрати і собівартість поєднується в понятті витрати виробництва.
• Згідно з П(С)БО 16 "Витрати" витратами визнаються:
• 1. Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.
• 2. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
• 3. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.
• 4. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
• 5. Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.
• Витратами не визнаються:
• 1. Попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг.
• 2. Погашення одержаних позик.
• 3. Інші зменшення активів або збільшення зобов'язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту).
• 4. Витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
• 1.2 Класифікація виробничих витрат і загальний порядок їх обліку
• Методичні основи класифікації витрат сільськогосподарських підприємств подано у П(С)БО 16 “Витрати”, а також у Методичних рекомендаціях з планування, обліку i калькулювання собiвартостi продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, що затверджені наказом Мiнiстерства аграрної політики України вiд 18.05.01 № 132.
• Методичні рекомендацiї з планування, обліку i калькулювання собiвартостi продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств розроблені вiдповiдно до законів України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” вiд 16.07.99, №996, “Про оподаткування прибутку підприємств” вiд 22.05.97, №283 та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку з метою забезпечення єдності в складі i класифікації витрат, застосування методики їх планування та обліку i визначення собівартості продукції (робіт, послуг) в сільськогосподарських підприємствах різних організаційно-правових форм власності, включаючи їх допоміжні i підсобні підрозділи.
• Дія Методичних рекомендацій поширюється на структурні підрозділи несільськогосподарських підприємств, що займаються виробництвом сільськогосподарської продукції.
• Собівартість продукції (робіт, послуг) -- це витрати підприємства, пов'язані з виробництвом продукції, виконанням робіт та наданням послуг.
• Планування (нормування) собівартості продукції (робіт, послуг) передбачає найбільш ефективне використання матеріально-технічних i грошових ресурсів на основі нормативів та забезпечення дії проти витратного механізму відповідно до технологічних умов і вимог охорони навколишнього середовища.
• Метою обліку витрат і визначення собівартості продукції (робіт, послуг) є документоване, своєчасне, повне i достовірне відображення фактичних витрат на виробництво продукції для забезпечення контролю за використанням матеріальних, трудових i фінансових ресурсів.
• Калькулювання собівартості одиниці продукції (робіт, послуг) здійснюється для визначення ефективності запланованих i фактично здійснених агротехнічних, технологічних, організаційних i економічних заходів, спрямованих на розвиток i вдосконалення виробництва та для обґрунтування цінової політики підприємства.
• Витрати, проведені в іноземній валюті, перераховуються у грошову одиницю України за курсом Національного банку на момент здійснення операцій.
• Витрати відображаються у бухгалтерському обліку одночасно зi зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.
• Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
• Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здiйсненi. Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.
• Не визнаються витратами звітного періоду:
• а) платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо;
• б) попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг;
• в) погашення одержаних позик;
• г) зменшення активів або збільшення зобов'язань, що призводять до зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками.
• У плануванні i бухгалтерському обліку визначають собівартість реалізованої продукції та виробничу собівартість.
• Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, розподілених загальновиробничих і наднормативних виробничих витрат.
• До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:
• а) прямі матеріальні витрати;
• б) прямі витрати на оплату праці;
• в) iншi прямі витрати;
• г) загальновиробничі витрати.
• Прямими вважаються витрати, які можна віднести безпосередньо на відповідний об'єкт витрат або які розподіляються між об'єктами витрат пропорційно до бази, з якою ці витрати знаходяться в близькій залежності, зокрема витрати мастильних матеріалів розподіляються пропорційно вартості основного пального; амортизація i витрати на поточний ремонт приміщення-- пропорційно площі, що використовується при виробництві окремих продуктів тощо.
• Прямі матеріальні витрати -- це витрати цінностей (матеріалів), використаних безпосередньо на виробництво конкретного виду продукції, включаючи ті, що пов'язані з:
• а) підготовкою та освоєнням випуску продукції (суми цих витрат відносяться на собівартість продукції з початку її виробництва);
• б) виконанням технологічного процесу з виробництва продукції, виконання робіт i надання послуг (сировина, насіння, паливо, енергія, добрива, засоби захисту рослин, лiки, корми, інструмент, пристрої та iншi засоби i предмети праці, а також матеріали);
• в) проведенням поточного ремонту, технічного огляду i технічного обслуговування основних виробничих засобів, у тому числі взятих у тимчасове користування за угодами операційної оренди, за винятком їх реконструкції та модернізації;
• г) забезпеченням працівників спеціальним одягом i взуттям, захисними пристроями та спеціальним харчуванням у випадках, передбачених законодавством, коли ці суми можна віднести на відповідний об'єкт.
• Матеріальні ресурси та послуги, що входять до “Матеріальних витрат”, оцінюються за первісною вартістю.
• Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, визнається собівартість, до складу якої входять такі фактичні витрати:
• а) суми, що сплачуються згідно з договором постачальникові (продавцеві), за вирахуванням непрямих податків;
• б) суми ввізного мита;
• в) суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, що не відшкодовуються підприємству;
• г) транспортнозаготiвельнi витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи i транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів). Транспортнозаготiвельнi витрати включаються до собівартості придбаних запасів або загальною сумою та відображаються на окремому субрахунку рахунків обліку запасів. Сума транспортнозаготiвельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, щомісячно розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця i сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць. Сума транспортнозаготiвельних витрат, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспортнозаготiвельних витрат i вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів. Середній відсоток транспортнозаготiвельних витрат визначається діленням суми залишків транспортнозаготiвельних витрат на початок звітного місяця i транспортнозаготiвельних витрат за звітний місяць на суму
• залишку запасів на початок місяця i запасів, що надійшли за звітний місяць;
• ґ) інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів i доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.
• Первісною вартістю запасів (кормів, насіння тощо), що виготовляються власними силами підприємства, визнається протягом року планова (нормативна) собiвартiсть їх виробництва, яка в кiнцi року доводиться до рівня фактичних витрат.
• Первісною вартістю запасів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість.
• Первісною вартістю запасів, одержаних підприємством безоплатно, визнається їх справедлива вартість.
• Первісна вартість одиниці запасів, придбаних у результаті обміну на подібні запаси, дорівнює балансовій вартості переданих запасів. Якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість, то первісною вартістю отриманих запасів є їх справедлива вартість. Різниця мiж балансовою i справедливою вартістю переданих запасів включається до складу витрат звітного періоду.
• Первісною вартістю запасів, що придбані в обмін на неподiбнi запаси, визнається справедлива вартість отриманих запасів (вартість за звичайними цінами).
• Первісна вартість запасів після дати балансу вважається найменша з двох оцінок: первісна вартість або чиста вартість реалізації.
• Не включаються до первісної вартості запасів, а належать до витрат того періоду, в якому вони були здійснені (встановлені):
• а) понаднормативні втрати i нестачі запасів;
• б) проценти за користування позиками;
• в) витрати на збут;
• г) адмiнiстративнi та iншi подiбнi витрати, які безпосередньо не пов'язані з придбанням i доставкою запасів та приведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.
• До вартості матеріальних запасів включаються також витрати підприємств на придбання тари, крім дерев'яної та картонної. У разі включення до ціни матеріальних запасів вартості тари із загальної суми витрат на їх придбання вираховується можлива вартість використання або реалiзацiї тари (без витрат на придбання матеріалів для її ремонту).
• Вартість матеріальних запасів, які відносяться до собiвартостi продукції, зменшується на вартість зворотних відходів. Зворотні відходи -- це залишки сировини та інших матеріальних ресурсiв, якi вiдповiдно до встановленої технології передаються до інших цехів i пiдроздiлiв як повноцінний матеріал для виробництва інших видів продукції (виконання робіт, надання послуг).
• Ціни на зворотні відходи встановлюються підприємством:
• а) на рівні договірної ціни того матеріалу, на заміну якого вони використовуються (за вирахуванням додаткових витрат, пов'язаних з підготовкою їх до використання), чи в залежності від коефіцієнта використання матеріалу;
• б) за договірними (тут i далі -- на момент здійснення операцій) цінами на відходи, за вирахуванням витрат на їх збирання та обробку, якщо вони призначенi для переробки всерединi пiдприємства чи переданi стороннім органiзацiям (тут i далі договірні ціни приймаються на момент здійснення операції -- в поточному місяці);
• в) за повною цiною вхiдної сировини чи матерiалу, якщо вiдходи реалiзуються для використання як повноцінний (повномірний) матеріал;
• г) зворотні відходи оцінюються за зниженою ціною вхідних матеріалів (напівфабрикатів), якщо відходи можуть бути використані в основному (промисловому) виробництві, але з підвищеннямвитрат (зниженням виходу готової продукції), для потреб допоміжного виробництва, виготовлення предметів широкого вжитку (товарів культурно-побутового i господарського призначення) або реалізовані стороннім підприємствам i організаціям.
• Прямі витрати на оплату праці включають суми основної i додаткової оплати, які нараховані згідно iз прийнятою пiдприємством системою оплати праці i які відносяться на конкретний об'єкт обліку витрат. При нарахуванні оплати праці натурою продукція оцінюється в порядку, передбаченому податковим законодавством.
• До інших прямих витрат належать:
• а) платежі зі страхування майна підприємства та цивільної відповідальності власників транспортних засобів, а також окремих категорій працівників, зайнятих у виробництві відповідних видів продукції (виконанні робіт, наданні послуг), безпосередньо на роботах з підвищеною небезпекою для життя та здоров'я, передбачених законодавством;
• б) плата за оренду основних засобiв, що може бути вiднесена на конкретний об'єкт;
• в) витрати на утримання, експлуатацію та ремонт необоротних активів, що використовуються в конкретному виробничому процесі, зокрема їх амортизацію, витрати на освітлення, опалення, водопостачання, електропостачання тощо;
• г) податки i збори (обов'язковi платежi), якi згiдно із законодавством вiдносяться на витрати виробництва;
• ґ) інші витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.
• 1.3 Особливості технології утримання тварин у господарстві та їх вплив на організацію обліку
• Галузеві особливості сільського господарства суттєво впливають на організацію і технологію виробництва, і відповідно на побудову бухгалтерського обліку. До таких специфічних об'єктів обліку, яких немає жодна галузь народного господарства відносяться тварини на вирощуванні та відгодівлі.
• В сучасній економічній ситуації в Україні значно зменшилися обсяги поголів'я тварин.
• У господарствах суспільного сектору вирощується близько третини від загального поголів'я худоби в усіх категоріях господарств. Я якщо розглянути якісний стан тварин, то у приватному секторі це високопродуктивна, життєздатна, високо вгодована худоба з низькою яловістю та відсутністю падежу.
• Тому значним резервом поповнення поголів'я тварин і особливо молодняку великої рогатої худоби для господарств суспільного сектору залишаються підсобні господарства населення.
• Молодняк тварин і тварин на вирощуванні та відгодівлі складають особливу групу матеріальних оборотних засобів. За своїм економічним змістом тварини на вирощуванні та відгодівлі є незавершеним виробництвом галузі тваринництва тому, що вони постійно змінюють свою масу і оцінку. Ці зміни пов'язані з витратами на утримання тварин і їх годівлю до моменту їх реалізації, забою або переведення до основного стада.
• Поряд з цим після вирощування та відгодівлі, тварини цієї групи можна реалізовувати забивши на м'ясо, що зумовлює віднесення їх до матеріальних оборотних засобів.
• На сьогоднішній день за відсутності інших П(С)БО відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 „Запаси”, молодняк тварин і тварин на відгодівлі (якщо вони оцінюються відповідно до вищеназваних П(С)БО 9) відносять до запасів тому, що вони відповідають визначенню запасів як активів, що утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності і перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва.
• Для відокремлення процесу виробництва в тваринництві від інвентарного обліку тварин, в бухгалтерському обліку введені окремі синтетичні рахунки, які з одного боку, дають змогу накопичувати і систематизувати витрати на вирощування та відгодівлю тварин, стежити за збільшенням їх живої маси, а з другого - вести облік наявного поголів'я, його живої маси, вартості на початок звітного періоду, а також змін цих показників за звітний період.
• До складу молодняку тварин і тварин на відгодівлі включають поголів'я, вирощене у власному господарстві та придбане на стороні: молодняк всіх видів з моменту одержання приплоду до переведення в основне стадо чи вибуття, тварини на відгодівлі.
• Сільськогосподарські підприємства в цей об'єкт включають і тварин переданих громадянам на вирощування за договорами і прийнятих від населення для реалізації.
• Не включають до складу молодняку тварин і тварин на відгодівлі, поголів'я основного стада продуктивної худоби (корови і бугаї молочного і м'ясного напряму).
• В процесі вирощування молодняку та відгодівлі худоби, в стаді тварин відбуваються зміни. Збільшується поголів'я тварин за рахунок одержання приплоду в своєму господарстві, за рахунок придбання худоби в інших господарствах та у громадян. До відгодівельної групи надходить худоба, вибракувана із основного стада. Тварини ростуть, переходять із однієї вікової групи в іншу, збільшують свою живу масу, а відповідно і вартість. Значна частина тварин вибуває з господарства внаслідок реалізації м'ясокомбінатам, іншим підприємствам та громадянам; частину переводять до основного стада; частину забивають на м'ясо та мають місце випадки падежу тварин, вимушеного забою, нестач, крадіжок тощо. Всі ці процеси повинні знаходити своє відображення в бухгалтерському обліку.
• Основними завданнями обліку тварин на вирощуванні та відгодівлі в сільськогосподарських підприємствах є:
• Ш Постійне забезпечення керівників і спеціалістів оперативною інформацією про наявність поголів'я тварин за їх видами і статево-віковими групами для прийняття управлінських рішень;
• Ш Своєчасне та правильне оформлення відповідними документами операцій та забезпечення достовірних даних про всі зміни, що відбуваються у складі поголів'я тварин на вирощуванні та відгодівлі і одержання продукції;
• Ш Контроль за збереженням тварин в місцях їх утримання і на всіх етапах їх руху; виявлення втрат від загибелі тварин і причини цього та виявлення винних осіб; здійснення заходів з метою недопущення нестач, крадіжок та загибелі тварин;
• Ш Забезпечення щоденної реєстрації даних про рух поголів'я з метою визначення потреб виробничих підрозділів в кормах на кожен день;
• Ш Забезпечення щомісячного зважування тварин, щоб мати точні дані про приріст живої маси для визначення результатів вирощування та відгодівлі тварин;
• Ш Правильне обчислення первісної вартості тварин при їх надходженні; оцінка їх при вибутті.
• Відповідальний за облік молодняку на фермах і в бухгалтерії сільськогосподарського підприємства - головний бухгалтер і бухгалтер з обліку в тваринництві.
• Необхідними передумовами здійснення контролю за збереженням молодняку тварин, птиці і тварин на відгодівлі є:
• Ш Перевірка чисельності тварин та їх обов'язкове зважування при визначенні приросту, прийманні та відпустку;
• Ш Проведення контролю за своєчасним і правильним веденням обліку поголів'я на фермах;
• Ш Систематичне проведення інвентаризації з метою недопущення втрат поголів'я та маси;
• Ш Встановлення переліку осіб і укладання з ними договорів про повну матеріальну відповідальність, якщо вони відповідають за приймання і відпуск тварин, їх зважування, правильне та своєчасне оформлення цих операцій, а також збереження закріплених за ними тварин;
• Ш Звільнення і переміщення матеріально відповідальних осіб за згодою головного бухгалтера;
• Ш Затвердження переліку посадових осіб, яким надано право підписувати документи на переміщення тварин в господарстві, а також видавати дозвіл (підписувати перепустку на їх вивезення за межі підприємства). Списки цих осіб, а також зразки їх підписів повинні бути передані в структурні підрозділи (на ферму, бригаду, цехи тощо).
• 1.4 Нормативно-інформаційне забезпечення обліку витрат на виробництво та вихід продукції тваринництва
• В умовах ринкової економіки значну роль відіграє бухгалтерський облік, без знання якого неможливо ефективно керувати підприємствами. Основними документами, якими керуються при обліку „Тварин на вирощувані та відгодівлі” є:
• 1. Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 9 „Запаси”.
• 2. Нормативним документом, що регулює порядок і процедуру проведення інвентаризації, є Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11. 08. 94 р. № 69.
• 3. Найбільш широко, враховуючи прийняті нові нормативні документи, матеріал про тварин на вирощуванні та відгодівлі висвітлено колективом під редакцією М.Ф. Огійчука в підручнику „Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах”. Тут детально розкрито суть обліку тварин на вирощуванні та відгодівлі.
• 4. Інформація про тварин на вирощуванні та відгодівлі відображається також на сторінках газет та журналів, зокрема в газеті „Все про бухгалтерський облік”, та „Сільський час”.
• 5. Також методичними рекомендаціями з організації та ведення бухгалтерського обліку за Журнально-ордерною формою ведення обліку на підприємствах агропромислового комплексу, затвердженими наказом Міністерства аграрної політики України від 7 березня 2001 року № 49 викладено методичні засади щодо регістрів ведення синтетичного і аналітичного обліку по рахунку 21.
• 2. Організаційно - правова та економічна та економічна характеристика підприємства
• Фермерське господарство “Вікторія” засновано у 1992 році. Землі сільськогосподарського фермерського господарства “Вікторія” знаходяться на сході від міста Кам”янка-Дніпровська, Запорізької області. Адміністративно - господарський центр фермерського господарства розташований у центрі міста. Від центральної садиби до центру міста 5км.
• До найближчої залізничної станції, яка знаходиться у м. Енергодар - 32км. Через господарство проходить шлях із твердим покриттям який з'єднує м.Кам”янку-Дніпровську з м. Запоріжжя, відстань до обласного центру 127км. Найближча залізнична станція розташована в м. Енергодарі на відстані 35 км від підприємства, а водна станція в м. Кам”янка-Дніпровська на відстані 15 км. Дороги, які зв'язують господарство з районним центром покриті асфальтом.
• СФГ “Вікторія” повністю забезпечено кадрами, керівництвом та спеціалістами, в середньому там працює 59 чоловік.
• Площа всіх земель господарства 1769га. Всі землі які є у розпорядженні СФГ “Вікторія” є пашнею. Навіть ті поля на яких знаходяться плодові кісточкові записані як пашня, тому що вони підлягають викорчовуванню. Територія господарства відноситься до першого агрокліматичного району, який характеризується, як дуже теплий і покірливо засушливий. Середньорічна температура складає - +9,6 С, а середньорічна кількість опадів - 376 мм.
• Клімат у районі розташування є континентальним, що встановлюється змішуванням Азовського максимуму і Сибірського мінімуму, стик котрих частково приходиться на Запорізьку область.
• Рельєф землекористування господарства знаходиться на правому березі річки Дніпра. Масив земель складає широкохвильову рівнину зі слабким помірним ущільненням на юг.
• Метою діяльності господарства є задоволення потреб споживчого ринку у виробленій сільськогосподарській продукції шляхом використання і отримання прибутку від предоставленої у користування господарству земель. виробництво товарної сільськогосподарської продукції та тваринництва , реалізація їх отримання прибутку.
• Предметом діяльності господарства є : - організація виробництва та реалізація товарної сільськогосподарської продукції та продукції тваринництва, оптова та роздрібна торгівля.
• Види діяльності: вирощування зернових, олійних, кормових культур, вирощування картоплі, овочевих та баштанних культур, свинарство, збут, закупівля, в тому числі у населення сільськогосподарської продукції, оптова, роздрібна торгівля та інші види діяльності.
• Господарство самостійно визначає напрями своєї діяльності, спеціалізацію, організовує виробництво с/г продукції, її переробку та реалізацію за власним розсудом підбирає партнерів з економічних зв'язків у всіх сферах діяльності, в тому числі зовнішньоекономічній. Господарство діє на умовах самоокупності і самофінансування. Тому всі витрати покриває за рахунок власних доходів.
• Спеціалізація господарства - зерно - м'ясна з розвинутим виробництвом соняшника.
• Виходячи з таблиці 2.1 “Динаміка складу і структури товарної продукції” можна зробити висновок, що продукція рослинництва та тваринництва має стійку тенденцію до збільшення, рослинництва - за рахунок збільшення кількості орендованих земельних паїв у населення, а тваринництва - у зв'язку з розвитком матеріальної бази господарства. Виручка всього по рослинництву у 2000 році складала -448,0 тис.грн., виручки з тваринництва у 2000 році не було, а у 2004 році по рослинництву 1779,4 тис.грн., а вже по тваринництву 103,9 тис.грн. Найбільші показники по цим видам продукції були в господарстві у 2004 році. Можна зробити висновок що в динаміці спостерігається підйом як у тваринництві так і у рослинництві.

Таблиця 2.1. Динаміка складу і структури товарної продукції

3. Облік витрат і виходу продукції тваринництва