Облік вирощування та відгодівлі великої рогатої худоби у сільськогосподарських підприємствах

Процес обчислення собівартості одиниці продукції називається калькулюванням собівартості продукції. Він передбачає встановлення об'єкта калькуляції, вибір калькуляційних одиниць, визначення калькуляційних статей витрат.

Об'єктом калькулювання називають продукцію або роботу (послугу), собівартість яких обчислюють. До об'єктів калькулювання на підприємстві належать основна і допоміжна продукція, послуги і роботи, призначені для споживання як за межами, так і всередині підприємства.

Для кожного об'єкта калькулювання вибирають калькуляційну одиницю, тобто одиницю його кількісного вимірювання (маса, площа, об'єм, кількість у штуках тощо). При калькулюванні витрати підприємства групують за калькуляційними статтями. Статті калькуляції формують з витрат, які різняться функціональною роллю у виробничому процесі й місцем виникнення. Перелік статей калькуляції витрат може бути різний, що зумовлюється особливостями галузі, до якої належить підприємство. Загалом калькуляція витрат має такий вигляд:

1. Сировина і матеріали.

2. Енергія, спожита на технологічні цілі.

3. Заробітна плата виробничих робітників (основна і додаткова).

4. Відрахування на соціальні потреби.

5. Утримання та експлуатація машин і устаткування.

6. Загальновиробничі витрати.

7. Загальногосподарські витрати.

8. Підготовка і освоєння виробництва.

9. Позавиробничі витрати.

Відмінність статей калькуляції від аналогічних елементів витрат кошторису виробництва полягає в тому, що у статтях калькуляції враховуються тільки витрати на одиницю певного виду продукції, а в кошторисі -- усі витрати підприємства, пов'язані з його основною діяльністю за певний період.

Розрізняють такі методи калькулювання:

* нормативний -- передбачає встановлення витрат на одиницю

продукції згідно з діючими нормами;

* параметричний -- базується на визначенні витрат на проектний

виріб виходячи із залежності їх рівня від зміни техніко-економічних параметрів виробу;

* розрахунково-аналітичний -- розподіл прямих витрат на виробництво одиниці продукції за діючими нормами, а непрямих -- пропорційно заробітній платі основних робітників.

Загальноприйнята методика розрахунку собівартості продукції тваринництва. Прирiст живої ваги молодняку тварин i тварин на вiдгодiвлi та птицi певного виду і групи визначається як рiзниця мiж вагою поголiв'я, яке було на кiнець року та яке вибуло протягом року включаючи загиблих, i вагою тварин та птицi, якi надiйшли в групу протягом року, включаючи приплiд, та якi були на початок року.

Собiвартiсть 1 ц приросту живої ваги визначається діленням загальної суми витрат на утримання вiдповiдної групи худоби чи птиці (без вартостi побiчної продукцiї) -- кiлькiсть центнерiв приросту живої ваги. Собiвартiсть живої ваги молодняку тварин i тварин на вiдгодiвлi всiх вiкових груп визначається виходячи з витрат на їх вирощування i вiдгодiвлю в поточному році (без вартостi побiчної продукцiї), вартостi худоби , що були в групi на початок року та надiйшли з основного стада чи з iнших груп, ферм i пiдприємств, та вартостi приплоду (без вартостi загиблих тварин). Кiлькiсть живої ваги становитиме вагу тварин, що реалiзованi, забитi, переведенi в iншi групи та залишенi на кінець року.

Собiвартiсть 1 ц живої ваги худоби визначається дiленням їх вартостi на кiлькiсть центнерiв живої ваги (без ваги тварин, що загинули).

На пiдставi розрахованої собiвартостi 1 ц живої ваги обчислюється фактична собiвартiсть худоби, яка реалiзована, переведена в основне стадо, забита на м'ясо, а також та, що залишилася в пiдприємствi на кінець року. Вартiсть худоби, що загинула з рiзних причин, в кiнцi року не уточнюється. Сiльськогосподарськi пiдприємства мають право визначати собiвартiсть живої ваги тварин у розрiзi партії (реалiзованих, переведених в старшу вiкову групу, забитих тощо) на пiдставi даних про вартiсть тварин, одержаних вiд приплоду, переведених з молодших груп, придбаних тощо, та про вартiсть приросту ваги тварин цiєї партiї. У молочному скотарствi розраховується собiвартiсть 1 ц молока i однiєї голови приплоду. Собiвартiсть однiєї голови приплоду розраховується за вартiстю 60 кормоднiв утримання корови. Собiвартiсть одного кормодня розраховується дiленням усiєї суми витрат на утримання основного стада корiв на кiлькiсть кормоднiв. Для визначення собiвартостi 1 ц молока необхiдно загальну суму витрат на утримання корiв (без вартості приплоду та побiчної продукцiї) роздiлити на кiлькiсть центнерiв одержаного молока.

У пiдприємствах, якi спецiалiзуються на вирощуваннi призначених для реалiзацiї корiв первiсток, витрати на їх утримання до розтелення (без вартостi побiчної продукцiї) вiдносяться на прирiст живої ваги корiвпервiсток i живу вагу одержаного приплоду, а витрати на їх утримання з часу розтелення до реалiзацiї становитимуть собiвартiсть одержаного від них молока.

Собiвартiсть приросту ваги та живої ваги молодняку великої рогатої худоби i тварин, вибракуваних з основного стада, в молочному скотарстві розраховується аналогічно. У м'ясному скотарствi собiвартiсть приросту живої ваги телят до 8!мiсячного вiку (включаючи масу одержаного приплоду) складається iз витрат на утримання корiв i нетелiв (останнi за 2 мiсяцi до розтелення переводяться в основне стадо) i телят до 8 мiсячного вiку (без вартостi побiчної продукцiї та молока, яке оцінюється за реалiзацiйними цiнами).

Собiвартiсть 1 ц живої ваги визначається діленням суми витрат, вiднесених на приплiд i прирiст живої ваги телят до 8 мiсячного вiку, i балансової вартостi телят, що були в цiй групi на початок року та надiйшли в групу протягом року, на загальну живу вагу телят до 8 мiсяцiв, вiдлучених вiд маток (без ваги тварин, що загинули), і тих, що залишилися пiд матками на кінець року. Розрахована собiвартiсть 1 ц використовується для оцiнки телят, що залишилися пiд матками на кінець року та переведенi в старшi групи.

4 Шляхи вдосконалення обліку витрат і обчислення собівартості продукції тваринництва

Завдання обліку витрат на виробництво інформаційно пов'язані із суміжними ділянками обліку і підсистемами інформаційної системи підприємства. Лише незначна в обсязі вихідна інформація формується на підставі первинних документів.

Умовою функціонування АРМ бухгалтера обліку витрат на виробництво є формування на машинних носіях необхідної вихідної інформації, що виникає при розв'язанні завдань з обліку необоротних активів, виробничих запасів, заробітної плати, фінансово-розрахункових операцій, обліку готової продукції та її реалізації. Уся ця інформація повинна бути представлена у вигляді єдиної бази даних бухгалтерських записів відповідно до вимог АРМ бухгалтера з обліку витрат на виробництво.

Процес обліку витрат на виробництво організовується у вигляді певної схеми робочих місць, яка відбиває взаємодію різних працівників при реалізації облікових функцій. У цю схему повинні входити робочі місця всіх працівників, функціональні обов'язки яких певною мірою пов'язані з веденням бухгалтерського обліку. До них належать не тільки особи, які здійснюють документування, систематизацію й узагальнення інформації, не тільки особи, які використовують цю інформацію при виконанні функцій бухгалтерського обліку і керування, а й технічний персонал, який забезпечує оформлення документів, їх архівування, відображення тощо.

На робочих місцях бухгалтерських працівників увесь комплекс робіт пов'язаний із розв'язанням завдань бухгалтерського обліку, у той час як для іншого персоналу функції, пов'язані з бухгалтерським обліком, не є основними і займають лише частину робочого часу. Тому організація АРМ для таких категорій персоналу доцільна лише за умов виконання на АРМ їхніх основних функцій. Найбільш раціональним є розподіл АРМБ з обліку витрат на виробництво на три категорії.

АРМБ обліку витрат на виробництво І категорії призначено для формування і підготовки первинної інформації, що формується безпосередньо на місцях виникнення інформації. АРМБ вирішує завдання обліку витрат на виробництво, яке стосується окремих підрозділів і дозволяє організувати систематичне і своєчасне виявлення відхилень від нормальних умов, проводити оперативний облік і здійснювати внутрішній аудит.

На АРМБ II категорії контролюється інформація, одержувана з АРМБ І категорії, вирішуються регламентні і запитні завдання з обліку витрат на виробництво в цілому по підприємству.

АРМБ III категорії призначено для аналізу роботи структурних підрозділів і підприємства в цілому, узагальнення зведених даних витрат на виробництво, здійснення оперативного контролю за використанням трудових, матеріальних ресурсів і грошових коштів, організації внутрішнього аудиту.

На АРМБ з обліку витрат на виробництво І категорії здійснюються такі роботи:

* формування нормативно довідкової інформації;

* введення та контроль первинних даних;

* розрахунок нормативної собівартості готової продукції (видів послуг, товарів), нормативної собівартості бракованої продукції;

* формування даних, отриманих з інших АРМБ і від ін формаційної системи, про фактичну витрату виробничих запасів та за іншими прямими витратами;

* угрупування витрат за статтями;

* розподіл витрат за об'єктами обліку;

* визначення витрат за місце виникнення витрат.

На АРМБ І категорії формується і відображається така вихідна інформація:

* відомість відхилень від норм фактичних витрат на виробництво;

* відомість аналітичного обліку загальновиробничих витрат;

* модель аналізу загальновиробничих витрат.

На АРМБ з обліку витрат на виробництво II категорії виконуються такі роботи:

* розподіл витрат за об'єктами обліку в цілому по підприємству;

* закриття рахунків;

* формування реєстрів аналітичного обліку за рахунками;

* калькулювання собівартості продукції;

* розрахунок фактичної собівартості готової продукції, робіт і послуг;

* аудит витрат на виробництво в цілому по підприємству.

На АРМБ по обліку витрат на виробництво III категорії зважуються такі завдання:

* аналіз відхилень фактичних витрат від поточних норм, правильність віднесення витрат на відповідні вироби, замовлення, види послуг тощо, виявлення причин і винуватців відхилень;

* складання звітності на рівні підприємства;

* моделювання витрат на виробництво;

* аудит господарської діяльності підприємства;

* вироблення і прийняття управлінських рішень з мобілізації внутрішніх резервів.

В інформаційній системі автоматизація обліку побудована таким чином. У системі реалізовано два основних способи списання прямих витрат на виробництво (матеріалів, комплектуючих тощо):

* списання за нормами;

* списання без норм.

Для списання без норм використовують документи “Акт списання” та “Акт виконаних робіт” робіт”. При цьому контрагентом виступає спеціальний елемент довідника “Контрагенти” -- виробництво, в картці якого рахунки відображають рахунок витрат на виробництво. Проводка в документі списання має списувати ТМЦ з кредиту рахунка ТМЦ (рахунок з карток ТМЦ) в дебет рахунка “Виробництво” (константа “Основне виробництво” або рахунок з картки контрагента “Виробництво”).

Прибуткування готової продукції здійснюється за допомогою документа “Прибуткова накладна” з використанням того самого контрагента “Виробництво”. Проводка в документі прибуткування має виконувати прибуткування готової продукції (рахунок ТМЦ в картках номенклатури готової продукції) з кредиту рахунка “Виробництво”.

Для правильного подальшого формування документів з реалізації готової продукції слід вказувати в картках ТМЦ готової продукції значення ПДВ як “Основна ставка ПДВ”. При формуванні прибуткових документів обчислюватиметься сума ПДВ за рядками. Але в господарській операції документа не повинна бути присутня проводка з ПДВ. У такому разі ПДВ не використовуватиметься і матиме інформативний зміст.

Документ “Акт виконаних робіт” (меню Журнали документів-- Акти виконаних робіт-- Введення нового) використовується при реалізації послуг іншим організаціям або населенню та при списуванні оборотних активів, необхідних для надання послуг (списання прямих витрат на виробництво).

При введенні нового документа система автоматично заповнює певні реквізити (номер документа; дата; фірма, яка надає послуги; підрозділи; контрагент; операція документа; валюта документа; використовувані плани рахунків; сума валових доходів; сума та ПДВ сплати; закупівельна вартість ТМЦ). Користувач вибирає МВО (меню Довідники -- Структура -- Фірми --Підрозділи).

Документ “Акт списання” (меню Журнали документів--Складські -- Введення нового -- Акт списання). Він дозволяє виконати списання оборотних активів підприємства (товарів, матеріалів тощо) з вибракування та списання на виробництво.

Для списання на різні рахунки слід заводити різних контрагентів. У контрагентів списання рахунків у картці контрагента повинні бути настроєні відповідно до господарської операції документа. Також у проводках документа можна використовувати рахунок витрат підрозділу або константи.

Для списання оборотних активів на виробництво за нормами використовуються спеціальні довідники та документи Комплектація та Наряд на розбирання розбирання, які враховують норми прямих витрат для виробництва одиниці готової продукції.

Для списання оборотних активів на виробництво за нормами використовуються спеціальні довідники для опису складу товару (виробу готової продукції) та документи, які використовують такий опис -- Склад комплекту.

Ознакою того, що товар або готовий виріб складається з комплектуючих, є поле Вид ТМЦ у картці ТМЦ, в якому має бути вибране значення Комплект.

У такого ТМЦ є підпорядкований довідник -- Варіанти комплектації, для роботи з яким слід натиснути кнопку Склад комплекту.

Після цього у довіднику Варіанти комплектації для даного комплекту необхідно внести варіанти, згідно з якими повинна відбуватися комплектація або виготовлення готової продукції, інформативною є назва способу комплектації. Код несе допоміжний зміст.

Для введення комплектуючих, що входять до складу комплекту, необхідно натиснути кнопку Комплектуючі та занести самі комплектуючі-- їх перелік, кількість, питому вартість (відсоток у вартості одиниці товару або готового виробу), тобто ввести інформацію, згідно з якою відбуватиметься списання матеріалів на виробництво одиниці готової продукції або комплектація. У разі вибору статті витрат без зазначення матеріалу (комплектуючого) сума даної статті буде віднесена на собівартість готової продукції (комплекту). Кожна комплектуюча частина (матеріал, запчастина, інший виріб) заноситься окремим рядком. Комплектуючі, як і самі комплекти, є елементами довідника Товари, матеріали. Для зручності пропонується заводити окремі папки групи для комплектів та їх складових. Після заповнення довідників комплектації можна починати роботу з відповідними документами. Облік при збиранні виробів з комплектуючих. Для прибуткування готової продукції із одночасним списанням матеріалів та інших витрат на її виготовлення призначений документ Комплектація (меню Журнали документів -- Складські -- Введення нового -- Комплектація). При проведенні документа комплектуючі списуються зі складу, а зібраний комплект (товар або готова продукція) прибуткується на склад. При введенні нового документа система автоматично заповнює певні реквізити (номер документа, дата, фірма, підрозділ відправник, підрозділ-отримувач, операція документа, використовувані плани рахунків, сума за документом).

Розбирання виробів на комплектуючі. Зворотною операцією до документа Комплектація є списання існуючих комплектів і прибуткування їх складових. Для цього використовується документ Розбирання комплекту комплекту, який формується згідно з варіантом комплектації, кількістю комплектів. При формуванні рядків документа система обв'язково контролює залишок комплектів

на підрозділі&відправнику та МВО. За правилами заповнення та використання документ Розбирання комплекту аналогічний документу Комплектація. Списання непрямих витрат.

Обробка розподілення витрат. Для розподілення непрямих витрат на виробництво (нарахованої зарплати, амортизаційних відрахувань тощо) в кінці звітного періоду використовується спеціальна обробка-- Розподілення витрат (меню Операції--Обробка -- Розподілення витрат).

Обробка дає змогу автоматично сформувати проводки бухгалтерського обліку в дебет вибраного рахунка з кредиту вибраного рахунка пропорційно також вибраному рахунку.

Під час формування бухгалтерської операції система видає повідомлення про хід її виконання. При формуванні операції субконто рахунків враховується окремо. Результатом виконання є документ Операція. Для розрахунку і формування витрат, що списуються на собівартість продукції за статтями витрат, а також для визначення незавершеного виробництва формується “Оборотна відомість”. При формуванні цієї відомості бухгалтер може вибрати угруповання отримання такої інформації: по об'єкту обліку (замовленню, виробу та ін.), по статті витрат, структурному підрозділу, по підприємству, по рахунку, субрахунку, по коду аналітичного обліку.

Бухгалтер також вказує період, за який необхідно отримати інформацію і номер рахунка. На підставі даної відомості аналізується наявність незавершеного виробництва і динаміка за необхідний період. Також аналізуються відхилення витрат від нормативних і формуються пропозиції щодо удосконалювання витрат на виробництво за статтями і напрямами, що впливає на кінцеві фінансові результати. У цілому по підприємству бухгалтер здійснює контроль за статтями

витрат з виявленням причин відхилень і факторів, що впливають на їхнє виникнення.

Для контролю за слушністю і повнотою розподілу загальновиробничих і адміністративних витрат на АРМБ II категорії формується “Відомість загальновиробничих і адміністративних витрат” (якщо така відомість існує в інформаційній системі). Бухгалтер аналізує і контролює витрату коштів, проводить порівняння з плановими показниками як у кількісному, так і у вартісному вираженні.

Бухгалтер, аналізуючи собівартість, виявляє відхилення, пропонує конкретні заходи щодо раціонального використання матеріальних, трудових ресурсів та грошових коштів. Дана відомість відображає не тільки кінцеві результати, а й проміжні дані.

Керівники підприємства, маючи таку, інформацію, оперативно здійснюють необхідні корективи виробничої діяльності з метою отримання найбільшого ефекту шляхом зниження витрат на виробництво.

Висновки та пропозиції

1. Антони Р. Основы бухгалтерского учета: Пер. с англ. - М.: СП «Триада НТТ», 1992.

2. Бутинець Ф.Ф., Давидюк Т. В., Малюга Н. М, Чижевська Л. В.

3. Бухгалтерський управлінський облік: Підручник для студентів
спеціальності 7.050106 "Облік і аудит" вищих навчальних закладів. За ред. Проф. Ф.Ф. Бутинець; 2-е вид., перероб. І доп. - Житомир: ПП "Рута",2004. - 480 с.

4. Бутинець Ф.Ф. та інші. Бухгалтерський управлінський облік. Навчальний посібник для студентів спеціальності 7.050106 "Облік і аудит"/ Ф.Ф. Бутинець, Л.Б. Чижевські, Н.В. Герасимчук. - Житомир: ЖГП, 2000.-448 с.

5. Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах. За ред. М.Ф. Огійчука. - К.: Урожай, 1994.

6. Друри К. Введение в управленческий и производственньїй учет. - М.: Аудит. 1998.

7. Карпова Т.П. Управленческий учет: Учебник для вузов. - М.: ЮНИТИ, 2000.-350 с.

8. Литвин Ю.А. Бухгалтерський облік в сільському господарстві. Тернопіль.: Чарівниця, 1995.

9. Международные стандарты учета. - М.: Аудит-трейнинг, 1992.

10. Мех Я.В., Сумкіна Н.В., Дерій В.А. Облік, контроль та аналіз в умовах ринкових відносин. К.: НМК ВО, 1992.

11. Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні. Затв. Постановою Кабінета Міністрів України від 3 квітня 1993 р. № 250.Вказівки щодо організації бухгалтерського обліку в Україні. У редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.01.1998 р. № 10.

12. Сук Л.К. Бухгалтерський облік в сільському господарстві. К.: Урожай, 1994.

13. Типове положення планування обліку і калькулювання, собівартості продукції / робіт, послуг / сільськогосподарських підприємств. Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1996 р. № 452.

14. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський облік на підприємствах України з різними формами власності. К.: «А.С.К.», 1998.

15. Управленческий учет: Учебное пособие / Под редакцией А.Д. Шеремета. -М.: ИД ФБК - ПРЕСС, 2000. -512 с.

16. Управленческий учет: Учебное пособие / Под редакцией А.Д. Шеремета. -2-е изд., испр,- М.: ИД ФБК - ПРЕСС, 2004. -512 с.

17. Хорнгрен Ч., Фостер Дж. Бухгалтерский учет: управленческий аспект. -М.: Финансьі и статистика. 1995.

18. Чебанова Н.В., Котенко Л.Н. Бухгалтерский учет / торговьіе и посреднические предприятия / - Харьков: Интеллект - ЗК, 1998. 22. Яругова А.Д.. Управленческий учет/ опьгг зкономически развитых стран / М.: Финансы и статистика, 1991.