Главная Коллекция "Otherreferats" Сельское, лесное хозяйство и землепользование Ефективність різних методів розведення свиней материнських та батьківських ліній в умовах індустріального підприємства

Ефективність різних методів розведення свиней материнських та батьківських ліній в умовах індустріального підприємства

Порівняння продуктивності вирощування поросят з використанням свиноматок великої білої та ландрас порід англійського походження за їх чистопородного розведення в умовах промислового комплексу. Вплив гібридизації на ринкову вартість одного поросяти.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 25.07.2024
Размер файла 278,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ефективність різних методів розведення свиней материнських та батьківських ліній в умовах індустріального підприємства

Вощенко Ігор Борисович

здобувач вищої освіти ступеня доктор наук Сумський національний аграрний університет, м. Суми, Україна

Повод Микола Григорович

доктор сільськогосподарських наук, професор Сумський національний аграрний університет, м. Суми, Україна

Метою даного дослідження було порівняння продуктивності та ефективності вирощування поросят з використанням свиноматок великої білої та ландрас порід англійського походження за їх чистопородного розведення, схрещування та гібридизації в умовах промислового комплексу. Встановлено, що свиноматки F1 англійського походження від поєднання материнських порід ^ВБ*$Л та $Л*<ЗВБ при осіменінні їх спермою кнурів синтетичної батьківської лінії РІС337 мали перевагу над чистопородними тваринами материнських ліній великої білої та ландрас порід того ж походження за: загальною кількістю народжених поросят на - 2,7-4,7%; багатоплідністю на 1,7-3,8%, великоплідністтю на 4,7-10,3%; масою гнізда поросят при народженні на 8,6-12,2%, кількістю поросят при відлученні на 0,0-3,4%; та за масою гнізда поросят при відлученні на 5,4-11,5%; середньодобовими приростами в підсисний період на 6,8-9,5%; абсолютними приростами в цей час на 5,7-7,1% та середньою маса одного поросяти при відлученні на 5,5-7,7%, що викликано проявом справжнього гетерозису. Також вони мали перевагу за комплексними індексами відтворних якостей: ІВЯ на 2,2-3,0%; СІВЯС на 4,1-4,9% та SZFTV на 0,1-3,4%. Свиноматки цих же гібридних поєднань в порівнянні з аналогами батьківської лінії РІС337 переважали останніх за: загальною кількістю поросят при народженні на 24,2-25,75%, кількістю живонароджених поросят на 31,9-33,0, масою гнізда поросят при народженні на 25,5-28,2%, кількістю поросят при відлученні на 21,9-23,4%, за масою гнізда поросят при відлученні на 8,0-11,1%. Водночас чистопородні поросята лінії РІС337 переважали гібридних аналогів за середньодобовими приростами на 10,2-11,8%, абсолютними приростами на 11,5-12,7%та середньою маса одного поросяти при відлученні на 10,0-11,4%. Перевага за комплексними індексами відтворних якостей виявилась у гібридних гніздах поросят склала за ІВЯна 18,5-19,2%; СІВЯС на 26,1-26,4% та SZFTVна 0,17-3,48%. При порівнянні відтворних якостей свиноматок цих же гібридних поєднань з ровесницями материнських порід при їх прямому та зворотному схрещуванні встановлено перевагу гібридних гнізд поросят за: масою гнізда поросят при відлученні на 0,22-2,97%; середньодобовими приростами в підсисний період на 5,42-9,06%;%, за комплексними індексами відтворних якостей: ІВЯ на 0,33-0,66%; СІВЯС на 2,71-3,02% та SZFTVна 1,40-2,54%. За порівняння продуктивності свиноматок великої білої та ландрас порід при їх чистопородному розведені та прямому і реце- проктному схрещуванні встановлено суттєво вищу на 13,4-25,6% кількість нежиттєздатних поросят у поміс- них гніздах в порівнянні з чистопородними. Тоді як за загальною кількістю народжених поросят перевага останніх складала 1,2-2,8%, за великоплідністтю - 3,9-7,9%, за масою гнізда поросят при народженні 5,9-7,9%, кількістю поросят при відлученні - 0,5-3,2%, середньою масою одного поросяти при відлученні - 3,4-4,8%, та масою гнізда на цей час - 3,9-8,1%, середньодобовим приростам - 4,0-4,8% та абсолютним приростам поросят в підсисний період - 3,3-4,0%, комплексним індексам ІВЯ - 1,5-2,3% і СІВЯС - 1,9-2,8%. Водночас була відсутня різниця за багатоплідністю, збереженістю поросят до відлучення та комплексним індексом - SZFTV. При порівнянні продуктивності свиноматок під час гібридизації генотипу ^ВБ*$Л та ^Л*$ВБ осімененних спермою термінальних кнурів, не встановлено суттєвої різниці за основними показниками відтворювальної здатності між тваринами цих поєднань, але простежувалась тенденція до покращення, великоплідності на 3,0%, маси гнізда поросят при відлученні на 2,9% та його маси при народженні на 2,2% і збереженості поросят на 2,0% у помісних свиноматок поєднання ^Л*$ВБ за осіменіння їх спермою кнурів термінальної лінії порівняно з аналогами ^ВБ*$Л осіменених спермою тих же кнурів. Доведено, що пряме та реципроктне схрещування материнських порід дозволило підвищити вартість одного поросяти при відлученні на 3,9-4,8%, а гнізда поросят на 4,8-7,7% порівняно з вихідними формами. Тоді як гібридизація призвела до підвищення ринкової вартості одного поросяти на 5,2-7,3% та їх гнізда на 4,9-10,6% порівняно з чистопородним розведенням материнських порід. Водночас при порівнянні з батьківською породою вартість одного гібридного поросяти виявилась на 11,5-13,2% меншою за чистопородного аналога, але вартість гібридних гнізд встановлена на 7,4-10,3% вищою порівняно з чистопородними.

Ключові слова: порода, метод розведення, схрещування, гібридизація, свиноматка, порося, відтворна здатність.

Voshchenko I. B., applicant for higher education Doctor of Science, Sumy National Agrarian University, Sumy, Ukraine

Povod M. G., Doctor of Agricultural Sciences, Professor, Sumy National Agrarian University, Sumy, Ukraine

The effectiveness of different methods of breeding pigs of maternal and paternal lines under the conditions of an industrial enterprise

The aim of this study was to compare the productivity and efficiency of piglet rearing when using Great White and Landrace sows of English origin for pure breeding, crossbreeding and hybridization under the conditions of an industrial complex. It was found that F1 sows of English origin from the combination of maternal breeds WW*-'a and L*WW, when inseminated with semen from boars of the synthetic parent line РІС337, had an advantage over purebred animals of maternal lines of the Great White and Landrace breeds of the same origin in terms of: total number of piglets born by - 2.7-4.7%; multiple fertility by 1.7-3.8%, high fertility by 4.7-10.3%; piglet nest weight at birth by 8.6-12.2%, number of piglets at weaning by 0.0-3.4% and piglet litter weight at weaning by 5.4-11.5%; average daily gains in the suckling period by 6.8-9.5%; absolute gains at this time by 57-7.1% and average weight of a piglet at weaning by 5.5-7.7%, which is caused by the manifestation of true heterosis. They also had an advantage in terms of comprehensive indices of reproductive qualities: IVY by 2.2-3.0%, SIVYAS by 4.1-4.9% and SZFTV by 0.1-3.4%. In comparison with the analogues of the parent line РИС337, the sows of the same hybrid combinations outperformed the latter in terms of: the total number of piglets at birth by 24.2-25.75%, the number of piglets born alive by 31.9-33.0, the nest weight of piglets at birth by 25.5-28.2%, the number of piglets at weaning by 21.9-23.4%, the weight of the litter of piglets at weaning by 8.0-11.1%. At the same time, the purebred piglets of the PIC337 line outperformed their hybrid counterparts in terms of average daily growth by 10.2-11.8%, absolute growth by 11.5-12.7% and average weight of a piglet at weaning by 10.0-11.4%. The advantage according to the comprehensive indices of reproductive qualities was found in hybrid piglet nests by 18.5-19.2% for IVY; SIVYAS by 26.1-26.4% and SZFTV by 0.17-3.48%. When comparing the reproductive qualities of sows of the same hybrid combinations with those of the dam breeds during their direct and backcrossing, the superiority of the hybrid litters of piglets was found in terms of: the nest weight at weaning by 0.22-2.97%; average daily gains in the subsucking period by 5.42-9.06%;%, according to the complex indices of reproductive qualities: IVY by 0.33-0.66%; SIVYAS by 2.71-3.02% and SZFTV by 1.40-2.54%. A comparison of the productivity of Great White and Landrace sows in purebred and direct and reciprocal crossbreeding showed a significantly higher number of non-viable piglets in the crossbred nests of 13.4-25.6% compared to the purebred nests. The advantage of the latter was 1.2-2.8% for the total number of piglets born, 3.9-7.9% for high fertility, 5.9-7.9% for the litter weight of piglets at birth, 0.5-3.2% for the number of piglets at weaning, - 3.4-4.8%, and the weight of the nest at this time - 3.9-8.1%, the average daily gains - 4.0-4.8% and the absolute growth of piglets in the post-weaning period - 3.3-4.0%, the complex indices of IVY - 1.5-2.3% and SIVYAS - 1.9-2.8%. At the same time, there was no difference in fertility, piglet survival to weaning and the complex index SZFTV. When comparing the productivity of sows during the hybridization of the genotype WW*-'a and ^L^^LW of sperm-inseminated terminal boars, no significant difference was found in terms of the main indicators of reproductive capacity between animals of these combinations, but a trend towards improvement, high fertility by 3.0% was observed, litter weight of piglets at weaning by 2.9% and its weight at birth by 2.2% and survival of piglets by 2.0% in crossbred sows of the combination 2L*$LW for insemination with the sperm of boars of the terminal line compared to analogues of ^LW *$L inseminated with the sperm of the same boars. It has been shown that direct and reciprocal crossbreeding of mother breeds can increase the cost of a piglet at weaning by 3.9-4.8% and piglet nests by 4.8-7.7% compared to the original forms. Hybridization increased the market value of a piglet by 5.2-7.3% and the litter by 4.9-10.6% compared to the purebred parent breed. At the same time, the cost of a hybrid piglet compared to the parent breed was 11.5-13.2% lower than the purebred counterpart, but the cost of hybrid litters was 7.4-10.3% higher than purebred piglets.

Key words: breed, breeding method, crossing, hybridization, sow, piglet, reproductive capacity.

Водночас не дивлячись на вищу швидкість росту свині данського походження мали на 0,08 кг або 2,9% гіршу конверсію корму під час відгодівлі порівняно з аналогами канадського походження.

Для комплексного порівняння відгодівельних якостей тварин обох груп нами було розраховано індекс відгоді- вельних якостей, який був на 1,4% кращим у тварин дан- ського походження.

Таким чином, під час відгодівлі свині данського походження на 2,1% мали вищі середньодобові та абсолютні прирости, але поступались аналогам канадського походження за збереженістю на 0,8% та оплатою корму приростами на 2,9% і комплексним індексом відгодівельних якостей на 1,4% та завершували відгодівлю на 177 добу життя з майже рівною живою масою.

За результатами вивчення ефективності використання кормів (табл. 3) встановлено, що свині канадського походження разом з нижчими середньодобовими приростами продемонстрували і нижчі середньодобові показники споживання корму. За їх рівнем вони на 0,13 кг

або 5,0% поступались аналогам данського походження. І як результат за період відгодівлі спожили на 12,5 кг його менше в розрахунку на одну голову, що в свою чергу спричинило менші на 91,66 грн кормові витрати в розрахунку на одну свиню на відгодівлі. Це в свою чергу, не дивлячись на менший абсолютний приріст, посприяло зменшенню на 2,9% кормової собівартості 1 кг приросту. Враховуючи однакову частку кормів в загальній собівартості приросту свиней на відгодівлі для обох груп операційна собівартість відгодівлі однієї свині по її завершенню виявилась на 119,04 грн нижчою у дослідній групі.

Водночас завдяки вищій живій масі та відповідно вищій вартості підсвинків дослідної групи при постановці на відгодівлю собівартість однієї голови по завершенню відгодівлі виявилась на 19,65 грн в цій групі вищою, та на 0,28 грн собівартість 1 кг живої маси. Враховуючи однакову ціну 1 кг живої маси для тварин обох груп, та майже однакову масу свиней в них по завершенню відгодівлі, в обох групах виявилась і майже рівна реалізаційна вартість однієї голови. Водночас через вищу собівартість

Вступ. Важливість зниження витрат на виробництво зростає, оскільки галузь свинарства стає більш конкурентною (Lykhach et al., 2023; Mykhalko, 2021). Витрати на виробництво свинини можна знизити за допомогою організованої програми розведення, спрямованої на генетичне поліпшення господарських ознак свиней (Adavoudi & Pilot, 2021; lakobchuk et al., 2012). Найбільш конкурентоспроможні виробники використовують виробничі програми, які мінімізують собівартість продукції та максимізують повернення інвестицій та гарантують отримання прибутку (Guy et al., 2012).

Гібридизація у свинарстві використовується як дієвий метод отримання ефекту гетерозису (Ohloblia & Povod, 2020). Гетерозис або гібридна енергійність - це покращена продуктивність нащадків порівняно з середніми показниками їхніх батьків (Gryshina et al., 2022; NSIF, 2003). Гетерозис виникає, коли неспоріднені лінії або породи свиней схрещуються одна з одною, і його можна розглядати як відновлення продуктивності, зниженої інбридингом у батьківських стадах (Baas et al., 1992; Iversen et al., 2019). Ця перевага зазвичай виникає через розширення генетичного різноманіття. Однак, проведення гібридизації потребує наявності спеціалізованих материнських і батьківських ліній та порід свиней, що повинні гарантовано провірені на поєднувальну здатність для досягнення гетерозисного ефекту (Kremez et al., 2022; Povod & Hramkova, 2016; Zhang et al., 2005).

Для більшості індустріальних свинокомплексів, які вирощують тварин не для розведення чи виведення нових порід, використовується система промислового схрещування, оскільки вона забезпечує значне покращення ознак, пов'язаних із репродуктивною дією та материнською здатністю (Garmatiuk, 2022; Ibatullin & Khakhula, 2020; Mykhalko & Andrukhova, 2023). Для досягнення ефекту гетерозису необхідно схрещувати не породи, а спеціалізовані лінії порід свиней, які можуть бути поєднані на ефект комбінаційної здатності (Holub, 2013; McCann et al., 2008). Але необхідно зауважити, що метод промислового схрещування, не завжди дає гарантований ефект гетерозису, хоча і є досить ефективним способом розведення свиней. Це в основному і відрізняє його від гібридизації (Iversen et al., 2019; Gryshina et al., 2021). Тривала практика використання промислового схрещування порід свиней показала, що його результати є нестабільними і негарантованими, через наявність у кожній породі великого діапазону спадкової мінливості (Vashchenko, 2016; Voloshynov & Povod, 2023). Відомо, що свині новостворених спеціалізованих ліній мають високу продуктивність та кращу відтворювальну здатність, які є генетично обумовленими. Хоча наслідком цього є підвищена чутливість до стресогенних впливів навколишнього середовища (Das et al., 2021). Таким чином, виникає потреба у перевірці ефектів комбінаційної здатності ліній, типів і порід свиней за допомогою нових інформаційних технологій, яка дасть можливість виявляти генотипи, що поєднуються на гетерозисний ефект, проводити їх «комбінаційний» тест і здійснювати точне управління системою розведення господарства (Iacolina et al., 2019; Pokhvalenko, 2018).

Однією з найпоширеніших стратегій схрещування в свинарстві є термінальна система. У цій системі свинок схрещують із чистокровним батьком, а все потомство продають. Це проста в управлінні система розведення, що створює генетично однорідні групи свиней з року в рік і захоплює 100% доступної гібридної сили у самок і всього потомства (Bates, 2020; Nevrkla et al., 2021). Недоліком цієї системи для малих господарств і ферме- рів-початківців є те, що потрібно постійно оновлювати свинок і кнурів. Регулярне оновлення репродуктивного ядра ремонтними свинками може бути дорогим і збільшити потенціал для занесення нових патогенів у стадо (Buchanan et al., 2004).

На невеликих свинофермах набуває поширення ротаційна система. У цій системі кнури відібраних порід чергуються в стаді з кожним поколінням ремонтних свинок. Ремонтних крос-бредних свинок вирощують на фермі, що допомагає підтримувати біозахист стада. Зі збільшенням кількості порід, включених до ротації, кількість збереженого гетерозису також збільшується (Kuhlers et al., 1994; Liu et al., 2012). Ротаційна система не дозволяє максимізувати енергію гібрида, але є звичайною системою через потенційну нижчу вартість порівняно з придбанням замінних тварин. Якщо використовується природне парування на фермі може знадобитися утримувати велику кількість кнурів (принаймні по одному від кожної породи, що використовується для схрещування), щоб підтримувати заплановану генетичну програму (Jungst et al., 1998).

Історично склалося так, що вартість придбання та утримання кількох кнурів та рівень ведення обліку, необхідний для відстеження кожного покоління нащадків, призвели до того, що більшість ферм зупинилися на ротації трьох порід (Ahlschwede, 1988; Christensen et al., 2015).

Також виробники свинини використовують комбінацію ротаційної та термінальної систем розведення. В такому випадку невелика частина стада утримується в ротаційній системі, яка використовується в основному для виробництва замінних свинок для всієї ферми (Christians & Johnson, 2000). За комбінованої системи розведення свиней частина ремонтних свинок зберігаються в ротаційній системі, але більшість схрещують із кінцевим батьком із 100% потомства, що продається. Ця комбінація дозволяє вирощувати власних свинок і мак- симізувати гібридну силу більшості свиней, вирощених для продажу або забою (Vashchenko, 2017). Для виробників, які керують невеликою групою свиноматок, ця система може стати громіздкою і важкою в управлінні. Для забезпечення успіху цієї системи необхідні детальне ведення обліку і управління (Lykhach & Lykhach, 2020). У галузі свинарства до сьогодні продовжується процес створення як батьківських, так і материнських вихідних форм за використання методів переважної селекції шляхом підбору у межах породи, що забезпечує прояв гетерозисного ефекту за окремими ознаками продуктивності (Ohloblia & Povod, 2020).

Системи розведення впливають на генетичне походження свиней і, таким чином, відіграють важливу роль у продуктивності поголів'я та якості м'яса (Khakhula, 2020). Через переваги гібридизації, особливо для ознак, пов'язаних із материнською здатністю, ці системи використовуються найчастіше (lacolina et al., 2019; Mykhalko et al., 2021), тому подальше дослідження економічної ефективності різних методів розведення свиней за використання поголів'я іноземного походження залишається актуальним.

Метою нашої роботи є вивчення ефекту від застосування різних методів розведення свиней материнських та батьківських ліній в умовах індустріального підприємства, що передбачало порівняння продуктивності та ефективності вирощування поросят у свиноматок великої білої та ландрас порід англійського походження за їх чистопородного розведення, схрещування та гібридизації в умовах промислового комплексу.

Матеріал і методика досліджень. Для проведення досліджень на племінному репродукторі ТОВ «НВП «Глобинський свинокомплекс» щотижня за методом груп аналогів відбирали по чотири свиноматки відповідно до схеми досліджень (табл. 1). До першої групи, яка прийнята за контрольну, відбирали свиноматок великої білої породи (ВБ), які були запліднені спермою кнурів тієї ж породи. До другої групи були віднесені свиноматки породи ландрас (Л), яких осіменіння спермою кнурів також породи ландрас. Третю групу склали свиноматки синтетичної термінальної лінії РІС-337(Т), які були запліднені спермою кнурів тієї ж лінії. До четвертої дослідної групи були включені свиноматки великої білої породи, запліднені спермою кнурів породи ландрас, а до п'ятої групи віднесли свиноматок породи ландрас, які були осіменені спермою кнурів великої білої породи. Шосту групу свиноматок склали помісні тварини великої білої та ландрас порід ($ВБх^Л), яких покривали спермою кнурів синтетичної термінальної лінії РІС-337, а до сьомої дослідної групи були включені свиноматки від реципроктного варіанту поєднання цих порід ($Лх^ВБ), яких запліднили спермою кнурів тієї ж синтетичної термінальної лінії. Впродовж 2022 року було вивчено по 200 опоросів від свиноматок материнських ліній та 100 опо- росів від свиноматок синтетичної термінальної лінії.

Всі свиноматки утримувалися в ідентичних умовах у секціях по 60 голів (рис.1) в індивідуальних станках розміром 1,7 м на 2,5 м на частково щілині підлозі з фіксацією свиноматки по діагоналі. Підтримання мікроклімату у секції здійснювалось за допомогою вентиляції рівномірного тиску, яка складалася в кожній секції з двох припливних та двох витяжних вентиляторів.

Створення локального мікроклімату для поросят здійснювалось за допомогою килимків підігріву з водяним теплоносієм розташованих в фронтальній частині станка та в перший тиждень життя за допомогою інфрачервоних ламп.

Напування свиноматок здійснювалось за допомогою ніпельної автонапувалки, яка розташована біля годівниці свиноматки. Напування поросят відбувалося за допомогою чашкової автонапувалки, яка розташувалась в тильній частині станка над решітчастою підлогою.

Годівля свиноматок усіх піддослідних груп була ідентичною та проводилась за допомогою об'ємних дозаторів та дозаторів непереривної дії повнораціонними збалансованими комбікормами для підсисних свиноматок відповідних рецептур виготовлених на власному комбікорму заводі. Підгодівлю поросят розпочинали з 14-го дня їхнього життя, престартерними комбікормами, які чотири рази на добу засипали у з'ємні годівниці розташовані в тильний частині станка для опоросу.

Таблиця 1. Схема досліду

Показник

Група свиней та її призначення

І контрольна

ІІ дослідна

ІІІ дослідна

ІУ дослідна

V дослідна

УІ дослідна

УІІ дослідна

Кількість опоросів у групі, штук

200

200

100

200

200

200

200

Породність свиноматок

ВБ

Л

Т

ВБ

Л

?ВБх^Л

?Лх^ВБ

Кількість кнурів, гол.

3

3

3

3

3

3

3

Порода кнурів

ВБ

Л

Т

Л

ВБ

Т

Т

Генотип потомства

?ВБх^ ВБ

?Лх^Л

?Тх^Т

?ВБх^Л

?Лх^ВБ

Ґ(ВБхЛ)х^Т

Ґ(ЛхВБ)х^Т

Вік відлучення поросят, діб

28

Спосіб підгодівлі поросят-сисунів

Сухими престартерами з 14 доби

Рис. 1. Умови утримання піддослідних свиноматок

Видалення гною з приміщення відбувалося за допомогою вакуумно-самопливної системи періодичної дії один раз після вилучення свиноматок з поросятами з секції.

Під час всього періоду досліду оцінка відтворю- вальних якостей свиноматок здійснювалась за загальноприйнятими методиками (Ibatulin & Zhukorskyi, 2017; Ladyka et al., 2023). Для більш об'єктивного порівняння продуктивності свиноматок за різних методів їх розведення були розраховані комплексні індекси відтворних якостей.

Умови годівлі, напування, утримання, догляду і профілактики тварин в експерименті відбувалися відповідно до європейського законодавства про захист тварин та їх комфорт (Council Directive 2010/63/EU, 2010).

Експериментальні дані оброблені методом варіаційної статистики за методиками (Ladyka et al., 2023) із використанням комп'ютерної техніки та пакетів прикладного програмного забезпечення MS Excel 2000 та Statistioa V.5.5.

Результати. При аналізі вихідних форм свиноматок за чистопородного їх розведення виявлена суттєва різниця в продуктивності свиноматок материнських та батьківської лінії. Тоді як між продуктивністю основних материнських порід суттєвої різниці не спостерігалось. Так за загальною кількістю поросят при народження різниця між свиноматками великої білої породи та породи ландрас склала 0,13 поросят, тоді як різниця за цим показником у свиноматок великої білої породи та синтетичної термінальної лінії РІС 337 становила вже 2,84 голови (р< 0,001), а між тваринами цієї лінії та свиноматками породи ландрас вона склала 2,71поросят(р< 0,001).

Також суттєвої різниці між свиноматками великої білої та ландрас порід за їх чистопородного розведення не встановлено і за багатоплідністю. Водночас різниця між тваринами цих порід із свиноматками синтетичної спеціалізованої лінії за цим показником вірогідно склала 3,55-3,35 поросяти (р< 0,001).

Не дивлячись на меншу загальну кількість поросят при народженні та меншу багатоплідність в гніздах свиноматок синтетичної термінальної лінії виявилось на 0,71-0,67 голови більше мертвонароджених поросят, що у відсотковому відношенні склало 6,0-6,4%. Тоді як, між свиноматка материнських порід така різниця склала лише 0,07 голови або 0,47%.

Оскільки великоплідність свиноматок має негативну кореляцію з їх багатоплідністю, то закономірним виглядає той факт, що у свиноматок синтетичної термінальної лінії вона була суттєва вищою ніж в їх аналогів материнських ліній. Так різниця за великоплідністтю між свиноматками великої білої та ландрас порід склала лише 0,03 кг, тоді як, між тваринами цих порід і їх аналогами із синтетичної термінальної лінії вона вірогідно становила 0,17-0,14 кг (р<0,05).

Маса гнізда поросят є добутком їх кількості при народженні та великоплідності, тож завдяки вищій багатоплідності свиноматки материнських порід, не дивлячись на меншу їх виликоплідність, мали вірогідно (р<0,001) на 2,45-2,66 кг вищим цей показник порівняно з аналогами синтетичної батьківської лінії. Тоді як, різниця за масою гнізда при народженні між материнськими лініями була несуттєвою - 0,21 кг

Як відомо, збереженість поросят негативно корелює з багатоплідністю. В наших дослідженнях у свиноматок великої білої та ландрас порід, у яких була суттєво вищою багатоплідність, збереженість поросят до відлучення виявилось суттєво на 3,6-4,32% нижчою порівняно з аналогами синтетичної термінальної лінії. Водночас і між групами свиноматок материнських ліній встановлена краща на 3,06% збереженість поросят у гніздах свиноматок породи ландрас.

На кількість поросят в гнізді свиноматок при відлученні впливають як їх багатоплідність, так і збереженість за час підсисного періоду. Як видно з результатів дослідження у свиноматок материнських ліній до відлучення зберігалася вірогідно (р<0,001) більша на 2,10-2,40 голів кількість поросят порівняно з тваринами третьої групи. Тоді як за цим показником між свиноматками великої білої та ландрас порід невірогідно становила лише 0,3 голови, за рахунок кращої збереженості поросят у гніздах свиноматок породи ландрас.

Продуктивність свиноматок вихідних порід за чистопородного розведення

Групи

І

ІІ

ІІІ

Поєднання свиней

ТВБх^ВБ

.П х ^П

?Т х т

Народжено поросят всього, гол.

16,40±0,24ввв

16,27±0,26 ссс

13,56±0,13

Багатоплідність, гол.

15,50±0,23ввв

15,30±0,24ссс

11,9540,00

Кількість нежиттєздатних поросят при народженні, гол.

0,90

0,97

1,61

Частка нежиттєздатних поросят, %

5,5

6,0

11,9

Великоплідність, кг

1,26±0,06в

1,29*0,06

1,43±0,06

Маса гнізда поросят при народженні, кг

19,5±0,56ввв

19,7±0,47 ссс

17,1+0,42

Кількість поросят при відлученні, гол.

13,00±0,13 ввв

13,30±0,16 ссс

10,90±0,07

Вік поросят при відлученні, діб

28,1

28,3

28,1

Середня маса одного поросяти при відлученні, кг

6,72±0,07 ввв

6,75±0,11 ссс

8,04±0,17

Маса гнізда поросят при відлученні, кг

87,4±2,06

89,8±1,96

87,6±2,04

Збереженість, %

83,9

86,9

91,3

Середньодобовий приріст, г

194±3,3

193±2,9

235±3,9 ссс ввв

Абсолютний приріст поросят в підсисний період, кг

5,5±0,05ввв

5,5±0,10 ссс

6,6±0,17

ІВЯ

48

49

42

СІВЯС

122

121

101

SZFTV

103

101

96

Примітка: тут і надалі вірогідність: а - (р<0,05); аа - (р<0,01); ааа - (р<0,001): а - між показниками 1-2 групи; в - між показниками 1-3 групи; c - між показниками 2-3 групи;. d - між показниками 1-4 групи; e - між показниками 1-5 групи; f - між показниками 2-4 групи; g - між показниками 2-5 групи; h - між показниками 1-6 групи; і - між показниками 1-7 групи; k - між показниками 2-6 групи; l - між показниками 2-7 групи; m - між показниками 3-6 групи; n - між показниками 3-7 групи; o - між показниками 4-6 групи; p - між показниками 4-7 групи; q - між показниками 5-6 групи; r - між показниками 5-7 групи; s - між показниками 6-7 групи.

Зазвичай маса поросяти при відлученні має від'ємну кореляцію з їх кількістю при народженні та при відлученні. Як видно з табл. 2, у свиноматок третьої групи завдяки меншій кількості поросят в гнізді та вищій генетичній здатності до росту, поросята виявили вірогідно на 41 та 42 г вищі середньодобові прирости порівняно з аналогами першої та другої груп, що в свою чергу спричинило більші на 1,15 кг абсолютні прирости у тварин цієї групи та вірогідно (р<0,001) на 1,32-1,29 кг вищу живу масу поросяти при відлуння порівняно з їх аналогами першої та другої груп. Тоді як в гніздах свиноматок материнських порід середньодобові прирости в підсисний період були майже рівними, що спричинило однакові абсолютні прирости за підсисний період, за рахунок чого індивідуальна маса поросят при відлученні виявилась практично рівною.

Оскільки на масу гнізда поросят при відлученні впливає їх кількість в гнізді на цей час та їх індивідуальна маса, то завдяки більшій кількості поросят в гнізді свиноматок материнських порід, але меншої їх індивідуальної маси вірогідної різниці за цим показником між свиноматками піддослідних груп не встановлено.

Комплексні індекси відтворювальних якостей свиноматок дозволяють поєднати окремі показники їх продуктивності для більш об'єктивної та всебічної оцінки. В наших дослідженнях свиноматки материнських порід мали очікувано вище всі індекси відтворювальних якостей. За індексом відтворних якостей (ІВЯ) свиноматки синтетичні термінальної лінії поступались своїм аналогом материнських порід 6,32-6,67 бали. За показником селекційного індексу відтворювальних якостей така різниця склала 20,6-21,24 балів, а за індексом відтворю- вальної та вирощувальної діяльності свиноматки SZFTV перевага склала 7,25- балів. Різниця між свиноматками великої білої та ландрас порід відповідно склали 0,35, 0,61 та -2,26 бали.

Таким чином, свиноматки великої білої та ландрас порід за чистопородного їх розведення мали на 16,7% більшу потенційну багатоплідність, на 22,9-21,9% фактичну багатоплідність, на 12,5-13,5% масу гнізда поросят при народженні, на 16,2-18,0% кількість поросят при відлученні, на 0,3-2,4% масу гнізда поросят при відлученні, на 13,1-13,7% індекс ІВЯ, на 17,0% показник СІВЯС та на 7,0-4,9% величину індексу SZFTV порівняно з аналогами синтетичної батьківської термінальної лінії РІС-337. Водночас свиноматки материнських ліній виявили нижчу на 13,5-10,9% великоплідність, на 19,6-19,1% середню масу одного поросяти при відлученні, на 8,8-5,0% збереженість, на 21,1-21,9% середньодобовий приріст та на 21,1% абсолютний приріст в підсисний період в порівнянні з аналогами батьківської. Водночас практично була відсутня різниця між свиноматками материнських порід за більшістю значень їх відтворювальної продуктивності. Незначна перевага свиноматок породи ландрас над тваринами великої білої породи встановлена за великоплід- ністю - 2,4%, кількістю поросят при відлученні - 2,3%, масою гнізда поросят при відлученні - 2,8%, збереженістю - 3,6% та індексом SZFTV -2,2%. Водночас вони мали більшу на 7,8% за кількість нежиттєздатних поросят в гнізді при народженні.

Останніми десятиліттями у промисловому виробництві свинини використовуються помісні свиноматки глобальних материнських порід - велика біла та ландрас. Це дозволяє отримати ефект гетерозису як від поєднання свиней цих порід, так і від комбінування їх із спеціалізованими батьківськими лініями. В наших дослідженнях ми ставили за мету порівняти продуктивність вихідних материнських порід з продуктивністю свиноматок від прямого та зворотного їх схрещування та визначити ступінь прояву різних форм гетерозису за цього схрещування. Як видно з таблиці 3, суттєвої різниці між продуктивністю свиноматок за прямого та реципроктного схрещування тварин великої білої та ландрас порід не встановлено.

При порівнянні продуктивності свиноматок за їх схрещування та чистопородного розведення встановлено суттєво вищу кількість нежиттєздатних поросят у поміс- них гніздах в порівнянні з чистопородними. Так за прямого схрещування свиноматок великої білої породи та породи ландрас виявилось на 0,23 та 0,20 голів нежиттєздатних поросят більше порівняно чистопородними варіантами розведення батьківських форм. За зворотного варіанту схрещування збільшення кількості нежиттєздатних поросят становило 0,16 та 0,13 голів порівняно розведенням великої білої та ландрас порід відповідно.

За загальною кількістю народжених поросят, багатоплідністю та великоплідністю різниці між свиноматками за їх чистопородного розведення та схрещування не встановлено, хоча і простежувалась тенденція до покращення цих показників у помісних гніздах поросят.

Тоді як за масою гнізда поросят при народженні, кількістю поросят при відлученні, їх середньою масою одного та масою гнізда поросят при відлученні встановлена суттєва (р<0,05) різниця на рівні 2,8-7,0%. Так, при порівнянні продуктивності свиноматок від поєднання $ВБх^Л з свиноматками великої білої породи за чистопородного їх розведення виявлена тенденція до збільшення на 0,33 голови за загальною кількістю народжених поросят, на 0,1голову за фактичною багатоплідністю, на 0,08 кг за великоплідністтю. Водночас встановлена вірогідна перевага на 1,37 кг за масою гнізда поросят при народженні (р<0,05), на 0,36 голови за кількістю поросят при відлученні (р<0,05), на 0,26 кг за середньою масою одного поросяти при відлученні (р<0,05), на 5,89 кг за середньою масою гнізда поросят при відлученні (р<0,05). Також вищими при схрещуванні на 1,09-2,78 бали виявилися комплексні показники відтворних якостей свиноматок порівняно з чистопородним розведенням тварин великої білої породи.

За порівняння продуктивності свиноматок за зворотного поєднання $Лх^ВБ із свиноматками великої білої породи за чистопородного їх розведення також була відсутня вірогідна різниця по загальній кількості народжених поросят, багатоплідністю та великоплідністю, але також простежувалась тенденція до підвищення цих показників у помісних гнізда свиноматок. Виявлена вірогідна перевага на 1,55 кг за масою гнізда поросят при народженні (р<0,05), на 0,41 голови за кількістю поросят при відлученні (р<0,05), на 0,32 кг за середньою масою одного поросяти на цей час (р<0,01) та на 7,05 кг за масою їх гнізда при відлученні (р<0,01).

Порівнюючи продуктивність свиноматок материнських ліній за прямого та зворотного схрещування з аналогами породи ландрас за чистопородного їх розведення встановлено, що так як і в порівнянні з тваринами великої білої породи, не виявлено суттєвої різниці між свиноматками за їх чистопородного розведення та обох варіантів схрещування за загальною кількістю поросят при народженні, багатоплідністю, великоплідністю, кількістю поросят при відлученні та їх збереженістю, середньою масою гнізда поросят при відлученні, де також простежувалась тенденція до покращення цих показників у сви- номаток при їх схрещуванні порівняно з чистопородним розведенням. Водночас встановлена вірогідна перевага свиноматок за поєднання $Лх^ВБ над їх аналогами породи ландрас за чистопородного їх розведення - за масою гнізда поросят при народженні на 1,34 кг (р<0,05) та за середньою масою одного поросяти при відлученні на 0,29 кг (р<0,05). Також вищими за даного варіанту схрещування на 0,74-2,95 бали виявилися комплексні показники відтворних якостей свиноматок порівняно з чистопородним розведенням свиней породи ландрас. Між показниками продуктивності свиноматок породи ландрас за їх чистопородного розведення та помісних гнізд від поєднання $ВБх^Л не встановлено вірогідної різниці за показниками відтворних якостей.

Таблиця 3Продуктивність свиноматок материнських порід при схрещуванні

Групи

IV

V

Поєднання свиней

?ВБх^Л

?Лх^ВБ

Народжено поросят всього, гол.

16,73±0,17

16,60±0,14

Багатоплідність, гол.

15,60±0,14

15,50±0,13

Кількість нежиттєздатних поросят при народженні, гол.

1,13

1,10

Частка нежиттєздатних поросят, %

6,8

6,6

Великоплідність, кг

1,34±0,03

1,3640,04

Маса гнізда поросят при народженні, кг

20,9±0,43d

21,1±0,46e »

Кількість поросят при відлученні, гол.

13,3640,10 d

13,41±0,12 e

Вік поросят при відлученні, діб

27,9

28,1

Середня маса одного поросяти при відлученні, кг

6,98±0,07 d

7,04±0,09 ee »

Маса гнізда поросят при відлученні, кг

93,3±2,13d

94,4±2,17 ee

Збереженість, %

85,6

86,5

Абсолютний приріст поросят в підсисний період, кг

5,64+2,11 d

5,68±2,16 ee

Середньодобовий приріст, г

202±2,2

202±3,1

ІВЯ

49

49

СІВЯС

125

124

SZFTV

103

102

Таким чином, свиноматки великої білої та ландрас порід за чистопородного їх розведення поступалися своїм аналогам за прямого та зворотного схрещування за загальною кількістю поросят при народженні на 2,0-2,8%, за багатоплідністю на 0,6-1,3%, за великоплід- ністтю на 3,9-7,9%, за середньодобовими приростами поросят в підсисний період на 4,0-4,8%, за середньою масою одного поросяти при відлученні на 3,4-4,8%, за масою гнізда поросят при народженні на 5,9-7,9%, за кількістю поросят при відлученні на 0,5-3,2%, за масою гнізда поросят при відлученні на 3,9-8,1%, за індексом ІВЯ, на 1,5-2,3% та показником СІВЯС на 1,9-2,8%. Водночас не виявлено тенденції до підвищення у помісних гніздах збереженості поросят та комплексного індексу SZFTV порівняно з чистопородними. Практично була відсутня різниця між продуктивністю свиноматок обох материнських порід, як за прямого, так за зворотного варіантів схрещування, за винятком маси гнізда поросят при відлученні, де встановлено перевагу на 1,2% у свиноматок при поєднанні $Лх^ВБ над зворотнім поєднанням порід ?ВБх^Л.

Гібридизація є найбільш досконалою формою розведення свиней, яка найбільш повно використовує всі біологічні резерви їх організму. Найбільш повне використання ефекту гетерозису тут відбувається за рахунок додавання ефекту гібридної сили помісних материнських порід та від поєднання з кнурами спеціалізованих термінальних ліній. Так, як витікає з таблиць 3 та 4, помісні свиноматки шостої групи генотипу $(ВБхЛ), які поєднувались з кнурами синтетичної термінальної лінії РІС-337 не мали суттєвих преваг над аналогами четвертої групи, де свиноматки великої білої породи поєднувались з кнурами породи ландрас.

Аналогічна ситуація спостерігалась при порівнянні продуктивності тварин сьомої з аналогами четвертої групи.

При співставленні продуктивності помісних свиноматок $Лх^ВБ при поєднанні їх з кнурами спеціалізованої термінальної лінії РІС-337 (VII група) за відтворюваль- ними якостями свиноматок породи ландрас за їх схрещування з кнурами великої білої породи встановлена вірогідна різниця лише за інтенсивністю росту поросят в підсисний період в 9,1 г на користь гібридних тварин сьомої групи. За рештою показників відтворних якостей вірогідної різниці між показниками маток п'ятої та сьомої групи не встановлено.

Не виявлено також вірогідної різниці між рівнем показників відтворювальної здатності свиноматок п'ятої та шостої груп.

Водночас при порівнянні відтворної продуктивності свиноматок за їх гібридизації та чистопородного розведення (табл. 2 та 4), встановлена суттєва різниця, як для тварин материнських генотипів, так і в порівнянні з продуктивністю свиноматок батьківської синтетичної лінії. Співставляючи рівень відтворної продуктивності свиноматок першої групи за їх чистопородного розведення та аналогічну продуктивність свиноматок шостої групи $(ВБхЛ), за їх поєднання з кнурами лінії РІС-337 виявлені суттєві переваги за масою гнізда поросят при народженні - на 1,91 кг (р<0,05), середньою масою одного поросяти при відлученні - на 0,40 кг (р<0,01), масою гнізда поросят при відлученні - на 7,26 кг (р<0,01) та середньодобовими приростами 13,25 г (р<0,001).

Таблиця 4Продуктивність помісних свиноматок материнських порід за їх гібридизації

Групи

VI

VII

Поєднання свиней

Ґ(ВБхЛ)х^Т

?(ЛхВб)х^т

Народжено поросят всього, гол.

17,04+0,23*mmm

16,84+0,19"""

Багатоплідність, гол.

15,88+0,21 mmm

15,76+0,17 """

Кількість нежиттєздатних поросят при народженні, гол.

1,16

1,08

Частка нежиттєздатних поросят, %

6,8

6,4

Великоплідність, кг

1,35+0,039

1,39+0,047

Маса гнізда поросят при народженні, кг

21,4+0,51h k mmm

21,9+0,51" " """

Кількість поросят при відлученні, гол.

13,29+0,16 mmm

13,45+0,11s"""

Вік поросят при відлученні, діб

27,8

27,7

Середня маса одного поросяти при відлученні, кг

7.12+0.11hh kk mmm

7,24+0,14 * 11"""

Маса гнізда поросят при відлученні, кг

94,6+2,17 "" mm

97,4+2,06 * " """

Збереженість, %

83,7

85,3

Середньодобовий приріст, г

208+2,7 "' kk mmm

211+1,9 K 111"""q

ІВЯ

50

50

СІВЯС

127

127

SZFTV

104

103

При порівнянні чистопородних гнізд поросят першої групи та гібридних гнізд генотипу $(ЛхВб)х^Т у свиноматок сьомої групи, вірогідна різниця виявлена за масою гнізда поросят при народженні - на 1,70 кг (р<0,01), середньою масою одного поросяти при відлученні - на 0,37 кг (р<0,01), масою гнізда поросят при відлученні на - 4,85 кг (р<0,001), середньодобовими приростами на - 14,62 г (р<0,001).

При співставленні продуктивності іншої материнської породи ландрас (друга група) та цієї породи за її гібридизації шоста та сьома група встановлено переваги гібридних поросят над чистопородними. Так свиноматки шостої групи переважали своїх аналогів з другої за показниками загальної кількості народжених поросят на 0,77 голів (р<0,05), маси гнізда поросят при народженні 1,70 кг (р<0,05), маси одного поросяти при відлученні 0,37 кг (р<0,01) та середньодобовими приростами 14,6 г (р<0,01). За порівняння продуктивності свиноматок цієї групи з тваринами сьомої групи виявлено суттєві переваги за показниками маси гнізда поросят при народженні 2,17 кг (р<0,01), маси гнізда поросят при відлученні на 7,60 кг (р<0,001), маси одного поросяти при відлученні 0,49 кг (р<0,001) та середньодобовими приростами 18,3 г (р<0,001).

При порівнянні продуктивності свиноматок шостої та сьомої груп з репродуктивним якостями свиноматок синтетичної батьківської лінії РІС-337 виявлені суттєві переваги майже за всіма показниками відтворюваль- ної здатності у гібридних тварин. Так помісні свиноматки $ВБх^Л при їх поєднані з кнурами синтетичної батьківської лінії переважали чистопородних свиноматок батьківської лінії з високим ступенем вірогідності (р<0,001) за загальною кількістю поросят при народженні - на 3,48 голів, багатоплідністю - на 3,94 голів, показником маси гнізда поросят при народженні - на 4,36 кг, кількості поросят при відлученні - на 2,39 голів та з вірогідністю (р<0,01) за масою гнізда поросят при відлученні - на 6,99 кг. Водночас чистопородні поросята третьої групи переважали гібридних аналогів шостої групи за середньодобовими приростами на 27,7 г (р<0,001), абсолютними приростами на 0,84 кг (р<0,001) та середньою маса одного поросяти при відлученні на 0,92 кг (р<0,001).

Тоді як помісні свиноматки зворотного поєднання ($Лх^ВБ) при їх осіменінні спермою кнурів синтетичної термінальної лінії виявили перевагу за відтворю- вальними якостями над аналогами батьківської лінії за такими показниками: загальною кількістю поросят при народженні - на 3,28 голів, багатоплідністю - на 3,81 голів, масою гнізда поросят при народженні - на 4,83 кг, кількістю поросят при відлученні - на 2,55 голів та за масою гнізда поросят при відлученні - на 9,74 кг. В цей же період поросята від чистопородних свиноматок лінії РІС-337 переважали гібридних аналогів сьомої групи за середньодобовими приростами на - 24,0 г (р<0,001), абсолютними приростами на - 0,76 кг (р<0,01) та середньою маса одного поросяти при відлученні на - 0,80 кг (р<0,001).

Таким чином, свиноматки F1 англійського походження від поєднання материнських порід $ВБх^Л та $Лх^ВБ при осіменінні їх спермою кнурів синтетичної батьківської лінії РІС-337 мали перевагу над чистопородними тваринами материнських ліній великої білої та ландрас порід того ж походження за: загальною кількістю народжених поросят на - 2,7-4,7%; багатоплідністю на - 1,7-3,8%, великоплідністтю на - 4,7-10,3%; масою гнізда поросят при народженні на - 8,6-12,2%, кількістю поросят при відлученні на - 0,0-3,4%; за масою гнізда поросят при відлученні на - 5,4-11,5%; середньодобовими приростами в підсисний період на 6,8-9,5%; абсолютними приростами в цей час на - 5,7-7,1% та середньою маса одного поросяти при відлученні на - 5,5-7,7%. Також вони мали перевагу за комплексними індексами відтворних якостей: ІВЯ на 2,2-3,0%; СІВЯС на 4,1-4,9% та SZFTV на 0,1-3,4%.

Свиноматки цих же гібридних поєднань в порівнянні з аналогами батьківської лінії РІС-337 переважали останніх за: загальною кількістю поросят при народженні на 24,2-25,75%, кількістю живонароджених поросят на 31,9-33,0%, масою гнізда поросят при народженні на 25,5-28,2%, кількістю поросят при відлученні на 21,9-23,4%, за масою гнізда поросят при відлученні на 8,0-11,1%. Водночас чистопородні поросята лінії РІС-337 переважали гібридних аналогів за середньодобовими приростами на 10,2-11,8%, абсолютними приростами на 11,5-12,7% та середньою маса одного поросяти при відлученні на 10,0-11,4%. Перевага за комплексними індексами відтворних якостей виявилась у гібридних гніздах поросят за ІВЯ на 18,5-19,2%; СІВЯС на 26,1-26,4% та SZFTV на 0,17-3,48%.

При порівнянні відтворних якостей свиноматок цих же гібридних поєднань з ровесницями материнських порід при їх прямому та зворотному схрещуванні встановлено перевагу гібридних гнізд поросят за: загальною кількістю народжених поросят на 0,24-0,44%; багатоплідністю на 0,26-0,38%, масою гнізда поросят при народженні на 0,36-0,83%, та за масою гнізда поросят при відлученні на 0,22-2,97%; середньодобовими приростами в підсис- ний період на 5,42-9,06% та середньою масою одного поросяти при відлученні на 0,08-0,2%, за комплексними індексами відтворних якостей: ІВЯ на 0,33-0,66%; СІВЯС на 2,71-3,02% та SZFTV на 1,40-2,54%. Водночас була відсутня різниця між цими поєднаннями за великоплід- ністтю, кількістю поросят при відлученні, абсолютними приростами в підсисний період.

За порівняння продуктивності свиноматок великої білої та ландрас порід при їх чистопородному розведені та прямому і рецепроктному схрещуванні встановлено суттєво вищу на 13,4-25,6% кількість нежиттєздатних поросят у помісних гніздах в порівнянні з чистопородними. Тоді як, за загальною кількістю народжених поросят перевага останніх складала 1,2-2,8%, за вели- коплідністтю 3,9-7,9%, за масою гнізда поросят при народженні 5,9-7,9%, кількістю поросят при відлученні 0,5-3,2%, середньою масою одного поросяти при відлученні 3,4-4,8%, та масою гнізда на цей час 3,9-8,1%, середньодобовим приростом 4,0-4,8% та абсолютним приростом поросят в підсисний період 3,3-4,0%, комплексним індексом ІВЯ 1,5-2,3% і СІВЯС 1,9-2,8%. Водночас була відсутня різниця за багатоплідністю, збереженістю поросят до відлучення та комплексним індексом SZFTV.

При порівнянні продуктивності свиноматок під час гібридизації генотипу ?ВБх^Л та $Лх$ВБ не встановлено суттєвої різниці за основними показниками від- творювальної здатності між тваринами цих поєднань. Водночас простежувалась тенденція до покращення, великоплідності на 3,0%, маси гнізда поросят при відлученні на 2,9% та його маси при народженні на 2,2% і збереженості поросят на 2,0% у помісних свиноматок поєднання $Лх^ВБ за осіменіння їх спермою кнурів термінальної лінії порівняно з аналогами $ВБх^Л осімене- них спермою тих же кнурів.

За ідентичних умов годівлі, утримання та статусу здоров'я піддослідних тварин, різниця в продуктивності свиноматок за різних методів розведення викликала в основному генотиповими факторами, а в особливості проявом різних форм гетерозису. Нами в дослідженнях розраховано числове значення різних форм гетерозису при схрещуванні та гібридизації вихідних батьківських порід. Гетерозис являє собою біологічне явище, яке проявляється в при схрещуванні та гібридизації с свиней у вигляді підвищення життєвості та продуктивності, але не передається нащадкам при подальшому розведенні потомства у собі. Ступінь його прояву не однаковий за різними ознаками продуктивності. У свинарстві для використання ефекту гетерозису застосовують різні методи його оцінки. Як повідомляє (Tsereniuk, 2014) для характеристики прояву ступеня гетерозисного ефекту у помісей порівняно з батьківськими формами прийнято розрізняти такі форми гетерозису, як гіпотетичний, який проявляється в переважанні помісей над середнім значенням обох батьківських форм та справжній гетерозис, який виявляється в переважанні помісей над кращою з батьківських форм.

Як видно з таблиці 5 ступінь прояву гіпотетичного гетерозису був не однаковим за умов двопородного схрещування та породно-лінійної гібридизації. Так за показниками потенційної та фактичної багатоплідності, живої маси гнізда поросят при народженні та їх кількість при відлученні рівень гіпотетичного гетерозису виявився значно вищим 9,6-15,3% при гібридизації в порівнянні з міжпородним схрещуванням, де він становив 0,6-7,37%. Водночас за масою одного поросяти та їх гнізда при відлученні між схрещуванням та гібридизацією суттєвих відмінностей не виявлено. Тоді як за великоплідністтю встановлено прояв гіпотетичного гетерозису на рівні 5,1-6,7% при схрещуванні, а при гібридизації він був відсутній взагалі. Також при гібридизації був відсутній гіпотетичний гетерозис за збереженістю поросят до відлучення, в той час як за схрещування він виявився мінімальним.

За умов роздільної селекції свиней за материнськими та батьківськими ознаками селекціонери ставлять за мету отримання переваги гібридних нащадків над обома батьківськими формами, що в зоотехнії йменується як справжній гетерозис. В таблиці 6 наведено кількісні показники переважання заключних форм над вихідними формами за промислового схрещування материнських порід та за умов їх гібридизації при поєднанні з кнурами спеціалізованої термінальної лінії. При прямому та зворотному схрещуванні найвищий рівень справжнього гетерозису встановлено за показниками живої маси гнізда поросят при народженні, маси гнізда та одного поросяти при відлученні, тоді як за загальною кількістю народжених поросят та багатоплідністю його рівень був значно нижчим, а за збереженістю був взагалі відсутнім. При гібридизації найвищий рівень справжнього гетерозису встановлено за масою гнізда поросят при відлученні та при народженні, помірні його рівні встановлені за загальною кількістю народжених поросят та багатоплідністю тоді як за великоплідністю, збереженістю та масою одного поросяти при відлученні справжнього гетерозису не встановлено.

Таблиця 5Ступінь прояву гіпотетичного гетерозису при схрещуванні та гібридизації

Показник

Група

IV

V

VI

VII

Породність свиноматок

ВБ

Л

?ВБх^Л

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены