Антиоксидантна активність продуктів бджільництва та можливості її підвищення у композиціях

Размещено на http://www.allbest.ru/

ННЦ «Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича», м. Київ, Україна

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Антиоксидантна активність продуктів бджільництва та можливості її підвищення у композиціях

Давидова Г.І.

Дінець А.В., канд. мед. наук

Тоцька С.М.

Корбут О.В., канд. мед. наук, доц.



Анотація

антиоксидантний активність бджільництво

Представлено результати досліджень останніх років вітчизняних та зарубіжних авторів щодо антиоксидантної активності продуктів бджільництва, екстрактів (субстанцій) та композицій із них. Варіабельність досліджуваної антиоксидантної активності залежала від самого продукту, місцевої флори, розчинників, які застосовувалися для отримання певних субстанцій та багатьох інших факторів. Серед проаналізованих продуктів найвищу антиоксидантну активність мають прополіс, перга (бджолиний хліб) та бджолине обніжжя. Так, за даними літератури додавання до меду екстракту прополісу до 1% сприяло збільшенню вмісту поліфенольних сполук, зокрема флавоноїдів більше як в 4,3 рази, додавання до меду бджолиного обніжжя до 25% значно збільшувало загальний вміст фенолів (в 2,8 рази), флавоноїдів (в 2,7 рази), каротиноїдів (в 7,5 рази) і, як наслідок, підвищувалась антиоксидантна активність суміші. Додавання маточного молочка істотно не вплинуло на вміст фенольних сполук і антиоксидантну активність суміші. Комбінування продуктів бджільництва при створенні композицій не лише збільшуватиме біологічну цінність кінцевого продукту, а й з урахуванням антиоксидантних властивостей компонентів можна отримати задані властивості для цільового застосування в якості харчової добавки в комплексній терапії.

Ключові слова: антиоксидантна активність, бджолине обніжжя, маточне молочко, мед, перга, прополіс, продукти бджільництва.



Antioxidant activity of beekeeping products and the possibility of its increase in compositions

Davydova H.I., Dinets A.V., Hotska S.M., Korbut O.V.

Abstract

Introduction. The results of recent years of research by domestic and foreign authors on the antioxidant activity of beekeeping products, extracts (substances) and compositions from them are presented. Among the analyzed products, propolis, bee bread and bee pollen show the highest antioxidant activity. Combining beekeeping products when creating compositions will not only increase the biological value of the final product, but also taking into account the antioxidant properties of the components, it is possible to obtain the specified properties for targeted use as a food additive in complex therapy.

The goal of the work. To analyze the results of published scientific studies of domestic and foreign authors in recent years regarding the antioxidant activity of some beekeeping products, to determine the perspective of their inclusion in the composition of apicompositions.

Materials and methods of research. The electronic database of medical publications PubMed and the Google Scholar search engine were searched for articles that used the following key phrases: antioxidant properties, bee bread, bee pollen, bee products, propolis, honey, royal jelly; Based on the results of this search, we have selected the most important publications that meet modern scientific and practical standards.

Results of research and discussion. Beekeeping products are considered promising and powerful means with an antioxidant effect. Honey, propolis, royal jelly, bee pollen and bee bread have a wide range of biologically active substances - flavonoids and phenolic acids which are responsible for this property. The profile and amount of polyphenols, variability in antioxidant activity observed depended on the product itself, geography and local flora and many other factors.

Conclusions and prospects for further research. Beekeeping products are considered promising means with powerful antioxidant properties. Propolis is a product with the highest antioxidant activity. Next comes bee bread, bee pollen. Royal jelly has the lowest antioxidant potential. All beekeeping products are well combined with each other, can show synergistic action and can be potential components of apiphytocomposition.

Кеу words: antioxidant activity, beekeeping products, bee pollen, bee bred, honey, propolis, royal jelly.



Вступ

Поживна цінність та лікувальний ефект продуктів бджільництва підтверджені тисячолітнім досвідом усіх цивілізацій. Хімічний склад і фармакологічні властивості меду, бджолиного обніжжя, прополісу, маточного молочка вивчалися століттями. Продукти бджільництва мають значні відмінності між собою завдяки різним географічним локаціям та джерелам збору бджолами нектару, пилку, смолистих речовин, способам походження у вулику (як приклад, для порівняння прополіс і маточне молочко), процесах перетворення (як приклад, бджолине обніжжя і перга) до кінцевого, класичного, який відповідає ДСТУ належного продукту. Наслідком цього є їх різниця у органолептичних, фізико-хімічних показниках, хімічному складі. Єдине, що об'єднує всі продукти бджільництва це беззаперечне твердження усіх світових дослідників - щодо подібності властивостей, зокрема, таких як антибактеріальні, противірусні, протигрибкові, протизапальні, антипроліферативні, імуномодулюючі та антиоксидантні (Pereira, 2002; Cornara, 2017; Kocot, 2018; Martinello, 2021; Nader, 2021; Ratajczak, 2021; Giampieri, 2022; Sawicki, 2022) та можливістю слугувати потужною сировинною базою для створення оздоровчих продуктів.

Зважаючи на зростаючий інтерес населення до використання біологічно активних речовин із природних джерел для зміцнення здоров'я та зниження ризику розвитку певних захворювань, дослідники створюють апікомплекси комбінуючи бджолопродукти або екстракти (субстанції) із них (Постоєнко, 2004; Корбут, 2011; Juszczak, 2016; Kowalski, 2017; Habryka, 2020, 2021).

Однією із важливих властивостей продуктів бджільництва, яку враховують при комбінуванні апікомплексів - це антиоксидантна активність.

Загальновизнано, що важливими факторами антиоксидантної активності продуктів бджільництва є фенольні сполуки. Різний вміст фенольних і флавоноїдних сполук, виявлених у продуктах бджільництва, є наслідком різних чинників, зокрема, методу екстракції, ботанічного походження, місця збору тощо. Порядок вмісту поліфенолів у продуктах бджільництва є таким: прополіс > бджолине обніжжя > бджолиний хліб > маточне молочко > мед (Kocot, 2018; Martinello, 2021; Sawicki, 2022). Вони невичерпне джерело антиоксидантів, які можуть протидіяти ефектам окислювального стресу, що лежить в основі патогенезу багатьох захворювань.

Таким чином, створюючи апікомплекс, поєднуючи різні продукти бджільництва або субстанції із них, можна не тільки підвищувати біологічну цінність кінцевого продукту, а й враховуючи, наприклад, антиоксидантну потужність складової речовини, отримувати заплановану дію з метою застосування в якості харчової добавки в комплексній терапії.

Цей огляд має на меті проаналізувати поточний стан знань про антиоксидантну здатність продуктів бджільництва, таких як мед, бджолине обніжжя, прополіс, маточне молочко, особливо з огляду їх можливого поєднання в композиції задля набуття заданих властивостей.



Мета роботи

Представити огляд літератури вітчизняних та зарубіжних авторів, в якому проаналізовані результати опублікованих наукових досліджень останніх років щодо антиоксидантної активності деяких продуктів бджільництва і композицій із них та можливості її підвищення з урахуванням додавання компонента з відповідною антиоксидантною дією.

Матеріали і методи досліджень

Була використана електронна база даних медичних публікацій PubMed, пошук публікацій в якій проводився за наступними ключовими фразами: antioxidant activity, beekeeping products, beebread, bee pollen, honey, propolis, royal jelly; пошукова система Google Scholar була використана для пошуку статей за ключовими фразами: антиоксидантна активність, бджолине обніжжя, маточне молочко, мед, перга, прополіс, продукти бджільництва.

Вміст фенолів визначали загально прийнятим методом відновлення жовтого молібдат-вольфраматного реагенту (реагент Фоліна-Чокальтеу), викликане фенолами в зразку, результати виражали в міліграмах еквівалентів галової кислоти/100г зразка. Загальний вміст флавоноїдів визначали в реакції з хлоридом алюмінію (кольорове утворення стійких комплексів з кетогрупами C-4 і гідроксильними групами C-3 або C-5 флавонів і флавонолів), результати виражали в міліграмах еквівалентів кверцетину/100г зразка (Habryka, 2021). Для визначення антиоксидантної активності застосовували методи DPPH, ABTS, FRAP, CUPRAC (Habryka, 2021; Martinello, 2021; Nichitoi, 2021).



Результати досліджень та їх обговорення

Продукти бджільництва продовжують залишатися в центрі уваги дослідників, особливо з огляду пошуку джерела біологічно активних сполук природного походження. Найбільш дослідженим вважається прополіс - його хімічний склад і фармакологічні властивості вивчалися століттями (Pereira, 2002; Huang, 2014; Nina, 2015; Tran, 2020; Salatino, 2022; Wieczorek, 2022). Антимікробні, антиоксидантні, імуномодулюючі, анестезуючі, протипухлинні, противиразкові, радіопротекторні та інші цінні з точки зору медицини властивості прополісу підтверджені багатьма вченими (Hegazi, 2002; Kosales, 2005; Miguel, 2014; Wang, 2015; Przybytek, 2019).

Розширюється і ареал відбору зразків - дослідження проводяться на п'яти континентах: обов'язково вказуються координати місця збору прополісу (Miguel, 2014), що дозволяє його ідентифікувати і забезпечити контроль якості (Algarni, 2015); досліджуються окремі фракції витяжки прополісу з метою визначення їх фармакологічної активності задля впровадження у виробництво (Boufadi, 2014; Suran, 2021). Tran і співавт. (Tran, 2020) зібрали унікальну базу даних із 502 сполук прополісу, які були ідентифіковано дослідниками усього світу такими методами як тонкошарова хроматографія, газова хроматографія (ГХ), високоефективна рідинна хроматографія (ВЕРХ), мас-спектроскопія (МС) та спектроскопія ядерного магнітного резонансу. Аналіз фізико-хімічного складу прополісу є особливо важливим для визначення якості цієї матриці, оскільки розглядається для використання в таких сферах як харчова, косметична та фармацевтична промисловість. З точки зору виявлення антиоксидантної активності важливий вміст таких речовин, як феноли (флавоноїди, фенольні сполуки) та терпеноїди, що походять із рослинних смол та із яких понад 90% сполук мають властивість біодоступності та вписуються в хімічний простір лікарсько-подібних молекул, як визначено правилами Ліпінського та Вебера. Хімічний профіль екстрактів прополісу також буде залежати від типу екстракційного розчинника, співвідношення розчинників і процедур екстракції. Так, Devequi-Nunes і співавт. було оцінено екстракти прополісу, отримані шляхом надкритичної та етанольної (звичайної) екстракції у зразках різних типів прополісу (червоного, зеленого та коричневого), зібраних з різних регіонів Бразилії. За результатами дослідження зроблено висновок, що екстракція етанолом є найбільш ефективним методом отримання екстрактів з високим вмістом антиоксидантних сполук (Devequi-Nunes, 2018). Загалом, за частотою застосування розчинників для прополісу найчастіше використовувався етанол. Значно рідше аналізуються без спиртові екстракти: у таких випадках розчинниками були вода, диметилсульфоксид, дихлорметан і гексан та надкритична рідина.

В своєму огляді Suran і співавт. (Suran, 2021) порівнюючи фармакологічні ефекти репрезентативних поліфенолів і цільних екстрактів прополісу зробили висновок, що всі екстракти прополісу мають антиоксидантну, протимікробну та протизапальну дію. Проте, важливо враховувати ефект суміші з прополісом, оскільки завжди є синергізм і антагонізм між сполуками. Активність суміші - це не просто додавання активності компонентів, а взаємодія компонентів (синергізм і антагонізм), передбачити яку може бути складно.

Антиоксидантну активність продуктів бджільництва визначають різними методами, зокрема, методом, який базується на властивості стабільного радикалу 2,2-дифеніл-1-пікрлгідразілу (2,2-diphenyl-1-picrylhydrazyl - DPPH) реагувати з донорами протонів, включно з фенолами. Метод ABTS дозволяє виміряти загальну антиоксидантну активність зразка - де ABTS (2,2-азино-ди-[3-етилбензтіазолін сульфонат]) вступає в реакцію з пероксидазою (метміоглобіном) та Н2О2 з утворенням катіон- радикалу ABTS. Показники надаються в еквіваленті тролокса (trolox equivalent, ТЕ) Наступний метод - фотохемілюмінесцентний аналіз (PCL) - різновид кінетичного методу визначення іонів і хімічних сполук за інтенсивністю хемілюмінесценції. Набори PCL є для ліпофільних (ACL - antioxidative capacities of lipid-soluble compounds) та гідрофільних антиоксидантів (ACW - antioxidative capacities of water-soluble compounds). Аналіз CUPRAC (CUPric Reducing Antioxidant Capacity) -- це метод, завдяки якому вимірюють загальну антиоксидантну здатність (Total Antioxidant Capacity - TAC) як гідрофільних, так і гідрофобних зразків. Основний реагент, купрум (М)-неокупроїн (2,9-диметил-1,10- фенантролін), може окислювати антиоксиданти з утворенням забарвленого продукту. Для оцінки інтегральної антиоксидантної активності субстанцій використовують фотометричний метод FRAP (Ferric Reducing/Antioxidant Power) - відновлення Fe (III) використовується як індикатор електронно-донорної активності, що є важливим показником антиоксидантних властивостей. Екстракти, що володіють відновним потенціалом, реагують з калій ферроціанідом (Fe3+) з утворенням калій ферроціаніду (Fe2+), який в подальшому реагує з хлоридом заліза (III) з утворенням комплексу заліза. Ми навели неповний перелік відповідних методів. В огляді Martinello і співавт. (Martinello, 2021) їх представлено значно більше. Загалом, немає офіційного методу визначення антиоксидантної активності, і жоден із використаних методів не є ідеальним, кожен призначений для дослідження різних груп антиоксидантів.

Антиоксидантні властивості прополісу були досліджені та доведені більшістю з представлених вище методів (DPPH, ABTS, FRAP тощо) і усі дослідники беззаперечно перше місце серед продуктів бджільництва за антиоксидантною дією віддають саме прополісу. Загалом, за результатами досліджень, загальний вміст фенолів в екстрактах прополісу коливався від приблизно 30 до 200 мг GAE/г (GAE - gallic acid equivalents - еквівалент галової кислоти) сухої маси, найвищі показники у бразильського прополісу: коричневого - 249,3, зеленого - 374,1, червоного - 481,6 мг/г, а вміст флавоноїдів коливався приблизно від 30 до 70 мг QE/г (QE - quercetin equivalents - еквівалент кверцетину), для бразильського ці показники 30, 131,7 і 187 відповідно (Devequi-Nunes, 2018) (таблиця 1).

Активність поглинання вільних радикалів DPPH була в межах від 20 до 160 мкг/мл (Nakajima, 2009; Nina, 2015; Kocot, 2018; Martinello, 2021; Nichitoi, 2021). Нині прополіс - вихідна сировина для виробництва різноманітних субстанцій, які можна використовувати і як активні фармацевтичні інгредієнти, і як додатковий компонент при виготовлені харчового продукту профілактичного спрямування (Тихонов, 1998, 1999; Корбут, 2011; Ярних, 2019).

Найбільш природним способом введення прополісу в раціон є його додавання до меду. Мед дуже цінний профілактичний і лікувальний продукт: він сприяє підвищенню імунітету, його поживні та біологічно активні речовини можуть значно збагатити раціон. Антиоксидантна властивість меду це показник його біологічної активності, яка зумовлює відповідний функціональний вплив на організм людини. До прикладу, середні показники антиоксидантної активності меду, зібраного на теренах України становили 4,99-7,57% і 3,01-8,35%, бджолиного обніжжя - 9,67-62,51% і 12,76-63,01%, перги 10,15-26,47% і 29,77-81,66% у водному і спиртовому екстрактах відповідно (Адамчук, 2019). Отже, додавання до меду будь якого іншого продукту бджільництва з високою антиоксидантною активністю значно підвищить цінність кінцевого харчового продукту.

Таблиця 1. Загальний вміст фенолів (TPC), загальний вміст флавоноїдів (TFC) та антиоксидантна активність прополісу

Продукт	Локація	Метод	Значення (середнє)	Значення Max/min	Посилання
Прополіс	Чілі	Загальний вміст фенолів (TPC), мг/г	17,8	20,8/ 11,5	Nina, 2015
Прополіс	Румунія		68,2	78,4/ 58,03	Nichitoi, 2021
Прополіс (коричневий)	Бразилія		249,3		Devequi-Nunes, 2018
Прополіс (зелений)			374,1
Прополіс (червоний)			481,6
Прополіс	Чілі	Загальний вміст флавоноїдів (TFC), мг/г	8,2	14,0/1,7	Nina, 2015
Прополіс	Румунія		12,4		Nichitoi, 2021
Прополіс (коричневий)	Бразилія		29,7		Devequi-Nunes, 2018
Прополіс (зелений)			131,7
Прополіс (червоний)			186,9
Прополіс	Чілі	DPPH, %	39,4	91,8/10,3	Nina, 2015
Прополіс (коричневий)	Бразилія		159,7		Devequi-Nunes, 2018
Прополіс (зелений)			133,2
Прополіс (червоний)			89,9
Прополіс	Чілі	FRAP мкмоль ТЕ /г	1007,5	1 745,0/667,4	Nina, 2015
Прополіс	Чілі	TEAC, мкмоль ТЕ /г	1839,8	2328,7/870,6	Nina, 2015

Зростає комерційний та науковий інтерес вчених усього світу і до інших продуктів бджільництва - бджолиного обніжжя, бджолиного хлібу (перги), маточного молочка. Це продукти з високою харчовою цінністю, багаті на біологічно активні речовини.

Основні групи біологічно активних компонентів бджолиного обніжжя це - білки, вуглеводи, ліпіди, фенольні сполуки, вітаміни. За анаеробного процесу молочнокислого бродіння бджолиного обніжжя, який протікає вже у вулику, і виходить бджолиний хліб. Цей вид молочнокислого бродіння робить бджолиний хліб більш засвоюваним і збагаченим новими поживними речовинами. Бджолине обніжжя і бджолиний хліб містять усі незамінні аміно- та жирні кислоти, необхідні організму людини. Серед незамінних жирних кислот найбільш поширені Y-ліноленова, лінолева та арахідонова кислоти. Фенольні сполуки, виявлені в бджолиному обніжжі, включають флавоноїди, зокрема, катехіни та лейкоантоціанідини, а також фенольні кислоти. Найпоширеніші фенольні кислоти - р-кумарова, хлорогенова, ферулова кислоти та їх похідні. Бджолине обніжжя та перга - джерело каротиноїдів і вітамінів, цінних макро- та мікроелементів (Tomas, 2017; Barbieri, 2020; Habryka, 2021; Bakour, 2022; Ilie, 2022; Baky, 2023).

За результатами дослідження 31 зразка бджолиного обніжжя із північно-західної Іспанії загальний вміст (середнє значення) фенолів і флавоноїдів становив 1612,6 мг/100 г та 256,8 мг/100 г відповідно. Максимальні показники досягали 2638,9 мг/100 г і 639,3 мг/100 г відповідно (Rojo, 2023) (таблиця 2).

Бджолине обніжжя з найвищим вмістом флавоноїдів мало найвищі показники антиоксидантної активності. Антиоксидантна активність, виражена як DPPH і ABTS, мала середнє значення 65,7% і 57,4% відповідно. Максимальне значення DPPH в зразках становило 88,2%, а для ABTS - 79,3% (Rojo, 2023). Кореляцію між загальним вмістом фенолів і флавоноїдів бджолиного обніжжя та антиоксидантною активністю підтверджено і іншими дослідженнями (Barbieri, 2020) (таблиця 3).

Таблиця 2. Загальний вміст фенолів (TPC), загальний вміст флавоноїдів (TFC) бджолиного обніжжя та перги

Продукт	Локація	Метод	Значення (середнє)	Значення Max/min	Посилання
Бджолине обніжжя	Польща	Загальний вміст фенолів (TPC), мг/г	32,5		Sawicki, 2022
Бджолине обніжжя *	Галісія, Іспанія	Загальний вміст фенолів (TPC), мг/100 г	1612,6	2638,9/ 771,8	Rojo, 2023
	Тоскана, Італія		13,8	20,2/ 5,8	Barbieri, 2020
	Тоскана, Італія	Загальний вміст фенолів (TPC), мкг/ г	19,8	24,8/ 13,5	Gabriele, 201 5
Бджолине обніжжя*	Румунія	Загальний вміст фенолів (TPC), мг/100г	14,0	16,5/ 10,8	Ilie, 2022
Бджолине обніжжя**	Лараш, Марокко		44,9		Ghouizi, 2020
Бджолине обніжжя	Польща	Загальний вміст флавоноїдів (TFC), мг/г	11,8		Sawicki, 2022
Бджолине обніжжя*	Галісія, Іспанія	Загальний вміст флавоноїдів (TFC), мг/100 г	256,8	639,3/ 90,8	Rojo, 2023
	Тоскана, Італія	Загальний вміст флавоноїдів (TFC), мкг/г	12,0	15,9/ 5,9	Gabriele, 201 5
	Тоскана, Італія	Загальний вміст флавоноїдів, (TFC), мг/г	16,4	23,5/ 7,8	Barbieri, 2020
	Румунія	Загальний вміст флавоноїдів (TFC), мг/г	0,24	0,30/ 0,19	Ilie, 2022
Бджолине обніжжя**	Лараш, Марокко	Загальний вміст флавоноїдів (TFC), мг/г	2,7		Ghouizi, 2020

* спиртовий екстракт; ** водний екстракт

Таблиця 3. Антиоксидантна активність бджолиного обніжжя та перги

Продукт	Локація	Метод	Значення (середнє)	Значення Max/min	Посилання
Бджолине обніжжя *	Україна, різні області	DPPH, %	27,3	63,0/12,8	Адамчук, 2019
Бджолине обніжжя**	Україна, різні області	DPPH, %	25,3	62,5/9,7	Адамчук, 2019
Бджолине обніжжя *	Галісія, Іспанія	DPPH, %	65,7	88,2/17,0	Rojo, 2023
Бджолине обніжжя *	Тоскана, Італія	DPPH, %	80,2	94,5/37,9	Gabriele, 201 5
Бджолине обніжжя *	Польща	DPPH, мкмоль ТЕ /г	16,9		Sawicki, 2022
Бджолине обніжжя**	Лараш, Марокко	DPPH, IC50 (мг/мл)	0,39		Ghouizi, 2020
Бджолине обніжжя *	Галісія, Іспанія	ABTS, %	57,4	79,3/32,8	Rojo, 2023
Бджолине обніжжя *	Польща	ABTS, мкмоль ТЕ /г	32,6		Sawicki, 2022
Бджолине обніжжя *	Польща	FRAP мкмоль ТЕ /г	76,9		Sawicki, 2022
Бджолине обніжжя *	Тоскана, Італія	FRAP мкмоль Fe 2+ /г	101,9	190,3/14,8	Barbieri, 2020
Бджолине обніжжя**	Лараш, Марокко	FRAP IC50 (мг/мл)	0,5		Ghouizi, 2020
Бджолине обніжжя *	Румунія	TEAC, ммоль ТЕ/г	0,05	0,03/0,07	Ilie, 2022
Перга **	Україна, різні області	DPPH, %	18,9	26,5/10,2	Адамчук, 2019
Перга *	Україна, різні області	DPPH, %	70,3	81,7/29,8	Адамчук, 2019

* спиртовий екстракт; ** водний екстракт



Завдяки значному вмісту поліфенолів та флавоноїдів бджолине обніжжя і перга вважаються потужними антиоксидантами та такими, які чинять протипухлинну, протизапальну та антимікробну дії (Nader, 2021; Nainu, 2021; Bakour, 2022; Ilie, 2022, Milek, 2023).

Результати дослідження вмісту фенольних сполук, каротиноїдів та антиоксидантної активності 100 зразків меду зі Словаччини виявили найвищу антиоксидантну активність у зразка гречаного меду, який забезпечує 70,83% інгібування DPPH і 2373,85 мкг/г TEAC (Trolox equivalent antioxidant capacity - еквівалентна антиоксидантна здатність Trolox - аналогу вітаміну Е) (Kacaniova, 2022).

Зразки м'ятного меду, зібраного з різних географічних місць Хорватії, показали високий вміст фенолів - від 76,7 до 90,1 мг GAE/100 г і флавоноїдів - від 6,7 до 12,5 мг QE/100 г. Всі зразки меду проявляли високу антиоксидантну активність, виражену в еквівалентах Trolox методом DPPH, від 33,6 до 51,3 мг/100 г і від 14,4 до 55,1 мг/100 г методом ABTS відповідно (Pavlesic, 2022).

Значно зріс інтерес вчених до дослідження монофлорних медів. Так, було проведено дослідження 37 зразків меду астрагалу (Astragalus) із різних регіонів Туреччини: найкращу антиоксидантну активність за методом DPPH і ABTS показали зразки із передмістя Эрзурум - 12,54 мг/мл і 4,20 мг/мл відповідно (Kugukaydin, 2023). Kemal та співавт. (Kemal, 2023) досліджували мед з чорного кмину (Nigella sativa L.) з Туреччини. Середній вміст фенолів і флавоноїдів становив 36,87 мг GAE/100 г і 5,63 мг QE/100 г, відповідно. Антиоксидантна активність зразків досліджувана методами FRAP і DPPH мала середні значення 179,40 мкмоль/100 г та 46,07 мг/мл відповідно.

Залежність загального вмісту фенолів, флавоноїдів від місцевої флори і, як наслідок, вплив профілю поліфенолів на показники антиоксидантної, антибактеріальної та протизапальної властивостей меду підтверджено дослідженнями вчених із різних континентів (Liu, 2013; Can, 2015; Nascimento, 2018).

В таблиці 4 представлено загальний вміст фенолів, загальний вміст флавоноїдів та антиоксидантна активність меду з таких країн як Польща, Румунія, Україна.

Habryka і співавт. (Habryka, 2020) було встановлено, що додавання екстракту прополісу до меду сприяло значному збільшенню вмісту поліфенольних сполук, зокрема флавоноїдів і підвищенню антиоксидантної активності (проведені DPPH, ABTS, FRAP CUPRAC методи досліджень). При внесенні 0,1% екстракту прополісу показники вмісту флавоноїдів становили 3,43 мг QЕ/100 г і збільшувалися до 14,90 мг QЕ/100 г при 1,0% прополісу (таблиця 5).

Цими ж авторами (Habryka, 2021) було досліджено вплив збагачення квіткового меду бджолиним обніжжям на вміст біологічно активних речовин і антиоксидантну активність.

Отримані результати свідчать про те, що додавання бджолиного обніжжя до меду призводить до значного збільшення вмісту поліфенолів, зокрема, фенольних кислот і флавоноїдів, із яких у найбільшій кількості присутні галова кислота та кемпферол, і внаслідок цього підвищувалася антиоксидантна активність. Так, якщо загальний вміст фенолів у меді був на рівні 30 мг GAE/100 г, то при додаванні бджолиного обніжжя до 25% цей показник сягнув 178,26 мг GAE/100 г.

Значне збільшення загального вмісту поліфенольних сполук у меді, збагаченому бджолиним обніжжям, свідчить про те, що використана добавка є їх багатим джерелом. За різними даними, загальний вміст фенолів у бджолиному обніжжі може досягати 2132 мг GAE/100 г, 3215 мг GAE/100 г або навіть 4300 мг GAE/100 г (Habryka, 2021), що суттєво залежить як від типу, так і від походження рослинних джерел, з яких його було отримано. Відповідно до вище цитованих авторів, загальний вміст фенолів може варіюватися від 420 мг GAE/100 г у бджолиному обніжжю, отриманому з квіток магнолії (Magnolia), до 2960 мг GAE/100 г у бджолиному обніжжю з квітів глухої кропиви білої (Lamium). За даними досліджень вміст поліфенолів бджолиного обніжжя з мімози (Mimosa) може сягати і 3485 мг ГАЕ/100 г. У квітковому меді визначено загальний вміст флавоноїдів 2,77 мг QE/100 г (Habryka, 2021) (таблиця 4).

Маточне молочко вже давно в усьому світі застосовується в здоровому харчуванні, косметиці та традиційній медицині. Його біологічно активні сполуки, такі як білки, пептиди, фенольні сполуки та жирні кислоти, відіграють значну роль у підтримці здоров'я людини, що підтверджено багатьма дослідженнями. Це антимікробна, антиоксидантна, імуномодулююча, нейропротекторна, омолоджуюча, протипухлинна, противірусна дії (Kunugi, 2019; Ahmad, 2020; Ratajczak, 2021; Bagameri, 2022).

Антиоксидантна потужність маточного молочка, в першу чергу, пояснюється його поліфенольними сполуками та флавоноїдами, Так, за даними Kunugi і співавт. (Kunugi, 2019) загальний вміст флавоноїдів маточного молочка становить 1,28 мкг QЕ/мг, частка фенольних сполук становить 23,3 мкг GAE/мг. Загальний вміст фенольних сполук у зразках маточного молочка з Північного Таїланду коливався в діапазоні від 1,82 до 8,61 мг GAE/г, вміст флавоноїдів коливався в діапазоні від 0,28 до 6,25 мг QE/г, антиоксидантна активність, визначена за допомогою аналізу ABTS становила від 0,89 до 4,13 мг TEAC/г (Uthaibutra, 2023).

Liu і співавт. (Liu, 2008) було виявлено, що на профіль поліфенолів та антиоксидантну активність маточного молочка впливає час відбору: маточне молочко має бути відібраним у одноденних личинок.

За результатами дослідження впливу додавання маточного молочка до меду на вміст фенольних сполук та антиоксидантну активність було зроблено висновок, що додавання маточного молочка істотно не вплинуло на вміст фенольних сполук і антиоксидантну активність. Тоді як інші досліджувані продукти бджільництва - перга, прополіс, бджолине обніжжя, призводили до значного збільшення загального вмісту фенолів і флавоноїдів та підвищення антиоксидантної активності (Juszczak, 2016; Kowalski, 2017).

Таблиця 4. Загальний вміст фенолів (TPC), загальний вміст флавоноїдів (TFC) та антиоксидантна активність меду

Продукт	Локація	Метод	Значення (середнє)	Значення Max/min	Посилання
Мед	Польща	Загальний вміст фенолів (TPC), мг/100 г	30,8		Habryka, 2020
Мед	Польща	Загальний вміст фенолів (TPC), мг/г	0,5	0,56/0,42	Sawicki, 2022
Мед	Румунія	Загальний вміст фенолів (TPC), мг/кг	536,5		Dzugan, 2018
Мед	Польща	Загальний вміст флавоноїдів (TFC), мг/г	0,07		Sawicki, 2022
Мед	Польща	Загальний вміст флавоноїдів (TFC), мг/100 г	2,8		Habryka, 2020
Мед	Польща	DPPH, мМ ТЕ/100 г	0,3		Habryka, 2020
Мед	Польща	DPPH, мМ ТЕ/100 г	0,2		Sawicki, 2022
Мед, водний екстракт	Україна, різні області	DPPH, %	6,3	7,6/4,9	Адамчук, 2019
Мед, спиртовий екстракт	Україна, різні області	DPPH, %	4,9	8,4/3,0	Адамчук, 2019
Мед	Румунія	DPPH, %	45,5	82,4 /21,8	Dzugan, 2018
Мед	Польща	ABTS, мМ ТЕ/100 г	1,8		Habryka, 2020
Мед	Польща	ABTS, мМ ТЕ/ г	15,7		Sawicki, 2022
Мед	Польща	FRAP, мкмоль Fe 2+ /100 г	233,9		Habryka, 2020
Мед	Польща	FRAP, мМ ТЕ/ г	35,4		Sawicki, 2022
Мед	Румунія	FRAP, мкмоль ТЕ /1 кг-1	1628,2	3635,5/656,7	Dzugan, 2018

Таблиця 5. Загальний вміст фенолів (TPC), загальний вміст флавоноїдів (TFC) та антиоксидантна активність сумішей меду з прополісом та меду з бджолиним обніжжям

Продукт	Показник	Значення (середнє)	Посилання
мед	Загальний вміст фенолів (TPC), мг/100 г	30,8	Habryka, 2020
Мед + 1% прополісу		133,6
Мед + 25% бджолиного обніжжя		178,3	Habryka, 2021
Мед	Загальний вміст флавоноїдів (TFC), мг/100 г	2,8	Habryka, 2020
Мед + 1% прополісу		14,9
Мед + 25% бджолиного обніжжя		16,4	Habryka, 2021
Мед	Антиоксидантна активність мМ AAE/100 г	9,2	Habryka, 2020
Мед + 1% прополісу		15,3
Мед + 25% бджолиного обніжжя		12,4	Habryka, 2021
Мед	DPPH, мМ ТЕ/100 г	0,3	Habryka, 2020
Мед + 1% прополісу		2,3
Мед + 25% бджолиного обніжжя		2,2	Habryka, 2021
Мед	ABTS, мМ ТЕ/100 г	1,8	Habryka, 2020
Мед + 1% прополісу		14,3
Мед + 25% бджолиного обніжжя		13,5	Habryka, 2021
Мед	FRAP (мкмоль Fe 2+ /100 г)	233,9	Habryka, 2020
Мед + 1% прополісу		1038,6
Мед + 25% бджолиного обніжжя		1323,8	Habryka, 2021
Мед	CUPRAC мкМ ТЕ/100 г	77,8	Habryka, 2020
Мед + 1% прополісу		531,5
Мед + 25% бджолиного обніжжя		449,0	Habryka, 2021



Висновки та перспективи подальших досліджень

Продукти бджільництва є перспективними природними компонентами оздоровчого та функціонального харчування завдяки наявності у своєму складі широкого спектру біологічно активних речовин, які знаходяться у збалансованому співвідношенні і мають високу ефективність засвоюваності (біодоступність) організмом. Одними із таких важливих біологічно цінних сполук є флавоноїди і фенольні кислоти - від них залежить антиоксидантний потенціал продуктів бджільництва, здатність протидіяти впливу оксидативного стресу, що лежить в основі патогенезу багатьох захворювань. Вміст, кількість і профіль поліфенолів в продуктах бджільництва залежить від виду рослинного джерела, умов росту рослин, таких як ґрунт чи клімат. Зокрема, на вміст поліфенольних сполук (а також білків) у маточному молочці, може впливати час його збору, воно має бути відібране від наймолодших личинок (віком однієї доби). На властивості екстракту може впливати тип використаного розчинника, що пов'язано з полярністю компонентів. За даними літератури прополіс найпотужніший антиоксидант серед усіх проаналізованих продуктів бджільництва - саме в прополісі була виявлена найбільша кількість як загальних фенолів, так і флавоноїдів. За прополісом наступним порядку зменшення є перга, бджолине обніжжя і маточне молочко. Продукти бджільництва добре поєднуються між собою, і таким чином можна врегульовувати і створювати композиції з заданими властивостями - відповідним вмістом і профілем поліфенолів, належною антиоксидантною дією.



Список літератури

1. Адамчук Л., Сухенко В., Діхтяр О., Бріндза Я. Визначення антиоксидантної активності продуктів бджільництва. Продовольча індустрія АПК. 2019. № 5-6. С. 9-13. URL: https://www.researchgate.net/publication/340551841.

2. Корбут О.В., Пащенко О.О., Медведев А.А., Давидова Г.І., Гоцька С.М. Застосування препаратів на основі продуктів бджільництва в педіатричній практиці. Апітерапія: сьогодення і майбутнє фармації: матеріали IV з'їзду апітерапевтів України, м. Київ, 12-13 травня 2011 / редкол.: Л.І. Боднарчук, В.П. Черних, О.І. Тихонов. Харків: Оригінал, 2011. С. 199-211.

3. Постоєнко В.О., Сенчугова Н.А., Постоєнко О.М., Патика В.П. Антимікробні властивості апіфітопрепаратів у формі мазей. Мікробіол. журн. 2004. Т. 66. № 6. С. 53-57.

4. Тихонов О.І., Тихонова С.О., Сятиня М.Л., Калініченко Т.В., Сокуренко І.А. До питання розробки твердих лікарських форм на основі продуктів бджільництва. Клінічна фармація. Проблеми біофармації. 1999. Т. 3. № 2. С. 133-137.

5. Тихонов О.І., Ярних Т.Г., Черних В.П., Зупанець І.А., Тихонова С.О. Теорія та практика виробництва лікарських препаратів прополісу / за ред. акад. О.І. Тихонова. Харків: Основа, 1998. 384 с.

6. Ярних Т.Г., Рухмакова О.А., Буряк М.В. Екстемпоральна рецептура апіпрепаратів (аналітичний огляд інформаційних листів). Військова медицина України. 2019. Т. 14. № 4. С. 118-126. URL: https://doi.org/10.32751/2663-0761-2019-04-17.

7. Ahmad S., Campos M.G., Fratini F., Altaye S.Z., Li J. New Insights into the Biological and Pharmaceutical Properties of Royal Jelly. Int. J. Mol. Sci. 2020. V. 21. Р. 382. URL: https://doi.org/10.3390/ijms21020382.

8. Alqarni A.S., Rushdi A.I., Owayss A.A., Raweh H.S., El-Mubarak A.H., Simoneit B.R. Organic Tracers from Asphaltin Propolis Produced by Urban Honey Bees, Apismellifera Linn. PLoS One. 2015. V. 10. № 6. Р. 1-18. URL: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0128311.

9. Bagameri L., Baci G.M., Dezmirean D.S. Royal Jelly as a Nutraceutical Natural Product with a Focus on Its Antibacterial Activity. Pharmaceutics. 2022. V. 14. № 6. Р. 1142. URL: https://www.mdpi.com/1999-4923/14/6/1142 Bakour M., Laaroussi H., Ousaaid D., El Ghouizi A., Es-Safi I., Mechchate H., Lyoussi B. Bee Breadas a Promising Source of Bioactive Moleculesand Functional Properties: An Up-To-Date Review. Antibiotics (Basel, Switzerland). 2022. V. 11(2). Р. 203. URL: https://doi.org/10.3390/ antibiotics11020203.

10. Baky M.H., Abouelela M.B., Wang K., Farag M.A. Bee Pollen and Bread as a Super-Food: A Comparative Review of Their Metabolome Composition and Quality Assessmentin the Context of Best Recovery Conditions. Molecules. 2023. V. 28. № 2. Р. 715. URL: https://doi.org/10.3390/molecules28020715.

11. Barbieri D., Gabriele M., Summa M., Colosimo R., Leonardi D., Domenici V., Pucci L. Antioxidant, Nutraceutical Properties, and Fluorescence Spectral Profiles of Bee Pollen Samples from Different Botanical Origins. Antioxidants (Basel, Switzerland). 2020. V. 9(10). Р. 1001.URL: https://doi.org/10.3390/antiox9101001.

12. Boufadi Y.M., Soubhye J., Riazi А., Rousseau A., Vanhaeverbeek M., Neve J., Boudjeltia K.Z., Antwerpen P.V. Characterization and Antioxidant Properties of Six Algerian Propolis Extracts: Ethyl Acetate Extracts Inhibit Myeloperoxidase Activity. International J. of Mol. Sci. 2014. V. 15. № 2. Р. 2327-2345. URL: https://doi.org/10.3390/ ijms15022327.

13. Can Z., Yildiz O., Sahin H., Turumtay E.A., Silici S., Kolayli S. An investigation of Turkish honeys: Their physicochemical properties, antioxidant capacities and phenolic profiles. Food Chemistry. 2015. V. 180. P. 133-141. URL: https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2015.02.024.

14. Cornara L., Biagi M., Xiao J., Burlando B. Therapeutic Properties of Bioactive Compounds from Different Honey bee Products. . 2017. V. 8. Р. 412. URL: https://doi.org/10.3389/fphar.2017.00412.

15. Devequi-Nunes D., Machado B.A.S., Barreto G.A., Rebougas Silva J., da Silva D.F., da Rocha J.L.C., Brandao H.N., Borges V.M., Umsza-Guez M.A. Chemical characterization and biological activity of six different extracts of propolis through conventional methods and supercritical extraction. PLoS One. 2018. V. 13(12). URL: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0207676.

16. Dzugan M., Tomczyk M., Sowa P., Grabek-Lejko D. Antioxidant Activity as Biomarker of Honey Variety. Molecules. 2018. V. 18. N. 23(8). P. 2069. URL: https://doi.org/10.3390/molecules23082069.

17. Gabriele M., Parri E., Felicioli A., Sagona S., Pozzo L., Biondi C., Domenici V. Phytochemical composition and antioxidant activity of Tuscan bee pollen of different botanic origins. Ital. J. Food Sci. 2015. V. 27. P. 248-259.

18. Ghouizi A.E., Menyiy N.E., Falcao S.I., Vilas-Boas M., Lyoussi B. Chemical composition, antioxidant activity, and diuretic effect of Moroccan fresh bee pollen in rats. Veterinary world. 2020. V. 13(7). Р. 1251-1261. URL: https://doi.org/10.14202/vetworld.2020.1251-1261.

19. Giampieri F., Quiles J.L., Cianciosi D., Forbes-Hernandez T.Y., Orantes-Bermejo F.J., Alvarez-Suarez J.M., Battino M. Bee Products: An Emblematic Example of Underutilized Sources of Bioactive Compounds. J Agric Food Chem. 2022. V. 70(23). P. 6833-6848. URL: https://doi.org/10.1021/acs.jafc.1c05822.

20. Dzugan M., Tomczyk M., Sowa P., Grabek-Lejko D. Antioxidant Activity as Biomarker of Honey Variety. Molecules. 2018. V. 18. N. 23(8). P. 2069. URL: https://doi.org/10.3390/molecules23082069.

21. Habryka C., Socha R., Juszczak L. The Effect of Enriching Honey with Propolis on the Antioxidant Activity, Sensory Characteristics, and Quality Parameters. Molecules. 2020. V. 25(5) Р. 1176. URL: https://doi.org/10.3390/molecules25051176_.

22. Habryka C., Socha R., Juszczak L. Effect of Bee Pollen Addition ont he Polyphenol Content, Antioxidant Activity, and Quality Parameters of Honey. Antioxidants (Basel). 2021. V. 10(5). Р. 810. URL: https://doi.org/10.3390/antiox10050810 Hegazi A.G. Abd E.l., Hady F.K. Egyptian propolis: 3. Antioxidant, antimicrobial activities and chemical composition of propolis from reclaimed lands. Z. Naturforsch. 2002. V. 57. P 395-402. URL: https://doi.org/10.1515/znc-2002-3-432.

23. Huang S., Zhang C.P., Wang K., Li G.Q., Hu F.L. Recent Advances in the Chemical Composition of Propolis. Molecules. 2014. V. 19. № 12. Р. 19610-19632. URL: https://doi.org/10.3390/molecules191219610.

24. Ilie C.I., Oprea E., Geana E.I., Spoiala A., Buleandra M., Gradisteanu Pircalabioru G., Badea I.A., Ficai D., Andronescu E., Ficai A., Ditu L.M. Bee Pollen Extracts: Chemical Composition, Antioxidant Properties, and Effect on the Growth of Selected Probiotic and Pathogenic Bacteria. Antioxidants. 2022. № 11. Р. 959. URL: https://doi.org/10.3390/antiox11050959.

25. Juszczak L., Gatkowska D., Ostrowska M., Socha R. Antioxidant activity of honey supplemented with bee products. Natural Product Research. 2016. V. 30. № 12. Р. 1436-1439. URL: https://doi.org/10.1080/14786419.2015.1057582_.

26. Kacaniova M., Borotova P., Galovicova L. et al. Antimicrobial and Antioxidant Activity of Different Honey Samples from Beekeepers and Commercial Producers. Antibiotics (Basel). 2022. V. 11. № 9. Р. 1163. URL: https:// doi.org/10.3390/antibiotics11091163.

27. Kemal M., Esertag U.Z.U., Kanbur E.D., Kara Y., Ozgelik A.E., Can Z., Kolayli S. Characterization of the black cumin (Nigella sativa L.) honey from Turkiye. Food Bioscience. 2023. V. 53. URL: https://doi.org/10.1016/j.fbio.2023.102760.

28. Kocot J., Kietczykowska M., Luchowska-Kocot D., Kurzepa J., Musik I.. Antioxidant Potential of Propolis, Bee Pollen, and Royal Jelly: Possible Medical Application. Oxid Med Cell Longev. 2018. URL: https://doi.org/10.1155/2018/7074209.

29. Kosalec I., Pepeljnjak S., Bakmaz M., Vladimir-Knezevi S. Flavonoid analysis and antimicrobial activity of commercially available propolis products. Acta Pharm. 2005. V. 55 (4). Р. 423-430.

30. Kowalski S., Makarewicz M. Functional properties of honey supplemented with bee bread and propolisormerly. Natural Product Letters, 2017. V. 31. P. 2680-2683. URL: https://doi.org/10.1080/14786419.2017.1286481.

31. Kugukaydm S., Tel-Qayan G., Qayan F., Tag-Kugukaydm M., Eroglu B., Duru M.E., Ozturk M. Characterization of Turkish Astragalus honeys according to their phenolic profiles and biological activities with a chemometric approach. Food Bioscience. 2023. V. 53. URL: https://doi.org/10.1016Zj. fbio.2023.102507.

32. Kunugi H., Mohammed Ali A. Royal Jelly and Its Components Promote Healthy Aging and Longevity: From Animal Models to Humans. Int. J. Mol. Sci. 2019. V. 20(19). P 4662. URL: https://doi.org/10.3390/ijms20194662.

33. Liu J.-R., Yang Y.-C., Shi L.-S., Peng C.-C. Antioxidant Properties of Royal Jelly Associated with Larval Age and Time of Harvest. J. Agric. Food Chem. 2008. V. 56. № 23. P 11447-11452. URL: https://doi.org/10.1021/ jf802494e.

34. Liu J.-R., Ye Y.-L., Lin T.-Y., Wang Y.-W., Peng C.-C. Effect of floral sources on the antioxidant, antimicrobial, and anti-inflammatory activities of honeys in Taiwan. Food Chemistry. 2013. V. 139, № 1-4. P 938-943. URL: https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2013.02.015.

35. Martinello M., Mutinelli F. Antioxidant Activity in Bee Products: A Review. Antioxidants. 2021. V. 10. Р. 71. URL: https://doi.org/10.3390/antiox10010071.

36. Miguel M.G., Nunes S., Dandlen S.A., Cavaco A.M., Antunes M.D. Phenols, flavonoids and antioxidant activity of aqueous and methanolic extracts of propolis (Apismellifera L.) from Algarve, South Portugal. Food Science and Technology. 2014. V. 34. № 1. Р. 16-23. URL: https://doi.org/10.1590/S0101-20612014000100002.

37. Mitek M., Moton M., Kielar P. The Comparison of Honey Enriched with Laboratory Fermented Pollen vs. Natural Bee Bread in Terms of Nutritional and Antioxidant Properties, Protein In Vitro Bioaccessibility, and Its Genoprotective Effect in Yeast Cells. Molecules. 2023. V. 28(15) Р. 5851. URL: https://doi.org/10.3390/molecules28155851.

38. Nader R.A., Mackieh R., Wehbe R., El Obeid D., Sabatier J.M., Fajloun Z. Beehive Products as Antibacterial Agents: A Review. Antibiotics. 2021. V. 10. Р. 717. URL: https://doi.org/10.3390/antibiotics10060717.

39. Nainu F., Masyita A., Bahar M.A., Raihan M., Prova S.R., Mitra S., Emran T.B., Simal-Gandara J. Pharmaceutical Prospects of Bee Products: Special Focuson Anticancer, Antibacterial, Antiviral, and Antiparasitic Properties. Antibiotics. 2021. № 10. Р. 822. URL: https://doi.org/10.3390/antibiotics10070822.

40. Nakajima Y., Tsuruma K., Shimazawa M., Mishima S., Hara H. Comparis on of bee products based on assays of antioxidant capacities. BMC Complement Altern Med. 2009. V. 9. № 4. URL: https://doi.org/10.1186/1472-6882-9-4 Nascimento K.S., Sattler J.A.G., Macedo L.F.L., Gonzalez C.V.S., Melo I.L.P, Araujo E.S., Granato D., Sattler A., Almeida-Muradian L.B. Phenolic compounds, antioxidant capacity and physicochemical properties of Brazilian Apis mellifera honeys, LWT 2018. V. 91. P 85-94. URL: https://doi.org/10.1016/j.lwt.2018.01.016.

41. Nichitoi M.M., Josceanu A.M., Isopescu R.D., Isopencu G.O., Geana E.I., Ciucure C.T., Lavric V. Polyphenolics profile effects upon the antioxidant and antimicrobial activity of propolis extracts. Sci. Rep. 2021. № 11. Р. 20113.

42. Nina N., Quispe C., Jimenez-Aspee F, Theoduloz, C., Feresm, G.E., Lima, B., Leiva, E., Schmeda-Hirschmann, G. Antibacterial Activity, Antioxidant Effect and Chemical Composition of Propolis from the Region del Maule, Central Chile. Molecules. 2015. V. 20. № 10. Р. 18144-18167. URL: https://doi.org/10.3390/molecules201018144.

43. Pavlesic T., Poljak S., Misetic Ostojic D., Lucin I., Reynolds C.A., Kalafatovic D., Saftic Martinovic L. Mint (Mentha spp.) Honey: Analysis of the Phenolic Profile and Antioxidant Activity. Food technology and biotechnology. 2022. V. 60(4). P. 509-519. URL: https://doi.org/10.17113/ftb.60.04.22.7703.

44. Pereira A.S., Seixas F.R.M.S., Aquino Neto F R. Propolis: 100 Anos de Pesquisa e suas Perspectivas Futuras. Quimica Nova. 2002. Vol. 25. № 2. P. 321-326. URL: https://doi.org/10.1590/S0100-40422002000200021.

45. Przybytek I., Karpinski T.M. Antibacterial Properties of Propolis. Molecules. 2019. № 24. Р. 2047. URL: https://doi.org/10.3390/molecules24112047.

46. Ratajczak M., Kaminska D., Matuszewska E., Hotderna-Kedzia E., Rogacki J., Matysiak J. Promising Antimicrobial Properties of Bioactive Compounds from Different Honeybee Products. Molecules. 2021. № 26. Р. 4007. URL: https://doi.org/10.3390/molecules26134007.

47. Rojo S., Escuredo O., Rodnguez-Flores M.S., Seijo M.C. Botanical Origin of Galician Bee Pn (Northwest Spain) for the Characterization of Phenolic Content and Antioxidant Activity. Foods. 2023. V. 12(2) P 294. URL: https://doi.org/10.3390/foods12020294.

48. Salatino A. Perspectives for Uses of Propolis in Therapy against Infectious Diseases. Molecules. 2022. V. 27. № 14. Р. 4594. URL: https://doi.org/10.3390/molecules27144594 Sawicki T., Starowicz M., Ktgbukowska L., Hanus P. The Profile of Polyphenolic Compounds, Contents of Total Phenolics and Flavonoids, and Antioxidant and Antimicrobial Properties of Bee Products. Molecules. 2022. V. 27(4). P. 1301. URL: https://doi.org/10.3390/molecules27041301.

49. Suran J., Cepanec I., Masek T., Radic B., Radic S., Gajger I. T., Vlainic J. Propolis Extract and Its Bioactive Compounds - From Traditional to Modern Extraction Technologies Molecules. 2021. V. 26(10). Р. 2930. URL: https://doi.org/10.3390/molecules26102930.

50. Tomas A., Falcao S.I., Russo-Almeida P., Vilas-Boas M. Potentialities of beebread as a food supplement and source of nutraceuticals: Botanical origin, nutritional composition and antioxidant activity, Journal of Apicultural Research. 2017. V. 56(3), Р. 219-230. URL: https://doi.org/10.1080/00218839.2017.1294526.

51. Tran T.D., Ogbourne S.M., Brooks P.R., Sanchez-Cruz N., Medina-Franco J.L., Quinn R.J. Lessons from Exploring Chemical Space and Chemical Diversity of Propolis Components. Int J Mol Sci. 2020 V. 21(14). P. 4988. URL: https://doi.org/10.3390/ijms21144988.

52. Uthaibutra V., Kaewkod T., Prapawilai P., Pandith H., Tragoolpua Y. Inhibition of Skin Pathogenic Bacteria, Antioxidant and Anti-Inflammatory Activity of Royal Jelly from Northern Thailand. Molecules. 2023. V. 28. P. 996. URL: https://doi.org/10.3390/molecules28030996.

53. Wang K., Hu L., Jin X.L., Ma Q.-X., Marcucci M.C., Netto A.A.L., Sawaya A.C.H.F., Huang S., Ren W.-K., Conlon M.A., Topping D.L., Hu F.-L. Polyphenol-rich propolis extracts from China and Brazil exert anti-inflammatory effects by modulating ubiquitination of TRAF6 during the activation of NF-kB. J. of Functional Food. 2015. V. 19. Р. 464-478. URL: https://doi.org/10.1016/j.jff.2015.09.009.

54. Wieczorek P.P., Hudz N., Yezerska O., Horcinova-Sedlackova V., Shanaida M., Korytniuk O., Jasicka-Misiak I. Chemical Variability and Pharmacological Potential of Propolis as a Source for the Development of New Pharmaceutical Products. Molecules. 2022. V. 27. № 5. Р. 1600. URL: https://doi.org/10.3390/molecules27051600.



References

1. Adamchuk, L., Sukhenko, V., Dikhtiar, O., & Brindza, Ya. (2019). Vyznachennia antyoksydantnoi aktyvnosti produktiv bdzhilnytstva [Method for determining antioxidant activity of bee products]. Prodovolcha industriia APK, (5-6), рр. 9-13. Retrieved from: https://www.researchgate.net/ publication/340551841 [in Ukrainian].

2. Alqarni, A.S., Rushdi, A.I., Owayss, A.A., Raweh, H.S., El-Mubarak, A.H., & Simoneit, B.R. (2015). Organic Tracers from Asphaltin Propolis Produced by Urban Honey Bees, Apismellifera Linn. PLoS One, 10(6), рр. 1-18. Retrieved from: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0128311.

3. Bagameri, L., Baci, G.M., & Dezmirean, D.S. (2022). Royal Jelly as a Nutraceutical Natural Product with a Focus on Its Antibacterial Activity. Pharmaceutics, 14(6), 1142. Retrieved from: https://www.mdpi.com/1999-4923/14/6/1142.

4. Bakour, M., Laaroussi, H., Ousaaid, D., El Ghouizi, A., Es-Safi, I., Mechchate, H., & Lyoussi, B. (2022). Lyoussi B. Bee Breadas a Promising Source of Bioactive Moleculesand Functional Properties: An Up-To-Date Review. Antibiotics (Basel, Switzerland), 11(2), 203. Retrieved from: https://doi.org/10.3390/antibiotics11020203.

5. Baky, M.H., Abouelela, M.B., Wang, K., & Farag, M.A. (2023). Bee Pollen and Bread as a Super-Food: A Comparative Review of Their Metabolome Composition and Quality Assessmentin the Context of Best Recovery Conditions. Molecules, 28(2), 715. Retrieved from: https://doi.org/10.3390/molecules28020715.

6. Barbieri, D., Gabriele, M., Summa, M., Colosimo, R., Leonardi, D., Domenici, V., & Pucci, L. (2020). Antioxidant, Nutraceutical Properties, and Fluorescence Spectral Profiles of Bee Pollen Samples from Different Botanical Origins. Antioxidants (Basel, Switzerland), 9(10), 1001. Retrieved from: https://doi.org/10.3390/antiox9101001.

7. Boufadi, Y.M., Soubhye, J., Riazi, А., Rousseau, A., Vanhaeverbeek, M., Neve, J., & Van Antwerpen, P. (2014). Characterization and Antioxidant Properties of Six Algerian Propolis Extracts: Ethyl Acetate Extracts Inhibit Myeloperoxidase Activity. International J. of Mol. Sci., 15(2), рр. 2327-2345. Retrieved from: https://doi.org/10.3390/ijms15022327.

8. Can, Z., Yildiz, O., Sahin, H., Turumtay, E.A., Silici, S., Kolayli, S. (2015). An investigation of Turkish honeys: Their physico-chemical properties, antioxidant capacities and phenolic profiles. Food Chemistry., 180, рр. 133-141. Retrieved from: https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2015.02.024.

9. Cornara, L., Biagi, M., Xiao, J., & Burlando, B. (2017). Therapeutic Properties of Bioactive Compounds from Different Honey bee Products. Front Pharmacol., 8, 412. Retrieved from: https://doi.org/10.3389/fphar.2017.00412 Devequi-Nunes, D., Machado, B.A.S., Barreto, G.A., Rebougas Silva, J., da Silva, D.F., da Rocha, J.L.C., Brandao, H.N., Borges, V.M., & Umsza-Guez, M.A. (2018). Chemical characterization and biological activity of six different extracts of propolis through conventional methods and supercritical extraction. PloS one, 13(12). Retrieved from: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0207676.

10. Dzugan, M., Tomczyk. M., Sowa, P., Grabek-Lejko, D. (2018). Antioxidant Activity as Biomarker of Honey Variety. Molecules, 18, 23(8), рр. 2069. Retrieved from: https://doi.org/10.3390/molecules23082069.

11. Gabriele, M., Parri, E., Felicioli, A., Sagona, S., Pozzo, L., Biondi, C., Domenici, V. (2015). Phytochemical composition and antioxidant activity of Tuscan bee pollen of different botanic origins. Ital. J. Food Sci., 27, рр. 248-259. Retrieved from: https://doi.org/10.14674/1120-1770/ijfs.v191 [in Italian].

12. Ghouizi, A.E., Menyiy, N.E., Falcao, S.I., Vilas-Boas, M., & Lyoussi, B. (2020). Chemical composition, antioxidant activity, and diuretic effect of Moroccan fresh bee pollen in rats. Veterinary world, 13(7), 1251-1261. Retrieved from: https://doi.org/10.14202/vetworld.2020.1251-1261.

13. Giampieri, F., Quiles, J.L., Cianciosi, D., Forbes-Hernandez, T.Y., Orantes-Bermejo, F.J., Alvarez-Suarez, J.M., & Battino, M. (2022). Bee Products: An Emblematic Example of Underutilized Sources of Bioactive Compounds. Journal of agricultural and food chemistry, 70(23), рр. 6833-6848. Retrieved from: https://doi.org/10.1021/acs.jafc.1c05822 Dzugan M., Tomczyk M., Sowa P, Grabek-Lejko D. (2018). Antioxidant Activity as Biomarker of Honey Variety. Molecules, 18, 23(8). p. 2069. Retrieved from: https://doi.org/10.3390/molecules23082069.

14. Habryka, C., Socha, R., Juszczak, L. (2020). The Effect of Enriching Honey with Propolis on the Antioxidant Activity, Sensory Characteristics, and Quality Parameters. Molecules, 25(5), pp. 1176. Retrieved from: https://doi.org/10.3390/molecules25051176.

15. Habryka, C., Socha, R., & Juszczak, L. (2021). Effect of Bee Pollen Addition ont he Polyphenol Content, Antioxidant Activity, and Quality Parameters of Honey. Antioxidants (Basel, Switzerland), 10(5), pp. 810. Retrieved from: https://doi.org/10.3390/antiox10050810.