Технологія виробництва сільськогосподарської продукції

конюшина 1-го року;

конюшина 2-го року;

льон;

картопля та горох;

яра пшениця та ячмінь.

Після встановлення чергування культур складають ротаційну таблицю (табл. 6.1.).

Завдання 2. Розрахунок доцільності вирощування у сівозміні проміжних культур.

Хід роботи:

Користуючись вихідними даними (див. додаток Б табл. Б.1) встановити можливість вирощування проміжних культур за наведеною нижче методикою.

1. Суму опадів за період вегетації культури у м3/га визначають за формулою:

,

де - середня кількість опадів у і-тому місяці, мм;

- кількість днів і-того місяця протягом яких відбувалась вегетація рослини (від появи сходів);

- загальна кількість днів у і-тому місяці;

- кількість місяців вегетації рослин.

2. Загальне водоспоживання, яке може бути забезпечене для рослин проміжної культури становить:

,

де і - запас продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту відповідно на початок і кінець вегетації, м3/га.

3. Кількість врожаю, яка може бути одержана за наявного водоспоживання становить:

,

де - коефіцієнт перерахунку врожаю загальної біомаси у врожай конкретної продукції (напр., зерна);

- коефіцієнт водоспоживання рослин проміжного посіву (кількість води необхідна для отримання 1 т урожаю), м3/т.

4. Сума температур у 0С, яку можуть отримати рослини проміжної культури за період вегетації становить:

,

де - середня температура і-того місяця, 0С.

5. Можливий період вегетації проміжної культури розраховують за формулою

.

6. Порівнюють отримані у результаті розрахунку показники із необхідними.

3. Аналіз результатів

Аналіз результатів повинен містити відомості про те чи вдалось у розробленій сівозміні підібрати найкращі попередники для сільськогосподарських культур. А також висновок про доцільність вирощування проміжних культур у сівозміні, який базується на результатах виконання другого завдання.

4. Зміст звіту

Таблиця попередників сільськогосподарських культур.

Ротаційна таблиця (згідно варіанту).

Розрахунки із визначення можливості вирощування проміжної культури у сівозміні.

Аналіз результатів.

5. Контрольні запитання

1. Що таке схема чергування та ротація сівозміни?

2. Що розуміють під збірними полями, та які групи культур рекомендовані для збірних полів?

3. Навести поділ культур за реакцією на беззмінне вирощування.

4. Що розуміють під монокультурою та повторними посівами?

5. Для чого застосовують проміжні культури та які є їх види?

6. Охарактеризуйте основні групи попередників сільськогосподарських культур.

Лабораторна робота 7

Тема: “Хлібні злаки”.

Мета: “Ознайомитись із ботанічними ознаками хлібних злаків та навчитись розрізняти їх за особливостями насіння, паростків та сходів”.

Матеріали та обладнання: ящики із ґрунтом для пророщування насіння, насіння хлібних злаків першої та другої групи, пінцети, збільшувальне скло, плакати.

1. Теоретичні відомості

До хлібних злаків відносяться: пшениця, жито, ячмінь, овес, тритікале, кукурудза, просо, сорго, рис.

Хлібні злаки прийнято розділяти на 2 групи, які відрізняються одна від одної за багатьма біологічними, морфологічними і господарськими ознаками (табл.7.1).

Таблиця 7.1. Основні особливості хлібних злаків 1 і 2 груп

Хлібні злаки 1 групи	Хлібні злаки 2 групи
1. На зернині наявна яскрава поздовжня борозенка	1. На зернині поздовжня борозенка відсутня
2. Зерно поростає кількома зародковими корінцями	2. Зерно поростає одним зародковим корінцем
3. В колосі сильніше розвинуті нижні квіти	3. У волоті сильніше розвинуті верхні квіти
4. Менші вимоги до тепла	4. Більш вимогливі до тепла
5. Швидкий розвиток у початкових фазах вегетації	5. Повільний розвиток у початкових фазах вегетації
6. Наявні озимі та ярі форми	6. Наявні тільки ярі форми
7. Високі вимоги до забезпечення вологою	7. Вимоги до кількості вологи нижчі (за виключенням рису)
8. Рослини „довгого” дня	8. Рослини „короткого” дня

Першу групу складають: пшениця, жито, ячмінь, овес, тритікале. Другу: кукурудза, просо, сорго, рис.

Ботанічні особливості хлібних злаків.

Всі зернові хліба відносяться до сімейства злакових. Основні признаки, спільні для рослин даного сімейства наступні.

Плід хлібних злаків - однонасіннева зернівка (зерно). Зернівки деяких хлібів після обмолоту лишаються покритими квітковими лусочками. Такі хліба називаються плівчастими. До них відносяться просо, рис і більшість сортів вівса, ячменю, сорго. Пшениця та жито відносять до групи із голою зернівкою. До цієї ж групи відноситься й кукурудза.

На протилежній до випуклої стороні зернівки хлібів першої групи є менш чи більш глибока борозенка. Хліба другої групи такої борозенки не мають. Частина зернини, на якій розташовується зародок, у відповідності з положенням зерна у квітці, є нижньою. Протилежний зародку кінець є верхнім. На верхній частині зерна у пшениці, жита, вівса є хохолок із тонких волосків.

При визначенні розмірів зерна розрізняють його довжину, ширину і товщину. У хлібних злаків під довжиною розуміють віддаль від основи зернівки до верхнього кінця. Якщо зерно випуклою стороною покласти у низ, то горизонтальний діаметр складатиме його ширину, вертикальний - товщину. Зазвичай ширина зерна більша від товщини.

Зернівка хлібних злаків складається із трьох основних частин: зародку, ендосперму і сполучених з ними насіннєвої та плодової оболонок (рис. 7.1).

В зародку розміщені зачатки майбутньої рослини. У нижній частині зародка знаходяться зародкові корінці, вище розташовується первинне стебло із зародковими листям. Зародок складає у пшениці, жита, ячменю 2-2,5 % , у вівса - 3-3,5 % і кукурудзи 10 % маси зернівки.

Біля зародка розташовується щиток - єдина сім'ядоля зерна. Своєю всмоктуючою стороною він примикає до ендосперму, який займає більшу частину зернівки. Він являє собою тканину, в клітинах якої накопичуються запасні поживні речовини, що необхідні для розвитку зародка.

В ендоспермі розрізняють зовнішній алейроновий шар, що безпосередньо примикає до оболонки зернівки, і внутрішню мучнисту частину. Алейроновий шар, як правило, є одним рядом клітин кубічної форми, що містять темно-жовті алейронові зерна. У зернівки ячменю цей шар нараховує 3-5 рядів клітин. Всередньому алейроновий шар складає 6-8 % маси зернівки.

Мучниста частина ендосперму складається з клітин, що заповнені крохмальними зернами, у проміжках між якими знаходиться білкова речовина. Мучниста частина складає 80-85 % маси зернівки.

При проростанні зернівки першими розпочинають ріст корінці. Зерно хлібних злаків першої групи (пшениці, жита, ячменю, вівса) - проростають кількома корінцями (рис. 7.1). Зерна другої групи (кукурудзи, просо, сорго, рису) завжди одним корінцем. Кількість зародкових корінців у хлібних злаків першої групи наступне: пшениця озима - 3, рідше 5; пшениця яра - 5, рідше 3-4; жито - 4, рідше 5-6; ячмінь двохрядний - 7-8; ячмінь багаторядний - 5-6.

Услід за первинним корінцями починає розвиватись брунька і з'являється стебловий паросток. У плівчастих хлібів (ячмінь, овес) паросток спочатку проходить під лусочками зерна до його верхнього кінця, висунувшись із зерна назовні направляється вгору, до деної поверхні.

Стебловий паросток зовні покритий видозміненим листком, так званим колеоптилем. Він дозволяє паростку легше пробитись наверх і запобігає пошкодженню при терті об частинки ґрунту.

При виході на денну поверхню ріст колеоптиля припиняється. Під тиском верхівки стеблового паростку у колеоптиля утворюється поздовжня тріщина, через яку назовні виходить перший зелений листок.

Основне забарвлення сходів хлібних злаків зелене. Але має різні відтінки, що обумовлюється фіолетовим пігментом антоцианом, який міститься в клітковому соці рослин. Переважаюче забарвлення сходів пшениці зелене, жита - фіолетово-коричневе, ячменю - сизувато-зелене, вівса - світло-зелене. У всіх хлібів другої групи забарвлення листків зелене.

Розвинена коренева система хлібних злаків не має головного кореня і складається з багатьох тонких корінців (мичкуватий корінь), що відходять від підземних стеблових вузлів у сторони на 8...150 мм і у глибину на 150...200 мм. Основна маса коріння розташовується в орному шарі.

Стебло - соломина, що розділена по довжині перегородками - стебловими вузлами на окремі між вузлові ділянки (рис. 7.3). У більшості хлібних злаків число міжвузлових ділянок 5...6, а у високостеблових, пізньостиглих сортів кукурудзи - 17...18 і більше. Стебло у середині порожнисте, лише в кукурудзи та сорго воно заповнене рихлою тканиною - паренхімою.

Листок злакових рослин лінійний. Він складається з листової пластинки і листової піхви, що охоплює стебло. Число листків у деяких рослин є ознакою скоростиглості. У скоростиглих сортів кукурудзи 10-11 листків, у середньостиглих 14-15, у пізньостиглих 18-20 і навіть 23-24 листки.

Суцвіття хлібних злаків - колос (пшениця, жито, ячмінь) або волоть (овес, сорго, рис, просо). Кукурудза має два суцвіття: у волоті зібрані чоловічі квіти, а у качані - жіночі.

Колос складається з колосового стержня, на уступах якого з обох сторін почергово розташовані колоски (рис.7.4). В пшениці, жита на кожному уступі колосового стержня розміщено по одному, а у ячменю - по три колоски. Колосок зазвичай має дві колоскові лусочки, між якими розташовуються квіти. Волоть складається з центральної осі і бокових розгалужень 1, 2 та наступних порядків. На кінцях розгалужень волоті розташовані одно квіткові або багатоквіткові колоски.

2. Практична частина

Завдання 1. Визначення хлібних злаків за насінням.

Хід роботи:

Візуально оглядаючи зразки насіння хлібних злаків на основі теоретичних відомостей та відомостей таблиці 7.2 визначити культуру.

Таблиця 7.2. Ознаки зерен хлібних злаків

Культура	Плівчастість	Форма	Поверхня зернівки	Колір	Хохолок
1	2	3	4	5	6
Хлібні злаки першої групи
Пшениця	Звичайно голі, рідше плівчасті, але не зрослі із лусочками	Видовжено-овальна	Гладка	Біла, янтарно-жовта	Наявний, інколи слабко помітний
Жито	Голі	Видовжена, до основи загострена	Дрібно-зморшкувата	Сірувато-зелена, жовта	Наявний
Ячмінь	Плівчасті, зрослі із лусочками	Еліптична, видовжена із загостреними кінцями	Гладка	Жовтий	Відсутній
Овес	Плівчасті, але не зрослі із лусочками	Видовжена, звужена до верхівки	В плівках гладка, без плівок - з ворсинками	Біла, жовта	Наявний

Завдання 2. Визначення хлібних злаків за паростками та сходами.

Хід роботи:

Візуально оглядаючи 4-15-денні рослини, що вирощені у посівних ящиках, на основі теоретичних відомостей та відомостей таблиці 7.3 визначити культуру.

Таблиця 7.3. Ознаки паростків та сходів хлібних злаків

Культура	Ознаки листків	Кількість зародкових корінців
	колір	ширина	опушення	розташування
1	2	3	4	5	6
Хлібні злаки першої групи
Пшениця	Зелений	Вузький, зрідка широкий	Голий чи густо опушений	Вертикально розташований	3, інколи 5
Жито	Фіолетово-коричневий	Вузький	Голий чи слабко опушений	Вертикально розташований	4, інколи 5…6
Ячмінь	Сизувато-зелений	Вузький	Голий чи слабко опушений	Вертикально розташований	7…8
Овес	Світло-зелений	Вузький	Голий чи слабко опушений	Вертикально розташований	3, інколи 4…5

3. Аналіз результатів

За результатами виконання 1 та 2 завдання заповнюється зведена таблиця встановленої форми (табл.7.4) та робиться висновок про належність зерна, паростків та сходів тій чи іншій культурі.

4. Зміст звіту

1. Заповнена таблиця із результатами визначення хлібних злаків за насінням, паросткам та сходами (табл. 7.4).

5. Контрольні запитання

1. Навести хлібні злаки 1 та 2 груп. Вказати основні ознаки, які їх відрізняють.

2. З яких основних частин складається зернівка хлібних злаків?

3. Наведені приклади використання людиною кожного із хлібних злаків.

4. Описати процес проростання зернівки хлібних злаків 1 групи.

5. Описати будову колоса хлібних злаків.

Література

1. Лихочвор В.В. Рослинництво. Технології вирощування сільськогосподарських культур. - Львів: НВФ Українські технології, 2002. - 800 с.

2. Кравченко М.С., Злобін Ю.А., Царенко О.М. Землеробство: підручник. - К.: Либідь, 2002. - 496 с.

3. Гладюк М.М. Основи агрохімії: хімія в сільськогму господарстві. - К.: Ірпінь: Перун, 2003. - 288 с.

4. Щербаков В.Г. Збірник агрономічних задач з рослинництва. - Урожай, 1999. - 176 с.

5. Основи сільського господарства. Практикум / Б.М. Польський, М.І. Стебленко, Р.Д. Чмир, В.С. Яворський. - К.: Вища школа, 1992. - 261 с.

6. Веремейчик Л.А., Гуз А.Ф. Основы Земледелия, агрохимии и защиты растений. - Мн.: Ураджай, 2000. - 233 с.

7. Иванов Н.В. Борьба с вредителями. - М.: Вече, 2003. - 176 с.

8. Практикум із ґрунтознавства. Загальне ґрунтознавство. - Луцьк: Ред.-вид. від. “Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2001. - 72 с.

9. Практикум по основам сельского хозяйства / И.М. Ващенко, К.П. Ланге, М.П. Меркулов, Т.Д. Олексенко. - М.: Просвещение, 1991. - 431 с.

10. Кузнецов В.С. Практикум по растениеводству. - М.: Колос, 1977. - 184 с.

11. Сафонов А.Ф., Стратонович М.В. Практикум по земледелию с почвоведением. М.: Агропромиздат, 1990. - 208 с.

12. Доспехов Б.А., Васильев И.П., Туманов А.М. Практикум по земледелию. - М.: Колос, 1977. - 368 с.

13. Витязев Г.Г., Макаров И.Б. Общее земледелие: учебник. - М.: Изд-во МГУ, 1991. - 288 с.

14. Минеев В.Г. Агрохимия: учебник. - М.: Изд-во МГУ, 1990. - 486 с.

15. Практикум по агрохимим. - М.: Агропромиздат, 1987. - 386 с.

16. Бутко Б.Я. Методика проведения лабораторно-практических занятий по основам агрохими. М.: Высшая школа, 1974. - 96 с.

Додаток

Таблиця Орієнтовні коефіцієнти використання культурами поживних речовин з ґрунту та добрив

Культура	З ґрунту	З мінеральних добрив
	N	P2O5	K2O	N	P2O5	K2O
Пшениця озима	0,20-0,35	0,05-0,15	0,08-0,20	050-0,80	0,20-0,45	0,55-0,85
Пшениця яра	0,20-0,30	0,05-0,10	0,06-0,18	0,60-0,75	0,20-0,40	0,60-0,70
Жито озиме	0,20-0,35	0,05-0,15	0,07-0,19	0,50-0,80	0,20-0,45	0,55-0,85
Ячмінь	0,15-0,35	0,05-0,15	0,06-0,12	0,60-0,75	0,20-0,40	0,60-0,70
Овес	0,20-0,35	0,05-0,15	0,08-0,16	0,60-0,80	0,25-0,35	0,65-0,85
Кукурудза (зерно)	0,25-0,40	0,06-0,18	0,08-0,30	0,65-0,85	0,25-0,45	0,65-0,85
Просо	0,15-0,35	0,05-0,13	0,06-0,12	0,55-0,80	0,25-0,40	0,65-0,85
Гречка	0,15-0,35	0,05-0,15	0,06-0,12	0,50-0,70	0,30-0,45	0,70-0,90
Горох	0,30-0,55	0,09-0,18	0,06-0,19	0,50-0,80	0,30-0,45	0,70-0,80
Буряк цукровий	0,25-0,50	0,06-0,15	0,07-0,40	0,55-0,85	0,25-0,45	0,65-0,90
Буряк кормовий	0,20-0,40	0,05-0,12	0,06-0,25	0,55-0,85	0,25-0,45	0,65-0,90
Картопля	0,20-0,35	0,07-0,15	0,09-0,40	0,50-0,80	0,25-0,35	0,70-0,90
Льон (соломка)	0,22-0,32	0,03-0,12	0,06-0,18	0,55-0,65	0,15-0,30	0,65-0,80
Багаторічні трави (сіно)	0,09-0,16	0,05-0,06	0,08-0,15	0,70	0,20	0,80

Таблиця Вміст поживних речовин у органічних добривах

Гній	Вміст в 1 т , кг
	N	P2O5	K2O
Великої рогатої худоби	5	2.4	5
Коней	7	3.0	5
Свиней	4.5	2.0	6
Овець	8	2.5	6.7
Напівперепрілий мішаний	5	2.5	6

Таблиця В.4. Рекомендовані норми внесення органічних добрив

Культура	Норма внесення, т/га
Ярі зернові	-
Озимі зернові	20
Цукрові та кормові буряки	30
Льон	-
Картопля	20
Конюшина, люцерна	-
Однорічні трави та сумішки	-
Кукурудза	30

Таблиця Орієнтовне винесення поживних речовин з ґрунту деякими сільськогосподарськими культурами

Культура	Продукція	Винесення з 1 т продукції, кг
		N	P2O5	K2O
Озима пшениця	зерно	35	12	25
Яра пшениця	зерно	40	13	27
Озиме жито	зерно	33	14	30
Ярий ячмінь	зерно	27	10	22
Овес	зерно	35	15	29
Льон-довгунець	насіння	85	45	75
Льон-довгунець	соломка	14	9	19
Цукрові та кормові буряки	коренеплоди	7	2	8
Вика + овес	зелена маса	2,5	1,0	3,5
Конюшина	сіно	19	6	15
Люцерна	сіно	26	6	15
Картопля	бульби	7	4	10

Таблиця. В.6. Вміст діючої речовини в мінеральних добривах

Вид	Назва	Вміст діючої речовини, %
Азотні	аміачна селітра	34
	сульфат амонію	20
	натрієва селітра	16
	сечовина	46
Фосфорні	фосфоритне борошно	19
	суперфосфат гранульований	19
	суперфосфат подвійний гранульований	46
Калійні	хлористий калій	57
	калійна сіль	40
	калімагнезія	30

Таблиця Г.1. Вихідні дані для розрахунку основних параметрів процесу хімічної боротьби зі шкідниками та хворобами

Варі-ант	Культура	Площа, га (маса, т)	Швидкість руху агре-гату, км/год	Шкідник	Хвороба
0	Пшениця озима	28	-	-	Летюча сажка
1	Льон-довгунець	12	-	-	Крапчастість
2	Буряки цукрові	83	7	-	Борошниста роса
3	Пшениця озима	41	9	Гессенська муха, трипси	-
4	Картопля	32	6	-	Фітофтороз
5	Льон-довгунець	58	7	Совка-гама	-
6	Горох	22	8	Гороховий зерноїд	-
7	Цукрові буряки	63	10	Личинки хрущів, дротяники	-
8	Пшениця яра	86	10	-	Іржа жовта та стеблова
9	Пшениця яра	14	-	-	Фузаріозна коренева гниль

Таблиця Г.2. Рекомендовані препарати хімічного захисту рослин

Препарат	Норма витрати, л/га (л/т)	Об'єкт, що обробляється	Об'єкт, проти якого обробляється	Спосіб, час обробки, обмеження
1	2	3	4	5
Бaйлeтoн, 25% з.п.* (Tpиaдимeфoн)	0,5	Пшениця яра та озима	Борошниста роса, іржа бура	Обприскува-ння в період вегетації
Бaйлeтoн, 25% з.п. (Tpиaдимeфoн)	1,0	Пшениця яра та озима	Іржа жовта та стеблова, септоріоз	Обприскува-ння в період вегетації
Альто Супер 330 ЕС, 33% к.е. (Ципроконазол, 80г/л+пропіконазол, 250 г/л)	0,4-0,5	Пшениця озима	Борошниста роса, септоріоз, іржа бура	Обприскува-ння в період вегетації
Аpчep, 42,5% к.e. (Пpoпiкoнaзoл 12,5% +фeн-пpoпiмopф 30%)	0,8-1,0	Пшениця озима	Борошниста роса, септоріоз, іржа	Обприскува-ння в період вегетації

1	2	3	4	5
Волатон, 50%-й к.е.	1	Горох	Бульбочкові довгоносики, гороховий зерноїд, горохова квіткова галиця, горохова попелиця, горохові плодожерки	При загрозливій щільності шкідників проводять крайові чи суцільні обробки посівів
БІ-58 новий 40%-й к.е.	0,5-1
Диметрин 40 % к.е.	0,5-1,0
Децис, 2,5%-й к.е.	0,2
Золон, 35%-й к.е.	1,4
Суміцидин, 20%-й к.е.	0,3
Циклон 10 % к.е.	0,15-0,25
БІ-58 новий, 40%-й к.е. + дурсбан, 40,8%-й к.е.	0,5 + 0,2	Цукрові буряки	Звичайний, сірий довгоносики, блішки, крихітка, личинки хрущів та хлібних жуків, дротяники, попелиці, совки,	При високій чисельності шкідників, що перевищує еко-номічний поріг шкодочинності
Децис, 2,5%-й к.е. + фозалон, 35%-й к.е.	0,2 + 1,5
Базудин, 60%-й к.е.+ децис, 2,5%-й к.е.	0,8 + 0,2
Базудин, 60%-й к.е.	1,5-1,8	Льон	Совка-гама	При кількості гусениць пер-шого покоління понад 5 екз./м2, а другого і третього - 10 екз./м2 посіву
Фастак, 10%-й к.е.	0,2-0,25
БІ-58 новий, 40%-й к.е.	0,5-1

* з.п. - змочувані порошки, к.с. - водні концентрати суспензій, к.е. - концентрати емульсій, в.р. - водні розчини, г - гранульовані пестициди, в.г. - водорозчинні гранули

Таблиця Машини для хімічного захисту сільськогосподарських культур

Характеристика	Марка	Призначення
1	2	3
Місткість бака 200 л Продуктивність до 18 т/год Норма витрат робочої рідини 0,5-3,5 л/хв	Протруювач насіння універсальний ПС-10А	Для протруювання насіння зернових культур
Ширина захвату 18 м Місткість бака 2000 л Витрати робочої рідини 120 - 300 л/га	Обприскувач причіпний штанговий ОПШ-2000	Для суцільного обприскування сільськогосподар-ських культур
Ширина захвату 16,2 м Місткість бака 1200 л Витрати робочої рідини 75-300 л/га	Обприскувач причіпний штанговий ОПШ-15-01	Для обробки пестицидами польових культур
Ширина захвату 18-22,5 м Місткість бака 2000 л Витрати робочої рідини 75-300 л/га	Обприскувач причіпний штанговий ОП-2000-2-01	Для обробки пестицидами польових культур
Місткість бака 1500 л Ширина захвату 18 м Витрата робочої рідини 50-400 л/га	Оприскувач причіпний штанговий TR 1500-18 AIR SPRAYER	Для обробки пестицидами польових культур
Ширина захвату 16.20 м Місткість бака 630 л Витрати робочої рідини 75-300 л/га	Обприскувач штанговий мало об'ємний ОМ-630-2,	Призначений для обробки польових культур
Місткість бака 2500 л Ширина захвату 18 м Витрати робочої рідини 100-1250 л/га	Обприскувач причіпний штанговий Plimet 2518	Призначений для обробки польових культур

Умови для виконання завдання 1 лабораторної роботи № 6.

Варіант 0-3.

Визначити розмір поля, число полів у сівозміні, в якій передбачається вирощувати наступні культури: озиму пшеницю (30 га); озиме жито (20 га); яру пшеницю (50 га); ячмінь (40 га); овес (10 га), горох (35 га), вику на зерно (15 га), картоплю (100 га), у тому числі ранню (50 га), конюшину (100 га).

Варіант 4-6.

Визначити розмір поля, число полів у сівозміні, в якій передбачається вирощувати наступні культури: озиму пшеницю (255 га); ячмінь (45 га); овес (40 га), кукурудзу (55 га), просо (30 га), горох (60 га), вику (25 га), цукровий буряк (170 га), вику-вівсяну суміш на зелений корм (85 га), конюшину однорічного користування (85 га).

Варіант 7-9.

Визначити розмір поля, число полів у сівозміні, в якій передбачається вирощувати наступні культури: озиму пшеницю (400 га); ячмінь (100 га); соняшник (100 га), кукурудзу на силос (100 га). Крім того одне поле буде займати чистий пар.

Размещено на Allbest.ru