При виконанні механізованих робіт слід дотримуватись порядку підготовки до роботи машинно-тракторних агрегатів. Рухомі частини машин, якщо вони є джерелом небезпеки, повинні бути огороджені, а при можливості - обладнані сигналізацією. Електрообладнання, що має відкриті струмопровідні елементи, повинне розміщуватись в корпусах, які повинні мати заземлення. Важливе значення має обладнання техніки вогнегасниками, дзеркалами заднього виду, кондиціонерами та іншим. На роботу з механізмами допускаються працівники, які мають необхідне посвідчення і пройшли відповідний інструктаж. Робочі органи ґрунтообробної техніки перед роботою повинні перевірятися на надійність, при необхідності мати захисні кожухи (фрези, ротаційні культиватори).Очищати робочі органи дозволяється тільки при зупиненому агрегаті.

Для покращення умов праці необхідно :

- контролювати виконання правил охорони праці;

- виділяти додаткові кошти на придбання індивідуальних засобів захисту;

вчасно проводити інструктажі по техніці безпеки

ВИСНОВКИ

1. В дипломі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення задачі щодо основних залежностей формування урожаю та кормової цінності сої шляхом удосконалення технології її вирощування у коротко ротаційних сівозмінах при застосуванні різних доз добрив та систем захисту рослин від хвороб і шкідників.

2. Формування урожаю і кормової цінності сої залежить від впливу добрив, систем захисту рослин, співвідношення її посівів і кукурудзи в сівозміні та від гідротермічних умов, що склалися в період вегетації сої.

Рівень продуктивності запасів вологи в ґрунті залежав від внесення мінеральних добрив (N45Р60К60) на фоні гною (15 т/га) і застосування інтегрованої системи захисту рослин сої. Більш широке порівняно з контролем співвідношення посівів сої і кукурудзи в коротко ротаційній сівозміні (1:2 та 1 :3) приводило до зменшення цих запасів на 2,3 -8,3 мм на початку цвітіння та 2,7 - 8,6 мм у фазі повного наливання насіння.

3. Максимальна площа листкової поверхні сої (51,6 тис. м2/га) відмічена в фазі повного наливання насіння при внесенні 15 т/га гною та мінеральних добрив (N45Р60К60) в поєднанні з інтегрованим захистом посівів. Ці добрива забезпечили збільшення площі листкової поверхні від 43,6 до 48,2 тис.м2/га, або на 10,6%. Інтегрований захист посівів забезпечує зростання цього показника на 3,4 - 4,0 тис.м2/га, або 8,2 - 9,2 % при порівнянні з ділянками контрольного варіанту. На цих варіантах відмічено найбільші показники чистої продуктивності фотосинтезу (2,97 - 3,78 г/м2 за добу). Встановлено синусоїдний характер зміни показників чистої продуктивності фотосинтезу в онтогенезі сої.

4. Застосування добрив (гній, 15 т/га + N45Р60К60) та інтегрованого захисту посівів від хвороб та шкідників забезпечило підвищення вмісту сирого протеїну в листостебельній масі сої від 14,1 до15,6 % на початку фази цвітіння рослин, а в кінці цвітіння - від 15,2 до 16,6 %, що більше на 9,2 і 9,9 відносних відсотки порівняно з ділянками контрольного варіанту. Приріст збору кормових одиниць на цих варіантах за рахунок дії добрив і захисту рослин складав0,51 та 0,64 т/га, або більше на 12,3 і 16,6 %. При цьому забезпеченість кормової одиниці сирим протеїном коливалась в межах 177 - 196 г.

5. Максимальне накопичення сухої речовини (7,18 і 7,28 т/га) відмічено в період наливання насіння - фізіологічна стиглість на ділянках із співвідношенням посівів сої і кукурудзи, як 1:2 та 1:3, застосуванні органічних і мінеральних добрив (гній, 15 т/га + N45Р60К60) та інтегрованого захисту рослин, що більше на 1,034 і 1,132 т/га, або 16,8 і 18,4 % порівняно з ділянками контрольного варіанту

6. Найвищий рівень урожайності насіння сої (3,05 - 3,29 т/га) одержаної на ділянках, де застосували внесення органічних і мінеральних добрив (гній, 15 т/га + N45Р60К60) та інтегрований захист рослин при співвідношенні її посівів і кукурудзи в сівозміні як 1:2 та 1:3, що більше на 0,43 і 0,48 т/га, або 16,4 і 17,1 % порівняно з ділянками контрольного варіанту.

Окупність 1 кг мінеральних добрив врожаєм насіння сої складала 2,48 - 2,91 кг. В міру зменшення питомої ваги сої в коротко ротаційних сівозмінах ефективність добрив зростала.

7. Застосування інтегрованої системи посівів сої від шкодочинних об'єктів в сівозміні, де співвідношення її посівів і кукурудзи було як 1:1, забезпечило приріст урожайності насіння 0,26 і 0,27 т/га залежно від рівня мінерального живлення, або 10,1 і 12,3% порівняно з ділянками контрольного варіанту. При зниженні насичення коротко ротаційних сівозмін соєю ід 50 до 25 % ефективність застосування інтегрованого захисту рослин зменшується.

8. Зменшення насичення коротко ротаційних сівозмін соєю від 50 до 25% на удобреному фоні (гній, 15 т/га + N45Р60К60), забезпечило збільшення урожайності насіння на 0,43 - 0,44 т/га, або 15,0 - 16,9% залежно від систем захисту рослин від шкодочинних об'єктів. Сукупна дія добрив, систем захисту рослин і співвідношення посівів сої і кукурудзи в коротко ротаційних сівозмінах збільшила урожайність від 2,19 од 3,29 т/га, або на 50,2%.

9. Застосування мінеральних добрив (N45Р60К60) в поєднанні з інтегрованим захистом рослин забезпечило підвищення вмісту сирого протеїну в насінні сої від 36,9 од 39,3 %, а жиру - від 17,3 до 18,1 %. При цьому збір сирого протеїну на варіантах сукупної дії зазначених факторів складав 1,14 т/га і жиру - 0,60 т/га, що відповідно більше на 37 і 34 % порівняно з ділянками контрольного варіанту.

10. Вміст амінокислоти триптофану в протеїні насіння сої під впливом мінеральних добрив (N45Р60К60) збільшився від 1,14 до 1,21 %, а метіоніну - від 1,19 до 1,77 %, що суттєво більше порівняно контрольним варіантом. При цьому істотного збільшення вмісту лізину в насінні сої не спостерігалось, але цей показник у зволожені роки значно зменшувався.

11. Найвища забезпеченість кормової одиниці сирим протеїном (126 - 133 г) відмічена в 2-пільній соєво-кукурудзяний сівозміні, а найменша (98 - 106 г) в чотирьохпільній сівозміні при співвідношенні посівів сої і кукурудзи як 1:3. При співвідношенні цих культур як 1:2 забезпеченість кормової одиниці протеїном була близькою до оптимальної норми.

12. Економічна і біоенергетична оцінка елементів технології вирощування сої показала, що найбільший економічний ефект досягається при внесенні органо-мінеральних добрив (15 т/га + N45Р60К60) в коротко ротаційних сівозмінах із співвідношенням посівів сої і кукурудзи як 1:2 та 1:3, де на кожну гривню витрат одержано чистого прибутку відповідно 0,98 - 1,03 та 1,12 - 1,18 грн. Залежно від систем удобрення. Коефіцієнти окупності енерговитрат складають 4,34 та 4,38.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Для підвищення кормової цінності та продуктивності сої в коротко ротаційних сівозмінах в умовах правобережного Лісостепу України пропонується:

1.Вносити мінеральні добрива в дозі N45Р60К60 та органічні - 15 т/га сівозмінної площі в поєднанні з інтегрованою системою захисту рослин від хвороб і шкідників.

2. Забезпечити співвідношення посівів сої і кукурудзи в коротко ротаційних сівозмінах, як 1:2, що дасть можливість збалансувати рослинні корми за вмістом білка.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Удобрення польових культур при інтенсивних технологіях вирощування / Б.С. Носко, В.Ф. Сайко, Г.Р. Пікуш та ін./ За ред. А.Я. Буки, Г.Г. Дуди - К.: Урожай, 1990. - 208 с.

2. Марчук І. NPK - три важливих літери для вашого врожаю // Пропозиція - 2002. - №3. - С. 62-63.

3. Бабич А.О., Петриченко В.Ф., Іванюк С.В., Темченко І.В., Колот В.М., Михайлов В.Г., Шерепітко В.В., Білявська Л.Г., Осадець Я.О., Вівчарик В.І., Охватенко В.Г. Селекція сої та кормових бобів на продуктивність в Лісостепу України // Корми і кормовиробництво. - К.: Аграрна наука. - 1998. - Вип. 45. - С.66-67.

4. Кореньков Д.А., Гаврилов К.А., Шильников И.А., Васильев В.А. Справочник агрохимика - М.: Россельхозиздат, 1980. - 286 с.

5. Носко Б.С., Лісовий М.В., Христенко А.О. Довідник працівника агрохімслужби. - К.: Урожай, 1991. - 264 с.

6. Химия и биохимия бобовых растений: Пер. с англ. К.С. Спектрова - М.: Агропромиздат, 1986. - 336 с.

7. Най П., Тинкер П. Движение растворов в системе почва-растение: Пер. с англ. Кветной О.М., Петровой М.В. - М.: Колос, 1980 - 386 с.

8. Кияк Г.С. Зернобобові культури. - Львів: “Каменяр”, 1970. - 80 с.

9. Эберт Д., Фокке И. , Клейн В. Выращивание зернобобовых культур на промышленной основе: Пер. с нем. В.И. Пономарёва - М.: Колос, 1981. - 160 с.

10. Справочник по зерновым культурам / И.М. Карасюк, А.И. Здоровгов, В.П. Гордиенко и др. / Под ред И.М. Карасюка. - К.: Урожай, 1991 - 320 с.

11. Пономарёва А.Т. Справочник по применению удобрений. - Алма-Ата: Кайнер, 1981. - 312 с.

12. Антоний А.К., Пылов А.П. Зернобобовые культуры на корм и семена. - Л.: Колос. Ленингр. отд-ние, 1980. - 221 с.

13. Барыльник В.Т. Высокобелковые кормовые культуры. - Симферополь: Таврия, 1985. - 128 с.

14. Зернобобові культури в інтенсивному землеробстві / А.М. Розвадовський, А.О. Бабич, В.Ф. Петриченко та ін./ За ред. А.М. Розвадовського. - К.: Урожай, 1990. - 176 с.

15. Бабич А.О. Зернобобові культури. - К.: Урожай, 1984. - 160 с.

16. Гнетиева Л.Н., Попцова Л.Г. Условия минерального питания зернобобовых культур и эффективность применения удобрений в различных почвенно-климатических зонах страны // Научные труды ВАСХНИЛ “Технология производства зернобобовых культур.” - М.: “Колос” - 1977. - С. 75- 82.

17. Бондар Г.В., Лавриненко Г.Т. Зернобобовые культуры. - М.: Колос, 1977. - 194 с.

18. Бабич А.А., Петриченко В.Ф. Фотосинтетическая деятельность и продуктивность сои при известковании, внесении минеральных удобрений и инокуляции в условиях Лесостепи Украины // Весник сельскохозяйственной науки - 1992. - №5-6. - С. 110-117.

19. Кулаковска Т.Н., Богдевича И.М. Справочник агрохимика- Мн.: Ураджай, 1985 - 214 с.

20.Бабич А.О., Петриченко В.Ф., Побережна А.А. Світове виробництво однорічних зернових бобових культур для вирішення проблеми білка і біологічного азоту // Матеріали Першої Всеукраїнської (міжнародної) конференції по проблемі “Корми і кормовий білок” 16-17 листопада 1994 р. - Вінниця. - 1994 - С. 164-165.

21. Гнетиева Л.С., Лосев С.И., Еремина Л.П. Баланс азота, фосфора и калия в севооборотах с зернобобовыми культурами (на темно-серой оподзоленой почве) // Агрохимия. - 1980. - №8. - С. 42-48.

22. Бабич А.О. Кормові і лікарські рослини в ХХ-ХХІ століттях - К.: Аграрна наука, 1996. - 822 с.

23. Посыпанов Г.С. Антагонизм и синергизм симбиотического и минерального азота в питании бобовых // Научные труды ВАСХНИЛ “Технология производства зернобобовых культур”. - Москва: “Колос”.- 1977 - С. 82-91.

24. Канівець В.І. Життя грунту. - К.: Аграрна наука, 2001. - 132 с.

25. Довідник працівника агрохімслужби /Б.С. Носко, А.О. Христенко, М.В. Лісовий та ін./ За ред Б.С. Носка - К.: Урожай, 1991. - 264 с.

26. Довідник по удобренню сільськогосподарських культур /П.О. Дмитренко, М.Л. Колобова, Б.С. Носко та ін./ За ред. П.О. Дмитренка. - К.: Урожай, 1987 - 208 с.

27. Довідник з агрохімічного та агроекологічного стану грунтів України / Б.С. Носко, Б.С. Прістер, М.В. Лобода та ін. / За ред. Б.С. Носка, Б.С. Прістера, М.В. Лободи. - К.: Урожай, 1994 - 336 с.

28. Сайко В.Ф. Землеробство на шляху до ринку. - К.: Ін-т землеробства УААН. - 1997. - 48с.

29. Сайко В.Ф., Малиенко А.М., Мазур Г.А. и др. Устойчивость земледелия: проблемы и пути решения. - К.: Урожай, 1993. - 320 с.

30. Орлова В.П., Исаев А.П., Лосев С.И. Зернобобовые культуры в интенсивном земледелии. - М.: Агропромиздат, 1986.- 206 с.

31. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). - М.: Агропромиздат, 1985. - 351 с..

32. Методика проведення дослідів в кормовиробництві і годівлі тварин / Бабич А.О., Кулик М.Ф., Макаренко П.С., Підпалий І.Ф., Гарькавий А.Д., Петриченко В.Ф., Борона В.П., Барвінченко В.І. і інші. - К.: Аграрна наука, 1998. - 80 с.

33. Посыпанов Г.С. Методы изучения биологической фиксации азота воздуха: Справочное пособие. - М.: Агропромиздат, 1991. - 210 с.

34. Методика Державного сортовипробування сільськогосподарських культур (зернові, круп'яні та зернобобові культури) /За ред. В.В. Волкодава. - К.: 2001. - 69 с.

35. Гортлевский А.А., Макеев В.А. Высокобелковые культуры (соя, горох, люпин, рапс). - М.: Знание, 1984. - 64 с.

36. Вильдфлуш И.Р., Кукреш С.П., Ионас В.А. Агрохимия. - Мн.: Урожай, 1995. - 480 с.

37. Остапенко Д.И. Фотосинтетическая деятельность сои в зависимости от условий минерального питания и инокуляции // Научные труды УСХА «Фотосинтетическая деятельность растений и пути повышения продуктивности сельскохозяйственных культур» - Киев. - 1974. - Вып. 102, - С. 83-89.

38. Шевніков М.Я. Роль мінерального і симбіотичного азоту в живленні сої //Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту. - Полтава: Верстка. - 1998. - №1. - С. 8-9.

39. Власенко М.Ю., Вельяминова-Зернова Л.Д. Фізіологія рослин. - Біла Церква, 1999. - 304 с.

40. Наймарк Л.Б. Структура урожая зернобобовых культур. // Сборник научных трудов. - Горки. - 1982. - Вып. 8. - С. 54-61.

41 Бабич А.О., Іванюк С.В., Колісник С.І., Темченко В.І., Опанасенко Г.В., Венедіктов О.М., Барвінченко О.В. Результати селекції і виробництва зернобобових культур для вирішення проблеми білка // Корми і кормовиробництво. - К.: Аграрна наука. - 2002. - Вип. 48.- С. 147-154.

42. Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку: Інформаційно-аналітичний збірник. / За ред. П.Т. Саблука та ін. - К.: ІАЕ УААН, 2002. - Вип. 5. - 647 с.

43. Петриченко В.Ф. Наукові основи розвитку адаптивного кормовиробництва в Україні // Вісник аграрної науки. - 2004. - №1 - С. 5-10

44. Бабич А.О., Петриченко В.Ф., Іванюк С.В., Темченко І.В., Колот В.М., Михайлов В.Г., Шерепітко В.В., Білявська Л.Г., Осадець Я.О., Вівчарик В.І., Охватенко В.Г. Селекція сої та кормових бобів на продуктивність в Лісостепу України // Корми і кормовиробництво. - К.: Аграрна наука. - 1998. - Вип. 45. - С.66-67.

45. Гнетиев Л.Н., Барышникова Л.М. Продуктивность зернобобовых культур, поступление и вынос азота, фосфора и калия в зависимости от источника азотного питания. // Агрохимия. - 1981. - №7.- С.74-79.

Размещено на Allbest.ru