Динаміка популяцій мідляка піщаного (Opatrum sabulosum L.) на посівах соняшнику в умовах ПП "Анатолівське" Березанського району Миколаївської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МИКОЛАЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Факультет агротехнологій

Кафедра ґрунтознавства та агрохімії

ДИПЛОМНА РОБОТА

на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста

зі спеціальності 7.09010101 «Агрономія»

«Динаміка популяцій мідляка піщаного (Opatrum sabulosum L.) на посівах соняшнику в умовах ПП «Анатолівське» Березанського району Миколаївської області»

Коваль Валерія Валеріївна

Науковий керівник: канд. с.-г. наук,

Доцент А.В. Дудник

Зав. кафедри: др. с.-г. наук, професор С.Г. Чорний

Консультанти:

з економічних питань асистент Г.В. Коваленко

з охорони праці старший викладач В.М. Курєпін

з охорони навколишнього

природного середовища доцент Т.М. Манушкіна

МИКОЛАЇВ 2015

ВСТУП

За останні двадцять років посівні площі соняшнику в Україні збільшилися майже втричі. Учені відмічають перенасичення польових сівозмін цією культурою, що посилює ризик масового заселення посівів шкідливими організмами, може призвести до великих втрат урожаю та погіршення екологічної ситуації внаслідок розширення обсягу застосування пестицидів [6-8, 44].

Одні дослідники відмічають, що в Україні значної шкоди рослинам соняшнику завдають близько 24 видів комах [8, 44], інші [7, 28, 35, 43] указують, що соняшник пошкоджують 60-70 фітофагів, серед яких найпоширеніші багатоїдні комахи. За характером пошкоджень комах поділяють на такі групи: шкідники сходів, шкідники стебел, шкідники листя, шкідники кошиків і насіння [35, 38]. За даними дослідників [7, 27], видовий склад і динаміка чисельності комах-фітофагів у різні роки вирощування соняшнику, фази його розвитку, залежно від регіону та технології вирощування суттєво змінюються. Отже, шкідлива ентомофауна соняшникового агроценозу доволі численна, її слід всебічно вивчати для забезпечення моніторингу, прогнозування розвитку, а також сталого управління на природоохоронній основі [6-8, 27-28, 34-35, 38, 42-44, 50].

Метою досліджень було, по-перше, уточнення домінуючого складу шкідників, їх динаміки чисельності, по-друге, визначення фазового стану їх популяцій з метою прогнозування їхньої динаміки та ефективності інсектицидів при обмеженні чисельності шкідника на посівах соняшнику.

Для досягнення поставленої мети вирішувались такі завдання:

- створення бази даних про динаміку чисельності мідляка піщаного (Opatrum sabulosum L.) в ПП «Анатолівське» Березанського району Миколаївської області;

- створення бази даних з погодних умов даного господарства;

- на базі системного аналізу баз даних встановлення залежності динаміки чисельності комах від еколого-економічних чинників різної природи;

- дослідження шкодочинності мідляка піщаного (Opatrum sabulosum L.) на посівах соняшнику в ПП «Анатолівське» Березанського району Миколаївської області;

- дослідження ефективності сучасних інсектицидів для контролю чисельності мідляка піщаного (Opatrum sabulosum L.);

- на базі системного аналізу баз даних динаміки чисельності комах та екологічних чинників розробити довгостроковий прогноз розвитку мідляка піщаного (Opatrum sabulosum L.) на посівах соняшнику в умовах ПП «Анатолівське» Березанського району Миколаївської області;

- визначення економічної та енергетичної ефективності досліджуваних заходів.

Методи досліджень. Обстеження посівів культури на заселеність шкідливими комахами проводили у 2013-2014 рр. При цьому застосовували загальноприйняті методи фауністичних досліджень в ентомології та обліку чисельності комах, популяційної екології, захисту рослин - польових та лабораторних досліджень, а також в рослинництві та землеробстві.

Наукова новизна одержаних результатів. Проведено аналіз поточного стану популяцій шкідників сходів соняшнику, зокрема мідляка піщаного (Opatrum sabulosum L.), в ПП «Анатолівське» Березанського району Миколаївської області. Також наведено методику і можливий результат довгострокового прогнозування динаміки його чисельності.

Практичне значення одержаних результатів. Вдосконалення систем моніторингу головних багатоїдних шкідників в Україні дає змогу суттєво підвищити продуктивність праці та надійність обліків, з сезонною завчасністю прогнозування ступені загрози від фітофагів, оптимальні строки проведення заходів захисту, має економічне значення та сприяє покращенню екологічного стану довкілля, дає змогу з мінімальними витратами праці, за уніфікованими стандартними методами обліків формувати багаторічні бази даних з поширення та чисельності мідляка піщаного (Opatrum sabulosum L.), тобто отримувати об'єктивну інформацію, яка є основою фітосанітарних прогнозів.

Особистий внесок автора. Безпосередня участь у плануванні, складанні схем, підготовці та проведенні досліджень, спостережень, обліків, аналізів та обробці отриманих даних, підготовці матеріалів до друку.

Структура та обсяг дипломної роботи. Дипломна робота викладена на 60 сторінках, складається із вступу, 7 розділів, висновків і рекомендацій виробництву, списку використаної літератури та додатків. Містить 15 таблиць, 3 рисунки та 3 додатки. Список літератури включає 50 джерел.

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ДЖЕРЕЛ З НАУКОВОГО НАПРЯМУ

1.1 Аналіз ураженості посівів соняшнику комахами-шкідниками

За даними [50], щорічно в Харківській області сходи соняшнику заселяють багатоїдні твердокрилі шкідники - жуки сірого (Tanуmecus palliatus Fabr.) і чорного (Psalidium maxillosum F.) довгоносиків, піщаного мідляка (Opatrum sabulosum L.). Із коваликів на посівах соняшнику домінували представники роду Agriotes sp.

У 2002-2012 рр. сірий довгоносик заселяв 10-73% соняшникових полів Харківської області із середньою щільністю 0,1-2,0 екз./м2. Найбільшу заселеність шкідником посівів культури виявлено у 2002 і 2005 рр. Жуки пошкоджували від 3 до 21% рослин соняшнику в слабкому і середньому ступенях. Імаго чорного довгоносика заселяли 2-28% соняшникових агроценозів. Середня щільність шкідника становила 0,1-2,0 екз./м2. Жуки пошкоджували від 2 до 9% рослин у слабкому ступені. Найбільш шкідливі довгоносики у ранній період росту рослин соняшнику. На сходах жуки обгризали сім'ядольні і перші справжні листки у вигляді овальних вигризів, пошкоджували точки росту. За високої чисельності довгоносики повністю знищували листкові пластинки соняшнику [50].

Жуки піщаного мідляка заселяли від 20 до 92% посівів культури. Середня щільність їх на посівах коливалася в межах 0,4-5,0 екз./м2. Великої шкоди жуки піщаного мідляка завдавали з кінця квітня до третьої декади травня. Жуки пошкоджували від 5 до 28% рослин культури [50].

Личинки коваликів заселяли від 10 до 73% посівів. Середня щільність дротяників становила 0,5-5,0 екз./м2. На окремих полях середня щільність коваликів досягала 8-10 екз./м2. Личинки пошкоджували від 1 до 10% рослин соняшнику. Дротяники знищували проростки, вигризали глибокі ходи у підземній частині стебла, об'їдали корінці. Пошкоджені рослини відставали у рості, іноді зав'ядали і засихали [50].

Гусениці підгризаючих совок траплялися на полях соняшнику у невеликій кількості. Вони пошкоджували від 1 до 6% рослин культури. Гусениці пошкоджували кореневу шийку і молоді стебла сходів, листки. Пошкоджені рослини були пригнічені, іноді засихали. Найбільшу пошкодженість сходів гусеницями совок виявлено у 2009 році [50].

В умовах Харківської області листя соняшнику пошкоджували прямокрилі з родини Acritidae (італійський прус Caliptamus italicus L., блакитнокрила кобилка Oedipoda coeruescens L., сарана перелітна Locusta mіgratoria L. та ін.) і родини Tetigonidae (коник зелений - Tetigonia viridissima L., коник сірий - Decticus verucivorus L.); попелиці (геліхризова Brachycaudus helichrysi Kalt., бурякова Aphis fabae Scop.); цикадки (жовта
Empoasca pteridis Dnlb., жилкувата Agallia venosa Fall., шестикрапкова Macrosteles laevis Rib.); листогризучі совки (совка-гамма Autographa gamma L., с-чорне Xestia c-nigrum L., бавовникова Helicoverpa armigera Hb.); лучний метелик Pyrausta sticticalis L. [50].

Саранові та коники на рослинах соняшнику траплялися у невеликій кількості. Вони вигризали отвори або обгризали листки з країв. У 2011 році на соняшникових полях у південних, південно-східних і східних районах області були виявлені осередки італійського пруса. З краю поля шкідник на посівах соняшнику обгризав цілком пластинки листків і пошкоджував стебла.

У 2006-2007 і у 2009-2011 рр. у соняшникових агроценозах області були в масі виявлені багатоїдні види цикадок. Вони заселяли від 3 до 10% рослин із середньою щільністю 0,1-4,0 екз./рослину. Цикадки живилися з нижнього боку листка. В місцях живлення утворювалися дрібні хлоротичні плями, які з часом буріли [50].

В агроценозах соняшнику домінувала геліхризова попелиця. Попелиці починали заселяти посіви соняшнику у фазу утворення суцвіть. Максимальну заселеність посівів культури шкідниками визначено у фази квітування - наливу зерна. У 2002-2012 рр. попелиці заселяли від 14 до 36% обстежених посівів соняшнику. З краю поля вони були виявлені на 5-39 %, а в середині поля - на 2-21% соняшникових рослин [50].

Найбільшу заселеність рослин цими фітофагами відмічено у 2002-2003 і 2007 рр. Несприятливими для розвитку попелиць були 2005-2006 і 2010-2012 роки. На соняшнику попелиці живилися верхівковими листками і квітками, висмоктуючи з них сік. Пошкоджені листки жовтіли і зморщувалися [50].

Влітку листя соняшнику пошкоджувалося гусеницями листогризучих совок: совки-гамми, С-чорної та бавовникової. Середня щільність гусениць коливалася від 0,1 до 2,8 екз./м2. Гусениці пошкоджували 1,0-24,0% рослин соняшнику в слабкому ступені. Вони грубо або дірчасто обгризали листки. Листогризучі совки пошкоджували також тканину на тильному боці кошика, а гусениці бавовникової совки обгризали листочки обгортки та вигризали наскрізні діри у кошику. З 2011 року наростали чисельність і шкідливість бавовникової совки в агроценозах соняшнику південних і південно-східних районів області [50].

У фазу 4-5 справжніх листків рослини соняшнику починають заселятися гусеницями першого покоління лучного метелика. Вони спочатку скелетували листя, а потім повністю знищували листкову пластинку, залишаючи лише крупні жилки. Гусениці другого покоління крім листків можуть пошкоджувати кошики і навіть стебла. У 2005 і 2012 рр. на посівах соняшнику області виявлені локальні осередки лучного метелика з максимальною щільністю гусениць 10-25 екз./м2 [2, 50].

В агроценозах соняшнику виявлені вусач соняшниковий (Agapanthia dahlia Richt.) і шипоноска соняшникова (Mordollistena parvula Gyll.), личинки яких пошкоджували серцевину стебла соняшнику. Личинки шипоноски вигризали в серцевині вузькі короткі звивисті ходи. При сильному пошкодженні серцевини стебла соняшнику ламалися. Личинки вусача соняшникового також розвиваються всередині стебла. Вони прогризають хід униз до кореневої шийки. Пошкоджені рослини ламалися при сильному вітрі, відставали у рості й часто засихали. За літературними даними [38], вусач сильніше пошкоджує рослини пізніх строків сівби.

За даними Державної фітосанітарної інспекції Миколаївської області карта розповсюдження мідяка піщаного та споріднених видів в умовах Миколаївської області.

Таким чином, найбільш поширеними на посівах соняшнику є багатоїдні довгоносики, мідляк піщаний, дротяники, попелиці та клопи сліпняки. В останнє десятиліття в агроценозах соняшнику із багатоїдних шкідників домінували жуки сірого довгоносика і піщаного мідляка, із сисних геліхризова попелиця, а із спеціалізованих - соняшникова вогнівка.

гібрид соняшник шкідник твердокрилий

1.2 Основи довгострокового прогнозування динаміки популяцій багатоїдних шкідників ряду твердокрилих

Найбільшу шкоду соняшнику здатні заподіяти багатоїдні шкідники - дротяники, мідляки, бурякові довгоносики, гусениці підгризаючих совок та ін. Крім того, його періодично ушкоджують попелиці та соняшникова вогнівка. За цими двома видами складають огляди поширення. У них зазначають регіони, де шкодили ці види; терміни заселення посівів; відсоток заселеної площі від обстеженої; пошкодження рослин і щільність шкідників; оброблену площу та ефективність використаних заходів. Називають фактори, що стимулювали або послабляли розмноження, розселення та шкодочинність об'єктів; необхідні профілактичні та захисні заходи в майбутньому році.

Південний сірий довгоносик. Попередній та уточнюючий прогнози не розробляють. Для повного довгострокового прогнозу використовується така інформація:

1. Кількість жуків, що загинули в місцях зимівлі (відсоток), для чого зіставляють чисельність жуків у місцях зимівлі восени й навесні.

2. Фенологія перезимованих жуків: пробудження й вихід на поверхню ґрунту; терміни заселення посівів кожної ушкоджуваної культури (озимі зернові, кукурудза, соняшник, цукровий буряк) порівняно з багаторічними.

3. Заселеність культур, що ушкоджуються; обстежена й заселена площа; чисельність жуків на 1 м2.

4. Терміни заляльковування личинок.

5. Чисельність зимуючих жуків; обстежена й заселена площі; кількість жуків на 1 м2 (середня й максимальна).

6. Шкодочинність; площі по кожній культурі; відсоток рослин, що ушкоджуються; бал ушкодження.

7. Обсяги обробок (крайових і суцільних), їхня ефективність (середня, межі) [9-17, 36].

Ковалики (дротяники), чорниші й пилкоїди (несправжні дротяники). Складають огляд поширення та шкодочинності, тому що динаміка поширення за роками проявляється в ґрунтових шкідників слабко. У той же час шкодочинність ґрунтових шкідників істотно залежить від погодних умов, строків посіву, тривалості періоду між висівом культури й появою сходів. Для огляду використовують інформацію, що характеризує заселені площі, чисельність личинок, шкодочинність (за сходами, бульбами, коренеплодами), обсяги захисних обробок та їхню ефективність [36].

1.3 Аналіз ефективності інсектицидів проти комах-шкідників сходів соняшнику

Дотримання комплексу заходів, які надійно контролюють чисельність цієї групи шкідників: сівозміна, лущення стерні, зяблева оранка, сівба в оптимальні строки, внесення добрив, міжрядні обробки, знищення бур'янів.

Поля із значною чисельністю шкідників необхідно відводити під посіви бобових, гречки, проса чи під чорний пар, які зменшують їх кількість. Досить ефективним є міжрядний обробіток просапних культур, якщо він співпадає з найуразливішими стадіями розвитку (яйця, личинки та лялечки).

Ефективно захищає насіння обробка його інсектицидами або комбінованими препаратами за типом інкрустації (гаучо, круізер та інші).

Заходи захисту від південного сірого довгоносика і піщаного мідляка передбачають застосування в комплексі агротехнічних і хімічних заходів. Ефективними є суміші фосфорорганічних та інших інсектицидів в половинних нормах витрат при ЕПШ останнього щкідника 2 екз./м2.

Рекомендується використовувати для сівби тільки протруєне насіння, в тому числі й одним із рекомендованих протруйників інсектицидної дії. За потенційної небезпеки виявлення на сходах жуків піщаного мідляка, південного сірого, сірого бурякового або чорного довгоносиків, кравця, гусені озимої совки молодших віків насіння обробляють одним із рекомендованих препаратів: Круїзер 350 FS, 35% т.к.с., Команч WP, 70% п.з., Космос 250, 25% т.к.с.

Підсумовуючи викладений у розділі матеріал, можна зробити такі узагальнюючі висновки.

Миколаївська область належить до зони масового розмноження та постійної шкодочинності мідляка піщаного. Розвитку та розповсюдженню шкідника тут сприяють кліматичні умови, наявність достатньої кормової бази та місць зимівлі.

При діагностиці стану популяцій даного виду шкідливих комах необхідно враховувати погодно-кліматичні умови та стан популяцій у минулому сезоні.

При перевищенні чисельності особин популяцій ЕПШ рекомендується застосовувати інсектициди, зокрема один із вказаних: Круїзер 350 FS, 35% т.к.с., Команч WP, 70% п.з., Космос 250, 25% т.к.с.

РОЗДІЛ 2. ОБ'ЄКТ І ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕНЬ

Об'єкт досліджень - процес зміни природних популяцій мідляка піщаного (Opatrum sabulosum L.) в умовах ПП «Анатолівське» Березанського району Миколаївської області; гібриди соняшнику - Набір, Початок.

Предмет досліджень. Динаміка чисельності та стаціальний розподіл, поширення та шкодочинність мідляка піщаного (Opatrum sabulosum L.) в ПП «Анатолівське» Березанського району Миколаївської області, прогноз фітосанітарного стану агроценозів, ефективність різних інсектицидів.

2.1 Біологічні особливості шкідливих представників ряду твердокрилих на посівах соняшнику

Мідляк піщаний (Opatrum sabulosum L.) - поширений повсюдно.

Жуки багатоїдні. Личинки живляться рослинними рештками.

Жук розміром 7-10 мм, чорний або сірувато-бурий від ґрунтової кірки.

Личинка - до 18 мм, плоско-циліндрична, від темно-сірого до бурувато-жовтого кольору.

Жуки живуть 1-2 роки, зимують серед рослинних решток на полях і у верхньому шарі ґрунту. З'являються на поверхні ґрунту в степовій зоні наприкінці березня або на початку квітня.

У квітні спостерігається спарювання і наприкінці квітня - на початку травня відкладання яєць, яке триває до кінця травня - початку червня. Самки відкладають яйця в ґрунт на глибину 2-5 см купками. Одна самка за сезон може відкласти до 100 яєць. Період відкладання яєць дуже розтягнутий. Повний розвиток личинок завершується за 35-40 діб; заляльковуються личинки в ґрунті на глибині 3-6 см, розвиток лялечки триває 6-8 діб. Імаго з'являються в липні і продовжують виходити з ґрунту впродовж серпня.

Личинки, які відродилися з пізніх кладок, заляльковуються у серпні - вересні, а жуки залишаються в лялечкових колисочках до весни.

Найбільш значних пошкоджень жуки завдають у період з кінця квітня до середини травня.

2.2 Характеристика гібридів соняшнику

Простий міжлінійний гібрид Набір. Гібрид передано на державне випробування в 2007 році. З 2012 року внесено до Реєстру сортів рослин України.

В умовах Запорізької області тривалість вегетаційного періоду до 90 діб. Висота рослин 140-150 см, гібрид вирівняний за висотою, всі фази розвитку у рослин проходять одночасно, стійкий до осипання насіння та вилягання рослин, посухостійкий.

За результатами Держкомісії має стійкість: до іржі 8,2 балів, до білої гнилі 8,6 балів, до сірої гнилі 8,7 балів до фомозу 7,6 балів. Гібрид стійкий проти вовчка, НБР. Екологічно пластичний, технологічний.

Врожайність гібрида 30-35 ц/га, максимальна врожайність була одержана в конкурсному сортовипробуванні 43,7 ц/га. Олійність насіння 50-51%. Лушпинність 20-23%. Добре реагує на внесення мінеральних добрив. Густота стояння на товарних посівах 50 - 55 тис/га.

Рекомендовано для вирощування в умовах Степу та Лісостепу.

Випробування гібрида проводилось з 2008 по 2010 роки. Середня врожайність по зоні Степу за три роки склала 24,0 ц/га, на 0,4 ц/га більше від умовного стандарту, по рокам у гібрида Набір врожайність сформована в межах 19,3-26,9 ц/га.

По зоні Лісостепу різниця середньої врожайності гібриду Набір відносно умовного стандарту склала +2,0 ц/га. Варіювання врожайності за роками знаходилось в межах 23,4-27,3 ц/га.

Маса 1000 штук насінин по зоні Степу коливалась в межах 52,5-58,3 г, в середньому за три роки 56,0, що менше на 2,1 г від умовного стандарту. По зоні Лісостепу в межах 46,9-58,6 г, середня багаторічна склала54,3 г, що менше на 2,6 г від умовного стандарту.

Вегетаційний період в Степовій зоні склав в середньому 109 діб, що менше на 6 діб від умовного стандарту. Тривалість вегетаційного періоду була в 2008 році 108 діб, в 2009 та 2010 роках - 110діб. По зоні Лісостепу також вегетаційний період в середньому був коротшим на 6 діб до ТВП умовного стандарту. Тривалість вегетаційного періоду в 2008 році відзначалась 112 добами, 2009-114 діб, в 2010-115 діб, в той час як умовний стандарт мав тривалість вегетаційного періоду 120 діб.

Згідно проведеної фітопатологічної оцінки гібрид за стійкістю відноситься до групи стійких проти комплексу фітопатологічних захворювань.

Простий міжлінійний гібрид Початок. Гібрид передано на державне випробування в 2006 році. З 2012 року внесено до Реєстру сортів рослин України.

В умовах Запорізької області тривалість вегетаційного періоду становить 100-110 діб. Висота рослин 150-190 см, всі фази розвитку у рослин проходять одночасно, стійкий до осипання, посухостійкий.

За результатами Держкомісії має стійкість: до іржі 8,2 балів, до білої гнилі 8,5 балів, до сірої гнилі 8,8 балів до фомозу 8,3 балів. Гібрид стійкий проти вовчка, НБР. Екологічно пластичний, технологічний.

Врожайність гібрида 30-35 ц/га, в конкурсному випробуванні максимальна врожайність була одержана 37,2 ц/га. Олійність насіння 50-51%. Лушпинність 19-21%. Добре реагує на внесення мінеральних добрив. Густота стояння на товарних посівах на момент збирання повинна становити не менше як 60-65 тис/га в зонах з підвищеною вологістю, та 55-60 тис/га в посушливих умовах зони Степу.

Рекомендовано для вирощування в умовах Степу та Лісостепу [24-26].

2.3 Характеристика інсектицидів, що досліджуються

Круїзер. Діюча речовина - тіометоксам. Виготовляється у формі 35% т.к.с.

Тіаметоксам практично не розчиняється у воді (4,1 г/л за 25?С), стабільний за температури 0-35?С.

Тіаметоксам малотоксичний для теплокровних (ЛД50 орально для щурів - 1563 мг/кг, III гр.г.к.). Шкірно-резорбтивна токсичність помірна (ЛД50 >2000 мг/кг). Не подразнює шкіру і слизову оболонку. Препарат і його діюча речовина не справляють алергенної, нейротоксичної дії. Малотоксичний для корисних комах.

Це - інсектицид контактної, кишкової та системної дії. Завдяки швидкому та інтенсивному поглинанню значна частина нанесеного препарату розподіляється у рослині та розноситься до віддалених точок росту (акропетальна системна дія), захищаючи всю рослину. Через годину більша частина препарату проникає через вегетативні органи, що запобігає змиванню опадами і розкладанню під дією сонячних променів. У рослині Круїзер повільно метаболізується і тому забезпечує тривалий період захисту (до чотирьох-п'яти тижнів).

Препарат має широку токсичну дію. Симптоми отруєння проявляються через 30-60 хвилин після контакту з препаратом. Не дає кросрезистентності до інших неонікотиноїдів.

Круїзер дозволений для використання в Україні як протруйник насіння кукурудзи: західний кукурудзяний жук, дротяники, несправжні дротяники, чорниші, шведська муха, попелиці, блішки (6-9 л/т); соняшнику: дротяники, несправжні дротяники, сірий та південний сірий довгоносики, мідляки, попелиці (6-10 л/т); цукрових буряків: комплекс шкідників сходів (10,0-15,0 л/т); картоплі: колорадський жук, комплекс ґрунтових шкідників (0,3 л/т, обробка бульб); ріпаку ярому: хрестоцвіті блішки (4,0 л/т); льоні-довгунці: блішка (0,5 л/т).

Залежно від температури та вологості грунту, його адсорбційної здатності, термін захисної дії сходів від комплексу шкідників становить 35-40 днів.

Космос. Діюча речовина - фіпроніл. Виготовляється у формі 25% т.к.с.

Фіпроніл у воді розчиняється слабко (1,8-2,4 мг/л за 20°С), добре - в органічних розчинниках. В лужному середовищі швидко гідролізується. Стабільний у воді за рН 5 і 7 та при нагріванні. Повільно розладається на сонячному світлі. В ґрунті розкладається швидко. Основними продуктами розкладу в аеробних умовах є сильфон і амід. Залишки фіпронілу навіть при внесенні гранул у ґрунт розповсюджуються на глибину не більше 30 см.

Для теплокровних тварин високотоксичний (ЛД50 орально для щурів - 97 мг/кг, II гр.г.к.). Шкірно-оральна токсичність помірна (ЛД50 >2000 мг/кг), не подразнює шкіру і слизову оболонку.

Гарантований строк придатності при дотриманні правил зберігання - до трьох років з часу виготовлення.

Космос 25% т.к.с. - інсектицид контактно-кишкової дії. На відміну від інших відомих інсектицидів (ХОС, ФОС, карбаматів та піретроїдів) механізм його дії проявляється на клітинах центральної нервової системи шкідника, де блокується проходження іонів хлору через канали, що контролюються рецепторами гамма-аміномасляної кислоти, спричинюючи розлад діяльності центральної нервової системи комах.

Дозволений для використання в Україні як протруйник насіння соняшнику і кукурудзи: комплекс ґрунтових і наземних шкідників сходів (4,0 л/т); цукрових буряків: комплекс ґрунтових і наземних шкідників сходів (0,1 л/100 тис. насінин); ріпаку: шкідники сходів (8,0 л/т) [39, 47].

РОЗДІЛ 3. УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

3.1 Кліматичні умови

Згідно агрокліматичного районування території Миколаївської області ПП «Анатолівське» Березанського району розташоване в третьому (південному) агрокліматичному районі області, який характеризується помірно жарким і дуже посушливим кліматом.

Характерною особливістю весни є інтенсивне підвищення температури повітря. Тому весна наступає швидко і зазвичай буває короткою - біля 45 днів. Весняний період, в середньому, триває з 11-13 березня по 22-24 квітня. Часто польові роботи починаються з першої декади квітня. Приблизно у третій декаді березня відновлюється вегетація озимих культур і багаторічних трав. Весною часто спостерігаються суховії слабкої та середньої інтенсивності. Літо у даному районі жарке і посушливе. За його початок прийнята дата стійкого переходу середньодобової температури повітря через +15С в бік підвищення (у середньому 7-13 березня), за кінець літнього періоду - в бік пониження (в середньому 15-22 вересня). У літні місяці, порівняно з іншими сезонами випадає найбільша кількість опадів. Цей період характеризується підвищеною зливовою діяльністю, яка супроводжується випаданням дощів значної сили. Часто в літні місяці спостерігаються посухи. Осінь зазвичай буває короткою, теплою і часто посушливою.початком осені є стійкий перехід середньодобової температури повітря через +10С в бік пониження. У більшості випадків цей період спостерігається 11-12 жовтня. За кінець осені приймається стійкий перехід середньодобової температури повітря через 0С в бік пониження, який спостерігається в третій декаді листопада. У середньому, за багаторічний період заморозки в повітрі спостерігаються 28 жовтня - 4 листопада. Найбільш ранні відмічалися 25 вересня. Опади у вересні та жовтні спостерігалися у вигляді дощів, а у листопаді - мають змішаний характер. Зима буває переважно короткою з частими відлигами і нестійким сніговим покривом. Опади у зимові місяці випадають переважно у вигляді снігу, але бувають і дощі. Сніговий покрив буває стійкий тільки в окремі роки. Промерзання грунту зазвичай починається у перших числах грудня місяця, а повне відтанення - у кінці першої - на початку другої декади березня. Сніговий покрив сходить з полів на початку третьої декади лютого.

Середньобагаторічні дані та погодні умови 2013-2014 рр. на місці проведення досліджень наведені в таблицях 3.1-3.4 [49].

Таблиця 3.1 Середньобагаторічна температура повітря та сума опадів на дослідних ділянках (дані метеостанцій м. Миколаїв та м. Очаків)

Місяць	Температура, С	Опади, мм
	м. Миколаїв	м. Очаків	м. Миколаїв	м. Очаків
Січень	-3,6	-3,1	25,0	18,0
Лютий	-3,0	-2,6	21,0	16,0
Березень	2,3	2,0	23,0	18,0
Квітень	9,2	8,7	30,0	21,0
Травень	16,3	16,1	40,0	29,0
Червень	19,9	20,1	67,0	42,0
Липень	22,9	22,6	47,0	39,0
Серпень	22,0	22,3	37,0	35,0
Вересень	16,8	17,2	28,0	25,0
Жовтень	10,8	11,5	36,0	34,0
Листопад	3,8	4,3	27,0	27,0
Грудень	-1,3	-0,7	29,0	23,0
Середня за рік	9,7	9,8	--
Сума за рік	--	410,0	327,0

Порівнюючи температурні режими років досліджень, можна відзначити певні відмінності. Середньорічна температура повітря в 2013-2014 рр. перевищувала середню багаторічну величину на 1,5С. Весняний та літній періоди виявилися більш оптимальними за температурним режимом у 2014 році, хоча в цілому температура повітря коливалася у дуже незначних межах. Однак температура повітря у зимові місяці 2013 року була майже на 50% нижче ніж в 2014 році. Таким чином, за температурними даними, вегетаційний період 2014 року виявився більш сприятливим ніж 2013 рік, зокрема, кращими температурами критичного етапу для розвитку культур - цвітіння.

Таблиця 3.2 Суми ефективних температур у місці проведення досліджень (дані метеостанції м. Миколаїв)

Місяць	Температура, С
	2013 р.	2014 р.
Січень	0	0
Лютий	0	0
Березень	1,3	13,7
Квітень	75,0	93,0
Травень	340,1	227,5
Червень	382,9	271,2
Липень	408,0	427,3
Серпень	429,0	433,8
Вересень	239,6	237,3
Жовтень	48,1	37,2
Листопад	9,5	8,2
Грудень	0	0
Сума за рік	1933,5	1749,2

При аналізі даних таблиці 3.2 відмінності в температурних режимах років досліджень стають більш очевидними. Так, за 2014 рік накопичилося на 184,3С ефективних температур менше ніж за 2013 рік. Причому зменшення ефективних температур відбувалося в період активного розвитку комах-шкідників, що в кінцевому рахунку призвело до спаду чисельності шкідників. Таким чином, за температурними умовами 2013 р. виявився набагато сприятливішим для розвитку популяцій шкідливих комах та культурних рослин, зокрема соняшнику.

Таблиця 3.3 Середньомісячна температура повітря на дослідних ділянках (дані метеостанції м. Миколаїв та м. Очаків)

Місяць	Температура, С
	середньо-багаторічна	2013 р.	2014 р.
Січень	-3,1	-0,8	-2,0
Лютий	-2,6	1,6	-0,4
Березень	2,0	3,2	8,3
Квітень	8,7	11,6	12,0
Травень	16,1	21,0	17,8
Червень	20,1	22,8	19,7
Липень	22,6	23,2	24,2
Серпень	22,3	23,8	24,0
Вересень	17,2	18,0	17,9
Жовтень	11,5	10,1	8,7
Листопад	4,3	6,3	3,7
Грудень	-0,7	-6,3	0,4
Середня за рік	9,8	11,2	11,2

Порівнюючи умови зволоження 2013 р. з аналогічними 2014 р. можна зробити висновок, що останній в цілому був гірше забезпечений вологою і розподіл її протягом року відбувався не на користь культури. В середньому за 2014 рік опадів випало на 92,1 мм меньше багаторічної норми, а в 2013 році згаданий показник був меншим за багаторічний на 29,05 мм. До того ж, вегетаційний період соняшнику в 2013 р. був гірше забезпечений вологою, ніж зазвичай, особливо це стосується квітня та травня. Найменша кількість опадів випала у 2013 році спостерігалась у квітні (3,31 мм) та у травні (0,25 мм) - критичних періодах з точки зору вимог рослин соняшнику до умов середовища; однак самий критичний етап (фаза цвітіння), що спостерігався в червні-липні, був краще забезпечений вологою (80,52 мм) у порівнянні з 2014 роком.

Таблиця 3.4 Розподіл опадів по місяцях на дослідних ділянках (дані метеостанцій м. Миколаїв та м. Очаків)

Місяць	Опади, мм
	середньо-багаторічні	2013 р.	2014 р.
Січень	18,0	31,24	41,93
Лютий	16,0	19,05	9,91
Березень	18,0	38,62	16,01
Квітень	21,0	3,31	29,71
Травень	29,0	0,25	39,36
Червень	42,0	80,52	65,28
Липень	39,0	43,94	31,76
Серпень	35,0	11,94	11,18
Вересень	25,0	39,63	8,13
Жовтень	34,0	70,88	41,40
Листопад	27,0	41,16	19,80
Грудень	23,0	10,41	12,43
Сума за рік	327,0	390,95	326,90

Таким чином, температурні умови 2013 та 2014 років були досить схожими і можна вважати їх як сприятливі для нормального росту та розвитку рослин соняшнику; в той же час 2014 рік виявився краще забезпечений вологою, але негативні фактори також мали місце і його можна визнати досить несприятливим як за температурним режимом так і за умовами зволоженості. В 2014 році в цілому випало менше опадів ніж за середніми даними, під час цвітіння рослини могли отримувати достатню кількість вологи - за квітень-червень випало на 50,27 мм опадів більше, ніж за аналогічний період 2013 року.

3.2 Ґрунтові умови

Територія ПП «Анатолівське» Березанського району Миколаївської області знаходиться в Очаківсько-Березанському природно-сільськогосподарському районі Степу Південного Правобережно-Дніпровського. Основним типом ґрунтоутворення на даній території є дерновий, в результаті якого утворилися чорноземи південні.

Ґрунтова відміна дослідної ділянки - чорнозем південний малогумусний залишковослабосолонцюватий пилуватолегкоглинистий на лесі, орний шар якого характеризується такими показниками: вміст гумусу 3,70%; рухомої фосфорної кислоти (за Мачигіним) 3,40; обмінного калію (за Бровкіною) 20,00; азоту, що гідролізується, 5,25 мг на 100 г абсолютно сухого ґрунту. Реакція ґрунтового розчину (рН) становить 6,7; гідролітична кислотність 1,80; сума увібраних іонів 28,60 мг-екв. на 100 г ґрунту; ступінь насичення основами складає 93,8%.

3.3 Методика проведення досліджень

Польові експерименти та популяційні спостереження за мідляком піщаним виконувалися на полях ПП «Анатолівське» Березанського району Миколаївської області упродовж 2013-2014 років. Схема досліду відповідає загальноприйнятим методикам в землеробстві та рослинництві [20, 32]; наведена в таблиці 3.1.

Повторність досліду - трьохразова. Розміщення варіантів - послідовне. Схема розміщення варіантів досліду в натурі представлена на рисунку 3.1.

Таблиця 3.1 Схема досліду

Номер варіанту	Гібрид соняшнику	Інсектицид
1	Набір	Без інсектициду (контроль)
2		Круїзер 350 FS, 35% т.к.с. (0,5 л/га)
3		Космос 250, 25% т.к.с. (2,0 л/га)
4	Початок	Без інсектициду (контроль)
5		Круїзер 350 FS, 35% т.к.с. (0,5 л/га)
6		Космос 250, 25% т.к.с. (2,0 л/га)

Посівна площа ділянки: 1) першого порядку (гібрид соняшнику) - 63,0 м2; 2) другого порядку (інсектицид) - 21,0 м2. Облікова площа ділянки: 1) першого порядку (гібрид соняшнику) - 38,4 м2; 2) другого порядку (інсектицид) - 12,8 м2.

Кількість ділянок в одному повторенні - 6. Кількість ділянок в досліді - 18. Загальна площа досліду - 378,0 м2.

А 1	2	3	1	2	3	1	2	3
Б 1	2	3	1	2	3	1	2	3

І повторення ІІ повторення ІІІ повторення

Рис. 3.1 Розміщення варіантів досліду в натурі (А, Б - гібриди соняшнику (Набір, Початок); 1, 2, 3 - варіанти інсектицидів; розмір однієї ділянки - 4,2?5,0 м)

При проведенні досліджень користувалися наступними методиками.

1. Фенологічні спостереження за популяціями комах проводилися візуально.

2. Облік чисельності імаго шкідника на посівах визначали шляхом підрахунку кількості особин в межах рамки площею 0,25 м2 (50?50 см), розташованих в шаховому порядку по площі кожної досліджуваної ділянки з наступним перерахунком на 1 м2. Шкодочинність жуків встановлювалася за ушкодженістю рослин у відсотках ушкоджених до загальної їх кількості на ділянці.

3. Чисельність личинок визначали методом розкопки. Застосовували дрібні (до 10 см), середні (до 45 см) і глибокі (більше 45 см) розкопки. Розмір площ, що розкопуються, становить 0,125 м2 (25?25 см) або 0,25 м2 (50?50 см). У нормі на кожні 5 га вирівняного поля (біотопу) беруть 1-2 ділянки, на 100 га - 20 ділянок. Розміщують проби на полі рівномірно, з охопленням країв і середини. Найчастіше їх розподіляють по діагоналі поля через рівні проміжки.

Вибірку комах роблять вручну за допомогою просівання або промивання ґрунту. У всіх випадках вибирають ґрунт із проби пошарово - перші 5 см, потім по 10 см. Проби розсипають на підстилку (фанеру, брезент), а потім перебирають руками або просівають, виймаючи комах. Їх поміщають у банки з міцним розчином повареної солі.

Метод просівання придатний для сухого та слабкозволоженого ґрунту. Використовують набір ґрунтових сит з отворами різних діаметрів.

Метод промивання дозволяє найбільш повно витягти із ґрунту навіть дрібні об'єкти.

У підсумку проведених обліків ґрунтових об'єктів установлюють: 1) середню кількість особин, що припадає на 1 м2 даного біотопу; 2) відсоток особин, що припадає на кожен шар ґрунту в момент обстеження; 3) співвідношення (у відсотках) стадій онтогенезу; 4) відсоток порожніх проб.

4. При вивченні заходів боротьби основним критерієм ефективності була прийнята чисельність жуків в результаті прийнятого заходу.

5. Перед збиранням урожаю з облікових ділянок спочатку збирався врожай на виключках та захисних смугах, щоб не змішувати цю продукцію з обліковою. Врожай збирали вручну у 2 етапи: при побурінні кошики зрізували і настромлювали на стебла насінням донизу. Після повного підсихання кошики обмолочували, насіння зважували, відбирали з нього проби на чистоту, вологість та визначення якісних показників. Потім переводили на стандартну вологість, яка для високоолійних сортів складає 10%:

У = А ? (100 - В)/100 - 10

де У - врожайність чистого насіння при стандартній вологості, ц/га; А - врожайність чистого насіння при польовій вологості, ц/га; В - вологість насіння на час збирання, %; 10% - стандартна вологість для олійних культур.

Вологість насіння, як і іншої рослинної продукції, доцільно визначати ваговим способом з використанням формули

В = в?100/С

де В - вологість насіння, %; в - маса випаруваної води з бюкса з насінням, г; С - маса наважки насіння в бюксі до висушування, г.

6. Фенологічні спостереження. Фази розрізняють за зовнішніми ознаками. Під час спостережень відмічають початок фази (коли до неї вступило 10-15% рослин) і повну фазу (70-75% рослин). У соняшнику розрізняють такі фази: сходів і початку утворення кошиків, цвітіння та достигання.

В експериментах, крім досліджуваних питань, застосовували рекомендовану для умов підзони агротехніку вирощування соняшнику.

Зяблевий обробіток ґрунту включав дворазове лущення стерні дисковим лущильником ЛДГ-15 на 5-7 см упродовж літа й при основному обробітку використовували ПЛН-5-35.

Навесні проводили боронування важкими зубовими боронами. Перед сівбою (перша декада травня) ґрунт обробляли агрегатом «Европак» на 6-7 см. Сіяли соняшник сівалкою СКПП-12 на глибину 6-7 см. Одразу після сівби ґрунт прикатали кільчасто-шпоровими котками 3ККШ-6А. Після появи сходів сформували задану густоту стояння рослин: 50-55 тис. шт./га - для гібриду Набір; 55-60 тис./га - для гібриду Початок. Догляд за посівами включав внесення пестицидів в залежності від фітосанітарного стану посівів культури з використанням оприскувача ОП-2000-2-0,1.

РОЗДІЛ 4. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

4.1 Фенологічний прогноз розвитку мідляка піщаного (Opatrum sabulosum L.)

Фенологічним календарем (фенокалендарем) або фенограмою називають графічне зображення розвитку біологічних об'єктів (комах, рослин) протягом літнього сезону, виконане умовними позначками. Фенограми застосовують для зіставлення термінів розвитку комах різних видів у конкретній зоні та по зонах, тривалості розвитку окремих фаз і генерацій протягом одного року та за роками. Такого ж роду зіставлення проводять і для різних сільськогосподарських культур [36].

Для складання фенограми необхідно мати добірку первинних матеріалів, у яких відбиті фенологічні спостереження. Ці матеріали повинні відображати такі основні показники розвитку: 1) зимуючу фазу та час відходу на зимівлю; 2) час виходу із зимівлі - перших особин і масового; 3) початок льоту, масового льоту, закінчення льоту; 4) початок відкладання яєць, масова відкладання, його закінчення; 5) перша поява личинок, масова їхня поява (якщо можливо, визначають вік личинок); 6) початок заляльковування, масове заляльковування, закінчення заляльковування; 7) початок появи нового покоління, масова його поява; 8) період інтенсивної шкоди; 9) рекомендовані терміни боротьби. Фенограми складають щорічно для кожного шкідника, за яким проводять спостереження. Наприкінці року доцільно скласти зведену фенограму за шкідниками будь-якої культури, що наочно показує час появи різних шкідників на цій культурі та їх зміну (сукцесію) протягом вегетаційного сезону. Наявність фенологічних спостережень за ряд років (не менше 5-7) дозволяє скласти усереднену фенограму, в якій показано терміни розвитку шкідників, що відповідають середнім багаторічним кліматичним показникам. Зіставлення багаторічних фенограм із погодними умовами вегетаційного сезону та метеорологічними прогнозами дозволяє передбачати час появи тієї або іншої фази шкідника, терміни його виходу з місць зимівлі та інші моменти [36].

За багаторічними спостереженнями, що були проведені різними дослідниками, нами був складений фенологічний календар розвитку мідляка піщаного, який представлений в таблиці 4.1, а фенограми за роки спостережень (2013-2014 рр.) - в таблицях 4.2 і 4.3 відповідно.

При складанні фенологічного прогнозу розвитку мідляка піщаного надзвичайно велике значення має прогнозування періоду масової появи імаго на поверхню грунту та спарювання. У відповідності до того, що погодні умови років спостережень не суттєво різнились між собою, фенологічні календарі, а відповідно й терміни проходження стадій розвитку мідляка піщаного також були майже однаковими. Зокрема, у 2013 р. та у 2014 р. прогрівання грунту до 12°C спостерігалося в один період (друга декада травня). Початок виходу імаго відбувався за середньодобової температури повітря 10-12°C, що є оптимальними умовами для даного виду і календарно відповідає першій декаді березня, але масова поява дорослих особин у 2013 р. спостерігалася в першій декаді квітня, а у 2014 р. - в другій декаді квітня. Такі терміни констатують сприятливі умови для проходження відповідних періодів та оптимальний розвиток шкідника у 2013 р., в результаті чого відбувається посилення особин популяції, і не зовсім сприятливі умови у 2014 р., що викликає послаблення популяцій виду. Таким чином, протягом 2013 р. спостерігалося деяке покращення, а протягом 2014 р. - погіршення стану популяцій даного виду при прийнятті до уваги лише температурного показника. Якщо враховувати вплив вологи на розвиток комах, то картина буде мати дещо інший характер. Кількість опадів впливає на якісні показники популяцій мідляка піщаного. У 2013 р. пробудження від зимівлі, заляльковування та поява перших імаго відбувалися в терміни, що настають на одну декаду раніше ніж у 2014 р., але кількість опадів у 2013 р. за аналогічний період 2014 р. була більшою.

Таблиця 4.1 Фенологічний календар розвитку мідляка піщаного (Opatrum sabulosum L.) (багаторічні дані)

Зимуюча стадія

Місяць

березень

квітень

травень

червень

липень

серпень

вересень

жовтень

листопад

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

1 покоління

?

?

?

?

?

-

-

-

-

-

-

-

_

_

_

_

_

_

_

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

Таблиця 4.2 Фенологічний календар розвитку мідляка піщаного (Opatrum sabulosum L.) (дані за 2013 р.)

Зимуюча стадія

Місяць

березень

квітень

травень

червень

липень

серпень

вересень

жовтень

листопад

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

1 покоління

?

?

?

?

?

-

-

-

-

-

-

-

_

_

_

_

_

_

_

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

Таблиця 4.3 Фенологічний календар розвитку мідляка піщаного (Opatrum sabulosum L.) (дані за 2014 р.)

Зимуюча стадія

Місяць

березень

квітень

травень

червень

липень

серпень

вересень

жовтень

листопад

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

1 покоління

?

?

?

?

?

-

-

-

-

-

-

-

_

_

_

_

_

_

_

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

Размещено на http://www.allbest.ru/

Виходячи з цих даних, можна з великою впевненістю стверджувати, що популяції шкідника у 2013 р. мали набагато кращі умови росту та розвитку, ніж у 2014 р. Погодні умови критичного для мідляка піщаного періоду 2014 р. (відсутність опадів та висока температура повітря) сприяли виснаженню комах, зниженню їх продуктивності.

В результаті наведені дані свідчать про оптимальні погодні умови для проходження стадій розвитку та покращення стану популяцій шкідника у 2013 році і, навпаки, погіршення стану популяцій, зокрема, накопичення пластичних елементів перед спарюванням, відкладанням яєць та безплідність самок у 2014 році. Внаслідок цього чисельність імаго протягом обох років досліджень спостерігається на одному рівні, але умови 2014 р. створюють умови для зниження продуктивності імаго, що повинно відобразитися на кількості комах в наступному сезоні.

4.2 Динаміка популяцій шкідника на соняшнику

Як встановлено нашими спостереженнями, поява імаго, що перезимували, на поверхні грунту відбувається з середини березня, але в більш теплі роки, мабуть, може починатися і раніше. Основна маса імаго виходить у другій-третій декаді квітня і деяка частина з'являється значно пізніше, до другої декади липня включно.

Спарювання спостерігається з ранньої весни і до середини липня, тобто на всьому протязі життя імаго. Дозрівання яєць в яєчниках самок розтягнуто, і, як правило, на початку статевої активності буває максимальним.

Яйцекладка починається в першій-другій декаді квітня. Період статевої активності кожної особини знаходиться в межах місяця та закінчується з настанням природної смерті. Завдяки поповненню популяції за рахунок більш пізнього припинення діапаузи деякої частини особин, кладка продовжувалася до середини липня. Яйця розташовуються поодиноко або невеликими групами, в самому поверхневому шарі грунту, на глибині до 1,5 см, поблизу стебел кормових рослин.

Початок природного відмирання жуків, пов'язаний з припиненням статевої активності, спостерігається вже в середині травня і останні особини імаго зустрічаються до другої декади липня.

Розвиток яєць травневих кладок залежно від температурних умов і триває 9-12 діб, а квітневих - 12-25 діб. Початок відродження перших личинок відмічається в першій декаді травня. Поведінка їх характеризується схильністю до вертикальних міграцій з вираженим прагненням до більш глибоких шарів грунту. Життєдіяльність основної маси личинок пов'язана з шаром грунту глубиною 10-60 см. До 10 см вони зустрічаються в основному в весняні місяці і на початку літа; тільки до середини літа деякі з них спускаються на глибину 60-80 см і нижче [9-17].

Хоча яйцекладка, судячи з результатів розтину статевого апарату самок [9-17], триває до середини липня, в природі личинки першого віку зустрічалися нами не пізніше першої декади червня. Мабуть, личинки, що вийшли з останніх кладок, потрапивши, в товщу висушеного шару грунту, не виживають.

Личинки другого віку виявлялися до другої декади липня, третього - до першої декади серпня, а наявність личинок четвертого віку фіксувалася з першої декади червня і до другої декади серпня. Таким чином, в природі личинкова стадія зустрічається протягом 3-3,5 місяців - з початку травня і до другої декади серпня.

Поодиноке заляльковування починається в третій декаді липня, а масове - в першій половині серпня. Останні лялечки зустрічаються до першої декади вересня. Лялечки розташовуються на глибині від 20 до 80 см досить неравномірно: найбільша кількість (53,9% ) - зустрічається в шарі 40-60 см, у той час як на глибині 20-40 см - тільки 30,7%, а на глибині від 60 до 80 см - 15,4%.

З другої декади серпня і до середини вересня відбувається відродження імаго нового покоління, які зимують тут же в грунтових колисочках. Зимова діапауза може тривати до 11 місяців.

Таким чином, встановлено, що у мідляка піщаного зимують імаго нового покоління. Розвиток генерації завершується протягом одного календарного року.

За літературними повідомленнями, перелік кормових рослин імаго мідляка піщаного досить великий. З 31 виду рослин різних ботанічних родин вони пошкоджують: кукурудзу, пшеницю, буряк, соняшник, бавовник та горох [9-17].

Порівняно зі злаками, рослини інших ботанічних родин (соняшник, буряки, люцерна, горох та ін.) не тільки споживаються менш охоче, але й кількість з'їденого імаго корму при цьому буває значно менше. Якщо при харчуванні листям злаків, особливо кукурудзи, один жук з'їдає за добу до 101-300 мм2 листкової пластинки, то при харчуванні люцерною - до 62-71 мм2, буряком - до 64-67 мм2, соняшником - до 27-67 мм2 [9-17].

Нами з'ясовано, що в процесі харчування личинка перегризає мережу тонких корінців і повністю з'їдає окремі їх ділянки, не викликаючи, однак, помітного пригнічення рослин.

Цілком очевидно, що для нормального завершення личинкової стадії коренева система рослин повинна вегетувати до початку масового заляльковування, тобто, в даному випадку, не менше, ніж до кінця липня. Однак, у колосових злаків, як зазначає Ротмистров [9-17], початок відмирання кореневої системи збігається з ледь помітним пожовтінням соломистої частини рослин, що в умовах Березанського району спостерігається в третій декаді червня, тобто за місяць до початку заляльковування. Таким чином, стає зрозумілим, чому шкідник перевагує надає харчуванню на рослинах соняшнику.

Динаміка чисельності личинок мідяка піщаного в різних шарах грунту наведена в таблиці 4.4.

Таблиця 4.4 Динаміка чисельності личинок мідляка піщаного в ризосфері рослин соняшнику (середні дані за 2013-2014 рр.)

Дата	Кількість личинок, шт./м2
	в шарі 0-10 см грунту	в шарі 10-20 см грунту	в шарі 20-40 см грунту	в шарі 40-60 см грунту	разом по шару 0-60 см
30.V	6,2	1,2	1,2	-	8,6
09.VI	3,8	2,2	2,3	0,1	8,4
12.VI	1,5	6,3	1,9	0,4	10,1
14.VI	2,0	2,8	-	-	4,8
19.VI	2,0	2,0	1,5	-	5,5
20.VI	1,3	2,0	1,5	-	4,8
30.VI	1,0	0,8	0,5	-	2,3
01.VІІ	0,1	0,6	0,3	-	1,0
14.VІІ	0,1	0,4	0,2	-	0,7
03.VIII	-	-	-	-	-
17.VIII	-	-	-	-	-

У соняшнику відмирання коренів починається тільки при повному дозріванні, тобто на початку серпня, що цілком сприяє завершенню личинкової стадії. Але, у зв'язку з тим, що соняшник як кормова рослина приваблює мідляка піщаного в меншій мірі, то чисельність личинок на соняшнику завжди була невисокою - в середньому 0,7-10,1 особин на м2.

Найбільш чутливі до вологості ґрунту личинки молодших віків, для нормального розвитку яких необхідна вологість грунту в межах 10-19%, личинки ж четвертого віку можуть виживати і при вологості 5-8%, що знаходиться у відповідності з природним станом грунту, що характеризується загальним зменшенням запасів вологи до кінця вегетації.

Вплив умов життя, в основному їжі та вологості, настільки великий, що позначається на розмірах імаго нового покоління і на соняшнику є причиною появи карликових особин, середній розмір яких дорівнював 6,4 мм (мінімальний - 4,5 мм), в той час як у імаго за літературними даними середній розмір повинен коливатися в межах 7-10 мм.

Отже, соняшник, як резерват мідляка піщаного, не є досить сприятливою кормовою рослиною. Хоча на соняшнику і відбувається завершення генерації, однак, потомство нечисленне і характеризується карликовістю особин.

За даними Гончаренко Л. Г. [9-17], температурні межі м'язової активності імаго лежать в межах 11-48°С (при обліку на поверхні грунту). Перед настанням холодового заціпеніння частина імаго йде вглиб ґрунту, решта залишаються в щілинах, під грудками і рослинними рештками. З підвищенням температури на поверхні грунту вище 11-12°С відзначається початок міграцій, а після 20°С помітно активізуються міграції, спарювання та харчування на рослинах. При наявності їжі кількість особин, що спарюються за температури 11°С становить 6,1%, а за 21,2°С - вже 20%. Літ відбувається за температури 29-34°С на поверхні грунту. Враховуючи, що сума ефективних температур являє собою константу, нижній поріг розвитку яєць визначається алгебраїчним шляхом і дорівнює 10,5-10,8°С. Виходячи з цього, можна вважати, що сума еффективних температур повітря для розвитку яєць знаходиться в межах 120-129°С. У Березанському районі вже в першій декаді травня сума позитивних середньодобових температур повітря, що перевищують 10°С, становить 189- 229°С, у той час як у більш північних районах сума температур (вище 10°С) такої величини досягає тільки всередині травня. Отже, завершення розвитку яєць перших кладок в умовах місця розташування господарства ПП «Анатолівське» може наступити на декаду раніше.

Розподіл мідляка піщаного в природі залежить від ряду екологічних факторів і, насамперед, від розподілу кормових рослин і від режиму грунтової вологи для пов'язаних з грунтом стадій розвитку.

У зв'язку з цим, цілком природно, що вид зустрічається майже на всіх полях сівозміни та за її межами, оскільки список кормових рослин досить великий. Розповсюдження дорослих личинок більш обмежене і залежить від тих рослин, на коренях яких вони знаходять умови, що забезпечують їх розвиток. Зрозуміло, що саме оптимальні стації проживання личинок є постійними природними резерватами шкідника, оскільки тут концентрується основна маса личинок і зимуючих імаго.