Динаміка популяцій мідляка піщаного (Opatrum sabulosum L.) на посівах соняшнику в умовах ПП "Анатолівське" Березанського району Миколаївської області

І дійсно, як нами встановлено, до початку міграцій основна маса імаго, що перезимували, протягом років досліджень була зосереджена на полях, які в попередньому році були зайняті соняшником (до 3,3 особин на м2). Отже, в полях сівозміни основними стаціями, що накопичують зимуючий запас шкідника, є посіви соняшнику (таблиця 4.5).

Таблиця 4.5 Динаміка чисельності імаго мідляка піщаного на посівах соняшнику, шт./м2

Термін визначення	Роки досліджень
	2013 р.	2014 р.
Третя декада березня (25.03)	1,0	0,5
Перша декада квітня (05.04)	1,5	0,7
Друга декада квітня (15.04)	4,5	2,0
Третя декада квітня (25.04)	8,0	4,9
Перша декада травня (05.05)	3,4	1,3
Друга декада травня (15.05)	2,5	1,5
Третя декада травня (25.05)	2,0	1,0
Середня чисельність	3,3	1,7

Виникнення в результаті міграцій весняно-літніх вогнищ шкідника та їх розміщення знаходиться в тісному зв'язку від кормової спеціалізації жуків і віддалення їх кормових рослин від місць зимівлі. Якщо територія вогнища, на якій відбувалася зимівля жуків, вільна від рослинності, то значна частина їх мігрує на суміжні стації; якщо ж територія зайнята озимими злаками, то популяція майже повністю залишається тут і заселяє стацію порівняно рівномірно. При переході імаго на нові стації зараження їх ніколи не буває рівномірним, так як на крайових ділянках чисельність жуків завжди значно вище.

За літературними даними чисельність мідляка піщаного коливається в широких межах (до 60 і більше особин на м2), причому значні пошкодження і навіть загибель посівів спостерігалися за умов різної чисельності. Так, чисельність імаго в наших дослідах після соняшнику ніколи нe перевищувала 4-12 особин на м2. Однак, чисельність імаго у межах кожної стації не залишається постійною, тому що насамперед вона пов'язана з постійним виходом жуків на поверхню грунту після зимової діапаузи, а також визначається просторовими міграціями їх у весняний період.

Масовому ж розмноженню мідляка піщаного в Березанському районі сприяють оптимальні температурні умови у весняний період, що забезпечують більш раннє, ніж на решті території ареалу, настання активного стану шкідника.

Як відомо, активність імаго настає за температури не нижче 10°С. Сприятливі середньодобові температури повітря в квітні утримуються на території Миколаївської області тільки в південних районах. Польові роботи, порівняно з іншими районами, тут починаються на 1-2 декади раніше, що відповідно позначається і на появі сходів.

З усіх факторів, що впливають на баланс чисельності мідляка піщаного в рамках певної обмеженої території найбільш яскраво проявляється специфіка формування вогнищ під впливом розміщення кормових рослин. Цей фактор повинен бути покладений в основу прогнозу чисельності.

Для складання приблизного прогнозу чисельності мідляка піщаного в конкретних умовах господарства необхідно використовувати карту експлікації полів і знати ротацію культур в них за 1-2 минулих років і в наступному році. Більш точно фактичну зараженість полів можна визначити в кінці березня і на початку квітня шляхом наложеня облікових майданчиків (по 0,25 м2) на поверхні грунту.

4.3 Ефективність інсектицидів

У зв'язку з тим, що хімічна обробка посівів у практику боротьби з мідляком піщаним застосовується досить широко, нам необхідно було виявити найбільш ефективні інсектициди. З цією метою на посіві соняшнику були випробувані Круїзер 350 FS, 35% т.к.с. (0,5 л/га) та Космос 250, 25% т.к.с. (2,0 л/га). Норма витрати отрути при обприскуванні - 400 л робочої рідини на 1 га. Облік чисельності і смертності імаго мідляка піщаного проводили до обробки інсектицидом, через добу і через три доби після обробки.

В результаті випробувань найбільш ефективним і швидкодіючим виявився Круїзер 350 FS, 35% т.к.с. (таблиця 4.6): смертність через добу від нього становила 94,0%, від Космос 250, 25% т.к.с. 88,2%, а через три доби відповідно 99,2 та 99,3%.

Таблиця 4.6 Ефективність інсектицидів на посівах соняшнику (середні дані за 2013-2014 рр.)

Інсектицид	Через 1 добу після обробки	Через 3 доби після обробки
	живих імаго на 1 м2	смертність, %	живих імаго на 1 м2	смертність, %
Без інсектициду (контроль)	4,3	1,4	5,1	0,6
Круїзер 350 FS, 35% т.к.с. (0,5 л/га)	0,3	94,0	0,1	99,2
Космос 250, 25% т.к.с. (2,0 л/га)	0,7	88,2	0,1	99,3

Але в цілому, як видно з даних таблиці 4.6, ефективність обох досліджуваних інсектицидів знаходиться на одному рівні і є дуже високою.

Одержання високої продуктивності посівів сільськогосподарських культур, зокрема соняшнику - кінцева мета кожної рослинницької моделі, а рівень урожайності є основним критерієм оцінки ефективності застосування будь-якого елемента технології вирощування, зокрема захисту рослин (таблиця 4.7).

За даними досліджень протягом 2013-2014 рр. врожайність насіння соняшнику змінювалася в межах 18,6-21,8 ц/га, що зумовлювалося в першу чергу особливостями гібриду.

Таблиця 4.7 Вплив застосування інсектицидів на урожайність гібридів соняшнику

Гібрид	Урожайність, ц/га
	Контроль (без інсектицида)	Круїзер 350 FS, 35% т.к.с. (0,5 л/га)	Космос 250, 25% т.к.с. (2,0 л/га)
	2013 р.	2014 р.	середня	2013 р.	2014 р.	середня	2013 р.	2014р.	середня
Набір	21,5	18,6	20,0	23,3	20,3	21,8	22,2	20,0	21,1
Початок	21,8	20,2	21,0	23,8	21,4	22,6	23,4	20,8	22,1

НІР05, ц/га:

- гібрид 1,2 1,0

- інсектицид 1,2 1,2

- взаємодія факторів 1,6 1,7

Погодні умови істотно вплинули на формування врожайності насіння рослин соняшнику по роках. 2013 рік, у цілому, був найкраще забезпечений вологою. В середньому за рік опадів випало більше, ніж у 2014 році. Рослини соняшнику відреагували на кращі умови зволоження - найкращими виявилися ті ж самі варіанти, але врожайність насіння була значно вищою: у гібриду Набір вона була 21,5, а у гібриду Початок 21,8 ц/га відповідно.

На відміну від попереднього, 2014 рік, у цілому, був посушливішим із середньорічною кількістю опадів 326,9 мм, що на 92,1 мм менше за середньобагаторічний показник. Врожайність насіння соняшнику була нижчою: у гібриду Набір 18,6, а у гібриду Початок 20,2 ц/га.

В середньому, за два роки досліджень, більш урожайним виявився гібрид Початок - по трьох варіантах прибавка врожайності у порівнянні з гібридом Набір склала 0,8-1,0 ц/га.

Досліджувані інсектициди також вплинули на зміну врожайності соняшнику обох гібридів - про це можна зробити висновок на основі розрахунків НІР. Застосування інсектициду Круїзер 350 FS, 35% т.к.с. сприяло зростанню урожайності насіння соняшнику у обох гібридів в середньому за два роки досліджень на: у гібриду Набір - на 1,8, а у гібриду Початок - на 2,4 ц/га. Космос 250, 25% т.к.с. також вплинув на зростання вказаного показника, але дещо менше - врожайність збільшувалася у гібридів Набір та Початок на 1,1 ц/га.

Аналізуючи наведений матеріал, можна зробити такі висновки. Вдалий добір високопродуктивних гібридів вітчизняної селекції та хімічних засобів захисту може забезпечити отримання високоякісного насіння соняшнику з урожайністю на рівні до 24 ц/га.

РОЗДІЛ 5. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАХОДІВ ЗАХИСТУ СОНЯШНИКУ

При вирощуванні сільськогосподарських культур, зокрема соняшнику, значна доля витрат припадає на заходи по захисту від шкідників.

Економічна ефективність застосування хімічних засобів захисту рослин соняшнику характеризується системою показників:

- виходом основної продукції з 1 га в фізичному вимірі (т), і вартісному виразі (грн);

- прибавкою продукції в цих же показниках на 1 га;

- зменшення собівартості 1 т продукції (грн, %);

- зростанням продуктивності праці, %;

- збільшенням чистого доходу (прибутку) з 1 га площі (грн);

- підвищенням рівня рентабельності (%).

Ці показники визначаються шляхом співставлення даних, отриманих при різних варіантах з інсектицидами та без них.

Для розрахунку показників економічної ефективності використовувалися дані таблиці 5.1.

Таблиця 5.1 Вихідні дані для визначення ефективності використання інсектицидів при обробці посівів соняшнику (середні дані за 2013-2014 рр.)

Показники	Варіант досліду
	Гібрид Набір	Гібрид Початок
	контроль	круїзер	космос	контроль	круїзер	космос
1	2	3	4	5	6	7
Використання препаратів, л/га	-	0,5	2,0	-	0,5	2,0
Виробничі витрати на 1 га всього, грн	4614,43	4956,87	4987,17	4614,43	4956,87	4987,17
в т. ч. додаткові на захист рослин	-	342,44	372,74	-	342,44	372,74
Витрати праці, люд.-год./га	4,88	6,98	6,98	4,88	6,98	6,98
Урожайність, т/га	2,00	2,18	2,11	2,10	2,26	2,21
Середня ціна реалізації 1 т, грн	4000,0	4000,0	4000,0	4000,0	4000,0	4000,0
Вартість валової продукції з 1 га, грн	8000,0	8720,0	8440,0	8400,0	9040,0	8840,0
Чистий доход, грн/га	3385,57	3763,13	3452,83	3785,57	4083,13	3852,83

Вартість валової продукції з 1 га розраховувалася відповідно множенням урожайності валової продукції на закупівельну ціну 1 т цієї продукції. Витрати праці в люд.-год., грошові витрати праці і засобів на 1 га бралися з технологічних карт по кожному варіанту окремо з врахуванням додаткових витрат, які пов'язані з додатковим урожаєм. Розрахунок додаткових витрат пов'язаних з використанням інсектицидів на 1 га посіву соняшнику та економічна ефективність використання засобів захисту наведені в таблицях 5.2 та 5.3.

Таблиця 5.2 Розрахунок додаткових витрат пов'язаних з використанням засобів захисту на 1 га посіву соняшнику в середньому за 2013-2014 рр.

Показники	Варіант досліду
	круїзер	космос
1. Вартість засобів захисту рослин, грн/га	229,61	259,91
2. Витрати на транспортування, підготовку, використання засобів захисту рослин, грн/га	70,25	70,25
3. Всього витрат на проведення захисних заходів (1+2), грн	299,86	330,16
4. Витрати на збирання, доробку і реалізацію збереженої продукції, грн/га	42,58	42,58
5. Всього додаткових витрат на 1 га, грн (Вв)	342,44	372,74

Таблиця 5.3 Економічна ефективність використання засобів захисту при вирощуванні соняшнику за 2013-2014 рр.

Показники	Варіант досліду
	Набір	Початок
	контроль	круїзер	космос	контроль	круїзер	космос
Урожайність, т/га	2,00	2,18	2,11	2,10	2,26	2,21
Прибавка врожайності, т/га	-	0,18	0,11	-	0,16	0,11
Середня ціна реалізації 1 т, грн	4000,0	4000,0	4000,0	4000,0	4000,0	4000,0
Приріст вартості валової продукції з 1 га, грн	-	720,0	440,0	-	640,0	440,0
Витрати праці на 1 т всієї основної продукції, люд./год.	2,44	3,20	3,30	2,32	3,09	3,16
в т. ч. додаткової	-	0,76	0,86	-	0,77	0,84
Зниження (збільшення) трудомісткості продукції, %	-	31,1	35,2	-	33,2	36,2
Собівартість 1 т продукції, грн	2307,2	2273,8	2363,6	2197,3	2193,3	2256,6
Зниження (збільшення) собівартості продукції, %	-	1,44	-2,48	-	0,18	-2,70
Приріст чистого доходу, грн/га	-	377,6	67,3	-	297,6	67,3
Рівень рентабельності, %	73,4	75,9	69,2	82,0	82,4	77,2
Отримано додатково на 1 грн витрат по використанню інсектицидів, грн:
- валової продукції	-	1,99	1,71	-	1,87	1,18
- чистого доходу	-	1,28	0,98	-	1,16	0,45
Рівень рентабельності захисних заходів, %	-	127,8	98,5	-	116,1	44,9

З врахуванням прибавок врожайності та цін реалізації насіння соняшнику найбільше додаткової валової продукції отримали у гібриду Набір із застосуванням круїзеру - 720,0 грн/га. Для оцінки ефективності виробництва насіння соняшнику важливе значення мають витрати праці на 1 т основної продукції. Максимальне скорочення витрат праці в порівнянні з варіантами з інсектицидами досягається у контрольних варіантах, зокрема на 31,1-36,2%.

Собівартість продукції, що включає всі витрати на виробництво, по двох гібридах (Набір, Початок) в порівнянні з контролем при застосуванні Круїзеру зменшується на 0,18-1,44%, а при застосуванні Космосу збільшується на 2,48-2,70% відповідно.

Додатковий чистий доход з 1 т також суттєво збільшується в порівнянні з контролем у варіантах з Круїзером на 297,6-377,6, а з Космосом у гібридів Набір і Початок - на 67,3 грн відповідно.

Рівень рентабельності у дослідах виявився досить високим і по варіантах знаходився в межах 69,2-82,4%. У варіантах з використанням інсектицидів він становив 69,2-75,9 та 77,2-82,4% у гібридів Набір і Початок відповідно. Таке становище ми пояснюємо досить низькими закупівельними цінами та недосягнутим рівнем запланованої врожайності, яка повинна була становити в досліджуваних варіантах 25 ц/га. Вказаний рівень врожайності не був досягнутий в досліді внаслідок негативного впливу погодних умов впродовж років досліджень.

Таким чином, найбільш економічно ефективними є технології вирощування соняшнику гібриду Початок з використання інсектициду Круїзер, завдяки яким досягається зменшення трудомісткості та собівартості продукції, зростає вартість валової продукції, чистий доход та рентабельність.

РОЗДІЛ 6. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

Дотримання вимог охорони праці на підприємстві ПП «Анатолівське» Березанського району Миколаївської області регламентується нормативно-правовими документами, що прийняті для виконання на всіх підприємствах України і є обов'язковими для всіх фізичних та юридичних осіб. Такими документами є:

1. Закон України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 р. (нова редакція від 21 листопада 2002 р. з останніми поправками та доповненнями від 29 червня 2010 р.), який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

2. Кодекс законів про працю України від 10 грудня 1971 р. з останніми поправками та доповненнями від 20 травня 2010 р., який визначає правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці, регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.

3. Закон України «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 р. з останніми поправками та доповненнями від 01 червня 2010 р., який відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві.

4. «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19 листопада 1992 р. з останніми поправками та доповненнями від 12 лютого 2008 р., які гарантують, що кожна людина має природне невід'ємне і непорушне право на охорону здоров'я. Суспільство і держава відповідальні перед сучасним і майбутніми поколіннями за рівень здоров'я і збереження генофонду народу України, забезпечують пріоритетність охорони здоров'я в діяльності держави, поліпшення умов праці, навчання, побуту і відпочинку населення, розв'язання екологічних проблем, вдосконалення медичної допомоги і запровадження здорового способу життя. Основи законодавства України про охорону здоров'я визначають правові, організаційні, економічні та соціальні засади охорони здоров'я в Україні, регулюють суспільні відносини у цій галузі з метою забезпечення гармонійного розвитку фізичних і духовних сил, високої працездатності і довголітнього активного життя громадян, усунення факторів, що шкідливо впливають на їх здоров'я, попередження і зниження захворюваності, інвалідності та смертності, поліпшення спадковості.

5. Закон України «Про пожежну безпеку» від 17 грудня 1993 р. з останніми поправками та доповненнями від 18 вересня 2003 р., який вказує на те, що забезпечення пожежної безпеки є невід'ємною частиною державної діяльності щодо охорони життя та здоров'я людей, національного багатства і навколишнього природного середовища. Цей Закон визначає загальні правові, економічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України, регулює відносини державних органів, юридичних і фізичних осіб у цій галузі незалежно від виду їх діяльності та форм власності.

6. Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24 лютого 1994 р. з останніми поправками та доповненнями від 29 червня 2010 р., що регулює суспільні відносини, які виникають у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, визначає відповідні права і обов'язки державних органів, підприємств, установ, організацій та громадян, встановлює порядок організації державної санітарно-епідеміологічної служби і здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в Україні.

7. Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15 вересня 1999 р. з останніми поправками та доповненнями від 14 квітня 2009 р., який визначає особливості правового регулювання, засади створення, права та гарантії діяльності професійних спілок

8. Нормативно-правові акти з охорони праці. Міжгалузеві та галузеві ДНАОП, стандарти системи стандартів безпеки праці (ГОСТ ССБП), Державні стандарти України з питань безпеки праці (ДСТУ), санітарні норми (СН), державні санітарні правила і норми (Дсан ПіН), будівельні норми і правила (ДБН) та ін.

9. Накази, розпорядження, положення, інструкції, інші розпорядчі документи, що розроблюються керівництвом ПП «Анатолівське» і є обов'язковими до виконання робітниками, щодо охорони праці, техніки безпеки, пожежної безпеки. Керівник господарства відповідає за створення в структурних підрозділах і на робочих місцях умов праці відповідно до вимог нормативних актів і забезпечує дотримання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці; створює службу охорони праці господарства, затверджує положення про неї; використовує вихідну інформацію про стан охорони праці на підприємстві при розгляданні та затвердженні заходів про поліпшення існуючого стану охорони праці працівників господарства; призначає комісію з розслідування нещасних випадків.

До складу штатного розпису господарства включено посаду інженера з охорони праці, на якого покладено відповідальність за стан охорони праці в господарстві. На виробничих підрозділах цей обов'язок покладено на їх керівників: за цех рослинництва відповідає головний агроном, за цех тваринництва - головний зооінженер, за цех механізації - головний інженер. Вони проводять інструктаж працівників з охорони праці та їх стажування після первинного інструктажу, забезпечують необхідний рівень стану охорони праці в цеху, здійснюють контроль за дотриманням працюючих вимог охорони праці.

Керівництво, організація та відповідальність за своєчасне і правильне проведення інструктажів покладено на керівника господарства, а у підрозділах - на керівника виробничого підрозділу. Вступні інструктажі по охороні праці для осіб, що приймаються на сезону і постійну роботу, а також студентів і учнів, направлених на виробничу практику проводяться інженером з охорони праці. Про запровадження вступного інструктажу роблять запис у спеціальному журналі реєстру інструктажів з питань охорони працівника на роботі. Прошнурований пронумерований і скріплений печаткою журнал зберігається у інженера з охорони праці

Вступні інструктажі проводять з особами, які поступають на роботу, робітниками, які будуть виконувати нову для них роботу, учнями, студентами направленими в господарство для проходження практики.

Інструктаж на робочому місці проводять керівники тих підрозділів, у безпосередній підлеглості яких будуть працювати робітники.

Первинний інструктаж проводиться згідно з програмою, розробленою з урахуванням вимог відповідних інструкцій з охорони праці для робітників, інших нормативних актів про охорону праці, технічної документації і приблизного переліку питань.

Повторний інструктаж на робочому місці в господарстві проводиться один раз на півріччя.

Позаплановий інструктаж проводять при зміні правил, норм, інструкцій, технічного процесу або обладнання, внаслідок чого змінюються умови безпеки праці, при нещасному випадку.

Після проведення первинного, повторного і позапланового інструктажів робиться запис в журналі інструктажів на робочому місці з обов'язковим підписом інструктованого і інструктуючого.

В господарстві обладнано кабінет з охорони праці, який працює як навчально-методична база господарства і забезпечений всім необхідним: спеціальною літературою, інструкціями, правилами та навчально-методичними посібниками.

Громадський контроль за дотриманням законодавства з охорони праці покладено на профспілковий комітет господарства, через обраних ним уповноважених трудового колективу, які здійснюють контроль за станом охорони праці в цеху, господарстві згідно з затвердженим «Положенням про роботу уповноважених з питань охорони праці». Інженер з охорони праці разом з спеціалістами господарства і головою профкому розробляє і подає на затвердження керівнику господарства: положення про навчання, інструктаж з охорони праці працівників підприємства, організовує навчання і перевірку знань працівників господарства з питань охорони праці.

Тривалість робочого дня у господарстві становить в середньому 8 годин. У рослинництві влітку за відповідним наказом керівника господарства і погодженням з профкомом тривалість робочого дня збільшується до 10 годин, а взимку скорочується до 6 годин з вихідним в суботу і неділю.

Оплачувані відпустки працівникам господарства надаються у відповідності з Законодавством про працю. Підлітки, які працюють у господарстві мають скорочений робочий день, особи від 14 до 16 років працюють 4 години, а особи від 16 до 18 років - 6 годин, при прийманні на роботу проходять попередній медичний огляд. Вимоги законодавчих актів про працю жінок в господарстві виконуються на належному рівні.

Заходи з охорони праці в господарстві спрямовуються на створення безпечних і здорових умов праці для кожного працівника. Щорічно між трудовим колективом та адміністрацією укладається колективний договір, який, як правило, передбачає подальше проведення роботи по покрашенню умов праці робітників господарства. У договорі сторони передбачають забезпечення працівникам соціальних гарантій у галузі охорони праці на рівні, не нижчому за передбачений законодавством, узгоджують їх обов'язки, а також погоджують план заходів щодо забезпечення встановлених нормативів безпеки, умов гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійним захворюванням і аваріям. Щорічний план заходів з охорони праці у господарстві в основному виконується, а виділені кошти в розмірі 3900 грн. освоюються на 84%.

На більшості ферм та бригадних станах механізованих загонів обладнано санітарно-побутові кімнати для працівників, однак їх забезпечення санітарно-гігієнічними засобами не завжди на належному рівні. В господарстві є їдальня в якій готують обіди для працівників, її стан повністю відповідає всім санітарно-гігієнічним вимогам.

Видача спецодягу та засобів індивідуального захисту в господарстві проводиться у відповідності до інструкції «Про забезпечення працівників спецодягом та засобами індивідуального захисту».

Комісія із розслідування нещасних випадків проводить роботу згідно з «Положенням про розслідуванням та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємстві, в установах і організаціях», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України ДНАОП 0.00.04-3-98.

Вирощування всіх сільськогосподарських культур в тому числі пшениці озимої пов'язано з використанням сільськогосподарської техніки. Виїзд техніки до місця проведення робіт дозволяється лише після проходження трактористом або комбайнером медичного огляду, при наявності посвідчення водія та наряду, підписаного посадовою особою, яка відповідає за проведення робіт. Перед початком роботи посівних машино-тракторних агрегатів поле оглядають і відповідним чином готують: збирають каміння, солому, засипають ями, підготовляють полоси для розвороту машино-тракторних агрегатів.

Для стоянки тракторів комбайнів у полі обладнують тимчасові майданчики, які очищають від стерні, соломи, оборюють смугою шириною 6м і розташовують на відстані не менш 100 м від токів, будівель та хлібних масивів. Обладнують місце відпочинку і встановлюють діжку з водою.

РОЗДІЛ 7. ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

7.1 Екологічний аналіз стану довкілля в ПП «Анатолівське» Березанського району Миколаївської області

Для захисту навколишнього середовища в Україні прийнята низка законів:

1. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» (15.06.1991 р.);

2. Закон України «Про охорону атмосферного повітря» (Київ, 1992 р.);

3. Земельний кодекс України (03.03.1993 р.);

4. Водний кодекс України (06.06.1991 р.).

Грунт є основним засобом виробництва. Основні зміни грунту пов'язані з механічним впливом на нього і з внесенням добрив. Неправильний обробіток грунту призводить до виникнення ерозійних процесів. Руйнування родючого шару грунту - ерозія, завдає великої шкоди сільському господарству.

Забруднення грунту відбувається шляхом потрапляння до нього різних хімічних речовин і відходів сільського господарства. Забруднення мають місце при експлуатації та обслуговуванні сільгосптехніки.

На території господарства є будівлі і споруди для зберігання і приготування кормів, тваринницьке будівля з вигульними майданчиками і споруди по зберіганню та переробці відходів і гнойових стоків. Територія ферми огороджена, упорядкована.

Гноєсховище знаходиться в 1,5 км від тваринницьких приміщень і розташоване нижче основної території господарства по схилу.

Враховуючи, що знезараження рідкого гною повинно бути простим і не вимагати значних витрат, в господарстві застосовують біологічний спосіб зброджування гною в анаеробних умовах. Рослини, що йдуть на корм тваринам, використовуються останніми лише на 30-40%, інша ж частина органічної речовини йде в гній.

Одним з ефективних способів скорочень втрат є метанове зброджування гною в біологічній гумусно-газовій установці, яку планує придбати господарство. Важливою властивістю метанового зброджування є знезараження гною від ряду хвороботворних бактерій, гельмінтів, насіння бур'янів.

Склади для зберігання добрив побудовані з цегли і розташовуються на відстані 200 м від виробничих будівель. Необхідність складування добрив обумовлена сезонністю їх застосування і нерівномірністю надходження протягом року. Затарені і затарених добрива зберігають у складах окремо, розміщують їх за видами та формами в особливих відсіках або затарених добрива поділяють переносними щитами. На лицьовій стороні відсіку вивішують етикетку із зазначенням назви добрива, вмісту в ньому поживних речовин і часу отримання. Незатарені добрива зберігають насипом заввишки 2-3 м. Розсипані по підлозі добрива негайно прибирають. Затарені добрива (крім аміачної селітри) укладають на плоскі та стієчні піддони. Аміачна селітра вогненебезпечна, тому її зберігають у спеціально обладнаних ізольованих секціях.

У господарстві суворо дотримується порядок застосування хімічних і біологічних засобів захисту рослин. Відповідно до Санітарних правил по зберіганню, транспортуванню і застосуванню пестицидів і мінеральних добрив у господарстві є спеціально побудовані складські приміщення. Своєчасно видаляються і знешкоджуються відходи, виробничі стоки перед скиданням в зовнішню каналізацію нейтралізуються і знешкоджуються на очисних спорудах.

7.2 Рекомендації щодо поліпшення стану навколишнього природного середовища

У господарстві достатньо уваги приділяють питанням охорони навколишнього середовища. На території є зелені насадження. Проводиться утилізація гною, правильно зберігаються пестициди і добрива. Але ситуацію можна покращити, провівши наступні заходи:

1) більше озеленити територію ферми і МТП;

2) встановити на виробничих ділянках МТП ємності для збору відпрацьованих паливно-мастильних матеріалів;

3) удосконалити систему утилізації гнойових стоків;

4) проводити бесіди серед робітників з питань охорони навколишнього середовища;

5) впровадити методи біологічного або альтернативного землеробства, метою якого є одержання екологічно чистої продукції за рахунок використання легкорозчинних мінеральних добрив, стимулювання біологічної активності ґрунту, включаючи широке використання органічних відходів рослинництва, зелених добрив, фіксацію атмосферного азоту бульбочковими бактеріями, посиленню агрофітоценологічної дії посівів;

6) обмежити використання пестицидів, особливо сильнодіючих;

7) застосовувати у виробництві сучасну техніку.

Серед заходів, спрямованих на збереження і підвищення родючості ґрунту і захисту його від ерозійних процесів, необхідно в першу чергу відзначити:

1) застосування основного обробітку ґрунту поперек схилів на ерозійно небезпечних ділянках угідь, а в разі появлення ролі системи схилів - контурної обробки ґрунту, при якій ґрунтообробний агрегат рухається вздовж горизонталей;

2) регулювання випасу худоби на ерозійно небезпечних схилах, залуження, терасування схилів, насадження для регулювання стоку, лісосмуг;

3) удосконалення структури посівних площ на ерозійно небезпечних земельних масивах по шляху збільшення питомої ваги культур суцільного сіву;

4) застосування в районах з розвиненою вітровою ерозією безполицевого обробітку ґрунту.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

В результаті виконання польових досліджень можна зробити наступні висновки.

1. Миколаївська область належить до зони масового розмноження та постійної шкодочинності мідляка піщаного. Розвитку та розповсюдженню шкідника тут сприяють кліматичні умови, наявність достатньої кормової бази та місць зимівлі.

2. При діагностиці стану популяцій даного виду шкідливих комах необхідно враховувати погодно-кліматичні умови та стан популяцій у минулому сезоні.

3. Личинкова стадія зустрічається протягом 3-3,5 місяців - з початку травня і до другої декади серпня. В процесі харчування личинка перегризає мережу тонких корінців і повністю з'їдає окремі їх ділянки, не викликаючи, однак, помітного пригнічення рослин.

4. Шкідник перевагує надає харчуванню на рослинах соняшнику. Чисельність личинок на соняшнику завжди була невисокою - в середньому 0,7-10,1 особин на м2. Соняшник, як резерват мідляка піщаного, не є досить сприятливою кормовою рослиною. Хоча на соняшнику і відбувається завершення генерації, однак, потомство нечисленне і характеризується карликовістю особин.

5. Завершення розвитку яєць перших кладок в умовах місця розташування господарства ПП «Анатолівське» може наступити на декаду раніше.

6. Розподіл мідляка піщаного в природі залежить від ряду екологічних факторів і, насамперед, від розподілу кормових рослин і від режиму грунтової вологи для пов'язаних з грунтом стадій розвитку.

7. Масовому розмноженню мідляка піщаного в Березанському районі сприяють оптимальні температурні умови у весняний період, що забезпечують більш раннє, ніж на решті території ареалу, настання активного стану шкідника.

8. Ефективність обох досліджуваних інсектицидів знаходиться на одному рівні і є дуже високою.

9. В середньому, за два роки досліджень, більш урожайним виявився гібрид Початок - по трьох варіантах прибавка врожайності у порівнянні з гібридом Набір склала 0,8-1,0 ц/га.

10. Вдалий добір високопродуктивних гібридів вітчизняної селекції та хімічних засобів захисту може забезпечити отримання високоякісного насіння соняшнику з урожайністю на рівні до 24 ц/га.

11. Найбільш економічно ефективними є технології вирощування соняшнику гібриду Початок із застосуванням інсектициду Круїзер, завдяки яким досягається зменшення трудомісткості та собівартості продукції, зростає вартість валової продукції, чистий доход та рентабельність.

12. Для підвищення продуктивності рослин соняшнику рекомендується обмежувати чисельність імаго мідляка піщаного в посівах шляхом обприскування інсектицидом Круїзер 350 FS, 35% т.к.с. нормою 0,5 л/га. Найкраще відреагував на використання вказаного препарату гібрид соняшнику Набір - рослини цього гібриду дали максимальну прибавку врожайності (1,8 ц/га).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бабич С. М. Прогноз фітосанітарного стану агроценозів України та рекомендації щодо захисту рослин у 2012 році / Бабич С. М., Бакланов О. В., Бахмут О. О. - К. : Державна фітосанітарна інспекція, 2012. - 75 с.

2. Бакланова О. В. Стан популяції основних багатоїдних шкідників в Україні О. В. Бакланова, В. П. Кравченко, В. М. Чайка // Інтегрований захист рослин на початку XXI століття (Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, Київ, 2-5 листопада 2004 р.). - Київ : Колобіг. - 2004. - С. 115-119

3. Белецкий Е. Н. Теория цикличности динамики популяцій / Е. Н. Белецкий Известия Харьковского Энтомол. об-ва. - Т.1, вып.1. - Харьков, 1993. - С. 5-16.

4. Білецький Є. М. Методология прогнозу / Є. М. Білецький, В. П. Туренко // Захист рослин. - 2002. - №7. - С. 4.

5. Білик М. О. Захист злакових і бобових культур від шкідників, хвороб і бур'янів / Білик М. О., Євтушенко М. Д., Марютін Ф. М. - Х. : Еспада, 2005. 420 с.

6. Васильев В. П. Вредители сельскохозяйственных культур и лесных насаждений, т. 1 и 2. - К. : Урожай, 1987. - 405 с.

7. Вигера С. Інтегрований захист посівів соняшнику / С. Вигера // Пропозиція. - 2009. - № 6. - С. 76-84.

8. Вредители сельскохозяйственных культур и лесных насаждений : В 3-х томах / Под редакцией В. П. Васильева. - 2-е изд. испр. и доп.-тз. Методы и средства борьбы с вредителями, система мероприятий по защите растений / ред. тома В. П. Васильева, В. П. Омелюта. - К. : Урожай, 1989. - 408 с.

9. Гончаренко Л. Г. Южный серый долгоносик в придунайских районах Украины и меры борьбы с ним / Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата биологических наук. - Одесса : городская типография, 1965. - 26 с.

10. Гончаренко Л. Г. Меры борьбы с южным серым довгоносиком. Сб. В помощь сельскому хазяйству. - Одесса : городская типография, 1959. - Вып. 2. - 50 с.

11. Гончаренко Л. Г. Южный серый долгоносик на кукурузе. Защита растений от вредителей и болезней. - М., 1960. - № 3. - С. 48.

12. Гончаренко Л. Г. Южный серый долгоносик в условиях придунайских районов УССР. Вопросы экологии, т. VII, Госиздат «Высш. шк.», М., 1962. - С. 60.

13. Гончаренко Л. Г. О прогнозе численности южногосерого долгоносика. Защита растений от вредителей и болезней, №1, М., 1964. - С. 45.

14. Гончаренко Л. Г. Распространение южного серого долгоносика в полях севооборота. Колхозно-совхозное произв. Молдавии. - Кишинев, 1964. № 4. С. 104.

15. Гончаренко Л. Г. Морфологические и биологические особенности личинки Tanymecus dilaticollis Gyll. (Coleoptera, Curculionidae). Зоологич. Журнал. - М. : Наука, 1964. - т. 43. - вып. 5. - С. 56.

16. Гончаренко Л. Г. Морфологическое описание личинки южного серого долгоносика Tanymecus dilaticollis Gyll. последнего возраста. Сб. Резервы повыш. культ, землед. в степи УССР. - К. : Урожай, 1964. - С. 78.

17. Гончаренко Л. Г. Заходи боротьби з південним ciрим довгоносиком. Землеробство в степу УРСР. - К. : Урожай, 1964. - С. 56.

18. Довгань С. В., Моделі прогнозу розвитку та розмноження фітофагів. - Х. : Айлант, 2009. - С. 158.

19. Довідник із захисту рослин / Л. І. Бублик, І. І. Васечко, В. П. Васильєв та ін. / За ред. М. П. Лісового. - К. : Урожай, 1999. - С. 82.

20. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта / Б. А. Доспехов. - М. : Агропромиздат, 1985. - 351 с.

21. Дудник А. В. Сільськогосподарська ентомологія : навчальний посібник // А. В. Дудник. - Миколаїв : МДАУ, 2011. - 389 с.

22. Захарченко В. А. Справочник по защите растений / Захарченко В. А., Ченкин А. Ф., Черкасов В. А. - М. : агропромиздат, 1985. - С. 237.

23. Кулєшов А. В. Фітосанітарний моніторинг і прогноз / Кулєшов А. В., Білик М. О., Довгань С. В. - Х. : Еспада, 2011. - С. 605.

24. Кутіщева Н. М. Інноваційні розробки гібридів соняшнику створені в
Інституті олійних культур НААН / Н. М. Кутіщева, Б. К. Литовченко, Л. І. Шудря, Г. В. Жаркова // Науково-технічний бюлетень ІОК. - Запоріжжя, 2012. - Випуск 16. - С. 102-105.

25. Литовченко Б. К. Межлинейные гибриды подсолнечника Запорожский
32 и Сувенир/ Б. К. Литовченко, Н. Н. Кутищева, Л. И. Шудря // Науково-технічний бюлетень ІОК. - Запоріжжя, 2004. - Випуск 9. - С. 141-146.

26. Литовченко Б. К. Простий міжлінійний гібрид соняшнику Рябота/
Б. К. Литовченко, Н. М. Кутіщева, Л. І. Шудря // Науково-технічний бюлетень ІОК. - Запоріжжя, 2008. - Випуск 13. - С. 78-82.

27. Лукомец В. М. Защита подсолнечника от вредителей и болезней / В. М. Лукомец, В. Т. Пивень, Н. М. Тишков // Агроном. - 2008. - № 1. - С. 109-111.

28. Лящук Н. І. Шкідники соняшнику. Обгрунтування захисту посівів культури від основних фітофагів у Лісостепу / Н. І. Лящук // Карантин і захист рослин. - 2006. - № 8. - С. 23-24.

29. Методика випробування і застосування інсектицидів / За ред. проф. С. О. Трибеля. - К. : Світ, 2001. - 447 с.

30. Методика учета и прогноза развития вредителей и болезней полевых культур в Центрально-Черноземной полосе. - Изд. 2-е, испр. и доп. - Воронеж : Центр.-чернозем. кн. изд., 1976. - 136 с.

31. Миранский В. А. Песчаный медляк (морфология, цикл развития, экология, популяционная структура, меры борьбы) / А. В. Миранский. - Ростов-на-Дону : Изд-во Ростовского ун-та, 1992. - 138 с.

32. Мойсейченко В. Ф. Основи наукових досліджень в агрономії / В. Ф. Мойсейченко, В. О. Єщенко. - К. : Вища школа, 1994. - 334 с.

33. Облік шкідників і хвороб сільськогосподарських культур / За ред. С. О. Трибеля. - К. : Урожай, 1986. - С. 71-78.

34. Омелюта В. П. Обліки шкідників та хвороб сільськогосподарських культур / Омелюта В. П., Григорович І. В., Чабан В. С. та ін.; за ред. В. П. Омелюти. - К. : Урожай, 1986. - 293 с.

35. Петренкова В. П. Хвороби та шкідники соняшнику / Петренкова В. П., Кривошеєва О. В., Маркова Т. Ю, Боровська І. Ю. - Харків, ІР ім. В. Я. Юр'єва УААН, 2005. - С. 33-37.

36. Поляков И. Я. Прогноз развития вредителей и болезней сельскохозяйственных культур / И. Я. Поляков, М. П. Персов, В. А. Смирнов. Л. : Колос, 1984. - 318 с.

37. Рекомендации по обследованию сельскохозяйственных угодий на засел6нность вредителями и заселенность болезнями. - К. : Урожай, 1975. - 60 с.

38. Рожкован В. Найпоширеніші шкідники соняшнику / В. Рожкован //
Пропозиція. - 2012. - № 6. - С. 70-76.

39. Секун М. П. Довідник із пестицидів / М. П. Секун, В. М. Жеребко, О. М. Лапа, С. В. Ретьман, Ф. М. Марютін. - К. : Колобіг, 2007. - 360 с.

40. Сільськогосподарська ентомологія / За ред. проф. Б. М. Литвинова та М. Д. Євтушенка. - К. : Вища школа, 2005. - 511 с.

41. Справочник по карантинним и другим опасным вредителям, болезням и сорным растениям. - М. : Колос, 1970. - 85 с.

42. Струкова С. І. Шкідники і хвороби соняшнику. Виявлення, обліки, визначення щільності та ступеня ураження / С. І. Струкова // Карантин і захист рослин. - 2008. - № 4. - С. 12-15.

43. Федоренко В. Соняшник: шкідники й хвороби / Федоренко В., Ретьман С., Шевчук О. та ін. // Пропозиція. - 2006. - № 6. - С. 96-97.

44. Фокін А. Система захисту соняшнику від шкідників / А. Фокін // Пропозиція. - 2010. - № 3. - С. 82-88.

45. Чайка В. М. Багатоїдні шкідники в Україні / В. М. Чайка, О. В. Бакланова, В. П. Кравченко // Захист рослин. - 2003. - № 4. - С. 11-12.

46. Шаповалов А. І. Прогноз фітосанітарного стану агроценозів та рекомендації щодо захисту сільськогосподарських рослин від шкідників, хвороб та бурянів у господарствах Миколаївської області на 2014 рік / Шаповалов А. І., Моторний О. В., Іванова В. В., Дейнеко К. В., Ленна С. В., Брижата Н. Г., Проців О. О., Носенко І. В., Юзьків Н. В., Моторна С. В., Кухарчук Ю. С., Масний С. Ф., Жадан І. М., Шахова Н. М. - Миколаїв : Державна фітосанітарна інспекція Миколаївської області, 2014. - 150 с.

47. Ящук В. У. Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні / Ящук В. У., Іванов Д. В., Кривошея Р. М. - К. : Юнівест Медіа, 2012. - 65 с.

48. Інтернет ресурс: http://www.agroscience.com.ua - Електронна енциклопедія сільського господарства.

49. Інтернет ресурс: http://www.tutiempo.net - Електронний довідник з метеорологічних даних.

50. Sirous L. Ya. Pests of Sunflower Crops in Kharkiv Region // The Bulletin of Kharkiv National Agrarian University. Series «Phytopathology and Entomology». 2013. - № 10. - Р. 143-147.

додатки

Додаток А

Технологічна карта вирощування соняшнику (площа 100 га, попередник - озима пшениця, врожайність - 25 ц/га, внесення N20P20K20)

Додаток Б

Урожайність насіння соняшнику по варіантах в залежності від застосування інсектицидів, ц/га

Гібрид	Інсектицид	2013 р.	2014 р.	Середня
1	2	3	4	5
Набір	Без інсектициду (контроль)	21,1	19,4	20,25
	Круїзер 350 FS, 35% т.к.с. (0,5 л/га)	24,0	21,3	22,65
	Космос 250, 25% т.к.с. (2,0 л/га)	24,0	21,0	22,50
	Без інсектициду (контроль)	21,9	19,0	20,45
	Круїзер 350 FS, 35% т.к.с. (0,5 л/га)	23,5	21,2	22,35
	Космос 250, 25% т.к.с. (2,0 л/га)	23,5	21,0	22,25
	Без інсектициду (контроль)	21,8	17,8	19,80
	Круїзер 350 FS, 35% т.к.с. (0,5 л/га)	22,8	18,8	20,80
	Космос 250, 25% т.к.с. (2,0 л/га)	22,7	18,7	20,70
Початок	Без інсектициду (контроль)	20,3	18,9	19,60
	Круїзер 350 FS, 35% т.к.с. (0,5 л/га)	23,3	20,8	22,05
	Космос 250, 25% т.к.с. (2,0 л/га)	22,9	20,2	21,55
Початок	Без інсектициду (контроль)	22,4	21,1	21,75
	Круїзер 350 FS, 35% т.к.с. (0,5 л/га)	24,4	22,4	23,40
	Космос 250, 25% т.к.с. (2,0 л/га)	24,1	21,4	22,75
	Без інсектициду (контроль)	23,0	21,0	22,00
	Круїзер 350 FS, 35% т.к.с. (0,5 л/га)	24,0	21,3	22,65
	Космос 250, 25% т.к.с. (2,0 л/га)	23,6	21,1	22,35

Додаток В. 1

Урожайність насіння соняшнику по варіантах в залежності від досліджуваних факторів, ц/га (дані 2013 р.)

Гібрид (А)	Інсектицид (В)	Повторення (Х)	Сума (V)	Середня
		І	ІІ	ІІІ
Набір	Без інсектициду (контроль)	21,1	21,9	21,8	67,8	21,6
	Круїзер 350 FS, 35% т.к.с. (0,5 л/га)	24,0	23,5	22,8	73,3	23,4
	Космос 250, 25% т.к.с. (2,0 л/га)	24,0	23,5	22,7	73,2	23,4
Початок	Без інсектициду (контроль)	20,3	22,4	23,0	68,7	21,9
	Круїзер 350 FS, 35% т.к.с. (0,5 л/га)	23,3	24,4	24,0	74,7	23,9
	Космос 250, 25% т.к.с. (2,0 л/га)	22,9	24,1	23,6	73,6	23,5
Сума (Р)	141,6	145,8	143,9	431,3	143,7

Додаток В. 2

Урожайність насіння соняшнику по варіантах в залежності від досліджуваних факторів, ц/га (дані 2014 р.)

Гібрид (А)	Інсектицид (В)	Повторення (Х)	Сума (V)	Середня
		І	ІІ	ІІІ
Набір	Без інсектициду (контроль)	19,4	19,0	17,8	59,2	18,7
	Круїзер 350 FS, 35% т.к.с. (0,5 л/га)	21,3	21,2	18,8	64,3	20,4
	Космос 250, 25% т.к.с. (2,0 л/га)	21,0	21,0	18,7	63,7	20,2
Початок	Без інсектициду (контроль)	18,9	21,1	21,0	64,0	20,3
	Круїзер 350 FS, 35% т.к.с. (0,5 л/га)	20,8	22,4	21,3	67,5	21,5
	Космос 250, 25% т.к.с. (2,0 л/га)	20,2	21,4	21,1	65,7	20,9
Сума (Р)	127,6	132,1	124,7	384,4	128,0

Розрахунки за даними 2013 р.:

?Х = ?Р = ?V = 431,3.

lА = 2, lВ = 3, k = 3;

l = lА ? lВ = 2?3 = 6;

N = l ? k = 6?3 = 18.

С = (?Х2) : N = 431,32 : 18 = 10334,4.

СY = ?Х2 - С = (22,12 + 25,02 + 25,02 + 22,92 + 24,52 + 24,52 + 22,82 + 23,82 + 23,72 + 21,32 + 24,32 + 23,92 + 23,42 + 25,42 + 25,12 + 24,02 + 25,02 + 24,62) - 10334,4 = 10355,57 - 10334,4 = 21,17.

СV = ?V2 : k - С = (67,82 + 73,32 + 73,22 + 68,72 + 74,72 + 73,62) : 3 - 10334,4 = 31044,71 : 3 - 10334,4 = 13,84.

СР = ?Р2 : l - С = (141,62 + 145,82 + 143,92) : 6 - 10334,4 = 1,5.

На другому етапі розрахунку розкладаємо варіювання варіантів СV на складові його компоненти - суми квадратів для головних ефектів досліджуваних факторів А, В та їх взаємодії АВ. Суми квадратів для факторів А (гібрид соняшнику), В (інсектицид) та їх взаємодії АВ визначаємо за допомогою таблиці:

Гібрид, А	Інсектицид, В	Сума, А
	контроль	круїзер	космос
Набір	67,8	73,3	73,2	214,3
Початок	68,7	74,7	73,6	217,0
Сума, В	136,5	148,0	146,8	431,3

СА+В+АВ = (67,82 + 73,32 + 73,22 + 68,72 + 74,72 + 73,62) ? 2 ? 3/18 - 10334,4 = 13,8.

СА = (214,32 + 217,02) ? 2/18 - 10334,4 = 0,4.

СВ = (136,52 + 148,02 + 146,82) ? 3/18 - 10334,4 = 13,3.

САВ = 13,8 - 0,4 - 13,3 = 0,1.

kА = lА - 1 = 2 - 1 = 1; kВ = lВ - 1 = 3 - 1 = 2; kАВ = 1 ? 2 = 2.

Результати дисперсійного аналізу:

Дисперсія	Сума квадратів	Ступені свободи	Середній квадрат, S2	Fфакт	F05
Загальна, СY	21,17	17	-	-	-
Повторень, СР	1,5	2	-	-	-
Гібрид, СА	0,4	1	0,4	0,7	4,96
Інсектицид, СВ	13,3	2	6,65	11,1	4,10
САВ	0,1	2	0,05	0,1	4,10
СZ	5,87	10	0,6	-	-

Для фактора А:

Sd = v?2S2?lА/N = v?2(0,6)2 2/18 = 0,5; НІР05 = t05?Sd = 2,23?0,5 = 1,2.

Для фактора В:

Sd = v?2S2?lВ/N = v?2(0,6)2 3/18 = 0,5; НІР05 = t05?Sd = 2,23?0,5 = 1,2.

Для взаємодії АВ:

Sd = v?2S2?lА?lВ/N = v?2(0,6)2 2?3/18 = 0,7; НІР05 = t05?Sd = 2,23?0,7 = 1,6.

Розрахунки за даними 2014 р.:

?Х = ?Р = ?V = 384,4.

lА = 2, lВ = 3, k = 3;

l = lА ? lВ = 2?3 = 6;

N = l ? k = 6?3 = 18.

С = (?Х2) : N = 384,42 : 18 = 8209,1.

СY = ?Х2 - С = (20,42 + 22,32 + 22,02 + 19,92 + 21,82 + 21,22 + 20,02 + 22,22 + 22,02 + 22,12 + 23,42 + 22,42 + 18,82 + 19,82 + 19,72 + 22,02 + 22,32 + 22,12) - 8209,1 = 8236,0 - 8209,1 = 26,9.

СV = ?V2 : k - С = (59,22 + 64,32 + 63,72 + 64,02 + 67,52 + 65,72) : 3 - 8209,1 = 24665,56 : 3 - 8209,1 = 12,8.

СР = ?Р2 : l - С = (127,62 + 132,12 + 124,72) : 6 - 8209,1 = 4,6.

На другому етапі розрахунку розкладаємо варіювання варіантів СV на складові його компоненти - суми квадратів для головних ефектів досліджуваних факторів А, В та їх взаємодії АВ. Суми квадратів для факторів А (гібрид соняшнику), В (інсектицид) та їх взаємодії АВ визначаємо за допомогою таблиці:

Гібрид, А	Інсектицид, В	Сума, А
	контроль	круїзер	космос
Набір	59,2	64,3	63,7	187,2
Початок	64,0	67,5	65,7	197,2
Сума, В	123,2	131,8	129,4	384,4

СА+В+АВ = (59,22 + 64,32 + 63,72 + 64,02 + 67,52 + 65,72) ? 2 ? 3/18 - 8209,1 = 12,8.

СА = (187,22 + 197,22) ? 2/18 - 8209,1 = 5,5.

СВ = (123,22 + 131,82 + 129,42) ? 3/18 - 8209,1 = 6,5.

САВ = 12,8 - 5,5 - 6,5 = 0,8.

kА = lА - 1 = 2 - 1 = 1; kВ = lВ - 1 = 3 - 1 = 2; kАВ = 1 ? 2 = 2.

Результати дисперсійного аналізу:

Дисперсія	Сума квадратів	Ступені свободи	Середній квадрат, S2	Fфакт	F05
Загальна, СY	26,9	17	-	-	-
Повторень, СР	4,6	2	-	-	-
Гібрид, СА	5,5	1	5,5	5,8	4,96
Інсектицид, СВ	6,5	2	3,2	3,4	4,10
САВ	0,8	2	0,4	0,4	4,10
СZ	9,5	10	0,95	-	-

Для фактора А:

Sd = v?2S2?lА/N = v?2(0,95)2 2/18 = 0,4; НІР05 = t05?Sd = 2,23?0,4 = 1,0.

Для фактора В:

Sd = v?2S2?lВ/N = v?2(0,95)2 3/18 = 0,5; НІР05 = t05?Sd = 2,23?0,5 = 1,2.

Для взаємодії АВ:

Sd = v?2S2?lА?lВ/N = v?2(0,95)2 2?3/18 = 0,8; НІР05 = t05?Sd = 2,23?0,8 = 1,7.

Размещено на Allbest.ur