Селекція у свинарстві
Селекційні ознаки свиней, їх мінливість, взаємний зв'язок та успадкування. Прогнозування майбутньої продуктивності тварин в селекційному процесі у свинарстві. Вивчення особливостей застосування схрещування та чистопородного методів розведення тварин.
Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
Вид | реферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 12.04.2016 |
Размер файла | 3,4 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Спорідненість тварин записується римськими цифрами (за Цапоружем). Спочатку пишеться ряд предків, в якому зустрінеться спільний предок по материнській лінії, потім ряд предків, в якому зустрічається той же предок по батьківській лінії. так, наприклад, Волшебниця 3086 споріднена в II--II ступені, і Сніжок 3505 зустрічається в її родоводі в другому ряду предків двічі.
Парування між собою неспоріднених тварин однієї породи зветься неспорідненим розведенням або аутбридингом. Парування ж собою споріднених тварин називається спорідненим розведенням або інбридингом.
Запорукою успіху племінної роботи при чистопородному розведенні є лінійне розведення. Розведення по лініях грунтується на використанні в породі за певною системою добору і підбору видатних плідників і їх потомства для створення високопродуктивної і спадково стійкої групи тварин, які відрізняються якостями, необхідними для даного етапу свинарства. Розведення по лініях дає можливість селекціонеру більш широко і за відповідним планом використати видатних тварин і через них побудувати стадо в потрібному напрямку. Племінні стада складаються із тварин 3--4 і більшої кількості ліній та родин. Лінії діляться на відкриті, частково закриті і повністю закриті.
Тварин заводських відкритих ліній розводять, як правило, шляхом аутбредних парувань. Розведення по відкритих лініях -- один із основних методів, які застосовують у племінних господарствах. При складанні плану підбору необов'язково використовувати тільки тих свиноматок, котрі походять від кнурів закріплених за ними ліній або належних до відповідних Племінні господарства нерідко обмінюються між собою плідниками і свиноматками. Через це свині багатьох племінних господарств зв'язані спільністю походження. При такому cпособі ведення ліній і родин ширше використовуються досягнення селекціонерів різних племінних господарств, але виникають труднощі при створенні і збереженні вузькоспеціалізованих особливостей тварин окремих ліній і родин.
Розведення частково закритих ліній обмежено відповідним колом господарств. Свиноматок в цьому випадку спаровує тільки з плідниками своїх ліній; плідники за необхідністю можуть бути одержані від свиноматок, закріплених за іншими лініями. Тварин частково закритих ліній розводять, як правило з використанням помірного інбридингу. При роботі з частково закритими лініями легше підтримувати спеціалізацію тварин з напрямком продуктивності, зберігаючи достатній простір роботи селекціонера по використанню видатних тварин, одержаних в інших лініях. Тому орієнтування на такі лінії при переведенні свинарства на промислову основу перспективніше, ніж робота з відкритими лініями.
У закритих лініях і плідників, і свиноматок використовують строго в межах даної лінії. Такий спосіб неминуче пов'язаний із застосуванням тісного інбридингу, а тому в практиці племінних господарств зустрічається дуже рідко.
Завдання селекціонера -- накопичення в лінії тварин, які різняться бажаними продуктивними якостями. Найбільш повно це досягається ретельним їх добором, гомогенним груповим та індивідуальним підбором, систематичною оцінкою за продуктивністю і якістю нащадків кнурів і свиноматок, спрямованим вирощуванням ремонтного молодняку.
Лінійна селекція ведеться найбільш успішно, якщо фенотична подібність тварин лінії супроводжується їх генотипічною подібністю, що найкраще забезпечується спільністю походження тварин. При звичайному (не спорідненому) розведенні тварин в лініях і родинах спільність їх походження з кожним поколінням зменшується і на рівні 4--5 поколінь стає маловідчутна. Тому для підтримання в межах ліній і родин спільності походження тварин необхідно періодично (через 4--5 поколінь) поновлювати їх споріднені зв'язки з видатними тваринами даних ліній і родин. За цей період часто виявляються тварини, котрі значно перевершують родоначальника за загальною продуктивністю або за окремими особливо бажаними якостями. Таких тварин слід використовувати для створення споріднених груп і формування на їх основі ліній або родин.
Для підтримання у стаді заводського типу свиней з відповідними племінними і продуктивними якостями досить вести роботу з кнурами 5--7 ліній і такою ж кількістю родин свиноматок. Тривала робота з невеликою кількістю ліній і родин дозволяє, з одного боку, добре вивчити особливості кожної лінії і родини та їх поєднаність між собою, а з другого боку, дає можливість створити більш міцну спадковість з необхідними показниками продуктивності.
Лінії слід вести за 2 або 3 спорідненими гілками, що розходяться. Це досягається шляхом залишення на плем'я декількох синів-засновників або продовжувачів лінії з наступним їх поєднанням із свиноматками, які не споріднені з тваринами інших гілок.
Практика роботи з тваринами великої білої породи свідчить про те, що при широкому застосуванні описаного методу значно збільшуються можливості підбору і полегшується розведення свиней за лініями без застосування тісних споріднених парувань.
Якщо ж при розведенні тварин тієї чи іншої лінії споріднені зв'язки стають надто тісними, в господарство завозять представників тієї ж лінії, але другої спорідненої гілки, яку раніше не розводили в стаді.
Передача молодих ремонтних кнурів, які походять від кращих тварин стада, в інші племінні господарства і повернення через 3--4 покоління їх потомства, одержаного в інших кормових і кліматичних умовах, дозволяє значно підвищити життєздатність приплоду і продуктивність стада взагалі.
Останнім часом велике значення надається створенню в породах внутрішньопородних і заводських типів, спеціалізованих ліній на основі диференційованої селекції тварин в племінних стадах за малим числом ознак при збереженні середнього рівня за рештою показників. Тварин спеціалізованих типів і ліній, створених в результаті такої селекції, перевіряють далі на поєднуваність при схрещуванні і виявляють кращі з них, котрі дають найбільш високий ефект гетерозису за окремими ознаками.
Прикладом цього методу селекції може бути створення у великій білій породі свиней двох внутріпородних типів -- УВБ-1 і УВБ-2.
При розробці методу диференційованої селекції вдалося довести, що кнури і свиноматки по-різному передають по спадковості ті або інші ознаки. Цю досліджену закономірність було взято за основу при створенні так званих батьківських та материнських форм, котрих використовують у гібридизації.
Так, при створенні батьківських форм кращі результати дала селекція на скороспілість, оплату корму продукцією, м'ясні якості приплоду, а при створенні материнських форм -- селекція зі багатоплідністю, молочністю, відтворювальною здатністю, крупноплідністю та вирівняністю поросят у гнізді.
Перевірка тварин спеціалізованих ліній і заводських типів на поєднуваність спочатку в птахівництві, а потім у свинарстві показала, що стійкий ефект гетерозису можна одержати не тільки за міжпородного розведення, а й внутрішньопородного.
Використання інбридингу при розведенні свиней. Питання щодо поєднання між собою споріднених тварин, про позитиві і негативні результати такого розведення є досить спірним і дебатується в тваринництві уже тривалий час.
Щоб з'ясувати природу й точніше встановити ефективність спорідненого розведення, в різних країнах було проведено багато досить точних і тривалих дослідів на лабораторних і сільськогосподарських тваринах. Результати цих дослідів значної) мірою суперечливі, але дають підставу для такого висновку: безсистемне споріднене розведення тварин неминуче призводить до зниження їх життєвості й продуктивності, а при тривалому застосуванні наступає неплідність і повне виродження стад.
Особливо чутливі до спорідненого розведення свині й собаки. Депресія у них виявляється в ослабленні конституції, потоншанні кістяка, зниженні багатоплідності маток і життєвості приплоду, в народженні мертвих поросят, потвор і, нарешті в цілковитій неплідності.
Однак у поліпшенні існуючих і виведенні нових порід інбридинг прискорює закріплення в потомстві бажаних якостей окремих тварин. Прикладом цього може бути робота академіка М. Ф. Іванова, який при виведенні української степової білої породи свиней застосовував поєднання близькоспоріднених тварин, таких як батько х дочка, брат х сестра, одержавши при цьому тварин з рекордною продуктивністю.
Практика тваринництва показує: позитивні результати спорідненого розведення визначають -- добір тварин з бездоганно міцною конституцією; хороші умови годівлі і утримання інбредного поголів'я; використання для розмноження тільки міцних і добре розвинених тварин; проведення усієї цієї багатопланової роботи під керівництвом досвідчених спеціалістів. Застосовують, інбридинг тільки у племінних господарствах, товарних свинофермах спаровування споріднених тварин неприпустимо.
Схрещування. Спаровування тварин, які належать до різних порід, називається схрещуванням. Потомство, одержане в результаті міжпородного схрещування, -- помісне. В результаті реагування тварин виникає новий організм, що має подвійну спадковість: відбувається збагачення спадковості, бо клітини самця і самки повною мірою мають властивості своїх порід, схрещуванні тварин виникає новий організм з ознаками ерозису, мінливість помісей порівняно з мінливістю вихідних рід значно збільшується, витісняються небажані ознаки спадковості в однієї з порід. Для схрещування породу батька підбирають так, щоб вона мала значні переваги перед материнською, особливо за м'ясними та відгодівельними якостями. Залежно від поставленої мети методи схрещування можна поділити на 3 групи:
1. Заводське схрещування, яке застосовують для поліпшення існуючих та виведення нових порід. Сюди відносяться такі методи схрещування: ввідне, або «прилиття крові»; вбирне (поглинальне, перетворювальне); відтворювальне.
2. Користувальне схрещування, що застосовується для одержання товарних тварин. До нього відносяться: двопородне промислове; трипородне промислове; чотирипородне промислове; два-, три- і чотирипородне перемінне (ротаційне).
Гібридизація: породно-лінійна; внутрілінійна; міжпородна.
Ввідне схрещування («прилиття крові»). При удосконаленні деяких досить продуктивних порід з метою поліпшення окремих якостей породи часто вдаються до ввідного схрещування або «прилиття крові». Для цього вибирають іншу породу (поліпшуючу) з добре вираженими якостями, яких не вистачає поліпшуваній породі і проводять одноразове схрещування маток з плідником цієї поліпшуючої породи. Одержаних помісей потім схрещують протягом одного або двох поколінь з плідниками основної поліпшуваної породи і потім розводять «в собі», тобто маток другого і третього поколінь поліпшуваної породи спаровують такими ж плідниками.
Прикладом ввідного схрещування може бути поліпшення м'ясних якостей миргородської породи, для чого використовували кнурів бельгійської породи п'єтрен, а на даному етапі селекції, велику чорну, білоруську чорно-рябу.
Вбирне схрещування (поглинальне). Застосовується головним чином з метою докорінного поліпшення малопродуктивних порід. При цьому схрещуванні маток малопродуктивних порід спаровують з плідниками високопродуктивної (поліпшуючої) породи. Одержаних помісей першого покоління спаровують плідниками поліпшуючої породи і отримують помісей другого покоління (3/4-кровних). Потім таким же способом одержують помісей наступи поколінь. Високопродукопродуктивних помісей четвертого і п'ятого поколінь, які мало відрізняються від тварин поліпшуючої породи, відносять до групи чистопородних тварин.
Вбирне схрещування почали широко застосовувати в Україні в 20--30-х роках XX століття для поліпшення малопродуктивних місцевих свиней, при цьому головною поліпшуючою породою була велика біла. Схема вбирного схрещування подана на рис. 63.
Відтворювальне схрещування. Застосовується з метою виведення нової породи. Для цього схрещують дві або більше рід між собою, а помісей другого або третього поколінь проводять «в собі». Коли у створенні нової породи беруть участь дві породи, то таке схрещування називають простим, а якщо більше -- складним.
Велике значення при відтворювальному схрещуванні має правильний вибір для схрещування вихідних порід, а також наступні цілеспрямовані добір і підбір.
Прикладом утворення нової породи свиней методом простого відтворювального схрещування може бути робота академіка М. Ф. Іванова, який вивів українську степову білу породу свиней шляхом схрещування місцевих степових свиноматок з кнурами великої білої породи. Складне відтворювальне схрещування мало місце при виведенні миргородської, полтавської та української м'ясних порід, при цьому використовувались від 3-х до 5-ти і більше вихідних порід.
Промислове (користувальне) схрещування. Основний метод розведення свиней у товарних господарствах. Потомство, одержане від схрещування двох або більше порід, називають помісним. У практиці застосовують декілька форм промислового схрещування.
Двопородне промислове схрещування. Якщо свиноматки однієї породи схрещуються з кнурами другої породи і весь приплід від них іде на відгодівлю, то таке промислове схрещування називається простим двопородним. Найбільш широко метод розповсюджений в товарному свинарстві. Застосовується в товарних репродукторних господарствах (фермах) і промислових комплексах із замкнутим циклом виробництва, а також у племінних репродукторах по відтворенню помісних свинок для товарних репродукторів.
Можуть застосовуватись і реципрокні варіанти двопородного схрещування, що дає можливість більш раціонально використати чистопородних племінних тварин вихідних форм. Просте двопородне промислове схрещування сприяє підвищенню відгодівельних якостей помісей порівняно з чистопородним розведенням на 3--5%. На рис. 64 наведені типи промислового схрещування свиней.
Рис. 64 І -- двопородне; II -- двопородне, реципрокний варіант відносно І варіанту
Трипородне промислове схрещування. Має деякі переваги перед двопородним промисловим схрещуванням, що пояснюється комбінуванням у товарних помісей продуктивних якостей трьох вихідних порід. Трипородне схрещування забезпечує підвищення відтворювальних якостей на 10--15%, а відгодівельних -- на 7--10%, тобто в 2 рази більше, ніж при двопородному схрещуванні. Трипородне схрещування вимагає спеціалізованих господарств або ферм по відтворенню двопородних помісних свинок -- племрепродукторів і племсекторів у товарних господарствах і чіткої організації ведення племінного обліку. При трипородному схрещуванні можуть використовуватись як двопородні свиноматки, так і двопородні кнури (рис. 65).
Рис. 65 Типи промислового схрещування свиней: І -- трипородне; II -- трипородне з використанням помісних кнурів
Чотирипородпе промислове схрещування. В організаційному плані набагато складніше трипородного схрещування. При його застосуванні необхідно вести паралельну селекцію чотирьох прапрабатьківських форм, а в системі розведення повинно бути не менше двох племінних репродукторів для одержання помісних свинок і кнурів. Застосовується в практиці порівняно рідко. Схема чотирипородного схрещування наведена на рис. 66.
Рис. 66 Чотирипородне схрещування
Дво-, три- і чотирипородне перемінне (ротаційне) схрещування. За результативністю наближається до попередніх варіантів промислового схрещування. Ці види схрещування вимагають чіткої організації племінного обліку на товарних фермах і одночасного утримання кнурів не менше двох порід. Переваги перемінного схрещування -- мінімальне завезення племінних тварин в товарні господарства (тільки кнурів), що значно поліпшує ветеринарну безпеку і зменшуються витрати на придбання племінного молодняку. Застосовується в товарних господарствах, в котрих маточні стада ремонтують помісними свинками власного відтворення, а кнурів щорічно завозять із відповідних племінних заводів і племрепродукторів. Варіанти дво- і трипородного племінного схрещування наведені в табл. 52, 53
Таблиця 52
Породність тварин при двопородному перемінному схрещуванні
Покоління перемінного |
Породність батька |
Породність матері |
|||
велика біла |
ландрас |
велика біла |
ландрас |
||
1-е |
-- |
чистопородні |
чистопородні |
0 |
|
2-е |
чистопородні |
Ѕ |
Ѕ |
||
3-е |
--/-- |
ѕ |
ј |
||
4-е |
--/-- |
-- |
3/8 |
5/8 |
|
5-е |
-- |
чистопородні |
11/16 |
5/16 |
|
6-е |
чистопородні |
-- |
11/32 |
21/32 |
Таблиця 53
Породність помісей при трипородному перемінному схрещуванні
Покоління |
Породність батька |
Породність матері |
|||||
велика |
Миргородська |
ландрас |
велика біла |
миргородська |
ландрас |
||
1-е |
-- |
-- |
Чисто- |
-- |
чистопородні |
-- |
|
2-е |
Чисто- |
-- |
-- |
-- |
Ѕ |
Ѕ |
|
3-е |
-- |
Чистопородні |
-- |
Ѕ |
ј |
ј |
|
4-е |
-- |
-- |
Чисто- |
2/8 |
5/8 |
1/8 |
|
5-е |
Чисто-породні |
-- |
-- |
2/16 |
5/16 |
9/16 |
|
6-е |
-- |
Чистопородні |
-- |
18/32 |
5/32 |
9/32 |
|
7-е |
-- |
-- |
Чисто- |
18/64 |
37/64 |
9/64 |
|
8-е |
Чистопородні |
-- |
-- |
18/128 |
37/128 |
73/128 |
До недоліків методів перемінного схрещування відносяться його значно більша складність та послаблення гетерозисного ефекту. Послаблення гетерозису при перемінному схрещуванні теоретично передбачено у зв'язку із зменшенням контрастності такого схрещування порівняно з контрастністю промислового, оскільки помісні матки, починаючи з ІІ-го покоління, обов'язково мають частки крові тієї породи, до якої належить і плідник, якого використовують для схрещування. Організувати перемінне схрещування значно складніше, ніж промислове. Воно призводить до накопичення в господарстві багатьох різних за походженням, але близьких за типом груп тварин. При недостатньо чіткому обліку має місце велика плутанина, а тому в умовах виробництва перевагу надають різним видам промислового схрещування.
Гібридизація. Вищий етап промислового схрещування спеціально відселекціонованих батьківських і материнських форм, для яких характерна стійка передача потомству репродуктивних, відгодівельних та м'ясних якостей, що не властиво породам, селекцію яких проводять за комплексом ознак.
Під гібридизацією у товарному свинарстві розуміють комплекс організаційно-селекційних заходів, спрямованих на вдосконалення системи розведення свиней з використанням спеціалізованих ліній, типів і порід та їх кросів для значно ефективнішого порівняно з промисловим схрещуванням використання явища гетерозису. Гібриди -- потомство, одержане від схрещування високопоєднуваних на комбінаційну здатність батьківських форм, призначених для забою. Продуктивність гібридів на 8-10% вища порівняно з помісними тваринами, одержаними в результаті простого промислового схрещування.
За даними Рибалко В. П., Баньковського Б. В. та інших (1991) [28] для порід, типів і ліній, яких розводять в Україні і використовують в системах гібридизації, ставляться особливі вимоги щодо параметрів продуктивності (табл. 54, 55).
Таблиця 54
Вимоги до параметрів продуктивності основних материнських форм
Показники |
Породи(типи) |
|||||
Велика біла |
Українська степова |
Мирго- |
Велика |
Українська |
||
Багатоплідність, гол |
11,8 |
11,2 |
11,0 |
11,0 |
11,0 |
|
Маса гнізда в 2 міс., кг |
190,0 |
182,0 |
180,0 |
180,0 |
180,0 |
Для гібридизації батьківські форми створюють методами диференційованої селекції з перевагою на скоростиглість, високі відгодівельні та м'ясні якості, а материнські -- на багатоплідність, великоплідність, високу відтворювальну здатність та резистентність приплоду. Методом контрольного схрещування виявляють найефективніші міжлінійні і породно-лінійні поєднання і ті, які характеризуються стійким та високим проявом гетерозису за корисними ознаками, впроваджують в виробництво.
У багатьох країнах з розвиненим свинарством гібридозація є основним методом виробництва товарної свинини.
Таблиця 55
Вимоги до відгодівельних якостей свиней батьківських форм
Показники |
Породи, типи, лінії |
||||||
Велика біла |
ландрас |
дюрок |
українська |
Спеціалі- |
|||
Внутрі- |
Внутрі- |
||||||
Вік досягнення живої маси 100 кг, дні |
178 |
177 |
177 |
176 |
175 |
176 |
|
Витрати корму на 1 кг приросту, корм.од |
3,55 |
3,60 |
3,65 |
3,58 |
3,60 |
3,60 |
|
Вихід м'яса в тушах, % |
59,5 |
60,1 |
61,6 |
61,5 |
60,3 |
61,2 |
|
Товщина сала над 6-7 грудними хребцями |
26,0 |
24,0 |
24,5 |
22,4 |
24 |
23 |
У найбільш широких маштабах в системі гібридозації в Україні використовують в якості материнської форми велику білу породу та різні поєднання її спеціалізованих типів для одержання двотипових свиноматок. Батьківські форми представлені породами ландрас, дюрок, українською і полтавськими м'ясними, спеціалізованою м'ясною лінією (рис. 67).
Умовні позначення генотипів свиней:
– УВБ-1 -- внутрішньопородний материнський тип великої білої породи;
– УВБ-2 -- внутрішньопородний проміжний батьківський тип великої білої породи з поліпшеними відгодівельними якостями;
– Л -- порода ландрас;
– Д -- порода дюрок;
– УМ -- українська м'ясна порода;
– ПМ -- полтавська м'ясна порода;
– ЧПСЛ -- спеціалізована м'ясна лінія.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Аналіз ефективності схрещування сучасних генотипів свиней зарубіжної та вітчизняної селекції, для підвищення м’ясної продуктивності молодняку. Аналіз енергії росту, основних відгодівельних, забійних і м’ясних якостей чистопородних та помісних тварин.
статья [25,4 K], добавлен 27.08.2017Породи і типи у свинарстві, нові підходи до годівлі в домашніх умовах. Розрахунок річної потреби в кормах для молодняку корів і свиней. Визначення потреби в земельній площі для виробництва кормів. Складання комбікормів і раціонів для різних видів тварин.
курсовая работа [449,9 K], добавлен 07.12.2011Умови виникнення інфекційних хвороб тварин, залежність сприйнятливості тварин до інфекції від стану імунітету та неспецифічних чинників захисту. Вірусний трансмісивний гастроентерит свиней. Респіраторні кишкові захворювання в промисловому виробництві.
контрольная работа [218,9 K], добавлен 20.07.2015Характеристика червоної степової породи корів як породи молочної продуктивності. Основні характерні ознаки і якості тварин, фактори поширення. Жирність молока і продуктивність його виробництва. Оцінка витрат на утримання худоби, рентабельності розведення.
презентация [167,3 K], добавлен 26.12.2013Використання методів генної інженерії і біотехнології в діагностуванні захворювань тварин. Комплексна оцінка діагностики інфекційних захворювань за полімеразно-ланцюговою реакцією та переваги способу. Види патологій тварин та виділення збудника хвороби.
реферат [31,8 K], добавлен 23.11.2010Види і породи забійних тварин Велика рогата худоба. Історія одомашнення. Створення порід. Основні породи корів, свиней. Вівці, кози, коні, кролі, свійська птиця, кури, качки, гуски, індики. Характеристика м’яса забійних тварин.
курсовая работа [1,8 M], добавлен 04.06.2008Алгоритм клінічного обстеження сільськогосподарчих тварин на фермі. Основні методики лабораторних досліджень. Опис методів фіксації тварин, проведення їх ветеринарного обстеження та лікування, а також особливості ведення відповідної документації.
отчет по практике [40,8 K], добавлен 27.05.2015Організація праці в свинарстві на прикладі СГ ТОВ "Дружба народів". Існуючі форми розділення і кооперації праці. Організація трудових процесів та робочих місць. Технічне забезпечення трудових процесів. Обґрунтування часів роботи і часі відпочинку.
курсовая работа [33,4 K], добавлен 15.07.2009Особливості відтворення молочної худоби. Розвиток розведення порід тварин в Україні. Орієнтовний добовий раціон для дійних корів по періодах року. Організація утримання тварин на підприємстві. Технологічна схема виготовлення сухих молочних продуктів.
курсовая работа [76,1 K], добавлен 01.04.2014Проблеми незаразної патології у свинарстві. Вплив факторів утримання і технології годівлі на її розвиток у свиней. Економічний збиток, що спричиняється неінфекційними внутрішніми хворобами. Ефективність біохімічних досліджень в діагностиці захворювань.
дипломная работа [119,5 K], добавлен 07.07.2013