Чисельність та видовий склад бур’янового компоненту агрофітоценозу сої за різних систем землеробства

Таблиця 3.9 - Структура урожаю сої в залежності від застосованих композицій на фоні No-till та традиційної систем обробітку ґрунту

№	Варіанти досліду	Технологія	Маса 1000 насінин	Кількість бобів на 1 рослині
1	Базагран 3,0	Традиційна	199	9,5
		No-till	172	8,1
2	Базагран + Ratchet 3,0+0,3	Традиційна	201	9,6
		No-till	172	8,1
3	Ratchet, 0,3	Традиційна	225	4,1
		No-till	168	3,5
4	Контроль без гербіцидів	Традиційна	230	3,9
		No-till	171	2,8

Рачет, за досліджуваних систем обробітку ґрунту та комплексів застосування, стимулює ріст сої, але слабо впливає на густоту стояння цієї культури. Рис. В.1 також показує більшу густоту стояння рослин сої при No-till. Це частково пов'язано з тим, що за цієї системи страховий фонд насіння при сівбі збільшується на 10%, у зв'язку з ризиками при сівбі (пізнє прогрівання, тощо). Також більша густота є результатом кращого накопичення вологи у ґрунті за мульчуючого шару рослинних решток.

Рачет у баковій суміші з Базаграном підвищує фітотоксичну дію останнього на бур'яни, впливаючи на висоту як сої (позитивно) так і бур'янів (негативно). Ця бакова суміш також знижує загальну масу бур'янів, істотно не впливаючи на густоту стояння.

Вплив Рачета у різних композиціях на сою та бур'янові угрупування, за досліджуваних систем обробітку ґрунту пропорційно однаковий. Різниця лише у тому, що показники, отримані за технології No-till, дещо поступаються показникам, отриманим за традиційної технології (рисунки, додаток B).

Зниження забур'яненості та підвищення врожайності сої при самостійному застосуванні Рачета у нормі 0,3 л/га свідчить про необхідність розробки та вивчення самостійної програми використання цього препарату на культурі. Це особливо актуально для біологічного землеробства.



Розділ 4. Економічна ефективність вирощування сої за різних систем контролю забур'яненості

Одним із найважливіших завдань агропромислового комплексу України в сучасних соціально-економічних умовах є значне збільшення і стабілізація виробництва продовольчого та кормового зерна, передусім, зерна провідних зернових культур. Причини низької ефективності зернової галузі впродовж останніх років, крім суто економічних факторів, полягають у недосконалості структури виробництва зерна, використання товарних ресурсів і споживання останнього, великих його втратах у процесі виробництва, досить високій собівартості та низькій якості.

В Україні соя вирощується за різних технологій, що характеризується отриманням різної урожайності культури та показників економічної ефективності. Економічні показники вирощування сої залежать від багатьох факторів, які можуть забезпечити високу ефективність або призвести до збитковості. Економічна ефективність вирощування сої характеризується системою таких показників:

урожайність;

продуктивність праці;

собівартість продукції;

ціна реалізації 1 ц зерна;

умовний прибуток на 1 га посівної площі;

рівень рентабельності.

Сума затрат, які пішли на вирощування сої складають її собівартість. Величина собівартості залежить від розміру матеріально-грошових затрат на гектар посіву і рівня урожайності. Між урожайністю і собівартістю, і собівартістю і рентабельністю існує обернена залежність. Чим вища урожайність, тим нижча собівартість, тим вища рентабельність.

Умовно чистий прибуток - різниця між вартістю валової продукції і витратами на її виробництво:

УЧД = ВВП - ВВ,

де УЧД - чистий прибуток, грн;

ВВП - вартість валової продукції, грн.

Рівень рентабельності визначають за формулою:

Рр = (П / В) * 100 %,

де Рр - рівень рентабельності, %;

П - прибуток, грн;

В - виробничі витрати, грн./га

Таблиця 4.1

Досліджувана композиція	Урожайність, т/га	Ціна, грн/т	Виручка, грн/га	Витрати, грн/га	Прибуток, грн/га	Рентабельність, %
	No-till	Традиційна		No-till	Традиційна	No-till	Традиційна	No-till	Традиційна	No-till,	Традиційна,
Базагран (3 л/га)	1,35	1,93	9325	12589	17997	7027	11377	5562	6620	79,15%	58,19%
Базагран + Рачет (3+0,3 л/га)	1,44	2,04	9325	13428	19023	7036	11386	6392	7637	90,86%	67,08%
Рачет (0,3 л/га)	0,9	1,29	9325	8393	12029	7009	11359	1384	671	19,74%	5,90%
Контроль	0,28	0,48	9325	2611	4476	4000	8925	-1389	-4449	-34,73%	-49,85%

Економічні показники вирощування сої за використання різних досліджуваних композицій та різних систем обробітку ґрунту



Рис. 4.1 Рентабельність вирощування сої за різних досліджуваних композицій та різних технологій

Рис. 4.2 Умовно чистий прибуток від вирощування сої за різних досліджуваних композицій та різних технологій, грн/га

По усіх варіантах досліду врожайність сої за традиційної технологій була вища на 30-40%. Але, як бачимо з подальших розрахунків рентабельності, основною перевагою системи обробітку ґрунту No-till є вища рентабельність (на 30-40%). Це досягнуто за рахунок відсутності механічного обробітку ґрунту, на який у виробничих умовах витрачається понад 3700-5000 грн/га.

Слід зазначити, що за традиційної технології прибуток з 1 га більший ніж при No-till в середньому на 20%.

Дослідивши композиції препаратів, стало зрозуміло, що Рачет має позитивний вплив на рослини сої навіть при самостійному застосуванні. Але очевидно, що його застосування без гербіцидів не є рентабельним (19,74%, 5,9%).

Найвищу рентабельність показав варіант з баковою сумішшю Базагран + Рачет (3+0,3 л/га) на фоні No-till --91%, що на 11,7% більше ніж варіант з Базаграном без Рачета. Найвищий прибуток показав варіант з баковою сумішшю Базагран + Рачет (3+0,3 л/га) на фоні традиційної технології--7637 грн/га, що на 1017 грн/га більше, ніж з Базаграном без Рачета. Тому на виробництві доцільно використовувати саме Рачет у поєднанні з Базаграном.



Розділ 5. Охорона праці

В умовах науково-технічного прогресу в усіх галузях агропромислового комплексу широко впроваджуються нові технічні засоби механізації та автоматизації виробничих процесів, нові технології виробництва сільськогосподарської продукції, нові форми організації праці, а це вимагає особливого відношення до проблем умов і безпеки праці. Керівники господарств, спеціалісти, інші службові особи сільськогосподарських підприємств повинні бути глибоко переконані в тому, що завдяки створенню здорових і безпечних умов праці та відповідних санітарно-побутових умов для всіх працівників, можна значно підвищити загальну культуру виробництва та його ефективність.

Збитків, яких ще сьогодні завдає виробничий травматизм і захворюваність на виробництві можна позбавитись шляхом розробки спеціальних заходів, додержання вимог трудового законодавства, спеціальних нормативних та інших документів, а також впровадження у виробництво найновіших досягнень науки і передового досвіду з охорони праці.

Сучасна технологія вирощування кукурудзи пов'язана з застосуванням високопродуктивної техніки, великої кількості і форм мінеральних добрив, та засобів захисту рослин. Все це сприяє одержанню високих врожаїв кукурудзи, але поруч з цим виставляються певні вимоги щодо створення умов для працівників і відповідного захисту їх від потенційних виробничих небезпек і шкідливих хвороб.

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. Охорона праці і техніка безпеки виступають пріоритетними при здійсненні будь-якого напрямку. Тому при вирощуванні кукурудзи на зерно необхідно суворо дотримуватись основних нормативних та правових актів з охорони праці, техніки безпеки та правил санітарної гігієни, включаючи наступні нормативні акти:

Закон України “Про охорону праці”.

Положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці.

Правила безпеки при виробництві і післязбиральній обробці продукції рослинництва.

Інструкція по техніці безпеки при зберіганні, транспортуванні і використанні пестицидів в сільському господарстві.

Закон України “Про охорону праці” визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров'я в процесі трудової діяльності, регулює участь відповідних державних органів, відносини між власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом і працівником з питань безпеки гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в України.

Згідно положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці: навчання та інструктаж працівників з питань охорони праці - це складова частина системи управління охорони праці. При цьому працівники повинні проходити курсове навчання з охорони праці, що проводиться на роботах з підвищеною небезпекою один раз на рік, на інших роботах один раз на 3 роки, а також систему інструктажів з питань охорони праці. При цьому проводять вступний, первинний, повторний, позаплановий інструктажі за відповідною програмою інструктажів, що фіксується у відповідному журналі, який пронумерований і прошнурований з відповідною печаткою підприємства. Працівники, що не пройшли навчання та інструктаж з охорони праці не допускаються до виконання виробничого процесу.

Правила безпеки при виробництві і післязбиральній обробці продукції рослинництва: при проведенні польових досліджень конструкції енергетичних засобів відповідають діючим стандартам з безпеки праці.

Сівалки, що допускаються до експлуатації мають: обладнане седіння, підніжну дошку і поручні; якщо до сівалки чіпляються борони, котки і т.д. зі сторони сівача на висоті 1 м прикріпленні захисті перила; захисні огородження у зубчатих і цепних передачах; місця для підключення двохсторонньої сигналізації; місце для надійного кріплення маркерів в транспортному положенні. Кришки насіннєвих ящиків, тукових банок щільно закриваються і не відкриваються від поштовхів під час руху агрегату. В машинах, що призначені для роботи з пестицидами всі з'єднання магістралі проходу пестицидів повинні мати ущільнюючі прокладки.

При виконанні ґрунтообробних, посівних і посадкових робіт керуються вимогами, що викладені в технічній характеристиці агрегатів. Машини укомплектовані необхідними засобами для очищення робочих органів. Очистка чи технологічне регулювання робочих органів на агрегаті, що рухається чи при працюючому двигуні, забороняється. Під час грози всі види польових робіт призупиняються. Завантаження сівалок і посадкових машин насіннєвим матеріалом і добривами проводяться механічними засобами навантаження. Ручне завантаження дозволяється лише при зупиненому посівному чи посадковому агрегату.

При виконанні робіт по захисту рослин з застосуванням хімічно активних речовин дотримуються наступних заходів безпеки:

особи, що працюють з пестицидами, мінеральними добривами і консервантами проходять попередні і періодичні медичні огляди один раз в 12 місяців.

тривалість робочого дня при роботі з пестицидами складає 6 годин, у випадку використання надзвичайно і високо небезпечних препаратів, з вираженими шкірно-резорбтивними властивостями - 4 години (при доопрацюванні інших годин на роботах, які не пов'язані з пестицидами).

працівники не допускаються до виконання технологічних операцій з пестицидами без засобів індивідуального захисту.

Приготування робочих розчинів пестицидів та їх сумішей, заправка оприскувачів проводиться механізовано на спеціальних пунктах. Всі роботи з пестицидами в жарку погоду (від 28°С і вище) проводяться в ранкові і вечірні години, при відсутності висхідних потоків повітря. В похмуру і прохолодну погоду робота проводиться також і в денні години. Опилення рослин наземною апаратурою не допускається при швидкості вітру не більше 3 м/с, обприскування не більше 3-4 м/с. Перед внесенням пестицидів перевіряється робота обприскувачів, використовуючи не пестициди, а інертні розчини води.

При проведенні збиральних робіт швидкість руху машин при поворотах і розворотах не перевищується 3км на 1 годину, а на схилах - 2-3км на 1 годину. Розбиття на загінки, прокоси полів проводяться в світлу пору доби. Забороняється розміщення людей в кузові автомашини чи тракторного причіпа при заповненні їх технологічним продуктом, а також при транспортуванні до місця складування.

Згідно вимог, щомісячно спеціалісти та керівники підрозділів звітуються про стан охорони праці в господарстві, також щорічно з працівниками проводиться курсове навчання за відповідними програмами. Після навчання проводиться атестація.

Керівництво господарства щорічно затверджує виробничо-фінансовий план, в якому містяться соціальні статті затрат на заходи по охороні праці.



Висновки

Проведені дослідження свідчать, що:

За No-till забур'яненість посівів сої істотно вища, ніж за традиційної технології (на 100-110% до внесення препаратів, та на 30-40% після). Це пов'язано з повільнішим ростом No-till сої на початкових етапах вегетації.

За технології No-till у посіві сої на 80% більше ранніх ярих бур'янів (Лобода біла), ніж за традиційної технології, оскільки вони з'являються раніше. Це пов'язано з тим, що No-till соя слабше за традиційну конкурує з бур'янами на ранніх етапах вегетації.

Рачет, за досліджуваних систем обробітку ґрунту та комплексів застосування, стимулює ріст сої. Висота рослин сої при застосуванні Рачета без гербіцидів на 20-40% вища ніж на контролі.

Рачет у баковій суміші з Базаграном підвищує фітотоксичну дію останнього на бур'яни, як в традиційній, так і в системі землеробства No-till в середньому на 15-20 %.

При самостійному застосуванні Рачета у нормі 0,3 л/га зниження забур'яненості складало 40-60%, що забезпечило підвищення врожайності сої на 100-200% у порівнянні з контролем.

Найвищу біологічну ефективність і рентабельність показав варіант з баковою сумішшю Базагран + Рачет (3+0,3 л/га)--90,86%, що на 11,71% більше ніж варіант з Базаграном без Рачета.

Вирощування сої за традиційної технології, економічно більш ефективне ніж за No-till. Прибуток за традиційної технології в середньому на 20% (на 1000-1500 грн/га) більше ніж за технології No-till.

Рекомендації виробництву Сою в умовах ВП НУБІП «Агрономічна дослідна станція», економічно доцільно вирощувати в традиційній системі землеробства. Для захисту сої від бур'янів у після сходовий період використовувати Базагран 3 л/га у баковій суміші з Рачетом 0,3 л/га, у фазу 1-2-го трійчастого листа культури (за висоти сої 10-15 см).

Список використаної літератури

1. http://minagro.gov.ua/node/3950;

2. http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4070;

3. Веселовський І.В., Лисенко А.К., Манько Ю.П. Атлас визначник бур'янів .-К.: Урожай, 1988.-70с;

4. Головко Э.А., Биляновская Т.М., Воробей И.И.,Макарчук О.Л.,Элланская Н.Е. Аллелопатия культурных растений в аспекте проблем агрофитоценологии // Физиология и биохимия культурных растений. -1999. -31, №2.-С.8-21;

5. Косолап М.П.,Кротінов О.П.Виробнициво зерна в Україні за технологією No - till//Канадсько - український проект. Київ. 2009. 140с;

6. http://agroua.net/plant/catalog/cg-3/c-74/info/cag-100/;

7. http://ultraagro.blogspot.com/2014/09/blog-post_500.html;

8. Куперман Ф.М. Морфофизиология растений. М.: Высш. шк., 1984. 240 с.

9. Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво, сучасні інтенсивні технології: Львів.:НВФ ”Укр. технології.”, 2008 - 730с;

10. Лихочвор В.В.,Рослинництво: Львів.:НВФ ”Укр. технології.”,2006 - 845с;

11. Рослинництво: Підручник /О.І. Зінченко, В.Н. Салатенко М.Л., Білоножко; За ред. О.І. 3інченка - К.: Аграрна освіта, 2001. - 591 с;

12. http://proseed.com.ua/faza.html;

13. http://proseed.com.ua/bio.html;

14. http://agrolik.com.ua/golovnoyu-specializaciyeyu-nasho%D1%97-kompani%D1%97-ye-virobnictvo-ta-prodazh-visokoefektivnix-zasobiv/;

15. Носко Б.С. Агрохімія і ґрунтознавство,К.:Урожай. 1985. 170с;

16. Ігор Сторчоус, канд. с.-г. наук, «Проблемні буряни у посівах Сої» (Журнал «Агробізнес Сьогодні» №12(235) червень 2012, http://www.agro-business.com.ua/agronomiia-siogodni/1132-zakhyst-posiviv-soii-vid-burianiv.html);

17. Косолап М. П.,.Бондарчук І.Л//Мишій сизий. Карантин і захист рослин. №3., Березень, 2008, с. 6 - 10;

18. Косолап М.П. Гербологія: Навчальний посібник - К.: “ Арістей“ 2004 - 364;

19. Косолап М. П., І.Л.Бондарчук//Лобода біла. Карантин і захист рослин. №5., Травень, 2008, с. 5 - 12.

20. Косолап М. П., І.Л.Бондарчук//Злинка канадська. Журнал Зерно №3, 2008.ст 84 - 85;

21. Bassett IJ, Crompton CW, 1978. The biology of Canadian weeds. 32. Chenopodium album L. Canadian Journal of Plant Science, 58(4):1061-1072;

22. Bialy Z., Oleszek W., Lewis J., Fenwick G. R. allelopathic potential of glucosinilates (mustard oil glycosides) and their degradation products against soybean//Plant and Soil. 1990 № 129 - P. 277-281;

23. Brenan JPM, 1988. 133.Chenopodiaceae. In: Launert E, ed. Flora Zambeziaca. Volume 9 Part 1. London, UK: Flora Zambeziaca Managing Committee;

24. Fryer JD, Makepeace RJ, 1977. Weed control handbook. Volume I. Principles, including plant growth regulators. Weed control handbook. Volume I. Principles, including plant growth regulators., Ed. 6:xvii + 510 pp.; [220 X 140 mm];

25. Lorenzi H, Jeffery LS, 1987. Weeds of the United States and their Control. New York, USA: Van Norstrand Reinhold Co.

26. Chace W.R., Nair M.G.,Putnam A.R. Selective toxicity of rye allelochemicale to weed and crop species:2,2'-oxo-1,1'-azobenzene//journal of Chemscal Ecology/ - 1991.№17.-P.9-19;

27. Jordan N, Mortensen DA, Prenzlow DM, Cox KC. Simulation analysis of crop rotation effects on weed, 1995;

28. Korsmo E, Torstein V, Fykse H, 1981. Korsmos' Ugras Plansjer. Oslo, Norway: Norsk Landbruk/Landbruks Forlaget;

29. Lapointe A-M, Lemieux C, Deschкnes J-M, Gervais P, 1985. Effect of the period of interference of Chenopodium album on the yield of oats and lucerne. Phytoprotection, 66(1):37-45; 33 ref;

30. Wocjcik-Wojtkowiak D., Polityca B., Schneider M., Perkowski J. Phenolic substrsnces as allelopathic agents arising during the degradation af rye tissues// Plant and Soil.-1990.№124.-P.143-147;

31. Tebrьgge, F. and Bцhrnsen, A., 1997: Crop yields and economic aspects of no-tillage compared to plough tillage: Results of long-term soil tillage field experiments in Germany. In: Tebrьgge and Bцhrnsen (Eds.): Experiences with;

32. Fryer JD, Makepeace RJ, 1977. Weed control handbook. Volume I. Principles, including plant growth regulators. Weed control handbook. Volume I. Principles, including plant growth regulators., Ed. 6:xvii + 510 pp.; [220 X 140 mm];

33. Adzgauskiene O, Jakstaite A, 1997. Critical period of weed harmfulness in maize stand differing in fertilization and stand density. Zemdirbyste, Mokslo Darbai, No. 60:116-128; 22 ref;

34. Putnam A.R. Allelopathy: can it be managet to benefit Horticulture?// HortScience. - 1986. №21(3).P.411-413;

35. Wocjcik-Wojtkowiak D., Polityca B., Schneider M., Perkowski J. Phenolic substrsnces as allelopathic agents arising during the degradation af rye tissues// Plant and Soil.-1990.№124.-P.143-147;

36. Манько Ю.П., Веселовський І.В. та ін. Бур'яни та заходи боротьби з ними.-К.: Метод. Центр Мінагропрому України, 1998.-240с.

37. Офіційний сайт компанії “Дюпон”//Каталог засобів захисту рослин“Дюпон”//Гербіциди//Базис,www2.dupont/com/Agriculture/uk_UA/ 2008р;

38. Офіційний сайт компанії “Дюпон”//Каталог засобів захисту рослин “Дюпон”//Гербіциди//Таск 64, www2.dupont/com/Agriculture/uk_UA/ 2008р;

39. Ренди Л. Андерсен Н. П. Косолап:«Растительные остатки и контроль сорняков в технологии No-till» Журнал «Зерно» №4, 2008. ст 31 - 42.

40. Жоао Батиста да Силва «Гербициды и No-till: факты и мифы» Журнал «Зерно» №12, 2007 рік. ст 66 - 71;

41. М.П. Косолап, А.П. Кротінов «Система землеробства No-till», Київ, Логос 2011;

42. Танчик С.П. No - till і не тільки:сучасні системи землеробства. - К.:Юнівест Медіа, 2009. - 160с;

43. ARRUE, J.L. (1997): Effect of conservation tillage in the CO2 sink effect of the soil, p. 189- 200. In: GARCIA-TORRES, L. and P. GONZALEZ-FERNANDEZ (eds.), Conservation agriculture: agronomic, environmental and economic bases (in Spanish), Spanish Association for Conservation Agriculture (AEAC/ SV), Cordoba, Spain, pp. 372;

44. Barnes J. P., Putman A.R. Rye residues conribute weed suppression in no - tillage cropping systems//J. Chem. Ecol. - 1983.№9. - P. 1045 - 1047;

45. Hill, P.R., K.J. Eck, and J.R. Wilcox. 1994. Managing crop residue with farm equipment. CT-3. Cooperative Extension Service AY-269, Purdue University, West Lafayette, IN;

46. Hoffman, V. 1998. Residue management for erosion control. Cooperative Extension Service, Norm Dakota State University, Extension Circular DS-8.);

47. Носко Б.С. Агрохімія і ґрунтознавство,К.:Урожай. 1985. 170с;

48. http://www.meteoprog.ua/ru/weather/Kyiv/;

49. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта (с основами стат. Обработки результ. исслед.) / Б.А. Доспехов. - М.: Колос, 1985. - 351 с;

50. Єщенко В.О., Копитко П.Г., Опришко В.П., Костогриз П.В. Основи наукових досліджень з агрономії.: Дія. - 2005. - 288 с;

51. «Ратчет -- сучасна лхо-технологія вирощування сої та кукурудзи»: http://www.agro-business.com.ua/agrobusiness/technology/2607-ratchet-suchasna-lkho-tekhnologiia-vyroschuvannia-soii-ta-kukurudzy.html.



Додаток А

Типовість погодніх умов, 2009 р.

x1, x2,…xn - варіаційний ряд по елементу погоди;

X' - середнє значення;

SІ - дисперсія SІ = ;

S - стандартне відхилення S = ;

Кі - коефіцієнт істотності Кі =

Коефіцієнт точності відхилень - це відношення модуля відхилення до стандартного відхилення.

Кі - типові умови;

Кі - нетипові умови;

Кі - екстремальні умови.



Додаток В

Рис. В.1. Висота сої на період збирання врожаю в залежності від використаних гербіцидних композицій на фоні традиційної та No-till технологій, см

Рис. B.2. Середня густота стояння сої в залежності від використаних гербіцидних композицій на фоні традиційної та No-till технологій, шт./м2



Рис. B.3. Ботанічна структура бур'янових угрупувань на період внесення після сходових гербіцидів за умов традиційної та No-till технологій, шт./м2

Рис. В.4. Маса бур'янів у посіві сої на період збирання врожаю, в залежності від застосованих гербіцидних композицій на фоні No-till та традиційної систем землеробства, г/м2



Рис. В.5. Динаміка загальної чисельності бур'янів у посівах сої в залежності від гербіцидних композицій за умов традиційної та No-till технологій обробітку ґрунту, шт./м2

Діаграма В.6.

Рис. В.6. Висоти лободи білої через 4 тижні після внесення препаратів на фоні традиційної та No-till технологій, см



Рис. В.7. Урожайність сої в залежності від застосованих композицій на фоні No-till та традиційної систем обробітку ґрунту,ц/га

Рис. В.8. Маса 1000 насінин сої в залежності від застосованих композицій на фоні No-till та традиційної систем обробітку ґрунту, г



Діаграма В.9. Кількість бобів на 1 рослині сої в залежності від застосованих композицій на фоні No-till та традиційної систем обробітку ґрунту, шт

Размещено на Allbest.ru