Чисельність та видовий склад бур’янового компоненту агрофітоценозу сої за різних систем землеробства

Особливості застосування гербіцидів

Дуал - ґрунтовий гербіцид контактної дії. Застосовується для контролю однорічних злакових і деяких дводольних бур'янів до посіву або до появи сходів сої. У посушливих регіонах необхідно закладати у ґрунт бороною на глибину 3-5 см. Стійкість виявляють лобода біла, паслін чорний, гірчиця польова, гірчак розлогий та інші малорічні дводольні види. Для розширення спектру дії препарат можна змішувати з іншими гербіцидами ( прометрином та ін.). Захисна дія триває 8-12 тижнів.

Ґрунтовий гербіцид контактної дії Харнес, аналоги - Аценіт А 880, Ацетоган, Герб 900, Кратос, Олрайт, Піонер 900, (д.р. ацетохлор). Застосовується для контролю однорічних злакових і деяких дводольних бур'янів до посіву, одночасно з посівом або до появи сходів сої. У посушливих регіонах необхідно закладати у ґрунт бороною на глибину 3-5 см, або за допомогою культиватора. Стійкість виявляють гірчиця польова, гірчак розлогий, куколиця біла, амброзія полинолиста й інші малорічні дводольні види. Захисна дія триває шість-вісім тижнів. Розкладається продовж одного вегетаційного періоду, тому після нього можливо розміщувати будь-які культури у сівозміні. Можна застосовувати у суміші із прометрином [37,38].

Надмірна кількість вологи у ґрунті, за повідомленнями вітчизняних дослідників, може призвести до прояву токсичної дії певних гербіцидів на культуру. Так, проведені дослідження у 2004 році показали, що, коли за кілька днів до появи сходів сої випало 31 мм опадів, Харнес різко підвищив свою фітотоксичність і значно пригнітив молоді рослини сої. І хоча зовнішні ознаки пригнічення невдовзі зникли, проте негативна дія препарату позначилася у подальшому на процесі формування азотфіксуючих бульбочок на коренях сої, а також на урожаї і його якості.

Важливим чинником ефективного застосування гербіцидів ґрунтової дії є створення дрібно грудкуватої структури ґрунту. На вирівняному і добре підготовленому ґрунті гербіциди рівномірно розміщуються у верхньому шарі ґрунту та знищують бур'яни, діючи на їх проростки. Препарати на основі трифлураліну під дією сонячних променів швидко розкладаються, тому потребують негайного та старанного загортання у ґрунти на глибину 6-7 см. Тут важливо ретельно перемішати гербіцид із верхнім шаром, щоб він добре закріпився у ґрунті. Це забезпечується за одночасного внесення й загортання препарату одним агрегатом. Для цього штангові обприскувачі встановлюють на рамі культиватора КПС-4, обладнаного вирівнювальними дисками та роторними коточками. Швидкість руху агрегату - не менше 7-7,5 км/год. Для загортання гербіциду на важких ґрунтах не слід застосовувати дискові знаряддя, бо вони не забезпечують якісний обробіток верхнього шару грунту, і тоді потрібні додаткові розпушування культиваторами, що призводить до ущільнення, підвищення бриластості та висушування верхнього шару грунту.

Фронтьєр - ґрунтовий гербіцид контактної дії. Застосовується для контролю однорічних злакових і деяких дводольних бур'янів до появи сходів сої. У посушливих умовах рекомендується закладати гербіцид у шар ґрунту на глибину 2-3 см, завдяки чому виявляється вища ефективність, ніж інших аналогічних препаратів. Стійкість характерна лободі білій, гірчаку розлогому, гірчиці польовій, куколиці білій, підмареннику чіпкому тощо.

Із групи імідазолінонів на сої застосовують гербіциди на основі імазетапіру та імазамоксу [37,38].

Препарати на основі імазетапіру - гербіциди для захисту сої від широкого спектру однорічних злакових та дводольних бур'янів, в тому числі карантинних - видів повитиць і амброзій та зниження забур'яненості полів багаторічними бур'янами.

Імазетапір можна вносити під час передпосівної (із неглибоким закладанням у ґрунт), передсходової (після висіву до сходів) і післясходової (бур'яни у фазі 1-4 листків) обробках. Спосіб застосування гербіцидів залежить від ґрунтово-кліматичних умов, агротехніки, наявності необхідної техніки тощо. Такий широкий вибір способів внесення надає агроному можливість застосовувати препарати у більшому проміжку часу з урахуванням умов свого господарства та специфіки забур'янення полів.

Аквамарин, Пікет SL, Серп, Ізумруд, Парі, Пікадор, Юпітер, Тапір, в.р.к. використовують у нормах 0,5-1 л/га препарату. Максимальна їх доза практично на 100% знищує бур'яни, що робить недоцільним передозування з позицій як економічних, так і санітарно-гігієнічних.

Під час вирощування сої до посіву використовують гербіциди у дозах 0,5-1 л/га із неглибоким закладанням (3-5 см). Необхідно враховувати, що глибоке закладання (понад 5 см) знижує ефективність препаратів за рахунок зменшення концентрації діючої речовини у верхньому шарі ґрунту, з якого можуть сходити бур'яни[38].

Після сівби до появи сходів сої можна використовувати гербіциди (для різних цілей) у межах 0,5-1 л/га з нормою витрати робочої рідини 200-400 л/га. Ґрунт треба ретельно обробити, при цьому важливо максимально зменшити кількість рослинних решток. Норма гербіцидів визначається відповідно до видів бур'янів. Наприклад, при забур'яненості поля гірчицею дикою і талабаном дозу гербіцидів доцільно зменшити, а при забур'яненні нетребою - трохи збільшити.

Після сходів на сої препарати також використовують у нормах 0,5-1 л/га. Раннє післясходове застосування на посівах сої - найефективніше використання гербіцидів на основі імазетапіру. В цей період дводольні бур'яни не повинні мати більше 4, а злакові - 2-3 листків. Бур'яни, що активно ростуть і перебувають у чутливих до гербіцидів фазах розвитку, найбільше піддаються дії препаратів. У цьому випадку не тільки досягається максимальна ефективність гербіцидів, але й з'являється можливість суттєво (на 25-50%) знизити норму їх витрати.

Препарат із діючою речовиною імазамокс застосовують після сходів, за наявності у культури 1-3 трійчастих листки, для контролю однорічних злакових і дводольних бур'янів. Гербіцид пригнічує як вегетуючі, так і нові проростки бур'янів за рахунок грунтової активності, стримує появу наступної "хвилі" бур'янів. Препарат ефективно діє проти широкого спектру дводольних і злакових бур'янів: видів бромусу, проса курячого, видів мишію, лисохвосту, райграсу, вівсюгу звичайного, зірочника середнього, лободи білої, щириці звичайної, гірчиці польової, редьки дикої, суріпиці звичайної, дескуранії Софії, жабрію звичайного, канатника Теофраста, підмаренника чіпкого. Дещо нижча ефективність контролю видів гірчаку, празелені звичайної, фіалки польової.

Окрім бур'янів, препарат ефективний проти падалиці зернових і гречки. За умов вчасної та правильної обробки посівів Пульсаром повністю контролюються бур'яни до кінця вегетації культури. Застосування препарату у фазі першого трійчастого листка, коли злакові бур'яни ще повністю не зійшли, призводить до зниження ефективності. Тому особливу увагу слід звернути на дотримання оптимальних строків обприскування. Для контролю проблемних дводольних бур'янів можна застосовувати імазамокс у баковій суміші з препаратом Базагран, в.р. або його аналогами. Пропорцію препаратів необхідно корегувати у кожному випадку окремо. Діюча речовина імазамокс інгібує синтез протеїну в бур'янах. Внаслідок її дії молоде листя жовтіє, точки росту відмирають, призупиняється розвиток рослин бур'янів, спостерігається карликовість і, як наслідок, загибель рослин. Ріст бур'янів призупиняється вже через декілька годин після застосування препарату, хоча видимих ознак загибелі рослин бур'янів у цей час ще не спостерігається - вони проявляються пізніше, а вже через 3-6 тижнів наступає їх повна загибель. У баковій суміші можливе застосування Базаграну, в.р. 2-3 л/га + Грамініцид, або імазамоксу 0,6 л/га + Базагран,в.р. 2 л/га [36,39].

Щоб забезпечити максимальну ефективність застосування гербіциду, необхідна якісна підготовка грунту, під час якої максимально подрібнюються грудочки, позаяк наявність великих грудок (понад 2 см) не бажана. Препарат потребує рівномірного внесення на всій площі.

Для контролю пасльону чорного, ромашки непахучої, підмаренника чіпкого, талабану польового, зірочника середнього, галінзоги дрібноквіткової, гірчиці польової, редьки дикої, волошки синьої, осоту, гірчаків, нетреби, щириці, капустяних бур'янів є ефективним застосування контактних гербіцидів на основі діючої речовини бентазон - Базагран, 48% в.р., Бентагран АS, Беназон, Базоран, Базан, Альфа-Бентазон, Діапазон, Лідерлюкс, Вінсент, Грінвіч, Ефес, Табезон (1,5-3,0 л/га), яким характерна селективна дія відносно сої. Застосовують їх по вегетуючих рослинах сої, коли бур'яни перебувають у фазі 2-3 листків.

У разі слабкого забур'янення посівів сої і ранніх фаз розвитку бур'янів норма бентазону мінімальна, а за сильної забур'яненості та пізніших фаз розвитку бур'янів - максимальна. Проти коренепаросткових бур'янів і пасльону чорного високоефективною є дворазова обробка посівів препаратами на основі бентазону із загальною нормою 3 л/га (1,5+1,5) та інтервалом 20 днів.

Контактні гербіциди вибіркової дії, які містять діючу речовину бентазон, проникають у рослину в основному через листовий апарат. Завдяки доброму поглинанню листям він пересувається рослиною від основи до її верхівки. Але якщо гербіциди потрапляють через корені, то пересуваються акропетально в ксилему. Сприятливі для росту рослини погодні умови призводять до посилення поглинання діючої речовини і покращують її дію. Препарат на основі бентазону інгібує процес фотосинтезу. Застосування цього препарату спричиняє у бур'яну незворотнє блокування транспортування електронів, внаслідок чого переривається асиміляція СО2, рослина призупиняє ріст і гине.

Для досягнення максимального ефекту, під час застосування бентазону, листя і стебла бур'янів повинні бути достатньо змоченими робочим розчином.

Найефективніша обробка гербіцидами у безвітряну м'яку теплу погоду. Недоцільно застосовувати їх у посушливий період та у вітряну погоду, не перевищувати визначену норму рідини, щоб розчин не стікав із рослин на ґрунт. Найбільшу токсичність гербіциди проявляють за температури довкілля 18-24°С. Дія ґрунтових гербіцидів найкраща у помірно теплу погоду з температурою повітря 15-20°С і вологості ґрунту не менш ніж 20-22% польової вологоємкості [39].

За спекотної і сухої погоди, коли проявляє свій негативний вплив посуха, з обприскуванням посівів бажано не запізнюватися. Норму витрати робочої рідини доцільно збільшити до 250-300 л/га, щоб забезпечити краще змочування поверхні рослин. Під час такого обприскування можна скористатися мінімальними нормами витрати препаратів у період, коли рослини бур'янів перебувають у найчутливіших до дії гербіцидів фазах розвитку (сім'ядолі). Малі норми витрати гербіцидів істотно знижують фітонцидний ефект, який є дуже небезпечним і водночас дуже ймовірним в умовах стресу культурних рослин за дефіциту вологи. До того ж, таке раннє застосування гербіцидів вигідне економічно.

Запізнення із проведенням захисних заходів призведе до необхідності збільшення норм витрати гербіцидів з метою часткового подолання наростаючої фазової резистентності рослин бур'янів, що мають 2-4 і більше справжніх листків, і водночас спричинить значне пригнічення культурних рослин (наприклад, сходів сої) [36,39].

1.4.2 Особливості контролю бур'янів у системі землеробства No-till

Одна з головних проблем у технології No-till це бур'яни. Соя має досить довгий гербокритичний період - 45-50 днів. Триває він від появи першого трійчастого листка до закладання генеративних органів у вузлах стебла. В цей час рослина активно формує кореневу систему і дещо слабше - вегетативні органи, тому в цей період вона може сильно пригнічуватися бур'янами. В агрофітоценозах сої зони Лісостепу України зазвичай формується змішаний тип і клас забур'яненості при високій їх чисельності [40].

Для того щоб звести негативний вплив бур'янів на культуру до мінімуму, необхідно забезпечити чистоту посівів сої протягом перших 40-45 днів її вегетації. Знищення бур'янів необхідно провести до середини гербокритичного періоду сої. Більш пізнє їх знищення вже не компенсує втрат, заподіяних ними культурі. Економити на цьому не можна, вартість гербіцидів може складати до 85% від усієї вартості пестицидів, які застосовуються на даній культурі. За ефективної системи контролю бур'янів у сівозміні за два-три роки тиск цього чинника зменшується, а разом із ним - і витрати на гербіциди, основний захід їх контролю у технології No-till [41].

Використання гербіцидів після збирання попередника зменшує забур'янення майбутнього посіву в першу чергу багаторічними видами, але меншою мірою впливає на малорічні види бур'янів, основна маса яких проростає навесні і вегетує одночасно з культурою. При складному типі забур'янення в полі, відведеному під посів сої, осіннє застосування системного гербіциду суцільної дії з діючою речовиною гліфосат доцільно поєднувати з внесенням Лонтрелу 300 г/га у фазу розетки в осотів. Таким чином, бур'яни гинуть на 80-94%.

За наявності значної кількості рослинних решток на поверхні поля, наприклад, після кукурудзи, ґрунтові гербіциди зазвичай не використовують. Це до певної міри обмежує можливості хімічного контролю, але має свої позитивні сторони - не пригнічуються ріст і розвиток рослини сої та формування бульбочкових бактерій, що спостерігається за традиційної технології з внесенням ґрунтового гербіциду

Харнес у нормі 3 л/га[42].

Після попередників, які мало залишають рослинних решток на поверхні поля (наприклад, ячмінь або низькорослі сорти пшениці), застосування ґрунтових гербіцидів можливе за високої потенційної забур'яненості ґрунту, але вносити їх треба після посіву, коли сівалка відкриває значну частину поверхні ґрунту від рослинних решток.

Внесення в цей час ґрунтових гербіцидів має свої переваги: вони не діють на ризоторфін. Крім того, подовжується час їх захисної дії порівняно з варіантом їх внесення під передпосівну культивацію у традиційній системі землеробства. При цьому необхідно враховувати, що використання гербіцидів на основі ацетохлорів може призвести до значного пригнічення посівів.

Гербіцид Дуал Голд (1,3-1,6 л/га) має найнижчу фітотоксичність до сої серед ґрунтових гербіцидів. У разі ризику пригнічення сходів, а також на низькогумусних ґрунтах, доцільно застосовувати даний гербіцид замість інших. Цей препарат є також добрим партнером для суміші з Гезагардом (1,5 л/га + 2,0 л/га). Використання суміші дозволяє розширити спектр контрольованих бур'янів та ефективність їх контролю за рахунок синергізму.

У зв'язку з тим, що контролювання бур'янів у посівах сої часто відбувається лише за рахунок післясходових гербіцидів, відсутня можливість виправити помилки хімічного заходу контролю бур'янів. Обприскування обов'язково необхідно проводити якісно. За наявності на обприскувачах системи СР5, яка дозволяє проводити обприскування гербіцидами без пропусків і перекриття, гербіциди доцільно вносити в нічні години, коли умови для прояву фітотоксичної дії післясходових гербіцидів вищі, ніж удень, але необхідно пам'ятати, що обприскування доцільно завершити за 3-4 години до світанку. Препарати суцільної дії, які застосовують у весняний допосівний період, необхідно вносити виключно в денні години[43].

Система контролю бур'янів у технології No-till розрахована не на захист посівів конкретної культури, а на контроль їх рівня присутності на полі протягом технологічного року (від збирання попередника до збирання культури). Якщо попередником сої є кукурудза, яка збирається пізно, то зазвичай в осінній період не проводять спеціальних заходів контролю бур'янів. У такому випадку обов'язковим є застосування в допосівний період одного з гербіцидів суцільної дії.

Залежно від типу і класу бур'янового угруповання визначають оптимальну норму внесення та час застосування гербіциду. Для цього необхідно враховувати, що:

- багаторічні бур'яни мають досягнути доброго стану розвитку (висота рослин 10-15 см);

- всі види бур'янів на час сівби повинні повністю загинути від гербіцидів.

Загальним правилом є вимога вносити гербіцид суцільної дії за 2 тижні до сівби сої. Але якщо на полі кілька років застосовується технологія No-till, то часто буває так, що весною, до сівби сої, на полі присутня незначна чисельність бур'янів. У такому випадку внесення гербіциду суцільної дії проводять відразу після сівби (на 2-4 день), іноді в баковій суміші з ґрунтовим гербіцидом.

Залежно від рівня та видового складу бур'янів у після сходовий період посіви сої обробляють одним із рекомендованих препаратів. Найбільш поширеним з них є Базагран, норма застосування 1,5-3,0 л/га, який не має негативної післядії на наступну культуру. За складного видового складу бур'янового угруповання Базагран доцільно вносити у баковій суміші з Хармоні (2,0 л/га + 7 г/га) у рекомендовані для Базаграну строки. Оскільки препарат має контактну дію, то для досягнення максимального ефекту листя і стебла бур'янів мають бути достатньо змочені робочим розчином [44].

Бур'яни слід обприскувати у фазу не більше 2-4 трійчастих листків у сої, причому не пізніше, ніж культура закриє бур'яни від потрапляння гербіциду.

Разом із післясходовими гербіцидами треба вносити регулятори росту, біопротектори, мікродобрива. За рахунок цього можна зменшити норму гербіциду на 10-20%, а також нівелювати стресову затримку росту, тому що всі післясходові гербіциди мають певну фітотоксичну дію на культуру і затримують її ріст і розвиток.

Застосування страхових гербіцидів можна поєднати з позакореневим внесенням рідких комплексних добрив, що дасть можливість культурі швидше пережити стрес від гербіциду і відновити активну вегетацію. Адже «м'яких» гербіцидів для сої немає: ґрунтові призупиняють розвиток культури на один тиждень, а страхові - на два. Цей нюанс дуже важливий за вирощування ультраранніх сортів сої, після яких планується сівба озимої пшениці [45].

Захист посівів сої від злакових бур'янів проводять внесенням одного з рекомендованих для даної культури грамініцидів (Селект, Центуріон, Фюзілад Супер та ін.) їх вносять окремо, тому що в баковій суміші з Базаграном спостерігається посилення фітотоксичного пригнічення рослин сої. Сьогодні у списку дозволених до використання на посівах сої пестицидів є препарат Фабіан, який вносять у нормі 100 г/га незалежно від фази розвитку культури. Він містить дві діючі речовини, які забезпечують знищення як дводольних, так і однодольних бур'янів.

Знищення бур'янів супроводжується підвищенням продуктивності культури на 9-12 ц/га за рахунок збільшення кількості бобів і насінин на рослині в 1,6-1,8 раза. Маса насіння на одній рослині збільшується в 1,5-1,7 раза.

Результати досліджень НУБіП свідчать: при недостатній ефективності системи контролю забур'яненості (система 1) соя за технології No-till поступається урожайністю традиційній технології.

При надійній системі контролю забур'яненості (система 2) урожайність сої за технологією No-till не менша, а навіть вища, ніж за традиційної системи землеробства. Прийнятний рівень контролю бур'янового угруповання агрофітоценозу сої за технології No-till забезпечує система із застосуванням ґрунтового гербіциду Дуал та суміші післясходових гербіцидів Пульсар (1 л/га) та Хармоні (0,7 г/га). За появи ж сходів однодольних бур'янів - із застосуванням Агілу (1,2 л/га) [46].

Таблиця 1.6 - Врожайність сої залежно від технології та системи захисту від бур'янів, ц/га [44]

Варіанти захисту від бур'янів	2007 р.	2008 р.
	Традиційна	No-till	Традиційна	No-till
Без гербіцидів	6,1	1,2	4,4	0,5
Система 1	10,2	13,5	25,8	23,6
Система 2	15,5	18,5	28,1	30,2

В країнах, де дозволено вирощувати генно-модифіковані сорти, проблему контролю бур'янів у посівах сої вирішують шляхом застосування загальновинищувального гербіциду Раундап. Це підвищує надійність та значно спрощує і здешевлює систему захисту сої від бур'янів [44,46].



Розділ 2. Місце, умови, схема та методика проведення досліджень

2.1 Характеристика місця проведення досліджень

Дослідження проводили у науковій лабораторі гербології у трипільній сівозміні кафедри землеробства та гербології у ВП «Агрономічна дослідна станція» Національного університету біоресурсів і природокористування України, яка розміщена в с. Пшеничне Васильківського району Київської області.

За природно-сільськогосподарським районуванням України ця територія віднесена до зони Лісостепу, провінції - Правобережного Лісостепу, Середньо-Дніпровсько-Бугського природно-сільськогосподарського округу, Фастівського природно-сільськогосподарського району.

2.2 Ґрунтові умови

Ґрунтовий покрив дослідного поля: чорноземи типові малогумусні Гранулометричний склад: середньосуглинковий. Ґрунти добре гумусовані, внаслідок чого мають темний колір та значну глибину, добре оструктурені, багаті на поживні елементи, їхні фізичні та механічні якості досить сприятливі для вирощування культурних рослин.

Таблиця 2.1 - Фізико-хімічні показники чорнозему мало-гумусного за даними АДС НУБіП

Шар ґрунту, см	Вміст гумусу, %	рН сольової витяжки	Кількість карбонатів, %	Ємність поглинання, мг-екв на 100г ґрунту
0-10	4,53	6,87	-	31,7
35-45	4,38	7,30	1,66	32,5
70-80	1,36	7,30	9,20	19,1
130-140	0,86	7,30	10,50	15,0
210-230	-	7,30	9,70	-

Вміст гумусу в орному шарі ґрунту в середньому становить 4,5%, рН - 6,8-7,3, ємність вбирання 31,7-32,5 мг-екв на 100 г ґрунту. Так ґрунтова відміна є типовою для зони Лісостепу, займаючи 54,6% її території. Ґрунтові води розташовані на глибині 5-6 м. До складу мінеральної твердої фази ґрунту входить 37% фізичної глини; 63% піску. Щільність ґрунту в рівноважному стані 1,16-1,25 г/см3.

Таблиця 2.2 - Водно-фізичні властивості чорнозему мало гумусного за даними АДС НУБіП

Глибина горизонту, см	Щільність, г/см3	Загальна пористість, %	Максимальна молекулярна вологоємність, %	Вологість в'янення, %	Повна вологоємність, %	Польова вологоємність, %
5-25	1,25	52	13,6	10,8	28,2	41,6
25-45	1,16	55	13,2	10,7	27,3	47,4
80-100	1,27	52	12,3	9,8	25,6	41,0
135-155	1,20	54	-	-	21,5	45,0
185-205	1,20	56	12,0	9,6	14,6	48,3
230-250	1,55	42	-	-	22,1	27,1

Вологість стійкого в'янення 10,8%. Повна вологоємкість ґрунту становить в шарі 0-30 см - 38,4%, в шарі 30-45 см - 42,7%, польова вологоємкість в шарі 0-30 см сягає 28,2%, вологість розриву капілярів 19,7%, максимальна гігроскопічність - 7,46%, недоступна для рослин вологість - 10%, загальна щілинність у рівноважному стані - 52-55%.



Таблиця 2.3 - Агрохімічні показники чорнозему мало гумусного за даними АДС НУБіП

Глибина шару, см	Вміст загального азоту, %	Мг на 100г ґрунту
		легкогідролізованого азоту за Тюріним	рухомого фосфору за Мачигіним	обмінного калію за Масловою
0-20	0,21	2,6	10,0	7,8
20-50	0,17	1,8	8,0	6,25
50-100	0,04	-	5,1	4,3

Ґрунти характеризуються великим вмістом валових і рухомих форм поживних речовин. У шарі 0-20 см міститься 0,21% загального азоту, 2,6 мг на 100 г ґрунту легкогідролізованого азоту, 10,0 - рухомого фосфору, 7,8 -- обмінного калію. За вмістом легкогідролізованого азоту ґрунт відноситься до малозабезпеченого, рухомого фосфору і обмінного калію - середньо забезпеченого.

Отже, в цілому даний тип ґрунту цілком придатний для вирощування більшості сільськогосподарських культур. Він має сприятливі водні та фізико-хімічні властивості. Хоча необхідно звернути увагу на обґрунтованість системи обробітку ґрунту, покращити рівень удобрення, тощо. Лише доцільність і наукова обґрунтованість цих заходів дасть змогу покращувати родючість ґрунту, запобігаючи зниженню його господарських властивостей [47].

2.3 Метеорологічні умови

Метеорологічні умови відіграють важливу роль в отриманні високих та якісних врожаїв сільськогосподарських культур. Великий вплив на ріст, розвиток рослин та одержання сталих урожаїв високої якості мають природні фактори, які значною мірою обумовлюються місцеположенням території.

Клімат помірно - континентальний. Середня температура повітря складає 5-70С з відносною вологістю 79%. Середня багаторічна сума опадів досягає 540-560 мм з переважаючим випаданням їх навесні і влітку, (відповідно 120-135 та 195-200 мм). Взимку випадає в середньому 90-100 мм опадів, а восени 13-135 мм. В цілому за вегетаційний сезон випадає 65% опадів, що повністю забезпечує вологою вирощувані культури.

Перехідні періоди (весна, осінь) мають в основному затяжний, нестійкий характер, але в середньому переважають теплі весни з достатніми (160-180 мм) запасами продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту і тепла, і суха перша половина осіннього періоду.

Середня температура самого теплого місяця (липня) складає 19,6єС тепла, а самого холодного (січня) - 6,9єС морозу. Сумарна сонячна радіація досягає 90-94 ккал/см2 (3838,5-4051,8 Мдж/м2) за рік.

Тривалість теплого періоду року з позитивною добовою температурою повітря (t > 0єС), складає 247 днів, в тому числі тривалість вегетаційного сезону (t > 5єС) 201 день, періоду активної вегетації сільськогосподарських культур (t > 10єС) - 158 днів і найбільш забезпеченого теплом періоду (t > 15єС) - 109 днів [48].

Таблиця 2.4 - Метеорологічні умови 2014 року за даними метеослужби АДС НУБіПУ

Показники	Рік	Місяць	Сума за вег.сезон
		IV	V	VI	VII	VIII	IX
1	2	3	4	5	6	7	8	10
Опади, мм
Кількість, мм	2014	28,6	110,3	58,1	64,8	20,46	66,2	348,46
Багаторічна норма		30,5	41,4	63,6	63,3	56,8	43,9	299,5
Відхилення від норми		-1,9	68,9	-5,5	1,5	-36,34	22,3	48,96
Сума активних температур, >10 С
Сума	2014	218,5	495,9	526,8	653,5	630	402,7	2927,4
Багаторічна норма		226,1	471,8	547,3	649,3	616	414,3	2924,8
Відхилення від норми		-7,6	24,1	-20,5	4,2	14	-11,6	2,6
Гідротермічний коефіцієнт (ГТК)	середній за вег. період
ГТК	2014	1,31	2,2	1,1	1,0	0,3	1,6	1,3
Багаторічна норма		1,3	0,9	1,1	1,1	1,1	1,1	1,1
Відхилення від норми		0,01	1,32	0,00	-0,11	-0,78	0,54	0,2

Таблиця 2.5 - Метеорологічні умови 2015 року за даними метеослужби АДС НУБіПУ

Показники	Рік	Місяць	Сума за вег.сезон
		IV	V	VI	VII	VIII	IX
1	2	3	4	5	6	7	8	10
Опади, мм
Кількість, мм	2015	12,5	74,2	17,3	39,5	2,4	25,4	171,3
Багаторічна норма		30,5	41,4	63,6	63,3	56,8	43,9	299,5
Відхилення від норми		-18	32,8	-46,3	-23,8	-54,4	-18,5	-128,2
Сума активних температур, >10 С
Сума	2015	198,3	503,6	600,2	638,8	638,4	496,8	3076,1
Багаторічна норма		226,1	471,8	547,3	649,3	616	414,3	2924,8
Відхилення від норми		-27,8	31,8	52,9	-10,5	22,4	82,5	151,3
Гідротермічний коефіцієнт (ГТК)	середній за вег. період
ГТК	2015	0,63	1,5	0,3	0,6	0,0	0,5	0,6
Багаторічна норма		1,3	0,9	1,1	1,1	1,1	1,1	1,1
Відхилення від норми		-0,67	0,57	-0,81	-0,48	-1,06	-0,59	-0,5

У 2014 році сума опадів за IV-IX місяці склала 348,46 мм, що на 48,96 мм більше за багаторічну норму. У 2015 році сума опадів за цей же період була171,3 мм, що на 128,2 мм менше за багаторічну норму.

Сума активних температур (Сума активних температур, >10 0С) у 2014 році склала 3076,10С, що на 2,60С більше за багаторічну норму. У 2015 році сума активних температур склала 3076,1, що на 151,3 більше за багаторічну норму.

Загалом 2014 рік характеризується більш оптимальними погодними умовами, ніж 2015 рік, протягом якого спостерігалась значна посуха, ака спричинила падіння гідротермічного коефіцієнту до 0,6. У 2014 році ГТК становив 1,3, що є нормальним для зони лісостепу.

Гідротермічний коефіцієнт Селянінова, ГТК -- показник зволоженості території встановлений радянським кліматологом Г. Т. Селяніновим. Розраховується відношенням суми опадів в мм за період з середньодобовими температурами повітря вище 10 °C до суми температур за той же час, зменшеної в 10 разів. Чим нижче показник ГТК, тим посушливіша місцевість.

Ізолінія ГТК, що дорівнює 1, проходить північним кордоном степової зони [48].

Рис. 2.1 Помісячна сума опадів за 2014 рік за даними метеослужби АДС НУБіПУ

Таблиця 2.6 - Оцінка типовості суми опадів за 2014 рік.

Місяці	Опади, мм	х-х'	(х-х')І	Ki	Типовість погодних умов
Квітень	28,6	-29,48	868,87	-0,92	типові умови
Травень	110,3	52,22	2727,28	1,63	нетипово вологі умови
Червень	58,1	0,02	0,00054	0,001	типові умови
Липень	64,8	6,72	45,20	0,21	типові умови
Серпень	20,46	-37,62	1415,01	-1,18	нетипово посушливі умови
Вересень	66,2	8,12	65,99	0,25	типові умови
х'	58,08		5122,36
SІ	1024,471267
S	32,01

В 2014 році на період сівби сої, погодні умови для даної місцевості були типовими. Кількість вологи в грунті достатня для проростання насіння. У травні спостерігалися нетипово вологі умови (критерій істотності відхилень становив 1,63), що позитивно вплинуло на проростання та розвиток рослини на ранніх етапах вегетації. Умови зволоження у червні та липні виявилися типовими для даного регіону. Це також позитивно вплинуло на формування врожаю, оскільки саме в цей період (цвітіння-формування бобів) соя споживає 60-70 % від загальної потреби. Дещо знижена кількість опадів була у серпні.

Рис. 2.2 Помісячна сума опадів за 2015 рік за даними метеослужби АДС НУБіПУ

Таблиця 2.7 - Оцінка типовості суми опадів за 2015 рік.

Місяці	Опади, мм	х-х'	(х-х')І	Ki	Типовість погодних умов
Квітень	12,5	-16,05	257,60	-0,63	типові умови
Травень	74,2	45,65	2083,92	1,78	нетипово вологі умови
Червень	17,3	-11,25	126,56250	-0,44	типові умови
Липень	39,5	10,95	119,90	0,43	типові умови
Серпень	2,4	-26,15	683,82	-1,02	нетипово посушливі умови
Вересень	25,4	-3,15	9,92	-0,12	типові умови
х'	28,55		3281,74
SІ	656,347
S	25,62

2015 рік виявився посушливим. За період з квітня по вересень випало опадів менше на 128 мм порівняно із багаторічними нормами для цього регіону. У травні спостерігалися нетипово вологі умови (критерій істотного відхилення 1,78), випало на 33 мм більше, порівняно з багаторічною нормою, що позитивно вплинуло на проростання та розвиток рослини на ранніх етапах вегетації. З іншої сторони, за традиційної технології вирощування культури, дана кількість опадів може негативно вплинути на структуру ґрунту, що призводить до його перезволоження і утворення кірки. Через нестачу кисню у перезволоженому ґрунті сповільнюється надходження фосфору в корені, що погіршує білковий обмін. При технології No - till ґрунт від водної ерозії захищений рослинними рештками.

У червні та липні випало відповідно на 46 мм та на 24 мм менше порівняно з багаторічними показниками (17 мм та 39 мм) , це негативно вплинуло на формування урожаю, оскільки саме цей період припадає на цвітіння-бутонізацію (60-70 % використання вологи культурою). У серпні спостерігалася посуха. Випало всього 2.4 мм опадів. Це значно зменшило урожайність, оскільки цей період припадає на кінець формування бобів [48].

2.4 Схема досліду

Перший фактором дослідження--це порівняння No-till та традиційної технологій. Другий фактор--це різні композиції препаратів з гербіцидом Базагран та Рачета. Рачет -- стимулятор росту, сучасна лхо-технологія (ліпо-хітоолігосахарид) вирощування сої. Бактерії ризобії запускають синтез сигнальної ЛХО молекули під дією флаваноїдів рослин-господаря в той час, коли знаходяться на корінці бобової рослини та чекають моменту її інфікувати, що в подальшому ми спостерігаємо як бульбочкові структури, наприклад на сої. Досліджено, що ЛХО, крім утворення бульбочок у бобових рослин, здатні позитивно впливати на проростання насіння та ріст інших сільськогосподарських культур, серед яких томати, огірки, кукурудза та багато інших. Одностайно дослідники погоджуються з тим, що ЛХО сприяє підвищенню стресостійкості рослин та позитивно впливає на урожайність і якість отриманої продукції. Однією з основних гіпотез механізму дії ЛХО- технології на рослини під час вегетації є включення вище згаданої молекули в фізіологічні процеси, а саме процес фотосинтезу, що дозволяє зменшити дію зовнішніх чинників, які не завжди позитивно впливають на рослинний організм. Але достеменно пояснити механізми дії ЛХО- технології на сільськогосподарські культури за умови листового підживлення рослин вчені поки що не можуть. Актуальність питання ставить ряд складних завдань перед фізіологами рослин, на які найближчим часом їм потрібно буде дати відповіді і які ми висвітлимо в наступних публікаціях [51].

Таблиця 2.8 - Схема досліду

№ варіанту досліду	Традиційна технологія	Технологія No-till
1	Контроль без гербіцидів	Контроль без гербіцидів
2	Базагран(3,0 л/га)	Базагран(3,0 л/га)
3	Базагран + Ratchet(3,0+0,3 л/га)	Базагран + Ratchet(3,0+0,3 л/га)
4	Ratchet (0,3 л/га)	Ratchet (0,3 л/га)

Кількість повторень кожного варіанту досліду--4.

2.5 Методика проведення досліджень

Програма досліджень передбачала:

Визначення динаміки висоти рослин сої : 4 рази. Висоту рослин вимірювали рулеткою від поверхні ґрунту до верхівки стебла. Періоди визначення: 26.06.2015, 07.07.2015, 07.08.2015;

Визначення динаміки густоти стояння сої: 4 рази. Густоту визначали шляхом підрахунку рослин на квадратному метрі ділянки в трьох місцях рандомно. Періоди визначення: 26.06.2015, 07.07.2015, 07.08.2015;

Визначення динаміки висоти проблемних видів бур'янового угрупування: 3 рази. Періоди визначення: через 4 тижні після внесення досліджуваних гербіцидних комплексів, далі через 8 тижнів та на період збору урожаю;

Визначення видового складу бур'янового угрупування: 6 разів. Періоди визначення: перед внесенням досліджуваних гербіцидних комплексів, через 2 тижні після внесення, через 3 тижні після внесення, через 4 тижні після внесення, через 8 тижнів після внесення, перед уборкою;

Визначення кількісного складу бур'янового угрупування: 6 разів. Періоди визначення: перед внесенням досліджуваних гербіцидних комплексів, через 2 тижні після внесення, через 3 тижні після внесення, через 4 тижні після внесення, через 8 тижнів після внесення, перед уборкою;

Визначення маси бур'янового угрупування на період збору урожаю сої;

Облік врожаю зерна сої проводили методом суцільного збирання з облікової ділянки у фазі повної стиглості з наступним перерахуванням на стандартну вологість зерна [49,50].

2.6 Технологія у дослідах

Дослідження проводили в трьохпільній сівозміні на фоні двох технологій (традиційна та No-Till) з наступним чергуванням культур: соя -ячмінь - соняшник . Попередником сої був соняшник. Досліди були закладені на рівновеликих за розмірами ділянках площею по 0,0042 га (ширина 3 м, довжина 14 м). Повторність досліду чотирикратна, розміщення ділянок послідовне. Гербіциди використані під час вегетації попередника: Харнес (2,5л/га), Сальса (30г/га), Селект (0,7л/га).

Основний обробіток ґрунту:

При традиційній технології 12.11.2014 проводилась оранка на глибину 22 см.

При No-till технології основний обробіток не проводиться, тому після збору попередника механічних обробітків не було.

Передпосівний обробіток ґрунту:

При традиційній технології 03.04.2015 проводилося ранньовесняне боронування тяжкими зубовими боронами. Весняна культивація проводилась 16.04.2015 культиватором зі стрілчатими лапами + борони. Передпосівна культивація 30.04.2015 культиватором зі стрілчатими лапами + борони.

При No-till культивація та боронування не проводяться, тому для контролю бур'янового компоненту за 9 днів до сівби (21.04.2015) було внесено Раундап 2,5 л/га.

Сівба:

Сорт сої Кардиф було посіяно 30 квітня, на глибину 3-4 см та з шириною міжрядь 19 см. Норма висіву: 600 тис. насінин на гектар для традиційної технології та 660 тис. насінин на гектар для No-till (+10%, оскільки насінню важче зійти через вплив рослинних решток). Насіння протруєне (Февер, 0,35 л/т) та інокульоване (ХіСтік, 4 кг/т).

Інсектициди та фунгіциди протягом вегетації не вносилися. Шкідники у посіві були відсутні. Захворювання проявлялися у вигляді незначних проявів іржі на пізніх стадіях розвитку культури.

Захист посіву від бур'янів складався з двох внесень досліджуваних гербіцидних комплексів: 1-е--05.06.2015 у фазу одного трійчастого листа, 2-е--12.06.2015 у фазу трьох трійчастих листів.

Таблиця 2.9 - Умови на час внесення досліджуваних бакових сумішей

Показники	Перше внесення A	Друге внесення B
Дата внесення	05.06.2015	12.06.2015
Соя
Фаза розвитку	1 трійчастий лист	3 трійчастих листів
Висота, см	8-10	22-24
Погодні умови під час внесення
Температура, 0C	15	17
Вологість повітря, %	18	19
Погода під час внесення	прохолодно та сухо	прохолодно та сухо
Погода під час внесення	прохолодно та сухо	прохолодно та сухо
Особливості внесення
Тиск, атмосфер	2,5	2,5
Витрата води, л/га	155	212
Час:	10:00 - 14:00	10:00 - 14:00
Хмарність	хмарно	хмарно
Швидкість вітру (км / год.)	4	4
Напрям вітру	Пн-Сх	Пн-Сх
Роса	відсутня	відсутня
Перший дощ після внесення	09.06. - 0,3 мм	14.06. - 1,7мм.
Тип обладнання:	ручний обприскувач	ручний обприскувач
Тип розптлювача	щільовий	щільовий

Таблиця 2.10 - Календарні строки проведення агротехнічних заходів

№ п/п	Технологічні операції	No - till	Традиційна технологія
		Дата проведення	Дата проведення
1	Лущення стерні	-	Після збору попередника
2	Оранка	-	12.11.2014
3	Ранньовесняне боронування	-	03.04.2015
4	Культивація	-	16.04.2015
5	Передпосівна культивація	-	30.04.2015
6	Внесення гербіциду суцільної дії	21.04.2015	-
7	Сівба	30.04.2015
8	1-е внесення після сходових гербіцидів	05.06.2015
9	2-е внесення після сходових гербіцидів	12.06.2015
10	Збирання урожаю	24.09.2015

Як видно, кількість технологічних операцій при технології No - till вдвічі менша, ніж при традиційній технології вирощування кукурудзи, що суттєво економить час та енергетичні ресурси.



Розділ 3. Результати досліджень

3.1 Ріст та розвиток сої

Висота рослин у період вегетації є важливим загальним показником. За цим показником можна побачити рівень забезпеченості рослин сукупністю необхідних факторів життєдіяльності.

Агротехнічні заходи, які поліпшують ріст культури, зазвичай призводять до збільшення урожаю. Соя належить до культур, які чутливі до гербіцидів. Усі дозволені до використання на цій культурі гербіциди мають певну пригнічуючу дію на культуру, тому пошук препаратів з різними властивостями, які зменшують фітотоксичність гербіцидів є одним із шляхів покращення технології вирощування цієї культури.

Таблиця 3.1 - Динаміка висоти сої в залежності від використаних гербіцидних композицій на фоні традиційної та No-till технологій, см

№	Варіанти досліду	Технологія	Дата обрахунків
			26.06	07.07	7.08	Збір урожаю
1	Базагран (3,0 л/га)	Традиційна	45	64	67	78
		Технологія No-till	28	46	49	51
2	Базагран + Ratchet (3,0+0,3 л/га)	Традиційна	48	67	74	81
		Технологія No-till	29	48	51	54
3	Ratchet,пізно (0,3 л/га)	Традиційна	35	39	43	46
		Технологія No-till	30	43	46	49
4	Контроль без гербіцидів	Традиційна	32	35	39	40
		Технологія No-till	23	26	30	30

Поєднання препарату Рачет у нормі 0,3 л/га з гербіцидом Базагран, за традиційної технології, позитивно відобразилось на висоті рослин сої. Додавання Рачету до Базаграну забезпечило збільшення висоти рослини на період збору урожаю на 3 см, порівняно з використанням Базаграну у тій же нормі, але без Рачету. Ця різниця проявилась ще на перших періодах вегетації та збереглася на період збору культури. Про самостійну дію Рачету на інтенсивність росту сої свідчать дані по варіанту його самостійного застосування (див. таблиця 3.1 та додаток В рис. В.1.). Слід зазначити, що перенесення застосування Рачету на пізніші строки призводить до зниження його позитивного впливу на ріст рослин.

При технологій No-till різниця на період збору урожаю також становила 3 см.

По попереднику соняшник на фоні No-till загальна висота рослин протягом усієї вегетації була на 10-15 см нижча, ніж за традиційної технології, що пояснюється гіршими умовами режиму живлення. У цих умовах вплив досліджуваних факторів на висоту сої був менш істотним. Але, і в цьому випадку можна зазначити чітку тенденцію до збільшення висоти рослин сої при застосуванні Рачету у нормі 0,3 л/га, як самостійно, так і у баковій суміші з Базаграном.

Таблиця 3.2 - Динаміка густоти стояння сої в залежності від використаних гербіцидних композицій на фоні традиційної та No-till технологій, шт./м2

№	Варіант досліду	Технологія	Дата обрахунків
			26.06	07.07	7.08	Збір урожаю
1	Базагран 3,0	Традиційна	46	47	49	48
		No-till	59	59	56	59
2	Базагран + Ratchet 3,0+0,3	Традиційна	50	53	52	50
		No-till	65	63	65	63
3	Ratchet,позно 0,3	Традиційна	43	43	42	42
		No-till	60	62	61	62
4	Контроль без гербіцидів	Традиційна	27	25	28	28
		No-till	31	34	33	35

Густота стояння сої є більш консервативним показником, ніж висота. За досліджуваними варіантами істотних змін густоти стояння не спостерігалось. Але, варто зауважити, що при застосуванні Рачету у несприятливих умовах 2015 року спостерігається тенденція до підвищення збереження густоти стояння сої до періоду збору врожаю. Ця тенденція до підвищення густоти стояння сої дозволяє припустити, що можливо доцільним є дослідження ефективності застосування Рачету для обробки насіння перед сівбою (таблиця 3.2. та додаток В рис. В.2.).

Слід, також, відмітити чітку залежність густоти стояння сої від рівня забур'яненості посівів. На контролі без гербіцидів густота стояння сої різко знижується у середньому більше ніж вдвічі, у порівнянні з варіантами, де застосовувались гербіциди.

Густота стояння сої за технології No-Till вище ніж за традиційної технології, тому що при посіві по нулю норма висіву збільшувалась на 10%.

Також, на час сівби сої, запас доступної вологи по фону No-till був вищій ніж по традиційній технології.

3.2 Бур'яновий компонент у посівах сої

Видовий склад бур'янів на період внесення після сходових гербіцидів за умов традиційного обробітку ґрунту наведено у таблиці 3.2.1. Видовий склад містить 11 видів, з них: 8--мало річних, які представлені пізніми ярими бур'янами; 3--багаторічних, з яких 2 коренепаросткові та 1 кореневищний--хвощ польовий. Хвощ та берізка польова були представлені як генеративними так і вегетативними сходами, а осот рожевий був представлений виключно генеративними сходами. Загальний рівень присутності оцінюється як високий--126 шт/м2, з абсолютним домінуванням по кількості мало річних бур'янів, тому по типу бур'янове угрупування оцінюється як малорічний тип забур'яненості, а за ботанічним класом--дводольно-однодольний тип.



Таблиця 3.3

Біологічні групи та види бур'янів	Всього бур'янів
Мало річні бур'яни	Багаторічні бур'яни
однодольні	дводольні	всього	в т.ч.	дводольні	всього	в т.ч.	однодольні	дводольні	хвощеві	всього
Куряче просо	Гірчак берізковидний	Підмаренник чіпкий	Паслін чорний	Лободо біла	Щириця звичайна	Грицики звичайні	Галінсога дрібноквіткова		однодольні	дводольні	Осот рожевий	Берізка польова	Хвощ польовий		однодольні	дводольні	хвощеві
58	4	1	1	34	4	8	2	112	58	54	2	4	8	14	0	6	8	58	60	8	126

Видовий склад бур'янових угрупувань на період внесення після сходових гербіцидів за умов традиційної технології, шт./м2 Загальний рівень присутності бур'янів у посіві сої на період внесення після сходових страхових гербіцидів, за умов технології No-till, оцінюється як високий--259 шт/м2, що на 48,6 % більше ніж за традиційної системи обробітку ґрунту (таблиця 3.4). Видовий склад бур'янового угрупування був представлений: 6-ма малорічними видами бур'янів, домінуючим з яких, як і за традиційної технології, була лобода біла. Також, були наявні 3 види багаторічних бур'янів, які були представлені берізкою польовою та хвощем польовим та склали 3 % від загальної кількості (як і при традиційній технології). Практично усі мало річні бур'яни представлені видами, що відносяться до пізніх ярих. За біологічним класом переважали дводольні бур'яни.

Видовий склад бур'янового угрупування за період вегетації практично не змінився. Поява нових сходів бур'янів у посіві не відмічалась. Деякі види (грицики звичайні), станом на періоду збору врожаю, закінчили свою вегетацію.

Таким чином, можна зробити висновок, що видовий склад бурянового угрупування, перед внесенням гербіцидів був типовим для пізніх ярих культур у даному регіоні.

Таблиця 3.4

Біологічні групи та види бур'янів	Всього бур'янів
Мало річні бур'яни	Багаторічні бур'яни
однодольні	дводольні	всього	в т.ч.	дводольні	всього	в т.ч.	однодольні	дводольні	хвощеві	всього
Куряче просо	Паслін чорний	Лободо біла	Щириця звичайна	Грицики звичайні	Галінсога дрібноквіткова		однодольні	дводольні	Молочай лозяний	Берізка польова	Хвощ польовий		однодольні	дводольні	хвощеві
49	4	106	48	20	24	251	49	202	2	2	4	8	0	4	4	49	206	4	259

Видовий склад бур'янових угрупувань на період внесення після сходових гербіцидів за системи No-till, м2Ефективність контролю такого бур'янового угрупування досліджуваним гербіцидом була не достатньо високою у зв'язку з неповною відповідністю спектру фітотоксичної дії наявному видовому складу бур'янового угрупування (таблиця 3.5). Ефективність Базаграну, в середньому, була 70 % від наявних сходів бур'янів. Друга хвиля бур'янів, у зв'язку з погодними умовами 2015 року, була відсутня. Це обумовило те, що подальша динаміка чисельності бур'янів у посіві сої відображала фітотоксичну дію препаратів та конкурентну здатність посіву що розвивається. Тому, рівень присутності бурянів на час збору врожаю точно відображав проти бур'янову ефективність кожного варіанту.

Використання Рачета у баковій суміші з Базаграном підвищило його протибур'янову ефективність на 5 %. Цей відсоток зберігся протягом усієї вегетації сої.

Рачет, при тому що він не є гербіцидом, в умовах 2015 року істотно вплинув на бур'яни. Так, при його самостійному використанні, загальна забур'яненість посіву через 2 тижні після внесення в середньому знизилась більш ніж на 50 %, але ця різниця істотно нівелювалась до періоду збору врожаю по кількості бур'янів, але залишилось незмінним по масі (табл. 3.6).

Цікаво відмітити, що додавання Рачету до Базаграну позитивно відображається на висоті сої, призводить до підсилення гербіцидного впливу на бур'ян. Так, висота лободи білої на варіантах, де до гербіцидів додавали Рачет знизилась, у порівнянні з застосуванням одного Базаграну, на 8 см. На варіантах чистого застосування Рачету висота лободи білої вища, ніж на варіантах з гербіцидами, але менша, ніж на контролі. Пояснити це можна тільки меншим конкурентним впливом сої на бур'яни на цих варіантах.

Таблиця 3.5 - Динаміка загальної чисельності бур'янів у посівах сої в залежності від гербіцидних композицій за умов традиційної та No-till технологій обробітку ґрунту

Варіант	Технологія	Дата обрахунків
		Перед внесенням гербіцидів	через 2 тижні	через 3 тижні	через 4 тижні	через 8 тижнів	перед збором урожаю
		шт/м2	шт/м2	% к контролю	шт/м2	% к контролю	шт/м2	% к контролю	шт/м2	% к контролю	шт/м2	% к контролю
Базагран (3 л/га)	Традиційна	126	35	74	27	73	23	72	20	75	19	69
	No-till	259	50,7	78,6	46,7	81,3	38,7	84,3	34,7	79,1	25,8	81,8
Базагран + Рачет (3 л/га + 0,3 л/га)	Традиційна	126	28	79	25	74	21	75	19	76	15	75
	No-till	259	41,3	82,6	32,0	87,1	29,3	88,1	22,7	86,3	17,4	87,7
Рачет (0,3 л/га ) по 3 тр. листу	Традиційна	126	67	51	52	47	48	42	47	40	59	4
	No-till	259	124,0	47,7	85,3	65,7	68,5	72,2	64,0	61,4	58,1	59,1
Контроль без гербіцидів	Традиційна	126	135	0	98	0	83	0	79	0	62	0
	No-till	259	237,0	0	249,0	0	246,0	0	166,0	0	142,0	0

На урожайність культури більше впливає не чисельність, а маса бур'янового угрупування. З даних, наведених у таблиці 3.2.4. видно, що максимальну масу бур'яни сформували на контролі. На варіантах з гербіцидами без Рачету--маса знижувалась у середньому на 58 %, а з Рачетом на 64 %. Чистий Рачет -- в середньому 28 % (таблиця 3.6 та додаток В рис. В.4.).

Таблиця 3.6 - Маса бур'янів у посіві сої на період збору врожаю, в залежності від застосованих гербіцидних композицій та за No-till і традиційної технологій

№	Варіант	Технологія	Час внесення	Маса бур'янів, г/м2	Зниження у % к контролю
1	Базагран (bentazon, 480г/л)	Традиційна	10-15 см або 2-4 лист у бур'янів	92	59,3
		No-till		133	57,1
2	Базагран (bentazon, 480г/л)+ Ratchet	Традиційна	10-15 см або 2-4 лист у бур'янів	78,1	65,4
		No-till		113,0	63,5
3	Ratchet,0,3	Традиційна	20-30 cм сої, повне кущення злаків	107,4	52,5
		No-till		236,0	23,9
4	Контроль без гербіцидів	Традиційна	-	226,0	0,0
		No-till		310,0	0,0

Контроль основного проблемного виду у бур'яновому угрупуванні--лободи білої можна оцінити за динамікою її висоти ( таблиця 3.7). Висота лободи білої відображає як ступінь пригнічення її росту гербіцидом так і рівень конкурентного впливу сусідніх бур'янів та культурних рослин. Максимальна висота лободи білої спостерігається на контролі--152 см.



Таблиця 3.7 - Динаміка висоти лободи білої на фоні традиційної та No-till технологій

№	Варіант	Технологія	Час внесення	Лобода біла, см
				через 4 тижні після внесення	через 8 тижнів після внесення	на період збору врожаю
1	Базагран (bentazon, 480г/л)	Традиційна	10-15 см або 2-4 лист у бур'янів	20	110	118
		No-till		27,0	80,0	130,0
2	Базагран (bentazon, 480г/л)+ Ratchet	Традиційна	10-15 см або 2-4 лист у бур'янів	15	100	110
		No-till		25,0	66,0	113,0
3	Ratchet,0,3	Традиційна	20-30 cм сої, повне кущення злаків	16	100	135
		No-till		26,0	90,0	100,0
4	Контроль без гербицидов	Традиційна	-	55	150	152
		No-till		88	182	215,0

Основна динаміка дії Рачету на фоні технології No-till така ж, як і при традиційній технології.

Аналіз впливу Рачету на розвиток лободи білої показує, що цей препарат не визиває її росту, а, у поєднанні з гербіцидом Базагран, навіть сприяє сильнішому її пригніченню. Різниця у висоті лободи білої між варіантом з Базаграном та сумішшю Рачета з Базаграном склала 17 см.

Урожай та його структура

Урожайність культури, як інтегрований показник сукупності дії факторів (таблиця 3.8) показує, що бур'яни є одним з основних біологічних факторів ризику для сої. Урожайність по варіантах різних досліджуваних композицій практично відображають їх протибур'янову ефективність. Наведені дані свідчать про те, що умови 2015 року не були сприятливі для сої, що обумовило низький рівень врожаю. Але і в цих умовах рівень урожаю, в основному, визначається ступенем забур'яненості посіву.

На перших етапах соя на фоні традиційної технології випереджає сою за фоном No-till, але з підвищенням температури (влітку) верхній шар ґрунту без покриву ( традиційна технологія) пересихає, що призводить до поступового призупинення вегетації культури. Цього не відбувалося за наявності мульчую чого шару рослинних решток. Таким чином, у минулі роки соя на фоні No-till технології показувала більшу врожайність на 30-40% ніж за традиційної технології.

Дослідження 2015 року показали протилежні результати. Урожайність за технології No-till була нижчою на 30-40 % від традиційної технології. Це пов'язано з погодними умовами: температура повітря та ґрунту у липні та серпні була нижчою за минулорічні показники, що сприяло подальшому розвитку сої по традиційній технології більше ніж по No-till.

Варіант де Рачет у суміші з Базаграном показав підвищення врожайності сої на 5-6% порівняно з варіантом де був один Базагран. Застосування Рачета окремо дало підвищення урожаю на 150-220 %, порівняно з контролем.

Таблиця 3.8 - Урожайність сої в залежності від застосованих композицій на фоні No-till та традиційної систем обробітку ґрунту

Варіанти	Технологія	Повторності, ц/га	Середнє
		1	2	3	4
1	Базагран (bentazon, 480 г/л)	10-15 см або 2-4 лист у бур'янів	Традиційна	20,5	19,3	19,9	17,5	19,3
			No-till	13,1	14,2	14,6	12,1	13,5
2	Базагран (bentazon, 480г/л)+ Ratchet	10-15 см або 2-4 лист у бур'янів	Традиційна	21,6	20,7	19,4	19,9	20,4
			No-till	16,4	14,3	13,1	13,6	14,4
3	Ratchet,0,3	20-30 cм сої, повне кущення злаків	Традиційна	12,4	13,2	13,6	12,2	12,9
			No-till	8,9	9,5	8,9	8,6	9,0
4	Контроль без гербіцидів	-	Традиційна	5,0	4,6	4,9	4,7	4,8
			No-till	3,0	2,9	2,4	2,9	2,8

Більша врожайність зумовлена, в основному, двома показниками: збільшенням кількості бобів на рослині та маси 1000 насінин.

Маса 1000 насінин при No-till поступається на 15-30% традиційній. Досліджувані композиції препаратів не мають істотного впливу на масу 1000, але мають не прямий вплив на кількість бобів на рослині. Не прямий тому, що кількість бобів певною мірою залежить від розвитку рослини (її висоти). Висота рослини, в свою чергу, обернено пропорційно залежна від маси та висоти бур'янового компоненту, на які безпосередньо впливають досліджувані композиції. Найкращі показники по кількості бобів у варіанті 2 (Базагран + Рачет). Окреме застосування Рачета також показало перевищення, якщо порівнювати із контролем (таблиця 3.9).