Обґрунтування шляхів підвищення тривалості продуктивного використання молочної худоби

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 636.22/.28.083.082.14

06.02.04 - технологія виробництва продуктів тваринництва

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора сільськогосподарських наук

ОБГРУНТУВАННЯ ШЛЯХІВ ПІДВИЩЕННЯ ТРИВАЛОСТІ

ПРОДУКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ МОЛОЧНОЇ ХУДОБИ

ШКУРКО ТЕТЯНА ПЕТРІВНА

Київ - 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті тваринництва центральних районів Української академії аграрних наук, м. Дніпропетровськ

Науковий консультант - доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН Козирь Володимир Семенович, Інститут тваринництва центральних районів УААН, директор

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН Богданов Григорій Олександрович, Українська академія аграрних наук, головний науковий співробітник відділу зоотехнії та ветеринарної медицини апарату Президії

доктор сільськогосподарських наук, професор, членкор УААН Кандиба Віктор Миколайович, Харківська державна зооветеринарна академія, завідувач кафедри технології кормів і годівлі тварин

доктор сільськогосподарських наук, професор Савран Валерій Пантелійович, Інститут тваринництва УААН, завідувач відділу технології молочного скотарства

Захист дисертації відбудеться " " січня 2008 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.05 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус №3, ауд. 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус №4, к. 28

Автореферат розісланий "18" грудня 2007 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради А.І. Чигрин

Анотації

Шкурко Т.П. Обґрунтування шляхів підвищення тривалості продуктивного використання молочної худоби. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.04 - технологія виробництва продуктів тваринництва. - Національний аграрний університет, м. Київ, 2007.

Дисертація присвячена вирішенню важливої науково-практичної проблеми підвищення тривалості продуктивного використання високопродуктивної молочної худоби. Розроблені і науково обґрунтовані способи вирішення зазначеної проблеми за рахунок періодичної комплексної оцінки адаптаційних, продуктивних, екстер'єрноконституційних, етологічних та технологічних особливостей тварин за різних технологій виробництва молока. худоба теличка онтогенез

Визначені найбільш оптимальні умови завезення худоби залежно від сезону, походження та технології використання. Теоретично обґрунтована і експериментально доведена можливість прогнозування та відбору теличок здатних до подовженого продуктивного використання, за інтенсивністю спаду росту в ранньому онтогенезі, та первісток з урахуванням модальних (середніх) класів нормованого розподілу за типом конституції. На основі етологічних досліджень, проведених за різних способів утримання корів, вказано на доцільність поліпшення ряду технологічних прийомів щодо їх експлуатації та уточнені параметри стійла. Проведена біоенергетична оцінка витрат на утримання корів залежно від тривалості їх життя, визначений та економічно обґрунтований ефективний термін їх продуктивного використання.

Ключові слова: молочні корови, технологія, адаптація, тривалість продуктивного використання, продуктивність, тип конституції, поведінка

Шкурко Т.П. Обоснование направлений увеличения продолжительности продуктивного использования молочного скота. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.04 - технология производства продуктов животноводства. - Национальный аграрный университет, г. Киев, 2007.

Диссертация посвящена решению важной научнопроизводственной проблемы увеличения продолжительности продуктивного использования высокопродуктивного молочного скота. Разработаны и научно обоснованы направления решения этой проблемы за счет периодической комплексной оценки адаптационных, продуктивных, экстерьерноконституционных, экологических и технологических особенностей животных при разных технологиях производства молока.

Проведена оценка импортного голштиского скота разного происхождения в процессе приспособления к новым экологохозяйственным условиям содержания. Установлены наиболее оптимальные условия завоза скота в зависимости от сезона, происхождения и технологии использования. Высокими адаптационными способностями, при технологии с привязным способом содержания, отличаются коровы немецкого происхождения со средней продолжительностью продуктивного использования 4,24,9 лактаций, при беспривязнобоксовом содержании - датского происхождения - 3,8 лактаций.

Теоретически обоснована и экспериментально доказана возможность прогнозирования и отбора животных голштинской и украинской красной молочной пород, способных к продолжительному продуктивному использованию: тёлочек - по интенсивности спада роста в раннем онтогенезе и первотелок - с учетом модальных (средних) классов нормированного распределения по типу конституции. Разработаны уравнения регрессии зависимости продолжительности жизни коров от коэффициента интенсивности спада их роста в раннем онтогенезе и живой массы при первом отеле. У коров с продуктивным использованием пять и более лактаций установлена положительная корреляционная связь между продолжительностью жизни и глубиной груди +0,404 (Р>0,99), шириной в маклоках +0,391 (Р>0,99) и косой длиной туловища +0,338 (Р>0,95).

На основании этологических исследований, проведенных при различных способах содержания коров, указано на целесообразность улучшения ряда технологических приемов относительно их эксплуатации и уточнены параметры стойл. В зависимости от живой массы молочных коров, разработаны уравнения регрессии для определения необходимой ширины и длины логова для размещения их корпуса, что обеспечивает более удобный и продолжительнее на 29 минут в сутки отдых их лёжа, уменьшает количество стрессовых ситуаций, способствует сохранению здоровья и повышению продуктивности на 5,8 %. Предложенный метод нормированного распределения стада по живой массе для расчета необходимого количества скотомест определенного размера способствует более экономному использованию полезной площади помещений.

Установлено влияние сезона года на продолжительность отдыха высокопродуктивных коров в условиях беспривязного содержания на глубокой долгонесменяемой подстилке, с кормлением на выгульнокормовых площадках.

Для определения экономически эффективного срока продуктивного использования коров в основном стаде разработаны уравнения регрессии зависимости среднесуточных удоев от продолжительности хозяйственного их использования, возраста первого отела и продуктивности по первой лактации. Рассчитаны коэффициенты роста среднесуточных удоев коров в зависимости от возраста их в лактации и уровня продуктивности.

Впервые изучены и обоснованы биоэнергетические затраты на содержание коров голштинской и украинской красной молочной пород в зависимости от продолжительности хозяйственного их использования. Установлено, что энергетические затраты на выращивание коров голштинской породы окупаются их продукцией на протяжении трёх лактаций на 109 %, украинской красной молочной - на 95 %. При продуктивном использовании коров до пяти и более лактаций энергоотдача продукцией, по сравнению с затратами на их выращивание возрастает у коров голштинской породы в 2,4 раза, украинской красной молочной - в 2,2 раза. При этом главным фактором эффективного ведения молочного скотоводства является рост продуктивности животных.

Метод биоэнергетической оценки молочных коров разного происхождения предложен для использования, как один из показателей приспособленности животных к условиям среды, или соответствия генотипа и среды в конкретных условиях эксплуатации животных. Разработаны уравнения регрессии для определения энергетического и продуктивного индексов, а также удельных затрат энергии на молоко, которые снижаются при росте продуктивности и живой массы коров.

Доказана целесообразность более широкого внедрения, в степной зоне Украины, технологии с беспривязным способом содержания коров на глубокой долгонесменяемой соломенной подстилке, при которой общие затраты энергии, связанные с технологическими и техническими процессами, на 1 голову в год на 22 % меньше по сравнению с привязным содержанием.

Впервые разработан "Организационнотехнологический проект повышения продолжительности использования молочного скота в степной зоне Украины".

Ключевые слова: молочные коровы, технология, адаптация, продолжительность продуктивного использования, продуктивность, тип конституции, поведение.

Shkurko T.P. Substantiation of trends of increasing of milk cattle productive use duration - Manuscript.

Dissertation for the competition of doctor's degree in agriculture on speciality 06.02.04 - Technology of production of stockraising products. National Agrarian University of Ukraine, Kyiv, 2007.

Dissertation is devoted to the solution of important scientificproduction problem of increasing the duration of highly productive milk cattle use. The trends of the above mentioned problem solution owing to periodic complex estimation of productive, adaptation, exteriorconstitutional, ethological and technological animal features at different technologies of milk production are worked out and scientifically grounded.

The most optimal conditions of cattle delivery depending on a season, origin and technology of use are defined. Possibility of early prognostication and selection of replacement heifers inclined to longterm economic use as to the intensity of growth recession in early ontogenesis and the first calving cows with taking into consideration the modal (middle) classes of norm distribution as to the type of their constitution are theoretically grounded and experimentally proved. On the base of ethological experiments conducted at different modes of cow's maintenance the expediency of improvement of a number of technological methods concerning their operation was pointed out and stalls parameters were specified. Bioenergetic estimation of expenses for cows maintenance, depending on their life length was carried out and the effective term of their productive use was determined and economically substantiated.

Keywords: milk cows, technology, adaptation, productive use duration, productivity, constitution type, behaviour

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Задоволення потреб населення у продуктах харчування, а переробних підприємств високоякісною сировиною нерозривно пов'язано із застосуванням сучасних технологій виробництва молока, ростом продуктивності тварин та подовженням тривалості їх продуктивного використання.

Незважаючи на позитивні тенденції, які намітилися в галузі молочного скотарства України, в останній час у значній кількості племінних та товарних стад спостерігається досить низька тривалість продуктивного використання корів, яка в середньому складає 2,4-4,3 лактації. Останнє, як вказують дослідження О.П. Маркушина (1983), А.И. Бич (1983), E. Strandberg (1991), Л.В. Бондарчук (2001), залежить від спадкових задатків тварин та дії зовнішніх факторів, недостатнього забезпечення тварин поживними та біологічно активними речовинами, порушенням умов їх утримання та експлуатації. Особливого значення проблема тривалості продуктивного використання набуває у стадах укомплектованих шляхом імпорту поголів'я. Завезені тварини із-за кордону, а також створені на основі генофонду цих порід вітчизняні високопродуктивні породи та типи молочних корів, за дослідженнями Ф.Ф. Ейснера (1981), Г.О. Богданова та ін. (1985), Ю.Д. Рубана (1987), В.С. Козиря (1987), Д.Т. Вінничука та ін. (1991), М.Я. Єфіменка (1991), М.В. Зубця, В.П. Бурката (2002), вимагають глибоких досліджень з вивчення адаптаційної здатності до нових природно-кліматичних і господарських умов існування, вдосконалення сучасних систем та способів утримання і експлуатації корів, запобігання дії стресів та збереження здоров'я тварин, визначення зв'язку тривалості продуктивного використання корів з інтенсивністю їх росту і розвитку в ранньому онтогенезі, покращення екстер'єрних показників та конституції тварин за їх здатністю протистояти несприятливим факторам зовнішнього середовища.

Тому вирішення проблеми тривалості продуктивного використання молочних корів шляхом вивчення адаптаційних, продуктивних, екстер'єрно-конституційних, етологічних та технологічних особливостей тварин за різних способів утримання є актуальним і необхідним для збільшення виробництва молока та поголів'я, підвищення економічної ефективності галузі та ефекту селекції.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження по темі дисертаційної роботи були складовою частиною науково-технічних програм: "Розробити енергозберігаючі конкурентоспроможні технології виробництва молока, що забезпечують річний надій 5-8 тис. кг на фуражну корову в підприємствах різних форм господарювання" (1995-2001 рр., номер державної реєстрації 010196U011388); ДНТП 19 "Технології в молочному і м'ясному скотарстві" по проблемі 1. "Розробити енергозберігаючі гнучкі технології для ферм різного типорозміру в умовах господарств України з метою організації рентабельного виробництва" (2001 р., номер державної реєстрації 0101U003311); "Розробити і впровадити енергозберігаючі технології виробництва молока і м'яса в господарствах різних організаційно-правових форм для умов центральних регіонів України" (2001-2003 рр., номер державної реєстрації 0102U001777); "Створити популяцію високопродуктивної молочної худоби з використанням світового генетичного потенціалу покращуючих порід на основі нової концепції породотворного процесу" (2004-2005 рр., номер державної реєстрації 0102U001779); "Вивчити фенотипові особливості різних порідних угрупувань в залежності від технології їх утримання" (2004-2006 рр., номер державної реєстрації 0104U004337).

Мета і завдання досліджень. Мета роботи - науково обґрунтувати технологічні параметри і селекційні прийоми подовження тривалості продуктивного використання високопродуктивної молочної худоби на основі вивчення її адаптаційних, продуктивних і технологічних якостей.

Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:

- дослідити і встановити різні тенденції реалізації господарсько-корисних ознак в процесі пристосування голштинської худоби різного походження до екологогосподарських умов степової зони України при різних способах утримання за комплексом факторів (сезон комплектування стад, тривалість продуктивного використання, ріст, розвиток і відтворна здатність корів, продуктивність, технологічні властивості та хімічний склад молока);

- встановити зв'язок тривалості продуктивного використання корів з інтенсивністю їх росту в ранньому онтогенезі з метою прогнозування та відбору тварин при створенні високопродуктивних стад;

- оцінити екстер'єр та конституцію молочної худоби залежно від терміну продуктивного використання для відбору первісток, здатних до подовженого використання за різних способів утримання;

- дослідити молочну продуктивність та відтворну здатність корів залежно від тривалості довічного використання за різних способів утримання;

- провести оцінку адаптаційної здатності молочних корів з метою відбору тварин, придатних до тривалого продуктивного використання;

- вивчити етологічні показники корів за різних способів утримання та обґрунтувати технологічні прийоми покращення комфортності їх утримання, зменшення захворюваності і підвищення тривалості їх продуктивного використання;

- провести біоенергетичну оцінку молочної худоби різного походження за енергетичним і продуктивним індексами та питомими витратами енергії на молоко при прив'язному і безприв'язно-боксовому утриманні за різних природно-кліматичних та господарських умов використання;

- дати економічну оцінку розроблених способів подовження терміну продуктивного використання молочних корів.

Об'єкт дослідження - тварини голштинської, української червоної молочної, української чорно-рябої молочної і англерської порід та їх помісі.

Предмет дослідження - адаптаційні, продуктивні, технологічні, відтворні, екстер'єрно-конституційні, етологічні, біоенергетичні показники молочних корів та фактори зовнішнього середовища при різних способах утримання.

Методи дослідження - зоотехнічні (походження тварин, ріст, розвиток молодняку, проміри тулуба, продуктивність), фізико-хімічні (технологічні властивості та хімічний склад молока), фізичні (показники мікроклімату температура, відносна вологість, швидкість руху повітря, вміст аміаку в повітрі), біохімічні (показники крові), етологічні, біоенергетичні та біометричні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше, на основі глибоких і всебічних досліджень адаптаційних, продуктивних, технологічних властивостей та параметрів утримання високопродуктивних молочних корів голштинської, української червоної молочної, української чорно-рябої молочної порід, науково обґрунтовано нові ефективні способи підвищення тривалості їх продуктивного використання. В умовах степової зони України за різних технологій виробництва молока вперше проведено комплексну оцінку продуктивних і технологічних якостей імпортних корів голштинської породи та вказано на залежність тривалості їх продуктивного використання від їх екогенетичного походження та сезону комплектування стад.

Вперше, на основі досліджень інтенсивності росту і розвитку тварин голштинської і української червоної молочної порід, встановлено зв'язок інтенсивності спаду росту в ранньому онтогенезі з тривалістю їх продуктивного використання.

Теоретично обґрунтовано і експериментально доведено, що для формування високопродуктивних молочних стад з подовженим терміном продуктивного використання корів за різних способів їх утримання та експлуатації відбір первісток доцільно проводити з урахуванням модальних (середніх) класів нормованого розподілу тварин за типом конституції. На основі проведеної етологічної оцінки молочних корів розширено та поглиблено теоретичні аспекти щодо відбору тварин з високою адаптаційною здатністю, придатних до тривалого продуктивного використання за різних способів їх утримання.

На основі всебічних досліджень поведінки лактуючих корів голштинської, української червоної молочної і української чорно-рябої молочної порід за різних способів їх утримання вказано на доцільність поліпшення ряду технологічних прийомів щодо їх експлуатації та уточнені параметри стійла.

Встановлений вплив сезону року на тривалість відпочинку високопродуктивних корів за умов безприв'язного утримання на глибокій довгонезмінній солом'яній підстилці та годівлею їх на вигульнокормових майданчиках.

Вперше визначені і обґрунтовані біоенергетичні витрати на утримання корів голштинської і української червоної молочної порід залежно від тривалості їх продуктивного використання. З метою раннього прогнозування ефективності використання корів в основному стаді, як основного показника при розрахунку рентабельності за молочною продуктивністю, розроблені рівняння регресії залежності довічної продуктивності від тривалості їх використання з урахуванням віку першого отелення та продуктивності.

Розширено дані про технологічні властивості та хімічний склад молока корів голштинської, голштинізованого і жирномолочного типів новоствореної української червоної молочної та англерської порід.

Розроблені науково обґрунтовані способи підвищення тривалості продуктивного використання корів доповнюють теоретичну базу основи технології виробництва продуктів тваринництва.

Практичне значення одержаних результатів. Результати комплексних досліджень доповнюють дані про наявність високої варіабельності показників адаптаційної здатності тварин голштинської породи, імпортованої з різних країн Західної Європи в умовах степової зони України. Експериментально доведено, що найвищою адаптаційною здатністю за прив'язного утримання характеризуються корови німецького походження з середньою тривалістю використання 4,24,9 лактацій; за безприв'язнобоксового утримання - тварини датського походження з тривалістю продуктивного використання 3,8 лактації.

Оцінка та відбір ремонтних телиць голштинської і української червоної молочної порід за типом інтенсивності спаду росту у ранньому онтогенезі та корівпервісток за типом конституції, які належать до модальних класів, прискорюють формування високопродуктивних стад корів з тривалим строком продуктивного використання за різних технологій виробництва молока. Це також дає змогу проводити ранню прогнозуючу селекцію на подовження терміну виробничого використання корів, що сприяє росту ефективності ведення галузі молочного скотарства на 810 %.

Встановлені етологічні відмінності молочних корів голштинської і української червоної молочної порід при зміні умов утримання та визначені фенотипові їх особливості залежно від тривалості продуктивного використання. Енергетичні витрати на вирощування корів покриваються енергією одержаної продукції у тварин голштинської породи протягом трьох лактацій на 109 %, у корів новоствореної української червоної молочної породи - на 95 %.

Запропоновано використовувати метод біоенергетичної оцінки молочних корів різного походження як один із показників пристосованості тварин до умов середовища, або відповідності генотипу і середовища за конкретних умов експлуатації. Розраховані рівняння регресії дають можливість визначити енергетичний і продуктивний індекси та питомі витрати енергії на молоко, які знижуються при зростанні продуктивності і живої маси корів.

Експериментально доведено, що тривалість відпочинку високопродуктивних корів, незалежно від технології виробництва молока, повинна складати не менше 10,511,5 годин на добу. Запропонований метод нормованого розподілу худоби за живою масою із розробленими рівняннями регресії для визначення розміру стійл або боксів забезпечує створення комфортних умов утримання тварин та більш ефективне використання виробничих площ приміщення.

Розроблений "Організаційно-технологічний проект підвищення тривалості продуктивного використання молочної худоби в степовій зоні України" розглянуто, схвалено та рекомендовано до впровадження секцією виробництва та переробки продукції тваринництва і птахівництва Науковотехнічної ради Мінагрополітики України (протокол №2 20070228).

Результати досліджень впроваджені у племзаводі "Чумаки" Дніпропетровського району, дослідному господарстві "Червоний шахтар" Криворізького району, ВАТ "Любомирівка" Верхньодніпровського району Дніпропетровської області з додатковим річним прибутком 282 тис. грн. та СПСХПАП "Шахта ім. А.Ф. Засядько" Донецької області - 45 тис. грн.

Теоретичні та практичні напрацювання дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі при підготовці фахівців з тваринництва у Дніпропетровському державному аграрному університеті та Дніпропетровському учбовому комбінаті підвищення кваліфікації керівників агроформувань, начальників сільгоспуправлінь, головних зооветспеціалістів районів і агроформувань.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом особисто обґрунтовано наукову концепцію роботи, мету і задачі досліджень, основні теоретичні та наукові положення, методи вирішення проблеми, визначено методики дослідів, організовано і проведено науково-господарські досліди, проаналізовано та узагальнено одержані результати, сформульовано висновки та пропозиції виробництву, організовано їх апробацію, пропаганду та впровадження результатів досліджень у виробництво, проведено підготовку і оформлення матеріалів дисертаційної роботи.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи доповідались на вчених радах Інституту тваринництва УААН (20012003 рр. м. Харків) та Інституту тваринництва центральних районів УААН (20012006 рр. м. Дніпропетровськ), координаційно-методичній Раді по технології виробництва молока (Харків, 20012003 рр.), науково-виробничій конференції "Шляхи розвитку тваринництва у ринкових умовах" (Дніпропетровськ, 2001, 2003), науково-практичній конференції "Новітні технології в тваринництві" (Дніпропетровськ, 2004), регіональній конференції молодих вчених "Актуальні проблеми тваринництва" (Дніпропетровськ, 2005), Міжнародній науково-практичній конференції "Стан і перспективи розвитку біотехнології відтворення тварин" (Харків, 2005), науково-практичній конференції "Внесок молодих учених у науково-технічний прогрес галузі тваринництва" (Харків, 2006), при проведені круглого столу "Сучасні проблеми розвитку тваринництва" (Дніпропетровський ДДАУ, 2006), Міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми і ефективність сучасної селекції в тваринництві" (Одеса, 2006), Міжнародній науково-практичній конференції "Животноводство ХХІ столетия: новейшие технологии, достижения и перспективы" (Харків, 2006), Міжнародній науково-практичній конференції "Проблемы повышения эффективности производства животноводческой продукции" (Жодіно, 2007), а також на виробничих семінарах і нарадах (19952007 рр.).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковані у 38 друкованих працях, з них 35 одноосібно, в тому числі 24 у виданнях, які входять до переліку ВАК України. Розроблені організаційно-технологічний проект та рекомендації з підвищення тривалості продуктивного використання молочної худоби в степовій зоні України.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація викладена на 354 сторінках комп'ютерного тексту і складається з розділів: вступ, огляд літератури, експериментальна частина, результати досліджень, висновки, пропозиції виробництву, список використаних джерел, додатки. Робота містить 66 таблиці, 41 рисунок, 8 фото та має 8 додатків. Список літератури нараховує 757 джерел, в тому числі 108 іноземними мовами.

Матеріал та методи досліджень

Дослідження за темою дисертаційної роботи виконувались протягом 19952006 років в Інституті тваринництва та в Інституті тваринництва центральних районів УААН. Науково-господарські досліди проведені в умовах дослідних господарств "Кутузівка" Інституту тваринництва УААН та "Червоний шахтар" Інституту тваринництва центральних районів УААН, а також у племзаводах "Чумаки" і АТЗТ "АгроСоюз" Дніпропетровської області. Всього проведено 12 науково-господарських дослідів на поголів'ї понад 3914 голів великої рогатої худоби.

Матеріалом дослідження були тварини голштинської, української чорнорябої молочної і української червоної молочної порід, голштинізовані помісі червоної степової, чорнорябої і англерської порід та група чистокровних англерських корів.

Досліди проводили за загальноприйнятими в зоотехнії методами з урахуванням продуктивності корів, віку в отеленнях, стадії лактації, живої маси, фізіологічного стану тварин. Природнокліматичний стан та умови з годівлі, доїння, прибирання гною та способу утримання були ідентичними для всіх груп у межах кожного досліду і відповідали зоотехнічним нормативам з урахуванням віку, живої маси і фізіологічного стану тварин.

У першому науковогосподарському досліді вивчали господарсько-корисні ознаки імпортних корів голштинської породи різного походження в процесі адаптації до еколого-господарських умов степової зони України за комплексом факторів (сезон завезення поголів'я, тривалість продуктивного використання, відтворна здатність, продуктивність і екстер'єр корів та основні причини їх вибуття). Для цього, за прив'язного способу утримання, з урахуванням сезону завезення тварин і походження (німецького, голландського), було сформовано 11 груп корів загальною чисельністю 992 голови. За умов безприв'язнобоксового утримання було сформовано три групи корів: німецького, датського і угорського походження. Загальна чисельність тварин у групах - 1038 голів.

У другому науково-господарському досліді, за технології з прив'язним способом утримання, вивчали зоотехнічні показники адаптації імпортних корів голштинської породи німецького і голландського походження та їх дочок першої генерації. Дослідження проведені на п'яти групах корів (n=276).

У третьому наукового-сподарському досліді, за прив'язного утримання, вивчали продуктивні, технологічні та екстер'єрні показники голштинізованих помісей на трьох групах первісток: 1а - 1/2 червона степова і 1/2 голштинська (1/2ЧС 1/2Г), 2а - 1/2 чорноряба і 1/2 голштинська (1/2ЧР 1/2Г), 3а - 1/2 англерська і 1/2 голштинська (1/2А 1/2Г). У кожній групі було по 25 корів.

Вивчення технологічних властивостей та хімічного складу молока корів різних порід, протягом чотирьох місяців зимовостійлового періоду, проведено у четвертому науково-господарському досліді на базі племзаводу "Чумаки" на групах корів: 1а - голштинська порода; 2а - голштинізований тип червоної молочної породи; 3я - жирномолочний тип червоної молочної породи і 4а - англерська порода. У кожній групі було по 25 корів, аналогічних за віком (третя лактація) та часом отелення. Корми згодовували їм за типовим для зони Степу силосно-сіноконцентратним раціоном із середньою за дослідний період концентрацією енергії 11,57 МДж ДОЕ кг сухої речовини.

З метою пошуку методів раннього прогнозування і добору тварин, при формуванні стад з подовженим терміном продуктивного використання, у п'ятому науково-господарському досліді за прив'язного утримання вивчена, залежно від тривалості продуктивного використання корів, інтенсивність їх росту і розвитку в ранньому онтогенезі, молочна продуктивність, відтворна здатність, визначені екстер'єр і конституція. Досліди проведені на шести групах корів голштинської і української червоної молочної порід: 1і групи корови з числом закінчених лактацій більше п'яти; 2і - більше трьох і п'ять закінчених лактацій; 3і - три закінчені лактації. У кожній групі було по 50 тварин.

У шостому науково-господарському досліді, за безприв'язнобоксового цілорічного утримання, залежно від тривалості продуктивного використання корів голштинської породи вивчені: екстер'єр і конституція, молочна продуктивність, відтворна здатність і пристосованість їх до умов існування за індексом адаптації. Дослідження проведені на трьох групах корів: 1а - з продуктивним використанням п'ять і більше закінчених лактацій (n=50), 2а - більше трьох і до п'яти закінчених лактацій (n=57) і 3я - три закінчених лактації (n=67).

У сьомому науково-господарському досліді, з метою відбору тварин з високою адаптаційною здатністю придатних до тривалого продуктивного використання, проведена оцінка молочних корів за ієрархічним рангом. Дослідження виконані на двох технологічних групах корів, аналогічних за віком (2 отелення), місяцем лактації та фізіологічним станом: 1а - голштинська порода (n=37), 2а - українська червона молочна порода (n=47). Поведінку корів та черговість заходження їх на доїння вивчали протягом трьох суміжних діб, при переведенні тварин до літнього табору, з повторенням досліджень через кожні 10 днів протягом першого місяця перебування їх в ньому.

З метою підвищення комфортності утримання високопродуктивних корів, за технологій з різними способами утримання, проведені етологічні дослідження у восьмому, дев'ятому і десятому дослідах. У восьмому науково-господарському досліді, за технології з прив'язним способом утримання у зимовостійловий період, за етологічними показниками вивчена комфортність умов відпочинку корів голштинської (n=45) і української червоної молочної (n=34) порід та особливості їх поведінки. Технологічні групи корів були аналогічні за віком, місяцем лактації, близькі за фізіологічним станом. Визначення ширини та довжини стійла для розміщення тулуба корів при відпочинку їх лежачи проведено на 149 повновікових коровах голштинської породи європейської селекції і 147 коровах української червоної молочної. При дослідженні вивчені жива маса та основні лінійні проміри тварин. У дев'ятому науково-господарському досліді, за велико-групового безприв'язнобоксового утримання в літній період року, вивчена поведінка корів голштинської породи та черговість їх заходження на доїння. Дослідження проведені на групі дійних корів першої третини лактації (n=172). Спостереження за поведінкою корів проводили протягом двох суміжних діб при триразовому повторенні. Доїння корів було триразове, через кожні 8 годин. У десятому науково-господарському досліді, за безприв'язного утримання корів на глибокій довгонезмінній солом'яній підстилці, вивчали їх поведінку залежно від сезону року та комфортність місць для відпочинку лежачи. Дослідження проведені на групі корів аналогів (п=40) української чорнорябої молочної породи з середнім надоєм 616453 кг молока і вмістом жиру 3,720,01%, при цілорічній однотипній годівлі об'ємистими кормами на вигульно-кормових майданчиках і концентрованими - у доїльній залі. Поголів'я утримувалось в одній технологічній групі, чисельність якої становила 60 голів.

У одинадцятому науково-господарському досліді вивчали вплив розміру стійла на тривалість відпочинку та молочну продуктивність корів голштинської породи. Дослідження проведені у зимовостійловий період протягом 60 днів на двох групах повновікових корів-аналогів (по 15 голів у кожній). Корови 1ї (контрольної) і 2ї (дослідної) груп знаходились в одному приміщенні за однакових умов утримання і годівлі за нормами ВІТ на характерних для даної зони раціонах (силос, сіно, солома і концентровані корми) при обслуговуванні одним оператором машинного доїння на середніх за розмірами стійлах (1,2 м ширина і 1,95 м довжина). У дослідний період тварини контрольної групи залишались у стійлах наведених типових розмірів, а для корів дослідної групи розмір стійл збільшували за рахунок ширини (до 1,3 м).

У дванадцятому науково-господарському досліді для визначення економічної ефективності терміну продуктивного використання корів голштинської і української червоної молочної порід проведена їх біоенергетична оцінка. Енергоємність продукції, одержаної за життя від кожної дослідної групи корів, визначали з урахуванням енергоємності молока, приросту живої маси, приплоду та екскрементів відповідно до енергетичних еквівалентів (вмісту енергії) для продукції скотарства згідно з методикою ВАСГНІЛ (1985). Для зниження витрат сукупної енергії на одну голову в рік проведені розрахунки енергетичних витрат найбільш типових у галузі технологічних і технічних рішень, при удосконаленні технології з прив'язним способом утримання корів.

При проведенні досліджень кількість розданих і з'їдених кормів визначали 1 раз у декаду протягом двох суміжних діб за методикою ВІТ (1985). Хімічний склад кормів визначали за стандартними методиками в сертифікованій лабораторії Дніпропетровського центру "Облдержродючість" та в аналітичній лабораторії АФ "Наукова".

За даними Дніпропетровського центру з гідрометеорології, врахована температура і відносна вологість повітря у зонах розташування господарств та вивчений мікроклімат приміщень для тварин згідно з методикою В.І. Баланіна (1988). Зоогігієнічні умови утримання молочних корів оцінювали за 10бальною системою, використовуючи методику Інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова "АсканіяНова" (1980).

Молочну продуктивність корів визначали шляхом використання даних племінного обліку та проведення контрольних доїнь корів 1 раз у декаду відповідно до інструкції з ведення племінного обліку (2004). Фізичні властивості молока (колір, запах, присмак) визначали відповідно до ГОСТ 2828389, консистенцію і густину - ГОСТ 362584, температуру молока - ГОСТ 2675485, вміст жиру в молоці - (ГОСТ 586790), вміст білка в молоці - ГОСТ 2332798, вміст білка і казеїну в молоці визначали методом формального титрування (Галат Б.Ф., 1990), технологічні властивості молока (термостійкість - згідно з ГОСТ 2522882, сичужно-бродильну пробу - згідно з ГОСТ 922584). В окремих пробах молока вміст жиру, загального білка, лактози, сухої речовини визначали на мілкотестері МК11.

Для характеристики здоров'я та фізіологічного стану голштинської і помісної худоби досліджували біохімічний склад крові. У пробах визначали: резервну лужність плазми крові за методом Ван-Слайка і каротин за описом В.А. Аликаева и др. (1967); загальний білок - за біуретовим реактивом, кальцій -за методом Г.М. Вишневськой, Г. Лешевськой (1976); неорганічний фосфор - за видозміненою методикою БеллаДойзі Брігсса М.Д. Лемперт (1968).

Оцінку відтворної здатності корів проводили шляхом визначення віку першого отелення, тривалості тільності, сервісперіоду, міжотельного періоду та індексів осіменіння і плодючості. Коефіцієнт відтворної здатності визначали за формулою Н.З. Басовського, П.Д. Завертяева (1975), індекс плодючості - за формулою, наведеною Б.П. Завертяевым, В.И. Волгиным (1984).

Для оцінки корів за зовнішніми ознаками використані їх проміри: висота в холці, глибина грудей, ширина грудей, ширина в маклаках, коса довжину тулуба, обхват грудей за лопатками та обхват п'ястка. Визначали інтегровані індекси будови тіла: грудний, костистості, компактності, довгоногості і розтягнутості (Борисенко Е.Я. и др., 1984).

Визначення типів конституції молочних корів з виділенням вузькотілості і широкотілості проводили за методикою модальних відхилень Н.Н. Колесника (1961). Оцінку класів нормованого розподілу корів за типами конституції проводили за розробленою та удосконаленою методикою В.І. Барабаша (1997, 2004). Для оцінки відносної швидкості росту використовували формулу С. Броді (1990). Ріст тварин за живою масою та інтенсивність формування худоби від народження до 18місячного віку (швидкий, помірний, повільний) визначали за коефіцієнтом інтенсивності спаду росту відповідно до методики Ю.К. Свечина та Л.И. Дунаева (1989).

Індекс адаптації до нового зовнішнього середовища визначали за формулою, розробленою Й.З. Сірацьким, В.В. Меркушиним, А.І. Костенко та ін. (1999).

Поведінку корів вивчали відповідно до її класифікації за технологічним принципом: соціальне або стадне, кормове, комфортне та реакцію тварин під час виконання технологічних процесів (годівлі, доїння, прибирання гною) методом візуальних хронометражних спостережень відповідно методик В.И. Великджанина (1975) і А.А. Бондаря (1989). Оцінку рангової субординації корів за прив'язного утримання проведено методом встановлення витрат часу на поїдання комбікорму з годівниці, розташованої між двома коровами (Недава В.Є. и др., 1985). Вивчення комфортності місць для відпочинку корів лежачи проведено за системою оцінки стану гомілкових суглобів (Джеймс Ноцек, 2001, США).

Біоенергетичну оцінку худоби залежно від походження проводили за методикою Інституту тваринництва УААН (1995), енергетичний і продуктивний індекси та питомі витрати енергії на молоко визначали відповідно до методики В.І. Петренка та ін. (2003).

Біометричну обробку результатів досліджень проведено методами варіаційної статистики відповідно до Н.А. Плохинского (1969), Е.К. Меркурьевой, Г.Н. Шагина-Березовського (1983), Г.Ф. Лакина (1990) з використанням стандартного пакету прикладних статистичних програм "Microsoft Office Excel 2003" та "Statisticа6".

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Визначення пристосованості голштинської худоби різного походження до екологогосподарських умов степової зони України. Встановлено, що адаптація імпортної голштинської худоби різного екогенетичного походження (Німеччина, Голландія, Данія, Угорщина) до еколого-господарських умов степової зони України відбувається неоднозначно, що, на нашу думку, обумовлюється специфічністю умов їх попереднього екогенезу, пов'язаного з їх походженням і особливостями селекції, системою утримання та годівлі. Долаючи стрес і психологічні фактори при перевезенні, тварини потрапляють під вплив нових місцевих кліматичних і екологічних умов, зміни раціону, способу утримання та експлуатації. Степова зона має своєрідний клімат, який характеризується засушливістю у порівнянні з іншими зонами України. Літо жарке, з максимальним коливанням температури до 41 єС. Зима холодна, в більшості випадків малосніжна. Середня температура січня - від 7єС на північному сході до 2єС на південному заході зони. В це час характерні відлиги, після яких наступають різкі, сильні похолодання.

Найкращу адаптаційну здатність, за технології з прив'язним способом утримання в умовах племзаводу "Червоний шахтар", проявили корови І групи німецького походження з довічним використанням 4,17 лактацій, гірше ІІ - 1,43 лактації (табл. 1). Поміж корів голландського походження найліпше пристосувалися до змін умов існування тварини ІV групи - 2,36 лактацій. Основною причиною передчасного вибуття імпортних тварин ІІ групи до 45 % складали простудні захворювання, поміж корів V групи до 78 % вибракувань були обумовлені, насамперед, респіраторними захворюваннями та хворобами кінцівок.

Вищою адаптаційною здатністю в умовах племзаводу "Чумаки" теж відрізнялися тварини німецького походження І і ІІ груп, середня тривалість продуктивного використання яких була на 0,932,05 лактацій довшою у порівнянні із середнім значенням цього показника корів голштинської породи голландського походження. Із збільшенням строку продуктивного використання корів та реалізації в умовах господарства більш високої продуктивності, зростає частота прояву порушень обміну речовин від 5 % до 9 %, а від 48 % до 64 % завезеного поголів'я в процесі господарського використання вибуло за причиною порушення відтворної здатності організму.

Таблиця 1

Слід зазначити, що голштинська худоба, яка надійшла у господарства взимку, відрізняється кращою адаптаційною здатністю до життєвого середовища, про що свідчить тривалість їх продуктивного використання. Ці дані узгоджуються з дослідженнями вітчизняних і зарубіжних вчених, які доводять, що тварини різних порід швидше адаптуються до низьких температур, ніж до високих (Ейснер Ф.Ф. та ін., 1974; Мотес Е., 1976; Степанов Д.В., Родина Н.Д., 2004 та інші)

Зміна кліматичних, технологічних і кормових умов по різному позначилась на прояві потенціалу молочної продуктивності завезених тварин. В умовах держплемзаводу "Червоний шахтар" найкраще проявили себе корови І групи німецького походження, завезені взимку. Середній надій їх в 1,11,4 раза вищий у порівнянні з середнім надоєм решти груп і становить 81 % рівня продуктивності своїх матерів з країнекспортерів. У племзаводі "Чумаки" від усіх завезених груп тварин голштинської породи одержана досить висока продуктивність. Найвищі надої мали первістки І групи німецького і VI - голландського походження, які відповідно на 76 % і 86 % досягли рівня продуктивності матерів.

При вивчені молочної продуктивності дочок першої генерації, за умов племзаводу "Чумаки", встановлено, що в процесі адаптації середній надій первісток І групи німецького та І і ІІ груп - голландського походження зріс у порівнянні з матерями відповідно на 650 кг (Р>0,99); 967 кг (Р>0,95) і 227 кг (Р<0,95) молока і відповідно становив 5736 кг, 6033 кг і 5618 кг. Проте у первісток німецького походження місцевої репродукції, з підвищенням надоїв на 12,79 %, вміст жиру в молоці знижується на 0,17 % (Р>0,999). Дочки ІІІ і ІV груп голландського походження за вмістом жиру в молоці перевищували своїх матерів - різниця становила відповідно 0,12 % (Р>0,999) і 0,09 % (Р>0,95). Ступінь мінливості як за тривалістю лактаційного періоду, так і за надоями у матерів і дочок досить суттєвий: від Cv=8,2 % до Cv=24,94 %, що вказує на високу чутливість їх до паратипових факторів.

Встановлено, що первістки першої генерації німецького та І і ІІ груп -голландського походження за живою масою вірогідно перевищували своїх матерів відповідно на 5,3 %; 6,9 % і 5,2 %. Дочки корів німецького походження за основними промірами тіла, крім ширини в маклаках і обхвату п'ястка, вірогідно на 1,712,2 % переважали своїх матерів.

За технології з цілорічним безприв'язнобоксовим способом утримання корів з використанням піску як матеріалу для підстилки, найдовшу середню тривалість довічного використання мала голштинська худоба датського походження - 1156 днів або 3,8 стандартних лактацій (305 днів). Тривалість продуктивного використання корів німецького походження була значно меншою і становила в середньому 918 днів. Найгірше себе проявили в даних умовах корови голштинської породи угорського походження - 696 днів. Найбільш поширеними і характерними причинами вибуття корів з усіх країнекспортерів (Данія, Німеччина, Угорщина), були захворювання, пов'язані з патологією органів відтворення і кінцівок: у групі корів німецького походження вони відповідно становили 25 % і 22 %; у групі датського походження - по 23 % і групі угорського походження - 28 % і 22 %.

Продуктивність корів голштинської породи в процесі адаптації, за умов експериментальної технології АТЗТ "АгроСоюз", була досить висока. Найвищими середніми надоями молока поміж завезеного поголів'я голштинської худоби виділялися первістки датського походження 8439±97,70 кг молока, що на 1143 кг або 15,7 % більше, ніж у тварин німецького походження і на 1826 кг або на 27,6 % - угорського походження.

Таким чином, корови голштинської худоби в період адаптації за умов збалансованої та повноцінної годівлі спроможні проявляти високий рівень продуктивності.

При широкому залученні генофонду голштинської породи як при розведенні в чистоті, так і для покращення місцевих порід, необхідно вивчати не тільки пристосованість тварин до місцевих природно-кліматичних і господарських умов утримання та годівлі, а і технологічні властивості та хімічний склад молока. Результати досліджень показали, що молоко корів голштинської, голштинізованого і жирномолочного типів української червоної молочної та англерської порід. Молоко тварин усіх піддослідних груп характеризувалось високим вмістом жиру і відносно невисоким вмістом білка. Вміст казеїну в молоці корів дослідних груп знаходився на рівні стандартних вимог (2,702,73 %).

Отже, пристосування голштинської худоби різного екогенетичного походження при різних технологіях виробництва проходить нерівномірно. Висока варіабельність тривалості продуктивного використання (Cv=26,62 29,37 %) свідчить про індивідуальні можливості особин щодо адаптаційної здатності до нових кліматичних і господарських умов. Це також говорить про доцільність, поряд з покращенням комфортності умов їх утримання, вести направлений відбір тварин, здатних за певних технологічних умов експлуатації до прояву високої продуктивності і тривалого господарського використання.

Оцінка інтенсивності росту молочної худоби залежно від тривалості продуктивного використання. При дослідженні встановлено, що високі середні значення коефіцієнту інтенсивності спаду росту від 71 % до 108 % в усі вікові періоди раннього онтогенезу характерні для корів голштинської породи із тривалістю продуктивного використання понад три і до п'яти закінчених лактацій та для корів української червоної молочної породи з використанням понад п'ять закінчених лактацій від 62 % до 108 % (Р>0,999). Високі коефіцієнти інтенсивності спаду росту свідчать про інтенсивне формування тварин у ранньому онтогенезі.

Корови голштинської породи з тривалістю продуктивного використання понад п'ять закінчених лактацій майже в усі вікові періоди вирощування мали найбільший відсоток тварин з помірним типом спаду росту - від 53 % до 70 % та повільним - від 18 % до 32 %. Поміж корів з господарським використанням три закінчених лактації в окремі періоди вирощування було від 22 % до 30 % голів з повільним і від 44 % до 74 % - з помірним типом формування в ранньому онтогенезі. Для тварин цієї групи характерний більш пізній вік при першому осіменінні - 15,86 місяців (Р>0,95).

У тварин української червоної молочної породи встановлена дещо інша закономірність: більшість корів із швидким типом формування в ранньому онтогенезі (від 26 % до 51 %) знаходилась у групі із довічним використанням понад п'ять закінчених лактацій, а з повільним типом - у групі тварин із продуктивним використанням три закінчених лактації (від 24 % до 42 %). У корів цієї породи в усі вікові періоди раннього онтогенезу встановлений прямий зв'язок між коефіцієнтами інтенсивності спаду росту і тривалістю життя (від r=+0,254 до r=+0,536; Р>0,999), довічним надоєм (від r=+0,296 до r=+0,535; Р>0,999) та середнім надоєм за одну добу їх життя (r=+0,270; Р>0,999).

Залежність між довічним використанням корів української червоної молочної породи (у, днів) і інтенсивністю спаду росту в ранньому онтогенезі (х, %) дає підставу описати її рівнянням лінійної регресії (r=+0,477; Р>0,999; n=150):

у=435,78717+25,7248274*х.

З розташування варіант на графіку видно, що збільшення швидкості спаду росту понад 90 % сприяє подовженню життя тварин.

За безприв'язного утримання корів голштинської породи, незалежно від тривалості продуктивного використання, встановлений середній по силі позитивний кореляційний зв'язок між тривалістю їх життя та віком першого отелення від +0,411 до +0,585 (Р>0,999). За технології з прив'язним утриманням зв'язок між цими показниками виявлено у корів української червоної молочної породи з тривалістю використання понад п'ять лактацій r=+0,841 (Р>0,999).

Отже, при формуванні стад з подовженим терміном продуктивного використання, перевагу слід надавати теличкам голштинської породи з помірним і повільним (83105 %), а української червоної молочної породи - із швидким і помірним (понад 90 %) типами інтенсивності спаду росту в ранньому онтогенезі