Обґрунтування шляхів підвищення тривалості продуктивного використання молочної худоби

Визначення типу конституції корів. Для виявлення тварин, здатних до більш тривалого продуктивного використання, за нормованим розподілом корів за типом конституції визначали адаптивну і репродуктивної норму (модальні класи). Встановлено, що серед корів голштинської породи до модальних класів віднесено у І групі 58 %, ІІ - 62 % і ІІІ - 52 % тварин. У групах корів із меншим терміном продуктивного використання у порівнянні з І групою спостерігається суттєве збільшення особин М+ варіант "широкотілого, рихлого, грубого": у ІІ групі - на 18 % і ІІІ - на 26 %.

Поміж корів української червоної молочної породи до модальних класів за типом конституції належать у І групі 62 %, у ІІ - 66 % і у ІІІ - 58 % тварин. У корів ІІ і ІІІ груп, з меншим строком продуктивного використання, теж спостерігається наростання М+ варіант на 9 % у порівняні з тваринами І групи з тривалістю продуктивного використання понад п'ять закінчених лактацій.

З наведених даних видно, що переважна більшість корів голштинської породи модальних класів за типом конституції відноситься до класу "з деякою вузькотілістю, щільністю ніжністю", а української червоної молочної - до класу "з деякою широкотілістю, рихлістю, грубістю", що, очевидно, зумовлено породними особливостями худоби. Проте коровамдовгожителькам обох порід за типом конституції притаманна в деякій мірі схильність переважно до вузькотілості. Встановлено, що за технології з прив'язним способом утримання 56 % піддослідних тварин голштинської і української червоної молочної порід з тривалістю використання понад п'ять лактацій (І групи) належало до вузькотілого типу конституції. Співвідношення широкотілого і вузькотілого типів конституції у корів ІІІ груп з використанням три закінчених лактації у

За безприв'язнобоксового утримання у довгожительок голштинської породи виявлений позитивний, середній по силі зв'язок тривалості життя із більшістю основних промірів та індексів будови тіла, але найбільш тісний зв'язок тривалість життя має з глибиною грудей (+0,404; Р>0,99).

Отже, при формуванні стад корів з подовженим терміном продуктивного використання перевагу слід надавати тваринам модальних класів нормованого розподілу за типом конституції.

Продуктивні якості корів залежно від тривалості продуктивного використання. Молочна продуктивність. Відомо, що ефективність довічного використання молочних корів найбільш повно характеризується показником середнього надою за одну добу життя. За цим показником вірогідну перевагу мали корови Іх груп з продуктивним використанням понад п'ять закінчених лактацій у порівнянні з тваринами з коротшою тривалістю ІІ і ІІІ груп відповідно: голштинської породи - на 23,4 % і 30,4 %, української червоної молочної - на 10,6 % і 16,6 % (табл. 2). Слід також зазначити, що при майже однаковій тривалості продуктивного використання корів голштинської і

Корови І групи української червоної молочної породи з використанням понад п'ять закінчених лактацій за надоєм першої лактації вірогідно на 12 % поступалися тваринам ІІІ групи, а за середнім надоєм вищої лактації перевершували їх на 6,4 % (Р>0,95). Така ж тенденція просліджується і у корів голштинської породи. Голштинська худоба І групи за середнім надоєм по третій і вищій лактаціях вірогідно перевищувала тварин ІІ і ІІІ груп відповідно на 5,7 % і 8,3 % та 23,6 % і 14,9 % (Р>0,999).

Більшість корів з довічним використанням понад п'ять лактацій за прив'язного утримання рекордного надою досягла: голштинської породи - за третьою, четвертою і п'ятою лактаціями (відповідно 38 %, 32 % і 24 %); української червоної молочної - за четвертою, п'ятою і третьою (відповідно 32 %, 24 % і 24 %). За технології з безприв'язнобоксовим способом утримання голштинська худоба І групи, з тривалістю використання п'ять і більше лактацій, за довічним надоєм та виходом молочного жиру теж мала беззаперечну перевагу у порівнянні з тваринами ІІ і ІІІ груп з меншою тривалістю продуктивного використання (табл. 3). Різниця за тривалістю життя корів між І і ІІ групами становила 3 %, між І і ІІІ - 15 %, а різниця за довічним надоєм - відповідно 25,5 % і 40 %. За середньодобовими надоями за одну добу життя корови І групи високовірогідно перевищували тварин ІІ і ІІІ груп відповідно на 23 % і 30 %.

Таблиця 2 - Показники довічного продуктивного використання корів різних порід за прив'язного утримання

Таблиця 3 - Довічна продуктивність корів голштинської породи залежно від тривалості використання за безприв'язного утримання

Примітка. ***Р>0,999

За безприв'язнобоксового утримання найбільша кількість корівдовгожительок голштинсьої породи рекордного надою досягла за четвертою лактацією 38 %. Середній надій за вищу лактацію корів І групи з тривалістю продуктивного використання п'ять і більше лактацій становив 9222,92±173,31 кг молока, що на 4,7 % і 6,9 % більше у порівнянні з тваринами ІІ і ІІІ груп.

Таким чином, наведені дані підтверджують доцільність пошуку шляхів збільшення строку продуктивного використання корів. Адже довічний надій корів має пряму залежність від тривалості їх життя. Коефіцієнти кореляції для груп голштинської худоби знаходились в межах +0,265…+0,827, української червоної молочної породи - +0,206…+0,716.

Відтворна здатність корів. Тварини голштинської породи в період акліматизації мали знижену відтворну здатність. Коефіцієнти відтворної здатності у групах корів племзаводу "Червоний шахтар" були нижчі оптимального і знаходились в межах 0,730,85. Групи імпортних корів в умовах племзаводу "Чумаки" при більш високому рівні кормозабезпечення мали значно кращу відтворну здатність, коефіцієнти відтворної здатності знаходились в межах від 0,85 у VІ групі голландського походження до 0,93 у ІІ групі - німецького походження. Середня тривалість сервісперіоду як у імпортних матерів, так і їх дочок першої генерації була подовженою і знаходилась в межах від 111,11±8,11 до 144, 75±11,44 днів.

Для більшості корів голштинської породи за прив'язного утримання модальним значенням тривалості тільності було 285 днів, за умов безприв'язнобоксового утримання - від 279 до 281 дня, що свідчить про високу інтенсивність ембріонального розвитку плоду.

За цілорічного безприв'язнобоксового утримання найбільший відсоток корів голштинської породи з нульовим та позитивним значенням індексу адаптації, впродовж двох лактацій, знаходився серед тварин І групи з довічним використання понад п'ять лактацій - відповідно 8 % і 30 %. У худоби з господарським використанням три закінчених лактації за другим отеленням спостерігається наростання мінус варіант до 80 %, що вказує на порушення балансу між організмом тварини і середовищем.

Оцінка молочної худоби за етологічними показниками. Встановлено, що незалежно від прийнятої технології виробництва, корови потребують тривалого відпочинку лежачи за комфортних умов не менше 10,511,5 годин на добу.

За технології з прив'язним способом утримання корови голштинської породи протягом доби на 39 хв. або на 6 % довше відпочивали лежачи у порівнянні зі своїми ровесницями української червоної молочної породи Середня тривалість відпочинку лежачи у останніх становила 612 хв. Чергування спокою й активності у тварин піддослідних групах було майже однаковим. При цьому найбільший вплив на тривалість відпочинку має характер лігва.

Оцінка комфортності місць для відпочинку корів лежачи за прив'язного утримання показала, що середній бал стану гомілкових суглобів становив 2,072,09. Утримання тварин на жорсткій керамзитобетонній підлозі без достатньої кількості підстилки призводить до забруднення і втрати шерсті з утворенням лисих місць та саден на гомілкових суглобах. Використання глибокої підстилки із соломи та піску забезпечує майже ідеальний стан гомілкових суглобів - 1,251,20 бала.

При розділенні голштинської худоби за ієрархічними рангами між групами корів не встановлено суттєвої різниці як за живою масою, так і за середньодобовими надоями. Різниця за середньодобовими надоями між коровами української червоної молочної породи високого та середнього рангів становила 1,14 кг (Р<0,95), між високим і низьким - 3,7 кг (Р>0,99) молока. Тварини високого рангу швидше пристосовуються до змін оточуючого середовища і відновлюють рівень продуктивності. Так, середньодобові надої корів голштинської породи відносно надоїв перед виведенням їх до літнього табору зросли на 4,50 кг (Р0,95), української червоної молочної - на 2,34 кг (Р<0,95) молока.

У корів голштинської породи за безприв'язнобоксового великогрупового цілорічного утримання (n=172) виробляється стереотип поведінки, який визначається, в основному, режимом виконання технологічного процесу доїння: його кратністю й інтервалами між ним. Максимальна активність споживання тваринами корму спостерігається після кожного повернення з доїння. По закінченню ранкового доїння кількість корів, які їли кормосуміш, становила 64 %, обіднього - 93 %, вечірнього - 58 %.

Вивчення соціальної поведінки дійних корів шляхом спостереження за самостійним надходженням до доїльної зали показало, що першою ввійшла на доїльну установку більшість молодих тварин, які відрізнялися найбільшою рухливістю та активністю (табл. 4). Очевидно, на черговість заходження корів на доїння вплив має не тільки ієрархічне становище в групі, але і вік та рівень продуктивності.

Таблиця 4 - Зв'язок продуктивності і віку корів у лактаціях із черговістю заходження на доїння

Примітка: Р 0,95; Р0,999.

За безприв'язного способу утримання корів на глибокій довгонезмінній солом'яній підстилці та годівлі на вигульнокормових майданчиках пора року не впливає на загальну тривалість відпочинку їх лежачи, але з скороченням світлового дня час його в день зменшується в осінній період на 18 % і взимку на 58 %. При скороченні світлового дня певною мірою зростає кормова активність, тобто корови більш інтенсивно поїдають корм. У період дощу середня тривалість перебування тварин у приміщенні протягом світлового дня становить 5,3 годин, в похмурий прохолодний вітряний день - 3,6 годин і в сонячний - 2,7 годин. У жарку погоду тварини ховаються під тіньові навіси. Таким чином, із зростанням продуктивності корів підвищуються їх вимоги до технологічних умов утримання та експлуатації. При цьому корови високого ієрархічного рангу швидше пристосовуються до технологічних змін і відновлюють продуктивність, тому їх доцільно використовувати за умов промислової технології з безприв'язним способом утримання.

Удосконалення елементів стійлового утримання. Встановлено, що середня різниця за живою масою корів голштинської породи між першим і третім отеленням становить 110 кг, української червоної молочної - 100 кг із середньою мінливістю цього показника в межах від Cv=6,20 % до Cv=9,09 %. Ліміт варіації за живою масою у корів обох порід досить великий як по першій, так і третій лактаціях і відповідно становить у групі корів голштинської породи 192 кг і 270 кг, української червоної молочної - 246 кг і 308 кг. Існує також вірогідна різниця і за основними лінійними промірами. Поміж повновікових корів голштинської породи мінімальна висота у холці та коса довжина тулубу становили відповідно 131 см і 150 см, максимальна - 138 см і 184 см, української червоної молочної - 128 см і 155 см та 137 см і 183 см.

Виходячи з цього, при внутрішньому обладнанні тваринницьких приміщень слід враховувати коливання промірів і живої маси в межах однієї породи. Звичайно, це питання гостро постає при комплектуванні стад голштинською худобою, крупність якої досягається за рахунок добре розвиненого кістяка (осьового та периферичного) та середньої частини тулуба і грудей. Слід враховувати і те, що за прив'язного утримання корів у більшості господарств застосовується двоцехова структура організації стада із виділенням тільки родильного відділення, до якого корів переводять за два тижні до отелення. В зв'язку з цим, були розроблені лінійні рівняння регресії для визначення необхідної ширини та довжини стійла або боксу для тулуба тварин залежно від їх живої маси (х):

для визначення ширини стійла

у 1=18,8+0,23*х, (1)

де у 1 - ширина стійла, см; х - жива маса корови, кг;

для визначення довжини стійла для тулуба корови

у 2=12,8+0,28*х, (2)

де у 2 - довжина стійла для тулуба корови, см; х - жива маса корови, кг. При цьому слід обов'язково враховувати необхідність додаткового простору для голови не менше 70 см, оскільки довжина тіла корови з витягнутою головою складає 2,32,5 м.

Особливо практичне значення має рівняння регресії зв'язку між живою масою тварини і шириною стійла при розміщенні голштинської худоби в старих, типових приміщеннях із середніми розмірами стійл. Випадків вимушеного стояння корів протягом доби, за відсутністю місця для відпочинку лежачи, зафіксовано в середньому 31. Збільшення ширини стійла до 1,3 м забезпечує більш комфортні умови утримання корів голштинської породи і сприяє росту тривалості відпочинку їх лежачи на 29 хв. (Р>0,95) та молочної продуктивності - на 5,8 % (Р>0,95).

Відомо, що порода не є статичною органічною системою. Тому для більш об'єктивного врахування індивідуальних особливостей тварин конкретної породи та ефективного використання площі при реконструкції та будівництві нових приміщень рекомендуємо використовувати метод нормованого розподілу тварин за живою масою, що, на наш погляд, оптимізує кількість місць необхідного розміру для відпочинку корів. При цьому межі модальних класів слід брати від0,67у до +0,7у при довірчому інтервалі р=0,05.

Отже, розроблені рівняння регресії для визначення необхідної ширини і довжини стійла або боксу для утримання корів та метод нормованого розподілу їх за живою масою дозволяє більш об'єктивно врахувати індивідуальні особливості тварин конкретної породи при визначені параметрів стійл, що підвищує комфортність їх утримання та збереження здоров'я.

Біоенергетична оцінка молочної худоби різного екогенетичного походження. Відокремлюючи господарські витрати, що в наших базових господарствах мають різні величини і важко піддаються ідентифікації, при оцінювані завезеного поголів'я голштинської худоби різного походження в процесі її адаптації оцінювали власне тварин, їхні біологічні властивості і спроможності їх організму до виробництва продукції у нових екологогосподарських умовах степової зони України.

При досліджені встановлено, що основна маса завезеного поголів'я голштинської породи добре пристосувалась до нових умов існування. Майже усі групи худоби, незалежно від походження, мали високі енергетичні індекси від 52,03 до 63,02 %, продуктивні - від 0,169 до 0,203 кг при питомій витраті неттоенергії від 1,92 до 1,59 МДж на 1 МДж енергії молока. Адже відомо, що відносно енергетично ефективними є породи, які мають енергетичний індекс понад 50 %, а продуктивний - не менше 0,160 кг при питомій витраті неттоенергії менше, ніж 2,0 МДж на 1 МДж енергії молока (Петренко та ін., 2003). Найменшими витратами чистої енергії на 1 кг 4 % молока відрізнялись групи корів, які експлуатувалися за безприв'язнобоксового утримання і годівлі однотипними збалансованими кормосумішами (4,925,33 МДж) та тварин VІ групи голландського походження за технології з прив'язним способом утримання (5,31 МДж).

Для визначення енергетичного і продуктивного індексів та питомих витрат енергії на молоко для корів голштинської породи різного походження, в процесі адаптації до нових умов за різних технологій їх використання, розраховано двохфакторні рівняння регресії.

Рівняння регресії з визначення енергетичного індексу має вигляд:

ЕІ= 48,35580,0279*ЖМ +0,0039*Н, (3)

де ЕІ - енергетичний індекс, %; ЖМ - жива маса корови в кг, Н - надій за стандартну лактацію (305 днів), кг.

Рівняння лінійної регресії для визначення продуктивного індексу голштинської худоби залежно від живої маси та надою за стандартну лактацію має наступний вигляд:

ПІ= 0,15057,1135E5 ЖМ * + 1,1843E5* Н, (4)

де ПІ - продуктивний індекс, кг 4 %го молока /МДж енергії; ЖМ - жива маса корови в кг, Н - надій за стандартну лактацію (305 днів), кг.

При розрахунку рівняння регресії для опису і визначення питомих витрат енергії на молоко розроблено наступне рівняння:

ПВЕ= 1,9326+0,0012*ЖМ0,0001*Н, (5)

де ПВЕ - питомі витрати енергії на молоко, МДж/МДж молока, ЖМ - жива маса корови в кг, Н - надій за стандартну лактацію (305 днів), кг.

З використанням наведених рівнянь регресії можна легко визначити вище зазначенні індекси та розрахувати питомі витрати енергії на молоко, які знижуються при рості продуктивності і живої маси корів.

Економічне обґрунтування терміну продуктивного використання молочних корів. Встановлено, що енергоємність продукції, одержаної від корів із числом закінчених лактацій більше п'яти, у 2,2 раза вища відносно енергоємності продукції тварин з терміном використання три закінчених лактації і становить у групі корів голштинської породи 443,7 ГДж/гол, української червоної молочної - 421,4 ГДж/гол. При цьому слід зазначити, що серед усієї сукупної продукції, що виробляється протягом життя корів, найбільшу енергоємність мають екскременти і молоко. У голштинської худоби енергоємність екскрементів становила 6062,5 %, української червоної молочної - 6265 % і молока відповідно 3537 % та 3335 %.

Енергетичні витрати на вирощування корів покриваються енергією одержаної продукції у тварин голштинської породи протягом трьох лактацій

При зростанні тривалості продуктивного використання корів до п'яти і більше лактацій ефективність енерговіддачі продукцією у порівнянні із витратами на їх вирощування зростає у корів голштинської породи у 2,4 раза, української червоної молочної - у 2,2 раза. При цьому головним фактором ефективного ведення молочного скотарства є зростання молочної продуктивності поголів'я.

Для визначення економічно ефективного терміну продуктивного використання корів розроблені рівняння регресії зростання надою за одну добу життя залежно від їх тривалості продуктивного використання, рівня продуктивності за першу лактацію та віку їх першого отелення (табл. 5).

Для корів голштинської і української червоної молочної порід з урахуванням продуктивності та віку першого отелення, розраховані коефіцієнти зростання середньодобових надоїв впродовж десяти лактацій. Подовження продуктивного використання тварин до п'яти і більше лактацій підвищує економічну ефективність виробництва: довічна продуктивність корів голштинської породи залежно від продуктивності збільшується на 41221 %, української червоної молочної - на 44208 %; надій за одну добу життя зростає у корів голштинської породи на 1635 %, української червоної молочної - на 720 % за однакового вмісту жиру в молоці.

Таблиця 5 - Рівняння регресії для визначення зростання виробництва молока на один день життя при різних рівнях продуктивності

Примітка: у 2…у 10 - добові надої корів відповідно їх віку в лактаціях, кг х - добовий надій за першу стандартну лактацію 305 днів, кг

Застосування розроблених у дисертаційній роботі технологічних параметрів і селекційних прийомів збільшення тривалості продуктивного використання молочних корів від трьох до понад п'яти закінчених лактацій сприяє зростання чистого прибутку за рахунок збільшення валового виробництва молока у корів голштинської породи на 12758,19 грн. або у 2,2 раза, української червоної молочної породи - на 10106,61 грн. або у 2,1 раза при досить високому рівні рентабельності виробництва 126136 %. На рівень рентабельності виробництва молока впливає багато різних факторів, проте в кінцевому підсумку він залежить від співвідношення собівартості й середньо-реалізаційної ціни одиниці продукції. Також слід зазначити, що при майже однаковій тривалості продуктивного використання тварин обох порід, від корів голштинської породи одержано більш високий чистий прибуток: у І групі - на 19,8 %, ІІ - 9,8 % і ІІІ - 12,8 %, що пов'язано, в основному, з вищою продуктивністю тварин.

Добір ремонтного молодняку у ранньому онтогенезі за типом інтенсивності спаду росту сприяє прискоренню формування стад з подовженим терміном продуктивного використання та зниженню собівартості за рахунок їх вирощування від 35 % до 37,5 %.

При прив'язному утриманні економічний ефект за рахунок підвищення комфортності утримання корів шляхом збільшення ширини лігва складає 1,3 кг молока в день або 438 грн. на одну голову за рік.

Висновки

1. Теоретично обґрунтовано, розроблено і впроваджено у виробництво комплекс технологічних параметрів та селекційних прийомів, на основі вивчення адаптаційних, продуктивних, екстер'єрно-конституційних, технологічних і етологічних особливостей високопродуктивних молочних корів, які збільшують тривалість їх продуктивного використання до п'яти і більше лактацій.

2. Реалізація господарсько-корисних ознак у процесі пристосування голштинської худоби різного походження до еколого-господарських умов степу України проходить нерівномірно, про що свідчить різна тривалість продуктивного використання корів, яка знаходиться в межах від 1,4 до 4,9 лактації та рівень продуктивності первісток, який в перерахунку на 4 % молоко становить 5286 % продуктивності їх матерів по першій лактації. Найвищою адаптаційною здатністю за прив'язного утримання характеризуються корови німецького походження, середня тривалість використання яких становить 4,24,9 лактації, надій - 5326 кг молока з вмістом жиру 4,04 %, за безприв'язнобоксового утримання - тварини датського походження з тривалістю продуктивного використання 3,8 лактації, надоєм 8438 кг молока і вмістом жиру 3,66 %. Адаптаційна здатність корів імпортованих порід до умов степової зони України, у більшій мірі проявляється при завезені взимку (4,24,8 лактації), найгірше - восени (1,92,8 лактації).

3. В процесі адаптації, за відповідних практично однакових умов годівлі і утримання, продуктивність дочок першої генерації німецького та голландського походження зростає в порівнянні з матерями відповідно на 12,8 % (Р>0,99) і 19,1 % (Р>0,95). У дочок голландського походження встановлена вірогідна перевага матерів за вмістом жиру в молоці на 0,12 % (Р>0,999) і 0,09 % (Р>0,95).

4. У період адаптації корови голштинської породи мають знижену відтворну здатність, коефіцієнти відтворної здатності знаходяться в межах 0,730,93. Середня тривалість сервісперіоду як у імпортних матерів, так і їх дочок першої генерації подовжена і знаходиться в межах від 111,11 до 144, 75 днів.

5. Молоко корів голштинської, української червоної молочної та англерської порід за технологічними властивостями і складом відповідає встановленим вимогам щодо якості сировини при виробництві основних молочних продуктів. Але за однакових умов годівлі і утримання молоко голштинських корів за густиною перевищує показник решти піддослідних груп на 4,084,84 % (Р>0,95), відрізняється високим вмістом молочного цукру - 4,73 % (Р>0,95), найвищим значенням співвідношення білка і жиру в молоці - 0,79. Молоко корів української червоної молочної і англерської порід, за результатами сичужнобродильної проби має кращі властивості за сиропридатністю на 7,79,0 % у порівнянні з молоком тварин голштинської породи.

6. Доведено, що добір телиць голштинської породи з помірним і повільним (83105 %), а телиць української червоної молочної породи із швидким і помірним (понад 90 %) типом спаду інтенсивності росту в ранньому онтогенезі, сприяє прискоренню темпів формування високопродуктивних стад з тривалим продуктивним використанням.

7. При формуванні стад з тривалим продуктивним використанням доцільно відбирати первісток модальних класів нормованого розподілу за типом конституції. За безприв'язнобоксового утримання у корів голштинської породи з тривалістю використання п'ять і більше закінчених лактацій встановлена позитивна кореляційна залежність між тривалістю життя та глибиною грудей +0,404 (Р>0,99), шириною в маклаках +0,391 (Р>0,99) і косою довжиною тулуба +0,338 (Р>0,95).

8. Встановлено, що корови української червоної молочної породи, які здатні до подовженого продуктивного використання більше п'яти лактацій, за надоєм по першій лактації поступаються тваринам із строком використання три закінчених лактації на 12 % (Р>0,999), а за надоєм вищої лактації перевищують їх на 6,4 % (Р>0,95). Корови голштинської породи, з продуктивним використанням більше п'яти лактацій, за надоєм по третій і вищій лактаціях мають високовірогідну перевагу у порівнянні з тваринами з тривалістю використання від трьох до п'яти лактацій та три закінчених лактації відповідно на 5,7 % і 8,3 % та 23,6 % і 14,9 %. Довічна молочна продуктивність корів прямо пропорційно залежить від тривалості їх життя (r=+0,206…r=+0,827).

9. Корови голштинської породи характеризуються кращою адаптаційною здатністю до зміни умов утримання та більш тривалим відпочинком лежачи, який на 6 % довший, у порівнянні з ровесницями української червоної молочної породи. У корів української червоної молочної породи більш чітко просліджується ієрархічний ряд, різниця за середньодобовими надоями між тваринами високого і середнього рангів становила 1,14 кг (Р<0,95), високого і низького - 3,7 кг молока (Р>0,99). Худоба високого рангу при переведені до літнього табору має кращі адаптаційні здатності. Середньодобові надої її зросли відносно надоїв до виведення у літній табір, у корів голштинської породи на 4,5 кг (Р>0,95), української червоної молочної - на 2,3 кг (Р0,95).

10. На черговість заходження корів на доїння, за великогрупового безприв'язнобоксового утримання (n=172), впливає вік та рівень продуктивності тварин. Середньодобові надої корів першої і другої групи за черговістю заходження на доїльну установку вірогідно вищі у порівнянні з третьою і четвертою групами відповідно на 7,4 % і 11,9 % та 3,2 % і 7,9 %.

11. Встановлено, що за безприв'язного способу утримання корів на глибокій довгонезмінній солом'яній підстилці та годівлі на вигульнокормових майданчиках пора року не впливає на загальну тривалість відпочинку їх лежачи, але з скороченням світлового дня час його в день зменшується із 181 хв. в осінній період до 148 хв., взимку - до 76 хв.

12. Утримання тварин на підлозі із керамзитобетону без достатньої кількості підстилки спричиняє забруднення і втрати волосяного покриву та утворення саден на гомілкових суглобах. Середній бал їх стану становить 2,072,09. Використання глибокої підстилки із соломи або піску покращує стан гомілкових суглобів (1,25 і 1,20 бали), що зменшує їх захворюваність і сприяє подовженню тривалості продуктивного використання.

13. Розроблені рівняння регресії для визначення необхідної ширини і довжини стійла або боксу для тулуба молочних корів та метод нормованого розподілу корів за живою масою дозволяють розрахувати параметри скотомісця та необхідну їх кількість, що забезпечує оптимізуючий відпочинок тварин лежачи, зменшує виникнення стресових ситуацій, покращує збереження здоров'я, підвищує продуктивність та ефективне використання корисної площі приміщень. Збільшення ширини стійла до 1,3 м забезпечує більш комфортні умови утримання корів голштинської породи, сприяє росту тривалості відпочинку їх лежачи на 29 хв. (Р>0,95) та молочної продуктивності на 5,8 % (Р>0,95).

14. Біоенергетична оцінка корів голштинської породи різного походження, за показниками енергетичного 52,0363,02 % і продуктивного індексів 0,1690,203 кг та питомої витрати неттоенергії від 1,92 до 1,59 МДж на 1 МДж енергії молока свідчить про достатньо високу адаптаційну здатність корів до умов степової зони України та інтенсивних технологій виробництва молока.

15. Доведено, що витрати енергії на вирощування корів голштинської породи покриваються енергією одержаної продукції протягом трьох лактацій на 109 %, української червоної молочної - на 95 %. При збільшенні тривалості продуктивного використання корів до п'яти і більше лактацій підвищується ефективність енерговіддачі через продукцію у корів голштинської породи у 2,4 раза і української червоної молочної - у 2,2 раза.

16. Використання розроблених рівнянь регресії зростання надою за одну добу життя корів, залежно від тривалості продуктивного використання, рівня продуктивності за першу лактацію та їх віку першого отелення, дає можливість визначити економічно доцільний термін продуктивного використання молочної худоби в основному стаді. При подовженні продуктивного використання корів голштинської породи до п'яти і більше лактацій довічний надій зростає залежно від рівня їх продуктивності від 41 % до 221 %, надій за одну добу життя - від 16 % до 35 %, у тварин української червоної молочної породи - відповідно від 44 % до 208 % та від 7 % до 20 % при однаковому вмісті жиру в молоці. 17. Запровадження розроблених технологічних параметрів і селекційних прийомів збільшення тривалості продуктивного використання молочних корів сприяє збільшенню чистого прибутку в 2,12,2 раза. Добір телиць за типом інтенсивності спаду росту у ранньому онтогенезі забезпечує прискорене формування стад з подовженим терміном продуктивного використання корів та знижує собівартість їх вирощування на 3537,5 %.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. З метою зменшення затрат і прискорення формування молочних стад, здатних до тривалого продуктивного використання в сучасних технологіях виробництва молока, добір ремонтних телиць доцільно проводити з урахуванням типу інтенсивності спаду росту їх в ранньому онтогенезі, а при відборі первісток надавати перевагу тваринам, які відносяться до модальних класів нормованого розподілу за типом конституції.

2. Для визначення економічно ефективного терміну використання корів у основному стаді доцільно застосовувати розроблені рівняння регресії підвищення надою молока за одну добу життя залежно від їх тривалості продуктивного використання, рівня продуктивності за першу лактацію та віку першого отелення.

3. Для забезпечення комфортного відпочинку корів, підвищення молочної продуктивності та подовження їх життя, рекомендується при визначенні розміру стійл або боксів використовувати розробленні рівняння регресії та застосовувати експериментально обґрунтований метод нормованого розподілу корів за живою масою, який дає можливість розрахувати необхідну кількість скотомісць та їх параметри, покращити використання виробничої площі приміщень.

4. У степовій зоні України, доцільно ширше впроваджувати технологію з безприв'язним способом утримання корів на глибокій довгонезмінній солом'яній підстилці, при якій витрати сукупної енергії, пов'язаної з технологічними й технічними процесами, на 1 голову в рік на 22 % менші, ніж при технології з прив'язним способом утримання.

5. Використовувати розроблений "Організаційнотехнологічний проект підвищення тривалості продуктивного використання молочної худоби в степовій зоні України", що враховує науковообґрунтовані параметри підвищення тривалості продуктивного використання високопродуктивних молочних корів.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Технологія виробництва молока в умовах малих ферм на 525 корів: Методичний і практичний посібник / С.Ю. Рубан, Е.К. Кравцов, Т.П. Шкурко та ін. - Харків: Інститут тваринництва УААН, 2001. 24 с. (Автором розроблено і запропоновано зоогігієнічні вимоги та ветеринарнопрофілактичні заходи).

2. Шкурко Т.П. Продуктивні, технологічні і відтворні якості голштинської худоби у степовій зоні України в процесі акліматизації // Наук.техн. бюлетень / Інститут тваринництва УААН. - Харків, 2003. - №84. - С. 160163.

3. Шкурко Т.П. Комфортна поведінка високопродуктивних корів за безприв'язного утримання // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. - Дніпропетровськ, 2003. - № 1. - С. 132134.

4. Шкурко Т.П. Шляхи підвищення ефективності виробництва молока // Тваринництво України. - 2003. - № 8. - С. 57.

5. Шкурко Т.П. Відтворна здатність імпортної голштинської худоби у період акліматизації // Тваринництво України. - № 9. - 2004. - С. 1821.

6. Шкурко Т.П. Породні особливості поведінки високопродуктивних корів // Вісник Черкаського інституту агропромислового виробництва: Міжвід. темат. зб. наук. праць. - Черкаси, 2004.- Вип. 4. --С. 147 - 154.

7. Шкурко Т.П. Поведінка корів різних генотипів при зміні технології утримання і доїння // Тваринництво України. - 2005. - №4. - С. 58.

8. Шкурко Т.П. Особливості поведінки високопродуктивних корів за промислової технології виробництва молока // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. - Дніпропетровськ, 2005. - №1. - С. 113115.

9. Шкурко Т.П. Якість молока корів голштинізованої худоби // Вісник аграрної науки. - 2005. - №7. - С. 3739.

10. Шкурко Т.П. Продуктивність та екстер'єрні особливості голштинської худоби в умовах степу України // Розведення і генетика тварин: Міжвід. темат. наук. збірник. - К., 2005. - Вип.39. - С. 228234.

11. Шкурко Т.П. Тривалість ембріогенезу імпортних голштинських корів у період акліматизації // Наук.техн. бюлетень / Інститут тваринництва УААН. - Харків, 2005. - №91. - С. 162167.

12. Шкурко Т.П. Умови комфортні - тварини без стресів // Тваринництво України. - 2006. - №2. - С. 1113.

13. Шкурко Т.П. Продуктивність та екстер'єрні особливості напівкровних голштинських помісей різних порід у степовій зоні України // Тваринництво України. - 2006. - №3. - С. 1113.

14. Шкурко Т.П. Критерії оцінки умов утримання корів // Вісник аграрної науки. - 2006. - №2. - С. 3537.

15. Шкурко Т.П. Ефективність тривалості продуктивного використання молочних корів // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. - Дніпропетровськ, 2006. -- №1. - С. 130133.

16. Шкурко Т.П. Біологічні особливості корів та їх молочна продуктивність // Тваринництво України. - 2006. - №7. - С. 1113.

17. Шкурко Т.П. Фенотипічні особливості корів молочних порід залежно від строку їх продуктивного використання // Наук.техн. бюлетень / Інститут тваринництва УААН. - Харків, 2006. - №93. - С. 140147.

18. Шкурко Т.П. Екстер'єрноконституційні особливості молочних корів залежно від терміну продуктивного використання // Аграрний вісник Причорномор'я. Сільськогосподарські та біологічні науки. - Одеса: СМИЛ, 2006. - Вип. 32. - С.810.

19. Шкурко Т.П. Молочна продуктивність голштинських корів залежно від тривалості продуктивного використання // Наук.техн. бюлетень / Інститут тваринництва УААН. - Харків, 2006. - №94. - С. 449452.

20. Шкурко Т.П. Взаємозв'язок тривалості життя корів з ознаками екстер'єру та продуктивності // Вісник аграрної науки Південного регіону. Сільськогосподарські та біологічні науки. - Одеса: СМИЛ, 2006. -Вип. 7. - С. 163168.

21. Шкурко Т.П. Стійлове утримання молочної худоби // Тваринництво України. - 2007. - №4. - С. 67.

22. Шкурко Т.П. Адаптація голштинської худоби в степовій зоні України // Тваринництво України. - 2007. - №5. - С. 1215.

23. Шкурко Т.П. Економічна ефективність тривалості продуктивного використання молочних корів // Тваринництво України. - 2007. - №7. - С. 46.

24. Шкурко Т.П. Тривалість продуктивного використання молочних корів залежно від типу конституції // Наукові доповіді НАУ. - 2007. - №1(6). - С. 110. - Режим доступу до журн.: http: // www. nbuv.gov.ua/eJournals/nd/20071/07stptoc/pdf

25. Шкурко Т.П. Зв'язок тривалості продуктивного використання молочних корів з енергією росту в онтогенезі // Наукові доповіді НАУ. - 2007. - №2(7). - С. 111. - Режим доступу до журн.: http: // www. nbuv.gov.ua/eJournals/nd/20072/07stptoc/pdf

26. Програма селекції та розвитку тваринництва Дніпропетровської області на 20032010 роки / В.С. Козир, В.І. Барабаш, Т.П. Шкурко та ін.: Мін. агрополітики України, УААН, ІТЦР, ДНВЦ "Селекція". - К., 2003. - 149 с.: іл., табл. (Здобувачем розроблено основні технологічні і технічні рішення розвитку молочного скотарства в регіоні).

27. Биологические закономерности роста и развития сельскохозяйственных животных / В.С. Козырь, В.И. Барабаш, Т.П. Шкурко и др. - Днепропетровск: ВКФ ОксамитТекс, 2004. - 541 с. (Здобувачем доповнено розділ молочне скотарство).

28. Шкурко Т.П. Організаційнотехнологічний проект підвищення тривалості продуктивного використання молочної худоби в степовій зоні України / ІТЦР УААН. - Дніпропетровськ: Деліта, 2007. - 15 с.

29. Шкурко Т.П. Рекомендації по підвищенню тривалості продуктивного використання молочних корів / ІТЦР УААН. - Дніпропетровськ: Деліта, 2007. - 17 с.

30. Шкурко Т.П. Поведінка високопродуктивних корів при промисловій технології виробництва молока // Державна книга племінних тварин великої рогатої худоби української чорнорябої молочної породи. Том ІІІ. - К.: Арістей, 2007. - С. 3538.

31. Шкурко Т.П. Технологічні фактори і поведінка високопродуктивних молочних корів // Мат. наук.вир. конф. "Шляхи розвитку тваринництва у ринкових умовах" / ІТЦР УААН. - Дніпропетровськ, 2001.- С. 2426.

32. Шкурко Т.П. Продуктивні якості імпортованої голштинської худоби в степовій зоні України // Матеріали III (XVI) наук.вир. конф. "Шляхи розвитку тваринництва в ринкових умовах" 23 березня 2002 / ІТЦР УААН. - Дніпропетровськ, 2002.- С. 2022.

33. Шкурко Т.П. Реконструкция и модернизация ферм - интенсивный путь развития молочного скотоводства // Мат. V. (XVIII) наук.вир. конф. "Шляхи розвитку тваринництва в ринкових умовах" 31 січня 2003 / ІТЦР УААН. - Дніпропетровськ, 2003.- С. 59 - 61.

34. Шкурко Т.П. Сучасні технології годівлі корів // Мат. VIII (XXI) наук.вир. конф. "Наукове забезпечення повноцінної годівлі сільськогосподарських тварин в сучасних умовах" / ІТЦР УААН. - Дніпропетровськ, 2004. - С.8184.

35. Шкурко Т.П. Типові технології виробництва молока // Мат. Всеукраїнської наук.практ. конф. ІХ (ХХІІ) "Новітні технології в тваринництві" 23 березня 2004 / ІТЦР УААН. - Дніпропетровськ, 2004. - С. 2628.

36. Шкурко Т.П. Поведінка високопродуктивних корів при промисловій технології виробництва молока // Мат. І (ХІV/ ХХVI) регіон. конф. молодих вчених "Актуальні проблеми тваринництва" / ІТЦР УААН. - Дніпропетровськ, 2005. - С. 812.

37. Шкурко Т.П. Тривалість використання імпортних голштинських корів різного екологогенетичного походження в степовій зоні України // Мат. ХХVІ наук.практ. конф. 6 березня 2007 р. / Вісник інституту тваринництва ЦР УААН. - Дніпропетровськ, 2007. - Вип.1. - С. 4347.

38. Шкурко Т.П. Влияние сезона завоза импортного скота на адаптационные возможности к длительному продуктивному использованию // Тез. докл. Междунар. науч.практ. конф. "Проблемы повышения эффективности производства животноводческой продукции" 1213 октября 2007 / Науч.практ. центр НАН Белоруси по животноводству. - Жодино, 2007. - С. 415416.

Размещено на Allbest.ru