Участь молочної залози корів різних типів вищої нервової діяльності у білковому обміні під час лактації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет біоресурсів і природокористування україни

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

УЧАСТЬ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ КОРІВ РІЗНИХ ТИПІВ ВИЩОЇ НЕРВОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У БІЛКОВОМУ ОБМІНІ ПІД ЧАС ЛАКТАЦІЇ

03.00.13 - фізіологія людини і тварин

Криворучко Дмитро Іванович

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному університеті біоресурсів і природокористування України Кабінету Міністрів України

Науковий керівник - кандидат ветеринарних наук, доцент Карповський Валентин Іванович, Національний університет біоресурсів і природокористування України, завідувач кафедри фізіології, патофізіології та імунології тварин

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор Ніщеменко Микола Прокопович, Білоцерківський національний аграрний університет, завідувач кафедри нормальної та патологічної фізіології сільськогосподарських тварин

доктор ветеринарних наук, професор, членкор УААН Федорук Ростислав Степанович, Інститут біології тварин УААН, завідувач відділу фізіології, біохімії та живлення тварин

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Дослідження останніх десятиліть доводять провідну роль у процесах лактації кори великих півкуль головного мозку, як вищого регуляторного центру, що направляє та корегує діяльність усіх органів та організму в цілому. У вітчизняній і закордонній літературі проблема кортикальної регуляції лактації висвітлена далеко не достатньо, хоча факт впливу вищих відділів центральної нервової системи на діяльність молочної залози не викликає сумніву. Вивченню цих питань присвячені роботи виконані школою професора Кокоріної Е.П. (1957-1995). У роботах І.І. Грачова (1964-1984) висвітлені питання щодо регуляції лактації, процесів які відбуваються у самій молочній залозі та її взаємозв'язок з іншими органами, що об'єднує організм в єдину функціональну систему для забезпечення секреції молока на оптимальному рівні. Дослідженню рівня молочної продуктивності корів та обміну речовин під час лактопоезу, їх адаптацію до змін середовища присвячені роботи В.І. Третевича та Р.С. Федорука (1985, 1986). Вивченню обмінних процесів у молочній залозі корів присвячені роботи М.Д. Камбур (2008). У роботах А.Й. Мазуркевича (2002) описано вплив нітратного навантаження на молочну продуктивність корів різних типів вищої нервової діяльності. Експериментальні дані, отримані В.І. Карповським та його учнями (2002-2008), розкривають питання взаємозв'язку типологічних особливостей вищої нервової діяльності з резистентністю корів під впливом стрес-фактора хімічного та біологічного походження, вплив типу ВНД на формування домінанти лактації та систему згортання крові.

Лактопоез та його регуляція визначаються впливом медіаторно-гормональних факторів на різні типи клітинних елементів, власними клітинними механізмами, а також складною системою взаємодії альвеолярних клітин з клітинами навколишньої сполучної тканини (Попов В.М., 1986; Черепанов Г.Г., 2001). Синтез білків молока ґрунтується на наявності функціонального пулу амінокислот у секреторних клітинах, формування якого включає в себе поглинання клітинами амінокислот крові, їх внутрішньоклітинний метаболізм та синтез de novo (Андрійчук Е.В., 1990). У результаті визначення артеріо-венозної різниці вмісту вільних амінокислот у плазмі та цільній крові виникло далеко неоднозначне уявлення про участь попередників у синтезі молочного білка. Нині серед вчених сформована концепція, що попередниками білків молока переважно є вільні амінокислоти крові, а у меншому ступені - амінокислоти і пептиди, що звільняються внаслідок розпаду білків сироватки крові та амінокислот розчинних білків молочної залози (Жебровский В.С., 1986; Комков Н.А., 1990). Пул вільних амінокислот у плазмі крові формується за рахунок потрапляння амінокислот з кишечнику та у результаті деградації білків у органах і тканинах, особливо у м'язовій (Mepham T.B., 1966; Doepel L., 2004; Комков Н.А., 1990).

Щодо взаємозв'язку і впливу типологічних особливостей організму на процеси формування та використання пулу вільних амінокислот у процесі синтезу молока, механізму транспорту амінокислот у секреторних клітинах молочної залози та його регуляції, то нині ці питання у науковій літературі розкриті недостатньо і потребують подальшого детального вивчення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана згідно з науковою держбюджетною тематикою ”Вивчити особливості нейро-ендокринної регуляції фізіологічних функцій організму продуктивних тварин за умов дії антропогенних чинників довкілля” (номер державної реєстрації - 0102U006958) та “Вивчити центральні регуляторні механізми формування реактивності, резистентності та продуктивності сільськогосподарських тварин і розробити шляхи їх фізіологічної корекції” (номер державної реєстрації - 0107U002447).

Мета і завдання дослідження. Встановити взаємозв'язок перебігу обміну білка з типологічними особливостями вищої нервової діяльності у корів в період лактопоезу.

Для досягнення мети перед нами були поставлені такі завдання:

- встановити особливості умовно-рефлекторної діяльності і визначити типи ВНД корів у виробничих умовах;

- вивчити показники білкового та азотистого обміну у крові з черевного відділу аорти та підшкірної черевної вени та їх артеріо-венозну різницю по молочній залозі у корів з різними типологічними особливостями ВНД;

- дослідити амінокислотний склад молока корів різних типів ВНД;

- дослідити активність трансаміназ у крові та сироватці молока корів різних типів ВНД;

- дослідити інтенсивність перебігу білкового обміну у корів різних типологічних груп ВНД за умов застосування мінеральної добавки для стимуляції білоксинтетичних процесів;

- встановити рівень зв'язку досліджених показників білкового обміну з силою, врівноваженістю та рухливістю нервових процесів корів;

- дослідити показники молочної продуктивності корів різних типів вищої нервової діяльності.

Об'єкт дослідження - білковий обмін в організмі та функція молочної залози корів різних типів вищої нервової діяльності у період лактопоезу.

Предмет дослідження - умовнорефлекторна діяльність корів, показники обміну білка та амінокислот у молоці і крові та їх артеріо-венозна різниця по молочній залозі корів різних типів вищої нервової діяльності.

Методи дослідження - фізіологічні (визначення типів ВНД), біохімічні (визначення вмісту загального білка та його фракцій, сечовини, дослідження амінокислотного складу крові та молока, активності АлАТ, АсАТ, вмісту білка, сухої речовини та казеїну у молоці), клінічні та статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено комплексне дослідження показників обміну білка та амінокислотного складу крові та молока у корів різних типів ВНД. Встановлено зв'язок між показниками обміну білка з силою, врівноваженістю та рухливістю нервових процесів. Встановлено, що механізми формування секрету молочної залози, а саме, транспорт амінокислот, амінокислотний склад білків крові та молока залежать від типу вищої нервової діяльності.

При виконанні роботи було модифіковано метод визначення типологічних особливостей вищої нервової діяльності (патенти на корисну модель „Спосіб оцінки властивостей нервових процесів у великої рогатої худоби” № 16138, „Пристрій для подачі харчового подразника при вивченні умовнорефлекторної діяльності тварин” №16030, „Пристрій для фіксації голови та шиї великої рогатої худоби” №11270, „Спосіб визначення типологічних особливостей вищої нервової діяльності великої рогатої худоби” №16028). Розроблено та запатентовано спосіб корекції білкового обміну („Спосіб корекції білкового обміну у великої рогатої худоби” №20342), підвищення молочної продуктивності („Спосіб підвищення молочної продуктивності корів” №19712) та резистентності („Спосіб підвищення резистентності великої рогатої худоби” №19711), стимуляції гемопоезу („Спосіб стимуляції гемопоезу у великої рогатої худоби” №20343) та умовнорефлекторної діяльності у корів („Спосіб стимуляції умовнорефлекторної діяльності корів” №20423).

Практичне значення одержаних результатів. Встановлені відмінності перебігу білкового обміну в організмі корів різних типологічних груп розширюють і доповнюють наукові уявлення про вищу нервову діяльність. Отримані дані розширюють існуючі уявлення про складну систему регуляції лактаційного процесу у корів, залежно від типу вищої нервової діяльності, та фізіолого-біохімічні характеристики корів української чорно-рябої молочної породи. Одержані результати особливостей обміну білка і амінокислот в організмі корів залежно від їх типу вищої нервової діяльності необхідно враховувати у селекційній роботі при формуванні високопродуктивних стад. Застосування мінеральних кормових добавок доцільно проводити з урахуванням типологічних особливостей вищої нервової діяльності корів.

Результати науково-дослідної роботи увійшли до методичних рекомендацій “Корекція регуляційних механізмів нейро-ендокринної системи організму тварин за умов стресу на дію антропогенних чинників”, які затверджені Науково-методичною радою Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України 20 грудня 2006 року, протокол №3 і прийняті до впровадження у практику ветеринарної медицини.

Результати досліджень, викладені у дисертаційній роботі, використовуються в навчальному процесі на кафедрах фізіології, патофізіології та імунології тварин Національного університету біоресурсів і природокористування України, анатомії та фізіології тварин Сумського національного аграрного університету, нормальної та патологічної фізіології сільськогосподарських тварин Білоцерківського національного аграрного університету.

Особистий внесок здобувача полягає у самостійному опрацюванні літературних джерел, проведенні експериментальних досліджень та аналізі результатів, підготовці матеріалів до друку та написанні дисертаційної роботи.

Апробація результатів досліджень. Матеріали дисертації були представлені і отримали позитивну оцінку на конференціях професорсько-викладацького складу і аспірантів Навчально-наукового інституту ветеринарної медицини та якості і безпеки продукції тваринництва Національного аграрного університету (2005, 2006, 2008 рр., Національний аграрний університет, м. Київ); V та VI конгресах спеціалістів ветеринарної медицини (2007, 2008 рр., Національний аграрний університет, м. Київ); Міжнародній науково-практичній конференції „Наукове забезпечення інноваційного розвитку аграрного виробництва в Карпатському регіоні”, 7-8 червня 2007 року, м. Чернівці; Міжнародній науково-практичній конференції „Досягнення та перспективи застосування гумінових речовин у сільському господарстві, присвяченій
100-річчю від дня народження проф. Л.А. Христєвої”, 20-22 лютого 2008 року,
м. Дніпропетровськ; науково-практичній і навчально-методичній конференції за результатами наукової діяльності вчених факультету ветеринарної медицини Харківської державної зооветеринарної академії за 2007/08 навч.р. з міжнародною участю „Новітні досягнення та перспективи ветеринарної медицини”, 13-15 травня 2008 року, м. Харків.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 21 наукову працю, з них 9 статей у фахових виданнях згідно з переліком ВАК України, 3 тези доповідей на конференціях, 1 методичні рекомендації та одержано 8 патентів України на корисну модель.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація викладена на 154 сторінках комп'ютерного тексту, ілюстрована 18 таблицями, 32 рисунками і включає такі розділи: вступ, огляд літератури, матеріал і методи досліджень, власні дослідження, їх аналіз і узагальнення, висновки та пропозиції виробництву, список використаних джерел, що містить 295 найменувань, з яких 88 - іноземних та додатки.

Основний зміст роботи

Загальна методика й основні методи досліджень. Дисертаційна робота виконана в 2005-2008 рр. на кафедрі фізіології, патофізіології та імунології тварин Навчально-наукового інституту ветеринарної медицини та якості і безпеки продукції тваринництва Національного університету біоресурсів і природокористування України. Експериментальна частина роботи виконана на базі СТОВ “Гейсиське” Ставищенського району Київської області. Лабораторні дослідження проводились в “Проблемній науково-дослідній лабораторії фізіології та експериментальної патології тварин” кафедри фізіології, патофізіології та імунології тварин Національного університету біоресурсів і природокористування України та Українській лабораторії якості та безпеки продукції АПК Національного університету біоресурсів і природокористування України.

Досліди проведені на коровах-аналогах української чорно-рябої молочної породи другої лактації в період 2-3-го її місяців. Протягом дослідного періоду у господарстві не було зафіксовано інфекційних та інвазійних хвороб. Тварини перебували під постійним клінічним наглядом. Утримання корів прив'язне, годівля триразова, раціон однотипний протягом усього періоду досліду. Воду тварини отримували з автонапувалок. Доїння корів дворазове за допомогою установки з молокопроводом АДМ-8.

Для формування дослідних типологічних груп вивчали умовно-рефлекторну діяльність 59 корів.

Визначення типів ВНД у великої рогатої худоби проводили з використанням методики харчових умовних рефлексів Г.В. Паршутіна та
Т.В. Іполітової (1973) у нашій модифікації (2006).

На основі проведених досліджень були сформовані чотири дослідні групи тварин по п'ять голів у кожній: І група - сильний врівноважений рухливий (СВР) тип ВНД; ІІ група - сильний врівноважений інертний (СВІ); ІІІ група - сильний неврівноважений (СН) та ІV група - слабкий (С) тип ВНД.

Було проведено серію дослідів з вивчення впливу згодовування твердого розчину дигідрофосфатів магнію-цинку із загальною формулою
Mg_1-хZn_х(H₂PO₄)₂•2H₂O (0<х<1,00) на організм корів різних типів вищої нервової діяльності.

Експериментальна добавка згодовувалася в суміші з концентрованими кормами протягом 30 діб. Аналіз раціону піддослідних тварин показав, що в ньому існує дефіцит магнію, цинку і фосфору. Відповідно визначили добову дозу досліджуваної добавки. Відомо, що формула досліджуваної добавки дозволяє змінювати вміст складових частин. Остаточна формула твердого розчину дигідрофосфатів магнію-цинку для застосування в умовах ТОВ «Гейсиське» мала такий вигляд: Mg_0,1Zn_0,9(HPO₄)₂•2H₂O. Це означає, що в 1 г речовини міститься 8 мг магнію, 201,2 мг цинку та 107,2 мг фосфору. Відповідно до розрахунків складу раціону, тварини одержували, крім основної годівлі, по 120 мг твердого розчину дигідрофосфатів магнію-цинку на 1 кг сухої речовини раціону.

У тварин дослідних груп досліджували показники білкового обміну з визначенням артеріо-венозної різниці. Кров для лабораторних досліджень отримували після ранкової годівлі шляхом одночасної пункції черевної аорти та підшкірної черевної вени з дотриманням правил асептики й антисептики. Одночасне отримання інформації про рівень метаболітів у притікаючій та відтікаючій від молочної залози крові давало можливість більш об'єктивно, на наш погляд, оцінити стан обмінних процесів у молочній залозі в конкретних умовах.

У крові визначали такі показники: вміст загального білка - біуретовою реакцією за B.T. Doumas, D.D. Bayse (1981); білкові фракції - нефелометрично (Кондрахин И.П., 1985 та Колб В.Г., 1982). У сироватці молока та крові визначали: вміст сечовини - у реакції з диацетилмонооксимом за P. Breinek, J. Bouda (1970); активність аланінамінотрансферази (АлАТ) і аспартатамінотрансферази (АсАТ) кінетичним методом (Kaplan L.A., 2003); амінокислотний аналіз - методом рідинної іонообмінної хроматографії на амінокислотному аналізаторі DIONEX ICS 3000, з використанням хроматографічної колонки Amino Pac PA-10. Попередня підготовка проб крові та молока проводилася методом кислотного гідролізу (Овчинникова Ю.А., 1974) - згідно з ”AOAC Official Method 994.12. Amino Acid in feeds. Acid Hydrolysis Method”; дослідження якісних показників молока проводили за допомогою приладу EKOMILK-M (Milk Analyzer Kam 98).

Отримані проби крові та молока зберігали та транспортували у термоконтейнері при температурі +4 ⁰С. Для отримання сироватки кров центрифугували протягом 10 хв при 1500 об/хв після утворення згустку. Середню пробу молока відбирали під час ранкового доїння. Сироватку молока одержували наступним способом: центрифугували протягом 10 хв при 2000 об/хв, фільтрували через марлевий фільтр, додавали 1 н розчину соляної кислоти для осадження казеїну, знову центрифугували й відбирали сироватку.

Статистичну обробку одержаних результатів досліджень проводили за методом Е.В. Монцевічюте-Ерінгене (1964) та із використанням пакету аналізу даних Microsoft Excel (2002). Статистично-вірогідним результатом вважали різницю між величинами, при якій коефіцієнт (р) був не більше 0,05, що є загальноприйнятим у біологічних дослідженнях.

результати ДОСЛІДЖЕНь та їх аналіз

Дослідження типологічних особливостей вищої нервової діяльності корів. Формування систем умовних рефлексів, що забезпечують пристосування до оточуючого середовища з метою самозбереження та відродження організму, - найважливіший прояв вищої нервової діяльності.

У табл. 1 показано розподіл сили, врівноваженості та рухливості нервових процесів у корів.

Таблиця 1

Розподіл показників умовнорефлекторної діяльності у корів, М±m, n=5

Тип ВНД	Показник умовнорефлекторної діяльності, у.о.
	сила	врівноваженість	рухливість
СВР	2,9±0,10	2,7±0,21	2,9±0,10
СВІ	2,4±0,20	2,3±0,32	1,0±0,00
СН	2,3±0,23	1,1±0,14	1,4±0,42
С	1,00,00	1,40,30	1,40,30

У тварин СВР типу ВНД сила коркових процесів становила 2,9±0,1 ум.од., врівноваженість - 2,7±0,21 ум.од., рухливість - 2,9±0,1 ум.од. Для тварин СВІ типу ВНД характерна сила нервових процесів 2,4±0,2 ум.од., врівноваженість - 2,3±0,32 ум.од., рухливість - 1,0±0,0 ум.од. У корів СН типу ВНД сила становила 2,3±0,23 ум.од., врівноваженість - 1,1±0,14 ум.од., рухливість - 1,4±0,42 ум.од. Для корів С типу характерна мінімальна сила умовнорефлекторної діяльності - 1,00,0 ум.од., врівноваженість та рухливість становили - 1,4±0,3 ум.од.

Показники молочної продуктивності корів різних типологічних груп.

Найвищі добові надої протягом дослідного періоду отримано від корів СВР типу ВНД: 2-й місяць лактації - 20,21,40 кг та 20,01,25 кг протягом 3-го місяця. У тварин слабкого типу середньодобові надої по місяцях були найнижчими і відповідно становили 11,00,50 кг та 10,20,60 кг. У корів СВІ та СН типів ВНД середньодобові надої виявилися приблизно однаковими і були на 27 % нижчими ніж у тварин СВР типу та на 29 % вищими порівняно з коровами С типу ВНД.

Описана різниця за середньодобовими надоями між представниками різних типів ВНД підтверджується кореляційним аналізом. Встановлено достовірний зв'язок між середньодобовими надоями й силою (r=0,81, р<0,01), врівноваженістю (r=0,58, р<0,05) та рухливістю коркових процесів (r=0,66, р<0,01), що свідчить про переважаючий вплив саме цих показників ВНД на молочну продуктивність. Отримані дані узгоджуються з висновками інших авторів (Кокорина Э.П., 1986; Васильева Е.Н., 1975; Всяких А.С., 1989; Панасюк І.М., 1997; Семененко О.Б., 1972) про те, що під час доїння найбільш інтенсивно молоковіддача виражена у корів сильного врівноваженого рухливого типу нервової системи. У тварин слабкого типу рефлекс молоковіддачі менш інтенсивний, а надої значно нижчі, ніж у тварин сильних типів ВНД.

Дослідження вмісту сухої речовини, загального білка та казеїну у молоці корів різних типологічних груп (табл. 2) свідчать про суттєві міжгрупові відмінності цих показників.

Найбільшу кількість сухої речовини виявлено у молоці корів СВР - 11,80,08 %, у тварин СВІ та СН цей показник був на 2,5 % (р<0,05) нижчим і відповідно становив 11,50,01 % та 11,540,07 %.

Таблиця 2

Вміст сухої речовини, білка та казеїну у молоці корів різних типів ВНД, М±m,

Тип ВНД	Суха речовина	Білок	Казеїн
СВР	118,00,80 11,80,08	34,8±0,9 3,48±0,09	27,6±0,6 2,76±0,06
СВІ	115,00,1* 11,50,01	31,2±0,6** 3,12±0,06	25,2±0,4** 2,52±0,04
СН	115,40,7* 11,540,07	30,6±0,8** 3,06±0,08	24,6±0,6** 2,46±0,06
С	112,40,4** 11,240,04	28,0±0,4** 2,8±0,04	22,4±0,6** 2,24±0,06

Примітки: * р<0,05, ** р<0,01, тут і надалі відносно СВР типу ВНД

У корів С типу ВНД вміст сухої речовини молока становив 11,240,04, що на 4,75 % (р<0,01) нижче ніж у тварин СВР типу. Встановлено позитивну кореляцію між вмістом сухої речовини в молоці і силою нервових процесів
(r = 0,70, р<0,01).

У молоці корів СВР типу вміст загального білка становив 3,48±0,09 %, що достовірно вище, ніж у тварин інших типологічних груп. Найнижчий вміст білка - у молоці корів слабкого типу (2,8±0,04 %, (р<0,01). У тварин СВІ та СН типів рівень казеїну був відповідно на 10,3 % та 12,07 % (р<0,01) нижчим ніж у корів СВР типу. Ці дані вказують на вищу поживну цінність молока корів сильних типів ВНД, особливо СВР. Вміст загального білка у молоці позитивно корелював з силою (r = 0,76, р<0,01), врівноваженістю (r = 0,62, р<0,05) та рухливістю нервових процесів (r = 0,59, р<0,05). Ці дані узгоджуються з повідомленнями ряду авторів (Костенко В.М., 2006; Панасюк І.М., 1997; Кокорина Э.П., 1986; Семененко О.Б., 1972)

Найменший вміст казеїну встановлено у молоці корів С типу ВНД
2,24±0,06 % (р<0,01). Між вмістом казеїну та силою нервових процесів існує позитивна кореляція (r=0,75, р<0,05). Очевидно, вміст казеїну в молоці залежить від сили процесів збудження та гальмування у корі півкуль головного мозку.

Вивчення активності амінотрансфераз сироватки крові та молока корів різних типів ВНД. Найвищу активність АлАТ встановлено у тварин СВР типу: у сироватці артеріальної крові - 0,44±0,02 мкмоль/год·мл, у венозній крові - 1,63±0,02 мкмоль/год·мл та сироватці молока - 0,27±0,02 мкмоль/год·мл (табл. 3).

У тварин СВІ та СН типів активність АлАТ була достовірно нижчою ніж у корів СВР і становила відповідно 0,35±0,03 мкмоль/год·мл та 0,39±
0,01 мкмоль/год·мл (р<0,05) у крові з аорти; 1,44±0,08 мкмоль/год·мл (р<0,05) і 1,33±0,06 мкмоль/год·мл (р<0,01) з ПЧВ та у сироватці молока 0,21±0,02 мкмоль/год·мл (р<0,05) та 0,19±0,02 мкмоль/год·мл (р<0,01).

Таблиця 3

Активність АлАТ в сироватці крові та молока корів різних типів ВНД M±m, мкмоль/год·мл

Тип ВНД	Сироватка крові	АВ різниця	Сироватка молока
	аорти	підшкірної черевної вени
СВР	0,44±0,02	1,63±0,02	-1,19±0,007**	0,27±0,02
СВІ	0,35±0,03*	1,44±0,08*	-1,09±0,05**	0,21±0,02*
СН	0,39±0,01*	1,33±0,06**	-0,94±0,05**	0,19±0,02**
С	0,32±0,02*	1,18±0,04**	-0,86±0,02**	0,17±0,01**

Очевидно, молочна залоза в процесі лактації виділяє АлАТ у відтікаючу кров, про що свідчить достовірна негативна артеріо-венозна різниця активності ферменту у тварин усіх дослідних груп.

Достовірно вищу активність АсАТ встановлено у крові корів СВР типу 1,11±0,04 мкмоль/год·мл порівняно з СН - 0,96±0,03 мкмоль/год·мл (р<0,05) та слабким - 0,89±0,06 мкмоль/год·мл (р<0,05) типами ВНД (табл. 4).

Таблиця 4

Активність АсАТ у сироватці крові та молока корів різних типів ВНД, M±m, мкмоль/год·мл

Тип ВНД	Кров	АВ різниця	Сироватка молока
	аорти	підшкірної черевної вени
СВР	1,11±0,04	1,19±0,03	-0,08±0,01	0,54±0,03
СВІ	1,02±0,04	1,12±0,04	-0,1±0,01	0,5±0,05
СН	0,96±0,03*	1,02±0,04**	-0,06±-0,01	0,53±0,04
С	0,89±0,06*	0,91±0,03**	-0,02±0,03	0,46±0,04

Під час процесу синтезу молочного білка активність АсАТ нижча, про що може свідчити виділення цього ферменту молочною залозою у відтікаючу кров.

Очевидно, на активність амінотрансфераз впливають процеси збудження та гальмування у корі півкуль головного мозку, про що свідчить встановлена нами кореляція між активністю АлАТ у артеріальній крові з силою (r = 0,63, р<0,05) та врівноваженістю (r = 0,69, р<0,05), у крові ПЧВ - з силою (r = 0,75, р<0,01), врівноваженістю (r = 0,73, р<0,01) та рухливістю (r = 0,62, р<0,05) коркових процесів. Активність цього ферменту у сироватці молока достовірно корелювала з силою і врівноваженістю (r = 0,72, р<0,01) та рухливістю (r = 0,67, р<0,05) нервових процесів. Встановлено зв'язок сили з активністю АсАТ у артеріальній (r = 0,60, р<0,05) і венозній крові (r = 0,51, р<0,05) та врівноваженості нервових процесів з активністю ферменту у притікаючій (r = 0,83, р<0,01) та відтікаючій від молочної залози крові (r = 0,6, р<0,05).

Отримані нами дані активності АлАТ та АсАТ у крові корів різних типів ВНД узгоджуються з повідомленням А.Г. Кудріна (2001), де він відмічає різницю в активності амінотрансфераз та пропонує прогнозувати продуктивність ВРХ за показниками активності ферментативних систем організму, зокрема АлАТ та АсАТ.

Обмін сечовини, білка та його фракцій у молочній залозі корів різних типів ВНД. Встановлено, що вміст сечовини у артеріальній крові корів СВР типу становив 3,5±0,02 ммоль/л, у тварин СВІ типу - 3,40±0,01 ммоль/л, СН - 3,42±0,01 ммоль/л та у слабкого типу ВНД - 3,33±0,02 ммоль/л. У сироватці молока концентрація сечовини була вищою, ніж у крові, й у корів СВР типу становила 3,59±0,02 ммоль/л, що на 2 % вище, ніж у тварин СВІ та СН і на 6 %, ніж у С типу ВНД. Встановлено достовірне зниження вмісту сечовини в сироватці крові, а також її артеріо-венозна різниця по молочній залозі у корів усіх типологічних груп. Зокрема у тварин СВР типу ця різниця становила 0,17 ммоль/л (p0,01), СВІ типу - 0,16 ммоль/л (p0,01), СН типу - 0,15 ммоль/л (p0,01) та С типу - 0,13 ммоль/л (p0,01)

Концентрація сечовини у сироватці артеріальної крові корелює з силою (r=0,74, р<0,01) та рухливістю нервових процесів (r=0,61, р<0,05). Зв'язок вмісту сечовини у крові ПЧВ з силою становив r=0,68, р<0,01, рухливістю - r=0,53, р<0,05). Встановлено достовірний зв'язок сили коркових процесів та концентрації сечовини у сироватці молока (r=0,87, р<0,01).

Оскільки сечовина є кінцевим продуктом білкового обміну, то отримані нами результати свідчать, що у тварин сильних типів ВНД відбувається більш інтенсивний обмін білка в організмі і безпосередньо у молочній залозі, що узгоджується з дослідженнями, які були проведені іншими вченими (Голопура С.І., 2002; Малюк М.О., 2002).

Аналіз АВ різниці вказує на тенденцію до незначного збільшення вмісту білка в крові ПЧВ у корів СВР та СН типів. У представників СВІ та С типів така тенденція виражена в меншому ступені. Це може вказувати на інтенсивніший перебіг синтетичних процесів у молочній залозі корів СВР та СН типів та виділенні у їх кров білкових компонентів, що не були використані (табл. 5).

Таблиця 5

Вміст загального білка в сироватці крові та його артеріо-венозна різниця по молочній залозі корів різних типів ВНД, M±m, г/л

Тип ВНД	Кров	АВ різниця
	аорти	підшкірної черевної вени
СВР	75,58±0,27	75,76±0,50	-0,18
СВІ	74,72±0,24*	74,76±0,39	-0,04
СН	74,64±0,23*	74,78±0,26*	-0,14
С	72,92±0,55**	72,96±0,53**	-0,04

Очевидно, це свідчить про взаємозв'язок між синтезом білків сироватки крові у корів та використанням їх молочною залозою для синтезу білків молока. Це підтверджується виявленим нами позитивним зв'язком між вмістом загального білка в сироватці крові тварин та його вмістом у молоці (r = 0,80, р<0,01). Подібні свідчення зустрічаються у повідомленнях інших авторів, які відмічали зв'язок між вмістом білка в крові корів та їх молочною продуктивністю (Костенко В.М., 2006; Кропивка Ю.Г., 2004, Шалимов Н.А., 1992).

Встановлено позитивну кореляцію між вмістом загального білка в артеріальній та венозній крові з силою (r = 0,81, р<0,01) та врівноваженістю нервових процесів (r = 0,50, р<0,05).

Установлено, що в крові черевної аорти тварин СВР типу був достовірно вищий вміст альбумінів 45,98±0,54 %, ніж у корів СВІ - 40,16±0,2 %, СН - 39,94±0,45 % та С типу - 39,06±0,53 %. У сироватці крові ПЧВ вищий вміст альбумінів встановлено у корів СВР, у тварин СВІ цей показник був на 12,2 % нижчим, СН - на 12,8 % та у С типу - на 14,1 % (рис. 1).

Позитивна артеріо-венозна різниця вказує на тенденцію до активного поглинання альбумінів молочною залозою для синтезу білків молока. Найвищий показник поглинання альбумінів молочною залозою встановлений у корів СВР типу. У тварин С типу ВНД рівень поглинання був найнижчим і становив 0,12±0,02 %. Отримані дані узгоджуються з результатами досліджень інших авторів (Голопура С.І., 2002; Малюк М.О., 2002).

Встановлено позитивний зв'язок вмісту альбумінів у артеріальній та венозній крові з рухливістю (r=0,78, р<0,01), і дещо нижчий з силою (артеріальна - r=0,67, р<0,05, венозна кров - r=0,65, р<0,05) та врівноваженістю нервових процесів (r=0,67, р<0,05). Отримані дані підтверджують вплив процесів збудження та гальмування у корі головного мозку на вміст загального білка та його фракцій у крові тварин (Андреев М.Н., 1974).

Найвищий вміст г-глобулінів, порівняно з іншими тваринами, встановлений у корів СВР типу ВНД - 32,08±0,79 % у крові аорти та 28,56±0,62 % ПЧВ (рис. 2).

Рис. 1. Відносний вміст альбумінів у сироватці крові з аорти та підшкірної черевної вени корів різних типологічних груп.

Рис. 2. Артеріо-венозна різниця вмісту г-глобулінів у сироватці крові корів різних типів ВНД.

За вмістом г-глобулінів у крові корів усіх дослідних груп встановлено достовірну позитивну артеріо-венозну різницю по молочній залозі. АВ різниця вмісту г-глобулінів у корів СВР типу становила 3,52±0,17 % (p0,05), у СВІ типу - 2,52±0,21 % (p0,01), СН - 2,88±0,09 % та у слабкого типу - 2,08±0,29 % (p0,05).

Між вмістом г-глобулінів у артеріальній крові та рухливістю нервових процесів існує позитивна кореляція (r=0,56, р<0,05).

Вміст вільних амінокислот у артеріальній та венозній крові та їх артеріо-венозна різниця по молочній залозі корів різних типів ВНД. Дослідження амінокислотного складу крові черевного відділу аорти і ПЧВ та аналіз артеріо-венозної різниці по молочній залозі вмісту вільних амінокислот корів показали, що тип вищої нервової діяльності впливає на їх вміст та транспорт із крові у молочну залозу.

Вміст вільних амінокислот у артеріальній крові тварин СВР типу становив 99,72 мкг/мл, у венозній - 82,31 мкг/мл, тобто молочна залоза корів цього типу поглинула в середньому 17,41 мкг/мл амінокислот. У артеріальній крові тварин СВІ типу вміст вільних амінокислот становив 100,04 мкг/мл, у венозній - 87,18 мкг/мл, тобто їх молочна залоза поглинула в середньому 12,86 мкг/мл амінокислот. Молочна залоза тварин СН типу поглинала в середньому 10,62 мкг/мл амінокислот. Вміст вільних амінокислот у артеріальній крові корів СН типу становив 97,89 мкг/мл, у венозній - 87,27 мкг/мл. У артеріальній крові тварин С типу вміст вільних амінокислот становив 100,28 мкг/мл, у венозній - 95,62 мкг/мл. Найменшу кількість вільних амінокислот крові поглинала молочна залоза корів С типу - 4,66 мкг/мл .

Така різниця між вмістом вільних амінокислот у крові, рівнем їх поглинання молочною залозою у корів різних типів ВНД може пояснюватися гіпотезою Г.И. Азимова (1965), де він вказує на те, що синтез та реабсорбція у молочній залозі напряму залежать від функціонального стану організму і є частиною саморегуляторного процесу.

Встановлено різницю як за вмістом окремих вільних амінокислот у крові корів різних типів ВНД, так і за їх АВ різницею по молочній залозі. Зокрема, достовірно вищий вміст серину встановлено у артеріальній крові корів СВР (2,84±0,01 мкг/мл, p0,05) порівняно з СВІ типом (2,75±0,02 мкг/мл). Під час синтетичних процесів молочна залоза тварин СВР типу достовірно поглинала більшу кількість серину (0,17±0,04 мкг/мл, p0,05). Для корів інших типологічних груп характерна тенденція до меншої АВ різниці цієї амінокислоти.

Відмічена достовірна артеріо-венозна різниця по молочній залозі за вмістом аланіну. Рівень поглинання цієї амінокислоти молочною залозою корів СВР типу майже у 3 рази вищий, ніж у корів С типу ВНД. У той же час відмічено тенденцію до вищого вмісту аланіну у крові корів С типу порівняно з іншими дослідними групами.

Достовірно змінювався вміст тирозину у крові тварин СВР та С типу. Найвищу АВ різницю встановлено у корів СВР типу (0,31±0,09 мкг/мл (p0,05), вміст тирозину в артеріальній крові також був найвищим (тенденція) серед дослідних груп - 4,87±0,09 мкг/мл.

Відмічали достовірну позитивну АВ різницю вмісту гістидину у корів СВР типу. Молочна залоза тварин СВР типу поглинала 0,24±0,08 мкг/мл амінокислоти. Вміст гістидину у артеріальній крові позитивно корелював з рухливістю коркових процесів (r=0,61, р<0,05) та негативно у крові ПЧВ з врівноваженістю (r=-0,64, р<0,05). У корів СН та С типів встановлено негативну АВ різницю за вмістом гістидину, що вказує на виділення амінокислоти молочною залозою у кров. Очевидно, для цих тварин гістидин є лімітуючою амінокислотою (Шманенков Н.А., 1986).

Також встановлено кореляцію між вмістом проліну у артеріальній крові корів з рухливістю нервових процесів (r=0,59, р<0,05), хоча достовірної різниці за концентрацією цієї амінокислоти у крові, порівняно з коровами інших дослідних груп, встановлено не було.

За артеріо-венозною різницею відмічена достовірна зміна вмісту лізину у крові корів СВР типу. Кількість його у артеріальній крові становила 4,13±0,13 мкг/мл, ПЧВ - 3,76±0,05 мкг/мл. Молочна залоза тварин СВР типу поглинала 0,33±0,16 мкг/мл (p0,05) амінокислоти. Достовірна зміна концентрації лізину встановлена також у корів СВІ та СН. Активність поглинання амінокислоти у молочній залозі тварин цих дослідних груп дещо нижча, ніж у СВР типу. За даними M.D. Stern (1994), лізин є однією з лімітуючих амінокислот при синтезі молочного білка.

Найвищий рівень поглинання молочною залозою метіоніну (p0,05) встановлено у корів СВР типу (0,41±0,12 мкг/мл) порівняно з тваринами СВІ (0,07±0,25 мкг/мл), СН (0,14±0,2 мкг/мл) та слабкого (0,12±0,18 мкг/мл) типів.

Встановлено кореляцію між вмістом аргініну у крові ПЧВ та силою нервових процесів (r=0,58, р<0,05).

Отже, нами встановлено вплив сили, врівноваженості та рухливості нервових процесів на вміст окремих амінокислот у артеріальній та венозній крові. Молочна залоза корів СВР типу поглинала в середньому 17,41 мкг/мл вільних амінокислот крові, СВІ - 12,86 мкг/мл, СН - 10,62 мкг/мл та С типу ВНД - 4,66 мкг/мл. При аналізі артеріо-венозної різниці по молочній залозі встановлено регулюючий вплив процесів збудження та гальмування у ЦНС на механізми транспорту вільних амінокислот та подальше їх використання у синтетичних процесах молочною залозою.

Амінокислотний склад молока корів різних типів вищої нервової діяльності. Встановлено, що загальний вміст амінокислот у молоці тварин СВР типу (2180,23 мкг/мл) був вищим (табл. 6), ніж у представників інших

Таблиця 6

Вміст незамінних амінокислот у молоці корів різних типів ВНД, M±m, n=3, мкг/мл

Амінокислоти,	Тип ВНД
	СВР	СВІ	СН	С
Аргінін	225,3110,8	193,439,32	222,8621,26	191,235,86*
Валін	129,373,29	113,512,32*	120,77,07	114,944,88*
Гістидин	128,530,54	123,045,65	117,696,98	114,111,93**
Фенілаланін	141,183,38	130,035,67	134,815,54	119,585,37*
Ізолейцин	112,233,21	101,994,00	105,125,42	101,578,19
Лейцин	163,644,42	144,274,84*	149,258,64	140,055,58*
Лізин	166,347,8	145,163,85	148,028,92	135,891,42**
Сума	1066,6	951,43	998,45	917,37

типологічних груп: на 13,5 % у СВІ (1885,32 мкг/мл), на 10,1 % - СН (1960,75 мкг/мл) та на 17,6 % - у корів слабкого типу (1797,62 мкг/мл). У молоці тварин СВР типу був вищим вміст незамінних амінокислот (1066,6 мкг/мл), порівняно з коровами СВІ та СН типів (951,43 мкг/мл та 998,45 мкг/мл відповідно). Найнижчий їх вміст відмічено у молоці корів слабкого типу (917,37 мкг/мл).

Найвищий вміст замінних амінокислот встановлено у молоці тварин СВР типу (1113,66 мкг/мл), у представників СВІ та СН цей показник був дещо нижчим (933,88 мкг/мл та 962,3 мкг/мл відповідно). Найнижчий їх вміст відмічено у молоці корів слабкого типу (880,24 мкг/мл) (табл. 7).

У молоці корів СВР типу ВНД відмічається вищий рівень аргініну порівняно з тваринами інших типологічних груп. Вміст цієї амінокислоти в молоці корів СВІ та С типів становив відповідно 193,439,32 та 191,235,86 мкг/мл, що в середньому на 13,5 % нижче від тварин СН типу.

Таблиця 7

Вміст замінних амінокислот у молоці корів різних типів ВНД, M±m, n=3, мкг/мл

Амінокислоти	Тип ВНД
	СВР	СВІ	СН	С
Аланін	84,331,75	73,621,90**	77,475,06	69,190,28***
Треонін	80,6920,25	59,879,37	63,83,02	52,720,72
Гліцин	66,1610,57	58,502,19	58,1117,31	57,094,58
Серин	99,2114,81	79,139,3	75,109,42	64,780,23
Пролін	180,8910	158,810,96	162,526,45	157,384,05
Глутамінова к-та	332,488,5	276,954,35**	295,0319,5	260,588,69**
Аспарагінова к-та	173,45,11	152,494,74*	156,6510,85	142,984,86**
Тирозин	96,531,56	74,522,50	73,620,59	75,522,42
Сума	1113,66	933,88	962,3	880,24

Достовірно вищий вміст валіну встановлено у молоці корів СВР типу відносно СВІ (на 12,26 %, p0,05) та С типу (на 11,15 %, p0,05). У молоці корів СН типу вміст валіну становив 120,7±7,07 мкг/мл. Встановлено тенденцію до вищого вмісту валіну у артеріальній крові корів слабкого типу. Таке співвідношення вмісту валіну у крові та молоці корів крайніх типів може бути обумовлене лімітуючим впливом цієї амінокислоти на організм корів (Шманенков Н.А., 1986). Між вмістом валіну в молоці та рухливістю коркових процесів встановлено позитивну кореляцію (r=0,66, р<0,05).

Встановлено достовірно вищий вміст гістидину у молоці корів СВР (128,530,54 мкг/мл) відносно тварин С типу ВНД (114,111,93 мкг/мл). У молоці корів С типу вміст фенілаланіну на 15,3 % достовірно нижчим (p0,05), ніж у тварин СВР типу, у яких вміст амінокислоти становив 141,183,38 мкг/мл і був вищим серед корів інших дослідних груп.

Найвищий вміст лізину встановлений у молоці тварин СВР типу ВНД, у представників СВІ та СН типів цей показник був дещо нижчий. У молоці корів слабкого типу ВНД вміст лізину виявився достовірно нижчий (на 18,3 %, p0,01) порівняно з тваринами СВР типу.

Вміст аланіну у молоці корів СВР типу на 12,7 % (p0,01) вищий, ніж у представників СВІ та на 18,0 % (p0,001) - С типу ВНД. У тварин СН типу рівень аланіну у молоці становив 77,475,06 мкг/мл, що на 8,0 % нижче, ніж у корів СВР типу. Відмічено зв'язок між вмістом цієї амінокислоти у молоці корів та силою (r=0,68, р<0,05) і рухливістю (r=0,72, р<0,05) коркових процесів.

Вміст глутамінової кислоти у молоці був достовірно вищий у корів СВР типу на 16,7 %, ніж у СВІ типу та на 21,6 %, ніж у тварин слабкого типу. У молоці корів СН типу рівень глутамінової кислоти становив 295,03±19,5 мкг/мл. Встановлено кореляцію між рівнем глутамінової кислоти у молоці з силою (r=0,67, р<0,05) та рухливістю (r=0,7, р<0,05) процесів збудження та гальмування у корі великих півкуль головного мозку.

Рівень аспарагінової кислоти у молоці корів СВР типу був достовірно вищий на 12,0 % (p0,05), ніж у тварин СВІ та на 17,5 % (p0,01) - слабкого типу ВНД. Встановлено зв'язок між вмістом аспарагінової кислоти у молоці та силою (r=0,61, р<0,05) і рухливістю (r=0,63, р<0,05) нервових процесів.

Jacobson D.R. (1970) повідомляє про недостатнє для забезпечення синтезу молочного білка поглинання молочною залозою гліцину, глутамінової та аспарагінової кислоти. Можливо, це припущення характерно для тварин С типу ВНД, у яких вміст цих амінокислот у крові і молоці нижчий, порівняно з представниками інших типологічних груп, молочна залоза яких спроможна синтезувати більше молочного білка.

Вміст серину у молоці тварин дослідних груп корелював з силою (r=0,72, р<0,05) та рухливістю (r=0,62, р<0,05) нервових процесів. Встановлено зв'язок сили нервових процесів із вмістом у молоці треоніну (r=0,59, р<0,05).

Отже, молоко тварин СВР типу є більш цінним за рахунок найвищого сумарного вмісту амінокислот. У тварин СВР типу встановлено вищий вміст замінних та незамінних амінокислот порівняно з коровами інших типів ВНД. Очевидно, на процеси обміну білка та амінокислот у молочній залозі впливають процеси збудження та гальмування у корі головного мозку, що підтверджується встановленими кореляційними зв'язками сили, врівноваженості та рухливості із вмістом окремих амінокислот молока.

Дослідження впливу дигідрофосфату магнію-цинку на білковий обмін корів різних типів ВНД. Суттєвий вплив на молочну продуктивність і якість молока має рівень вітамінного і мінерального живлення. Нами встановлено, що згодовування експериментальної мінеральної кормової добавки - дигідрофосфату магнію-цинку Mg_0,1Zn_0,9(HPO₄)₂•2H₂O обумовлює покращення загального стану тварин, зокрема стимулює білковий обмін (патент України на корисну модель №20342 „Спосіб корекції білкового обміну у великої рогатої худоби”), що позитивно впливає на молочну продуктивність.

У молоці корів СВР типу, внаслідок згодовування експериментальної кормової добавки дигідрофосфату магнію-цинку, вміст білка збільшився протягом досліду на 5,4 %, порівняно з вихідним станом. У тварин СВІ та СН типів досліджуваний показник підвищився на 3,3 % та 3,7 % відповідно, а у корів С типу - на 1,9%. нервовий корова білковий молочний

Внаслідок згодовування добавки вміст білка у крові достовірно збільшився у корів СВР типу ВНД на 4,2%. Вміст білка у крові тварин СВІ та СН типів становив відповідно 76,161,17 та 76,121,62 г/л і підвищився на 1,3 та 1,2% під дією мінеральних речовин добавки. Тварини слабкого типу відреагували незначним підвищенням вмісту білка у сироватці крові (на 0,5%) відносно інтактного стану.

При дослідженні фракцій білка відмічалося збільшення рівня г-глобулінів у крові корів усіх дослідних груп. Найвищий вміст білків цієї фракції встановлено у корів СВР типу (32,48±0,83 %), у тварин С типу відмічено найнижчий рівень г-глобулінів - 27,36±0,79 %. Після 30-денного застосування мінеральної добавки встановлено підвищення вмісту г-глобулінів у крові корів СВР типу ВНД на 5,7 %, у тварин СВІ та СН типів цей показник зріс на 0,9% і 1,95 % відповідно та на 1,0 % у корів С типу.

Отримані дані узгоджуються з чисельними повідомленнями про стимулюючий вплив біологічно активних речовин на обмін білків в організмі корів та підвищення їх продуктивності (Дроник Г.В., 1990; Колещук О.І., 2006; Кравців Р.Й., 2006 та ін.) Тварини сильних типів ВНД реагували на згодовування добавки більшим підвищенням досліджуваних показників, ніж тварини слабкого типу. Це свідчить про кращу здатність перших пристосовуватись до змін внутрішнього і зовнішнього середовища.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в дослідженні особливостей перебігу обміну білка та амінокислот в організмі корів різних типів вищої нервової діяльності. Розкриваються нові положення про вплив сили, врівноваженості та рухливості коркових процесів на життєдіяльність цілісного організму, перебіг обмінних процесів, зокрема у молочній залозі, визначаються індивідуальні відмінності в продуктивності тварин. Установлено зв'язок вмісту амінокислот, загального білка та його фракцій, сечовини і активності трансаміназ з основними показниками типологічних особливостей вищої нервової діяльності та закономірності їх участі в лактопоезі.

1. Тип вищої нервової діяльності корелює з білковомолочністю корів української чорно-рябої молочної породи. Вміст білка у молоці корів сильного врівноваженого рухливого типу становив 3,48±0,09 % та був вищим, ніж у корів інших типологічних груп. Встановлено позитивну кореляцію вмісту загального білка в молоці з силою (r = 0,76, р<0,01), врівноваженістю (r = 0,62, р<0,05) та рухливістю (r = 0,59, р<0,05) коркових процесів.

2. Корови сильного врівноваженого рухливого типу вищої нервової діяльності характеризуються вищою інтенсивністю процесів дезамінування амінокислот у молочній залозі. Це підтверджується вищою активністю аланінамінотрансферази та аспартатамінотрансферази у крові та молоці і пов'язано з типологічними особливостями вищої нервової діяльності. Активність аланінамінотрансферази у сироватці молока достовірно корелює з силою і врівноваженістю (r = 0,72, р<0,01) та рухливістю (r = 0,67, р<0,05) нервових процесів.

3. У період лактопоезу молочна залоза корів інтенсивно поглинає г-глобуліни з крові, на що вказує їх позитивна артеріо-венозна різниця. У корів сильного врівноваженого рухливого типу рівень поглинання білків цієї фракції на 40 % вищий, ніж у тварин слабкого типу. Вміст г-глобулінів у артеріальній крові позитивно корелював з рухливістю нервових процесів (r=0,56, р<0,05).

4. Доведено, що інтенсивність обміну білка у молочній залозі корів сильного врівноваженого рухливого типу вища, про що свідчить більш інтенсивне виділення сечовини у відтікаючу від вимені кров підшкірної черевної вени. Встановлено високий ступінь зв'язку сили коркових процесів з концентрацією сечовини у сироватці молока (r=0,87, р<0,01).

5. Встановлено регуляторний вплив типу нервової діяльності на вміст замінних і незамінних амінокислот у молоці. Вищий серед дослідних груп вміст амінокислот встановлено у молоці тварин сильного врівноваженого рухливого типу. У молоці корів слабкого типу їх рівень був нижчим, ніж у тварин інших типів вищої нервової діяльності. Представники сильного врівноваженого інертного та сильного неврівноваженого типів вищої нервової діяльності за вмістом амінокислот у молоці займали проміжне положення.

6. Транспорт амінокислот з крові у молочну залозу та використання попередників молочного білка у процесі його синтезу залежать від типологічних особливостей вищої нервової діяльності. За даними артеріо-венозної різниці молочна залоза корів сильного врівноваженого рухливого типу поглинає в середньому 17,41 мкг/мл вільних амінокислот крові, що у 4 рази більше, ніж у корів слабкого типу.

7. Вміст окремих амінокислот у молоці пов'язаний з основними показниками вищої нервової діяльності корів. Так, сила нервових процесів корелює з вмістом у молоці лізину, фенілаланіну, аланіну, глутамінової і аспарагінової кислот, треоніну та серину. Достовірний зв'язок врівноваженості коркових процесів встановлено із вмістом гістидину, лейцину, фенілаланіну, ізолейцину та проліну в молоці корів. Вміст лізину, аланіну, лейцину, фенілаланіну, глутамінової і аспарагінової кислоти та проліну корелював з рухливістю нервових процесів. Такий високий рівень кореляції, очевидно, характеризує вплив типу вищої нервової діяльності на амінокислотний склад молока корів.

8. Згодовування експериментальної кормової добавки дигідрофосфату магнію-цинку стимулює процеси обміну білка в організмі корів. Найвищі показники вмісту загального білка у крові та молоці при застосуванні експериментальної добавки характерні для корів сильного врівноваженого рухливого типу вищої нервової діяльності. Для корів слабкого типу вищої нервової діяльності характерна найнижча зміна вмісту загального білка у молоці і крові та його фракційного складу після одержання добавки. Це свідчить про регуляторну функцію кори великих півкуль на будь-які зміни ззовні.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Розроблені та запатентовані модифікації методу вивчення умовнорефлекторної діяльності спрощують процедуру дослідження типологічних особливостей нервової системи і роблять цю методику більш доступною для застосування як у науковій діяльності, так і на виробництві при формуванні високопродуктивних стад з урахуванням типів вищої нервової діяльності.

Результати досліджень обміну білка та амінокислот у корів різних типів вищої нервової діяльності пропонується використовувати в навчальному процесі з курсу фізіології сільськогосподарських тварин у розділах “Лактація”, “Обмін речовин” і “Вища нервова діяльність”.

Запропоновані нами способи підвищення продуктивності, резистентності, стимуляції обміну білка, гемопоезу великої рогатої худоби рекомендується застосовувати у молочному скотарстві і ветеринарній медицині.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Карповський В.І. Особливості електричної активності головного мозку на фоні рефлексу молоковіддачі у корів різних типів вищої нервової діяльності / В.І. Карповський, В.О. Трокоз, О.В. Журенко, Д.І. Криворучко, В.М. Костенко, В.В. Азар'єв // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету : Зб. наук. праць. - 2005. - Вип. 33. - С. 61-69. (Здобувач проводив вивчення умовнорефлекторної діяльності корів, написання статті).

2. Карповський В.І. Гематологічні показники у корів різних типів нервової системи за умови дії хімічного стрес-фактора /В.І. Карповський, В.О. Трокоз, О.В. Журенко, Д.І. Криворучко, В.М. Костенко // Ветеринарна медицина : Міжвід. тематичний наук. зб. - Харків, 2005. - Вип 85. - Т.1. - С. 492-496. (Здобувач проводив вивчення умовнорефлекторної діяльності корів та лабораторні дослідження крові, написання статті).

3. Криворучко Д.І. Вміст загального білка та альбумінів у крові корів з різним типом вищої нервової діяльності / Д.І. Криворучко, В.І. Карповський,
В.О. Трокоз // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького. - Львів, 2006. - Т.8. - № 4(31). - Ч. 2. - С. 116-119. (Здобувач проводив вивчення умовнорефлекторної діяльності корів, лабораторні дослідження крові, написання статті).

4. Карповський В.І. Вплив типологічних особливостей вищої нервової діяльності на молочну продуктивність корів за умов згодовування твердого розчину дигідрофосфатів магнію-цинку / В.І. Карповський, Д.І. Криворучко, В.О. Трокоз, В.М. Костенко, В.А. Тіщенко // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин і Державного науково-дослідного контрольного інституту ветпрепаратів та кормових добавок. - Львів, 2007. - Вип.8. - №1,2. - С. 248-253. (Здобувач проводив вивчення умовнорефлекторної діяльності корів, лабораторні дослідження крові, написання статті).

5. Карповський В.І. Особливості змін показників білкового обміну у корів різних типів вищої нервової діяльності при згодовуванні їм твердого розчину дигідрофосфатів магнію-цинку / В.І. Карповський, Д.І. Криворучко, В.О. Трокоз, В.М. Костенко, В.А. Тіщенко // Вісник Сумського національного аграрного університету. - 2007. - № 8(19). - С. 49-52. (Здобувач проводив вивчення умовнорефлекторної діяльності корів, лабораторні дослідження крові, написання статті).