Продуктивність картоплі залежно від комплексного застосування регуляторів росту та добрив в умовах Полісся України

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

ПРОДУКТИВНІСТЬ КАРТОПЛІ ЗАЛЕЖНО ВІД КОМПЛЕКСНОГО ЗАСТОСУВАННЯ РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ ТА ДОБРИВ В УМОВАХ ПОЛІССЯ УКРАЇНИ

06.01.09 - рослинництво

РЕВУНОВА ЛЮБАВА ГЕОРГІЇВНА

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті картоплярства УААН

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Куценко Василь Семенович, Інститут картоплярства УААН, старший науковий співробітник відділу технології

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор Молоцький Михайло Якович, Білоцерківський державний аграрний університет, професор кафедри селекції і насінництва

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Ільчук Лідія Андріївна, Інститут землеробства і тваринництва західного регіону УААН, провідний науковий співробітник лабораторії картоплярства

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В останні роки в Україні велика увага приділяється використанню регуляторів росту з метою посилення процесу бульбоутворення, відтоку продуктів фотосинтезу з надземної частини в бульби, підвищенню стійкості рослин в процесі вегетації і бульб в період зберігання. Відмічено різну чутливість бульб до регуляторів росту. Однак введення регуляторів росту в технологію виробництва картоплі потребує ретельного вивчення їх впливу на рослини залежно від способу і строків застосування.

Останнім часом в Україні різко зменшилось поголів'я великої рогатої худоби, що в свою чергу призвело до катастрофічної нестачі необхідної кількості гною, і картоплю часто вирощують із застосуванням лише мінеральних добрив. Це призводить до зростання собівартості отриманого врожаю та погіршення якості бульб. Тому необхідно вести пошук нових видів добрив та підвищувати віддачу вже існуючих. Одним з таких добрив може бути застосування органо-мінерального добрива цеолітилу, до складу якого входить природній мінерал вулканічного походження цеоліт із додаванням нітроамофоски та пташиного посліду.

Через 20 років після Чорнобильської катастрофи на Поліссі ще залишається більше 40 населених пунктів, в яких радіоактивне забруднення молока та продукції рослинництва перевищує допустимі рівні (ДР-97) у 5-15 разів. З метою отримання екологічно безпечної продовольчої картоплі необхідно вести пошук прийомів, які б дозволили зменшувати надходження радіоактивних елементів в бульби. Виникла необхідність вивчити вплив регуляторів росту Емістим С і Фумар сумісно з різними нормами і видами мінеральних добрив на надходження в бульби картоплі радіонуклідів Cs ¹³⁷ і Sr ⁹⁰.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною тематичного плану науково-дослідної роботи лабораторії агротехніки відділу технології Інституту картоплярства УААН, яка передбачена координаційним планом УААН з комплексної теми: "Розробити нові та оптимізувати існуючі процеси виробництва, зберігання і переробки картоплі в різних зонах України", номер державної реєстрації 0101 U004748.

Мета і завдання дослідження. Оцінити вплив регуляторів росту Емістим С і Фумар на ефективність використання добрив нітроамофоски та цеолітилу в еквівалентних до нітроамофоски нормах за основними елементами живлення NPK, їх комплексна дія на сорти картоплі різних груп стиглості та вплив на надходження радіонуклідів в урожай бульб. З'ясувати особливості росту і розвитку сортів картоплі та формування врожаю, залежно від способів та строків застосування регулятора росту Емістиму С.

У завдання досліджень входило:

-- оцінити ефективність регуляторів росту, залежно від рівня мінерального живлення та виду добрив, на сортах різних груп стиглості;

-- визначити вплив регуляторів росту та добрив на якість бульб картоплі;

-- встановити можливість зменшення надходження в продукцію радіонуклідів за рахунок нових форм добрив;

-- простежити вплив регулятора росту Емістим С на характер проходження фенологічних фаз, ріст, розвиток і урожайність картоплі, залежно від способів, строків застосування;

-- оцінити економічну та енергетичну ефективність вирощування картоплі сортів Дніпрянка і Поляна при сумісному застосуванні регуляторів росту Емістим С і Фумару з нітроамофоскою і цеолітилом та залежно від різних способів, строків застосування регулятора росту Емістиму С.

Об'єкт дослідження - ефективність застосування регуляторів росту Емістиму С і Фумару для передпосадкової обробки бульб картоплі та способів і строків застосування Емістиму С, норм добрив нітроамофоски і еквівалентних до неї за NPK норм цеолітилу, їх вплив на ріст, розвиток, урожайність і якість бульб та надходження радіонуклідів Cs¹³⁷ і Sr⁹⁰ в бульби картоплі в умовах Полісся України.

Предмет дослідження - сорти картоплі: Дніпрянка і Поляна, регулятори росту Емістим С і Фумар та добрива нітроамофоска і цеолітил.

Методи дослідження. Згідно із задачами дисертаційної роботи в процесі досліджень використано такі методи: загальнонаукові (теоретичні) - діалектико-матеріалістичний, формалізації, індукції-дедукції, аналізу-синтезу, абстрагування-конкретизації. Із спеціальних: польовий - для спостереження за ростом і розвитком рослин, умовами зовнішнього середовища; візуальний та вимірювально-ваговий - для оцінки фенологічного розвитку та визначення біометричних показників рослин, ураження їх хворобами, визначення врожайності; лабораторно-хімічний - проведення біохімічних досліджень та оцінка якості картоплі; математично-статистичний - для оцінки достовірності отриманих результатів досліджень; розрахунково-порівняльний - для встановлення економічної та енергетичної ефективності досліджуваних факторів.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в умовах Полісся України вивченні питання застосування регуляторів росту Емістим С і Фумар сумісно з нітроамофоскою і новим органо-мінеральним добривом цеолітилом на сортах картоплі Дніпрянка і Поляна.

Розроблено спосіб підвищення окупності мінеральних добрив в процесі вирощування картоплі, який полягає в тому, що при садінні вносять добрива в поєднанні з обробкою бульб регуляторами росту (патент №17566).

Запропоновано спосіб зменшення накопичення вмісту радіонуклідів в бульбах картоплі, який базується на вирощуванні сортів ранньої групи стиглості в поєднанні із застосуванням підвищених норм мінерального живлення (патент №18204).

Удосконалено технологію використання регулятора росту Емістим С, яка полягає в обприскуванні ним картоплиння у фазі повних сходів (патент №28492).

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці елементів технології вирощування картоплі, які забезпечуватимуть підвищення ефективності мінеральних добрив за рахунок комплексного їх застосування з регуляторами росту, що призводитиме до зменшення їх витрат і забруднення довкілля, а також дозволятиме збільшити урожайність картоплі.

Дано оцінку використанню органо-мінерального добрива цеолітил в еквівалентних до нітроамофоски нормах за основними елементами живлення NPK при вирощуванні картоплі. Застосування такого добрива зменшує дефіцит мінеральних добрив (оскільки є місцевим) і дозволяє біологізувати та екологізувати технологію вирощування картоплі.

Виявлено більшу ефективність регулятора росту - Емістим С. Встановлено оптимальний регламент його застосування (обробка Емістимом С картоплиння у фазі повних сходів) як елемент технології вирощування картоплі.

В умовах радіоактивного забруднення для отримання екологічно безпечної продовольчої картоплі одним із заходів, які дозволяють зменшувати надходження радіоактивних елементів в бульби, є внесення високих норм мінеральних добрив і вирощування сортів ранніх груп стиглості.

Результати досліджень перевірено у виробничих умовах в дослідному господарстві “Немішаєве” на площі 30 га та СК “Рубежівський” на площі 35 га.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційну роботу виконано автором самостійно. Здійснено узагальнення даних вітчизняної та зарубіжної літератури з досліджуваної проблеми, планування та проведення дослідів, включаючи обліки, спостереження, наукові узагальнення, статистичний аналіз одержаних даних. Апробацію наукових розробок і підготовку наукових статей здійснено самостійно або у співавторстві.

Апробація результатів дисертації. Основні матеріали дисертації оприлюднено і обговорено на засіданнях Вченої ради Інституту картоплярства, координаційних радах і методичній комісії відділу технології (Немішаєве, 2003- 2006 рр.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасний стан та перспективи розвитку насінництва в Україні”, присвяченій 125-річчю від дня народження академіка В.Я. Юр'єва, (Харків, 2004 р.), П'ятій міжнародній науковій конференції “Досвід подолання наслідків Чорнобильської катастрофи в сільському господарстві - 20 років після аварії на ЧАЕС”, (Житомир, 2006 р.), Другій всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених і спеціалістів “Агропромислове виробництво України - стан та перспективи розвитку”, (Кіровоград, 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Современное состояние и перспективы развития селекции и семеноводства картофеля” до 75-річчя ВНДІКГ ім. А.Г. Лорха, (Москва, 2006 г.).

Публікації. Основні результати досліджень за темою дисертаційної роботи опубліковані в 11 наукових працях, з них 3 - у фахових виданнях; на наукові розробки одержано 3 патенти.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота виконана на 195 сторінках друкованого тексту, складається з вступу, 8 розділів, висновків та рекомендацій виробництву, включає 29 таблиць, 4 рисунки, 6 додатків. Список використаних джерел містить 314 найменувань літератури, в тому числі 47 латиницею. Додатки містять 6 рисунків, 3 копії патентів, 2 довідки про впровадження.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

В даному розділі наведено літературні дані про ботанічну характеристику і біологічні особливості картоплі. Розкрито механізми гормональної регуляції росту і розвитку картоплі з характеристикою основних природних фітогормонів, а також їх роль у регуляції бульбоутворення. Проаналізовано дослідження стосовно ролі регуляторів росту у підвищенні продуктивності сільськогосподарських культур, зокрема картоплі, і специфіку їх дії залежно від способу застосування. Охарактеризовано вплив основних елементів живлення та добрив на їх основі на ріст і розвиток картоплі. Обґрунтовано необхідність вивчення нової місцевої мінеральної сировини, такої як цеоліт, та добрив на його основі, для зниження надходження радіонуклідів в бульби картоплі у зв'язку з радіоактивним забрудненням зони Полісся. На основі аналізу літературних джерел визначено недостатність даних про сумісне застосування регуляторів росту і добрив, а також способів, строків та кратностей обробки регуляторами росту рослин картоплі, що і лягло в основу формування мети і завдання досліджень.

МІСЦЕ, УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводились на землях польової сівозміни відділу технології Інституту картоплярства УААН. Ґрунт дослідної ділянки дерново-підзолистий супіщаний. Глибина орного шару 20-22 см. Вміст гумусу в ґрунті (за Тюриним) - 1,6%; pH_KCl - 4,7, гідролітична кислотність - 2,02 мг-екв на 100 г ґрунту; сума увібраних основ - 4,4 мг-екв; легкогідролізованого азоту - 7,8; вміст рухомих форм фосфору (за Кірсановим) - 5,2; обмінного калію (за Масловою) - 8,3 мг на 100 г ґрунту.

Метеорологічні умови в роки проведення досліджень (2003-2006 рр) в період росту і розвитку рослин картоплі коливались в межах, характерних для зони Полісся. Найбільш сприятливими для отримання високого врожаю картоплі були 2003 і 2006 роки.

Об'єктом досліджень були рослини сортів картоплі: Дніпрянка (ранній) та Поляна (середньоранній). В дослідженнях застосовувались регулятори росту Емістим С та Фумар. Емістим С - біостимулятор росту рослин широкого спектру дії, створений в Інституті біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України. Це продукт біотехнологічного вирощування грибів-епіфітів, вилучених з корінців цілющих рослин, аналог фітогормонів ауксинової, цитокінінової та гібберелінової природи. Фумар - регулятор росту, створений на основі диметиламінфумарату в науково-виробничому підприємстві «Агродар» у місті Дніпропетровськ. Відомий як індуктор синтезу ендогенних рослинних гормонів.

Досягнення поставленої мети здійснювалось шляхом проведення польових та лабораторних дослідів за нижченаведеними схемами:

В першому досліді на сортах різних груп стиглості визначали ефективність впливу регуляторів росту Емістиму С і Фумару в поєднанні з різними нормами добрив (нітроамофоски і еквівалентних до неї за NPK норм цеолітилу) на ріст, розвиток рослин картоплі, величину та якість врожаю бульб.

Схема досліду 1: 1.Контроль (без добрив); 2.Обробка бульб Емістимом С; 3.Обробка бульб Фумаром; 4.N₆₀P₆₀K₆₀; 5.N₆₀P₆₀K₆₀ + обробка бульб Емістимом С; 6.N₆₀P₆₀K₆₀ + обробка бульб Фумаром; 7.N₁₂₀P₁₂₀K₁₂₀; 8.N₁₂₀P₁₂₀K₁₂₀ + обробка бульб Емістимом С; 9.N₁₂₀P₁₂₀K₁₂₀ + обробка бульб Фумаром; 10.Цеолітил 1,5 т/га; 11.Цеолітил 1,5 т/га + обробка бульб Емістимом С; 12.Цеолітил 1,5 т/га + обробка бульб Фумаром; 13.Цеолітил 3 т/га; 14.Цеолітил 3 т/га + обробка бульб Емістимом С; 15.Цеолітил 3 т/га + обробка бульб Фумаром.

Площа елементарної ділянки 28 м² (1,4 м х 20 м), повторність 4-х кратна. Розміщення варіантів систематичне. В досліді використовувались два види добрив: нітроамофоска з вмістом NPK в (%) - 16:16:16 та цеолітил з вмістом NPK в (%) - 4:4:4. Рецептурний склад цеолітилу: цеоліт - 70%, нітроамофоска - 20%, курячий послід - 10%. Нітроамофоска вносилась в двох нормах (кг діючої речовини на га) - N₆₀ Р₆₀ К₆₀ та N₁₂₀Р₁₂₀К₁₂₀ ,відповідно.

Норма внесення добрива цеолітилу визначалася за вмістом азоту, фосфору і калію в нітроамофосці. Так, для норми нітроамофоски N₆₀Р₆₀К₆₀ еквівалентною є норма 1,5 т/га цеолітилу, а для норми нітроамофоски N₁₂₀Р₁₂₀К₁₂₀ - 3 т/га цеолітилу. Добрива вносились врозкид перед садінням вручну поділяночно. В день садіння бульби обробляли регулятором росту Емістим С та Фумар в дозах 3 мл і 2,5 мл відповідно, у розчині 20 л води на 1 т бульб картоплі. Бульби розкладались в борозни вручну з подальшим механізованим загортанням та формуванням гребенів за схемою 70 х 25 см (57 тис. бульб на гектар).

Обприскування рослин картоплі регуляторами росту має значні відмінності від обробки бульб за своєю фізіологією, а у питанні щодо способів та строків застосування регуляторів росту рослин на картоплі є багато невизначеності, в зв'язку з цим було закладено польовий дослід № 2, в якому вивчався вплив різних способів та строків застосування регулятора росту Емістим С на особливості росту і розвитку, формування врожаю та його якість сортів картоплі Дніпрянка і Поляна.

Схема досліду 2: 1.Контроль (без регулятора росту); 2.Обробка Емістимом С бульб; 3.Обробка Емістимом С бульб та картоплиння у фазі сходів; 4.Обробка Емістимом С бульб та картоплиння у фазі сходів, бутонізації; 5.Обробка Емістимом С бульб та картоплиння у фазі сходів, бутонізації, цвітіння; 6.Обробка Емістимом С картоплиння у фазі сходів; 7.Обробка Емістимом С картоплиння у фазі сходів, бутонізації; 8.Обробка Емістимом С картоплиння у фазі сходів, бутонізації, цвітіння; 9.Обробка Емістимом С картоплиння у фазі бутонізації; 10.Обробка Емістимом С картоплиння у фазі бутонізації, цвітіння; 11.Обробка Емістимом С картоплиння у фазі цвітіння.

Площа елементарної ділянки 30,8 м² (11 м х 2,8 м), повторність 4-х кратна. Добриво нітроамофоска вносилось загальним фоном в нормі N₆₀Р₆₀К₆₀. В день садіння бульби обробляли регулятором росту Емістим С в дозі 3 мл, у розчині 20 л води на 1 т. В день обробки картоплиння готувався робочий розчин регулятора росту Емістиму С з розрахунку 5 мл препарату у 300 л води на 1 га.

Агротехніка вирощування картоплі загальноприйнята для зони Полісся.

Вміст гумусу в ґрунті визначали за методом Тюрина, легкогідролізованого азоту - за Кьєльдалем, рухомих форм фосфору - за Кірсановим, обмінного калію - за Масловою. Визначення рН_сол проводилось потенціонометрично. Гідролітичну кислотність і суму поглинутих основ визначали за Каппеном-Гільковцем
(М.М. Городній, М.В. Козлов, М.І. Бідзіля, 1972). Фенологічні спостереження проводили візуально, відмічали фази сходів, бутонізації, цвітіння, відмирання картоплиння. Густоту рослин та кількість стебел визначали підрахунком всіх рослин на ділянці. Висоту рослин визначали заміром відстані від поверхні ґрунту до квітконіжки суцвіття, площу листової поверхні з розрахунку на гектар посіву визначали методом висічок (А.А. Ничипорович, 1972). Чиста продуктивність фотосинтезу розраховувалась за формулою Кідда, Веста, Бріггса. Визначення ураження картоплиння альтернаріозом проводили протягом усього періоду вегетації за “Методичними рекомендаціями щодо проведення досліджень з картоплею” (2002). Аналіз бульб на ураження хворобами та пошкодження шкідниками проводили відповідно ДСТУ 4014-2001 “Картопля насіннєва. Відбір проб і методики визначення посівних якостей”. Аналіз структури і товарність врожаю проводився перед збиранням. Для характеристики структури врожаю проби бульб, взяті з ділянок, розділяли на фракції - дрібні (менше 25г), середньо-дрібні (від 26 до 50г), середні (від 51 до 80г) і великі (більше 80г). Визначали кількість і масу бульб кожної фракції. Товарність врожаю визначали масою всіх бульб більше 25г, виражених у відсотках від загального врожаю. Облік врожайності картоплі проводився ваговим методом (поділяночно - суцільне зважування). Результати обліку урожаю обробляли методом дисперсійного аналізу на ЕОМ (Б.А. Доспехов, 1979). Ступінь потемніння м'якуша сирої картоплі визначали за нідерландськими кольоровими шкалами, розробленими фірмою Danks Gaering Industry, LTD Copenhagen Denmark. Визначали біохімічний склад бульб: вміст крохмалю - за питомою масою на вагах Парова, сухих речовин в бульбах за “Методическими рекомендациями по проведению исследований с картофелем” (1983), нітратів в бульбах за допомогою тестера німецького виробництва NO₃ - Merckoquant® 10020/10050. Вміст ізотопів Cs¹³⁷ і Sr⁹⁰ в ґрунті та бульбах картоплі визначали в Інституті сільськогосподарської радіології УААН. Визначення вмісту Cs ¹³⁷ в ґрунті та бульбах картоплі проводилось спектрометричним методом на багатоканальному гамма-спектрометричному комплексі “ADCAM-300” згідно стандартної методики вимірів гамма випромінюючих радіонуклідів в зразках ґрунту та сільськогосподарській продукції. Аналіз ґрунту і бульб картоплі на вміст Sr⁹⁰ проводився відповідно радіохімічним і спектрометричним методами. Вміст Sr⁹⁰ в пробах визначався після його радіохімічного виділення з використанням загальноприйнятої методики (В.В. Бабенко, А.С. Казимиров, А.Ф. Рудик, 1988) на альфа-бета радіометрі “CANBERRA-2400” (США) та УМФ-2000. Аналіз економічної ефективності застосування регуляторів росту та добрив, а також способів та строків застосування Емістиму С при вирощуванні картоплі проводили за цінами, що склались на період закінчення досліджень згідно “Методичних рекомендацій щодо проведення досліджень з картоплею” (2002). Енергетичну ефективність встановлювали за “Методикой биоэнергетической оценки в картофелеводстве” (2000).

ОСОБЛИВОСТІ РОСТУ ТА РОЗВИТКУ КАРТОПЛІ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ ТА ДОБРИВ

Фенологічні фази розвитку рослин картоплі. Фенологічні спостереження показали, що застосування вищих норм добрив нітроамофоски у нормі N₁₂₀P₁₂₀K₁₂₀ і цеолітилу у нормі 3 т/га сумісно з регуляторами росту Емістим С і Фумар впливало на тривалість періоду цвітіння-відмирання картоплиння, подовжуючи вегетацію на 6 днів для сорту Дніпрянка і на 4 дні - для сорту Поляна.

Вплив регуляторів росту та добрив на стеблоутворювальну здатність бульб та висоту рослин. Встановлено, що кількість стебел у кущі залежить від особливостей сорту, більшу стеблоутворювальну здатність має сорт Поляна, меншу сорт Дніпрянка. Кількість стебел у кущі сортів Дніпрянка і Поляна дещо відрізнялась за роками досліджень. Так, 2003 і 2004 роки були більш сприятливими за вологозабезпеченістю, ніж 2005 рік. Картопля сорту Дніпрянка в 2003 році у кущі мала 3-5 стебел, 4-5 в 2004 р. і 3-4 в 2005 р. Для картоплі сорту Поляна в ці роки спостерігалась аналогічна залежність - 6-8, 5-7 та 3-5 стебел у кущі, відповідно.

Прийоми, які вивчались, не впливали на картоплю сорту Дніпрянка щодо збільшення кількості стебел у кущі. Застосування для сорту Поляна цеолітилу в нормі 3 т/га сумісно з регуляторами росту Емістим С і Фумар суттєво впливало на збільшення кількості стебел у кущі відповідно до 5,9 і 5,6 шт., проти 4,4 шт. на контролі. Серед факторів впливу на цей показник переважають метеорологічні умови років досліджень.

Висота рослин сорту Дніпрянка в середньому у 2003-2005 рр. була майже на одному рівні із сортом Поляна. Суттєве збільшення висоти рослин спостерігалось для сорту Дніпрянка при сумісному застосуванні Емістиму С і Фумару на фоні нітроамофоски в нормі N₁₂₀P₁₂₀K₁₂₀ і цеолітилу в нормі 3 т/га - на 17,0 і 15,0 % та 16,2 і 16,5 %, відповідно. Для сорту Поляна - на 21,2 і 18,4 % та 19,9 і 18,4 %, відповідно. Слід відмітити, що у 2003 і 2004 рр. нітроамофоска краще впливала на ріст рослин картоплі сорту Дніпрянка ніж цеолітил. У сорту Поляна при застосуванні органо-мінерального добрива цеолітил в еквівалентних нормах до нітроамофоски за основними елементами живлення NPK відмінність в рості не спостерігалась.

Фотосинтезуюча система картоплі та її продуктивність залежно від застосування регуляторів росту та добрив. На фотосинтезуючу систему картоплі та її продуктивність впливали регулятори росту та добрива. Аналіз отриманих даних показує, що в середньому за три роки у сортів картоплі при збільшенні норм внесення добрив нітроамофоски до N₁₂₀P₁₂₀K₁₂₀ і цеолітилу до 3 т/га площа листової поверхні картоплі зростала і досягла максимального розміру у фазі цвітіння. Для сорту Дніпрянка на фоні нітроамофоски в нормі N₁₂₀P₁₂₀K₁₂₀ і цеолітилу в нормі 3 т/га сумісно з регуляторами Емістим С і Фумар вона становила 34,7 і 34,3 та 38,5 і 36,0 тис. м²/га, відповідно (табл. 1). Для сорту Поляна площа листя була значно більшою, ніж для сорту Дніпрянка і становила 47,1 і 43,6 тис. м²/га та 43,2 і 41,0 тис. м²/га, відповідно.

Одним з основних показників інтенсивності формування врожаю є чиста продуктивність фотосинтезу (ЧПФ). З даних табл. 1 видно, що велична ЧПФ у сортів Дніпрянка і Поляна в середньому за три роки польових досліджень максимальною була у період сходи-бутонізація та змінювалась протягом вегетаційного періоду. Суттєве зростання ЧПФ у період сходи-бутнізація спостерігалось у картоплі сорту Дніпрянка при застосуванні Емістиму С і Фумару на фоні нітроамофоски в нормі N₁₂₀P₁₂₀K₁₂₀ - 12,6 і 12,4 г/м² на добу, відповідно та 13,1 г/м² на добу при застосуванні цеолітилу 3 т/га сумісно з відповідними регуляторами росту. Для сорту Поляна вона становила - 10,2 і 10,5 та 11,7 і 11,4 г/м² на добу, відповідно. Більш високу чисту продуктивність фотосинтезу в період сходи-бутонізація можна пояснити тим, що на початку вегетації спостерігається значний вплив материнської бульби на молоду рослину, а також більш інтенсивним фотосинтезом молодого листя.

Вплив регуляторів росту та добрив на ураження картоплиння альтернаріозом. Погодні умови років досліджень були малосприятливими для шкодочинності фітофторозу, основну увагу приділено вивченню впливу агротехнічних заходів на ступінь ураження вегетативної маси альтернаріозом, шкодочинність якого посилюється з року в рік. Встановлено, що комплексне застосування регуляторів росту Емістиму С і Фумару з нітроамофоскою в нормі N₁₂₀P₁₂₀K₁₂₀ і цеолітилом в нормі 3 т/га дозволило суттєво знизити ураження картоплиння альтернаріозом для сорту Дніпрянка з11,8 % на контролі до 6,0 і 6,5 та 5,8 і 6,1%, відповідно (І облік ступеня розвитку альтернаріозу). При IV обліку - ступінь пошкодження рослин альтернаріозом, для цих же варіантів суттєво знижувався з 80,2% на контролі до 62,7 і 61,6% та 64,9 і 67,3%.

Таблиця 1

Вплив регуляторів росту і добрив на розвиток листової поверхні та чисту продуктивність фотосинтезу (ЧПФ), (середнє у 2003-2005 рр.)

Для сорту Поляна спостерігалась аналогічна залежність зниження ступеня розвитку альтернаріозу із зростанням норми внесення добрив нітроамофоски N₁₂₀P₁₂₀K₁₂₀ і цеолітилу 3 т/га в комплексі з регуляторами росту Емістимом С і Фумаром. На початковому періоді розвиток хвороби (І-й облік) знижувався з 11,8% на контролі до 6,7 і 7,8 та 6,2 і 6,7%, відповідно. Ступінь шкодочинності альтернаріозу на кінець вегетації (IV облік) знижувався для відповідних варіантів з 70,8 % на контролі до 47,0 і 49,8 та 50,6 і 50,9 %. Спостерігається чітко виражена сортова відмінність за ступенем ураження картоплиння сухими плямистостями в кінці вегетації. Сорт Дніпрянка менш стійкий до ураження сухими плямистостями порівняно з сортом Поляна.

ПРОДУКТИВНІСТЬ І ЯКІСТЬ ВРОЖАЮ КАРТОПЛІ ЗАЛЕЖНО ВІД КОМПЛЕКСНОГО ЗАСТОСУВАННЯ РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ ТА ДОБРИВ

Урожайність картоплі при сумісному застосуванні регуляторів росту та добрив. Встановлено, що регулятори росту Емістим С і Фумар та добрива нітроамофоска і цеолітил в значній мірі впливають на урожайність картоплі (табл. 2). Проте, цей вплив залежить і від погодних умов року та особливостей сорту. Так, в 2003 і 2004рр. урожайність картоплі була вищою, ніж в 2005 році (табл. 2).

Таблиця 2

Урожайність картоплі залежно від комплексного застосування регуляторів росту та добрив, т/га (2003-2005 рр.)

Для сорту Дніпрянка максимальну врожайність отримано на варіантах 8 і 9 та 14 і 15, де застосовували Емістим С і Фумар на фоні нітроамофоски в нормі внесення N₁₂₀P₁₂₀K₁₂₀ і цеолітила 3т/га відповідно - 27,8 і 26,6 та 27,0 і 26,4 т/га у 2003 р.; 27,3 і 26,7 та 26,3 і 25,9 т/га у 2004 р.; 21,8 і 21,4 та 27,4 і 26,5 т/га у 2005 р. Для сорту Поляна аналогічно на відповідних варіантах -- 37,1 і 40,4 та 36,6 і 35,2 т/га у 2003 р.; 33,1 і 30,0 та 33,1 і 29,3 т/га у 2004 р.; 27,9 і 26,6 та 31,4 і 31,6 т/га у 2005 р. (табл.2). Високу врожайність в середньому за три роки (2003-2005 рр.) отримано для обох сортів при вищих рівнях добрив (нітроамофоска N₁₂₀Р₁₂₀К₁₂₀ і цеолітил 3 т/га). Для сорту Дніпрянка на цих фонах живлення отримано врожайність 23,9 і 24,0 т/га, для сорту Поляна - 28,5 і 29,9 т/га, відповідно.

При застосуванні цеолітилу в еквівалентних нормах до нітроамофоски за основними елементами живлення NPK було отримано майже однаковий ефект. Для сорту Дніпрянка при застосуванні нітроамофоски в нормі N₆₀Р₆₀К₆₀ і цеолітилу в нормі 1,5 т/га врожайність складала 19,7 і 20,5 т/га, а при внесенні нітроамофоски в нормі N₁₂₀Р₁₂₀К₁₂₀ і цеолітилу в нормі 3 т/га - 23,9 і 24,0 т/га, відповідно. Регулятори росту забезпечили відносно високу ефективність для обох сортів. Більш ефективним було застосування регулятора росту Емістиму С. Ефективність регуляторів росту була істотною на неудобреному фоні, приріст урожаю для сортів Дніпрянка і Поляна від Емістим С складав - 1,2 і 1,6 т/га, відповідно.

Вплив факторів, які ми вивчали, залежав від біологічних властивостей сорту. Математична обробка врожайних даних свідчить, що на рівень урожайності сорту Дніпрянка більше впливали добрива, в менший мірі - погодні умови року і регулятори росту. Частка цих факторів склала відповідно 63%, 12%, 5 % (рис. 1).

Для сорту Поляна математична обробка результатів свідчить, що погодні умови року та добрива рівноцінно впливали на рівень урожайності, а регулятори росту значно менше. Частка цих факторів склала відповідно 36, 34% і 4% (рис. 2).

Сумісне застосування добрив та регуляторів росту дозволило підвищити окупність добрив. Для сорту Дніпрянка окупність 1 кг внесених туків NPK врожаєм бульб становила: на фоні нітроамофоски в нормі N₆₀Р₆₀К₆₀ - 21 кг, а цеолітилу в нормі 1,5 т/га - 25 кг бульб. При застосуванні Емістиму С і Фумару цей показник зростав: на фоні нітроамофоски в нормі N₆₀Р₆₀К₆₀ до 31 і 29 кг відповідно, а на фоні цеолітилу в нормі 1,5 т/га - до 35 і 33 кг. Для сорту Дніпрянка застосування нітроамофоски в нормі N₁₂₀Р₁₂₀К₁₂₀ та цеолітилу в нормі 3 т/га призводило до незначного зниження окупності 1 кг діючої речовини (1 кг д.р.) NPK - 22 кг бульб, відповідно. У разі обробки бульб картоплі регуляторами росту Емістимом С і Фумаром та застосуванні нітроамофоски у подвійній нормі N₁₂₀Р₁₂₀К₁₂₀ окупність 1 кг д.р. NPK врожаєм бульб знижувалась у порівнянні з одинарної нормою добрив, але зростала за рахунок впливу регуляторів до 27 і 25 кг, а на фоні цеолітилу 3 т/га - до 30 і 29 кг, відповідно.

Розрахунок окупності 1 кг діючої речовини NPK врожаєм бульб свідчить про більш високу ефективність використання одинарних норм добрив нітроамофоски N₆₀Р₆₀К₆₀ і цеолітилу 1,5 т/га сортом Поляна. Для цього сорту на фоні нітроамофоски N₆₀Р₆₀К₆₀ і цеолітилу 1,5 т/га окупність 1 кг NPK дорівнювала 26 і 32 кг бульб, відповідно. Окупність 1 кг NPK зростала при застосуванні регуляторів росту Емістим С і Фумар на фоні нітроамофоски N₆₀Р₆₀К₆₀ до 38 і 36 кг бульб, а цеолітилу 1,5 т/га - до 43 і 42 кг, відповідно. При внесенні нітроамофоски N₁₂₀Р₁₂₀К₁₂₀ і цеолітилу 3 т/га окупність 1 кг NPK відповідно становила 19 і 23 кг бульб. Вона зростала при застосуванні Емістиму С і Фумару на фоні нітроамофоски N₁₂₀Р₁₂₀К₁₂₀ до 31 і 30 кг, а на фоні цеолітилу 3 т/га - до 33 і 29 кг, відповідно. Більший вплив на окупність 1 кг NPK врожаєм бульб мав Емістим С. На сорт Поляна дещо ефективніше впливають одинарні норми внесення добрив нітроамофоски N₆₀Р₆₀К₆₀ та цеолітилу 1,5 т/га на формування врожаю ніж на сорт Дніпрянка.

Вміст в бульбах картоплі крохмалю та сухих речовин при застосуванні регуляторів росту та добрив. При зростанні норм внесення добрив відбувалось закономірне зниження вмісту сухої речовини та крохмалю в бульбах картоплі. Застосування регуляторів росту на фоні максимальних норм внесення добрив нітроамофоски N₁₂₀P₁₂₀K₁₂₀ і цеолітилу 3 т/га дозволило невілювати негативний вплив останніх на показники якості бульб картоплі. Вміст сухої речовини і крохмалю значно різнився в роки досліджень. Вищі показники сухої речовини і крохмалю отримано в 2003 р., коли кінець вегетації був посушливим та жарким, нижчі - в 2004 році, коли вегетація рослин відбувалась при надмірному зволоженні. Зокрема для сорту Дніпрянка в 2003 р. вміст сухих речовин становив 24,4-25,8%, а крохмалю 17,9-19,2%. У 2004 р. ці показники значно знизились: вміст сухих речовин коливався в межах 19,6-21,8%, а крохмалю - 13,6-15,6%. У 2005 р. вміст сухих речовин склав 22,0-23,9%, а крохмалю - 15,8-17,5%. Аналогічні результати отримано для сорту Поляна.

В середньому за 2003-2005 рр. найвищим вміст сухих речовин був на неудобреному контролі і становив відповідно для сорту Дніпрянка - 23,8%, для сорту Поляна - 20,8%. Аналогічну закономірність встановлено і для вмісту крохмалю в бульбах для сорту Дніпрянка - 17,4%, для сорту Поляна - 14,7%. При зростанні норм добрив вміст сухих речовин і крохмалю дещо знижувався. Для сорту Дніпрянка вміст сухих речовин на максимальному фоні нітроамофоски N₁₂₀P₁₂₀K₁₂₀ і цеолітилу 3 т/га становив відповідно 22,3 і 22,9%, а крохмалю відповідно 16,0 і 16,6%. На картоплі сорту Поляна на відповідних фонах живлення вміст сухих речовин становив 18,5 і 18,7%, а крохмалю - 12,6 і 12,8%. Сорт Дніпрянка відзначився вищими показниками вмісту сухої речовини і крохмалю в бульбах, ніж сорт Поляна.

Вихід крохмалю з гектара залежав від урожайності бульб картоплі. Максимальний вихід крохмалю для сорту Дніпрянка було отримано на фоні подвійних норм добрив нітроамофоски N₁₂₀P₁₂₀K₁₂₀ і цеолітилу 3 т/га сумісно з Емістимом С і Фумаром 4,4 і 4,1 та 4,6 і 4,4 т/га, відповідно. Для сорту Поляна аналогічно - 4,4 та 4,7 і 4,2 т/га.

Ураження бульб картоплі хворобами та шкідниками залежно від комплексного застосування регуляторів росту та добрив. Встановлено відмінності щодо ушкодження бульб хворобами відносно сортів картоплі Дніпрянка і Поляна. Для сорту Дніпрянка відмічено суттєве зниження відсотка хворих бульб під впливом регуляторів росту як на одинарному, так і на подвійному фоні мінерального живлення. Застосування Емістиму С на фоні нітроамофоски в нормі N₆₀P₆₀K₆₀ знижувало цей показник з 37,7% на контролі до 13,3%. На фоні цеолітилу в нормі 1,5 т/га сумісно з Емістимом С і Фумаром до 14,7 і 11,7%, відповідно. Ураження бульб хворобами знижувалось і при внесенні нітроамофоски N₁₂₀P₁₂₀K₁₂₀ і цеолітилу 3 т/га сумісно з Емістимом С і Фумаром до 15,0 і 13,3% та 11,0 і 17,7%, відповідно. Прийоми, які застосовувались, суттєво не впливали на ураження бульб хворобами для сорту Поляна.

Для сорту Дніпрянка пошкодження бульб ґрунтовими шкідниками суттєво знижувалось на фоні одинарних норм добрив нітроамофоски N₆₀P₆₀K₆₀ сумісно з Фумаром до 33,7%, та при застосуванні Емістиму С і Фумару на фоні цеолітилу 1,5 т/га до 29,3 і 27,7 % проти 64,7% на контролі, відповідно. У сорту Поляна цей показник знижувався при застосуванні нітроамофоски в нормі N₆₀P₆₀K₆₀ сумісно з Емістимом С до 36,0% проти 66,3% пошкоджених бульб на контролі.

ВПЛИВ СПОСОБІВ ТА СТРОКІВ ЗАСТОСУВАННЯ РЕГУЛЯТОРА РОСТУ ЕМІСТИМ С НА ВРОЖАЙНІСТЬ І СТРУКТУРУ ВРОЖАЮ КАРТОПЛІ

Урожайність картоплі, залежно від способів та строків застосування регулятора росту Емістим С. Встановлено, що більш ефективною виявилась обробка Емістим С картоплиння, ніж насінних бульб. Максимальну врожайність бульб отримано при обробці Емістим С картоплиння у фазі сходів - 27,2 т/га для сорту Дніпрянка, та 31,1 т/га для сорту Поляна (табл. 3). Приріст урожайності при цьому склав 5,3 і 5,8 т/га, відповідно. Збільшення кратностей обробки регулятором росту суттєво не впливало на ці показники.

Таблиця 3

Урожайність картоплі залежно від способів та строків застосування регуляторів росту, т/га (2004-2006 рр.)

Вплив способів та строків застосування регулятора росту Емістим С на товарність та якість бульб картоплі. В середньому у 2004-2006 роках, спостерігалось суттєве збільшення кількості бульб під кущем у сортів Дніпрянка і Поляна у разі обробки картоплиння у фазі сходів до 13 і 18,5 шт., відповідно, в порівнянні з 9,9 і 14,3 шт. на контролі. Маса товарних бульб зростала на 17 і 34%, відповідно, проти 66,1 і 65,3 г на контролі; товарність - на 10 і 13 %, проти 81,1 і 76,8 % на контролі.

Для сорту Дніпрянка максимальний вміст сухої речовини встановлено при обробці картоплиння Емістимом С у фазі повних сходів і становив 22,6% проти 21,1% на контролі, а крохмалю - 16,3%, проти 15,1% на контролі. Вихід крохмалю з гектара суттєво зростав для всіх варіантів досліду, але для сорту Дніпрянка мав вищий показник для варіанту, де картоплиння оброблялось Емістим С у фазі сходів, і становив - 43,9 ц/га, що в 1,3 рази більше у порівнянні з контролем, для сорту Поляна - 45,6 ц/га, що в 1,2 рази більше в порівнянні з контролем.

ВПЛИВ РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ ТА ДОБРИВ НА НАДХОДЖЕННЯ РАДІОНУКЛІДІВ C_S¹³⁷ І Sr⁹⁰ В БУЛЬБИ КАРТОПЛІ

Картопля - одна з провідних культур Полісся України. Рівень її радіоактивного забруднення та розробка способів його зниження набуває особливого значення. добриво регулятор картопля радіонуклід

Для сорту Дніпрянка при внесенні подвійної норми добрив N120P120K120 і цеолітилу 3 т/га вміст Cs¹³⁷ в бульбах істотно знижувався і складав відповідно 4,9 Бк/кг проти 5,8 Бк/кг на контролі, для сорту Поляна на цих фонах живлення вміст Cs¹³⁷ істотно не знижувався в бульбах і був дещо вищим, ніж для сорту Дніпрянка - 6,0 Бк/кг проти 6,4 Бк/кг на контролі.

Інтенсивність надходження радіонуклідів в рослини з ґрунту оцінюється коефіцієнтом переходу (Кп). Це показник здатності рослин накопичувати радіонукліди, який дорівнює відношенню концентрації радіонуклідів в рослинах до щільності забруднення ґрунту, яку виражають в (Бк/кг)/(кБк/м²). Вплив регуляторів росту та добрив на Кп в бульбах картоплі в середньому за три роки представлено на рисунку 3.

Для сорту Дніпрянка Кп Cs¹³⁷ становив на контролі 0,24 (Бк/кг)/(кБк/м²). На фоні добрив нітроамофоски в нормі N120P120K120 і цеолітилу в нормі 3 т/га він знижувався істотно на 50 % в порівнянні з контролем і становив 0,12 (Бк/кг)/(кБк/м²) (рис. 3). Для сорту Поляна на контролі Кп Cs¹³⁷ становив 0,22 (Бк/кг)/(кБк/м²). На фоні нітроамофоски в нормі N120P120K120 і цеолітилу в нормі 3 т/га він істотно знижувався на 32 і 36 % в порівнянні з контролем і складав відповідно 0,15 і 0,14 (Бк/кг)/(кБк/м²). Застосування регуляторів росту Емістиму С і Фумару на фоні добрив не впливало на показники Кп Cs¹³⁷.

Для сортів Дніпрянка і Поляна із зростанням рівня живлення знижувався вміст Cs¹³⁷ в бульбах. У середньораннього сорту Поляна вміст Cs¹³⁷ в бульбах вищий, ніж у ранньостиглого сорту Дніпрянка як на контролі, так і на різних фонах живлення. Для обох сортів коефіцієнт переходу Cs¹³⁷ з грунту в бульби зменшувався. Для ранньостиглого сорту Дніпрянка Кп Cs¹³⁷ з грунту в рослини значно менший, ніж для середньораннього сорту Поляна.

НІР05 Кп: 0,02 (Бк/кг)/(кБк/м²)

Варіанти: 1. Контроль; 2. Обробка бульб Емістимом С; 3. Обробка бульб Фумаром; 4. N₆₀P₆₀K_60;; 5. N₆₀P₆₀K₆₀ + обробка бульб Емістимом С; 6. N₆₀P₆₀K₆₀ + обробка бульб Фумаром; 7. N₁₂₀P₁₂₀K₁₂₀; 8. N₁₂₀P₁₂₀K₁₂₀ + обробка бульб Емістимом С; 9. N₁₂₀P₁₂₀K₁₂₀ + обробка бульб Фумаром; 10. Цеолітил 1,5 т/га; 11. Цеолітил 1;5 т/га + обробка бульб Емістимом С; 12. Цеолітил 1,5 т/га + обробка бульб Фумаром; 13. Цеолітил 3т/га; 14. Цеолітил 3т/га + обробка бульб Емістимом С; 15. Цеолітил 3т/га + обробка бульб Фумаром.

Очевидно, зменшення надходження радіонукліду Cs¹³⁷ в бульби картоплі пов'язане з антагонізмом іонів калію і цезію. Тому застосування калійних добрив, зокрема для картоплі, яка є калієфілом - один з основних способів зменшення нагромадження Cs¹³⁷. Регулятори росту значного впливу на зниження вмісту Cs¹³⁷ в бульбах не мали.

Застосування добрив нітроамофоски і цеолітилу не знижувало вмісту Sr⁹⁰ в бульбах картоплі. Вміст радіонуклідів Cs¹³⁷ і Sr⁹⁰ для всіх варіантів досліду був нижчим, ніж ДР (допустимі рівні), але оскільки цей ефект не має порогу, то надзвичайно важливим і актуальним є зменшення накопичення радіонукліду Cs¹³⁷ в бульбах картоплі, для чого слід висаджувати ранньостиглі сорти при збільшенні рівня мінерального живлення.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає у обґрунтуванні одержання високого і якісного врожаю бульб сортів картоплі різних груп стиглості, залежно від комплексного застосування регуляторів росту Емістиму С і Фумару та добрив нітроамофоски і цеолітилу; способів та строків застосування регулятора росту Емістим С.

1. Застосування регуляторів росту у поєднанні з нітроамофоскою і цеолітилом в еквіваленті за основними елементами живлення істотно підвищує площу листя. Максимальна площа листя сформувалась у фазі цвітіння при застосуванні Емістиму С і Фумару на фоні нітроамофоски в нормі N₁₂₀P₁₂₀K₁₂₀ і цеолітилу 3 т/га для сорту Дніпрянка, відповідно - 34,7 і 34,3 та 38,5 і 36 тис. м²/га. Для сорту Поляна ці показники становили 47,1 і 43,6 та 43,2 і 41,0 тис. м²/га, відповідно.

2. Велична чистої продуктивності фотосинтезу (ЧПФ) у сортів Дніпрянка і Поляна максимальною була у період сходи-бутонізація та поступово знижувалась протягом вегетації. ЧПФ незначно залежала від рівня удобрення, а найвищі показники - отримані при сумісній дії добрив з регуляторами росту. ЧПФ у період сходи-бутонізація для сорту Дніпрянка при застосуванні Емістиму С і Фумару на фоні нітроамофоски в нормі N₁₂₀P₁₂₀K₁₂₀ становила відповідно - 12,6 і 12,4 г/м² на добу, та 13,1 г/м² на добу при застосуванні цеолітилу 3 т/га сумісно з відповідними регуляторами росту. Для сорту Поляна - становила 10,2 і 10,5 та 11,7 і 11,4 г/м² на добу, відповідно.

3. На ступінь ураження насаджень картоплі альтернаріозом позитивно впливали регулятори росту Емістим С і Фумар у поєднанні з вищими нормами живлення - нітроамофоскою N120P120K120 і цеолітилом 3 т/га. Комплексне застосування регуляторів росту та добрив нітроамофоски N120P120K120 і цеолітилу 3 т/га дозволило суттєво знизити ураження картоплиння альтернаріозом у сортів Дніпрянка і Поляна в початковий період розвитку хвороби, відповідно на 45-51% і 13-30%, та на кінець вегетації - на 16-23% і 28-34%. Для сорту Дніпрянка, ступінь ураження картоплиння альтернаріозом більш високий, ніж для сорту Поляна.

4. Регулятори росту Емістим С та Фумар суттєво впливали на урожайність картоплі. Більш ефективним було застосування регулятора росту Емістиму С. Ефективність регуляторів росту зростала у разі збільшення норм живлення. Максимальну урожайність отримано для обох сортів при застосуванні Емістиму С і Фумару на фоні нітроамофоски N₁₂₀Р₁₂₀К₁₂₀ і цеолітилу 3 т/га. Для сорту Дніпрянка урожайність становила, відповідно - 25,6 і 24,9 т/га та 26,9 і 26,3т/га. Для сорту Поляна - 32,7 і 32,3 т/га та 33,7 і 32,0 т/га, відповідно.

5. Застосування регуляторів росту підвищує окупність добрив нітроамофоски і цеолітилу урожаєм бульб, як при одинарних, так і при подвійних нормах внесення добрив. Окупність 1 кг NPK для нітроамофоски N₆₀Р₆₀К₆₀ та цеолітилу 1,5 т/га склала, відповідно 21 та 25 кг бульб - для сорту Дніпрянка, 26 і 32 кг бульб - для сорту Поляна. При застосуванні Емістиму С і Фумару на цих фонах окупність 1 кг NPK зростала, відповідно до 31 і 29 кг та 35 і 33 кг - для сорту Дніпрянка, до 38 і 36 кг та 43 і 42 кг - для сорту Поляна. При внесенні нітроамофоски N₁₂₀Р₁₂₀К₁₂₀ і цеолітилу 3 т/га цей показник відповідно склав 22 кг бульб для сорту Дніпрянка, 19 і 23 кг бульб для сорту Поляна. При застосуванні Емістиму С і Фумару на відповідних фонах живлення окупність 1 кг NPK зросла до 27 і 25 кг та 30 і 29 кг для сорту Дніпрянка, до 31 і 30 кг та 33 і 29 кг для сорту Поляна. Сорт Поляна забезпечував більш високу окупність 1 кг внесених одинарних норм добрив нітроамофоски N₆₀Р₆₀К₆₀ і цеолітилу 1,5 т/га урожаєм бульб картоплі, ніж сорт Дніпрянка.