Продуктивність картоплі залежно від комплексного застосування регуляторів росту та добрив в умовах Полісся України

6. Сумісне застосування регуляторів росту та добрив суттєво впливало на товарність бульб обох сортів. Для сорту Дніпрянка найвищу товарність отримано при застосовуванні Емістиму С і Фумару на фоні нітроамофоски N₁₂₀P₁₂₀K₁₂₀ і цеолітилу 3т/га, відповідно - 93 і 90 та 91%, а для сорту Поляна суттєве зростання товарності відмічається для тих самих варіантів - 90 і 87 та 88%, відповідно.

7. Збалансоване мінеральне живлення у підвищених нормах внесення добрив не погіршувало якість бульб картоплі. Сорт Дніпрянка характеризувався більш високим вмістом сухої речовини і крохмалю в бульбах порівняно з сортом Поляна. В середньому за 2003-2005 рр. вміст сухої речовини на контролі для сортів Дніпрянка і Поляна склав відповідно 23,8 і 20,8%, крохмалю відповідно - 17,4 і 14,7%. Прийоми, які застосовувались, істотно не знижували вміст сухої речовини і крохмалю для сорту Дніпрянка. Для сорту Поляна істотне зниження вмісту цих речовин в бульбах було відмічено при внесенні нітроамофоски в нормі N₁₂₀P₁₂₀K₁₂₀ і складали відповідно 18,5 і 12,6%. Вихід крохмалю з 1 га у сорту Дніпрянка зростав на фоні N₁₂₀P₁₂₀K₁₂₀ і цеолітилу 3 т/га сумісно з Емістимом С і Фумаром, відповідно на 63 і 52% та 70 і 63% проти 2,7 т/га на контролі. Для сорту Поляна, відповідно на - 42 і 42% та 52 і 35% проти 3,1 т/га на контролі.

8. Більш ефективною виявилась одноразова обробка Емістимом С картоплиння, ніж садивних бульб. Найвищі прирости отримано у разі обробки регулятором росту Емістим С картоплиння у фазі сходів. Для сортів Дніпрянка і Поляна - 5,3 і 5,8 т/га, відповідно. Збільшення кількості обробок Емістимом С рослин картоплі суттєво не впливало на зростання врожайності бульб.

9. Способи та строки обробки регулятором росту Емістим С по-різному впливали на вміст сухих речовин і крохмалю в бульбах картоплі. Для сорту Дніпрянка суттєве підвищення їх вмісту встановлено для варіанту з обробкою картоплиння регулятором росту Емістим С у фазі повних сходів - 22,6 і 16,3%, відповідно. Для сорту Поляна регулятор росту істотно не вплинув на ці показники. Сорти Дніпрянка і Поляна накопичували незначну кількість нітратного азоту в бульбах 34-46 мг/кг і 47-85 мг/кг, відповідно.

10. На вміст радіонукліду Cs¹³⁷ в бульбах картоплі впливали норми добрив та сортові особливості картоплі. У сортів Дніпрянка і Поляна при зростанні фону живлення нітроамофоски N₁₂₀P₁₂₀K₁₂₀ і цеолітилу до 3 т/га знижувався вміст Cs¹³⁷ в бульбах. Застосування добрив дозволило зменшити коефіцієнт переходу радіонукліду Cs¹³⁷ в бульби картоплі при вирощування ранньостиглого сорту Дніпрянка на фоні нітроамофоски N₁₂₀P₁₂₀K₁₂₀ і цеолітилу 3 т/га - на 50 %, у середньораннього сорту Поляна - на 31,8 і 36,4 %, відповідно При вирощуванні середньораннього сорту Поляна спостерігається дещо більший вміст Cs¹³⁷ в бульбах картоплі в порівнянні з ранньостиглим сортом Дніпрянка. Застосування добрив не знижувало вміст та коефіцієнт переходу Sr⁹⁰ в бульби, також не встановлено переваги цеолітилу в еквівалентних за NPK нормами до нітроамофоски щодо впливу на надходження радіонуклідів в бульби.

11. Застосування регуляторів росту сумісно з добривами є економічно доцільним та енергетично вигідним заходом. Рівень рентабельності зростав з 4% до 74% для сорту Дніпрянка, та з 41% до 107% для сорту Поляна. Собівартість картоплі знижувалась з 113 грн/ц до 80 грн/ц для сорту Дніпрянка, і з 87 грн/ц до 66 грн/ц - для сорту Поляна. Коефіцієнт енергетичної ефективності зростав з 1,3 до 1,7 для сорту Дніпрянка, із 1,5 до 1,9 для сорту Поляна.

12. Найбільш економічно вигідним способом є застосування регулятора росту Емістиму С у фазі сходів. При цьому рівень рентабельності зростає з 45% до 89% для сорту Дніпрянка, та з 61% до 119% відповідно для сорту Поляна, а собівартість знижується з 87 грн/ц до 72 грн/ц для сорту Дніпрянка і з 74 грн/ц до 63 грн/ц для сорту Поляна.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. На дерново-підзолистих ґрунтах зони Полісся слід застосовувати добрива у поєднанні з регуляторами росту Емістимом С і Фумаром. Повне мінеральне добриво у вигляді нітроамофоски в нормах N60P60K60 і N120P120K120 або цеолітилу - 1,5 і 3 т/га вносити перед садінням картоплі, а садивні бульби обробляти Емістим С і Фумаром відповідно в дозах 3 мл і 2,5 мл, у розчині 20 л води на 1 т бульб картоплі.

2. До технологічного регламенту вирощування картоплі включити обробку картоплиння регулятором росту Емістим С у фазі повних сходів (з розрахунку 5 мл препарату на 300 л води на 1 га).

3. В зоні радіаційного забруднення, з метою зменшення накопичення радіонукліду Cs¹³⁷ в бульбах картоплі, слід вносити повне мінеральне добриво в нормі N120P120K120 або цеолітилу в нормі 3 т/га перед садінням картоплі і висаджувати ранньостиглі сорти.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Куценко В.С., Ревунова Л.Г. Накопичення радіонуклідів залежно від груп стиглості та рівня удобрення сортів картоплі // Вісн. ДАУ: Наук.-теор. зб. - Житомир, 2005. - № 1(14). - С. 48-53. (Польові дослідження, узагальнення отриманих даних).

2. Ревунова Л.Г., Куценко В.С. Продуктивність картоплі в умовах Полісся України залежно від комплексного застосування добрив і регуляторів росту // Картоплярство: Міжвід. тем. наук. зб. - К.: Аграр. наука, 2006. - Вип. 34-35. - С. 109-118. (Польові та лабораторні дослідження, узагальнення отриманих даних).

3. Куценко В.С., Ревунова Л.Г. Ефективність різних способів та строків застосування регуляторів росту на картоплі в умовах Полісся України // Картоплярство: Міжвід. тем. наук. зб. - К.: Аграр. наука, 2007. - Вип. 36. - С. 110-123 (Польові та лабораторні дослідження, узагальнення отриманих даних).

4. Пат. 17566 Україна, МПК А01G 29/00 А01С1/00. Спосіб підвищення окупності мінеральних добрив при вирощуванні картоплі / В.С. Куценко, Л.Г. Ревунова, П.Ф. Каліцький. - Заяв. 22.02.2005; Опубл. 16.10.2006, Бюл. №10. - 3 с. (Польові та лабораторні дослідження, аналіз та узагальнення отриманих даних).

5. Пат. 18204 Україна МПК А01G 1/00 G21F 9/28. Спосіб зменшення накопичення вмісту радіонуклідів в бульбах картоплі / В.С. Куценко, О.Г. Тищенко, Л.Г. Ревунова. - Заяв. 22.02.2005; Опубл. 15.11.2006, Бюл. №11. - 3 с. (Польові дослідження, узагальнення отриманих даних).

6. Пат. 28492 Україна МПК А01С 21/00. Спосіб підвищення ефективності дії регуляторів росту при застосуванні на картоплі / В.С. Куценко, Л.Г. Ревунова, П.Ф. Каліцький - Заяв. 10.08.2007; Опубл. 10.12.2007, Бюл. №20. - 3 с. (Польові дослідження, узагальнення отриманих даних).

7. Куценко В.С., Ревунова Л.Г. Вирощування ранніх сортів картоплі на удобрених землях зони Полісся - один із способів отримання екологічно чистої продукції // Картоплярство України. - 2006. - № 1-2 (2-3). - С. 28-30. (Польові дослідження, аналіз та узагальнення отриманих даних).

8. Ревунова Л.Г. Вплив різних видів добрив у поєднанні з регуляторами росту на продуктивність нових сортів картоплі в умовах Полісся України // Сучасний стан та перспективи розвитку насінництва в Україні. Всеукр. наук.-практ. конф. присвяч. 125-річчю від дня народження академ. В.Я. Юр'єва, Харків, 19-20 жовт. 2004 р. - Харків, 2004. - С. 74-75.

9. Куценко В.С., Ревунова Л.Г. Урожайність картоплі і накопичення радіонуклідів в бульбах сортів різних груп стиглості залежно від рівня удобрення // Досвід подолання наслідків Чорнобильської катастрофи в сільському та лісовому господарстві - 20 років після аварії на ЧАЕС. Збірник доповідей п'ятої міжнар. наук. конф., Житомир, 18-20 трав. 2006 р. - Житомир, 2006. - С. 186-191. (Польові дослідження, аналіз та узагальнення отриманих даних).

10. Бондарчук А.А., Ревунова Л.Г. Особливості ведення картоплярства в умовах радіоактивного забруднення ґрунтів Полісся України // Досвід подолання наслідків Чорнобильської катастрофи в сільському та лісовому господарстві - 20 років після аварії на ЧАЕС. Збірник доповідей п'ятої міжнар. наук. конф., Житомир, 18-20 трав. 2006 р. - Житомир, 2006. - С. 204-208. (Польові дослідження, узагальнення та інтерпретація отриманих даних).

11. Ревунова Л.Г. Продуктивність нових сортів картоплі в умовах Полісся України залежно від комплексного застосування різних видів добрив сумісно з регуляторами росту // Вісник Степу: Наук. зб. Матеріали ІІ Всеукр. наук.-практ. конф мол. вчен. і спец „Агропромислове виробництво України - стан та перспективи розвитку”. Кіровоград, 7-9 черв. 2006 р.- Кіровоград, 2006. - Вип. 3. - С. 36-39.

АНОТАЦІЇ

Ревунова Л.Г. Продуктивність картоплі залежно від комплексного застосування регуляторів росту та добрив в умовах Полісся України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 - рослинництво. Національний аграрний університет, Київ, 2008.

У дисертаційній роботі викладено результати досліджень з актуальних питань: ефективності регуляторів росту Емістиму С і Фумару залежно від виду добрив і рівня живлення нітроамофоскою (N₆₀P₆₀K₆₀ і N₁₂₀P₁₂₀K₁₂₀), і цеолітилом (1,5 і 3 т/га) на сортах різних груп стиглості (Дніпрянка-ранній, Поляна-середньоранній), та можливість зменшення надходження радіонуклідів в бульби картоплі; ефективності застосування регулятора росту Емістиму С залежно від способів, строків та кількості обробок.

Встановлено, що застосування регуляторів росту у поєднанні з добривами нітроамофоскою і цеолітилом в еквіваленті за основними елементами живлення NPK істотно збільшує площу листя, величину чистої продуктивності фотосинтезу та врожайність бульб. Визначено, що регулятори росту Емістим С та Фумар суттєво впливають на урожайність картоплі. Більш ефективним було застосування регулятора росту Емістиму С. Ефективність регуляторів росту зростала при збільшенні норм живлення. Максимальна урожайність отримана для обох сортів при застосуванні регуляторів росту Емістиму С і Фумару на фоні добрив нітроамофоски в нормі N₁₂₀Р₁₂₀К₁₂₀ і цеолітилу в нормі 3 т/га. Для сорту Дніпрянка урожайність становила - 25,6 і 24,9 т/га та 26,9 і 26,3т/га, відповідно. Для сорту Поляна - 32,7 і 32,3 т/га та 33,7 і 32,0 т/га, відповідно. Застосування регуляторів росту підвищує окупність мінеральних добрив врожаєм як при одинарних, так і при подвійних нормах добрив. Більш ефективною виявилась одноразова обробка регулятором росту Емістим С картоплиння у фазі повних сходів, ніж садивних бульб. Доведено, що на вміст радіонукліду Cs¹³⁷ в бульбах впливають рівні мінерального живлення та сортові особливості картоплі.

Ключові слова: картопля, сорти, добрива, регулятори росту, урожайність, окупність, радіонуклід.

Ревунова Л.Г. Продуктивность картофеля в зависимости от комплексного применения регуляторов роста и удобрений в условиях Полесья Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 - растениеводство. Национальный аграрный университет, Киев, 2008.

В диссертационной работе изложены результаты исследований по актуальным вопросам: эффективности регуляторов роста Эмистима С и Фумара в зависимости от вида удобрений (нитроаммофоска и цеолитил) и уровня питания нитроаммофоской (N₆₀P₆₀K₆₀ и N₁₂₀P₁₂₀K₁₂₀), и цеолитилом (1,5 и 3 т/га) на сортах разных групп спелости (Днепрянка - ранний, Поляна - среднеранний), и возможность уменьшения поступления радионуклидов в клубни картофеля; эффективности применения регулятора роста Эмистима С в зависимости от способов, сроков и количества обработок.

Отмечено, что максимальной была площадь листьев у раннеспелого сорта Днепрянка в фазе цветения при внесении нитроаммофоски в норме N₁₂₀P₁₂₀K₁₂₀ совместно с Эмистимом С и Фумаром составляла соответственно 34,7 и 34,3 тыс. м²/га, при внесении цеолитила в норме 3 т/га с этими регуляторами - 38,5 и 36,0 тыс. м²/га, соответственно. У среднераннего сорта Поляна на фоне нитроаммофоски в норме N₁₂₀P₁₂₀K₁₂₀ и цеолитила в норме 3 т/га совместно с Эмистимом С и Фумаром площадь листьев была значительно большей, чем у сорта Днепрянка и составляла 47,1, 43,6 тыс. м²/га и 43,2, 41,0 тыс. м²/га, соответственно.

Определено, что величина чистой продуктивности фотосинтеза (ЧПФ) у сортов Днепрянка и Поляна в среднем за три года полевых исследований максимальной была в период всходы-бутонизация и изменялась в течение вегетационного периода. Существенный рост ЧПФ в период всходы-бутонизация наблюдался у сорта Днепрянка при применении Эмистима С и Фумара на фоне нитроаммофоски в норме N₁₂₀P₁₂₀K₁₂₀ - 12,6 и 12,4 г/м² в сутки, соответственно, и 13,1 г/м² в сутки при применении цеолитила в норме 3 т/га совместно с соответствующими регуляторами роста. У сорта Поляна на соответствующих вариантах ЧПФ составляла - 10,2, 10,5 г/м² в сутки и 11,7, 11,4 г/м² в сутки.

Установлено, что регуляторы роста Эмистим С и Фумар существенно влияют на урожайность картофеля. Эффективнее было применение регулятора роста Эмистим С. Эффективность регуляторов роста возростала при увеличении норм питания. Высокая урожайность получена за три года в среднем по обоим сортам картофеля на высших уровнях питания: нитроаммофоски в норме N₁₂₀Р₁₂₀К₁₂₀ и цеолитила в норме 3 т/га. У сорта Днепрянка на этих фонах питания соответственно получена урожайность 23,9 и 24,0 т/га, у сорта Поляна - 28,5 и 29,9 т/га. Максимальная урожайность получена для обоих сортов при применении Эмистима С и Фумара на фоне нитроаммофоски в норме N₁₂₀Р₁₂₀К₁₂₀ и цеолитила в норме 3 т/га, по сорту Днепрянка составляла, соответственно - 25,6, 24,9 т/га и 26,9, 26,3т/га. У сорта Поляна она составляла, соответственно - 32,7, 32,3 т/га и 33,7, 32,0 т/га.

Применение регуляторов роста повышает окупаемость минеральных удобрений урожаем, как при одинарных, так и при двойных нормах удобрений. У сорта Днепрянка при применении Эмистима С и Фумара на фоне нитроаммофоски в норме N₆₀Р₆₀К₆₀ окупаемость 1 кг NPK возросла с 21 кг до 31 и 29 кг, а при применении соответствующих регуляторов на фоне цеолитила в норме 1,5 т/га - с 25 кг до 35 и 33 кг. При внесении нитроаммофоски в норме N₁₂₀Р₁₂₀К₁₂₀ совместно с Эмистимом С и Фумаром окупаемость 1 кг NPK возросла с 22 кг до 27 и 25 кг, и при применении соответствующих регуляторов на фоне цеолитила в норме 3 т/га - с 22 кг до 30 и 29 кг.

У сорта Поляна на вариантах, где применяли нитроаммофоску в норме N₆₀Р₆₀К₆₀ совместно с Эмистимом С и Фумаром, окупаемость 1 кг NPK возросла с 26 кг до 38 и 36 кг, и при применении соответствующих регуляторов на фоне цеолитила в норме 1,5 т/га - с 32 кг до 43 и 42 кг. При применении Эмистима С и Фумару на фоне нитроаммофоски в норме N₁₂₀Р₁₂₀К₁₂₀ окупаемость 1 кг NPK возросла с 19 кг до 31 и 30 кг, и с 23 кг до 33 и 29 кг при применении соответствующих регуляторов на фоне цеолитила в норме 3 т/га. Сорт Поляна обеспечивал более высокую окупаемость 1 кг внесенных удобрений урожаем клубней картофеля.

Приемы, которые применялись, несущественно снижали содержание сухого вещества и крахмала у сорта Днепрянка. У сорта Поляна существенное снижение содержания сухого вещества и крахмала в клубнях было получено на фоне нитроаммофоски в норме N₁₂₀P₁₂₀K₁₂₀ 18,5 и 12,6 %, соответственно.

Более эффективной оказалась однократная обработка регулятором роста Эмистимом С картофельной ботвы, чем посадочных клубней. У сортов Днепрянка и Поляна наивысшие приросты получены при обработке регулятором роста Эмистим С картофельной ботвы в фазе всходов, соответственно - 5,3 и 5,8 т/га. Увеличение количества обработок регулятором роста Эмистимом С растений картофеля существенно не влияло на рост урожайности клубней.

На содержание радионуклида Cs¹³⁷ в клубнях картофеля влияли разные уровни удобрений, а также сортовые особенности картофеля. Применение в двойных нормах удобрений нитроаммофоски N₁₂₀P₁₂₀K₁₂₀ и цеолитила 3 т/га для сортов Днепрянка и Поляна позволяет существенно снизить коэффициент перехода радионуклида Cs¹³⁷ в клубни картофеля, соответственно на 50 и 31,8, 36,4 %.

Применение регуляторов роста совместно с удобрениями является экономически выгодным и энергетически целесообразным. Уровень рентабельности производства картофеля возрос с 4% до 74% - для сорта Днепрянка, с 41% до 107% - для сорта Поляна. Себестоимость картофеля снижалась с 113 грн/ц до 80 грн/ц - у сорта Днепрянка, с 87 грн/ц до 66 грн/ц - у сорта Поляна. Коэффициент энергетической эффективности возрос с 1,3 до 1,7 у сорта Днепрянка, с 1,5 до 1,9 у сорта Поляна.

Способы и сроки обработки регулятором роста Эмистим С положительно влияли на показатели экономической эффективности. Наиболее экономически выгодным мероприятием является применение регулятора роста Емистим С в фазе всходов, при этом уровень рентабельности возрастал с 45% на контроле до 89% для сорта Днепрянка, и с 61 % на контроле до 119% для сорта Поляна, а себестоимость снижалась с 87 грн/ц на контроле до 72 грн/ц для сорта Днепрянка, с 74 грн/ц на контроле до 63 грн/ц для сорта Поляна.

Ключевые слова: картофель, сорта, удобрения, регуляторы роста, урожайность, окупаемость, радионуклид, экономическая эффективность.

L.G.Revunova Dependence of potato productivity on combined application of growth regulators and fertilizers in the conditions of Polesye Ukraine. - Manuscript.

The dissertation is submitted in support of the candidate for an academic degree in agricultural science on a specialty, 06.01.09 - plant cultivation. National agricultural university, Kiev, 2008.

The results of the research of modern questions are presented: dependence of efficiency growth regulators Emistim C and Fumar depending on the type of fertilizers (nitroamophoska and zeolitil) and feeding level (nitroamophoska N60P60K60 and N120P120K120 and zeolitil 1,5 and 3 t/ha) on the varieties of different groups of ripeness (early Dnipryanka, mеdium-early Polyana), and the possibility of radionuclides' control in potato tubers and dependence of efficiency of growth regulator Emistim C on the way, timing and number of treatment.

It is proved that application of growth regulators in combination with mineral fertilizers nitroamophoska and zeolitil equivalent to key elements of NPK significantly increases the leaf area, net productivity of photosynthesis and efficiency of application with higher potato yield. It is set that the growth regulators Emistim C and Fumar substantially influence on the productivity of potato. More effective was application of growth regulator Emistim C. Efficiency of growth regulators grew at the increase of norms of feed. The maximal productivity is got on both sorts at application of growth regulators Emistim C and Fumar with fertilizers nitroamophoska norm of N120Р120К120 and zeolitil in the norm of 3 t/ha. At the sort of Dnipryanka the productivity made accordingly - 25,6 and 24,9 t/ha and 26,9 and 26,3 t/ha. On a sort Polyana made accordingly - 32,7 and 32,3 t/ha and 33,7 and 32,0 t/ha. The application of growth regulators increases the efficiency of fertilizers used in case of single ratio as well as double ratio application. The single application of the growth regulator Emistim C to potato tops upon complete germination proved to be more effective than application to the seed tubers. It is well-proven that on content to radionuclide Cs¹³⁷ in potato tubers depends on difference of feeding level and specifics of potato varieties.

Key words: potato, varieties, fertilizers, growth regulators, yield capacity, efficiency of fertilizers of fertilizers, radionuclide.