Продуктивність кущів винограду під впливом підживлення комплексом мікроелементів на півдні України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Українська академія аграрних наук

Національний інститут винограду і вина «Магарач»

06.01.08 - виноградарство

УДК 634.8:631.559:631.81.095.337(477.7)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Продуктивність кущів винограду під впливом підживлення комплексом мікроелементів (Ni, Cr, Mn, Ti) на півдні України

Тараненко Олена

Георгіївна

Одеса - 2009

Дисертація є рукописом.

Робота виконана в Одеському державному аграрному університеті. Міністерство аграрної політики України.

Науковий керівник:

доктор сільськогосподарських наук, професор, Хреновськов Едуард Іванович,

Одеський державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, завідувач кафедри садівництва і виноградарства.

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник, Волинкін Володимир Олександрович,

Національний інститут винограду і вина «Магарач» УААН, начальник відділу селекції, генетики і ампелографії винограду;

кандидат сільськогосподарських наук, доцент,

Замета Олег Григорович, Південна філія «Кримський агротехнологічний університет» Національного університету біоресурсів і природокористування КМ України, доцент кафедри виноградарства.

Захист відбудеться «8» грудня 2009 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 53.365.01 у Національному інституті винограду і вина «Магарач» УААН, за адресою: 98600, Автономна Республіка Крим, м. Ялта, вул. Кірова, 31. Факс: 0654-23-06-08.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного інституту винограду і вина «Магарач» УААН за адресою: 98600, Автономна Республіка Крим, м. Ялта, вул. Кірова, 31.

Автореферат розісланий 05.11.2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Н.А. Якушина

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність роботи. Підвищення якості вина є важливою проблемою для забезпечення конкурентної спроможності вин України. Цю проблему слід вирішувати починаючі з виноградних насаджень. На цьому етапі шляхів підвищення якості багато: це застосування позакореневого підживлення кущів винограду різними фізіологічно активними речовинами екзо- і ендогенного походження (Страхов В.Г., Хреновськов Е.І.); це внесення в ґрунт органічних і мінеральних добрив, що потребує великих матеріальних витрат (Шардаков Б.К., Шашков І.Г., Самсонов А.М.); локальне внесення під гідробур амінокислоти фенілаланін чи NPK разом з супергумісолом (Волканов М.Д.). Однакож в літературі немає даних по сумісному впливу позакореневого і кореневого підживлення молодих і плодоносних кущів різними фізіологічно-активними речовинами на продуктивність виноградної рослини, тим паче на якість вин, що являється актуальною проблемою.

Тому для дослідження нами обраний комплекс мікроелементів у складі Ni, Cr, Mn, Ti, який використався в дослідженнях кафедри виноградарства і виноробства Одеського державного аграрного університету при вирощуванні щеплених саджанців винограду чи при позакореневому підживленні плодоносних насаджень (Хреновськов Е.І.) для підвищення продуктивності молодих і плодоносних виноградних насаджень і якість вин.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Робота виконана у відповідності до тематичного плану науково-дослідних робіт Одеського державного аграрного університету (номер державної реєстрації 0101U001669).

Мета досліджень: науково обґрунтувати можливість застосування комплексу мікроелементів у складі солей Ni, Cr, Mn, Ti при позакореневому і кореневому підживленні молодих і плодоносних кущів технічних сортів винограду для підвищення їх продуктивності і якості виноматеріалів.

У завданні досліджень входило:

- виявити дію і післядію комплексу мікроелементів при позакореневому і кореневому підживленні окремо і разом на ріст і розвиток молодих і плодоносних кущів винограду сортів Шардоне і Піно чорний; на характер диференціації суцвіть у вічках; на характер розвитку кореневої системи;

- виявити дію і післядію комплексу мікроелементів при підживленні кущів винограду сортів Шардоне і Піно чорний на урожай і якість ягід;

- дати економічну оцінку застосування позакореневого і кореневого підживлення кущів винограду комплексом мікроелементів сортів Шардоне і Піно чорний;

- розробити рекомендації по застосуванню комплексу мікроелементів на молодих і плодоносних виноградних насадженнях.

Об'єкт досліджень: виноградні кущі різного віку сортів Шардоне і Піно чорний, способи позакореневого і кореневого підживлення, комплекс мікроелементів у складі солей Ni, Cr, Mn, Ti, виноматеріали.

Предмет досліджень: комплекс агрозаходів на молодих і плодоносних виноградних насадженнях; технології виготовлення виноматеріалів.

Методи досліджень. В роботі використовували загальноприйняті методи: лабораторно-польові, агробіологічні - для визначання росту, розвитку рослин, їх продуктивності; біохімічні - для визначення властивостей ягід, виноматеріалу; статистичні - для оцінки суттєвої різниці на основі дисперсійного аналізу, кореляції між показниками, які одержані у процесі досліджень; порівнянно-розрахункові - для визначення економічної ефективності розроблених прийомів.

Наукова новизна. Вперше експериментально доведена позитивна дія і післядія комплексу мікроелементів у складі солей Ni, Cr, Mn, Ti у концентрації 0,03% при позакореневому і кореневому підживленні молодих і плодоносних кущів, що проявляється в посиленні сили росту кущів, розвитку значної листової поверхні, у підвищенні потенційної плодоносності, урожайності і якості ягід. Розроблений спосіб передбачає позакореневе підживлення комплексом мікроелементів тричі за вегетацію: за 1-2 дні до цвітіння, при розмірі ягоди з горошину, на початку достигання ягід технічної зрілості обприскувачем; кореневе підживлення за допомогою гідробура у три строки: на початку сокоруху, на початку цвітіння і при розмірі ягоди з горошину.

Розроблений спосіб дозволяє одночасно впливати на листовий апарат і кореневу систему виноградної рослини, що проявляється у збільшенні площі листової поверхні і кількості коренів особливо у рік післядії. На цей спосіб отримано патенти корисної моделі: №15214, МПК А01G 17/02 (2006.01), А01С 17/00 (2006.01), №.13397, МПК (2006) А01G17/02 (2006), А01С 17/00 (2006).

Практична значимість та реалізація результатів досліджень. Розроблено рекомендації виробництву щодо застосування комплексу мікроелементів при позакореневому і кореневому підживленні кущів для підвищення продуктивності молодих (патент корисної моделі) і плодоносних виноградних насаджень (патент корисної моделі).

Позакореневе і кореневе підживлення комплексом мікроелементів у складі (Ni, Cr, Mn, Ti) 0,03% концентрації впроваджено у 2005 році у СВК „Лиманський” Очаківського району Миколаївської області на сортах Рислінг і Фетяска і у ВАТ „Янтарний” Тарутинського району Одеської області на сортах Совіньон зелений і Аліготе у 2006 році. По сорту Рислінг врожайність зросла на 1,6 т з 1 га, по сорту Фетяска на 1,7 т з 1 га, по сорту Совіньон зелений на 1,4 т з 1 га і по сорту Аліготе на 2,2 т з 1 га. Цукрість ягід зросла по сортам, відповідно, на 0,4; 0,3; 0,5 і 0,3 г/100 см3. Впровадження проведено на площі 77,8 га, прибуток склав 141358,8 грн, чи 1816,95 грн з 1 га.

Особистий внесок здобувача полягає у вивченні і аналізі літературних джерел за темою дисертації, постановці мети і задач досліджень, плануванні та проведенні досліджень, зборі, обробці й аналізі експериментальних даних, розробці рекомендацій і їх впровадженню, в проведенні патентного пошуку і підготовці заявок на патенти, публікацій за матеріалами досліджень.

Апробація роботи. Результати досліджень висвітлювались на наукових конференціях факультету плодоовочівництва і виноградарства 2004-2006 роках, на міжнародних науково-виробничих конференціях, щодо перспектив розвитку харчової промисловості (Одеса, 2004, 2006), присвячених 100-річчю ІвіВ ім. В.Є.Таїрова (Одеса, 2005), на міжнародній науково-практичній конференції „Харчові технології - 2005” (Одеса, 2005).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 5 наукових статей, а також отримано два патенти корисної моделі.

Структура і об'єм дисертації. Дисертація викладена на 205 сторінках машинописного тексту і складається зі вступу, огляду літератури, експериментальної частини, висновків, рекомендацій виробництву, списку використаної літератури і додатків, містить 26 таблиць, 8 малюнків. Список літератури включає 194 джерела, у тому числі 19 іноземних.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Літературний огляд. Аналіз літературних джерел по питанням застосування позакореневого і кореневого підживлення у комплексі свідчить, що практично відсутні дані по впливу мікроелементів окрема і, тим паче, у комплексі на продуктивність молодих і плодоносних кущів винограду. Відсутні також дані по впливу комплексу мікроелементів на якісні показники виноматеріалів.

Умови, об'єкти і методика проведення досліджень. Досліди проводили у СВК „Лиманський” Очаківського району Миколаївський області протягом 2001-2005 роках на сортах Шардоне і Піно чорний починаючи з 3-х річного віку до 7-ми річного віку. Підщепа - сорт Ріпаріа х Рупестріс 101-14. Схема садіння 3 х 1 м, форма куща - двоплечій Гюйо, шпалера одноплоскосна вертикальна, висота штамбу 80 см.

Дослідна ділянка розташована на темно-каштанових залишково-слабосолоцюватих крупнопильовато-середнєсуглиністих ґрунтах на лесах. Дослід проводили по наступний схемі.

Дослід. Вплив кореневого і позакореневого підживлення кущів комплексом мікроелементів на продуктивність сортів винограду Шардоне і Піно чорний. Варіант 1. Контроль (без підживлення). Варіант 2. Позакореневе підживлення кущів комплексом мікроелементів 0,03% (Ni, Cr, Mn, Ti) за допомогою ранцевого обприскувача. Варіант 3. Кореневе підживлення кущів комплексом мікроелементів 0,03% (Ni, Cr, Mn, Ti) за допомогою гідробура. Варіант 4. Позакореневе і кореневе підживлення кущів комплексом мікроелементів 0,03% (Ni, Cr, Mn, Ti). Схема закладання досліду на ділянці: 2001 рік - виноградник 3 року вегетації; 2002 рік - виноградник 4 року вегетації; 2003 рік - виноградник 5 року вегетації; 2004 рік - виноградник 6 року вегетації. У кожному із названих років на окремих ділянках закладали дослід по вказаній схемі досліду, вивчали дію комплексу мікроелементів. На цих же ділянках у 2002-2005 роках вивчали післядію.

Позакореневе підживлення кущів комплексом мікроелементів проводиться за допомогою ранцевого обприскувача у 3 строки: на початку цвітіння, при розміру ягоди з горошину, на початку достигання ягід технічної зрілості.

Кореневе підживлення кущів комплексом мікроелементів проводиться за допомогою гідробура у 3 строки: на початку сокоруху, на початку цвітіння, при розміру ягоди з горошину . За допомогою гідробура роблять по 2 скважини на 50 см від куща з обох сторін вдовж ряду.

У комплексі мікроелементів були солі Ni, Cr, Mn і Ti, а саме: нікель хлористий, марганець хлористий, амоній хромовокислий і титан чотирьох хлористий. Робочий розчин готують наступним чином: нікель хлористий - 24 г, амоній хромовокислий - 27 г, марганець хлористий - 20 г розчиняють у 10 л води, добре перемішують, а потім додають 16 г титану четирьоххлористого, знову добре перемішують і доводять об'єм до 100 л води. Дослід закладень у 3х - кратній повторності методом рендомізації: I повторність 1,3,4,2; II повторность 2,4,1,3; III повторність 3,1,2,4. 1 ряд заліковий, 2 ряда захисних. У ряду 15 залікових кущів. Всього у досліді по 180 кущів сортів Шардоне і Піно чорний. Агротехніка на дослідній ділянці загально прийнята, згідно агроправил.

По усім варіантам і сортам у трьохкратній повторності проводимо слідуючи обліки, спостереження і аналізи:

1. Метеорологічні спостереження по методиці агрометеослужби.

2. Кількість розвинутих пагонів, у тому числі плодоносних, кількість суцвіть.

3. Кількість листків, їх діаметр і площа листової поверхні куща ампелометричним методом С.О. Мельника і В.І. Щигловської (1957) на кущах після припинення росту листків.

4. Довжина, діаметр пагонів у середній частині і їх об'єм методом кубічних вимірів С.О. Мельника (1953).

5. Кількість грон на кущі, маса урожаю з куща, маса грон.

6. Диференціація закладання суцвіть у вічках методом О.П.Диканя (1996).

7. Характер розвитку коренів по методу Е.І. Хреновськов, М.Д. Волканов та інші (2006).

8. Масова концентрація в соці ягід: цукрів аєрометричним методом, титрованих кислот методом прямого титрування (ДСТУ 2366-94, ГОСТ 27198-87).

9. У виноматеріалі - масова концентрація цукрів методом прямого титрування (ГОСТ 13192 - 73 (СТ СЭВ 4256 - 83).

10. Масова концентрація титрованих кислот методом титрування за допомогою індикатору (ГОСТ 14252 - 73).

11. Масова концентрація летучих кислот методом відгону з водяним паром (ГОСТ 13193 - 73).

12. Об'ємна доля спирту методом відгону (ГОСТ 13191 - 73).

13. Вміст вільної та загальної сірчаної кислоти (ГОСТ 14351 - 73 (СТ СЭВ 4257 - 83).

14. Масова концентрація заліза (ГОСТ 13195 - 73).

15. Органолептична оцінка виноматеріалів шляхом дегустації.

Основні результативні показники оброблені статично за допомогою дисперсійного і кореляційного аналізу, викладеного у книзі Б.О. Доспехова (1985).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Вплив комплексу мікроелементів при позакореневому і кореневому підживленні на біометричні показники молодих і плодоносних кущів винограду сортів Шардоне і Піно чорний. Приведені дані у таблиці 1 показують, що під впливом комплексу мікроелементів (КМ) у сорту Піно чорний у середньому на 3-4 рік вегетації збільшується площа листової поверхні куща у варіанті, де проводили тільки позакореневе підживлення на 0,149 м2, при кореневому підживленні на 0,187 м2, а при позакореневому і кореневому підживленні отримана прибавка по площі листової поверхні на 0,244 м2. Під впливом КМ на виноградниках 3-4 року вегетації збільшується об'єм однорічного приросту куща у другому варіанті на 27,8 %, у третьому на 46,2 % і у четвертому на 57,2 %.

По сорту Шардоне по цім показникам також зафіксовані прибавки по варіантам досліду, але у менший ступені. По четвертому варіанті прибавки у середньому за 2 роки по площі листової поверхні куща сягали 0,104 м2, а по об'єму однорічного приросту на 25,2 см3 чи на 16,4 % проти контролю.

У 2002-2003 роках вивчали післядію впливу комплексу мікроелементів. Слід визначати, що в усіх дослідних варіантах як по площі листової поверхні, так і по довжині пагонів і об'єму однорічного приросту куща отримані суттєві прибавки. У кращу сторону в оба роки досліджень відрізняються варіанти, де проводили позакореневе і кореневе підживлення комплексом мікроелементів. По площі листової поверхні ці прибавки сягали 1,074 м2, а по об'єму однорічного приросту - 443,6 см3 по сорту Піно чорний. По сорту Шардоне, відповідно - 1,098 м2 і 568,3 см3.

На плодоносних кущах на 5 і 6 рік вегетації спостерігається збільшення площі листової поверхні в усіх дослідних варіантах під впливом комплексу мікроелементів. Так, по сорту Піно чорний у варіанті, де проводили позакореневе підживлення комплексом мікроелементів площа листової поверхні зросла на 0,469 м2. При кореневому підживленні комплексом мікроелементів різниця по площі листової поверхні порівняно з контролем складає 0,45 м2. Найбільша різниця порівняно з контролем зафіксована у 4-му варіанті - сумісне застосування позакореневого і кореневого підживлення комплексом мікроелементів. Тут площа листової поверхні збільшилася на 0,625 м2 у середньому за 2 роки. Усі різниці статистично доведені, бо вони перевищують найменшу суттєву різницю у 2003 році0,128 м2 і 0,15 м2 у 2004 році.

Усі дослідні варіанти значно перевищують контроль по довжині пагонів і по об'єму однорічного приросту в обоє роки досліджень. Об'єм однорічного приросту зріс у найкращому варіанті на 28,1 %.

На плодоносних насадженнях сортів Піно чорний і Шардоне чітко простежується післядія комплексу мікроелементів на біометричні показники в усіх дослідних варіантах.

По площі листової поверхні куща найбільші показники були у 4-му варіанті: у сорту Піно чорний 4,637 м2; у сорту Шардоне, відповідно, 4,224 м2. У цьому варіанті об'єм однорічного приросту збільшився на 44,8 % по сорту Піно чорний, а по сорту Шардоне на 33,5 %.

Таким чином, у перші роки повного плодоношення досліджуваних сортів дія і післядії комплексу мікроелементів більш стала порівняно з молодими виноградниками 3 - 4 року вегетації.

Таблиця 1 Вплив і післядія позакореневого і кореневого підживлення комплексом мікроелементів на площу листової поверхні і об'єм однорічного приросту кущів винограду сортів Піно чорний і Шардоне

Роки	Варіанти	Площа листової поверхні, м2	Об'єм однорічного приросту	Роки	Варіанти	Площа листової поверхні, м2	Об'єм однорічного приросту
			см3	%				см3	%
Піно чорний
Дія	Післядія
У середньому за 2001-2002 роки	1 (к)	0,384	137,3	100,0	У середньому за 2002-2003 роки	1 (к)	1,294	445,2	100,0
	2	0,533	175,5	127,8		2	1,899	764,7	171,8
	3	0,571	200,7	146,2		3	2,204	834,0	187,3
	4	0,628	215,8	157,2		4	2,368	888,8	199,6
У середньому за 2003-2004 роки	1 (к)	2,409	808,5	100,0	У середньому за 2004-2005 роки	1 (к)	3,054	970,9	100,0
	2	3,056	1068,8	132,2		2	3,902	1185,1	122,1
	3	3,456	1169,9	144,7		3	4,213	1258,9	129,7
	4	3,614	1188,7	147,0		4	4,637	1405,5	144,8
Шардоне
Дія	Післядія
У середньому за 2001-2002 роки	1 (к)	0,445	153,5	100,0	У середньому за 2002-2003 роки	1 (к)	1,664	574,4	100,0
	2	0,5075	200,1	130,3		2	2,254	874,3	152,2
	3	0,539	186,7	121,6		3	2,288	975,8	169,9
	4	0,5595	178,7	116,4		4	2,762	1142,7	198,9
У середньому за 2003-2004 роки	1 (к)	2,796	994,8	100,0	У середньому за 2004-2005 роки	1 (к)	3,080	1120,0	100,0
	2	3,265	1114,1	112,0		2	3,786	1361,5	121,5
	3	3,246	1195,0	120,1		3	3,843	1419,8	126,7
	4	3,421	1274,8	128,1		4	4,224	1495,0	133,5

Як свідчать результати дисперсійного аналізу даних по довжині пагонів по сорту Шардоне, вплив комплексу мікроелементів на цей показник значний, бо індекс детермінації у роки дії з 2001 по 2004 рік коливається в межах 84% до 97%, а у роки післядії з 2002 по 2005 рік коливається в межах від 92% до 97%.

По об'єму однорічного приросту вплив комплексу мікроелементів також спостерігається , але інакше. У молодих кущів у рік застосування індекс детермінації знаходиться у межах 35,51% (2001 - 2004 роки). На виноградниках, вступаючих в плодоношення, і у перший рік повного плодоношення індекс детермінації зростає з 76,2% у 2003 році до 91,2% у 2004 році.

У роки післядії спостерігається поступове збільшення індексу детермінації: на молодих виноградниках у 2002 році 61,6%; на вступаючих у плодоношення у 2003 році - 96,1% і на плодоносних насадженнях у 2004 - 2005 роках - 92,6% і 80,3%.

Також залежність індексу детермінації встановлена і по площі листової поверхні куща. Тут на молодих кущах у 2001 році індекс детермінації по впливу комплексу мікроелементів складає 55,5%, у 2002 році 56,6%, у 2003 році - 65,3% і у плодоносних кущів у 2004 році - 91,5%.

У роки післядії індекс детермінації по впливу комплексу мікроелементів як на молодих, так і на плодоносних насадженнях знаходиться у межах 83,7% - 98,0%.

По сорту Піно чорний зафіксована приблизно така ж залежність.

Ступінь диференціації зачатків суцвіть під впливом комплексу мікроелементів при позакореневому і кореневому підживленні у сортів винограду Шардоне і Піно чорний. Розглядаючи ступінь диференціації зачатків суцвіть під впливом комплексу мікроелементів при позакореневому і кореневому підживленні кущів винограду сортів Шардоне і Піно чорний видно, що коефіцієнт плодоношення центральних бруньок по добре диференційованих зачатків суцвіть поступово збільшується при внесенні комплексу мікроелементів та залежить від способу внесення мікроелементів.

У роки післядії (2004-2005 роки) коефіцієнт плодоношення центральних бруньок по добре диференційованих зачатків суцвіть збільшується на 1, 8 і 15 вузлах в обох роки досліджень і по обох сортах.

Збільшення коефіцієнтів плодоношення центральних бруньок по добре диференційованих зачатків суцвіть порівняно з контролем по сорту Піно чорний у 2004 році складає відповідно по вузлах: 0,4; 0,3; 0,2, а у 2005 році - 0,6; 0,5; 0, а по сорту Шардоне у 2004 році ці різниці складали відповідно по вузла: 0,3; 0,7; 0,5 і у 2005 році - 0,6; 0,7; 0,5.

Розглядаючи коефіцієнти плодоношення центральних бруньок по слабо диференційованих зачатках суцвіть видно, що у обох сортів значне їх підвищення спостерігається в обох роках досліджень тільки у варіанті, де проводили сумісне позакореневе і кореневе підживлення комплексом мікроелементів.

Загалом, найбільше збільшення коефіцієнтів плодоношення центральних бруньок по сумі зачатків суцвіть зафіксовано саме у 4-му варіанті, де проводили сумісне позакореневе і кореневе підживлення комплексом мікроелементів. У 2003 році коефіцієнти плодоношення центральних бруньок по сумі зачатків суцвіть збільшились порівняно з контролем на 0,6 у першому вузлі, на 0,7 на 8-му вузлі і на 0,5 на 15-му вузлі сорту Піно чорний. У 2004 році ці прибавки такі відповідно по вузлах: 0,5; 0,6; 0,1.

По сорту Шардоне ці прибавки такі у 2003 році: 0,6; 1,3; 0,6, а у 2004 році - 0,4; 1,4; 0,7.

У роки післядії у цьому варіанті по сорту Піно чорний прибавки по вузлах були у 2004 році такі: 0,8; 0,5; 0,3, а у 2005 році - 1,0; 0,6; 0, порівняно з контролем. По сорту Шардоне ці прибавки такі по вузлах у 2004 році: 0,8; 1,3; 1,0, а у 2005 році - 1,1; 1,5; 1,1.

По сорту Шардоне ці показники такі: 0,6; 1,3; 0,7. Коефіцієнт плодоношення центральних бруньок збільшився по вузлах у сорті Піно чорний у 2003 році відповідно на 0,2; 0,3; 0,1, а у 2004 році - 0,1; 0,2; 0,1. По сорту Шардоне ці розбіжності порівняно з контролем у 2003 році складають: 0,1; 0,4; 0,3, а у 2004 році, відповідно: 0,2; 0,5; 0,4.

Через рік після кореневого підживлення комплексом мікроелементів спостерігається подальше збільшення коефіцієнту плодоношення центральних бруньок по добре диференційованих зачатках суцвіть.

Максимально позитивно впливає на коефіцієнт плодоношення центральних бруньок по добре диференційованих зачатках суцвіть сумісне позакореневе і кореневе підживлення комплексом мікроелементів.

Розбіжність по коефіцієнту плодоношення центральних бруньок по добре, і слабо і по сумі зачатків суцвіть у рік застосування комплексу мікроелементів найбільш чітко простежується на 1 і 8 вузлах у сорту Шардоне, а у сорту Піно чорний на 8-му вузлі.

У рік післядії прибавки по коефіцієнтам плодоношення простежуються по усім вузлах і обом сортам, але вони значно більші порівняно з роком, коли застосовували комплекс мікроелементів як при позакореневому і кореневому, так при сумісному підживленні.

Характер розвитку кореневої системи під впливом підживлення комплексом мікроелементів сорту винограду Піно чорний. У шарі ґрунту від 0 - 20 см в контрольному варіанті зафіксовано 95 шт. коренів, чи 16,4% від загальної кількості. В основному це корені до 1 мм і від 1 до 3 мм - 80 шт. У шарі ґрунту від 20 до 40 см з 134 коренів - 115 шт. зоставляють корені до 1 мм і від 1 до 3 мм. Найбільш насичена коренями зона від 40 до 60 см - 38,5%.

У другому варіанті, де проводили позакореневе підживлення комплексом мікроелементів якісь суттєвих змін по характеру розвитку коренів як по фракціям, так і по шарам не встановлено. Основна маса коренів залягає у шарі ґрунту від 20 до 60 см - 64,2% і має діаметр до 1 мм і від 1 до 3 мм.

Значні зміни у характері розвитку коренів можна спостерігати під впливом кореневого підживлення і особливо при сумісному підживленні комплексом мікроелементів позакореневому і кореневому. Тут зменшується кількість коренів у шарі ґрунту від 0 до 20 см 10,8%; 8,9%, відповідно, і значне їх збільшення у шарі від 20 до 60 см (у третьому варіанті - 73,6%, а у четвертому - 78,3%). При кореневому підживленні у шарі ґрунту від 20 до 40 см коренів до 1 мм і 1 - 3 мм 210 шт. із загальних 256 шт., а у шарі від 40 до 60 см - 333 шт. із 422 шт., 78,9%. У шарах ґрунту від 60 до 100 см значно зменшується кількість коренів - 15,6% і представлені вони фракціями від 1 до 10 мм. Комплекс мікроелементів при кореневому підживленні попадає на глибину 40 - 50 см, що сприяє значному збільшенню всмоктуючих коренів саме у цій зоні.

Збільшення всмоктуючих коренів у 4 варіанті, де проводили позакореневе і кореневе підживлення комплексом мікроелементів у шарі ґрунту від 20 до 60 см можна в деякій мірі пояснити тим, що підвищення асиміляційної поверхні листового апарату у цьому варіанті проявляється і у збільшенні кількості всмоктуючих коренів, тобто проявляється кореляція між розвитком листової поверхні і розвитком коренів.

Ця думка підкріплюється даними по післядії комплексу мікроелементів на розвиток коренів. Так, на другий рік після застосування комплексу мікроелементів при позакореневому підживленні спостерігається збільшення коренів у шарі ґрунту від 20 до 60 см - 77,5% проти 59,2% у контрольному варіанті.

Якщо у контрольному варіанті фракції до 1 мм і від 1 до 3 мм складають 323 шт., а у названому варіанті - 758 шт. коренів. При кореневому підживленні таких коренів 902 шт. з 1102 шт., а при сумісному застосуванні позакореневому і кореневому підживленні, відповідно, 1141 шт. з 1380 шт., чи 82,7 %.

Вплив комплексу мікроелементів при підживленні кущів винограду сортів Шардоне і Піно чорний на урожай і якість ягід. Спостереження, проведені на молодих виноградниках сортів Піно чорний і Шардоне, свідчать, що на третій рік вегетації зафіксовано першій врожай у обох сортів. На кущах розвилось примірна однакова кількість пагонів, у тому числі плодоносних і кількість грон.

Разом з тим під впливом позакореневого підживлення комплексом мікроелементів маса грона зросла на 8,9 г у сорту Шардоне і на 6,6 г у сорту Піно чорний, при кореневому підживленні, відповідно, на 2,8 г і 4,1 г, при сумісному підживленні маса грона зросла на 11,0 г у сорту Шардоне і на 6,6 г у сорту Піно чорний. Всі прибавки статистично суттєві, бо вони перевищують найменші суттєві різниці.

На четвертий рік вегетації у сорту Шардоне навантаження пагонами, плодоносними пагонами і гронами по варіантам досліду були примірно однакові.

Дані свідчать про те, що під впливом підживлення комплексом мікроелементів при обприскуванні кущів збільшується маса грона на 5,0 г у сорту Шардоне і на 12,2 г у сорту Піно чорний; при кореневому підживленні, відповідно, на 2,3г і 15,6 г; при сумісному підживленні, відповідно, на 9,7 г і 24,8 г - порівняно з контролем. Різниці усі статистично доведені, бо вони перевищують найменші суттєві різниці.

У сорту Шардоне урожай з 1 куща у дослідних варіантах був приблизно однаковий. У 3 і 4 варіантах зафіксовані суттєві прибавки, але вони пов'язані з більшою кількістю грон. Про це можна сказати і по сорті Піно чорний. Тут в усіх дослідних варіантах прибавки суттєві за рахунок більшої кількості грон.

Все це дає змогу зробити висновок про те, що у перші роки плодоношення можна говорити про тенденцію підвищення урожаю з 1 куща під впливом комплексу мікроелементів.

На другий рік після застосування комплексу мікроелементів в усіх дослідних варіантах стало спостерігається збільшення навантаження пагонами, плодоносними пагонами, гронами, що співпадає з підвищенням маси грона урожаю з 1 куща і урожайності у обох сортів при вступі у плодоношення і у першій рік повного плодоношення кущів.

Подальші спостереження у 2003-2004 роках на насадженнях 5-6 років вегетації свідчать про те, що застосування комплексу мікроелементів при підживленні кущів як позакореневого і кореневого, так і сумісного забезпечує підвищення маси грона, урожаю з 1 куща і урожайності. Так, у середньому за два роки по сорту Шардоне при приблизно однаковому навантаженні пагонами, гронами, маса грона при сумісному застосуванні комплексу мікроелементів зросла на 15,9 г, урожай з 1 куща на 0,64 кг і урожайність с 1 га на 36,7%. По сорту Піно чорний спостерігаються деякі розбіжності по варіантам досліду по навантаженню пагонами і гронами у бік збільшення у дослідних варіантах, але при цьому чітко простежується збільшення маси грона у 4-му варіанті на 9,2 г, у 3-му варіанті на 6,0 г і у другому на 4,2 г порівняно з контролем у середньому за два роки. Усі прибавки по рокам досліджень суттєві і статистично доведені.

За рахунок більшої маси грона і більшої кількості грон збільшились урожай з1 куща і урожайність з 1 га. У четвертому, оптимальному варіанті, на 0,68 кг з 1 куща і на 31% з 1 га порівняно з контролем у середньому за два роки. мікроелемент підживлення виноград плодоносний

У роки післядії, тобто у 2004-2005 роках на 6 і 7 роки вегетації також спостерігається значне збільшення маси грона, урожаю з 1 куща і урожайності.

Таблиця 2 Вплив і післядія позакореневого і кореневого підживлення комплексом мікроелементів на урожай, якість ягід винограду сортів Піно чорний і Шардоне

Роки	Варіанти	Маса грона, г	Урожай з 1 куща, кг	Урожайність з 1 га, т	Масова концентрація в соці ягід	Роки	Варіанти	Маса грона, г	Урожай з 1 куща, кг	Урожайність з 1 га, т	Масова концентрація в соці ягід
					цукрів, г/100 см3	титруємих кислот, г/дм3						цукрів, г/100 см3	титруємих кислот, г/дм3
Піно чорний
Дія	Післядія
У середньому за 2001-2002 роки	1(к)	88,0	0,37	1,233	17,8	8,7	У середньому за 2002-2003 роки	1(к)	84,6	1,17	3,90	17,2	9,0
	2	96,8	0,5	1,666	18,0	8,8		2	92,7	1,52	5,08	17,3	9,0
	3	97,9	0,45	1,516	18,0	8,8		3	94,8	1,59	5,315	17,2	9,1
	4	103,7	0,6	2,00	17,9	9,3		4	95,9	1,72	5,75	17,3	9,1
У середньому за 2003-2004 роки	1(к)	88,2	2,2	7,333	17,4	9,0	У середньому за 2004-2005 роки	1(к)	92,9	2,57	8,56	17,7	9,2
	2	92,4	2,57	8,56	17,8	9,2		2	97,1	2,74	9,13	18,3	9,0
	3	94,2	2,65	8,845	17,8	9,3		3	98,7	2,83	9,45	18,3	8,9
	4	97,4	2,87	9,58	18,0	9,1		4	106,6	3,19	10,63	18,1	9,1
Шардоне
Дія	Післядія
У середньому за 2001-2002 роки	1(к)	80,6	0,33	1,12	17,2	9,4	У середньому за 2002-2003 роки	1(к)	79,4	1,08	3,583	17,1	9,4
	2	87,7	0,37	1,23	17,4	9,3		2	86,3	1,41	4,70	17,3	9,3
	3	83,2	0,39	1,30	17,6	9,2		3	87,1	1,42	4,73	17,3	9,2
	4	91,0	0,41	1,366	17,6	9,2		4	91,9	1,56	5,20	17,4	9,2
У середньому за 2003-2004 роки	1(к)	82,6	1,75	5,835	17,4	9,2	У середньому за 2004-2005 роки	1(к)	88,9	2,00	6,68	17,7	9,1
	2	88,4	2,07	6,895	17,6	9,2		2	91,4	2,40	7,845	18,2	8,9
	3	89,4	2,15	7,160	17,8	9,1		3	93,6	2,51	8,34	18,4	8,9
	4	98,5	2,39	7,980	18,1	8,9		4	97,1	2,72	9,08	18,6	8,8

Так, по сорту Шардоне у середньому за два роки у 4 варіанті маса грона збільшилась на 8,2 г, урожай з 1 куща на 0,72 кг і урожайність на 2,395 т чи на 35,9% порівняно з контролем. По сорту Піно чорний ці прибавки слідуючи, відповідно: 13,7 г, 0,62 кг, 2,09 т, 24,5%. Слід відзначити деяку різницю у реагуванні сортів на рекомендуємий захід. У сорту Піно чорний спостерігається збільшення урожаю за рахунок більшого навантаження гронами і більшої маси грона, а у сорту Шардоне переважно за рахунок більшої маси грона.

Аналізуючи приведені показники можна зробити висновок про те, що найбільш суттєва різниця між варіантами досліду була по площі листової поверхні урожаю з 1 куща. В результаті статистичної обробки цих даних виявлена тісна кореляційна залежність (табл. 3). Так по сорту Шардоне на молодих насадженнях коефіцієнт кореляції у рік дії комплексу мікроелементів складав 0,98, а у рік післядії 0,99, відповідно і індекси детермінації були дуже високими у межах 0,96; 0,97.

Таблиця 3 Коефіцієнти кореляції і індекси детермінації між площею листової поверхні і урожаєм з 1 куща під впливом комплексу мікроелементів

Сорт	Коефіцієнт кореляції, r	Індекс детермінації, r2
	Дія 2001-2002 рр.	Післядія 2002-2003 рр.	Дія 2001-2002 рр.	Післядія 2002-2003 рр.
	Молоді насадження
Шардоне	0,98	0,99	0,96	0,97
Піно чорний	0,95	0,99	0,90	0,97
	Плодоносячи насадження
	2003-2004 рр.	2004-2005 рр.	2003-2004 рр.	2004-2005 рр.
Шардоне	0,80	0,96	0,64	0,92
Піно чорний	0,91	0,79	0,84	0,62

По сорту Піно чорний у рік дії комплексу мікроелементів коефіцієнт кореляції був 0,95, а у рік післядії - 0,99; індекс детермінації, відповідно, 0,90 і 0,97. Це говорить про те, що на молодих виноградниках 3 і 4 року вегетації слід обов'язково застосувати комплекс мікроелементів як при позакореневому, так і кореневому підживленні.

На плодоносних виноградниках коефіцієнти кореляції декілька знижуються, так по сорту Шардоне у рік дії 0,8 а рік післядії 0,96, відповідно, індекси детермінації 0,64 і 0,92. По сорту Піно чорний коефіцієнти кореляції складають: у рік дії - 0,91, а у рік післядії - 0,79, відповідно, індекси детермінації 0,84 і 0,62 (табл. 3).

Метою наших досліджень є виявити вплив комплексу мікроелементів на якісні показники, що є запорукою для подальшого забезпечення якісних показників виноматеріалу та ігристих вин.

На молодих виноградниках 3-4 року вегетації під впливом комплексу мікроелементів відмічається деяке підвищення масової концентрації в соці ягід цукрів. У середньому за два роки у сорту Шардоне цукристість ягід порівняно з контролем збільшилась у другому варіанті на 0,2 г/100см3, у третьому і четвертому варіантах на 0,4 г/100см3. По сорту Піно чорний у другому і третьому варіантах на 0,2 г/100см3, а у четвертому на 0,1 г/100 см3.

У роки післядії простежується позитивний вплив на цукристість по сорту Шардоне (прибавки 0,2 г/100см3, 0,3 г/100см3 порівняно з контролем у середньому за два роки), а по сорту Піно чорний майже немає різниці по цукристості ягід (прибавки 0,1 г/100см3 у другому і четвертому варіантах).

На плодоносних насадженнях більш чітко спостерігається вплив комплексу мікроелементів на цукристість ягід. У середньому за два роки (5-6 роки вегетації) цукристість ягід під впливом позакореневого чи кореневого підживлення комплексом мікроелементів зросла на 0,4 г/100см3, при сумісному застосуванні на 0,6 г/100см3 порівняно з контролем у сорту Піно чорний. У сорту Шардоне ці прибавки по варіантам досліду склали, відповідно, 0,2; 0,4 і 0,7 г/100 см3.

У роки післядії (6-7 роки вегетації) у середньому за два роки цукристість ягід зросла у другому варіанті на 0,5 г/100 см3 по сорту Шардоне і на 0,6 г/100 см3 по сорту Піно чорний; у третьому варіанті, відповідно, по сортам 0,7 і 0,6 г/100 см3. При сумісному застосуванні комплексу мікроелементів при позакореневому і кореневому підживленні у роки післядії зафіксовані найвищі показники по цукристості і прибавки, порівняно з контролем, склали по сорту Шардоне 0,9 г/100 см3, а по сорту Піно чорний 0,4 г/100 см3.

Слід зазначати, що тільки у роки після застосування комплексу мікроелементів у обох сортів цукристість ягід була стало вище 18,2 г/100 см3. Титрована кислотність в усі роки досліджень незначно коливалась по варіантам досліду і була у межах 8,7-9,4 г/дм3.

Якість виноматеріалів із сортів Шардоне і Піно чорний під впливом комплексу мікроелементів при підживленні кущів винограду. Аналіз виноматеріалів по досліджуваним сортам свідчить про те, що у варіантах показники об'ємної долі спирту по рокам значно змінюються. Якщо у рік застосування при позакореневому підживленні комплексом мікроелементів по рокам зміню-

Таблиця 4 Вплив і післядія позакореневого і кореневого підживлення кущів винограду комплексом мікроелементів на урожай, якість ягід і виноматеріалів сортів Шардоне і Піно чорний

Варіанти досліду	Сорт	Виноград	Виноматеріал
		масова концентрація цукрів, г/100 см3	масова концентрація титрованих кислот, г/дм3	рН сусла	об'ємна доля спирту, %	масова концентрація титрованих кислот, г/дм3	рН вина	дегустаційна оцінка, бал
1. Контроль	Шардоне	дія	17,4	9,2	3,1	10,47	9,1	3,1	7,3
		післядія	17,7	9,1	3,1	10,62	9,0	3,0	7,4
	Піно чор-ний	дія	17,4	9,0	3,2	10,43	8,8	3,2	7,4
		післядія	17,7	9,2	3,2	10,62	9,1	3,1	7,4
2. Позакореневе підживлення комплексом мікроелементів	Шардоне	дія	17,6	9,2	3,1	10,62	9,0	3,1	7,5
		післядія	18,2	8,9	3,0	10,92	8,7	2,9	7,6
	Піно чорний	дія	17,8	9,2	3,2	10,68	9,0	3,3	7,7
		післядія	18,3	9,0	3,1	10,98	8,9	3,0	7,6
3. Кореневе підживлення комплексом мікроелементів	Шардоне	дія	17,8	9,1	3,1	10,68	8,9	3,1	7,5
		післядія	18,4	8,9	3,0	11,07	8,8	2,9	7,7
	Піно чорний	дія	17,8	9,3	3,3	10,69	8,9	3,3	7,6
		післядія	18,3	8,9	3,1	11,01	8,8	3,0	7,7
4. Позакореневе і кореневе підживлення комплексом мікроелементів	Шардоне	дія	18,1	8,9	3,1	10,85	8,8	3,0	7,6
		післядія	18,6	8,8	3,0	11,19	8,6	2,9	7,8
	Піно чорний	дія	18,0	9,1	3,3	10,80	8,8	3,2	7,8
		післядія	18,1	9,1	3,2	10,89	8,9	3,0	7,6

ються, то у рік післядії стало збільшуються. Така ж тенденція зберігається у варіантах при кореневому підживленні. У кращу сторону відрізняється варіант при сумісному застосуванню комплексу мікроелементів. По сорту Шардоне об'ємна доля спирту збільшилась у рік дії на 0,38 %, а у рік післядії на 0,57 %; по сорту Піно чорний, відповідно, на 0,37 %, 0,27 %, порівняно з контролем у середньому за два роки (табл. 4).

Слід звернути увагу на те, що у кращому варіанті дегустаційна оцінка виноматеріалу була вища на 0,3 бала по сорту Шардоне у рік дії і на 0,4 бала у рік післядії комплексу мікроелементів. По сорту Піно чорний ці розбіжності з контролем були такі: у рік дії - 0,4 бала, у рік післядії - 0,2 бала.

Економічна ефективність застосування комплексу мікроелементів. По сорту Шардоне при позакореневому підживленні рівень рентабельності більше за контроль на 31,36%, при кореневому підживленні на 34,79%. Найбільше ефективно на рівень рентабельності впливало комплексне позакореневе і кореневе підживлення, при цьому він збільшився на 91,55% порівняно з контролем. При післядії цей показник дещо більший і складає при позакореневому підживленні більше на 38,06%, при кореневому - на 53,04% і на 74,66% при позакореневому і кореневому підживленні.

Таблиця 5 Економічна ефективність застосування при позакореневому і кореневому підживленні комплексу мікроелементів (сорти Шардоне і Піно чорний)

Варіанти досліду	Шардоне	Піно чорний
	прибуток з 1 га, грн.	рівень рентабельності, %	прибуток з 1 га, грн.	рівень рентабельності, %
	1	2	1	2	1	2	1	2
1. Контроль	3930	4977,2	92,86	116,76	3775,4	6875	88,92	158,26
2. Позакореневе підживлення комплексом мікроелементів	5351,7	6677,2	124,22	154,82	6340,4	7505	146,78	171,97
3. Кореневе підживлення комплексом мікроелементів	5620,8	7357,2	127,65	169,80	6694,1	7794,8	151,86	178,24
4. Позакореневе і кореневе підживлення комплексом мікроелементів	8242,5	8350	184,41	191,42	7631,1	9382,4	170,15	212,08

1 - дія; 2 - післядія.

По сорту Піно чорний у рік дії рівень рентабельності збільшився, відповідно по варіантам, на 57,86%, 62,94%, 81,23%, а у рік післядії на 13,71%, 19,98% і 53,82% (табл. 5).

Проведене впровадження позакореневого і кореневого підживлення комплексом мікроелементів у господарствах ВАТ „Янтарний” Тарутинского району Одеської області у 2006 році і у СВК „Лиманський” Очаківського району Миколаївської області у 2005 році підтвердило ефективність розробленого заходу.

Так, у ВАТ „Янтарний” впровадження проведено на сорті Совіньон зелений на площі 21,5 га, а на сорті Аліготе на площі 15,7 га. Додатковий прибуток по сорту Совіньон зелений склав 28896 грн., чи з 1 га 1344 грн., а по сорту Аліготе - 31070,3 грн., чи с 1 га 1979 грн.

У СВК „Лиманський” впровадження проведено на сорті Рислінг на площі 25,6 га, а на сорті Фетяска на площі 15,0 га. Додатковий прибуток по сорту Рислінг склав 51650,5 грн., чи з 1 га 2017,6 грн., а по сорту Фетяска 29742 грн., чи з 1 га 1982,8 грн.

Всього впровадження проведене на площі 77,8 га, прибуток склав 141358,8 грн., чи 1816,95 грн. з 1 га.

ВИСНОВКИ

В результаті проведених п'ятирічних досліджень з вивчення дії і післядії комплексу мікроелементів у складі Ni, Cr, Mn, Ti при позакореневому і кореневому підживленні кущів молодих і плодоносних виноградників сортів Шардоне і Піно чорний, можна зробити наступні висновки.

1. На молодих виноградниках до вступу в повне плодоношення слід проводити позакореневе і кореневе підживлення кущів комплексом мікроелементів. При цьому площа листової поверхні у рік дії збільшується на 0,114 м2, а урік післядії на 1,098 м2 у сорту Шардоне у середньому за два роки порівняно з контролем. Об'єм однорічного приросту також збільшується у рік дії на 25,2 см3, а у рік післядії на 568,3 см3. По сорту Піно чорний зафіксовані таки прибавки по площі листової поверхні, відповідно, на 0,244 м2 і на 1,074 м2, по об'єму однорічного приросту, відповідно, на 78,5 см3 і на 443,6 см3.

2. На плодоносних виноградниках кращим варіантом є сумісне застосування позакореневого і кореневого підживлення кущів комплексом мікроелементів. Порівняно з контролем у середньому за два роки у рік дії по сорту Шардоне площа листової поверхні збільшилась на 0,625 м2, у рік післядії на 1,144 м2; об'єм однорічного приросту збільшився у рік дії на 280,0 см3, у рік післядії на 375,0 см3. По сорту Піно чорний у рік дії площа листової поверхні збільшилась на 1,205 м2, а рік післядії на 1,583 м 2; об'єм однорічного приросту у рік дії на 380,2 см3, а рік післядії на 439,6 см3.

3. Під впливом комплексу мікроелементів зростають: маса грона, урожай з 1 куща до вступу в повне плодоношення у рік дії і особливо у рік післядії, відповідно, по сорту Шардоне на 10,4 г; 0,08 кг і на 12,5 г; 0,48 кг, по сорту Піно чорний, відповідно, у рік дії на 15,7 г; 0,23 кг, у рік післядії на 11,3 г; 0,55 кг.

4. Комплекс мікроелементів при сумісному застосуванні забезпечує на плодоносних виноградниках збільшення урожайності по сорту Шардоне на 36,7 % у рік дії і на 35,9 % у рік післядії, а по сорту Піно чорний, відповідно, на 30,7 % і на 24,2 % порівняно з контролем. При цьому спостерігається найвищі якісні показники: цукристість ягід у рік дії знаходиться у межах 17,6 - 17,9 г/100 см3 по сортах на молодих насадженнях, і у межах 18,0 - 18,1 г/100 см3 на плодоносних насадженнях.

5. Розбіжність по коефіцієнту плодоношення центральних бруньок по добре, слабо і по сумі зачатків суцвіть у рік застосування комплексу мікроелементів найбільш читко простежується на 1 і 8 вузлах у сорту Шардоне, а у сорту Піно чорний на 8 вузлі. У рік післядії прибавки по коефіцієнтам плодоношення простежуються по усіх вузлах і обох сортах при застосуванні комплексу мікроелементів як при позакореневому і кореневому, так і сумісному підживленні.

6. Під впливом позакореневого і кореневого підживлення комплексом мікроелементів збільшується кількість всмоктуючих коренів (фракції до 1 мм і від 1 до 3 мм) у рік післядії у шарі ґрунту від 20 до 60 см.

7. На основі хімічного і органолептичного аналізів виноматеріалів, виготовлених із сортів Шардоне і Піно чорний можна виділити варіант при сумісному застосуванні комплексу мікроелементів. По сорту Шардоне об'ємна доля спирту збільшилась у рік дії на 0,38 %, а рік післядії на 0,57 %; по сорту Піно чорний, відповідно, на 0,37 % і 0,27 %. Дегустаційна оцінка зросла у рік дії і післядії по сорту Шардоне на 0,3 - 0,4 бала, а по сорту Піно чорний, відповідно, на 0,4 - 0,2 бала.

8. Досліджувані прийоми економічно виправдані на плодоносних виноградниках. У кращому варіанті (сумісне застосування комплексу мікроелементів) прибуток зростав у рік дії на 4312,5 грн, а у рік післядії на3372,8 грн по сорту Шардоне, і на 3855,7 грн і 2507,4 грн, відповідно, по сорту Піно чорний порівняно з контролем.

9. Впровадження позакореневого і кореневого підживлення комплексом мікроелементів у господарствах ВАТ „Янтарний” Тарутинського району Одеської області у 206 році і у СВК „Лиманський” Очаківського району Миколаївської області у 2005 році на площі 77,8 га забезпечило прибуток 141358,8 грн, чи 1816,95 грн з 1 га.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

На виноградниках 3-4 років вегетації слід проводити некореневе підживлення розчином, що містить мікроелементи Ni, Cr, Mn, Ti у концентрації 0,03% у такі строки: перше - за два-три дні до цвітіння, друге - при досягненні ягоди величини горошини і третє - на початку технічної зрілості. Кореневі підживлення під гідробур в концентрації 0,03% у такі строки: перше - в період розпукування бруньок, друге - за два-три дні до цвітіння та третє - при досягненні ягоди величини горошини. Робочий розчин готують наступним чином: спочатку готують розчин з таких елементів: нікель хлористий - 24 г, амоній хромовокислий - 27 г та марганець хлористий - 20 г розчиняють у 10 л води, добре перемішують, а потім додають 16 г титану чотирьох хлористого, знову добре перемішують і доводять об'єм до 100 л води (0,03% розчин).

На виноградниках 5-6 років і далі такий комплекс підживлення проводять один раз у два роки.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ

1. Тараненко О.Г. Урожай, якість ягід и вина сорту Піно чорний під впливом кореневого и позакореневого підживлення комплексом мікроелементів./ Е.І. Хреновськов, Н.В. Каменева, О.Г. Тараненко //„Наукові праці” ОНАХТ. - Одеса, 2004. -Вип. 27. - С. 113-116. (Особистий внесок полягає в отриманні та узагальненні експериментальних даних, підготовці до публікації результатів).

2. Тараненко Е.Г. Повышение качества игристых вин /Е.Г.Тараненко, Н.В. Каменева //ОНАХТ „Наукові праці”. - Одеса, 2006. - Вип. 29. - С. 162-164. (Особистий внесок полягає в отриманні та узагальненні експериментальних даних, підготовці до публікації результатів)

3. Тараненко Е.Г. Корневые и внекорневые подкормки на молодых виноградниках. /Н.В.Каменева, Е.Г.Тараненко// «Магарач» Виноградарство и виноделие. - 2005. - №4. - С.11-12. (Особистий внесок полягає в отриманні та узагальненні експериментальних даних, підготовці до публікації результатів)

4. Тараненко О.Г. Вплив комплексу мікроелементів при підживленні плодоносних кущів на урожай, якість ягід винограду // Тези доповідей ІІ Міжнародної науково-практичної конференції „Харчові технології - 2006”. - Одеса, 2006. - С. 143. (Особистий внесок полягає в отриманні та узагальненні експериментальних даних, підготовці до публікації результатів).

5. Тараненко Е.Г. Влияние внекорневой и корневой подкормок комплексом микроэлементов на урожай и качество ягод винограда сортов Шардоне и Пино черный. / Н.В.Каменева, Е.Г.Тараненко //Виноградарство и виноробство: міжвідомий тематичний науковий збірник. - Одеса: ІВіВ ім. В.Є. Таїрова, 2006. - Вип. 43. - С. 45-51. (Особистий внесок полягає в отриманні та узагальненні експериментальних даних, підготовці до публікації результатів).

6. Деклараційний патент на корисну модель № 15214. Спосіб підживлення молодих виноградників./ Е.І. Хреновськов, О.Г. Тараненко, І.О. Мигуш, С.В. Ходос. Заявники та патентовласники № и 2005. - 12685; заявл. 28.12.2005; опубл. 15.06.2006, Бюл. № 6. (Особистий внесок полягає у проведені патентного пошуку, підготовці деклараційного патенту на корисну модель).

7. Деклараційний патент на корисну модель № 13397. Спосіб підживлення плодоносних кущів винограду. /Е.І.Хреновськов, М.Д.Волканов, О.Г.Тараненко, І.О. Мигуш. Заявники та патентовласники. - № и 2005. - 12123; заявл. 16.12.2005; опубл.15.03.2006, Бюл. № 3. (Особистий внесок полягає у проведені патентного пошуку, підготовці деклараційного патенту на корисну модель).

АНОТАЦІЯ

Тараненко О.Г. Продуктивність кущів винограду під впливом підживлення комплексом мікроелементів (Ni, Cr, Mn, Ti) на півдні України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.08 - виноградарство. Одеський державний аграрний університет. Одеса, 2009 р.

Дисертація присвячена вивченню дії і післядії комплексу мікроелементів у складі солей Ni, Cr, Mn, Ti у концентрації 0,03 % при позакореневому і кореневому підживленні молодих і плодоносних кущів, що проявляється в посиленні сили росту кущів, розвитку значної листової поверхні, у підвищенні потенціальної плодоносності, урожайності і якості ягід. Розроблений спосіб передбачає позакореневе підживлення комплексом мікроелементів тричі за вегетацію: за 1-2 дні до цвітіння, при розмірі ягоди з горошину, на початку достигання ягід обприскувачем; кореневе підживлення за допомогою гідробура у три строки: на початку сокоруху, на початку цвітіння і при розміри ягоди з горошину (деклараційні патенти: №15214, МПК А01G 17/02 (2006.01), А01С 17/00 (2006.01), №.13397, МПК (2006) А01G17/02 (2006), А01С 17/00 (2006).

Комплекс мікроелементів при сумісному застосуванні забезпечує на молодих виноградниках збільшення урожайності по сорту Шардоне на 21,9%, по сорту Піно чорний на 62,2 %, на плодоносних, відповідно по сортам, на 36,8% і 30,6 % порівняно з контролем, а у рік післядії по сорту Шардоне на 45,1 %, а по сорту Піно чорний на 47,4 % на молодих і на плодоносних, відповідно, на 35,9 % і 24,2 %.

Впровадження позакореневого і кореневого підживлення комплексом мікроелементів на площі 77,8 га забезпечило прибуток 141358,8 грн., чи 1816,95 грн. з 1 га.

Ключеві слова: виноград, комплекс мікроелементів, підживлення, потенційна плодоносність, коренева система, урожай, виноматеріал, дія, післядія.

Тараненко Е.Г. Продуктивность кустов винограда под влиянием подкормки комплексом микроэлементов (Ni, Cr, Mn, Ti) на юге Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.08. - виноградарство. Одесский государственный аграрный университет. Одесса, 2009.

Диссертация посвящена изучению действия и последействия комплекса микроэлементов в составе солей Ni, Cr, Mn, Ti в концентрации 0,03 % при некорневой и корневой подкормке молодых и плодоносящих кустов, что проявляется в усилении силы роста кустов, развитию значительной листовой поверхности, в повышении потенциальной плодоносности, урожайности и качестве ягод. Разработанный способ предусматривает некорневую подкормку комплексом микроэлементов трижды за вегетацию: за 1-2 дня до цветения винограда, при размере ягоды с горошину, в начале созревания ягод опрыскивателем; корневая подкормка с помощью гидробура в три срока: в начале сокодвижения, в начале цветения и при размере ягоды с горошину (декларацийные патенты: №15214, МПК А01G 17/02 (2006.01), А01С 17/00 (2006.01); №.13397, МПК (2006) А01G17/02 (2006), А01С 17/00 (2006).

На молодых виноградниках до вступление их в полное плодоношение следует проводить некорневую и корневую подкормки комплексом микроэлементов. При этом площадь листовой поверхности в год действия увеличивается на 0,114 м2, а в год последействия на 1,098 м2 по сорту Шардоне в среднем за два года по сравнению с контролем. Объем однолетнего прироста также увеличивается в год действия на 25,2 см3, а в год последействия на 568,3 см3. По сорту Пино черный зафиксированы такие прибавки: по площади листовой поверхности, соответственно, на 0,244 м2 и на 1,074 м2, по объему однолетнего прироста, соответственно, на 78,5 см3 и на 443,6 см3. На плодоносящих виноградниках лучшим вариантом является совместное применение внекорневой и корневой подкормок кустов комплексом микроэлементов. По сравнению с контролем, в среднем за два года, в год действия по сорту Шардоне площадь листовой поверхности увеличилась на 0,625 м2, в год последействия на - 1,144 м2; объем однолетнего прироста увеличился в год действия на 280,0 см3, в год последействия на - 375,0 см3. По сорту Пино черный в год действия площадь листовой поверхности увеличилась на 1,205 м2, а год последействия на - 1,583 м2; объем однолетнего прироста в год действия на 380,2 см3, а год последействия на - 439,6 см3.