Господарсько-біологічні особливості тварин різних ліній і генотипів української червоно-рябої молочної породи в умовах Буковини

Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ РОЗВЕДЕННЯ І ГЕНЕТИКИ ТВАРИН

УДК: 636.237.23.034:612 (477.85)

ГОСПОДАРСЬКО-БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТВАРИН РІЗНИХ ЛІНІЙ І ГЕНОТИПІВ УКРАЇНСЬКОЇ ЧЕРВОНО-РЯБОЇ МОЛОЧНОЇ ПОРОДИ В УМОВАХ БУКОВИНИ

06.02.01 ? розведення та селекція тварин

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

КОСТАШ ВОЛОДИМИР БОРИСОВИЧ

Київ - Чубинське 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті розведення і генетики тварин УААН

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України Сірацький Йосип Зенонович, Інститут розведення і генетики тварин УААН, завідувач відділу відтворення

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук Петренко Іван Петрович, Інститут розведення і генетики тварин УААН, головний науковий співробітник

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Костенко Олександр Іванович, Українська академія аграрних наук, начальник відділу зоотехнії і ветеринарної медицини

Захист відбудеться „ 23 ” лютого 2009 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.355.01 Інституту розведення і генетики тварин УААН за адресою: 08321, вул. Погребняка, 1, с. Чубинське Бориспільського району Київської області.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту розведення і генетики тварин УААН за адресою: 08321, вул. Погребняка, 1, с. Чубинське Бориспільського району Київської області.

Автореферат розісланий „ 22 ” січня 2009 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Ю.В.Мільченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Молочному скотарству приділяють велику увагу в усьому світі, зокрема і в Україні. Особливо це стосується високопродуктивних порід, однією з яких є українська червоно-ряба молочна. Сучасні умови господарювання вимагають від племінної справи інноваційних напрямів роботи, які б забезпечили створення тварин, придатних до розмноження у конкретних умовах з добре розвиненими продуктивними ознаками. З усіх факторів, що визначають темпи розвитку тваринництва, на одному з перших місць стоїть прогресивна селекція. Саме вона дозволяє прискорити якісне удосконалення існуючих та створення на їхній базі нових, більш високопродуктивних порід, ліній і типів, що більшою мірою відповідають сучасним потребам і технології.

Породи сільськогосподарських тварин складаються із різнорідних особин зі складною спадковою різноманітністю. Вони, як системи спадкових форм, є складовими частинами безперервного селекційного процесу (В.П. Буркат та ін., 1990, В.П. Буркат, 2003). За даними Д.А. Кисловского (1951, 1965), Е.А.Богданова (1977), М.В. Зубця, В.П.Бурката (1989), Н.З. Басовского и соавт. (1994), М.Я.Єфіменка (1996), Й.З. Сірацького та співавт. (1998), Й.З. Сірацького, В.В.Меркушина, Є.І. Федорович та співавт. (2001), В.П. Бурката (2003), кожна порода характеризується властивими їй біологічними, селекційно-генетичними та господарськи корисними особливостями, які формуються в певних умовах середовища і зумовлені спадковістю тварин.

Саме тому комплексне вивчення господарсько-біологічних ознак тварин різних ліній і генотипів української червоно-рябої молочної породи в умовах Буковини має важливе наукове та практичне значення. Це і визначає актуальність теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи була складовою частиною плану науково-дослідних робіт Інституту розведення і генетики тварин УААН ''Розробити методи підвищення відтворювальної здатності тварин та раціонального використання племінних ресурсів” у 2005 році (№ державної реєстрації 0101U003123) і ''Консолідувати та підвищити за основними ознаками продуктивний потенціал створених та вивести нові породи і типи молочної худоби'' в 2006-2007 роках (№ державної реєстрації 0106U005843).

Мета і завдання досліджень. Метою наших досліджень було комплексно вивчити господарсько-біологічні особливості за динамікою живої маси, екстер'єрно-конституційними і селекційно-генетичними особливостями, продуктивними, відтворювальними і технологічними ознаками тварин буковинського заводського типу української червоно-рябої молочної породи. корова первісток молочний порода

Для реалізації мети необхідно було вивчити: ріст і розвиток телиць різної лінійної належності та різних генотипів української червоно-рябої молочної породи; екстер'єрно-конституційні особливості тварин різних ліній та генотипів; молочну продуктивність і живу маса корів різної лінійної належності, різних генотипів, різних батьків у розрізі лактацій; функціональні властивості вим'я; вплив батьків на молочну продуктивність дочок; вплив матерів на молочну продуктивність дочок; відтворювальну здатність корів різних ліній; морфологічні та біохімічні показники крові корів-первісток різних ліній; легеневий газообмін у корів-первісток різної лінійної належності; забійні якості тварин.

Об'єктом досліджень були закономірності росту живої маси, лінійного росту, молочна та м'ясна продуктивність, фактори впливу на формування молочної продуктивності, функціональні властивості вим'я, тривалість сухостійного, сервіс- та міжотельного періодів, морфологічні й біохімічні показники крові та легеневий газообмін тварин.

Предметом досліджень були телиці, бугайці, корови буковинського заводського типу української червоно-рябої молочної породи.

Методи досліджень: зоотехнічні - жива маса, лінійні проміри статей тіла, індекси будови тіла, молочна продуктивність; фізіологічні та біохімічні - функціональні властивості вим'я, морфологічні та біохімічні показники крові, легеневий газообмін; біометричні - середні величини та їх похибки, показники вірогідності результатів досліджень, частка впливу, коефіцієнти кореляції.

Наукова новизна одержаних результатів. За допомогою методів математичного аналізу з урахуванням комплексу селекційних ознак виявили найбільш ефективні генотипи, лінії, що мають суттєве значення в процесі удосконалення загального масиву тварин та отримання високопродуктивних особин буковинського заводського типу української червоно-рябої молочної породи. Проведено порівняльну оцінку росту й розвитку, лінійного росту та екстер'єрних особливостей, молочної продуктивності, відтворювальної здатності, функціональних властивостей вимені, морфологічних і біохімічних показників крові, легеневого газообміну корів різної лінійної належності та вивчено м'ясні якості тварин. Встановлено частку впливу різних факторів на формування молочної продуктивності корів. Проведені дослідження вносять нові положення в розведення і селекцію української червоно-рябої молочної породи.

Практичне значення одержаних результатів. Використання одержаних результатів досліджень на практиці дозволяє впровадити у виробництво найбільш високопродуктивні генотипи тварин та створити стада з бажаним рівнем продуктивності, удосконалити лінії тварин буковинського заводського типу української червоно-рябої молочної породи. Результати досліджень впровадженні у сільськогосподарському виробничому комплексі ''Оршівський'' Чернівецької області, що підтверджується актом впровадження від 25 серпня 2008 року та можуть бути використані при розробці довготермінових програм селекції і планів селекційно-племінної роботи зі стадами молочних порід великої рогатої худоби.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом організовано і проведено науково-виробничі та лабораторні дослідження, зібрано дані первинного зоотехнічного обліку та проведено їх статистичну обробку і аналіз. Самостійно описано і узагальнено одержані результати, сформульовано висновки та пропозиції виробництву.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати досліджень дисертаційної роботи доповідалися й одержали позитивну оцінку на щорічних засіданнях вченої ради Інституту розведення і генетики тварин УААН в 2005-2007 роках, на IV науково-практичній конференції молодих вчених та аспірантів Інституту розведення і генетики тварин УААН (Чубинське, травень, 2006), на V науково-практичній конференції молодих вчених та аспірантів Інституту розведення і генетики тварин УААН (Чубинське, квітень, 2007), на VІ науково-практичній конференції молодих вчених та аспірантів Інституту розведення і генетики тварин УААН (Чубинське, травень, 2008), на міжнародній науково-практичній конференції ''Сучасні проблеми ветеринарної медицини'' (Кам'янець-Подільський, травень, 2008).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи висвітлено в журналах "Тваринництво України", "Вісник аграрної науки", міжвідомчих наукових тематичних збірниках та матеріалах конференцій. Всього за темою дисертації опубліковано 9 наукових праць, в тому числі у фахових виданнях - 5.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 182 сторінках комп'ютерного тексту, ілюстрована 56 таблицями і 1 рисунком. Робота містить вступ, огляд літератури, матеріали і методи дослідження, результати власних досліджень, їх аналіз і узагальнення, висновки, пропозиції виробництву, список використаних літературних джерел, додатки. Перелік використаної літератури нараховує 398 найменувань, з них 65 - іноземною мовою.

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальну частину роботи виконано в Інституті розведення і генетики тварин УААН та у племзаводі СГВК агрофірми ''Оршівська'' Чернівецької області впродовж 2005-2008 років. Об'єктом досліджень були корови, телиці та бугайці буковинського заводського типу української червоно-рябої молочної породи.

Дослідження проведені згідно схеми (рис. 1).

Живу масу тварин вивчали шляхом щомісячного зважування. Абсолютний приріст (D) за окремі вікові періоди і за весь період дослідження визначали за формулою:

D=Wt-WO,

де Wt - кінцева жива маса, кг; WO - початкова жива маса, кг.

Абсолютний середньодобовий приріст визначали за формулою:

D =

де: D - середньодобовий приріст (г). Wt - WO - жива маса в кінці і на початку періоду, кг; t2 -t1 - вік відповідно в кінці і на початку періоду, дні.

Екстер'єрно-конституційні особливості тварин (n=349) вивчали шляхом взяття промірів статей тіла за допомогою мірної палиці, циркуля та мірної стрічки. Брали наступні проміри: висота в холці, висота в крижах, ширина грудей, глибина грудей, обхват грудей за лопатками, коса довжина тулуба (палицею), ширина в маклаках (клубах), ширина в кульшових зчленуваннях, ширина в сідничних горбах і обхват п'ястка. Шляхом співвідношення відповідних промірів вираховували індекси будови тіла тварин (А.И. Чижик, 1979; Й.З. Сірацький та інші 2001).

Продуктивні якості маточного поголів'я оцінювали у розрізі лактації на 910 коровах за такими показниками: надій, кг; вміст жиру, %; кількість молочного жиру, кг. Оцінку молочної продуктивності корів проводили згідно даних зоотехнічного обліку та на основі проведених щомісячно контрольних надоїв. Вміст жиру в молоці визначали за методом Гербера.

Визначення сухостійного, сервіс- і міжотельного періодів, віку першого осіменіння і першого отелення визначали за матеріалами первинного зоотехнічного обліку за загальноприйнятими методиками.

Для проведення науково-виробничого досліду було сформовано п'ять груп тварин різної лінійної належності по п'ять голів у кожній групі. Формування дослідних груп проведено за принципом пар-аналогів. Газоенергетичний обмін вивчали масковим методом. Аналіз вдихуваного і видихуваного повітря проводили на портативному газоаналізаторі ГПХ-100. Розрахунки легеневого газообміну проводили за методикою, описаною А.А. Скворцовой, И.И. Хреновым (1961).

Для дослідження морфологічних і біохімічних показників крові із яремної вени корів брали кров до ранкової годівлі у пробірки з гепарином (10 од/мл). Для отримання сироватки проби крові центрифугували. Загальний білок у крові визначали рефрактометрично, концентрацію гемоглобіну, кількість еритроцитів в 1 ммі - фотоелектричним еритрогемометром моделі 065, вміст каротину - за П.Т. Лебедевым і А.Т. Усовичем (1976), кальцій - за Де-Ваардом, фосфор - за Бригсом в модифікації А.Т. Усовича, фракції білків - за С.А. Карпюком (1962), кількість лейкоцитів і лейкоцитарну формулу - за загальноприйнятою методикою. Активність АЛТ і АСТ визначали за методикою Рейтмана-Френкеля в модифікації Т.С. Пасхиной (В.В. Меньшиков и др., 1987).

Функціональні властивості вим'я досліджували на коровах-первістках (n=152) на 2-4 місяцях лактації за методикою, розробленою Латвійською сільськогосподарською академією (1970).

М'ясну продуктивність тварин оцінювали з урахуванням живої маси, середньодобових приростів, маси туші та забійної маси. Контрольний забій 5 бичків 15-місячного віку проводили за методикою колишнього ВІТу. Для оцінки м'ясності тварин визначали індекс м'ясності (ІМ), який вираховували як відношення маси м'язової та жирової тканини до маси кісток (Н.Ф. Ростовцев, И.И. Черкащенко 1971), мускульно-кісткове відношення (МКС), яке вираховували шляхом ділення маси м'язової тканини на масу кісток (Р.Т. Берг, Р.М. Батерфилд, 1979), індекс м'язової тканини (ІМТ), який визначали шляхом ділення маси м'язової тканини на сумарну масу кісткової, сполучної та жирової тканин (В.М. Ткачук, 2002).

Для визначення селекційно-генетичних параметрів та біометричної обробки одержаних результатів досліджень використані методи, описані Н.А. Плохинским (1969), А.Т. Опрею (1994) з використанням сучасного програмного забезпечення (Microsoft Excel, Statistika).

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Ріст і розвиток тварин. Дослідженнями встановлено, що середньодобові прирости телиць української червоно-рябої молочної породи від народження до 6-місячного віку становили 647, до 12-місячного - 696, до 18-місячного - 647 г, від 6- до 12-місячного віку - 745 та від 12- до 18-місячного - 551 г.

Найважчі телята народжувалися від корів лінії Рефлекшн Соверінга. У 6-місячному віці жива маса теличок була найвищою у тварин цієї ж лінії, а найнижчою - у ровесниць лінії Хановера. За цим показником перші вірогідно переважали других на 3,9 кг. Ця превага зберігалася аж до 18-місячного віку тварин. Встановлено, що для корів буковинського заводського типу української червоно-рябої молочної породи найбільш оптимальною живою масою при їх народженні було 27 кг. Різниця за надоєм між коровами з живою масою при народженні до 27 та 27,1-28,0 кг за I лактацію становила 32,1, за ІІ - 146,9, за ІІІ - 155,6, за найвищу - 103,5 кг, за кількістю молочного жиру ця різниця складала відповідно 1,2; 5,6; 15,8 і 4,0 кг. Між тваринами з живою масою при їх народженні до 27 та 28,1-30,0 кг різниця за надоєм за I лактацію складала 96,4, за II - 87,1, за III - 127,3 і за найвищу - 117,2 кг, а за кількістю молочного жиру - відповідно 3,9; 3,4; 15,3; та 4,8 кг.

Між коровами з живою масою у період їх вирощування у 6-місячному віці 100,1-120,0 та 120,1-140,0 кг різниця за кількістю молочного жиру за I лактацію становила 1,7, за II - 1,7, за III - 2,1 і за найвищу - 1,0 кг, а з живою масою 120,1-140,0 та 140,1-160,0 кг - відповідно 3,2; 1,6; 5,5 і 1,8 кг. Тварини з живою масою 160,1-180,0 кг переважали ровесниць з живою масою 120,1-140,0 кг за вищеназваним показником за І лактацію на 3,0 (Р<0,10), за ІІ - на 3,3 (Р<0,10), за ІІІ - на 7,7 (Р<0,10) та за найвищу - 2,6 кг (Р<0,10), а перевага тварин з живою масою 180,1 кг і більше над тваринами з живою масою 120,1-140,0 кг становила відповідно 17,8 (Р<0,002), 35,3 (Р<0,001), 10,7 (Р<0,10) та 22,7 кг (Р<0,001). Оптимальна жива маса корів у період їх вирощування у 6-місячному віці знаходилася в межах 160-180 кг.

Між коровами з живою масою у період їх вирощування у 12-місячному віці 300,1-320,0 та 320,1 і більше кг різниця за надоєм за I лактацію складала 176,7 (Р<0,10), за II - 144,1 (Р<0,10), за III - 398,2 (Р<0,01) і за найвищу - 218,7 кг (Р<0,10), а за кількістю молочного жиру - відповідно 6,8 (Р<0,10), 5,5 (Р<0,10), 16,1 (Р<0,002) і 8,8 кг (Р<0,10). Встановлено, що в період вирощування корів їх оптимальна жива маса у 12-місячному віці становила 260-280 кг.

Найбільшою молочною продуктивністю характеризувалися корови з живою масою у період їх вирощування у 18-місячному віці 400,1-420,0 кг, а найменшою - тварини з живою масою 380,1-400,0 кг. Між коровами з живою масою 280,1-300,0 та 400,1-420,0 кг різниця за надоєм за I лактацію складала 11,1 (Р<0,10), за II - 468,8 (Р<0,002), за III - 57,7 (Р<0,10) і за найвищу - 134,9 кг (Р<0,10), а між коровами з живою масою 300,1-320,0 і 400,1-420,0 кг - відповідно 288,0 (Р<0,02), 688,0 (Р<0,001), 380,9 (Р<0,02), і 484,0 кг (Р<0,002). За кількістю молочного жиру ця різниця становила відповідно 2,7 (Р<0,10), 17,4 (Р<0,002), 2,0 (Р<0,10) та 3,5 кг та 9,6, 26,0, 14,6 і 17,5 кг. За вищеназваними показниками між тваринами з живою масою 320,1-340,0 і 400,1-420,0 кг різниця складала 128,3 (Р<0,10), 430,1 (Р<0,01), 401,8 (Р<0,01) 394,2 кг (Р<0,02) та 4,1 (Р<0,10), 16,3 (Р<0,02), 15,5 (Р<0,01) і 14,4 кг (Р<0,02) відповідно. Корови з живою масою 400,1-420,0 кг переважали за надоєм корів з живою масою 340,1-360,0 кг за I лактацію на 179,6 (Р<0,10), за II - на 610,0 (Р<0,001), за III - на 437,7 (Р<0,01) і за найвищу - на 446,2 кг (Р<0,01), а за кількістю молочного жиру - відповідно на 5,9 (Р<0,10), 23,4 (Р<0,001), 16,8 (Р<0,01), і 16,5 кг (Р<0,01). Оптимальна жива маса тварин у період їх вирощування у 18-місячному віці знаходилася в межах 400-420 кг.

Виявлено значний зв'язок живої маси корів при першому осіменінні з їх молочною продуктивністю. Результати досліджень показують, що для корів буковинського заводського типу української червоно-рябої молочної породи при першому осіменінні оптимальною живою масою є 360-400 кг.

Жива маса в період індивідуального росту й розвитку тварин має значний вплив на надій, вміст жиру в молоці та кількість молочного жиру. Коефіцієнт кореляції між надоєм та живою масою корів при їх народженні, у 6-, 12-, 18-місячному віці та при першому осіменінні знаходилися в межах 0,164 - 0,259, а між кількістю молочного жиру та живою масою - в межах 0,151 - 0,195. Нами встановлено, що частка впливу живої маси корів у період їх вирощування на надій складала: новонароджених - 4,83-6,29, на вміст жиру в молоці - 3,04-11,22 та кількість молочного жиру - 5,06-7,16%, 6-місячних - відповідно 5,15-22,27, 6,74-10,15, та 4,94-7,97 %, 12-місячних - 6,08-9,09, 3,27-8,04 та 5,80-9,47 %, 18-місячних - 12,58-13,42, 9,47-15,59 та 12,76-13,26 % і при першому осіменінні - 5,11-14,11, 8,02-11,49 та 5,86-14,16 %.

Екстер'єрно-конституційні особливості корів-первісток української червоно-рябої молочної породи. Нашими дослідженнями встановлено, що корови-первістки української червоно-рябої молочної породи були добре розвинуті: висота в холці у них становила 127,6±0,25, висота в крижах - 134,9±0,27 см. Висотні проміри та індекс перерослості свідчать про те, що корови мали рівну спину і добре розвинену грудну клітину. Глибина грудей складала 67,7, ширина - 42,5 см, грудний індекс становив 62,77 %. Індекси високоногості, збитості, костистості, грудний, округлості ребер, формату таза вказують на екстер'єрно-конституційний молочний тип цих тварин. Корови-первістки мають добре виражений індекс статі, крупні (індекс масивності - 144,83 %). У тварин добре виражений тип (індекс вираженості типу - 22,64 %). Індекс масивності за Дюрстом, важковаговості, широтний та масометричний показують, що корови-первістки гармонійно розвинуті як за живою масою, так і за лінійними промірами.

Аналіз промірів статей тіла і індексів будови тіла первісток різних ліній української червоно-рябої молочної породи показав, що за цими показниками вони дещо відрізняються між собою. Найбільшою висотою в холці характеризувалися корови лінії Валіанта - 130,3 см і за цим показником вони переважали тварин інших ліній на 3,7 (лінія Хановера, P < 0,001), 0,8 (лінія Сітейшна, P < 0,05), 4,4 (лінія Астронавта, P < 0,001) та 3,1 см (лінія Рефлекшн Соверінга, P < 0,001), а за висотою в крижах ця перевага становила відповідно 7,2; 3,1; 7,3 та 6,1 см і була вірогідною при Р < 0,001 у всіх випадках. Ширина грудей також була найбільшою у первісток лінії Валіанта - 42,6 см і тварини інших порівнюваних груп поступалися їм за цим показником на 2,7 (лінія Хановера, P < 0,001), 0,4 (лінія Сітейшна, P < 0,10), 4,1 (лінія Астронавта, P < 0,001) та 4,6 см (лінія Рефлекшн Соверінга, P < 0,001). Найбільшою глибиною грудей характеризувалися корови лінії Хановера - 68,4 см. Вони переважали за цим показником тварин інших груп на 1,9 (лінія Сітейшна, P < 0,001), 4,1 (лінія Валіанта, P < 0,001), 0,9 (лінія Астронавта, P < 0,002) та 0,3 см (лінія Рефлекшн Соверінга, P < 0,10).

За обхватом грудей за лопатками корови лінії Валіанта (187,1 см) переважали особин інших ліній на 3,4 (лінія Хановера, P < 0,001), 0,8 (лінія Сітейшна, P < 0,10), 7,2 (лінія Астронавта, P < 0,001) та 5,6 см (лінія Рефлекшн Соверінга, P < 0,001). У первісток лінії Валіанта коса довжина тулуба становила 149,0 см, що більше ніж у тварин інших груп на 6,3 (лінія Хановера, P < 0,001), 0,5 (лінія Сітейшна, P < 0,10), 6,0 (лінія Астронавта, P < 0,001) та 6,7 см (лінія Рефлекшн Соверінга, P < 0,001), а ширина в маклаках у них (49,8 см) більша відповідно на 0,9, 1,9, 1,7 і 1,7 см при Р < 0,001 у всіх випадках. Найбільша ширина в тазостегнових зчленуваннях та сідничних горбах також відмічена у корів лінії Валіанта - 50,0 см та 35,2 см відповідно. У первісток інших ліній ці показники були меншими відповідно на 3,2 та 5,6 (лінія Хановера, P < 0,001), 2,9 та 2,7 (лінія Сітейшна, P < 0,001), 2,8 та 4,4 (лінія Астронавта, P < 0,001), 3,3 та 4,6 см (лінія Рефлекшн Соверінга, P < 0,001). Обхват п'ястка був найбільшим у первісток лінії Сітейшна - 18,6 см. У корів інших порівнюваних груп цей показник був менший на 0,3 (лінія Хановера, P < 0,01), 0,1 (лінія Валіанта, P < 0,10), 0,5 (лінія Астронавта, P < 0,001) та 0,4 см (лінія Рефлекшн Соверінга, P < 0,001). Корови лінії Валіанта порівняно з тваринами інших ліній мали вищі показники індексів довгоногості, грудного, ейрисомії, лептосомії, округлості ребер, вираженості типу, перерослості, формату таза та широкозадості. У корів лінії Хановера були найвищі показники індексів збитості, костистості, масивності, важковаговості, шилозадості, широтний, глибокогрудості, масометричний, навантаження на гомілку та крутореберності і найнижчий - показник індексу довгоногості, що характеризує їх як тварин молочного типу. Первістки лінії Сітейшна переважали тварин інших груп за індексами розтягнутості (формату) та масивності за Дюрстом. Найвищий показник індексу статі був у корів лінії Рефлекшн Соверінга - 126,58%.

Молочна продуктивність. Встановлено, що корови буковинського заводського типу української червоно-рябої молочної породи мають досить високу молочну продуктивність (табл. 1).

Таблиця 1

Молочна продуктивність корів української червоно-рябої молочної породи в умовах Буковини

Надій корів за першу лактацію складав 97,83 % від надою корів за другу лактацію, 96,19 % - від надою за третю лактацію і 88,03 % - від надою за найвищу лактацію, вміст жиру в молоці становив відповідно 99,74; 100; і 100 % та кількість молочного жиру - 97,54; 97,17 і 97,93 %.

Нами встановлено, що рівень молочної продуктивності корів залежить від їх лінійної належності (табл. 2). За першу лактацію найбільший надій молока одержано від корів, які належали до лінії Валіанта - 5022,5 кг. У корів інших порівнюваних ліній цей показник був меншим на 563,2 (лінія Рефлекшн Соверінга, Р<0,001), 684,7 (лінія Астронавта, Р<0,002), 281,7 (лінія Хановера, Р<0,001) та 296,2 кг (лінія Сітейшна, Р<0,001). За другу лактацію найвищий надій також отримано від тварин лінії Валіанта - 5358,2 кг, що більше ніж у ровесниць інших ліній на 699,3 (лінія Рефлекшн Соверінга, Р<0,001), 1235 (лінія Астронавта, Р<0,001), 325 (лінія Хановера, Р<0,001) та 145,1 кг (лінія Сітейшна, Р<0,001). За третю лактацію ця перевага становила відповідно 488,1; 910,8; 510,2 та 372,3 кг при Р<0,001 у всіх випадках. За кращу лактацію найвищою молочною продуктивністю черговий раз відзначалися корови лінії Валіанта від яких було одержано 5877,9 кг молока, що більше ніж у тварин інших ліній на 576,1 (лінія Рефлекшн Соверінга, Р<0,001), 1093,6 (лінія Астронавта, Р<0,001), 568 (лінія Хановера, Р<0,001) та 291,8 кг (лінія Сітейшна, Р<0,001). За жирномолочністю у корів буковинського заводського типу спостерігалася подібна картина. Щодо молочного жиру то найбільша його кількість за першу лактацію спостерігалася у корів лінії Валіанта - 191,3 кг, що більше порівняно з первістками інших груп на 23,2 (лінія Рефлекшн Соверінга, Р<0,001), 25,7 (лінія Астронавта, Р<0,001), 13,1 (лінія Хановера, Р<0,01) та 12,9 кг (лінія Сітейшна, Р<0,002). За другу лактацію ця

Таблиця 2

Молочна продуктивність корів різних ліній

перевага становила відповідно 27,4 (Р<0,002), 48,1 (Р<0,002), 13,2 (Р<0,002) та 5,7 кг. За третю лактацію найвищим цей показник знову був у корів лінії Валіанта і складав 202,4 кг. У тварин інших порівнюваних груп він був нижчим на 19,0 (лінія Рефлекшн Соверінга, Р<0,01), 37,8 (лінія Астронавта, Р<0,001), 20,1 (лінія Хановера, Р<0,002) та 14,4 кг (лінія Сітейшна, Р<0,002). За кращу лактацію різниця за кількістю молочного жиру між коровами лінії Валіанта (224,4 кг) і тваринами інших груп становила 23,3 (лінія Рефлекшн Соверінга, Р<0,001), 43,1(лінія Астронавта, Р<0,002), 23,2 (лінія Хановера, Р<0,002) та 10,9 кг (лінія Сітейшна, Р<0,05).

Результати досліджень молочної продуктивності корів різних ліній у конкретних умовах використання показали, що найвищими показниками характеризувалися корови лінії Валіанта.

Нами встановлено, що корови різних генотипів буковинського заводського типу мали різну молочну продуктивність. Так, за першу лактацію найвищий надій отримано від 27/32-; 47/64-; 53/64- і 41/64-кровних за голштинською породою тварин. Різниця за цим показником між 13/32- і 27/32-кровними коровами складала 94,5, між 13/32- і 47/64-кровними - 75,4, між 13/32- і 53/64-кровними - 57,2, між 13/32- і 41/64-кровними - 141,1, між 17/32- і 27/32-кровними - 1099 (Р<0,001), між 17/32- і 47/64-кровними - 1079,9 (Р<0,001), між 17/32- і 53/64-кровними - 1061,7 (Р<0,001) та між 17/32- і 41/64-кровними - 1145,6 кг (Р<0,001), а за кількістю молочного жиру ця різниця складала відповідно 3,0; 2,0; 1,7; 5,0; 43,2 (Р<0,001); 42,2 (Р<0,001); 41,9 (Р<0,001) та 45,2 кг (Р<0,001). За другу лактацію найвищий надій відмічено у 27/32-, 29/32- та 47/64-кровних за голштином тварин. За цим показником 13/32-кровні корови поступалися 27/32-кровним на 363,4 (Р<0,05), 29/32-кровним - на 138,8 та 47/64-кровним - на 360,7 кг (Р<0,05), а 17/32-кровні поступалися коровам вищеназваних генотипів відповідно на 1000,8 (Р<0,001), 776,2 (Р<0,001) та 998,1 кг (Р<0,001). Різниця за кількістю молочного жиру за другу лактацію між 13/32- і 27/32-кровними тваринами становила 14,3 (Р<0,05), між 13/32- і 29/32-кровними - 2,9, та між 13/32- і 47/64-кровними - 13 кг (Р<0,05). За третю лактацію найвищий надій спостерігався у 27/32-кровних корів. За цим показником вони переважали 13/32-кровних тварин на 542,3 (Р<0,001), а 49/64-кровних - на 1926,9 кг (Р<0,001). За кількістю молочного жиру ця перевага складала відповідно 20,8 (Р<0,002) та 72,8 кг (Р<0,001).

За кращу лактацію найвищий надій був у 27/32-, 47/64-, 53/64-, і 39/64-кровних корів. За цим показником 13/32-кровні тварини поступалися 27/32-кровним на 425,3 (Р<0,01), 47/64-кровним - на 384,9 (Р<0,02), 53/64-кровним - на 164,8, 39/64-кровним - на 322 кг (Р<0,05), а 49/64-кровні корови поступалися тваринам вищеназваних генотипів відповідно на 921,1 (Р<0,001), 880,7 (Р<0,001), 660,6 (Р<0,001), та 817,8 кг (Р<0,001). Різниця за кількістю молочного жиру між 13/32- і 27/32-кровними тваринами за найвищу лактацію становила 17,2 (Р<0,01), між 13/32- і 47/64-кровними - 14,4 (Р<0,02), між 13/32- і 53/64-кровними - 7,5 (Р<0,10), між 13/32- і 39/64-кровними - 15,1 (Р<0,05), між 49/64- і 27/32-кровними - 35,6 (Р<0,001), між 49/64- і 47/64-кровними - 32,8 (Р<0,001), між 49/64- і 53/64-кровними - 25,9 (Р<0,001) та між 49/64- і 39/64-кровними - 33,5 кг (Р<0,001).

Функціональні властивості вим'я корів. Наші дослідження показують, що корови-первістки буковинського заводського типу української червоно-рябої молочної породи за інтенсивністю молоковіддачі (1,81 кг/хв.) значно перевищували вимоги стандарту для повновікових корів української червоно-рябої молочної породи (1,70 кг/хв.). За цим показником первістки від різних батьків дещо відрізнялися між собою. Так, найвища швидкість молоковіддачі відмічена у дочок бугая Хоризона 272 (1,89 кг/хв.), а нижча - у дочок плідника Секрета 7451 (1,73 кг/хв.) тобто перші переважали других на 0,13 кг/хв. Найвищим показником добового надою характеризувалися дочки бугая-плідника Сеула 1715 (21,9 кг), найнижчим - дочки бугая Секрета 7451 (17,8 кг). Перевага перших над другими за цим показником складала 4,10 кг.

Корови-первістки різних ліній за вищеназваними показниками також дещо відрізнялися між собою (табл. 3). Тварини ліній Астронавта, Валіанта, Хановера і Сітейшна за швидкістю молоковіддачі перевищували вимоги стандарту породи, а первістки лінії Рефлекшн Соверінга поступалися їм за цим показником відповідно на 0,12; 0,14; 0,15 та 0,14 кг/хв.

Таблиця 3

Оцінка властивостей вим'я корів-первісток різної лінійної належності буковинського заводського типу, n=10

Результати досліджень показують, що на рівень молочної продуктивності корів значно впливають батьки. Встановлено, що на надій дочок, залежно від лактації, вплив батьків складав 31,91-35,56, на вміст жиру в молоці - 20,53-33,73 і на кількість молочного жиру - 31,24-35,89 %. Частка впливу надою матерів на надій дочок по першій лактації становила 37,39, по ІІ - 37,93, по ІІІ - 37,83 і по найвищій - 28,21 %, на вміст жиру в молоці дочок - відповідно 3,83, 6,21, 15,52 і 3,84% та на кількість молочного жиру в молоці дочок - 6,37, 27,53, 26,88 і 3,62 %.

Проведений дисперсійний аналіз показав, що частка впливу генотипу на молочну продуктивність була значною. Так, вплив генотипу корів на їх надій залежно від лактації складав 20,83-26,91, на вміст жиру в молоці - 16,33-19,15 і на кількість молочного жиру - 26,51-20,59 %.

Відтворювальна здатність корів. Встановлено, що у корів буковинського заводського типу української червоно-рябої молочної породи вік першого отелення становив 922,0 дні. Міжотельний період за І лактацію складав 396,9 дня, коефіцієнт відтворної здатності - 0,987, за ІІ лактацію - відповідно 376,8 і 0,969, за ІІІ - 377,0 і 0,968 та за найвищу - 401,9 дня і 0,908. Вік першого отелення найбільшим був у корів лінії Хановера - 1008,5 дня, а у ровесниць бугаїв інших ліній він був меншим на 66,5 (лінія Сітейшна, Р<0,001), 71,8 (лінія Астронавта, Р<0,001), 25,4 (лінія Рефлекшн Соверінга, Р<0,05) та 138,7 дня (лінія Валіанта, Р<0,001). За першу лактацію у корів лінії Сітейшна спостерігалася більша тривалість міжотельного періоду порівняно з тваринами лінії Хановера на 30,4 (Р<0,002), Астронавта на 21,8 (Р<0,01), Рефлекшн Соверінга - на 5,6, Валіанта - на 20,5 дня (Р<0,01). За другу лактацію цей показник був найвищим у корів лінії Рефлекшн Соверінга - 380,9 дня. За цим показником вони переважали тварин лінії Валіанта на 10,1 (Р<0,10), Астронавта - на 13,2 (Р<0,01), Хановера - на 8,5 і Сітейшна - на 5,5 дня. Найбільшим міжотельним періодом за третю лактацію характеризувалися корови лінії Сітейшна - 393,4 дня, що більше порівняно з тваринами інших ліній на 21,5 (лінія Хановера, Р<0,01), 10,4 (лінія Астронавта), 6,5 (лінія Рефлекшн Соверінга) та 16,7 дня (лінія Валіанта, Р<0,05), а за найвищу лактацію ця перевага складала відповідно 27,9 (Р<0,001), 31,2 (Р<0,001), 4,1 та 23,9 дня (Р<0,01).

Результати досліджень показують, що на тривалість сухостійного, сервіс- і міжотельного періодів значно впливає генотип корів. За першу лактацію найбільшою тривалістю сервіс-періоду характеризувалися 53/64-кровні, а найменшою - 23/32-кровні тварини. Різниця між ними за цим показником складала 85,1 дня.

За другу лактацію найвища тривалість сухостійного періоду встановлена у 53/64-кровних (62,6±0,5 дня), а найменша - у 47/64-кровних корів (57,3±0,5 дня). За цим показником 47/64-кровні тварини поступалися 23/32-кровним на 4,1 (Р<0,001), 25/32-кровним - на 4,6 (Р<0,01), 5/8-кровним - на 4 (Р<0,002) і 43/64-кровним - на 4,9 дня (Р<0,001). Найбільшою тривалістю сервіс-періоду характеризувалися 43/64-кровні, а найменшою - 15/32-кровні тварини. Різниця між ними за цим показником складала 44 дні. За вищеназваним показником 15/32-кровні корови поступалися 21/32-кровним на 38,3 (Р<0,001), 27/32-кровним - на 24,7 (Р<0,001), 47/64-кровним - на 35,9 (Р<0,001), 51/64-кровним - на 27,5 (Р<0,001) та 7/8-кровним - на 33,5 дня (Р<0,001). Тривалість міжотельного періоду найвища була у 43/64-кровних корів (401,3±6,4 дня), а найнижча - у 49/64-кровних (355,4±6,5 дня). За цим показником останні поступалися 21/32-кровним тваринам на 35,0, 43/64-кровним - на 45,9 та 5/8-кровним - на 43,3 дня при Р<0,001 у всіх випадках.

За третю лактацію найвищі показники тривалості сухостійного періоду встановлені 5/8-кровних (64,5±1,1 дня), а найнижчі - у 29/32-кровних корів (55,7±0,6 дня). Різниця між ними за цим показником становила 8,8 дня (Р<0,001). Найбільшою тривалістю сервіс-періоду характеризувалися 39/64-кровні тварини (135,7±3,4 дня), а найменшою -7/8-кровні (82,±4,6 дня). За цим показником перші переважали других на 53,7 дня (Р<0,001). Найбільша тривалість міжотельного періоду була у 39/64-кровних корів (418,3±9,0 дня), а найменша - у 29/32-кровних (360,7±5,5 дня). За цим показником останні поступалися 43/64-кровним тваринам на 52,3 (Р<0,001), 45/64-кровним - на 33,8 (Р<0,002) та 51/64-кровним - на 30,0 днів (Р<0,01). Частка впливу бугаїв-плідників на тривалість сухостійного періоду залежно від лактації складала 11,73-25,24, сервіс-періоду - 15,34-19,18, та міжотельного періоду - 15,15-50,21 %.

Морфологічні та біохімічні показники крові корів-первісток різних ліній української червоно-рябої молочної породи буковинського заводського типу. Аналіз морфологічних показників крові первісток різних ліній буковинського заводського типу показав, що у тварин усіх груп вони істотно не відрізнялись і знаходились у межах фізіологічної норми. Кількість еритроцитів була найвищою у первісток ліній Рефлекшн Соверінга та Астронавта, лейкоцитів і гемоглобіну - у ровесниць лінії Валіанта, гематокрит - у тварин лінії Сітейшна.

Встановлено, що у первісток ліній Рефлекшн Соверінга, Астронавта та Валіанта кількість загального білка була дещо більшою порівняно з тваринами ліній Хановера і Сітейшна. У корів лінії Хановера виявлено більшу частку глобулінів, а у первісток лінії Астронавта - дещо більшу частку альбумінів порівняно з тваринами інших ліній. У корів лінії Хановера за активністю АСТ були найвищі показники, а за активністю АЛТ, навпаки, - найнижчі. Лейкоцитарна формула у тварин усіх груп була в межах фізіологічної норми. У первісток лінії Валіанта виявлено найбільшу частку лімфоцитів, лінії Хановера - моноцитів, лінії Сітейшна - еозинофілів.

Легеневий газообмін у корів-первісток різних ліній буковинського заводського типу української червоно-рябої молочної породи. Результати досліджень показують, що найвищу частоту дихання мали тварини лінії Хановера - 17,9 раза/хв. а найнижчу - ровесниці лінії Валіанта - 16,7 раза/хв. У первісток решти ліній цей показник коливався в межах 17,1 - 17,8 раза/хв. (табл. 4). Кращою глибиною дихання характеризувалися первістки лінії Рефлекшн Соверінга - 3,11 л/раз, а нижчим цей показник був у ровесниць лінії Хановера - 2,81 л/раз. Найвищий показник вентиляції легень був у корів лінії Рефлекшн

Таблиця 4

Абсолютні показники газообміну у корів-первісток різних ліній буковинського заводського типу української червоно-рябої молочної породи, M±m

Соверінга - 52,9 л/хв., а найнижчий - у первісток лінії Валіанта - 47,6 л/хв. За кількістю спожитого кисню, виділеного вуглекислого газу, теплопродукцією найвищі значення показників були у корів лінії Астронавта - відповідно 1,78, 1,62, л/хв та 36,7 кДж/хв., а найнижчі - у первісток лінії Валіанта - 1,55, 1,43 л/хв. та 32,1 кДж/хв. У ровесниць інших порівнюваних ліній названі вище показники суттєво не відрізнялися і знаходилися в межах 1,67-1,78, 1,44-1,49 л/хв. та 34,2-34,6 кДж/хв. відповідно.

За дихальним коефіцієнтом та утилізацією кисню були встановлені деякі особливості. Найвищий дихальний коефіцієнт був у первісток ліній Астронавта та Валіанта - 0,92, найнижчий - у ровесниць лінії Сітейшна - 0,85, а у корів ліній Рефлекшн Соверінга та Сітейшна цей показник був майже однаковим - 0,88 і 0,89 відповідно. Утилізація кисню була найвищою у первісток лінії Астронавта - 3,52%, найнижчою - у ровесниць лінії Рефлекшн Соверінга - 3,18%. У корів решти ліній цей показник знаходився в межах 3,26-3,41%. Інтенсивність поглинання кисню з повітря в кров характеризує величина кисневого індексу, який виражає кількість мл кисню, що перейшов з одного літра повітря. Найвищий кисневий індекс крові мали первістки лінії Астронавта - 35,0, найнижчий - ровесниці лінії Рефлекшн Соверінга - 31,6, у тварин інших ліній цей показник знаходився в межах 32,6-33,8.

М'ясні якості тварин. Результати контрольного забою бугайців показали, що при середній передзабійній живій масі 456,5 кг маса туші становила 228,9 кг, маса внутрішнього жиру - 10,92 кг, забійна маса - 239,82 кг, вихід туші - 53,64 % і забійний вихід - 56,27%. Це свідчить про те, що бугайці у 15-місячному віці мали високі показники м'ясної продуктивності. Встановлено, що при середній масі охолодженої туші 228,9 кг вихід м'якоті складав 176,64 (77,17%), кісток - 44,86 (19,6 %) і сухожилок - 7,4 кг (3,23 %). Вихід м'якоті на 100 кг живої маси складав 41,39, а на 1 кг кісток - 3,96 кг (табл. 5).

Таблиця 5

Забійні якості бугайців буковинсього заводського типу, n=5

ВИСНОВКИ

1. Проведено комплексне вивчення господарсько-біологічних ознак за динамікою живої маси, екстер'єрно-конституційними показниками, молочною продуктивністю, функціональними властивостями вим'я, відтворювальною здатністю, біохімічними показниками крові, показниками легеневого газообміну, м'ясними якостями, факторами впливу на формування молочної продуктивності і відтворювальної здатності корів буковинського заводського типу української червоно-рябої молочної породи.

2. Встановлено, що ріст живої маси корів у період їх вирощування відбувався нерівномірно. Середньодобові прирости від народження до 6-місячного становили 647, від 6- до 12-місячного - 696, від 12- до 18-місячного - 551 і від народження до 18-місячного віку - 647 г. На ріст і розвиток тварин впливали генотип, батьки і лінія. Виявлена суттєва вірогідна різниця за живою масою між тваринами різних генотипів, ліній і батьків.

3. На формування молочної продуктивності корів значно впливала інтенсивність їх росту в період вирощування. Встановлено, що для отримання високої молочної продуктивності корови у період їх вирощування повинні мати живу масу у 6-місяному віці 160-180, у 12-місячному - 260-280, у 18-місячному - 400-420 кг і при першому осіменінні - 360-400 кг. Коефіцієнти кореляції між надоєм та живою масою корів при їх народженні, у 6-, 12- і 18-місячному віці та при першому осіменінні знаходилися в межах 0,164-0,259, а між кількістю молочного жиру та живою масою тварин у вищезазначені вікові періоди - в межах 0,151- 0,195. Виявлена значна частка впливу на молочну продуктивність живої маси корів у період їх вирощування: на надій - 5,11-22,27, на вміст жиру в молоці - 3,27-15,59 та на кількість молочного жиру - 4,94-14,16 %.

4. На формування молочної продуктивності дочок значно впливають батьки і їх матері. На надій дочок, залежно від лактації, вплив батьків складав 31,91-35,56, на вміст жиру в молоці - 20,53-33,73 і на кількість молочного жиру - 31,24-35,89%. Частка впливу надою матерів на надій дочок залежно від лактації становила 28,21-37,93, на вміст жиру в молоці дочок - 3,84-15,52 та на кількість молочного жиру в молоці дочок -3,62-27,53%.

5. Найвищі надої спостерігалися у тварин з висотою в холці 132-135, глибиною грудей - 60,1-63,0, шириною грудей - 43,1-46,0, обхватом грудей за лопатками - 195-200, косою довжиною тулуба - 150,1-155,0, шириною в маклаках - 50,1-53,0 і обхватом п'ястка - 19,1- 20,0 см. Встановлено, що коефіцієнти кореляції між надоєм та вищеназваними промірами знаходилися в межах 0,145-0,220, а між кількістю молочного жиру і цими ж промірами - в межах 0,122-0,162. Частка впливу висоти в холці на надій, вміст жиру в молоці та на кількість молочного жиру залежно від лактації та показника знаходилася в межах 4,86-16,75, глибини грудей - в межах 5,76-23,47, ширини грудей - в межах 0,48-33,98, обхвату грудей за лопатками - в межах 7,53-33,74, косої довжини тулуба - в межах 11,77-25,84, ширини в маклаках - в межах 1,78-26,15 та обхвату п'ястка - в межах 10,58-30,52 %.

6. Встановлено, що на формування молочної продуктивності тварин значно впливав генотип. Частка впливу генотипу на надій залежно від лактації становила 20,83-26,91, на вміст жиру в молоці - 16,33-19,15 і на кількість молочного жиру - 26,51-20,59%.

7. Найвищі надої були у корів, перше отелення яких було у віці 801-900 днів. Частка впливу віку першого отелення тварин на їх надій залежно від лактації становила 7,67-12,78, на вміст жиру в молоці - 5,26-8,28 та на кількість молочного жиру - 7,71-12,93 %

8. Інтенсивність молоковіддачі у первісток буковинського заводського типу становила 1,81 кг/хв. Найвища швидкість молоковіддачі відмічена у дочок бугая Хоризона 272 (1,89±0,03), а найнижча - у дочок плідника Секрета 7451 (1,73±0,01). Найвищий добовий надій отримано від корів-первісток лінії Валіанта - 19,70 кг. Тварини ліній Астронавта, Валіанта, Хановера і Сітейшна мали добрі показники швидкості молоковіддачі - 1,78-1,81 кг/хв.

9. Встановлено, що у корів української червоно-рябої молочної породи вік першого отелення складав 922,0 дні. Міжотельний період за І лактацію становив 396,9 дня, коефіцієнт відтворної здатності - 0,987, за ІІ - 376,8 і 0,969, за ІІІ - 377,0 і 0,968 і за найвищу - 401,9 дня і 0,908 відповідно. Частка впливу бугаїв-плідників на тривалість сухостійного періоду у їх дочок залежно від лактації складає 11,73-25,24, на тривалість сервіс-періоду - 16,46-19,18 та на тривалість міжотельного періоду - 15,15-50,21 %. Встановлено, що залежно від лактації частка впливу генотипу корів на тривалість сухостійного періоду складала 12,38-22,82 %, сервіс-періоду - 17,28-19,72 та міжотельного періоду - 13,77-22,67 %.

10. Морфологічні та біохімічні показники крові у корів-первістках різних ліній української червоно-рябої молочної породи у всі періоди лактації були в межах фізіологічної норми. Кількість еритроцитів була найвищою у первісток ліній Рефлекшн Соверінга та Астронавта, лейкоцитів і гемоглобіну - у ровесниць лінії Валіанта, гематокрит - у тварин лінії Сітейшна. У корів ліній Рефлекшн Соверінга, Астронавта та Валіанта кількість загального білка була дещо більшою порівняно з тваринами ліній Хановера і Сітейшна. У первісток лінії Хановера виявлено більшу частку глобулінів, а у корів лінії Астронавта - дещо більшу частку альбумінів порівняно з тваринами інших ліній. За активністю АСТ найвищі показники були у первісток лінії Хановера, а за активністю АЛТ - у тварин лінії Астронавта. Встановлено відмінності за морфологічними та біохімічними показниками крові у первісток різних ліній. У корів ліній Рефлекшн Соверінга та Астронавта виявлено більшу кількість еритроцитів, а у ровесниць лінії Валіанта - гемоглобіну та лімфоцитів, що свідчить про краще виражені захисні функції організму.