Ефективність вирощування товарних дволіток коропово-сазанових гібридів в полікультурі з трилітками рослиноїдних риб за інтенсивною технологією

Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА

УДК 639.3.03/.06

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ ТОВАРНИХ ДВОЛІТОК КОРОПОВО-САЗАНОВИХ ГІБРИДІВ В ПОЛІКУЛЬТУРІ З ТРИЛІТКАМИ РОСЛИНОЇДНИХ РИБ ЗА ІНТЕНСИВНОЮ ТЕХНОЛОГІЄЮ

06.02.03. - рибництво

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

ПШЕНИЧНИЙ Дмитро Ростиславович

Київ 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті рибного господарства Української академії аграрних наук.

Науковий керівник: Кандидат економічних наук, професор НАУ, заслужений працівник сільського господарства України Гринжевський Микола Васильович, Інститут рибного господарства УААН, завідувач відділу міжнародного науково-технічного співробітництва та інтелектуальної власності

Офіційні опоненти:

доктор біологічних наук, професор, заслужений працівник рибного господарства Російської Федерації Козлов Володимир Іванович, Московський державний університет технологій і управління, професор кафедри біоекології і іхтіології, м. Москва;

кандидат сільськогосподарських наук Марценюк Наталія Олександрівна, Сумський національний аграрний університет, доцент кафедри технології кормів і годівлі тварин

Захист відбудеться «29» __грудня__ 2009 р. о 10 ⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.364.01 в Інституті рибного господарства УААН за адресою: 03164, м. Київ, вул. Обухівська, 135.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту рибного господарства УААН за адресою: 03164, м. Київ, вул. Обухівська, 135.

Автореферат розісланий «28» _листопада_ 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат біологічних наук ______________ С.А. Кражан

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Рівень задоволення потреб нашого суспільства у рибній продукції залежить від наявності водного фонду, сприятливих природно-кліматичних умов для вирощування риби, високого рівня науково-технічного потенціалу і розвитку продуктивних сил держави. Ці фактори спонукають керівників і спеціалістів рибного господарства і науковців постійно вести пошук шляхів більш раціонального рибогосподарського використання наявних водойм, підвищення їх рибопродуктивності і економічної ефективності функціонування рибної галузі.

Аналіз розвитку рибництва в нашій державі показує, що всі наведені вище фактори в багатьох рибницьких підприємствах використовуються не повною мірою, що є основною причиною низької продуктивності ставів, якості виробленої продукції та економічної ефективності виробництва.

Зменшення обсягів виробництва продукції ставового рибництва, зниження економічної ефективності підприємств рибного господарства України в цілому створюють залежність рівня споживання населенням риби та рибної продукції від імпорту.

Головним завданням рибного господарства є забезпечення населення рибою та продукцією із неї при достатній ефективності виробництва. Незважаючи на прийняття ряду законодавчих актів, які мають безпосередній вплив на подальший розвиток рибного господарства, рівень виробництва товарної продукції в галузі продовжує залишатися низьким. При цьому зростаючий рівень життя населення вимагає підвищення якості продукції за збереження прийнятних цін. Тому постає необхідність проведення в рибному господарстві таких досліджень, які б визначили раціональні напрями, технології та моделі розвитку цієї галузі як в цілому, так і окремих її складових.

Підвищення ефективності рибництва - одне із найважливіших завдань рибного господарства на сучасному етапі. Невисока ефективність виробництва нині обумовлена екстенсивними технологіями.

У свою чергу, застосування інтенсивних технологій в рибництві дозволяє збільшити кількість та якість товарної продукції, суттєво зменшує залежність від природно-кліматичних умов, сприяє покращенню фінансово-економічних показників роботи підприємств та допомагає успішному вирішенню основного завдання, яке стоїть перед галуззю - максимального задоволення потреб населення в рибі та рибній продукції.

Проблемі вивчення ефективності різних технологій вирощування риби присвячено ряд досліджень відомих вчених (Мовчана В.А., 1948, 1960; Грициняка І.І., 2001, 2008; Венгляжі К., 2005, 2009; Гринжевського М.В., 2000, 2009; Козлова В.І., 1995, 1996; Пекарського А.В., 1999; Третяка О.М., 2000, 2008; Федорченка В.І., 1978, 1986; Харитонової Н.М., 1999; Хорунжого А.А., 1989; Шермана І.М., 1986, 2006 та інших).

Споживачі ставлять перед виробниками завдання - забезпечувати населення свіжими коропами високої якості. Зокрема, попитом користуються живі коропи масою не нижче 0,8-1,0 кг. Старі технології для вирощування риби такої маси не підходять.

Зважаючи на це, в останні роки в ряді рибницьких підприємств перейшли на вирощування товарного коропа в полікультурі з рослиноїдними рибами за трилітнього обороту. Досвід роботи рибницьких підприємств за минулі роки показав високу ефективність трилітнього обороту вирощування товарної риби.

Разом з тим, дослідження деяких авторів (Марценюк Н.О., 2007) показують, що трилітки малолускатих коропів за вмістом у м'ясі жиру й калорійністю поступаються дволіткам. Останні мають вищу потенцію росту, не витрачають поживні речовини на формування статевих продуктів, мають ряд інших переваг. Крім того, для вирощування коропів за трилітнього обороту необхідні додаткові площі вирощувальних ставів другого порядку, в яких будуть підрощуватися дволітки до маси 80-90 г. Одночасно встановлено, що для отримання товарних коропів середньою масою 800-1000 г необхідно зариблювати нагульні стави рибопосадковим матеріалом масою 80-100 г.

Недостатня кількість робіт та наявність різних думок з приводу ефективності вирощування дволіток коропів масою 0,8-1,0 кг обумовили вибір теми дисертації і необхідність наукового обґрунтування вирощування дволіток коропово-сазанових гібридів в полікультурі з трилітками рослиноїдних риб.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження за темою дисертаційної роботи виконувалися впродовж 2005-2007 рр. і входили до плану науково-дослідних робіт Інституту рибного господарства УААН «Розробити шляхи підвищення економічної ефективності рибогосподарського використання внутрішніх водойм України» (№ державної реєстрації 0102U002053) та «Розробити удосконалену технологію виробництва рибопосадкового матеріалу та товарної продукції коропа і рослиноїдних риб з поліпшеними господарськими характеристиками» (№ державної реєстрації РК 0106U009038).

Мета і завдання досліджень. Метою роботи було визначення ефективності вирощування дволіток коропово-сазанових гібридів середньою масою 0,8-1,0 кг.

Основними завданнями досліджень були:

- дати порівняльну оцінку сучасним технологіям вирощування товарної риби в ставах;

- дати характеристику стану водної екосистеми ставів базового господарства;

- визначити технологічні параметри вирощування цьоголіток коропово-сазанових гібридів (КСГ) середньою масою 80-100 г;

- дати оцінку технології вирощування дволіток коропово-сазанових гібридів до середньої маси 0,8-1,0 кг в полікультурі з трилітками гібридів рослиноїдних риб (ГТ);

- провести порівняльний аналіз рибницько-біологічних, морфологічних та біохімічних показників коропово-сазанових гібридів, вирощених за дво- та трилітнім оборотами;

- дати оцінку економічної ефективності технологій вирощування коропово-сазанових гібридів за дво- та трилітнім оборотами.

Об'єкт дослідження - цьоголітки, дво- та трилітки коропово-сазанових гібридів та об'єкти полікультури: гібриди товстолобиків.

Предмет дослідження - фактори, які впливають на умови вирощування риби: термічний та гідрохімічний режими води, природна кормова база ставів; рибницько-біологічні показники вирощування товарної риби за дволітнього та трилітнього оборотів - щільність посадки риби, середня маса, вихід товарної риби з вирощування, рибопродуктивність ставів, витрати органічних і мінеральних добрив; фізіолого-біохімічні показники: вихід м'яса, вміст білків та жирів; економічні показники: економічна ефективність вирощування риби, собівартість, прибуток, рентабельність. короповий сазановий гібрид вирощування

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше досліджено умови та розроблено нові технології вирощування цьоголіток середньою масою 80-100 г та дволіток коропово-сазанових гібридів середньою масою 720-1050 г, в полікультурі з трилітками рослиноїдних риб за інтенсивної технології; доведено переваги дволітнього обороту вирощування коропово-сазанових гібридів в полікультурі з трилітками рослиноїдних риб у порівнянні з трилітнім за живою масою, фізико-хімічними показниками, калорійністю м'яса, собівартістю рибної продукції та економічною ефективністю інтенсифікації рибництва в умовах поліської зони України.

Практичне значення одержаних результатів. У результаті науково-дослідних робіт розроблені технології вирощування рибопосадкового матеріалу та товарної риби великих вагових кондицій, що забезпечують високі виробничі та економічні показники рибництва.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом визначено тему та схему досліджень, проведено аналіз літературних джерел, підібрано і підготовлено рибницькі стави, виконано дослідження водної екосистеми, проведено нерестову кампанію з одержання личинок коропово-сазанових гібридів, здійснено інтенсифікаційні заходи на ставах, контроль за вирощуванням цьоголіток, дволіток, порівняння з дво- та трилітками за показниками живої маси, рибопродуктивності, витрати кормів та інших.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи доповідалися на засіданнях вченої ради Інституту рибного господарства УААН, міжнародних науково-практичних конференціях «Рациональное использование пресноводных экосистем - перспективное направление реализации национального проекта «Развитие АПК»» (г. Москва, 17-19 декабря 2007 г.), «Стратегия развития аквакультуры в современных условиях» (г. Минск, 23-27 августа 2008 г.).

Публікації. Матеріали досліджень за темою дисертаційної роботи опубліковано в наукових збірниках «Рибне господарство», «Таврійський науковий вісник», «Вісник Сумського аграрного університету», журналі «Рибогосподарська наука України». За темою дисертаційної роботи опубліковано 14 робіт, в тому числі одна монографія, 9 наукових статей, 2 тези до конференцій, отримано 2 патенти.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, матеріалів та методів досліджень, 6 розділів власних досліджень, висновків, пропозицій виробництву, списку використаних джерел, додатків. Робота викладена на 149 сторінках комп'ютерного тексту, проілюстрована 56 таблицями та 39 рисунками. Список використаних джерел включає 229 робіт, з них 100 - іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Огляд літератури за темою дисертації висвітлює основні фактори інтенсифікації рибництва, які впливають на ріст цьоголіток, дво- і триліток коропів та їх гібридів, виживання під час вирощування і зимівлі, витрати корму, фізіологічний стан, біохімічний склад м'яса дво- і триліток коропів. Окремо відображені особливості існуючих технологій вирощування риби в ставах з різним рівнем інтенсифікації.

Матеріали та методи дослідження. В основу дисертаційної роботи покладено результати власних досліджень 2005-2007 рр., які проводили на базі вирощувальних і нагульних ставів рибцеху «Конотоп» ВАТ «Сумирибгосп», розташованого в північно-східній частині Полісся України.

Матеріалом для досліджень були коропово-сазанові гібриди різного віку в умовах промислового вирощування. Вивчались екологічні умови дослідних і виробничих ставів, зокрема температурний і кисневий режими, гідрохімічні показники та стан розвитку природної кормової бази.

Основні рибогосподарські дослідження проведені за методиками, загальноприйнятими в рибництві.

Проби води для гідрохімічного аналізу щомісяця відбирали на витоці з ставів і обробляли за методиками, запропонованими О.А. Альокіним (1970).

Біотичні фактори середовища дослідних ставів вивчали шляхом дослідження біопродукційних процесів з використанням загальноприйнятих в мікробіології та гідробіології методів.

Природну кормову базу ставів досліджували шляхом відбору і обробки проб фітопланктону, зоопланктону та зообентосу. Для визначення якісного та кількісного складу організмів використовували існуючі методи Вінберга Г.Г., 1982, 1984; Кражан С.А., Хижняк М.І., 2009.

Потенційну рибопродуктивність ставів за наявності природної кормової бази визначали за методиками І.М. Шермана (2001) і В.Ф. Товстика (2004) та інших авторів.

Обробку зібраного матеріалу здійснювали в лабораторних умовах Інституту рибного господарства УААН під методичним керівництвом Мельника А.П., Литвинової Т.Г., Кражан С.А., Тарасової О.М. та ін.

Удобрення і вапнування ставів проводили за методикою, розробленою ІРГ УААН (Харитонова Н.М. та ін., 1999). Мінеральні добрива застосовували за біологічною потребою.

Годівлю різновікових груп коропово-сазанових гібридів нормували залежно від температури води, наявності розчиненого у воді кисню та маси риб (Шпет Г.І., 1952; Шерман І.М. та ін., 2001).

Для годівлі риб використовували рибні комбікорми рецепту К 111-3.

Аналіз темпу росту риб різного віку протягом вегетаційного сезону здійснювали керуючись методиками, прийнятими в іхтіологічних дослідженнях. Контрольні лови проводили подекадно, як правило, починаючи з другої декади травня до кінця вегетаційного сезону. Під час зариблення та осінніх обловів ставів, а також під час розвантажування зимівників облік риб різного віку проводили ваговим методом.

Морфо-фізіологічний аналіз коропово-сазанових гібридів виконували згідно методики М.І. Шатуновского (1972).

Біохімічні показники тіла риб визначали за інструкцією ВНИИПРХ (1984). Вміст жиру визначали за Сокслетом, шляхом екстрагування його чотирихлористим вуглецем: вологу - шляхом висушування наважки проби за 105°С до сталої маси; вміст неорганічних речовин - шляхом спалювання проби у муфельній печі за температури 450-500°С і наступних розрахунків частки одержаного попелу від загальної маси проби.

За весь період досліджень було відібрано і оброблено близько 100 проб для загального гідрохімічного аналізу води, зроблено понад 5 тис. вимірювань температури води та визначень вмісту розчиненого у воді кисню, проаналізовано 256 гідробіологічних проб, у тому числі фітопланктону - 86, зоопланктону - 86, зообентосу - 84. З метою вивчення росту обстежено 6528 екз. риб різного віку. Для вивчення особливостей живлення досліджено вміст кишечників 64 екз. риб. Проведено 12 біохімічних аналізів.

Усі вихідні дані, отримані в процесі досліджень, проходили статистичну обробку за існуючими методиками на персональному комп'ютері за допомогою програми Excel-2003 та Statistica 6.0 (Мінцер О.П., Угаров Б.Н., Власов В.В., 1991).

Кінцеву оцінку ефективності вирощування риби здійснювали як за рибоводно-біологічними (рибопродуктивність, витрати комбікормів, виживання та середня маса риб тощо), так і за економічними показниками рибогосподарської діяльності рибцеху «Конотоп».

Економічна ефективність рибогосподарської діяльності розраховувалася на підставі методичних рекомендацій ІРГ УААН (2002).

Для проведення досліджень було відібрано п'ять ставів, з них два дослідних: вирощувальний №5 площею 3,5 га і нагульний №4В площею 24,3 га. В цих ставах вирощували, відповідно, цьоголіток і товарних дволіток коропово-сазанових гібридів. У якості контрольних були: вирощувальний став №6 першого порядку площею 4 га, другого порядку №3 площею 43,2 га і нагульний став №4Н площею 20,2 га для вирощування рибопосадкового матеріалу і товарних триліток коропово-сазанових гібридів. Вирощування риби в дослідних і контрольних ставах проводилося за інтенсивними технологіями.

Вирощування дволіток КСГ в полікультурі з рослиноїдними рибами за інтенсивною технологією порівнювалось з технологією вирощування товарної риби в ставах у полікультурі в різних природно-кліматичних зонах України (1996), нормативно-технологічною документацією з товарного рибництва (1986) і сумською технологією вирощування товарної риби за трилітнього обороту (1991, 2000). Згідно цих технологій дво- чи трилітки коропів або їх гібриди мали живу середню масу в поліській зоні України, відповідно, 400-700 г при витрачанні кормів на одиницю продукції - 2,5-3,0 одиниці.

Вплив абіотичних і біотичних чинників на стан водного середовища ставів. Джерелом водопостачання ставів є поверхневі води, що формуються з атмосферних опадів та стоку малих річок. Обсяг їх для рибницького господарства недостатній і не може повністю забезпечити наповнення ставів під час весняних повеней. Подавання води у стави здійснюється як самопливом, так і шляхом закачування насосами.

Середньомісячна температура води в нагульних і вирощувальних ставах була на рівні показників, характерних для північно-східної частини Полісся України: травень - 14-20°С, червень - 18-24°С, липень - 22-24°С, серпень - 21-25°С, вересень - 14-18°С. Сприятливий для ведення рибогосподарської діяльності вегетаційний сезон - 130-140 діб, кількість градусо-днів становить 2600-2800. У зимувальних ставах температура води в період льодоставу була в межах 0,5-2,0°С.

Результати хімічних аналізів показали, що вода ставів в цілому відповідала гідрохімічним нормативам для риборозведення.

Кисневий режим характеризувався значними перепадами в середині літнього періоду. Коливання вмісту розчиненого у воді кисню протягом 2005-2007 рр. у вирощувальних ставах становили 1,8-5,6 мг/лО₂ і нагульних - 2,8-4,1 мг/лО₂. Під час зимівлі риби вміст розчиненого у воді кисню становив 4,25-7,73 мг/лО₂.

Вода ставів відноситься до гідрокарбонатного класу групи кальцію (за класифікацією О.А. Альокіна, 1970). Середня мінералізація води з сумою іонів 378,9-668,0 мг/л. За величинами вмісту основних іонів вода характерна для фізико-географічної зони Полісся.

Величина водневого показника (рН) складала 6,7-8,2 за нормативних значень 6,8-8,5. Концентрація амонійного азоту у воді всіх ставів досягала 0,86-4,53 мгN/л за нормативом 1,0 мгN/л.

Перманганатна окислюваність водного середовища зростала з весни до осені від 19,0 до 37,9 мгО/л при середньосезонних значеннях 16-33 мгО/л, що значно вище, ніж обмежується гранично допустимими концентраціями, і свідчить про незначне органічне забруднення води.

Вивчення динаміки вмісту біогенних елементів показало, що показник концентрації амонійного азоту (NH₄⁺) у воді всіх ставів перевищував нормативи і досягав 0,86-4,53 мгN/л за нормативних значень - 1,0 мгN/л. Високі концентрації амонійного азоту у воді можуть негативно впливати на рибу. Вміст нітритного азоту складав 0,01-0,06 мгN/л (за нормативного значення - 0,1 мгN/л), нітратного - 0,08-0,21 мгN/л (за нормативного значення - до 2 мгN/л) і не перевищував нормативи, що свідчить про активний процес нітрифікації, де кінцевим продуктом є нітратний азот. Концентрація мінерального фосфору перевищувала нормативні значення у воді нагульного ставу №4В в усіх пробах - 0,68 - 1,1 мгР/л, за нормативного значення - 0,5 мгР/л, у вирощувальному ставу №3 - 1,11 мгР/л, у нагульному №4Н - 0,66 мгР/л, що також свідчить про розвиток фітопланктону, який споживає як амонійний азот, так і мінеральний фосфор. Значення загального заліза у воді складали від 0,53 до 1,78 мгFe/л, за нормативного показника - 1,0 мгFe/л.

Визначення важких металів (заліза, цинку, марганцю, міді, нікелю, кобальту, свинцю, кадмію) проводили навесні та восени у воді, донних відкладеннях та органах і тканинах однорічок та дволіток коропово-сазанових гібридів.

На основі проведених досліджень встановлено, що іони важких металів були присутні в усіх ланках водної екосистеми. У воді вище нормативних величин визначені концентрації іонів цинку - у 8-14 разів, марганцю - 3-5, міді - 18-19, нікелю - 2,7-3,4, свинцю - 5,5-6,0 разів, нормативні значення яких дорівнюють, відповідно, 10, 10, 1, 10 та 10 мкг/л. Вміст іонів кобальту та кадмію у воді був нижче нормативних величин і коливався, відповідно, в межах 3,3-4,2 та 0,87-2,97 мкг/л (за ГДК 10 та 5 мкг/л).

У донних відкладеннях вміст важких металів був значно вищим, ніж у воді. Вище нормативних величин у донних відкладеннях відзначені концентрації міді - у 2-4 та нікелю - 1,5-3,2 рази.

Найбільш високі концентрації марганцю відзначені у нагульному ставу №4В, що значно підвищувалися восени - 558,3 мг/кг, але вказана величина була значно нижче нормативних показників (1500 мг/кг).

Забруднення води, донних відкладень сполуками важких металів, а також попадання їх з кормами, мінеральними і органічними добривами призводять до підвищення концентрації забруднюючих сполук в органах і тканинах риб.

Важкі метали досліджували у органах і тканинах риб (м'язи, зябра, печінка та шкіра) однорічок та дволіток КСГ. Встановлено, що вище ГДК у зябрах накопичуються іони заліза у концентраціях 38,5-54,3 мг/кг за ГДК - 30,0 мг/кг. Концентрація іонів цинку була на рівні 56,0-111,5 мг/кг за ГДК 40,0 мг/кг.

Природна кормова база для риб у ставах. Фітопланктон за весь період досліджень був представлений 76 видами та внутрішньовидовими таксонами, які відносяться до 4 систематичних груп - Bacillariophyta, Chlorophyta, Cyanophyta, Euglenophyta: у червні - 17 таксонів (2 систематичні групи), у липні, відповідно, 31 і 4, у серпні - 28 та 4 систематичні групи. Просторова динаміка та структура співвідношення кількісного складу фітопланктону оцінювалось за величинами чисельності (тис.кл./м³) таксонів та біомаси фітопланктону (г/м³). Середньосезонні показники чисельності і біомаси фітопланктону дослідних ставів рибцеху «Конотоп» складали [(тис.кл./м³) / (г/м³)]: став №3 - 3377,55/17,76; №5 - 250/0,24; №6 - 19343/4,24; №4В - 30741/3,51 і №4Н - 13946/2,04. Фітопланктон як за чисельністю, так і за біомасою формувався головним чином за рахунок зелених (хлорококових) та синьо-зелених водоростей, а також діатомових роду Nitzshia.

Основу зоопланктону дослідних ставів за весь період досліджень складали коловертки (Rotatoria), гіллястовусі (Cladocera) та веслоногі (Copepoda) ракоподібні. Середньосезонні показники чисельності і біомаси зоопланктону дослідних ставів складали [(тис.екз./м³) / (г/м³)]: став №3 - 479,2/3,1; №5 - 925,3/6,9; №6 - 902,4/11,5; №4Н - 908,1/14,8 і №4В - 296,9/4,9.

Сезонна динаміка кількісних показників розвитку донних безхребетних визначалася в основному біологічним циклом розвитку личинок Chironomidae і меншою мірою Oligochaeta. Середня чисельність зообентосу у вирощувальних ставах знаходилася в межах 76-584 екз./м², біомаса - 1,1-15,2 г/м², в нагульних, відповідно, 584-784 екз./м² і 12,0-15,2 г/м² за рахунок, в основному, личинок Chironomidae.

На підставі вивчення кількісного і якісного складу фітопланктону, зоопланктону і зообентосу розрахована потенційна природна рибопродуктивність вирощувальних і нагульних ставів, яка наведена у таблиці 1.

Таблиця 1

Потенційна природна рибопродуктивність дослідних ставів

Стави	Природна рибопродуктивність за рахунок наявності в ставах, кг/га	Всього
	фітопланктону	зоопланктону	зообентосу
Вирощувальні:
№5	2,69	103,61	31,12	137,42
№6	45,79	165,15	33,79	244,73
Нагульні:
№4В	57,02	105,98	117,06	286,06
№4Н	39,47	381,53	110,08	531,08

Вирощування цьоголіток коропово-сазанових гібридів. Основна мета - виростити цьоголіток КСГ максимальною середньою наважкою 80-100 г при досягненні нормативної для поліської зони України рибопродуктивності вирощувальних ставів.

Таблиця 2

Вирощування цьоголіток коропово-сазанових гібридів у рибцеху «Конотоп» за 2005-2007 рр. (середньосезонні показники)

Показники	Нова технологія, став №5	Існуюча технологія, трилітній оборот, став №6	Нормативи для Полісся України (1986)	Нова технологія, +/- до:
				три-літнього обороту	нормати- вів
Посаджено личинок на вирощування, тис.екз./га	22,86	167,00	100,00	-144,14	-77,14
Вихід цьоголіток, %	74,8	72,0	40,0-50,0	2,8	24,8-34,8
у т.ч. з 1 га, тис.екз.	17,1	120,8	40,0-50,0	-103,7	-22,9-(-32,9)
Середня маса, г	88	14	25	74	63
Рибопродук-тивність, кг/га	1486	1625	1000-1200	-139	286-486
Кормовий коефіцієнт,од.	2,80	3,28	3,70	-0,48	-0,90

У дослідному ставу №5, в який за період 2005-2007 рр. було посаджено на вирощування личинок КСГ по 22,86 тис.екз./га, виловлено цьоголіток по 17,1 тис.екз./га за виходу під час вирощування 74,8%; середня маса цьоголіток становила 88 г; рибопродуктивність вирощувального ставу - 1486 кг/га за нормативу для поліської зони України - 1000-1200 кг/га.

У ставу №6 за цей період на вирощування було посаджено по 167 тис.екз. личинок і одержано по 120,8 тис.екз. цьоголіток з виходом від посаджених личинок 72%; середня маса цьоголіток була на рівні 14 г; з кожного гектара ставу отримано 1625 кг цьоголіток.

Для створення необхідних умов для розвитку природної кормової бази для риб у вирощувальні стави №5 (дослідний) і №6 (контрольний) у середньому за 2005-2007 рр. з урахуванням температури води в ставах, вмісту розчиненого у воді кисню, інших гідрохімічних показників вносили добрива з розрахунку на 1 га ставу, тонн: органічних - 2,9-3,4, аміачної селітри - 0,1-0,14, суперфосфату - 0,1-0,3, вапна - 0,13-0,97.

З метою забезпечення повноцінної годівлі цьоголіток КСГ і досягнення ними максимальної живої маси протягом всього вегетаційного періоду в 2005-2007 рр. проводилася годівля риби штучними комбікормами місцевого виробництва, до складу яких входили 3-4 зернові компоненти, в основному, висівки пшеничні, пшениця, кукурудза, соняшникова макуха. Вміст сирого протеїну - 18%, сирої клітковини - 6,4-8,0%, кормових одиниць - 93-94 в 100 кг комбікорму. Малопоживні висівки займали питому вагу 42-44%, високобілкова соняшникова макуха - 31%.

Помісячне витрачання комбікормів на одиницю приросту цьоголіток КСГ протягом 2005-2007 рр. характеризувалося нестабільністю, пов'язаною з перебоями постачання, температурними і кисневими показниками води в ставах.

Показники витрачання комбікормів на приріст цьоголіток свідчать про найбільш ефективне їх використання у ставу №5 (табл. 3).

Таблиця 3

Витрати комбікормів на приріст цьоголіток КСГ у вирощувальних ставах рибцеху «Конотоп» в 2005-2007 рр., корм./од.приросту

Роки	Вирощувальні стави
	№5	№6
2005	2,86	3,30
2006	2,72	3,00
2007	2,80	3,55
У середньому за 2005-2006 рр.	2,80±0,04	3,28±0,16

За три роки (2005-2007 рр.) витрати кормів становили 2,8 од. проти 3,28 од. у ставу №6, або на 17,1% менше (табл. 3).

Вивчався ріст цьоголіток коропово-сазанових гібридів у дослідному та контрольному ставах, усереднені дані якого наведені у таблиці 4.

Таблиця 4

Ріст цьоголіток КСГ за 2005-2007 рр., г (контрольні лови)

Місяці	Стави
	№5	№6
Червень	6,0±0,2	2,3±0,03
Липень	37,0±0,4	9,9±0,08
Серпень	76,7±0,4	14,6±0,09
Вересень	93,7±0,7	15,0±0,06

Як показують результати контрольних обловів вирощувальних ставів, ріст цьоголіток у дослідному ставу №5 був у 6,3 рази вищим у порівнянні з контрольним ставом №6 і становив у середньому в ставу №5 - 93,7 г і у ставу №6 - 15,0 г.

У кінці вегетаційного періоду проводили облов вирощувальних ставів, облік вирощеної риби, її підготовку і профілактичну обробку для пересаджування у зимувальні стави.

Зимівля цьоголіток проходила у спеціальних ставах після їх відповідної підготовки, просушування, дезінфекції і наповнення водою через фільтри-аератори, розробником яких є автор.

У зимувальних ставах протягом зимівлі цьоголіток КСГ вміст розчиненого у воді кисню коливався від 5,22 до 7,73 мг/лО₂. Щільність посадки у зимувальні стави цьоголіток, вирощених у ставу №5 за 2005-2007 рр. становила 283,3 тис.екз./га, або по 26 т/га, у ставу №6, відповідно, 437,3 тис.екз./га, або 5,72 т/га.

Розріджені посадки молоді риб у ставу №5 у порівнянні зі ставом №6, крім збільшення середньої маси, кращої вгодованості, забезпечували вищий вихід із зимівлі. Так, за періоди зимівлі 2005-2008 рр. вихід однорічок КСГ, вирощених у ставу №5 становив 92-97,1%, а в ставу №6 - 71,6-78,5%.

Вирощування дволіток КСГ для трилітнього обороту. Протягом 2005-2007 рр. у ставу №3 було проведено підрощування однорічок КСГ середньою масою 12,5 г в полікультурі з гібридами товстолобиків. У результаті вирощування встановлено, що за щільності посадки КСГ 18,8 тис.екз./га і гібридів товстолобиків - 2,3 тис.екз./га дволітки КСГ досягають середньої маси 105,7 г, а гібриди товстолобиків - 266,5 г за загальної рибопродуктивності ставу №3 в середньому 2249 кг/га. Тобто, для вирощування дволіток КСГ середньою масою 105,7 г необхідно два роки, а не один, як це доведено дослідами у ставу №5. В обох випадках середня маса рибопосадкового матеріалу КСГ досягає 88,0-105,7 г, що дає можливість виростити товарних дво- і триліток до маси 935-880 г.

Вирощування дво- і триліток КСГ у полікультурі з рослиноїдними рибами. Порівняльна оцінка ефективності вирощування товарної риби за дво- і трилітнього обороту в рибцеху «Конотоп» проводилася у дослідному ставу №4В і контрольному №4Н. Став №4В протягом 2006-2007 рр. зариблювали однорічками КСГ середньою масою 84,5 г, а став №4Н - дворічками масою 103,5 г. Щільність посадки КСГ становила 1730-1880 екз./га. Протягом вегетаційного періоду в стави вносили мінеральні і органічні добрива, проводили вапнування ставів та годівлю риби штучними кормами.

Як показують результати вирощування риби в ставу №4В, середня маса дволіток КСГ за 2006-2007 рр. становила 935 г, триліток - 880 г, гібридів товстолобиків - 1911 г (табл. 5).

З кожного гектара ставів №4В і №4Н одержано по 1580 і 1410 кг товарної риби, з них коропово-сазанових гібридів - 1020-1170 кг і гібридів товстолобиків - 390-410 кг. Кормовий коефіцієнт був на рівні 2,30-2,65.

Таблиця 5

Вирощування товарних КСГ за дво- та трилітнього оборотів (2006-2007 рр.)

Показники	Нова технологія, дволітній оборот, став №4В	Існуюча технологія, трилітній оборот, став №4Н	Нормативи для Полісся України (1986)	Нова технологія, +/- до:
				трилітнього обороту	нормати- вів
Посаджено однорічок, екз./га:
всього	1986	2140	6500	-154	-4514
КСГ	1730	1880*	5000	-150	-3271
ГТ	260	260	1500	-	-1243
Середня маса, г:
КСГ	84,5	103,5	25,0	-19,0	59,5
ГТ	277	312	30	-35	247
Вихід, %
КСГ	72,2	61,8	70,0-85,0	10,4	12,8+2,2
ГТ	85,5	80,7	60,0-75,0	4,8	10,5-25,5
Середня маса при вилові, г:
КСГ	935	880	400-450	55	485-535
ГТ	1911	1908	1000	3	911
Рибопродуктивність, кг/га
загальна	1580	1410	1715	170	-135
КСГ	1170	1020	1400	150	-230
ГТ	410	390	315	20	95
Кормовий коефіцієнт	2,30	2,65	2,50-3,00	-0,35	-0,20-0,70

Примітка. * - дворічки

При зарибленні нагульних ставів одно- чи дворічками середньою масою 84,5-103,5 г за вегетаційний сезон у ставах №4В і №4Н вирощено товарних КСГ, які мали живу вагу, відповідно, 935 і 880 г (табл. 6).

Таблиця 6

Ріст дволіток КСГ в ставу №4В і триліток у ставу №4Н за 2006-2007 рр., г (контрольні лови)

Місяці	В середньому за 2006-2007 рр.
	Став №4В	Став №4Н
При зарибленні	84,5	103,5
Травень	228	255
Червень	434	500
Липень	736	780
Серпень	900	860
Вересень	950	885

Дослідженнями встановлено, що інтенсивний ріст КСГ на 94,7-97,2% закінчується в серпні. З кожного гектара дослідного ставу №4В одержано 1580 кг товарної риби, з них КСГ - 1170 кг і гібридів товстолобиків - 410 кг, що, відповідно, на 170, 150 і 20 кг більше, ніж за трилітнього обороту (став №4Н).

Протягом 2005-2007 рр. вивчали фізіолого-біохімічні показники КСГ в залежності від віку та живої маси. Цьоголітки середньою масою 110,7 г у порівнянні з цьоголітками середньою масою 25,5 г характеризувалися меншим вмістом вологи тіла на 1,41%, більшим вмістом сухих речовин на 1,4% та майже в 2,5 рази - сирого жиру. Цьоголітки середньою масою 110,7 г в порівнянні з тими, що мають середню масу 25,5 г, відрізнялися більшим вмістом гемоглобіну в крові на 0,9-2,3%. Кращі також інші показники крові.

Цьоголітки живою середньою масою 94,8-157,6 г мали індекс вгодованості за Фультоном 2,72 проти 2,59 у цьоголіток середньою масою 8-13 г. Під час зимівлі цьоголітки КСГ середньою масою 80-100 г мали високу стійкість до зимівлі і забезпечили вихід молоді риб із зимівлі на рівні 92,0-97,1%, а цьоголітки середньою масою 10,8-14,2 г - 71,6-78,5%.

Дволітки середньою масою 1100 г переважали тих, що мали середню масу 149,7 г за вмістом сухих речовин - на 11,17% і сирого жиру - на 6,15%. Дослідженнями встановлено, що із збільшенням середньої маси товарних коропів з 500 г до 1000 г масова частка сухих речовин тіла риб зростає з 18,3% до 23,3%, жиру, відповідно, з 1,4 до 7,4%. Підвищується калорійність риби з 320,7 до 401,7 кДж/100 г, або в 1,7 рази. Вміст білка залишається на рівні 15,2-16,0%.

Економічна ефективність вирощування дволіток коропово-сазанових гібридів за технологіями дво- і трилітнього оборотів вивчалася шляхом порівняння вартісних показників. Для визначення собівартості риби за основу брали прямі матеріальні витрати та їх складові. Аналіз здійснювався за результатами вирощування цьоголіток, дволіток, товарних дволіток і триліток КСГ. Для оцінки прямих матеріальних витрат вираховували вартість кормів, органічних і мінеральних добрив, закупленого рибопосадкового матеріалу. Всі витрати обчислювали окремо на всю продукцію і на одиницю вирощеної риби.

При вирощуванні цьоголіток (став №5) середньою масою 88 г зі щільністю посадки личинок 22,86 тис.екз./га прямі витрати становили 2,43 грн./кг, а в ставу №6, де щільність досягала 167 тис.екз./га, середня маса 14 г - 2,78 грн./кг, або на 14,4% вищі (табл. 7).

Таблиця 7

Прямі матеріальні витрати на вирощування КСГ у ставах рибцеху «Конотоп» за 2005-2007 рр

Вікові групи риб	Стави	Собівартість, грн./кг	У тому числі
			добрива	комбікорми	рибопосадковий матеріал
Цьоголітки	№5	2,43	0,25	2,18	-
	№6	2,78	0,20	2,58	-
Дволітки (крочка)	№3	3,51	0,21	3,05	-
Товарні дволітки	№4В	3,13	0,28	2,72	0,14
Товарні трилітки	№4Н	4,15	0,30	3,21	0,64

При вирощуванні дволіток важливе значення має середня маса однорічок КСГ. В ставу №4В для зариблення використовувалися однорічки середньою масою 73,8-95,2 г. Собівартість товарної риби становила 3,13 грн./кг, а в ставу №3, в якому однорічки мали середню масу 10,9-14,3 г - 3,51 грн./кг, або на 12,4% вища, ніж в ставу №4В.

Собівартість триліток (став №4Н), вирощених із дворічок середньою масою 102-105 г, досягла в 2006-2007 рр. 4,15 грн./кг, що на 1,02 грн./кг, або на 32,6% була вищою від собівартості дволіток (став №4В), вирощених із однорічок середньою масою 74-95 г.

В результаті досліджень встановлено, що найвищу питому вагу в матеріальних витратах на вирощування риби займають корми - від 78% до 93%. Собівартість риби залежить від технологічних прийомів.

Так, в розрахунку на одиницю продукції витрати на добрива мало чим відрізняються за різних способів вирощування риби. Вони становили 0,20-0,21 грн./кг для молоді риб і 0,28-0,30 грн./кг для товарної риби.

Як показали дослідження, витрати на придбання і внесення мінеральних та органічних добрив в 2005-2007 рр. були достатніми, що сприяло створенню необхідної природної кормової бази для риб у вирощувальних та нагульних ставах.

Що стосується витрат на корми, то найбільш ефективно використовувалися корми при вирощуванні цьоголіток КСГ у вирощувальному ставу №5 за розрідженої посадки личинок. Тут витрати на корми в середньому за 2005-2007 рр. становили 2,18 грн./кг. У ставу №6, в який личинок КСГ було посаджено на один гектар водної площі в декілька разів більше, ніж у став №5, витрати на придбання і згодовування кормів становили за 2005 - 2007 рр. 2,58 грн./кг, або на 18,3% більше. При вирощуванні дволіток КСГ у вирощувальному ставу другого порядку №3 витрати на корми за цей період становили 3,05 грн./кг, або, відповідно, на 39,9% і 18,2% вище, ніж в ставах №5 і №6.

При вирощуванні товарних дво- і триліток КСГ із одно- і дворічок витрати кормів теж різні. Так, у нагульному ставу №4В, де вирощувалися дволітки, витрати на корми за 2005-2007 рр. складали 2,72 грн./кг, а в ставу №4Н, в якому вирощували триліток - 3,21 грн./кг, або на 18% більші, ніж в ставу №4В.

ВИСНОВКИ

1. Встановлено, що за вирощування цьоголіток коропово-сазанових гібридів за новою технологією, в порівнянні з існуючими нормативами, передбачено розріджені посадки личинок по 22,86 тис.екз. на 1 га вирощувальних ставів, що в 4,4 рази менше, середня жива маса цьоголіток досягає 88 г, що на 63 г, або в 3,5 рази вище, рибопродуктивністй вирощувальних ставів перевищує на 486 кг/га, або в 1,5 рази, кормовий коефіцієнт нижчий на 0,9 одиниці, або в 1,3 рази.

2. Для вирощування товарних дволіток коропово-сазанових гібридів до маси 935 г в нагульні стави висаджують однорічок із розрахунку 1729 екз./га, дворічок гібридів товстолобиків - 257 екз./га середньою масою, відповідно, 85,0 і 277 г. Вихід дволіток КСГ склав 72,2%, триліток гібридів товстолобиків - 85,5% за середньої живої маси 1911 г. Рибопродуктивність нагульних ставів становила 1580 кг/га, з них: КСГ - 1170 кг/га і гібридів товстолобиків - 410 кг/га. Кормовий коефіцієнт для КСГ дорівнював 2,3 одиниці. Дволітки КСГ за середньою масою перевищують вирощених за затвердженими нормативами (1986 р.) на 485 г, або в 2,1 рази.

3. Доведено, що із збільшенням середньої маси товарних коропів з 500 г до 1000 г, частка сухих речовин в рибі зростає з 18,3 до 23,3%, або на 5%, жиру, відповідно, з 1,4 до 7,4%, або на 6%. Вміст протеїну в м'ясі залишається майже незмінним, а деколи і знижується. Зростає калорійність м'яса риби в 1,7 рази за рахунок збільшення вмісту жиру.

4. Встановлено, що для вирощування товарних коропово-сазанових гібридів середньою масою 0,8-1,0 кг необхідно зариблювати нагульні стави однорічками чи дворічками середньою масою 80-100 г.

5. Висока ефективність вирощування риби за удосконаленого дволітнього обороту в порівнянні з існуючим трилітнім досягається за рахунок впровадження нових нормативів щільності посадки риб різних вікових груп, дотримання технологічних прийомів, раціональної годівлі риб, підтримання на відповідному рівні природної кормової бази ставів, здійснення інших інтенсифікаційних заходів.

6. Встановлено коефіцієнти кореляції (r) між живою середньою масою риб і вмістом сухих речовин (+0,96), вмістом білка (-0,98), вмістом жиру (+0,67), калорійністю їх м'яса (+0,96).

7. Вирощування цьоголіток КСГ і їх дволіток, мають переваги перед існуючою технологією (1986) і за вартісними показниками. Прямі матеріальні витрати на 1 ц товарних дволіток КСГ становили в 2005-2007 рр. 3,13 грн./кг проти 3,51 грн./кг, або були на 12% нижчі.

8. Впровадження технології вирощування дволіток КСГ в полікультурі з рослиноїдними рибами дозволяє на 20% зменшити площі вирощувальних ставів і використати їх для додаткового одержання товарної риби або рибопосадкового матеріалу.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

На підставі результатів проведених досліджень розроблено і запропоновано виробництву нові технології, зокрема:

1. Вирощування цьоголіток коропово-сазанових гібридів за інтенсивною технологією, що дозволяє вирощувати цьоголіток гібридів коропа до середньою маси 88 г за рибопродуктивності вирощувальних ставів 1486 кг/га і витрати кормів на одиницю продукції - 2,8 одиниць. У порівнянні з існуючими технологіями досягається економія площ вирощувальних ставів до 20%, личинок КСГ при зарибленні, підвищується вихід цьоголіток і знижується собівартість рибопосадкового матеріалу. Зариблення нагульних ставів однорічками КСГ середньою масою 84,5 г дозволяє вирощувати дволіток середньою масою 935 г.

2. Вирощування товарних дволіток коропово-сазанових гібридів у полікультурі з трилітками рослиноїдних риб за інтенсивною технологією дає можливість досягти середньої маси КСГ у дволітньому віці - 935 г за витрати кормів - 2,3 одиниці. Загальна рибопродуктивність нагульних ставів досягає 1580 кг/га, з них КСГ - 1170 кг/га і триліток гібридів товстолобиків - 410 кг/га.

3. Вирощування риби у відповідності до розроблених технологій за фізіолого-біохімічним, рибницьким і економічним показниками переважає всі існуючі технології вирощування товарної риби у ставах поліської рибницької зони України, про дає можливість широко впроваджувати їх у інших господарствах цієї зони.

4. Враховуючи підвищені вимоги ринку до якості товарної риби, на сучасному етапі виникає нагальна потреба перегляду нормативів існуючих застарілих технологій її вирощування, розробки і впровадження інтенсивних методів рибництва.

Список друкованих праць ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Гринжевський М.В. Вирощування дволіток коропів у ставах за інтенсивною технологією / М.В. Гринжевський, Д.Р. Пшеничний. К.: Фірма «ІНКОС», 2009. 192 с. (збір і аналіз даних, участь у написанні розділів).

2. Гринжевський М.В. Вплив окремих факторів на ріст та якість риби / М.В. Гринжевський, Д.Р. Пшеничний, Й.Є. Янінович, Т.М. Швець // Рибогосподарська наука України. 2008. №3. С. 57-62. (аналіз результатів досліджень, написання статті).

3. Гринжевский Н.В. Исследования по получению максимальной массы двухлетков гибридов карпа / Н.В. Гринжевский, Д.Р. Пшеничный, Т.М. Швец // Вопросы рыбного хозяйства Беларуси: сборник науч.трудов. 2008. Вып. 24. С. 60-64. (аналіз даних, написання статті).

4. Гринжевський М.В. Порівняльна ефективність вирощування дво- і триліток коропово-сазанових гібридів / М.В. Гринжевський, Д.Р. Пшеничний, Т.М. Швець // Рибогосподарська наука України. 2008. №2. С. 45-48. (аналіз результатів досліджень, написання статті).

5. Пшеничний Д.Р. Собівартість коропово-сазанових гібридів за різними технологіями їх вирощування / Д.Р. Пшеничний // Рибогосподарська наука України. 2008. №4. С. 84-89.

6. Чужма Н. П. Розвиток фіто- та зоопланктонних угруповань у вирощувальних ставах першого порядку за різної густоти посадки цьоголіток коропа / Н. П. Чужма, Д. Р. Пшеничний, А. М. Базаєва // Рибогосподарська наука України. 2007. №2. С. 90-93. (участь у проведенні досліджень, аналіз даних, написання статті).

7. Гринжевський М.В. Інтенсивне вирощування цьоголіток коропово-сазанових гібридів / М.В. Гринжевський, А.В. Пекарський, Д.Р. Пшеничний // Вісник Сумського національного аграрного університету: (серія: Тваринництво). 2007. Вип. 3 (12). С. 17-24. (участь у проведенні дослідів, аналіз отриманих результатів, написання статті).

8. Гринжевський М.В. Вирощування дволіток коропово-сазанових гібридів у полікультурі / М.В. Гринжевський, Д.Р. Пшеничний // Рибогосподарська наука України. 2007. №1. С. 41-44. (участь у проведенні дослідів, аналіз отриманих результатів)

9. Пшеничний Д.Р. Особливості росту цьогорічок коропово-сазанового гібриду на прикладі рибцеху «Конотоп» ВАТ «Сумирибгосп» / Д.Р. Пшеничний // Рибне господарство. 2005. Вип. 64. С. 75-77.

10. Пшеничний Д.Р. Вплив щільності посадки личинок коропово-сазанових гібридів на інтенсивність росту цьоголіток і рибопродуктивність виросних ставів / Д.Р. Пшеничний, М.В. Гринжевський // Таврійський науковий вісник.Херсон, 2005. Вип. 42. С. 180-182. (участь у проведенні дослідів, аналіз отриманих даних, написання статті).

11. Гринжевский Н.В. Получение гибридов карпа массой 0,8-1,0 кг в поликультуре / Н.В. Гринжевский, Пшеничный Д.Р. // Рациональное использование пресноводных экосистем - перспективное направление реализации национального проекта «Развитие АПК»: Международная научно-практич. конф., 17-19 декабря 2007 г.: материалы и доклады. М.: ВНИИР, 2007. С. 246-250. (збір і аналіз даних, написання статті).

12. Гринжевский Н.В. Технология выращивания карпа высокого качества / Н.В. Гринжевский, Д.Р. Пшеничный, Т.М. Швец // Комплексный подход к проблеме сохранения и восстановления биоресурсов Каспийского бассейна: материалы конференции. Астрахань, 2008. С. 341-344. (участь у проведенні дослідів, аналіз отриманих результатів, написання статті).

13. Пат. 27088 Україна, МПК (2006) А 01 К 61/00. Спосіб інтенсивного вирощування цьоголіток коропово-сазанових гібридів / Грициняк І.І., Гринжевський М.В., Третяк О.М., Пшеничний Д.Р.; власник Інститут рибного господарства Української академії аграрних наук. - №u200708534; заяв. 25.07.07; опубл. 10.10.07, Бюл. №16.

14. Пат. 36599 Україна, МПК (2006) А 01 К 61/00, А 23 К 1/00, С 09 К 17/40. Спосіб інтенсивного вирощування дволіток коропово-сазанових гібридів / Грициняк І.І., Гринжевський М.В., Пшеничний Д.Р.; власник Інститут рибного господарства Української академії аграрних наук. - №u200809633; заяв. 23.07.08; опубл. 27.10.08, Бюл. №20.

Анотація

Пшеничний Д.Р. Ефективність вирощування товарних дволіток коропово-сазанових гібридів в полікультурі з трилітками рослиноїдних риб за інтенсивною технологією. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.03. - рибництво. Інститут рибного господарства УААН, Київ, 2009.

Присвячена підвищенню ефективності вирощування риби і вивченню природно-кліматичних умов поліської зони України, гідрохімічних та гідробіологічних режимів ставів на ріст цьоголіток та дволіток коропово-сазанових гібридів і рослиноїдних риб, вирощених за інтенсивними технологіями, витрати корму,рибопродуктивність ставів, фізіологічний стан риби, харчову цінність м'яса.

Наведені результати рибницько-біологічних досліджень, які дозволили визначити нові методи вирощування цьоголіток і товарних дволіток коропово-сазанових гібридів і рослиноїдних риб за інтенсивними технологіями. Встановлено і обґрунтовано взаємозв'язок між щільністю посадки, впливом гідрохімічних та гідробіологічних параметрів вирощувальних і нагульних ставів, впливом годівлі на рибницько-біологічні характеристики цьоголіток і дволіток коропово-сазанових гібридів. Знайдено особливості впливу технологічних чинників на ефективність вирощування риби різного віку і маси.

Запропоновано технології вирощування цьоголіток та дволіток коропово-сазанових гібридів в полікультурі з рослиноїдними рибами, які забезпечують вирощування цьоголіток середньою масою 80-100 г і товарних дволіток гібрида коропа - 800-1000 г за рибопродуктивності вирощувальних - 1486 кг/га і нагульних ставів - 1580 кг/га.

Основні результати роботи впроваджені у виробництво.

Ключові слова: коропово-сазановий гібрид, гібрид товстолобиків, цьоголітки, дволітки, щільність посадки, середня маса, рибопродуктивність, витрати кормів, економічна ефективність.

АННОТАЦИЯ

Пшеничний Д.Р. Эффективность выращивания товарных двухлетков карпо-сазаньих гибридов в поликультуре с трехлетками растительноядных рыб по интенсивной технологии. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.03. - рыбоводство. Институт рыбного хозяйства УААН, Киев, 2009.

Посвящена изучению влияния природно-климатических условий полесской зоны Украины, гидрохимических и гидробиологических режимов прудов на рост сеголетков и двухлетков карпо-сазаньих гибридов и растительноядных рыб, выращенных по интенсивной технологии, затраты кормов, рыбопродуктивность прудов, физиологическое состояние рыб, пищевую ценность мяса, повышения экономической эффективности выращивания рыбы.

Приведены результаты исследований и разработана технология получения двухлетков карпо-сазаньих гибридов средним весом 935 г, выращенных в поликультуре с растительноядными рыбами по интенсивной технологии, позволяющей получать 1580 кг товарной рыбы с одного гектара нагульных прудов, из них карпо-сазаньих гибридов - 1170 кг и гибридов толстолобиков - 410 кг.

Установлено, что для получения товарных карпов и их гибридов средним весом 800-1000 г. Необходимо зарыблять нагульные пруды годовиками или двухгодовиками рыб средним весом 84,5-103,5 г.

Изложены основные параметры разработанной автором интенсивной технологии выращивания сеголеток карпо-сазаньих гибридов средним весом 88 г при рыбопродуктивности выростных прудов 1486 кг/га.

Обоснована взаимосвязь между плотностью посадки, влиянием гидрохимических и гидробиологических параметров выростных и нагульных прудов, влиянием кормления на рыбоводно-биологические характеристики сеголетков и двухлетков карпо-сазаньих гибридов. Выявлены особенности влияния технологических факторов на эффективность выращивания рыбы разного возраста и веса.