Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ РОЗВЕДЕННЯ І ГЕНЕТИКИ ТВАРИН

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Господарські та біологічні особливості високопродуктивних корів

06.02.01 - розведення та селекція тварин

Ткач Євгенія Федорівна

Київ ? Чубинське - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Білоцерківському національному аграрному університеті. Міністерства аграрної політики та продовольства України

Науковий керівник:

кандидат сільськогосподарських наук, доцент Борщ Олександр Васильович, завідувач кафедри технології виробництва молока та м'яса Білоцерківського національного аграрного університету.

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України Сірацький Йосип Зенонович, завідувач лабораторії відтворення сільськогосподарських тварин Інституту розведення і генетики тварин НААН;

кандидат сільськогосподарських наук, Вацький Віктор Федорович, доцент кафедри розведення і генетики сільськогосподарських тварин

Полтавської державної аграрної академії Міністерства аграрної політики та продовольства України

Захист відбудеться " 24 ” червня 2011 року о 10 ⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.355.01 Інституту розведення і генетики тварин НААН за адресою: 08321, Київська область, Бориспільський р-н, с. Чубинське, вул. Погребняка, 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту розведення і генетики тварин НААН за адресою: 08321, Київська область, Бориспільський р-н, с. Чубинське, вул. Погребняка, 1.

Автореферат розісланий 20 травня 2011 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Ю.В. Мільченко

Загальна характеристика роботи

Актуальність роботи. Останнім часом завдяки проведенню активного породотворного і породополіпшувального процесів спостерігається зростання рівня продуктивності молочних корів. Зокрема є стада де середній надій на одну корову в рік становить 10000 кг молока і більше (О. Кудревич, М. Геймор, 2002, Т. Мовчан, 2004, В. Козир, 2005).

На думку Л.В. Казьмірука, Ж.В. Буткалюка (2000), Є.І. Адміна, О.В. Борща (1998), І.А. Рудика, Р.В. Ставецької (2001), І.В. Гончаренка (2002), А.Я. Маньковського, В.І. Костенка (2002), таке зростання рівня продуктивності потребує проведення цілеспрямованої селекції, створення оптимальних умов годівлі та утримання тварин, інтенсивного вирощування ремонтного молодняку. Це у свою чергу сприятиме подовженню тривалості продуктивного використання високопродуктивних тварин та забезпечить рентабельність галузі.

Саме тому вивчення господарських та біологічних особливостей високопродуктивних корів підчас формування стад молочної худоби у господарствах де застосовуються інтенсивні технології виробництва молока є актуальним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є частиною комплексних досліджень Білоцерківського національного аграрного університету за темою "Вплив високопродуктивних корів на формування молочних стад і підвищення молочної продуктивності в умовах застосування інтенсивних технологій виробництва молока” (№ державної реєстрації 0107U012312).

Мета і завдання дослідження. Мета досліджень вивчити господарські та біологічні особливості високопродуктивних корів голштинської і української чорно-рябої молочної порід та їх роль у формуванні стад молочної худоби.

Для досягнення мети були визначені наступні завдання:

? дослідити інтенсивність вирощування високопродуктивних корів;

? вивчити особливості молочної продуктивності високопродуктивних корів;

? провести оцінку екстер'єру високопродуктивних корів та встановити зв'язок між господарсько-корисними ознаками і екстер'єрними показниками;

? проаналізувати показники відтворення високопродуктивних корів та їх зв'язок з молочною продуктивністю;

? вивчити адаптаційну здатність корів;

? вивчити тривалість продуктивного використання корів;

? вивчити динаміку кількісних і якісних показників молочної продуктивності корів;

? дослідити біохімічні показники крові та їх зв'язок з продуктивністю корів у різні періоди лактації;

? дослідити морфофункціональні властивості вимені високопродуктивних корів;

? дослідити особливості поведінки високопродуктивних корів;

? визначити економічну ефективність використання високопродуктивних корів.

Об'єкт дослідження: вплив високопродуктивних корів на формування стад молочної худоби за різних технологій виробництва молока.

Предмет дослідження: закономірності росту живої маси, молочна продуктивність, успадковуваність надою, екстер'єр, відтворна та адаптаційна здатність, тривалість продуктивного використання, якісні показники молока, біохімічний склад крові, технологічні особливості вимені, поведінка тварин.

Методи дослідження: зоотехнічні (ріст, розвиток молодняку, проміри тулуба, продуктивність), фізико-хімічні (хімічний склад молока), біохімічні (показники крові), етологічні та біометричні.

Склад молока досліджувався на базі лабораторії якості молока кафедри технології виробництва молока Білоцерківського НАУ. Науково-практичні дослідження проводились в СТОВ "Агросвіт" (с. Карапиші) Миронівського району і в ТОВ АФ "Глушки" (с. Глушки) Білоцерківського району Київської області. Біохімічні показники крові вивчались в Шполянській районній ветеринарній лабораторії (м. Шпола Черкаської області).

Наукова новизна. Вперше встановлені господарські та біологічні особливості високопродуктивних корів голштинської і української чорно-рябої молочної порід підчас формування високопродуктивних стад за різних технологій утримання, доїння та годівлі. Вивчені породні особливості високопродуктивних корів за рівнем молочної продуктивності, відтворювальної і адаптаційної здатності, тривалості продуктивного використання залежно від рівня вирощування молодняку.

Визначені динаміка якісних показників молока в період лактації, особливості обміну речовин, продуктивні, технологічні, репродуктивні та адаптаційні властивості організму корів голштинської і української чорно-рябої молочної порід залежно від рівня продуктивності та умов утримання.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані експериментальні результати досліджень можуть бути використані підчас створення високопродуктивних стад молочної худоби за інтенсивних технологій виробництва молока. Кращі показники продуктивності коровами голштинської породи виявлено за умов прив'язного утримання, тобто за індивідуального підходу, а коровами української чорно-рябої молочної породи - за безприв'язного.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно виконано весь обсяг експериментальних досліджень: досліджено показники вирощування ремонтного молодняку, молочної продуктивності, оцінки екстер'єру, відтворної і адаптаційної здатності, складу молока, біохімічних показників крові, морфологічних і функціональних властивостей вимені. Вивчено поведінку високопродуктивних корів, а також ефективність їх використання. Проведено аналіз матеріалів досліджень, статистично проаналізовано, описано й узагальнено результати досліджень, на основі яких сформульовано висновки та пропозиції виробництву.

Апробація результатів досліджень. Основні положення та результати досліджень доповідалися і обговорювалися на засіданнях Вченої Ради біолого-технологічного факультету (2007?2010 рр.); на конференціях молодих учених і спеціалістів у Білоцерківському національному аграрному університеті в 2008? 2010 рр.; Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 90-річчю Подільського державного аграрно-технічного університету "Біологічні і технологічні аспекти виробництва та переробки продукції тваринництва в контексті євроінтеграції" (Кам'янець-Подільський, 2009 та 2011 рр.); на засіданні науково-технічного товариства біолого-технологічного факультету БНАУ (Біла Церква, 2009); Міжнародній конференції, присвяченій 100-річчю з дня народження М.А. Кравченка (Київ, 2009).

Публікації. Основні результати дисертаційної роботи опубліковано у 10 наукових працях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 190 сторінках комп'ютерного тексту, ілюстрована 58 таблицями і 10 рисунками. Робота містить вступ, огляд літератури, матеріали і методи досліджень, результати власних досліджень, їх аналіз і узагальнення, висновки, пропозиції виробництву, список використаних літературних джерел, додатки. Перелік використаної літератури нараховує 306 найменувань, з них 48 - іноземною мовою.

Матеріали і методи досліджень

Експериментальну частину дисертаційної роботи виконано в СТОВ "Агросвіт" і ТОВ АФ "Глушки" Київської області за період 2007 ? 2010 рр, У господарствах утримують корів голштинської (Г) і української чорно-рябої молочної (УЧРМ) порід. В СТОВ "Агросвіт" середньорічне поголів'я 700 корів. У господарстві застосовується безприв'язно-боксовий спосіб утримання та дворазове доїння корів у доїльній залі на установці "Паралель" фірми "De Laval" і годівля тварин з кормових столів у вигляді кормосумішей. В розрахунку на одну корову згодовують 52-65 ц кормових одиниць.

У ТОВ АФ "Глушки" середньорічне поголів'я становить 380 корів. Утримання корів прив'язне з щоденним проведенням моціону у теплі пори року на вигульно-кормовому майданчику. Доїння триразове у корівнику в молокопровід. Роздача кормів мобільним кормороздавачем фірми "De Laval", тварини споживають їх з годівниць. В розрахунку на одну корову згодовують 63-70 ц кормових одиниць.

Для проведення експериментальних досліджень (табл.1) за принципом аналогів (з урахуванням породи, віку, рівня продуктивності) сформовано по дві групи корів. До групи високопродуктивних корів віднесені корови, які мали надій на 50 % вище, ніж в середньому по стаду.

З урахуванням породної належності вивчали індивідуальний ріст телиць, майбутніх високопродуктивних корів. За показниками живої маси новонароджених та у віці 3, 6, 9, 12, 15 і 18 місяців. Інтенсивність росту телиць обраховувалася за показниками середньодобових, абсолютних і відносних приростів.

Прирости живої маси розраховані за формулами К.Б. Свечина (1956) та Ю.К. Свечина (1985).

У корів вивчали живу масу, надій, масову частку жиру та білка в молоці за 305 днів І, ІІ, ІІІ та найвищої лактацій.

Індекс молочності розраховували за методикою, викладеною у практикумі В.І. Костенка (1996). Стандарт індексу молочності розраховували за показниками надою, масової частки жиру в молоці та живої маси корів відповідно до Інструкції з бонітування великої рогатої худоби молочних і молочно-м'ясних порід (2004).

високопродуктивна корова молочна худоба

1. Схема досліду 1.

Високопродуктивні корови
СТОВ "Агросвіт" (безприв'язне утримання)	ТОВ АФ "Глушки" (прив'язне утримання)
надій за 305 днів найвищої лактації, кг
9000 і більше	8000 і більше
голштинська порода	українська чорно-ряба молочна порода	голштинська порода	українська чорно-ряба молочна порода
n=27	n=38	n=19	n=46
Особливості вирощування. Молочна продуктивність. Характеристика лактаційних кривих. Екстер'єр. Відтворні показники. Адаптаційна здатність. Тривалість використання.

На основі даних щомісячних надоїв молока визначені коефіцієнти постійності лактації та побудувані графіки лактаційних кривих.

Коефіцієнти постійності лактації визначені за формулами Х. Тернера, І. Йоганссона і А. Ханссона [цитовано за Гавриленко М., 2002 і Катмаков П.С. та ін., 2004].

Визначали кореляційні зв'язки (r) між надоєм за лактацію і стійкістю лактації. Розраховували коефіцієнти успадковуваності (h²) надою і стійкості лактаційної кривої.

Для характеристики екстер'єру високопродуктивних корів вивчені наступні проміри: висота в холці, глибина і ширина грудей, обхват грудей за лопатками, пряма довжина тулуба, коса довжина тулуба, ширина в маклаках, ширина в сідничних горбах, обхват п'ястка. Та розраховані наступні індеки:

костистості, довгоногості (високоногості), збитості, розтягнутості (формату), грудний (широкогрудості), масивності, шилозадості, округлості ребер, перерослості, глибокогрудості, тазогрудний (Чижик І.А., 1979, Сірацький Й.З. та ін., 2001).

Коефіцієнт відтворної здатності розрахований як відношення кількості днів у році до тривалості міжотельного періоду (Басовський М.З., Буркат В.П., Зубець М.В. та ін., 1995).

Ефективність господарського використання корів визначали на основі таких показників: тривалості господарського утримання тварин (днів); тривалості продуктивного використання (лактацій); довічного надою (кг); надою на 1 день життя (кг); коефіцієнта господарського використання (М.С. Пелехатий та ін., 1990). Індекс адаптації корів визначали за методикою Й.З. Сірацького та ін. (1994). Втрати молока за кожну лактацію через подовжену тривалість сервіс-періоду, а отже і міжотельного періоду, розраховували за формулою Е.И. Эскелевой і А.С. Митюкова (1991).

2. Схема досліду 2.

Групи	Групи корів за рівнем продуктивності	Кількість корів, голів	Надій за 305 днів останньої, закінченої лактації, кг	Досліджувані показники
СТОВ "Агросвіт"
Голштинська порода
Дослідна	Високопродуктивні	10	8436±212,1	Кількісні і якісні показники надою молока. Біохімічні показники крові. Морфофункціональні властивості вимені. Особливості поведінки корів. Економічна ефективність використання високопродуктивних корів
Контрольна	Середні за продуктивністю стада	10	5471±155,1
Українська чорно-ряба молочна порода
Дослідна	Високопродуктивні	10	7958±201,1
Контрольна	Середні за продуктивністю стада	10	5075±198,7
ТОВ АФ "Глушки"
Голштинська порода	Кількісні і якісні показники надою молока. Біохімічні показники крові. Морфофункціональні властивості вимені. Особливості поведінки корів. Економічна ефективність використання високопродуктивних корів
Дослідна	Високопродуктивні	10	7817±222,8
Контрольна	Середні за продуктивністю стада	10	5891±356,4
Українська чорно-ряба молочна порода
Дослідна	Високопродуктивні	10	8451±320,1
Контрольна	Середні за продуктивністю стада	10	5982±297,1

Індекс плодючості визначали за методикою, запропонованою І. Дохі (Басовський Н.З., 1975).

З метою вивчення динаміки якісного складу молода, біохімічного складу крові, поведінки за принципом аналогів відібрано (з урахуванням породи, віку, періоду лактації) по дві групи корів голштинської і української чорно-рябої молочної порід (табл.2).

Згідно загальноприйнятих методик щомісячно проводили контрольне доїння корів і визначали якісний склад молока. Густину визначали за допомогою ареометра. Масову частку жиру в молоці визначали кислотним методом, білка і казеїну - формольним, сухої речовини - прискореним методом визначення вмісту в молоці сухої речовини і води. Вміст СЗМЗ розраховували за методикою, викладеною у практикумі П.В. Кугенева і Н.В. Барабанщикова (1988).

Кров у піддослідних корів брали з яремної вени зранку до годівлі на 2?3, 5?6, 8?9 місяцях лактації, і на другому місяці сухостійного періоду. У сироватці крові визначали вміст загального білка рефрактометрично (РПЛ-2) з розрахунком показників за таблицею Рейса, білкові фракції визначали нефелометричним (турбідиметричним) методом, вміст сечовини - за колірною реакцією з діацетилмонооксимом, вміст загального холестерину за методом Златкіс - Зака і вміст загальних ліпідів. Білковий коефіцієнт розраховували як співвідношення між альбумінами і глобулінами сироватки крові.

Вим'я вимірювали згідно з методикою, розробленою Латвійською сільськогосподарською академією (1970).

На 2-3, 5-6, 8-9 місяцях лактації проводи спеціальні контрольні доїння, для визначення наступних показників: інтенсивність молоко виведення (кг/хв.), ступінь наповнення ємності вимені та співвідношення ємності вимені і добового надою, які визначали за формулами Ф.Л. Гарькавого (1974). Фізіологічну ємність вимені визначали за максимальним разовим надоєм.

Спостереження за поведінкою корів проводили за методикою А.А. Бондаря (1989) протягом двох суміжних діб при триразовому повторенні. Показники фіксували через кожні 5 хвилин.

Економічні показники обраховані на основі даних річних звітів господарства за 2009 рік. Біометрична обробка матеріалів досліджень проведена за методиками Н.А. Плохинского (1969) та Е.К. Меркурьевой (1970) з використанням комп'ютерної програми Microsoft Excel.

Результати власних досліджень

Аналіз ефективності вирощування високопродуктивних корів. Індивідуальний ріст і розвиток відбувається за складної взаємодії генотипу і конкретних умов зовнішнього середовища, в яких реалізується спадковість. Генетично запрограмована продуктивність може бути реалізована лише за сприятливих умов вирощування, догляду, утримання та використання тварин.

Встановлено, що в СТОВ "Агросвіт" середня жива маса новонароджених теличок української чорно-рябої молочної породи складала 31 кг, а голштинської - 34 кг. У віці трьох місяців відповідно 114,6 і 115,9 кг, що свідчить про високу енергію росту тварин обох порід у цей період. Період від 3-х до 6 міс. характеризувався сповільненням інтенсивності росту, однак жива маса телиць була більшою за вимоги стандартів, і різниця зростала у наступні вікові періоди, а у 18 - місячному віці перевищувала стандарт відповідно на 62,4 і 53,9 кг. Середньодобові прирости за весь період вирощування телиць становили 749 і 761 г, а кінцеві вагові показники росту телиць у 18-місячному віці - відповідно 442,4 і 438,9 кг, що на 15,4 і 6,9 кг більше, за середнє у стаді.

У ТОВ АФ "Глушки" середня жива маса новонароджених теличок української чорно-рябої молочної породи при народженні складала 29,2 кг, а голштинської - 33,7 кг. У віці трьох місяців відповідно 111,0 і 111,58 кг. У 18-місячному віці жива маса телиць перевищувала стандарти порід відповідно на 23,1 і 42,32 кг. Середньодобові прирости за весь період вирощування телиць становили 689 і 729 г, а кінцеві вагові показники росту телиць у 18-місячному віці ? відповідно 401,3 і 427,32 кг, що на 15,4 і 6,9 кг більше за середнє у стаді.

Показники абсолютного та відносного приростів телиць в різні періоди онтогенезу наведені в таблиці 3.

3. Вікова динаміка абсолютного та відносного приростів телиць

Вікові періоди, міс.	Приріст живої маси
	СТОВ "Агросвіт"	ТОВ АФ "Глушки"
	абсолютний, кг	відносний, %	абсолютний, кг	відносний, %
	Голштинська порода
	n = 27	n = 19
0?6	141,8 ± 2,00	134,6 ± 1,41	144,9 ± 5,35	136,1 ± 1,56
6?12	137,5 ± 4,29	55,8 ± 1,42	119,2 ± 5,54	50,2 ± 2,22
12?18	125,2 ± 2,14	33,4 ± 0,61	129,6 ± 4,00*	35,9 ± 1,24
	Українська чорно-ряба молочна порода
	n = 38	n = 46
0?6	141,8 ± 2,36	139,5 ± 1,72*	141,2 ± 2,24	141,3 ± 1,03**
6?12	143,1 ± 3,35	58,6 ± 1,29	115,9 ± 4,58	50,1 ± 1,50
12?18	126,5 ± 1,87	33,4 ± 0,48	115,0 ± 3,38	33,7 ± 1,06

Примітка. У цій і всіх наступних таблицях ^{* -} Р<0,05; - ^**Р<0,01; - ^***Р<0,001

Дані таблиці 3 свідчать про те, що телиці української чорно-рябої молочної породи в СТОВ "Агросвіт" інтенсивніше росли у період від 6 до 12-місячного віку, а телиці голштинської - у період від народження до 6-місячного віку.

В ТОВ АФ "Глушки" телиці обох порід характеризуються найбільш інтенсивним ростом у період від народження до 6-місячного віку, а надалі цей процес сповільнюється. Лише у телиць голштинської породи абсолютний приріст з 12 ? до 18-місячного віку знову зростає.

Отже, високопродуктивні корови обох порід у період вирощування характеризуються високими показниками живої маси та абсолютних та відносних приростів, перевищуючи стандарти порід у всі вікові періоди.

Рівень молочної продуктивності та живої маси високопродуктивних корів. Результати досліджень показують, що в СТОВ "Агросвіт" і у ТОВ АФ "Глушки" високопродуктивні корови мали високу молочну продуктивність за всі лактації не залежно від породної належності.

При цьому слід зазначити, що для корів обох порід характерною є тенденція збільшення живої маси з віком. Порівняно зі стандартом породи корови голштинської породи СТОВ "Агросвіт" мали живу масу за І лактацію більшу на 57,8, ІІ - 45,7, ІІІ - 66,6 кг, а корови української чорно-рябої молочної - відповідно на 92,9, 82,4, 112,1 кг.

У ТОВ АФ "Глушки" лише корови української чорно-рябої молочної породи мали живу масу за І лактацію вищу за стандарт породи на 2,22, ІІ - 21,38, ІІІ - 56,17 кг, а жива маса корів голштинської породи була нижчою відповідно на 19,11, 12,75, 9 кг.

У СТОВ "Агросвіт" у корів з високою продуктивністю виявлена тенденція до зменшення індексу молочності корів з віком, що пояснюється збільшенням їх живої маси та виявленням найвищих показників надою уже за першу лактацію.

В ТОВ АФ "Глушки" високопродуктивні корови найбільшу кількість молока на 100 кг живої маси продукували на ІІ лактації, надалі індекс молочності зменшувався.

Отже, виявлення найвищого надою високопродуктивних корів незалежно від породної належності, залежить від умов конкретного господарства.

Особливості лактаційних кривих високопродуктивних корів. Досліджено, що високопродуктивні корови і корови середні за продуктивністю стада голштинської породи у СТОВ "Агросвіт" мали найвищий надій протягом 2-го місяця лактації. Їх лактаційні криві зростали до 2-го місяця лактації і залишалися на високому рівні протягом чотирьох місяців. При цьому, значне зниження лактаційної кривої високопродуктивних корів можна відмітити з 8-го місяця лактації, а у середніх за продуктивністю стада корів уже з 6-го. Лактаційна крива високопродуктивних корів української чорно-рябої молочної породи зростає з першого місяця лактації і залишається на тому ж рівні протягом п'яти перших місяців, а з 6-го ? спостерігається її поступове зниження. У корів з середньою продуктивністю стада лактаційна крива зростає до 2-го місяця лактації, протягом 3-го дещо знижується і утримується майже без змін до 6-го місяця лактації. На 7-му місяці спостерігається різке падіння лактаційної кривої і поступово знижується до кінця лактаційного періоду.

Встановлено, що лактаційна крива високопродуктивних корів голштинської породи ТОВ АФ "Глушки" зростає до 3-го місяця лактації, на 4-му ? дещо знижується і знову підвищується на 6-му місяці лактації. З 7-го місяця і до кінця лактації лактаційна крива спадає. У середніх за продуктивністю стада корів лактаційна крива зростає до 2-го місяця лактації, на 3-му ? дещо знижується, з 4-го до 7-го місяця залишається майже без змін, а з 8-го місяця до кінця лактації поступово знижується. Для лактаційних кривих високопродуктивних корів української чорно-рябої молочної породи характерним є поступове зростання до третього місяця лактації та рівномірне зниження надоїв.

У високопродуктивних корів української чорно-рябої молочної породи ТОВ АФ "Глушки" лактаційна крива зростає з 1-го місяця лактації і протягом 2?4-го місяців залишається на високому постійному рівні. На 5-му місяці лактації спостерігається різке падіння і подальше поступове зниження лактаційної кривої. Лактаційна крива середніх за продуктивністю стада корів зростає до 2-го місяця лактації, а з 3-го поступово спадає.

Відомо, що рівень молочної продуктивності корів пов'язаний з їх лактаційною діяльністю. В умовах СТОВ "Агросвіт" стійкість лактаційних кривих у високопродуктивних корів обох порід була найвищою протягом ІІ лактації. Кореляція між стійкістю надоїв високопродуктивних корів голштинської породи за І і ІІ лактації дорівнює 0,55, за І і ІІІ лактації - 0,13, а за ІІ і ІІІ - 0,50. Кореляція між стійкістю надоїв високопродуктивних корів української чорно-рябої молочної породи відповідно становить 0,24; 0,49 і 0,18.

В умовах ТОВ АФ "Глушки" стійкість лактації (незалежно від методу розрахунку) у первісток була найвищою, а в подальшому поступово знижувалася. Показник падіння надою навпаки збільшувався. Подібні показники стійкості лактації характерні й для високопродуктивних корів української чорно-рябої молочної породи.

Кореляція між стійкістю надоїв за І і ІІ лактації дорівнює 0,26, за І і ІІІ лактації - 0,38, а за ІІ і ІІІ - 0,44. Також необхідно відмітити, що кореляція між стійкістю надоїв у корів української чорно-рябої молочної породи відповідно становить 0,12; 0,22 і 0,33.

Отже, у СТОВ "Агросвіт" найвищим надоєм характеризуються первістки, до ІІ лактації надій знижується, а в ТОВ АФ "Глушки" надій високопродуктивних корів зростає від І до ІІІ лактації, що свідчить про кращу відповідність умов середовища генотипу тварин.

Відтворні показники високопродуктивних корів. Відомо, що одним із факторів, що впливає на відтворну здатність корів є їх вік у лактаціях. З метою виявлення впливу віку на відтворну здатність корів ми вивчали її у корів І, ІІ і ІІІ лактацій (табл.3.).

3. Показники відтворної якості високопродуктивних корів залежно від лактації

Лактація	Сухостійний період, днів	Тривалість, днів	КВЗ
		СП	МОП
СТОВ "Агросвіт"
Голштинська порода (n = 27)
І		185±26,9	468±26,5	0,78±0,036
ІІ	71±5,6	231±27,4	512±27,3	0,71±0,038
ІІІ	79±7,9	167±17,2	454±17,0	0,80±0,028
В середньому	75±4,7	197±14,5	480±14,3	0,76±0,020
В сер. по стаду	70 ±5,2	146±17,1	431±17,3	0,85±0,028
Українська чорно-ряба молочна порода (n = 38)
І		178±18,7	461±18,4	0,79±0,028
ІІ	64±3,0	215±18,2	496±18,1	0,74±0,028
ІІІ	72±3,6	158±11,5	442±10,9	0,83±0,023
В середньому	68±2,3	184±9,7	466±9,5	0,78±0,015
В сер. по стаду	65 ±2,8	140±11,1	426±11,1	0,86±0,17
ТОВ АФ "Глушки"
Голштинська порода (n = 19)
І		177±26,6	460±25,5	0,79±0,044
ІІ	63±5,5	212±23,4	496±23,2	0,76±0,033
ІІІ	77±4,5	112±8,1	397±7,6	0,92±0,027*
В середньому	69±4,7	175±18,1	457±17,6	0,80±0,027
В сер. по стаду	64 ±5,2	152±10,4	437±8,4	0,84±0,030
Українська чорно-ряба молочна порода (n = 46)
І		228±20,5	510±20,8	0,72±0,027
ІІ	71±4,0	192±16,3	473±16,4	0,78±0,027
ІІІ	74±2,9	165±10,7**	446±11,5**	0,82±0,020
В середньому	73±2,5	205±10,9	487±11,1	0,75±0,016
В сер. по стаду	66 ±3,2	170±6,6	455±6,5	0,80±0,014

Результати наших досліджень показали, що в умовах СТОВ "Агросвіт" тривалість сервіс і міжотельного періодів незалежно від породної належності зростає до ІІ лактації і зменшується з ІІ до ІІІ лактації. Така закономірність спостерігається і у корів голштинської породи ТОВ АФ "Глушки". При цьому, у корів української чорно-рябої молочної породи величина сервіс і міжотельного періодів найвища в період першої лактації. В подальшому, до третьої лактації, вона знижується.

Встановлено, що в обох господарствах, незалежно від породної належності, високопродуктивні корови відрізняються більшою тривалістю сухостійного, сервіс і міжотельного періодів та нижчим коефіцієнтом відтворної здатності, ніж корови із середньою продуктивністю стада.

Отже, за безприв'язного способу утримання гірші показники відтворної здатності мають високопродуктивні корови голштинської породи, а за прив'язного ? високопродуктивні корови української чорно-рябої молочної породи.

Адаптаційна здатність високопродуктивних корів. Ступінь відповідності навколишнього середовища біологічним потребам організму тварин виражається через їх адаптаційну здатність. За забезпечення оптимальних умов годівлі та утримання корови характеризуються вищою адаптаційною здатністю та вищим рівнем продуктивності однак, згідно результатів власних досліджень, в СТОВ "Агросвіт" високопродуктивні корови голштинської породи мають більші втрати молока за перші три лактації і нижчий індекс адаптації, ніж корови української чорно-рябої молочної породи. В ТОВ АФ "Глушки" більшими втратами молока і нижчим індексом адаптації характеризуються корови української чорно-рябої молочної породи, що пов'язано з більшою тривалістю між отельного періоду порівняно з голштинськими аналогами.

4. Втрати молока та індекс адаптації високопродуктивних корів

Лактація	Втрати молока	Індекс адаптації
	X ±m	%	X ±m
СТОВ "Агросвіт"
Голштинська порода
І	1560±339,9	17,2	-31,3±7,64
ІІ	2017±327,2	24,0	-49,6±9,72
ІІІ	1188±242,2	17,6	-42,4±8,62
Українська чорно-ряба молочна порода
І	1493±246,3	17,0	-33,3±6,71
ІІ	1915±242,5	22,8	-45,0±7, 19
ІІІ	1153±179,8	15,5	-31,6±4,52
ТОВ АФ "Глушки"
Голштинська порода
І	1187±277,3	16,8	-41,4±12,33
ІІ	1799±187,9	23,8	-49,5±8,33
ІІІ	562±125,6	7,6	-12,9±3,84
Українська чорно-ряба молочна порода
І	1539±181,3	24,0	-62,5±8,62
ІІ	1558±227,6	19,2	-37,3±5,97
ІІІ	1328±148,7**	17,1*	-29,9±4,83*

Загальною рисою корів досліджуваних порід є від'ємне значення індексу адаптації. Це свідчить про невідповідність умов середовища генотипам високопродуктивних корів. Динаміка втрат молока і індексу адаптації з віком така як і динаміка між отельного періоду досліджуваних корів.

Тривалість продуктивного використання високопродуктивних корів. Нині є актуальним вивчення залежності продуктивного довголіття від різних генетичних і паратипічних чинників.

Встановлено, що в СТОВ "Агросвіт" незалежно від породної належності, кращі показники за тривалістю використання і довічною продуктивністю мали корови, які отелилися у віці до 750 днів, а найгірші - у віці 951 день і більше.

У ТОВ АФ "Глушки" серед корів обох порід кращі показники за тривалістю використання і довічною продуктивністю мали корови, які отелилися у віці 751? 850 днів, а найгірші - у віці 951 день і більше.

5. Тривалість продуктивного використання високопродуктивних корів

Групи корів	Лактацій за період утримання	Довічний надій, кг	Надій на 1 день, кг
			утримання в господарстві	господарського використання
СТОВ "Агросвіт"
Голштинська порода
Високопродуктивні	3,2±0,18	25731±1482,7	11±0,5	21±1,0
Середні за продуктивністю стада	4,1±0,22	22579±1641,9	6±1,1	12±2,1
Українська чорно-ряба молочна порода
Високопродуктивні	3,5±0,13	26554±1035,8	11±0,3	20±0,6
Середні за продуктивністю стада	4,6±0,24	23882±613,5	8±0,7	16±1,5
ТОВ АФ "Глушки"
Голштинська порода
Високопродуктивні	3,0±0,26	22042±1621,8	10±0,4**	20±0,8*
Середні за продуктивністю стада	4,2±0,21	21478±1591,1	10±0,6	19±1,2
Українська чорно-ряба молочна порода
Високопродуктивні	2,8±0,12	19835±800,1	9±0,3	18±0,5
Середні за продуктивністю стада	4,4±0,18	18170±939,6	6±0,6	13±1,4

В СТОВ "Агросвіт" високопродуктивні корови української чорно-рябої молочної породи переважали корів голштинської породи за тривалістю утримання в господарстві та господарського використання відповідно на 121 і 82 дні, а в ТОВ АФ "Глушки" на 155 днів. За величиною довічної продуктивності в СТОВ "Агросвіт" переважали корови української чорно-рябої молочної породи (на 823 кг), а в ТОВ АФ "Глушки" ? голштинської породи (на 2207 кг), але різниця не вірогідна.

Показники тривалості використання високопродуктивних корів у порівнянні з коровами, що мають середню продуктивність по стаду наведені в таблиці 5.

У розрахунку на один день утримання в господарстві та господарського використання в СТОВ "Агросвіт" не виявлена вірогідна різниця між породами, а в ТОВ АФ "Глушки" на один день утримання в господарстві корови голштинської породи переважали корів української чорно-рябої молочної породи на 1 кг (Р?0,99), а на один день господарського використання - на 2 кг (Р?0,95).

Щодо кількості одержаного приплоду за період використання, то в СТОВ "Агросвіт" корови української чорно-рябої молочної породи переважали корів голштинської на 0,3 голови, а в ТОВ АФ "Глушки" корови голштинської породи переважали корів української чорно-рябої молочної на 0,1 голову.

Високопродуктивні корови мають нижчу тривалість використання в порівнянні з середніми за продуктивністю стада коровами, але величина їх довічного надою і надою на один день життя, роблять їх використання у стаді доцільним.

Кількісні і якісні зміни складу молока піддослідних корів. Вивчено динаміку масової частки жиру, білка, вміст казеїну, білків сироватки, сухого обезжиреного молочного залишку та сухої речовини у корів з різним рівнем продуктивності протягом лактації, а також взаємозв'язок між компонентами молока високопродуктивних корів і корів з середньою продуктивністю.

Згідно результатів власних досліджень в обох господарствах корови з середнім надоєм по стаду незалежно від породної належності переважали високопродуктивних корів за вмістом основних компонентів молока. При чому масова частка жиру, білка, вміст казеїну, СЗМЗ і сухої речовини знижується до середини лактації, після чого зростає. Вміст білка сироватки протягом лактації змінювався незначно.

У СТОВ "Агросвіт" у корів дослідної і контрольної груп голштинської і української чорно-рябої молочної порід, найбільш високими і статистично вірогідними були коефіцієнти кореляції між вмістом казеїну і масовою часткою жиру (0,912-0,960), казеїном і сухою речовиною (0,855-0,017), масовою часткою білку і сухою речовиною (0,859-0,890).

В умовах ТОВ АФ "Глушки у корів дослідної і контрольної груп голштинської породи найбільш високими і статистично вірогідними коефіцієнти кореляції були між масовою часткою жиру і сухою речовиною (0,936-0,985) та масовою часткою білка і надоєм (0,644 - 0,786), а у корів дослідної і контрольної груп української чорно-рябої молочної ? між масовою часткою жиру і сухою речовиною (0,936-0,970) та сухою речовиною і сухим знежиреним молочним залишком (0,661 - 0,742).

Отримані коефіцієнти кореляції між компонентами молока і надоєм показують, що зв'язок між ними проявляється по-різному в залежності від місяця лактації.

Біохімічні показники крові піддослідних корів. Нами досліджено біохімічні показники крові корів різних порід і з різним рівнем продуктивності.

В СТОВ "Агросвіт" у лактуючих корів дослідної групи голштинської породи найвища корелятивна залежність існує між загальним білком і надоєм (0,967), б ? глобулінами і надоєм (0,977), а у корів української чорно-рябої молочної породи - між надоєм і альбумінами (0,696). У корів контрольної групи голштинської породи ? між надоєм і альбумінами (0,959), а у корів української чорно-рябої молочної породи між надоєм і в - глобулінами (0,759) та між надоєм і фосфором (0,854).

Аналіз проведених досліджень у ТОВ АФ "Глушки" свідчить про те, що у високопродуктивних корів голштинської породи найвища корелятивна залежність існує між надоєм і ферментами переамінування АСТ (0,923), а у корів української чорно-рябої молочної породи - між надоєм і загальними ліпідами (0,805). У корів контрольної групи голштинської породи найбільш тісний зв'язок виявлено між надоєм і в - глобулінами (0,639), а у корів контрольної групи української чорно-рябої молочної породи - між надоєм і альбумінами (0,878).

В усі періоди лактації біохімічні показники крові корів обох груп досліджуваних господарств незалежно від породної належності знаходилися в межах фізіологічної норми.

Екстер'єр високопродуктивних корів. З метою визначення особливостей екстер'єру високопродуктивних корів був проведений порівняльний аналіз корів голштинської і української чорно-рябої молочної порід за основними промірами та індексами будови тіла.

Встановлено, що в СТОВ "Агросвіт" і в ТОВ АФ "Глушки", корови голштинської породи переважають за промірами корів української чорно-рябої молочної породи. При цьому, найбільш суттєва і вірогідна різниця спостерігається за величиною прямої довжини тулуба (Р<0,01) і ширини в маклаках (Р<0,05). Поряд з абсолютними показниками промірів, вирахувані індекси будови тіла, які доповнюють характеристику розвитку тварин.

Морфологічні і функціональні властивості вимені високопродуктивних корів. Високопродуктивні корови обох порід мали вим'я ванно подібної форми з рівномірно розвиненими частками. У СТОВ "Агросвіт" від високопродуктивних корів голштинської породи за перші три хвилини доїння отримано в середньому 66,5% молока від разового надою, а від корів української чорно-рябої молочної породи 69,7%.

В ТОВ АФ "Глушки" від високопродуктивних корів голштинської породи за перші три хвилини доїння отримують в середньому 71,0 % молока від разового надою, а від корів української чорно-рябої молочної породи 74,1%. Отже, разовий надій, тривалість доїння і ступінь наповнення вимені високопродуктивних корів обох господарств найвищі в період ранньої лактації, надалі їх величина зменшується, а співвідношення ємності вимені і добового надою зростає протягом лактації.

Особливості етології високопродуктивних корів. Етологічні дослідження є складовою частиною вивчення і обґрунтування відповідності технології утримання біологічним особливостям тварин, що має велике значення у попередженні порушень життєво необхідних процесів при інтенсивній експлуатації високопродуктивних корів. Тому вивчення поведінки корів є, ключем до створення високопродуктивних стад.

У СТОВ "Агросвіт" корови дослідної групи голштинської породи на поїдання корму затрачали 349,3 хв., що на 74,3 хв. більше, ніж корови контрольної групи (Р<0,001). Різниця у тривалості відпочинку тварин також була вірогідною: корови контрольної групи більше відпочивали стоячи у боксах (на 87,8 хв.) (Р<0,01) і на проходах (на 8,3 хв.), а корови дослідної групи - більше лежачи (на 34,8 хв.).

Корови дослідної групи української чорно-рябої молочної породи на вживання корму затрачали 347,2 хв., що на 66 (Р<0,001) хв. більше, ніж корови контрольної групи. Корови контрольної групи більше відпочивали стоячи на проходах (на 15,17 хв.) і лежачи у боксах (на 75 хв., Р<0,01), а корови дослідної групи - більше стоячи у боксах і на проходах (на 14,5 хв.). На відміну від корів контрольної групи, корови дослідної більше часу затрачали на жуйку стоячи (на 45,8 хв., Р<0,05) і лежачи (на 22,9 хв.) у боксах, але менше на жуйку стоячи на проходах (на 16,8хв., Р<0,05).

Було визначено, що в ТОВ АФ "Глушки" корови дослідної групи голштинської породи споживали корм 357,3 хв., що на 76,6 хв. (Р<0,001)) більше, ніж корови контрольної, і на 3,2 хв. (Р<0,05) більше затрачали часу на споживання води. Відмічена різниця у відпочинку тварин - корови контрольної групи більше відпочивали лежачи (на 52,7 хв.) та стоячи у стійлах (на 31,5 хв., Р<0,05). Також корови дослідної групи більше часу затрачали на жуйку стоячи (на 45,7 хв., Р<0,01) і лежачи (на 23,2 хв.) у стійлах. Корови дослідної групи української чорно-рябої молочної породи споживали корм 342,2 хв., що на 54,7 хв. (Р<0,001) більше, ніж корови контрольної і на 6,6 хв. (Р<0,05) більше затрачали часу на споживання води. Велика різниця була також у відпочинку тварин - корови контрольної групи більше відпочивали лежачи (на 26,8 хв.) та стоячи у стійлах (на 37,7 хв.). На відміну від корів контрольної групи, корови дослідної більше часу затрачали на жуйку стоячи (на 8,7 хв.) і лежачи (на 22,3 хв.) у стійлах.

Отже, високопродуктивні корови більше часу споживали корм і відпочивали, ніж корови з середньою продуктивністю, що пов'язано з їх вищою потребою в поживних речовинах для виробництва молока і вищим обміном речовин в їх організмі.

Економічна ефективність. В СТОВ "Агросвіт" від корів дослідної групи голштинської породи, порівняно з коровами контрольної групи, в середньому за одну лактацію отримують на 2965 кг молока більше. Собівартість молока від корів дослідної групи була вищою на 7812 грн, але в цілому від них отримано прибутку на 3276 грн більше, ніж від корів контрольної групи. Аналогічна різниця спостерігається між показниками економічної ефективності між групами і у корів української чорно-рябої молочної породи.

Нами було встановлено, що в умовах ТОВ АФ "Глушки" від корів дослідної групи голштинської породи за останню закінчену лактацію отримано на 1926 кг молока більшою, ніж від корів контрольної. Собівартість молока від корів дослідної групи була вище на 5029 грн, але загалом від них було отримано прибутку на 1635 грн більше, ніж від корів контрольної. Аналогічною є різниця між показниками економічної ефективності між групами й у корів української чорно-рябої молочної породи. Отже, не зважаючи на те, що високопродуктивні корови потребують більші затрати на утримання, проте завдяки високій молочній продуктивності від них отримують значно вищі прибутки.

Висновки

В результаті проведених досліджень з вивчення рівня вирощування, продуктивних, екстер'єрних, відтворних, адаптаційних, технологічних і етологічних особливостей високопродуктивних корів голштинської і української чорно-рябої молочної порід експериментально обґрунтована їх роль у формуванні стад молочної худоби та доцільність і економічна ефективність їх використання.

1. Встановлено, що в умовах СТОВ "Агросвіт" телиці української чорно-рябої молочної породи, розвивалися інтенсивніше і у 18 місячному віці мали на 3,5 кг більшу живу масу, ніж телиці голштинської породи. В умовах ТОВ АФ "Глушки" найінтенсивнішим ростом і найбільшою живою масою характеризувалися телиці голштинської породи, у 18 ? місячному віці різниця склала 26 кг.

2. В умовах СТОВ "Агросвіт" високопродуктивні корови реалізували свій генетичний потенціал найвищої молочної продуктивності за першої лактації, а в умовах ТОВ АФ "Глушки" за другої лактації.

3. В СТОВ "Агросвіт" корови голштинської породи за І, ІІ і ІІІ лактаціями, а в ТОВ АФ "Глушки" тільки за І переважали корів української чорно-рябої молочної породи за величиною надоїв і стійкістю лактаційних кривих.

4. За умов СТОВ "Агросвіт" високопродуктивні корови української чорно-рябої молочної породи характеризуються вищим індексом плодючості та коефіцієнтом відтворної здатності (на 4 і 0,02 %) і меншою тривалістю сухостійного, сервіс і міжотельного періодів, відповідно на 7, 13 і 14 днів, ніж корови голштинської породи.

В ТОВ АФ "Глушки" високопродуктивні корови голштинської породи відрізняються вищим індексом плодючості та коефіцієнтом відтворної здатності (на 6 і 0,05%) і меншою тривалістю сухостійного, сервіс і міжотельного періодів, відповідно на 4, 30 і 30 днів, ніж корови української чорно-рябої молочної породи.

5. Виявлена залежність тривалості продуктивного використання корів від віку першого отелення. В СТОВ "Агросвіт" найвищу тривалість життя і продуктивного використання, а також пожиттєвий надій мали корови голштинської і української чорно-рябої молочної порід з першим отеленням у віці до 750 днів, а в ТОВ АФ "Глушки ? і віці 751 ? 850 днів.

6. Встановлено, що впродовж лактаційного періоду масова частка сухої речовини, білка, казеїну, білків сироватки, жиру, сухого обезжиреного молочного залишку змінюється не пропорційно відносно одне до одного та між собою. Встановлено динаміку складових компонентів хімічного складу молока у високопродуктивних корів голштинської і української чорно-рябої молочної порід. Коефіцієнти кореляції між складовими компонентами молока за місяцями лактації найбільш високими і статистично вірогідними були між білком і жиром, білком і казеїном, білком і білками сироватки, білком і сухою речовиною, казеїном і жиром, сухою речовиною і жиром (r=0,631-0,994).

7. За різних способів утримання корови дослідних груп голштинської і української чорно-рябої молочної порід у порівнянні з коровами контрольних груп, протягом лактації характеризуються більшим вмістом у крові загальної кількості білка, альбумінів і глобулінів та зниженням інтенсивності синтезу сечовини і холестерину, що свідчить про високу інтенсивність обмінних процесів, яка може бути причиною найвищої корелятивної залежності між надоєм і альбуміном білка крові всіх груп.

8. За різних способів утримання високопродуктивні корови голштинської породи мають краще розвинене вим'я, ніж корови української чорно-рябої молочної породи. Найвищі технологічні показники вимені корів спостерігалися лише у період ранньої лактації, в подальшому цей показник знижувався.

9. В умовах СТОВ "Агросвіт" високопродуктивні корови обох порід пристосовуються до інтенсивної технології упродовж всього продуктивного використання. З віком індекс адаптації і пристосованість підвищуються. Такі тварини краще оплачують корми, ніж корови з середньою продуктивністю.

10. В результаті проведених хронометражних спостережень за коровами обох порід виявлено деякі породні відмінності в їх поведінці залежно від рівня продуктивності й технології утримання. Ці особливості необхідно враховувати при формуванні груп корів.

В умовах повноцінної годівлі кормосумішами і вільного доступу тварин до кормів суттєвих відмінностей щодо тривалості поїдання корму, жуйки та відпочинку у положенні лежачи у корів обох порід за різних способів утримання не встановлено.

Кормова активність у корів дослідних груп обох порід була істотно вищою, ніж у корів з середньою продуктивністю, про що свідчить тривалість поїдання корму і жуйки тварин.

Не встановлено істотних відмінностей за тривалістю відпочинку корів у положенні лежачи в умовах прив'язного і безприв'язного утримання, що свідчить про оптимальність режим

11. За різних способів утримання від високопродуктивних корів голштинської і української чорно-рябої молочної порід за лактацію отримують більший прибуток, ніж від корів середніх за продуктивністю стада.

Пропозиції виробництву:

1. В умовах привязного утримання більш доцільно утримувати корів голштинської, а за безпривязного - корів української чорно-рябої молочної породи.

2. Високопродуктивних корів, що проявили рекордну для даного стада продуктивність, необхідно утримувати окремо від основного стада.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Ткач Є.Ф. Особливості вирощування та продуктивного використання високопродуктивних корів / Є.Ф. Ткач, І.П. Соколенко, О.В. Борщ // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: збірник наук. праць. - Біла Церква, 2008. - Вип.53. - С.34?37.

2. Ткач Є.Ф. Вплив технології утримання високопродуктивних корів на стійкість лактаційних кривих / Є.Ф. Ткач, О.В. Борщ, С.О. Ткач // Науковий вісник нац. ун-ту біоресурсів і природокористування України. - К., 2009. - Вип.138. - С.78-84.

3. Ткач Є.Ф. Стійкість лактацій високопродуктивних корів / Є.Ф. Ткач // Вісник Харків. нац. техн. ун-ту сільського господарства ім.П. Василенка. - Х., 2009. - Вип.79. - С.177?183.

4. Ткач Є.Ф. Особливості вирощування високопродуктивних корів / Є.Ф. Ткач // Вісник Білоцерків. держ. аграр. у-ту: зб. наук. праць. - Біла Церква, 2009. ? Вип.1 (67). - С.33-38.

5. Поведінка корів в залежності від рівня продуктивності / [Є.Ф. Ткач, О.В. Борщ, І.С. Старостенко, С.О. Ткач] // Науковий вісник Львів. нац. ун-ту вет. медицини та біотехнологій ім. С.З. Ґжицького. - Львів, 2010. - Том 12, № 4. - С. 190?194.

6. Ткач Є.Ф. Морфологічні і функціональні властивості вимені високопродуктивних корів / Є.Ф. Ткач // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: зб. наук. праць. - Харків, 2010. - Вип. 20, ч.1. - С.164-170.

7. Ткач Є.Ф. Обмін речовин в організмі корів залежно від рівня продуктивності / Є.Ф. Ткач // Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва: зб. наук. праць. - Кам'янець?Подільський, 2011. - Вип. 19. - С.176-178.

8. Ткач Є.Ф. Особливості екстер'єру високопродуктивних корів / Є.Ф. Ткач, В.В. Судика, С.О. Ткач // Науковий вісник нац. ун-ту біоресурсів і природокористування України. - К., 2011. - Вип.160, ч.2. - С.178-182.

9. Ткач Є.Ф. Особливості вирощування та продуктивного використання високопродуктивних корів / Є.Ф. Ткач // Наукові пошуки молоді у третьому тисячолітті: Міжнародна наук. - практ. конф. Біла Церква, 15-16 травня, 2008 р. - Біла Церква, 208. - С.17-18.

10. Ткач Є.Ф. Обмін речовин в організмі корів залежно від рівня їх продуктивності / Є.Ф. Ткач // Зоотехнічна наука: історія, проблеми, перспективи. Міжнародна наук. - практ. конф. - Камянець-Подільський, 2011. - С.125-127.

11. Ткач Є.Ф. Господарські та біологічні особливості високопродуктивних корів. - Рукопис.

Анотації

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 - розведення та селекція тварин. - Інститут розведення і генетики тварин НААН. ? Київ ? Чубинське, 2011.

У роботі вперше комплексно вивчено вікову динаміку росту й розвитку, особливості молочної продуктивності, технологічні, репродуктивні та адаптаційні властивості організму високопродуктивних корів голштинської і української чорно-рябої молочної порід за різних систем утримання. Проведена оцінка екстер'єру високопродуктивних корів та встановлений зв'язок між господарсько-корисними ознаками і екстер'єрними показниками.

Досліджено вплив продуктивності на поведінку високопродуктивних корів, особливості обміну речовин, динаміку якісних показників молока корів у різні періоди лактації залежно від рівня продуктивності. Встановлено зв'язок між надоєм і компонентами крові та надоєм і компонентами молока корів за місяцями лактації.

Виходячи з цього встановлені господарські та біологічні особливості високопродуктивних корів і їх роль у формуванні високопродуктивних стад в умовах застосування інтенсивних технологій.

Ключові слова: високопродуктивні корови, голштинська порода, українська чорно-ряба молочна порода, молочна продуктивність, відтворна і адаптаційна здатність, тривалість продуктивного використання, екстер'єр, склад молока, біохімічні показники крові, поведінка.