Селекційно-генетичні аспекти формування скотарства Північно-східного регіону України

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ТВАРИННИЦТВА

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора сільськогосподарських наук

06.02.01 - розведення та селекція тварин

СЕЛЕКЦІЙНО-ГЕНЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ

СКОТАРСТВА ПІВНІЧНО-СХІДНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ

САЛОГУБ АНАТОЛІЙ МИКОЛАЙОВИЧ

м. Харків - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Сумському національному аграрному університеті

Міністерства аграрної політики та продовольства України

Захист відбудеться “26” липня 2011 року о 10⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.65.356.01 Інституту тваринництва НААН за адресою: 62404, Харківська обл., Харківський р-н, п/в Кулиничі, вул. 7-ї Гвардійської Армії, 3.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту тваринництва НААН (62404, Харківська обл., Харківський р-н, п/в Кулиничі, вул. 7-ї Гвардійської Армії, 3).

Автореферат розісланий “24” червня 2011 року

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради І.В. Корх

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Скотарство в Україні є провідною галуззю тваринництва, яка забезпечує населення країни найціннішими продуктами харчування, а переробну промисловість - сировиною, сприяє розвитку й інтенсифікації всього сільськогосподарського виробництва. Конкурентоспроможність галузі ґрунтується на породних принципах управління селекційним процесом з використанням найефективніших методів оцінки худоби за гено- та фенотипом. Не дивлячись на те, що докорінно змінились економічні умови, у яких нині функціонує молочне скотарство, головним його завданням є підвищення продуктивності тварин з одночасним зменшенням затрат праці та ресурсів на виробництво продукції. Виконання цього завдання можливе лише за рахунок створення високопродуктивних порід, типів, ліній, стад і навіть окремих тварин (М.В. Зубець, 2003).

Породополіпшувальний процес у системі великомасштабної селекції ґрунтується на чіткому визначенні цілеспрямованих критеріїв добору та підбору тварин. При удосконаленні українських чорно-рябої, бурої, червоно-рябої молочних порід особливий акцент спрямований на формування у тварин бажаного екстер'єрного типу, оскільки встановлено існування позитивного зв'язку між розвитком більшості статей будови тіла та вимені з основними селекціонованими ознаками молочної продуктивності корів, тривалості господарського та довічного використання, відтворної здатності та здоров'я (Ю.Д. Рубан, 1985; Ф. Эйснер, Б. Агафонов, 1981; В.П. Буркат, 1985; В.І. Ладика, 2004; М.Я.Єфіменко та ін., 1999; Л.М. Хмельничий, 2007; Ю.П. Полупан 2007; М.В. Зубець, В.П. Буркат, 2002). Як свідчить досвід країн з високорозвиненим скотарством, розробка та практичне використання новітніх методів оцінки типу є вагомою складовою у визначенні племінної цінності тварин, що дає змогу суттєво підвищити ефективність селекції шляхом добору корів за екстер'єром та комплексної оцінки бугаїв за якістю потомства.

Актуальність теми. Ефективність селекційно-племінної роботи з великою рогатою худобою ґрунтується на аксіомі, актуальність якої полягає у тому, що будь-яка новостворена порода, як біологічна система, перебуває у безперервній мінливості, тому потребує ретельної оцінки її племінних ресурсів у конкретних умовах існування на кожному етапі селекції. В основі розведення порід - внутрішньопородна селекція, використання високоцінних бугаїв-поліпшувачів, відтворення генотипів кращих тварин, селекція на тривалість продуктивного використання, удосконалення генеалогічної структури, пошук новітніх засобів, спрямованих на консолідацію порід за господарськи корисними ознаками. Одиницею породи у селекційному процесі є стадо, у якому ведеться основна робота з породою, тому воно, як структурована частка, потребує постійного аналізу селекційно-генетичної ситуації та комплексного підходу до її вирішення, що забезпечить прогрес породи загалом (В.П. Буркат, Ю.П. Полупан, 2004; В.П. Буркат, 1983; І.А. Рудик, 2003; Й.З. Сірацький, 2005; М. Єфіменко, Б. Подоба, Г. Коваленко, 2007; М.Я. Єфіменко, Б.Є. Подоба, О.Д. Бірюкова та ін., 2007).

Актуальність досліджень зумовлена також обов'язковою умовою для племінного скотарства і відповідно для створених українських бурої, чорно- та червоно-рябої молочних порід - це досконале знання характеристик тварин на всіх етапах їхнього поліпшення і консолідації за селекційно-генетичними параметрами продуктивних та екстер'єрно-конституціональних ознак. З огляду на зазначене наші дослідження були спрямовані на розробку і впровадження методів і прийомів, які підвищують ефективність племінної роботи, науково обґрунтоване використання популяційно-генетичних параметрів за контролем консолідації порід, формування їхньої генеалогічної структури, що дозволить підвищити ефективність селекції тварин.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження за темою дисертації проводились упродовж 2007-2010 років і були складовою частиною плану науково-дослідних робіт кафедри розведення та селекції тварин Сумського національного аграрного університету за темою “Удосконалення худоби молочних і комбінованих порід у напрямку консолідації за продуктивністю та екстер'єрним типом” (номер державної реєстрації 0107U001352).

Мета і завдання дослідження. Мета даної роботи - розробка і впровадження у практику селекції українських порід молочної та молочно-м'ясної худоби уніфікованої методики лінійної класифікації корів за екстер'єрним типом згідно вимог ICAR; вивчення особливостей формування екстер'єрного типу тварин у зв'язку з продуктивністю, віком, спадковістю, співвідносним розвитком ознак з визначенням їхніх селекційно-популяційних параметрів; комплексне визначення селекційно-генетичних аспектів формування скотарства Північно-східного регіону України на сучасному етапі удосконалення створених українських бурої, чорно- та червоно-рябої молочних порід з поглибленим вивченням селекційної ситуації щодо стану господарськи корисних ознак корів генофондного стада лебединської породи; за оцінкою м'ясних та забійних якостей обґрунтовувати раціональний вибір породи, адаптованої до умов регіону. Для реалізації визначеної мети поставлені наступні завдання:

*оцінити молочну продуктивність корів спеціалізованих молочних порід та визначити ступінь впливу на її реалізацію генотипових та паратипових чинників;

*вивчити біологічні особливості молочної продуктивності корів генофондного стада лебединської породи (якісні та кількісні ознаки молока, лактаційну діяльність, сиропридатність);

*оцінити особливості будови тіла корів досліджуваних порід за промірами статей екстер'єру у віковій динаміці;

*визначити ступінь мінливості та успадковуваності статей екстер'єру корів;

*оцінити тип корів-первісток за методикою лінійної класифікації;

*встановити ступінь селекційно-генетичних параметрів лінійних ознак;

*провести лінійну оцінку бугаїв-плідників за екстер'єрним типом їхніх дочок з побудовою графіків екстер'єрного профілю;

*визначити ступінь фенотипової диференціації та селекційне значення ліній у формуванні та генетичному удосконаленні порід;

*оцінити бугаїв-плідників за ознаками молочної продуктивності та довічного використання їхніх дочок;

*вивчити ефективність поєднання генеалогічних формувань;

*оцінити реалізацію племінної цінності бугаїв-плідників в умовах конкретного стада;

*вивчити особливості формування показників м'ясної продуктивності бугайців наявних порід Північно-східного регіону (спеціалізованих м'ясних, молочних і комбінованих);

*визначити економічну ефективність розведення молочної худоби різного походження.

Об'єкт досліджень: племінна цінність, селекційно-генетичні показники мінливості ознак молочної та довічної продуктивності, екстер'єрного типу тварин у межах порід, стад, генеалогічних формувань та окремих бугаїв-плідників, м'ясна продуктивність бугайців.

Предмет досліджень: тварини українських бурої, чорно- та червоно-рябої молочних, лебединської та швіцької порід великої рогатої худоби; бугайці українських чорно-рябої та бурої молочних, абердин-ангуської, лімузинської, симентальської, світлої аквітанської та української м'ясної порід.

Методи досліджень: зоотехнічний, інструментальний, окомірний, морфологічний, порівняльний, генеалогічний, статистичний, кореляційний, дисперсійний, моделювання.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в Україні розроблено, апробовано та рекомендовано для широкого використання у селекційній практиці нову методику лінійної класифікації корів відповідно до міжнародних стандартів ICAR (остання редакція 2006 р.). В умовах Північно-східного регіону України вперше проведено комплексне дослідження з вивчення впливу низки генотипових та паратипових чинників на господарськи корисні ознаки та екстер'єрний тип тварин сумського внутрішньопородного типу української чорно-рябої, українських бурої та червоно-рябої молочних порід на етапі їхньої консолідації. У селекційному процесі удосконалення генофондного стада лебединської худоби вивчено біологічні особливості тварин з поглибленим дослідженням якісних складових молока. На етапі консолідації новостворених українських молочних порід встановлено особливості формування екстер'єрного типу тварин у зв'язку з продуктивністю, віком, спадковістю, співвідносним розвитком ознак з визначенням селекційно-популяційних параметрів. Встановлено частку впливу генотипу матерів, батьків та інших предків на формування молочної продуктивності та ознак довічного використання їхнього потомства. Доведено існування генетичної специфічності та поєднання генеалогічних формувань у межах порід і важливість оцінки бугаїв-плідників у конкретних умовах господарств. Результатами досліджень забійних і м'ясних якостей бугайців українських чорно-рябої та бурої молочних порід і спеціалізованої м'ясної - світлий аквітан, підтверджено високий генетичний потенціал їхньої м'ясної продуктивності та доведена можливість ефективного їхнього вирощування.

Практичне значення одержаних результатів. Запроваджено метод лінійної класифікації корів у практичній селекції Сумського регіону для оцінки бугаїв-плідників молочних порід за будовою тіла їхніх дочок і корів провідної селекційної групи. Розроблена методика лінійної класифікації корів молочних і молочно-м'ясних порід за типом, яка схвалена і рекомендована вченою радою Сумського НАУ від 1 червня 2008 року (протокол № 12).

Результати досліджень мають принципове значення для розробки теоретичних та практичних аспектів удосконалення існуючих та створених українських порід, типів і ліній великої рогатої худоби. Отримані результати вивчення забійних і м'ясних якостей бугайців дозволяють науково обґрунтовувати вибір тієї чи іншої спеціалізованої м'ясної породи. Достатньо високі забійні та м'ясні якості бугайців українських чорно-рябої та бурої молочних порід свідчать про можливість ефективної їхньої відгодівлі.

Одержані у результаті експериментальних досліджень матеріали використані нами при створенні перспективної програми розвитку скотарства Сумської області на 2011-2020 роки, вони допоможуть при створенні конкурентоспроможних стад в умовах промислової технології виробництва молока і м'яса, при розробці перспективних планів племінної роботи зі створення високопродуктивних стад з розведення порід великої рогатої худоби Північно-східного регіону України.

Особистий внесок здобувача полягає в безпосередній розробці наукової концепції досліджень, теми, робочої програми та організації проведення експериментів у господарських умовах. За участю дисертанта проведена оцінка тварин, зібрані матеріали селекційної інформації на піддослідне поголів'я та сформована комп'ютерна база даних. Самостійно проведено опрацювання даних досліджень за використання біометричного методу, сформовано та проаналізовано табличний матеріал, описано та узагальнено результати експериментів, на основі яких сформульовано загальні висновки та внесено пропозиції виробництву.

Апробація результатів дисертації. Основні результати наукових досліджень доповідалися, обговорювалися й отримали позитивну оцінку на Міжнародних наукових, науково-практичних та ювілейних конференціях: “Образование и развитие научной школы П.Н. Кулешова - Н.Д. Потемкина - Ю.Д. Рубана” (Харків, 2009); “Молодежь и аграрная наука ХХІ века: проблемы и перспективы” (Курськ, 2009); “Присвячена 100-річчю від дня народження доктора с.-г. наук, професора Амаліцького Василя Григоровича” (Херсон, 2009); “Інноваційність розвитку сучасного аграрного виробництва” (Львів, 2009); “Селекція тварин на сучасному етапі розвитку біологічної науки” (Київ, 2009); “Методологія наукових досліджень з питань селекції, генетики та біотехнології у тваринництві” (Київ, 2010); “Зоотехнічна наука Поділля: історія, проблеми, перспективи” (Кам'янець-Подільський, 2010); “Современные технологии в животноводстве и их адаптация к мировым требованиям” (Харків, 2010); “Методи підвищення ефективності селекції у тваринництві” (Біла Церква, 2010); “Фактори експериментальної еволюції організмів” (Алушта, 2010); “Сучасні проблеми підвищення якості, безпеки виробництва та переробки продукції тваринництва” (Вінниця, 2010); “Актуальні проблеми та перспективи розвитку сучасного тваринництва” (Львів, 2010); “Біологічні аспекти технологій тваринництва і виробництва продукції” (Миколаїв, 2010); “Аграрний форум-2010” (Суми, 2010); “Нове у методах створення спеціалізованих порід і типів сільськогосподарських тварин” (Київ, 2010).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковані в журналах „Вісник Сумського НАУ”, „Тваринництво України”, міжвідомчих наукових тематичних збірниках, матеріалах і тезах науково-практичних конференцій. Всього за темою дисертації опубліковано 41 наукова праця, у т.ч. методична рекомендація з лінійної оцінки корів, перспективна програма розвитку скотарства Сумської області на 2011-2020 роки та 29 статей у фахових виданнях.

Структура дисертації. Основний текст дисертації викладений на 332 сторінках комп'ютерного тексту, містить 95 таблиць, ілюстрована 21 рисунком. Робота складається із вступу, огляду літератури, результатів власних досліджень, їх аналізу та узагальнення, висновків, пропозицій виробництву, додатків, списку використаних літературних джерел. Перелік використаної літератури нараховує 922 джерела, з яких 68 іноземною мовою.

ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА ТА ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Науково-виробничі дослідження проведені в період з 2007 по 2010 роки відповідно до наведеної схеми (рис. 1) у стадах племінних заводів (ПЗ) ТОВ „Владана” (n=367), Підліснівської філії ЗАТ “Райз-Максимко” (n=830), СВК АФ “Перше Травня” (n=302) та племінного репродуктора (ПР) ТОВ АФ „Косівщинська” (n=1087) Сумського району з розведення сумського внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи. Українська бура молочна, швіцька та лебединська породи вивчались у господарствах з їх розведення: племінних заводах - ДП ДГ Сумського інституту АПВ (n=280) Сумського, ПАФ “Колос” (n=238) і ДП “Побєда” (n=616) Білопільського, ВАТ “Михайлівка” (n=1824) Лебединського і племінному репродукторі СЗАТ “Маяк” (n=261) Тростянецького районів. Дослідження тварин генофондого стада лебединської породи проводились в умовах племінного заводу ЗАТ “Сад” (n=171) Охтирського району Сумської області. Тварин української червоно-рябої молочної породи вивчали у племінному заводі ПСП “Пісківське” Бахмацького та племінному репродукторі СК “Авангард” Менського районів Чернігівської області.

Аналіз годівлі корів за 2007-2010 рр. засвідчив про стабільний рівень щорічних витрат кормів на одну корову у межах кожного окремого стада. У більшості господарств є можливості щодо реалізації генетичного потенціалу господарськи корисних ознак тварин досліджуваних порід.

Відгодівля бугайців проводилась в умовах навчально-науково-виробничої лабораторії інституту тваринництва і ветеринарної медицини Сумського НАУ. Тварини спеціалізованих м'ясних порід були завезені з наступних господарств: ПР СТОВ “Деснянське” Серединно-Будського (абердин-ангуська), ПР ЗАТ “Агрофірма Мрія” Конотопського (лімузинська), ПР “Агрофірма “Надія” Сумського інституту АПВ НААН (австрійський симентал), ПР Іванівської дослідно-селекційної станції Інституту цукрових буряків НААН України Охтирського (світлі аквітани) та ПЗ ТОВ “Агрофірма “Україна” Шосткинського районів (українська м'ясна). Контрольний забій піддослідних бугайців у кількості по 3 голови із кожної породи провели у 18-ти місячному віці за методикою ВНИИМС (1984).

Рис. 1. Загальна схема досліджень

У підконтрольних господарствах є необхідний первинний зоотехнічний та селекційно-племінний облік, а у більшості господарств використовується його програмне забезпечення за використання СУМС “Орсек-СЦ”, що дозволило отримати всю необхідну селекційну інформацію про походження, племінні та продуктивні якості тварин на відповідно достовірному рівні.

Ознаки, що характеризують молочну та довічну продуктивність, вивчались за даними ретроспективного аналізу бази даних селекційної інформації, отриманої у господарствах упродовж 1995-2010 років. Екстер'єр у досліджуваних тварин вивчали за розвитком основних статей будови тіла, проміри яких брали в період 2-5 місяця після отелення.

Індекси будови тіла корів обчислювали через співвідношення відповідних промірів статей (Е.Я. Борисенко, 1967; М.З. Басовський, В.П. Буркат, Д.Т. Вінничук та ін., 2001). Морфологічні властивості вимені корів досліджували за методиками Д.Т. Вінничука (1982) та Ф.Л. Гарькавого (1974). Оцінювали вим'я корів на 2-3 місяці після отелення за 1-1,5 год. до вранішнього доїння візуально та за допомогою вимірюваних пристроїв - мірних стрічки, циркуля, штанген-циркуля та лінійки.

При дослідженні впливу умовної частки спадковості поліпшуючих порід на молочну продуктивність корів вивчались найбільш представницькі генотипові групи помісних тварин: І - 50,0 і <; ІІ 50,01-56,25; ІІІ - 56,26-62,50; ІV - 62,51-74,99; V - 75,00- 87,49, та VІ - 87,50 % і вище.

Оцінка екстер'єрного типу корів-первісток проводилась за методиками лінійної класифікації (1998, 2008) у віці 2-4 місяців після отелення за двома системами: А - 9-бальною з лінійним описуванням окремих статей екстер'єру;

Б - 100-бальною системою класифікації з урахуванням чотирьох комплексів селекційних ознак, що характеризують: вираженість молочного типу, розвиток тулуба, стан кінцівок та морфологічні якості вимені. Кожен екстер'єрний комплекс оцінювався незалежно і має свій ваговий коефіцієнт у загальній оцінці тварини: молочний тип (МТ) - 15%, тулуб (Т) - 20%; кінцівки (К) - 25% та вим'я (В) - 40%.

Загальна оцінка типу визначалася за формулою 1:

ЗО = (МТ · 0,15) + (Т · 0,20) + (К · 0,25) + (В · 0,40) (1)

Індекси селекційної цінності (СІ) та стандартизованої племінної цінності (СПЦ) вирахувані за формулами, що використовуються програмою СУМС “Орсек-СЦ” і наведені у відповідних каталогах (2009, 2010).

Селекційний індекс представляє числову характеристику спадкових якостей тварин за залежними рівнями генотипових ефектів ознак, якими ураховується їхнє селекційно-економічне значення.

Племінну цінність плідників за продуктивністю дочок безпосередньо в умовах стад розраховували за селекційним індексом М.З. Басовського (1983).

Основні фізико-хімічні показники молока - жир, білок, лактозу та суху речовину визначали методом інфрачервоної діагностики на автоматичному аналізаторі якості молока „Laktoscope” фірми „Deltainstruments” (Голландія) у лабораторії селекційної оцінки якості молока Інституту розведення і генетики тварин НААН України.

Технологічні співвідношення основних компонентів молока - жиру та білка визначали згідно з вимогами сироваріння (1984, 2006).

Теоретично можливий вихід сичужного сиру розраховували за формулою 2 (C. Brito et. all., 2002):

Y = 1,037 + 1,433P_M + 1,71F_M (2)

де: Y - теоретично можливий вихід сиру, кг/100 кг молока;

P_M - вміст білка в молоці, г/100 г молока;

F_M - вміст жиру в молоці, г/100 г молока;

1,037; 1,433; 1,71 - постійні коефіцієнти.

Для оцінки характеру лактаційної діяльності корів визначали наступні індекси: постійності надою за Х. Тернером (цит. за Є.І. Саксою, 1985) - через співвідношення надою за лактацію до максимального місячного надою; постійності лактації за І. Йоганссоном та А. Ханссоном (1963) - як співвідношення надою за другі 100 днів лактації до 100 перших; повноцінності лактації за В.Б. Веселовським (1930) - через співвідношення фактичного надою до максимально можливого (добуток вищого добового надою та кількості дійних днів); спадання лактації за Д.В. Єлпатьєвським (1933) - як співвідношення надою кожного наступного місяця лактації до попереднього, починаючи з другого. Середнє від суми таких співвідношень і представляє вказаний параметр; спадання надою до 7-ми місяців (1988) - через співвідношення надою за перші 7 місяців лактації до загального надою.

Ефективність довічного використання корів оцінювали за наступними показниками: тривалістю господарського використання (різниця у днях між датами вибуття і народження); тривалістю продуктивного використання (різниця у днях між датами вибуття і першого отелення); кількість отелень за життя; довічний надій (сума надоїв молока за всі повні лактації, кг); довічний вихід молочного жиру (сума молочного жиру за всі лактації, кг); середній довічний надій на один день господарського, продуктивного використання та лактації (як частка від ділення довічного надою на тривалість відповідного періоду), кг.

Коефіцієнт господарського використання визначали за формулою 3, рекомендованою М.С. Пелехатим із співавторами (1999):

(3)

де: Ж - тривалість життя корови, днів;

К - вік корови при першому отеленні, днів.

Успадковуваність селекційних ознак визначали за показником сили впливу батька на їхній розвиток у папів-сибсів в однофакторному дисперсійному комплексі (h² = ).

Силу впливу () різних генотипових та паратипових чинників на основні господарськи корисні ознаки вивчали методом однофакторного дисперсійного комплексу через співвідношення факторіальної дисперсії до загальної.

Розрахунок економічної ефективності з розведення тварин піддослідних порід проводили методом обчислення вартості додатково виробленого молока (Е) за формулою 4 (1980):

Е = Ц ; (4)

де: Ц - середня ціна реалізації 1 ц молока, грн.;

Р - середня продуктивність корів піддослідної вихідної породи, неспорідненої лінії, ц за рік;

П - середня прибавка основної продукції нового або поліпшеного селекційного досягнення, визнаних кращими за оцінкою, %;

Л - постійний коефіцієнт (0,75), пов'язаний з витратами на виробництво додаткової кількості молока;

К - чисельність поголів'я тварин нового або поліпшеного селекційного досягнення.

Статистичне опрацювання експериментальних даних, кореляційний і дисперсійний аналізи проводили за методиками Н.А. Плохинского (1969) та Е.К. Меркурьевой (1977) на ЕОМ типу ІВМ РС/АТ з використанням програмного забезпечення.

РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Формування молочної продуктивності корів та фактори впливу на її реалізацію. Генетичний потенціал корів підконтрольних порід Північно-східного регіону України досить мінливий і залежить як від породної належності, так і господарства у якому вони розводяться. Тварини української чорно-рябої молочної породи ПЗ АФ “Перше Травня” перевищують ровесниць племінних заводів “Владана” та “Райз-Максимко” на 526 і 1167 кг молока за першу та на 210 і 620 кг за кращу лактацію (табл. 1). Українська червоно-ряба молочна порода ПЗ ПСП “Пісківське” характеризується високими показниками молочної продуктивності тварин.

Таблиця 1. Характеристика корів піддослідних стад українських чорно- та червоно-рябої молочних порід за молочною продуктивністю

Серед оцінюваних стад української бурої молочної породи кращими є тварини ПР СЗАТ “Маяк” Тростянецького району з середнім надоєм корів-первісток 4219 кг молока жирністю 3,82%. З віком тварини роздоїлися до рівня 4732 кг за третю лактацію і 5014 кг - за кращу. Наступне за рівнем молочної продуктивності господарство ДП ПЗ ДГ Сумського інституту АПВ з надоєм за першу, третю та вищу лактації, відповідно - 3648; 4057 і 4340 кг молока жирністю 3,79-3,85%. За вмістом жиру в молоці кращими серед підконтрольних стад української бурої молочної породи виявилися тварини племінного заводу ДП “Побєда” Білопільського району з мінливістю 3,93-3,95%.

Генотипові та паратипові чинники впливу на ознаки молочної продуктивності корів. Встановлено залежність розвитку ознак молочної продуктивності корів піддослідних порід від впливу спадковості поліпшуючої породи. У корів української чорно-рябої молочної породи ПЗ “Владана” вищі надої за даними перших трьох та кращої лактацій виявилися у тварин з вищими частками умовної спадковості за поліпшуючою породою (75,00-87,49% та 87,5% і >), які становили 4987-5532 і 5186-5628 та 6117 і 6321 кг молока з достовірною різницею з низькокровними тваринами на 368-1314 кг. У стадах ПР “Косівщинська” і ПЗ “Райз-Максимко” спостерігалася подібна закономірність, зростання продуктивності корів з різною умовною кровністю за поліпшуючою породою розпочиналося від 75% її частки і вище.

Дослідження корів ДП ДГ Сумського інституту АПВ з розведення української бурої молочної худоби засвідчили від'ємну спрямованість впливу поліпшуючої породи на молочну продуктивність помісей. Кращі показники надою отримані від корів з самою низькою часткою спадковості за швіцькою породою. У групах тварин з кровністю до 50,0% та від 50,01 до 62,5% середній надій за даними першої лактації відповідно становив - 3888 і 3806 кг молока, другої - 4610 і 4511 та третьої - 5267 і 5280 кг. У групі помісних корів з найвищою спадковістю за швіцькою породою (87,51 і більше %) надій за першу лактацію становив 3378 кг молока. Різниця у порівнянні з однолітками помісних груп корів з кровністю за поліпшуючою породою у межах від 50,0% і менше до 87,5% становила 249-510 кг з достовірністю при Р<0,05-0,001.

В аспекті розвитку організму та його продуктивних ознак у результаті взаємодії генотипу і середовища методом однофакторного дисперсійного аналізу встановлено ступінь впливу низки генотипових та паратипових чинників на реалізацію молочної продуктивності корів (табл. 2).

Таблиця 2. Сила впливу паратипових та генотипових чинників на ознаки молочної продуктивності корів-первісток української чорно-рябої молочної породи ПЗ “Владана”

Примітка. Достовірно при: ¹ - P< 0,05; ² - Р < 0,01; ³ - Р < 0,001.

Істотний та, у більшості випадків, достовірний вплив чинять: із паратипових факторів - роки народження та першого отелення; із генотипових - умовна кровність за поліпшуючою породою, племінна цінність батька, лінія батька, селекційні та індекси племінної цінності матері, батька, батька матері, матері батька та батька батька.

Лебединська порода - біологічні особливості молочної продуктивності корів. Проведена нами кількісна і якісна оцінка молочної продуктивності корів генофондного стада лебединської породи ПЗ ЗАТ “Сад”, у яких традиційно підвищені жирно- та білковомолочність, засвідчила, що на фоні достатньо високих надоїв процес селекції породи не вплинув на зниження вмісту жиру в молоці (табл. 3). Вміст білка у молоці у порівнянні з показниками на час затвердження породи (3,53-3,56%) дещо знизився і потребує селекційного поліпшення на перспективу. Отриманий між величиною надою і вмістом жиру та білка в молоці від'ємний кореляційний зв'язок (r= -0,114 та -0,076), ускладнює селекційно-племінну роботу за цими ознаками спрямовану на їхнє зростання. Разом з тим високодостовірний додатний зв'язок між вмістом жиру та білка (r=0,432) засвідчує можливість опосередкованої селекції за ними.

Таблиця 3. Показники молочної продуктивності та вмісту якісних складових молока корів лебединської породи племінного заводу ЗАТ “Сад”

На фоні сезонних коливань показників молочної продуктивності корів лебединської породи за надоєм (1246-1540 кг), вмістом жиру (3,78-3,84%), білка (3,31-3,38%), лактози (4,60-4,82%) і сухої речовини (12,51-12,79%) виявлені оптимальні співвідношення жир : білок (1,12-1,16 : 1), які співпадають із рекомендаціями стандартів сироваріння, що свідчить про високу сиропридатність молока лебединських корів.

Мінливість і успадковуваність ознак екстер'єру корів підконтрольних порід та їхня кореляція з продуктивністю. Вивчені нами екстер'єрні особливості корів української чорно-рябої молочної породи у віковій динаміці лактацій трьох господарств засвідчили міжстадну мінливість з різним ступенем достовірності різниці між показниками оцінюваних статей будови тіла. Вищими показниками промірів статей відрізнялися корови ПЗ „Владана” і “Райз-Максимко”, у яких тварини відрізнялися у всі вікові періоди високим ростом за висотою у холці (131,1-135,6 см), мали добре розвинені груди у глибину (70,9-74,9 см), ширину (42,6-44,6 см) та в обхваті (191,1-195,5 см), з широким задом у маклаках (51,1-53,3 см) та, особливо, у сідничних горбах (33,8-36,8 см). Мінливість індексів довгоногості (44,4-46,0), тазогрудного (122,4-125,6), грудного (57,6-60,0), збитості (116,2-118,3), перерослості (104,5-107,2), шилозадості (143,9-153,5), глибокогрудості (54,0-55,7), костистості (13,9-15,0), масивності (142,5-146,6), широкогрудості (31,6-33,0), формату таза (93,7-96,0) і широкотілості (21,8-23,1) свідчать про позитивну динаміку формування екстер'єру у напрямку молочного типу.

Більшість промірів статей мають додатну кореляцію з надоєм за лактацію, а їхня мінливість у порівняльному аналізі трьох стад залежить не стільки від їхньої належності до господарств, що відрізняються за племінним статусом та рівнем молочної продуктивності, скільки від оцінки тварин у різні вікові періоди лактацій і становить: за висотою в холці r=0,032-0,373 та крижах r=0,084-0,353, глибиною грудей r=0,050-0,334, шириною в маклаках r=0,031-0,270, обхватом грудей r=0,053-0,297. Рівень успадковуваності промірів статей будови тіла корів цієї породи показав їхню генотипову мінливість, яка змінюється у межах врахованих лактацій та господарств, проте рівень (h²=0,206-0,480) та достовірність (Р<0,05-0,001) більшості з них свідчить про можливість ефективної селекції за статями екстер'єру.

Виявлений рівень мінливості статей екстер'єру корів української червоно-рябої молочної породи базових господарств у віковій динаміці лактацій на сучасному етапі селекції свідчить про добрий розвиток екстер'єру корів за висотою у холці (130,8-136,3 см), за глибиною (71,5-75,3 см), шириною (43,7-46,2 см) і обхватом грудей (191,3-197,3 см), шириною у маклаках (51,0-53,4 см), навскісною довжиною тулуба (161,5-165,5 см) і обхватом п'ястку (19,0-19,8 см). Виявлені високодостовірні додатні коефіцієнти кореляції між надоєм та ознаками висоти в холці (r=0,160-0,350) та крижах (r=0,121-0,329), глибини грудей (r=0,150-0,331), ширини в маклаках (r=0,164-0,395), навскісної довжини заду (r=0,126-0,279) та тулуба (r=0,173-0,427) і обхвату грудей (r=0,154-0,364). Низький рівень коефіцієнтів успадковуваності статей екстер'єру (h² =0,013-0,261) свідчить про відсутність ефективного добору тварин за цими ознаками.

Встановлено, що українська бура молочна порода ПЗ Сумського інституту АПВ характеризується позитивною динамікою розвитку будови тіла у віці першої - третьої і старше лактацій відповідно за висотою у холці (131,2-133,1 см), глибиною (70,5-73,1 см), шириною (42,1-45,8 см) та обхватом грудей (178,9-190,2 см), шириною у маклаках (50,5-52,6 см), навскісною довжиною тулуба (159,2-163,6 см) і обхватом п'ястку (19,2-21,3 см), а мінливість індексів будови тіла - розтягнутості (121,4-123,1), тазогрудний (83,4-87,1), збитості (112,4-116,3), костистості (14,6-16,0) та широкогрудості (32,1-34,4) свідчать про добрий та гармонійний розвиток тварин цієї породи.

В аспекті поліпшення екстер'єру корів української бурої молочної породи проведені дослідження з вивчення у неї морфологічних ознак вимені у порівняльному аналізі з вихідною лебединською та поліпшуючою швіцькою породами (табл. 4).

Таблиця 4. Характеристика корів-первісток бурої худоби за морфологічними ознаками вимені, см (М±m)

Примітка. Достовірно при: ¹ - P< 0,05; ² - Р < 0,01; ³ - Р < 0,001.

Порівняльний аналіз лінійних промірів морфологічних ознак вимені корів-первісток усіх трьох порід засвідчив істотний та, у більшості випадків, достовірний вплив поліпшуючої швіцької породи на їхній розвиток у корів новоствореної української бурої молочної. Встановлені додатні коефіцієнти кореляції між величиною надою корів-первісток та ознаками, що характеризують величину і об'єм вимені: обхватом (r = 0,192-0,409), довжиною (r= 0,308-0,490), шириною (r = 0,206-0,384) виявлено у тварин усіх порід бурої худоби з достатнім ступенем достовірності (t_d=2,06-5,32) та вищими показниками у тварин швіцької породи.

Оцінка екстер'єру корів генофондного стада лебединської породи за промірами будови тіла засвідчила достатній віковий розвиток статей, які притаманні породі комбінованого типу: за висотою у холці (129,0-133,7 см), глибиною (63,9-71,4 см), шириною (46,7-49,3 см) і обхватом грудей (195,6-201,7 см), навскісною довжиною тулуба (169,0-170,7 см) і заду (49,5-52,5 см), шириною у маклоках (49,2-51,5 см) та обхватом п'ястку (20,2-22,1 см). Індекси розтягнутості (126,4-131,0), грудний (65,9-77,2), масивності (150,9-152,7), широкогрудості (36,2-36,9), широкотілості (23,9-24,4) та костистості (15,8-16,8) свідчать про масивний кістяк тварин та добрий розвиток тулуба у ширину і глибину у корів лебединської породи.

Селекційно-генетичні параметри ознак екстер'єру корів, оцінених за методикою лінійної класифікації. Лінійна класифікація молочної худоби, методика якої ґрунтується на визначенні якості розвитку групових і окремих описових ознак екстер'єру відносно конкретно визначеної модельної тварини, дозволила диференціювати корів досліджуваних порід і стад за типом. Порівняльна характеристика корів-первісток української чорно-рябої молочної породи племінних заводів “Перше Травня” та “Райз-Максимко” засвідчили про міжстадні відмінності за оцінками у межах групових та описових ознак. Показники оцінки комплексів ознак екстер'єру ПЗ “Перше Травня” показали істотну перевагу корів-первісток над ровесницями ПЗ “Райз-Максимко” з достовірною різницею на 1,5 бала (Р<0,05) за молочним типом, на 1,8 бала (Р<0,001) - за розвитком тулуба, на 1,1 бала (Р<0,001) за станом кінцівок і на 1,5 бала (Р<0,10) - за морфологічними ознаками вимені. Рівень оцінки (3,6-7,8 бала) та мінливості (Cv=11,9-38,8%) описових статей у межах обох господарств показав, якою мірою підконтрольні стада ще не достатньо консолідовані за тією чи іншою ознакою екстер'єру.

Про можливість успішної селекції корів молочної худоби свідчать отримані нами рівні коефіцієнтів кореляції лінійних ознак з молочною продуктивністю у ПЗ “Перше Травня”, “Райз-Максимко”, “Владана” і ПР “Косівщинська”. Найвищий рівень достовірного додатного зв'язку з величиною надою виявлено за груповими ознаками екстер'єру, що характеризують вираженість молочного типу корів усіх піддослідних господарств (r=0,256-0,433; Р<0,01-0,001) та загальною оцінкою (r=0,262-0,424; Р<0,001). Достатньо високі та достовірні кореляції встановлено також між комплексом ознак розвитку тулуба (r=0,239-0,422; Р<0,001) та вимені (r=0,221-0,358; Р<0,01-0,001) з надоєм за лактацію. Позитивний зв'язок з надоєм спостерігався за рядом окремих описових ознак екстер'єру аналогічно у межах підконтрольних господарств: висотою у крижах (r=0,150-0,355), глибиною тулуба (r=0,302-0,402), шириною заду (r=0,245-0,398), переднім (r=0,218-0,325) та заднім прикріпленням вимені (r=0,109-0,155), центральною зв'язкою (r=0,184-0,0,237), міцністю (r=0,241 і 0,335) та молочним характером будови тіла (r=0,475 і 0,348).

Коефіцієнти успадковуваності як групових, так і описових лінійних ознак екстер'єру недостатні для успішної селекції, оскільки вони у підконтрольних стадах виявилися досить низькими та недостовірними і залежали від оцінюваної статі у межах кожного господарства. Так, у ПЗ „Владана” при достатніх величинах організованого фактора (n=21) і обсягу вибірки (n=173) коефіцієнти успадковуваності варіювали у межах від 0,067 - за ознакою довжини передніх дійок, до 0,205 - за ознакою глибини тулуба. Ступінь успадковуваності за груповими та описовими ознаками екстер'єру варіював у межах 0,064-0,324 у ПЗ “Перше Травня”, 0,081-0,296 - у ПЗ “Райз-Максимко” та 0,109-0,287 - у ПР АФ „Косівщинська”.

Оцінені за системою лінійної класифікації корови-первістки бурих порід засвідчили істотну міжпородну відмінність за показниками екстер'єрних статей (табл. 5).

Таблиця 5. Характеристика корів-первісток бурої худоби піддослідних господарств за лінійною оцінкою екстер'єрного типу, балів

Кращими за розвитком групових ознак були корови швіцької породи, які переважали ровесниць лебединської та української бурої молочної порід за молочним типом з достовірною різницею відповідно на 2,0 і 0,8 бала, за розвитком тулуба - на 1,0 і 0,6 та вимені - на 1,4 і 0,3 бала, поступаючись за оцінкою стану кінцівок. Оцінка за описові ознаки також була вищою у тварин швіцької породи, особливо за морфологічними ознаками вимені - міцністю прикріплення передніх та висотою задніх часток, вираженістю центральної зв'язки вимені та його глибини, при достатньо вираженій міцності будови тіла та кращим розвитком ознак, що характеризують тип молочної худоби.

У корів-первісток піддослідних порід бурої худоби виявлено достатньо високий рівень достовірного додатного зв'язку величини надою з групами ознак, що характеризують вираженість молочного типу (r=0,284...0,415), розвиток тулуба (r=0,374...0,468) та якісний стан вимені (r=0,335...0,522) і загальною оцінкою (r=0,369…0,484). Додатний достовірний кореляційний зв'язок з надоєм спостерігався за наступними описовими ознаками екстер'єру: висотою (r=0,106...0,126), глибиною тулуба (r=0,288...0,481), шириною заду (r=0,205...0,252), прикріпленням передніх (r=0,204...0,418) та задніх часток вимені (r=0,136...0,367), глибиною вимені (r=0,195...0,339), міцністю (r=0,135...0,388) та молочним характером будови тіла (r=0,329...0,393).

Лінійна оцінка бугаїв-плідників за екстер'єрним типом їхніх дочок. Використання нової методики лінійної класифікації дозволило на високому рівні вірогідності та об'єктивності диференціювати оцінених бугаїв-плідників молочних порід за екстер'єрним типом їхніх дочок з побудовою графіків екстер'єрного профілю, виявити серед них лідерів-поліпшувачів будови тіла у потомства. Кращими серед оцінюваних бугаїв-плідників в масиві української чорно-рябої молочної породи були наступні: Д. Ломбардо 5180378, Д. Раллі 5283418, Кріспін 374230 та Одсмейкер 396908. Екстер'єрний профіль бугая Одсмейкера 396908, оціненого за екстер'єрним типом дочок, свідчить про його високу племінну цінність (рис. 2).

Рис. 2. Графік екстер'єрного профілю дочок бугая Одсмейкера 396908

Використання бугаїв-поліпшувачів за показниками лінійної класифікації через високу успадковуваність статей будови тіла та вимені зумовлює формування у нащадків бажаного породного типу, в результаті чого реалізується існуючий взаємозв'язок форми і функції, тобто, екстер'єру і напрямку продуктивності, що підтверджується високими надоями дочок бугаїв Д. Ломбардо, Д. Раллі, Кріспіна та Одсмейкера, які становили в середньому, відповідно - 5967; 5689; 5339 та 6100 кг молока за першу лактацію. селекція порода генетичний корова

Формування генеалогічної структури стад. Поглиблена оцінка потомства провідних ліній та бугаїв-плідників дозволила встановити, що ознаки прижиттєвої та довічної молочної продуктивності, тривалості господарського та продуктивного використання корів детермінуються спадковістю плідників відповідних ліній, створюючи разом з тим міжлінійну мінливість за цими ознаками. На прикладі генеалогічних формувань української чорно-рябої молочної породи ПЗ “Владана” видно, що найкраще проявили себе бугаї заводської лінії Хановера, від дочок яких було отримано найвищий надій за першу лактацію з достовірною різницею 422-884 кг (Р<0,05-0,001) у порівнянні з тваринами інших ліній (табл. 6). Продуктивність повновікових корів лінії Хановера була достовірно вищою порівняно з однолітками ліній Чіфа - на 650 (Р<0,01), Елевейшна - на 886 (Р<0,001) і Валіанта - на 1081 кг (Р<0,01) молока.

Таблиця 6. Молочна продуктивність і тривалість використання корів української чорно-рябої молочної породи різних ліній ПЗ “Владана”, M±m

При досить високих надоях корови лінії Хановера відрізнялися найвищою жирномолочністю за першу лактацію (3,76%) та за усе життя (3,75%). За тривалістю господарського та продуктивного використання, числом отелень за життя і коефіцієнтом господарського використання жіноче потомство лінії Хановера поступалося лише тваринам лінії О.Айвенго. Проте, за показниками довічної продуктивності нащадки лінії Хановера перевищували тварин усіх досліджуваних ліній за надоєм на 2487-6500 кг (Р<0,05-0,001), молочним жиром - на 109,8-252,0 кг, надоєм на один день господарського та продуктивного використання відповідно на 1,4-2,8 (Р<0,001) і 1,0-2,7 (Р<0,001) кг молока. Число отелень за життя корів у стаді ПЗ “Владана” у межах ліній становило від 3,2 до 4,1, а достовірна різниця у порівняннях потомства О.Айвенго 1189870 та Хановера 1629391 з іншими лініями 0,6-0,9 лактації при Р<0,05-0,001 свідчить про вплив генеалогічних формувань на цей економічно важливий господарський показник.

В масиві української червоно-рябої молочної породи кращим виявилося потомство заводських ліній Кавалера 1620273, Інгансера 343514 та Хановера 1629391 з надоєм за першу лактацію, відповідно - 5386; 5535 і 5244, третю - 5511; 5727 і 5466 та за усе життя 27065; 25621 і 26716 кг молока, з надоєм на один день продуктивного використання - 16,6; 17,4 і 20,2 кг, з середньою тривалістю продуктивного використання 1632; 1476 і 1324 дні та числом отелень за життя - 4,8; 3,5 і 4,8.

Бура худоба Сумської області представлена численною кількістю генеалогічних ліній, кращими із яких було потомство Ладді 125640, Концентрата 106157, Вігата 083352, Елейма 110327 та заводських - Стретча 143612 й Елеганта 148551. Надій потомства цих ліній за першу лактацію становив у межах 3294-3820 кг молока жирністю 3,79-3,87%, за життя - 16603-19018 кг при середньому числі отелень - 4,4-5,1.